Перша світова війна стала переломним етапом у багатьох верств населення, у
тому числі жінок. Використовуючи різноманітні листівки та плакати, тогочасна влада мотивувала чоловіче населення стати на захист жінок, дітей та піти на фронт. Тотальна мобілізація призвела до дефіциту робочих рук. В промисловості основний тягар ліг на жінок. Вони починають працювати практично на всіх чоловічих роботах, включаючи воєнні заводи, металургійну та хімічну галузі. Багато жінок працювали в лазаретах, в якості медсестер, оскільки не вистачало військової медичної служби. Відомі образи війни – так звані "білі янголи" – були найманими військовими медсестрами або добровольцями Червоного Хреста. Значна кількість жінок після загибелі чоловіків на фронті подавали прохання або самостійно йшли добровольцями в діючу армію. Стали з'являтися жіночі бойові підрозділи. Нестача продуктів харчування змушувала жінок вдаватися до різних шляхів виживання. Вони добували їжу шляхом бартеру, грабунків, голодних бунтів тощо. Саме у цей період жінки стають активними учасницями інформаційного простору. Війна взагалі спровокувала справжній розквіт газетярства. В газетах писали зазвичай про відомих і освічених жінок, а селянки ставали образом жертв війни. Війна справді посприяла емансипації жінок, особливо молодих дівчат з заможних родин: вони отримали більше особистої свободи, позбулися контролю батьків. Праця під час війни дала багатьом жінкам змогу здобути освіту і фах, тоді як раніше їх єдиною долею було життя заміжньої матері-домогосподарки.