Методичка ГП

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра правового регулювання економіки
Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять, самостійної та

індивідуальної роботи з дисципліни «Господарське право» для студентів 2 курсу,
освітнього ступеня «Бакалавр» для спеціальностей: 051 «Економіка», 071 «Облік і
оподаткування», 072 «Фінанси і банківська справа», 073 «Менеджмент», 075
«Маркетинг», 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», 292
«Міжнародні економічні відносини» денної і заочної форми навчання
РЕКОМЕНДОВАНО
на засіданні кафедри правового
регулювання економіки
(протокол № 11 від 28.06.2022 р.)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Науково-методичною радою
Державного університету економіки і технологій
(протокол № 1 від 20.09.2022 р.)
м. Кривий Ріг
2022 р.
Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять, самостійної та
освітнього ступеня «Бакалавр» для спеціальностей: 051 «Економіка», 071 «Облік і
«Міжнародні економічні відносини» денної і заочної форми навчання /
Державний університет економіки і технологій, кафедра правового регулювання
економіки; уклад. О.А. Теличко; рец. І.В. Міма; рец.: Кривий Ріг. 2022.– 54 с.
Укладач : О.А. Теличко., к.ю.н., доцент, в.о. завідувача кафедри правового

регулювання економіки Рецензент: І.В. Міма к.ю.н., доцент, в.о. завідувача
кафедри права і публічного управління та адміністрування Відповідальний за
випуск: О.А. Теличко, к.ю.н., доцент, в.о. завідувача кафедри правового
регулювання економіки.
Методичні вказівки з підготовки до практичних занять, самостійної та

освітнього ступеня «бакалавр» для спеціальностей: 051 «Економіка», 071 «Облік і
«Міжнародні економічні відносини» денної і заочної форми навчання розроблені
з метою вивчення основних положень господарської права, правового статусу
суб’єктів господарських відносин, права власності, принципів організації
підприємницької діяльності та управління нею, порядку оформлення
господарських договорів, захисту прав і законних інтересів суб’єктів
господарських відносин; оволодіння практикою застосування господарського
законодавства, спрямованого на захист прав підприємств, держави ті інших
суб’єктів господарських правовідносин. Методична розробка містить перелік
питань, що виносяться на обговорення, відповідно до тем практичного заняття,
самостійної та індивідуальної роботи, перелікрекомендованої літератури.
Семінарське заняття №1
ТЕМА 1. Поняття, методи та система господарського права
1. Поняття господарського права.

2. Поняття, ознаки, види та принципи господарської діяльності.
3. Господарські правовідносини їх ознаки та види.
4. Методи господарського права.
Методичні вказівки
1. Господарське право як галузь права є сукупністю норм права, що регулюють
відносини , в які вступають підприємства , установи,організації , підприємці у
процесі своєї господарської діяльності. Предметом господарського права є
сукупність господарських відносин у сфері економіки України. Своєрідність
господарських відносин , що становлять предмет правового регулювання , та
методів їх регулювання створюють господарське право як особливу галузь права.
Господарське право( як галузь права) – це система правових норм , що регулюють
відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності та/або
керівництва нею ( такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового
регулювання. Студенту слід опрацювати три основні позиції щодо визначення
господарського права як галузі права у вітчизняній юридичній науці та здійснити
порівняння основних концепцій. Господарське право як галузь права слід
відрізняти від науки господарського права – за предметом , методами та
завданнями.
Наука господарського права вивчає історію становлення та розвитку системи
правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном ,
виявляє закономірності , тенденції , прогалини правового регулювання
господарських відносин на напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як
правового регулювання , так і правозастосовної практики , використовуючи
різноманітні наукові методи : аналіз , синтез, історичний , порівняльно-правовий ,
евристичний , синергетичний та ін..
2.Під час вивчення цієї теми студентам слід з’ясувати сутність поняття
господарські відносини ,охарактеризувати їх складові. Господарські відносини
безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю ,вивченню сутності якої
студенту також слід приділити належну увагу. Зауважимо,що чинне
законодавство України містить кілька визначень поняття «господарська
діяльність». Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» містить таке
визначення: «господарська діяльність – будь-яка діяльність , в тому числі
підприємницька ,пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних та
нематеріальних благ, що виступають у формі товару». У Законі України «Про
ліцензування видів господарської діяльності» знаходимо таке визначення:
«господарська діяльність – будь-яка діяльність , у тому числі підприємницька ,
юридичних осіб , а також фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності ,
пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції , торгівлею , наданням
послуг, виконання робіт» . Відповідно до ст..3 Господарського кодексу України
господарська діяльність – це «діяльність суб’єктів господарювання у сфері
суспільного виробництва , спрямована на виготовлення та реалізацію продукції ,
виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру , що мають цінову
визначеність».
Під час вивчення цієї теми слід докладно проаналізувати наведені поняття,
з’ясувати основні відмінності між ними та за результатами проведеного аналізу
виділити основні риси боспорської діяльності. Значну увагу слід також приділити
розгляду загальних принципів господарювання.
Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права відносини між
господарюючими суб’єктами(юридичними особами та фізичними особами –
підприємцями), між господарюючими суб’єктами та органами управління , які
складаються в процесі організації та здійснення господарської діяльності.
Особливу увагу необхідно приділити розмежуванню понять «господарсько -
правові відносини» та «господарські відносини», оскільки студенти досить часто
плутають ці поняття.
Господарські правовідносини ,як і будь-яку інші відносини , складаються з
наступних елементів: суб’єкта , об’єкта , змісту ( суб’єктивних прав та обов’язків
його учасників). Господарські правовідносини виникають , змінюються та
припиняються на підставі юридичних фактів. Відповідно до ст.3 Господарського
кодексу України можна виділити два основних види господарських відносин :
- господарсько - виробничі відносини;
- внутрішньогосподарські відносини.
Під господарсько-виробничими відносинами розуміють майнові та інші
відносини, що виникають між суб’єктами господарювання під час
безпосереднього здійснення господарської діяльності.
Внутрішньогосподарськими є відносини ,що складаються між структурними
підрозділами з його структурними підрозділами. Організаційно – господарські
відносини не слід відносити до господарських відносин , оскільки вони належать
до адміністративно - господарських . Під організаційно – господарськими
відносинами розуміють відносини, що складаються між суб’єктами
господарювання та суб’єктами організаційно – господарських повноважень у
процесі управління господарською діяльністю. Вивчаючи цю тему, студенти
повинні зосередити увагу на ознаках господарських правовідносин.
3.Суб’єктами господарських правовідносин (суб’єктами господарювання),
згідно з Господарським кодексом України , є учасники господарських відносин ,
які здійснюють господарську діяльність , реалізуючи господарську компетенцію (
сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно й
несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім
випадків, передбачених законодавством. Дискусійним є використання в цьому
визначенні словосполучення «господарська компетенція». Студентам слід
з’ясувати сутність поняття компетенція, правосуб’єктність і визначити , який з
цих термінів можна використовувати щодо суб’єкта господарювання. У теорії
існує також таке визначення суб’єктів господарських правовідносин : «юридичні
особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську або
управлінську діяльність на основі юридичного відокремленого майна в межах
своєї компетенції».
Господарський кодекс України поряд з поняттям «господарські відносини»
використовує поняття «відносин у сфері господарювання». Друге поняття дещо
ширше, оскільки поряд з власне господарськими відносинами передбачає й
відносини організаційного та управлінського характеру.
Відповідно й коло учасників відносин у сфері господарювання є ширшим , аніж
коло суб’єктів господарювання. До учасників відносин у сфері господарювання
належать : суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та
органи місцевого самоврядування , наділені господарською компетенцією , а
також громадяни, громадські та інші організації, які є основниками суб’єктів
господарювання чи здійснюють щодо них організаційно – господарські
повноваження на основі відносин власності.
4.Наступним питанням , яке має бути вивчене , є питання про методи правового
регулювання господарських правовідносин. Студентам варто дати визначення
поняттю «метод» і дослідити основні методи правового регулювання
господарських правовідносин : метод автономного рішення , метод рекомендації ,
а також метод примусу.
Застосовуючи знання , отримані під час вивчення інших юридичних
дисциплін , зокрема «Теорії держави та права» , студентам слід дати визначення
поняття «господарського - правова норма» , зазначити елементний склад
господарсько – правової норми та охарактеризувати всі елементи.
Питання для обговорення.

1. Дайте визначення поняття «господарське право».
2. Назвіть ознаки господарсько – правових відносин.
3. Охарактеризуйте зміст господарсько – правових відносин.
4. Дайте визначення та назвіть ознаки внутрішньогосподарських відносин.
5. Назвіть методи правового регулювання господарських відносин.
Завдання для самостійної роботи студента

Тести:
1. Об'єктом господарських правовідносин є …
А. працевлаштування; навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації
працівників на виробництві; соціальне партнерство
Б. матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких між суб'єктами
виникають відносини особистісного характеру
В. поведінка учасників управлінських відносин (дії, утримання від дій)
Г. майно у формі речей і безтілесного манна/нематеріальних активів (у тому числі
об'єктів права інтелектуальної та права промислової власності), необхідне для
організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності.
2. Організаційно-господарськими відносинами є …
А. майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при
безпосередньому здійсненні господарської діяльності
Б. є відносини які складаються у трудовому колективі між його учасниками
В. є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта
господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними
підрозділами
Г. відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами
організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською
діяльністю
3. Внутрішньогосподарськими відносинами є …
А. відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта
Б. майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при
безпосередньому здійсненні господарської діяльності
В. відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами
Г. є відносини які складаються у трудовому колективі між його учасниками
4. Господарсько-виробничими відносинами є …
А. відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами
Б. майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при
безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
В. є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта
Г. є відносини які складаються у трудовому колективі між його учасниками
5. Учасником господарських правовідносин не є:

A. Держава
B. споживач
C. суб`єкт господарювання
D. спілка адвокатів
6. Що не є предметом регулювання господарського права?

A. суспільні відносини, що виникають з господарського договору
B. історія розвитку господарського законодавства і науки господарського
права
C. особисті майнові та немайнові права фізичних осіб
7. Виберіть найбільш повне на ваш погляд визначення господарського права

A. підгалузь цивільного права, що регулює підприємницькі відносини;
B. галузь права, що являє собою сукупність норм які регулюють відносини у
сфері господарювання, а також відносини щодо державного регулювання
економіки з метою забезпечення інтересів держави та суспільства;
C. галузь права, що регулює підприємницькі відносини та пов’язані з ними
інші в тому числі некомерційні відносини.
8. У чому полягає метод обов`язкових розпоряджень?

