Як писав у своїй науковій статті ,про Геракліта Темного з Ефесу, Тихолаз:” Вказати,

що про Геракліта важко писати, це значить не сказати нічого й відбутися лише ритуальним
застереженням. Писати про нього страшно “. Тихолаз дуже слушно підкреслив що вчення
Геракліта є дуже таємничим та заплутаним. Геракліт зробив його таким навмисне, він не
хотів щоб його твори були зрозумілими для усіх читачів, він вважав що людина або може
знати та володіти науками, або не може і тому він не пояснював свої висловлювання. Для
дослідника Геракліта зрозуміти його справжню позицію є дуже важкою задачею. Але ця
заплутаність в його вченні аж ніяк не позбавляє його геніальності, філософи та ідеологи ще
довго зверталися до його фрагментів , склад яких встановити досі ,скоріш за все, не є
можливим, тому що переклад Геракліта буде не перекладом ,а інтерпритацією його слів.
Так дуже відомий фрагмент Геракліта зі Спростування всіх єрессей:”οὐκ ἐμοῦ, ἀλλὰ
τοῦ λόγου ἀκούσαντας ὁμολογεῖν σοφόν ἐστιν ἓν πάντα εἶναι “. Тут ми бачимо слово логос, яке
саме по собі може означати від слова до науки, хоча для Геракліта логос ,скоріш за все, був
чимось більшим ніж слово, або наука, але про це пізніше. Дильс та Кранц пропонують
переклад :“Якщо не мене, але Смисл вислухати. мудро сказати згідно зі смислом, що все є
одним”, Дюмон пропонує переклад:”Якщо той, кого ви слухали, не я, але Логос, тоді мудро
буде погодитись, що є Все-Єдине”, і хоча в обох цих перекладах можна побачити спільні
риси, вони все одно вагомо відрізняються, і наврядчи , хоча б один з відомих нам перекладів
передав саме те що мав на увазі Геракліт.
Геракліт ,як і мислителі з Мілету, шукали чим є αρχε(першооснова,першопричина) , і
коли Талес(Фалес) вважав воду за архе, а Анаксімандр ввів перший теоритичний термін в
історії філософії — απειρον(безмежне) , щоб пояснити архе, Геракліт вважав протовогонь за
архе, через його хаотичність. Тобто все народжується з вогню, і все у вогні згорає, і це
згорання та потім відродження з вогню і є долею. Діаген Лаертський зображає Геркаліта як
типового фізика, у якого випаровування моря є причиною зміни дня і ночі, та пор року, так як
писав Тихолаз:” ... від світлого посилюється теплота й породжує літо, а від темного
примножується волога й творить зиму ”. Проте, саме ця частина з Діагенового твору має
найменшу підтримку серед фрагментів Геракліта, але це аж ніяк не спростовую Діагена, тому
що він знав про Геракліта значно більше.
Світ еллінів був дуже емоційний, і тому істина еллінів була в прекрасному та вічному,
для Геракліта вічним став логос, і тут полісемія цього слова та його неперекладність, на мою
думку, грає ключову роль у неперекладності у повній мірі вчення Геракліта. За Гераклітом,
логос це щось що дозволяє, нам розуміти процеси всесвіту, або об’єктивна сторона
гармонійності світу .Для Геркаліта існувало 2 способи пізнання світу, чуттєве та сприйняття
розумом,але у 107 фрагменті Геракліт казав :”Погані свідки очі та вуха для людей, що мають
варварські душі ”, - і тут він підкреслює що емпіричні способи пізнання світу є
недосконалими, і тільки розум може пізнати світ у повній міру. Світ для еллінів був аналогом
гри, зі своїми правилами та своїм нікому не зрозумілим сценарієм, ніби дитина грає у щось
своє, нікому не зрозуміле, і в цій грі всі речі були взаємно пов’язанні, і елліни відчували цей
зв’язок, а Геракліт спробував поясните цей незрозумілий зв’язок через логос, через вічне ,
божественне знання, та інструмент розуміння світу.
Як висновок, вчення Геракліта Темного з Ефесу майже неможливо відтворити у його
повному обсязі, через недосконалість перекладів, через те ще до нас дійшли близько 150
речень, які не факт що належать Геракліту, через використання його слів різними авторами,
щоб підкреслити свої думки, щодо різних сфер, але вчення Геракліта ,незважаючи на його
неповність, залишається корисним навіть для сучасних філософів.

Список літератури:
1.Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том 1. – К., Дух і літера,
2009.
2.Тихолаз А.Г. Геракліт. – К., 1995.