TND Zbirnik 2020+

Міністерство освіти і науки України
Луцький національний технічний університет

Державний університет інфраструктури та технологій (м. Київ)
Львівська національна академія мистецтв
Київський університет імені Бориса Грінченка
Волинська організація Спілки дизайнерів України
Волинська організація Національної Спілки художників України
ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ У ДИЗАЙНІ

Тези доповідей за матеріалами
V Всеукраїнської науково-практичної
інтернет-конференції молодих учених та студентів
17 квітня 2020 року
Луцьк – 2020
____________________________
Традиції та новації у дизайні.

Тези доповідей за матеріалами V Всеукраїнської науково-
практичної інтернет-конференції молодих учених та студентів, 17 квітня
2020, м. Луцьк. – Луцьк: Вежа, 2020. – 254 с.
Збірник містить тези доповідей V Всеукраїнської науково-

практичної інтернет-конференції молодих учених та студентів
«Традиції та новації у дизайні», яка проходила 17 квітня 2020 року у
Луцькому національному технічному університеті.
У тезах доповідей розглянуті сучасні тенденції та пріоритетні
напрямки розвитку дизайну.
Науковий комітет:
АНТОНОВИЧ Є.А. – проф., керівник Науково-методичного центру з
дизайну Державного університету інфраструктури та технологій;
Голова Науково-методичної комісії з дизайну Міністерства освіти і
науки України (Київ);
СТЕЛЬМАЩУК Г.Г. – д. мист., проф., академік Національної академії
мистецтв України; зав. кафедри історії та теорії мистецтва Львівської
національної академії мистецтв (Львів);
ШКОЛЬНА О.В. – д. мист., проф., зав. кафедри образотворчого
мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса
Грінченка (Київ);
МАРЧУК В.П. – Заслужений діяч мистецтва України, Голова правління
Волинської організації національної Спілки художників України (Луцьк);
ЧИХУРСЬКИЙ А.С. – к. пед. н., ст. виклад. кафедри образотворчого
мистецтва Інституту мистецтв Східноєвропейського національного
університету ім. Лесі Українки (Луцьк);
СКЛЯРЕНКО Н.В. – к. мист., доц., зав. кафедри дизайну Луцького
національного технічного університету;
БОНДАРЧУК Ю.С. – к. мист., доц. кафедри дизайну Луцького
національного технічного університету;
ХВОРОСТ Х.Ю. – к. мист., доц. кафедри дизайну Луцького
національного технічного університету.
Рекомендовано до друку Вченою радою Луцького національного

технічного університету (протокол № 9 від 4 червня 2020 р.)
2
____________________________
ЗМІСТ
СЕКЦІЯ 1. ІСТОРИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧЕ ПІДҐРУНТЯ

СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ
Вакуленко О. М. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС

СВІТОВОГО ФЕМІНІСТИЧНОГО РУХУ ЯК КОНЦЕПТУАЛЬА
ПАРАДИГМА СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ……………………………………. 8
Гордійчук-Батіщева Ю. П. ДЕКОНСТРУКТИВІЗМ ЯК МЕТОД

ПІЗНАННЯ В ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ ТА ПРИНЦИПИ
НОВОГО ФОРМОТВОРЕННЯ В ДИЗАЙНІ ……………………………….. 12
Канішева Д. І. КОМПАРАТИВІЗМ ІСТОРИЧНИХ ВІЙСЬКОВИХ

АРХЕТИПІВ УКРАЇНИ ТА ЯПОНІЇ У КОНТЕКСТІ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ
ПАРАДИГМИ СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ….…………………………………. 16
Котенко Є.В. ВИНИКНЕННЯ ВЕНЕЦІАНСЬКИХ МАСОК ЯК

НАСЛІДОК ПАНДЕМІЇ ЧОРНОЇ ВІСПИ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ 21
Кузнєцова З.Б. ТРАНСФОРМАЦІЯ СУТНОСТІ АНТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

У СУЧАСНОМУ ІНТЕР’ЄРІ …………………………………………………… 25
Макарук І.О. ІСТОРИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧЕ ПІДГРУНТЯ

ХУДОЖНЬО-КОМПОЗИЦІЙНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ ДИТЯЧОГО
ОДЯГУ ……………………………………………………………………...……. 29
Приходько А. В. РОЗВИТОК МОДИ НА ЛЕОПАРДОВИЙ ПРИНТ У

ДИЗАЙНІ ОДЯГУ ………………………………………………………………. 31
Сосік О. Д. ЕКЛЕКТИЗМ У ТВОРЧОСТІ ВІЛЬГЕЛЬМА

КОТАРБІНСЬКОГО ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НОВІТНІХ
МИСТЕЦЬКИХ ФОРМ ……..………………………………………………….. 34
Чистіков О. П. ВИКОРИСТАННЯ ОРНАМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОЇ

КУЛЬТУРИ У СУЧАСНИХ ПРОЄКТАХ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ ….…. 38
3
____________________________
СЕКЦІЯ 2. МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ДИЗАЙНУ
Верлос Р. В. ДЕФІНІЦІЯ ПОНЯТТЯ «ЦИВІЛІЗАЦІЯ» У КОНТЕКСТІ

СВІТОВИХ КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ ……………………………………... 42
Книшук С. М. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ

ЮВЕЛІРНИХ МАЙСТЕРЕНЬ ………………………………………………… 46
Коханюк Л. В. ЯВИЩЕ КОНЦЕПТ-АРТУ В СУЧАСНІЙ ІНДУСТРІЇ

РОЗВАГ…………………………………………………………………………... 49
Петруніна О.М. АЙДЕНТИКА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТЕАТРАЛЬНИХ

ТОВАРИСТВ…………………………………………………………………….. 52
Поліщук Д. В. МИСТЕЦТВО ФОТОГРАФІЇ У ДИЗАЙНІ ІНТЕР'ЄРУ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ …………………………………………………… 55
Пугаченко М. К. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС ….. 59
СЕКЦІЯ 3. НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ
Боярин Д. В. ОСОБЛИВОСТІ МОУШН-ДИЗАЙНУ В СВІТІ РЕКЛАМИ.. 63
Дубняк К.І. ТАТУЮВАННЯ ЯК СИНТЕЗ ДИЗАЙНУ ТА СУЧАСНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ……………………………………………………………………. 67
Замятіна К.В. ПРИНЦИПИ ПРОЄКТУВАННЯ ІГРОВИХ МОБІЛЬНИХ

ДОДАТКІВ……………………………………………………………………….. 71
Калитюк М.С. СПІВВІДНОШЕННЯ ШТРИХОВОГО ТА

QR-КОДУВАННЯ: ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ …………………………………...… 75
Коханюк Н. В. ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙ ДЛЯ ОНЛАЙН-

СПІЛКУВАННЯ …………………………………………………………………. 79
Кушнір Ю. С. ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНО-СТИЛЬОВИХ РІШЕНЬ В

СУЧАСНОМУ ТАТУЮВАННІ ………………………………………………… 83
Лук’янова В. В. СКЛО ЯК ЗАСІБ ФОРМОТВОРЕННЯ В СУЧАСНОМУ

ДИЗАЙНІ СЕРЕДОВИЩА ……………………………………………………. 87
4
____________________________
Марченко О. В. КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ МІФОЛОГІЧНИХ

ПЕРСОНАЖІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ПРОСТОРУ ГЕЙМ-ДИЗАЙНУ …….. 92
Савчук В.В. АНІМОВАНІ МУЛЬТФІЛЬМИ: ЕТАПИ СТВОРЕННЯ …….. 95
Сідорук І.В. ЧОМУ «ЗРІЛИЙ ВІК» - МЕГАТРЕНД СУЧАСНОЇ МОДИ? .. 99
Созонік Л.І. ГЕОМЕТРИЧНІ ТА АБСТРАКТНІ ФОРМИ У

ВЕБ-ДИЗАЙНІ: ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ……………………... 103
Телечук В. В. КАРТА-СХЕМА ЯК ЗАСІБ НАВІГАЦІЇ У МІСЬКОМУ

СЕРЕДОВИЩІ ………………………………………………………………….. 107
Федоренко В.В. СКЕЛЕТНА АНІМАЦІЯ: ВИДИ ТА СПЕЦИФІКА

СТВОРЕННЯ ……………………………………………………………………. 112
Чуприна Н.М. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ХАУСБОТІВ ……… 115
СЕКЦІЯ 4. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ

ХУДОЖНЬО-ПРОЄКТНОЇ КУЛЬТУРИ
Апшай В. С. СПОСОБИ СТВОРЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО

КОМФОРТУ У МАЛОГАБАРИТНИХ ПРИМІЩЕННЯХ …………………... 118
Бурлуцька Н. В. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕВОЛЮЦІЇ МОДИ ………. 122
Гаврилюк Е.В. СТИЛІЗАЦІЯ ЗОБРАЖЕНЬ У ВЕБ-ДИЗАЙНІ: ЕТАПИ

ТА ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ……….………………………………………. 127
Гороховська І.В. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ СЮЖЕТНИХ

БІЛБОРДІВ………………………………………………………………………. 130
Коренга О. М. ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ У

ПРОЄКТУВАННІ ЛОГОТИПІВ МЕРЕЖ УКРАЇНСЬКИХ
ПРОДУКТОВИХ МАГАЗИНІВ ………………………………………………... 134
Коханюк Л. В. ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНОГО

ПРОСТОРУ ……………………………………………………………………… 139
5
____________________________
Коханюк Н.В. ДИЗАЙН-ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕР’ЄРУ ШКІЛЬНОЇ

ЇДАЛЬНІ …………………………………………………………………………. 143
Криворучко Ю. С. ПРАГНЕННЯ ДО СПАДКОЄМНОСТІ – ОДИН З

МЕГАТРЕНДІВ СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ ШВЕЦІЇ ………………………. 147
Леухіна В.С. ОБРАЗ РОЖЕВОГО ФЛАМІНГО ЯК ДЖЕРЕЛО

НАТХНЕННЯ У МОДЕЛЬЄРІВ ………………………………………………. 150
Лобозінська Н.А. ПРИНТ ЗЕБРИ ЯК ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ У

ВІДОМИХ БУДИНКАХ МОДИ …………………………………………….…. 154
Луніна Д. С. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФОТОГРАФІЇ У КОНТЕКСТІ ЇЇ

ВПЛИВУ НА FASHION-ІНДУСТРІЮ ……………………………………….. 156
Мазур В. В. ІНСТАЛЯЦІЯ В ДИЗАЙНІ НАВЧАЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ … 160
Максимюк Ю.С. ВИКОРИСТАННЯ ФОРМИ І ПРИНТА НАУТИЛУСА У

ДИЗАЙНІ ОДЯГУ ………………………………………………………………. 164
Марчук М.В. ХУДОЖНЬО-КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ

ОБКЛАДИНКИ ЖУРНАЛУ ……………………………………………………. 168
Медведь А.С. МОДА НА ОДЯГ ТА АКСЕСУАРИ ЗІ ЗМІЇНОЇ ШКІРИ …. 172
Метельська Л.М. ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННЯ ОДЯГУ ІЗ

ЗАСТОСУВАННЯМ МЕРЕЖИВ ……………………………………………... 177
Орлова О.О. СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВОЇ ТЕРАПІЇ 179
Павлюк Д.В. ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ДИЗАЙН. ПРИЧИНИ СТВОРЕННЯ

НЕ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИЗАЙН-ОБ’ЄКТІВ ……………………………... 183
Петрова Ю.О. КОМПОЗИЦІЯ ВІЗУАЛЬНОГО КОНТЕНТУ ПРОФІЛЮ

INSTAGRAM …………………………………………………………………….. 186
Пукавська К. О. УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ КОРКОВОЇ ДОШКИ В ІНТЕР’ЄРІ 189
Пучкіна С. М. ЗАРОДЖЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ FAST-FASHION …….. 193
6
____________________________
Райниш В.В. ПРОЄКТНІ СТРАТЕГІЇ СТВОРЕННЯ

АЛЬТЕРНАТИВНОЇ УПАКОВКИ ……………………………………………. 197
Рябоконенко І.С. ГЕОМЕТРІЯ В ДИЗАЙНІ ІНТЕР’ЄРІВ: ШЛЯХИ

УДОСКОНАЛЕННЯ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ …………………………………... 201
Савицька А.О. НОВА ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В МОДІ

ХХІ CТОЛІТТЯ ………………………………………………………………….. 207
Савченко М. С. РОЛЬ ДЕКОРАТИВНОГО ОСВІТЛЕННЯ В

СТВОРЕННІ ФУТУРИСТИЧНОГО ОБРАЗУ ІНТЕР'ЄРУ ……………...… 210
Селецька О.А. АКТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ЖІНОЧНІСТЬ» В

СУЧАСНИХ ПРАКТИКАХ ДИЗАЙНУ………………………………………... 212
Стоматюк А-М. В. ІСТОРІЯ І РІЗНОВИДИ ПРИНТА TIGER ……………. 216
Телечук В. В. ПРОБЛЕМА ДИЗАЙН-СИСТЕМАТИЗАЦІЇ
НАВЧАЛЬНИХ ЗОН ШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ……………………………… 220
Федорчук І.А. ВИКОРИСТАННЯ ПРИНТА ЖИРАФА У

ДИЗАЙНЕРСЬКОМУ ВБРАННІ ……………………………………………... 224
Філіпенко Г. О. СКЛАДОВІ ПОНЯТТЯ СТАЛОЇ МОДИ (SUSTAINABLE

FASHION) В СУЧАСНОМУ СВІТІ …………………………………………... 229
Хомич Ю.О. ВИКОРИСТАННЯ ПІР’Я ПАВИЧА У ДИЗАЙНІ ОДЯГУ 231
Цісар Т.О. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМОУТВОРЕННЯ ІНТЕР’ЄРІВ У

СТИЛІ ЛОФТ …………………………………………………………………… 235
Шаповалик Д.О. ПРИНТ З МЕТЕЛИКАМИ У ДИЗАЙНЕРСЬКОМУ

ВБРАННІ ………………………………………………………………………… 238
Якимчук Л. М. СТРУКТУРНО-АСИМІЛЯТИВНІ ЗМІНИ ВОДИ ЯК

ХУДОЖНЬО-ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ОСНОВА СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ …. 242
Аметова Л.М. ОБРАЗ АЛІСИ В ТВОРЧОСТІ ЄВГЕНІЇ ГАПЧИНСЬКОЇ .. 245
Харковина Є. Г. КИЛИМ ДАНИЛА АПОСТОЛА З КОЛЕКЦІЇ НМІУ…… 249
7
____________________________
УДК 7.012:141.72
Вакуленко О. М.
Науковий керівник: Л. М. Білякович, професор
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС СВІТОВОГО

ФЕМІНІСТИЧНОГО РУХУ ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНА
ПАРАДИГМА СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ
Анотація. В роботі розглядаються передумови зародження,

розвиток, досягнення феміністичної боротьби жінок країн Європи і
США. Особливу увагу приділено змінам становища жінки в
суспільстві, та їх відображенню на соціальних аспектах життя. На
основі детального аналізу історії виникнення фемінізму було
відзначено зв'язок з концептуальними парадигмами сучасного
дизайну.
Ключові слова: фемінізм; історія фемінізму; феміністичний
рух; суфражистки; права жінок; право голосу жінок; хвилі фемінізму;
кольори фемінізму; сучасний дизайн.
Abstract. The article considers the preconditions for the birth,
development, and achievement of the feminist struggle of women in
Europe and the United States. Particular attention is paid to changes in
the position of women in society, and their reflection on the social aspects
of life. Based on a detailed analysis of the history of feminism, the
connection with the conceptual paradigms of modern design was noted.
Keywords: feminism; history of feminism; feminist movement;
suffragettes; women's rights; women's suffrage; waves of feminism; colors
of feminism; modern design.
Фемінізм – це визнання того, що протягом історії до людей

ставилися по-різному, в залежності від їх біологічної статі, а також від
переважаючого розуміння гендерних норм. Погляди на стать і гендер
посилили нерівність зарплат, нерівну ступінь влади, що дискримінує
звернення на роботі або в школі, нерівний доступ до ресурсів і
8
____________________________
політичної влади. До того ж більшість товариств вдаються до

організованого і індивідуальним насильства, щоб зміцнити ці статеві і
гендерні норми [1; 3].
Незважаючи на те, що фемінізм як ідеологічна і політична сила
виникає в XIX ст., феміністичні ідеї і трактати про необхідність
розширення прав жінок в суспільстві можна виявити в дуже ранні
періоди історії. Так, «Книга про жіноче місто» Крістіни де Пізан,
опублікована в 1504 року в Італії, вже містила ідею захисту прав жінок
на освіту і політичний вплив. Класичним текстом сучасного фемінізму
вважається книга англійської письменниці Мері Уолстонкрафт «На
захист прав жінок», видана в 1792 році і написана під впливом подій
Великої Французької революції. Одним з перших документів
фемінізму вважається «Декларація прав жінки і громадянки»,
написана і опублікована французькою письменницею, активісткою та
драматургом Олімпією де Гуж в 1791 р. [3; 4].
Однією з характерних рис фемінізму «першої хвилі» в Західній
Європі і Північній Америці середини XIX – початку XX ст. стала
вимога політичного рівноправ'я для жінок, перш за все права голосу.
Суфражистки (так в багатьох країнах називали поборниць
рівноправності) вірили, що, маючи легальну можливість голосувати
на виборах, жінки незабаром звільняться від усіх інших форм
дискримінації. Обидві сторони вели активні кампанії в пресі, а також
обмінювалися карикатурами, які публікувалися в журналах, на
плакатах і листівках [3].
У США рух жінок-суфражисток почався з конференції в містечку
Сенека Фоллз в 1848 році. Конференція заявила про необхідність
повноправного громадянства жінок: жінка не тільки мати, а й
самостійна особистість, і її відносини з державою повинні бути
прямими, а не опосередкованими через чоловіка або дітей. Але
боротьба американських жінок за загальногромадянське право голосу
тривала понад 70 років: лише в 1920 р. вони знайшли це право [2; 3].
У США в 1869 році були створені дві організації такого
характеру, які об'єдналися в 1890 році в Національну американську
асоціацію за жіноче виборче право. Завдяки активності її членів у
ряді американських штатів жінки виявилися допущені до голосування.
Суфражистки, в тому числі члени WSPU вважали своїм обов'язком на
акціях і парадах виглядати особливо елегантно для того, щоб
залучати більше уваги до своїх вимог. Цікаво відзначити, що на
плакатах та листівках суфражисток зображували неохайними, погано
одягненими, схожими на чоловіків, що насправді не відповідало
дійсності. Суфражистки зробили своїми основними кольорами
9
____________________________
фіолетовий (позначав відданість і гідність), білий (чистота) і зелений

(надія). Вони активно використовувалися в усій своїй «продукції»:
стрічках, сумках, прикрасах, значках всіх видів, капелюхах, одязі,
взутті і навіть нижній білизні. Охайний зовнішній вигляд активісток і
проста комбінація кольорів допомагали поширювати ідеї суфражисток
– будь-яка жінка могла продемонструвати симпатію руху, надівши
триколірну брошка або стрічку [2; 5].
Варто також відзначити червоний колір. Його запозичили у
Великої Французької революції, а та, в свою чергу, у древніх римлян.
За часів Цезаря і Брута звільнені раби носили «пілеі» - червоні
ковпаки, які пізніше стали називатися фрігійськими. У Росії 1917 року
червоний колір був справжнім хітом сезону [6].
У Великобританії рух за права жінок пов'язаний з ім'ям
філософа Джона Стюарта Мілля, який в 1867 році виступив в
англійському парламенті з петицією на користь виборчих прав для
жінок. У 1867 р. Лідія Бекер організувала першу суфражистську
організацію – Національне товариство за виборчі права жінок. У 1903
р. організовується Жіночий соціально-політичний союз з новим
лідером Еммелін Панкгерст, що увійшла в історію фемінізму як
організатор вельми войовничих виступів жінок за свої виборчі права.
Суфражистки застосовували тактику обструкцій, влаштовували
вуличні маніфестації, свідомо порушували громадський порядок,
намагаючись таким чином привернути увагу громадськості і влади до
проблеми виборчих прав для жінок. Ці права англійки отримали
обмежено в 1918 р., а в повному обсязі – в 1928 році [1; 3; 7].
Рух за політичні права жінок у Франції ХІХ ст. не отримало
такого розвитку, як в інших країнах Європи. Радикалізм французьких
жінок проявлявся не в засобах боротьби, а в їх вкрай передових
ідеях. Вимоги загального виборчого права були неприйнятними для
більшості представників французького суспільства в кінці ХІХ ст.
Радикальні суфражистки були вимушені шукати нові ресурси для
мобілізації та звернули свій погляд до жінок трудящих класів [7].
Після Другої світової війни одним з найважливіших завдань
жіночого руху стає боротьба за фактичну реалізацію прав жінок,
визнаних в законодавчому порядку. В ході протестних виступів 60-70-
х рр. в США і Європі феміністський рух набуває масового характеру
(«друга хвиля»). Загальна вимога феміністок - боротьба за право не
тільки обирати, але самим увійти у владні структури.
Родоначальницею і теоретиком «другої хвилі» стала Симона де
Бовуар. Її двотомна книга «Друга стать» стала Біблією фемінізму [7].
10
____________________________
Феміністський рух налічує багато напрямків та «4 хвилі». Кожен

з них акцентує свою увагу на окремих аспектах дискримінації жінок.
Ранніх феміністок і початкові феміністські організації тепер називають
«першою хвилею» фемінізму, а феміністок після 1960-х рр. - «другою
хвилею». Є і «третя хвиля», 1990-х років, але не всі феміністки згодні
з необхідністю виділяти її окремо в світлі пропагованих нею ідей. Ці
три «хвилі» названі саме так тому, що підкреслюється їх схожість з
хвилями океану, де кожна наступна хвиля приходить за
попередницею і займає її місце, не применшуючи значення
попередньої. Четверта хвиля фемінізму почалася 2012 року і
асоціюється з активним використанням соціальних мереж, фокус якої
справедливість для жінок, а також протистояння сексуальних
домагань і насильства по відношенню до жінок. Харассмент на вулиці
і робочому місці, сексуальні напади в університетських гуртожитках і
культура насильства (rape culture). У четвертій хвилі люди
мобілізуються і організовуються через соцмережі, починають рух
через блоги, вірусні відео, групи, TED Talks, голосно виступають
проти домагань, нападів і домашнього насильства, з приводу
відсутності доступу до засобів особистої гігієни через бідність,
декретної відпустки і рівної оплати праці. Символом четвертій хвилі
руху фемінізму є рожевий колір [1; 4; 6; 8].
Оскільки прояви феміністичного руху вплинули на всі сфери в
суспільстві, можна відмітити яскравий відбиток ідей фемінізму на
концепції сучасного дизайну, сучасне мистецтво загалом та модну
індустрію. Кожна «хвиля» фемінізму втілилася в символізмі кольорів,
нових парадигмах, формах, силуетах.
Перелік джерел посилання
1. Beasley Chris. What is Feminism? New York : Sage, 1999. P.
3–11. ISBN 9780761963356.
2. Feminism in the U.S. URL: http://serious-science.org/feminism-
in-the-us-from-sojourner-truth-to-ruth-bader-ginzburg-6992.
(дата звернення: 12.09.2019).
3. Історія і теорія фемінізму. URL: http://www.gender.cawater
info.net/knowledge_base/rubricator/feminism.htm
4. Право оставьте! Почему феминизм - это модно. URL:
https://elle.ua/otnosheniya/cariera/pravo-ostavte-pochemu-
feminizm-eto-modno/ (дата звернення: 16.01.2020).
5. Cуфражистские плакаты и карикатура начала XX века. URL:
http://www.furfur.me/furfur/culture/culture/163887-sufragette
11
____________________________
6. Фемінізм: історія і основні рухи. URL: https://postnauka.ru/faq/

7. Фемінізм: історія і основні рухи. URL: https://postnauka.ru/faq/
8. Феминизм: чем различаются три волны? URL: https://postna
uka.ru/faq/61274 (дата звернення: 18.03.2020).
УДК 7.012:141.1
Гордійчук-Батіщева Ю. П.
ДЕКОНСТРУКТИВІЗМ ЯК МЕТОД ПІЗНАННЯ В

ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ ТА ПРИНЦИПИ НОВОГО
ФОРМОТВОРЕННЯ В ДИЗАЙНІ
Анотація. У роботі представлено дослідження виникнення

постмодернізму та деконструктивізму, їх філософське бачення, як
течії, напряму. Постмодернізм та деконструктивізм, його прояви
та застосування та яскраві представники в різних напрямках від
філософії, літератури, архітектури та одягу. Деконструктивізм
виступає як натхнення для художників, архітекторів, дизайнерів та
інших.
Ключові слова: постмодернізм, деконструктивізм,
виникнення, зародження, філософія, визначення.
Abstract. Investigate the origins of postmodernism and
deconstructivism, their philosophical vision as a trend, direction.
Postmodernism and deconstructivism, its manifestations and applications
and bright representatives in various fields from philosophy, literature,
architecture and clothing. Deconstructivism as an inspiration for other
artists, designers and artists. forms, fresh ideas.
Keywords: postmodernism, deconstructivism, emergence, origin,
philosophy, definition
Вже багато десятиліть в різних джерелах інформації ведуться

дискусії, роздуми щодо постмодернізму – дають різні оцінки та
причини виникнення та зародження, існування аналізуючи з іншими, з
тими, які вже існували та тим, якій він замінив став наступним.
12
____________________________
Є дуже багато різних версій, але однозначного погляду на це

немає [10:179]. Практично всі філософські категорії постмодерністами
переосмислюються, проходять перевірку та відходять на задній план,
як ті, що загубили смисл, наприклад поняття, як реальність,
об’єктивність, розум та істина, суспільство, прогрес, протиріччя,
розвиток та кроки вперед, стають функціями постмодернізму. Саме
головне, що характерно для них – руйнування [1:55].
Постмодернізм своєму зародженню та розвитку завдячує новим
технічним засобам масових комунікацій – телебаченню, відео техніці,
інформатиці та комп’ютерам. Цей напрямок, як візуальна культура,
постмодернізм в архітектурі, живописі, кіно, рекламі – зосередився на
тому, щоб змоделювати те, що є у дійсності шляхом
експериментування зі штучною реальністю, відео кліпами,
комп’ютерними іграми [8:11-13]. Постмодернізм можна віднести до
констатування, як настання якісно нового етапу в історії культури. Для
його найкращого представлення описують такими характеристиками,
як суперіндустріальна, технотронна, інформаційна, телекомунікаційна
культура, культура постсучасна, постмодерністстька. Навіть вже у
багатьох цих термінах можна відчути та побачити різноманіття,
переосмислення та неоднозначність.
Термін постмодернізм (пост – лат.; Post – після; модернізм –
франц. modernise) означає – той, що іде за модернізмом, але можна
зазначити та побачити, що ця течія, не є продовженням модернізму.
Багато науковців зазначають, що модернізм, це крайня форма вияву
культури іноваціно-креативного типу, її стадія неповернення, криза;
постмодернізм – це зародження нового та якісно іншого виду
культури. Зв’язки між цими двома напрямками мають діалектичний
характер і можуть бути зазначені, як продовження та заперечення.
Також можна зазначити, що постмодернізм необов’язково
хронологічно слідує за модернізмом, деякі постмодерністські явища
відносяться до першої половини ХХ ст., навіть до кінця ХІХ ст. Одне
завжди змінює попереднє, але може жити з тим, що було. Та й в
культурі, естетиці постмодерного періоду також зберігаються
характерні риси культури, традиції та нової креативності, визначає
себе пізній модернізм, створюючи нову сторінку нашої цивілізації.
Ключові ідеї та характеристики цієї епохи є суперечливими та
неоднозначними [11:319-320]. В першу чергу постмодернізм постає,
як характеристика певного менталітету, світосприйняття,
світовідчуття та переоцінки можливостей людини, та його місце у
світі. Постмодернізм дуже довго формувався. Приблизно кінець 40-х
років ХХ ст. в різноманітних сферах мистецтв: літературі, музиці,
13
____________________________
архітектурі, живописі. Але лише на початку 80-х років був

усвідомлений, як естетичний феномен західної культури та
теоретично відображений в філософії, естетиці та літературній
критиці [7:223-226].
Теоретичною основою естетики постмодернізму стали
філософські бачення відомих французьких постструктуралістів та
постфрейдистів. Самий відомий інтелектуальний лідер останніх
десятиліть Жак Дерріда, чия теорія деконструкції стала одним з
концептуальних джерел постмодерністській естетиці, дав свіжий
погляд та переосмислив в постструктуралістському напрямку ту лінію
в дослідженнях культури та мистецтві, яка звязана з іменами великих
структуралістів – М. Фуко, Р. Барт, К. Леві-Строса, та їх послідовників
– К. Метца, Ц. Тодорова. Філософські погляди Дерріди можна
прослідити такими етапами: в 60-х роках він робив феноменолого-
структуралістичні дослідження; у 70-ті роки він займався проблемами
постструктуралістської естетики; а вже у 80-90-х роках – літературою
та філософією. Дерріда дає визначення, що деконструктивізм – це не
критика, не аналіз та не метод, але художня транскрипція філософії
на основі даних естетики, мистецтва та гуманітарних наук,
метафорична етимологія філософських понять, структурований
психоаналіз філософської мови, симультанна деструкція та
реконструкція, розбирання та збір [8:15-16].
Деконструкція не є якимось методом та й не може їм стати. У
зв’язку з цим будь-яке трактування визначення деконструктивізму
апріорі не вірне. Однак в контексті воно може бути замінене, чи
визначено іншими словами, такими як: письмо, слід, розрізнення,
додатки, гімен, фармакон, межа, почин. Цей термін недосконалий.
«Чим не є деконструкція? - усім! Що таке деконструкція? - да нічого!» -
підсумовує Дерріда [2:390-391]. Сам термін «деконструкція» був
введений у 1964 році Жаком Лаканом, але теоретично його
обґрунтування він отримав в роботах Жака Дерріди [9:3; 5:185].
Марк Уіглі архітектор та критик характеризував це неоднорідне
явище у 1980 році, реконструкція – це не руйнування. Вона ставить
діагноз, знаходить проблемні вузли в характеристиці зовнішньо
стабільних структур. Деконструкція направляє зусилля на те, щоб
піддати сумніву найвищі цінності структури – гармонію, цілістність
стабільність та пропонує натомість іншу концепцію структури, згідно
якої певні невідповідності є властивості самої структури. Подолавши
їх не руйнуючи саму структуру [4:108]. Основоположником цього
напряму в архітектурі вважають Пітера Ейзенмана, та ще багато
архітекторів, які працювали в цьому напрямку як: Вольф Прікс,
14
____________________________
Хельмут Свічінськи, Френк Гері, Даніель Лібескінд, Бернар Чумі, Рем

Колхас, Заха Хадід [3]. У моді також є яскраві представники Йодзі
Ямамото та Рей Кавакубо. Їх колекції визвали шок у світі моди. Люди,
критики та дизайнери поділилися на два погляди: одні сприйняли це
як карикатуру, насмішку на европейський одяг, інші стали палкими
прихильниками. Пізніше цей напрямок так і назвали –
деконструктивізм. В більш вузькому значенні дизайну одягу – це
трансформація традиційних конструкцій одягу [5:185-186].
Деконструктивізм в усіх його направленнях, деталях, формах,
проявах заслуговує глибокого дослідження. Художніки, архітектори,
дизайнери деконструктивізму дуже часто використовують
нестандартні конструктивні підходи та рішення поліхромію локальних
кольорів, ще також кольорового світла, що додає рух, експресію, різну
динаміку у своїх витворах [6:326]. Цей напрям не є однозначним, він є
різнобічним, цікавим, експресивним, нестандартним, формотворчим,
зі своєю чіткою філософією, яку не з чим не переплутати. Цей стиль
користується попитом та надихає багатьох, дизайнерів, архітекторів,
простих людей, всіх небайдужих до нестандартної, креативної краси,
витворів мистецтва. До цієї теми постійно звертаються. Кожного разу
можна знайти щось нове та незвичайне, що надихне на щось нове,
свіже, нестандартне, експресивне та незвичне у дизайні.
1. Губанов Н.И. Нищета философии постмодернизма.
Философия и общество №1. 2007, 220 с.
2. DerridaJ. Psyche. Inventions de l’autre.p.,1987. 652 p.
3. Деконструктивизм: философия творчества. URL:
http://tallbusldings.ru/ru/dekonstruktivizm-filosofiya-tvorchestva
(дата звернення 10.10.2019).
4. Добрицына И.А. От постмодернизма – к нелинейной
архитектуре. Архитектура в контексте современной
философии и науки. Москва, 2004. 416 с.
5. Ермилова Д.Ю. История домов моды. Москва, 2003. 288 с.
6. Ефимов А.В. Мировые художественные течения и
Архитектурное творчество. Часть 3. Arhitecture and modern
information technologies. Amit 2 (39), 2017. С. 312-328.
7. Ильин И.П. Постмодернизм. Словарь терминов. Москва,
2001. 418 с.
8. Маньковская Н.Б. Эстетика посмодернизма. СПб. 2000.
347 с.
15
____________________________
9. Неботова Е.С. Эволюция художественных принципов

постмодернизма в архитектуре деконструктивизма. 11с.
URL: https://cyberleninka.ru/article/n/evolyutsia-hudozhestvenn
yh-printsipov-postmodernizma-v-arhitekture-dekonstruktivizma/
viewer (дата звернення 15.11.2019).
10. Шейко В.М., Богуцький Ю.П., Германова Е.В., Де Діас.
Культурологія. Навчальний посібник. Київ, 2012. 494 с.
11. Яртися А., Мельника В. Лекції з історії світової та
вітчизняної культури. Львів, 2005. 568 с.
УДК 7.012:94(477)(520)
Канішева Д. І.
Науковий керівник: Л.М. Білякович, професор
КОМПАРАТИВІЗМ ІСТОРИЧНИХ ВІЙСЬКОВИХ АРХЕТИПІВ

УКРАЇНИ ТА ЯПОНІЇ У КОНТЕКСТІ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ
СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ
Анотація. У роботі проводяться історико-культурні

паралелі між середньовічними військовими формуваннями –
українськими козаками та японськими самураями. Аналізуються
верстви самураїв та козаків як чинник формування певної
ідентичності. Автор аналізує, як ці військові організації стали
архетипічним символом відважних воїнів честі у своїх країнах та
яким був вплив образу козаків та самураїв на ретрансляцію понять
гідності та мужності у сучасному дизайні одягу.
Ключові слова: ідентичність, козацтво, самураї, концепція
лицарства, імідж.
Abstract. The article draws historical cultural parallels between the
medieval military organizations of Ukrainian Cossacks and Japanese
samurai. The samurai and сossack strata is analyzed as a factor in the
formation of a specific identity. The author analizes how this organization
became an archetypical symbol of brave warriors of honor in their
countries and how their image impact on representation of dignity and
courage in modern clothing design.
Keywords: identity, Cossacks, samurai, presentation state,
concept of chivalry, image.
16
____________________________
Існування мілітаризованих спільнот в історії будь-якої країни є

звичною складовою становлення та розвитку суспільства. Проте, на
відміну від інших країн, і в Японії, і в Україні мілітаризовані
формування стали не просто тими, хто виконує військові обов’язки. І
козаки в Україні, і самураї в Японії заклали основу ідентичності свого
народу. В Японії самураї стали інститутом, завдяки якому з’явилась
можливість об’єднати та стабілізувати державу. В Україні ж козацький
стан значним чином вплинув на формування української ідентичності.
Історик Франк Сисин у статті «Хмельниччина та її роль в утворенні
модерної української нації» зазначає, що у період хмельниччини
змінюється бачення українців про самих себе. Населення тогочасної
України починає сприймати себе як демократичне суспільство [5].
На початку зародження таких явищ як козацтво (XV ст.) і
самурайство (X ст.) це були здебільшого «шибайголови» із
представників різних класів і верств населення, яких здебільшого
ситуативно винаймали представники місцевої влади задля захисту
територій та своїх інтересів. Пік розвитку станів і козаків, і самураїв
припав на приблизно той самий період – XVІ – XVІІ ст.
З XVI ст. основу козацтва складало дрібне боярство –
найнижчий прошарок військово-службового стану [2:71], та невдовзі
сталися суттєві структурні зміни. В умовах успішного повстання
Хмельницького шляхетський привілей на володіння землею фактично
було скасовано і козацька старшина отримала доступ до величезних
земельних володінь. Частина шляхти, яка мешкала на охоплених
повстанням територіях, інкорпорувалась в козацьке військо [7].
Важливим фактором в уявленні козаків про себе як про шляхетсько-
лицарський стан також було те, що козацтво почало перетворюватись
в презентаційний стан України. Козаки репрезентувати не лише
власний стан, власну корпорацію, а виступали від значної території,
на яку поширювалась влада гетьмана [2:80]. Фактично козацтво
зайняло ту саму нішу, яку в Речі Посполитій займали стани
аристократії та шляхти.
У другій половині XVII ст. було викристалізовано певний набір
норм та правил, які відрізняли козацтво від інших станів. Ці правила
так і не були оформлені в єдиний кодифікований документ, проте
вони суттєво відрізняли козацтво Подніпров’я як від інших станів в
Речі Посполитій, так і від інших козацьких утворень. Мілітарний дух та
прагнення отримати законний статус у Речі Посполитій сприяли
виробленню серед козацтва ідеалу «лицарства».
Концепція «лицарства» прийшла в Україну із Польщі ще в кінці
XVI ст. Найпоширенішим звертанням козаків один до одного було
17
____________________________
звернення «товариш», а козацтво іменувалось «товариством», що

тогочасній польській мові означало «шляхту» [8]. Старшини
городового козацтва, отримуючи за службу хутори, сіножаті,
перетворювалась на землевласників [7] і тому намагалася
репрезентувати себе саме як стан, рівний привілейованому
шляхетському стану. В умовах постійної військової загрози концепція
«лицарства» набувала значення не стільки шляхетного походження,
скільки військової звитяги та готовності до військового ризику.
Військова відвага для козацтва була більш важливою рисою, аніж
походження, заможність чи етнічне походження. Варто зазначити, що
і релігійна приналежність довгий час не була важливим фактором для
козаків, проте протягом XVII ст. змінилось ставлення козаків до релігії.
Згодом, в ході довгих війн козацтво набуло високу місію – захист
православної віри у війнах із представниками іншоконфесійних
держав [2:178-179].
Релігійні вчення, а саме синтоїзм, конфуціанство та дзен-
буддизм, стали основним фактором формування світогляду самураїв.
1
Головними принципами неписаного кодексу самурая бусідо ,
остаточно сформованого в епоху війн між провінціями (XIII ст.) на
основі доктрин синтоїзму та дзен-буддизму, стали такі цінності, як
беззаперечна відданість сюзерену, визнання військової справи своїм
основним обов’язком, хоробрість, гідне прийняття смерті, здійснення
ритуалу сеппуку, коли честь було заплямовано. Якщо у XII ст.
військова справа у Японії вважалась непрестижною та низькою, то
згодом аристократи «оновили» аристократичну етику, додавши до
уявлення про військову справу елемент шляхетності та наділивши її
напівмістичним сенсом [4:181]. Культивування представниками
аристократичних родів уявлення про кодекс честі воїна сприяло
утриманню контролю над строкатою ватагою самураїв. Вірність пану,
військова звитяга, байдуже сприйняття смерті та необхідність
дотримуватися дисципліни – ключові положення бусідо. В рамках
бусідо відбулося зрівняння морально-етичних вимог до всіх воїнів.
Якщо від самого початку утворення, за словами Куре Мицуо,
«самураї були свого роду мафією, які воювали за свою родину,
землю та багатство, але майже ніколи – за честь» [1:10], то в ході
соціальної мутації самураї перетворилися на своєрідний нормативний
зразок честі, вірності та шляхетності. Символічному зрівнянню усіх
1
Принципи неписаного кодексу честі воїна «Бусідо» було сформульовано в трактаті
«Хагакуре» (1716 року) монахом Ямамото Цунетомо. Щоправда, «Хагакуре» зображував
ідеалістичне уявлення про принципи життя середньовічного воїна.
18
____________________________
самураїв, незалежно від походження, сприяло й те, що керівники

самурайських кланів почали наділяти рядових самураїв землею.
Фактично, рядові самураї перетворилися на стан дрібнопомісної шляхти
[6:10].
Хоча проєкт козацької України був відносно нетривким і закінчився
невдачею, проте на символічному рівні образ козацтва став ключовим
для творення модерної української нації. Під впливом поезії Тараса
Шевченка, який надихався історією козацтва, українсько-козацький
дискурс став популярним навіть в тих землях, які не входили в ареал, або
входили фрагментарно під вплив Гетьманщини та Запоріжжя. Образ
українського козацтва став в ХХ столітті системоутворюючим елементом
українського позастанового та поліконфесійного національного руху.
Образ козацтва став домінуючим в українському політичному дискурсі
визвольних змагань 1917-1920 рр. За часів Української держави гетьмана
Павла Скоропадського та УНР Головного отамана Симона Петлюри
навіть козацькі символи стали домінуючими навіть на рівні титулатури.
Козацький елемент був присутній і під час подій 1989-1991 рр., коли
почали створюватись рольові козачі об’єднання. В 1990 р. опозиційний
Народний Рух України провів широкомасштабні заходи святкування 500-
ліття Запорозького козацтва. Захід виявився таким ефективним, що
комуністична партія, намагаючись перехопити ініціативу, проводить
власні заходи, пов’язані з історією козацтва [3:569].
В Японії після скасування складного станового поділу у 1872 році
лише частині самураїв вдалося влаштувалась на роботу в поліції [6:130-
131]. Разом з тим, в реформованій армії зберігались самурайські традиції
вірності, честі та відданості. На сьогодні образ самурая та його якостей
честі, гідності, простоти та відданості, стали наріжним каменем сучасного
уявлення японців про себе. Протягом всього ХХ ст. самурайська етика
була основою для будь-яких унікальних проявів японської культури.
Образ самураїв став основою для формування декількох японських
субкультур в 70-х рр. та надихав японських та світових дизайнерів на
створення колекцій.
Уявлення про самураїв стало унікальною рисою презентації Японії
в світі. Багато людей світу мають більш ніж приблизне уявлення про
історію чи культуру Японії, проте більшість знає слово «самурай» та
встановлює знак рівності між Японією та самурайством.
Козаки та самураї, пройшовши шлях від розрізнених банд
розбійників до «шляхетного» стану із своїм неписаним поведінковим
кодексом, формою одягу та іміджем, складаються у свідомості нащадків в
архетипічні образи воїнів честі - гідних, успішних та сміливих
представників суспільства. У Яворницького є згадки про те, що завдяки
19
____________________________
ошатному і яскравому цивільному одягу, козаки «рекламували» себе,

щоб «вербувати» новобранців у свої ряди [9:207-208]. Цитування та
алюзії до елементів форми та іміджу цих середньовічних мілітарних
утворень закладають вищезгадані сенси та ідентифікацію і у сучасному
дизайні. Самурайські обладунки та принципи формотворення костюму
прямо чи опосередковано цитуються у чоловічих та жіночих колекціях не
лише японських, але і європейських дизайнерів кінця XX – початку ХХІ ст.
1. Курє М. Самураи. Иллюстрированная история. Москва, 2007.
191 с.
2. Плохій С. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в
ранньомодерній Україні. Київ, 2006. 495 с.
3. Плохий С. «Национализация» украинского казачества в XVII-
XVIII вв. URL: https://cutt.ly/dtCLpDs (дата звернення:
18.12.2019).
4. Рубель В. Історія середньовічного Сходу: Підручник Київ,
2002. 736 с.
5. Сисин Ф. Хмельниччина та її роль в утворенні модерної
української нації. Український історичний журнал. 1995. № 4.
С. 67-76. URL: https://cutt.ly/ntCZFhj (дата звернення:
7.03.2020).
6. Спеваковский А.Б. Самураи – военное сословие Японии.
Москва, 1981. 168 с.
7. Щербак В. Трансформація суспільного статусу козацької
старшина в період національно-визвольної війни 1648–1657
рр. URL : https://cutt.ly/9tCLjEn (дата звернення: 18.12.2019).
8. Щербак В. Формування козацької самосвідомості (кін. XVI –
пер. пол. XVII ст.). URL: https://cutt.ly/OtCK97o (дата
звернення: 18.12.2019).
9. Яворницкий Д.І. Історія запорізьких козаків : у 3 т. Київ:
Наукова думка, 1990–1992. Т.1. АН Української РСР.
Археографічна комісія, Інститут історії. К., 1990. 596 с.
20
____________________________
УДК 7.08:616.91 «16/18»

Котенко Є.В.
ВИНИКНЕННЯ ВЕНЕЦІАНСЬКИХ МАСОК ЯК НАСЛІДОК ПАНДЕМІЇ

ЧОРНОЇ ВІСПИ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ
Анотація. Досліджуючи таке захворювання як натуральна віспа

та її вплив на моду, культуру і мистецтво, можна звернути увагу на
численні портрети художників. На портретах були зображені
знамениті особистості з чорними масками в руках, або з масками на
обличчі. Численні джерела вказують на те, що маски в XVI-XVIII
сторіччі використовувалися городянами для того, щоб приховати
свою зовнішність, це і послужило їх виникненню і розповсюдженню. Але
досліджуючи глибше портретний живопис, а точніше біографію тих,
хто зображений на портретах, можна сміливо заявляти, що спочатку
всі ці особистості, з вищого суспільства, були хворі на віспу, отже
шкіра на обличчі була спотворена і їм доводилося приховувати своє
понівечене обличчя під маскою.
Ключові слова: віспа, маска, портрет, спотворене обличчя.
Abstract. Investigating it diseases as natural smallpox and its
influence on tgreat artists on which the famous persons with black masks
which they hold or in hand are represented, or masks are put on the person.
Numerous sources indicate that masks in xvi-xviiiveka were used by citizens
to hide the appearance, it also served their emergence and distribution. But
investigating is deeper portraits of artists, to be exact the biography of those
who was represented on portraits, it is possible to say safely that at first all
these persons, from society, were patients on smallpox, therefore face skin
was distorted and they had to hide the disfigured face.
Keywords: smallpox, a mask, a portrait, the distorted face.
Натуральна або чорна віспа – високозаразлива вірусна інфекція,

особливо небезпечна хвороба, характеризується важким перебігом,
гарячкою, висипом на шкірі і слизових оболонках, нерідко залишає після
себе рубці. Люди, ті, що вижили після віспи, можуть частково або
повністю втрачати зір, в них практично завжди, на шкірі залишаються
численні рубці в місцях колишніх виразок [2]. До свого повного знищення
завдяки програмі вакцинації, яка почалася в 1960-х роках, віспа вбила
тільки у ХХ ст. близько 300 млн осіб [4].
21
____________________________
У Франції поліція вважала в XVIII століття «відсутність слідів віспи

на обличчі» однією з особливих прикмет. А у німців була в ходу приказка
«Von Pocken und Liebe bleiben nur Wenige frei» - «Мало кому вдається
уникнути віспи і любові» [5].
Провокаційні знаки, як клеймо своєї могутності, робили дитину не
впізнавану для рідної матері, перетворювали красуню-наречену у
предмет відрази в очах нареченого. Віспа не щадила нікого, ні знаті, ні
черні, вона поширювала свою згубну силу так само часто в хатинах
бідних, як і в оселях багатих і не раз погрожувала європейським
династіям.
Нижче на обох портретах зображений флорентійскій герцог
Фердінандо II де Медічі. Художник один й той самий - Юстас Сустерманс.
На першому портреті (1626 року) Фердінандо II зображений у 16-річному
віці, до свого герцогства і до захворювання на чорну віспу (рис.1:1). На
Рис.2 Фердінандо II де Медічі викарбуваний на 9-й день захворювання
(рис.1:2) [1].
1 2
Рисунок 1. «Портрет Фердінандо II Медичі» Юстас Сустерманс.

1626 р. Galleria Palatina (Italy).
Ми можемо зрозуміти як виглядало обличчя жінки перехворілої на

віспу без гриму на прикладі королеви Єлизавети I. В 1562 році Єлизавета
захворіла віспою, через що у неї залишилися віспини на обличчі і
погіршився зір. Поєднання її смуглявою шкіри, плям і процесу старіння
(яке було б підкріплено використанням токсичного свинцевого порошку).
Єлизавета I – культова особистість для англійців. Її вогненно – Руді
волосся, свіжий і молодий колір обличчя, характерна одяг і об'ємні коміри
роблять цю знамениту королеву завжди впізнаною на картинах. Однак
22
____________________________
виготовлена нещодавно маска, що зображає її реальне обличчя, привела

в шок світову культурну громадськість.
Перебуваючи біля керма великого і сильної держави, Єлизавета,
остання з династії Тюдорів, чітко розуміла, наскільки важливо мати
«правильний» імідж у суспільстві, і особливо старанно контролювала те,
як вона буде представлена на офіційних портретах. На зображеннях,
вона завжди виглядає кам'яно неприступною. Однак саме на те, як
виглядає її обличчя, королева звертала особливу увагу, вважаючи свою
зовнішність бездоганною, з чим погоджувалися і піддані. Тому її
зображення прийнято називати «іконами» [5].
Британський художник Метт Коллішоу створив арт-інсталяцію, яка
проєктує альтернативний образ Єлизавети в пізні роки її царювання.
Саме так, на думку художника, виглядала Королева (рис. 2).
Рисунок 2. Арт-інсталяция «Обличчя Єлизавети I».

Британський художник Метт Коллішоу. 2018 р.
Квінс-хаус (Національний морський музей).
Відомо, що в більш пізні роки Єлизаветі доводилося наносити на

своє обличчя товстелезний шар гриму, щоб приховати шрами від віспи,
яку вона перенесла [5,6].
Так щоб приховати наслідки шрамів і горбів на обличчі багато
жінок і чоловіків закривали обличчя, використовуючи маску, вуаль і
подібні аксесуари.
На портреті дама зображена з маскою яку вона тримає у руках.
Знаючи, що Луїза Іполита в кінці 1731 року померла від віспи не важко
здогадатися, що художник кілька прикрасив портрет дами, а ee обличчя
виглядало понівеченим наслідками хвороби (рис. 3:1). Принцеса Ганна
Генрієтта французька, дочка короля Франції Людовика XV та Марії
Лещинській, померла від віспи у 1752 році, на портреті вона також
зображена с маской (рис. 3:2).
23
____________________________
1 2
Рисунок 3. Портрети: 1 – «Луїза Іполит Грімальді з видом на

Монако» з майстерні Жана-Батіста Сантерра 1712 р.; 2 –
«Генриетта Хобарт, Достопочтенная миссис Ховард, поздняя
графиня Саффолка» (рос.). Томас Гібсон. 1720 р. Національний фонд,
Бліклінг Хол.
З плином часу, маски стали входити в повсякденне життя простих

городян і стали широко використовуватися в якості анонімності для
найрізноманітніших подій: від романтичних зустрічей і розпусних
придворних оргій, так само не гребували масками злочинці. В кінцевому
підсумку, все це призвело до заборони на носіння масок у повсякденному
житті, крім днів карнавалу. І от саме у цей момент народжується класична
Венеціанська карнавальна Маска.
1. Герцог и оспа (1626 год). LIVEJOURNAL. URL:
https://shakkokitsune.livejournal.com/762404.html (дата звернення:
10.03.2020).
2. Оспа-апокалипсис в стране восходящего солнца. PIKABU. URL:
https://pikabu.ru/story/ospa__apokalipsis_v_strane_voskhodyashcheg
o_solntsa_6736416 (дата звернення: 10.03.2020).
3. Оспа от императрицы или первая российская прививка. Made for
minds. URL: https://p.dw.com/p/16Ucc (дата звернення: 10.03.2020).
4. Оспа: факты о смертельной болезни, которую легко перепутать с
ветрянкой. 24 Здоовье. URL: http://24tv.ua/health/ru/ospa fakty o
smertelnoj_bolezni_kotoruju_legko_pereputat_s_vetrjankoj_n1242109
24
____________________________
5. Шрамы от оспы, волоски и испуганный взгляд: в Великобритании

воссоздали реальное лицо королевы Елизаветы I. LIVEJOURNAL.
URL: http://aprosh.livejournal.com/551924.html (дата звернення:
10.03.2020).
6. Mat Collishaw, The Mask of Youth at Royal Museums Greenwich.
YouTube. URL:
https://www.youtube.com/watch?timecontinue=38&v=v
3ZVLYAC6_s&feature=emb_logo (дата звернення: 10.03.2020).
УДК 72.012.8:73.027.1
Кузнєцова З.Б.
Науковий керівник: Н.В. Скляренко, канд. мист., доцент
ТРАНСФОРМАЦІЯ СУТНОСТІ АНТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ У

СУЧАСНОМУ ІНТЕР’ЄРІ
Анотація. Тенденції в декорі інтер’єру змінюється з плином часу,

часто використовують об’єкти доби античності в сучасному інтер’єрі.
Проаналізовано особливості трансформації скульптур античної доби в
арт-об’єкти. Розглянуто їх використання в сучасному інтер’єрі.
Ключові слова: інтер’єр, скульптура, бюст, антична
скульптура, арт-об’єкт.
Abstract. Trends of interior decoration change over time, often using
objects of antiquity in modern interior. The main trend is to use old things as
new ones. The article reveals the features of transformation of sculptures of
the ancient era into art objects. The features of their use in modern interiors
are considered.
Keywords: interior, sculpture, bust, antique sculpture, art object.
У нинішньому житті декорування приміщення міцно увійшло у побут

людини, тренди змінюються кожні 5-10 років. Досить часто з метою
привнесення новизни використовують «забуте старе», при цьому
відбувається змішування різних стилів. Античні об’єкти, такі як скульптура
і бюст стародавнього Риму і Греції, використовуються в сучасному
інтер’єрі, що надає особливого шарму, індивідуальності та оригінальності
приміщенню. Тому є необхідність вивчення питання трансформації
античних об’єктів в екстраординарний елемент декору, розгляд переваги
розташування античного декору в сучасному інтер’єрі.
25
____________________________
Необхідність дослідження декорування сучасного інтер’єру

скульптурами та постаментами античної доби стало основою наукової
роботи. Питань мистецької вартості античних скульптур і античної
культури в цілому торкаються О.П. Гужва [1], О.А Грановська [2], Г.А.
Пугачевська [3].
Проведено аналіз арт-книг в сфері дизайну А. Постригай [4],
Роберт Шор [5]. Автори торкалися питань історії, моди та філософії
стародавньої доби, також розглядали скульптуру античної доби,
запозичення напрямків і стилів в стародавньому мистецтві, але не
звертали уваги на застосування неординарних елементів декору
стародавньої доби в сучасному світі.
Метою роботи є особливості використання античних скульптур і
постаментів як елементів декору в сучасному дизайні інтер’єру. Завдання
роботи: 1) розглянути поняття антична скульптура, бюст, скульптура; 2)
проаналізувати причини появи античних об’єктів в дизайні інтер’єру
приміщення; 3) дослідити напрямки трансформації скульптур античної
доби в сучасні дизайнерські арт-об’єкти.
Об’єктом дослідження є античні об’єкти. Предметом дослідження є
напрямки трансформації античних об’єктів і застосування в сучасному
інтер’єрі.
В сучасному інтер’єрі з’являються античні скульптури і бюсти як
елементи декору житлового приміщення. Вони створюють атмосферу
стародавньої доби в сучасному дизайні інтер’єру, за словами С.
Лукачина, «нічого в сучасному світі не може статися такого, чого б не
трапилося в античності» [6].
В сьогоденні використовують термін «арт-об’єкт» як прояв
сучасного мистецтва, який не регламентується ніякими правилами і
канонами побудови.
За допомогою гіпсу створюються унікальні, неординарні стилістичні
роботи, що заворожують, такі об’єкти використовують для оздоблення
середовища. При невеликому розмірі статую чи бюст розміщують на
будь-якій поверхні. Врахування вільного простору навколо предмету
мистецтва є основою при його розміщенні.
Бюсти і скульптури розміщують в інтер’єрах різних стилів, де вони
представляють культурний рівень власника житла. Найбільш ефектно
скульптури виглядають на спеціальних підставках і постаментах, при
цьому в кімнаті не встановлюють декілька погрудь чи статуї. Розмір бюсту
чи скульптури залежить від розміру приміщення, призначення кімнати,
місця розміщення арт-об’єкту.
Скульптури і бюсти доби античності трансформуються у нові арт-
об’єкти, які стають джерелом розкоші. Основними напрямками
26
____________________________
трансформацій античних об’єктів є: виділення кольором, членування

форми, зміна функціонального призначення.
Найчастіше застосовують виділення кольором всієї скульптури чи
акцентування певної її частини нестандартним кольором синій, золотий,
срібний, пурпуровий, рожевий, червоний та інші (рис. 1:1).
Наступний напрямок – членування форми арт-об’єкта зі зміною
функціонального призначення (рис. 1:2), що призводить до появи нових
способів використання.
Часткове членування використовується для утворення нових
застосувань та функцій арт-об’єкта: голова статуетки з отвором у ній
(рис. 1:3) чи перетворення статуї у торшер. Для античних скульптур
застосовується також зміна функціональності без трансформації
(використання однієї чи двох цілісних голів скульптури по різні боки
книжок (рис. 1:4).
Скульптура чи бюст вписується в стилістику інтер’єру житла і
гармонійно виглядають з картинами, килимами, меблями, вазами і
іншими елементами декору, як доповнення використовують: барельєфи
(рис. 2:1), картини-постери (рис. 2:2), подушки (рис. 2:3), посуд з
зображенням античних скульптур.
Античні скульптури застосовуються в дизайні інтер’єру як сучасний
арт-об’єкт. Основними напрямками трансформації скульптур античної
доби в сучасні дизайнерські арт-об’єкти є виділення кольором,
членування форми, зміна функціонального призначення. Особливості
розміщення античних об’єктів в сучасному інтер’єрі приміщення
визначаються доцільністю, площею житлового приміщення, стилем,
освітленням, функціональним призначенням.
1. Матюхіна О. А. Вплив античності на культуру України. Вісник
Національного авіаційного університету. 2010. №2. С. 9-10.
2. Грантовська О.А. Мода античності. Київ, 2010. С. 43-49.
3. Пугаченкова Г. А. Скульптура Хальчаяна. М., Искуство.
Москва, 1971. 204 с.
4. Постригай А.И. Арт-шпаргалка: как понимать искусство
op_pop_art. Москва, 2019. 160 с.
5. Роберт Шор. Благай, кради і позичай. Київ, 2019. 192 с.
6. Лучканин С. Про паралелі між античністю й сучасністю.
Іноземна філософія. Вип. 127. Ч. 2. Київ С. 79-78.
27
____________________________
1 2
3 4
Рисунок 1. Напрямки трансформації античної статуй і

бюстів в сучасні арт-об’єкти.
1 2 3
Рисунок 2. Доповнення інтер’єру: 1 – барельєфами;

2 – картиною-постером; 3 – подушками.
28
____________________________
УДК 7.012
Макарук І.О.
Науковий керівник: Л.В. Назарчук, к.т.н, доцент
ІСТОРИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧЕ ПІДГРУНТЯ ХУДОЖНЬО-

КОМПОЗИЦІЙНОГО ФОРМОУТВОРЕННЯ ДИТЯЧОГО ОДЯГУ
Анотація. Проаналізовано періоди історичного розвитку

світового мистецтва різних епох. Обговорюється питання
актуальності врахування історичного аспекту взаємозв’язку художньо-
композиційного формування дитячого одягу в контексті прогнозування
його властивостей. На основі аналізу виявлено, що знання
стилістичних змін у різні історичні періоди, щодо розміщення художніх
та композиційних форм в дитячому одязі, є необхідним інструментом у
творчій роботі модельєра.
Ключові слова: дитячий одяг, художня та композиційна
формація, мода, стиль.
Summary. The periods of historical development of world art of
different epochs are analyzed. The question of the relevance of consideration
of the historical aspect of the interrelation of artistic and compositional shaping
of children's clothing in the context of predicting its properties is discussed.
Based on the analysis, it is revealed that the knowledge of stylistic changes in
different historical periods, regarding the placement of artistic and
compositional forms in children's clothing is a necessary tool in the creative
work of a fashion designer.
Keywords: children's clothing, artistic and compositional formation,
fashion, style.
Аналізуючи світове мистецтво різних періодів, можна спостерігати

постійний взаємозв’язок образотворчого мистецтва із зміною стилів
дитячого одягу та його художньо-композиційного формоутворення.
Майже в усі історичні періоди, основною метою мистецтва було
створення хорошого враження [1]. Близько двох сотень років назад ніхто і
не звертав уваги на те, що дитина може бути стильною. Поняття «моди»
для дітей не існувало. Особливою характеристикою сучасної моди є
збільшення асортименту одягу для дітей.
На даний момент існує багато досліджень стосовно питання
взаємозв’язку одягу та його художньо-композиційного формоутворення,
синтезу мистецтв і функції одягу, законів підбору кольорової гами та
живопису в об’єктах дизайну, що створювалися в основному в радянські
29
____________________________
часи. Д. Ю. Єрмілова у своїй праці [2] показала становлення моди від

середньовіччя до сьогодення. У роботі [3] окреслено перспективи
створення нових форм дитячого одягу при застосуванні методів дизайн-
проєктування. В статті [4] досліджено еволюцію дитячого костюму та
проаналізовано основні тенденції дитячої моди в колекціях високої моди
ХХ – початку ХХІ ст.
Метою роботи є аналіз етапів історичного розвитку дитячого одягу у
мистецтвознавчому контексті. Завданнями дослідження є: аналіз
історичних передумов появи дитячого одягу та визначення його
художньо-композиційних особливостей.
На сьогоднішній день не існує послідовності розвитку дитячої моди,
вона є наслідком розвитку моди для дорослих. Дитяча мода практично
нічим не відрізнялася від моди для дорослих це відслідковується у
витворах мистецтва живопису того часу.
Зародження дитячої моди відбулося на початку XVIII століття.
Дівчатка були одягнені в широкі спідниці на незручному жорсткому
каркасі «паньє» пізніше з’явилися гнучкі конструкції «фіжми». Пізніше
стали носити спідниці на обручах – криноліни. В дитячому костюмі
з’явилися вільні прямі брюки, які потім у 1789 році стали основним видом
одягу чоловіків.
Для ХІХ століття характерний розподіл моди на періоди. У добу
«Ампір» (1804-1815) хлопчики носили довгі штани і сорочки, а дівчатка
сукні нижче коліна з високою талією, що підв’язана атласною стрічкою та
панталони з мереживом. В період «Реставрації» (1815-1820рр.) дівчата
носили довгі плаття з високою талією і закритим верхом. Період
«Бідермаєр» (1820-1840) насичений простотою та практичністю. У добу
«Другого рококо» (1840-1870) дівчатка носять сукні з широкими
спідницями, які оздоблені по низу тасьмою і мереживом. У період «Моди
кінця» (1870-1890рр.) форма суконь спрощується, кринолін замінюється
тюрнюром. У добу «Модерн і Постмодерн» (1890-1914) в моді м’які
лінії [5].
Основним механізмом формування стилю ХХ-х років було
наслідування. Одяг для дівчат мав прямий крій, занижену талію, плісе,
декор. В одязі для дітей тридцятих років такі тенденції зникають.
Спостерігаються стильові рішення, характерні тільки для дитячої моди,
такі як трапецієподібний силует, рукав-ліхтарик, широкий округлий
комірець. Прямий силует з широким плечовим поясом був модним в одязі
дівчат підліткового віку сорокових років. Для хлопців в ті роки був
особливий стиль «дворовий хуліган», що характеризувався
безформеними штанами, майками та кепкою.
30
____________________________
Дитячий одяг в СРСР в 50-і роки XX століття поділявся на

