Науково-дослідницька та культурно-

освітня діяльність музеїв

1. Організація та напрямки науково- дослідницької роботи музеїв.
2. Форми та види культосвітньої діяльності.

1.Музеї, що є структурними підрозділами академій наук, науково-дослідних інститутів

і вищих навчальних закладів, працюють за загальним з ними плану і спільно
організовують свої дослідження. Але більшість музеїв є самостійними установами, і
різноманітність виконуваних ними функцій надає особливу важливість питань
організації їх наукових досліджень.

Наукова робота музеїв, з одного боку, повинна співвідноситися з загальними

напрямами наукового пошуку в області профільних дисциплін і вносити свій вклад в
фундаментальні дослідження. Але з іншого боку, вона повинна враховувати
поліфункціональний характер музею і в силу цього зберігати певну специфіку.
Першочерговими для музеїв є теми, пов'язані з вивченням музейних предметів і
середовища їх побутування, а також теми, які сприятимуть постійному поповненню
фондів, максимально тривалому зберіганню і ефективному використанню зібраних
матеріалів.

В основі планування дослідницької роботи лежить створення перспективних планів,

розрахованих на декілька років. Робота за таким планом забезпечує спадкоємність і
логічний зв'язок в дослідженнях, перешкоджає необгрунтованої зміни тематики в
окремих працівників і в кінцевому підсумку сприяє зростанню професійної
кваліфікації наукових колективів. Терміни, що відводяться на проведення тих чи інших
досліджень, залежать від складності теми, її забезпеченості кадрами та фінансовими
можливостями музею. Невеликі теми розробляються зазвичай протягом року,
тривалість більш складних варіюється в межах двох - п'яти років.

З плануванням нерозривно пов'язана координація діяльності музеїв з іншими

науковими установами, що допомагає не тільки уникнути невиправданого дублювання,
паралелізму та неузгодженості в дослідженнях, а й надавати взаємну допомогу в
проведенні досліджень. В області профільних дисциплін музеї використовують такі
форми координації своїх досліджень з іншими науковими установами, як спільні
наукові засідання, конференції, круглі столи, експедиції, єдині проблемні плани.

Багато наукових досліджень в музеях здійснюються колективно - зусиллями відділів

або секторів, а для розробки деяких тем формуються тимчасові колективи у вигляді
проблемних груп. У найбільших музеях світу іноді створюються спеціальні науково-
дослідні структури.

Свої дослідження музеї публікують в збірниках наукових статей, монографіях,

журналах, звітах експедицій.

Напрямки науково-дослідницької роботи музею обумовлені його поліфункціональним

характером і пов'язані як з науковим пошуком у рамках профільних наукових
дисциплін (історії, біології, мистецтвознавства, літературознавства та т. Д.), Так і з
дослідженнями в галузі музеєзнавства.

Одна з особливостей науково-дослідницької роботи в музеях полягає в її органічному

зв'язку з комплектуванням фондів, з поповненням їх матеріалами, отриманими в
процесі дослідження. Формуванням колекцій займаються і спеціалізовані наукові
установи, однак в силу сформованої практики все зібране ними, в кінцевому рахунку,
передається в музей на «вічне зберігання». У музеї історичного профілю надходять
археологічні знахідки та етнографічні матеріали, в природничо-наукові музеї -
природні об'єкти, знайдені під час експедицій.

Розробляється музеями проблематика грунтується головним чином (але не виключно)

на вивченні музейних предметів, що становлять музейний фонд. Співробітники ж
спеціалізованих наукових установ найчастіше працюють з матеріалами,
зосередженими в сховищах інших організацій.

Від інших наукових установ музеї відрізняються і формами публікації результатів

своїх досліджень. Ці результати знаходять відображення не тільки в друкованій
продукції, а й в науково підібраних і оброблених колекціях, а також в експозиціях і
виставках.

Науково-дослідна робота в музеях потребує правильної організації і плануванні, щоб

окремі теми узгоджувалися між собою, стаючи ланками єдиного ланцюга проблем,
вирішення яких має найважливіше значення для розвитку музею. У пошуках
найкоротших і найбільш раціональних шляхів вирішення нагальних завдань музеї
координують свої зусилля з діяльністю інших музеїв і спеціалізованих наукових і
навчальних установ. Музеї надають свої колекції історикам, археологам, етнографам,
мистецтвознавцям, палеонтологам, біологам, літературознавцям і іншим фахівцям, тим
самим, беручи участь в їх роботі. Власні дослідження музеїв відкривають для науки
нові джерела і збагачують розробку проблематики профільної науки.

2.Термін культурно-освітні діяльність в музеї прийшов на зміну таким поняттям як

«массовопросветітельная робота», «популяризація», «наукова пропаганда» і має на
увазі утворення в просторі культури.

Перший ступінь класифікації - поділ всієї сукупності форм два класи:

1). клас елементарних(Базових, простих) форм

2). клас комплексних форм.

До елементарним форм відносяться: екскурсія, лекція, консультація, музейне заняття,

музейний урок, спектакль, концерт, дефіле (демонстрація моделей одягу), бал,
майстер-клас.

Лекція - «Послідовний виклад в усній формі теми, або її розділу, пов'язаних з профілем
музею або з використанням матеріалів музейного зібрання».

Музейне заняття - специфічна форма музейної комунікації, що здійснюється

безпосередньо в просторі експозиції або в інтерактивній зоні музею і яка припускає
відмінну від екскурсії логіку і динаміку маршруту огляду експозиції відповідно до
тематичної домінантою заняття. Функція музейного заняття, що співвідносить з
такими напрямками освітньої діяльності музею як навчання і розвиток творчих почав,
полягає в апеляції до об'єктів експозиційного показу для активізації процесу пізнання,
що означає високий якісний рівень використання музейно-педагогічного потенціалу
музею.

Музейний урок проводиться з метою поглиблення знань учнів по темі навчального

курсу школи (основного або факультативного) безпосередньо на експозиції музею.
Дана форма організації музейно-педагогічного процесу має чітко виражений адресний
характер і розрахована на колективну роботу з групою учнів (шкільним класом).

Екскурсія.«Екскурсія музейна - форма культурно-освітньої діяльності музею,

заснована на колективному огляді об'єктів музейного показу під керівництвом фахівця
з заздалегідь наміченої теми і спеціальним маршрутом». Екскурсія - «форма
просвітницької (освітньої) діяльності, змістом якої є комплексне (візуальне, вербальне,
емоційне) сприйняття пропонованих екскурсійним маршрутом візуальних об'єктів з
метою набуття знань та вражень».

Спектакль. При виділенні музейного спектаклю в якості самостійного базового

елементу класифікації мається на увазі сценічна постановка, з використанням
музейного інтер'єру, виконана професіоналами.