A. передбачає видання компетентними органами певних пропозицій
B. полягає в тому, що стороні, яка наділена господарською компетенцією, на-
дано право ухвалювати обов'язкові для іншої сторони управлінські
рішення, засновані на законі
C. являє собою способи впливу на споживачів
9. Для якого виду господарської діяльності притаманні наступні ознаки:

здійснення діяльності щодо виробництва товарів (робіт, послуг) з метою
задоволення суспільних потреб у певних товарах незалежно від її прибутковості
на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування:
A. підприємницька
B. некомерційна
C. аудиторська
D. агентська
E. концесійна
Задача №1
Визначити, що з нижче перерахованого є предметом господарського права як
галузі права,як науки та як навчальної дисципліни:
1)суспільні відносини,що виникають в процесі створення акціонерного
товариства;
2)застосування юристом статей Господарського кодексу при судовому розгляді
певної справи;
3)взаємовідносини між структурними підрозділами однієї юридичної особи;
4)доповідь на семінарського занятті на тему «Господарські товариства»;
5)історія розвитку господарського законодавства;
6)укладення між державою та юридичною особою господарського договору
щодо виконання державного замовлення;
7)порівняння господарського законодавства США, Японії та України.
Задача №2
Перелічте методи правового регулювання господарського права, визначте їх
сутність. Вкажіть, на яких принципах базуються ці методи, та яке значення
мають прийоми регулювання, якими оперують господарсько-правові норми?
Список ключових термінів: господарське право; господарські

правовідносини; господарська діяльність; господарська компетенція;
господарська правосуб’єктність
Нормативно-правові джерела: 1,2
Основні джерела: 1,3,4,5,10
ТЕМА 2. Господарське законодавство
1. Господарське законодавство.
2. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
3. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види .
4. Система господарського законодавства.
1.Важливим питанням цієї теми є питання , присвячене господарському

законодавству. Останнє можна розглядати в кількох аспектах. У широкому
розумінні господарське законодавство є системою нормативних актів , які
регулюють відносини в сфері господарювання. Таке законодавство включає в
себе нормативні акти цивільного, адміністративного, фінансового, трудового,
екологічного та власне господарського законодавства. У вузькому розумінні
господарське законодавство – це система нормативних актів, що регулюють
відносини з організації та здійснення виробничо-господарської діяльності.
Належне опанування знаннями з цього питання вимагає дослідження
господарського законодавства та виявлення його характерних ознак.
4. Система господарського законодавства має горизонтальну та вертикальну
будову. Юридична сила нормативних актів господарського законодавства
визначає вертикальну будову господарського законодавства . Господарське
законодавство в цьому разі функціонує як вертикальна ієрархічна система
нормативних актів,зумовлена структурою органів законодавчої та виконавчої
влади, які мають законодавчі та нормотворчі повноваження в сфері регулювання
господарської діяльності. У вертикальній системі нормативних актів
господарського законодавства за юридичною силою виділяють такі групи(блоки):
1) Господарське законодавство ґрунтується на положеннях Конституції
України про власність, підприємництво тощо.
2) Господарський Кодекс України.
3) Господарські закони.
4) Законодавчі акти з господарських питань.
5) Підзаконні нормативні акти.
6) Локальні нормативні акти.
Горизонтальна система господарського законодавства визначається змістом
норм господарського права, які встановлюють акти господарського
законодавства.
Горизонтальна система господарського законодавства складається з низки
інститутів.
Господарське законодавство перебуває нині в процесі становлення. Цим
пояснюється наявність у цій галузі законодавства значної кількості колізій.
Важливо також визначити співвідношення господарського права та
господарського законодавства , зв’язки між ними.

Тести:
1. Джерелами господарського права є …
А. правила поведінки
Б. зовнішня форма виразу правил поведінки в сфері господарювання,
загальнообов'язковість, що забезпечує їх, і регулятивна дія
В. господарські відносини
Г. спосіб реалізації прав суб’єкта господарювання
2. Джерелом господарського права України є …

А. господарське законодавство
Б. нормативні договори
В. судова практика
Г. Всі відповіді вірні
3. Серед законів у сфері господарського законодавства найвищу юридичну силу

має
А. Господарський кодекс України
Б. Конституція України
В. Цивільний кодекс України
Г. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»

1.Назвіть ознаки господарського законодавства .
2.У чому полягає відмінність між господарським правом і господарським
законодавством?
3.Що таке система господарського законодавства? У чому полягає специфіка
будови господарського законодавства
4.Назвіть способи вдосконалення законодавства .
5.У чому полягають перспективи розвитку господарського законодавства ?
6. Дайте визначення поняття «господарсько – правова норма». Охарактеризуйте
її складові.
Список ключових термінів: господарське право; господарська – правова

норма; господарське законодавство ; нормативний акт; правова інформація;
колізія.
Нормативно-правові джерела: 1,2

Основні джерела: 1,3,4,5,11
ТЕМА 3. Суб’єкти господарського права
1. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права

2. Порядок утворення суб’єктів господарювання суб’єктів господарювання, їх
державна реєстрація .
3. Загальні вимого до установчих документів суб’єктів господарювання.
Порядок внесення змін та доповнень до установчих документів.
4. Юридичні підстави припинення суб'єкта господарювання.
5. Порядок та підстави ліківдації суб’єктів господарювання.
Питання для самоконтролю

1. Які існують способи створення юридичних осіб?
2. В який строк здійснюється державна реєстрація юридичної особи?
3. Які види установчих документів юридичної особи Ви знаєте?
4. Які документи подаються для реєстрації суб’єкта господарювання -
юридичної особи?
5. Який порядок реєстрації юридичних осіб, що діють на підставі модельного
статуту?
6. Які організаційні форми підприємства визначаються законодавством?
7. Які форми примусового припинення діяльності суб’єкта господарювання Ви
знаєте?
8. В який момент суб’єкт господарювання-юридична особа вважається
реорганізованою або ліквідованою?
9. Які повноваження голови ліквідаційної комісії (комісії з припинення)?
10. Наведіть порядок державної реєстрації припинення фізичної особи-
підприємця.
При відповіді на перше питання студенту слід дати загальне визначення
поняття « суб’єкт господарювання» , проаналізувати характер співвідношення
«суб’єкт господарського права – учасник господарських правовідносин – суб’єкт
господарювання» з урахуванням ст.2, ст.55 Господарського кодексу України.
Охарактеризувати правовий статус кожного з різновидів суб’єктів господарського
права (суб’єкти господарювання, структурні підрозділи господарських
організацій, споживачі, органи державної влади та місцевого самоврядування,
інші учасники господарсько - правових відносин). Далі потрібно визначити
поняття, різновиди та кваліфікуючі ознаки суб’єктів господарювання
(організаційно правова форма, юридично відокремлене й закріплене за суб’єктом
майно, здатність самостійно від свого імені виступати у сфері комерційного
обороту і нести господарсько – правову відповідальність. Визначити загальне
поняття організації як суб’єкта господарювання та характер співвідношення
даного поняття з поняттям «юридична особа».
Види суб’єктів господарювання. Згідно з ст. 2 ГК учасниками відносин у
сфері господарювання є:
- суб’єкти господарювання;
- споживачі;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені
господарською компетенцією;
- громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками
суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські
повноваження на основі відносин власності.
Отже, усі вищезазначені суб’єкти є суб’єктами господарських прав.
Сукупність загальних юридичних можливостей щодо участі у
правовідносинах, що закріплюється законом за суб’єктами господарювання як
суб’єктами права називають господарською правосуб’єктністю. Три із них
названі в ст. 55 ГК : майнова відокремленість, самостійна майнова
відповідальність за своїми зобов’язаннями, господарська компетенція. До них
слід додати ще дві: визначеність організаційно-правової форми і легітимність
існування як суб’єкта господарювання. Кожна із названих ознак має свій власний,
цілком визначений конкретний зміст. Господарська компетенція має свій
власний, конкретно визначений зміст – суть якого полягає, що вона є базовою
ознакою, через яку в правовому полі реалізується його призначення. Вона є
сукупністю законодавчо закріплених за суб’єктом прав, обов’язків конкретної
правомочності, необхідних йому для здійснення передбачених статутом функцій
господарювання.
При відповіді на друге питання студенту слід розкрити порядок реєстрації
суб’єктів господарювання відповідно до Закону України «Про державу
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських
формувань», зокрема з’ясувати : місце проведення державної реєстрації
юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , розкрити загальне поняття
державної реєстрації, цілі реєстрації, поняття єдиний державний реєстр, навести
повноваження державного реєстратора. Далі слід визначити перелік документів,
які подаються суб’єктами господарювання державному реєстратору, окремо
зупинитись на фізичних особах, що мають намір стати підприємцями.
Студенту потрібно з’ясувати поняття та значення установчих документів
господарської організації. Навести особливості та законодавчі вимоги щодо
змісту установчих документів для окремих організаційно- правових форм
суб’єктів господарювання (акціонерних товариств, командитних, повних
товариств тощо).
Порядок державної реєстрації змін до установчих документів юридичної
особи; державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця,
які містяться в Єдиному державному реєстрі. Особливу увагу приділити питання
державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, в разі
внесення змін до статуту, які пов’язані із зменшенням статутного капіталу
(складеного капіталу) юридичної особи, із зміною складу засновників ( учасників)
юридичної особи, із зміною найменування.
Висвітлити загальний порядок державної реєстрації припинення юридичної
особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. У
контексті даного питання насамперед слід акцентувати увагу на порядку
проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті
ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворенн, на підставі судового
рішення , що не пов’язане з банкрутством юридичної особи, а також за судовим
рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом. Крім того, слід приділити
увагу, порядку державної реєстрації припинення підприємницької діяльності
особи - підприємця за її рішенням, у разі її смерті (оголошення її померлою або
визнання безвісно відсутньою, за судовим рішенням , що пов’язане , так і не
пов’язане з визнанням її банкрутом.
Державна реєстрація суб’єкта господарювання. Усі суб’єкти
господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та правового
режиму майна підлягають обов’язковій державній реєстрації, крім випадків, що
прямо встановлено ГК. Так, не підлягають державній реєстрації відокремлені
структурні підрозділи юридичних осіб, наділені господарською компетенцією
(філії, відділення, представництва та ін. (ч.2 ст. 58 ГК)
Державна реєстрація суб’єктів господарювання – це процес легітимації
такого суб’єкта (юридично обов’язкова умова реалізації права на здійснення
господарської діяльності), що здійснюється шляхом включення (внесення) запису
про суб’єкта в державний реєстр з видачею зареєстрованому суб’єкту офіційного
свідоцтва про державну реєстрацію. Метою держаної реєстрації є забезпечення
держаного обліку всіх суб’єктів господарювання; збір та підтвердження
достовірних даних про їх правове, майнове та організаційне становище;
здійснення первинного контролю за легітимністю виникнення, зміни та
припинення правового статусу суб’єкта господарювання; запобіганню
неправомірному використанню суб’єктом – юридичною особою у своїй назві
найменування державних органів та органів місцевого самоврядування та
похідних від них найменувань, найменувань вже зареєстрованих суб’єктів; чітка
ідентифікація суб’єкта у господарському обороті; отримання суб’єктом
господарської компетенції. Принципами державної реєстрації є: принцип
публічності (прозорості), принцип загальновідомості, принцип достовірності,
принцип платності, явочний принцип.
ГК дає вичерпний перелік документів, що подаються для державної реєстрації
суб’єкта господарювання – юридичної особи. Крім того, існує спеціальний
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб –
підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003р., який встановлює
процедуру державної реєстрації, систему реєструючи органів, вимоги до
оформлення комплектації документів, що подаються для державної реєстрації.
При відповіді на п'яте питання потрібно розкрити сутність ліквідаційного

процесу, що проводиться за рішенням власника. Порядок прийняття рішення про
ліквідацію власником, порядок призначення ліквідаційної комісії (комісії з
припинення) суб’єкта господарювання – юридичної особи, визначити
повноваження голови комісії та членів комісії, перелік дій, що потрібно здійснити
для припинення суб’єкта господарювання. Порядок та черговість задоволення
вимог кредиторів.
Тести:
1. Згідно Господарського кодексу України , учасниками у сфері господарювання
є:
A. фізичні та юридичні особи
B. суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи
C. місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також
громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів
господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські
повноваження на основі відносин власності
D. тільки держава, органи адміністративно-господарського управління та
контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи
іншої господарської діяльності
E. фізичні та юридичні особи, споживачі
F. фізичні та юридичні особи, фізичні особи-підприємці
2. Фізичні особи-підприємці — це:

A. громадяни України і особи без громадянства, які мають право здійснювати
підприємницьку господарську діяльність у будь-яких організаційних формах за
їх вибором
B.громадяни України, які мають право здійснювати господарську діяльність у
будь-яких організаційних формах за їх вибором, зокрема, якщо їх діяльність
здійснюється із залученням найманої праці, вона реєструється як приватне
підприємство
C.громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають
право здійснювати підприємницьку господарську діяльність як приватні
підприємці
D. громадяни України, особи без громадянства, які мають право здійснювати
підприємницьку господарську діяльність у будь-яких організаційних формах за
їх вибором
E.фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на
власний ризик діяльності з метою отримання прибутку за умови її державної
реєстрації
3. Категорії громадян, яким не дозволяється займатися підприємницькою

діяльністю:
A. особи, які не мають постійного місця проживання
B. особи, які не мають закінченої середньої освіти
C. військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, служби
безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, інші особи у випадках,
передбачених законодавством
D. іноземцям, особам без громадянства
E. після досягнення 65 років
4. Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом,
має:
A. недієздатна фізична особа
B. фізична особа з повною цивільною дієздатністю
C. обмежено дієздатна фізична особа
D. неповнолітня особа без дозволу батьків або осіб, які їх замінюють
E. малолітня особа
5. Підставами для відмови від реєстрації фізичної особи-підприємця є:

A. невідповідність відомостей, зазначених в реєстраційній картці
B. вид господарської діяльності передбачає ліцензування
C. наявність
D. у Держаному реєстрі відомостей, що особа вже мала статус підприємя
E. несплата реєстраційного збору
F. всі відповіді вірні
6. Назвіть підстави припинення підприємницької діяльності:

A. з власної ініціативи підприємця
B. у разі визнання суб’єкта господарювання банкрутом
C. у разі смерті підприємця
D. у разі ліквідації суб’єкта господарювання
E. всі відповіді вірні
7. Добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної

виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій
трудовій участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні
підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх
участі у його діяльності, це:
A. виробничий кооператив
B. товариство з обмеженою відповідальністю
C. колективне товариство
D. казенне підприємство
E. фермерське господарство
8. Відомості про суб’єкта господарювання включаються до …

А. Єдиного державного реєстру декларацій
Б. Єдиного державного реєстру судових рішень
В. Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
громадських формувань
Г. Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
9. Який документ засвідчує право підприємця займатися підприємництвом?

