Мистецтво

середньовічної Індії

ІСб-2-21: Волков Матвій

 Мистецтво середньовічної
Індії

Середньовічний період Індії,

безсумнівно, був періодом розквіту мистецтва,
і його вплив на регіональні королівства,
Делійський султанат та Імперію Великих
Моголів можна побачити донині. Період
поділяється на два: перший характеризується
правлінням корінних народів, а друге
пануванням Делійського султанату та Імперії
Великих Моголів. Саме в пізньому
середньовіччі (другому періоді) мистецтво
набуло індо-перських рис. Образотворче
мистецтво в ті часи підтримувались
меценацтвом, і кожне королівство та регіон у
країні мали свій унікальний стиль мистецтва,
який значною мірою вплинув на форму країни
сьогодні.
 Мініатюри

Мініатюрні картини дуже продумані і відомі

своєю великою увагою до деталей. В Індії їх
походження відносится 7-го століття під час
володарювання Імперії Пала (перший період) у
формі ілюстрацій до буддійських текстів і писань.
Вражає те, як художники створювали фарби з
каміння, фруктів та овочів. Визначальною
характеристикою цих картин має бути робота
пензлем, виконана з бездоганною точністю, яка
фіксує найдрібніші деталі. Навіть сьогодні, через
століття, пензлі, які використовуються для цих
картин, виготовляються з білчиного волосся, щоб
забезпечити досконалість. Ці малюнки часто
можна побачити на пальмовому листі, дереві,
тканині та інших подібних матеріалах. Існують різні
школи мініатюрного живопису дві найвидатніші з
них це школа Моголів і школа Раджастані.
Мініатюри епохи Пала
 Школа Моголів

За часів Імперії Великих Моголів у мистецтві

відчувався вплив місцевих індійських, а також перських
стилів, що призвело до цього об’єднання, яке стало
причиною формування Школи Великих Моголів.
Правителі Великих Моголів значно сприяли його
розвитку, і тому мініатюрні картини стали синонімом
правління Великих Моголів. Ці картини вперше
особливо процвітали за Акбара, чиї портрети, а також
сцени з його двору, дикої природи та битв дають нам
точний огляд того часу. Це послужило основою для цієї
школи, і цей стиль був удосконалений лише під час
правління Джахангіра, чия любов до мистецтва була
справді гідною похвали, а також була причиною, чому
його називали знавцем мистецтва Великих Моголів.
Однак за правління Аурангзеба, чия зосередженість на
експансії та засудженні мистецтва призвела до
зменшення меценатства, що зрештою призвело до
занепаду мініатюрних картин Великих Моголів.
 Школа Раджастану

Після занепаду Школи Великих Моголів

послідувало зростання школи Раджастані. Ці картини
демонструють великий контраст зі своїми
попередниками, тому що на відміну від реалістичного
зображення в Школі Великих Моголів, школа Раджастані
відзначилася великою кількістю аюстрактних картин.
Визначальною характеристикою цієї школи є сюжети цих
картин, які залишаються сценами з епосу Рамаяна з
особливим акцентом на Крішну, що викликає його
популярність серед індуїстів. Раджастанська школа далі
поділялася на різноманітні підрозділи усередині неї, такі
як школа Мевар, школа Джайпур, школа Біканер та
багато інших. Кожен із них мав свої особливості, які
робили його унікальним, але мав схожу основу.
Процвітаюча природа цієї школи також була зумовлена
заступництвом різних раджпутських королів.
 Мурали

Мурали – це картини, намальовані переважно

на стінах або навіть стелі. (Слово «мурал» походить
від латинського слова «murus», що перекладається
як «стіна»). Сліди цього виду мистецтва можна
простежити перш за все в печерах Бхімбетка в Індії.
Однак зростання їх популярності припало на період
середньовіччя. Вони також є чудовим джерелом,
оскільки вони розповідають нам про цивілізацію та
життя простих людей. Найчастіше їх можна
побачити в печерах, наприклад, в печерах Аджанта,
Баг і Еллора. Вони були досить поширені під час
Делійського султанату, де ці картини можна
побачити в королівських дворах і палатах на додаток
до мечетей.
 Скульптури Чола

Чола були видатною династією на півдні в період

раннього середньовіччя, тоді як північні династії вели
боротьбу за політичну стабільність. Під час їх правління
мистецтво процвітало. Вони були великими
покровителями живопису, поезії, музики, танцю та
драми, але династія Чола широко запам’яталася
завдяки заворожуючим бронзовим статуям. Зазвичай ці
статуї зображують релігійних божеств, а іноді й самих
правителів. Ці скульптури відомі своєю великою увагою
до деталей, а також чудовим різьбленням. Вони
виготовлені в техніці втраченого воску. Ще однією
причиною його поширеності є більша престижність
бронзових скульптур на відміну від кам’яних. Крім того,
вони були знайдені за межами Індії завдяки експедиціям
правителів Чола до Шрі-Ланки та інших прилеглих
регіонів.
 Школа Раджастану

Архітектура Великих Моголів, знову ж таки, являє

собою суміш двох культур, що призводить до індо-
ісламського стилю архітектури. Архітектура — ще одна
галузь, яка процвітала під час імперії Великих Моголів,
підкреслюючи зеніт, який вона досягла під час правління
Шаха Джана. Цей стиль вперше був засвідчений під час
будівництва гробниці Хумаюна і лише прогресував далі. Гробниця Хумаюна
Визначним моментом правління Акбара, безсумнівно,
було місто Фатехпур Сікрі та Джамі Масджид. Симетрія,
баланс і використання подвійних куполів були рисами,
які відзначали правління Шах Джана, а його сумнозвісна
коштовність у короні була одним із семи чудес світу:
Тадж-Махал.

Тадж Махал
 Мистецтво середньовічної Індії

Справедливо кажуть, що Індія

досягла свого зеніту в галузі
мистецтва, ремесел і архітектури в
період середньовіччя, будь то
портрети Акбара, фрески
Делійського султанату або чудові
картини, які з'явилися на світ. Навіть
сьогодні люди по всьому світу
дивуються різноманітним
приголомшливим формам
мистецтва Індії, які виникли в період
середньовіччя, і воно залишається
перлиною різноманітної культури
нашої країни.
Дякую за увагу!