повсякденний та святковий. Одяг в ті роки був легкий та романтичний.
Мода для дітей була більш консервативна, ніж мода для дорослих, і
менш схильна до змін.
Встановлено, що розвиток дитячого одягу відбувався з
урахуванням естетичних норм певної епохи. Виявлено, що знання
стильових змін у різних історичних періодах, стосовно розміщення
художньо-композиційних форм в дитячому одязі має бути необхідним
інструментом в творчій роботі дизайнера-модельєра. Визначено, що з
часом конструкція дитячого одягу набула простої форми і стала
відповідати етапам зростання дитини.
1. Моран де А. История декоративно-прикладного искусства: от
древнейших времен до наших дней. М.,1982.
2. Ермилова Д. Ю. История домов моды: учеб. пособие для вузов.
Д. Ю. Ермилова. - 3-е изд., перераб. и доп. Москва, 2018. 443 с.
3. Пашкевич К. Л., Баранова Т.М. Конструювання дитячого одягу:
навч. посібник. К., 2012. 326 с.
4. Герасименко О. Д., Пашкевич К. Л., Омельченко Г.В., Загрійчук
Б. П., Колосніченко М. В. Художньо-композиційні особливості
дитячого костюму у колекціях високої моди ХХ – початку ХХІ ст.
Art and Design науковий фаховий журнал №4, 2019. С. 21-33.
5. История развития детского костюма ХV-ХІХ вв. URL:
http://www.myshared.ru/slide/588337/ (дата звернення
12.04.2020).
УДК 7.05:687.016
Приходько А.В.
Науковий керівник: А.С. Дідух, ст. викладач
РОЗВИТОК МОДИ НА ЛЕОПАРДОВИЙ ПРИНТ У ДИЗАЙНІ ОДЯГУ
Анотація. У дослідженні детально розглянуто розвиток моди на

леопардовий принт від перших згадок до теперішніх днів. Виділено різні
століття де леопардовий принт мав різне тлумачення. Виділено
основних дизайнерів 20 століття, які використовували даний принт у
дизайні одягу.
Ключові слова: мода, принт, леопард, одяг, дизайн.
31
____________________________
Abstract. The study examines in detail the evolution of leopard print

fashion from the earliest times to the present day. There are different
centuries where the leopard print had a different interpretation. The main
designers of the 20th century who used this print in the design of clothing
were identified.
Keywords: fashion, print, leopard, clothing, design.
Перша згадка леопардового принта ймовірно є на глиняній

статуетці Єгипетської богині мудрості, що датується близько 6000 роком
до н. е. (рис. 1:1) під назвою Seated Womanof Catalhouyuk [1].
У ХVІ столітті леопардові шкури були частиною вбрання польських
військових. Цей принт відображав міць і тваринну енергію. Оскільки
шкура була досить рідкісним і екзотичним матеріалом, більшість
військових задовольнялися більш доступними хутром, розфарбовуючи їх
в леопард [2].
У ХVІІ столітті мода на леопардовий принт прийшла в Париж.
Багата знать додавала в свої наряди комірці, мантії або накидки з цим
принтом. Для того періоду подібний вихід вважався модним і одночасно
епатажним [2].
У ХVІІІ та ХІХ століттях леопардове хутро стало символом
багатства і статусу. У 20 столітті починається масове виробництво тканин
з леопардовим принтом для одягу і набуває роль трендової речі. З тих пір
репутація леопардового принта пройшла через безліч ітерацій. Його
визнали провокаційним, привабливим і небезпечним принтом [1].
Крістіан Діор був першим дизайнером, який використовував
леопардовий принт не в хутрі, а на тканині. У 1947 році він представив
свою першу сукню з леопардового принта, підперезану широким
ременем. Кутюр’є назвав його «Джунглі» (рис. 1:2). Жінкам, які у воєнний
період не могли собі дозволити красивого одягу, припали до смаку
приталені пальта з леопардовим принтом, які тоді асоціювалися з
розкішшю і багатим життям (рис. 1:3). На думку Крістіана Діора та
багатьох інших дизайнерів, леопардовий принт призначався для зрілих,
впливових і сексуально досвідчених жінок – для тих, хто глибоко розумів
свою сексуальну енергію [1].
У 1961 році Джекі Кеннеді наділа пальто зі справжніх шкур
леопардів, всі були заворожені та хотіли придбати собі таку річ. У 1969
року було вбито 250 тисяч леопардів заради виробництва шкур, тому був
прийнятий закон, який забороняв вбивати леопардів, так як вони стали
зникаючим видом. Цей факт не радував багатьох, тому в 1970-х роках
леопардовий принт вважали несмаком [1].
32
____________________________
Дизайнер Діана Фон Фюрстенберг викликала фурор сукнею на

запах, виконану в леопардовому принті. Ще це забарвлення все частіше
асоціювалося з іконами глем-року на кштал Марка Болана і Деббі Харрі
[1]. Відродження принта у високій моді почалося в 1980-х з таких
дизайнерів як Патрік Келлі і Франко Москіно, які використовували його в
химерних вбраннях, щоб зіграти на темі кітчу та епатажу. В кінці 1980-х
Аззедін Алайя випускає свої фірмові сексульні трикотажні сукні з
леопардовим принтом вже для легендарної колекції сезону Fashion Week
91. Вона поклала початок популярності «тваринного магнетизму» в
жіночій красі, домогтися якого бажав чи не кожен дизайнер [1].
У тому ж сезоні Дольче&Габана також вперше у своїх колекціях
використовував леопардовий принт, який незабаром став одним із
знакових мотивів Будинку. Привласнювали собі цей тваринний принт і
Версаче в 1992 році, навантажуючи його поверх золотими деталями, а
також Роберто Каваллі, що включав леопард в кожну свою колекцію.
Саме останньому дизайнеру вдалося закріпити за собою цей принт –
згодом тільки з ним асоціювали цей окрас (рис. 1:4). Сезон за сезоном
модні критики вітають «повернення леопарда» на подіумах, на показах
від Каваллі та Живанши.
Серед сучасних брендів, які люблять леопардовий принт,
виділяється дизайнер Анна Молінарі. Вона поєднує агресивний характер
цього малюнка з жіночними кружевами, романтичними кольорами і
пастельними палітрами.
Андре Тан додає леопардовий принт досить дозовано, пропонуючи
поєднувати його з речами чорного кольору.
Кароліна Еррера використовує леопардовий принт у своїй колекції.
Його можна зустріти у різних варіаціях – на піджаках, сукнях і спідницях.
Леопардовий принт можемо побачити в колекції Том Форд прет-а-
порте сезону осінь-зима 2018-2019. Леопардові принти всіх кольорів,
золоті лосини і срібні колготки, блейзери з лосинами, міні-сукні з
леопардовим принтом, як було модно в 90-х.
В ще одній колекції Maкс Maрa багато речей з леопардовим
принтом, дизайнери бренду відійшли від класичного «коричневого
леопарда». Більшість луків виконані в холодних сірих відтінках. Втім, і
звичний нам леопардовий принт в колекції присутній. Більш того, стилісти
вміло комбінують його з «сірим леопардом».
Отже, леопардовий принт з характером, тому тут варто проявити
стриманий підхід. Будинок Діор досі випускає моделі з леопардовим
принтом. Любов до звіриних принтів властива колекціям Дольче&Габана,
Роберто Каваллі, Версаче.
33
____________________________

1. История леопардового принта: почему мы до сих пор от него без
ума?. URL: https://fw-daily.com/istoriya-leopardovogo-printa-pochemu-
myi-do-sih-por-ot-nego-bez-uma/ (дата звертання 05.04.2020).
2. История леопардового принта URL: http://modagid.ru/articles/2
437 (дата звернення: 05.04.2020)
3. Леопардовый принт. URL: http://womanwiki.ru/w/Леопардовый
принт (дата звернення: 05.04.2020)
1 2 3 4
Рисунок 1. Леопардовий принт: 1 – принцеса Нефрет-Іабет;

2 – перший виріб з леопардовим принтом Крістіана Діора, назва
«Джунглі»; 3 – колекція Крістіана Діора у 1969 році; 4 – колекція
Роберто Каваллі.
УДК 7.035/75(477)«18-20»
Сосік О. Д.
Науковий керівник: О.В. Школьна, докт. мист., професор
Київського університету імені Бориса Грінченка
ЕКЛЕКТИЗМ У ТВОРЧОСТІ ВІЛЬГЕЛЬМА КОТАРБІНСЬКОГО ЯК

ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НОВІТНІХ МИСТЕЦЬКИХ ФОРМ
Анотація. У роботі досліджено еклектизм як чинник формування

новітніх мистецьких форм. Проаналізовано еклектизм у творчості
Вільгельма Котарбінського.
Ключові слова: еклектизм, історизм, академізм, декаданс,
символізм, Україна, Вільгельм Котарбінський.
Abstract. The paper investigates eclecticism as a factor in the
formation of new art forms. Eclecticism in the works of Wilhelm Kotarbinsky is
analyzed.
34
____________________________
Keywords: eclecticism, historicism, academic art, decadence,

symbolism, Ukraine, Wilhelm Kotarbinsky.
Стильова панорама мистецтва ХІХ століття була вельми

різноманітна. Особливість його розвитку упродовж XIX століття полягає у
тому, що воно було одночасно спрямоване у минуле та майбутнє. Саме
ця епоха соціальних, індустріальних і культурних революцій породила
безліч зворотних стилів і сформувала міф про Античність, Середньовіччя
та Стародавній Схід як про ідеал краси гармонійних форм. Для митців
того часу вивчення минулого стало «<…> невичерпним джерелом
переживань» [4]. На ґрунті історизму йшло візуальне, певною мірою
штучне конструювання тогочасних творчих методів, де образи минулого
представали у світлі сьогодення. Відбувався перехід від універсального
до індивідуального, від об’єктивного до суб'єктивного, від вічного до
повсякденного. Відтак, на межі XIX–XX століть «<…> канони класичного
історизму <…> зазнають істотної трансформації» [6:195].
В українському мистецтві досить виразно еклектизм був
представлений у творчості польсько-українського художника Вільгельма
Котарбінського. Як зазначає доктор мистецтвознавства Л. Савицька:
«<…> універсалізм, притаманний епосі fin de siècle, Котарбінському
властивий цілком» [5:23]. Історична тематика у роботах вказаного
майстра була втілена за допомогою трьох провідних художніх напрямків
другої половини XIX століття – академізму, декадансу та символізму.
До першого відносяться картини на античні мотиви давньоримської
та елліністичної тематики. Такими є полотна «Вечір на терасі», «Ранкова
тиша», «Біля жертовника», «Надвечір’я. Замислена», «Дві римлянки»
(рис. 1:1), «Годування голубів» (рис. 2), «Античні дівчата» (рис. 1:2),
«Грекиня» більшість з яких недатовані (орієнтовно кінець XIX століття). У
зазначених творах В. Котарбінський відмовився від притаманних
класичній академічній традиції ідеї «<…> ствердження високих істин і
прославлення їх героїчних носіїв» [3:349]. Замість цього митець зображав
поетичні, безсюжетні сцени, які оспівували естетику жіночої краси. Зміст
картин передавався не за допомогою символів та алегорій, а через певне
конструювання форм та колірних сполучень, що дозволяли отримати
видовищні візії, котрі апелювали до славетної спадщини стародавніх
Єгипту, Греції та Риму.
35
____________________________
1 2
Рисунок 1. Роботи В. Котарбінського:

1 – «Дві римлянки»; 2 – «Античні дівчата».
Рисунок 2. Робота В. Котарбінського

«Годування голубів».
Що стосується декадансу та символізму в контексті історичних

студій В. Котарбінського, то вони були втілені переважно через мотиви
Стародавнього Єгипту. У цілком символістських роботах «Янголи
пірамід» (рис. 3:2), «Туман Нілу» (рис. 3:1), «Моїсей», «Авангард», «У
країні пірамід» художник створював містичну атмосферу недомовленості,
позаяк, його «<…> завжди цікавили явища на межі дійсного і
фантазійного, що ніби народжуються уві сні, матеріалізуючись із
місячного світла чи туману» [2:6]. Еклектизм, тут був виражений у
поєднанні поклоніння єгипетським традиціям із християнською
тематикою, він відображав подвійність світоглядних настанов епохи fin de
siècle.
Характерними рисами декадансу позначені орієнтальні картини
«Жертва Нілу», «Сон. Донька Каїру», «Тріумфатор», «Агар» (рис. 4).
Дихотомія неподільності варварства і перших кроків великих цивілізацій
у вищезгаданих роботах втілена В. Котарбінським за допомогою
естетизації апогею страждань та смерті. Моторошна велич у полотнах
36
____________________________
майстра створює зловісну і, водночас, духовно піднесену атмосферу,

котра навіює одночасно смуток, жах, сум і солодку насолоду від
пережитих вражень.
1 2
Рисунок 3. Роботи В. Котарбінського:

1 – «Туман Нілу»; 2 – «Янголи пірамід».
Рисунок 4. Робота В. Котарбінського «Агарь».
Відтак, у рамках психічно-самотичного еклектизму свій розвиток

отримали новітні атрактивні стилістичні тенденції в образотворчому
мистецтві XIX – початку XX століть. Принагідно слід зазначити, що у
рамках еклектизму, окрім ключових стилістичних тенденцій XIX століття,
розвивався також модерн, а згодом і таке сучасне явище як гламур.
Доктор мистецтвознавства Школьна О. зазначає, що «художня канва
гламуру – це еклектика у якій, <…> допускається елемент розбещеності і
падіння нравів при зовнішньому лоску» [6:187]. Означене явище
звільнило живопис від класичних догматів та відкрило можливості
поєднання минулого і сьогодення, перетворивши історизм на « <…>
містичну нитку, що пов’язує нас і з середніми віками і з античністю в їх
містичній дійсності, в їх вічності, а не тимчасовості» [1]. У цьому контексті,
творчій спадок В. Котарбінського яскраво демонструє дещо манерну
трансформацію культурних процесів, що відбувались у суспільстві на
межі XIX і XX століть.
1. Бердяев Н. А. Декадентство и мистический реализм. URL: http:
//odinblago.ru/berdaev dekadan (дата звернення 09.03.2020 р.).
37
____________________________
2. Кружкова М. І. Марініна О. Ю. Вільгельм Олександрович

Котарбінський (1849–1921). Живопис і графіка з музеїв України
та приватних колекцій Києва. Київ: Бібліотека українського
мистецтва, 2010. 39 с.
3. Нестерова Е. В. Позднеакадемическая живопись в России:
Исторический жанр: тенденции, направления, імена. Sztuka
Europy Wschodniej / Искусство Bосточной Европы Art of
Eastern Europe. 2016. №4. С. 349–362.
4. Омельяненко М. В. Становление историзма в искусстве
Германии: опыт Вёрлица. Известия РГПУ им. А.И. Герцена.
2007. №53. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/stanovlenie-
istorizma-v-iskusstve-germanii-opyt-vyorlitsa (дата звернення:
09.03.2020 р.).
5. Савицька Л. Геній, котрий знав що робить. Альбом. Вільгельм
Котарбінський. Київ: Українськи пропілеї, 2014. С. 15–34.
6. Школьна О. В. Гламур як новітня квазіестетична категорія в
системі критеріїв художності сучасного твору з порцеляни.
Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. / редкол. : А.
Чебикін (голова) та ін. ; ІПСМ НАМ України. К. : Муз. Україна,
2010. С. 186-194.
7. Ясь О. В. Неоромантизм в історичній візії С. Томашевського.
Український історичний журнал. 2011. №4. С. 195–214.
УДК: 76.012:7.021.2:744.9
Чистіков О. П.
Науковий керівник: Божко Т.О., канд. мист., доцент
Київський національний університет культури і мистецтв
ВИКОРИСТАННЯ ОРНАМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У

СУЧАСНИХ ПРОЄКТАХ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ
Анотація. Запропонована робота обґрунтовує можливість

використання автентичних елементів геометричних орнаментів як
маркерів української етнічної культури.
Ключові слова: геометричні орнаменти української культури,
смислові елементи.
Abstract. The proposed article substantiates the feasibility of using
authentic elements of geometric ornaments as markers of Ukrainian ethnic
culture. It is proved that elements contain a considerable variety of shapes
38
____________________________
and have considerable potential for variety of the means for using while
keeping a general and recognizable geometric-shaped structure.
Keywords: geometric ornaments of Ukrainian culture; semantic
elements.
Сучасний графічний дизайн перестає бути лише креативною

діяльністю людини у комунікативному просторі. Він все більше взаємодіє
з іншими науками та видами діяльності і уособлює
самопрезентабельність кожного з етносів. Саме тому вимоги сьогодення
потребують обміркованого звернення до мистецьких традицій
національної культурної спадщини та впровадження національних та
етнічних маркерів у проєктах. Проте актуальності набувають не механічне
копіювання традиційних для кожної з культур семантичних знакових
форм, а їх осмислені та оновлені образні втілення.
Засадничі методологічні принципи мистецтвознавчого аналізу
геометричного орнаменту розкрито у дисертації Янішевської Н. С. (2017).
Однак дослідниця обмежується вивченням геометричних орнаментів в
образно-пластичній мові українського авангарду 1910-1930 рр.
Селівачов М.Р. (2013) досліджує історію, генезу, еволюцію
стилістики і форм в орнаментиці текстилю, різблення, кераміки,
гончарства. Приділяє увагу питанням етнокультурного районування,
класифікації та типології.
Композиційні властивості орнаменту та прийоми їх побудови
вивчали Паранюшкін Р.В. (2005) та Голубєва О. Л. (2004). Автори
заглибились у розкриття композиційних властивостей елементарних
форм та засоби побудови геометричних орнаментів.
Потребу посиленого використання національних мотивів та
елементів орнаменту для збереження ідентичності українського дизайну і
культури в цілому висвітлювали у своїх статтях Коновалова О.В. (2012),
Триноженко Л.С.(2010), Король А. М. (2013), Карпенко О.(2008),
Солдатенко Д. А. (2014), Юрченко І. (2014). Однак мотиви геометричних
орнаментів у графічному дизайні розглядаються поверхнево, автори
лише фрагментарно торкаються аналізу різних зразків графічної
продукції (грошові банкноти, фірмовий стиль, декорування меблів).
Систематичного, заглибленого, впорядкованого дослідження наразі
немає.
Завданням роботи є обгрунтувати доцільність застосування
автентичних елементів геометричних орнаментів в якості маркерів
української етнічної культури. Висвітлити стан використання орнаментики
у сучасних проєктах графічного дизайну, довести необхідність її
поширення.
39
____________________________
На важливості виваженого поєднання традиційного та сучасного в

проєктах графічного дизайну наголошують Коновалова О.В. (2012),
Триноженко Л.С. (2010), Король А. М. (2013), Карпенко О. (2008),
Солдатенко Д. А. (2014). Аналізуючи причини звернення до
образотворчих властивостей знаків, традиційних для української
культури, Коновалова О. В (2012, с. 618) стверджує, що для системи
ідентифікації культурного простору сучасної України вже не достатньо
багаторазового тиражування образу козака або дівчини у вінку, натомість
виникає необхідність аналітичного пошуку альтернативних джерел
етнічної ідентифікації.
За результатами нашого дослідження, сучасні вимоги до елементів
ідентифікації і рекламно-графічної продукції передбачають спрощення
комунікативних елементів та комбінаторне використання їх форм. Тому
саме геометричні орнаменти можуть стати у нагоді дизайнерам при
створенні проєктів. Цьому сприяє цілий ряд виділених нами причин. По-
перше геометричні елементи володіють значним потенціалом
урізноманітнення засобів втілення при збереженні загальної і впізнаваної
геометрично-образної структури. По-друге, саме вони уособлюють значне
розмаїття форм, що вкарбовані у різних видах декоративно-прикладного
мистецтва. Також встановлено, що геометричні орнаменти, поширені в
традиційній українській культурі, надають проєктувальникам можливості
застосування як окремих семантичних елементів, так і композиційних
закономірностей побудови орнаментів. Серед останніх можна виділити
достатньо оригінальні види метро-ритмічних угрупувань та приклади з
акцентуванням однієї або кількох знакових форм. Прикметно, що
графічні проєкти на основі таких елементів, або специфічних
композиційних угрупувань можуть бути застосовані до будь-якої сфери
діяльності.
На користь недостатнього використання потенціалу українських
геометричних орнаментів свідчить виявлене домінування мотиву
восьмиконечної зірки. Але Селівачов М. Р (Лексикон української
орнаментики, 2013, с. 291), стверджує, що цей мотив також поширений у
традиційних культурах багатьох слов’янських народів, зокрема
білоруській, російській та польській. Тому вбачаємо доцільним для
українських дизайнерів зосередитись на інших мотивах геометричних
орнаментів України, урізноманітнити прийоми та засоби їх втілення та
інтегрування в проєкти графічного дизайну.
Традиційна культура України здатна надати проєктувальникам
значну кількість джерел, що сприятимуть виділенню та ідентифікації
продукції графічного дизайну у світовому комунікативному просторі.
Завдяки орнаментам можна поєднати традиції та новаторство у дизайн-
40
____________________________
проєктах. Однак практика використання як окремих семантичних

елементів, так і їх орнаментальних угрупувань у проєктах графічного
дизайну свідчить про недостатній рівень висвітлення шляхів їх
впровадження. Заглибленого дослідження потребують: встановлення
семантичної значущості елементів геометричних орнаментів; типології
геометричних орнаментальних композицій; засобів коригування зв’язків
між елементами в композиціях.
1. Голубева О. Л. Основы композиции. М., 2004. 120 с.
2. Кара-Васильєва Т. В. Народна вишивка К., 1996. 99 с.
3. Карпенко О. Використання геометричних знаків-символів у
народному декоративному та класичному авангардному
мистецтві. Мистецтвознавство України. 2008. №9. С. 45-59.
4. Коновалова О. В. Мотиви української народної орнаментики
як складова знакової системи національного графічного
дизайну. Сучасні стратегії університетської освіти:
якісний вимір. 2012. №13, С. 618-622
5. Король А.М. Методика трансформації етнічних
зображувальних мотивів у графічному дизайні. Полтава: Вид.
від. ПНПУ імені В. Г. Короленка. 2013. №8. С. 54-59.
6. Паранюшкин Р.В. Композиция: Теория и практика
изобразительного искусства. Ростов н/Д., 2005. 79 с.
7. Селівачов М. Р. Лексикон української орнаментики. К.:
Редакція вісника «АНТ»; Фенікс, 2013. 416 с.
8. Солдатенко Д. А. Сучасні тенденції в розробці фірмового
стилю та рекламних повідомлень із використанням етнічних
форм. Технології та дизайн. 2014. №2. С. 48.
9. Триноженко Л. С. Національні мотиви сучасного графічного
дизайну в Україні як засіб візуальної ідентифікації. Львівська
політехніка. 2010. №7. С. 188–191.
10. Юрченко І. Методика використання орнаментальних мотивів
керамічних виробів фабрики І. Левинського в сучасному
дизайні меблевих виробів. Сучасне мистецтво. 2014. №10.
С. 249–255.
11. Янішевська Н. С. Геометричний орнамент в образно-
пластичній мові українського мистецтва 1910-1930 рр.
(Культурологічний аспект): дис. канд. мист. Львівська
національна академія мистецтв. Львів, 2017. 209 с.
41
____________________________
УДК 008.2
Верлос Р. В.
ДЕФІНІЦІЯ ПОНЯТТЯ «ЦИВІЛІЗАЦІЯ» У КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ

КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ
Анотація. У роботі розглядається співвідношення культури і

цивілізації та протиріччя між ними. Поняття «цивілізація», як і
поняття «культура», має чимало значень, бо відображує дуже складне
й різноманітне явище. Поки що єдиного визначення поняття
“цивілізація” не існує. Накопичені певні доробки мислителів дають
можливість проаналізувати такі складні явища, як культура і
цивілізація, які мають багато спільних рис, але між ними існують і
суттєві відмінності.
Ключові слова: цивілізація, культура, співвідношення культури
та цивілізації, культурна людина, цивілізована людина.
Abstract. The article considers the relationship between culture and
civilization and the contradictions between them. The concept of «civilization»,
like the concept of «culture», has many meanings because it reflects a very
complex and diverse phenomenon. So far there is no single definition of
«civilization». The accumulated certain achievements of thinkers make it
possible to analyze such complex phenomena as culture and civilization,
which have many common features, but there are significant differences
between them.
Keywords: civilization, culture, correlation of culture and civilizations,
cultural man, civilized man.
У вивченні поняття «цивілізація», як і у вивченні поняття

«культура» немає єдиної думки. Це потребує поглибленого дослідження
сутності термінів. Етимологія терміну «цивілізація» походить від
латинського слова civilis – громадянський, державний. Цей термін у
42
____________________________
класичній латині мав два значення: те, що стосується приватного життя

людини та його громадянських функцій; те, що є соціальним, корисним
для громадян [3:15]. Поняття «цивілізація» визначає також якості
громадянина, рівень і ступінь суспільного розвитку, матеріальної і
духовної культури, яка прийшла на зміну варварству чи ранній
античності, коли, за Арістотелем, світ поділявся на «вільного» і «раба за
природою» [4:17]. Дотепер це значення зберігається у слові «цивільний»,
яке означає в західних мовах такі якості громадянина як чемність,
люб’язність, приязність та пристосованість до міського середовища.
Водночас майже до XX століття поняття «цивілізація» вживалося ще й як
синонім терміну «культура». Першим різницю між цими поняттями
встановив Іммануїл Кант (нім. Immanuel Kant; 1724-1804), німецький
філософ, родоначальник німецької класичної філософії. Він визначив
культуру як те, що слугує духовному розвитку людства і за своєю суттю є
гуманістичним. Філософ розрізняв поняття «культура виховання» і
«культура вміння», яким він протиставляв суто зовнішній «технічний» тип
культури, або цивілізацію. Тобто, за І. Кантом, культура сприяє
самореалізації особистості, а цивілізація створює умови для вільного
духовного розвитку людини [6, c.38]. А ось з погляду Фрідріха Вільгельма
Ніцше (нім. Friedrich Wilhelm Nietzsche;1844-1900), відомого німецького
філософа, психолога і класичного філолога, представника ірраціоналізму,
цивілізація у своєму розвитку остаточно відривається від культури і
протиставляється їй як щось зовнішнє, бездуховне, мертве. Тому
філософ проголошував загибель культури та підносив цивілізацію до
рівня культу сили, яка підкоряє, змушує служити собі культуру [4:14].
Хантінгтон Самюель Філліпс (англ. Samuel Phillips Huntington;1927-
2008)-видатний американський політолог, один з найвпливовіших вчених і
дослідників у політичній сфері у другій половині ХХ-на початку ХХІ ст., .
За Хантінгтоном, цивілізація – це «найвища культурна спільнота людей
та найширший рівень культурної ідентифікації, крім того, що відрізняє
людину від інших біологічних видів... цивілізації – це найбільші «ми»,
усередині яких кожен відчуває себе в культурному плані як вдома і
відрізняє себе від усіх інших» [8:24]. Важливу наукову цінність подальших
теоретичних положень щодо цивілізаційного підходу до історичного
розвитку мають дослідження Освальда Арнольда отфрід Шпенґлера
(нім. Oswald Arnold Gottfried Spengler;1880-1936), німецького філософа,
культуролога, історика і публіциста, автора багатьох праць, зокрема
найвідомішої і найбільш дискутованої у 1920-х роках філософської праці
«Присмерк Європи» (у двох томах, 1918–1922). У праці «Присмерк
Європи» він відзначає, що поняття цивілізації тісно пов’язане з поняттям
культури, причому не тільки в негативному розумінні, але й у
43
____________________________
позитивному, і навіть протиставляється культурі, як матеріальне, технічне

– духовному, як стандартне і нелюдське – унікальному і гуманному.
Цивілізація є вершиною культури й одночасно фазою занепаду і розпаду
культурно-історичного типу. «Цивілізація є неминучою долею
культури,...логічним наслідком, завершенням і підсумком культури» [9:17].
На відміну від О. Шпенглера, Арнольд Джозеф Тойнбі (англ. Arnold
Joseph Toynbee,1889-1975) ототожнював цивілізацію і культуру. Водночас
в останній він звертав особливу увагу на релігію, яку вважав не тільки
однією з основних характеристик цивілізації, але й її визначальною
ознако [6:231]. Максиміліан Карл Еміль Вебер (нім. Maximilian Carl Emil
Weber;1864-1920) – німецький соціолог, філософ, історик, політичний
економіст, вважав, що термін «цивілізація» дає можливість
типологізувати історію як складне соціально-культурне, а не тільки
соціальне явище. До такого висновку він прийшов, розглядаючи
взаємозв’язок економічної структури, соціальної організації і культури
суспільства. Саме культура як складне й динамічне утворення, на думку
М. Вебера, є основним елементом історичного процесу і
смислоутворюючим чинником розвитку цивілізації [1:47]. Цікаву концепцію
цивілізації залишив нам один із визначних представників традиції
діалектичного раціоналізму в західній філософії першої половини ХХ
століття Робін Джордж Коллінґвуд (англ. Robin George Collingwood;1889-
1943)-британський філософ-неогегельянець та історик, автор книги «Ідея
історії». Був професором метафізичної філософії в Оксфордському
університеті (1935-1941). Цивілізація, на його думку, означає таке
суспільство, у якому людина здобуває те, що їй потрібно для виживання і
зручностей життя, не знедолюючи інших.
Таке суспільство, у якому кожен його член заробляє на життя, не
паразитуючи на збідненні інших, яке є суспільством процвітання. Це
суспільство, у якому суддею в людських справах як між окремими
людьми, так і між групами, є не насильство, а згода. Ця умова має на
увозі дві інші [10:65]. У юридичних і політичних аспектах, мир означає
закон і порядок: заміну насильства «упорядкованим» поводженням
відповідно до правил, прийнятих усіма зацікавленими особами. В
економічному аспекті мир означає «процвітання». Отже, «мир»,
«процвітання», «закон і порядок» - ось та система основних цінностей,
яка робить суспільство цивілізованим. Таким чином, згідно з
діалектичним законом сутність цивілізації розкривається у
протистоянні своїй протилежності, як світло на фоні мороку, як мир у
порівнянні з війною І далі: «Цивілізація є процес нескінченного
наближення до ідеального стану... і віддалення від суперечливого їй
іншого ідеального стану, який я називаю варварством. Це ідеальний
44
____________________________
стан, а не дійсність; жодне суспільство не є цілком цивілізованим, і

жодне суспільство не можна вважати цілковито варварським» [2; 9-10].
Цивілізація у Фернана Броделя (фр. Fernand Braudel; 1902-1985),
французького історика, представника школи «Анналів», одного із
основоположників світ-системного аналізу, це перш за все якийсь
простір, як «культурно-географічна зона» (прив’язана до географії і
демографії), деякий «ансамбль», у якому можна знайти багато певним
чином упорядкованих елементів культури (особливе відношення до
техніки, манера вести господарство, вірити, любити тощо) [5:237].
У більшості випадків поняття «цивілізація» вживається як цілком
рівноцінне поняттю «культура», і цивілізація у такий спосіб
розглядається насамперед як спільність духовних традицій людей,
об’єднаних територіально протягом тривалого часу. Ця точка зору
доведена до небезпечної пізнавальної межі в дослідженні
американського культуролога Філіпа Бегбі, який використовує термін
«цивілізація» для розмежування «більших, складних культур... від
невеликих, простіших, котрі традиційно були винятково заповідною
областю антропологів». В цілому у Ф. Бегбі намітилася та ж сама
тенденція, що є в наявності у пізнього А.Дж. Тойнбі, - збільшення числа
цивілізацій. Під цивілізацією все частіше стала розумітися не стільки
система соціально-історичних організмів, об'єднаних спільністю культури,
скільки окремий соціоісторіческій організм з властивою йому культурою
[7:122].
Отже, під цивілізацією розуміється: наступний за варварством етап
історичного розвитку; суспільство, організоване на основі законів і розуму
(просвітителі); сукупність технічних досягнень, що створюють зручності
життя і применшують роль культури як виразника творчого і духовного
начала в житті людини і суспільства; культура і цивілізація –
взаємопов'язані, взаємодоповнюючі сторони суспільного життя, що
протистояти варварству; цивілізація не є специфічно людською
діяльністю. І нарешті, культура і цивілізація – синоніми.
1. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994. 47 с.
2. Гончаревський В. Цивілізаційний підхід до історії: сучасний
український досвід (1991 – 2009). Київ, 2011. 220 с.
3. Емельянов Ю. Рождение и гибель цивилизаций. Москва, 2000.
15 с.
4. Касьянов Д.В. Поняття цивілізації в сучасній філософії історії.
Політологічний вісник: збірник наукових праць. Політологічний
центр при Київ. нац. ун-ті ім.Тараса Шевченка. Київ: Вадекс. 2015.
№77. 2015. 512 с.
45
____________________________
5. Орлова Т.В. Всесвітня історія. Історія цивілізацій: навчальний

посібник. Київ, 2012. 446 с.
6. Сорокин П. А. Современные социологические теории.
Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия. Москва,
1998. 43 с.
7. Тойнбі А. Дослідження історії. Скороч. Версія у 2-х томах. Київ:
Основи. 1995. Том 1. 614 с. Том 2. 406 с.
8. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. Полис, 1994. 49 с.
9. Шпенглер О. Закат Европы. Москва, 1993. 43 с.
10. Collingwood R.G. Tssays in Political Philosophy. Oxford. 1989. 224 с.
УДК 72.012.8:674.815
Книшук С. М.
Науковий керівник: Н. В. Скляренко, канд. мист., доцент
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ ЮВЕЛІРНИХ

МАЙСТЕРЕНЬ
Анотація. У роботі виявлено особливості планування та

функціонального зонування ювелірної майстерні. Розкрито особливості
кожного типу приміщень, що підвищує ергономічні та функціональні
особливості побутового середовища в цілому.
Ключові слова: зона, планування, ювелірна майстерня, технічні
приміщення.
Abstract. The work reveals the features of planning and functional
zoning of a jewelry workshop. The features of each type of premises are
revealed, which increases the ergonomic and functional features of the
domestic environment as a whole.
Keywords: zone, planning, jewelry workshop, technical premises.
Ювелірні майстерні – це технічні приміщення, в яких працівник

проводить значну частину доби, і витрачає велику кількість сил та енергії
для виготовлення ювелірних виробів. Продуктивність діяльності
працівника значною мірою залежить від планування та функціонального
зонування.
Аналіз сфери проєктування технічних приміщень представлений у
роботі В.Ф Рунге та Ю.П Манусевича [1]. Вони розглянули ергономічні
аспекти в дизайні середовища. Зокрема, поданий аналіз пошуків
46
____________________________
взаємного пристосування техніки і людини: з одного боку адаптація

техніки до людських можливостей, з іншого – пристосування людини до
умов праці.
В останніх дослідженнях в сфері організації робочого простору
було розглянуто питання пошуків взаємного пристосування техніки і
людини [2], що напряму пов’язане з ювелірною промисловістю.
Висновком аналізу останніх досліджень є те, що ювелірна сфера в плані
організації робочого простору потребує ґрунтовного вивчення.
Метою роботи є виявлення особливостей планування та
функціонального зонування ювелірної майстерні.
Ювелірна майстерня – це часто не зовсім велике приміщення, яке
вміщає в собі велику кількість обладнання для комфортної роботи. Вона
містить ряд зон, кожна з яких виконує свою важливу функцію. В останні
десятиліття і в нашій країні, і за кордоном все частіше вживається
поняття ергодизайн для позначення сфери діяльності, що виникла на
стику ергономіки та дизайну [3]. В майстерні неможливо цим нехтувати,
адже, ювелірне виробництво включає в себе абсолютно усі аспекти, що
стосуються ергономічних вимог.
Описані чинники є важливими у проєктуванні ювелірної майстерні,
яка поділена на 4 основні зони: зона основної обробки, зона грубої
обробки, санітарна зона, та зона відпочинку (рис. 1).
Найбільш важливішою частиною майстерні є зона основної обробки
виробу. Вона включає в себе: ювелірний верстак, паяльну станцію,
бормашину, мікроскоп ручний інструмент. Ювелірний верстак – це
робочий стіл, обладнаний додатковими пристосуваннями, на кшталт
лещат, ящиків для інструменту, упорів і так далі. Основною умовою
відносно площі приміщення є розташування цієї зони в місці найкращого
освітлення, тому зазвичай стіл майстра стоїть біля вікна і також
обладнаний додатковими освітлювальними елементами.
Поряд розташована зона грубої обробки, де плавиться, ріжеться чи
кується метал. Для неї, як правило, відводиться найбільша кількість
квадратних метрів. В найкращому випадку її взагалі розміщують у
відокремленій кімнаті, або ж відгороджують перегородками, оскільки
груба обробка передбачає використання станків, більш потужних
пальників, призначених для плавлення металу. Це створює неприємний
шум, який часто заважає зосередитись, чи комфортно виконувати іншу
роботу.
Для підтримання належного рівня чистоти та стерильності
приміщення майстерня обладнана санітарною зоною. Доступ до чистої
води організований у вигляді технічних раковин, шаф, наповнених
миючими засобами, з відділенням для дезенфікації, та аптечкою.
47
____________________________
Відповідно ця зона розташовується в місці, де проходить санвузол

будівлі.
Поряд із зонами для роботи знаходиться місце для відпочинку. Для
такої творчої професії, відпочинкова зона, це не тільки місце для обіду чи
«кавабрейку», а й комфортна зона для розумової праці, розробки ескізів
чи обговорення з колегами тих чи інших питань. Розміщення такої зони
залежить від особливостей конкретного приміщення, і не потребує
особливих умов, окрім чистоти та затишку.
Ювелірною майстернею називається спеціально обладнане
приміщення, призначене для ремонту, реставрації та виготовлення,
ювелірних виробів. Вона розділяється в основному на чотири технічні
зони: зона основної обробки, зона грубої обробки матеріалу, санітарна та
зона відпочинку. Правильне розташування цих зон є запорукою
продуктивної праці та виготовлення якісного продукту.
1. Современные ергономичиские исследовательские програмы.
URL: https://studfiles.net/preview/5557691/page:3/ (дата
звернення: 09.04.2019).
2. Вопросы комфортого пребывания человека в архетиктурной
среде. URL: https://studfiles.net/preview/5557691/page:3/ (дата
звернення: 09.04.2019).
3. Эргономика и оборудование отдельных видов среды. URL:
https://studfiles.net/preview/5557691/page:2/ (дата звернення:
09.04.2019).
1 2 3 4
Рисунок 1. Зонування ювелірної майстерні: 1 – зона основної

обробки ювелірного виробу; 2 – зона грубої обробки матеріалу;
3 – санітарна зона; 4 – відпочинкова зона.
48
____________________________
УДК 7.038.54
Коханюк Л. В.
ЯВИЩЕ КОНЦЕПТ-АРТУ В СУЧАСНІЙ ІНДУСТРІЇ РОЗВАГ
Анотація. У публікації розглянуто поняття концепт-арту,

виявлено його особливості та відмінності від ілюстрації, описано деякі
інші види художніх робіт, з якими часто плутають концепт-арт. Також
сформовано класифікацію концепт-арту за об’єктом, який
проєктується і за сферами, для яких він створюється.
Ключові слова: концепт-арт, концепт-дизайн, ідея, образ,
індустрія розваг, концепт-художник.
Abstract. The article discusses the defenition of concept art, reveals its
features and differences from the illustration, describes some other types of
artwork with which concept art is often confused. Also provided a classification
of concept art for the object, which is designed and for the industry for which it
is created.
Keywords: concept art, concept design, idea, image, entertainment
industry, concept artist.
На сьогодні індустрія розваг стрімко розвивається. З використанням

можливостей комп’ютерної графіки, реалістично зобразити можна
практично будь-які спецефекти або фантастичних істот. Будь-які
захоплюючі історії та дивовижні світи розпочинаються з ідеї та вдало
підібраних образів. За цей етап роботи відповідає концепт-арт, який
постає ще одним полем реалізації для художників, які хочуть йти в ногу з
часом. Проте серед творчої молоді уявлення про дану нішу є досить
розмитим, тому важливим є розкрити сутність явища концепт-арту.
На сьогодні тема концепт-арту є доволі нерозкритою в Україні.
Наявні джерела – це здебільшого статті в онлайн-журналах від самих
дизайнерів та художників. Дослідники звертаються до питань
проблематики концепт-арту [1-4], розповідають про власний досвід,
проте досі не представлено комплексного дослідження концепт-арту, що
засвідчує актуальність обраної теми.
Метою є висвітлення явища концепт-арту. Завданнями є: 1)
виявити різницю між концепт-артом та ілюстрацією; 2) визначити види
концепт-арту; 3) проаналізувати концепт-арт як складову частину
створення розважального візуального проєкту (фільму, відеогри, коміксу).
49
____________________________
Концепт-арт – це форма ілюстрації, яка використовується для

передачі ідеї в фільмах, відеоіграх, анімації, коміксах та в інших медіа до
того як вона буде покладена в кінцевий продукт [2]. Основна робота
концепт-художника полягає в генеруванні ідей стосовно того чи іншого
об’єкту. Найчастіше концепт-арт використовується в жанрах наукової
фантастики та фентезі.
Існує деяка плутанина з визначенням концепт-арту: його часто
плутають з промо-артом. Промо-арт отримав свою назву завдяки тому,
що дуже часто використовується як реклама певного продукту [1]. Різниця
між ним і концепт-артом полягає в деталізації ілюстрації. Для промо
важливо продати продукт, залучити до нього якомога більше уваги, тому
його доводять до ідеалу, а це вже закінчена ілюстрація або цифрова
картина. Окремо слід зазначити і такий вид ілюстрацій як фан-арт, які
створюють за мотивами улюблених всесвітів і персонажів. Дуже часто
фан-арт вважають концепт-артом, проте це не вірно [1]. Адже ілюстрації
фанатів це просто їх самовираження.
Концепт-художники та ілюстратори роблять схожу роботу, проте їх
вирізняють ті цілі, які вони переслідують. Ілюстрація слугує вже створеній
ідеї (оповідання, вірш, стаття тощо) для прикрашання, доповнення або ж
її метою є просто візуально представити інформацію. Концепт-арт – це
особлива форма ілюстрації, головною метою якої є висловити дизайн,
ідею або настрій до створення готового продукту [4]. Ілюстрація виступає
як готовий для представлення публіці продукт, концепт-арт виконує більш
«чорнову» роботу.
Концепт-арт за об’єктом проєктування поділяється: середовище
(рис. 1:1), персонаж/істота (рис. 1:2), пропси – різноманітні побутові
предмети, такі як ящики, книги, полиці, вази з рослинами тощо (рис. 1:3),
а також сцени. Також концепт-арт класифікуємо за сферами, для яких він
створюється : фільм, мультфільм, відеогра, комікс. Суттєвих відмінностей
для концепт-художника між цими сферами немає – головні принципи ті ж.
Концепт-арт як складова створення сучасного розважального
продукту є дуже важливим. Саме там відбуваються пошуки потрібних
образів, які пізніше реалізовуються технічно. На початку проєкту концепт-
арт – найбільш корисний як візуальна модель потенціалу картини. Без
нього розробники не отримають цілісний вигляд створюваного світу:
концепція в голові, і концепція на папері – це зовсім різні речі [3]. Нерідко
це найважливіший і складний період роботи, який вимагає від художника
знання сценарію, відчуття характерів героїв, загального настрою твору і
спільного бачення з режисером [1].
Концепт-арт – це вид художнього проєктування, який дає змогу
художникам реалізовуватись в творчості і бути частиною розважального
50
____________________________
проєкту. Він має значні відмінності від ілюстрації: концепт-арт є важливою

частиною розважального проєкту і прагне віднайти ідею, ілюстрація ж
видає кінцевий результат, який готовий для представлення публіці.
Існують концепт-арт середовища, персонажа/істоти, пропсів та сцен.
Також концепт-арт створюється для фільмів, мультфільмів, коміксів та
відеоігор. В сучасній індустрії розваг концепт-арт є невід’ємною частиною
виготовлення якісного продукту, створюється на ранньому етапі розробки
проєкту та потребує від художника не лише вміння вдало зобразити той
чи інший об’єкт, але й інтелектуальної діяльності.
1. Let’s Get Real About Concept Art. URL:
http://howtonotsuckatgamedesign.com/2014/02/lets-get-real-
concept-art/ (дата звернення: 23.04.2019)
2. Concept art. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Concept_art (дата
звернення: 24.04.2019)
3. Вселенная концепт-арта. URL: https://medium.com/@ekaterinak
Kuznetsova 51134 (дата звернення: 25.04.2019)
4. Золотарева Л.Р. Концепт «творчество» в изобразительном
искусстве. 2013. 11 с.
1 2
3
Рисунок 1. Концепт-арти: 1 – робота Feng Zhu; 2 – істота для х/ф
«Фантастичні звірі», Макс Костенко; 3 – пропси для відеогри The Elder
Scrolls Online.
51
____________________________
УДК 659.126:792.054(4)
Петруніна О.М.
Науковий керівник: А.А. Крижанівський, канд. архітектури
АЙДЕНТИКА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТЕАТРАЛЬНИХ

ТОВАРИСТВ
Анотація. У роботі досліджено тему самобутності

театральних товариств на прикладі зарубіжних та вітчизняних
театральних колективів. Поставлено питання про сучасну ефективну
ідентичність театрів.
Ключові слова: айдентика, театральна айдентика, фірмовий
стиль, логотип, бренд, ребрендинг.
Abstract. The article explores the topic of the identity of theater
societies on the example of foreign and domestic theater groups. The
question of the modern effective identity of theaters has been raised.
Keywords: identity, theatrical identity, corporate identity, logo, brand,
rebranding.
Найбільш дієвою айдентику вважають ту, яка з перших секунд

зорового контакту нагадує людині про бренд театру, викликаючи стійкі,
потрібні театральному товариству, асоціації та емоції. Вивчення теми
айдентики театральних товариств на даний момент дуже актуальна тим,
що канони театральних айдентик є на сьогоднішній день застарілими [3].
Дунець В.А. [1] в своїй роботі підіймає питання виникнення
комплексу інтегрованих комунікації як системи, що забезпечують роботу і
розвиток культурних організацій в умовах високої конкуренції в сфері
дозвілля. Ольшанська А.Ю. [2] у статті «Особливості брендингу
сучасних театральних проєктів» детально систематизувала функції
брендингу по етапам, та зазначила важливість айдентики в розробці
брендингу театральних проєктів.
На прикладі аналізу логотипів італійського театру «La Scala»
(Італія). «Пермського академічного театру опери та балету» (Росія) та
«Театр на Подолі» (Україна) визначимо основні тенденції у формуванні
айдентики європейських театрів.
Приклад класичного підходу являється розробка італійської
айдентики, а саме логотип театру «La Scala» (рис. 1), його вторинні
елементи були зроблені шляхом спрощення геометрії декоративних
елементів італійської неокласичної архітектури. Ці елементи поділяються
на 2 групи; стебла та криві. Такий варіант айдентики має багато тонких
52
____________________________
ліній. У зменшеному розмірі, частина логотипу просто губиться, в ньому

мало сучасного та швидко фіксуючого матеріалу [6].
На прикладі (рис. 2) бачимо сучасне виконання айдентики
«Пермського академічного театру опери та балету», розроблений новий
фірмовий знак відрізняється універсальністю і можливістю комфортно
існувати в різних стилістичних просторах. Фірмовий знак може
співіснувати з логотипом в безлічі геометричних сполучень, однак
залишається гранично впізнаваним в будь-якому з варіантів фірмової
групи. Крім того, один із сегментів літери «О» може містити в собі
фотографічне зображення або різноманітні орнаменти [5].
Подвійний ребрендинг пережив «Театр на Подолі» (рис. 3).
Спершу відпустив свої завитки 1980-х, потім з проміжного літерного
перескочив на геометричну еквілібристику. Символізує перевтілення та
рух на сцені [4].
Доводиться визначити, що стандартні варіанти підходу до
створення айдентики все частіше не спрацьовують. Про семантику
дизайнер вже не думає, він вишукує асоціації іншого порядку, впливає на
поверхневому ємоційному рівні швидко та ефективно. Деякі сучасні
тенденції знаходять нове прочитання старих методів, інші йдуть шляхом
заперечення класичного підходу.
1. Дунец В.А. Интегрированные коммуникации в сфере культуры (на
примере Михайловского театра). СПБ: Санкт-Петербургский
государственный университет. 2014. 90 с. URL: https://nauchkor.
ru/uploads/documents/587d36485f1be77c40d58b80 (дата звернення
11.02.2020).
2. Ольшанская А.Ю. Особенности брендинга современных
театральных проєктов. Проблемы и перспективы развития
театрального искусства в России: Сборник научных статей
студентов. Вып. 1. М.: Высшая школа сценических искусств, 2018.
79 с. URL: http://schooraikin.com/z
bornik%20naucnux%20statey.pdf#page=39 (дата звернення:
08.01.2020)
3. Ренд П. Дизайн: форма і хаос. (Paul Rand. Design Form and
Chaos, 1993). Переклад з англійської І. Форонова. Москва, 2013.
225с.
4. «Театр на подолі». URL: https://theatreonpodol.com/ (дата
звернення 08.01.2020)
5. «Пермський театр опери балета». URL: https://permopera.ru/ (дата
звернення 08.01.2020).
53
____________________________
6. Teatro «La Scala». URL: http://www.teatroallascala.org/en/index.

html (дата звернення 08.01.2020).
Рисунок 1. Логотип театру «La Scala».
Рисунок 2. Логотип «Пермського академічного театру».
Рисунок 3. Логотип «Театру на подолі».
54
____________________________
УДК 747:852
Поліщук Д.В.
Науковий керівник: О.В. Приступа, ст. викладач
МИСТЕЦТВО ФОТОГРАФІЇ У ДИЗАЙНІ ІНТЕР'ЄРУ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Анотація. У статті розглянуто специфіку фотографії, роль та

особливості її естетичного сприйняття в інтер’єрах навчальних
закладів, а також проаналізовано фотографічне мистецтво в
контексті розвитку сучасних цифрових та інформаційних технологій.
Ключові слова: фотографія, фотомистецтво, дизайн, інтер’єр,
виражальні засоби.
Abstract. The article deals with the specifics of photography, the role
and features of its aesthetic perception in the interiors of educational
institutions, as well as the analysis of photographic art in the context of the
development of modern digital and information technologies.
Keywords: photography, photo art, design, interior, expressive means.
Стрімкий розвиток цифрових та інформаційних технологій кінця ХХ

– початку ХХІ ст. викликав зрушення у соціокультурній сфері. Художня
фотографія, завдяки авторському образному баченню реальної дійсності,
отримала специфічну здатність стимулювати творчу уяву, пробуджувати
естетичні емоції. У свою чергу це дало підстави говорити про
фотосвітлину як про самостійний твір мистецтва, що має художній,
естетичний і технічний аспект і володіє власними матеріалами, засобами
відтворення художнього змісту. Це дає практично необмежені варіанти
дизайнерських рішень в оформленні інтер’єру, особливо освітніх установ.
Мета дослідження полягає у комплексному аналізі соціальної,
культурної, естетичної, інформаційної цінності фотографії та
обґрунтування способів використання її як системи оздоблення в інтер’єрі
навчальних закладів.
Винахід фотографії спричинив переворот в образотворчому
мистецтві. У другій половині ХХ століття інтенсифікувалась полеміка
щодо місця і ролі фотографії в суспільстві. Об’єктом наукового
дослідження стали специфіка виражальних засобів фотографії,
фотографічна естетика, фотосправа.
Різнопланові розвідки фотографічного зображення та його
естетичних особливостей здійснили В. Беньямін [1], А. Вершовський [2],
55
____________________________
С. Зонтаг [3] та ін. Протягом десятиліть фотосвітлина була об’єктом

досліджень великої кількості науковців, але розглядалась в першу чергу
як унікальне фізичне явище. Це підтверджують статті у радянській та
українській фотоперіодиці, що здебільшого носять практичний характер.
Актуальні дискусії щодо фотографії ведуться науковцями та практиками
також на сторінках інтернет-журналів та різноманітних форумах.
Відсутність комплексного наукового дослідження фотографії, її
виражальних засобів та функцій у сучасному середовищі зумовлює
актуальність роботи.
Одним із способів відтворення дійсності є фотографія, яка сьогодні
виконує роль провідного образотворчого засобу в рекламі, науці, освіті,
сучасному інформаційному просторі. В результаті прогресу та розвитку
фототехніки, а також вдосконалення технологій друку, мистецтво
фотографії витіснило станковий живопис. Крім того, художня фотографія
своїми специфічними прийомами демонструє ті ж образно світоглядні
проблеми, що й традиційні мистецтва. Фотосвітлина не тільки здійснює
авторську інтерпретацію навколишньої дійсності, а й, використовуючи
спеціальну оптику, складні фотографічні техніки, рукотворні композиції з
їх колажними і фотомонтажними засобами, створює нову реальність.
Якщо раніше роль декору в інтер’єрі виконував станковий живопис
та художній розпис стін, то тепер частіше використовують фотографічні
зображення. Причин такої стрімкої популярності є декілька. Одними із
найвагоміших є термін виконання та вартість.
В інтер’єрі фотографія може бути представлена у двох варіантах:
кадри, роздруковані на полотні та оформлені у рамку, а також
фотошпалери (рис.1:а,б). Зазвичай, більшість дизайнерів надають
перевагу високоякісному друці на полотні, адже це більш бюджетний
варіант. До того ж, великоформатний друк фотошпалер потребує для
зйомки зображення фотокамер, що є повнокадровими. Така техніка
коштує дорого і не кожен фотограф може її собі дозволити.
Не зважаючи на те, що друк на полотні є більш поширеним,
фотошпалери також мають свої переваги і користуються популярністю
серед професійних дизайнерів. Використовуючи інноваційні технології
для виробництва та друку на високоякісних і довговічних матеріалах,
фотошпалери можуть зображати будь-яку картину документального чи
суто художнього призначення. Зокрема, вони можуть стати чудовим
способом приховати недоліки та дефекти на стіні (це стосується старих
будівель, у більшості яких знаходяться освітні установи), а також є
хорошим композиційним акцентом в інтер’єрі. Фотошпалери також можуть
вдало передати тематику профілю як освітньої установи, так і
56
____________________________
академічної аудиторії за рахунок змісту зображення, звернути увагу на

корпоративний стиль (рис. 2).
Мистецтво фотографії в дизайні інтер’єру освітніх закладів може
виконувати не лише естетичну функцію, а й виховну, пізнавальну та
навчальну, адже зображення можуть бути виконані в техніці колажів з
текстовими елементами. Фотографія, представлена у вигляді
абстрактних елементів, має здатність чинити психологічний вплив на
нервову систему людини. В залежності від свого змісту, фотосвітлина
може або ж активізувати розумову активність, або ж навпаки – сприяти
релаксу.
Можна виділити основні види і жанри фотографії, що
використовуються для оформлення навчальних закладів: портрет
(видатних персон, науковців у кабінетах адміністрації), макрозйомка і
мікрофільмування (для спеціалізованих лабораторій), репортаж (для
тематичних зон, конференц-залів), натюрморт та пейзаж (для зон
загального користування).
Основними функціями фотографії при цьому є здатність швидко й
достовірно відтворювати навколишній світ; стимулювати до пошуків
нових, зображальних засобів, прийомів і матеріалів; розвивати естетичне
світосприйняття та самостійне вміння творчо мислити і працювати.
Фотосвітлина є невід’ємною складовою візуального сприйняття
навколишнього середовища людиною, відображенням нинішньої
культури. Розвитку сучасної фотографії сприяла поява потужної
високоточної цифрової техніки і графічних редакторів для обробки
знімків.
Сучасна фотографія, маючи специфічні зображальні особливості,
здатна вирішити одночасно міжкультурні, концептуальні та
міждисциплінарні питання в одному знімку. Завдяки цьому вона здобуває
все більше популярності, як основа для інтер’єрного оформлення
навчальних закладів.
1. Беньямін В. Мистецький твір у добу своєї технічної
відтворюваності. Вибране. Львів: Літопис, 2002. С. 53-97.
2. Вершовский А. Открытие плоскости (об уровнях восприятия
художественной фотографии) URL: http://art. photo-element.
ru/analysis/levels/levels (дата звернення: 16.03.2020).
3. Зонтаг С. Про фотографію. Київ: Основи, 2002. 189 с.
4. Лемеш А. Компьютерное искусство URL: http://photo-element.
ru/analysis/digital-art/digital-art (дата звернення: 16.03.2020).
57
____________________________
1 2
Рисунок 1. Фото в інтер’єрі: 1 – друк фотографії на полотні; 2 –

фотошпалерами у зоні відпочинку.
Рисунок 2. Оформлення стіни тематичними фотошпалерами у

навчальній аудиторії.
58
____________________________
УДК 746.5
Пугаченко М.К.
Науковий керівник: Кардаш О.В., д.т.н., професор
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС
Анотація. У публікації описані варіанти класифікації ювелірних

виробів. На прикладі критеріїв оцінки ювелірних виробів розглядаються
можливості їх використання для ювелірних виробів. Важливою
особливістю останніх тенденцій ювелірного дизайну є використання
натуральних матеріалів.
Ключові слова: ювелірні прикраси, біжутерія, критерії, карат.
Abstract. The article describes the classification options for jewelry. On
the example of jewelry evaluation criteria, the possibilities of their use for
jewelry are considered. An important feature of the latest trends in jewelry
design is the use of natural materials. So, such criteria as size, shape, surface
quality and origin of the pearl, or the color of natural stone and its cut will also
be useful in determining the value and jewelry.
Keywords: jewelry, jewelry, criteria, carat.
Прикраси в житті людей з’явилися так само давно, як і мова, є

невід’ємною частиною культури. Вони у процесі свого розвитку набули
глибокого змісту і значення. З еволюцією суспільства з’явилися техніки та
технології, завдяки яким існують різноманітні варіації прикрас. А останні
сучасні тенденції в дизайні фешн-індустрії показують, що біжутерія
вийшла «з тіні» ювелірних прикрас і займає вже почесне місце. Саме
тому з величезної різноманітності біжутерії необхідно виділяти різні
напрямки. Для цього необхідна класифікація виробів [2]. Метою цієї статті
є визначення класифікації видів прикрас з використанням критеріїв які
застосовуються у систематизації ювелірних виробів. Серед завдань по
систематизації прикрас особливо докладно розглядаються критерії
оцінювання біжутерії по використовуваному матеріалу, що збігається з
ювелірними прикрасами.
Загальноприйнята класифікація прикрас – це об’єднання їх в групи
за призначенням: особисті прикраси, предмети туалету, предмети для
прикраси інтер’єру. Ювелірні вироби класифікуються за двома ознаками:
призначенням і матеріалом виготовлення. За призначенням ювелірні
прикраси класифікують на кільця, сережки, брошки, кулони, медальйони,
кольє, намиста, браслети, ланцюжки, запонки, намисто, шпильки і затиски
для краватки [7]. Ювелірні вироби випускають окремими предметами і в
59
____________________________
наборах (гарнітурах). Для визначення критерію оцінювання ювелірного

виробу використовується наступні характеристики - наявність історичної
цінності або за матеріалом використовуваному в виробі. У цій статті
акцент зроблено саме на критерії оцінювання матеріалу. За матеріалом
виготовлення ювелірні прикраси підрозділяють на три групи: прикраси з
дорогоцінних металів (золото, срібло), прикраси з НЕдорогоцінних металів
(міді, бронзи, нейзильберу, латуні, мельхіору, алюмінію, олова) і прикраси
з неметалічних матеріалів (пластмаса, дерево, фарфор, шкіра, тканина)
[5; 6]. Ювелірні прикраси класифікують також за матеріалом вставок і
виду декоративного оздоблення. За матеріалом вставок прикраси
бувають: з дорогоцінним камінням, з напівкоштовним камінням, без
каменів. До коштовних каменів відносяться каміння мінерального
походження - тверді, прозорі: алмази, смарагди, рубіни, сапфіри;
органічного походження - перли [9]. Для дорогоцінних каменів ваговою
одиницею є карат, рівний 0,2 г, а для всіх інших каменів — грам. Оскільки
великі алмази рідкісні, вони зазвичай мають більшу цінність за карат. При
розгляді вартості діаманта або дорогоцінного каменю два діаманта або
дорогоцінного каменю однакової ваги в каратах можуть мати різні цінові
показники в залежності від якості огранювання, кольору і чистоти. На
чистоту алмазу впливають будь-які зовнішні і внутрішні характеристики,
створені природою в процесі його формування або в результаті процесу
різання. Такі характеристики, як внутрішні плями або лінії, звуться
включеннями. Хоча ці позначки роблять кожен камінь унікальним,
(особливо для смарагдів), чим менше включень, тим цінніше камінь.
Оцінювання колірної градації дорогоцінних каменів починається з
визначення глибини їх кольору, класифікуються в порядку зростання
інтенсивності: слабкий, дуже легкий, легкий, незвичайне світло,
незвичайний, незвичайний інтенсивний, незвичайний яскравий,
незвичайний темний і незвичайний глибокий. Огранювання є одним з
найбільш важливих якісних факторів алмазу, оскільки він впливає на
оптичні та фізичні властивості алмазу, такі як блиск, тобто як алмаз
відражає світло. Тоді як для не алмазів в першу чергу на цінність впливає
колір каміння.
Міцність дорогоцінного каміння також впливає на критерій
оцінювання, так як впливає на довговічність, і залежить від твердості.
Деяке дорогоцінне каміння, таке як сапфір, рубін і гранат, добре підходить
для активного повсякденного життя, тоді як смарагди, перли і опали менш
міцні.
Напівкоштовні каміння класифікуються по чистоті, за розміром,
яскравістю кольору і іншими не ювелірними властивостями. Особливу
увагу варто приділити такому матеріалу як перли, який дуже активно
60
____________________________
використовується і у нього сої важливі характеристики. Перш за все його