а) Акт реєстрації;
б) свідоцтво про державну реєстрацію;
в) свідоцтво про порушення підприємницького провадження;
г) патент.
10. Суб'єкти господарського права (господарських правовідносин) – це …

А. учасники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють
господарську діяльність або управляють такою діяльністю, створені у
встановленому законом порядку, мають необхідне для здійснення такої діяльності
майно і володіють господарською правосуб'єктністю.
Б. учасники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють господарську
діяльність або управляють такою діяльністю
В. громадяни України, які мають намір здійснювати господарську діяльність
Г. учасники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють господарську
діяльність або управляють такою діяльністю та мають необхідне для здійснення
такої діяльності майно
11. Суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від

будь-якої діяльності за рік можуть належати до
А. юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Б. суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів
мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва
В. прибуткових, неприбуткових, у тому числі благодійних підприємств
Г. асоційованими підприємствами або холдинговими компаніями
12. Установчими документами суб'єкта господарювання є …

А. правила внутрішнього розпорядку суб’єкта господарювання
Б. засновницький договір або статут суб'єкта господарювання
В. наказ суб’єкта господарювання
Г. посередницький договір
13. Статут (положення) суб’єкта господарювання затверджується

А. директором суб'єкта господарювання
Б. власником майна (засновником) суб'єкта господарювання
В. директором і головним бухгалтером суб'єкта господарювання
Г. пенсійним фондом України
Задача 1.
Державний реєстратор відмовив у реєстрації в якості суб’єктів підприємницької
діяльності – фізичних осіб 17-річному громадянину України, 25-річному
громадянин Німеччини та 18-річній особі без громадянства посилаючись на те,
що згідно чинного законодавства України ці особи не вправі займатись
підприємницькою діяльністю. Чи правомірні дії державного реєстратора?
Задача 2.
Громадянин України Васильченко П. Р., маючи намір провадити підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи, подав до органу державної
реєстрації реєстраційну картку, три фотокартки, копію довідки про присвоєння
ідентифікаційного номера як платника податків, документ, що підтверджує
внесення плати за державну реєстрацію, своє рішення за підписом усіх членів
сім'ї про намір провадити підприємницьку діяльність, ксерокопію свідоцтва про
шлюб та свідоцтва про народження дитини.
Чи є у реєструючого органа підстави для відмови Васильченку П. Р. у
державній реєстрації? Обґрунтуйте свою відповідь.
Задача 3.
Виставити у правильній черговості задоволення вимогів кредиторів після
ліквідації підприємства:
а) задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
б) задовольняються всі інші вимоги;
в) задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені
заставою чи іншим способом;
г) задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами,
вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної,
творчої діяльності.
Завдання для індивідуальної роботи студента:
Заповнити реєстраційну картку згідно з передбачених законодавством вимог,

що подається державному реєстратору разом з пакетом документів,
визначених ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб
підприємців та громадських формувань», для реєстрації юридичної особи або
фізичної особи підприємця в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб
підприємців.
Нормативно-правові джерела: 2,6,8,11,13,15,16,18,23,24,21,28,31

Основні джерела: 1,3,5,10
ТЕМА 4. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВ
1. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання.

2. Види та організаційно-правові форми підприємств.
3. Організаційна структура та управління підприємством.
4. Правове становище державних та комунальних підприємств.
1.Поняття підприємства як організаційної форми господарювання.
2.Види та організаційно-правові форми підприємств.
- залежно від способу утворення;
- залежно від форм власності;
- залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу.
3.Організаційна структура та управління підприємством.
4.Правове становище державних та комунальних підприємств.
- поняття державного унітарного підприємства;
- особливості державних комерційних підприємств;
поняття казенного підприємства та особливості;
-комунальне унітарне підприємство.
5. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності:
- виробничий кооператив, принципи діяльності;
- підприємства споживчої кооперації.
Після того як студентом буде надано законодавче визначення підприємства,
потрібно відокремити його ознаки та особливості. Окремо надати розгорнуту
характеристику кожній ознаці та навести приклади.
При відповіді на друге питання студенту слід надати класифікацію підприємств
за запропонованими критеріями, пояснити для чого потрібна така класифікація.
При визначенні класифікації підприємств за формами власності потрібно згадати
про різницю в класифікації форм власності у цивільному та господарському
законодавстві. Окремо зупинитись на підприємствах, що засновані на
колективній власності, в яких організаційно-правових формах вони можуть діяти
в Україні. При визначенні кожного виду підприємства студенту слід наводити
приклади. Потрібно звернути увагу на різноманітність організаційно - правових
форм підприємств, які на даний час діють в Україні та зупинитись на проблемах
їх правового регулювання.
Під час відповіді на третє питання, слід зазначити, що підприємство може
складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень,
дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних
підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо), розкрити
функції таких підрозділів та зазначити в яких документах закріплюються права та
обов'язки таких підрозділів. Окремо зупинитись на створенні філій та
представництв, охарактеризувати статус таких утворень та визначити реєстрацію.
Стосовно управління підприємством слід пригадати права власника майна,
визначені ЦК України, права трудового колективу визначені трудовим
законодавством на прийняття участі в управлінні, розкрити статус
уповноважених на управління власником органів. Зазначити, що керівник
підприємства може діяти на підставі статуту та контракту. Охарактеризувати таку
особливу форму трудового договору як контракт, які положення він містить, які
права керівника підприємства та який порядок звільнення. Також студенту слід
навести особливості управління в окремих організаційно-правових формах
підприємств, наприклад господарських товариствах.
Слід зазначити, що державне унітарне підприємство утворюється
компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі
відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і
входить до сфери його управління. Навести особливості державного унітарного
підприємства, статус майна підприємства,
особливості управління та майнової відповідальності. Далі окремо слід
зупинитись на державному комерційному підприємстві. Потрібно зазначити
основні відмінності, особливості такої організаційно - правової форми та
проведення господарської діяльності. Стосовно казенних підприємств, студенту
перш за все потрібно зазначити, в яких галузях народного господарства вони
створюються та навести приклади. Далі потрібно визначити особливості
створення та
діяльності казенних підприємств, особливому правовому режимі майна,
відповідальність за своїми зобов’язаннями та ін.
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом
місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини
комунальної власності і входить до сфери його управління. Особливостями
правового режиму майна є те, що майно перебуває у комунальній власності і
закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання
(комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління
(комунальне некомерційне підприємство). Студенту слід навести приклади
комунальних унітарних підприємств та окремо зупинитись на особливостях
провадження господарської діяльності
При відповіді на наступне питання слід зупинитись на проблематиці
визначення колективної власності відповідно до ЦК України та ГК України. Далі
слід навести поняття, види та правове становище підприємств колективної
власності, які визначаються господарським законодавством. Слід визначити, що
право колективної власності передбачено також спеціальними законами,
зокрема, законами України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію", "Про
колективне сільськогосподарське підприємство". Окремо зупинитись на
виробничому кооперативі, особливостях утворення принципах діяльності,
підприємствах споживчої кооперації та правовому становищу об’єднань
громадян та релігійних організацій.
Певну увагу потрібно приділити правовому статусу приватного підприємства.
Зважаючи на його законодавче визначення, можна поставити запитання, яка
кількість фізичних осіб може бути засновниками приватного підприємства,
звернути увагу на зміст статуту приватного підприємства та законодавчим
вимогам до такої організаційно-правової форми підприємства.
Відповідь на питання щодо особливостей фермерського господарства студенту
слід побудувати на нормах Закону України «Про фермерське господарство».
Словник ключових термінів і понять

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений
компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування,
або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом
систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої
господарської діяльності.
Унітарне підприємство - підприємство, що створюється одним засновником,
який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний
капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи,
безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством
і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання
реорганізації та ліквідації підприємства.
Корпоративне підприємство - підприємство, що утворюється, як правило,
двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на
основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності
засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі
корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі
засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

1. Дайте визначення поняття підприємства.
2. Які види підприємств існують в Україні?
3. Які характерні риси державного комерційного підприємства?
4. Охарактеризуйте кожний вид підприємств та наведіть приклади відомих
Вам підприємств різних форм власності.
5. Що таке унітарне підприємство?
6. Що таке корпоративне підприємство?
7. Які підприємства належать до підприємств колективної власності?
8. В яких галузях народного господарства можуть створюватись казенні
підприємства?

Тести:
1. Самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом

державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами
для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного
здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської
діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та
іншими законами - це …
А. Підприємство
Б. Громадська організація
В. Філія
Г. Консорціум
2. Формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та
реалізації товарної сільськогосподарської продукції є
А. Споживчий кооператив
Б. Командитне товариство
В. Виробничий кооператив
Г. Фермерське господарство
3. Право власності , господарського відання чи оперативного управління-це..

