Download as pdf or txt
Download as pdf or txt
You are on page 1of 4

FH70

FH70
FH70 — це 155-мм причіпна саморухома
гаубиця, яка перебуває на озброєнні з 70-х років Польова гаубиця FH70
ХХ століття.

Історія
У 1963 році НАТО узгодила документ «Основні
військові вимоги НАТО 39» щодо артилерії
Гаубиця FH70 у колекції музею танків Північного Корнуолла
близької підтримки, як причіпної, так і
гусеничної. Послідовно Німеччина та Велика Тип причіпна саморухома
Британія розпочали обговорення та гаубиця
дослідження конструкції та в 1968 році Походження Велика Британія,
встановили узгоджені експлуатаційні ФРН, Італія
характеристики для причіпної 155  мм гармати
близької підтримки. Італія приєдналася до Історія використання
угоди в 1970 році. На озброєнні 1978 — досі
Оператори див. Оператори
Основними вимогами були:
Війни див. Бойове
знімний допоміжний блок живлення (APU) застосування
дальність — звичайним снарядом — 24 км, Історія виробництва
активно-реактивним — 30 км
Розроблено 1968 — 1976
можливість серії 3 пострілів за 15 — 20
секунд, 6 пострілів на хвилину протягом Виробник VSEL, Rheinmetall,
короткого періоду, 2 постріли на хвилину у OTO Melara, Japan
тривалому режимі Steel Works
мати можливість стріляти всіма 155 мм
боєприпасами, які є на озброєнні НАТО, а Виготовлення 1978 — досі
також новим асортиментом боєприпасів. Характеристики
Вага 7 800 — 9 600 кг
FH70 розроблялась для заміни 155-мм гаубиці
M114 та спорядженні батальйонів загальної Довжина 9,8 м
підтримки в німецьких полках дивізійної Довжина ствола 6,0 м
артилерії, а також для оснащення полків
Ширина 2,2 м
підтримки Великої Британії (для заміни 5,5-
дюймової гармати). Вона фактично була Висота 2,5 м
використовувана регулярними полками Великої Обслуга 7+1
Британії для безпосередньої підтримки піхотних
бригад до закінчення холодної війни, та
замінила легку гаубицю L118 у двох полках Калібр 155 мм
Tериторіальної Армії у 1992—1999 рр. Темп вогню 3 постріли за 15
секунд

Постійно: 6 пострілів/
хв
Дульна швидкість 827 м/с
1
FH70
Опис
Дальність вогню

FH70 має кілька цікавих функцій, зокрема: Максимальна 24 — 30 км[1]

Клиновий затвор, який забезпечує обтурацію та утримує капсуль


висока скорострільність
бортовий двигун Volkswagen об'ємом
1700 куб.см для живлення гідравліки та допомоги при приведення в бойовий стан та
виведення з нього (з ручним дублюванням), а також для самостійного переміщення
гаубиці на швидкості до 16 км/год без буксирування артилерійським тягачем

електронне відображення даних стрільби, що бере дані зі звичайних прицілів по азимуту


та висоті.

Ствол має довжину 39 калібрів, що дає стандартну максимальну початкову швидкість


827 м/с. Він має дулове гальмо, що дає 32 % ККД.

Інші звичайні особливості включають розвідні станини і поворотну опорну плиту. Спочатку
гаубиця мала механізоване зарядження, але далі вперше отримала швидке досилання
снаряда. Згідно з багаторічною практикою Великої Британії, у ній використовується
одноосібне наведення. Все це означає, що гарматою може керувати мінімальна обслуга у
складі всього 4 чоловік (командир, навідник і 2 заряджаючих). Скорострільність серією
становить 3 ​​постріли за 15 секунд. Він також оснащений телескопом прямого вогню.

Був ряд недоліків конструкції, які стали очевидними при експлуатації. Гаубицю було
введено в експлуатацію у Великій Британії у 1980 році. Стало зрозуміло, що існують значні
труднощі з системою подачі боєприпасів в неідеальних умовах, тому були розроблені
процедури для вирішення цих проблем. В 1987  році було модифіковано кріплення для
буксирування гаубиці для рішення проблеми слабкості конструкції. Також виникали
проблеми з приводом на ДСУ Flat-4 VW, і гідравлічна система завжди була вразливою до
очевидних проблем, викликаних зовнішнім неброньованим корпусом у бойових умовах.
Крім того, корпус поворотного прицілу був уразливим до пошкоджень.

Боєприпаси
Нові снаряди відповідають чотиристоронній балістичній угоді між США, Великою
Британією, Німеччиною та Італією. По суті, це означає що снаряд має таку ж форму та
розміри, що й американський активно-реактивний снаряд M549. Стандартний фугасний
снаряд (позначення Великої Британії L15) вагою 43,5 кг має тонкі стінки і містить 11,3 кг ВР.
Це є найбільшою вагою вибухових речовин для стандартного 155-мм снаряду.

Основними трьома снарядами для FH-70 є осколково-фугасний снаряд L15A1; димовий


снаряд DM 105, який розпадається на чотири димові свічки при падінні, утворюючи густу
димову хмару на широкій площі за 30 секунд; і освітлювальний снаряд DM 106, який
спускається на парашуті з освітленням потужністю 2,1 мільйона кд протягом 60 секунд.

Ця гаубиця також може використовувати снаряди великої дальності, такі як реактивний


снаряд M549A1 армії США і снаряд з донним газогенератором RB30, обидва мають
дальність 30 км. Високоточний снаряд з лазерним наведенням M712 Copperhead армії США
також сумісний з FH-70.

Зарядна система складається з трьох різних картузів. Звичайно за снарядом вкладаються 3


картузи. «Картуз 1» забезпечує заряди 1 і 2, «картуз 2» використовується для зарядів з 3 по
7, а «картуз 3» — заряд 8, що дає максимальну дальність за стандартних умов 24,7 км.

2
FH70

Кожна країна розробила власні запали та заряди. Збройні сили Великої Британії
використовують контейнер Unit Load Container з 17 повними снарядами, включаючи
снаряди з встановленими запалами — новинка для 155 мм снаряда.

Порохові заряди запалюються ударними капсулями, і FH-70 автоматично перезаряджає


замок капсулем з магазину, що містить 11 капсулів щоразу, коли відкривається затвор.

Також можна стріляти 155-мм боєприпасами стандартного зразка США, хоча, через різницю
в розмірі, американські капсулі виявилися проблематичними для зарядження капсульного
магазину.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Наприкінці травня 2022 року стало відомо, що гаубиці FH70 уже передані в бойові
українські артилерійські підрозділи та працюють по російським окупантам[2].

Оператори
 Естонія — 24
 Італія — 90 на службі із 162
замовлених
Японія — 480 побудованих
за ліцензією з боєприпасом
Japan Steel Works.
Ліван — невідома кількість.
 Марокко — 30
 Нідерланди — 15 в резерві
військового часу
 Оман — 12 Operators of the FH70 (current in blue — former in red)
 Саудівська Аравія — 72
 Україна — військова
допомога Італії[3][4]

Україна

У середині травня стало відомо, що італійський уряд погодив передачу Україні 155-мм
гаубиць FH70. Водночас 26 травня 2022 року оперативне командування «Захід»
повідомило, що ці гаубиці вже в руках Збройних Сил України та нищать рашистів — і
невдовзі опублікувало детальне відео з роботою розрахунку цих гаубиць в Україні[5].

Низка зовнішніх ознак а також застосування вантажівки MAN Kat 1 6×6 дало підстави
вважати, що окрім Італії дані гаубиці були передані Україні від Естонії[5].

3
FH70

Галерея

Артилеристи 1-го Гаубиця на службі


полку польової ЗСУ в 2022
артилерії
італійської армії
заряджають
гаубицю FH70

You might also like