класифікують за його походженням: натуральний, штучний і імітація.
Основними факторами оцінювання перлів є також: розмір, форма,
товщина перламутру, колір, блиск, прозорість поверхні і ступеня їх
відповідності [10]. За розміром – чим більше перлина, тим цінніше вона
буде. По поверхні – чистота культивованої поверхні перлів означає
відсутність плям, ударів або шпарин. Колір – натуральні перли має
кольору: рожеве срібло, білий, кремовий, золотий, синій, сірий.
Культивовані перлини зустрічаються в кольорах від рожевого до чорного.
Також основним матеріалом у виготовленні прикрас є метал. І
найголовнішою причиною використання саме дорогоцінних металів, це те,
що вони не залишають слідів на шкірі і не втрачають своїх властивостей з
часом. Відомо багато прикладів коштовностей з історичною цінністю не з
дорогоцінних металів але з дорогоцінним камінням. У цій статті ми
розглянемо саме золото і платину, так як медичні сплави і срібло також
темніють з часом.
Платина є одним з найміцніших, довговічних і щільних металів.
Фактично, ювелірний виріб, що містить 90-відсоткову чисту платину,
важить на 60 відсотків більше, ніж 14-каратне золото аналогічного
розміру. Платинові прикраси мають високий рівень чистоти, що робить їх
природно гіпоалергенними і, таким чином, ідеальним вибором для людей
з чутливою шкірою. Платинові прикраси зазвичай містять 85-95% чистої
платини. Для порівняння, 14-каратне золото - це тільки 58,3% чистого
золота. Ювелірні вироби з маркуванням «Платина», «Pt» або «Плат»
містять не менше 95 відсотків чистого платини. Вміст платини також може
бути зазначено 999 для 99,9% чистої платини, 950 для 95% і так далі.
Знаком якості золотих прикрасах є поняття його чистоти. Чисте
золото, або 24-каратне, як правило, занадто м’яке для використання в
більшості ювелірних виробів, тому золото легується іншими металами,
щоб збільшити його міцність. Біле золото створюється шляхом легування
золота нікелем або паладієм, цинком і міддю. Рожеве золото створюється
шляхом легування золота міддю. Частіше за все ви знайдете ювелірні
прикраси з рожевого золота 585 проби, які містять 58,5% чистого золота з
додаванням міді для кольору. Також використовуються сплави з сріблом.
Коли товщина покриття з каратного золота становить, щонайменше, 100
мільйонів часток дюйма, його називають «vermeil».
Проведений аналіз наукових і практичних джерел, приводить до
того, що такі критерії оцінювання як: можуть використовуватися при
оцінюванні біжутерії. Оригінальність дизайну біжутерії, доповнена
цінністю матеріалу допоможе не тільки скласти ціну виробу і правильно
класифікувати його.
61
____________________________
Декоративно-прикладне мистецтво постійно супроводжує еволюцію

людства, а значить правильна систематизація його об’єктів має важливу
роль в історичному аспекті.
1. Василенко, В.М. Русское прикладное искусство. Истоки и
становление. М., 1977. 460 с.
2. Кардаш О.В., Пугаченко М.К. Дизайн біжутерії: методи і засоби
формотворення. Всеукраїнська науково-практична конференція
Київського національного університету культури і мистецтв 18-19
квітня 2019 року «Дизайн-освіта як галузь креативних індустрій»,
Збірник матеріалів, Київ, 2019. С. 201.
3. Никифоров, Б.Т. Чернова В.В. Ювелирное искусство: пособие
для студентов высших учебных заведений. Ростов н/Д., 2006.
249 с.
4. Постникова-Лосева, М.М. Прикладное искусство XVI—XVII вв.
История русского искусства. М., 1959. Т. 4.
5. Смит Г. Драгоценные камни. М., 1980. 588 с.
6. Драгоценные камни – истории, факты, коллекции. Драгоценные
камни Мира. URL: http://gems—world.ru. (дата звернення
08.01.2020).
7. Ювелирное дело. URL: http://antiques.tj. (дата звернення
08.01.2020).
8. Сокровища Алмазного фонда России. Алмазный фонд России.
URL: http://almazi.net. (дата звернення 08.01.2020)
9. Ювелирное искусство. Ассоциация художников декоративных
искусств. URL: http://ahdi.ru/index.php/yuvelirnoe-iskusstvo. (дата
10. Jewelers of America. URL: https://www.jewelers.org. (дата
62
____________________________
УДК 7.05:004:659.1
Боярин Д. В.
ОСОБЛИВОСТІ МОУШН-ДИЗАЙНУ В СВІТІ РЕКЛАМИ
Анотація. Проаналізовано особливості використання моушн-

дизайну в рекламі, його ефективність впливу на людину. Розглянуто
ступінь впливу моушн-дизайну і досліджено напрямки використання
анімаційної графіки для рекламування торгової продукції.
Ключові слова: анімація, дизайн, реклама, графіка.
Abstract. The peculiarities of using a motion design in advertising and
its effectiveness in human are analyzed. The extent of the influence of motion
design on the person is considered and the directions of using animated
graphics for advertising of commercial products are investigated.
Keywords: animation, design, advertising, graphics.
З розвитком новітніх технологій змінюється і сприйняття людиною

навколишнього середовища. Найбільший обсяг інформації отримується
через органи зору, тому візуальна реклама користується більшим
попитом, ніж її друкований варіант. Моушн-дизайн дозволяє розмістити
велику кількість інформації при обмеженому часі, що легко засвоюється
споживачем. Картинка, що рухається є найбільш привабливою для
глядача, чому і стала популярною.
Без моушн-дизайну не обходиться ні одна сфера медіа
виробництва, а саме: телебачення, кіноіндустрія, макретинг,
інформаційні, розважальні, навчальні медіа-портали. Анімація
використовується також і в бізнесі, навчанні та індустрії розваг.
Головним джерелом інформації слугують інтернет-статті, які
оглядово знайомлять з основними поняттями та принципами моушн-
дизайну [1; 3], розкривають вплив реклами на психіку людини [5].
Невід’ємною частиною знайомства з моушн-дизайном є електронна
збірка вже існуючих видів анімацій, кожна з яких містить короткий опис [2;
63
____________________________
4]. Відсутність систематизованої інформації про особливості анімаційної

графіки у рекламних роликах зумовила появу даного дослідження.
Метою дослідження є аналіз особливостей використання моушн-
дизайну в рекламі, його ефективність впливу на людину. Завдання
роботи: 1) визначити ступінь впливу моушн-дизайну на людину; 2)
проаналізувати види використання анімаційної графіки для рекламування
торгової продукції.
Об’єктом дослідження є анімація, предметом дослідження –
використання анімаційної графіки в сфері дизайну.
Життя сучасної людини дуже насичене і мобільне, сповнене
інформації та емоцій. Такий ритм вимагає ефективного використання
часу, здорового способу життя та оптимальної підтримки здоров’я.
Моушн-дизайн є чудовим рішенням для того, щоб донести необхідну
інформацію до потенційного споживача, адже він ґрунтується на
візуалізації об’єктів і не займає багато часу. Ефективність реклами
залежить від двох передумов: 1) рекламу потрібно донести до людини
таким чином, щоб вона звернула свою увагу; 2) людина повинна
інтерпретувати рекламу так, як хоче рекламодавець [3].
Найголовнішою особливістю моушн-дизайну є доступність. Це
означає, що використання анімаційної графіки буде дешевше, ніж
повністю відзнятий відеоролик, що є великим плюсом для будь-якого
бренду. Головною метою анімаційної графіки є створення відеороликів за
допомогою комп'ютерів, використовуючи повністю весь потенціал
сучасних технологій.
З розвитком сучасних технологій, що призводять до інновацій не
лише у всьому світі, а й у світі моушн-дизайну, створення відео на основі
старих принципів не дає 100% зацікавленості зі сторони глядача, що і
штовхає дизайнерів до пошуку нових способів зацікавлення потенційних
покупців.
Існують наступні види анімаційної графіки, які можна використати
для рекламного ролика: просторова графіка – відео з використанням 3D
елементів (рис. 1:1), поєднання 2D і 3D елементів (рис. 1:2) та
використання тонких ліній (рис. 1:3); текстова графіка – кінетична
типографіка, яка передбачає розтягування, скручування і спотворення
букв (рис. 2:1) та анімовані логотипи (рис. 2:2) [2]; графіка форм – плавні
переходи не рідко використовуються дизайнерами для надання відео
більш природного вигляду, що призводить до плавного програвання (рис.
3:1) та ліквідні елементи, що притягують око глядача, демонструючи як
рідини перетворюються у форми (рис. 3:2) [4]. Взагалом, вибір анімації на
пряму залежить від характеру відео.
64
____________________________
Моушн-дизайн є незамінним для рекламної сфери. Якщо при

створенні ролику не планується використання анімаційної графіки, то
обов'язково буде присутній пекшот. Packshot – являє собою фінальну
сцену, де застосовується моушн графіка. Така сцена зазвичай
складається з логотипу бренду, який так чи інакше піддається
маніпуляціям дизайнера [5].
На сьогоднішній день анімаційна графіка є одним з найбільш
популярних засобів створення контенту. Завдяки моушн-дизайну, бренди
мають змогу представити свої ідеї і цінності у тому форматі, який легко
запам’ятається потенційному клієнту. Моушн-дизайн є чудовим рішенням
для того, щоб донести необхідну інформацію до потенційного споживача,
адже він ґрунтується на візуалізації об’єктів і не займає багато часу.
Найголовнішою особливістю моушн-дизайну є доступність, що є великим
плюсом для брендів.
В подальших дослідженнях планується виявити особливості
формотворення анімацій за допомогою програмного забезпечення та
використання моушн-дизайну в середовищі.
1. Волшебство в движении: что такое моушн-дизайн.
2. URL: https://netology.ru/blog/motion-design (дата звернення
17.04.2020).
3. Тренди моушн-дизайну. URL: https://videoinfographica.com/motion-
design-trends/#i-6 (дата звернення 17.04.2020).
4. Процес сприйняття реклами. URL: https://studopedia.org/10-
84425.html (дата звернення 17.04.2020).
5. ТОП-20 трендів моушн-дизайну 2020 року. URL:
https://1k.com.ua/top-20-trendov-moushn-dizajna-2020-goda.html
6. Motion design і графіка. URL: https://edpit.org/uk/poslugi/motion-
design-i-grafika-2/ (дата звернення 17.04.2020).
65
____________________________
1 2
Рисунок 1. Види анімаційної графіки, пов’язаної з простором:

1 – використання 3D; 2 – суміш 2D і 3D;
3 – зображення з використанням тонких ліній.
Рисунок 2. Види анімаційної графіки з використанням тексту:

1 – анімовані логотипи; 2 – кінетична типографіка.
66
____________________________
Рисунок 3. Види анімаційної графіки пов’язаної з формами:

1 – плавні переходи; 2 – ліквід.
УДК 7.012:391.91
Дубняк К.І.
ТАТУЮВАННЯ ЯК СИНТЕЗ ДИЗАЙНУ ТА СУЧАСНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ
Анотація. У роботі сформульовано поняття татуювання в

дизайні. Виконано класифікацію перспективних напрямків розвитку
татуювання у поєднанні з сучасними технологіями: інтерактивними,
аудіо-технологіями, сенсорними, біотехнологіями.
Ключові слова: татуювання, графічний дизайн, веб-дизайн,
промисловий дизайн, біотехнології.
Abstract. The work reveal the notion of tattoo in design. Complited
classification of prespective derections tattoo development is executed in
combination with modern technologies: interactive, by audiotechnologies,
sensory, biotechnologies.
Keywords: tattoo, graphic design, web-design, industrial design, the
biotechnology.
67
____________________________
Розвиток науки та інтенсивний ритм життя зумовили технологічний

прогрес. Мистецтво татуювання теж не стоїть на місці. Зростання попиту
тату-індустрії спонукає застосовувати в ній науково-інноваційні технології,
для того, щоб вивести її на більш сучасний та якісний рівень, з більшим
різноманіттям сфер застосування та надання послуг.
На сьогодні існує безліч інтернет-джерел, які пропонують
ознайомитися зі стилями татуювання, а також містять ескізи та нові ідеї
[1]. Є поодинокі публікації, що висвітлюють новинки технологій [2].
Публікацій, у яких комплексно висвітлюється поєднання тату-індустрії та
технологій автором не виявлено. Взаємозв’язок татуювання та сучасних
технологій є досі повністю не розкритим, що засвідчує актуальність
обраної теми.
Метою роботи особливостей поєднання дизайну та сучасних
технологій у сфері татуювання. Завдання роботи : 1) виявити напрямки
татуювання, що базуються на поєднанні сучасних технологій та дизайну;
2) провести аналіз особливостей використаних технологій.
Об’єктом дослідження є сучасні технології в тату-індустрії.
Предметом дослідження є напрямки синтезу дизайну і сучасних
технологій.
Татуювання – це вид мистецтва, який характерний процесом
нанесення малюнку на тіла, методом занесення пігменту в шар шкіри,
дерму. Татуювання досить старовинний вид мистецтва. Тому і техніки
нанесення та матеріали досить відрізняються. Перші інструменти були
саморобні, та з підручних матеріалів (кісток, зубів тварин, пігмент – сік
тварин).
Створення першої тату машинки – перший крок у розвитку бази
технічного забезпечення. Це спрощує процес нанесення, робить його
менш болючим, економить час. А головне дає змогу виконувати складніші
роботи, відповідно розвивати цей напрям, підносячи його до рівня
мистецтва. Винахідником першої тату-машинки був Самуель О’Райлі,
який за основу свого доробку взяв «електричне перо» Томаса Едісона.
Доповнену та трансформовану машинку було запатентовано у 1891 р. [1].
Сучасний ринок пропонує майстрам широкий вибір машинок,
технічного устаткування та розхідних матеріалів. А в обов’язки майстра
почали входити функції дизайнера: пряма робота з замовником, розробка
проєктів, ескізів. Та і татуювання можна розглядати як напрямок
графічного дизайну, адже це плоске зображення у якому застосовано
закони композиції, кольору, стилізації, а також анатомії, оскільки малюнок
наноситься на тіло.
68
____________________________
Синтез татуювання та веб-дизайну дає змогу створювати більш

складні, змістовні зображення з сюжетами, також використовую анімацію
(рис. 1:1). Спеціальні додатки та програми надають змогу відтворювати
аудіо (рис. 1:2) та відео, відтворюючи другу змістову частину сюжету [5].
Говорячи про синтез промислового дизайну та татуювання, слід
сказати, що 3-D принтер і тут знайшов своє застосування. Він був взятий
за основу робота-татуювальника [3]. Робот більш чітко та точно виконує
процес нанесення (рис. 1:3), маючи перевагу над людським фактором.
Але він не здатний надати повного обсягу послуг, як майстер (ідея,
консультація, розробка ескізу тощо). Тому діяльність робота повинна
проходити під наглядом спеціаліста задля безпеки.
Наступна група винаходів поєднує у собі татуювання та
біотехнології. Тату-пігмент, який здатний, змінювати колір від кількості
глюкози у крові [2]. Татуювання виступає індикатором на тілі (рис. 1:4), а
звичайний пігмент заміняє спеціальна рідина з біосенсорами. Це надасть,
наприклад, змогу людям з цукровим діабетом слідкувати за рівнем цукру
в крові без аналізів.
За основу наступної групи винаходів взято технології флеш-тату [4].
Цей пристрій може вимірювати температуру та ділитися інформацію з
іншими пристроями. Він виглядає як прикраса (рис. 1:5) дає змогу
ділитися інформацією з іншими приєднаними пристроями, регулювати
гучність, встановити підсвітку, а також вимірювати температуру тіла.
Дизайн та сучасні технології надають сфері татуювання
багатогранності. У роботі виділено інтерактивне татуювання, аудіо-тату,
сенсорне, біо-тату. Графічний дизайн у синтезі з татуюванням слугує
інструментом для створення якісного продукту, веб-дизайн допомагає
реалізувати сюжетну глибину, промисловий дизайн вводить нові
технології. А сучасні технології та біотехнології, будуть корисними для
того, щоб слікувати за своїм самопочуттям.
1. История возникновения татуировки. URL: http://tattoo-
ha.com.ua/articles/26-2011-03-28-00-29-24.html (дата
звернення: 13.04.2020).
2. Краска для татуировок, которая меняет цвет. URL:
https://www.popmech.ru/gadgets/news-367742-sozdana-
tatuirovka-kotoraya-budet-sledit-za-zdorovem/ ( дата звернення:
13.04.2020).
3. Робот татуировщик. URL: https://funtattoo.ru/?p=22073 (дата
звернення: 13.04.2020).
4. Смарт-татуювання. URL: http://vikna.if.ua/cikavo/60088/view
69
____________________________
5. Тату с интерактивной реальностью. URL:

https://newsone.ua/news/society/v-ssha-tatuirovshchik-nabil-
nakolku-s-interaktivnym-portalom-iz-multfilma-video.html (дата
звернення: 13.04. 2020).
1 2
4 5
Рисунок 1. Види татуювань: 1 – тату з інтерактивною

реальністю, автор Рой Роулетт; 2 – аудіотатуювання, сканування
через додаток; 3 – тату-робот, процес нанесення; 4 – градація зміни
кольору пігменту, відповідно до концентрації різних речовин; 5 – флеш-
тату, вигляд на тілі.
70
____________________________
УДК 7.092
Замятіна К.В.
Науковий керівник: Н.В.Скляренко, канд. мист., доцент
ПРИНЦИПИ ПРОЄКТУВАННЯ
ІГРОВИХ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ
Анотація. В роботі досліджено принципи та проблеми

проєктування ігрових мобільних додатків. Проаналізовано етапи
розробки додатків на мобільні пристрої. Досліджено типи документів,
на основі яких виокремлюються завдання та розробляється технічна
документація на проєкт. Наведено головні задачі проєктування
архітектури проєкту, що дозволяють створювати гнучкі архітектурні
рішення.
Ключові слова: комп’ютерна графіка, мультимедіа, мобільний
ігровий додаток, спрайт.
Abstract. The principles and problems of designing mobile gaming
applications are investigated. The stages of development of applications for
mobile devices are analyzed. The main tasks of designing the architecture of
the project, which allow to create flexible architectural solutions.
Keywords: computer graphics, multimedia, mobile gaming
application, sprite.
В даний час мобільні телефони грають величезну роль в життя

людини. Багатьом щодня потрібно мати під рукою велику кількість
інформації, контактів, записів і т.п. І один з економічних та швидких
способів отримання цих даних – зберігання їх в електронному вигляді,
зокрема в телефоні, який завжди з собою.
Мобільні додатки – це програмні продукти, розроблені спеціально
для мобільних пристроїв, смартфонів, планшетних комп'ютерів або інших
мобільних пристроїв. Мобільні додатки поширюються через магазини
додатків: Apple App Store, Google Play, Windows Phone Store, BlackBerry
App World і ін.
Мобільні додатки допомагають вирішувати різні прикладні
завдання: від мобільної картографії, отримання електронних листів до
вузькоспеціалізованих функцій. Вони покликані полегшити життя
користувачів мобільних пристроїв, а також її урізноманітнити [3].
Для цих цілей було розроблено велику кількість додатків,
орієнтованих на різні області:
1) додатки для роботи з файлами;
71
____________________________
2) додатки для прослуховування аудіо і перегляду відео;

3) додатки для дистанційного керування технікою;
4) додатки, орієнтовані на побут і повсякденне життя;
5) навчальні та розвиваючі програми;
6) додатки для контролю управління фінансами;
7) браузери;
8) карти і навігація;
9) соціальні мережі.
Хотілося б звернути увагу на те, що крім стандартних необхідних
для роботи додатків люди також використовують техніку для навчання,
розвитку і розваг у вільний час.
У зв'язку з цим, останнім часом, зросла різноманітність ігор на
телефони. Зокрема, великою популярністю користуються ігри
головоломки, за допомогою яких можна не тільки відволіктися, але і з
користю провести час.
Головоломка – це жанр ігор, в центрі уваги яких виявляється
необхідність вирішення різних логічних завдань. В основі ігрової механіки
лежить вивчення деяких правил, встановлення закономірностей, пошук
комбінацією з метою досягнення певного результату. Це вимагає
концентрації уваги і задіяння логіки.
На сьогоднішній день асортимент головоломок широкий і
різноманітний, і знайти підходящу можна практично для всіх вікових і
соціальних груп.
Проблемам розробки мобільних ігрових додатків, визначення їх
проблем, створенню базових моделей, тестуванню, принципам ігрового
дизайну присвячені праці Е. Аведона, Б. Саттон-Сміта, К. Суейна, С.
Хоффмана, Т. Фуллертона, Дж. Шелла, С. Рабіна, П. Вордерер, П. Ван
Пелт.
Метою роботи є виявлення особливостей розробки мобільних
додатків. Завданнями роботи є: 1) дослідити етапи розробки додатків; 2)
визначити основні проблеми та шляхи розробки мобільних додатків.
Розробкою комп'ютерних ігор називають процес виробництва
програмного продукту, основна мета якого – розвага. З розвитком
індустрії розробки ігор вказаний термін істотно розширився. На
сьогоднішній день більш коректною є формулювання такого вигляду:
розробкою ігор називають процес виробництва програмного продукту для
однієї або більше цільових платформ, якими можуть бути як персональні
комп'ютери, так і ігрові консолі, мобільні телефони, аудіо-плеєри,
соціальні мережі, ігрові автомати. Сучасних гри, як і раніше, носять
розважальний характер, але також вони можуть переслідувати і додаткові
цілі, такі як освіта, обговорення соціальних і особистісних проблем,
72
____________________________
спроби переосмислити історичні події, розповісти драматичну або

комедійну історію. На сьогоднішній день індустрію відеоігор можна
порівняти з індустрією кіно. Ключовою відмінністю є те, що ігри мають
властивість інтерактивності.
Для індустрії розробки ігор поки не характерні принципи
стандартизації, а також загальноприйняті практики. Зазвичай компанії
розробники використовують внутрішні розробки, спеціалізовані під
конкретні типи і жанри ігор [1]. Звичайно, розробники діляться своїм
досвідом, проте кожна компанія сама приймає рішення про використання
сторонніх практик. Розробка комерційного проєкту зазвичай включає
наступні етапи [4]:
• передвиробничий етап;
• етап виробництва;
• етап тестування;
• реліз;
• підтримка готового продукту.
Фундамент майбутнього проєкту закладається на етапі
проєктування продукту. Проєктування програмного забезпечення має на
увазі вироблення властивостей системи на основі аналізу постановки
задачі, а саме: моделей предметної області, вимог до програмного
забезпечення, а також досвіду проєктувальника. Модель предметної
області накладає обмеження на бізнес-логіку і структури даних. Вимоги
до ПО визначають зовнішні (видимі) властивості програми, що
розглядається як «чорний ящик». Визначенню внутрішніх і деталізації
зовнішніх властивостей системи, власне, і присвячено проєктування.
Проєктуванню зазвичай підлягають:
• ігровий дизайн і ігрова механіка;
• архітектура програмного забезпечення;
• призначені для користувача інтерфейси.
Проєктування ігрового дизайну або геймплея (ігрового процес з
точки зору гравця) включає в себе різні аспекти комп'ютерної гри, в тому
числі технічні (ігрова механіка, сукупність певних методів взаємодії гри з
гравцем і ін.). саме поняття геймплея вкрай узагальнено і зазвичай
використовується для вираження отриманих відчуттів в ході проходження
гри, під впливом таких чинників, як графіка, звук і сюжет. Як правило, в
процесі проєктування ігрового дизайну створюються такі документи:
Концепт-документ служить для формування прототипу
майбутнього проєкту, коротко описує ігровий процес, способи взаємодії
гравця з ігровим світом і т.д.
Дизайн-документ служить для докладного опису кожного
елемента майбутнього проєкту. Описуються всі можливі об'єкти,
73
____________________________
призначений для користувача інтерфейс, логіку деяких алгоритмів,

застосовуваних в проєкті. Застосовується для формування:
• завдань для відділу розробки;
• завдань для відділу арту;
• завдань для композиторів і музикантів;
• даних для відділу маркетингу;
• критеріїв оцінки завершеності і якості продукту.
На підставі вищевказаної документації формуються технічні
специфікації, що визначають:
• вибір використовуваних технологій і обґрунтування вибору;
• дроблення на версії продукту;
• список завдань і план рішення;
• угода про використання правил іменування;
• архітектуру проєкту;
• критерії оцінки вирішення кожного завдання;
• мінімальні системні вимоги для функціонування проєкту.
Під архітектурою проєкту розуміється - структура програми або
обчислювальної системи, яка включає програмні компоненти, видимі
зовні властивості цих компонентів, а також відносини між ними [2]. Цей
термін стосується також документування архітектури програмного
забезпечення. Документування архітектури спрощує процес комунікації
між зацікавленими особами, дозволяє зафіксувати прийняті на ранніх
етапах проєктування рішення про високорівневий дизайн системи і
дозволяє повторно використовувати компоненти цього дизайну і шаблони
в інших проєктах.
При проєктуванні архітектури важливо враховувати можливості
використовуваної мови програмування, парадигми ООП (інкапсуляція,
успадкування, поліморфізм), а, як наслідок, і патерни проєктування -
повторювані архітектурні конструкції, що представляють собою вирішення
проблеми проєктування в рамках деякого контексту. Найбільш часто, при
розробці ігор, застосовуютьс такі патерни проєктування: MVC, Object
Factory, Singleton, Flyweight, Chain of Responsibility, Iterator, Observer,
Command, Decorator, Facade, Mediator, State. Використання цих методик
дозволяє створювати гнучке архітектурне рішення проєкту, що надалі
спрощує доповнення, модифікації і супроводження.
Таким чином, створюючи гнучке архітектурне рішення, розробник
знижує тимчасові, трудові, а значить і фінансові витрати на майбутні
модифікації і доповнення проєкту, що особливо важливо в контексті
онлайнових ігор. Створення документації, яка описує ігровий дизайн,
дозволяє заздалегідь визначити найбільш затратні ділянки продукту, а
також створює єдине уявлення про проєкт для всіх членів команди-
74
____________________________
розробника. Застосування цих практик істотно знижує часові витрати,

підвищує якість продукту, що особливо важливо на нинішньому етапі
розвитку ігрової індустрії
1. Видоменко А. В. Актуальность использования пиксельной
графики в компьютерной игре. Санкт-Петербург, 2017. С. 81–83.
2. Волкова А. В., Киргизов Ю. В. Мобильные и компьютерные инди-
игры как новая ступень развития дизайна в игровой индустрии.
Санкт-Петербург. 2016.
3. Свентицкий П.В., Иванова Н.А. Инструменты
кроссплатформенной разработки мобильных приложений. 2019.
№40. С. 58–62.
4. Широкова С. В. Управление проєктами. Управление проєктами
внедрения информационных систем для предприятия. Санкт-
Петербург, 2012.
УДК 004.045
Калитюк М.С.
СПІВВІДНОШЕННЯ ШТРИХОВОГО ТА QR-КОДУВАННЯ: ЕТАПИ

ЕВОЛЮЦІЇ
Анотація. В роботі досліджено проблему ролі штрихового та

QR-кодування у сучасному проєктуванні. Проаналізовано еволюцію
кодованої інформації. Досліджено які етапи розвитку пройшли штрих-
коди та QR-коди. Наведено шляхи ефективного удосконалення методів
використання кодованої інформації.
Ключові слова. Штрих-код, QR-код, історія розвитку.
Abstract. The problem of the role of bar and QR-coding in modern
design is investigated. The evolution of coded information is analyzed. Stages
of development have passed the barcodes and qr codes have been
investigated. Ways to effectively improve the methods of using coded
information.
Keywords: Barcode, QR-code, history of progress.
Сьогодні кодування будь-якої інформації користується неймовірною
популярністю. Сучасну людину коди оточують всюди: у веб-дизайні,
75
____________________________
дизайні упаковки, поліграфії, зовнішній рекламі, типографіці та навіть, в

дизайні одягу та середовища.
Кодування інформації значно спрощує використання інформаційних
блоків та разом з тим підвищує необхідність переосмислення способів
формування візуальної мови, що пов’язана із її декодуванням та
подальшим сприйняттям людиною. Візуально-образна мова кодованої
інформації дозволяє інтегрувати код в об’єкт проєктування у контексті
дизайну. Вирішення даних проблем зможе забезпечити трансформацію
інформації на якіснішому рівні. Отже, дослідження є актуальним, що
обумовлює необхідність визначення особливостей еволюції кодованої
інформації та її проєктування.
Особливості теорії інформації, проблеми побудови алгоритмів
кодування й декодування повідомлень та принципи захищеності
досліджувалися в роботах І. В. Опьонова [6]. В свою чергу, основи
психологічної поведінки сприйняття споживачів вивчали В.І. Павлов, Н.В.
Павліха, О.В. Мишко. Натомість візуальна сторона кодування інформації
залишилася без уваги вчених.
Важливим внеском у розвиток кодування інформації є окремі статті
[2], які вказують на використання кодування як цілісного методу роботи в
різних сферах дизайну. Однак, у більшості джерел опис кодованої
інформації є фрагментарним і потребує удосконалення та систематизації.
Метою роботи є виявлення особливостей розвитку штрихового та
QR-кодування. Завданнями роботи є: 1) дослідити еволюцію штрихового
та QR-кодування; 2) визначити основні етапи розвитку кодованої
інформації.
На ринку представлено безліч різновидів кодів для зберігання і
поширення інформації, проте їх умовно можна об’єднати у два види –
штрих-код та QR-код, еволюція яких є важливим підґрунтям для розробки
концепції проєктування візуальної інформації (табл.1).
Історія винаходу штрихового кодування починається в 1948 році,
коли Бернард Сільвер просив розробити систему, що автоматично зчитує
інформацію про продукт під час його контролю [1]. Поштовх для
створення штрих-коду Норманду Вудланду дала Азбука Морзе і у 1952
році винахідниками був отриманий патент США на винахід [3]. Однак,
використання «традиційних» штрих-кодів у Японії мало свої особливості.
Обсяг інформації, що кодувався «звичайними» лінійними штрих-кодами,
виявився замалим. Виникла потреба пристосування «традиційних»
штрих-кодів до підтримки японського ієрогліфічного письма Кандзі та
силабічної абетки Кана. На початку 1990-х років відома японська
машинобудівна компанія DENSO ініціювала проєкт створення нового
механізму кодування інформації для нанесення технічної інформації на
76
____________________________
деталі. Вже у 1994 році було презентовано абсолютно нову систему

двовимірного кодування – QR-кодування [1]. Над розробкою нової
технології працювали двоє інженерів – Масахіро Хара та Такаюкі Нагая.
Затвердження зовнішнього вигляду коду теж пройшло тривалий
етап перетворень. Остаточний варіант прямого лінійного штрих-коду ІВМ
(згодом Universal Product Code (UPS)), був розроблений Джорджем Дж.
Лоре у 1973 році [4]. Натомість QR-код спочатку отримав сталий
зовнішній вигляд (пікселі, котрі тісно переплітаються між собою).
У 2004 році японська дизайнерська фірма «Design Barcode»
зробила штрих-код оригінальною деталлю оформлення, який не втратив
своєї функціональності. Так дизайн штрих-кодів перетворився в
самостійну галузь дизайну і навіть в галузь мистецтва «Barcode Art» [3].
Натомість дизайнерське оформлення матричних кодів тільки
зароджується. Зародження третього етапу еволюції кодування: адаптація
зовнішнього вигляду кодів через асоціативно-метафоричний підхід, що
пов’язано із розвитком візуально-образної мови кодованої інформації. До
QR-коду почали додавати колір, градієнт, фонове зображення тощо.
Підвищенню динамічності сприяв розвиток дизайну візуальних
комунікацій, тому на початку 2016 року японська компанія Denso-Wave
розробила перший динамічний матричний код. Саме завдяки цій розробці
почався новий етап еволюції QR-кодів та призупинився розвиток штрих-
кодів.
Еволюція штрих-кодів пов’язана із появою додаткових елементів на
коді, іноді з кольоровими акцентами, та розміщенні їх на упаковці будь-
якого продукту. Натомість матричний код активно взаємодіє з оточуючим
середовищем та забезпечує інтеграцію й видозміну продукту у контексті
інтеграції. Завдяки інтенсивному розвитку візуально-образної мови
кодованої інформації відбувається трансформація математично-
програмного продукту у твір мистецтва, що є відкритим до декодування
інформації, її зручного сприйняття та інтерпретації.
Математичні коди пройшли довгий етап еволюції, щоб наблизитися
до справжнього твору мистецтва. Проаналізовані дослідження доводять
важливу роль кодованої інформації в контексті художньо-проєктної
культури та формують базу для аналізу візуальних кодів. Штрих-коди та
QR-коди еволюціонували впродовж 5 етапів: 1) розробка програмно-
математичної структури коду, 2) затвердження зовнішнього вигляду
кодованої інформації (формування нового напряму в дизайні «Barcode
Art»), 3) адаптація зовнішнього вигляду кодів через асоціативний підхід,
4) поява динамічності (лише QR-кодування), 5) інтеграція з продуктом, що
є домінуючою у сучасному проєктуванні. Це дослідження дає підстави
для подальшого вивчення теми.
77
____________________________

1. Жураковський Б.Ю., Довженко Н.М. Сфери застосування
двовимірних штрихових кодів. Системи управління, навігації та
зв’язку. ПНТУ. 2016. №32 (2). С. 83 – 88.
2. Котов О.М. Краткое описание и введение в технологии
программирования. Екатеринбург. 2014. С.208
3. Опьонова І.В. Обґрунтування стратегії застосування штрих-кодових
технологій на підприємствах-виробниках. Луцьк. 2002. С. 61-69.
4. Опьонова І.В. Особливості штрихового кодування товарів і послуг в
Україні. Луцьк. 2005. С. 56-63.
5. Павлов В.І., Павліха Н.В., Мишко О.В., Опьонова І.В. Основи
стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів: Навчальний
посібник. Луцьк. 2002. С.252.
Таблиця 1
Співвідношення штрихового та qr-кодування
QR-код
Штрих-код
I етап: Розробка програмно-математичної структури коду
1952 р. – Джозеф Вудленд та 1994 р. – Масахіро Хара та
Бернард Сілвер запатентували Такаюкі Нагая презентували
свій винахід «Метод класифікації абсолютно нову систему
та відповідний пристрій». двовимірного кодування – QR-
кодування.
II етап: Затвердження зовнішнього вигляду коду

1973 р. – затверджено зовнішній 2000 р. – затверджено зовнішній
вигляд універсального товарного вигляд матричного коду (піксели,
коду (вертикальні лінії, котрі ідуть котрі тісно переплітаються між
паралельно). собою).
III етап:Адаптація зовнішнього вигляду кодів через асоціативний підхід
2004 р. – японська дизайнерська На початку XXIст. до QR-коду
фірма Design Barcode першою почали надавати колір, градієнт,
додала до штрих-коду додаткові фонове зображення тощо.
елементи.
78
____________________________
IV етап: Поява динамічності у кодуванні

2016 р. – перший динамічний QR-
код створено технічною японською
компанією Denso-Wave.
V етап: Інтеграція з продуктом
З 2010 р. креативні штрих-коди З 2020 р. відбувається
знайшли своє місце у дизайні зародження нового покоління
упаковки та активно взаємодіють кодів які забезпечують
з її дизайном. безпосередню інтеграцію з
продуктом.
УДК 7.05:316.77
Коханюк Н.В.
ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙ ДЛЯ ОНЛАЙН-СПІЛКУВАННЯ
Анотація. У роботі розглянуто поняття смайлів, емоджі і

стікерів, їх види та різницю між ними. Також подано їх аналіз з точки
зору дизайну, розкрито значення і переваги використання емоушенів в
спілкуванні онлайн.
Ключові слова: емоушен, емоджі, стікери, емоції, спілкування
онлайн, месенджери.
79
____________________________
Abstract. The work discusses the concept of smiles, emoji and

stickers, some of their types and the differences between them. Also there is
their analysis from the point of view of design and the meaning and benefits
of using online emotions are revealed.
Keywords: emotion, emoji, stickers, emotions, online communication,
instant messengers.
З появою письмового онлайн-спілкування виникла потреба

виражати свої емоції, ставлення і загальний тон розмови. Американський
професор Альберт Мерабіан встановив класичну статистику
ефективності усної комунікації, яка має такий вигляд: 7% значення
передається словами, 38% значення – пара лінгвістичними засобами
(інтонація, тон, ритм і інш.), 55% передається мімікою, пантомімікою і
жестикуляцією [2]. З цього бачимо, що постала проблема низької
ефективності онлайн-спілкування. Вирішенням цієї проблеми стало
створення та розповсюдження емоушенів. Роль дизайнерів у
проєктуванні емоушенів полягає в влучній та лаконічній передачі емоцій
та емоційних станів. Сьогодні такий спосіб спілкування онлайн активно
використовується і тому потребує дослідження.
На сьогоднішній день існує значна кількість інтернет-публікацій про
особливості спілкування онлайн, зокрема низка публікацій присвячена
емоджі та смайлам. Так, Марія Трушкова розкриває історію смайлика та
розповідає про емоджі в бізнес-спілкуванні. Про авторські права на
смайли та стікери роздумує автор блогу «Абстрактний колобок». Зв'язок
маркетингу зі смайлами та взаємодію брендів з емоджі розкриває Лія
Канарська.
Однак, знайти публікації, у яких проаналізовані емоушени з точки
зору дизайну досить проблематично. Питання впливу емоушенів на
спілкування в цілому (а не лише в справах бізнесу та маркетингу) досі не
розкриті.
Метою роботи є засоби візуалізації емоцій у сучасному спілкуванні
онлайн. Завданнями є: 1) визначити види емоушенів; 2) проаналізувати
емоджі та наліпки з точки зору дизайну; 3) обґрунтувати переваги
використання емоджі та стікерів у спілкуванні онлайн.
Об’єктом є емоджі та наліпки (стікери). Предметом дослідження є
засоби дизайну в емоджі та стікерах.
Емоушен (з англ. «emotion» – емоція) – збірне поняття для
позначення засобів вираження емоцій в інтернет-комунікаціях. Смайли,
емоджі, стікери – все це стало таким звичним для спілкування онлайн [1].
Не варто ототожнювати ці поняття, вони хоч і мають спільну функцію –
виражати емоції, мають різне значення. Смайли – перший і найпростіший
80
____________________________
вид; виражаються набором стандартних символів (рис. 1:1). Емоджі – це

код, стандартний символ з Unicode, якого можна назвати розширеним
набором смайлів, проте якщо смайлами можна висловити тільки емоції
(радість, смуток, злість), то емоджі можуть означати дії або стан і навіть
предмети (рис. 1:2). Емоджі сприймаються мозком як спосіб
невербального спілкування. Тобто, для нас емоджі – це не слова, а
візуалізовані емоції.
Стікери – це картинки, призначені для відправки у чат. Вони
виникли як покращена версія смайлів, що надсилаються у вигляді
збільшеної картинки. Вони присутні в більшості сучасних месенджерів та
в соціальних мережах. Стікери дозволяють виразити емоції більш
яскраво, ніж текстові або графічні смайли, а також можуть бути
використані для коротких відповідей на питання співрозмовника [3].
Якщо розглядати емоушен з точки зору дизайну, то варто
зазначити, що смайли не мають дизайну як такого – це найпростіше
вираження емоцій за допомогою типографічних знаків. Дизайн емоджі є
маленьким за розміром, легко читаний (зрозумілість емоції) та не
навантажений деталями з мінімальною кількістю кольорів. Класичний
набір емоджі зображується у вигляді жовтого кола (стилізація людської
голови) разом з простим набором графічних елементів, які нагадують
вираз обличчя.
Стікери ж бувають досить різноманітні: від аматорських
фотографічних варіантів до тих, що представлені набором емоцій
певного розробленого персонажа (рис. 1:3,4) [1]. Зазвичай, стікери
пропонуються стилістично цілісними наборами: об’єднані тематикою,
присвячені подіям чи святам або персонажем (іноді відомим з фільмів,
мультфільмів). Ззовні вони є яскравими, не навантажені текстурами чи
складними деталями і здебільшого зображені в мультиплікаційному
стилі. Кожен стікер з набору повинен чітко зображати певний емоційний
стан чи заклик. Розробляючи його дизайнери звертають увагу на
композиційне рішення, кольорову гаму та стилістику [3]. Знаковою
особливістю стікерів є білий контур, що пішов з друкованих стікерів-
наліпок. За допомогою стікерів деякі компанії популяризують свій бренд в
соціальних мережах та месенджерах. Створюються вони у векторних
редакторах (Adobe Illustrator, Corel Draw та ін.).
В онлайн-спілкуванні використання емоушенів грає важливу роль.
Вони задають тон розмови і допомагають краще зрозуміти емоційний
стан людини, а також більш широко висловлюватись. Варто зазначити,
що повна відсутність емоджі чи наліпок в неформальному спілкуванні
онлайн вказує на деяку холодність і небажання спілкування [4]. Якщо ще
декілька років тому емоджі та смайлики в діловій переписці вважалися
81
____________________________
нечемністю, то зараз все зовсім навпаки. Як стверджують вчені емоушени

в діловій переписці допомагають встановити довірливий тон розмови та
більше того, учасники експеременту тим, хто використовував смайли,
також приписали компетентність [4]. Дослідження показали, що якщо
двом людям заборонити використовувати жести при спілкуванні, їх мова
стає менш насиченою. Емоджі виконують ту ж роль, що і тон голосу, коли
ми говоримо по телефону, або жести і вираз обличчя при особистому
спілкуванні.
Отже, емоушен – це явище, викликане появою онлайн-спілкування,
яке слугує помічником у вираженні емоцій, вражень та тону розмови.
Емоушени є засобами візуалізації емоцій та поділяються на смайлики,
емоджі та стікери, які відрізняються за своєю складністю і діапазоном
виражених емоцій та вражень. З точки зору дизайну, ми вияснили, що
створення емоджі та стікерів потребує від дизайнера неабиякої уважності
і майстерності, тому як необхідно вміло і без зайвих деталей передати
необхідну емоцію, забезпечуючи тим самим можливість прочитання
емоджі та стікерів. Досліджуючи тему переваг використання емоушенів в
спілкуванні онлайн можемо засвідчити, що їх використання необхідне для
повноцінного спілкування онлайн, так як допомагає краще зрозуміти
співрозмовника та донести свою думку правильніше.
1. Фантастические смайлы и где они обитают. URL:
https://www.cossa.ru/imarketing/213686/ (дата звернення:
24.04.2019).
2. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge
University Press, 2001. 272 р.
3. Тюленева В.Н., Шушарина И.А. Язык Интернета:
характеристика, особенности и влияние на речь. Вестник
Курганского государственного университета. 2018. №1 (48).
URL: https://cyberleninka.ru/article/n/yazyk-interneta-harakt eristika-
osobennosti-i-vliyanie-na-rech (дата обращения: 02.07.2019).
4. Ученые выяснили, что смайлики просто необходимы в деловой
переписке. URL: https://www.dp.ru/a/2015/02/06/Uche
nie_vijasnili_chto_smaj (дата звернення: 25.04.2019).
82
____________________________
1 2
3 4
Рисунок 1. Смайли: 1 – набір символів, запропонованих Скоттом

Фалманом в якості смайлика; 2 – емоджі; 3 – стікери на основі
розробленого персонажа; 4 – стікери, об’єднані темою образотворчого
мистецтва.
УДК 7.03:391.91
Кушнір Ю. С.
Науковий керівник: Н.В. Скляренко, канд. мистецтв., доцент
ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНО-СТИЛЬОВИХ РІШЕНЬ В СУЧАСНОМУ

ТАТУЮВАННІ
Анотація. У роботі розкрито особливості образно-стильових

рішень в сучасному татуюванні. Описано техніку нанесення стійкого
зображення на тіло людини. Розглянуто характерні риси окремих
стилів. Проаналізовано семантику використовуваних образів і сюжетів.
Ключові слова: татуювання, дизайн, образно-стильові рішення,
семантика.
83
____________________________
Abstract. The article reveals features of figurative and stylistic

decisions in modern tattooing. The technique of applying a stable image to the
human body is described. Features of individual styles are considered. The
semantics of the images and plots used are analyzed.
Keywords. Tattoo, design, figurative-style decisions, semantics.
У нас час із залученням новітніх технологій індустрія татуювання

дуже швидко розвивається. З огляду на це видається актуальним і
важливим визначити особливості образно-стильових рішень в індустрії
тату.
Мистецький аспект татуювання в науковій літературі вивчений
мало. Монографій, глибоких наукових розвідок виявити не вдалося.
Дослідження про історію виникнення та розвиток татуювання
представлені в інтернет-мережі [1; 2]. Функціональне значення татуювань
в первісному суспільстві, теоретико-методологічні підходи до вивчення
проблеми татуювання проаналізовані в статтях О. В. Кротевича [4; 5].
Кротевич О.В. також розкрив питання стилістики тату-зображень [3].
Загалом публікації в популярній літературі та електронних ресурсах
мають інформаційно-рекламний характер. Майстри татуювання
пропонують свої розробки, ескізи, розповідають про новинки технологій.
Цілісного дослідження, де проаналізована стилістика та семантика
образів, автором не виявлено. Тому робимо спробу систематизувати
окремі розрізнені матеріали у цілісне дослідження.
Метою роботи є визначення особливостей образно-стильових
рішень в індустрії тату.
Завдання роботи: 1) описати техніку нанесення стійкого
зображення на тіло людини; 2) розглянути характерні риси окремих
стилів; 3) проаналізувати семантику використовуваних образів і сюжетів.
Історія татуювання нараховує кілька тисячоліть. Сьогодні це модна
і популярна практика особистої творчості, напрямок графічного дизайну.
Татуювання як процес являє собою нанесення стійкого зображення
на тіло людини. У стародавньому світі було три способи нанесення
малюнка: голкопроколювання, видряпування і порізи – шрамування [4].
Сьогодні способи нанесення пігменту не такі травматичні, як колись.
Техніки нанесення зображень переважно такі: крапкова, графіка, графіті,
техніка рівномірного фарбування.
У татуюванні існує велика кількість різноманітних стилів. Вони
залежать від історичних причин, часу виникнення, особливостей з точки
зору графічного дизайну та образних рішень в татуюванні.
Стиль «Полінезія» виник в період первісно-общинного ладу. Для
даного стилю характерними є складні і дуже естетичні вишукані
84
____________________________
орнаменти, що відзначаються чіткістю контурів, багатством ліній; кольори

використовуються переважно чорний і сірий. Переважають зображення
міфічних богів-покровителів (захисна функція). Стилізований ведмідь –
символ відваги (рис.1:1).
Стиль «Олд скул» виник в середині XIX століття. Характеризується
наявністю товстих контурів, відсутністю об’ємів і півтіней.
Використовуються яскраві фарби, які обводять жирними лініями чорного
кольору. Найпоширеніші зображення – стрічки з написами, якір, серце,
ластівка, троянда (рис. 1:2).
Стиль «Реалізм» почав розвиватися на початку XX століття.
Головна особливість – чітке виконання зображення, що максимально
відповідає оригіналу. Йому властиві різноманітність образів і сюжетів.
Символічний смисл квітки незабудки закладений у назві (рис. 1:3).
Стиль «Біомеханіка» виник у 80-ті роки XX століття. Характерні
особливості: поєднання реального і фантастичного, деталізація кожного
елемента малюнку, об’єм і натуральність. Механіко-реалістичні картини
на тілі стали уособленням кібернізації людства (рис. 1:4).
Стиль «Неотрадишнл» зародився у 80-ті роки XX століття у США.
Йому властиві деталізація, контрастність, складність композиції,
використання яскравих насичених фарб [3, 14]. Малюнки створюються в
техніці графіті. Ліхтар – носій світла (рис. 1:5).
Стиль «Треш полька» виник у Західній Німеччині на початку 2000-
х. Особливістю стилю «Треш полька» є графічність сюжетів, переважання
чорного кольору в чорно-червоних композиціях. Можливими є неочікувані
поєднання образів. Зображення черепа залишає гнітюче враження (рис.
1:6).
Татуювання є особливим напрямком сучасного графічного дизайну.
Стійке зображення наноситься способом голковколювання і введення в
підшкірну клітковину фарбувального пігменту.
Характерні риси стилів татуювання «Полінезія», «Олд скул»,
«Реалізм», «Біомеханіка», «Неотрадишнл», «Треш полька»: будова
орнаментів, градація контурів, характер ліній, кольорова гама, тіні та
півтіні, багатство образів і сюжетів, їх смислове наповнення.
Використання в татуюванні образів і сюжетів зумовлене функціями.
Багато образів традиційно утвердилися як очевидні символи.
Можливий напрям майбутнього дослідження – особливості
проєктування портфоліо для тату-майстра.
85
____________________________
1 2 3
4 5 6
Рисунок 1. Стилі татуювання: 1 – «Полінезія»; 2 – «Олд скул»; 3 –

«Реалізм»; 4 – «Біомеханіка»; 5 – «Неотрадишнл»; 6 – «Треш полька».

1. История возникновения татуировки. URL: http://tattoo-
ha/com.ua/articles/26-2011-03-28-00-29-24.html (дата звернення:
19.04. 2020).
2. История татуировок, от древних времен до современности. URL:
https://tatuxa.com/istoriya-tatuirovok/ (дата звернення 19. 04. 2020).
3. Кротевич О.В. (2018). Визначення та класифікація специфічних
особливостей стилів і образів сучасного татуювання. ScienceRise, 8
(49), 13-19. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/141409-303369-1-
PB%20(9).pdf (дата звернення: 19. 04. 2020).
4. Кротевич О. В. Культурологічні аспекти визначення особливостей
трансформації мистецтва татуювання в первісному суспільстві.
Вісник Київського національного університету технологій та
дизайну. Технічні науки. 2017. №5 (114). URL:
https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/8021/1/V114_P224-
234.pdf (дата звернення: 20. 04. 2020).
86
____________________________
6. Кротевич О. В. Татуювання як сучасна дизайнерська практика.

Вісник КНУКіМ. Мистецтвознавство. (2019). URL:
file:///C:/Users/Admin/Downloads/188693-423834-1-PB%20(6).pdf
(дата звернення: 20. 04. 2020).
УДК 7.023.1
Лук’янова В.В.
Науковий керівник: Скляренко Н.В., канд. мист., доцент
СКЛО ЯК ЗАСІБ ФОРМОТВОРЕННЯ В СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ

СЕРЕДОВИЩА
Анотація. У роботі зроблена спроба переосмислити

використання скла як засобу формотворення у контексті
проєктування сучасного дизайну середовища. Доведено, що на основі
вивчення скла як матеріалу виявлені властивості, які обумовлюють
широке використання скла у інтер’єрі. Отриманні результати
дослідження є важливими для практичного застосування в інтер’єрах
та сучасному дизайні середовища.
Ключові слова: скло, дизайн, середовище, інтер’єр.
Abstract. For the first time, the article rethinks the use of glass as a
means of shaping in the context of designing contemporary environmental
design. It is proved that the study of glass as a material revealed its properties
that cause widespread use in the interior. The results of the study are
important for practical application in interiors and contemporary design of the
environment.
Keywords: glass, design, environment, interior.
Скло як засіб формотворення в сучасному дизайні середовища

відіграє важливу роль у проєктуванні інтер’єру. Швидкий плин часу
зумовлює стрімкий розвиток науково-технічного прогресу. Щодня
збільшується кількість новітніх технологій та змінюються стереотипи
мислення щодо трендів та нововведень, що розширюють межі
застосування скла в інтер’єрі. З плином часу асортимент скла стрімко
зростає – сонцезахисне, ударостійке та інші, – всі ці якості розширюють
функціональні можливості використання скла у сучасному дизайні
середовища. Дизайнери використовують скляні перегородки, сходи, стіни,
декор та меблі зі скла. Наведені фактори свідчать про те, що скло є
87
____________________________
формотворчим елементом і бере участь в огородженні, зонуванні,

оздобленні дизайну середовища.
Наукових досліджень, присвячених дослідженню скла як засобу
формотворення існує незначна кількість. Джерелами наукового
дослідження стали дисертації дослідників (Петрякова Ф. С., Казакова Л.
В.), статті у фахових та періодичних виданнях, статті з мережі інтернет та
сайти різноманітних дизайн-бюро. Зразки використання скла в дизайні
середовища представленні в інтернет-ресурсах [1; 3; 5], проте їх опис
носить рекламний характер. Популярність скла, широко
використовуваного при облаштуванні сучасних інтер'єрів, зростає з
кожним днем. Переваги скла як засобу формотворення можна розділити
на два аспекти. Функціональні особливості скла полягають у тому, що
його можна використовувати в якості зонування [2; 8]. Декоративні
особливості полягають у тому, що завдяки даному матеріалу можна
оздоблювати по новому свій інтер’єр щодня.
Необхідність дослідження скла як засобу формотворення у
сучасному дизайні середовища, огляд скла як матеріалу у дизайні
середовища та обґрунтування його ролі у проєктуванні сучасного
простору стали основою даної роботи.
Загальні поняття про класифікацію скла представлені в інтернет-
джерелах [4]. В електронних ресурсах з’являється значна кількість
публікацій, пов’язана із проблемами використання звичайного скла [8].
Значна кількість ілюстративного матеріалу є важливими для дослідження
скла як формотворчого елементу.
Дослідники переважно звертають увагу на технологію виготовлення
та переваги використання скла у інтер’єрах, виділяють основні види скла,
звертають увагу на особливості його використання.
Метою роботи є аналіз використання скла, як матеріалу, в дизайні
середовища з метою підвищення його естетичної виразності та
ергономічності. Завдання роботи: 1) виявити основні властивості скла в
сучасному дизайні середовища; 2) класифікувати види скла 3)
обґрунтувати роль скла як засобу формоутворення в сучасному дизайні
середовища.
Об’єктом дослідження є скло як засіб формотворення в дизайні
середовища, що включає у себе конструктивні, декоративні елементи
середовища, меблі та обладнання. Предметом дослідження є його
проєктні особливості.
Серед багатьох сучасних матеріалів – скло займає одне з
провідних місць в оздобленні та формотворенні дизайну середовища.
Скло в дизайні середовища стали використовувати вже на початку
минулого століття. З того часу застосування скла в інтер'єрі отримало
88
____________________________
надзвичайну популярність, і на сьогоднішній день скляні конструкції

можна зустріти в громадських та житлових приміщеннях дуже часто. На
основі вивчення та аналізу скла виявлені його властивості в використанні
сучасного дизайну середовища. Прозорість та міцність обумовлюють
використання скла в інтер’єрі для заповнення віконних прорізів, дверних
проходів, стін. Міцність скла дозволяє застосовувати його у якості меблів,
перегородок, підлоги, сходів. Удосконалення характеристик скла
призводить до появи не тільки великого асортименту обладнання, а й
виконання декоративних робіт, що обумовлює його декоративні якості.
У сучасному дизайні середовища на сьогодні використовують
різноманітні види скла. На основі дослідження виявлено такі види скла:
архітектурно-будівельне скло, художнє декоративне скло, меблі та
обладнання зі скла. Асортимент архітектурно-будівельного скла включає:
меблеве скло, листове, вітринне, дзеркальне, загартоване будівельне
скло, багатошарове скло, листове, теплозахисне і тепловідбиваюче,
листове кольорове декоративне скло, напівпрозоре дзеркало,
пофарбоване і накладне кольорове (рис. 1) .
Сучасні технології та способи обробки скла дозволяють робити
практично будь-який з нього виріб. В умовах розвитку сучасного дизайну
намітилась тенденція використання скла в якості не тільки обладнання, а
й в якості різноманітних дизайн-об’єктів та меблів (рис. 2). Столи, комоди,
стільці, підставки, тумби – все це стало невід’ємною частиною дизайну.
Скло може бути матовим, прозорим, кольоровим, з візерунком.
Застосування художнього скла в сучасному дизайні середовища
дозволяє розширити творчі можливості дизайнерів і втілити нестандартні
творчі ідеї. Художнє скло широко використовується в дизайні, наприклад:
- елементи та обладнання інтер’єру (огороджувальні конструкції,
декоративні елементи меблів, робочі поверхні);
- освітлювальне обладнання;
- декоративні роботи (вітражі, аксесуари, арт-об’єкти) (рис. 3).
Завдяки склу та скляним виробам можливе створення дизайну
інтер’єру у середовищі без використання предметного обладнання [7]. За
допомогою даних матеріалів можна розділяти простір на зони та
змінювати середовище (рис. 4).
Незалежно від планування приміщення, його загальної площі,
габаритів його кімнат, питання візуального розділення простору на окремі
функціональні зони є також важливим аспектом у проєктуванні. За
допомогою скла можна виділити простір окремою зоною. В межах однієї
загальної кімнати можливо розділити простір за допомогою скляної
перегородки, виділяючи зони з різним функціональним призначенням.
89
____________________________
Поділ приміщення на окремі зони може проводитися за допомогою

декоративних елементів.
Скло, представлене невеликими кольоровими прямокутниками,
забезпечує створення композицій у вигляді картин. За допомогою
візуального оформлення, можна уникнути глобального перепланування в
приміщенні. Варіант зонування кольоровим склом є простим та
доступним.
Питання переваг використання скла як засобу формотворення на
сьогодні є не менш важливим. До таких переваг ми можемо віднести
наступні: екологічність (дозволяє використання скла у дитячих),
збільшення світла в приміщені, зонування склом не пропускає різних
запахів з кімнати в кімнату, візуально розширює простір.
Скло на сьогодні є популярним декоративним матеріалом завдяки
своїм унікальним властивостям, а різноманітність видів та відтінків -
забезпечує його широке використання в інтер’єрах. Таким чином
основними формотворчими засобами створення естетичної виразності в
інтер’єрі є застосування скляних архітектурно-будівельних елементів і
виробів, їх просторове розміщення та декоративні властивості. Естетика
приміщень із застосуванням скла базується на поєднанні традиційних і
новітніх матеріалів. Завдяки своїм перевагам скло допомагає
організувати сучасний простір, використовується для візуального
об’єднання і функціонального розмежування, створює певну
композиційну ідею і є одним із засобів створення художнього образу
інтер’єру. Нові технології оброки скла створюють нові напрямки його
застосування.
Надалі є необхідність детально дослідити інноваційні дизайн-
проєкти з використанням скла та можливість використання
нестандартного скляного обладнання, нових конструкцій та матеріалів в
контексті інтер’єрів житлового призначення.
1. Капсула часу в пляшці. URL:
http://www.vetropack.ua/uk/sk/sklo/istorriji-skla/ (дата звернення
20.12.2019).
2. Мележик А. Застосування скла в сучасному дизайні інтер’єрів.
Mastery of Building. Статті. Облаштування квартири і будинку.
URL: https://mastery-of-building.org/uk/primenenie-stekla-v-
sovremennom-dizajne-intererov/ (дата звернення 20.12.2019).
3. Скло в інтер’єрі. URL: https://ibud.ua/ua/statya/steklo-v-interere-
100994 (дата звернення 20.12.2019).
90
____________________________
4. Скло. Види скла. Способи обробки скла. URL:

http://aspectplus.com.ua/content/view/105/lang,ua/(дата звернення
20.12.2019).
5. Производство стекла. URL: https://www.systopt.com.ua/ru/proyzvod
stvo-stekla/ (дата звернення 10.02.2019).
6. Особливості формотворення в дизайні. Художнє конструювання,
стилізація, декорування як засади інноваційної діяльності
дизайнера. URL: https://studfile.net/preview/5319252/ (дата
7. Сергей Суслопалов. Зонирование квартиры стеклом: за и против.
URL: https://roomble.com/ideas/soveti-i-
idei/organizatsiyaprostranstva/zoniro vanie-kvartiry-steklom-za-i-
protiv/ (дата звернення 10.02.2020).
1 2
Рисунок 1. Архітектурно-будівельне скло: 1 – вітринне; 2 – загартоване.
1 2
Рисунок 2. Меблі та обладнання зі скла: 1 – стіл; 2 – підлога.
1 2
Рисунок 3. Художнє скло: 1 – гутне скло; 2 – кольорове скло.
91
____________________________
1 2
Рисунок 4. Зонування склом: 1 – матове скло; 2 – скло, яке змінює колір.
УДК 7.08.02
Марченко О.В.
Науковий керівник: Г.Н. Полєтаєва, к.т.н., доцент
Херсонський національний технічний університет
КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ МІФОЛОГІЧНИХ ПЕРСОНАЖІВ ДЛЯ

СТВОРЕННЯ ПРОСТОРУ ГЕЙМ-ДИЗАЙНУ
Анотація. Робота присвячена темі міфологічного вимірювання

віртуального простору, а саме міфологічних персонажів в ігровому
дизайні, як способу ідентифікації людей. Результати допоможуть у
галузі ігрового дизайну та у формуванні художнього змісту рухливих
ігор на основі особливостей етносу.
Ключові слова: класифікація, міфологічні персонажі, ігровий
дизайн, художній зміст.
Abstract. The work is devoted to the theme of mythological
measurement of virtual space, namely mythological characters in game
design, as a way of identifying people. The results will help in the field of game
design and in the formation of artistic content of mobile games based on the
characteristics of the ethnic group.
Keywords: classification, mythological characters, game design, artistic
content.
Мобільні ігри відкривають нові форми активної й творчої комунікації

користувача з мистецьким середовищем. В даний час, різноманітність
ігрової індустрії потребує постійного пошуку й удосконалення контенту
гри художніми образами і технічними характеристиками.
Найбільш повною на сьогоднішній день роботою в контексті
дослідження художньо-виразних аспектів комп'ютерних ігор є робота
92
____________________________
Югай І. І., в якій комп'ютерні ігри вперше розглядаються як твір художньої

культури [1]. Дослідженню змін, які зазнають художні твори в умовах
впровадження нових комп'ютерних технологій і віртуальної реальності,
присвячені роботи Казакова Н. Ю., Назаров Ю. В. [2] Етапи розвитку
художньо-виразних складових комп'ютерних ігор, а також стилістичні
особливості розробки в гейм-дизайні представлені в статтях
Полєтаєвої Г.Н. [3].
Для формування художнього контенту мобільних та комп'ютерних
ігор розглянуто українську міфологію та народні вірування, сформовано їх
класифікацію та представлено розробки втілення українських
міфологічних персонажів для поповнення ринку українського гейм-
дизайну.
Значним внеском у формування художньої творчості всіх народів
стали міфи. Їх сюжети залежали від географічних, історичних і соціально-
економічних умов. Завдяки географічному положенню, значною мірою на
українську культуру, в різні періоди часу, вплинули: греки під час торгових
стосунків зі скіфами та Візантія на Київську Русь. Деякі істоти та
чудовиська запозичувалися з грецьких легенд й інших народностей,
синтезуючись в нові вірування та образи.
Українська міфологія є однією з найдавніших, вона пронизує
національне буття, персоніфікує природні явища на художньому рівні [4].
Діячі української культури, ознайомлені із творами античних
філософів, використовували образи та сюжети античної міфології й
літератури у своїх творах. Прикладом є: мистецтво та література Т.
Шевченка, І. Котляревського «Енеїда», Лесі Українки, І. Франка, та інших.
Проаналізувавши українську міфологію та народні вірування,
вдалося умовно класифікувати їх на три великі групи. Першою складовою
є пантеїзм, що з’явився внаслідок обожнювання явищ природи й
ототожнювання божеств з нею, має свою ієрархію. Їх можна
систематизувати на дві гілки, що відображають сили природи (Сварог,
Перун, Стрибог, Хорсі Дажбог, тощо). До другої гілки можна відносити тих
богів, що є покровителями та уособленням сфер життя та діяльності
людини (Велес, Макош, Купало, Морена, тощо).
До другої групи належать люди з надприродною силою, яку
отримали при народженні, в дар або при життєвих обставинах.
Прикладами є: відьма, знахар (мольфар), богатир, хмарник, вовкулаки,
упирі, нічниці, потопельники, покутники, тощо.
Третя група істот є досить широкою, оскільки до неї належать духи
та чудовиська. Переважно, зосередженні в степах, лісах й річкових
місцевостях, на що вплинуло географічне положення, проживаючих там
93
____________________________
людей. Найвідомішими з них є: водяник, польовик, болотяник, мавка,