A. правовий титул володіння, користування, чи розпорядженням майна;
B. складові підприємства;
C. організаційно-правова форма підприємства
4. Комунальне підприємство-це…
A. підприємство, що діє на основі колективної форми власності;
B. підприємство, що діє на основі комунальної форми власності
територіальної громади;
C. впідприємство, засноване на змішаній формі власності
5. Для підприємства з іноземними інвестиціями, в статутному капіталі такого

підприємства іноземна інвестиція має становити:
A. не менш як 25 відсотків;
B. не менш як 10 відсотків;
C. не менш як 50 відсотків
6. Корпоративне підприємство-це…
A. підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також
інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або
більше осіб.;
B. утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним
рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або
підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх
спільного управління справами, (у тому числі через органи, що ними
створюються), участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків
підприємства.
C. обидва варіанти правильні;
D. обидва варіанти невірні
7. Підприємство народних художніх промислів-це підприємство, у випуску

товарів і послуг яких вироби народних художніх промислів становлять:
A. не більш як 40 %;
B. не менш 25%;
C. не менш як 60%;
8. Яким органом встановлюється розмір статутного капіталу комунального

унітарного підприємства?:
A. Верховною Радою;
B. місцевою радою;
C. Кабінетом Міністрів
9. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і
закріплюється за таким підприємством:
A. на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
B. на праві розпорядження майном на власний розсуд;
C. на праві соціально-економічного регулювання
10. Основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг)

виступає держава. Мова йде про…:
A. Державне підприємство;
B. Казенне підприємство;
C. Комунальне підприємство
11. Асоційовані члени сільськогосподарського кооперативу мають право:

A. ухвального голосу при прийнятті рішень на загальних зборах членів
кооперативу;
B. дорадчого голосу у вирішенні питань діяльності кооперативу;
C. першочергового отримання часток доходу від діяльності кооперативу;
D. першочергове право на отримання майнового внеску та відповідних часток
доходу у разі ліквідації кооперативу
12.Членство в кооперативі припиняється у разі:

A. закінчення строку членських відносин у кооперативі.
B. добровільного виходи з кооперативу.
C. за рішенням правління кооперативу виключення з членів кооперативу.
D. ліквідації кооперативу;
E. всі відповіді вірні
13. Щоб стати членом виробничого кооперативу потрібно:

A. досягти 16 річного віку;
B. мати спеціальну освіту;
C. внести частку до статутного капіталу
14.Мінімальна кількість членів кооперативу не може бути меншою ніж :

A. 3 фізичні особи ;
B. 3 юридичні особи ;
C. 2 фізичні і 1 юридична;
D. внести вступний та пайовий внесок
Задача 1.
Петров О., Петрова К. та Петров В. звернулися до державного реєстатора для
реєстрації фермерського господарства. Визначте перелік документів для
державної реєстрації фермерського господарства?
Задача 2.
Казенне підприємство „Прогрес” отримало від міністерства, до сфери управління
якого належало 300 тисяч гривень на розробку нового приладу. Однак цих коштів
вистачило лише а закупівлю необхідного устаткування. Матеріалів і оплату праці
працівникам за 1 місяць. За енергоресурси (електроенергію, газ) підприємство не
могло розрахуватися, що спричинило подання енергопостачальними компаніями
позовів про стягнення заборгованості з казенного підприємства у сумі 50 тисяч
гривень.
На яке майно підприємства може бути звернене стягнення для покриття цього
боргу?
На якому правовому режимі (титулі) відповідна частина державного майна
закріплюється за казенним підприємством? Чи може казенне підприємство
визнане банкрутом? Які обов’язки щодо казенного підприємства несе
міністерство до сфери управління якого воно належить?
Задача 3.
Державного підприємство „Зоря”, в особі його керівника Петрова І.С.
здійснюючи розрахунки з постачальником продукції, прийняло рішення передати
автомобіль в рахунок платежів за поставлені матеріали.
Чи правомірне таке рішення державного підпрємства?
Відповідь аргументуйте з посиланням на законодавсто.
Який титул майна, закріпленого за підприємством?
Задача 4
Громадянин Сидоренко за домовленістю з членами сім”ї – дружиною, сином
віком 17 років, восьмирічною донькою, а також матер”ю похилого віку, подав
підписану ним заяву голові виробничого сільськогосподарського кооперативу
“Лісова казка” про вступ до кооперативу. У своїй заяві він просив прийняти всіх
членів сім”ї до кооперативу, а його як главу сім”ї прийняти асоційованим членом
кооперативу. Голова виробничого сільськогосподарського коперативу відмовив
прийняти у члени коперативу доньку через те, що вона не досягла 16-річного
віку, і матір Сидоренка у зв”язку з пенсійним віком. Голова кооперативу без
будь-якої мотивації відмовив і гр-ну Сидоренку у прийомі в кооператив
асоційованим членом.
Дати аргументовані правові висновки за такими питаннями:
Яке рішення повинен прийняти голова виробничого кооперативу? Який порядок
і правила вступу до кооперативу? Охарактеризувати правовий стан асоційованих
членів кооперативу.
Нормативно-правові джерела: 2,6,8,11,13,15, 20,21,27,29,30
Основні джерела: 1,3,4,5,6,10

Семінарське заняття № 5
ТЕМА 5. Правовий статус господарських товариств
1. Поняття господарського товариства та види господарських товариств,

порівняльна характеристика.
2. Особливості правового статусу повного та командитного товариства
• порядок створення,
• особливості управління та статусу учасників і вкладників.
3. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з
додатковою відповідальністю, їх порівняльна характеристика.
4. Правовий статус публічного акціонерного товариства:
• порядок створення,
• вимоги до статуту,
• особливості управління.
5. Приватне акціонерне товариство:
• особливості правового статусу,
• відмінності від публічного акціонерного товариства.
При відповіді на перше питання потрібно дати загальне поняття
господарського товариства та його різновидів (акціонерного товариства,
товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повне та командитне
товариство) відповідно до положень чинного законодавства. Провести
порівняльну характеристику положень Господарського кодексу України,
Цивільного Кодексу України та Законів України «Про господарські товариства»,
«Про акціонерні товариства» , « Про товариства з додатковою та обмеженою
відповідальністю» щодо господарських товариств.
Визначити загальне поняття повного та командитного товариств,
особливості змісту установчого договору, порядок ведення справ. Акцептувати
увагу на порядку поступки частки у повному товаристві, виході учасника та
відповідальності учасників за боргами повного товариства. Крім того,
проаналізувати права й обов’язки вкладників командитного товариства та їх
відповідальність, а також назвати особливості припинення товариства. При
характеристиці командитного товариства, слід зазначити, що цей вид є
своєрідним поєднанням ознак повного товариства та товариства з обмеженою
відповідальністю. Як приклад функціонування у цій організаційно-правовій
формі можна навести страхові організації відповідно до Закону України «Про
страхування».
При відповіді на третє питання студенту, слід визначити загальне поняття
товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, особливості змісту їх
установчих документів, мінімальний розмір їх статутного капіталу,
відповідальність за боргами. З’ясувати правову природу частки (як майнового
права учасника), порядок її переходу до іншої особи. Здійснити загальну
характеристику вищих органів управління, їх повноваження, порядок прийняття
рішень вищим органом управління. Особливу увагу, радимо приділити
товариству з обмеженою відповідальністю як найбільш поширеній формі
здійснення підприємницької діяльності. Насамперед, потрібно роз’яснити
принцип обмеженості відповідальності його учасників. Бажано розкрити процес
створення товариства, розбиваючи його на певні етапи (проведення зборів
засновників, розробка та підписання Статуту, формування статутного капіталу,
проведення державної реєстрації тощо). Певну увагу потрібно приділити на
розмір, склад та порядок використання статутного капіталу товариства.
Розглядаючи товариство з додатковою відповідальністю слід звернути увагу на
те, що учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками
та додатково належним їм майном в однаковому кратному розмірі для всіх
учасників щодо внеску кожного учасника. Таким чином учасники мають
можливість передбачити граничний розмір своєї відповідальності у необмежено
малій кількості (кратності), крім випадків, установлених законодавством,
зокрема.
У наступному питанні слід визначити загальне поняття акціонерного
товариства та його різновидів (публічного та приватного типу). Висвітлити:
загальний порядок створення публічного акціонерного товариства (поняття його
установчих документів та вимог щодо них), поняття майна та майнових прав в
акціонерному товаристві, правовий режим дивідендів, відповідальність за
боргами, а також структуру та компетенцію органів управління, поняття та
компетенцію вищого органу управління (поняття виключної компетенції).
Звернути увагу на порядок, періодичність загальних зборів акціонерного
товариства та умови правомочності їх рішень (необхідний кворум, дотримання
порядку їх скликання). Окремо зупинитись па видах та формі існування цінних
паперів,емісію яких може здійснювати публічне акціонерне товариство.
При відповіді на п’яте питання потрібно навести особливості правового статусу
приватного акціонерного товариства та відмінності від публічного акціонерного
товариства. Свою доповідь студенту слід побудувати на нормах Закону України
«Про акціонерні товариства».
При відповіді на наступне питання студенту провести узагальнення щодо
різних форм господарських товариств та надати визначення майна
господарського товариства в цілому, зазначити яким чином формується майно
господарського товариства, що є джерелами формування майна, окремо слід
зупинитись на порядку формування статутного капіталу господарського
товариства, та особливостям формування у акціонерних товариствах.
Студенту потрібно визначити права та обов'язки учасників господарського
товариства, визначені ст.87 ГК України та інші права, що передбачені Законами
України «Про господарські товариства» та «Про акціонерні товариства», окремо
зупинитись на захисті прав акціонерів відповідно до закону.
Слід зазначити, що управління діяльністю господарського товариства
здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання
(призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених
законом випадках - учасники товариства. Тому студенту потрібно визначити
органи управління відповідно до організаційно-правової форми господарських
товариств. Окремо слід надати визначення посадових осіб товариства, та забороні
певним категоріям осіб займати такі посади у господарському товаристві.
Словник ключових термінів і понять
Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого
поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості,
корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Акціонери - фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу,
уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в
особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками
акцій товариства.
Господарські товариства - підприємства або інші суб'єкти господарювання,
створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і
участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Командитне товариство - господарське товариство, в якому разом з одним
або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку
діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм
майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом
у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства.
Повне товариство - господарське товариство, всі учасники якого займаються
спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за
зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Товариство з додатковою відповідальністю - господарське товариство,
статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених
установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за
його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при
недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх
учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.
Товариство з обмеженою відповідальністю - господарське товариство, що
має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається
установчими документами, максимальна кількість учасників може досягати 100
осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
1. Дайте визначення поняття господарське товариство.
2.Які відомості повинні містити установчі документи господарських
товариств?
3.У чому полягають особливості акціонерного товариства?
4.В якому порядку скликаються чергові загальні збори акціонерів у публічних
акціонерних товариствах?
5.Яким чином здійснюється ведення справ повного товариства?
6.Який порядок оповіщення акціонерів про проведення загальних зборів?
7.Чи мас право публічне акціонерне товариство здійснити випуск
привілейованих акцій?
8.Які вимоги щодо назви командитного товариства передбачені діючим
законодавством?
9.Чи може вкладних командитного товариства входити до органів управління
товариством?
10.Чи може учасник повного товариства заснувати командитне товариство у
якості учасника?
11.Яка відповідальність учасників встановлюється для учасників товариства з
додатковою відповідальністю?

Тести:
1.До господарських товариств не належать:
A. командитне товариство
B. кооперативне товариство
C. акціонерне товариство
D. приватне підприємство
E. товариство з обмеженою відповідальністю
2. З якого моменту товариства мають право відкривати рахунки в банках,

укладати угоди від імені товариства:
A. після укладання засновницького договору
B. після затвердження статуту
C. після проведення перших загальних зборів
D. після державної реєстрації
3. Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить

А. статутний капітал товариства
Б. статутний фонд товариства
В. баланс товариства
Г. гарантійний фонд товариства
4. Статутний капітал товариства формується за рахунок:

A. внесків засновників;
B. банківських кредитів;
C. внесків учасників;
D. всі відповіді вірні;
E. державних асигнувань.
5. Назвіть вищий орган управління господарським товариством:

A. Наглядова рада
B. Ревізійна комісія
C. Загальні збори
D. Директор
E. Правління.
6. Хто має право на ведення справ командитного товариства:

A. тільки повні учасники
B. тільки вкладники
C. повні учасники і вкладники
7. Для формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства

забороняється використовувати
A. цінні папери
B. гроші
C. майнові права
D. векселі
8. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю

може досягати:
A. 50 осіб
B. 100 осіб
C. 120 осіб
D. законом не обмежено
9. Якщо ведення справ повного товариства здійснюється одним чи кількома

уасниками, які виступають від імені товариства, обсяг повноважень учасників
визначається дорученням, яке повинно бути підписано:
A. третиною учасників товариства
B. половиною учасників товариства
C. двома третинами учасників товариства
D. усіма учасниками товариства
10. Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може

в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це
A. не пізніш як за 10 днів
B. не пізніш як за 1 місяць
C. не пізніш як за 3 місяці
D. не пізніш як за 6 місяців
11. Учасник повного товариства відповідає за борги товариства:

A. що виникли до його вступу до товариства
B. що виникли після його вступу до товариства
C. незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства
12. Сукупний розмір часток вкладників у командитному товаристві

A. не повинен перевищувати 25 відсотків майна товариства, зазначеного в
засновницькому договорі.
B. не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в
C. не повинен перевищувати 60 відсотків майна товариства, зазначеного в
D. г) не повинен перевищувати 75 відсотків майна товариства, зазначеного в
13. Знайдіть правильний варіант відповіді.

A. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення
вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками
відповідно до їх долі у майні товариства.
B. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення
вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між між учасниками з
повною відповідальністю відповідно до їх долі у майні товариства.
C. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення
вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками у
рівних частках.
D. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення
вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між учасниками з
повною відповідальністю у рівних частках.
14. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає

сплаті учасниками товариства:
A. до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства
B. до закінчення шести місяців з дня державної реєстрації товариства
C. до закінчення трьох місяців з дня державної реєстрації товариства
D. до закінчення першого місяця з дня державної реєстрації товариства
15. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із

зміною складу учасників:
A. підлягають державній реєстрації
B. не підлягають державній реєстрації
C. підлягають державній реєстрації у разі, якщо вони є істотними
16. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою

відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку,
встановленому статутом
A. кредиторів, яким належать більше 50% зобов’язань товариства
B. кредиторів, яким належать більше 75% зобов’язань товариства
C. усіх його кредиторів
17. При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю виплата

належної йому частини майна провадиться у строк:
A. до 6 місяців з дня виходу
B. до 12 місяців з дня виходу
C. до 15 місяців з дня виходу
D. до 18 місяців з дня виходу
18. Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю
скликаються:
A. не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено установчими
документами
B. не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими
C. не рідше трьох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими
D. не рідше одного разу на місяць, якщо інше не передбачено установчими
Задача 1
При внесенні вкладів засновниками для формування статутного капіталу
товариства з обмеженою відповідальністю один із засновників в рахунок вкладу
надав земельну ділянку. Визначить, яким чином буде визначена частка в
статутному капіталі товариства, що належить даному вкладнику?
Задача 2
Один із учасників повного товариства без наявності доручення уклав договір від
імені товариства з іншою юридичною особою.
Чи матиме даний договір юридичну силу і які наслідки він понесе для
товариства?
Задача 3
Засновники Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліка”, предметом
діяльності якого є здійснення медичної практики, а також виготовлення та
реалізація медикаментів, звернувся у районну державну адміністрацію із заявою
про державну реєстрацію цього товариства.
Але орган реєстрації повідомив письмово про відмову у реєстрації товариства з
таких мотивів:
1) директор товариства не подав довіреності засновників на виконання дій щодо
реєстрації товариства;
2) відсутня ліцензія компетентного органу на здійснення товариством медичної
практики та виготовлення і реалізацію медикаментів;
3) засновницькі документи товариства, а саме статут, суперечать чинному
законодавству України, оскільки вказані в них частки засновників в сукупності
складають лише 75 % статутного капіталі товариства.
1. Чи правомірна позиція органу реєстрації у цьому випадку?
2. Які документи має подати заявник для державної реєстрації товариства з
обмеженою відповідальністю?
Нормативно-правові джерела: 2,4,7,10,14

Основні джерела: 1,3,4,5,6,7,8,10
ТЕМА 6. Загальні положення про господарські зобов’язання.
Питання для обговорення
1.Поняття та підстави виникнення господарських зобов'язань.
2.Особливості забезпечення виконання господарських зобов'язань та
виконання:
- поняття способів забезпечення виконання забов'язань,
- окремі способи забезпечення виконання господарських зобов'язань;
3.Підстави припинення господарських зобов'язань,
4.Порядок розірвання господарських зобов'язань та недійсність господарського
зобов'язання.
При відповіді на перше питання студенту слід зазначити особливості
господарського зобов'язання. Так, господарським визнається зобов'язання, що
виникає між суб'єктом господарювання та іншимучасником відносин у сфері
господарювання з підстав,передбачених ГК України,в силу якого один суб'єкт
зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського
характеру на користь на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій,а
інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
На відміну від цивільно-правових зобов'язань у господарських передбачений
спеціальний суб'єктний склад та ін. Потрібно визначити, що основними видами
господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-
господарські зобов'язання та надати їм розгорнуту характеристику. Крім
того,увагу потрібно приділити і особливим різновидам зобов'язань як соціально-
комунальні,публічні тощо. Далі потрібно зупинитись на підставах виникнення
господарських зобов'язань,та охарактеризувати кожну з наведених прикладів.
При підготовці відповіді на друге питання студенту, окрім ст.200-208 ГК
України слід опрацювати главу 49 Розділу 1 Книги п'ятої ЦК Украіни. Розкрити
способи забезпечення виконання зобов'язань, неустойка, застава, поручительство,
банківська гарантія, загальногосподарська гарантія (передбачає передачу коштів
для формування страхового фонду. При характеристиці неустойки слід звернути
увагу на випадки обмеження розміру неустойки. Так відповідно до ст.3 Закону
України «Про за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено
обмеження пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розміром
подвійної облікової ставки Нац.банку України, що діяла у період,за який
сплачується пеня. До того ж своєрідним обмеженням розміру неустойки, що
стягується є встановлення скорочених строків позовної давності тривалістю в
один рік(ст.258 ЦК України)та слід окремо зазначити,що відповідно до ч.6 ст.232
ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання
зобов'язання,якщо інше не встановлено законом або договором,припиняється
через шість міісяців від дня,коли зобов'язання мало бути виконано. Розглядаючи
поручительство,можна закцентувати особливе значення цього інституту у
кредитних відносинах. Відносини поручительства бажано представляти в схемах
Різновидом поручительства є майнове поручительство,за яким поручитель
відповідає перед кредитором не коштами,а майном. Окремо слід зупинитися на
характеристиці майнового поручительства відповідно до Закону України <<Про
іпотеку>>.Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання
господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження банком,іншою
кредитною установою,страховою організацією про задоволення вимог управненої
сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні,
якщо третя особа не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть
інші умови,передбачені у відповідному підтверджені. Слід наголосити, що
зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу
управненої сторони та лише у випадку несплати заборгованості боржником.
Також необхідно зазначити, що до відносин банківської гарантії в частині,не
врегульованій ГК України,застосовуються відповідні положення ЦК України.
Третє питання плану розкриває підстави припинення господарського
зобов'язання, так господарське зобов'язання припиняється:виконанням,
проведеним належним чином;зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або
страхового зобов'язання ; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в
одній особі;за згодою сторін ; через неможливість виконання та в інших випадках
, передбачених законодавством.До відносин щодо припинення господарських
зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням
особливостей,передбачених ГК України. Студенту слід належно розкрити кожну
підставу припинення господарського зобов'язання з застосуванням умовних
прикладів,схем.
При відповіді на наступне питання, студенту слід окремо зупинитись на
припиненні зобов'язань у разі його розірвання або визнання недійсним за
рішенням суду як специфічних підставах припинення зобов'язань. Господарське
зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил,встановлених
ст.188 ГК України. Так сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або
розірвати договір,повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за
договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання
договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу
сторону про результати їїрозгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо
зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений
строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право
передати спір на вирішення суду. Далі слід зазначити про особливості розірвання
державного контракту .
Відносно недійсності господарського зобов'язання потрібно зазначити, що
зобов'язання,яке не відповідає вимогам закону,або вчинено з метою,яка завідомо
суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками
господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської
компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу
державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Студенту слід
визначити поняття дійсності господарського договору, проаналізувати порядок та
підстави визнання його недійсним (деформація суб'єктного складу, воля сторін,
зміст, форма), правові наслідки. Проаналізувати поняття нікчемних та
оспорюваних правочинів. Далі охарактеризувати особливості нікчемних умов та
за яких обставин вони будуть вважатися такими,окремо охарактеризувати
наслідки визнання зобов'язання недійсним судом.
При відповіді на п'яте питання слід зазначити, що господарські договори
регулюються:
А)загальними статтями ГК України про зобов'язання, що випливають з
договорів (ст.179-188 ГК України)
Б)спеціальними статтями Господарського та Цивільного кодексів України про
майнові відносини між суб'єктами (підприємствами,установами та ін.)
Крім того господарські договори регулюються спеціальними законами про
окремі види господарської діяльності: інвестиційну, транспортну,
зовнішньоекономічну тощо. Визначити загальне поняття господарського
договору, розкрити його правові особливості ( суб'єктний склад, сфера
опосередкування, мета договору, інтереси,що реалізуються за його допомогою,
об'єкт та ін.), особливості його правового регулювання (звуження сфери
диспозитивності). Далі студенту слід навести класифікацію системи
господарських договорів за певними критеріями (наприклад: за суб'єктним
складом, за юридичною підставою укладення, за способом оферти, за
регулятивними функціями та ін.)
При відповіді на шосте питання студенту потрібно з'ясувати, що являє собою
зміст договору: істотні умови господарського договору, який порядок їх введення
у договірну конструцію, звичайні та випадкові умови тощо. Визначити підстави
та порядок визнання договору не укладеним та правові наслідки. Далі встановити
обов'язкову згідно з чинним законодавством форму господарського договору.
Визначити поняття та правову регламентацію електронної форми господарського
договору.

1. Які відносини визначаються господарськими зобов'язаннями?
2.Яким чином забезпечується виконання зобов'язань,укладених відповідно
до положень зобов'язального права?
3.Назвіть відмінності поруки від гарантії?
4.Що являє собою майнове поручительство?
5.Який строк позовної давності щодо стягнення неустойки встановлений
законадавством?
6.Який порядок зміни і припинення зобов'язань в господарських
правідносинах?
Тести:
1. Основними видами господарських зобов'язань є:
А. майново-господарські зобов'язання
Б. організаційно-господарські зобов'язання
В. адміністративно-господарські зобов'язання
Г. майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання
2. Господарське зобов'язання- це:
А. намір однієї сторони (боржник) вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,
сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання
його обов'язку
Б. правовідношення, в якому одна сторона (боржник) має право вчинити на
користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,
надати послугу, сплатити гроші тощо)
В. правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на
користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,
надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор
має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Г. право кредитора вимагати від боржника виконання його обов'язку
3. Господарські зобов'язання можуть виникати:

А. з нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність
Б. з акту управління господарською діяльністю
В. з господарського договору
Г. всі відповіді вірні
4. Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами

господарювання та негосподарюючими суб'єктами – громадянами:
А. є господарськими
Б. не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства
В. можуть стати господарськими
Г. є адміністративними
5. Як називаються відносини, що виникають між суб'єктом господарювання та

власником, який є засновником даного суб'єкта?
А. трудові зобов’язання
Б. майново-господарські зобов'язання
В. організаційно-господарські зобов'язання
Г. адміністративно-господарське зобов’язання
6. Господарські зобов'язання можуть виникати:

A.тільки з господарських договорів;
B. з акта управління господарською діяльністю, внаслідок подій, з якими закон
пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання;
C. на підставі рішення суду чи спеціально уповноваженого органу, з
господарських договорів, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом
господарювання та з інших підстав.
D.всі відповіді вірні
7. В який строк, з дня пред’явлення вимоги кредитором, боржник повинен
виконати зобов’язання?
A. в семиденний строк;
B. негайно після пред’явлення вимоги кредитором що випливає із суті
зобов’язання або договору;
C. в семиденний строк якщо обов’язок негайного виконання не випливає з
договору або суті зобов’язання.
8.У яких випадках господарське зобов’язання припиняється:

A. виконанням, проведеним належним чином;
B. у разі поєднання управленої та зобов’язаної сторін в одній особі;
9.За яких підстав господарське зобов'язання може бути визнане недійсним?:

A. якщо господарське зобов'язання укладено учасниками господарських
відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції
(спеціальної правосуб'єктності).
B. якщо господарське зобов'язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства;
10. Господарське зобов'язання може бути визнано недійсним:

A. повністю;
B. лише в частині;
C. повністю або в частині
11. У разі неспроможності суб’єкта господарювання через недостатність його

майна задовольнити вимоги кредиторів:
A. цей суб’єкт отримує відстрочку;
B. він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом;
C. майно автоматично переходить до кредитора.
12. Знайдiть неправильний варiант відповіді

Управнена сторона не має права не приймати виконання зобов'язання частинами,
якщо
A. це не передбачено законом або іншими нормативно-правовими актами
B. це не передбачено договором
C. це випливає із змісту зобов'язання
D. до суб'єкта, який порушив зобов'язання були застосовані господарські
санкції
13. У разі відсутності управненої сторони, ухилення її від прийняття виконання
або іншого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим
зобов'язанням має право:
A. в односторонньому порядку відмовитись від виконання зобов'язаня
B. внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до
депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють
про це управнену сторону
C. змінити умови зобов'язання
14. Зобов'язання за банківською гарантією виконується

A. лише на письмову вимогу управненої сторони
B. лише на письмову вимогу зобов'язаної сторони.
C. на письмову вимогу як управненої так і зобов'язаної сторони
D. лише на письмову вимогу управненої сторони
15. У разі припинення поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі:

A. зобов'язання виникає знову
B. зобов'язання вважається виконаним
C. зобов'язання вважається припиненим за згодою сторін
16. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з

метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності
наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход
держави за рішенням суду стягується:
A. 1/3 одержаного ними за зобов'язанням
B. 1/2 одержаного ними за зобов'язанням
C. все одержане ними за зобов'язанням
17. Визнання господарського зобов'язання недійсним здійснюється судом на

вимогу:
A. управненої сторони
B. зобов'язаної сторони
C. будь-якої сторони або відповідного органу державної влади
Нормативно-правові джерела: 2,12,16,17,30

Основні джерела:1,3,4,5,7,10
ТЕМА7. Господарські договори

1.Поняття та особливості договорів у господарській діяльності:
- ознаки господарського договіру;
- класифікація господарських договорів;
- зміст господарського договору;
- особливості форми господарського договору
2.Порядок укладення, зміни господарських договорів.
3. Умови та порядок визнання господарського договіру недійсним та
неукладеним.
Відповідаючи на перше питання необхідно визначити загальні поняття та
правові особливості господарських договорів та юридичних конструкцій
публічного, попереднього договорів та договору приєднання й правові наслідки
їх укладення. Установити особливості укладення попереднього договору у сфері
господарювання.
При відповіді на друге питання студенту слід передусім проаналізувати
загальний порядок укладення господарських договорів відповідно до ст.181 ГК
України. Далі окремо зупинитися на особливостях укладення господарських
договорів, наприклад договорів за державним замовленням, примірних і типових
договорів, укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних
торгах та за рішенням суду.
При відповіді на наступне питання, студенту слід окремо зупинитись на
визнання недійсним господарського договору за рішенням суду. Визначити
перелік підстав визнання зобов’язання недійсним у судовому порядку наведено у
ст. 207 ГК.

Тести:
1.Залежно від характеру переміщення матеріальних благ договори можуть бути:
а) сплатними і безоплатними;
б) реальними і консенсуальними;
в) плановані договори і регульовані договори
2.Як називаються договори, що укладаються на одну господарську операцію і

містять зазвичай лише майнові елементи:
а) довгострокові договори
б) короткострокові договори
в) разові договори
3.Як називається функція господарського договору за допомогою якої

здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання:
а) ініціативна.
б) інформаційна.( Контрольно-інформаційна)
в) ) гарантійна.
4. Істотними (тобто такими, які сторони зобов'язані погодити у будь-якому разі та

включити у договір) є умови,шодо:
а) ціни та строку дії договору
б) предмету, ціни та строку дії договору
в) змісту та предмету
5.Як називаються договірно-процедурні дії двох або більше суб'єктів

господарювання з визначення умов договору, що відповідають їх реальним
намірам і економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (на-
дання цим умовам певної форми):
а) розірвання господарського договору
б) зміна господарського договору
в)укладання господарського договору
6.Умови господарського договору, які є характерними для певного його виду, але
відсутність яких у договорі не впливає на його юридичну силу:
а) звичайні
б) істотні
в) реальні
7. За ступенем складності розрізняють:

а) некореговані і кореговані договори
б) прості і комплексні (складні) договори
в) вертикальні і горизонтальні
8.Як називаються договори, що укладаються на строк понад 5 років (наприклад,

концесійні договори, договір оренди цілісного майнового комплексу
підприємства):
а) середньострокові договори
б) довгострокові договори
в) короткострокові договори
9. Що становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на

встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань:
а) форму господарського договору
б) предмет господарського договору
в) зміст господарського договору
10. У який строк сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи
розірвання договору повідомляє другу сторону про результати її розгляду:
а) у двадцятиденний строк після одержання пропозиції
б) у деятиденний строк після одержання пропозиції
в) у триденний строк після одержання пропозиції
11. Залежно від способу виникнення договори поділяють на:

а) дво- і багатосторонні
б) формальні, реальні і консенсуальні
в) попередні й основні
г) договори приєднання та договори, зміст яких сторони визначають при їх
укладанні
12. Оферта-це
а) пропозиція укласти договір
б) прийняття пропозиції укласти договір
в) врегулювання розбіжностей у договорі
г) виконання договору
13. Обов’язковою умовою при укладенні господарського договору не є:

а) ціна
б) строк дії договору
в) предмет
г) відповідальність за невиконаня договору
14. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує

вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган
має право
15. У разі закінчення строку дії господарського договору сторона, якою під час дії
договору було порушено його умови
а) звільняється від відповідальності за його порушення
б) не звільняється від відповідальності за його порушення
в) звільняється від відповідальності за його порушення, якщо порушення було
незначним
16. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала
проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження
у договорі та надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей
разом з підписаним договором
а) у п’ятиденний строк
б) у десятиденний строк
в) у двадцятиденний строк
г) у тридцятиденний строк
17. Максимальний строк укладення основного договору згідно попереднього

договору складає
а) три місяці з моменту укладення попереднього договору
б) шість місяців з моменту укладення попереднього договору
в) рік з моменту укладення попереднього договору
г) два роки з моменту укладення попереднього договору
18. Знайдiть неправильний варiант вiдповiдi

а) Угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім
договором і не породжує юридичних наслідків.
б) Виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладення
державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі
визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним.
в) Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін спрощений
спосіб не допускається
г) Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням
господарського законодавства і тягне за собою відповідальність
19. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання

договору, повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
а) у десятиденний строк після одержання пропозиції
б) у двадцятиденний строк після одержання пропозиції
в) у тридцятиденний строк після одержання пропозиції
г) у будь-який строк строк після одержання пропозиції
20. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається
зміненим або розірваним
а) з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання
чинності не встановлено за рішенням суду.
б) на наступний день після набрання чинності даним рішенням, якщо іншого
строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду
в) через три дні після набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку
набрання чинності не встановлено за рішенням суду
г) з дня закінчення строку розгляду пропозиції про зміну чи розірвання договору
Задача №1.
1. Приватне підприємство «Наш молочник» відповідно до договору поставки
поставляло фермерському господарству «Корівонька» молочну продукцію. Втім
через деякий час покупець («Корівонька») виявив, що продукція яка йому
надходить сумнівної якості і не відповідає державним стандартам (була
проведена відповідна експертиза). У звязку з цим фермерське господарство
«Корівонька» відмовляється приймати і оплачувати надану йому продукцію. В
свою чергу ПП «Наш молочник» стверджує, що відповідний покупець не виконує
умови договору чим спричиняє йому значні збитки. Чи має право покупець
відмовитися від виконання договору? Як вирішити даний спір?
Задача №2.
Між КСП “Світанок” і цукровим заводом був укладений договір на поставку 125
тон цукрового буряка протягом жовтня-листопада. Зібравши урожай, КСП
поставило весь буряк до 25 жовтня поточного року і зажадало оплати за
виконання договору з врахуванням достроковості поставки. Яке значення строків
в договорі? Що таке загальні і спеціальні строки в договорі? За яких умов
допускається дострокове виконання договору?
Завдання для індивідуальної роботи студента:

Скласти згідно з передбачених законодавством вимог один із видів господарських
договорів:
1)Договір купівлі-продажу – складають студенти за номерами в журналі
1,4,7,10,13,16,19,22,25
2)Договір оренди землі – складають студенти за номерами в журналі
2,5,8,11,14,17,20,23
3)Договір поставки – складать студенти за номерами в журналі
3,6,9,12,15,18,21,24
Нормативно-правові джерела: 2,16,17,30

Основні джерела:1,3,4,5,7
ТЕМА 8. Основні засади господарсько - правової відповідальності

