Professional Documents
Culture Documents
Тема 26. ДСВ
Тема 26. ДСВ
22 жовтня Проведення під контролем нової влади виборів до Народних зборів, які
1939 наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до
складу СРСР і об’єднання її з УРСР. У листопаді 1939 сесії Верховної Ради СРСР
і УРСР ухвалили відповідні закони
Грудень Створення нових шести областей — Львівської, Станіславської, Волинської,
1939 Тернопільської, Рівненської, Дрогобицької. 1940 відбулося законодавче
оформлення і включення до складу УРСР територій Північної Буковини та
придунайських земель (Південна Бессарабія)
2 серпня Було утворено Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку, а на території
1940 Північної Буковини та Хотинського повіту Бессарабії організовано Чернівецьку
область й передано її до УРСР. До складу УРСР були включені також
Аккерманський та Ізмаїльський райони, із яких у грудні 1940 було утворено
Ізмаїльську область
Листопад Частина колишньої Молдавської автономної РСР, що перебувала у складі УРСР,
1940 була передана Молдавській РСР. У результаті цих дій від України було відчужено
Придністров’я з етнічним українським населенням.
2
22 червня 1941 – НАПАД План «Барбаросса»— кодова назва плану блискавичної війни
НІМЕЧЧИНИ НА СРСР. (бліцкриг) Третього Райху проти СРСР. Свою назву план отримав від
(початок німецько- прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I
радянської війни 1941-45) Барбаросси, відомого своїми загарбницькими війнами. Його
остаточний варіант затверджений 18 грудня 1940. План «Барбаросса»
передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом
Червоної Армії та захопленням європейської частини СРСР.
Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті
Танкова битва в 23-29 Перша велика танкова битва Другої світової війни, у якій з обох
районі Рівне- Дубно- червня боків брало участь понад 5 тис. танків. Бій завершився майже
Луцьк- Броди 1941 повним розгромом радянських механізованих корпусів
Значення: Із 4,2 тис. танків Південно-Західного фронту залишилося лише 737. Німці втратили
декілька сотень танків.
Київська 7 липня - Німецькі частини, що підійшли до першої смуги оборони, не змогли її
оборонна 26 вересня подолати. Перший штурм Києва 11-14 липня виявився для ворога невдалим.
операція 1941 Оборона міста тривала 71 день. Згодом склалось загрозливе становища на
флангах Південно-Західного фронту (німецькі танкові частини обійшли
захисників міста з півдня і півночі й замкнули кільце оточення біля
Лохвиці). Наказ про відступ радянських військ було віддано занадто пізно, і
в оточення потрапило чотири радянські армії. 19 вересня німецькі війська
вступили до Києва
Значення. Зірвала плани німецького командування швидко оволодіти містом. Примусила його
змінити напрямок головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса»
Оборона 5 серпня - Після поразки Південного фронту румуно-німецькі війська взяли в облогу
Одеси 16 жовтня Одесу. Проте швидко захопити місто ворогові не вдалося. Рішення про
1941 припинення оборони міста було прийняте у зв’язку з проривом німецьких
військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано
для ворога
Значення. Радянські війська протягом 72 днів здійснювали оборону міста. Оборона міста
створювала можливість Чорноморському флоту контролювати всю акваторію Чорного моря,
загрожуючи узбережжю Румунії та нафтовим родовищам
Оборона 30 жовтня У жовтні 1941 німецькі війська увірвалися до Криму. Чорноморський
Севастополя 1941 - флот упродовж 250 днів забезпечував оборону міста всім необхідним.
4 липня Поразка радянських військ на Керченському півострові дала змогу
1942 німецьким військам здійснити вирішальний наступ, прорвати оборону
Севастополя. 3 липня 1942 Ставка дала наказ про евакуацію військ,
проте вже було пізно. Евакуюватися змогла лише невелика частина
3
захисників міста
Значення. На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ. Були
зірвані плани щодо знищення Чорноморського флоту СРСР.
22 липня 1942 радянські війська залишили м. Свердловськ
Ворошиловоградської області, після чого вся територія України опинилася в
зоні окупації німецьких військ та їх союзників.
Випалена земля - метод ведення війни за
допомогою знищення всього корисного, того що Місця найбільших «котлів» і кількість (тисяч
може слугувати життєзабезпеченню або осіб) радянських військовополонених (за
існуванню як військ противника, так і цивільного німецькими даними)
населення - на території, яку може бути зайнято Літо 19141 р. Умань 103
противником. До цього відносять знищення Вересень 1941 р. Київ 665
запасів харчових продуктів та врожаю, Осінь 1941 р. Маріуполь 50
забруднення або отруєння джерел питної води, Весна 1942 р. Харків 227
знищення інфраструктури — шляхів та засобів Весна 1942 р. Керч 180
транспорту, техніки, будівель та житла, іноді Літо 1942 р. Севастополь 100
навіть цілих міст.