чорт, русалки, змій, перелесник, лісовик, блуд, верлиоко, тощо.
Міфологія, в результаті синтезу з іншими цивілізаціями, утворила
широку низку варіації суміжних образів. Персонажів української міфології
можна поділити на три основні групи: постаті Пантеону, люди з
надприродною силою, духи й чудовиська. Українська етнічна міфологія
має основну відмінність – дуалістичність образів та позитивне ставлення
до спадщини й природи. Використання специфічних ознак, етнічної
культури та середовища, при створенні продуктів гейм-дизайну,
допоможуть утворити та розширювати власний український ринок у цій
сфері, а також служити «візитною карткою» та зробити значний внесок у
сферах реклами, туризму та навчання.
1. Югай И.И. Компьютерная игра как жанр художественного
творчества на рубеже ХХ–XXI веков: Монография. СПб: Изд-во
СПбГУП, 2008. 226 с. URL:
http://cheloveknauka.com/kompyuternaya-igra-kak-zhanr-
hudozhestvennogo-tvorchestva-na-rubezhe-xx-xxi-vekov (дата
звернення: 17.04.2020).
2. Казакова Н. Ю., Назаров Ю. В. История возникновения гейм-
дизайна как самостоятельной формы визуального искусства.
Жанры видеоигр и основные этапы их разработки. Дизайн и
технология. 2015. № 43. С. 91–99. URL:
https://elibrary.ru/item.asp?id=22969256 (дата звернення:
17.04.2020).
3. Полєтаєва Г.Н. Етапи розвитку художньо-виразних складових
комп'ютерних ігор. Art and Design. 2019. №4 (08). С. 91-98. URL:
http://artdesign.knutd.edu.ua/wp-content/uploads/sites/ (дата
звернення: 17.04.2020).
4. Грищенко В. Людина і культура. К., 2000.
94
____________________________
УДК 778.534.66
Савчук В.В.
Науковий керівник: С.М. Хомик, асистент
АНІМОВАНІ МУЛЬТФІЛЬМИ: ЕТАПИ СТВОРЕННЯ
Анотація. У публікації сформульовано поняття анімації в

графічному дизайні. Описано значення анімації та етапи створення
анімаційних мультфільмів.
Ключові слова: графічний дизайн, аніматіка, анімація, продакшн,
сторіборд.
Abstract. The concept of animation in graphic design is formulated in
the article. Animation values and stages of animation animation creation are
described.
Keywords: graphic design, animatics, animation, production,
storyboard.
Дизайн у ХХІ столітті став глобальним феноменом, що охоплює

найрізноманітніші сфери від архітектури та виробництва меблів до
комп'ютерної графіки. Якщо говорити про сучасні тенденції та пріоритетні
напрямки розвитку дизайну, то з впевненістю можна сказати, що
майбутнє за графічним дизайном. Мистецтво анімації також не стоїть на
місці. Процес створення анімаційного мультфільму складний і вимагає
максимальної зосередженості. Проблема створення анімованого
мультфільму полягає в тому, що попит на анімацію зростає, проте,
більшість дизайнерів припускається помилок на етапах її реалізації.
На сьогодні існує безліч інтернет-джерел, які пропонують
ознайомитися з анімацією [2]. Є поодинокі публікації, що висвітлюють
створення анімаційних мультфільмів до найдрібніших деталей [3].
Взаємозв’язок анімації та сучасних технологій є досі повністю не
розкритим, що засвідчує актуальність обраної теми.
Метою роботи є дослідження особливостей створення анімації в
еру розвитку дизайну та сучасних технологій. Завдання роботи : 1)
виявити актуальність використання анімації; 2) проаналізувати етапи та
особливості створення анімаційного мультфільму.
Об’єктом дослідження є сучасні анімаційні мультфільми.
Предметом дослідження є етапи створення анімації у мультфільмах.
Великим попитом на ринку користується створення анімації. В еру
змін поглядів компаній та технологій в цілому, для більшості бізнесів
розробляють анімаційні мультфільми в якості рекламного ролика, що
95
____________________________
суттєво збільшує довіру потенційних клієнтів та підвищує коефіцієнт

продажу продукції компанії [2].
Анімація популярна й в мережі Інтернет: анімовані мультфільми, як
розважальний контент для таких інтернет-платфром як YouTube,
Instagram, TikTok та ін., рекламні ролики.
Сам процес створення мультфільму поділяють на три етапи: пред-
продакшн (pre-production), продакшн (production), пост-продакшн (post-
production (рис.1).
Перший етап – це перед-продакшн – сценарій, за яким буде
створюватись мультфільм [3]. Коли сценарій готовий, розпочинається
розробка сторібордингу, розміщення декорацій, персонажів і аніматики.
Сторіборд (storyboard) – намальовані від руки малюнків у вигляді
коміксу, що дозволяє візуалізувати анімацію і допомагає відшліфувати
ідею. Він описує сцени детально, використовуються записи як над
картинками, так і під ними для опису дії, наприклад, руху камери [4] (рис.
2). Коли сторіборд створено, відбувається розміщення та створення
декорацій, персонажів та оточення. Далі відбувається відмальовка різних
поз для персонажів покадрово, для цього створюються модельні листи.
Модельні листи – це група малюнків, які показують міміку на
обличчі персонажа, його пози в кадрі. Вони створюються для того, щоб
головних персонажів могли скопіювати інші аніматори під час роботи над
іншими кадрами, щоб персонаж залишався «самим собою» (рис. 3).
Коли розробка персонажів вже закінчена, то всі напрацювання
відправляються моделярам, які створять комп’ютерні образи персонажів
у тривимірному або двовимірному просторі. Щоб зрозуміти рух і відчуття
часу для персонажів використовують попередні занімовані блоки і
напрацьовані прості моделі персонажів. Це називається аніматіка [4].
Персонаж повинен рухатися без запізнень і вчасно, переміщатися в
своєму відчутті часу і відігравати унікальну роль за сценарієм. Також
аніматіка використовується для попереднього перегляду складних
візуальних ефектів у сценах [3].
Другий етап – продакшн. На цьому етапі відбувається
моделювання та розміщення об’єктів в сцені, накладення текстур,
освітлення самої анімації. В подальшому моделі переходять до етапу
риджинга (створення скелета для аніматора, що б він міг просто
управляти персонажем) і малювання текстур, а модель, що пройшла всі
ці стадії переходить до анімації і фінальної візуалізації.
Для створення анімації з потужними коп’ютерами використовуються
ті ж самі принципи, що і при 2D-анімації. Окремі фахівці створюють
візуальні ефекти, які потім накладаються поверх фінальної картинки.
96
____________________________
Третій етап – пост-продакшен – це остання стадія в створенні

мультфільму, і в цю частину роботи входять: монтаж відео, редагування
відео матеріалу (корекція кольору, додавання глибини різкості),
поєднання візуальних ефектів і персонажів, робота з акторами для
озвучення персонажів [3].
Третій етап складається з коумпозингу – з’єднуються всі 3D об’єкти,
які були виготовлені на попередніх етапах для створення фінальної
картинки, як на екрані кінотеатру монтажу відео і звуку (рис. 4). На етапі
роботи зі звуком, накладається голос персонажів і звуки навколишнього
середовища, тобто мультфільм оживає зовні і починає звучати.
Відеомонтаж – це створення цілісного фільму з незліченної кількості
кадрів, які були підготовлені іншими відділами, також у цей момент
додаються титри і маленькі візуальні ефекти для доопрацювання
картинок [4].
У ході дослідження було виявлено, що процес створення
мультфільму поділяють на три етапи: пред-продакшн (pre-production),
продакшн (production), пост-продакшн (post-production).
Великим попитом на ринку користується створення анімації, для
бізнесу в якості рекламного ролика, що суттєво збільшує довіру
потенційних клієнтів та підвищує коефіцієнт продажу продукції компанії.
1. Анімагія: як створюються сучасні мультфільми URL:
https://platfor.ma/topics/knowledge/animagiya-yak-stvoryuyutsya-
suchasni-multfilmy-na-prykladi-zootropolisu/ (дата звернення:
15.04.2020).
2. Дизайн як майбутнє бізнесу. URL: https://prodesign.in.ua/2015
/11/dyzajn-yak-majbutnje-biznesu/ (дата звернення: 15.04.2020).
3. Створення мультфільмів. Як крок за кроком створюється
мультфільмURL: https://ua.fantasticimago.com/ctvorennya-
multfilmu/stvoren nya-multfilmiv-yak-krok-za-krokom-stvoryuyetsya-
animatsiyniy-multfilm.html (дата звернення: 15.04.2020).
4. Як створити мультфільм URL: https://sites.google.com/site/multakmi
stectvo/home/ak-stvoriti-multfilm (дата звернення: 15.04.2020).
97
____________________________
Рисунок 1. Етапи створення мультфільму.
Рисунок 2. Сторіборд.
Рисунок 3. Модельні листи.
98
____________________________
Рисунок 4. Компоузинг.
УДК 687.016:687.1
Сідорук І.В.
ЧОМУ «ЗРІЛИЙ ВІК» – МЕГАТРЕНД СУЧАСНОЇ МОДИ?
Анотація. У роботі розглядається причини і наслідки змін

поняття «жінка у віці» протягом останніх двох століть, проводиться
аналіз об'єктивних причин цих змін, а також висновок і прогноз впливу
старшого покоління в фешн-індустрії та соціумі в цілому.
Ключові слова: вік, одяг, зовнішність, жінка, еталон, мода,
тренд.
Abstract. The article considers the causes and consequences of
changes in the concept of “woman in age” over the past two centuries,
analyzes the objective causes of these changes, as well as the conclusion
and forecast of the influence of the older generation in the fashion industry
and society as a whole.
Keywords: age, clothes, appearance, woman, standard, fashion, trend.
За останні кілька десятиліть середня тривалість життя на планеті

істотно збільшилася. За розрахунками ООН, середньостатистична
людина, що народилася в 1960 році, могла досягти віку 52,5 роки.
Сьогодні середня очікувана тривалість життя ‒ 72 роки. У Великобританії,
99
____________________________
середня ймовірна тривалість життя народженого в 1841-у немовляти

дорівнювала 41 рік, а у 2016 році - 81 рік» [8]. Середня тривалість життя в
США ‒ 79 років, в Японії ‒ 84 роки (дані Світового Банку, 2016 г.). Якщо
пів століття тому вік 40-50 років вважався початком старості, то зараз цей
вік є етапом зрілості й досвіду. Збільшення середньої тривалості життя
відбувається завдяки високому рівню сучасної медицини, гігієни,
поліпшення якості та умов життя в цілому, а також соціальним трендам
на молодість, активність, спорт, здоровий спосіб життя. Уявлення про вік
за останні триста років кардинально змінилися. У літературі вікові
категорії минулих століть відображені в такий спосіб: «Анні Кареніній
(кінець XIX ст.) на момент загибелі було 28 років, Вронському ‒ 23 роки,
старому чоловікові Анни Кареніної ‒ 48 років. «Бабці-відсотниці» з роману
Достоєвського «Злочин і покарання» (написаний в 1866 році) було 42
роки. Марія Гаврилівна з «Заметілі» Пушкіна була вже немолода: «Їй
йшов двадцятий рік» (повість написана у 1830 році). «Бальзаківський вік»
‒ тридцять років. Із записок шістнадцятирічного Пушкіна (1815): «У
кімнату ввійшов старий років тридцяти» (це був Карамзін). У Тинянова:
«Микола Михайлович Карамзін був старший за всіх присутніх. Йому було
тридцять чотири роки ‒ вік згасання» [5].
У країнах колишнього СРСР жінки виглядали набагато старше своїх
ровесниць наших днів. Сьогодні 30-річну жінку часто називають дівчиною,
а то й зовсім можуть прийняти за підлітка, хоча радянська жінка цього віку
вже відмовлялася від яскравої сукні на користь більш непримітного
вікового одягу. Навіть дружини керівників держави й актриси радянського
кінематографа, що не були обтяжені важкою фізичною працею, ретельно
стежили за своєю зовнішністю й були зразком для наслідування,
виглядали набагато старше сьогоднішніх уявлень про молоду жінку.
Ідеологічна основа радянського мислення й спосіб життя
радянської жінки породили цілий комплекс причин того, чому краса й
молодість осуджувались. По-перше, комуністична пропаганда створила
образ радянської жінки, перш за все, як товариша, соратника, будівника
комунізму. А жінка, яка має гарний вигляд, була схожа на «нетрудовий
елемент» або навіть на «жінку легкої поведінки», й тому була
антигероїнею, висміювалася в газетах і кіно. Радянський Союз створив
кілька типових образів-еталонів радянської жінки, як то: доярка,
кранівниця, шпалоукладальниця, підкорювачка цілини, солдатська мати
‒ основне завдання яких: працювати не покладаючи рук на благо країни.
По-друге, як наслідок такої доктрини в країнах радянського простору аж
до 1980-х років були відсутні нормальні засоби по догляду за шкірою,
волоссям, зубами, практично не було засобів гігієни, декоративної
косметики, привабливою одягу й взуття. По-третє, причиною були важкі
100
____________________________
щоденні побутові завдання, які цілком лежали на жіночих плечах, і в той

же час, відсутність будь-якої автоматизації побутової праці. А також
погане харчування й стреси, багатогодинне стояння в чергах. Все це
призвело до того, що більше 85% жінок величезної країни в 30 років
виглядали на 50 і майже не замислювалися про це [7].
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) 2015
року вікова класифікація населення Землі наступна: молодий вік ‒ 25 - 44
роки, середній вік ‒ 45-60 років, похилий вік ‒ 61-75 років, старечий вік ‒
76-90 років, довгожителі ‒ старше 90 років [3]. За оцінками ВООЗ, наразі
в світі налічується близько 700 млн. осіб старше 60 років. До 2025 року їх
число досягне 1,1 мільярда, а до 2050 року ‒ понад 2 млрд. осіб. Тобто,
за 50 років ХХІ століття питома вага населення похилого віку Землі
збільшиться з 11 до 22% [3; 6].
В останні роки населення світу старіє: збільшення частки людей
похилого віку в загальній чисельності населення фіксується практично у
всіх країнах. Процес старіння населення стає однією з найбільш
значущих соціальних трансформацій ХХІ століття. Це відбивається
практично на всіх секторах суспільства. Демографічне старіння впливає
на трудові та фінансові ринки, на попит на товари й послуги такі як:
житлове будівництво, транспорт, охорона здоров'я, соціальний захист ‒
а також спостерігається серйозний влив на структуру сім'ї та взаємини
між людьми різних поколінь.
Все частіше засоби масової інформації говорять про «моду без
віку» й про затребуваність старшого покоління в якості подіумних і
фотомоделей, фешнблогерів, редакторів провідних модних видань,
досвідчених онлайн-консультантів та викладачів. Наприклад,
найавторитетніша жінка в світі модного глянцю ‒ головна редакторка
американського журналу Vogue, Anna Wintour (Анна Вінтур) ‒ у віці 70
років. Головна редакторка японського журналу Vogue, блогерка і
знаменита світська левиця Anna Dello Russo (Анна Делло Руссо) ‒ 58
років. Найуспішнішій віковій моделі, колекціонерці одягу й аксесуарів,
фешнблогерці Iris Apfel (Айріс Апфель) ‒ 98 років [1; 10; 4].
В Україні жінки вікового сегмента 50+ були народжені за радянських
часів і пройшли соціалізацію в радянський період тотального контролю й
дефіциту. Тому значна маса жінок цього віку, особливо сільського
населення, все ще відносить себе до літніх людей і втратила інтерес до
моди. Але серед міського населення, якого за статистикою 68,9% жителів
України, спостерігається масове явище молодих, фізично активних,
здорових і доглянутих жінок віку 50+, для яких створені багато жіночих
спільнот, асоціацій, навчальних тренінгових центрів, модельних агентств
Age+, шлюбних агентств з перспективою вийти заміж за громадян
101
____________________________
іноземних держав та ін. «У моди немає віку» ‒ заявив Ed Sliman (Ед

Слиман) в рекламі Saint Laurent, надягаючи один і той же класичний
чорний блейзер на 24-річну Cara Delevingne (Кару Делевінь), 52-річну
Courtney Love (Кортні Лав) і 70 річну Jane Birkin (Джейн Біркін). На показі
колекції весна-літо 2019 року Dolce & Gabbana продемонстрували
італійські сімейні цінності, запросивши актрису Isabella Rossellini
(Ізабеллу Росселліні) (67 років), яка вийшла на подіум зі своєю дочкою
Elettra (Елеттра) і 8-місячним онуком на ім'я Ronin (Ронін) [2].
Ми бачимо, що одні марки намагаються достукатися до
наймолодшого прошарку покупців, випускаючи під брендом зі столітньою
історією різнокольорові хутряні брелоки, світшоти з принтами й
мікрошорти. Інші вважають за краще транслювати діаметрально
протилежне послання: зроблений зі смаком одяг однаково добре
виглядає на жінці будь-якого віку. Молодь, в свою чергу, сприймає зрілих
осіб як рольові моделі свого завтрашнього дня. Саме цього ефекту
домагався досягти у своїй ювілейній колекції глава Bottega Veneta Томас
Майєр. Він відсвяткував 50-річчя компанії й 15-річчя свого призначення на
пост креативного директора, випустивши на подіум 21-річну модель Gigi
Hadid (Джіджі Хадід) під руку з 73-річною Lauren Hutton (Лорен Хаттон) в
схожих нарядах, якими обидві могли б обмінюватися, будь вони бабусею
та онукою. Все та ж Лорен Хаттон очолила весняну рекламну кампанію
Будинку, що сьогодні звучить в унісон із загальною тенденцією на
лібералізацію модного віку [9]. Те, що великі бренди все частіше
вибирають в ролі своїх посланців жінок елегантного віку, далеко не
завжди говорить про бажання апелювати до дорослої аудиторії (хоча
саме вона, а не міленіали, становить левову частку постійних клієнтів
люксового сегмента в більшості країн). Представляючи альтернативний
погляд на вікові стандарти й на те, яка жінка може втілювати останні
тенденції, компанії також надсилають послання своїм молодим (як
правило, майбутнім) клієнтам, готуючи їх до перспективи модного
дорослішання.
1. Анна Винтур, 2016 год. URL: http://out-club.spb.ru/anna-vintur-2016-
foto.html. (дата звернення: 10.01.2020).
2. Большая итальянская семья: Dolce & Gabbana весна-лето 2019.
URL: https://vogue.ua/article/fashion/brend/bolshaya-italyanskaya-
semya-dolce-gabbana-vesna-leto-2019.html (дата звернення:
10.01.2020).
3. Всемирная Организация Здравоохранения. Всемирный доклад о
старении и здоровье. Резюме, 2015. 34 с.
102
____________________________
4. Легенда стиля. Секреты уникальности Айрис Апфель. URL:

http://ivona.bigmir.net/beauty/moda/470453-Legenda-stilja--Sekrety-
unikal-nosti-Ajris-Apfel- (дата звернення: 10.01.2020).
5. О длительности жизни людей. URL: https://blog.kolesnik.info/all/o-
dlitelnosti-zhizni-lyudey/ (дата звернення: 13.01.2020).
6. Пожилая страна. Как решить проблемы стареющего общества.
URL: https://philanthropy.ru/analysis/2014/10/13/18188/ (дата
звернення: 12.01.2020).
7. Почему в СССР женщины так быстро старели. URL: maxim-
nm.livejournal.com/427442.html (дата звернення:13.01.2020).
8. Правда ли, что мы сейчас живем гораздо дольше, чем наши
предки? URL: https://www.bbc.com/russian/vert-fut-45876323 (дата
звернення: 13.01.2020).
9. Тренд #Возраст. Почему зрелость все больше вдохновляет
дизайнеров? URL: https://elle.ua/moda/trendy/trend-vozrast-
pochemu-zrelost-segodnya-vse-bolshe-vdohnovlyaet-dizaynerov/
10. Что значит быть Анной Делло Руссо? Fashion is her profession.
URL: https://marieclaire.ua/fashion/chto-znachit-byt-annoj-dello-russo/
УДК 744:004.738.5
Созонік Л.І.
ГЕОМЕТРИЧНІ ТА АБСТРАКТНІ ФОРМИ У ВЕБ-ДИЗАЙНІ:

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
Анотація. У публікації проводиться дослідження особливостей

використання геометричних та абстрактних форм у веб-дизайні.
Розглянуто найпоширеніші форми в оформленні веб-сторінок.
Проаналізовано вплив геометричних і абстрактних форм на
психологію сприйняття людини. Перспективним напрямком є
дослідження особливостей застосування геометричних композицій у
інших напрямках дизайну.
Ключові слова: веб-дизайн, геометрична форма, абстрактна
форма, веб-сторінка, веб-сайт.
103
____________________________
Abstract. The article investigates the features of the use of geometric

and abstract forms in web design. The most common forms used in web page
design are considered. The influence of geometric and abstract forms on the
psychology of human perception is analyzed. A promising area is to study the
features of applying geometric compositions in other areas of design.
Keywords: Web-design, geometric shape, abstract shape, web page,
website.
Розвиток технологій вплинув на винайдення нових професій,

однією із таких є веб-дизайнер. Завданням дизайнера є впорядкування
інформації і оформлення веб-сайтів з використанням геометричних чи
абстрактних форм.
Геометричні елементи – це універсальний засіб для створення
сучасного і лаконічного дизайну. Абстрактні фігури застосовують рідше,
вони не мають чіткої сталої форми, вона є невизначена. Найчастіше їх
використовують для дизайну домашніх сторінок, галерей, портфоліо,
сторінок з розважальним контентом. Тому є необхідність вивчення
особливостей використання абстрактних і геометричних форм у веб-
дизайні.
Дослідженням питання використання абстрактних і геометричних
форм у дизайні частково займалися М. Опалєв та О. Вакуленко [1],
С.В. Прищенко [2]. Автори дотично торкались питання особливості
використання геометричних та абстрактних форм у різних галузях
дизайну, проте не у веб-дизайні. Різні аспекти веб-дизайну частково
розглядали дослідники Я. Нільсен [3], Ю.А. Сирих [4]. Взаємозв’язок
геометрії та абстракції з веб-дизайном є досі повністю не розкритим, що
засвідчує актуальність обраної теми.
Метою роботи є особливості використання геометричних та
абстрактних форм у веб-дизайні. Завдання: 1) розглянути поняття веб-
дизайн, геометрична та абстрактна форми; 2) проаналізувати прояви
використання геометричних і абстрактних форм у веб-дизайні; 3)
розглянути вплив геометричних і абстрактних форм на психологію
сприйняття людиною.
Об’єктом дослідження є оформлення сайтів з використанням
абстрактних і геометричних форм. Предметом дослідження є
використання геометричних та абстрактних форм у веб-дизайні.
В сьогоденні з’являються безліч нових професій, такі як веб-
дизайнер, що пов’язано з розвитком нових технологій. Веб-дизайн – це
створення зручної структури сайту, графічне оформлення і передача
інформації в мережу.В сучасному веб-дизайні трендом є використання
абстрактних та геометричних форм, що характеризуються лаконічністю і
104
____________________________
чіткістю. У дизайні веб-сторінок застосовують основні геометричні форми:

коло, трикутник, чотирикутник.
Геометрія використовується у веб-дизайні з різними цілями, як
елемент навігації, фонова текстура чи кнопки. Для навігаційних елементів
таких як посилання, найчастіше застосовують прямокутні і квадратні
фігури (рис.1:1). Кнопки на сайтах оформлюють як чотирикутники,
трикутники чи овальні конструкції (рис.1:2). Трикутниками зображують
кнопки запуску відео контенту (рис.1:3), адже символізують рух, заклик до
дії. Застосування трикутного дизайну акцентує увагу на інформації, що
розміщена у ньому або вказана цією формою.
Фонову текстуру можна оформити будь-якими геометричними чи
абстрактними композиціями. Найчастіше для сайтів використовують
квадрати та прямокутники у вигляді рамок, де розміщують контент на
сайті, ілюстрації та інформацію (рис. 2:1). Чотирикутники викликають
довіру і є основними формотворчими елементами у веб-дизайні. При
оформлені фонових частин веб-сторінок зустрічається застосування
шестигранних форм, які вдало заповнюють порожній простір (рис. 2:2).
Кругла, деколи овальна форма застосовується для оформлення
зображень, іконок, меню, фонів, навігаційних посилань (рис. 2:3). Коло
символізує безкінечність і захищеність. Використання лише круглих форм
викликає відчуття незавершеності.
Абстрактні фігури не мають чіткої сталої форми і в поєднанні з
яскравими і контрастними кольорами створюють атмосферу футуризму
(рис. 2:4). Оформлення подібними формами доречне на особистих веб-
ресурсах, сайтах з розважальним контентом, як фон, переважно на
головних сторінках сайтів, щоб не відволікати увагу від основного
контенту.
Веб-дизайн – це сворення зручної структури сайту, графічне
оформлення і передача інформації в мережу. У веб-дизайні
використовують геометричні (квадрат, трикутник, чотирикутник,
багатокутник, коло) та абстрактні форми. Геометрія використовується у
веб-дизайні з різними цілями, як елемент навігації, кнопки чи фонова
текстура. Правильне визначення цілей і завдань сайту дасть змогу
зрозуміти, як правильно використовувати ті чи інші фігури і передати
атмосферу веб-сторінки.
1. Опалєв М., Вакуленко О., Закономірності формування сучасного
тренду веб-дизайну – «плаский» дизайн. Вісник Львівської
національної академії мистецтв. 2016. № 30. С. 215-225.
105
____________________________
2. Прищенко С.В., Геометричний стиль у рекламному дизайні.

Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. Тернопіль, 2011.
№2. 202-205 с.
3. Нильсен Я., Веб-дизайн: книга Якоба Нильсена. Санкт-Петербург,
2003. 512 с.
4. Сырых Ю.А. Современный веб-дизайн. Эпоха Веб 3.0. Москва,
2013. 368 с.
1 2 3
Риунок 1. Навігаційні елементи, кнопки, фонова текстура.
1 2
3 4
Рисунок 2. Застосування абстрактних та геометричних форм на веб-

сторінці.
106
____________________________
УДК 656.055:747.012
Телечук В. В.
КАРТА-СХЕМА ЯК ЗАСІБ НАВІГАЦІЇ У МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Анотація. У публікації розглянуто поняття карти-схеми як

засобу навігації у міському середовищі. Проаналізовано особливості
формотворення карт-схем у вуличній та транспортній навігації.
Розглянуто актуальність і перспективу розвитку навігаційних
покажчиків в країнах Європи та тенденції створення навігаційних
засобів в Україні.
Ключові слова: карта-схема, навігація, символи,
функціональність, композиція, середовище, дизайн.
Annotation. In article considers the concept of a map-scheme as a
means of navigation in the urban environment. The peculiarities of mapping of
map-diagrams in street and transport navigation are analyzedThe urgency
and perspective of the development of navigation indicators in European
countries and the tendencies of creation of navigation facilities in Ukraine are
considered. Keywords: map-scheme, navigation, symbols, functionality,
composition, environment, design.
У сучасному світі питання навігації у місті не є дуже важливим

питанням для пересічних мешканців. Однак іноді виникає проблема
орієнтації містом і постає безліч питань про прокладання маршруту до
необхідного місця. У територіальних областях України де є тури, для
іноземних гостей та мешканців сусідніх міст карти-схеми недостатньо
інформативні. Отже, актуальною залишається саме тема орієнтування
містом – у транспорті або вуличками міста на маршрутних зупинках.
Існує незначна кількість наукових праць, присвячених навігації у
міському середовищі. У праці Н.Г Зенькович виділені основні складові
дизайну міського середовища та орієнтування у місті [7]. Приклади та
переваги впровадження ідей адаптивності у сучасне міське середовище
розглянуто у статті В.П. Мироненко та Ю. Демидюк [6]. На теренах
України, щоб покращити стан міської навігації у різних куточках країни,
створена київська громадська організація «Агенти змін» спільнотою
дизайнерів-волонтерів [2]. Основна мета – формування міського
середовища та комунікації в ньому, в основі якого лежить повага до
людини, інклюзивність і відкритість простору, зазначають в організації.
Серед проєктів – схема орієнтування в київському метрополітені
107
____________________________
(рис. 1:1), проєкт правил розміщення вивісок на фасадах будинків у

історичних районах Києва, дослідження Подолу та Пасажу та ще понад
двадцять проєктів поза територією столиці (рис. 1:2). Розглянуті праці та
проаналізовані втілені у життя проєкти громадських волонтерів,
засвідчують наявність проблем навігації у міському середовищі, а отже й
актуальність даної теми.
Метою роботи є виявити особливості формотворення засобів
навігації. Завданнями роботи: виділити особливості формотворення карт-
схем для навігації; проаналізувати функціональність, ергономічність карт-
схем для користувачів.
Об’єктом дослідження є карти-схеми. Предметом дослідження є
структура формотворення карт-схем та їх особливості.
Карта-схема – це карта зі спрощеними елементами, що містить
лише важливу інформацію. Ці карти не мають масштабу, а дистанції та
напрямки є предметом вибору і варіації, але зв’язок між точками
зберігається. Їх частіше використовують для позначення руху
транспортних засобів, однак, якщо зануритись глибше у розуміння
терміну «карта-схема», то це навігація (керування) у просторі, міському
середовищі.
Важливими особливостями навігаційних покажчиків є композиційне
рішення, поєднання кольорів, шрифтове наповнення, матеріали на яких
розміщенні інформаційні карти-схеми. У кожній країні є сталі кольорові
системи, основою яких є базові, всім відомі кольори. Весь сенс
закладений в інтеграцію кольору та його роботу з навколишнім
простором.
До вимог проєктування карт-схем належать: розміщення тексту,
символів, заголовків, ілюстрацій. Задля того, щоб око не втрачалося
серед хаосного розміщення, а навпаки врівноважено сприймало
маршрут. Шрифтове наповнення як і текст загалом повинне містити
основну інформацію, яку швидко можна переглянути і зрозуміти [3].
Карти-схеми мають чіткі вимоги у розмірах, кольорах, форматах
тексту та розміщення. Задля того, щоб користувачами інформація на
навігаційних носіях сприймалася краще, важливим параметром під час
створення навігаційних продуктів є відстань від очей людини до
покажчика [3].
До уваги представлено декілька яскравих столиць країн і
маленьких міст іноземних земель, що вдало вміють пристосувати
перехожих, туристів, як швидко відчути себе, наче удома [5]. Навігація у
Барселоні як однієї з колоритних країн Європи доволі вдало використовує
принципи при розробці покажчиків вуличної навігації, що врівноважують
погляд – кодування кольором. Коричневим кольором маркуються
108
____________________________
туристичні напрямки і точки [4] (рис. 2). Лондонські вулички заповнені

деталізованими картами із різними формами таблиць й способами
розміщення інформації на стелах (рис. 3). Проте це навіть не псує вигляд.
У композиційному підході виглядає пристосовано до середовища,
будівель, знакових споруд [1].
Звичайно, невдала навігація існує і часто зустрічається як у країнах
Сходу, так і Європи. Тому, що величезна кількість навігаційних схем та
покажчиків лише навпаки можуть заплутати користувача. У системах
навігації з великим об’ємом інформації важливо правильно структурувати
напрямки і розробити систему побудови блоків таким чином, щоб
мінімізувати дублювання стрілок. До прикладу у м. Оказані, Японія
розміщені навігаційні стенди із стрілками напрямку, що призводять до
плутанини (рис. 5). У такому випадку, щоб дізнатися, де знаходяться
відповідні сервіси, найчастіше використовується розповсюджений
елемент вуличної навігації – фінгерпост [4]. Тому проблема навігації карт-
схем актуальною й залишатиметься, якщо з появою нових вулиць,
будівель, маршрутів не буде достовірно представлена інформація або
символи навігаційного маршруту.
В Україні багато табличок із старих епох: маршрутні таксі із
табличками, на яких вчасно не встигаєш прочитати, який його маршрут, а
на самих зупинках лише розміщені реклами із застарілими вивісками
місцезнаходження (рис. 6). Це є поширеною проблемою міст. Їх кількість
буде зменшуватися тільки тоді, коли за справу візьмуться небайдужі
спеціалісти. В цей момент міські жителі стануть більш обачливі та уважні,
сформується нове покоління усвідомлених користувачів навігації.
Міська навігація з використанням карт-схем наповнена широким
спектром змін. Завдяки особливостям формотворення вивісних карт-схем
та інших видів карт, вияснили, що правильно композиційно розміщена
інформація на захисних матеріалах, її стилістичний підхід, тобто
концепція загалом і є показником вдалого існування карт-схем для
користування. Доцільне розміщення інформаційних карт допоможуть
українським пішоходам швидше дістатися необхідного місця. Такі
поширені новації повинні якнайшвидше ставати необхідною ланкою міста
як серед туристів, так і їхніх жителів.
1. Навигация в городе. 2015. URL: https://gre4ark.livejournal.
com/168360.html (дата звернення: 08.06.2019).
2. Дизайн життя: соціальні проєкти, що змінюють життя українців на
краще. 2015. URL: https://platfor.ma/magazine/text-sq/zeitgeist/co-
and-social-design/ (дата звернення: 08.06.2019).
109
____________________________
3. Міська навігація як ключовий момент бренду міста 2018. URL:

https://nachasi.com/2018/08/07/miska-navigatsiya/ (дата звернення:
08.06.2019).
4. Агенти змін. Блог. Міська навігація в Барселоні. 2017. URL:
https://blog.a3.kyiv.ua/miska-navigacija-v-barseloni/ (дата звернення:
08.06.2019).
5. Городской дизайн: 4 лекции о создании схем навигации в метро и
не только. 2016. URL: https://habr.com/ru/post/301842/ (дата
звернення: 08.06.2019).
6. Мироненко В.П. Развитие идей адаптивности в современной
городской среде. Теорія та практика дизайну. Вип.4. Київ,
2012.112 с.
7. Зенькович Н.Г. Особливості формування дизайну міського
середовища. Архітектурний вісник КНУБА. Київ. 2014. № 4.
С.149-155.
1 2
Рисунок 1. Проєкти організації «Агенти змін»: 1 – схема орієнтування в

київському метрополітені; 2 – розміщення вивісок на фасадах будинків.
1 2
Рисунок 2. Навігаційні позначки у міському середовищі: 1 –

туристична карта – схема барселонського парку; 2 – позначка
архітектурної пам’ятки у м. Барселона.
110
____________________________
1 2 3
Рисунок 3. Навігаційні карти-схеми у Лондоні:

1 – інформаційний пілон напрямку транспорту;
2 – розклад руху маршруту від зупинки Marble Arch Station;
3 – карта-схема виходу у місто з метро.
Рисунок 4. Навігація у м.Оказані, Японія.
111
____________________________
1 2
3 4
Рисунок 5. Інформаційні таблиці старого зразка в українських

областях: 1 – розклад маршрутного таксі Київської обл.; 2 – зупинка з
картою-схемою Шацького району Волинської обл.; 3 – маршрутні
таблички напрямку руху м. Харків; 4 – застаріла табличка м. Київ.
УДК 7.012:004.928
Федоренко В.В.
Науковий керівник: С.М. Хомик, асистент
СКЕЛЕТНА АНІМАЦІЯ: ВИДИ ТА СПЕЦИФІКА СТВОРЕННЯ
Анотація. У публікації сформульовано специфіку роботи зі

скелетною анімацією, виділено види скелетної анімації, а також
представлені інструменти для її створення.
Ключові слова: анімація, скелетна анімація, графічний дизайн,
веб-дизайн, маркетинг, реклама, мультиплікація, ігри.
Abstract. The article describes the specifics of working with skeletal
animation, types of skeletal animation, as well as the tools for creating it.
Keywords: animation, skeletal animation, graphic design, web-design,
marketing, advertising, cartoon, games.
112
____________________________
Зараз анімація відіграє величезну роль у багатьох сферах, які

оточують нас щодня, починаючи з рекламних роликів, презентацій
проєктів, закінчуючи важкою комп’ютерною графікою в фільмах. Склетна
анімація є однією із основних та зручних технологій, яка постійно
розвивається. Проблема полягає в тому, що технології створення анімації
розвиваються, і виникає потреба ринку в спеціалістах тому питання
популяризації напрямів створення анімації є актуальними.
У просторах Інтернету є безліч уроків для вивчення скелетної
анімації, що відкриває для молодих спеціалістів нові можливості [1].
Стрімкий ріст технічних можливостей анімації викликає необхідність у
спеціалістах ,що засвідчує актуальність обраної теми.
Метою роботи є ознайомлення зі скелетною анімацією та
специфікою її створення. Завдання роботи: 1) проаналізувати загальні
відомості про анімацію; 2) здійснити опис процесу створення скелетної
анімації; 3) ознайомитися з інструментами для створення скелетної
анімації.
Анімація була завжди популярною, проте за останні роки набула
значно більших обертів. Зараз вона відіграє величезну роль у багатьох
сферах, які оточують нас щодня, починаючи з рекламних роликів,
презентацій проєктів, закінчуючи важкою комп’ютерною графікою в
фільмах та іграх. В наш час технології дозволяють працювати з
величезною кількістю різноманітних інструментів, що призвело до
доступності і популяризації цього роду діяльності.
Одна із основних технологій анімації – скелетна (Skeletal animation),
відома також як Скінінг (Skinning). Цей спосіб дає можливість
перетворити 2D об’єкт в повноцінне, об’ємне та динамічне зображення, з
живими рухами, які відповідають природним. Його зазвичай
використовують для живих об’єктів. Першим етапом є конструювання
послідовностей з «кісток». Таким чином, кістки утворюють ієрархію
(наприклад кістка стегна прикріплюється до гомілкової, а гомілкова до
стопи, отже рух стегнової кістки означатиме й рух гомілки зі стопою) (рис.
1:1). Вплив кожної кістки на іншу налаштовується автоматично, або
вручну, відповідно підлаштувавши об’єкт під свої потреби. Часто спільно
із скелетом використовують інструмент сітки (Mesh), це допомагає
об’єктам рухатись природніше [2].
Скінінг використовують і в 3D анімації, проте створення якісних
скелетних 3D-анімацій сьогодні, одна із найважчих задач. Ймовірно,
через це так мало ігор в 3D, і так багато проєктів із використанням
простих 2D зображень в стилі піксель арту, а також ігор без персонажів в
кадрі.
113
____________________________
Для розробки 3D-анімації створюється об’ємна модель персонажа

або предмету, який потрібно оживити. Після цього створюються сітки і
кісточки, аналогічні тим, які використовуються в 2D-анімації (рис. 1:2). На
цьому етапі важливо правильно налаштувати зони впливу кісток на
об’єкт.
На етапі анімування як 2D, так і 3D об’єкта важливим є те, як він
рухається в реальності. Наприклад, для успішної анімації людини чи
тварини потрібно зважати на певну характерність рухів, силу тяжіння,
оточуючі предмети, вітер, для цього зазвичай користуються референсами
з мережі, або ж спостерігають за рухами об’єкта в середовищі існування.
Іноді є можливість застосовувати одну й ту ж саму анімацію для схожих
моделей з однаковою структурою [3].
Програми для створення скелетної анімації:
 Adobe After Effects – програмне забезпечення компанії
Adobe Systems для редагування відео і динамічних
зображень, розробки композицій, анімації і створення
різноманітних ефектів.
 Dragon Bones – програма для створення скелетної анімації.
 Adobe Illustrator – редактор векторної графіки і інших
дизайнерських рішень.
 Adobe Photoshop – багатофункціональна програма
графічний редактор для створення 2D, 3D-анімації,
растрової графіки і набором функцій для створення
векторних зображень.
 ZBrush – програма для створення 3D-персонажів та об'єктiв.
 Cinema 4D – універсальна комплексна програма для
створення і редагування тривимірних ефектів і об’єктів.
 3Ds max – програма для створення 3D-моделей та їх
подальшого анімування.
Анімація та розвиток технологій надають можливість створювати
якісний контент та рухатись в ногу з часом. Скелетна анімація – один із
основних способів народження якісного продукту, проте її створення –
дуже клопіткий процес, що породжує потребу у кваліфікованих
спеціалістах.
1. Урок для вивчення скелетної анімації. URL:
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=KlCEl_XiP5A&list=PL5
inObaAVlMMdV3wPRGL9AQO-JL_jKW5G&index=6&t=0s (дата
звернення: 15.04.2020).
114
____________________________
2. Скелетна анімація. URL:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB
%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BD%D1%9
6%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F (дата звернення:
14.04.2020).
3. Переваги скелетної анімації. URL : http://wat.gamedev.ru/articles/
SkelAnim1?page=2 (дата звернення: 14.04.2020).
1 2
Рисунок 1. Сітки і кістки для анімації в 3D моделі.
УДК 72.036
Чуприна Н.М.
Науковий керівник: О.М. Сергієнко, ст. викладач
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ХАУСБОТІВ
Анотація. У роботі досліджено розвиток плавучих будинків в

різних країнах, виявлено тенденції, характерні для сучасних хаусботів.
Ключові слова: хаусбот, самохідний плавучий будинок, сучасні
тенденції.
Abstract. Examined the development of floating homes in different
countries, detected trends that are characteristic of modern housebots.
Keywords: housebot, self-propelled floating house, current trends.
Будинки на воді або хаусботи з'явилися достатньо давно. Вони

виникали в різних країнах, з різних причин і від цього залежали їх вигляд і
115
____________________________
можливості. У європейських країнах, де вартість звичайного житла

висока, популярні невеликі човни-хаусботи з можливістю перевезення на
трейлері. Найвідоміша і, в той же час, найдорожча (через обмежену
кількість причалів) хаусбот-спільнота в Європі знаходиться в Амстердамі.
У Британії популярністю користуються нерроуботи – невеликі човни, які
були побудовані в роки Промислової революції для перевезення палива і
сировини по міських каналах. Великі хаусбот-спільноти є в США, Канаді,
Австралії та Нової Зеландії. Поширені хаусботи також в країнах третього
світу, наприклад, в Зімбабве на озері Каріба хаусботи можна орендувати
для спостереження за диким життям африканської савани: її мешканці
нерідко приходять туди на водопій [1]. На території Радянського союзу
плавдачі і самохідні плавучі будинки виникли в 60-ті роки, але їх якість
була невисокою.
Якщо раніше плавучі будинки частіше всього не могли самостійно
пересуватися, або були перероблені з барж чи інших плавзасобів, то з
2017-2018 років починається активне будівництво самохідних плавучих
будинків, часто розрахованих на круглорічне проживання. Хаусбот – це
приклад вдалого синтезу комфортабельності звичайного будинку і
мобільності яхти. Його можна розглядати як альтернативу елітного
житла, а в зв’язку з нинішньою ситуацією як спосіб самоізоляції.
В сучасних самохідних плавучих будинках можна виділити декілька
тенденцій:
1) Можливість цілорічного проживання.
Прикладами цього можна назвати плавучі будинки компанії
Houseboat.ru (моделі Heliboat 209, Futura 208, Fisher 155), в яких це
досягається завдяки багатошаровій конструкції стін і перекриттів, яка по
теплопровідності ідентична цегляній стіні товщиною 3,5 м [2], чотирьом
системам опалення (електрична, дизельна,тепловий насос, сонячний
колектор) [3], та розрахованості корпусу на вмерзання в лід. Також
прикладом може бути хаусбот компанії Baikal Yachts Group (модель
BAIKAL 18R2), який обладнаний потрійними склопакетами, утепленими
стінами надбудови, теплими підлогами та батареями.
2) Автономність.
Завдяки системам життєзабезпечення хаусбот отримує воду
(система водопідготовки на молекулярному рівні очищає і мінералізує
воду прямо з річки, доводячи до рівня питної [4]), електроенергію
(виробляється за допомогою сонячних батарей та дизельного
генератора) і теплопостачання. Стічні води фільтруються через септик, а
за борт скидається вже очищена вода [4].
116
____________________________
3) Комфортабельність.
Із-за своєї конструкції такий будинок має більшу площу, ніж яхта
аналогічної довжини, в порівнянні з яхтою менше впливають геометричні
властивості простору і конструктивні особливості плавзасобу, а висота
подволоків не так жорстко обмежена. Це дає більше можливостей
забезпечити рівень комфорту наближений до звичайного будинку, а
також використовувати багатоярусні подволочні конструкції.
4) Використання сучасних смарт-технологій.
Керувати всіма системами будинку і стежити за їх працездатністю
можна з екрану iPad, наприклад, включати і вимикати світло, регулювати
температуру повітря, вентиляцію, вологість і т.д. Також з планшета
можна переглядати картинку з камер системи відеоспостереження [5].
5) Альтернатива елітного житла.
В сучасному світі ціни на землю ростуть, а при її покупці виникає
велика кількість бюрократичних труднощів. В деяких країнах не
прийнятий закон про продаж водного простору під використання для
житла, тому платити потрібно лише транспортний податок, та за стоянку
(якщо користуватися спеціально відведеними для цього місцями).
Таким чином будівництво самохідних плавучих будинків може
бути альтернативою будівництву житла на земельних ділянках. Це
перспективна галузь, яка дає можливість реалізовувати цікаві ідеї,
використовуючи сучасні дизайнерські і технічні рішення, а в світлі
сучасних громадських запитів, таких наприклад як захист від пандемії,
хаусбот може бути об'єктом самоізоляції.

1. Хаусботы. Буквально, дома на воде. URL:
https://itboat.com/catalog/78-hausboty (дата звернення: 16.03.2020).
2. Fisher 155. URL: http://houseboat.ru/fisher-155/ (дата звернення:
16.03.2020).
3. 2017. Houseboat.ru. Heliboat 209. URL:
https://itboat.com/market/offers/6978-houseboat-ru-heliboat-209 (дата
звернення: 16.03.2020).
4. Дом на воде. Heliboat 209. URL: https://tehclub.site/products/dom-
na-vode-heliboat-209 (дата звернення: 17.04.2020).
5. На 10 процентов лодка, на 90 процентов дом. URL:
https://itboat.com/articles/1150-na-10-protsentov-lodka-na-90-
protsentov-dom (дата звернення: 18.02.2020).
117
____________________________
УДК 747:728.1
Апшай В. С.
Науковий керівник Н. В. Скляренко, канд. мист., доцент
СПОСОБИ СТВОРЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО КОМФОРТУ У

МАЛОГАБАРИТНИХ ПРИМІЩЕННЯХ
Анотація У роботі досліджуються рішення, які допоможуть

підвищити рівень комфорту в малогабаритних квартирах. Розкрито
особливості кожного рішення, що підвищує ергономічні та
функціональні особливості життєвого середовища в цілому.
Ключові слова: смарт-кімната, планування, дизайн, вітальня.
Abstract. The work searches for solutions that help to improve the level
of comfort in smart apartments. The features of each solution are revealed,
which increases the ergonomic and functional features of the living
environment in general.
Tags: smart-room, planning, design, living room.
Сучасний ринок житла постійно піддається змінам та

підлаштовується під споживача. Популярності набирають смарт-
квартири. Найбільшою перевагою таких квартир є їхня доступність для
молодих сімей або інших соціальних груп.
Проблема планування кімнати стає важливим моментом при
організації раціонального використання простору та облаштуванні
максимального комфорту середовища житлового призначення.
Хаотичного та не продуманого інтер’єру недостатньо, адже квартира
повинна повністю відповідати вимогам та бажанням власників.
Правильно створене наповнення буде слугувати окрасою квартири або
будинку та засобом самовираження. Піднятті питання обґрунтовують
актуальність обраної теми.
Смарт в житловій нерухомості – це оптимально продумана житлова
площа під вимоги споживача. Як і багато популярних рішень у сфері
будівництва житла, квартири такого типу вперше з'явилися в західних
118
____________________________
країнах (зокрема у США), а слово «smart» перекладається як «розумний»

[3]. Цей тренд передбачає раціональне використання простору квартири,
дозволяючи ефективно розташувати в приміщеннях функціонал,
необхідний для задоволення потреб сучасного осередку суспільства.
Використовувані технології в житло смарт забезпечують комфортні умови
проживання всіх членів сім'ї [3].
Основними ознаками малогабаритної квартири є не велика кухня
2
площею 3-7 м (що є характерним для вторинного ринку житла),
спільний або тісний роздільний санвузол, вузький коридор [2].
На основі наявної інформації сформульовано 4 основні напрями,
які забезпечать збільшення комфорту та вільного простору: розумна
перестановка життєво необхідних предметів (рис. 1), використання
меблів-трансформерів (рис. 2), зміна та підбір кольорів стін (рис. 3),
перепланування внутрішніх не несучих стін (рис. 4).
Менш радикальним способом є розумна перестановка вже
існуючих компонентів інтер’єру. Найбільше уваги при використанні
даного способу спрямовано на кухні та ванні кімнати. Раціональне
розміщення меблів у цих зонах може завадити функціонуванню певних
компонентів або цілої системи загалом (рис.1) [1].
Меблі у житлових приміщеннях займають багато вільного простору
та виконують лише одну функцію. Так, інженерами-мебельниками
створені багатофункціональні розкладні шафи-ліжка, столи з
інтегрованими висувними стільцями, а також маса інших комбінованих
меблів. Коли виникає необхідність у вільному просторі, дані меблі зручно
складаються, набуваючи компактних розмірів (рис. 2) [5].
Третім способом збільшення комфорту житла є зміна його кольорів.
Для створенная дизайну малогабаритного житла використовують стилі
мінімалізм і хай-тек, де переважають лаконічні форми і простота. Це
дозволить помістити все необхідне в невеликому приміщенні.
Колірна гама грає важливу роль у створенні дизайну та інтер'єру.
Тут потрібно використовувати теплі і яскраві відтінки, які дозволять
візуально збільшити простір і створити приємну атмосферу.
У будь-якому приміщенні, завжди актуальні зелені насадження.
Вони позитивно впливають на якість повітря і доповнюють естетичну
складову (рис. 3) [4].
Найважчим та найзатратнішим способом є перепланування
внутрішніх стін. У такий спосіб можливе створення квартири-студії
(основною особливістю якої є відсутність перегородок між кухнею та
вітальнею) або мінімально змінене планування стін для більшого
комфорту мешканців (рис. 1).
119
____________________________
Смарт-квартири – житло з невеликим житловим простором, де

присутні всі необхідні зручності. Таке приміщення дозволяє розташувати
необхідні речі, а невисока вартість таких квартир створює попит на ринку.
Виділено 4 способи для створення максимального комфорту та
збільшення вільного простору: перепланування стін, розумна
перестановка присутніх об’єктів, зміна кольорів приміщень та доповнення
рослинами, використання меблів-трансформерів. Застосовуючи ці
способи, мешканці матимуть змогу максимально підлаштувати квартиру
для себе.
1. Дизайн малогабаритной квартиры. Правила увеличения
пространства. Архименко Варвара. 2015. 208 с.
2. Що таке смарт квартира і скільки вона коштує. URL:
https://dom.ria.com/uk/articles/chto-takoe-smart-kvartira-i-skolko-
ona-stoit-174790.html (дата звернення: 28.05.2019).
3. Что такое смарт-квартира и “с чем её едят?” URL:
https://novabydova.com.ua/blog/chto-takoe-smartkvartira-i-s-chem-
eye-edyat/ (дата звернення: 28.05.2019).
4. Меблі-трансформер. URL: https://klen.ua/uk/blog/mebli-transform
er.html (дата звернення: 28.05.2019).
5. Как расставить мебель в зале: идеи планировки. URL: https:
//dekorin.me/kak-rasstavit-mebel-v-zale-idei-foto/
(дата звернення: 28.05.2019)
Рисунок 1. Розумна перестановка життєво необхідних предметів.
120
____________________________
Рисунок 2. Меблі-трансформери.
1 2
Рисунок 3. Зміна та підбір кольорів стін.
Рисунок 4. Перепланування внутрішніх ненесучих стін.
121
____________________________
УДК 159.9:687
Бурлуцька Н. В.
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕВОЛЮЦІЇ МОДИ
Анотація. У роботі розглядається причини і наслідки

еволюційного розвитку моди протягом останніх трьох століть,
проводиться аналіз об'єктивних причин цих змін і впливу моди на
свідомість та спосіб життя людини.
Ключові слова: мода, психология, социум, одежда, история,
эстетика.
Abstract. The article examines the causes and consequences of the
evolutionary development of fashion over the past three centuries, analyzes
the objective causes of these changes and the impact of fashion on human
consciousness and lifestyle.
Keywords: fashion, psychology, society, clothes, history, aesthetics.
Відомий французький модельєр П'єр Карден зв'язує моду з

дослідженнями в галузі математики, економіки, соціології, психології та
філософії. Психологічні дослідження претендують стати пріоритетними.
Підтвердження тому - численні визначення моди, що розкривають в тій чи
іншій мірі насамперед психологічний зміст цього унікального соціального
явища. Мода, по Кардену, - це відображення індивідуальних якостей
окремої особистості в соціальному і моральному аспектах. Пояснити,
чому, як і за яких умов відбувається це відображення – мета психології
моди.
Мода відображає риси особистості. Психологія моди вивчає
мотивацію і типи поведінки наступних за модою людей, їхні особистісні
особливості, включаючи використовувані ними механізми психологічного
захисту і соціальної адаптації. Психологія моди досліджує творчу природу
процесів створення, подання та поширення моди, веде розробку
концепцій і методів прогнозування реакцій споживачів. В цілому можна
сказати, що психологія моди вивчає закономірності поведінки і діяльності
людей в умовах актуальною моди, досліджує творення людиною нового,
оригінального в області модної індустрії. Психологія моди на сьогоднішній
день - одна з наймолодших психологічних дисциплін. Уточнюючи межі
своїх досліджень, вона виходить із сучасних уявлень про моду, враховує
новітні досягнення наукової думки в соціальній психології, психології
особистості і психології творчості [3]. Дослідники моди виділяють кілька
122
____________________________
напрямків психологічного впливу моди на мислення і спосіб життя

людини: мода як наслідування, мода як спосіб самовираження, мода як
соціальна норма, мода як масове явище, мода як відношення.
Мода як наслідування. Копіювання одягу одних людей іншими
всупереч існуючим правилам стало можливим на тлі розпочатої
реформації суспільства, зростання прогресивних настроїв, інтересу до
наук, мистецтв, поширення вченості. У психології процес копіювання
поведінки інших прийнято визначати як наслідування. Цілком ймовірно,
наслідування в одязі стало одним з важливих психологічних механізмів
соціалізації людини пізнього Середньовіччя, а мода набула нового
значення – наслідування.
Епоха Відродження стала епохою створення особливого шару
соціальної атмосфери суспільства, що визначається віяннями моди.
Життя Бароко, яку асоціюють з напругою емоцій і експресивністю,
творчим піднесенням і динамічністю форм, створила сприятливі умови
для вироблення нових значень моди. Бароко не скасовує наслідування в
одязі, але пред'являє до нього особливі вимоги: наслідувати слід тому,
що відповідає естетичному смаку «людини бароко» з його культом
«имперсоналізму, багатства, розкоші, придворности і вибухонебезпечної
радості життя». У цей період закріплюється уявлення про моду як про
еталон або стандарт, відповідно до якого людина може змінювати свій
зовнішній вигляд, демонструвати або, навпаки, приховувати риси
характеру, встановлювати необхідну соціальну дистанцію. Головне -
виправдати очікування суспільства і отримати його схвалення [6].
Манери поведінки і одяг виявилися тісно взаємопов'язаними.
Наслідування в одязі ставало все більш усвідомленим і проявлялося як
наслідування ідеалу, який відповідає естетичним смакам часу. Фактично
поява різноманіття моделей одягу відображає прагнення досягти ідеалу
тим чи іншим способом. Можна припустити, що епоха Бароко заклала
фундамент для плюралізму моди, який отримав розвиток в кінці XX -
початку XXI століття у вигляді не тільки різноманіття моделей, але і
стандартів. З'єднання життєлюбства і песимізму, радості і туги, відчуття
новизни форм і передчуття кінця - характеристика епохи рококо, що
зумовила на кілька століть вперед і особливості моди як унікального
соціального явища.
Мода як спосіб самовираження. Велика французька революція
1789 спричинила за собою зміну системи суспільних цінностей,
утвердження нового демократичного типу відносин, визначення нової
соціальної ролі і нового соціального становища жінки в буржуазному
суспільстві. На авансцену історії була виведена жінка ексцентрична,
жагуча, незалежна. Ці обставини, на думку істориків, визначили
123
____________________________
інтенсивний розвиток саме жіночої моди, в той час як форми чоловічого

одягу все більше стабілізуються. З 1805 по 1814 рік мода змінювалася
щотижня. Видавці модних журналів не встигали вчасно інформувати
своїх читачок про новинки, незважаючи на те що випускали нові номери
два рази в тиждень. У моду увійшли грецькі туніки, хламиди, турецькі
Далмани, швейцарські шапочки, грецьке взуття – котурни. Незабаром
з'явилися єгипетські сукні, алжирські чалми, нільські косинки і чепчики «à
la Crocodile». Теплі салопи на ваті, спенсери з хутряною опушкою і
далманами – прояви англоманії в моді того часу. При цьому кожен став
одягатися, гримуватися, навіть говорити на свій смак і бажання. «...
Настав час якогось нескінченного карнавалу і безмежної оргії», - так
характеризував сучасник початок століття. За неодноразовою різкою
зміною західноєвропейських мод, характерною для цього революційного
часу, вгадується особистість, яка розривається між минулим і майбутнім в
пошуках сенсу життя. Тому в моді XIX століття знаходить своє
відображення і романтизм, і класицизм, допускається еклектика і навіть
заперечення (наприклад, стиль модерн). Доктор філософії Домінік Паку
так формулює підсумок розвитку ідеалу краси і моди XIX століття: «У той
час, коли Фрейд відкривав глибини психоаналізу, жінка інстинктивно
передчувала, що відтепер основне значення матимуть своєрідність її
особистості і зовнішності, її справжня природа, і що її краса буде тепер в
набагато більшому ступені полягати в мистецтві просто жити, а не в
мистецтві подобатися».
Мода як соціальна норма. XX століття - століття технічного та
інформаційного прогресу, гуманізації всіх сфер суспільного життя, вік
промислового виробництва одягу - значно і різко спрощує форми
костюма. Але це спрощення зачіпає тільки зовнішні характеристики.
Інтереси модниць і модників століття зміщаються й концентруються на
все ускладненні внутрішнього, так званого «духовного» життя костюма,
яке асоціюється з емоційністю, моральністю, образною виразністю.
Костюм стає результатом спільної творчості модельєра і того, хто носить
цей костюм. Одним з перших цю тенденцію помітив Поль Пуаре (1879-
1944), патріарх haute couture, зробивши на початку століття сенсаційну
заяву: «Слідувати моді вже не модно ... добре одягненою може
вважатися тільки та жінка, яка винаходить щось своє і сміливо цим
користується . Тим же, хто звик покірно слідувати моді, цього мистецтва
не збагнути ніколи» [1].
У процес співтворчості модельєра і споживача активно втручається
мода. При цьому оголюється суперечливість позиції споживача. З одного
боку, він протистоїть моді, щоб зберегти свою індивідуальність, але, з
іншого боку, покірно слідує за нею, щоб не бути відірваним від свого
124
____________________________
соціального та культурного середовища. П. Пуаре вказує компромісний

спосіб вирішення даного протиріччя: «Звичайно, зважати на вимоги моди
все ж доводиться хоча б для того, щоб не здаватися білою вороною і
зберегти гармонію з навколишнім світом. Але нехай це буде в межах
здорового глузду». Мода приймає значення соціальної норми. Соціальна
норма, на відміну від стандарту, менш формалізована і являє собою
деякий зразок поведінки або вчинку, який є типовим або
репрезентативним для групи або суспільства. Часта поява зразка в
певному суспільстві призводить до того, що він приймається за
відображення цього суспільства і як санкціонований членами цього
суспільства. Виникають передумови для формування масової моди.
Мода як масове явище. Інтенсивний розвиток на рубежі XIX і XX
століть і в перші десятиліття XX століття Будинків мод Дусі, Пакена,
Руффа, Ворта, Пату, Лелонга, Бальмена, Лаферьер, Редфері, Ланвен,
Шанель, Вионне і Скіапареллі і поступове нарощування темпів
промислового виробництва одягу істотно позначилося на збільшенні
кількості зразків одягу. Активність людей в освоєнні модного простору
була настільки велика, що до середини століття набула масового
характеру. Американський соціальний психолог Іморі Богардус
(E. S. Bogardus) на початку 1940-х зауважує: «Мода - унікальний процес,
який поступово створює масову поведінку» [2].
Мода як відношення. У другій половині XX століття на зміну
модерністській свідомості прийшла епоха мирного співіснування
модернізму з постмодерністським світоглядом, що відображає тенденцію
до формування нового суспільства постмодерну. Відмінною рисою
постмодерністського світогляду є ослаблення місії держави в
упорядкуванні вчинків людей і способу життя. Задоволення насущних
потреб покладається на ринок, який нічого так не боїться, як однаковості
потреб і смаків. Тому замість нормативного регулювання поведінки
людини робляться різні соціальні технології: реклама, PR-акції, засоби
масової інформації, - і активно культивується інтерес до Нової моди.
Мода епохи постмодерну дозволяє реалізувати мету нового покоління -
споживання, причому споживання символів (влади, статусу, багатства і т.
п.). Цю епоху називають ще епохою полістилізм, так як культура
постмодерну дробиться на безліч стилів, кожен з яких має право на
існування в якості модного. Можна носити різний одяг і бути модним.
Аналітики стверджують, що тенденція прогресивного розвитку моди
здається вже вичерпаною: стало важко створювати щось нове, не
повторюючись. Ще одна прикмета нової епохи – поступове зникнення
віри в єдиний еталон поведінки споживачів. Різні групи споживачів
орієнтуються на різні еталони. Тому одна і та ж річ майже завжди має
125
____________________________
шанс викликати зовсім різні реакції. Об'єктивна реальність моди,

представлена поведінкою суб'єкта моди, і переживання суб'єкта моди
(емоційні, морально-етичні, естетичні та ін.) З приводу цієї реальності
визначають суть моди кінця XX – початку XXI століття: мода приймає
значення «відносини» [6].
Величезний сплеск інтересу вчених до проблем моди спостерігався
в кінці XIX - початку XX століть. Середина XX століття відзначена
декількома фундаментальними дослідженнями, присвяченими моді як
соціально-психологічному феномену та психології одягу. В останні
десятиліття XX століття увага вчених була зосереджена на різних
аспектах цього явища: соціальному, економічному, естетичному,
психологічному та ін. Початок XXI століття ознаменований зростанням
інтересу до міждисциплінарності трансдисциплінарності дослідженням
актуальних проблем моди: уточнення понять «мода», «модність»;
диференціації понять «мода», «стиль», «смак» і «шик»; сучасним
аспектам появи, уявлення і поширення моди в політиці, бізнесі, поп-
культурі, мистецтві, культурі споживання і соціальних ЗМІ; впливу моди
на стать, сексуальність, клас, расу, вік, країну і інші джерела ідентичності;
особливостей бізнесу моди, прогнозування моди [5].
Прогнози розвитку моди на третє тисячоліття зв'язані з появою
ультрасучасних матеріалів, оригінальних рішень, чистих ліній і з
твердженням стилю. Але це з точки зору технології і конструювання. З
точки ж зору психології в сучасній моді більш актуалізується потреба
модної аудиторії в «постійної експериментальної перевірки меж
дозволеного», в постійному встановленні нових відносин між особистістю
і навколишнім середовищем [4].
1. Егоров A. Мода как объект государственного регулирования. 1957.
288 с.
2. Ильин В. И. Поведение потребителей. СПб.: Питер, 2000.
3. Килошенко М. Психология моды. П., 2015. 314 с.
4. Лотман Ю. М. Культура и взрыв. М., 1992. c. 128.
5. Annual Global Conference “Fashion: Exploring Critical Issues”,
Mansfield College, Oxford, United Kingdom, 2018. URL:
http://www.inter-disciplinary.net/critical-issues/ethos/fashion (дата
звернення: 01.05.2020).
6. Bogardus E. S. Fundamentals of Social Psychology. N. Y., 1942.
С. 299.
126
____________________________
УДК 004.946
Гаврилюк Е.В.
СТИЛІЗАЦІЯ ЗОБРАЖЕНЬ У ВЕБ-ДИЗАЙНІ: ЕТАПИ ТА

ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ
Анотація. У публікації сформульовано поняття стилізації

зображень у веб-дизайні, розглянуто етапи створення стилізованих
зображень під час проєктування сайту та його контенту.
Проаналізовано питання стилізації векторних зображень у веб-дизайні
з позицій ефективного сприйняття інформації.
Ключові слова: стилізація, вектор, зображення, веб-дизайн,
сприйняття, контент.
Abstract. The publication describes the concept of styling images in
design, discusses the stages of creating stylized images when designing the
site and its content. The issues of stylization of vector images in web design
from the point of view of effective perception of information are analyzed.
Keywords: stylization, vector, image, web-design, perception, content.
Питання вдосконалення стилізації у веб-дизайні є актуальним,

враховуючи розвиток технологій, зростання потреби графічного
забезпечення сайтів. Нинішній світ переповнений швидко доступною
інформацією, що привертає увагу, і потребує швидкого сприйняття, тому
актуальною є і проблема привертання уваги споживача та утримання
його зацікавленості, сприяння запам’ятовуванню певного меседжу за
допомогою креативного, зрозумілого і вміло використаного прийому
стилізації зображення.
Значна кількість дослідників вивчали особливості стилізації
інтер’єру та об’єктів промислового дизайну [1]. При створенні сайтів та їх
дизайну дизайнери давно почали використовувати такий принцип
спрощення як стилізація. Зразки креативної стилізації зображень веб-
сайтів [3; 4]. Проте, особливості використання стилізації у графічному
дизайні досліджувались мало [2; 5]. На даний час питання стилізації
зображень саме у веб-дизайні, етапи та принципи її створення, повністю
не розкриті, що засвідчує актуальність обраної теми.
Метою роботи є виявлення етапів та принципів стилізації
зображень у веб-дизайні. Завдання є наступні: 1) визначити поняття
стилізації зображень; 2) дослідити етапи та принципи стилізації
зображення у сучасному контенті веб-сайтів.
127
____________________________
Об’єктом дослідження є векторні зображення у веб-дизайні.