1.Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності.
2. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності.
- прострочення боржника,
- прострочення кредитора.
3.Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- реквізити претензії,
- строки розгляду.
4.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- склад та розмір відшкодування збитків,
- умови та порядок відшкодування збитків,
- відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов’язань.
5.Штрафні та оперативно-господарські санкції.
- поняття штрафних санкцій,
- визначення розміру штрафних санкцій,
- поняття та підстави застосування оперативно-господарських санкцій,
- види оперативно-господарських санкцій.
6.Адміністративно-господарські санкції.
- види адміністративно-господарських санкцій.
1 .Господарсько-правова відповідальність є одним з різновидів матеріальної
відповідальності. Її можна визначити як передбачені законом чи договором
заходи негативного впливу на правопорушника, які забезпечуються примусом з
боку держави. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову .
відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом
застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в
порядку, передбачених Господарські™ кодексом України, іншими законами та
договором. Господарське правопорушення — це протиправне діяння суб’єкта
господарювання, який порушує права та законні інтереси інших суб’єктів.
Говорячи про господарсько-правову відповідальність, необхідно зазначити, що
вона ґрунтується на презумпції вини правопорушника.
Усі правопорушення в сфері господарсько-правових відносин можна поділити
на договірні та позадоговірні. Визначаючи особливості господарсько-правової
відповідальності потрібно зазначити, що їй притаманні особливі ознаки:
юридичність - така відповідальність являє собою дію (вплив) кредитора
(потерпілого) на правопорушника безпосередньо або за допомогою
господарського суду, матеріальність - вона застосовується у формі певної
системи майнових (економічних) санкцій, передбачених або дозволених нормами
господарського законодавства, протиправність - застосовується лише у випадку
наявного правопорушення, тобто на такій, юридичній підставі, як об’єктивні
протиправні дії чи бездіяльність правопорушника, і загалом базується на
презумпції його вини, У; стимулюючисть - у функціональному відношенні
господарсько-правова відповідальність покликана стимулювати належне
виконання господарських та інших зобов’язань.
2. Господарсько-правова відповідальність як юридична відповідальність
ґрунтується на правових підставах. Першу групу підстав становлять нормативні
підстави, тобто ті норми права, які встановлюють відповідальність суб’єктів
господарських відносин (глава 24 ГК України, розділ VI Закону України «Про
зовнішньоекономічну діяльність» та ін.,). Ще однією підставою є
правопорушення, тобто протиправна поведінка суб’єкта (юридико- фактична
підстава). Вона складається з таких елементів:
- протиправне діяння порушника (порушення норм господарського права, умов
господарського договору тощо);
- спричинення збитків потерпілому
- наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою порушника та
спричиненими потерпілому збитками;
- вина правопорушника.
Потрібно зазначити, що порушенням зобов’язання є його невиконання або
виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне
виконання).
Господарські правопорушення можна поділити на правопорушення з
формальним (порушення строків виконання обов’язку) та матеріальним складом
(спричинення збитків).
До функцій господарсько-правової відповідальності відносять інформаційну;
стимулюючу; штрафну; функцію попередження правопорушення та
компенсаційну функцію.
Межі господарсько-правової відповідальності, а також випадки зменшення
розміру та звільнення від відповідальності встановлюються ГК, ЦК, законами.
Так наприклад, засновники суб’єкта
господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб’єкта, крім
випадків, передбачених законом або установчими документами про створення
даного суб’єкта. Винятками з цього правила є випадки субсидіарної
відповідальності.
Якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої
сторони зобов’язання, суд, відповідно до ч.З ст. 219 Г'К України, має право
зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
Крім того, за певних обставин сторона господарського зобов’язання може
звільнятися від відповідальності навіть за наявності значних негативних наслідків
від невиконання нею своїх зобов’язань. Такі обставини передбачаються: законом
(підставами звільнення від відповідальності є випадок і непереборна сила - ст. 617
ЦК та ч.2 ст. 218 ГК); договором (відповідно до ч.4 ст. 219 ГК України сторони
зобов’язання можуть передбачити в договорі певні обставини, які через свій
надзвичайний характер є підставою для звільнення їх від господарської
відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а
також порядок засвідчення факту виникнення таких (форс-мажорних обставин).
Особливості має відповідальність, якщо невиконання зобов'язання однією
стороною було викликано порушенням з боку іншої сторони. Це стосується
випадків прострочення виконання, передбачених статтями 220 і 221 ГК України.
Так, у разі прострочення з боку боржника для останнього настають такі негативні
наслідки: а) відповідальність перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані і
простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після
прострочення, б) у кредитора виникає право відмовитися від прийняття
виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення
боржника виконання втратило інтерес для кредитора.
3.Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
передбачений статтею 222 ГК України. Так за загальним правилом, учасники
господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших
суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи
звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування
інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник
господарських відносин, чиї права. або законні інтереси порушено, з метою
безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має
право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено
законом.
Далі слід визначити основні вимоги,.-. що висуваються законодавчим до
претезїї: Повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи
(осіб), якій претензія пред'являється, дата пред'явлення і номер претензії,
обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, що підтверджують ці
обставини, вимоги заявника з посиланням на нормативні акти, сума претензії та її
розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити
заявника претензії; перелік документів, що додаються, до претензії. Слід
наголосити, що документи, які ; підтверджують вимоги заявника, додаються в
оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої
сторони, можуть взагалі не Додаватися до претензії. Претензія підписується
повноважною особою заявника претензії або його представником та.,
надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається
адресатові під розписку. За загальним правилом, строк розгляду претензії
становить 1 місяць з дня її одержання. Про результати розгляду претензії заявник
має бути повідомлений письмово. Відповідь “на претензію підписується
повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається
заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.
4. За загальним правилом встановленим ст.224 ГК України учасник
господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або
установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,повинен
відшкодовувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого
порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона
одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил
здійснення господарської діяльності другою стороною. Студентам слід
визначитись зі складом та розміром відшкодування збитків, навести умови і
порядок відшкодування збитків та порядок подання регрес них вимог щодо
відшкодування збитків. Певні особливості має відшкодування збитків у разі
порушення грошових зобов’язань.
5. Поняття штрафних санкцій визначено статтею 230 ГК України, штрафними
санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,
штраф, пеня), яку учасники господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі
порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або
неналежного виконання господарського зобов’язання. Законом щодо окремих
видів зобов’язання може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого
за погодженням сторін не допускається. Певні особливості виконання грошових
зобов’язань передбачені для суб’єктів господарської діяльності державного
сектора економіки. Студентам потрібно опрацювати загальний порядок
застосування штрафних санкцій, визначений ст.232 ГК України.
6. За порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та
інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-
господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою
припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що
використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку.
Але слід звернути увагу на те, що до суб’єкта, який порушив господарське
зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно – господарські санкції,
застосування яких передбачено договором.
Такими видами оперативно-господарських санкцій є :
1) одностороння відмова від виконання свого зобов’язання управленою
стороною, із звільненням її від відповідальності за це – у разі порушення
зобов’язання другою стороною; відмова від оплати за зобов’язанням, яке
виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди
другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт
внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі
банківських позичок тощо;
2) відмова управленої сторони зобов’язання від прийняття подальшого
виконання зобов’язання, порушеного другою стороною, або повернення в
односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов’язанням (списання з
рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну
продукцію, тощо);
3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій
належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання: зміна
порядку оплати продукції ( робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості
тощо;
4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною,
яка порушує зобов’язання.
Потрібно звернути увагу, що такий перелік оперативно-господарських санкцій,
визначений законодавством не є вичерпним, тобто сторони можуть передбачати у
договорі також інші оперативно – господарських санкцій є факт порушення
господарського зобов’язання другою стороною.
7. За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані
уповноваженими органами державної влади або органами місцевого
самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи
організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення
правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види
адміністративно-господарських санкцій визначено ст.239 ГК України, до
основних можна віднести вилучення прибутку ( доходу ), адміністративно-
господарський штраф, стягнення зборів ( обов’язкових платежів), застосування
антидемпінгових заходів та інших санкцій. Особливості та порядок їх
застосування визначається спеціальним законодавством. Далі потрібно надати
розгорнуту характеристику основним видам санкцій .

1.Що є предметом регулювання відповідальності у господарському праві?
2. Як класифікуються господарські правопорушення?
3. Поняття та характеристика господарсько-правової відповідальності.
4. Що є підставами припинення до господарсько-правової відповідальності?
5. Підстави звільнення особи від господарсько-правової відповідальності.
6. Поняття господарського правопорушення. Основні види господарських
правопорушень.
7. Функції господарсько-правової відповідальності.
8. Характеристика видів господарсько-правових санкцій.
9. Дайте загальну характеристику збиткам.
10. Проведіть характеристику штрафних санкцій.
11. Назвіть поняття та правову природу оперативно-господарських санкцій.
12. Наведіть визначення адміністративно-господарських санкцій та видів.
13. Порядок накладення господарсько-правових санкцій.
Завдання для самостійної роботи студента.

Тести:
1. Яку відповідальність несуть учасники господарських відносин за
правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до
правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених
Господарським кодексом України, іншими законами та договором?
А. адміністративно-господарську відповідальність
Б. господарсько-правову відповідальність
В. кримінальну відповідальність
Г. майнову відповідальність
2. Господарськими санкціями визнаються …

А. заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, що
унеможливлюють його господарську діяльність
Б. заходи впливу на інтереси правопорушника у сфері господарювання
В. заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті
застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові
наслідки
Г. заходи мотивації правопорушника щодо його господарської діяльності
3. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських

відносин є …
А. вчинене ним правопорушення у сфері господарювання
Б. вчинений ним господарський злочин
В. невиконання домовленостей суб’єктів господарювання
4. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила

господарське правопорушення, включаються:
А. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена
відповідно до вимог законодавства
Б. неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,
мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою
стороною
В. додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість
додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною,
яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною
5. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути

збитки з третіх осіб …
А у порядку черги
Б. у порядку регресу
В. у порядку прогресу
Г. такі збитки з третіх осіб не стягуються
6. Учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання
…
А. зобов’язана сплатити тільки адміністративні штрафи, відповідно до вимог,
встановлених господарським кодексом та іншими законами
Б. не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і
зобов'язаний відшкодувати тільки збитки, завдані невиконанням зобов'язання,
відповідно до вимог, встановлених господарським кодексом та іншими законами
В. звільняється від відповідальності через неможливість виконання, - сплачує
тільки штрафні санкції відповідно до вимог
Г. не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний
відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні
санкції відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України та
іншими законами
7. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми, а саме у вигляді ...
А. неустойки
Б. штрафу
В. пені
8. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона

є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за
порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг)
стягується штраф у розмірі:
А. 0,1 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг)
Б. 20 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг)
В. 10 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг)
Г. 5 % вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг)
9. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у

відсотках, розмір яких визначається … , якщо інший розмір відсотків не
передбачено законом або договором.
А. середньою річною кредитною ставкою
Б. обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування
чужими коштами
В. Державним бюджетом України на поточний рік
Г. Торгівельною палатою України, за увесь час користування чужими коштами
10. При застосуванні штрафних санкцій законом або договором можуть бути
передбачені випадки, коли:
А. допускається стягнення тільки штрафних санкцій;
Б. збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції;
В. за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції
11. Заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або
попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими
сторонами зобов'язання в односторонньому порядку – це …
А. оперативно-господарські санкції
Б. адміністративно-господарські санкції
В. моно-господарські санкції
Г. цвільно-господарські санкції
12. Заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на

припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його
наслідків, що можуть бути застосовані уповноваженими органами державної
влади або органами місцевого самоврядування – це …
А. оперативно-господарські санкції
Б. адміністративно-господарські санкції
В. моно-господарські санкції
Г. цвільно-господарські санкції
13. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до

своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати
до суб'єкта господарювання таку адміністративно-господарську санкцію:
А. неустойку
Б. моно-господарську санкцію
В. оперативно-господарську санкцію
Г. вилучення прибутку (доходу)
14. Грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного

бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської
діяльності – це …
А. моно-господарська санкція
Б. оперативно-господарський штраф
В. адміністративно-господарський штраф
15. Ліквідація суб’єкта господарювання, діяльність якого суперечить закону чи

його установчим документам, як адміністративно-господарська санкція, може
бути застосована до суб’єкта господарювання з рішенням:
А. Антимонопольного комітету України
Б. суду
В. Торгівельної промислової палати
Г. органу захисту прав споживачів
Список ключових термінів: господарсько-правова

відповідальність;господарське правопорушення; принцип вини
правопорушника;господарсько-правові санкції;штрафні санкції;відшкодування
збитків;оперативно-господарські санкції;адміністративно-господарські санкції.
Нормативно-правові джерела: 1,2,3,4,5,6,12,18,19

Основні джерела: 1,3,4,6
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ НА

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ
Методи контролю
Результати контролю знань слугують основним показником, за яким
оцінюється робота окремого студента, академічної групи, курсу, факультету в
цілому, а також робота викладацького складу.
Контроль знань будується на таких основних принципах:
— перевірка і оцінка знань студентів мають відображати рівень
засвоєння знань та заохочувати студентів до нових успіхів;
— перевірка і оцінка знань мають проводитися систематично, планово, у
нерозривному зв'язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим
ускладненням завдань, змісту і методики;
— перевірка та оцінка знань здійснюються з урахуванням ін-
дивідуальних особливостей і особистих успіхів студента;
— диференціація оцінок повинна здійснюватися за об'єктивними
заздалегідь визначеними критеріями;
— оцінка знань студента повинна відповідати істинній якості і кількості
засвоєних знань, умінь і навичок.
Контроль знань здійснюється у вигляді:
1) поточного контролю знань студентів;
2) підсумкового контролю знань студентів.
Поточний контроль знань студента є невід'ємною частиною всього
навчального процесу і засобом виявлення ступеню засвоєння студентом
програмного матеріалу.
При оцінюванні знань студентів необхідно враховувати такі компоненти:
рівень знань, обсяг знань, знання лекційного матеріалу, знання першоджерел.
В свою чергу кожний компонент необхідно детально конкретизувати. Так,
стверджувати, що оцінка «відмінно» ставиться за глибокі знання, недостатньо.
Виникає питання: а які знання ми вважаємо глибокими, тому необхідно дати
загальну оцінку рівня кругозору студента.
Рівень продуктивного мислення — це коли студент висвітлює матеріал, як
правило, із одного першоджерела, а при додаткових питаннях має утруднення з
відповіддю, не завжди може зробити самостійне узагальнення і висновки,
Рівень самостійного мислення - це коли студент у своїх відповідях виходить за
рамки навчальної програми, на основі додаткового матеріалу робить конкретні
узагальнення, висновки, що носять елементи новизни, вдало володіє прийомами
аналізу і синтезу суспільних явищ
Важливим компонентом рівня знань є наявність у відповіді студента
структурного аналізу навчального матеріалу (знання структури курсу, теми,
питання та ін..), уміння складати тезисний план відповіді, правильно
користуватися понятійним апаратом дати конкретні формування і тлумачення
законів, уміння синтезувати знання з ряду тем, проблем, питань.
Компонентом рівня знань слід вважати культуру мови, а саме: нормативність
мовних засобів, логічність і послідовність висвітлення теми.
Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома

основними напрямами:
1) систематичність та активність роботи на лекційних та семінарських
заняттях;
2) виконання завдань для самостійного опрацювання та індивідуальної
роботи;
3) науково-дослідна робота студента
Практичне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на

якому викладач організовує детальний розгляд здобувачами вищої освіти
окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння та
навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань.
Індивідуальне завдання – одна з форм самостійної роботи здобувачів
вищої освіти, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації
творчих можливостей здобувачів вищої освіти і має на меті поглиблення,
узагальнення і закріплення знань, які здобувачі вищої освіти одержують у процесі
навчання, а також застосування цих знань на практиці.
До індивідуальних завдань належать такі: підготовка рефератів, есе,
виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних
ситуацій, підготовка реферативних матеріалів із фахових публікацій, власні
дослідження до конференцій, участь в олімпіадах тощо.
Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних
робіт, яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану і вимог до їх
змісту.
Види індивідуальних завдань, терміни їх видачі, виконання і захисту
встановлюються кафедрою у робочій навчальній програмі з навчальної
дисципліни.
Індивідуальні завдання виконуються здобувачами вищої освіти самостійно
з одержанням необхідних консультацій з боку науково-педагогічного працівника.
Допускаються випадки виконання робіт з комплексної тематики кількома
здобувачами вищої освіти.
Науково-дослідна робота – це форма організації наукової та дослідної
роботи здобувачів вищої освіти, за якої вони залучаються до активної самостійної
(або під керівництвом викладача) науково-дослідної діяльності для формування
наукового світогляду, розвитку науково-дослідних умінь, навичок творчого
вирішення практичних завдань; це форма сприяння молодим дослідникам в
опануванні методології та методів наукового пошуку.
Науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти в Університеті
відбувається за трьома основними напрямами: науково-дослідна робота у
навчальному процесі; науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти у
позанавчальний час; науково-організаційні заходи – конференції, конкурси,
олімпіади та ін.
Науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти у освітньому процесі є
обов’язковою і визначається навчальними планами і робочими освітніми
програмами (спеціальні лекційні курси з основ наукових досліджень, різні види
навчальних занять з елементами наукових досліджень тощо).
Виконання науково-дослідної роботи у процесі вивчення навчальних
дисциплін відбувається за умов оптимального співвідношення репродуктивних і
творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу
навчання, максимального насичення занять ситуаціями спільної творчої
діяльності.
Критерії оцінювання відповіді на семінарських заняттях

Оцінка «відмінно»
Відповідь студента базується на самостійному творчому мисленні. Знання
питання, належне висвітлення питання, вміння складати тезисний план відповіді і
вміло користуватись понятійним апаратом. Відповідь грамотно та логічно
побудована. Студент без зволікань дає відповідь на основні та додаткові питання.
Програмний матеріал засвоєно повністю. Ґрунтовні знання першоджерел,
нормативно - правових актів, вміння робити узагальнення та висновки,
використовуючи додаткову літературу.
Оцінка «добре»
Відповідь студента базується на самостійному аналізі даного питання. Належні
знання структури тексту, висвітлення матеріалу - грамотне по суті. Добре
засвоєння програмного матеріалу, володіння навичками і засобами виконання
практичних завдань. Можливі несуттєві неточності в поясненні деяких не
основних питань. Знання першоджерел, нормативно-правових актів та іншої
літератури.
Оцінка «задовільно»
Відповідь студента ґрунтується на рівні репродуктивного мислення. Слабкі
знання структури курсу, допускає помилкові тлумачення термінів, формулювань.
Спостерігається порушення послідовності у висвітленні питання. Засвоєно лише
основну частину програмного матеріалу. Не достатньо володію знаннями
понятійного апарату, нормативно-правового матеріалу, навичками узагальнення
та висновків.
1.3. Оцінювання вирішених задач та тестових завдань
Визначальним показником для оцінювання вміння розв’язувати задачі є їх
складність, яка залежить від кількості правильних, послідовних, логічних кроків,
здійснюваних студентом; такими кроками можна вважати вміння (здатність):
усвідомити умову задачі; застосувати належні нормативно-правові акти, котрі
стосуються безпосередньо проблеми, що поставлена на вирішення студенту,
логічній послідовності на вміння лаконічно дати відповідь на поставлені питання.
Оцінка «відмінно» 5 балів студент самостійно вирішив проблемну ситуацію,
що надана в умовах задачі, надав всі відповіді на поставлені питання в логічній
послідовності, здійснив посилання на нормативно-правові акти, що
регламентують правовідносини відповідно до умов задачі.
Оцінка «добре» 4 бали студент самостійно вирішив проблемну ситуацію,
надав всі відповіді на поставлені в умовах задачі питання, здійснив посилання на
нормативно-правові акти, але були допущені певні неточності на похибки у
відповідях на поставлені питання.
Оцінка «задовільно» 3 бали студент самостійно вирішив проблемну ситуацію,
опрацював необхідні нормативно-правові акти, але у відповідях на поставлені
питання відсутня логічна послідовність, є припущення, відсутній конкретний
спосіб подолання (вирішення) проблемної ситуації, що пропонується в умовах
задачі.
Розподіл балів, які отримують студенти денної форми навчання

Сума
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 100
10 10 15 10 10 10 15 10 балів в
т.ч. 10
балів
науково-
дослідна
робота
Т1, Т2 ... Т8 – теми змістових модулів.
В т.ч.: 5 балів - систематичність та активність роботи на семінарських заняттях; 5

бали - виконання завданнь для самостійної роботи відповідної теми;
Т3, Т7 - 5 балів - систематичність та активність роботи на семінарських заняттях;
5 балів виконання завданнь для самостійної роботи відповідної теми;5 балів за
виконання індивідуальної роботи.
Розподіл балів, які отримують студенти заочної форми навчання
Сума
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 100
5 5 15 5 5 10 15 10 балів в
т.ч. 10
балів
науково-
дослідна
робота
Т1, Т2 ... Т8 – теми змістових модулів.
Т3,Т6,Т7,Т8: 5 балів - систематичність та активність роботи на семінарських

заняттях; 5 бали - виконання завданнь для самостійної роботи відповідної теми;
Т1, Т2, Т4, Т5 : 5 балів - виконання завданнь для самостійної роботи відповідної
теми;
Т3, Т7 - 5 балів - систематичність та активність роботи на семінарських заняттях;
5 балів виконання завданнь для самостійної роботи відповідної теми;5 балів за
виконання індивідуальної роботи.
Виконання контрольної роботи – 20 балів
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З КУРСУ

«ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО»
Підсумковий контроль проводиться у формі заліку.
Результати роботи в семестрі оцінюються за 100 бальною системою з

подальшим переведенням у 4-бальну та систему ECTS за наступною шкалою:
Шкала
Шкала балів Оцінка за 4-бальноюшкалою
EСTS
90 – 100 Відмінно A
80 – 89 B
Добре
70 – 79 C
66 – 69 D
Задовільно
60 – 65 E
незадовільно з можливістю повторного
21 – 59 FX
складання екзамену (заліку)
незадовільно з можливістю вивчення F
дисципліни за індивідуальним графіком у
0 – 20
формі додаткової індивідуально-
консультативної роботи.
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
2. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-
15#Text
3. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798-
XII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text
4. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 №176/95-
ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80#Text
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-
X URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
7. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 №514 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-
17#Text
8. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. № 3659-
9. Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. №2258-
VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2258-19#Text
10. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018 № 2275-VIII
URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text
11. Кодекс з процедур банкрутстства від 18.10.2018 №2597- VІІІ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-
19#Text
12. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від
22.11.1996 №543/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/543/96-%D0%B2%D1%80#Text
13. Закон України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21.09.1999 р. № 1076-
XIV URL: : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1076-14#Text
14. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-
ХІІ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12#Text
15. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських
формувань» від 15.05.2003 №755-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text
16. Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text
17. Закон України « Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-
IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text
18.Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.01 р. № 2210-
III URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text
19. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 № 236/96-
ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text
20. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-
XІІ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text
21. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від
18.09.1991 №1560, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12
22. Закон України «Про кооперацію» від 10 07.2003. № 1087-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-
15#Text
23. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 №2ІІ4-
24. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 01.03.2015 № 222-
VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text
25. Закон України «Про товарні біржі» від 10.12.1991 №1956-
26. Закон України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI
27.Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-
ІХ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text
28.Закон України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 №742-
IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text
29.Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 15.12.1993 № 3689-
30. Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII
31. Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-
ІУ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15

Методичка ГП

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

Методичка ГП

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичка ГП

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ

Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять, самостійної та

Укладач : О.А. Теличко., к.ю.н., доцент, в.о. завідувача кафедри правового

Методичні вказівки з підготовки до практичних занять, самостійної та

ТЕМА 1. Поняття, методи та система господарського права

1. Поняття господарського права.

Питання для обговорення.

Завдання для самостійної роботи студента

5. Учасником господарських правовідносин не є:

6. Що не є предметом регулювання господарського права?

7. Виберіть найбільш повне на ваш погляд визначення господарського права

8. У чому полягає метод обов`язкових розпоряджень?

9. Для якого виду господарської діяльності притаманні наступні ознаки:

Список ключових термінів: господарське право; господарські

1.Важливим питанням цієї теми є питання , присвячене господарському

Завдання для самостійної роботи студента

2. Джерелом господарського права України є …

3. Серед законів у сфері господарського законодавства найвищу юридичну силу

Питання для обговорення.

Список ключових термінів: господарське право; господарська – правова

Нормативно-правові джерела: 1,2

1. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права

Питання для самоконтролю

При відповіді на п'яте питання потрібно розкрити сутність ліквідаційного

2. Фізичні особи-підприємці — це:

3. Категорії громадян, яким не дозволяється займатися підприємницькою

5. Підставами для відмови від реєстрації фізичної особи-підприємця є:

6. Назвіть підстави припинення підприємницької діяльності:

7. Добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної

8. Відомості про суб’єкта господарювання включаються до …

9. Який документ засвідчує право підприємця займатися підприємництвом?

10. Суб'єкти господарського права (господарських правовідносин) – це …

11. Суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від

12. Установчими документами суб'єкта господарювання є …

13. Статут (положення) суб’єкта господарювання затверджується

Завдання для індивідуальної роботи студента:

Заповнити реєстраційну картку згідно з передбачених законодавством вимог,

Нормативно-правові джерела: 2,6,8,11,13,15,16,18,23,24,21,28,31

1. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання.

Словник ключових термінів і понять

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи студента

1. Самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом

3. Право власності , господарського відання чи оперативного управління-це..

5. Для підприємства з іноземними інвестиціями, в статутному капіталі такого

7. Підприємство народних художніх промислів-це підприємство, у випуску

8. Яким органом встановлюється розмір статутного капіталу комунального

10. Основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг)

11. Асоційовані члени сільськогосподарського кооперативу мають право:

12.Членство в кооперативі припиняється у разі:

13. Щоб стати членом виробничого кооперативу потрібно:

14.Мінімальна кількість членів кооперативу не може бути меншою ніж :

Нормативно-правові джерела: 2,6,8,11,13,15, 20,21,27,29,30

Основні джерела: 1,3,4,5,6,10

1. Поняття господарського товариства та види господарських товариств,

Завдання для самостійної роботи студента

2. З якого моменту товариства мають право відкривати рахунки в банках,

3. Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить