Висококваліфіковані фахівці для ефективної роботи та комунікації зі
співробітниками мають володіти високою культурою мовлення, яка містить якісні комунікативні ознаки: правильність, точність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність.
На мою думку, правильність – одна з найголовніших ознак культури
мовлення висококваліфікованих фахівців. Основні літературні норми – це правильна вимова звуків та звукових комплексів, правильне наголошування слів, лексична, граматична, стилістична нормативність, написання відповідно до правописних і пунктуаційних норм.
Точність пов’язується зі знанням предмета мовлення і значення слова,
які відповідають усталеним лексичним значенням. Уміння оформляти і виражати думки адекватно зумовлюється знанням об’єктивної дійсності.
Логічність. Дотримання логічності фахового мовлення означає розумне,
послідовне мовлення, правильні, конструктивні думки. Змістовність мовлення передбачає докладне ознайомлення з різнобічною інформацією, вміння добирати потрібний матеріал та підпорядковувати його обраній темі.
Доречність мовлення – це врахування ситуації мовлення, складу
слухачів (читачів), їхнього стану, настрою, зацікавлень. Показник багатства мовлення – різноманітність уживаних морфологічних форм, синтаксичних конструкцій. Виразність мовлення – це "душа" мовлення, засіб самовираження.
Отже, мовленнєва майстерність та володіння літературною мовою у
процесі спілкування з колегами визначає високу культуру мовлення фахівця. Саме тому ми маємо оформляти і виражати думки адекватно, що зумовлюється постійним прагненням пізнавати реальний світ та досконалим вивченням української мови. Джерело інформації:
Старунова, А. Л. (2018). Культура української фахової мови. Види і