Предметом є особливості створення стилізованих ілюстрацій для веб-
сайтів.
Стилізація – це спрощене образне рішення, при якому виявляються
найбільш характерні риси предмета і відкидаються дрібні деталі.
У творчому процесі проєктування веб-сайту та його контенту,
доводиться відкидати деталі ілюстрацій і залишати тільки найбільш
характерні риси. Спочатку виконується замальовка з натури, ескіз, який
максимально передає схожість і подробиці (етап «фотографування») [2].
Далі виконується перехід від замальовки до умовної форми. Це другий
етап – перевтілення, трансформації, стилізації мотиву [2].
Виділяємо наступні принципи стилізації зображення при дизайні
веб-сайту: а) перетворення об'ємної форми в площинну і спрощення
(рис. 1), б) узагальнення форми зі зміною абрису (рис. 1), в) узагальнення
форми в її межах (рис. 2:1), г) узагальнення чи ускладнення форми та
декорування (рис. 2:2) [2].
Залежно від ступеня зміни первісної форми стилізація зображень
розділяється на три види. Перший вид, поверхнева стилізація, тобто
незначні зміни і спрощення зразка. Другий вид, це декоративна
стилізація, яка передбачає спрощення або трансформацію форми із
відмовою від несуттєвих елементів об'єкта і його деталізації. Третій вид –
абстрактна стилізація (безпредметна) спрямована на заміну реалістичних
деталей об'єкта зображення уявними елементами (рис. 2:2) [2].
Проаналізуємо сайт NASA: Prospect (рис. 1) [2]. Веб-сайт не
перенасичений ілюстраціями, стилізація виконана із врахуванням
ергономічних вимог, шляхом перетворення об’ємної форми в площинну і
спрощення форми зі зміною абрису.
Проте, стилізація у веб-дизайні необхідна не лише для
креативності. Також вона необхідна для зменшення обсягів файлів,
оптимізації зображень, та зменшення колірної складової ілюстрації. Деякі
екрани комп’ютерів сприймають менше 256 кольорів і тому при створенні
сайту радять не перевищувати цю границю [5].
Для зменшення кількості кольорів у зображеннях, що містять
фотографічні сюжети, можливе застосування стилізації фото (рис. 1). Для
цього користуються такими прийомами, як тонування зображення та
застосування художніх фільтрів, що імітують малюнки [5].
З ергономічної точки зору, грамотно розроблений дизайн веб-сайту,
не перевантажений деталями, так як людина за короткий час здатна
сприйняти не більше 7-8 об'єктів, а також у ньому обмежена колірна гама
(найкраще у композиції сприймається поєднання 2-3 кольорів і їх
відтінків) [5]. В основі стилізації веб-сайту та його контенту лежать
128
____________________________
принципи перетворення об'ємної форми в площинну і спрощення

конструкції, узагальнення форми зі зміною абрису, узагальнення або
ускладнення форми, декорування. Сутність принципу стилізації ілюстрації
полягає в спрощенні зображення та надання нового образного рішення
загально відомому предмету натури.
Етапи створення стилізації у дизайні веб-сайту: створення
замальовки з натури, ескізне рішення; трансформація, стилізація
зображень; компонування загальної картини сайту з використанням
стилізованих зображень та стилізація фонового наповнення. Важливу
роль при створенні вдалої стилізації ілюстративного контенту сайту та
його загального дизайну грає ергономічність.
У майбутніх дослідженнях планується глибше дослідити питання
трансформації зображень та питання грамотного компонування
елементів дизайну веб-сайту із використанням стилізованих зображень.
1. Уровни стилизации и их значение в формировании образов
дизайна. URL:https://cyberleninka.ru/article/n/urovni-stilizatsii-i-ih-
znachenie-v-formirovanii-obrazov-dizayna/viewer (дата звернення:
19.04.2020).
2. Графический дизайн. Стилизация предметов. URL:
http://learn.unium.ru/uniumdesign/design1/lesson4/ (дата звернення:
19.04.2020).
3. Дизайн стартапа «Wishround».URL: https://otakoyi.ua/uk/dyzayn-
startapa-wishround (дата звернення: 19.04.2020).
4. NASA: Prospect. URL: https://nasaprospect.com/ (дата звернення:
19.04.2020).
5. Основи графічного дизайну та проєктної графіки. URL:
http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/bitstream/handle (дата звернення:
19.04.2020).
Рисунок 1. Зразок креативного веб-сайту https://nasaprospect.com/.
129
____________________________
1 2
Рисунок 2. Зразки стилізації зображень та оптимізації фото

контенту:1 – зовнішня поверхнева стилізація фото; 2 – абстрактна
стилізація.
УДК 721.01:659.138
Гороховська І.В.
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ СЮЖЕТНИХ БІЛБОРДІВ
Анотація. Проаналізовано особливості проєктування сюжетних

білбордів у контексті дизайну візуальних комунікацій. Досліджено
структуру побудови таких білбордів та методи впливу на цільову
аудиторію. Розглянуті основні засоби проєктування сюжетних
білбордів.
Ключові слова: сюжет, білборд, зовнішня реклама, дизайн,
графіка.
Abstract. The peculiarities of designing storyboards in the context of
visual communication design are analyzed. The structure of construction of
such billboards and methods of influencing the target audience are
investigated. The main means of designing storyboards are considered.
Keywords: plot, billboard, outdoor advertising, design, graphics.
На сьогоднішній день сучасні технології змушують шукати нові

креативні підходи для створення зовнішньої реклами. Рекламний носій
має пару секунд для затримання уваги клієнта, далі в полі зору
з’являється нова інформація. Ця статистика ставить перед дизайнерами
130
____________________________
нові виклики – заінтригувати свою цільову аудиторію та розповісти їй

свою історію.
Сюжетні білборди – це один з успішних методів здійснення
візуальних комунікацій. Серія білбордів, пов’язаних одним сюжетом та
стилістикою, мають на меті створити ефект діалогу, кіно-ефект
розвертання історії. Проєктування успішної серії сюжетних білбордів
вимагає дослідження особливостей створення сценарію, візуальних
методів проєктування та вплив їх на сприйняття.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На основі аналізу
публікацій в мережі Інтернет формується різноаспектна картина
досліджень, що торкаються питань створення білбордів [1; 2; 3]. Іноземні
джерела, такі як The Best Way to Tell Your Brand's Story [4], описують
головні принципи проєктування особливостей бренду на основі
використання історій. На рекламних сайтах представлено зразки, що
сформували джерельну базу [5; 6]. Проте тема сюжетних білбордів не є
дослідженою, рекламні агенції лише на практиці аналізують вплив
подібної реклами.
Метою дослідження є виявлення особливостей проєктування
сюжетних білбордів в контексті дизайну візуальних комунікацій. Завдання
роботи: 1) охарактеризувати структуру сюжетних білбордів; 2) визначити
основні правила для проєктування білбордів з сюжетом.
Об’єктом дослідження є зовнішня реклама, предметом дослідження
є проєктування сюжетного білборду.
Білборд – це рекламний щит, який використовують для
формування бренду [1]. Створення сюжетних білбордів стало можливим
завдяки синтезу основних законів драматургії, кінематографічних
операторських прийомів впливу на глядача та, безпосередньо,
графічного дизайну. За допомогою дизайну вдається не лише створити
візуально вдалий рекламний матеріал, а й розповісти історію, викликаючи
емоції. Розмовляючи про проєктування сюжетних білбордів, варто
враховувати особливості цього способу комунікації з цільовою
аудиторією.
Сюжетні білборди – це єдина стилістика, тема, настрій, що
зберігається у декількох білбордах. Повідомлення у таких білбордах
зазвичай короткі та лаконічні, адже мають продовження на наступному
білборді у серії. В основі проєктування сюжетних білбордів лежать закони
драматургії. Люди дуже погано запам’ятовують факти, але люблять
історії [3]. Метод сюжетних білбордів, як інструмент комунікаційної
компанії бренду повноцінно розкриває характеристику та ідею бреду [4].
Зазвичай, білборди розміщені вздовж великих доріг, де щодня сотні
водіїв та пасажирів мають змогу побачити інформацію. Цей вид реклами
131
____________________________
характеризується виразним дизайном для проїжджаючих на великій

швидкості, тому велика кількість тексту та деталей не мають позитивного
ефекту. Кольорова гама білборду залежить від місцевості, фасадів
будинків та пір року.
Проєктування сюжетних білбордів залежить від особливостей
ландшафту та дорожніх знаків ділянки. У водія та пасажира є кілька
секунд, щоб розглянути і прочитати всю, або хоча б основну інформацію.
Під час підготовки макету враховуються також відблиски банерного
полотна, погодні умови. Наприклад: якщо сонце світить водієві в обличчя,
то відстань читання можна зменшуватись вдвічі [2]. Кольорова гама
макету залежить від пори року. Влітку, коли все рясніє фарбами, краще
сприймаються однотонні кольори, які контрастують з навколишнім
середовищем, а взимку – яскраві.
Сюжетні білборди пов’язані між собою стилістично та мають одну
ціль: інформувати, зацікавити, або закликати до дії. Порядок розміщення
білбордів підводить цільову аудиторію до необхідної реакції, або дії.
Сюжетні білборди є одним з інструментів для побудови бренду.
Серія білбордів містить не менше 3 білбордів, об’єднаних однією
стилістикою, тематикою, або текстом. За правилами реклами структура
сюжених білбордів розкривається за принципом: 1) інтрига; 2) розкриття;
3) заклик. Серія сюжетних білбордів дозволяють викликати у цільової
аудиторії враження живого діалогу та інтерактиву.
В подальших дослідженнях планується виявити успішні рекламні
компанії з сюжетними білбордами соціальної тематики та проаналізувати
особливості їх дизайну.
1. Как в десять шагов создать эффективную рекламу. URL:
https://perekhid-outdoor.com.ua/news-view/10-steps/ (дата
2. Дэвид МакЭвой: В рекламе нужно меньше логики и больше
волшебства. URL: https://biz.liga.net/keysy/reklama-
marketing/interview/devid-makevoy-v- reklame-nuzhno-menshe-
logiki-i-bolshe-volshebstva (дата звернення 17.04.2020).
3. Пять правил эффективного дизайна рекламных щитов. URL:
https://deadsign.ru/design/five_rules_of_billboard_design/ (дата
4. The Best Way to Tell Your Brand's Story. URL:
https://www.inc.com/jamie-welsh/the-art-of-telling-your-brands-story-
through-design.html (дата звернення 17.04.2020).
132
____________________________
5. Білборди агенції «Mirrolab» для «Агромат». URL:

https://www.instagram.com/p/B9Wr1W-h784/?igshid=k95ldm6wau50
6. Білборди агенції «Mirrolab» для «Світлий хутір». URL:
https://www.instagram.com/p/Bo1gHxuB1Vs/?igshid=snc5mi8tihha
1 2
Рисунок 1. Білборди агенції «Mirrolab» для «Агромат».
1 2 3
Рисунок 2. Білборди агенції «Mirrolab» для «Світлий хутір».
133
____________________________
УДК 7.012:659.127.4
Коренга О. М.
Науковий керівник: С.І. Пустюльга, д.т.н., професор
ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ У ПРОЄКТУВАННІ

ЛОГОТИПІВ МЕРЕЖ УКРАЇНСЬКИХ ПРОДУКТОВИХ МАГАЗИНІВ
Анотація. У роботі розкрито сутність логотипів та поняття

мережа продуктових магазинів. Адже в сучасному світі реклама
продуктових магазинів відіграє важливу роль, надаючи людині право
вибору якісного продукту та обслуговування. Кожна мережа магазинів
має свій фірмовий стиль, в який входить логотип. Був проведений
аналіз засобів художньої виразності у проєктуванні логотипів мереж
продуктових магазинів на основі відомих супермаркетів на просторах
України, таких як: Cільпо, АТБ, Наш Край, ЕКО маркет, ПАККО. Було
виділено такі засоби художньої виразності: лінія, пляма, колір, шрифт.
Ключові слова: Логотип, мережа продуктових магазинів, художні
засоби, виразність.
Abstract. The work describes the essence of logos and the concept of
a network of grocery stores. After all, in the modern world, grocery shopping
plays an important role, giving people the right to choose a quality product and
service. Each store chain has its own corporate identity that includes the logo.
An analysis of the means of artistic expressiveness in the design of logos of
grocery store networks based on well-known supermarkets in the expanses of
Ukraine, such as: Silpo, ATB, Nash Kray, ECO market, PACCO. The following
means of artistic expression were distinguished: line, spot, color, font.
Keywords: Logo, grocery store chain, art tools, expressiveness.
Інтенсивний ритм життя сучасної людини потребує швидкої

орієнтації у інформаційному потоці. Особливу увагу звертає на себе
реклама продуктових магазинів, яка є невід’ємною складовою у житті
людей. Адже магазини здійснюють надання матеріальних благ для
задоволення особистих потреб кожної людини. Мереж продуктових
магазинів багато, і кожен з них бажає заохотити більше покупців та
втриматись у їх фаворитах. Серед них 5 найбільших продуктових
рітейлерів в Україні: Cільпо, АТБ, Наш Край, ЕКО маркет, ПАККО.
Логотипи цих магазинів вирізняються між собою лінійним вирішенням,
плямою та текстовим наповненням. Але мають подібну кольорову палітру
та не містять композиційних елементів пов’язаних з харчовою
134
____________________________
промисловістю. Саме тому Українські продуктові магазини потребують

розробки креативного логотипу. Логотип в першу чергу дозволяє
вирізнити їх серед конкурентів. Якість художнього вираження та вибір
засобів виразності є важливим питанням роботи з логотипом певного
бренду. Що дозволить привернути увагу потенційних покупців та
асоціювати себе із якісним товаром та високим рівне обслуговування.
Серед досліджень фірмового стилю значна увага приділяється логотипу.
Девід Эйрі у своїй книзі «Логотип и фирменный стиль. Руководство
дизайнера» не просто розповідає про технології розробки логотипу та
фірмового стилю, а й використовує у своїй книзі роботи відомих
дизайнерів, які пояснюють, як важливо продумувати систему графічної
ідентифікації бренду, як створювати унікальні, знакові логотипи [6]. Скотт
Хьорф у своїй книзі «Как создать продукт, который полюбят. Опыт
успешных менеджеров и дизайнеров» вивчив історію створення успішних
сервісів і продуктів, виявив схожі процеси і стратегії успіху і написав книгу
для тих, хто хоче розробляти кращі цифрові продукти незалежно від
сфери діяльності [7]. Питання аналізу найбільш відомих логотипів
роздрібних брендів в Україні піднято брендинговим агенством »KOLORO»
[4]. Серед зарубіжних джерел, дотичних до питань актуальної
проблематики графічного дизайну, заслуговує на особливу увагу один з
найавторитетніших тематичних ресурсів інтернету – веб-портал
«Logolounge» [5]. Він протягом останніх десяти років акумулює тисячі
кращих зразків знакової графіки з усього світу. У щорічних звітах
засновник та керівник порталу Б. Гарднер розгортає панораму
домінантних стилістичних трендів, які знаходять втілення у практиці
проєктування знака і логотипа.
У проаналізованих джерелах подано аналіз логотипів з позицій
статистичних характеристик та брендів загалом. Часто інформація носить
рекламний характер, торкається різних сфер діяльності людини. Проте
автором не знайдено досліджень, увага яких звернута на дизайн саме
логотипів мереж продуктових закладів.
Метою роботи є аналіз засобів художньої виразності у проєктуванні
логотипів мереж продуктових магазинів. Завдання: 1) розкрити поняття
мережа продуктових магазинів; 2) провести аналіз засобів художньої
виразності у проєктуванні логотипів мереж продуктових магазинів на
основі відомих супермаркетів.
Мережа продуктових магазинів – це два або більше магазинів
однієї зареєстрованої торгової марки, які перебувають під спільним
володінням і контролем, мають той самий дизайн, фірмовий знак
(логотип), розміщені в різних районах одного міста, в різних містах або
різних країнах, продають товари аналогічного асортименту, мають
135
____________________________
спільну службу закупівлі і збуту [1]. Певні магазини спеціалізуються на

роздрібній торгівлі різноманітних продуктів харчування.
Все, що робить людство має маркування від творця. Якщо
озирнутися навколо себе, то кожна мережа магазинів має свій фірмовий
стиль, в який входить логотип [2]. Під словом логотип розуміють графічні
зображення бренд, завдяки якому вдається створити образ, що буде
вирізняти певний магазин від конкурентів. Також логотип створює перше
враження, яке складеться у потенційних партнерів та клієнтів.
На основі аналізу більш ніж 50 найбільш відомих логотипів
роздрібних брендів [4] визначено основі акценти у дизайні логотипів:
використання для ідентифікації роздрібної мережі (94% логотипів),
відсутність слогану у логотипі (90% рітейл брендів), використання простих
та всім відомих шрифтів (84% логотипів), кольорове вирішення в межах
одного кольору, не враховуючи чорний і білий кольори (74% логотипів),
прямокутна форма (66% логотипів), використання одного слова (62%
компаній), суцільний фон логотипу (52% ритейл брендів), основні кольори
– синій, червоний (40% логотипів).
Для аналізу засобів художньої виразності логотипів обрано 5
найбільших продуктових рітейлерів в Україні: Cільпо (рис. 1:1), АТБ (рис.
1:2), Наш Край (рис. 1:3), ЕКО маркет (рис. 1:4), ПАККО (рис. 1:5) [3].
1 2 3
4 5
Рисунок 1. Логотипи українських продуктових мереж:

1 – Сільпо; 2 – АТБ; 3 – Наш Край; 4 – ЕКО Маркет; 5 – ПАККО.
136
____________________________
Усі види логотипів містять в собі засоби художньої виразності, на

основі яких створюється графічний малюнок. Такими засобами є: лінія та
пляма; колір; шрифт.
Лінія – універсальний спосіб, яким можна користуватись від
початкових ескізів до закінченої графічної роботи. Лінія набуває різних
графічних якостей залежно від того, як застосовується, яким
інструментом зроблена, якими матеріалами, яким кольором. Логотипи є
художньо виразними, лінія не тільки окреслює форму, але й передає
об’єм, завдяки своїй формі та яскравому кольору. У більшості логотипів
прямокутна (рис. 1:2, 1:3, 1:4), або ж довільна форма (рис. 1:1, 1:5). Також
за допомогою ліній створені графічні символи (коло, овал, трикутник (рис.
1:2, 1:5).
Пляма (тональна та кольорова) має велике значення як у начерках
та замальовках, так і в розробках ескізів композиції. Аморфна форма
зображення, на відміну від лінійного або штрихового, будується за
рахунок різних за світлотою або кольором плям. За основу взято
кольорові плями: оранжева з ефектом градієнта (рис. 1.1), блакитна (рис.
1.2), червона (рис. 1.3), малинова та синя (рис. 1.4), синя та жовта (рис.
1.5).
Людей заворожує чарівність кольорів, які в свою чергу, передають
зашифровані повідомлення, викликають певні емоції і додають змісту до
повсякденних речей. Саме тому колір має вкрай важливе значення для
бренду. Розуміння, як кольори впливають на людей спрощує їх вибір.
Завдяки цьому логотип може викликати у споживача потрібну емоцію та
реакцію, що характеризує ставлення до певного продукту чи сервісу. Для
кожного логотипу обрано за основу 2-3 кольори (не враховуючи білого
кольору), які вдало між собою контрастують. Слід зазначити, що у даних
логотипах в загальному обрано 4 кольори (не враховуючи білого кольору,
технічно білий не є кольором): синій, жовтий, помаранчевий, червоний.
Синій передає почуття впевненості, сили, надійності і спокою. Він
найбільше пасує для компанії, яка намагається показати свою надійність.
Більш темний синій відображає успіх, а більш світлі відтінки
відображають дружелюбність. Технологічні бренди користуються
перевагою саме цього кольору, створюючи продукти, якими люди
користуються щодня (рис. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5). Жовтий – це колір сонця.
Таким чином, легко зрозуміти, чому виникає почуття оптимізму, ясності та
тепла. Також це колір багатства, він асоціюється з золотом (рис. 1.3, 1.5).
Помаранчевий – колір гарячий, творчий, молодий та захоплюючий. Він
легко виділяється в натовпі немов би посилаючи повідомлення: «Я не
боюся бути центром уваги»! (рис. 1.1). Червоний – потужний колір, який є
гарячим, захоплюючим і наполегливий. Його найбільше експлуатують в
137
____________________________
індустрії розваг та продажів. Червоний – викликає почуття терміновості і

може легко змусити людей купувати (рис. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5).
Шрифт є однією з основних частин логотипу, якою не слід нехтувати.
Правильно підібраний шрифт може підкреслити сильні сторони логотипу
(і бренду), в той час як невідповідний і невірно підібраний - може
викликати неприємні асоціації і недовіру клієнтів. У даних варіантах в
більшості використані прості шрифти (рис. 1.2, 1.4, 1.5). Такі шрифти
завжди у тренді та вирізняються практичністю, адже логотип залишиться
читабельним не залежно від його розміру. Також активно
використовується друга група шрифтів – рукописні, оскільки кожна буква
виглядає так, немов її написали від руки. Вони вважаються елегантними,
вишуканими, передають ніжне ставлення і турботу.
Логотипи українських продуктових магазинів, створені за допомогою
засобів художньої виразності характеризуються: лаконічністю, здатністю
запам’ятовуватися, що дає змогу конкурувати на ринку.
Мережа продуктових магазинів – це два або більше магазинів
однієї зареєстрованої торгової марки, яка має спільний фірмовий знак. За
допомогою художніх засобів вдається створити образ, який вирізняє його
поміж інших. Логотипи містять в собі засоби художньої виразності, такі як:
лінія та пляма; колір; шрифт. Логотипи найбільших мереж українських
магазинів: Cільпо, АТБ, Наш Край, ЕКО маркет, ПАККО характеризуються
простотою та мають здатність запам’ятовуватися.
1. Мережа магазинів. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki (дата
звертання: 13.04.2020).
2. Для чого потрібен логотип? URL: https://webkitchen.kiev.ua
(дата звертання: 13.04.2020).
3. Список мереж супермаркетів в Україні. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki (дата звертання: 13.04.2020).
4. Створення логотипу магазину. URL:
https://koloro.ua/ua/blog/dizain/ (дата звертання: 13.04.2020).
5. Logolounge. URL: http://www.logolounge.com/index.asp (дата
звертання: 13.04.2020).
6. Эйри Д. Логотип и фирменный стиль. Руководство дизайнера.
СПб.: Питер, 2011. 208 с.
7. Хёрф С. Как создать продукт, который полюбят. Опыт
успешных менеджеров и дизайнеров. Питер, 2019. 288 с.
138
____________________________
УДК 747:643
Коханюк Л. В.
Науковий керівник: Приступа О.В., ст. викладач
ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНОГО ПРОСТОРУ
Анотація. У роботі розглянуто поняття загальношкільного

простору, виявлено особливості його оформлення, обґрунтовано
використання даного простору в рамках корпоративного стилю
навчального закладу.
Ключові слова: дизайн, дизайн інтер’єру, загальношкільний
простір, сучасна школа, фірмовий стиль, брендинг.
Abstract. The work considers the concept of a school central space,
reveals the features of its design, substantiates the use of this space in the
corporate identity of the school.
Keywords: design, interior design, school central space, modern
school, corporate identity, branding.
Облаштування зручного і естетично привабливого інтер’єру є

важливим для суспільства загалом. Дизайн середовища освітньої
установи потребує особливої уваги, оскільки впливає зокрема на велику
кількість дітей, що зростають і формуються в період шкільних років.
Оскільки за часів Радянського союзу культура оформлення навчальних
закладів була одноманітною і їй не надавалося велике значення, наразі в
Україні тільки починається процес візуального осучаснення школи.
Тема облаштування комфортного середовища давно є предметом
як наукового дослідження, так і проєктування багатьох фахівців.
Пропозиції візуального оформлення публічного простору вирішували
питання підвищення продуктивності праці, підтримання психологічно
приємного фону, а подекуди й зняття стресової напруги.
Існує ряд різноманітних праць, що стосуються принципів та
особливостей проєктування інтер’єрів навчальних установ. Наприклад,
про синтез естетичного і психологічного аспектів в дизайні інтер’єрів
гімназій писала Е. В. Обуховська [4], сучасні підходи до організації
простору в бібліотеках вищих навчальних закладів вивчає О. О.
Сафронова [6], а наукова праця авторства Н. А. Колесник [1] розглядає
дизайн дошкільних закладів з використанням новітніх технологій.
Якщо говорити про таке поняття як загальношкільний простір, то ця
тема є мало досліджуваною. Причиною цього є те, що типові шкільні
будівлі радянського часу не передбачали наявність загальношкільного
139
____________________________
простору. Оскільки наразі в Україні впроваджується в життя освітня

реформа «Нова українська школа», одним з основних компонентів якої є
сучасне освітнє середовище, дана тема є досить актуальною.
Метою є визначення особливостей оформлення центральної
шкільної рекреації. Завданнями є: 1) окреслити поняття
«загальношкільний простір»; 2) розкрити особливості дизайну
загальношкільного простору; 3) розглянути дизайн даного простору як
можливу складову фірмового стилю навчального закладу.
Загальношкільний простір – це центральна шкільна рекреація, де у
повсякденній діяльності зустрічаються всі учасники освітнього процесу
(вчителі та учні різних класів) [2]. Як правило, даний простір має вигляд
залу або атріуму, який візуально поєднує основні шкільні приміщення і
блоки навчальних кімнат (рис.1-2); використовується для різних
загальношкільних заходів (свята, виставки, конференції, урочисті події,
ярмарки та ін.) [3].
Школи, побудовані за радянських часів, не включають в своє
планування місце для даного простору, тому його можна додати,
наприклад, шляхом прибудови атріуму між існуючими корпусами. Або,
зважаючи на те, що такий простір повністю чи частково бере на себе
функції вестибюлю, фойє, актового залу, його можна влаштовувати за
рахунок площі цих приміщень.
Сама структура простору повинна бути цілісна і інтуїтивно
зрозуміла. В дизайні мають бути дотримані основні композиційні закони:
цілісності (єдина художня концепція), правдивості (закономірність
об’ємно-просторового рішення), підпорядкованість (візуальна ієрархія) [2].
Оформлення центрального простору має відповідати загальному дизайну
школи. Композиція загальношкільного простору може бути ускладнена за
рахунок активного рішення відкритих сходів, перепадів рівня підлоги (в
разі дотримання принципів безбар’єрності), створення своєрідного
«штучного ландшафту», озеленення тощо.
На відмінну від дизайну класних приміщень, центральний шкільний
простір може мати будь-яку форму монументального мистецтва (мурал,
рельєфна та кругла пластика, вітраж, декоративне освітлення тощо).
Згідно основам композиції такий великий об’єкт повинен бути один
(акцент), інші елементи підпорядковуватимуться йому.
З огляду на те, що навчальний рік в Україні проходить здебільшого
в холодну пору, такий простір частково задовольняє потреби учнів в
активному відпочинку та спілкуванні. Для забезпечення цього відкритий
простір має бути естетично привабливим, візуально поєднуватись з
оточенням, можливі введення елементів біодизайну, малі гідротехнічні
споруди (декоративні водойми, водні каскади тощо), давати можливість
140
____________________________
як для тихого спілкування у невеликих групах, так і для рухливої

діяльності [3].
В зв’язку з осучасненням середньої школи, дизайн-облаштування
загальношкільного простору може розкривати і відтворювати фірмовий
стиль закладу, якщо такий наявний. Брендинг – це певна філософія
установи, яка відображається і в візуальних образах, і в гаслах та
символіці [3]. Окрім наявності в просторі певних фірмових кольорів,
паттернів та логотипу, використання до прикладу, лише еко-матеріалів
можуть висвітлювати ідеологію закладу . Цілісний фірмовий стиль додає
до іміджу закладу, що також може допомогти учням усвідомити, що вони
представляють дану школу, і таким чином підвищити їхню
відповідальність. Вдалий фірмовий стиль закладу освіти формує
згуртованість, єдиний дух, корпоративну відданість і гордість усіх учнів,
вчителів та інших працівників [5].
Отже, загальношкільний простір – це сучасне центральне
приміщення школи, де відбуваються різноманітні заходи, а також це місце
відпочинку для всіх учнів і певна візуальна візитівка закладу.
Особливостями дизайну такого простору є сучасне оформлення,
можливість використання монументальних споруд, бажаним є певний
композиційний зв’язок з іншими приміщеннями школи. Загальношкільний
простір може стати потужним носієм фірмового стилю школи і подекуди
розширювати його за допомогою використання матеріалів і загальної
організації простору.
1. Колесник Н. А. Прийоми дизайну дитячих дошкільних закладів з
урахуванням новітніх технологій. Сучасні проблеми архітектури та
містобудування. 2011. Вип. 28. С. 175-179.
2. Косенко Д. Інформаційний довідник. Новий освітній простір. 2019.
С.172-173.
3. Нова українська школа. URL: https:// school126.kiev.sch.in.ua. (дата
звернення: 11.04.2020).
4. Обуховська Е.В. Проблеми сучасного стану дизайну інтер’єрів
спеціалізованих середніх навчальних закладів. Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. 2010.
№3. С. 108-114.
5. Пискун О. М. Функції та елементи корпоративного стилю закладу
вищої освіти. 2019. С. 131.
6. Сафронова О.О. Особливості впровадження інноваційних засобів
у дизайн інтерєрів шкіл-інтернатів для дітей з інвалідністю по
зору. Технології та дизайн. 2019. №4.
141
____________________________
Рисунок 1. Загальношкільний простір київської школи від студії

Dream Design.
Рисунок 2. Багатофункціональний загальношкільний

простір початкової школи Уест Хілл, Лондон, Велика Британія.
142
____________________________
УДК 747:159.92
Коханюк Н. В.
Науковий керівник: Приступа О.В., старший викладач
ДИЗАЙН-ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕР’ЄРУ ШКІЛЬНОЇ ЇДАЛЬНІ
Анотація. У роботі вивчено особливості функціонального

зонування шкільних їдалень із врахуванням аспектів проєктування
суспільно-комунікативного середовища, досліджено психологічний
вплив кольору в інтер’єрі закладів громадського харчування,
розглянуто прийоми художнього оформлення їдалень.
Ключові слова: дизайн інтер’єру, шкільна їдальня, колір в
інтер’єрі, зонування їдальні, декор.
Abstract. The work describes the features of functional zoning of
school canteens considering the aspects of designing social and
communicative environment, investigates the psychological influence of color
in the interior of public catering establishments, consideres the methods of
the decoration of canteens.
Keywords: interior design, school dining room, color in the interior,
zoning in dining, décor.
Сьогодні в Україні гостро постає питання осучаснення середовища

навчальних установ, так як радянська спадщина не задовольняє нинішні
вимоги в оформленні інтер’єрів шкіл. Тогочасні рішення спиралися,
радше, на якомога дешевше будівництво закладів освіти, при цьому на
другий план відходили питання, акцентовані на комфорт дитини під час
навчання. Задля здоров’я підростаючих поколінь слід дослідити принципи
дизайну в оформленні інтер’єрів закладів середньої освіти та намагатися
впроваджувати їх у життя.
Тема облаштування навчального середовища неодноразово
ставала об’єктом наукового дослідження. Різноманітні праці розкривали
основні принципи облаштування дитячих садків, шкіл, ліцеїв,
університетів. Наприклад, Е.В. Обуховська у своїй праці описала
взаємозв’язок психологічного та естетичного в оформлені інтер’єрів
ліцеїв [4]. Сучасні тенденції в облаштуванні внутрішнього середовища
дитячих освітніх закладів виявила Д.О. Кулик [3].
Поглибились у питання проєктування приміщень для прийому їжі у
своїх наукових дослідженнях О.В. Щербак та О.О. Заварзін, які описали
особливості формування інтер’єру приміщень громадського харчування
при університетах [6].
143
____________________________
Питання дизайну інтер’єру шкільної їдальні досі не розглядалось у

повній мірі. А в зв’язку з реформуванням освіти, в тому числі шкільного
середовища, сучасне облаштування їдалень є достатньо актуальним
предметом дослідження.
Метою є виявити особливості дизайну середовища шкільної
їдальні. Завданнями є: 1) розкрити значення їдальні в соціальному
формуванні дитини; 2) визначити особливості функціонального зонування
їдальні; 3) окреслити психологічне значення кольору в інтер’єрі їдальні як
закладу громадського харчування.
Шкільна їдальня – це не лише місце для прийому їжі, але і місце
відпочинку, що звичайно важливо під час навчального процесу. Під час
відвідин їдальні учні спілкуються між собою, здобувають нові соціальні
зв’язки. Тому інтер’єр їдальні має спонукати як харчуватися, так і бути
відкритим до комунікацій, що закладає підґрунтя для дитини бути
соціально успішною в майбутньому [2].
Відвідують їдальню по-різному – молодші учні, зазвичай, цілим
класом; окремими компаніями або ж поодиноко харчуються як учні
старших класів, так і вчителі, персонал. Таким чином, при оформленні
приміщення їдальні доцільно створити зонування: для організованих
молодших класів, з відповідними меблями (столи на 6-8 учнів, що
доповнюються лавками), для групового чи індивідуального прийому їжі
старшими учнями чи вчителями з відповідною системою обслуговування
(столи на 2-4 людини), а також для швидкого харчування, перекусів
(буфети, високі столи та табурети для швидкої їжі та/або низькі крісла та
дивани). Такі зони для зручності можуть візуально розділятися кольорами
або ж декоративними рішеннями (розпис стін тощо). Прикладом вдалого
зонування є осучаснений інтер’єр їдальні київської школи (рис. 1).
Якщо говорити про колірне рішення, можна виділити основне
правило – їдальню слід виконувати в теплих, спокійних кольорах,
уникаючи фіолетових та синіх кольорів, навіть у якості акцентів. Справа в
тім, що такі кольори схильні зменшувати апетит, адже колірне оточення
здатне змінювати колір страви [1]. Наприклад, у випадку холодного,
синього чи фіолетового кольорового рішення стін, їжа набуває тьмяного і
неапетитного вигляду. По такому ж принципу слід обирати колір
стільниці.
Помаранчева та жовта барва вважаються такими, що навіюють
апетит, адже доведено, що такі кольори сприяють виділенню шлункового
соку. Важливо також, що теплі кольори сприяють пожвавленню учнів,
залучають до спілкування, створюють життєствердний настрій [1].
Яскравим прикладом використання помаранчевого кольору в оформленні
шкільної їдальні є приміщення дніпровського ліцею (рис. 2). Окрім
144
____________________________
помаранчевого, жовтого та інших кольорів теплого спектру, можливе

використання зеленого забарвлення, за умови, що воно буде
максимально наближено до природного, тобто необхідно уникати
кислотних та надто нестандартних відтінків [5]. Також непоганим є
коричневий колір (теплий), що асоціюється із затишком та спокоєм, втім
не дуже підходить зоні «швидкого» харчування, так як схиляє відвідувачів
до довшого перебування в оточені такої кольорової гами.
Вдалим рішенням є розпис стін шкільної їдальні, коли малюнки
допомагають виховати культуру харчування, наприклад, заклики вживати
більше овочів та фруктів, або ж не забувати включати до раціону складні
вуглеводи [3]. Однак необхідно враховувати загальний візуальний стиль
їдальні з його формотворчими та кольоровими рішеннями; художній
розпис слід виконувати відповідно до нього, аби декор та візерунки не
сприймалися окремо, а навпаки – доповнювали інтер’єр шкільної їдальні.
Отож, шкільна їдальня для учня – це вкрай важливе місце, де
дитина набирається сил, а також активно будує соціальні зв’язки. Задля
зручності та комфортного облаштування середовища, необхідно
розділити приміщення на чіткі зони, які б відповідали запитами молодших
та старших класів, а також вчителів та персоналу. Та не менш важливим
є колірне рішення, що здатне створити психологічно сприятливу для
прийому їжі та спілкування атмосферу. Основними дизайнерськими
засобами є використання теплих кольорів та декоративно-образних
рішень, які закликають учнів до здорового харчування та гарного
настрою.
1. Драга М.Л. Особливості розробки дизайну інтер’єрів закладів
громадського харчування для студентських містечок. Сучасні
проблеми архітектури та містобудування. Вип. 33. 2013. С. 381-
382.
2. Комунікація у школі: система відносин. URL:
https://osvita.ua/school/method/3965/ (дата звернення: 12.04.2020).
3. Кулик Д.О. Сучасні тенденції дизайну внутрішнього середовища
дитячих освітніх установ. Молодий вчений. 2018. № 5(1). С. 170-
174.
4. Обуховська Е.В. Проблеми сучасного стану дизайну інтер’єрів
спеціалізованих середніх навчальних закладів. Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. 2010.
№3. С. 108-114.
5. Розпис стін в школі. URL: https://uadepe.ru/interier/8615-rozpis-stin-v-
shkoli.html (дата звернення: 12.04.2020).
145
____________________________
6. Щербак О.В., Заварзін О.О. Особливості формування інтерєру

приміщень закладів громадського харчування при університетах.
Технології та дизайн. 2016. №3. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/td_2016_3_11 (дата звернення: 12.04.2020).
Рисунок 1. Еко-дизайн їдальні київської школи №240.
1 2
Рисунок 2. Дизайн шкільної їдальні дніпровського ліцею

інформаційних технологій при ДНУ.
146
____________________________
УДК 687.01:685.34.01(485.6/.8)
Криворучко Ю. С.
ПРАГНЕННЯ ДО СПАДКОЄМНОСТІ – ОДИН З МЕГАТРЕНДІВ

СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ ШВЕЦІЇ
Анотація. У роботі розглянута проблема збереження шведської

національно-етнічної ідентичності в сучасній мультикультурній моді.
На основі вивчення історичних зразків традиційних шведських
орнаментів і сучасних тканин виявлено взаємозв'язок сучасної моди з
народним орнаментом Швеції.
Ключові слова: ідентичність, сучасна мультикультурна мода,
народні орнаменти Швеції.
Abstract. The following work features the problem of maintaining the
Swedish national-ethnic identity in modern multicultural fashion. The research
of the traditional patterns of folk ornaments and modern fabrics revealed the
relationship between modern fashion and folk ornaments of Sweden.
Keywords: identity, modern multicultural fashion, folk ornaments of
Sweden
Актуальність теми зумовлена інтересом суспільства зберегти свою

національно-етнічну ідентичність в сучасному мультикультурному світі.
Найбільш плідним і постійним джерелом появи нових форм і образів у
сучасній моді є етнокультура. Вона народжується з конкретних історичних
особливостей життя народу, з його біосоціальної сутності [1]. Метою
дослідження є аналіз впливу розвитку національного шведського костюма
на сучасну шведську моду.
Матеріалом дослідження стали історичні зразки декоративно-
прикладного мистецтва Швеції з 550-800 рр. н.е. до XX століття. У
дослідженні використані наукові та літературні джерела, електронні
каталоги музеїв та інтернет-ресурси. Ці джерела дозволили виявити
прототипи сучасних художніх рішень.
У сучасній fashion-індустрії в цілому, та шведській моді зокрема,
настав час великих змін. Вже недостатньо простої функціональності в
одязі. У Швеції дизайнери працюють над тим, щоб досягти максимальної
автентичності та індивідуальності в одязі, вирішити проблему розвитку
етнокультур, яка здійснює різкий перехід від традиційно-етнічного до
цивілізаційного, сучасного рівня [2]. Завдання дослідження - виявлення
образотворчих і композиційних зв’язків сучасних робіт з відомими
147
____________________________
історичними зразками народних орнаментів Швеції, виявлення прикладів

трансформації елементів народного мистецтва в одязі, що відповідає
вимогам XXI століття.
Цивілізацію складають різні культури, а людство складається з
народів. Народний костюм, як елемент етнокультури, є невід’ємною
частиною матеріальної культури суспільства і надбанням культури будь-
якого народу. Утворившись в результаті колективної народної творчості,
він відображає своєрідність національного характеру, матеріальні і
духовні цінності людини [3].
Характерна для костюму багатошаровість першопочатково
виконувала захисну функцію. Крім захисної функції в традиційному
костюмі шведів була присутня висока ступінь функції оберега. Тісний,
майже містичний зв'язок з природою - одна з основ шведської
ідентичності. Магічні значення і естетика були представлені у вигляді
вишивки та орнаменту. Пізніше народний костюм набуває функції
репрезентації, демонстрації статусу людини в громаді, а прикраси,
втративши свої «магічні» значення, стають суто декоративними [4].
Відмінною рисою всіх скандинавських народів є практичність в
одязі, але вродженє бажання жінок до краси спонукало використовувати
в своїх костюмах вигадливі вишивки, прикраси, аплікації [5].
Незвичайним елементом одягу шведських жінок була «спіднична
сумка» («liduvaska» - шв.), яка кріпилася до поясу спідниці за допомогою
вовняного шнурка. При цьому основні відмінності спостерігалися в
поєднанні кольорів елементів костюма, в характері орнаменту, в
наявності прикрас, в фасоні жіночих головних уборів [6].
В сучасних шведських прикрасах чітко простежується дизайн епохи
вікінгів. Зображення зі строго визначеною композицією, кольоровою
гамою і технікою виконання складалися століттями і відображають досвід
багатьох поколінь. Орнаментальні мотиви в Швеції мали своєрідну
стилізацію: вони декоративні і узагальнені, їх контур очищений від
випадкових деталей [7].
Шведські дизайнери та модельєри прагнуть створювати речі, не
озираючись на мінливість сезонних трендів. Вони роблять ставку на
простоту та практичність. Ідентичність шведської моди визначається
трьома головними факторами: традиціями, пануванням демократії та
тим, що 90% жінок у цій країні працюють. Для шведів характерна
стриманість у виборі колірної гами, фасонів, аксесуарів та інших деталей.
Шведські дизайнери звертаються до народного мистецтва і
використовують традиційні матеріали і техніки: Піа Вален (Pia Wallén),
Маріа Вінка (Maria Vinka), дизайнери групи «Фронт» (Front) і студії «Björk
148
____________________________
Forth», дизайнер прикрас Піа Рамбауді (Pia Rambaudi), модельєри Анна

Хольтблад, Сандра Баклюнд і Оса Вестлунд [8, 9].
У шведському суспільстві жінки історично мають більш незалежне і
вільне становище в порівнянні з іншими країнами, що не могло не
відобразитись на одязі. Різниця між жіночою та чоловічою модою
незначна. Сьогодні шведський костюм привертає увагу тим, що в ньому
поєднуються ультрасучасна мода і споконвічні національні традиції:
простота, елегантність. Шведи в цьому питанні випереджають час.
1. Романов П. В., Ярська-Смирнова Є. Р. «Робити знайоме
невідомим ...»: етнографічний метод в соціології. Соціологічне
журнал. 1998. Том. 0. № 1-2 С. 145-160.
2. Розрив шаблону: мода як експерименту. URL: https:
//ru.sweden.se/kultura-i-tradicii/shvedskij-stil-luchshe-menshe-da-
luchshe (дата звернення: 07.05. 2020).
3. Тайлор Е.Б. Первісна культура. М.1989.
4. Іванова Л.В. Шведський народний костюм як символ
національної ідентичності. Шведи: сутність та
метаморфози ідентичності. М., 2008. С. 494-503.
5. Шведова К.Е. Шведський народний костюм: традиції і
сучасність. Молодіжний вісник. СПбГІК № 2 (6). 2016.
6. Nylen А. Swedish peasant costumes. Stockholm: Nordiska
Museet, 1949. 191 p.
7. Сутягіна Л.Е. До питання збереження національної
ідентичності. Елементи шведського народного костюма в
колекції МАЕ РАН. Санкт-Петербург і країни Північної
Європи. 19 (1). 2018. С. 98-306.
8. Лисичкина А. Шведська мода: основні напрямки моди і відомі
бренди шведської одягу. URL: http: // m-oda. ru (дата
звернення: 07.05. 2020).
9. Модний вибір URL: https://magazine.nv.ua/ukr/journal/2563-
journal-no-21/modnuy_vubir.htm1 (дата звернення: 07.05. 2020).
149
____________________________
УДК 7.05:687.01
Леухіна В.С.
ОБРАЗ РОЖЕВОГО ФЛАМІНГО ЯК ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ У

МОДЕЛЬЄРІВ
Анотація. У дослідженні розглянуто згадки про фламінго.

Визначено використання образу рожевого фламінго у творчості
модельєрів, дизайнерів, будинків моди. Знайдено самі цікаві образи
відомих зірок, які одягали сукні з рожевого фламінго.
Ключові слова: модельєри, дизайнери, вбрання, рожевий колір,
фламінго, пір’я.
Abstract. The study looked at references to flamingos. The use of pink
flamingos in the works of fashion designers, designers and fashion houses
has been determined. Found the most interesting images of famous stars who
wore pink flamingo dresses.
Keywords: fashion designers, designers, outfits, pink, flamingo,
feathers.
Фламінго на перший погляд здається непропорційним, але воно

стало символом вишуканості і витонченої краси, багато в чому завдяки їх
дивовижному кольору, який варіюється від білого і рожевого до яскраво
червоного і малинового відтінку.
З давніх часів люди шанували фламінго. Існує безліч легенд про
нього. Стародавні єгиптяни вважали фламінго священним птахом і
уособлювали її з богом сонця Ра. Птах фламінго вважається одним із
символів виконання найпотаємніших бажань, символом грації,
вишуканого витонченості і романтичної любові. Пара фламінго
символізують міцність уз, довге і щасливе сімейне життя. Тому не дивно
що фламінго є джерелом натхнення для поетів, дизайнерів одягу і
інтер’єрів, музикантів і художників.
Ці яскраво забарвлені птахи з вигнутими вниз дзьобами з сезону в
сезон останнім часом стають фаворитами у дизайнерів. Правда, до
останнього часу знайти речі з подібним принтом було справою не з
простих. Хтось може згадати фламінго в лукбуці Вікторії Газінскої в 2000
роках [4].
Moschino у 2013 р. презентував принтовані футболки і купальники із
зображенням «рожевого фламінго» [4].
150
____________________________
«Рожевий фламінго» визнаний модним кольором осені 2017 р. Під

час показів колекцій осінь-зима 2017/2018 р. модні бренди Valentino, Miu
Miu, Prada, Marni продемонстрували різні варіації відтінку «рожевого
фламінго» [5].
На тижні високої моди в Парижі осінь-зима 2018 р. були показані
колекції відомих дизайнерів. Для багатьох з яких саме рожевий фламінго
став джерелом натхнення для створення колекції. Однією з перших була
показана колекція Schiaparelli, створена креативним директором Будинку
Бертраном Гійона. Презентували маску у вигляді двох рожевих фламінго і
кейп зі схожою аплікацією. Також в колекції Schiaparelli Couture осінь-зима
2018 р. (рис. 1:1) були представлені вечірнє вбрання з вишивкою
натхненною рожевим фламінго [3].
Рожеве оперення фламінго надихнуло в осінньо-зимовому сезоні і
Armani Privé. Частина кутюрної колекції виконана в рожевому відтінку, а
кілька образів щедро прикрашені пір’ям, бахромою і воланами [3].
Карл Лагерфельд і Fendi надихаючись рожевими фламінго
представили лаконічнішу кутюрную колекцію осінь-зима 2018-2019 р., де
переважають більш спокійні відтінки рожевого кольору, і де на перше
місце виходить злиття традиційної розкоші, елементів мистецтва і
сучасних модних тенденцій.
Також в рамках тижня Високої моди в Парижі відбувся показ
модного будинку Christian Dior, який пройшов в музеї Родена. Креативний
директор Марія Грація Кьюрі створила досить стриману кутюрную
колекцію в якій як і у Fendi переважали лаконічні сукні. Але все ж
дизайнер не забула і про повітряні напівпрозорі сукні з шифону з дуже
красивою вишивкою з бісеру.
П’єрпаоло Піччолі в колекції для Valentino теж вирішив віддати
данину красі фламінго (рис. 1:2), продемонструвавши одне з
найефектніших суконь показу.
Колекція Dolce & Gabbana Haute Сouture осінь-зима 2018-2019 р.
була представлена різними моделями із використанням рожевих
фламінго (рис. 2:1).
Граціозні птахи з казковим оперенням навесні 2020 р. розбурхали
уяву багатьох дитячих дизайнерів. «Рожеві фламінго» на футболках і
бомберах, оселилися на сукнях (рис. 2:2), прикрасили собою сумки і
перетворилися в оригінальні рюкзаки [2].
Останнім часом багато відомих зірок: Рита Ора (на церемонії
вручення премії Evening Standard Theatre Awards) (рис. 2:3), Леді Гага (на
кінофестивалі у Венеції) (рис. 2:4), Кеша (на нагородження Governors
Awards), Трейсі Елліс Росс (на врученні премії InStyle Awards), Хайді Клум
(у фіналі шоу America’s Got Talent) вибирають для виходу в світ сукні,
151
____________________________
дизайн яких і рожевий колір викликають асоціації з граціозною і в той же

час яскравою екзотичною птицею фламінго [1].
Отже, згадки про фламінго існують здавна у легендах.
Використання образів рожевого фламінго спостерігаємо у творчості
модельєрів, дизайнерів та будинків моди. Знайдено самі цікаві образи
відомих зірок, які одягали сукні виготовлені з пір’я рожевого фламінго.
1. Последний звездный крик моды - розовый фламинго.
URL: https://rus.tvnet.lv/6466060/posledniy-zvezdnyy-krik-mody-rozovyy-
flamingo (дата звертання 06.04.2020).
2. Look of the week: розовый фламинго. URL: https://dochkimateri.com/sec
tions/fashion/5202-look-of-the-week-rozovyj-flamingo (дата звертання
06.04.2020).
3. Розовый фламинго-сумашедший тренд кутюрных показов. URL: https:
//www.vogue.ru/fashion/trends/rozovyy_flamingo_sumasshedshiy_trend_k
utyurnykh_pokazov (дата звертання 06.04.2020).
4. Розовый фламинго: главный принт этого лета. URL: https://fancy-
journal.com/fancy-shopping/moda-i-stil/14908-rozovyj-flamingo-glavnyj-
print-etogo-leta (дата звертання 06.04.2020).
5. Модний колір осені 2017: рожевий фламінго.
URL: https://lady.tochka.net/ua/71661-modnyy-tsvet-oseni-2017-rozovyy-
flamingo/ (дата звертання 06.04.2020).
1 2
Рисунок 1. Використання образу рожевого фламінго в дизайні одягу:
1 – колекція Schiaparelli осінь-зима 2018;
2 – Valentino Couture осінь-зима 2018.
152
____________________________
1 2
3 4
Рисунок 2. Використання образу рожевого фламінго в дизайні

одягу: 1 – Dolce & Gabbana Haute Сouture осінь-зима 2018-2019;
2 – Бомбер і рюкзак H & M Kids, сумка Zara Kids, плаття Billieblush;
3 – Рита Ора на церемонії вручення премії Evening Standard
Theatre Awards; 4 – Леді Гага на кінофестивалі у Венеції.
153
____________________________
УДК 687.016
Лобозінська Н.А.
ПРИНТ ЗЕБРИ ЯК ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ

У ВІДОМИХ БУДИНКАХ МОДИ
Анотація. У дослідженні розглянуто використання принта зебри у

колекціях відомих модельєрів і будинків моди. Монохромні тони та
контрастні кольори, які характерні для зебри вдало поєднуються у
різному вбранні.
Ключові слова: принт, зебра, модельєри, будинки моди, одяг,
аксесуари.
Abstract. The study examines the use of zebra print in the collections
of famous fashion designers and fashion houses. The monochrome tones and
contrasting colors that characterize the zebra blend well into different outfits.
Keywords: print, zebra, fashion designers, fashion houses, clothing,
accessories.
Анімалістичний принт, тобто забарвлення, що імітує шкіру або

хутро, стала вже класикою жіночого гардеробу і протягом не одного
десятиліття залишається в топі модних трендів. Коріння тренда цього
принта йде з 50-х, найризикованіші відпочиваючі на пляжах носили
купальники з принтом зебри, натхненні образами Тарзана і Джейн, а вже
в 60-х монохромні смуги покривали все: від вечірніх суконь до капелюхів.
Починаючи з 50-х років, кожен показ мод не обходиться без принтів під
леопарда, зебру, ягуара, тигра, змії, жирафа і т.д. Законодавці моди – від
Бріджит Бардо до Анни Вінтур – швидко підхопили тренд і одягалися в
цей принт з ніг до голови [3] (рис. 1).
Вибух популярності принта зебри припав на середину 70-х і 80-х
років минулого століття. Його підтримали Живанши, Валентіно, Версаче і
звичайно ж Каваллі. Роберто Каваллі наслідував Крістіана Діора і в 70-х
випустив колекцію використавши на своїх тканинах малюнок шкури зебри,
зробивши тим самим фурор в 2006 році [3] (рис. 2).
Ключ до того, щоб в цьому сезоні носити зебру правильно, – в
тому, щоб незвично міксувати різні варіації одного принта або, навпаки,
робити вибір на користь однієї-єдиної речі. Спроби змішати монохромну
смужку з іншими анімалістичними принтами зазнають фіаско, а особливо
трендовий неон – ще однієї тенденції родом з 80-х. У 80-ті принт зебри
був клубним одягом.
154
____________________________
Серед сучасних дизайнерів тваринне забарвлення тканин теж

користується популярністю. Так, бренд Мішель Корс випускає оригінальні
сумки, клатчі, гаманці, пояси та інші аксесуари з принтом зебри [1].
Принт «зебра» – цікавий, гарний ще й тим, що він не виглядає
хижим і вульгарним, як, наприклад, «леопард». Саме тому він здатний
вписатися практично в будь-який гардероб і виглядала гармонійно і
стильно.
Особливо актуальний принт зебри у 2019 році, який зустрічається
не тільки в одязі, але і в аксесуарах, взуття і навіть в макіяжі.
Кім Джонс створив чоловічу колекцію зима 2019-2020 із принтом
зебри, у якій звертається до спадщини Діор (рис. 2:2).
У колекції весна-літо 2020 творчий дует Доменіко Дольче і Стефано
Габбана торкнувся всіх аспектів обраної тематики (рис. 2:3). Так, відкрили
показ костюми, комбінезони та сорочки з анімалістичними принтами,
таких тварин як: зебра, леопард, тигр і змія, які прикрашають впізнаванні
образи бренду.
Отже, монохромні тони, характерні для зебри, легко комбінувати. А
сам принт доречний на спідницях, блузах, платтях, туфлях-човниках,
принтах на футболці. Тому багато дизайнерів використовують цей принт
у своїх колекціях.
1. В новом сезоне носите вещи с принтом зебры. URL:
https://www.vogue.ru/fashion/favourites-of-vogue/v_novom_sezone_no
site_veschi_s_printom_zebry (дата звертання 08.04.2020).
2. Почему зебра (а не леопард) – принт, который стоит примерить в
новом сезоне. URL: https://www.marieclaire.ru/moda/pochemu-zebra-
a-ne-leopard-print-kotoryiy-stoit-primerit-v-novom-sezone/ (дата
звертання 08.04.2020).
3. На смену леопарду: главный принт нового сезона. URL:
https://elle.ua/moda/fashion-blog/na-smenu-leopardu-samiy-modniy-
print-novogo-sezona/ (дата звертання 08.04.2020).
Рисунок 1. Колекції Джамба осінь-зима 2016/2017 / ready-to-wear /

неділя моди: Мілан.
155
____________________________
1 2 3
Рисунок 2. Принт зебри: 1 – колекція Діор «Homme» осінь-зима

2019/2020; 2 – Кім Джонс створив чоловічу колекцію зима 2019-2020;
3 – Дольче&Габана весна-літо 2020 / ready-to-wear / неділя моди: Мілан.
УДК 77.01
Луніна Д.С.
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФОТОГРАФІЇ У КОНТЕКСТІ ЇЇ ВПЛИВУ НА

FASHION-ІНДУСТРІЮ
Анотація. У даній роботі автор ставить завдання

відслідкувати як історичний розвиток фотографії вплинув на
фотографію в сучасному світі та підсвідомість людини. В результаті
аналізу автор вперше доводить, що фотографія є інструментом для
відображення внутрішнього світу та сприяє розширенню сприйняття.
Ключові слова: фотографія, камера-обскура, експерименти,
відкриття, fashion-індустрія.
Abstract. In this article the author depicts how the historical photo
evolution influenced the photo in the modern world and human subconscious.
As a result of the analysis the author proves for the first time that the photo is
a good tool to reflect the inner world and favours our sensation expansion.
156
____________________________
Keywords: photography, perforated camera, experiments, discoveries,

fashion industry.
Передумови виникнення фотографії обумовлені багатьма

історично-філософськими факторами та їх можна поділити на основні
етапи: доісторичний; філософський; мистецький; науковий, або технічний;
розвиток фотографії. Дискурсом даних питань займаються представники
різних наук: філософії, історії, картографії, мистецтвознавства, хімії,
анатомії, космографії, математики та археології. А у сучасному світі і
психології.
Досліджуючи історію фотографії треба дослідити і появу камери-
обскура. Евклід (близько 300 р. до н.е.) вивчає зір людини з математичної
точки зору і у рукописі «Оптика» описує властивості сприйняття оком
предметів навколо себе. Камера-обскура являє собою темну коробку з
невеликим отвором і світлою стінкою з іншої сторони. Через отвір світло
потрапляє в середину коробки і у перевернутому вигляді проєктує
картинку із зовні [5].
Через багато століть камеру-обскура стали використовувати, як
інструмент видатні митці та художники ХV-XVII століття. Першим відомим
художником, який використовував камеру-обскура став Ян Ван Ейк
(1385/1390-1441). В його одній з найвідоміших робіт «Портрет родини
Арнольфіні. 1434 р.» легко помітити наскільки він реалістичний, з високою
фотографічною точністю та глибиною світлотіней. А саме головне – це
дзеркало у якому відображається сім’я Арнольфіні, надто деталізована та
з точною передачею кольорів вбрання, що було на той час неможливим.
Це стало головним доказом, що Ян Ван Ейк використовував камеру-
обскура [9].
Хокні Девід у своїй роботі «Секрети старовинних картин»
досліджує, яким саме чином використовувалася камера-обскура та як
стало можливе настільки реалістичне зображення у роботах. Також
важливим фактором був час створення картин. На думку Хокні Д.
неможливо створити таку кількість реалістичних, наповнених,
промальованих, з чіткими світловими переходами картин за таких
короткий термін. Необхідно як мінімум декілька років. Одним з доказів, що
художники використовували не просто камеру-обскура чи Camera-Lucida,
а перші «фотоапарати» стала експертиза, яка показала наявність солей
та ртуті на полотнах. Вони дозволяли зафіксувати зображення на 30
хвилин. Саме ці матеріали використовували під час експериментів, щоб
стало можливим зафіксувати зображення [7].
І тільки у 1724 році, завдяки Йоганну Шульцу (1687-1744), було
відкрито азотнокислотне срібло. Воно допомогло фіксувати світло.
157
____________________________
Віддзеркалююча властивість менше ніж у інших елементів і це дозволяє

добре поглинати світло. Знадобилося близько століття, щоб інший
вчений, дослідник та першовідкривач фотографічного процесу Жозеф
Нісефор Ньєпс (1765-1833) на основі камери-обскура та лаку для
асфальту зміг зафіксувати зображення. Ним було досліджено більше 500
наукових робіт, на основі яких проводилися експерименти з
використанням великої кількості хімічних елементів, їх взаємовплив та
дослідження. Такі як: способи фіксування зображення, посилювач
чутливості срібла. Для того, щоб отримати фотографію необхідно було
правильно виставити експозицію, а саме направити в місце де найбільше
світла (сонця). На першій фотографії чітко спостерігається, що сонце
зафіксоване з обох сторін однаково. Причиною є дуже довга витримка,
близько 8 годин, та слабка світлочутливість. Встановити дату, коли саме
була зроблена перша фотографія не змогли, тому прийнято вважати
період з 1816 до 1826 року. До моменту появи першої стійкої фотографії.
Внаслідок такої кількості експериментів Ж. Н. Ньєпс винайшов
геліографію, як побічне відкриття. Вона стала використовуватися в
типографії і дозволила тиражувати фотографії [2].
Художник Луї Жак Манде Дагер (1787-1851) проводить також
експерименти в галузі технологічної появи фотографії. Його головним
успіхом стає винахід дагеротипії. Під час спостережень за парами ртуті,
він звернув увагу на реакцію світлочутливості. В результаті отриманих
дослідів швидкість експозиції збільшилася з 6-8 годин до 15-20 хвилин.
Це дозволило почати знімати портрети, бо до цього портретна
фотографія не існувала, як окремий стиль. Вона стала масово
розповсюджуватися. Головними об’єктами до дагеротипії були пейзажі,
нерухомі натури [6].
Наступним надважливим відкриттям стала поява мокрого коллодія
у 1851 році, який дозволив зменшити витримку у близько 50 разів в
порівнянні з дагеротипією. Його засновником став Фредерік Скотт Арчер
(1813-1857). Єдиним недоліком було те, що фотографія висихала за 10-
15 хвилин і не підлягала змінам. Але не завадило фотографам активно
використовувати саме сей метод [1].
Відкриваються фотоательє «Храми фотографії» з 1850-х років, їх
кількість стрімко зростає від 12 в 1851 році до 200 в 1860 році у Лондоні.
Їх ще називали «Камера тортур» та «Театральні підмостки». У зв’язку з
тим, що кожен рух міг призвести до нечіткої фотографії стали
використовувати спеціальні прилади, які дозволяли моделі бути
непорушною [8:103]. В паризькій фотографії в цей період нараховувалося
близько 33000 працівників. Високим попит на фотографію призвів до
стрімкого розвитку. Першими клієнтами були заможні люди: імператори,
158
____________________________
міністри, актори, танцівники. Але з відкриттям такої кількості фотосалонів

конкуренція змушувала знижувати ціну.
Появі кольорової фотографії завдячуємо Лівай Хіллу (1816-1865),
хоча перші дослідження в цьому напрямку робив Ж.Н. Ньєпс. Геліохромія
– це зміна окрасу солей срібла під впливом кольорового опромінення. Л.
Хілл прагнув запатентувати свій проєкт. Геліохімія – поєднання декількох
відтінків. Була недовіра до даного методу. Вважали, що фотографії
підфарбовані. Деяка правда в цьому була. Завдячуючи цьому відкриттю,
був виявлений вектор руху у дослідженнях.
Синтез кольору дослідив Джеймс Клерк Максвелл (1831-1879). Він
довів, що для отримання повнокольорової фотографії достатньо
використовувати три кольори (жовтий, маржента, циан). У червні 1860
року в Оксфорді Дж. Максвелл представив світловий короб у якому стало
можливим поєднати ці кольори. Свій знімок тартанової стрічки, у якому
він поєднував фільтри різного кольору презентував у травні 1861 року.
Також, у 1861 році дослідили, що якщо поєднати дві фотографії, її можна
змінити, удосконалити – так з’явився перший фотошоп. Завдяки цьому
дослідженню фотографія стала популяризуватися [4].
Період виникнення фотографії сягнув від доісторичного періоду,
активно розвивається сьогодні та прокладає шлях у майбутнє. На моя
думку, на кожному його етапі від наскальних малюнків, сонячного
годинника, появи камери-обскура, камери-люціда та стрімкого технічного
розвитку, як обладнання так і технік фотозйомки людина прагнула
розширити горизонти пізнання, досліджувати світ, створювати та
вдосконалювати себе і оточуючих, ідеалізувати та спрощувати життя за
рахунок технічного прогресу. На стрімкий розвиток фотографічного
процесу вплинули економічна та політична ситуація в світі. «Без світла не
було б фотографії…» [3].
Одним з важливих факторів створення якісної фотографії є
композиція перспективи зображення. Вона допомагає глядачу достатньо
реально сприймати зображений об’єкт. Фотографія – це спосіб
самовираження, спосіб зафіксувати справжнього себе і водночас
вдягнути безліч масок. Спосіб проявити прекрасне, підкреслити або
приховати жахливе в собі і оточуючому світі. Це можливість
ідентифікувати себе в особистостях, підняти самооцінку чи навпаки
зруйнувати віру у себе. Залежить від майстерності та завдання
фотографа. Фотографія – це швидка допомога в роботі психолога,
майстерна візуалізація – кращих менеджер з продажу будь-якого бренду,
продукту. Фотографія може стати відображенням внутрішнього та
розширити горизонти сприйняття зовнішнього світу. Фотографія об’єднує
159
____________________________
fashion-індустрію зі споживачем та знайомить споживача з модними

тенденція, які панують.
1. Алексеев Алексей. Мокрый коллодионный процесс. Вечный
коллодий (рус.). Foto&video. 2009. № 2. С. 86-93.
2. Буринський Володимир. Луи Дагер и Жозеф Ньепс. Их жизнь и
открытия в связи с историей развития фотографии.
Мультимедийное издательство Стрельбицкого. 2019. 152 с.
3. Гэткам Крис. Свет и фотосъемка. 50 фотографий моды / пер. А.
Жовинский. Москва, 2013. 144 с.
4. Максвелл Джеймс. 1861 р. Перша в світі кольорова фотографія.
«Тартанова стрічка». URL: http://www.clerkmaxwellfoundation.org/h
tml/first_colour_photographic_image.html (дата звернення:
12.11.2019).
5. Нагорнов Ю. П. Композиция перспективних изображений. Томск,
2016. 273 с.
6. Редько А.В. Основы фотографических процессов. СПб.: «Лань»,
1999. 512 с.
7. Хокни Дэвид. Секреты старых картин. Москва, 2004. 236 с.
8. Фризо Мішель. Новая история фотографии – Nouvelle Histoire de
la Photographie. А. Г. Наследников, А. В. Шестаков. СПб.:
Machina, 2008. 337 с.
9. Ян ван Ейк. Портрет подружжя Арнольфіні, 1434 р. URL:
https://www.nationalgalleryimages.co.uk/ (дата звернення:
01.11.2019).
УДК 747.012:65
Мазур В. В.
Науковий керівник: О.В.Приступа, ст. викладач
ІНСТАЛЯЦІЯ В ДИЗАЙНІ НАВЧАЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ
Анотація. У роботі проаналізовано композиційні прийоми

організації предметно-просторового середовища навчальних закладів,
розглянуто виражальні можливості інсталяції як сучасного
дизайнерського засобу образного рішення в інтер’єрі.
Ключові слова: дизайн, інтер’єр, навчальне середовище,
композиційні засоби, дизайнерські підходи, інсталяція, проєктні рішення.
160
____________________________
Abstract. The paper analyses the compositional techniques of the

organisation of the spatial environment of educational institutions, examines
the expressive possibilities of installation as a modern design tool imaginative
in the interior.
Keywords: design, interior, learning environment, composites, design
approaches, installation, design solutions.
Сьогодні комплексний об’єкт, яким є будь-яке громадське

середовище, особливо навчальне, вимагає від дизайнера системного
підходу, що спирався б на логістику навчального процесу та відігравав
інформаційно-комунікативні функції в системі освітнього простору. Саме
тому необхідно виділити основні складові сучасного дизайну інтер’єрів
навчальних установ та підходи до організації середовища, які повинні
забезпечити водночас максимально комфортні умови навчання, а за
рахунок цього – ефективність роботи освітнього закладу.
Більшість науковців вивчають проблеми комфортного середовища
громадських закладів через призму технічних характеристик мікроклімату
приміщень: ергономічних вимог, екологічних показників, конструктивних
елементів, системи освітлення тощо.
Зокрема, Адамович В.В. та Бархін Б.Г. розглядають функціональні
особливості й архітектурні засоби проєктування науково-дослідних
установ, вузів, виставково-музейних та адміністративних будівель [1].
Найбільш грунтовним дослідженням можна вважати працю
Підлісної Р., яка містить інформаційно-технологічну, екологічну та
художньо-образну складові комфортності виробничого середовища.
Науковець пропонує визначення універсального комплексного підходу у
проєктних рішеннях інтер’єрів виробничих і допоміжних приміщень та
рекреаційних зон для різних галузей промисловості [5].
Як виявив загальний огляд джерел, відсутність наукових
досліджень сучасних дизайнерських прийомів та композиційних засобів
формування середовища навчальних закладів становить коло
невивчених питань і зумовлює актуальність даної роботи.
Метою дослідження є визначення прийомів організації предметно-
просторового середовища освітніх закладів на ґрунті проєктних рішень
інтер’єрів навчальних, адміністративних та рекреаційних зон з
використанням інсталяції як сучасного дизайнерського засобу.
Інсталяція (від англ. installation – установка, розташування, монтаж)
– вид мистецтва, що є просторовою композицією з різноманітних речей,
творів живопису, скульптури, промислових виробів, матеріалів,
природних об’єктів, текстової та візуальної інформації, об’єднаних
художньою ідеєю, в основі якої – створення умовного середовища [3].
161
____________________________
Дизайнерські пропозиції за рахунок використання композиційних

засобів здатні значно покращити візуально-психологічне сприйняття
інтер’єру без зміни будівельних конструкцій та обладнання, що є дуже
важливим фактором у дизайні освітніх установ, оскільки більшість з них
знаходяться в застарілих архітектурних будівлях.
Можна виділити окремі дизайнерські прийоми використання
інсталяції, спрямовані на досягнення певних візуальних ефектів у
формуванні середовища навчального закладу та покращення його
естетичних характеристик:
• надання середовищу певного художньо-естетичного образу,
інтерактивності, відповідності напрямку діяльності або особливостям
корпоративної культури установи (рис. 1:1);
• зонування простору та покращення орієнтації за рахунок
розміщення інсталяції на стінах, стелі, підлозі (рис. 1:2);
• виділення основних композиційних домінант інтер’єру кольором,
матеріалом, фактурою, підсвіткою, звуковим оформленням інсталяції
(рис. 1:3);
• зонування простору у якості перегородки, мобільної ширми,
обладнання (рис. 2:1);
• смислове акцентування наукових даних конкретної тематики,
джерел інформації, вивчення наукових дисциплін, наукової і творчої
діяльності (рис. 2:2);
• зміна візуальних характеристик простору за рахунок тектонічної
структури, колористики, метрично-ритмічних закономірностей, фактурної
та текстурної виразності, введення додаткового освітлення, інноваційних
технологій, віртуальної реальності, рекреаційних зон тощо (рис. 1:4).
Інсталяція конструює особливий багатовимірний експозиційний
простір за рахунок використання різноманітних матеріалів та елементів -
від мистецьких творів, промислових відходів до інноваційних
комп’ютерних технологій. Вона є основою та джерелом для пошуку нових,
сучасних підходів у оформленні інтер’єрів навчальних приміщень,
кабінетів, коридорів, фойє, залів.
Художньо-образне рішення середовища навчального закладу має
створювати психологічний, зоровий, гігієнічній комфорт, забезпечувати
комунікативно-інформаційну функцію, акцентувати брендові та
корпоративні ознаки. Проєктні пропозиції облаштування навчальних,
адміністративних, рекреаційних зон з використанням авторської інсталяції
здатні створити та підкреслити індивідуальність освітньої установи.
162
____________________________

1. Адамович В.В., Бархин Б.Г., Варежкин В.А. и др. Архитектурное
проєктирование общественных зданий и сооружений. Москва,
Стройиздат, 1984, Изд. 2-е перераб. и доп. 553 с.
2. Гуляев Г.Ю. Современные технологии: актуальные вопросы,
достижения и инновации: сборник статей XVI Международной
научно-практической конференции. Пенза: МЦНС «Наука и
Просвещение». 2018. 294 с.
3. Енциклопедія Сучасної України. URL:
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12358 (дата звернення:
18.02.2020).
4. Мочалова Т.Ю. Применение «умных материалов» в дизайне
интерьеров. Молодежь, наука, технологии: новые идеи и
перспективы (МНТ-2015). С. 459-460.
5. Підлісна О.В. Сучасні дизайнерські підходи та засоби формування
виробничого інтер’єру: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства :
17.00.07. Харків. держ. акад. Дизайну і мистецтв. Харків, 2015. 20 с.
1 2
3 4
Рисунок 1. Дизайн-прийоми використання інсталяції.
163
____________________________
5 6
Рисунок 2. Дизайн-прийоми використання інсталяції.
УДК 687.016:677.027.5
Максимюк Ю.С.
ВИКОРИСТАННЯ ФОРМИ І ПРИНТА НАУТИЛУСА У ДИЗАЙНІ ОДЯГУ
Анотація. Проведено аналіз авангардних колекцій, прет-а-порте

і від кутюр де спостерігаємо використання форми і принта наутилуса.
Здійснено дослідження застосування форми наутилуса у аксесуарах.
Ключові слова: форма, принт, наутилус, колекції, одяг,
аксесуари.
Abstract. The analysis of avant-garde collections, pret-a-porte and
from couture where the use of nautilus form and print is observed. The use of
the nautilus form in accessories has been investigated.
Keywords: shape, print, nautilus, collections, clothing, accessories.
Наутилус (Nautilus) – це прямий родич восьминогів (рис 1:1). Єдині

серед сучасних головоногих молюсків, що мають зовнішню
спіральнозакручену черепашку. Від інших сучасних головоногих –
восьминогів, кальмарів, каракатиць – наутилус відрізняється потужною
зовнішньою черепашкою [1].
Fold 2009 р. надихнув Хейлі та Фіону на співпрацю в одязі для
«WOW». Модель розроблена з 30 метрів білої лайкри. Вони грали
технікою складання, намагаючись перетворити м’який, струменевий
матеріал у щось жорстке та структурне. Вони вибрали білий колір через
164
____________________________
те, як світло діяло на напівпрозорість складених шарів, які по силуету

нагадують наутилуса.
У 2011 році Французька федерація кутюра запросила
голландського дизайнера Ірис Ван Херпен, де він показав у своїй колекції
смугасту графіку, яку використала з малюнка на панцері наутилуса
(рис. 2:2). Дизайнер знаходить нові способи створювати одяг: в сукнях-
конструкціях, які покликані відтворювати відносини повітря і води, є
сусідами такі традиційні матеріали, як органза, і тканини-стрейч з
техніками кшталт 3D-друку і лазерного різьблення.
Модельєр Слава Зайцев демонстрував авангардну колекцію з
мотивами наутилуса на Mercedes-Benz Fashion Week Russia осінь-зима
2014-2015 р. Акцентами у його колекції були головні убори (рис. 1:4).
Di Redazione у 2014 році використовував концепцію повторення для
створення структурованих та 3D тканин, текстура яких була отримана
шляхом накладання багатьох шарів і повторних форм, всі з’єднані між
собою. У колекції є багато хвиль, як і смуг на панцері наутилуса. Хвиля
представляє математичну та природну форму і надає руху та текстури
тканинам.
Ноа Равів у 2014 році представила колекцію одягу, в якій текстиль
поєднується з деталями, створеними на 3D-принтері. В художньому
образі своєї колекції закладено смугасту графіку на панцері наутилуса
(рис. 2:1). Дипломний проєкт, який складається з приголомшливих,
скульптурних моделей, які повторюють форму наутилуса. Сукні
виготовлені за допомогою 3D-друку, плісированої тканини, тюлі та
шовкової органзи [2].
Українська дизайнерка Ірина Джус, засновниця київського будинку
моди DZHUS, використовувала філософські ідеї, щоб побудувати свою
останню колекцію техногенезу. В її колекції спостерігаємо образ
наутилуса (рис. 1:5).
Діана Уланова створює колекції сумок «Панцирні» застосувавши
форму наутилуса (рис. 1:2). Шкіряна сумка «КОКОН» середніх розмірів
для повсякденного носіння на магнітних кнопках. Спосіб її носіння – на
лікті і в руці.
Андрей Дізайнс надихнувся наутилусом у створенні кросівок у 2019
році. На його думку, це одна з найчарівніших тварин завдяки її здатності
жити на таких глибоких глибинах і рухатися навколо, використовуючи
реактивний рух. У його розробці кросівок бігун має гнучку підкладку для
шкарпеток, яка вміщує ногу та міцний зовнішній вигляд для довговічності.
Малюнок був натхненний щупальцями nautilus (рис. 1:3). Подібно до
щупалець підошва має крихітні гребені на шишках для додаткової тяги
[3].
165
____________________________
Отже, форму і окрас наутилуса рідко зустрічаємо у колекціях

дизайнерів одягу. Переважно це авангардні колекції вбрання (рис. 1, 2).
Принт наутилуса не є популярним у фешн індустрії як інші звірині принти.
1. Наутилус. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Наутилус (дата звер-
тання 14.04.2020).
2. Noa Raviv. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Noa_Raviv (дата
3. Аndrew_designs. URL: https://www.instagram.com/andrew_designs
/?fbclid=IwAR0e2s0iYEiBqtPrz4Nbrk5hJHdsF3RGoDZSTV0P1e1O
TU1EYDFnu_eZzpc (дата звертання 14.04.2020).
1 2 3
4 5 6
Рисунок 1. Використання форми і принту Наутилуса:

1 – Наутилус; 2 – колекція сумок «Панцирні» Діани Уланової;
3 – Андрей Дізайнс розробка кросівок; 4 – Слава Зайцев на
Mercedes-Benz Fashion Week Russia осінь-зима 2014-2015;
5 – Колекція Ірина Джус; 6 – Колекція FUFU LIP NINJAS.
166
____________________________
1 2 3
Рисунок 2. Використання форми і принту Наутилуса в дизайні

одягу: 1 – колекція Ноа Равів у 2014 році;
2 – колекція Ірис Ван Херпен у 2011 році;
3 – колекція Да Ієна Андерсона та Бенджаміна Канареса у 2014
році; 4 – колекція Марка Джейкобса і Родарта Нью-Йорку 2019 році.
167
____________________________
УДК 747:316.772
Марчук М.В.
ХУДОЖНЬО-КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ
ОБКЛАДИНКИ ЖУРНАЛУ
Анотація. Видання висвітлює періоди становлення та розвитку

обкладинки глянцевого журналу як жанру рекламного дизайну, досліджує
його художньо-комунікативні особливості, сучасні засоби дизайну
обкладинки та новітні концепції розвитку завдяки технологічним та
соціокультурним чинникам, дослідженням проводяться.
Ключові слова: глянцева обкладинка журналу, журнал, розробка,
друк, історія моди, імідж реклами, дизайн.
Abstract. The publication covers the periods of formation and
development of the cover of the glossy magazine as a genre of advertising
design, explores its artistic and communicative features, modern means of
cover design and the latest development concepts due to technological and
socio-cultural factors, investigations are conducted.
Keywords: glossy magazine cover, magazine, development, printing,
fashion history, advertising image, design.
Обкладинка журналу – це перша сторінка видання, один із

основних елементів художнього оформлення. Вона виконує роль носія
реклами, активно впливає на імідж друкованої продукції, формуючи її
відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних верств,
політичних партій і організацій, наукових шкіл, релігійних конфесій. Саме
від вдалої концепції графічного рішення обкладинки журналу залежить
привернення уваги цільової аудиторії, що має власну вікову та гендерну
специфіку. Тому актуальним є дослідження художньо-комунікативних
особливостей та композиційних засобів обкладинки з метою формування
новітніх дизайнерських концепцій оформлення ілюстрованих періодичних
видань.
Метою роботи є дослідження графічної концепції обкладинки як
засобу масової комунікації та різновиду дизайну журнальної продукції.
Завданнями є аналіз специфічних особливостей та основних
художніх концепцій у дизайні обкладинки журналів, класифікація
композиційних засобів які є визначальними у досягненні візуальної
виразності.
168
____________________________
Питанням концепції журнальної продукції, комунікативної структури,

маркетингової стратегії сучасних журналів присвячено чимало праць
науковців. У своїх наукових дослідженнях питання візуальної концепції
оформлення журнальних видань розкриває Шевченко В.Е. [4]. Автор
проводить грунтовний аналіз композиційної побудови й архітектоніки
видання, впливу шрифтів та кольору на сприйняття журнального
контенту, вивчає роль графічних засобів в інтерпретації інформації.
Аналітичне дослідження загальноєвропейських тенденцій та
національних особливостей розвитку української графіки ХХ століття
провела Лагутенко О.А. [2]. Вона також приділила значну увагу
стилістичним особливостям художньої мови книжкової обкладинки.
Як показав огляд публікацій, аспекти композиційно-графічного
моделювання та візуальний стиль обкладинок журнальної продукції не
розглядались, а тому потребують дослідження.
Термін «обкладинка» трактується як перша сторінка будь-якого
видання, що поєднує в собі образотворчі та шрифтові елементи, які
призначені для здійснення графічної комунікації [1]. Обкладинка –
зручний і масовий носій для привернення уваги до матеріалу, лаконічного
образного натяку на зміст видання. Дизайнери використовують цей
простір для презентації змісту інформаційної частини, акцентування
найголовніших аспектів та ключових тем, комунікації з цільовою
аудиторією.
Розквіт графічного оформлення обкладинок відбувся в період,
коли почали з’являтись друковані видання різноманітної тематики:
політичні журнали, галузеві журнали, журнали моди, історичні журнали,
газети останніх подій, наукові журнали та ін. Розвиток сфери кіноіндустрії,
мистецтва, літератури, соціуму мав великий вплив на дизайн друкованої
продукції. Титульні сторінки періодичних видань завжди висвітлювали
найбільш значимі події і транслювали соціокультурні цінності епохи.
Один з яскравих прикладів – журнал «Playboy», що був заснований
1953 року в Чикаго, США. Він став неймовірно актуальним у післявоєнній
Америці, коли загострились суспільні питання кохання і сексу. Великий
відсоток сексуальних злочинів, що набував все більших масштабів,
викликав занепокоєння великої частини населення.
Перший журнал «Playboy» містив на обкладинці зображення
оголеної жінки для привернення уваги і зацікавленості чоловічої
аудиторії. На дизайн і концепцію видання вплинуло військове минуле
самого видавця, коли пригадались фотокартки з оголеними жінками, які
годинами розглядали в армії для зняття психологічної напруги.
Г’ю Гефнер на початку пропонував на обкладинку малюнок оленя,
який символічно натякав на чоловічу парубочість. Але з часом виявилось,
169
____________________________
що це зображення вже використовувалось. Таким чином, кролик в

смокінгу став основним елементом графічного оформлення першого
глянцю, а з часом і фірмовим персонажем бренду «Playboy».
Надзвичайної популярності журнал набув, коли на обкладинках
почали з’являтись оголені знаменитості того часу. Після отримання
світової популярності журналу, для будь-якої жінки стало престижним
бути на головній обкладинці. Найприбутковішими виданнями Playboy [5]
стали номери з такими знаменитостями, як Мерлін Монро, Шерліз Терон,
Кім Кардаш’ян та ін. (рис. 1). Це був ідеальний маркетинговий хід. Попри
всю інформативність і цікавість видання, читачі прагнули придбати
журнал з метою колекціонування фотографій жінок з обкладинок Playboy.
Крім Playboy, подібну стратегію використовували інші популярні
видання, котрі висвітлювали цікавих і знаменитих людей свого часу. Це
такі журнали як Life, People, Forbes, Vogue, Esquire, Bazaar та інші.
Головна стилістично-художня мета дизайну обкладинки
періодичного видання – висвітлення головного, показ сьогодення,
актуальні тренди з часом змінилась. Журнали почали самі диктувати нові
теми, з новими неупередженими поглядами. Особливо яскраво цей
момент можна розглянути на прикладі видання Vogue [3], котрі своїми
ілюстрованими обкладинками ставили провокаційні питання для
суспільного обговорення, наприклад, «Краса поза часом», «Знущання та
вбивство тварин заради моди», «ЛГБТ», «Расизм», «Протест проти
косметики», «Чоловіки і краса», «Расове кохання» і т.д. (рис.2).
Специфіка художньої мови обкладинки визначається тим, що вона
є одним із найдавніших рекламно-інформаційних засобів привернення
уваги. Розвиток поліграфії сприяв появі більшого діапазону виражальних
засобів, таких як колір, різноманітний набірний шрифт, розмір відбитка,
якість друку. Основний набір засобів для побудови композиції обкладинки
включає: зображення, назву, ключову фразу, короткі «тегі» по змісту.
Основа обкладинки – цікава художня композиція та короткий текст –
суттєво підвищують ефективність графічної комунікації.
Аналіз становлення і розвитку обкладинки періодичного видання, як
окремого виду графічного рекламного мистецтва, дозволив визначити
специфічні особливості та основні художні концепції.
Таким чином, візуальна виразність обкладинки досягається завдяки
чітко розробленому макету та способу верстки, принципам побудови
гармонійної композиції, шрифтам, кольоровій палітрі, сукупності
графічних характеристик. Усі зображальні та ілюстративні матеріали
повинні відповідати особливостям змістового наповнення та концепції
журналу. Жанрова специфіка видання є визначальною для графічного
оформлення та візуальної стилістики.
170
____________________________

1. «Обкладинка». Академічний тлумачний словник української мови.
Т. 5, С. 512. URL: http://sum.in.ua/s/obkladynka (дата звернення:
16.04.2020).
2. Лагутенко О. Graphein Графіки : нариси з історії української графіки
ХХ століття. Київ, 2007. 168 c. ISBN 978-966-4650-34-9.
3. Топ-10 самых скандальных обложек журнала Vogue. Режим
доступу: https://ofigenno.com/oblozhki-vogue (дата звернення:
16.04.2020).
4. Шевченко В.Е. Роль візуального стилю журналу для ідентимфікації
вимдання. Наукові записки Української академії друкарства. Серія:
Соціальні комунікації. 2015. №2. С. 139-147. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzck_2015_2_18.(дата звернення:
16.04.2020).
6. Шерліз Терон, Мерилін Монро та інші. Опубліковано список
найкращих обкладинок Playboy зі знаменитостями. URL:
https://nv.ua/ukr/style/znamenitosti/sharliz-teron-naomi-kempbell-i-
drugie-opublikovan-spisok-luchshih-oblozhek-playboy-so-
znamenitostyami-50042145.html. (дата звернення: 16.04.2020).
7. La Gazette. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/La_Gazette. (дата
звернення: 16.04.2020).
Рисунок 1. Обкладинка журналу «Playboy» з Мерилін Монро,1956 р.
Рисунок 2. Обкладинки видання Vogue.
171
____________________________
УДК 687.016:687.03
Медведь А.С.
МОДА НА ОДЯГ ТА АКСЕСУАРИ ЗІ ЗМІЇНОЇ ШКІРИ
Анотація. Імітація зміїної шкіри є одним з основних тваринних

принтів. Зміїні мотиви можуть спочатку відлякувати своїм екзотичним
і провокаційним характером. Але перше враження оманливе: цей принт
цілком універсальний і пасує навіть до простих повсякденних вбрань.
Зміїний принт завжди виглядає дуже екзотично і загадково.
Ключові слова: змія, принт, пітон, шкіра, дизайнери, вбрання,
аксесуари.
Abstract. Imitation snake skin is one of the main animal prints. Snake
motives may initially be frightened by their exotic and provocative nature. But
the first impression is misleading: this print is quite versatile and fits even with
simple casual outfits. Snake print always looks very exotic and mysterious.
Keywords: snake, print, python, leather, designers, outfit, accessories.
У 1996 році було покладено моду на анімалістичний принт, завдяки

колекції Dolce & Gabbana «Animal Prints». Розроблений тваринний принт
згодом став символом торгової марки. У цій колекції було вдосталь
вбрання із зміїним принтом [3].
Дизайнери в новому сезоні не можуть пройти повз шкіри екзотичних
тварин. Рептилії представлені у всій красі у Alexachung, він створив
колекцію черевиків з барвистих змій [3].
У весняно-літніх колекціях не так багато моделей верхнього одягу,
але серед них обов’язково знайдеться річ, прикрашена зміїним принтом.
Наприклад, елегантне пальто зі шкіри кобри представив у своїй новій
лінійці бренд Izeta, а не менше стильне рішення, але зі шкіри пітона,
зустрічаємо у весняно-літньої колекції Fendi [2].
У колекції Saint Laurent знаходимо модель з актуальним принтом на
куртці зі шкіри пітона [2]. Шкіряну накидку зі зміїним принтом демонструє
дизайнерка Esteban Cortazar у колекції весна-літо [2].
Блузу із зміїним принтом з колекції Courrèges, можна носити не
тільки в спеку, а і в більш холодну пору року, наприклад, поверх
водолазки, і влітку, так як вона на тоненьких бретельках [2]. Оригінальні
вироби зі шкіри пітона пропонує дизайнерка Elisabetta Franchi, але її
вироби можна носити тільки влітку [2].
172
____________________________
Штани зі зміїним принтом йдуть далеко не всім модницям, так і в

плані комбінування ця модель дуже примхлива. Можливо, що саме тому
лише деякі дизайнери зважилися на сміливий крок включити зміїні штани
в свої колекції. Наприклад, в колекції Loewe представлена срібляста
модель, а в колекції Esve можна знайти легінси з принтом змії, які з
однаковим успіхом зіграють роль колготок [2].
Як правило, спідниці зі зміїним принтом завжди облягаючи, але в
колекції бренду Aganovich з’явилася вільна спідниця з трендовими
вставками змії [2]. Наскільки оригінально можна інтерпретувати даний
тренд нам наочно показали дизайнери, які включили в свої колекції сукні
зі зміїним принтом – це дизайнери British Higher School of Art and Design
Moscow BA (Hons) Fashion і Ivka. Louis Vuitton створив зміїну сукню і наніс
на нього інший малюнок, об’єднавши, таким чином, відразу кілька
трендів. Koché, пришив принт, в результаті чого з’явилася цікава сукня
зміїного забарвлення.
У центрі уваги, найчастіше, знаходяться шкіри пітона і кобри. Само
собою зрозуміло, в одязі використовується переважно сам принт, в той
час, як з справжньої шкіри рептилій створюють тільки взуття і сумки. Але
цей мотив широко використовується на аксесуарах, таких як сумки,
ремені, браслети і шийні хустки. Деякі дизайнери прагнуть максимально
наблизитися до оригіналу, зберігши натуральне забарвлення, в той час,
як інші зберігають лише малюнок і використовують всілякі кольори і
відтінки (рис. 1; рис. 2). Вони ідеально поєднуються з чорним одягом.
Одна деталь зі зміїними візерунками внесе різноманітність в повністю
чорне вбрання, що складається з сукні, куртки-косухи і черевиків з
заклепками.
Принт зміїна шкіра дуже примхливий в поєднаннях, тому, потрібно
бути уважними при виборі аксесуарів. Вони не повинні бути занадто
помітними, яскравими або різнокольоровими. В цілому, одяг з принтом
змії потрібно доповнювати взуттям і сумками в чорному кольорі, або ж
моделями з таким же принтом. У лінійці Saint Laurent ботфорти зеленого
кольору під шкіру змії знаходимо в колекції «Acne. Для плавного переходу
від зимового до весняного сезону є високі чоботи з пітона у колекції Miu
Miu. Оригінальним доповненням до вбрання стане взуття зі шкіри пітона з
колекції Louis Vuitton. Туфлі з пітона у колекції BCBG Max Azria, а сандалі
на високому каблуці є в колекції Barbara Bui.
Ідею зміїного принта підтримує і Джузеппе Занотти. 62-річний
італійський дизайнер представив високі, під саме коліно чоботи на
стійкому каблуці «DOREEN», призначення яких (за його словами) –
«пробиватися крізь натовп». Є класичні півчобітки «TYSHA» в тій же
173
____________________________
сріблясто-сірій гамі. А для шанувальників спортивного стилю взуття,

дизайнер приготував ще й кросівки.
Жіночі сумки відрізняються як за розміром, так і за своїм
призначенням, тому різноманіття сумок з принтом змії не повинно нікого
дивувати. Наприклад, в колекції бренду Céline є досить цікава модель
сумки під зміїну шкіру, яку можна носити з одягом в будь-якому кольорі і
будь-якому стильовому напрямку. Аналогічний варіант, але в сріблястому
відтінку, є у колекції Chanel. Любителі неформального стилю знайдуть
однотонну модель жіночої сумки під зміїну шкіру в колекції Christian Dior.
Класичне бачення принта змії у сумках з колекції Lanvin, а сміливе
бачення у колекції з лінійки Miu Miu сумки з пітона, які відрізняються тим,
що є колаборацією декількох відтінків. Незвичайне колірне рішення
пропонують дизайнери бренду Dries Van Noten, в колекції яких є
фіолетовий клатч. Якщо ж говорити про розміри, то, мабуть, самої
маленькою сумочкою зі шкіри рептилій стало творіння модного Будинку
Saint Laurent.
Вертикальне забарвлення пітона робить фігуру стрункішою і
візуально «витягує» силует, а більш дрібний принт кобри пасуватиме
мініатюрним фігурам. Облягаючі штани, легінси і спідниці зі зміїним
принтом привертають увагу до ніг і підкреслюють їх недоліки, а так само
акцентують увагу на проблемних місцях у стегнах.
Зміїний принт найкраще поєднується з однотонним одягом: білого,
сірого, бежевого, коричневого і чорного кольору. Що ж стосується кольору
принта, то особливо актуальне природне забарвлення змії – коричневий,
бежевий, чорно-сірий і зелені відтінки, а ось оранжевий, жовтий і
червоний виглядають досить сміливо і яскраво [1].
Отже, за останні роки зміїний принт – найчастіше імітація шкіри
пітона. В даний момент ці рептилії не поступаються за популярністю
леопардові, зебрі і тигру. Зміїні мотиви можуть спочатку відлякати своїм
екзотичним і провокаційним характером. Але перше враження оманливе:
цей принт цілком універсальний і підходить навіть для простих
повсякденних нарядів.
1. Холодна зброя: як носити одяг зі шкіри рептилій. URL:
https://vogue.ua/ua/article/fashion/tendencii/holodnoe-oruzhie-kak-
nosit-odezhdu-iz-kozhi-reptiliy.html (дата звертання 02.04.2020).
2. Модный змеиный принт – одежда расцветки кобры и питона. URL:
https://m-oda.ru/stili-i-napravleniya/modnyj-zmeinyj-print-odezhda-
rascvetki-kobry-i-pitona/ (дата звертання 02.04.2020).
174
____________________________
3. Тренды: Змеиный принт – в моде и этой весной. URL:

http://tom6.ru/articles/trendy-zmeinyj-print-v-mode-i-etoj-vesnoj/ (дата
1 2 3
4 5 6
Рисунок 1. Імітація зміїної шкіри в колекціях дизайні одягу: 1 – Tom Ford

осінь 2018 р. «Ready-to-Wear»; 2 – H&M Літо 2015 р.; 3 – Giorgio Armani
Весна 2015 р.; 4 – Gucci 2015 р.; 5 – Burberry Осень-зима 2016/2017 р.
Ready-To-Wear тиждень моди: Лондон; 6 – Gucci 2011.
175
____________________________
1 2 3
4 5
Рисунок 2. Імітація зміїної шкіри в колекціях дизайні одягу:

1 – Off-White Весна-лето 2019 р./ Ready-To-Wear / неділя моди: Париж;
2 – Весна-лето 2019 р. / Resort / неділя моди: Милан; 3 – Pam & Gela
Весна-лето 2019 р./ Ready-To-Wear / неділя моди: Лос-Анджелес;
4, 5 – Модний показ готового до носіння Versace весни 2019 року.
176
____________________________
УДК 7.012
Метельська Л.М.
Науковий керівник: Л.В. Назарчук, к.т.н, доцент
ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННЯ ОДЯГУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕРЕЖИВ
Анотація. У статті проаналізовано складні технологічні

аспекти процесу конструювання виробів із мережива. Розглянуто
питання мережевого дизайну, наведено структуру та методи
створення мережива, геометрію та методи виготовлення мережива.
Встановлено, що впровадження мереживних візерунків у дизайн одягу
дозволяє створювати романтичний одяг індивідуально для кожної
людини.
Ключові слова: мереживо, ткацтво, одяг, дизайн, дизайн виробу.
Abstract. The article analyzes the complex technological aspects of the
process of designing products using lace. The questions of network design
are considered, the structure and methods of lace creation, geometry and
methods of lace making are given. It is established that the introduction of lace
patterns in the design of clothes allows you to create romantic clothes
individually for each person.
Keywords: lace, weaving, clothing, design, product design.
Стрімкий розвиток проєктування нових форм одягу зумовлює

дослідження нових підходів до оздоблення одягу мереживом.
Згадки про найдавніші в’язані та сітчасті вироби, містяться у працях
українських й зарубіжних дослідників текстильних виробів ХХ - ХХІ ст.:
Новицької М. (1948) , Гракова Б. (1954), Шрамка Б. (1964), Болтенка М.
(1926) , ШовкоплясаІ. (1965), Післарія І. (1982), Бурдо Н. (2004), Щербаня
А. (2007) та ін. Але про техніку виготовлення та місце походження
мереживних виробів інформація відсутня [2].
Метою роботи є: дослідження особливостей дизайн – проєктування
жіночого одягу із застосуванням мережив. Завданнями дослідження є:
аналіз сучасного стану виробництва мережива у легкій промисловості та
дослідження властивостей мережива для проєктування жіночого одягу.
З розвитком текстильної промисловості постала потреба у
виготовленні в промислових масштабах мереживних матеріалів. Вони
стали доступними, а асортимент їх урізноманітнився. При допомозі
сучасних комп’ютеризованих машин виготовляють сучасне мереживо.
Ця техніка виконує візерунок будь-якої складності і в потрібному
177
____________________________
кольорі. Змішування невеликої кількості синтетичних волокон та

шовкових чи лляних ниток робить матеріал більш еластичним [1].
Поєднує усі види мережива їх загальна ознака – це отвори різних
розмірів між нитками, які утворюють візерунок. Мереживо має щільний
склад, не схильне розтягуватися і деформуватися, зберігає первинний
зовнішній вигляд на тривалий період.
З розвитком сучасних технологій та появою нетрадиційних
матеріалів, стає можливим створення нових різновидів одягу. Сьогодні
відомі дизайнери пропонують велику кількість нових креативних
моделей одягу [3].
Для проєктування швейних виробів, необхідно враховувати
властивості тканини з якої планується конкретний швейний виріб, також
які особливості будуть впливати на конструкцію виробу та як саме можуть
поводити себе матеріали в процесі експлуатації та під час прання. З цією
метою потрібно визначитися з тим, де воно буде використовуватися. Для
тонких напівпрозорих тканин краще використовувати таке ж тонке
мереживо. Для виробів із натуральних матеріалів прекрасно підходять
лляні і бавовняні мережива. Витончене вишите мереживо і макраме
використовується для створення натільної білизни та вечірніх суконь.
Також важливою ознакою є вибір ширини мережива, адже від цього
залежить його призначення і зручність у використанні.
В даний час одяг з використанням мережива досить популярний.
Всесвітньо відомі дизайнери все частіше використовують у своїх
колекціях декорування одягу як ручним мереживом, так і машинним.
Багато з них, створює вироби повністю виготовлені із мережива.
Сьогодні мереживо – це тренд, який не виходить з моди уже тривалий
період.
Виявлено, що у сучасному світі попит на оновлені зразки
старовинних тканин зростає. З розвитком легкої промисловості стають
відкритими можливості для процесу проєктування виробів із
застосуванням мережива; визначено основні види (за геометрією
плетіння), типологічні групи (за технікою виконання мережив) та
підгрупи (за структурою рисунка); встановлено, що необхідно
враховувати властивості як основних текстильних матеріалів, так і
декоруючих і для того щоб вибрати мереживо, потрібно визначитися з
тим, де воно буде використовуватися; встановлено, що впровадження
мереживних рисунків у проєктуванні одягу дозволяє створювати
романтичний одяг індивідуально для кожної людини.
178
____________________________

1. Як роблять мереживо: в яких елементах гардеробу
застосовується, чим і як прати мереживну тканину. URL:
https://tk.ua/ua/articles/kak-delayut-kruzhevo-v-kakih-elementah-
garderoba-primenyaetsya-chem-i-kak-stirat-kruzhevnuyu-tkan.html
2. Козакевич О. Українські народні мереживні та в’язані вироби
кінця ХІХ – початку ХХІ століття: Історіографія питання.
Народознавчі Зошити. Серія мистецтвознавча. № 5 (119), 2014.
С. 951–966.
3. Колосніченко М. В., Процик К. Л. Мода і одяг. Основи
проєктування та виробництва одягу: Навчальний посібник К. :
КНУТД, 2011. 238 с.
УДК 72.01:615.85
Орлова О.О.
СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВОЇ ТЕРАПІЇ
Анотація. У дослідженні розглянуто танцювально-рухову

терапію як особливий напрямку арт-терапії; визначення вимог до
дизайну приміщення для проведення психокорекційних занять з даного
напряму. Розроблено основні галузі застосування танцювальної
терапії.
Ключові слова: танець, терапія, арт-терапія, середовище,
дизайн приміщення.
Abstract. The study considered dance and movement therapy as a
special direction of art therapy; defining the requirements for the design of the
premises for conducting psychocorrectional classes in this area. The main
fields of application of dance therapy have been developed.
Keywords: dance, therapy, art therapy, environment, room design.
На сьогоднішній день питання розумового та психічного розвитку

людини засобами мистецтва стає все більше актуальним. Так створилася
окрема течія психотерапії під назвою арт-терапія. Проте, один з напрямів
арт-терапії стимулює не лише розумовий розвиток, а ще й розвиток на
рівні тіла та емоцій. Під цим мається на увазі танцювально-рухова
179
____________________________
терапія, проведення якої вимагає дотримання багатьох умов щодо

організації зовнішнього простору.
Метою дослідження є з’ясування суті танцювально-рухової терапії
як особливого напрямку арт-терапії; визначення вимог до дизайну
приміщення для проведення психокорекційних занять з даного напряму.
Танцювально-рухова терапія виникла у 40-х роках ХХ століття. Її
основоположницею стала хореограф та перший танцтерапевт США,
Меріан Чейс. Жінка працювала у лікарні Святої Єлизавети у Вашингтоні,
де через танець зуміла налагодити контакт із «безнадійними» пацієнтами.
Із часом працівники психіатричної лікарні визнали, що танцювальна
терапія М. Чейс справді має позитивний вплив на лікування та
реабілітацію пацієнтів. Зауважимо, що значний внесок у розвиток
танцювальної терапії також зробили західні філософи, психологи, медики
Вільгельм Райх, Карл Юнг, Гаррі Стек Салліван, Олександр Лоуен,
Рудольф Лабан, Джеррі Селін, П. Бернстайн [2, с. 17].
На сьогодні танцювально-рухова терапія застосовується у
психіатричних лікарнях, лікувальних центрах, установах і школах для
людей з особливими потребами, з фізичними чи психоемоційними
розладами.
Виділяють такі основні галузі застосування танцювальної терапії:
1. Клінічна танцювальна терапія. Проводиться в клініках, триває
кілька років. Вона використовується поряд із загальноприйнятою
лікувальною терапією для інтенсивнішого перебігу лікування.
2. Танцювальна психотерапія – один із видів психотерапії, який
орієнтований на вирішення конкретних запитів клієнтів. Найчастіше
використовується психоаналіз або підхід аналітичної психології К. Г.
Юнга. Проводиться у двох формах: груповій та індивідуальній.
3. Танцтерапія особистісного розвитку. Ця галузь терапії
орієнтована на людей, які не мають ніяких проблем із здоров’ям, але
мають бажання в певній мірі змінити й покращити власне життя на
психоемоційному рівні. При цьому танець стає для них засобом
самопізнання та знаходження нових шляхів вираження й взаємодії з
людьми [2, с. 18].
Проте проведення танцювально-рухової терапії вимагає
спеціального облаштування приміщення (рис. 1).
Передусім, у танцювальній кімнаті повинно бути багато простору.
Ілюзію додаткового простору можуть створити стіни світлих тонів. Крім
того, їх бажано обшити м’якими панелями. Підлогу потрібно застелити
спеціальним паркетом, який би не «свистів» від тертя та контакту із
підошвою взуття. Обов’язковою умовою проведення танцювальних
занять є наявність якісної вентиляції повітря. Гарне освітлення – також
180
____________________________
те, без чого неможливо обійтися. Для цього треба встановити великі
вікна, а для випадків, коли денного світла недостатньо, потрібно подбати
про застосування великої кількості світильників, які треба рівномірно
розподілити по всій стелі і, можливо, навіть по стінах [4]. До речі, було б
непогано, якби була можливість регулювати інтенсивність світла. Світла
стосується і можливість поєднання танцювально-рухової терапії із
ароматерапією. Тобто в умовах недостатньої освітленості можна навіть
застосовувати свічки, що буде давати ще ліпший ефект заглиблення у
власні переживання та емоції. Гарна акустика теж є обов’язковою. Звук
має рівномірно надходити до будь-якого кутка зали. Крім того, варто
подбати про регулювання його гучності. Надзвичайно важливою річчю у
приміщенні для танцювальної терапії – це дзеркала. Вони мають бути
розміщенні по периметру всієї зали. Однак також бажано мати спеціальні
занавіски або штори, якими, у разі необхідності, можна було б закрити
частину дзеркал [4]. У танцзалі варто мати обладнання та матеріали, які
можна використовувати, урізноманітнюючи психотерапевтичний танець.
Це можуть бути: стрічки, м’ячі різного розміру, у тому числі фітболи,
ліхтарики, прапорці та багато іншого. Варто зауважити, що саме
обладнання та матеріали – це варіативний пункт, адже кожен
психотерапевт самостійно визначає засоби, які він буде використовувати
для своїх занять.
Отже, обов’язковою умовою для проведення танцювальної терапії є
якісна підготовка до неї, не останню роль у чому грає саме дизайн
приміщення для занять. Девіз облаштування залу для даної терапії
можна сформулювати наступним чином: «Більше світла та простору!».
1. Вільховченко Т.І. Розвиток танцювально-рухової терапії в Україні.
Вісник Луганського національного університету імені Тараса
Шевченка. 2017. № 2 (307). Ч.1. С. 25-31.
2. Волчукова В.М. Розвиток невербальної комунікації на прикладі
танцювально-рухової терапії. Вісник Харківської державної академії
дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура. 2008. № 10.
С. 16-20.
3. Якою має бути студія танцю? URL: https://thebestdance.com/health/y
akoyu-maye-buti-studiya-tancyu-5-punktiv-yaki-mayut-buti.html (дата
4. Танцювально-рухова терапія (ТРТ). Дитячий центр здоров’я ім.
Анни Мазуренко. URL:
http://childrenhealth.center/development/therapy/dance-movement/
(дата звертання 06.04.2020).
181
____________________________
5. Особливості танцювально-рухової терапії в роботі практичного

психолога. URL: https://lektsii.com/3-104337.html (дата звертання
06.04.2020).
6. Меріан Чейс. Вікіпедія: вебсайт. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/M
arian_Chace (дата звертання 06.04.2020).
1 2
3 4
Рисунок 1. Середовище для танцювально-рухової терапії:

1 – репетиційний центр балетної трупи Німецької Рейнської
Опери; 2 – танцювальна зала австралійського балету в Мельбурні від
студії HASSELL; 3 – дизайн-проєкт «Schlump One» у Гамбурзі,
Німеччина; 4 – танцювальна зала KV Dance Studio.
182
____________________________
УДК 72.01:552.7
Павлюк Д.В.
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ДИЗАЙН. ПРИЧИНИ СТВОРЕННЯ

НЕФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИЗАЙН-ОБ’ЄКТІВ
Анотація. У роботі вперше розглянуто дисциплінарний дизайн як

стратегію програмування поведінки людини в суспільстві.
Проаналізована зумовлена актуальність об’єктів дисциплінарного
дизайну та охарактеризовані причини створення нефункціональних
об’єктів анти дизайну. У ході роботи окреслені сфери застосування
дисциплінарних дизайн-об’єктів.
Ключові слова: дисциплінарний дизайн, незручний дизайн, анти
дизайн, середовище, поведінкові проблеми, інфраструктура.
Abstract. The paper first considers disciplinary design as a strategy for
programming human behavior in society. The conditioned relevance of
disciplinary design objects and the reasons for the creation of non-functional
anti-design are analyzed. The scope of work outlines the scope of disciplinary
design objects.
Keywords: disciplinary design, uncomfortable design, anti-design,
environment, behavioral problems, infrastructure.
Поява значної кількості об’єктів анти дизайну, які з першого погляду

не виконують свою пряму функцію, привертають до себе увагу
споживачів. Це зумовлює пошук пояснень та сенсу таких дизайнерських
рішень.
Дисциплінарний дизайн, незважаючи на те, що є термінологічно не
визначеним, присутній у всіх сферах життєдіяльності людини
(інфраструктура, містобудування, архітектура, малі архітектурні форми,
інтер’єр, графічний дизайн, одяг). Об’єкти дисциплінарного дизайну у
такий спосіб стають інструментом формування поведінки людини. Люди
сприймають такі речі нефункціональними або анти об’єктами, а отже
непотрібними. Це зумовлює поглиблене вивчення даної проблеми та
професійного аналізу об’єктів дизайну.
Багато дизайнерських прийомів, спрямованих на формування
поведінки людини, були описані в книзі «Unpleasant Design»
(«Неприємний дизайн»), авторами якої є Гордан Савічіч (Gordan Savicic) і
Селена Савич (Selena Savic) [1].
183
____________________________
Певна кількість публікацій у мережі Інтернет розкриває способи

маніпулювання поведінкою людини з допомогою дизайну, зокрема давно
знайомі форма, текстура, колір, і т.д., яким не надають належної уваги [4].
Дональд А. Норман наголошує на тому, що архітектура, яка оточує
людину, впливає на якість її життя і на характер оточуючого простору,
тому що, естетичне неподобство провокує паскудну поведінку [5].
Аналіз інформаційних джерел доводить відсутність узагальненої
інформації про специфіку, причини появи та принципи проєктування
нефункціональних речей.
Метою роботи є висвітлення основних причин актуальності
дисциплінарного дизайну. Завдання роботи: 1) визначити роль
дисциплінарного дизайну в проєктуванні дизайн-об’єктів; 2) вияснити
основні причини застосування не функціональних дизайн-об’єктів.
Дисциплінарний (незручний) дизайн - це система формування
предметно-просторового середовища (включаючи предмети, послуги,
простір), яка створює умови і можливості її використання різними людьми
без необхідності адаптації [1]; засіб усунення поведінкових проблем за
допомогою дизайнерських рішень.
Такий підхід спонукає поводити себе певним чином, не вдаючись
до штрафів та інших адміністративних покарань. Не маючи можливості
створювати дисциплінарні порушення, це призводить до їх потенційного
зменшення.
Дисциплінарний дизайн «вписує» в буденне життя людей, такі
елементи, які відучать людей від «поганих звичок», що у довгостроковій
перспективі дозволить підвищити загальнокультурний рівень життя
людей, а в міській інфраструктурі, змусить людей вести себе певним
чином.
Дисциплінарний дизайн у суспільстві дозволяє маніпулювати
поведінкою великих груп людей. Таким чином працює прохід у метро,
ширина пропускних проходів якого дозволяє пройти конкретній кількості
людей. Це суттєво оптимізує продуктивність того чи іншого об’єкту або
системи. Так наприклад, аеропорт [1], залізничні системи, метрополітени,
трамвайні та дорожні системи, системи пішохідних переходів та зупинок
зонують простір. У такий спосіб відбуваються регулювання рухом
соціальних груп між районами низького, середнього і вищого класу. У
такому прояві дисциплінарний дизайн також демонструє маніпуляції
небажаними групами людей (безхатьки, підлітки, наркомани) [2]. Одним з
об’єктів, створених для цієї мети, стала розміщена в Лондоні «камден
лава». У такий спосіб дисциплінарний дизайн повертає тій самій лавці її
початкову функцію.
184
____________________________
Маніпулювання штучним середовищем у суспільстві зменшує

рівень злочинності. Для прикладу можна навести: відеоспостереження,
встановлене на дорогах для контролю швидкості та на вулицях для
можливості розпізнавання ходи людей.
Дисциплінарний дизайн у суспільстві може впливати на економіку
та ринкові відносини. Іноді простір та об’єкти навмисно створюють
незручними, щоб відверто поставити потенційних покупців в безвихідне
становище. Наприклад, зонування в залах очікування [4], сегментовані
місця для сидіння та їх незначна кількість. Місця розташовані подібним
чином навмисно, що сприяє зменшенню зайвого скупчення людей, попри
те на території вокзалу або поблизу нього завжди знаходяться заклади
харчування, в яких можна зручно розміститися.
Дисциплінарний дизайн дозволяє корегувати індивідуальний
спосіб життя. Інколи занадто зручний дизайн призводить до того, що
людина перестає усвідомлювати процес взаємодії з річчю та самого
себе.
Якщо техніка недосконала, то вона теж вимагає від користувача
підвищеної уважності. І щоб підкреслити це, дизайнери роблять пристрої
ще більш недосконалими.
Незручний дизайн заставляє людей рухатися, бо через надмірну
зручність меблів людина починає лінуватися, перестає відчувати своє
тіло, у неї знижується тонус, а увага розсіюється. І хоча все XX століття
дизайнери намагалися робити дизайн-об’єкти максимально зручними,
зараз у цьому принципі почали сумніватися. До прикладу, французький
дизайнер Бенуа Мальта розробив концепт «терпимого дискомфорту». Він
вважає, що навіть під час інтелектуальної роботи тіло людини повинно
бути активним. Для цього він у співпраці з фізіологами і ортопедами
розробив стілець на двох ніжках. Людина, яка сидить на ньому, повинна
постійно утримувати баланс.
Ще одним важливим завданням можна вважати створення
безпечного простору з метою викорінення шкідливих звичок. Так, можна
помітити у деяких громадських туалетах є «холодне світло», яке змінює
відтінок шкіри на більш блідий, таке освітлення запобігає зайвому
скупченню людей через його неприємну властивість. У можливих місцях
скупчення наркоманів використовують синє освітлення, так як це заважає
розгледіти вени.
В ході дослідження з’ясувалася роль дисциплінарного дизайну як
системного явища, яке формує соціум. Вияснені та систематизовані
основні причини дисциплінарних дизайн-об’єктів: сприяє підвищенню
якості як індивідуального способу життя (підвищує уважність та якість
сприйняття інформації; сприяє здоровому способу життя; створює
185
____________________________
безпечний простір) так і суспільного (підвищення загального культурного

рівня людини; маніпулює небажаними групами людей; контролює великі
групи людей; зменшує рівень злочинності; впливає на ринкові відносини).
Тому, даний підхід варто враховувати при проєктуванні інфраструктури,
предметно-просторових середовищ, предметів побуту, і т. д., задля росту
загальнокультурного рівня в суспільстві.
1. Savicic G., Savic S. Un·pleas·ant de·sign· URL:
http://unpleasant.pravi.me/.
2. Как с помощью дизайна можно управлять поведением человека.
URL:https://futurist.ru/articles/670. (дата звернення 14.02.2020).
3. Skaters, back off! URL:https: //www.needsmorespikes.com/blog
/2017/5/10/skaters-back-off. (дата звернення 14.02.2020).
4. Кузнецова І.О., Клейн С.С. Особливості використання об’єктів арт-
дизайну в проєктуванні інтер’єрів аеровокзалів. Вісник ХДАДМ.
2012. № 9. C. 35–39.
5. Норман Дональд. Дизайн привычных вещей. 2006. 384 с.
6. The Uncomfortable. URL: https://www.theuncomfortable.com/. (дата
УДК 7.012:391.91
Петрова Ю.О.
КОМПОЗИЦІЯ ВІЗУАЛЬНОГО КОНТЕНТУ ПРОФІЛЮ INSTAGRAM
Анотація. У публікації досліджено вплив візуального контенту на

просування профілю в Instagram. Створено основну класифікацію
варіантів оформлення сторінки Instagram, проаналізовано кожен з
варіантів.
Ключові слова: дизайн профілю, композиція, Instagram-лендінг.
Annotation. The article explores the impact of visual content on
promoting your Instagram profile. A basic classification of Instagram page
design variants has been created, each of them is analyzed.
Keywords: profile design, composition, Instagram landing.
Соціальні мережі та Інтернет нерозривно пов’язані один з одним.

Ними користується практично кожен, дані платформи змогли підкорити
186
____________________________
користувачів будь-якого віку. Серед них найбільш популярною є

Instagram. Instagram – це соціальна мережа, що базується на обміні
фотографій та відео. Головним пунктом успішного просування в Instagram
є візуальний контент. Тому актуальним є дослідження композиції
візуального контенту в профілях Instagram.
На даний момент Instagram набирає ще більшої популярності. З
такою великою кількістю користувачів стати популярним або заміченим
стає все важче. Тому для привернення уваги користувачі вигадують різні
цікаві варіанти оформлення своїх сторінок [2–4]. В Інтернеті ми часто
можемо побачити різні варіанти оформлення постів, але тема візуальної
концепції контенту Instagram не є повністю дослідженою.
Метою роботи є дослідження створення дизайну профілю та його
вплив на просування сторінки. Завдання дослідження є наступні: 1)
дослідити важливість візуального контенту та його вплив на просування
профілю; 2) виділити основні варіанти композиційного оформлення
сторінки; 3) проаналізувати особливості кожного варіанту.
Об’єктом дослідження є візуальний контент в Instagram. Предметом
дослідження є варіанти оформлення профілю в Instagram.
Оскільки популярність Instagram стрімко зросла, соціальна мережа
стала платформою для реклами. Додаток оновлюється майже кожного
дня, в ньому з’являються нові цікаві функції, такі як, створення
комерційного профілю, можливість відслідковувати статистику своєї
сторінки, щоденні сторіс і т.д. [4]. Ці всі можливості дозволяють
слідкувати за зростанням кількості підписників, розуміти напрямок і
тематику сторінки та направляти її на цільову аудиторію. Але все ж таки
Instagram – це додаток, де основу роль відіграє візуальний контент.
Будь-який профіль Instagram привертає увагу композицією, яка
складається зі всіх постів. Отже, можемо виділити декілька
найпопулярніших варіантів оформлення композиції профілю в Instagram.
До них можна віднести Instagram-лендінг, «шахмати», стовпці,
горизонталі, рамки, безкінечну стрічку.
Інста-Лендінг має вигляд зображення, яке розділяють на рівні
частини і потім по черзі публікують, створюючи візуальну цілісність. Він
призначений для опису переваг товару чи послуги, комунікації з клієнтами
і мотивації до покупки [3]. Ідеальним варіантом є, якщо в кожному
зображені знаходиться товар, який треба рекламувати (рис. 1:1).
«Шахмати» – варіант оформлення сітки Instagram профілю. Він є
найзручніший в технічному плані формат подачі контенту. Цей варіант
полягає в чергуванні зображень, тобто «один через один» (рис. 1:2). Така
геометрія практично завжди виглядає цікаво і привертає увагу
користувача [2].
187
____________________________
Стовбці – ще один варіант оформлення профілю. Формування постів

стовпцями, які можна поділити на різні види контенту. Горизонталі є
аналогічні попередньому варіанту, але пости розташовуються в ряд по
горизонталі.
Рамки дозволяють виділити профіль серед всіх інших. Цей спосіб
полягає у розміщенні зображень в рамках, які можуть бути будь-якого
кольору. За допомогою цього способу часто застосовують плавний
перехід кольорів постами (рис. 1:3).
Безкінечна стрічка – варіант дуже схожий до Instagram-лендінгу.
Відрізняється тим, що Instagram-лендінг – це розділення одного
зображення на багато постів, а стрічка – це створення ефекту
безкінечності за допомогою міксу колажів, тексту та графіки, головні
елементи якої з’єднуються в наступних постах.
Одна кольорова гама профілю – це безпрограшний варіант для будь-
якої сторінки. Колір можна додавати до деталей або використовувати
однакові фільтри [2]. Один з найважчих варіантів оформлення профілю –
ракурс зйомки. Він полягає в створені різних зображень в одному ракурсі.
Отже, дизайн Instagram-постів і загального вигляду сторінки є
найважливішим в просуванні профілю, оскільки візуальний контент в
соціальній мережі є на першому місці. Існує безліч варіантів
композиційного оформлення та розташування: Instagram-лендінг,
«шахмати», стовпці, горизонталі, рамки, безкінечну стрічку. Креативні
дизайн-рішення є невід’ємною частиною розвитку платформи Instagram.
1. Історія Instagram. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Instagram (дата
2. Варіант «Шахмати». URL:
https://bogutskiy.org.ua/instagram/oformlenie-akkaunta-v-instagram-
dizajn-postov-strukturirovanie-publikacij-tekst-opisaniya-i-prochie-
tonkosti/ (дата звернення: 18.04.2020)
3. Instagram-лендінг. URL: http://socialkit.ru/kak-sdelat-instalending
4. Оновлення в Instagram. URL: https://blog.comfy.ua/ua/vse-shcho-
vam-potribno-znati-pro-instagram/ (дата звернення: 18.04.2020)
188
____________________________
1 2 3
Рисунок 1. Варіанти оформлення профілю Instagram: 1 – профіль бренду

Pandora, яскравий приклад Instagram-лендінгу; 2 – «шахмати» на
прикладі профілю художниці з іменем в Instagram Lorraneloots; 3 – рамки
з кольоровим переходом на прикладі сторінки відомого фотографа
Mrhothoe.
УДК 72.0128:674.815-035.35
Пукавська К. О.
Науковий керівник: Н.В. Скляренко, канд. мистецтв, доцент
УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ КОРКОВОЇ ДОШКИ В ІНТЕР’ЄРІ
Анотація. Розглянуто та проаналізовано коркове дерево як

екологічний, довговічний та універсальний матеріал. Виявлено
варіанти його застосування в інтер’єрі: як оздоблювальний матеріал,
як основа для створення інформативної або декоративної дошки та
декоративних елементів.
Ключові слова: коркове дерево, коркова дошка, житлове
приміщення, екологічність, оздоблювальний матеріал.
Abstract. Corn wood is considered and analyzed as ecological, durable
and universal material. The variants of its application in an interior are
revealed: as a finishing material, as a basis for creation of an informative or
decorative board, and decorative elements.
Key words: cortical tree, cortical plaque, living space, ecological
compatibility, finishing material.
189
____________________________
Різноманітні матеріали, які широко використовуються для

оздоблення інтер’єру, забезпечують гарний зовнішній вигляд і захист від
зовнішніх чинників.
Недовговічність матеріалів для настінних покриттів пов’язана із
постійним механічним їх ушкодженням. Нотатки та записки на вирізках
паперу губляться, перемішуються між собою і влаштовують безлад.
Використаний в інтер’єрі декор швидко втрачає свою актуальність. Не всі
матеріали є екологічними і часто супроводжується шкодою для здоров’я
та оточуючого середовища.
Ці проблеми можуть бути усунені завдяки використанню матеріалу,
який є багатофункціональним та довговічним, універсальним.
Публікацій, присвячених використанню коркової дошки, є незначна
кількість. У публікаціях технологічного спрямування йде мова про
біологічні та механічні властивості кори коркового дуба, що вказують на
його переваги [1]. Публікації будівельного спрямування представляють
коркове дерево в якості матеріалу для оздоблення стін, з акцентом на
коркові шпалери [2]. Декоративні особливості матеріалу визначають
використання коркової дошки для інформації на стінах навчального
закладу [3] і доповнення до робочого місця [4]. Автором не виявлено
публікацій, які б представили комплексний аналіз коркової дошки в
інтер’єрі з врахуванням поставлених задач.
Метою роботи є висвітлення аспектів універсальності коркової
дошки. Завданням роботи є: 1) виявити особливості коркової дошки як
екологічного матеріалу; 2) охарактеризувати функціонально-
конструктивні особливості коркової дошки в інтер’єрі.
Корковий матеріал – це хімічно неактивний натуральний,
нешкідливий для здоров’я та екології продукт, зберігає свої властивості
протягом багатьох років. Його екологічна унікальність визначена
здатністю коркового дуба до відновлення. Відходи корку залишаються
екологічно-чистими речовинами, які самі розкладаються і не шкодять
навколишньому середовищу і організму людини. Вироби з коркового
дерева не вбирають запахи, не підтримують горіння, не виділяють
токсичних речовин, не притягають і не вбирають пил і електрику.
Коркова дошка поширилась як матеріал для оздоблення стін.
Корковий матеріал використовується для утеплення або шумоізоляції.
Перевагою корку є його легке поєднання з іншими матеріалами, в
інтер’єрах різних стилів та призначення. Оформлення приміщень з
використанням корку поділяється на два способи – суцільне та
фрагментарне покриття поверхні.
190
____________________________
Суцільне покриття поверхні передбачає покриття всієї стіни – одну

або дві. Його вкладають світлішим та темнішим тонами або плитами
різної величини, формуючи композиції, комбінуючи з декором.
Фрагментарне покриття поверхні представляє собою вставні
частини на поверхні різних форм та забарвлення. Коркову поверхню
легко візуально змінити або оформити без зайвих затрат на зміну
облицювання.
Завдяки еластичності та пружності, стійкості до пошкоджень та
можливості повертатись в початкове положення коркового дерева, його
почали використовувати для інтерактивних дощок або стендів різних
розмірів. Важлива функція коркової дошки – візуалізація та планування
часу. Вона втілюється завдяки використанню корку як органайзер. Він дає
можливість впорядкувати графік діяльності, залишати важливі нотатки у
спеціально відведеному місці, систематизувати та впорядковувати
необхідні записи. При цьому на поверхні не лишається помітних слідів.
Декором коркова дошка стає в поєднанні з системою освітлення,
тканиною, додатковими сегментами, оформлення в певній формі або
візерунками.
Корок як екологічний матеріал використовується в якості покриття
для стін, для організації інформації та декорування. Коркове дерево як
оздоблювальний матеріал є стійким до ударів та ушкоджень та підтримує
естетичний вигляд. Коркові органайзери значно спрощують організацію
настільного простору і можуть мати декоративний характер. Завдяки
його широким властивостям спектр використання коркових дощок в
інтер’єрах стрімко розширюється.
У подальших дослідженнях планується детально дослідити
способи оформлення коркових дощок та використання їх у громадських
приміщеннях.
1. Коркове дерево. Всеукр. галуз. газ. «Деревообробник». Львів,
2009. URL: https://www.derevo.info/ru/content/detail/4929 (дата
звернення: 05.04.2019).
2. Кукаріна О. Є., Зоріна М. О. Застосування сучасних екологічних
матеріалів в оздоблювальних роботах. Загальнонаук. журн.
Символ. 2018. № 7. С. 34.
3. Єфімова В. Л. Моделювання фасилітованого освітнього
середовища для учнів, які мають труднощі у сприйнятті слухової
інформації. Історична і соціально-освітня думка. 2015. № 4. С.
141.
191
____________________________
4. Чвала М. С. Використання зберігаючи здоров’я технологій при

підготовці конкурентоспроможних дизайнерів. Приволжський наук.
вісн. 2014. №3. С. 112.
1 2
3 4
Рисунок 1. Способи використання коркової дошки в інтер’єрі:

1 – оздоблення з суцільним покриттям; 2 – оздоблення з
фрагментарним покриттям; 3 – корковий органайзер; 4 – корковий
декор.
192
____________________________
УДК 7.03:687.016
Пучкіна С. М.
ЗАРОДЖЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ FAST-FASHION
Анотація. В роботі досліджено історичні передумови зародження

та поширення fast-fashion, виникнення «швидкої моди», процеси
поширення у світових масштабах та їх наслідки.
Ключові слова: fast-fashion, «швидка мода», «екологічна мода»,
«екологічний дизайн», «усвідомлене споживання»
Abstract. The statically updated historical change of mind and
extensive Fast-fashion. It originated as fast-fashion, has expanded around the
world, has led up to the highest levels.
Keywords: are fast-fashion, “eco fashion”, “eco design”, “approved
living”
Історія одягу віддзеркалює всю історію людства. Кожен період,

держава, народ накладають свій відбиток, свою специфіку на одяг людей.
Він є складовою частиною матеріальної і духовної культури суспільства.
З одного боку – це матеріальні цінності, створені людською працею, які
задовольняють певні потреби, з іншого – це твори декоративно-
прикладного мистецтва, що естетично перетворюють вигляд людини.
Разом з архітектурними спорудами, предметами праці і побуту одяг
відображає розвиток продуктивних сил історичного періоду, кліматичні
умови країни, національні особливості життя народу і його уявлення про
красу. Але «... Якщо архітектори будують житла, а художники інших
галузей прикладного мистецтва беруть участь в створенні обстановки, що
оточує людину в побуті, то об'єктом художника модельєра є сама
людина». Завдяки цьому безпосередньому зв'язку костюма з людиною
«... ніщо з такими тонкими нюансами не відображає художніх смаків
епохи, як костюм» [1:3]. Вишуканий, дизайнерський одяг завжди
привертав увагу, був мрією. Його могли собі дозволити одиниці. Спочатку
законодавцями моди були королівські особи та керівники держав, прості
люди лише намагалися щось повторити в своєму гардеробі. Одяг був
надзвичайно дорогим та недоступним. Наприклад сорочку чи сукню
дівчині шили, такої ширини, щоб вона могла носити їх і в період
вагітності. Кожен клаптик домотканної тканини старалися використати,
полотно різали по мінімуму. Деталі одягу були максимально простими і
нагадували прямокутники. Весь одяг виготовлявся та оздоблювався
193
____________________________
вручну, за його вишуканістю можна було судити не тільки про заможність

родини, але й про майстерність і працьовитість господині чи молодої
дівчини. Новий одяг – це справжнє свято, це подія, яку чекали, яка
відбувалася надзвичайно рідко [2]. До нижчих верств суспільства, до
народу, аж до Другої світової війни мода доходила тільки в усному
переказі. На початку XX століття селяни і робітники носили одяг, що
відповідає їх положенню. Протягом їхнього життя ні одяг, ні положення не
змінювалися. Таким чином, по сукні можна було легко визначити, з ким
маєш справу. Для основної маси населення так було століттями. В
загальних рисах розвитку форм костюму можна визначити, як і розвиток
всієї матеріальної культури суспільства: від простого – до складного. Це
спостерігається скрізь: у використанні тканин та їх кольоровій гамі, в
загальній композиції та декоративно-конструктивному рішенні, в
поєднанні різних елементів костюму, у створенні складного,
багатогранного образу [1].
До 1960-х висока мода була долею забезпечених і елітарних кіл.
Мами, бабусі і дочки часто виглядали однаково в залежності від того, до
якого соціального прошарку належала сім'я. Речі, створені модельєрами,
не були практичними і універсальними, а скоріше навпаки - складними і
незручними. Втім, це ніяк не суперечило способу життя клієнток модних
будинків. У другій половині XX століття в країнах Західної Європи
завдяки лібералізації економіки і умовам, моральним нормам, що
змінилися – відходить у минуле традиційний поділ суспільства на вищий
клас і простий народ. Все менше очевидні переваги верхівки суспільства,
все непомітніше відмінності [8]. Прийшла молодь 60-х - покоління з
активною життєвою позицією, натхнена бітниками і бунтарями 50-х, яке
хотіло відрізнятися від батьків всім, в тому числі зовнішнім виглядом, і
носити зручний одяг. З'явився запит на практичний і модний гардероб.
Період з середини 1960 р. по 1970 р. був новаторським у всіх
відносинах. В першу чергу трапився прорив саме в області дизайну:
з'явилися краса і точність геометричного крою, але простота у
виробництві. У хід пішли нові матеріали: ПВХ, вініл, гума, люрекс, метал і
навіть родоід. У цей час відбувалося формування ринку готового одягу і
революція в роздрібній торгівлі. Всі новинки були надзвичайно
функціональні і прості, і тому затребувані. З'явилися так звані бутики -
магазини абсолютно нового типу: Dorothee Bis, Gudule, Mic-Mac - в
Парижі, Mara Quant, Let it Rock, Biba - в Лондоні, Paraphernalia - в Нью-
Йорку. Популярність магазинів готового одягу стала швидко рости —
завдяки тому, що в магазині завжди можна було купити одяг, як у зірок, за
дуже доступною ціною. Будь яка дівчина могла всього за 10% своєї
зарплатні, одягнутись як знаменитість [4]. Шопінг стає новим видом
194
____________________________
дозвілля, а мода - частиною повсякденного життя. Мері Куант, що

відкрила магазин Bazzar в Лондоні, шукала, чим заповнити полиці в
масовому обсязі, і саме так вона стала шити одяг, простий в відтворенні,
практичний і легко-комбінований. У підсумку в 1967 році в Лондоні було
продано понад тридцять тисяч міні спідниць Мері Куант, але можна лише
здогадуватися, скільки їх копій було зшито модницями самостійно. Часи
змінилися, і в 1968 р., в епоху розвитку суспільства споживання,
Крістобаль Баленсіага перестав відчувати себе впевнено. Його
безкомпромісне бачення майстерності високої моди більше не
відповідало велінням часу. Він закриває свій модний будинок зі словами:
«Вулична мода зіпсувала високу» [3, 13]. Відбулася безкровна революція,
змінився непорушний до цього порядок речей. Мода перестала бути
надбанням меншини і служити лише засобом відмінності між верствами
суспільства, вона стає доступною всім. Продукція випускається під
маркою, під повним контролем однієї людини, творця моди. Виробник
залишається тільки виконавцем.
Пересічний покупець не може дозволити собі костюм від Chanel або
плаття від Dior. Тому з’явились такі бренди, як H & M, GAP, MANGO,
TOPSHOP, BENETTON, MEXX. З появою нових фірм в роздрібному
бізнесі з'явилася нова бізнес-формула. Сегмент швидкої моди Fast-
fashion. Дизайнери бренду ретельно відстежують найпопулярніші
тенденції та швидко створюють колекції [9 с.90]. Амансіо Ортега,
створюючи в 1975 році торгову марку ZARA, став родоначальником нової
ери в світі моди. В основу розробленої ним концепції була покладена
проста ідея - пропонувати товар в момент його максимальної
популярності за доступною ціною. Купівельний ажіотаж, що виникає
внаслідок обмеженого тиражу недорогих версій «останнього крику моди»
і є ключовим елементом стратегії. Нові моделі моментально доходять до
кінцевого споживача, при цьому рімейк не передбачений. Кожна модель
випускається невеликою партією. Швидкість реагування – найважливіший
чинник, що приваблює сучасних покупців. «Швидкі» одежні компанії
істотно змінили і поняття ідеального асортименту. Так, раніше одяг «на
всі випадки життя», «база» складв більше 80% асортименту. Сьогодні
акцент «швидких» саме на модні колекції [10 с.91]. Склалася
парадоксальна ситуація: люксові бренди створюють моду, а потім
змушені самі бігти «навздогін» за своїми ідеями, які розтиражовані
«швидкю модою», знову і знову створюючи щось нове і унікальне [7].
Мода, зацікавлена в продажах, а значить, в швидкому залученні уваги,
піарі та яскравих журнальних зйомках, дійсно занадто сильно розгойдує
човен. Дизайнери кидаються з крайності в крайність: від андрогинності
до підкресленої сексуальності, від інфантилізму і загравання з
195
____________________________
вульгарністю до захоплення спортивним способом життя і стріт-

культурою. Концепція «швидкої моди» вимагає від нас споживати все
більше та частіше. Термін споживання речей суттєво знизився, вони, по
суті, стали одноразовими. Сьогодні безглуздо прозвучить, якщо якась
компанія запропонує туфлі, яким не буде зносу десять років «.
Вдосконалення технологій виробництва дозволяє випускати більше
товарів за менші терміни. Глобалізація дозволяє майже на третину
знизити виробничі витрати. Сотні разів на рік потрібно народити унікальні,
креативні ідеї, тому прискорене споживання вимотує. Ринок моди, до
початку III тисячоліття став інтернаціональним. Людина купує тут свою
мрію, а не просто одяг. Але при масовому виробництві готового одягу
неможливо враховувати індивідуальні особливості споживача. Все
частіше з'являються підприємства нового типу. Самостійні, незалежні,
вони повертаються до виробництва штучної продукції. Майбутнє моди -
це союз творчості і індустрії.
Асортиментна гонка має межу, і до нього багато компаній підійшли
вже зовсім близько. Невтримна експансія магазинів швидкої моди по
всьому світу в неймовірних масштабах збільшує проблему екологічної
катастрофи. За останні 20 років кардинально змінилось ставлення до
покупок і використання одягу [5]. Щороку виготовляється 150 млрд.
речей, що вимагають тривалих, затратних виробничих процесів та
великого споживання енергії. Глобальні руйнівні процеси природного
середовища, споживацьке використання природних ресурсів, призвели
до погіршення стану екології у всьому світі. Тому, все частіше звучать
слова «екологічна мода», «екологічний дизайн», «усвідомлене
споживання». З 2011 року «Greenpeace» розпочав кампанію «Детокс»,
завданням якої стало розкриття впливу fashion індустрії на забруднення
води у всьому світі, а особливо там, де здійснюється масове виробництво
одягу. Акції протесту проти модних брендів пройшли по всьому світу.
Після цього, небайдужі жителі планети, змусили виробників відмовитись
від використання небезпечних речовин при виготовленні одягу, взуття та
аксесуарів [11].
1. Каминская Н.М. История костюма. М., 1977. 168 с.
2. Компоненти Українського костюма ХІХ – початку ХХ ст. Натільний
одяг. Мистецтво, культура. URL: http://ua.textreferat.com/referat-
13788-1.html (дата звернення 10.10.2019).
3. Олеся Ива. Клеш и мини: зачем нам мода полувековой давности.
Wonder. URL: https://www.wonderzine.com/wonderzine/style/opinion/
205113-60s-70s (дата звернення 12.10.2019).
196
____________________________
4. Biba. Биба. Великобритания. URL: https://wiki.wildberries.ru/brands

/biba#text (дата звернення 06.11. 2019).
5. Woman – Delice. Тема: Lifestyle. URL:
https://www.commonobjective.co/article/the-issues-pollution (дата
звернення 26.11. 2019).
7. Иль де Боте. История бренда BALENCIAGA. Paris. URL:
https://iledebeaute.ru/brands/balenciaga/ (дата звернення
28.01.2020).
8. Studbooks.net. Маркетингові дослідження ринку сучасної моди на
прикладі бренду Topshop URL:
https://studbooks.net/864108/marketing/marketingovye_issledovaniya
_rynka_sovremennoy_mody_na_primere_brenda_topshop (дата
9. Бодо Ф. Шик & Шарм. – М., 2006. 400 с.
10. Захарова М. Fast Fashion в сучасній модній індустрії. Модний
Magazine - вересень 2007. №9. С. 90-93.
11. Сильверстайн М., Фіск Н. Навіщо платити більше? Нова розкіш
для середнього класу. М., 2004 р. 364 с.
12. Sustainability Issues. The Issues: Pollution. URL:
https://www.commonobjective.co/article/the-issues-pollution (дата
УДК 621.798(063)
Райниш В.В.
ПРОЄКТНІ СТРАТЕГІЇ СТВОРЕННЯ

АЛЬТЕРНАТИВНОЇ УПАКОВКИ
Анотація. У дослідженні розглянуто основу проєктних

стратегій, які породжують ідею оптимізувати зусилля та ресурси, що
є необхідними для забезпечення гармонії між середовищем і діяльністю
людини. Розроблена класифікація стратегії створення альтернативної
упаковки. (програмування поведінки споживача, підвищення еко-
свідомості, підвищення соціальної комунікабельності).
Ключові слова: упаковка, альтернатива, стратегії
проєктування, дизайн.
197
____________________________
Abstract. The study looks at the basis of project strategies that give
rise to the idea of optimizing the effort and resources needed to ensure
harmony between the environment and human activities. The classification of
alternative packaging creation strategy has been developed. (programming of
consumer behavior, raising eco-awareness, increasing social communication
skills).
Keywords: packaging, alternative, design strategies, design.
Альтернативна упаковка – це упаковка, яка слугує заміною

поліетиленовим пакетам та будь яким іншим видам упаковкам, що
приносять шкоду природі. З кожним роком вимоги до технології
проєктування упаковки змінюються і потребують удосконалення з метою
збереження навколишнього середовища. Проєктні стратегії у концепції
виготовлення упаковки є невід’ємною частиною та потребують
удосконалення. Це дозволить адаптувати створення упаковки згідно з
сучасними проблемами забруднення довкілля.
Сучасна упаковка одна з основних складових продукту, вона
повинна бути зручною у користуванні, зберіганні та транспортуванні, що
пов’язано із її технологічними властивостями. Ю.С. Бокарева і Р. О.
Зубенко [1] обґрунтували принципи нового підходу до питання
проєктування форми споживчої упаковки.
Останнім часом набули розвитку дослідження, пов’язані з
екологічними розробками упаковки. Загальну інформацію про екологічне
проєктування подають В.О. Свірко, О.В. Бойчук, В.М. Голобородько, А.Л.
Рубцов, О.В. Кардаш, О.В. Чемакіна [2], Н. М. Цуца, Р. І. Мервінський,
М.С. Антоник [4]. Частина досліджень торкаються матеріалів для
створення упаковки, їх безпеки для споживачів [2] та способів утилізації
упаковки [5]. Т.Б. Шилович окреслив шляхи розв’язання проблем збору та
утилізації використаних упакувань [77]. О.С. Тєлєтов [6] з позицій
маркетингу обґрунтовує необхідність інноваційних складових: екологічної,
комунікативної та ресурсозберігаючої у розробках упаковок, що становить
комплексний підхід порівняно із фрагментарним, що існує сьогодні. Також
в Європі функціонує один з найбільших виробників «Model Obaly», що
займається питаннями виготовлення упаковки як вторинної продукції [3].
Однак на даний час не виявлено наукових робіт, присвячених проєктним
стратегіям альтернативної упаковки.
Метою роботи є проаналізувати ідею оптимізації зусиль та ресурсів
для підтримки балансу між природою та людиною. Завдання роботи
полягає у розробці класифікації стратегії створення альтернативної
упаковки.
198
____________________________
Розроблена класифікація стратегій створення альтернативної

упаковки передбачає: 1) програмування поведінки споживача; 2)
підвищення еко-свідомості; 3) підвищення соціальної комунікабельності.
Запровадження методу програмування поведінки у дизайн
альтернативної упаковки (рис. 1; 2) забезпечує розробку рекламної
кампанії як цілісної покрокової стратегії. Аналогії знаходимо у просуванні
бренду «Ростішка» російської компанії «Данон», що базується на
використанні пазлів-магнітиків з динозавриком Діно, які дуже люблять
колекціонувати малюки [8]. Рекламні комунікації торкаються дитячого
сегменту, запроваджуючи модульні «додатки» інформаційно-ігрового
характеру (одиничні фрагменти на кожному продукті спонукають до
постійної їх купівлі з метою складання цілого зображення). Аналогічна
стратегія запроваджена і для упаковки. Споживач зацікавлений у купівлі
значної кількості продуктів з метою отримання упаковок від них.
Формування такої комунікативної системи або способу позначення ідеї
має соціально-культурне підґрунтя, торкаючись духовних основ життя
людини.
Стратегії підвищення еко-свідомості та соціальної комунікації
пов’язані із посиленням взаємодії між упаковкою і людиною, що базується
на екологічному підході. Як приклад синтезу трьох окреслених напрямків
стратегії проєктування було здійснено власну розробку шахів з коробки
цукерок Open/play «Sweet game» (рис. 3).
В основі проєктування упаковки як вторинної продукції лежать
актуальність, функціональність, оригінальність, екологічність і
ергономічність. Об’єднавши шоколад і ідею коробки (шахової дошки),
створено унікальну коробку-гру. Тривалий термін використання упаковки
забезпечується можливістю постійної комунікації між людьми, що
даруватиме радість і позитивні емоції. Поява таких дизайн-розробок, що
характеризуються швидкою зміною форми та призначення, несуть риси
інтерактивності та ґрунтуються на принципах екологічності, дозволяє
уникнути нагромадження непотрібних зайвих речей.
Оптимізації зусиль і ресурсів, формує необхідність стратегій для
підтримки балансу між довкіллям і діяльністю людини.
Використання принципу модульності для проєктування упаковки як
вторинної продукції засвідчує формування модульних систем, що є
відмінним маркетинговим засобом програмування поведінки споживача.
Саме в цьому полягає науково-практичну цінність проєктування
упаковки як вторинної продукції. Розроблена класифікація стратегій
створення альтернативної упаковки передбачає: 1) програмування
поведінки споживача; 2) підвищення еко-свідомості; 3) підвищення
соціальної комунікабельності в соціумі. Синтез окреслених проєктних
199
____________________________
стратегій дозволяє використати альтернативну упаковку як засіб впливу

на поведінку споживача, а також з метою керування поведінкою людини
на рівні підсвідомості.
1 2 3
Рисунок 1
1 2 3
Рисунок 2
Рисунок 3
200
____________________________

1. Бокарева Ю.С., Зубенко Р.О. Эргономичность в потребительских
упаковках. Вісник ХДАДМ. 2014. №3. С. 12-14.
2. Свірко В.О., Бойчук О.В., Голобородько В.М., Рубцов А.Л.,
Кардаш О.В., Чемакіна О.В. Дизайнерська діяльність: екологічне
проєктування. Науково-методичне видання. Київ. 2016. 196 с.
3. Model Young Package. URL: young-package.com/ (дата звертання
05.04.2020).
4. Цуца Н.М., Мервінський Р.І., Антоник М.С. Упаковка та екологія.
Поліграфія і видавнича справа. 2010. №1. С. 161-166.
5. Способи утилізації упаковки. URL: http://www.eco-
live.com.ua/content/blogs/sposobi-utilizatsii-upakovki (дата
6. Тєлєтов О.С., Шатова В.М. Упаковка як об’єкт інноваційного
маркетингу. Маркетинг інновацій. 2014. №2. С.11-20
7. Шилович Т.Б. Основи конструювання упаковок. Конспект лекцій з
«Навчальної дисципліни з основ конструювання упаковок». Київ.
2017. С. 46-52.
8. 22 самые оригинальные и интерактивные упаковки. URL:
http://mirfactov.com/22-samyie-originalnyie-i-interaktivnyie-upakovki/
УДК 747.012
Рябоконенко І.С.
ГЕОМЕТРІЯ В ДИЗАЙНІ ІНТЕР’ЄРІВ: ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ

ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ
Анотація. В роботі досліджено проблему ролі геометрії у

проєктуванні сучасних інтер’єрів та екстер’єрів. Проаналізовано
еволюцію використання геометричних форм у середовищі. Досліджено
які геометричні фігури, образи та тіла зустрічаються навкого нас і
активно використовуються у дизайні. Наведено завдання та шляхи
ефективного удосконалення методів використання геометрії для
проєктування середовища.
Ключові слова. Геометрія, форма, фігура, середовище, інтер’єр,
проєктування, природа.
201
____________________________
Abstract. The paper examines the problem of the role of geometry in

the design of modern interiors and exteriors. The evolution of the use of
geometric shapes in the environment is analyzed. What geometric shapes,
images and bodies are found to be explored and actively used in design are
investigated. The tasks and ways to effectively improve the methods of using
geometry for environmental design are given.
Keywords: Geometry, form, figure, environment, interior, designing,
nature.
Геометрію як об’єкт дизайну часто використовують у проєктуванні

інтер’єрів. Геометричні форми, з одного боку є красивими образами
модельованих середовищ, а з іншого – необхідними елементами.
На нашу думку, в існуючих проєктах інтер’єрів, де використано
геометричний стиль відсутній належний естетичний вигляд. Це пов’язано
із низкою факторів, наприклад, ігноруванням ефективного поєднання
кількох складних геометричних фігур в одному об’єкті, яке негативно
впливає на психологію цілісного сприйняття проєкту людиною або
врахуванням тільки обмеженої кількості функціональних можливостей
елементів створюваних інтер’єрів. Такі застарілі дизайн рішення
призводять до відсутності комфортних умов перебування людини у
середовищі.
Вирішення даних проблем зможе забезпечити оптимізацію
створення як гармонійних, так і ефективних проєктів. Одним із шляхів
розв’язання цих завдань є введення в інтер’єр таких геометричних фігур
або комплексів фігур, які б позитивно позначалися на психіці людей.
Отже, дослідження та удосконалення методів використання
геометричного стилю сьогодні є актуальними у житлових та громадських
інтер’єрах, що обумовлює необхідність визначення особливостей їх
проєктування.
Зразки геометрії в інтер’єрах квартир та інших громадських
закладах представлені в інтернет-ресурсах [3; 4; 5]. У них визначено роль
геометрії у формотворенні інтер’єрів.
Відомими прихильниками активного використання геометрії у
дизайні є вчені-геометри В. Михайленко, А. Кащенко, М. Яковлєв та інші.
Вони акцентують увагу на тому, що всі засоби композиції в дизайні,
архітектурі пов’язані з геометрією, тобто співвідношенням основних
параметрів геометричних форм: кутами між лінійними та площинними
елементами, характером контурних ліній, формотворчими орієнтирами [1;
2]. У ряді їх наукових робіт досліджуються питання: про роль геометрії у
художньому формоутворенні; про геометрію, як посередника між
природою та архітектурою [1]; про геометрію природних та універсальних
202
____________________________
форм. Вченими створені базові засади використання геометричного

моделювання у дизайні сучасними засобами комп’ютерної графіки [2],
проаналізовані численні біоформи на предмет ефективного використання
їх геометричної форми для моделей сучасних технічних конструкцій.
Однак, у більшості вище згаданих літературних джерелах опис
різних видів геометричних форм для інтер’єрів є фрагментарним і
потребує як удосконалення, так і відповідної систематизації для
виявлення особливостей їх проєктування.
Метою роботи є виявлення особливостей використання геометрії в
дизайні середовища. Завданнями роботи є: 1) дослідити еволюцію
використання геометричних фігур у середовищі; 2) визначити основні
проблеми та шляхи удосконалення використання геометрії при
проєктуванні сучасних інтер’єрів.
Геометрія (від дав. - гр. γη - Земля і μετρέω - вимірюю;
землеміряння) – це наука про просторові форми, їх відносини і
узагальнення. Вона потрібна не тільки для того, щоб сформулювати
назви частин будівель, технічних конструкцій або просторових форм
оточуючого нас світу. За допомогою геометрії ми можемо вирішити
багато завдань, відповісти на багато запитань. Геометрія – важлива
складова будь-якого інтер'єру, яка впливає на цілісний психологічний
стан людини.
Виділено етапи розвитку використання геометричних форм:
1) новокам’яний вік (10 - поч. 3-го тис. до н.е.). Ще в епоху неоліту
люди складали на стінах печер орнаменти з трикутників, ромбів,
прямокутників, кіл. Стародавні художники того часу тонко відчували красу
геометричних форм; наскальні малюнки, виконані ними з великою
любов’ю до природи і радували око. Люди виявляли та відзначали
властивості рівності, симетрії, подібності фігур. З часом вони навчилися
використовувати властивості фігур у практичному житті.
2) промисловий етап (XIX ст.). У ці часи геометричні форми успішно
використовувались при будівництві храмів, будівель, організації
водопостачання, судноплавства.
3) інноваційний період (XXI ст.). В даний час геометрія широко
стала використовуватися у дизайні середовища, як в екстер’єрі, в
інтер’єрі, так і в ландшафтному дизайні [5]. На даному етапі, геометрія
стала невід’ємною частиною проєкту будь-якого середовища.
У сучасному середовищі геометричні фігури слугують не лише
декоративним елементом, а й виконують певні функції. Дослідникам-
дизайнерам відома безліч видів геометричних фігур. Різні форми і розмір
дозволяють формувати простір та впливати на емоційний стан. За
допомогою геометричних фігур можна зробити стіну візуально ширше і
203
____________________________
візуально опустити стелі. Вони допомагають відвернути увагу від

нерівностей і кривини поверхонь, а також дарують приміщенню
додатковий простір, візуально піднімаючи стелю.
Ефективне використання геометричних форм може виконувати
важливу функцію зонування середовища. Функція зонування полягає у
тому, що геометричні фігури розділяють приміщення на певні зони.
Функціональні зони виділяють, використовуючи акцентну обробку у
вигляді смужок, трикутників, кіл тощо. Візуально зонується проєктоване
середовище за допомогою узорів ліній на підлозі, використовуючи
ламінат або плитку контрастного кольору. Це є ефективним засобом
проєктування і необхідне у великих приміщеннях.
Сучасне житлове та громадське середовище потребує введення
нових геометричних елементів або комплексів елементів, адже вони
створюють затишок, впливають на підвищення настрою. Кожен
геометричний елемент по-своєму впливає на емоційну сферу людини.
Наприклад, смуги у своєму розпорядженні виконують функцію відпочинку
і спокою, знімають напругу і можуть скорегувати простір. Квадрат –
асоціюється з організованістю і компетентністю, коло – уособлює
доброзичливість, щедрість, трикутник свідчить про лідерські якості,
прагматизм, цілеспрямованість.
Отже, одним із найперспективніших напрямів дизайну є
проєктування нових геометричних фігур або їх комплексів у декоративних
аксесуарах, в текстилі, освітленні, в меблях, дзеркалах, зонуванні [3],
(рис. 1).
На сьогодні достатньо ефективними та поширеними
геометричними фігурами для практичної реалізації є форми, які знайдені
у природі. Це, наприклад, медові соти, форму яких можна
використовувати при виготовленні плитки та різноманітних тумб, шаф,
полиць тощо. Форма спіралі прийшла до нас із відомої нам Мушлі
Наутилуса [4].
Загалом, геометрія присутня всюди і навколо нас. Вона наявна у
природі (рис. 2) (різноманітні форми рослин, ракушок, навіть тварин), в
побуті (форми стін, підлоги, стелі, паркетної дошки, плитки, цегли,
горщиків, ваз, форма глобуса, м’яча та інше), в архітектурі (будівлі,
починаючи від круглих, прямокутних, квадратних форм до химерних, в
стилі Заха Хадід) [3], в транспорті (форми автомобілів, трамваїв,
тролейбусів, човнів, літаків, поїздів, ракет, космічних кораблів). Згадані
вище геометричні форми чудово використовуються і у проєктуванні
дизайну інтер’єрів.
204
____________________________
Завдяки використанню геометрії з’являється можливість візуально

приховати не тільки можливі недоліки проєктованих середовищ, але і
несучі конструкції та комунікації.
Геометрія є важливою у проєктуванні житлового та громадського
середовища. На сучасному етапі розвитку дизайну роль геометрії
розширюється. Вона стає багатофункціональним об’єктом, поєднує
властивості декору, розділяє приміщення на зони, а також впливає на
формування емоційного стану. Дослідження дозволило виділити
найбільш поширені геометричні форми, які використовуються при
проєктуванні інтер’єрів, а також зробити висновок про потребу розробки
та ефективного використання нових комплексних геометричних об’єктів
для практичного проєктування сучасного середовища.
У подальшій роботі планується вирішити наступні завдання: 1)
розкрити способи та удосконалити підходи до використання геометрії в
інтер’єрі; 2) проаналізувати еволюцію використання геометричних фігур у
середовищі з метою створення нових комплексів геометричних образів як
елементів ефективного зонування середовища; 3) розробити
класифікацію та систематизацію геометричних форм в дизайні
середовища; 4) дослідити та проаналізувати особливості проєктування
сучасних будівель із химерними формами.
1. Михайленко В. Е., Кащенко А. В. Природа – Геометрия –
Архитектура. К., 1988. 176 с.
2. Михайленко В. Є. Основи композиції (геометричні аспекти
художнього формотворення): навч. Посібник. К., 2004. 304 с.
3. Геометрия дизайна. URL: https://4room.ua/blog/geometrija-
dizaina/ (дата звернення: 16.03.2020).
4. Геометрія у природі: рослини з ідеальною гармонією і
симетрією. URL: https://coma.in.ua/25352 (дата звернення:
16.03.2020).
5. Геометрія в мистецтві та архітектурі. URL: http://proekt-
geometriy.blogspot.com/p/blog-page.html?m=1 (дата звернення:
16.03.2020).
205
____________________________
1 2
3 4
Рисунок 1
1 2 3
4 5
Рисунок 2
206
____________________________
УДК 685.34.01:159.922 «20»

Савицька А.О.
НОВА ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В МОДІ ХХІ СТОЛІТТЯ
Анотація. У роботі йдеться про гендерну ідентифікацію,

гендерні ролі та гендерні стереотипи. У ній описано, що гендерні
стереотипи – це переконання людей щодо особливостей чоловіків і
жінок. Проте, ці судження не можуть бути виправданням аморальних
дій по відношенню до когось, хто не виглядає звичним для нас чином.
Ключові слова: гендер, гендерна рівність, гендерні стереотипи,
ілюзія кореляції, маскулінність, фемінність.
Abstract. The work is about gender identify, gender roles and gender
stereotypes. It describes that gender stereotypes are the beliefs that people
have about the characteristics of males and females. However this judgments
can`t be justification to immoral actions towards someone, who doesn`t look
like we used to.
Keywords: gender, gender equality, gender stereotypes, illusory
correlation, masculinity, femininity.
Одне з найголовніших порушень прав людини – це гендерна

нерівність. Причини нерівного розподілу повноважень жінок та чоловіків
криється у патріархальному устрої, що закріплює за представниками обох
статей певні соціальні ролі та норми поведінки у суспільстві [5].
Патріархальний устрій обумовлений патріархальними поглядами, згідно з
якими, домінантна роль чоловіка над жінкою у професійному та
родинному середовищі є нормою [1:196].
Поняття гендеру є похідним від поняття статі. Гендер не є
біологічною категорією. Людина не отримує його одразу після
народження, а набуває в процесі суспільного життя. Гендер (від англ.
«gender» – рід) – соціокультурна, символічна конструкція статі, що
покликана визначати конкретний асоціативний зв’язок, забезпечувати
повноцінну комунікацію та підтримувати соціальний порядок [9]. Це певні
соціальні ролі, що їх очікують від чоловіків і жінок, особлива сукупність
манер поведінки, зумовлених конкретними соціальними ситуаціями
[1:196]. Гендер пов’язаний зі змістом, що закладено культурними
рамками. Натомість стать обумовлена нашою анатомічною, хімічною та
хромосомною будовами і стосується біологічного апарату чоловіків та
жінок. Гендерна ідентичність полягає у відповідності людиною певним
207
____________________________
суспільним стереотипам та нормам, що є характерними для

представників певної статі в межах певної соціокультурної чи історичної
ситуації [10]. Згідно з сучасною теорією гендеру, суспільні відмінності між
чоловіком і жінкою є набутими, і не мають ніякого відношення до питань
біологічного походження [4]. Гендерна ідентичність формується з
урахуванням протиставлень чоловічого і жіночого [2:41]. Маскулінність та
фемінність – це ті змістові складові, що є важливими у формуванні
гендерної ідентичності. Жодна людина не може мати лише чоловічі, чи
лише жіночі риси. Існують так звані гегемоністські форми маскулінності та
фемінності, для яких характерним є переконання, що чоловіки займають
значно вищу позицію у суспільстві, аніж жінки [6:10]. Зазвичай такі
погляди спостерігаються в патріархальному суспільстві та є частково
стереотипними. З покоління в покоління транслюються застарілі гендерні
схеми, що зумовлені відсутністю критичного переосмислення.
Відпрацьовані концепції, що були витіснені зі свідомості, натомість
вкорінюються в архетипах підсвідомого і продовжують впливати на
людське світосприйняття.
Гендерні стереотипи – це поширені в суспільстві уявлення про
особливості та поведінку представників різних гендерів, в першу чергу
чоловіків і жінок. Гендерні стереотипи тісно пов'язані з чинними в даному
суспільстві гендерними ролями і є підґрунтям для їх підтримки та
відтворення. Наукові дослідження гендерних відмінностей показують, що
гендерні стереотипи в цілому не відповідають дійсності, але їх стійкість
забезпечується, зокрема, когнітивними спотвореннями, які дозволяють
людям вибірково сприймати й інтерпретувати інформацію, що надходить
із зовнішнього світу [7]. Досить часто можна спостерігати так звану ілюзію
кореляції. Ілюзія кореляції – це сприйняття двох явищ пов’язаних між
собою, навіть коли на перший погляд реальність не підтверджує
наявності такого зв’язку [1]. У разі гендерних стереотипів ілюзія кореляції
проявляється в тому, що люди бачать зв'язок між гендерною
приналежністю і певними якостями. Формуючи очікування від гендерних
груп та їх представників, гендерні стереотипи можуть привертати увагу
людини до тих фактів, які їх підтверджують, і не помічати інформацію, яка
їм суперечить [8].
Не дивлячись на кореляційні ілюзії та гендерні ознаки, кожна
людина має право на самовираження. Соціум не повинен обмежувати
чоловіків і жінок у цьому. У першу чергу жінки й чоловіки це особистості.
Жоден не має право посягати на честь та гідність людини. І не має
значення довжина сукні або обраний колір. Ніщо не може слугувати
вагомою причиною до протиправних дій. Необхідно зазначити, що саме
одяг формує про нас певні враження та здатен «віднести» нас до того чи
208
____________________________
іншого культурного осередку. Він може допомогти людям краще нас

відчути, «прочитати», зробити певні висновки стосовно наших вподобань
та нашого характеру. Одяг не може слугувати підґрунтям для породження
аргументів на користь злочинних дій. Так само і не може слугувати
вагомим фактором у відношенні до людини. Не можна оцінювати
інтелектуальні та професійні якості, спираючись виключно на одяг.
Однак, розглядаючи питання гендерної рівності та безпосереднього
впливу його на моду, не можна не зазначити, що мова йде не лише про
пригнічення прав жінок, коли наполягають на дотриманні певного стилю в
одязі, довжини спідниці, висоти підборів, чоловіки також відчувають тиск
зі сторони суспільства. Відповідаючи своїй гендерній ролі, маючи набір
маскулінних рис, чоловік повинен відповідати низці норм: мати успіх у
фінансовій сфері, бути фізично сильним та стриманим. В дослідженнях
що пов’язані з вивченням гендерної психології відмічається, що на відміну
від чоловіків, жінки є більш схильними випробовувати на собі
соціокультурні віяння пов’язані з красою та ідеалізацією свого
зовнішнього вигляду [3]. У наш час зовнішність займає провідну позицію
життєвої ієрархії цінностей чоловіка. Аналізуючи прогресивне зростання
попиту на дещо фемінний спосіб підтримання краси, можна з впевненістю
зазначити, що поступово стираються межі, руйнуються гендерні ролі та
стереотипи. Все більше дизайнерів відмовляються від гендерного
маркування одягу. Одяг, що має «гендерну нейтральність» поступово
набирає обертів. І це не просто забаганка, чи маркетинговий хід. Це –
мегатренд, що розвивається сьогодні та призведе до повного
переосмислення і перезавантаження поняття моди в майбутньому.
1. Берн Ш. Гендерная психология. Москва, 2004. 320 с.
2. Кіммел М. Гендероване суспільство. Пер. з англ. Київ, 2003. С. 139-
140.
3. Ковалева Л. И. Феномен гендерной игры в фокусе глобализации.
№4. Красноярск, 2012. 250 с.
4. Кон И. С. Мужчина в меняющемся мире: Время, 2009. 496 с.
5. Максименко Н. В. Гендерна рівність: проблеми становлення та
дотримання. Форум права. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-
journals/FP/2011-2/11mnvctd.pdf. 2011.№ 2. С. 551–556. (дата
звернення: 12.12. 2019).
6. Морозова-Ларіна О. І. Гендерна ідентичність та соціокультурне
середовище. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 19.
С. 453-462.
209
____________________________
7. Психологіст. Енциклопедія практичної психології. Список

когнітивних спотворень. URL: http://psychologis.com.ua/-1-357.htm
(дата звернення: 17.11. 2019).
8. Романенко О. В. Методи засади вивчення кореляційної парадигм у
структурі курсу експериментальної психології. URL:
http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/1007/1/3.pdf (дата
звернення: 25.10. 2019).
9. American Psychological Association. APA Dictionary of psychology.
URL: https://dictionary.apa.org/illusory-correlation (дата звернення:
25.10. 2019).
10. Hyde J. S., Linn, M. C. Gender differences in verbal ability: A meta-
analysis 1988. Т. 104. № 1. С. 53-69.
УДК 747.012:628.9
Савченко М. С.
Науковий керівник: О. М. Сергієнко, ст. викладач
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
РОЛЬ ДЕКОРАТИВНОГО ОСВІТЛЕННЯ В СТВОРЕННІ

ФУТУРИСТИЧНОГО ОБРАЗУ ІНТЕР'ЄРУ
Анотація. Публікація приводить приклади використання

декоративного світлодіодного освітлення для підсилення образу
футуристичного інтер'єру.
Ключові слова: освітлення, декоративне освітлення, футуризм,
інтер'єр, образ.
Abstract. The publication provides examples of the use of decorative
LED lighting to enhance the image of a futuristic interior.
Keywords: lighting, decorative lighting, futurism, interior, image.
Різноманітні системи декоративного освітлення є однією з

найважливіших складових на ринку предметів декору. Метою роботи є
дослідження можливостей використання декоративного світлодіодного
освітлення в футуристичному інтер'єрі.
У наш час гостро стоїть питання економічності та впливу на
довкілля, отже світлодіодні світильники стають надзвичайно
актуальними. Світлодіоди мають цілу низку переваг: майже не
нагріваються, ефективність у порівнянні з традиційними джерелами
освітлення значно вища, малий розмір світлодіода дає більше
210
____________________________
можливостей у використанні, більша стійкість до механічного впливу,

значно більший ресурс роботи. Використання світлодіодів з
різноманітною температурою світла, за рахунок їх переваг, надає більшу
варіативність у розробці декоративного освітлення, у порівнянні з
традиційними джерелами світла.
Футуризм, як сучасний та прогресивний стиль, завоював повагу у
любителів космічної тематики. Через стриманість і обмеженість декору,
провідна роль у оздобленні такого інтер'єру відводиться світлу з великою
кількістю джерел освітлення. Футуристичний інтер'єр відрізняється
складним плануванням приміщення, наявністю асиметричних стін,
округлих дверних та віконних прорізів, безперервною зміною конфігурації
форми. Тобто головною складовою є геометричність форми з чіткими
кордонами, які підкреслені лініями. Застосування в даному випадку
підсвічування з застосуванням світлодіодної стрічки може тільки посилити
цей ефект і допоможе створити атмосферу майбутнього та враження
знаходження в космічному об'єкті. За допомогою прихованої від очей
підсвітки стін і правильно розставлених акцентів можна виявити тектоніку
інтер'єру, що ще більше посилить сприйняття образу.
Доповнити футуристичний образ інтер'єру можливо за рахунок
використання світлодіодної плівки, нанесеної на стелю, що створить
ефект світіння стелі, надасть їй легкості. За наявності регулятора світла
можливе налаштування візуальної температури середовища. Для в
футуристичного інтер'єру характерне нейтральне колірне рішення, що
дає можливість застосування в одному просторі інтер'єру одночасно не
одного кольорового спектру світла. Для підсилення образу та
розстановки акцентів буде виправданим використання кольорових (RGB)
світлодіодів.
У жилих інтер'єрах особливо доречною буде зв'язка з сучасними
системами Smart Home ( система домашніх пристроїв, здатних
виконувати дії і вирішувати певні повсякденні завдання без участі
людини.), що доповнить можливості декоративного світлодіодного
освітлення.
Декоративне світлодіодне освітлення, з усіх представлених на
ринку аналогів, найбільш технологічне та актуальне для використання в
футуристичному інтер'єрі. Футуризм практично зводить технології в ранг
мистецтва, отже використання світлодіодного освітлення виправдано, так
як окрім надання цілої низки функціональних переваг, це відповідає
ідеології даного напряму.
211
____________________________

1. Котляр Е. Р., Вершинина А. М. Стиль футуризм. Путь от
изобразительного искусства в предметную среду. Таврический
научный обозреватель. 2017. № 9 (26) URL:
https://cyberleninka.ru/article/n/stil-futurizm-put-ot-izobrazitelnogo-
iskusstva-v-predmetnuyu-sredu/viewer (дата звернення15.02.2020).
2. Абрамов А. В., Дерягин Н. Г., Мелихов Ю. М. Эффективность
светодиодного освещения. URL:
https://cyberleninka.ru/article/n/effektivnost-svetodiodnogo-
osvescheniya (дата звернення 15.02.2020).
УДК 7.012:316.346.2
Селецька О.А.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ЖІНОЧНІСТЬ» В СУЧАСНИХ

ПРАКТИКАХ ДИЗАЙНУ
Анотація. У роботі проаналізовані різні підходи до визначення та
сутнісних рис терміну «жіночність» з філософської, релігійної та
мистецтвознавчої точки зору. Наведені причини актуалізації
поняття у звязку з сучасними практиками дизайну.
Ключові слова: жіночність, філософія, релігія,
мистецтвознавство, практики дизайну.
Abstract. The work analyzes different approaches to the definition and
essential features of the concept «femininity» from philosophical, and
religious and art points of view. The reasons for the actualization of the
concept in connection with modern design are given.
Keywords: femininity, philosophy, religion, art history, design practices.
В усі часи та в усіх культурах краса пов’язувалася зі статтю, бо

саме в контексті приналежності до статі краса породжує життя, дарує
життєздатність, силу. В демократичні часи подібний зв’язок стає ще більш
очевиднішим, бо кожна людина прагне любові та щастя.
Для того щоб побудувати філософсько-культорологічну концепцію
фемінності потрібно звернутися до таких філософських течій як
феноменологія (Е. Гуссерль, М. Мерло-Понті), екзистенціалізм (Ж.-П.
Сартр, С. де Бовуар) та психоаналіз (З. Фройд, Ж. Лакан).
212
____________________________
Довгий час філософи наводили велику кулькість аргументів на

користь есенціалістського походження відмінностей між статями,
підпорядкованого положення жінки, а також розглядала жіноче тіло як
осередок деструктивності, що має бути нейтралізований у свідомості
людей на суспільному та філософському рівнях. Наприклад, Аристотель
називав жінок «безплідними чоловіками, акцентуючи увагу на тому, що у
процесі зачаття саме чоловік надає дитині «форму» та початок руху,
тобто душу, у той час як вклад жінки обмежується «матерією» - тілом [6].
Неоднозначні, двоїсті за своєю природою, погляди Аврелія Августина,
чия концептуалізація жіночого поєднує у собі ототожнення фемінності із
гріховною чуттєвістю та відповідною необхідністю андроцентричного
підпорядкуванн з визнанням рівності у питанні права на духовне спасіння
[1]. Усвою чергу, Іммануїл Кант, знаний сексизмом та презирством до
тіла, у своїй праці «Антропологія з прагматичної точки зору» не тільки
визначає фемінне у протиставленні до маскулінного, а й наполягає на
важливості цих рис для позбавлення жінок автономності [4]. В
тлумаченні Фрідріха Ніцше дефініція фемінності ототожнюється із
категоріями «підпорядкована та залежна» [7]. Така думка філософів про
жіночність була опосередкована не тільки уявленням про похідний статус
жінки, а й самим положенням жінки в суспільстві того часу.
Доречно звернути увагу на уявлення про жіночу красу у зв’язку з
релігією. У багатьох культурах жіночність асоціювалася з материнством і
сексуальністю – багато традицій приписують божествам любові (Іштар,
Афродіта і т.д.) саме жіночу стать. При патріархальному суспільстві
головні жіночі «чесноти» пов'язані з традиційними жіночими ролями –
заміжжям, материнством, веденням господарства. У біблійній Книзі
притчею Соломонових величається скромна і працьовита дружина, яка
«видобуває шерсть і льон, і робить охоче своїми руками» і «уста вона
відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці її». Доброчесній
дружині протиставляється «перелюбна», «ганебна дружина» - таке
протиборство знаходить відображення в середньовічних російських [3] і
західних творах. У стародавній китайській натурфілософії найважливіше
місце займає концепція єдності-протистояння інь і ян - двох основних
начал; при цьому інь асоціюється з жіночим началом, але також з
негативним, темним, холодним, вологим, пасивним, а ян - з чоловічим,
позитивним, світлим, теплим, сухим, активним. В індійській навпаки саме
жіноче начало (пракріті, Шакті) вважається життєдіяльним.
Важливим є уточнення дефініції «фемінність». Численні
тлумачення цієї категорії, які побутують у гендерній теорії, відрізняються
одне від одного акцентуванням уваги на тих складових феномену, які, на
думку авторів визначень, є ключовими для суті явища жіночості.
213
____________________________
Цікавими є умовиводи російського соціолога Ігоря Кона, який в

книзі «Чоловічі дослідження: мінливі чоловіки в світі, що змінююється»
описує три підходи до змісту категорії маскулінності, що також можуть
бути застосовані щодо визначення фемінності як парної категорії у
концептуальній дихотомії «маскулінність – фемінність»: «1)
Маскулінність/фемінність як дескриптивна, описова категорія позначає
сукупність поведінкових та психічних рис, властивостей та особливостей,
об’єктивно притаманних чоловікам/жінкам, на відміну від жінок/чоловіків. 2)
Маскулінність/фемінність як аскриптивна категорія позначає один з
елементів символічної культури суспільства, сукупність соціальних
уявлень, установок та вірувань про те, чим являється чоловік/ жінка, які
якості йому/їй приписуються. 3) Маскулінність/фемінність як прескриптивна
категорія – це система приписів, що мають на увазі не
середньостатистичного, а ідеального «справжнього» чоловіка/жінку, це
нормативний еталон чоловічості/жіночості» [5].
Класична енциклопедична дефініція: жіночність, фемінність
(англ. femininity) – етично-естетична категорія, що позначає сукупність
особистісних, естетичних та соціально-психологічних якостей, які
очікуються від жінки як зумовлені її організмом та природно притаманні, а
саме: чутливість, ніжність, жертовність, милосердя, емоційність,
крихкість, щирість, вірність, що визиває у чоловіка бажання оберігати та
захищати жінку; описує нормативні еталони ідеальної жінки; квінтенсенція
фемінного гендерного стереотипа [9]. Актуальною залишається дефініція,
запропонована Сандрою Лі Барткі, яка тлумачить фемінність як «певний
набір чутливості, поведінкових схильностей і особливостей розуму й
характеру. Це – також примус до естетичного втілення, спосіб
встановлення та відновлення гендерних норм, що зовні проявляються
багатьма стилями плоті» [2].
Однією зі специфічних ознак категорії «фемінності» є складність у
виокремленні єдиного, канонічного переліку рис, притаманних цій
категорії. Дослідники, що спеціалізуються на вивченні психологічних
аспектів цього явища, наводять різні варіанти, яка саме риса характеру є
визначальною для фемінності. Наприклад, Gerard Heymans (Джерард
Хейманс) вважає, що цією рисою є емоційність, Gina Lombroso (Джина
Ламброзо) - здатність сприймати ситуацію з позиції іншого –
альтроцентризм, Wikhelm Liepmann (Вільгельм Ліпман) надає перевагу
вразливості. Такі розбіжності у поглядах пояснюються відмінністю
акцентів на рисах фемінності. Проте, Viola Klein (Віола Кляйн) зробила
спробу перерахуваті ті риси характеру, що найчастіше зустрічаються
дослідниками фемінності: пасивність, емоційність, брак інтересу до
абстрактних явищ, вищу інтенсивність особистих прив’язаностей,
214
____________________________
інстинктивну ніжність до немовлят [8]. Хоча в різні часи і в різних

культурах жіночність могла визначатися по-різному, можна виділити ряд
якостей, найбільш часто приписуваних жінкам: чутливість, м'якість,
жертовність, милосердя, покірливість, ірраціональність.
Отже, дефініцію «жіночність», «жіночна краса» виводимо через
традиційні «жіночі» риси, якими є: покірність; терплячість; другорядні ролі
порівняно з чоловіками; низька ініціативність; табуйованість проявів
агресії (таких, як роздратування, злість, гнів, конфліктність);
табуйованість чи обмеженість певних аспектів сексуальності (як
приписування «цнотливості», відмова у праві чи бажанні сексуального
задоволення, так і монструйованої хтивості); наївність, «чистота»
(заборона сексуальної освіти та досвіду для дівчат, дівчаток та жінок).
Так що ж таке жіноча ідеальна краса? Скільки б людство не шукало
відповідь на подібне питання, однозначнох відповіді дати складно. Але
незмінним завжди залишається те, що краса завжди цінувалася, і буде
продовжувати цінуватися. На жаль, в сучасному суспільстві жіноча краса
розглядається в основному, як зовнішній атрибут. Проте, навіть зовні
красуня, але внутрішньо порожня жінка, з переважними негативними
рисами та поведінкою, так і залишиться «красунею». Навряд чи можна
вважати її красивою жінкою, як якусь ступінь досконалості.
1. Августин Блаженный. Об истинной религии. URL :
http://antology.rchgi.spb.ru/Sanctus_Aurelius_Augustinus/istrelig.html
2. Барткі С. Л. Політика тіла. К.: Видавництво Соломії Павличко
Основи, 2006. С. 383 - 392.
3. Біблія. URL https://bibleonline.ru/ (дата звернення: 02.12.2019).
4. Кант І. Антопологія з прагматичної точки зору. 2016. 200 с.
5. Кон И. Мужские исследования: меняющиеся мужчины в
изменяющемся мире. Ч.1. Харьков: ХЦГИ, 2001. С. 562–605.
6. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия. М., 1999. 608 с.
7. Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей. М.:
Культурная Революция, 2005. 880 с.
8. Klein V. The Feminine Character: History of an Ideology / Viola Klein.
- Urbana and Chicago: University of Illinois Press, 1971. 202 p.
9. Thomas R. Murray Recent Theories of Human Development. Sage
Publications, 2001. 248 p.
215
____________________________
УДК 7.03:677.027.5
Стоматюк А-М. В.
ІСТОРІЯ І РІЗНОВИДИ ПРИНТА TIGER
Анотація. У дослідженні розглянуто появу використання принта

тигра. Проаналізовано різновиди принта тигра у модних колекціях
сучасних дизайнерів, тому що тигр – трохи більше стримана варіація
тваринного принта, ніж леопард.
Ключові слова: тигр, принт, камуфляж, колекції, одяг,
дизайнери.
Abstract. The study looks at the appearance of using a tiger print. The
varieties of tiger prints in fashion collections of modern designers are
analyzed, because the tiger is a slightly more restrained variation of animal
print than the leopard.
Keywords: tiger, print, camouflage, collections, clothing, designers.
Тигровий візерунок – один з провідних серед модних принтів осінь /

зима 2019-2020, він з’являвся практично у всіх колекціях, представлених
у цьому сезоні (рис 1, 2).
Переваг у цього забарвлення набагато більше, ніж у інших. Так
званий «тайгер страйк» не тільки виконує естетичну функцію, але і грає
роль камуфляжу, об’єднує історію військового маскування.
Першими тигрову смужку у вигляді принта почали носити солдати
морської піхоти армії Республіки В’єтнам (ARVN), скопіювавши її з
уніформи французів часів Індокитайської війни [3].
Після виведення французьких військ з Азії виробництво «тигрової
уніформи» не припинилося, навпаки, почалося різномаїття забарвлення.
Своїми кігтистими лапами тигр навіть добрався до Голлівуду і став
асоціюватися з Джоном Вейном, який носив подібний камуфляж в
культовому фільмі «Зелені берети» [3].
«Тайгер страйк» не тільки виконує естетичну функцію, але і грає
роль камуфляжу, об’єднує історію військового маскування і твариних
патернів в єдине ціле. «Тайгер страйку» добре жилося на уніформі рівно
до того моменту, поки дизайнери не вирішили розтиражувати розкішні
шуби з красивого звіра. На щастя для нього, така зухвалість досить скоро
стала предметом громадського осуду, адже, за офіційними даними, на
планеті залишилося 3890 диких тигрів [3].
216
____________________________
Через те, що зараз гуманні ідеї переважають над марнотратством

природних ресурсів, тиграм присвячують цілі колекції. Наприклад, Kenzo
реалізували свій протест у спільному проєкті з азіатською маркою пива
«Tiger beer» і Світовим фондом дикої природи. Працюючи над
капсульною колекцією базових речей, креативні директори будинку
залучили сучасних художників з різних регіонів світу, які спеціально
побували в Камбоджі і вивчили питання винищення тигрів. Колекція була
повністю зроблена з органічної бавовни, і на кожній футболці
переховувався QR-код, просканувавши, який можна дізнатися біографію
конкретного тигра і задуми митців щодо принта. По правді кажучи, тигр
для цього модного будинку став справжнім символом і красується на
численних толстовках, тримаючи в зубастою пащі логотип марки [3].
Тигрова сумка більш універсальна, ніж леопардова, за нею не було
помічено стільки негативу в стильному минулому, яке накликав на себе
леопард. А в 2017 році італійський бренд аксесуарів Furla представив
публіці фірмову сумку «Metropolis», на поверхні, якої господарювали
флора і фауна тропічних лісів. Колекція називалася «Міські джунглі», у
ній розпускався гібіскус і розгулювали тигри. Версії сумок було дві: в одній
тигр був представлений на тисненою шкірі в парі з родичем, а в інший
виконувала соло тільки його смугаста мордочка з пухнастим ірокезом на
голові [1].
Принт під тигра поза часом, адже цей красивий окрас створений
самою природою. Тому, тигр, як і квіти, завжди буде в моді. При цьому
тигрові речі не настільки поширені в модних колекціях. Якщо переглянути
всі колекції нового сезону, знайдеться зовсім небагато сумок, наприклад у
Dolce & Gabbana 2018-2019 (рис. 1:4, 1:5) [2].
Візуальна особливість смужок тигра, збільшувати об’єми фігури,
хоча якщо смужки розташувати вертикально, такого ефекту не буде, в
деяких випадках може бути протилежний ефект. Звичайно, дизайнери не
обмежуються природними кольорами і сміливо змінюють гаму від
природних (сірого, бежевого і оливкового) до яскравих (жовто-фіолетових
або оранжево-зелених) плям в манері поп-арт.
Білий колір відмінно підтримує принт тигра, роблячи образ
лаконічним і стриманим. Тільки не переборщіть з деталями.
Для повсякденних виходів найкраще задіяти тигровий принт в
пальто. На відміну від леопардового окрасу верхній одяг з тигрові
смугами не так скоро набридне, можливо, навіть стане своєрідною
альтернативою класичному бежевому пальто. Якщо виріз глибокий, то
додайте до його водолазку насиченого відтінку, поєднавши з джинсами,
щоб зберегти естетику мілітарі.
217
____________________________
На Тижні моди в Парижі у вересні 2019, наприклад, Ванесса Хонг

одягнула вінілове пальто і штани Kwaidan Editions, розфарбовані під
тигра. Shrimps представила ідеальне пальто з тигровим малюнком і довгу
шубу з тигровими смугами на підкладці з чорного хутра, а також плащ
покритий тигровим принтом і малюнком троянди. Ulla Johnson представив
з принтом тигрів сукні, окремі костюми та комбінезони. Глибокий
апельсиновий відтінок в поєднанні з чорними смугами.
Кароліна Еррера, одна із модельєрок, яка використовує новий
«котячий» принт у своїй колекції. Та його можна зустріти у різних
варіаціях – на піджаках, сукнях, спідницях і пальто. Тигровий принт може
з’являтись не тільки на вбранні, але і в аксесуарах.
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10
Рисунок 1. Використання принту TIGER в колекціях дизайну

одягу: 1 – Balmain Осінь-зима 2017/2018, Париж; 2 – Alberta Ferretti
Весна-літо 2016 / Couture / Париж; 3 – Alexandre Vauthier; 4-5 – Dolce &
Gabbana Весна-літо 2020 / Милан; 6 – Rochas Весна-літо 2019 /
тиждень моди: Париж; 7 – Proenza Schouler; 8-9 – Футболки ASOS
DESIGN; 10 – Max Mara Осінь-зима 2019/2020/тиждень моди: Мілан.
218
____________________________
1 2 3
4 5
Рисунок 2. Використання принту TIGER в колекціях дизайну одягу:

1 - Simonetta Ravizza; 2 - Braschi; 3-4 - Bottega Veneta Осінь-зима 2018/19;
5 - Carolina Herrera Весна-лето 2019.
219
____________________________

1. Круче леопарда: как носить «тигриный» принт. URL:
https://www.cosmo.ru/fashion/streetstyle/kruche-leoparda-kak-nosit-
tigrinyy-print/ (дата звертання 10.04.2020).
2. Как модно носить тигриный принт в осеннем сезоне. URL:
https://www.vogue.ru/fashion/favourites-of-
vogue/kak_modno_nosit_tigrinyj_print_v_osennem_sezone (дата
3. Лучший принт 2019 года: 5 причин сменить «леопарда» на «тигра».
URL: https://www.cosmo.ru/fashion/trends/luchshiy-print-2019-goda-5-
prichin-smenit-leoparda-na-tigra/ (дата звертання 10.04.2020).
УДК 721.012.8
Телечук В. В.
ПРОБЛЕМА ДИЗАЙН-СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ЗОН

ШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Анотація. У роботі розглянуто поняття «освітній простір» та

проблематика дизайн-зонування шкільних закладів. Проаналізовано
особливості формотворення навчальних зон у шкільних приміщеннях,
композиційне рішення, локалізація за реформою НУШ та вплив цих
факторів на успішність школяра.
Ключові слова: дизайн, систематизація, зонування, освітній
простір, навчальні зони, НУШ, композиція.
Abstract. The work deals with the concept of «educational space» and
the problems of design-zoning of schools. The peculiarities of the formation of
educational zones in the school premises, the compositional solution, the
localization of the NUS reform and the influence of these factors on the
student's academic performance are analyzed.
Keywords: design, systematization, zoning, educational space,
educational zones, NUS, composition.
Змінюється час, який вносить власні корективи, а з ним одночасно

посилюється прогрес людської свідомості. Важливо надавати дітям цікаву
мотивуючу інформацію, залучати до знань у формі ігор і використанню
220
____________________________
яскравих кольорів, допомогти всебічно розвиватися у індивідуальному

напрямку. На жаль, більшість українських шкіл досі не перейняли
європейський досвід освіти школярів як у методиці викладання, так і у
реформації освітнього простору. Тому актуальною залишається тема
розподілу навчальних зон шкільних закладів, їх влив на освіченість
дитини з точки зору графічного дизайну.
Існує чимала кількість наукових робіт і електронних статей,
присвячених освітньому простору. У праці Т. В. Деміракі висвітлено
принципи зонування простору та розкрито особливості вільного простору,
вплив дизайну на учасників освітнього процесу [6]. Переваги та роль
освітнього простору на формування психології особистості розглянуто у
статті О.В. Разуменко [2].
На території України методика проєктування шкільного простору не
є достатньо розкритою, вона лише починає практикуватися та
досліджуватися. Проблемним чинником є залишки радянської свідомості
у викладанні шкільної програми, яка не передбачала систематизації
навчальних зон. В період реформації та переходу шкільної освіти до НУШ
(Нової Української Школи) створено проєкт Новий Освітній Простір, що
спільно з Міністерством Освіти і науки України реформують шкільний
простір. Основою НУШ та НОП є мотивуючий простір, правильний
дизайн, технологічність, інклюзивність, тобто осучаснення шкільного
середовища [3]. Таким чином, дана тема потребує ретельного
дослідження із врахуванням вищезгаданих принципів.
Метою дослідження є дослідити проблему дизайну шкільних
навчальних зон. Завдання: проаналізувати особливості формотворення
освітнього простору; розглянути роль графічного дизайну у зонуванні
шкільних приміщень; розкрити влив дизайну освітнього простору на
успішність школяра.
В сучасному світі рівень освіченості людини відіграє одну з
провідних ролей для становлення її як особистості, а в майбутньому – як
фахівця своєї справи. Перші серйозні кроки розумового розвитку та
вихованню у дітей соціальної поведінки відбуваються у закладах
дошкільної, згодом і шкільної освіти.
Зонування класу та гнучка організація простору – дві важливі
ознаки сучасного класу, але можливості їх впровадження залежать від
наповнюваності приміщення, що доповнюють та врівноважують одна
одну. Пошук балансу проходить між поділом класу на окремі осередки та
трансформацією простору для різних видів діяльності [5].
Урізноманітнення варіантів організації навчального простору в класі,
використання мобільних робочих місць, які легко трансформувати для
групової роботи – таку ідею закладено у Концепції НУШ.
221
____________________________
Навчальні приміщення рекомендовано зонувати за декількома

критеріями: навчально-пізнавальна діяльність, змінні тематичні осередки,
зони для проведення дослідів та ігор, відпочинку та художньо-творчої
діяльності, міні-бібліотека та зона вчителя. Завдяки розпланованому
зонуванню приміщень, освітній простір виглядатиме сучасно,
комфортним для школярів і мотивуватиме їх до пізнанню нового [4].
З точки зору графічного дизайну приміщення повинні бути
наповненні шрифтовими композиціями, позначками, вивісками,
плакатними схемами та дитячою творчістю (рис.1). Візуалізація є
важливою частиною освітнього дизайну, що надихає на самоаналіз
особистості. Колір у середовищі є основним фундаментом створення
психологічного та візуального комфорту для школярів. Яскраві кольори
концентрують увагу та акцентують зір на важливу інформацію, підіймають
настрій [1]. У практику входять «Веселі» коридори, наповненні
живописними або графічними історіями, що розвивають дитячу фантазію,
ідеї (рис. 2). Загалом, у зонуванні навчальних приміщень немає
обмежувальних тем – індивідуальна програма розроблена освітніми
закладами. Дизайн створює нові форми, поєднання, лінії та концепцію
приміщень. Рекомендовано змінювати її методику залежно від вікової
категорії учнів, їх світосприйняття, підходу до вивчення матеріалу [5].
З досвіду іноземних країн система сучасної школи з новітнім
дизайном вдало впливає на успішність та заохочує вивчення навчальних
предметів. Школа – це не нудні уроки, а всеохоплюючий розвиток за
допомогою ігрової форми та домашнього комфорту. Експериментальні
класи, мобільні зони, спільні екологічні заняття – це прогресивні фактори
успішності дітей у Європі, тому нам є ще куди рухатися і формувати у
дітей не радянські витоки свідомості, а сучасну націю (рис. 3, 4).
Отже, дизайн навчальних зон – це чітко спроєктований простір,
який створює для учнів атмосферу затишку, сучасності та індивідуальній
підхід у вивченні дисциплін. Особливістю середовища сучасної школи є
графічне та композиційне наповнення класів, коридорів, зон загального
користування тощо, які виокремлюють шкільний заклад від інших і
приваблюватимуть нових учнів. Дана Концепція НУШ згодом стане
потужною реформою заохочення дітей до навчання.
1. Новий освітній простір. Мотивуючий простір. URL:
https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/407/NOP_Mot
ivuyuchiy-prostir.pdf (дата звернення : 13.04.20).
2. Разуменко О.В. Освітній простір як місце розгортання педагогічних
відносин. Вісник Харківського національного педагогічного
222
____________________________
університету імені Г. С. Сковороди. Філософія. 2013. Вип. 41(2).