1-й Український фронт, 2-й Український фронт, 3-й Український фронт, 4-й Український
М. Ватутін І. Конєв Р. Малиновський фронт, Ф. Толбухін
2 лютого - 6 березня 1943 звільнено Харків та східну частину Донбасу
19 лютого – У результаті контрнаступу німецьких військ утрачено Харків і
25 березня 1943 північно-східну частину Донбасу
3-23 серпня 1943 Бєлгород-Харківська операція (друге звільнення Харкова)
Серпень-грудень 1943 «Битва за Дніпро», що складалася з ряду операцій по форсуванню
Дніпра і звільнення Києва
Чорносвитники (піджачники, чорна піхота) - умовна назва піхотних
підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення
6 листопада
окупованих територій після їх звільнення. В бій вводились не 1943 -
підготовленими, без належної амуніції та зброї. Найбільш масово
використовувались у 1943-1944 під час форсування Дніпра.
ВИГНАННЯ
Комплектуванням займалися спеціальні польові військкомати. Мобілізація НІМЕЦЬКИХ
поширювалася на всіх чоловіків, які могли тримати зброю.
Часто їх відправляли у бій навіть не встигаючи видати військового одягу і
ОКУПАНТІВ
зброї. «Чорносвитники» - назва частин, набраних переважно із селян, що З КИЄВА
були одягнені у доморобні свитки. Як і штрафні батальйони вони
використовували у ролі «гарматного м'яса» при наступі Червоної Армії.
травень 1944 - ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ – насильницьке
вивезення кримських татар з Криму, один із злочинів тоталітарного режиму в СРСР. Депортація
обернулася трагедією для кримськотатарського народу, позбавивши його на довгі роки
батьківської землі. Кримських татар було депортовано у різні райони СРСР – від північного
Приуралля до республік Центральної Азії, зокрема в Узбекистан. 18 травня 1944 – початок
депортації – нині є днем трауру в історії киримли. Впродовж трьох діб каральні органи
відправили з Криму понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент
4
МІЖНАРОДНИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ
Тегеранська конференція (28 За наполяганням Й. Сталіна, кордони післявоєнної Польщі і
листопада-1 грудня 1943) відповідно західний кордон УРСР мав визначатись лінією Керзона.
"Лінія Керзона" – умовна назва (за ім'ям міністра закордонних справ Великої Британії лорда
Джорджа Керзона) східного кордону Польщі, який встановила Верховна рада Антанти 8 грудня
1919. Він був визначений за етнографічним принципом: Польща мала постати на територіях, де
проживали переважно поляки.
1939 в ході радянсько-німецького переговорів вона з деякими поправками на користь СРСР була
прийнята як новий західний кордон СРСР.
По завершенні Другої світової війни Польща взамін втрачених територій на сході отримала на
заході землі від Німеччини.
Ялтинська Й. Сталін відстоював етнічний принцип визначення східних кордонів
конференція (4-11 Польщі і відповідно західних УРСР, що приблизно відповідали «лінії
лютого 1945) Керзона» , встановленій 1919. Така конфігурація повторювала територіальні
рішення пакту Молотова–Ріббентропа 1939.
Потсдамська конференція (17 Було вирішено питання кордонів Польщі і відповідно визнано
липня – 2 серпня 1945) входження західноукраїнських земель в склад СРСР.
літо 1941 – поява першого загону «Поліської Січі», створеного Тарасом Бульбою
Боровцем.
ПОЛІСЬКА СІЧ - збройна сила, що діяла на Волині в 1941–44. Поліська Січ визнавала
уряд УНР в еміграції на чолі з Андрієм Лівицьким.
Чисельність формування Т. Боровця (Бульби) 1941 становила близько 1 тис. осіб, його
призначили комендантом поліції Сарненського району. Із початку діяльності і до розпуску
формувань в листопаді 1941 він сприймав Вермахт як союзника. У грудні 1941 військові загони
Поліської Січі перейменовано на Українську повстанську армію.1942–43 максимальна
чисельність підрозділів Т.Боровця (Бульби) становила близько 3-4 тис. осіб. Їм вдалося досягнути
взаєморозуміння з ОУН (м). Відносини з ОУН(б) еволюціонували до відкритої ворожнечі і
збройного конфлікту. ОУН (б) свої збройні підрозділи також назвали УПА. Щоб відмежуватися
від дій ОУН(б) Т.Боровець (Бульба) 20 липня 1943 перейменував свої підрозділи з УПА на
Українську народно-революційну армію. У серпні 1943 основні сили бульбівців були роззброєні
підрозділами бандерівців.
