Презентація на тему:

”Життя та творчіть Георга Фрідріха Генделя”

Підготувала
студентка ІІІ-ММ курсу
Ужгородської Академії Культури і Мистецтв
Варфоломеєва Вероніка
 Ровесник Скарлатті і Баха, Георг Гендель є одним з
найбільших композиторів епохи Бароко. За 57 років
творчої кар'єри він склав понад 120 кантат, дуетів і тріо,
29 ораторій, 42 опери, численні арії, антеми, камерну
музику, оди і серенади, органні концерти.

Гендель зробив неоціненний внесок у розвиток опери і,

на думку критиків, родись цей композитор дещо пізніше,
він міг би успішно провести повну реформу цього жанру.
Англійська підданий німецького походження, Гендель був
воістину транскультурного діячем, легко поєднуючи в
своїй творчості музичний досвід англійських, італійських,
німецьких композиторів і виконавців.

Коротку біографію Георга Фрідріха Генделя і безліч

цікавих фактів про композитора читайте на нашій
сторінці.
 Коротка біографія Генделя

Георг Фрідріх Гендель народився в Галле, Німеччина в 1685 році. Батько майбутнього
композитора - Георг Гендель, одружившись свого часу на вдові придворного цирульника-хірурга,
успадкував і посаду покійного. Своїх п'ятьох дітей від шлюбу з тією жінкою він виховав
відповідно до своїх життєвих принципів: "консервативності, обережності, ощадливості і
розважливості". Після смерті першої дружини Георг одружився з дочкою священика-лютеранина
Доротеї Таусте, яка і стала матір'ю Г.Ф. Генделя.
Життєві принципи глибоко релігійного батька з
одного боку і походження матері - з іншого, а також
невисока становище їхньої сім'ї в суспільстві
повинні були безапеляційно закрити для хлопчика
шлях до музики, проте "зовсім випадково" цього не
сталося.
 У біографії Генделя є той факт, що одного разу волею долі дивну гру 7-річного Фрідріха почув
герцог Йоган Адольф I. Боярин порекомендував дати хлопчикові музичну освіту, і батько, який не
посмітивши суперечити волі герцога, змушений був забути про юридичну освіту сина. Георг
Гендель найняв в учителя органіста галльську парафіяльної церкви Ф.В. Цахова, що став першим
... і останнім, хто займався з Генделем музикою.
Належачи, як церковний органіст, до старої школи, Цахов упивався виконанням фуг, канонів і
контрапунктом. Разом з тим, він був добре знайомий з європейською музикою, а також сам
складав твори, від яких віяло новим, концертно-драматичним, стилем. Багато з характерних рис
"генделевского" стилю будуть брати початок саме в музиці
Цахова.
Клавесин, скрипка, орган, гобой - гру на цих інструментах
Гендель освоював і удосконалював під чуйним керівництвом
свого наставника. А оскільки перекладання своїх церковних
обов'язків на учня поступово стало входити у Цахова в звичку, 9-
річний Фрідріх Гендель протягом декількох років успішно
складав і виконував органну музику для богослужінь.
Коли в 1697 помер батько Фрідріха, хлопчик вшанував пам'ять
батька, склавши поему. Він підписав її своїм ім'ям і додав:
"Відданий вільних мистецтв", як би поставивши крапку в
суперечці з батьком щодо своєї музичної кар'єри.
 Достовірно невідомо, чи відвідував Гендель Італію після (або незадовго перед) смерті батька
чи ні, але збереглися дані, що в 1702 він вступив в Гальський університет і, звичайно ж, не на
юридичний факультет. Університетські заняття зробили юнака тією людиною, яку ми знаємо.

Ще на початку університетського навчання Гендель, хоч і був лютеранином, отримав

призначення органіста в Гальський кальвіністський собор. Це дало йому непоганий заробіток і
дах над головою. У ті роки він познайомився з Г.Ф. Телемани, одним з провідних німецьких
композиторів свого часу.

В обов'язки Генделя як органіста Домкірхе, безсумнівно,

входило твір богослужбових музики, проте ні один твір не
збереглося. Зате дійшли до наших днів його перші камерні
роботи, складені в той час: 6 сонат для двох гобоя і баса, а
також виданий в 1724 році в Амстердамі перший опус.

Опера “Альміра”
 Особлива прихильність до світської музики незабаром змусила Генделя в 1703 році
переїхати в Гамбург - "німецьку Венецію", - де був оперний театр. Тут він написав свої перші
опери - "Альміра" і "Нерон" (1705), а через три роки - ще дві: "Дафна" і "Флориндо".

Коли в 1706 Фердінандо де Медічі запросив композитора до Італії, той не міг не поїхати.
Відомий "Dixit Dominus" на слова 110 псалма, ораторії "La resurrezione" і "Il trionfo del tempo",
перша італійська опера композитора "Родріго", - ці та інші твори Гендель напише саме там.
Публіка, уражена, немов громом, величчю і пишнотою його стилю, аплодувала стоячи, коли
виконувалася арія "Il caro Sassone" з опери "Агрипина" (1709).

