Professional Documents
Culture Documents
Засоби вираження теми в авторських програмах на радіо
Засоби вираження теми в авторських програмах на радіо
ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................3
ВИСНОВКИ...........................................................................................................31
ВСТУП
Актуальність дослідження. В системі сучасних засобів масової
інформації радіо залишається найбільш оперативним. Телебаченні та навіть
Інтернет позбавлені можливості настільки оперативно подавати інформацію з
будь-якого куточка світу без додаткової підготовки безпосередньо з того
моменту, коли подія почалась. Така властивість радіо суттєво полегшує його
застосування користувачами та дозволяє швидко дізнаватись про певні
суспільні події, соціально значущі явища, виступи державних діячів та інших
авторитетних осіб і, власне, самих учасників подій. В контексті цього радіо
випереджає і телебачення, і пресі, і навіть Інтернет.
Особливістю створення будь-якої радіопередачі є те, що цей процес
наділений творчими характеристиками. Тому його ефективність великою
мірою залежить від грамотного та влучного вибору сукупності виражальних
засобів, до яких, окрім вербальних, належать ще і невербальні компоненти:
музика, шуми, монтаж; також одиниці інтонації – ритм, тон, мелодика, темп
мовлення, тембр, фразовий та логічний наголоси, психологічні та природні
паузи. Перелічені категорії утворюють акустичні характеристики сучасного
радіодискурсу.
Специфічні властивості та характерні комунікативні форми
радіомовлення беруть основу з його технічної природи. Виникнення у
слухачів ефекту присутності, високий ступінь оперативності, можливість
журналіста безпосередньо бути присутнім на місці подій, більша,
порівнюючи із друкованими ЗМІ сила емоційного впливу на слухача – ці та
інші риси утворюють основні ознаки радіомовлення.
Підкреслимо, що радіомовлення наділене широкими можливостями в
межах впливу на слухачів. Саме закони усного мовлення повинні слугувати
основою для логіки викладання матеріалу, зв’язку між частинами матеріалу.
Якщо знехтувати психологічними особливостями сприйняття почутого, то
переваги радіокомунікації можуть бути втрачені.
4
Для того, щоб створити ілюзію “живої” розмови, яка ніби відбувається
у реальному часі, ведучий під час здійснення запису може певним чином
обмовитись або зробити якусь помилку. Характерною особливістю записаної
заздалегідь програми є відсутність розмов зі слухачами, однак такі розмови
можна влаштувати по завершенню програми [54].
Мельничук Т. В. та Мельник В. Е пропонують виділяти такі поради
авторам програм на радіо, які стосуються підготовки та створення таких
програм:
1. першою та визначальною умовою в межах підготовки автора до
створення програм є здійснення вибору формату мовлення та система роботи
колективу;
2. орієнтуватись слід на тематичну специфіку окремих груп населення:
в залежності від віку, соціальних характеристик;
3. шляхом здійснення опитування слухачів можна вдало та правильно
обрати музичний супровід для привернення більшої уваги з боку слухачів
або сформувати продукт, який би стосувався певної деталі іміджу ведучого,
або, до прикладу, джинглу;
4. на етапі створення авторської програми її ведучому необхідно
здійснити вибір теми та матеріалів для випуску, написати текст, підібрати
вдалий джингл;
5. ефективність професійних навиків автора визначається саме під час
підготовки до програми: пошук потрібних матеріалів, забезпечення технічної
підготовки та іншого;
6. із запрошеним гостем програми не слід багато розмовляти до
початку програми, якщо знехтувати цим правилом, то гість може на
підсвідомому рівні уникати повторень; питання йому слід ставити таким
чином, щоб відповідь на них не була односкладна [30, c. 198-199].
13
ВИСНОВКИ
Підбиваючи підсумки дослідження, варто зазначити наступне.
В межах дослідження теми “Засоби вираження теми в авторських
програмах на радіо” було встановлено, що в наукових дослідженнях існує
різне трактування поняття авторської програми. Багато дослідників (Г.В.
Лазутіна, В.Л. Цвік), які займалися розробкою проблеми “авторської
програми” як такої не виокремлюють її різновид як авторської програми на
радіо. Разом з тим деякі науковці (О. А. Шерель), що досліджували
особливості радіо як засобу масової інформації не вивчали особливостей
регіонального радіо.
В межах дослідження нами були проаналізовано поняття авторської
програми під кутом зору законодавства, а саме в контексті авторських прав.
На нашу думку, авторською програмою є така програма, на яку автор має
безпосередні права, що пов’язано з творчим характером діяльності
журналіста, відповідно до чинного законодавства про авторські права.
Визначальними рисами авторської програми на радіо є:
відповідальність автора за підготовку, створення та реалізацію продукту,
підбір теми та матеріалів, написання тексту журналістом, підбір музичного
супроводу, пошук спонсорів. Програмний директор або редактор дають
безпосередній дозвіл на оприлюднення програми.
Незважаючи на те, що нині популярності набрали спонтанні
спілкування в ефірі без попередньої підготовки, варто наголосити на тому,
що радіо повинно популяризувати також мовне виховання своїх слухачів.
Здійснювати це можна шляхом грамотного мовлення ведучих та створення
позитивної ролі української мови.
На сьогодні радіо надає значні технічні можливості для повідомлення
інформації. Це, а також творчий характер діяльності авторів програм,
дозволяє активізувати уяву та фантазію слухачів, викликає у них певні
почуття та переживання. Тобто мова йде про вплив на реципієнта одразу у
32
53. Хоменко І.А. Оригінальна радіодрама: Навч. посіб. Київ. нац. ун–
т імені Тараса Шевченка. К., 2002. 320 с.
54. Цвик В. Л. Журналист с микрофоном. Москва 2010. 59 с.
55. Чантлер П., Стюарт П. Основы радиожурналистики: Пер. с англ.
М.: Наука, 2000. 529 с.
56. Ченин О.П. Личность ведущего на радио и телевидении.
Информационный сборник. 1979. № 4. С. 15–23.
57. Шерель А.А. Там на неведомых подмостках: Радиоискусство.
Проблемы истории и теории, 1922–1941. М.: Российский институт
искусствознания Министерства культуры РФ., 1993. 483 с.
58. Щербатюк В.М. Радиорепортаж. М.: Наука, 1970. 327 с.
59. Ярошенко В.Н. О некоторых видах современных
информационных радио–программ. Информационный сборник. 1983. № 1. С.
20-31.
60. Яцимірська М.Г. Культура мови журналіста як показник його
інтелекту. Українська журналістика і національне відродження: 36. наук,
праць. К.: НМК ВО, 1992. С. 83–86.