БОРОВЕЦЬ Тарас Дмитрович (псевдо – Бульба; 1908–1981).
Засновник військових формувань "Поліська січ" (липень 1941) –
Українська повстанська армія (УПА, березень 1942) – Українська
народно-революційна армія (УНРА, липень 1943), підпорядкованих
уряду УНР на еміграції. Був заарештований гестапо й від листопада
1943 ув'язнений у концтаборі. На еміграції організував Українську
національну гвардію, видавав часопис "Меч і воля" (1951-53). Автор
спогадів "Армія без держави: Слава і трагедія українського
повстанського руху".
14 жовтня 1942 – СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (УПА).
Українська повстанська армія (УПА) — військове формування, що виникло під контролем
ОУН(б). Гасло УПА – «Свобода народам і людині». Вони воювали за незалежну Україну.
Противники УПА:
• радянські партизанські загони; підрозділи Червоної армії;
• Армія Крайова;
• німецькі війська та їх союзники.
генерал-хорунжий УПА (1944). Найвідоміше псевдо – Тарас Чупринка. Від
1925 — член УВО. У 1930-34 працював бойовим референтом, керував
низкою експропріаційних актів та замахів на урядовців. 1939 брав участь у
роботі штабу Карпатської Січі і в обороні Карпатської України від угорців.
Увійшов до складу Революційного проводу ОУН (б). Навесні 1941 очолив
батальйон «Нахтігаль» у складі диверсійно-розвідувальних формувань
німецького Абверу (розвідки). Взяв участь у проголошенні Акта
відновлення української державності 30 червня 1941. У 1943-1950 -
головний командир УПА.
11
ШУХЕВИЧ Роман У липні 1944 був обраний головою Генерального секретаріату УГВР —
Осипович (1907- Тимчасового уряду воюючої України — та генеральним секретарем військ.
1950). справ. До смерті був керівником УПА, яка воювала проти радянської влади.
Загинув у збройній сутичці з оперативною групою МДБ УРСР, котра
атакувала його криївку в с. Білогорща (нині у складі м. Львів).
Липень 1944 - створення Української головної визвольної ради (УГВР) — вищого керівного
органу національно-визвольної боротьби українського народу — та Генерального секретаріату,
який очолив Р. Шухевич.
Це відбулось наприкінці Другої світової війни з ініціативи УПА й ОУН(б). Метою організаторів
було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля проти німців
і більшовиків та притягнення до неї кадрів з-поза ОУН, хоч остання залишалася організаційною й
ідеологічною базою УГВР. Ця установа мала стати політичною надбудовою над УПА. ОУН(м)
відмовились увійти до УГВР. Обрано президію УГВР: президент - Кирило Осьмак, віце-
президент - В. Мудрий, отець І. Гриньох та І. Вовчук, генеральний секретаріат (гол. Роман
Шухевич - Т. Чупринка).
Народився на Потавщині. Член УЦР. У березні 1928 заарештований
в УСРР. Через 2 роки звинувачений в участі у "Спілці визволення
України" й відправлений у концтабір у Комі АСРР на 3 роки.
Домігся перегляду справи, і в листопаді 1930 табірне ув'язнення
було замінене 3-ма роками адміністративної висилки.
У вересні 1943 переїхав із сім'єю до Західної України. Брав участь в
організації УПА. В липні 1944 був обраний президентом УГВР.
У вересні 1944 заарештований під час чекістської облави. 1948
ув'язнений на 25 років і відправлений до Владимирської тюрми, ОСЬМАК Кирило Іванович
звідки наприкінці травня 1953 його привезли в Москву, щоб схилити (1890–1960) – президент
до співпраці з чекістами у боротьбі з ОУН. Помер в ув'язненні. 11 Української головної
грудня 2004 його перепохований у Києві на Байковому цвинтарі. визвольної ради (УГВР).
Тема 26
23 серпня 1939 радянсько-німецький пакт про ненапад і таємний протокол до
нього («пакт Молотова-Ріббентропа»)
1 вересня 1939 початок Другої світової війни
17 вересня 1939 вторгнення Червоної армії на територію Західної України
Червень 1940 вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної
Буковини
22 червня 1941 напад Німеччини на СРСР
30 червня 1941 проголошення Акта відновлення Української Держави
14 жовтня 1942 створення Української повстанської армії (УПА)
грудень 1942 початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України
6 листопада 1943 вигнання німецьких окупантів з Києва
січень - лютий 1944 Корсунь-Шевченківська наступальна операція
28 жовтня 1944 завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з
території України
9 травня 1945 День перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні
2 вересня 1945 Завершення Другої Світової війни