С.216-223.
3. Освітній простір, яким він має бути. 10 реформованих українських
шкіл. URL: https://rubryka.com/article/osvitnij-prostir-yakym-vin-maye-
buty-10-reformovanyh-ukrayinskyh-shkil/ (дата звернення 13.04.20).
4. 9 яскравих українських шкіл з дизайном у стилі НУШ. URL:
https://osvitoria.media/experience/9-yaskravyh-ukrayinskyh-shkil-z-
dyzajnom-u-styli-nush/ (дата звернення 13.04.20).
5. Сім навчальних зон, які можуть бути в кожному класі. URL:
https://pedpresa.ua/161857-7-navchalnyh-zon-yaki-povynni-buty-u-
kozhnomu-klasi.html (дата звернення 13.04.20).
6. Деміракі Т.В. Моделювання освітнього простору в умовах реалізації
концепції «Нова українська школа»: методичні рекомендації.
Миколаїв: ОІППО, 2018. 36 с.
1 2
Рисунок 1. Плакатна візуалізація Українського аграрного ліцею

(Черкаська область) та Ліко-школа (м. Київ)
Рисунок 2. Настінний живопис Наварійської загальноосвітньої

школи-гімназії (Львівська область)
223
____________________________
Рисунок 3. Екологічні заняття у школах Фінляндії.
Рисунок 4. Шкільна бібліотека у Японії.
УДК 687.016
Федорчук І.А.
ВИКОРИСТАННЯ ПРИНТА ЖИРАФА У ДИЗАЙНЕРСЬКОМУ ВБРАННІ
Анотація. Проведено аналіз модних тенденцій використання

принта жирафа у колекцій відомих дизайнерів. Здійснено дослідження
та аналіз модних тенденцій одягу минулих часів з анімалістичними
принтами жирафа. Цей принт має два направлення – це імітація та
стилізація хутра тварини і зображення жирафа на одязі.
224
____________________________
Ключові слова: принт, жирафа, колекції, одяг, аксесуари,

дизайнери.
Abstract. The fashion trends of giraffe print usage in the collections of
famous designers are analyzed. The research and analysis of the fashion
trends of the past times with animalistic giraffe prints is carried out. This print
has two directions - the imitation and stylization of animal fur and the image of
a giraffe on clothing.
Keywords: print, giraffe, collections, clothes, accessories, designers.
Анімалістичний принт, тваринний малюнок, забарвлення під шкіру

тварини. Як би ми його не називали, але забарвлення, що імітує шкіру
або хутро, стала вже класикою жіночого гардеробу. Починаючи з 50-х
років, кожен показ мод не обходиться без принтів під леопарда, зебру
(рис. 1.2), ягуара, тигра, змії, жирафа (рис. 1.1) і т.д. [2].
Плями жирафа, звичайно, не виглядають так сексуально, але все ж
привносять в образ свіжість і роблять його злегка кумедним. Тому
тваринний принт одягу, що імітує шкіру жирафа, підійде більше для
створення молодіжного образу [1].
Серед трендів помічаємо у дизайнерів вироби з принтами жирафи і
навіть корови. Вже не такі дикі і на вигляд дуже стримані принти і
заслуговують на особливу увагу, так як зустрічаються рідше своїх хижих
побратимів. Якщо по відношенню до інших принтів дизайнери могли
проявляти деяку колірну сміливість, то з жирафами і коровами такий
варіант не годиться. Щоб малюнки не виглядали занадто просто і
зберегли актуальність у відношенні принта жирафа, краще поєднувати їх
з однотонними відтінками: бежевим, коричневим, білим і чорним.
Локально можна додати трав’янистий зелений або теплий помаранчевий,
але в цілому палітра не повинна відрізняється буйством кольору і вся
увага має бути прикута до самого принта жирафа [1].
Британський дизайнер Крістофер Бейлі у своїй колекцієї «pre-fall»
2013 р. рекомендує модні принти «під жирафа» в подвійних тренчах (рис.
2.4), верхню частину, яких виконали з ущільненого кашеміру, а нижню
виготовили з ніжною телячої шкіри.
Тенісистка Серена Вільямс представила в Нью-Йорку весняно-
літню колекцію 2019 року свого бренду «S by Serena». До якого увійшли
піджаки і брюки зі штучної шкіри, сукні та светри з візерунком, що імітує
плями на шкірі жирафа [3].
Тваринний принт сьогодні може бути різним: як точною копією шкур
тварин, так і в нестандартному кольорі. Зустрічається поєднання
анімалістичного малюнка у поєднанні з іншим, наприклад з квітковим або
геометричним. Новинка сезону – реалістичний 3D-принт з зображенням
225
____________________________
принта під жирафа. Тому у новому сезоні принт жирафа можна носити
«total look» [3].
Коли дизайнери вибирають тваринний принт жирафа, вони стежать
за загальним балансом речей: «звіринний» мотив повинен бути видимим
на якомусь одному виробі (рис. 2:1, 2:2, 2:3). Це може бути пальто,
спідниця, жакет, сукня. Дизайнери пропонують виберати собі аксесуар з
принтом жирафа: сумку, взуття, головний убір, рукавички, шарф, але не
більше двох компонентів одночасно.
Отже, зображення жирафів асоціюються у людей з якоїсь
легковажністю і безтурботністю (рис. 4). Часто на принтах екзотичним
тваринам «надягають» величезні сонячні окуляри або капелюхи, роблячи
їх забавніше і веселіше. Подібний принт подобається підліткам і
студентам.
1. Жирафы-леопарды: как носить одежду с животным принтом. URL:
https://news.ngs.ru/more/1360145/ (дата звертання 10.04.2020).
2. Анималистичный принт тренд 2019. URL:
https://artstep.com.ua/blog/for-designer/animalistichnyy-print-trend-
2019/ (дата звертання 10.04.2020).
3. Модні тренди сезону осінь-зима 2018/19: анімалістичні принти.
URL: https://vogue.ua/ua/article/fashion/tendencii/modnyy-trendy-
sezona-osen-zima-2018-19-animalisticheskie-printy.html (дата
1 2
исунок 1. Колекції одягу з принтом жирафи: 1 – «Верушка» фотографія
Гая Лароша Ірвінга Пенна 1965 р.; 2 – Фотограф Guy Laroche, Vogue
1965 р. тварині принти.
226
____________________________
1 2
3 4
Рисунок 2. Колекції одягу з принтом жирафи: 1 – Dolce & Gabbana осінь-

зима 2018/19 р.; 2 – Burberry; 3 – Balmain Весна-лето 2020 Париж; 4 –
Vogue China, грудень 2013 року.
227
____________________________
Рисунок 3. Колекція одягу з принтом жирафи Burberry.
1 2 3
Рисунок 4. Колекції одягу з принтом жирафи: 1 – Angelo Marani; 2 –

Stella Jean Весна 2018-2019; 3 – Long Tall Sally US.
228
____________________________
УДК 7.03:685.34.01
Філіпенко Г.О.
СКЛАДОВІ ПОНЯТТЯ СТАЛОЇ МОДИ (SUSTAINABLE FASHION)

В СУЧАСНОМУ СВІТІ
Анотація. У роботі розглядається основні причини виникнення

сталої моди та стратегію популяризації та використання основних її
принципів.
Ключові слова: стала мода, фешн – індустрія, переробка
відходів, розумне споживання.
Abstract. The article considers the main reasons for the emergence of
sustainable fashion and the strategy of attracting and using its basic
principles.
Keywords: sustainable fashion, fashion industry, waste recycling,
smart consumption.
В світі сьогодні виробляється набагато більше модних товарів, ніж

це потрібно, до того ж термін використання речей значно зменшився.
Люди отримали можливість купувати багато дешевого одягу. Треба
розуміти, що для того, щоб в магазині купити, наприклад, футболку за три
$ треба виростити бавовну, зібрати її, переробити і зробити з сировини
полотно (трикотаж для футболок), потім з цього полотна треба відшити
річ. Частіше всього, це відбувається в країнах Південно – Східної Азії,
потім, ця футболка має попасти з виробництва на полицю магазину і її
вартість для кінцевого споживача буде три $. Це приклад, який не
враховує більшу частину ланцюга поставки. Постає питання, вартості
оплати праці на всіх ланках цього ланцюга виробництва та постачання. В
кінці кінців, користувач купує футболку за три $ низької якості, носить її
декілька місяців і викидає, тому, що вона не має для нього цінності – це
як витратний матеріал. В більшості випадків ця футболка потрапляє на
сміттєзвалище і буде там гнити роками, а таких футболок викидається
мільйони щороку. Постає щонайменше два глобальних питання: перше -
дешева робоча сила (гроші, які заробляє, наприклад, жінка на швейній
фабриці в Бангладеш, не дають їй та її сім’ї жити в достатку, купувати
якісні продукти харчування, отримувати якісну медичну допомогу та
освіту) – це виживання; друга проблема – утилізація та переробка одягу
та товарів, які виробляються в фешн – галузі [4, 5, 6, 7].
229
____________________________
Стала мода (sustainable fashion) – це процес, який сприяє зміні

системи виробництва та споживання модних товарів у бік більшої
соціальної справедливості та екологічних цінностей [1]. За даними Центру
сталої моди (Centre for Sustainable Fashion (CSF)) цей термін включає в
себе чотири великі сегменти: соціальна сфера, культура, екологія та
економіка [3, 4, 5, 6, 7]. Ці сегменти можна розділити на конкретні
проблеми, які викликані перевиробництвом та збільшеним попитом
покупців, а саме: зменшення та перерозподіл комфортного середовища
для людей та тварин; сучасне рабство; забруднення води та
сільськогосподарських земель; використання небезпечних хімікатів та
пестицидів; зміна клімату; споживання та відходи. Людство несе
відповідальність за своє сьогодні та те, що буде завтра. Людина, та її
вміння – це основа будь – якого виробництва. Оплата праці, наприклад, в
Європі відрізняється в рази в порівняні, наприклад, з оплатою праці
Бангладеш. Вартість праці – це основа економічного розвитку не тільки
окремої людини, а й країни в цілому.
Коли людина розуміє, що гедоністично – егоїстичний підхід до
життя знищує Планету, вона починає також самостійно шукати шляхи
розумного споживання та утилізації відходів. Є багато стратегій сталого
споживання, наприклад, Dr. Anna Brisman з Green Strategy у 2016 році
окреслила сім основних принципів більш свідомого споживання моди:
виробляти за потребою та на замовлення; висока якість виробів та
дизайн поза часом; зелений та чистий принцип для всіх циклів
виробництва; справедливість та етика; ремонт, відновлення та ре дизайн;
обмін, лізинг або оренда; секунд – хенд та вінтаж [2]. Насправді, якщо
кожен з нас – споживачів, буде підтримувати зазначені вище принципи,
зробить те, що не може зробити навіть глобальна економіка – вирішити
питання утилізації та переробки відходів, збільшення строку
використання товарів. В ХХІ сторіччі питання sustainable fashion є
найбільш важливими у всьому світі від цього залежить якість та
можливість життя кожного з нас та наших нащадків [8].
1. Sustainable fashion. URL:
https://en.wikipedia.org/wiki/Sustainable_fashion (дата звернення
21.04.2020).
2. Green Fashionistas. URL: https://grist.org/article/fashionistas/ (дата
3. CSF course framework. Fashion and sustainability of London colledge
of fashion (course). URL :
https://ugc.futurelearn.com/uploads/files/ef/a3/efa35f10-d666-463d-
230
____________________________
a1f4-32ef5ba 88113/CSF_MOOC_Framework_Exports-03.pdf (дата

4. Agenda: Social. Fashion and sustainability of London colledge of
fashion (course). URL: https://ugc.futurelearn.com/uploads/files/0d
/b1/0db15a78-c301-49b7-a8be-1082a405a032/CSF_FL_
Agenda_1.pdf (дата звернення 21.04.2020).
5. Agenda: Economic. Fashion and sustainability of London colledge of
fashion (course). URL: https://ugc.futurelearn.com/uploads/files/1a/61
/1a61be02-2a80-478a-9085-b73a20e08ddc/CSF_FL_Agenda_2.pdf
6. Agenda: Ecologic. Fashion and sustainability of London colledge of
fashion (course). URL: https://ugc.futurelearn.
com/uploads/files/2d/36/2 d3665d6-4281-4d3f-98c1-
ff7c4127fc19/CSF_FL_ Agenda_3.pdf (дата звернення 21.04.2020).
7. Agenda: Cultural. Fashion and sustainability of London colledge of
fashion (course). URL: https://ugc.futurelearn.com/uploads/files/9f/30/
9f300ab9-265a-4e8d-83b3-695fabf2ef35/CSF_FL_Agenda_4.pdf
8. Seven forms of sustainable fashion. URL: https://www.
greenstrategy.se/sustainable-fashion/seven-forms-of-sustainable-
fashion/ (дата звернення 21.03.2020).
УДК 7.05:687.016
Хомич Ю.О.
ВИКОРИСТАННЯ ПІР’Я ПАВИЧА У ДИЗАЙНІ ОДЯГУ
Анотація. У дослідженні розглянуто історію використання пір’я

павича та його принт. До подібної тематики звертаються модельєри
багатьох модних будинків. Яскраві кольори і незвичайний малюнок пір’я
павича з легкістю перетворюються в елементи оздоблення та
малюнки для набивної тканини.
Ключові слова: модельєри, будинки моди, павич, пір’я, одяг,
аксесуари.
Abstract. The study looks at the history of peacock feathers and their
prints. Designers of many fashion houses refer to this topic. Bright colors and
231
____________________________
an unusual peacock feather pattern are easily transformed into trimmings and
patterns for printed fabric.
Keywords: fashion designers, fashion houses, peacock, feathers,
clothing, accessories.
Останніх чотири сезони в модній індустрії актуальне вбрання з

тваринним принтом. Як правило, наймоднішим принтом є «леопардовий
малюнок» або «малюнок зебри», але не менш цікаво і ефектно виглядає
одяг, за кольоровою гамою і малюнком пір’я павича.
Завдяки документальній точності задіяні матеріали відображають
проблематику публікації; репрезентують особливості авторських
історичних концепцій провідних дизайнерів. У fashion-журналах та їхніх
вітчизняних аналогах «Vogue», «Elle», «Harper‘s Bazaar», «Ukrainian
fashion week», «Индустрия моды»; інтернет-ресурсах, веб-сайтах кутюр’є,
показах моди зустрічаємо потрібний нам інформацію.
Павич, птах майже казковий – символ нестримної розкоші і
самозамилування, безсмертя. Образ цього птах завжди був важливий у
мистецтві. Також цей птах по праву вважається королівським в Англії і
багатьох інших країнах, а в деяких культурах павич був священним
птахом [1].
В Стародавньому Римі спеціально вирощували павичів і деяких
інших птахів з красивим оперенням, щоб прикрасити потім з їх допомогою
наряди знатних патриціїв [1].
Європейці в епоху великих географічних відкриттів любили
декоровані пір’ям коміри і карнавальні убрання. У 15 столітті моду на пір’я
ввели королі і королеви. Гардероб людини аристократичного походження
того часу без пухнастості уявити важко. У ХVІІ столітті знаті найбільше
подобалися пір’я павича, орла, фламінго, чаплі. У ХІХ столітті
аристократія почала носити недозволено великі головні убори з пір’яним
декором [1].
У ХІХ столітті павине перо стало своєрідною емблемою руху
естетизму. Павині мотиви в одязі з’являються в періоди, коли модельєри
особливо захоплюються деталями і обробкою. Натуральні пір’я павича
служили матеріалом для виготовлення віял та інших дамських аксесуарів,
а також джерелом натхнення і зразком малюнків для набивних тканин
Артура Силвера, який в 1880 році заснував в Лондоні Silver Studio [1].
В Індії і на Шрі-Ланці павич асоціювався з королівськими
династіями, як, втім, і в Персії: згадаймо знаменитий Павиний трон
перських шахів. У 1903 році леді Керзон, дружина віце-короля Індії,
одягла павине плаття на офіційний бал в Делі, влаштований на честь
проголошення короля Едуарда VII імператором Індії (рис. 1.5). На
232
____________________________
створеному кутюр’є Жаном Філіпом Вортом на світлій шовковій сукні з

корсетом срібною ниткою вишиті сотні павиних пір’їн, а їх «очі» позначені
блискучими синьо-зеленими крильцями жуків [3].
Павині мотиви, що втілюють блиск Прекрасної епохи, періодично
з’являлися в колекціях різних модельєрів і кутюр’є, в тому числі в роботах
маловідомого паризького модного Дому Weeks, який виготовляв сукні з
набивним і вишитим візерунком у вигляді павиних пір’їн починаючи з
1910-х років (рис. 1:4). Павич став яскравою емблемою вільнодумства
«райдужного десятиліття» кінця 1960-х, що сповістила про повернення
інтересу до історії, яка вперше висловилася в вільних струмуючих
формах стилю модерн: тоді дизайнери стали прикрашати тканини
малюнком у вигляді птахів.
Комерційна студія текстильного дизайну зав’язала плідні
партнерські відносини з лондонським університетом Liberty, і мотиви
павича стали невід’ємною частиною асортименту протягом усього
наступного століття: вони з’являлися на бавовняних і вовняних тканинах,
крепдишині, жоржеті, попліні, шовковому атласі і джерсі.
Калейдоскопічні орнаменти використовують мотиви павичего пера,
що відображає яскраву химерність моди того періоду. Зв’язок павичевого
пера з романтичним богемним стилем закріпив апологет естетики хіпі-
люкс, британський дизайнер, майстер гри з кольором Метью Вільямсон,
який ввів знаковий принт павича в свою весняно-літню колекцію 2004
року. Сукня з павичевим принтом, надіта Сієною Міллер, поклало початок
сучасному стилю бохо – богемному шику.
На виставках в китайському місті Нанкін у 2009 році була
представлена модель весільної сукні з пір’я павича (рис. 1:3). Над
унікальною сукнею працювали вісім майстрів протягом двох місяців [2].
У 2011 році на доріжці «Оскара» з’явилася його дворазова
володарка Хіларі Суонк в плаття від Gucci Premiere. У сукні використано
стрази, пір’я, розкішний шлейф, що нагадує хвіст павича.
Популярними вже 20 років стали прикраси, які за формою
нагадують павичів або містять в собі елементи їх пір’я.
Отже, з історії використання пір’я павича, можна зробити висновок,
що це вбрання було доступне тільки заможним людям. Модельєри
багатьох модних будинків використовували принт павичів, що містять в
собі елементи їх пір’я.
1. Павлин – птица дивная. URL: https://www.livemaster.ru/topic/5785
89pavlin-ptitsa-divnaya (дата звертання 06.04.2020).
233
____________________________
2. Свадебное платье из перьев павлина. URL: http://www.lookatme.ru/fl

ow/obschestvo/obschestvo/64086-svadebnoe-plate-iz-perev-
pavlina (дата звертання 06.04.2020).
3. Мэри Виктория Керзон – вице королева Индии.
URL: https://y4astkoviu.livejournal.com/426690.html (дата звертання
06.04.2020).
1 2 3
4 5
Рисунок 1. Пір’я павича у дизайні одягу: 1 – робота сирійського

дизайнера Рамі Аль Алі; 2 – Метью Вільямсон створив спідницю в стилі
бохо; 3 – весільна сукня з пір’я павича; 4 – сукня-павич, 1910 р.;
5 – Мері Вікторія Керзон – віце-королева Індії.
234
____________________________
УДК 676.826.004.14
Цісар Т.О.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМОУТВОРЕННЯ ІНТЕР’ЄРІВ У СТИЛІ ЛОФТ
Анотація. Розкрито принципи та особливості формоутворення

інтер’єру в стилі лофт, охарактеризовано матеріали для
виготовлення меблів та декору.
Ключові слова: лофт, дизайн інтер’єру, формоутворення, меблі,
декор.
Abstract. The principles and peculiarities of interior design in the style
of the loft are described, materials for furniture and decor are characterized.
Keywords: loft, interior design, molding, furniture, decor.
У силу сформованих несприятливих економічних обставин

важливим є правильне облаштування житла. Популярність стилю лофт в
XXI столітті вимагає високого рівня самоорганізації, мобільності,
розуміння законів і закономірностей. Проте розглядаючи аспекти
створення інтер’єрів у стилі лофт, дуже рідко дослідники роблять акцент
саме на особливостях формоутворення такого середовища.
Стиль лофт використовують як арт-простори в Європі.
Найвідоміший лофт в Україні – Kiev Loft, призначений для проведення
різних виставок [1]. Франк Брідгер висвітлив найкращі ідеї створення
інтер’єрів у стилі лофт, способи та ідеї перетворення звичайного горища
на стильний інтер’єр [2]. На сьогодні існує безліч інтернет-джерел, які
пропонують ознайомитися зі стилем лофт, а також містять фото, ескізи та
нові ідеї [3]. Проте досліджень, у яких комплексно висвітлються
формоутворення меблів чи декору в індустріальному стилі не виявлено.
Особливості формоутворення стилю лофт в дизайні інтер’єру досі
повністю не представлені, що засвідчує актуальність обраної теми.
Завдання дослідження є наступні: 1) дослідити історію заснування
даного стилю; 2) виділити особливості формоутворення меблів, стелі та
декору.
Об’єктом дослідження є сучасний інтер`єр в стилі лофт. Предметом
дослідження є особливості формоутворення в даному стилі.
Лофт (англ. loft – «горище») – напрямок в дизайні, коли в
житловому приміщенні створюють інтер'єр з промисловим відтінком [4].
Лофти почали приваблювати людей, що пов’язані з мистецтвом: в
таких приміщеннях були високі стелі й гарне освітлення, а також низькі, в
235
____________________________
порівнянні зі звичайними квартирами, ціни на оренду. У 1950-ті роки

лофти стали популярними стильними приміщеннями (рис. 1:1).
Оскільки сам лофт-інтер’єр тяжіє до простоти і простору, то
формоутворення меблів та декору в ньому створене без вигадливих
деталей, відкрите і зручне (рис. 1:2). Тільки для цього стилю характерні
грубі форми та незакінчений вигляд [5]. Наприклад, стелаж (рис. 1:3)
може нагадувати будівельні ліси, які ніби залишилися з часів ремонту, –
найпростіша форма: стійки, полиці та рейки хрест-навхрест, прикріплені
ззаду для стійкості; найпримітивніша обробка поверхонь і навмисна
обшарпаність.
Велику увагу приділяють деталям та цікавим елементам, що
присутні у дизайні меблів. Вигляд меблів часто здається незавершеним.
Столи, шафи та комоди в стилі лофт мають колеса для переміщення.
Також можлива асиметричність та неоднаковість малюнків на фасадах
меблів, яка при цьому є цілком доречною.
Характерним є те, що типового матеріалу немає. Тут, мабуть,
тільки пластикові меблі не в пошані. Найбільш доречними для стилю
лофт є меблі, виготовлені з таких матеріалів як метал, натуральна
деревина, натуральна шкіра та скло.
Також дуже цікавим та яскравим способом формоутворення в
дизайні лофт є стелі. Ефектно виглядають стелі проґрунтовані,
заштукатурені або пофарбовані в відтінки бетону, також стелі
оздоблюють панелями з деревини. Також стелі в стилі лофт можуть
припускати наявність неприкритих вентиляційних конструкцій або
комунікаційних труб (рис. 1:4).
Стиль лофт дуже просто поєднується з будь-якими іншими
стилями, наприклад з елементами класики. Лофт в інтер’єрі одночасно
поєднує грубі стіни і навіть антикварні елементи інтер'єру з приємними
м’якими меблями, красивим декором, функціональною технікою, яких не
повинно бути багато, але вони практичні. Чим більше стилі змішуються,
тим більше інтер’єр буде виглядати модно та креативно.
Лофт – сучасний мінімалістичний стиль, який поєднує в собі
елементи промислового інтер'єру і затишку. Меблі в стилі лофт
використовують для зонування приміщення. У ході дослідження стає
зрозумілим, що обмежень щодо форми меблів немає. Часто це
неочікувані варіації звичних меблів, які можуть виконувати одразу кілька
функцій.
Дизайн інтер’єру в стилі лофт ґрунтується на адаптації
індустріальних та складських приміщень до стану придатного для життя.
Велику популярність стиль лофт в інтер'єрі отримав в колах молоді, саме
цей чинник надає актуальності даному стилю.
236
____________________________
У наступних дослідженнях планується більш детально розкрити

питання поєднання меблів в стилі лофт з іншими стилями.
1. Лофт. URL:https://www.picuki.com/tag/angarant_style (дата
2. 150 Best Loft Ideas | Vranckx Bridget. URL:
http://ed53a905b95df5bcb24d87a34f618c1a.mammamia.ba/150-best-
loft-ideas-by-bridget-vranckx.pdf (дата звернення 24.04.2020).
3. Лофт в інтер`єрі. URL: https://chezaro.com/uk/loftua (дата
4. Лофт.URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%84
%D1%82 (дата звернення 24.04.2020).
5. Меблі в стилі лофт.URL: https://www.mebelok.com/uk-ua/mebli-v-
stili-loft/ (дата звернення 24.04.2020).
1 2
3 4
Рисунок 1. Особливості формоутворення інтер’єрів у стилі лофт.
237
____________________________
УДК 687.016:677.027.5
Шаповалик Д.О.
ПРИНТ З МЕТЕЛИКАМИ У ДИЗАЙНЕРСЬКОМУ ВБРАННІ
Анотація. У дослідженні розглянуто використання принта

метелика на різних тканинах, вбраннях і типах фігури людини.
Розроблено детальний аналіз носіння вбрання і аксесуарів з принтом у
вигляді метелика.
Ключові слова: принт, метелик, вбрання, аксесуари, дизайнери,
графіка.
Abstract. The study examines the use of butterfly prints on various
fabrics, outfits, and types of human figure. A detailed analysis of the
combination of butterflies and accessories with print.
Keywords: print, butterfly, outfit, accessories, designers, graphics.
Надзвичайно красиві різнокольорові метелики неймовірно

життєрадісні і активні. Це символ легкості, ніжності і жіночності. Їх ніхто не
боїться, їх люблять усі. Наприклад, у деяких людей навіть погляд на
забарвлення зміїної шкіри викликає неприємні відчуття і асоціації. На
відміну від нього, метелики не викликають нотки негативу.
Бачимо, що принт метелик активно обігрується дизайнерами в
своїх колекціях вже не перший рік. Принт з зображенням метеликів
викликає чимало суперечок. Бо часом він асоціюється у нас з
романтичним образом, а частіше і з підлітковим стилем. Дизайнери
пропонують великі і маленькі метелики різного розміру в одному образі,
кольорові і графічні, чітко намальовані і абстрактно розмиті.
Причому метелики прикрашають не тільки одяг і взуття, а й
аксесуари: сумки, шийні хустки, шалі, не кажучи вже про використання на
різноманітних прикрасах – кулонах, підвісках, сережках, браслетах
(особливо масивних) і ін.
Вікових обмежень немає. Для жінок старшого віку стилісти
рекомендують вибирати не чіткі зображення метеликів, а стилізовані
малюнки з елементами крил. Дизайнери поєднують в одній тканині
квітковий принт і метелики.
Юній дівчині можна сміливо експериментувати, їй підійде практично
будь-яке вбрання з метеликами – і її образ буде романтичним. Можна
вибрати сукню з яскравими метеликами на яскравому тлі. Однак
врівноважити даний образ слід однотонним жакетом або плащем.
238
____________________________
Цікавий варіант можна запозичити з літніх колекцій, тут принт метелик

сусідить з екзотичними квітами, деревами, райськими птахами і звичайно
ж, все виконано в яскравих і соковитих кольорах.
Жінкам середнього віку для створення суворого і елегантного
образу підійдуть більш складні абстрактні малюнки, які за формою
нагадують крила метеликів або фантазійні «витончені» метелики. Добре
будуть виглядати світлі метелики на темних тонах або навпаки [3].
Якщо ж хочете створити більш складний строгий і елегантний
образ, то варто відмовтеся від простих, ніби намальованих в дитячій
книжці метеликів. Вдалий вибір – абстрактні малюнки, що нагадують
різнокольорові крила метеликів. Особливо ефектно такий принт виглядає
на шовку, шифоні та легких тканинах, як це представлено в колекціях від
Blumarine і Iceberg.
Найчастіше метелики вкривають жіночні сукні. Вони представлені і
в різнокольорових варіантах, і в стриманих двоколірних.
Навіть строгий крій можуть прикрашати яскраві метелики. Але
найбільш вдалі варіанти – легкі літні блузки на бретельках.
Короткі або довгі спідниці з метеликами будуть основою образу.
Щоб створити гармонійний образ, до них в ансамбль необхідно додати
однотонний верх простого крою.
У мас-маркетах є футболки з великими крилами метелика на спині
або на передній частині виробу. Є оригінальні варіанти светрів з
малюнками метеликів.
Ефектні метелики на п’ятах або шкарпетках босоніжок можна
назвати дуже практичними, тому навряд чи вони підійдуть для щоденного
користування, а ось для урочистих випадків – це те що потрібно.
Якщо метелики виконані в техніці тиснення на сумці чи клаці, в
одному тоні з основою, то його можна носити з будь-яким вбранням.
Різнобарвні строкаті метелики на сумочці доречні лише в поєднанні зі
спокійними відтінками одягу, однотонним вбранням.
Метелики можуть бути присутніми на тонких шаликах, які стали
одними з найпоширеніших аксесуарів. Іноді метелики поєднуються з
квітковими малюнками, з більш дальньої відстані їх можна навіть
сплутати з квітами або абстрактними малюнками. Шалики з метеликами
носять з однотонними сукнями, щоб створити гармонійний образ.
Варто уникати поєднання рюшів, мережива, оборок, рукавів-
ліхтариків та інших легковажних елементів. Сміливо можна
використовувати в образі відразу кілька елементів одягу з метеликами.
Однак вони повинні бути однотонними і спокійними, прекрасним
прикладом такого образу може послужити білий костюм з ліловими
239
____________________________
метеликами від Collette Dinnigan. Вишукано можна виглядати, надівши

білі прямі штани і топ з жовтими метеликами, як в колекції Carlos Miele [1].
Ще один варіант принта може бути виконаний графічно, наприклад:
білі метелики на чорному тлі або ж чорні – на білому. У такому варіант і
принт може бути використаний навіть при створенні ділового образу, за
умови не дуже суворого дрес-коду. В цьому випадку білу шовкову сорочку
або блузку з зображеннями маленьких чорних метеликів можна
доповнити класичними чорними брюками або суворою спідницею-
олівець. Аксесуари повинні бути лаконічними і однотонними. Дуже
яскраво може виглядати сукня з монохромним принтом, якщо метелики
будуть різного розміру – доказом цього є сукня, з метеликами різного
розміру від Dianevon Furstenberg [1].
У створенні вечірнього образу нам також може допомогти
монохромний принт, доповнений різнофактурними тканинами, як це
показано у сукні від Badgley Mischka. Таке вбрання можна доповнити
ефектними босоніжками на високих підборах [1].
Як і будь-який яскравий принт, метелики підкреслюють деякі
особливості фігури. Тому якщо є об’ємні стегна, то спідниця з подібним
принтом додасть зайвий розмір, до того ж є ризик виглядати комічно.
Якщо ж і використовувати метеликів, то нехай це будуть розмиті,
фантазійні зображення, на шалику або сумочці. До такого ж варіанту слід
звернутися і в тому випадку, якщо є пишний бюст.
Акварельні візерунки, принти та аплікації у вигляді різнокольорових
метеликів прикрасили колекцій брендів цього сезону – від Mary Katrantzou
(рис. 1:3, 1:4) до Luisa Beccaria. Принтами метеликів прикрасили вечірні
та повсякденні сукні, хутряні пальта, шовкові спідниці та повітряні блузки
[1].
Тема метеликів присутня в колекціїю Alice+Olivia (рис. 1:7, 1:8):
десятки різнокольорових метеликів прикрасили чорні жакети, сукні
довжини максі і міді. Тим часом, Rodarte і Anna Sui (рис. 1:5) засипали
повітряні міді-сукні таємничими метеликами спеціально для літніх
вечорів, а Valentino (рис. 1:6) зобразили візерунок на хутряному пальті
для пізньої осені [1].
Отже, принти з метелики стануть в нагоді і влітку, і восени. Восени і
взимку можна хіба що надіти речі з стилізованими метеликами, які
створені з використанням двох-трьох відтінків. У період міжсезоння його
можна комбінувати з квітковим візерунком, з ним складати яскраві
образи, врівноважувати їх однотонними лаконічними елементами або
використовувати як невеличкі деталі для сонячного настрою.
240
____________________________
1 2 3
4 5 6
7 8
Рисунок 1. Принт з метеликами у дизайнерському вбранні:

1-2 – колекція FLEUR DU MAL; 3-4 – колекція MARY KATRANTZOU; 5 –
колекція Anna Sui осінь-зима 2019/2020; 6 – колекція Valentino осінь-зима
2019/2020; 7-8 – колекція Alice+Olivia осінь-зима 2019/2020.
241
____________________________

1. Романтичные принты с бабочками в осенних коллекциях. URL:
https://vogue.ua/article/fashion/tendencii/romantichnye-printy-s-
babochkami-v-osennih-kollekciyah.html (дата звертання
13.04.2020).
2. Современный стиль анимализм: твой зоопарк в шкафу. URL:
https://lubimaja.ru/modnyj-zhivotnyj-print-ili-zoopark-v-shkafu/ (дата
3. Популярный принт «бабочки» – романтическая сказка для Тебя!
URL: https://lubimaja.ru/mega-populyarnyj-print-babochki/ (дата
4. Модный принт с бабочками. URL: https://modnaya.org/moda-i-
stil/6182-modnyy-print-s-babochkami-2016.html (дата звертання
13.04.2020).
УДК 7.012:546.212
Якимчук Л. М.
СТРУКТУРНО-АСИМІЛЯТИВНІ ЗМІНИ ВОДИ ЯК ХУДОЖНЬО-

ЕКЗИСТЕНЦІЙНА ОСНОВА СУЧАСНОГО ДИЗАЙНУ
Анотація. Робота присвячена аналізу структурно-

асимілятивних змін води як основи та джерела натхнення для
дизайнерів та модельєрів. Прослідковується затребуваність ідеології
та досліджень у нових вченнях про воду, структурні зміни води
досліджуються як тренд сучасності, розглядаються особливості
будови кристалів води. Проводиться аналіз таких понять як «пам’ять
води», кластерна структура, виявляються спільні та особливі риси.
Розкриваються різні аспекти впливу на структуру води,
розглядаються зміни кластерної будови, показується використання
сакральної геометрії в побудові кристалів води.
Ключові слова: кластери, структурно-асимілятивні зміни,
«пам’ять» води, тренд, сакральна геометрія, кристал, структура.
Abstract. This work is dedicated to structure-assimilative alterations of
water as a basis and source of inspiration for designers and fashion
designers. There is a tendency of both ideology and research being on
demand in new studies about water, its structure changes are being explored
242
____________________________
as a modern trend and the features of water crystals are being researched.
The analysis of ' water memory' and its cluster structure are carried out. Also
common and specific features are discovered. The different aspects of
influence on water structure and cluster structure alterations are identified,
using sacral geometry in water crystal structure is shown.
Keywords: clusters, structure-assimilative alterations, water memory,
trend, sarcal geometry, crystal, structure.
Науковці протягом багатьох століть намагаються розгадати

таємницю води. Вчені стверджують, що не хімічний склад, а саме
структура води визначає властивості речовини. Метою даної праці є
дослідження іноваційних наукових концептів про воду, а саме структурно-
асимілятивних змін води як частини сучасної геофізичної та
метафізичної наукової парадигми, системи нових уявлень про
навколишній світ, що сформувалася наприкінці ХХІ століття внаслідок
нових технологій та квантової революції. Робота присвячена
переосмисленню наукових робіт та досліджень видатних вчених в даній
області [1].
Методом емпіричного дослідження були відібрані фотовзірці
структури кристалів води японського дослідника Масару Емото,
проведений детальний аналіз та синтез їхньої структури, розчленування
на окремі складові частини з метою їхнього всебічного вивчення.
Сьогодні наукою доведено, що особливості фізичних властивостей води і
численні водневі зв'язки між сусідніми атомами хімічних елементів в
молекулі води створюють сприятливі можливості для утворення
особливих структур-асоціатів (кластерів), що сприймають, зберігають і
передають саму різну інформацію [4,7]. Аналітичний метод допоміг
визначити внутрішні тенденції структури води, можливості побудови та
утворення нових кластерів та структур під впливом ряду різних
інформативних чинників. Таким чином вдалося систематизувати і
виділити закономірності утворення структур під впливом позитивних,
негативних думок, різних жанрів музики, впливу електромагнітної техніки
тощо [2:1-40].
Позитивна інформація утворює в ній шестигранники, а негативна –
хаотичну структуру. З ідеєю структурованої води також тісно пов'язана
концепція «пам'яті води». Зосередивши увагу на дослідженнях води у
науковому доробку французького імунолога Жака Бенвеніста за
допомогою методу сходження від абстрактного до конкретного
розглянуто такий термін як «пам’ять води», виявлено той факт, що вода
володіє здатністю запам’ятовувати [3].
243
____________________________
Таким чином, розглянуто і проаналізовано дослідження науковців з

усього світу по даній темі та виявлено, що вода здатна самовиражатися
різними способами. Масару Емото в одній з книг пише «Кристали дадуть
нам ще багато уроків про те, як ми могли б (і як повинні) прожити своє
життя» [6].
За допомогою методів моделювання та аналогії припущено гіпотезу
побудови кристалів згідно теорії квадріума древньогрецького мислителя
Піфагора (VI ст. до н.е.), що заснована на таких науках як арифметика,
геометрія, гармонія (музика) та астрономія; а також згідно уявлень, що
лежать в основі сакральной геометрії (божественної пропорційності).
Фото кристалів продемонстрували, що специфіка побудови більшості
кристалів полягає в однаковій кількості тотожних елементів структури, що
в свою чергу привносить в світ порядок, структурованість та
бездоганність [2].
Тема води сьогодні піднімається у багатьох сферах суспільного
життя, тому вивчення нових досліджень, нових наукових відкриттів та
наукових експериментів з водою, дає поштовх для використання цих
знань в області дизайну [5]. Це може буде цікавим матеріалом для
формоутворення, створення нових фактур, пропорцій, колірних поєднань.
Таким чином, було розглянуто ряд вчень, гіпотез, експериментів
стосовно однієї з найважливіших рідин на планеті – води, досліджено її
структурно-асимілятивні та розцінено об’єкт досліджень (воду) як нове
джерело натхнення для дизайнерів, скульпторів, модельєрів та усіх
людей творчих професій. Ці дослідження властивостей води тільки
починаються, і хтозна, які ще дивовижні таємниці відкриються попереду.
Проте беззаперечним є той факт, що вода наділена вкрай важливими
якостями. Вона є унікальною особливістю нашої Землі. Виражається
гідросферою, або водною оболонкою. Це льодовики, океани, моря, річки,
озера, ґрунтові води, підземні води і водосховища. В атмосфері, навколо
Землі, вода міститься у вигляді хмар, туману, пари, кристалів снігу і
крапель дощу [8, с.1-17].
Результати показують, що область досліджень в цій темі є
величезною базою для нових ідей та може слугувати неабияким
підґрунтям для створення нових об’єктів дизайну, нових колекцій, нових
творів мистецтва.
1. Воейков В., Коротков К. Новая наука о воде. URL:
https://www.korotkov.eu/новая-наука-о-воде/ (дата зверення
03.01.2020).
2. Джон Мартино, Миранда Ланди, Джейсон Мартино и др.
Сакральная геометрия, нумерология, музыка, космология, или
244
____________________________
квадривиум: от Пифагора до наших дней /пер.с англ. М.С.

Мкртычевой. Москва, 2015. 416 с.
3. Живая и неживая. Пять мифов о необычных свойствах обычной
воды. URL: https://nplus1.ru/material/2017/04/18/water-myths (дата
2. Зенин С.А. О механизме активации воды. Электрохимическая
активация-99. Второй международный симпозиум
«Электрохимическая активация в медицине, сельском
хозяйстве, промышленности». М., 1999. С.123-124.
3. Киврин В. Энергетика воды. Расшифрованная магия кристаллов
воды. URL: http://booksonline.com.ua/view.php?book=83113 (дата
4. Масару Эмото. Послания воды. Тайные коды кристаллов льда.
URL: https://www.rulit.me/books/poslaniya-vody-tajnye-kody-kristallov-
lda-read-1427-1.html (дата звернення 26.10.2019).
5. Сорокин М.А. Информационно-структурная память воды.
URL: https://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=581015 (дата
звернення 12.10.2019)
6. Филатова С.В. Магия воды. Чудесные исцеления. Москва, 2014.
220 c.
УДК 7.01:7.05/7.075(477)"20"
Аметова Л.М.
Науковий керівник: О. В. Школьна, доктор мистецтвознавства, професор
ОБРАЗ АЛІСИ В ТВОРЧОСТІ ЄВГЕНІЇ ГАПЧИНСЬКОЇ
Анотація. Досліджено образ Аліси в творчості художниці Євгенії

Гапчинської, що працює в унікальній творчій манері й стилістиці та
спеціалізується на зображенні героїв дитячого світу. Варто
відзначити, що серед професійних мистецтвознавців діяльність Є.
Гапчинської досі належним чином не осмислена в науці, а образ Аліси не
розкритий.
Ключові слова: Євгенія Гапчинська, книга, література, образ
Аліси, Аліса в країні див.
Abstract. Theses are dedicated to the image of Alice in the work of
artist Eugenia Gapchynska, who works in a unique creative manner, style and
specializes in the depicting the children’s world. It should be noted that among
245
____________________________
professional art critics, the activity by Gapchynska is still not properly

understood in science, and the image of Alice is not disclosed.
Key words: Eugenia Gapchynska, book, literature, the image of Alice,
Alice in the country of wonders.
Образ Аліси в творчості Євгенії Гапчинської досі не став питанням

окремого наукового дослідження, хоча є одним з ключових у її творчості.
Проаналізовано видання «Аліса в країні див» видавництва групи
компаній Art Nation 2018 р., в якому авторка представила проект із
власними книжковими ілюстраціями, що оживають.
Ціль дослідження: окреслити художні особливості образу Аліси в
доробку Євгенії Гапчинської за книжковим виданням «Аліса в країні див»
Л. Керролла.
Вигадані герої художниці Євгенії Гапчинської – чутливі, добрі,
позитивні та дуже милі сповіщають персонажам відомої казки
британського письменника приязності та щиросердя. Аліса у книзі
«Льюїса Керролла» видавництва групи компаній Art Nation представлена
як образ маленької допитлива дівчинки з допитливим личком, що
подорожує до країни мрій і зустрічається з дивовижними персонажами
уявного світу штибу Кролика, Чеширського Кота тощо (рис. 1).
Аліса – це нове, оригінальне слово у доробку художниці. Це дівча,
подане у творчій манері Є. Гапчинської, її стилістиці, не схоже на
інтерпретації цієї героїні в інших митців. Нерідко її персонажі мають
автопортретні риси, хоч авторка ще з часів навчання в інституті має
відразу до реалістичного живопису. Адже її анімовані чоловічки неначе
списані із власної родини, тому в них без зусиль упізнається і сама
Євгенія, і її діти.
Малюнки в книзі оживають завдяки використанню спеціального
мобільного додатку, і маленькі читачі можуть побачити міні-мультфільми.
Такий формат книги зацікавити дітей у долученні до літератури. Адже, не
дивлячись на те, що нас оточує безліч мобільних телефонів та інших
гаджетів, які відкривають доступ до будь-якої інформації, все менше
людей звертаються до книжок [3]. Але книга залишається найкращим
джерелом пізнання, яке формує особистість (рис. 2).
Оскільки вже існує безліч прихильників, досвічених алісоманів, що
мали змогу смакувати інтерпретації улюблених героїв засобами гравюр
Д. Теніела (видавництва «Лабіринт») в оточенні інтерактивних
головоломок [2], які дещо перевантажували сприйняття саме образного
боку ансамблю, а також видавництва «А-ба-ба-ла-ма-га» у виконанні В.
Єрка 2001 року, інтерактивне видання групи компаній Art Nation стало
246
____________________________
новим гармонійно-довершеним випуском цього улюбленого мільйонами

поціновувачів в усьому світі твору [4].
Книга за дев’ять місяців розійшлася накладом 720 000 екземплярів
в Україні, і 137.000 примірників у Білорусі, тому доводилося її
додруковувати. Цінність видання в якісному перекладі класики світової
літератури Івана Андрусяка, Івана Кричфалушія в оточенні дивовижного
світу фантасмагорійних образів Л. Керролла, що інтерактивно
перевтілюються у 3D реальність Є. Гапчинської. Образи оживають при
наведенні на картинку мобільного телефону після закачування до нього
певної програми у додаток. Цей інтерактив нагадує мініатюрне 3D-
лазерне шоу, що спрацьовує персонально для кожного відвідувача
сторінок видання [1].
Отже, «Аліса в країні див» Льюїса Керролла у виконанні Є.
Гапчинської – абсолютно винятково значущий твір мистецтва 2018 року.
Образи цієї книги з одного боку вийшли дещо абсурдними,
фантастичними і дуже неоднозначними, а це відкриває необмежені
можливості для розкриття уяви художниці. Яскраві, барвисті, кумедні
малюнки мисткині відкривають абсолютно новий мистецький світ
неймовірних пригод «Аліси у країні див». Перспективи подальших
досліджень варто пов’язувати з образом Аліси у виданні «Аліса у
Задзеркаллі».

1. Аметова Л. М. Інтерактивна книжкова графіка Євгенії
Гапчинської. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи
розвитку: наук. зб. Вип. 28. Рівне: РДГУ, 2018. С. 82–86.
2. Евгения Гапчинская в эфире «Неформат» (с Александром
Егоровым 19.11.2011 г.). URL:
https://www.youtube.com/watch?v=-zBqHmYesLc&list=RD-
zBqHmYesLc&start_radio=1&t=39 (дата звернення: 21.03.2020).
3. Человечки Евгении Гапчинской (artist Gapchinska) (12 нояб.
2017 г.). URL: https://www.youtube.com/watch?v=yrKuQzLec4I
4. Shkolna О. Integration of Fine Art Works into Design of
Environment on the Example of Works by Eugenia Gapchinska.
Артпростір. 2018. №3. С. 97–100, 129.
247
____________________________
Рисунок 1. Аліса Є. Гапчинської у блакитній суконьці із жабо

з книги «Аліса в країні див» 2018 р. Льюїса Керролла.
Рисунок 2. Образ Аліси Є. Гапчинської

до книги Льюїса Керролла «Аліса в країні див» 2018 р.
248
____________________________
УДК 745/749(477)"17"
Харковина Є. Г.
Науковий керівник: О. В. Школьна, доктор мистецтвознавства, професор
Київський національний університет культури і мистецтв
КИЛИМ ДАНИЛА АПОСТОЛА З КОЛЕКЦІЇ НМІУ
Анотація. Досліджено килим з колекції Національного музею

історії України, який за легендою походить з поховання гетьмана
України Данила Апостола, що помер 1734 р. Розглянуто художні та
технологічні особливості цього унікального твору полтавського
килимарства доби бароко, виконаного у першій половині ХVІІІ
століття, який зберігся до наших днів.
Ключові слова: килим Данила Апостола, перша половина ХVІІІ
століття, Полтавщина, доба бароко, збірка Національного музею
історії України.
Abstract. Theses dedicated to the carpet (kilim) from the collection of
the National Museum of the History of the Ukraine, which is lake the legend of
hetman of Ukraine Danylo the Apostle, who died in 1734. The artistic and
technological specialties of the unique creation of Poltava kilimarity of the
epoch baroque, victorious near the first half of the XVІІІ century, which have
survived to our days, have been seen.
Key words: carpet (kilim) of Danylo the Apostle, van half of the 18th
century, Poltava region, the epoch of Baroque, collection of the National
Muzeum of History of Ukraine.
Килим Данила Апостола зі збірки Національного музею історії

України є однією з найцінніших і рідкісних пам’яток цього виду мистецтва
Полтавщини, однак досі не є повноцінно вивченим.
Важливою публікацію у зв’язку із означеною пам’яткою стала
розвідка завідувача відділу екскурсійного обслуговування НМІУ Ольги
Іванової [1], яку вона розмістила на сторінках закладу у мережі Інтернет
2020 р. У ній авторка надала каталожну інформацію закладу, і
представила гарну світлину цього артефакту, яка наводить на думку, що
предмет знаходиться у доброму стані збереження та має значну художню
цінність, попри свій поважний вік. Інші праці стосуються львівської
дослідниці килимарства Г. Когут щодо творів невідомої полтавської
майстерні [2: 3] кінця ХVІІІ ст. в окремих статтях і писала відповідні
розділи до Історії українського декоративного мистецтва України у 2000-х
роках.
249
____________________________
Ціль роботи: окреслити художні особливості килима ХVІІІ століття з

колекції НМІУ (гетьмана Данила Апостола?).
Килим ХVІІІ століття, що атрибутований як твір з Полтавщини доби
раннього бароко, умовно пов’язують із персоною гетьмана Данила
Апостола (1654–1734 рр.). Цей твір зберігається у колекції НМІУ, його
розміри 180х116 см. Стан збереженості виробу свідчить, що він не
використовувався у побутовому ужитку довгий час, і за стилістикою
дійсно можна говорити про полтавський регіон походження.
Відсутність кайми на ньому дозволяє припустити той факт, що річ
виготовлялася до середини – третьої чверті ХVІІІ століття, коли у творах
подібного порядку із квітковими візерунками найчастіше виконували таке
обрамлення. Золотавий колір тла з «мерехтінням» кольору нитки
притаманний саме для полтавських виробів ХVІІІ – початку ХІХ століття.
Такі були поширені у Гельмязеві й інших населених пунктах, однак, через
велику відстань часу, не всі примірники високохудожньої майстерності
килимарів регіону дійшли до сьогодення. Виконаний твір у ручній
гребінцевій техніці ткацтва, яку у народі називають кругляння.
Умовний двоголовий орел, що витканий швидше, як тендітна
комаха із рожево-білими лапками, синім у блакитну цяточку черевцем,
наче у якогось жучка, і рожево-чорними крильцями, свідчать про час
швидше рококо, коли орнаментальні мотиви подрібнювалися та ставали
декоративно-манірними й «танцювальними». Цей елемент здалеку
схожий на крупну квітку, якими усипане поле виробу.
Так, чотири яскраво-сині ружі із рожевими суцвіттями та жовтими
тичинками зображені по центру предмету, утворюючи колористичний
центр роботи, що у першу чергу притягує до себе погляд. Інші квіти верху
й низу роботи – це поодинокі флангові рожеві ружі такого ж розміру, як і
сині центральні, а також 6-типелюсткові волошки у розрізі та 8-
мипелюсткові фантазійні мотиви штибу рум’янку на гвоздики.
При цьому килим містить додатково безліч s-подібно вигнутих
кривих тоненьких галузочок, наче гаптованих, рожево-білими ниточками
ніжних невеличких за розмірами квітів штибу польових пучечків-суцвіть,
довкола яких в’ються бірюзові (інколи з рожевими прожилками стебла)
листки, що за формою схожі на листя від будяка.
Також по полю килима розкидано маленькі тюльпани, які з’явилися
в українській мистецькій традиції тільки від кінця ХVІІІ століття [4]. Вони
мають темно-сині, наче «волохаті» бічні пелюстки, що як силует
тримають внутрішнє поле чашеложа квітки рожевого кольору. Сама гама
твору, де поєднано на жовтому теплому, сонячному тлі мажорні синій з
блакитно-бірюзовими відтінками, та рожевий з вкрапленнями білого і
дрібними чорненькими цяточками або смужками для підтримки «колірного
250
____________________________
тонусу», свідчить що килим виготовлений у панській майстерні

висококваліфікованими майстрами, можливо іноземцями.
Характер зображення руж наближається до квітів картушеподібних
килимів невідомої полтавської майстерні, що імовірніше за все діяла на
теренах Полтавщини близько другої половини ХVІІІ – першої половини
ХІХ століть, що унеможливлює виготовлення цього виробу раніше
означеного часу. Тому, швидше за все, гарна легенда про поховання
Данила Апостола у Великих Сорочинцях 1734 р. (тобто килим по ідеї мав
би бути виготовлений перед тим), лишається лише легендою, що не
знаходить підтвердження.
Твір раніше знаходився у Кролевецькому художньому технікумі в
якості прикладу традиційного українського килимарства доби бароко,
відомо, що потому у роки Другої світової війни два килими з поховання
Данила Апостола p родинному склепі Апостолів у Великих Сорочинцях
вивозили в евакуацію до Уфи, звідки один 1948 року повернули
історичного музею в Києві, а другий – до збірки нинішнього НМІУ [1]
(рис. 1).
Рисунок 1. Килим ХVІІІ століття з поховання гетьмана Данила

Апостола? (1654–1734 рр.) у селі Великі Сорочинці на Полтавщині.
Збірка Національного музею історії України.
251
____________________________
Отже, імовірніше за все, полтавський килим зі збірки НМІУ має

відношення до родини Апостолів, але більш пізнього часу, ніж поховання
гетьмана Данила з цього роду. Судячи зі стилістики, імовірніше за все,
вірогідно цей твір був виготовлений близько середини ХVІІІ – початку ХІХ
століття (рококо інколи на наших землях проживали із стадіальним
запізненням), часу, яким датується й більшість інших старовинних
килимів України з колекції НМУНДМ, куди потрапив другий примірник
цього ж походження. Зображення тюльпанів при цьому характерне для
появи у вітчизняному мистецтві від кінця ХVІІІ ст. (турецький тюльпан та
голландський тюльпан).

1. Іванова О. Полтавський килим ХVІІІ ст. URL:
https://nmiu.org/novyny/1752-kolektsiia-nmiu-kylym-z-
pokhovannia-danyla-apostola (дата доступу: 20.08.2020).
2. Когут Г. Килимарство. Історія декоративного мистецтва
України. Київ, 2007. Т. 2. С. 141–154.
3. Когут Г. Килим з гербом Павла Полуботка. Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДА, 2003.
№ 1. С.56–63.
4. Школьна О. Східні мотиви в килимарстві Полтавщини ХVІІІ–
ХІХ століть. Тези доповідей Міжнар. наук. конф. «ХХІ
Сходознавчі читання А. Кримського», Київ, 17.11.2017 –
18.11.2017 р., НАН України, Інститут Сходознавства ім. А. Ю.
Кримського. Київ, 2017. С. 52–53.
252
____________________________
Традиції та новації у дизайні.

Тези доповідей за матеріалами V Всеукраїнської науково-
практичної інтернет-конференції молодих учених та студентів, 17 квітня
2020, м. Луцьк. – Луцьк: Вежа-Друк, 2020. – 254 с.
Підписано до друку 04.06.2020 р.

Формат 60×84/16
Наклад 100 прим.
253
____________________________
254

TND Zbirnik 2020+

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

TND Zbirnik 2020+

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Луцький національний технічний університет

ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ У ДИЗАЙНІ

Традиції та новації у дизайні.

Збірник містить тези доповідей V Всеукраїнської науково-

Рекомендовано до друку Вченою радою Луцького національного

СЕКЦІЯ 1. ІСТОРИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧЕ ПІДҐРУНТЯ

Вакуленко О. М. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС

Гордійчук-Батіщева Ю. П. ДЕКОНСТРУКТИВІЗМ ЯК МЕТОД

Канішева Д. І. КОМПАРАТИВІЗМ ІСТОРИЧНИХ ВІЙСЬКОВИХ

Котенко Є.В. ВИНИКНЕННЯ ВЕНЕЦІАНСЬКИХ МАСОК ЯК

Кузнєцова З.Б. ТРАНСФОРМАЦІЯ СУТНОСТІ АНТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

Макарук І.О. ІСТОРИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧЕ ПІДГРУНТЯ

Приходько А. В. РОЗВИТОК МОДИ НА ЛЕОПАРДОВИЙ ПРИНТ У

Сосік О. Д. ЕКЛЕКТИЗМ У ТВОРЧОСТІ ВІЛЬГЕЛЬМА

Чистіков О. П. ВИКОРИСТАННЯ ОРНАМЕНТІВ УКРАЇНСЬКОЇ

СЕКЦІЯ 2. МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ДИЗАЙНУ

Верлос Р. В. ДЕФІНІЦІЯ ПОНЯТТЯ «ЦИВІЛІЗАЦІЯ» У КОНТЕКСТІ

Книшук С. М. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ

Коханюк Л. В. ЯВИЩЕ КОНЦЕПТ-АРТУ В СУЧАСНІЙ ІНДУСТРІЇ

Петруніна О.М. АЙДЕНТИКА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТЕАТРАЛЬНИХ

Поліщук Д. В. МИСТЕЦТВО ФОТОГРАФІЇ У ДИЗАЙНІ ІНТЕР'ЄРУ

Пугаченко М. К. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС ….. 59

СЕКЦІЯ 3. НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ

Боярин Д. В. ОСОБЛИВОСТІ МОУШН-ДИЗАЙНУ В СВІТІ РЕКЛАМИ.. 63

Дубняк К.І. ТАТУЮВАННЯ ЯК СИНТЕЗ ДИЗАЙНУ ТА СУЧАСНИХ

Замятіна К.В. ПРИНЦИПИ ПРОЄКТУВАННЯ ІГРОВИХ МОБІЛЬНИХ

Калитюк М.С. СПІВВІДНОШЕННЯ ШТРИХОВОГО ТА

Коханюк Н. В. ЗАСОБИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЙ ДЛЯ ОНЛАЙН-

Кушнір Ю. С. ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНО-СТИЛЬОВИХ РІШЕНЬ В

Лук’янова В. В. СКЛО ЯК ЗАСІБ ФОРМОТВОРЕННЯ В СУЧАСНОМУ

Марченко О. В. КЛАСИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ МІФОЛОГІЧНИХ

Савчук В.В. АНІМОВАНІ МУЛЬТФІЛЬМИ: ЕТАПИ СТВОРЕННЯ …….. 95

Сідорук І.В. ЧОМУ «ЗРІЛИЙ ВІК» - МЕГАТРЕНД СУЧАСНОЇ МОДИ? .. 99

Созонік Л.І. ГЕОМЕТРИЧНІ ТА АБСТРАКТНІ ФОРМИ У

Телечук В. В. КАРТА-СХЕМА ЯК ЗАСІБ НАВІГАЦІЇ У МІСЬКОМУ

Федоренко В.В. СКЕЛЕТНА АНІМАЦІЯ: ВИДИ ТА СПЕЦИФІКА

Чуприна Н.М. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ХАУСБОТІВ ……… 115

СЕКЦІЯ 4. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ

Апшай В. С. СПОСОБИ СТВОРЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО

Бурлуцька Н. В. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕВОЛЮЦІЇ МОДИ ………. 122

Гаврилюк Е.В. СТИЛІЗАЦІЯ ЗОБРАЖЕНЬ У ВЕБ-ДИЗАЙНІ: ЕТАПИ

Гороховська І.В. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЄКТУВАННЯ СЮЖЕТНИХ

Коренга О. М. ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ У

Коханюк Л. В. ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНОГО

Коханюк Н.В. ДИЗАЙН-ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕР’ЄРУ ШКІЛЬНОЇ

Криворучко Ю. С. ПРАГНЕННЯ ДО СПАДКОЄМНОСТІ – ОДИН З

Леухіна В.С. ОБРАЗ РОЖЕВОГО ФЛАМІНГО ЯК ДЖЕРЕЛО

Лобозінська Н.А. ПРИНТ ЗЕБРИ ЯК ДЖЕРЕЛО НАТХНЕННЯ У

Луніна Д. С. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФОТОГРАФІЇ У КОНТЕКСТІ ЇЇ

Мазур В. В. ІНСТАЛЯЦІЯ В ДИЗАЙНІ НАВЧАЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ … 160

Максимюк Ю.С. ВИКОРИСТАННЯ ФОРМИ І ПРИНТА НАУТИЛУСА У

Марчук М.В. ХУДОЖНЬО-КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ

Медведь А.С. МОДА НА ОДЯГ ТА АКСЕСУАРИ ЗІ ЗМІЇНОЇ ШКІРИ …. 172

Метельська Л.М. ДИЗАЙН-ПРОЄКТУВАННЯ ОДЯГУ ІЗ

Орлова О.О. СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВОЇ ТЕРАПІЇ 179

Павлюк Д.В. ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ДИЗАЙН. ПРИЧИНИ СТВОРЕННЯ

Петрова Ю.О. КОМПОЗИЦІЯ ВІЗУАЛЬНОГО КОНТЕНТУ ПРОФІЛЮ

Пукавська К. О. УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ КОРКОВОЇ ДОШКИ В ІНТЕР’ЄРІ 189

Пучкіна С. М. ЗАРОДЖЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ FAST-FASHION …….. 193

Райниш В.В. ПРОЄКТНІ СТРАТЕГІЇ СТВОРЕННЯ

Рябоконенко І.С. ГЕОМЕТРІЯ В ДИЗАЙНІ ІНТЕР’ЄРІВ: ШЛЯХИ

Савицька А.О. НОВА ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В МОДІ