У 1710 як капельмейстер принца Георга, майбутнього короля Великобританії і Ірландії,

Гендель переїжджає в Лондон, де згодом проведе залишок життя. Він писав по кілька опер на
рік для Королівської музичної академії, Королівського театру, театру "Ковент-Гарден", але
рамки послідовної структури опери seria були такі вузькі для уяви великого композитора, а
розбіжності з вельможами настільки постійні, що він змінював одне місце роботи на інше і
поступово з жанру опери переключився на ораторії.
 У квітні 1737 у Генделя трапився удар, в результаті чого були
паралізовані 4 пальця правої руки. Влітку близькі стали помічати
періодичні затьмарення розуму Георга Фрідріха, що давало привід
думати про найстрашніше. Однак через рік він знову повернувся До
колишньої форми, правда, опер більше не складав.
Фатальний подія трапилася набагато пізніше - в 1759 році.
Повністю сліпий в результаті нещасного випадку, що стався в 1750,
він 9 років прожив у темряві. За тиждень до смерті Гендель слухав
концерт, де виконували його ораторію "Месія", а 14 квітня він помер.
Композитора, що здобув славу у всій Європі, поховали у
Вестмінстерському абатстві з пишністю, властивою похорону
державних мужів Англії.
Колекція картин Георга Фрідріха Генделя

Гендель дуже любив живопис, і поки зір не покинуло його, часто милувався картинами,
виставленими на продаж. Він зібрав величезну колекцію картин, що складається з 70 полотен і
10 гравюр, на яких були зображені ландшафти, руїни, полювання, історичні сцени, морські
пейзажі і сцени битв. Колекція містила також пару полотен еротичного характеру і кілька
портретів і сцен на біблійну тематику.
 Деякі полотна Гендель заповів своїм близьким і друзям, інші
картини були продані з аукціону 28 лютого 1760 Абрахамом
Ленгфордом.

Музей Генделя в Галле, Німеччина.

Перший Музей Генделя був відкритий в 1948 році в будинку, де народився майбутній
композитор. Особливою популярністю серед туристів Будинок-музей Генделя став користуватися
з 2009, коли там відкрилася постійна виставка "Гендель - європеєць". У кожному з 14 залів
експозиції представлений певний період життя композитора.
В мансарді крім основної експозиції проводяться тимчасові виставки рідкісних експонатів,
пов'язаних не тільки з Генделем, але з історією музики в цілому. У фондах музею зберігається
понад 700 музичних інструментів різних епох, з якими можна ознайомитися в сусідньому з
Будинком Генделя будівлі.
Щороку, починаючи з 1922 року, в стінах музею проходить традиційний Гальський фестиваль
Генделя. В інший же час у всіх залах музею звучать записи шедеврів композитора.
 Музей Георга Фрідріха Генделя в Лондоні, Англія.

У 1723 Гендель оселився в будиночку на Брукстріт, 25, влаштувавшись тут на все життя.
Будинок, де він проводив репетиції, де Муза надихнула його до створення своїх найбільших
творів - "Месії", сюїти "Музика для королівського феєрверку", гімну "Священик Садок", - де
композитор продавав квитки на свої концерти в Королівській музичній академії, - цей будинок
вже Музей-садиба Георга Генделя.
 Музей був відкритий в 2001 за ініціативою музикознавця Стенлі Сейді. Він складається з
дбайливо збережених кімнат на другому і третьому поверхах будинку № 25 і будівлі сусіднього
будинку № 23, де розташовані виставки. На початку 1990-х Сейді і його дружина Джулія Анна
заснували Траст будинку Генделя - благодійну організацію, націлену на створення музею в
будинку композитора.

Будинок відреставрували, повністю відтворивши лаконічний інтер'єр часів короля Георга,

коли там жив знаменитий композитор. Це типовий Лондонський будинок з терасою початку 18
століття, де є цоколь, три поверхи і мансарда.
Пізніше мансарду переробили в повноцінний четвертий поверх. На першому поверсі
розташований магазин, ніяк не пов'язаний з музеєм, а четвертий поверх здано в оренду Трасту
будинку Генделя і відкритий для відвідувачів з кінця 2001 року.

Для обробки кімнат були використані автентичні матеріали 18 століття, зібрані з усього
світу, що ж стосується оригінального оздоблення будинку Генделя, то збереглося лише кілька
фрагментів. Трастом була зібрана колекція пам'ятних речей композитора, включаючи Бернскую
колекцію, яка налічує кілька сотень предметів, пов'язаних з життям Генделя: листи, рукописи,
ранні видання його музичних творів тощо.
 Фільми про Генделя
Гендель міг би порадіти показному кількості біографічних та документальних фільмів про
нього, яким може похвалитися не кожен всесвітньо відомий композитор:
1. "Великий пан Гендель" (1942), в ролі Генделя - Уилфрид
Лоусон.
2. "Плач ангелів" (1963), в ролі Генделя - Вальтер Слезак.
3. "Схід і суєта" ( "East End Hustle") (1976), в ролі Генделя -
Джеймс Вінсент.
4. "Честь, вигода і задоволення" (1985), в ролі Генделя - Тревор
Ховард.
5. "Гарфілд: його 9 життів" (1988), в ролі Генделя - Хел Сміт.
6. "Вечеря в чотири руки" ( "Sopar a quatre mans") (1991), в ролі
Генделя - Іоаким Кардона.
7. "Фарінеллі-кастрат" (1994), в ролі Генделя - Йерун Краббе
8. "Останній шанс Генделя" (1996), в ролі Генделя - Леон Поунол.
9. "Вечеря в чотири руки" (2000), в ролі Генделя - Михайло
Козаков.
10. "Гендель" (2009), в ролі Генделя - Маттіас Вібальк і Рольф
Роденбург.