Студентки групи СОа 21-21

денної форми здобуття освіти

першого (бакалаврського) рівня вищої
освіти
Педагогічного факультету романо-
германської та української філології,
Спеціальність 014 Середня освіта (за
предметними спеціальностями)
Поспішної Анни Петрівни

ЗАВДАННЯ
для позааудиторної самостійної роботи з дисципліни
ПЕДАГОГІКА

Семінарсько-практичне заняття №2
Тема: Логіка та методи науково-психологічного дослідження

2. «Якщо педагогіка хоче виховувати людину у всіх відношеннях, то вона

повинна насамперед пізнати її також у всіх відношеннях» (К. Д.
Ушинський).
 Що, на Вашу думку, повинна дізнатися педагогіка, щоб виховувати
людину у всіх відношеннях у сучасних умовах? Обґрунтуйте Вашу
позицію.
 Яким чином учитель має пізнавати сучасних школярів, щоб виховувати
їх у всіх відношеннях? Обґрунтуйте Вашу позицію.

1) На мою думку, педагогіка (на даний момент) доволі слабко пов'язана з

сучасними технологіями. Так, завдяки реформі Міністерства освіти і науки, –
Новій українській школі (НУШ), – освітній процес став більш інтерактивним та
наразі включає в себе більшу частину різних інформаційних технологій, ніж це
було раніше. Адже, на мою думку, аби "тримати" навчання прогресивним,
варто обов'язково включати в нього будь-який з аспектів сучасних технологій –
інтерактивні дошки, прожектори і тому подібне. Це також може допомогти
викладачу втримати увагу та зацікавленість учня на предметі, так як
комп'ютерні технології стали невід'ємною частиною життя нового покоління
школярів та студентів.

З приводу морального аспекту виховання учнів – педагогіка має дізнатись

більше про толерантність до учнів. На разі, освітній процес в Україні більше
розрахований на "звичайних" учнів, без фізичних чи психологічних вад. Проте
заклади, котрі допомагають особливим дітям навчатись на рівні з іншими,
можна перерахувати на пальцях. До того ж, багато закладів освіти, вищої чи
середньої, бояться брати відповідальність за таких учнів та не хочуть стикатись
з труднощами, які можуть виникнути під час навчання дітей з вадами.
А учні, в свою чергу, бачачи таке відношення до особливих дітей, навчаються
відноситись до них, як до непотрібних суспільству особистостей, звідси і
починає зароджуватись поняття "булінг". Звісно, не тільки через це, адже на
цей фактор також впливають виховання батьків та особистісне сприйняття
світу учнем (до прикладу, сприйняття контенту з Інтернету), проте таке
відношення від людей, котрі мають бути наставниками та провідниками у світ,
це може стати "останнім цвяхом в труну". Тому важко навчати учнів
толерантності до інших особистостей, які відрізняються від них, коли самі ж
заклади/керівництво/викладачі не виховують цієї толерантності в собі.

2) Для учнів сьогодення важливо, щоб сучасний викладач був не просто

ментором та наставником, але й другом, до котрого можна звернутись за
допомогою чи порадою – звісно, із збереженням субординації учень/викладач.
Це одна з причин, чому наші школи мають оновлювати викладацький склад,
аби поповнити його молодими викладачами. По-перше, вони добре відчувають
цю межу між викладачем та другом, тому знають, як отримати довіру учня так,
щоб він не забував, що все ж таки перед ним викладач, проте не боявся
звернутись до них за допомогою. Вони також добре знають, чого їм, у часи
свого навчання, самим не вистачало від вчителя, тому вони можуть "заповнити"
ці пробіли у своїй викладацькій діяльності. По-друге, учням та студентам
простіше працювати саме з молодими викладачами, вони почувають себе
комфортніше, ніж з старшими вчителями.
Повертаючись до теми, чому взагалі все більше й більше учнів звертаються до
викладачів та бачать їх більше у образі певного друга?
Нажаль, у сучасному світі батькам може бути складно приділити увагу дитині,
вислухати їх переживання, допомогти їм порадами, тому учні шукають все це в
своїх наставниках. Саме тому майбутні викладачі мають добре знатись на
психології, аби вони могли підібрати належний підхід до різних учнів. Адже
використання одного, "стандартного" підходу до всіх може погано вплинути як
на самого викладача (бо з перспективного, сучасного викладача він
перетворюється на певну машину, яка штампує однакові особистості, замість
того, аби допомогти цим особистостям розвивати їх унікальність), так і на учня
(вони починають втрачати мотивацію, бо в їхніх очах це все втрачає сенс – для
чого знаходити якісь додаткові цікавинки, факти чи переглядати навчальне
відео за темою, якщо викладачеві буде все одно на його старання?).