6 клас ІІ семестр

Kolizanka
Тема. А.П. Чехов. Чехов і Україна. Оповідання «Хамелеон». Викриття

пристосуванства, підлабузництва в оповіданні. Підтекст. Символічність
назви
Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання А. П. Чехова «Хамелеон», вчити учнів визначати художні
деталі і пояснювати їхні функції у прозі Чехова, розкрити у творі висміювання підлабузництва,
чиношанування, підлабузництва, вчити аналізувати текст; розвивати навички виразного читання,
виховувати зацікавлених і уважних читачів.
Обладнання: портрет А. П. Чехова, виставка різних видань його творів, презентація
Перебіг уроку
І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.
Учитель. Ім’я російського письменника Антона Павловича Чехова називають поряд з

іменами Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Володимира Короленка та інших великих
класиків. Однак, на відміну від них, він не залишив по собі великих за обсягом творів.
Чехов писав короткі оповідання, повісті, п’єси, але саме вони прославили митця. У чому ж
секрет геніальності письменника? На кількох сторінках тексту він умів показати глибину
людської психології і важливі проблеми суспільства, що опинилося на межі XIX–XX ст.
Над творами Чехова можна сміятися, а можна й замислюватися, бо вони сповнені гіркого
щему за те, що люди живуть без певної мети, без мрій і кохання. Чехов показав, що
людина перестала бути сама собою і не знає, для чого вона живе на землі. Максим
Горький про Чехова писав: «Повз нудну, сіру юрбу безсилих людей пройшов великий,
розумний, до всього уважний чоловік, подивився на цих нудних мешканців своєї вітчизни
і з сумною посмішкою, тоном м’якого, але глибокого докору, з безнадійною тугою на
обличчі та в грудях, щиросердим голосом сказав: «Погано ви живете, панове!». Разом з
тим твори Чехова залишають світлу надію на краще, вони навчають боротися з духовною
ницістю, бути вимогливими до себе, порядними та інтелігентними людьми. На будинку
митця висіла табличка «Доктор Чехов». Справді, він був лікарем, але лікував не лише
хвороби, а й людські душі.
II. Робота над новою темою.

Учитель. «Я ненавиджу обман і насилля в усіх їхніх проявах… Моя святая святих — це
здоров’я, розум, талант, натхнення, любов і свобода від насилля та брехні»,— так писав
видатний російський письменник Антон Павлович Чехов у листі своєму другові та
однодумцеві. і це була його життєва програма — боротися щирим, із гумором, інколи
насмішкуватим, а то і їдким художнім словом проти вад людей: рабської покори,
пристосуванства, підлабузництва, користолюбства, жорстокості. чудові, глибокі
чеховські оповідання давно ввійшли до скарбниці не лише російської, а й світової
літератури. Сьогодні ми познайомимося з одним із них.
Знайомство з письменником - презентація.
Гронування.
Робота з текстом.
- Які епізоди вам найбільше сподобалися?
- Чи було щось незрозуміле, коли читали твір?
Словесне малювання: «Що я побачив на базарній площі?»
Словникова робота.
Художня деталь — виразна подробиця в художньому творі, яка містить важливу
інформацію і має самостійне значення.
Бесіда.
- Знайдіть в тексті деталі, які характеризують Очумєлова і Єлдиріна - представників
влади.
- Яка пора року зображена в оповіданні?
- Як ви думаєте, чому Очумєлов в шинелі?
- На що вказують деталі «конфіскований аґрус» та «з клуночком в руці».
- Яка подія порушила сонну тишу базарної площі?
Бесіда.
- У чому суть конфлікту, покладеного в історію?
- Знайдіть опис винуватця скандалу – маленького собачати. («В центре толпы,
растопырив передние лапы и дрожа всем телом, сидит сам виновник скандала — белый
борзой щенок с острой мордой и желтым пятном на спине. В слезящихся глазах у него
выражение тоски и ужаса».)
- Яке враження справляє на читачів цей опис? Які почуття викликає? (Щенок маленький,
жалкий, испуганный, вызывает чувство жалости, непонимание, как могло безобидное
животное создать столько шума вокруг себя.)
- Чому Хрюкін вимагає компенсації за нанесену травму? (Пострадавший объясняет это
тем, что у него, ювелира, тонкая работа, и теперь он не сможет ее выполнять.)
Учитель.Очумєлову потрібно розібратись у тому, що відбулося. Прослідкуємо «шлях»

поліцейського до істини.
- Скільки разів змінює свою думку
Очумєлов? Чому це відбувається?(Мнение
меняется в зависимости от того, кому, по
мнению полицейского надзирателя,
принадлежит собака.)
Робота в групах (з карткою).

Проблемне питання.
- Кого в оповіданні названо хамелеоном і чому?
Хамелеон – ящірка, яка здатна змінювати забарвлення шкіри при роздратуванні,

страху, втомі, голоді, зміні кольору навколишнього середовища.
Хамелеонство – зміна моральних позицій людини залежно від обставин.
Засоби створення комічного в оповідання «Хамелеон».

ІІІ.
Рефлексія.
Від яких хвороб лікує суспільство Чехов-письменник?
Робота в групах.
ІV. Домашнє завдання.
Прочитати оповідання «Товстий і тонкий»
«Наповнити» рюкзак речами-відповідями,
заповнити ФБ-сторінку Очумєлова*
Kolizanka
Тема. А.П. Чехов. Оповідання «Товстий і тонкий». Діалог як основна
форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні
персонажів. Роль художньої деталі. Гумор, іронія
Мета: формувати теоретико-літературні знання учнів; розвивати творчі (зокрема, акторські)

здібності учнів; виховувати неприйняття самоприниження, чиношанування, повагу до людської
гідності; виховувати повагу до творчої праці, вдосконалювати почуття гумору в учнів.
Обладнання: портрет А. П. Чехова, презентація, ілюстрації. картки.
І. Актуалізації опорних
знань.
І група – розглянувши
інфографіку, розкажіть, якою
людиною був А. Чехов.
ІІ група – попрацюйте з
кроссенсом – тема, ідея. Зміст
оповідання «Хамелеон».
II. Мотивація навчальної

діяльності.
Слово вчителя.
Чимало оповідань Антона
Чехова присвячено чиновникам. Серед цих творів і відоме всім оповідання «Товстий і
тонкий». Воно побудовано, як і більшість творів письменника, довкола незначного
епізоду, що відбувається на залізниці. Отже, звичайна зустріч звичайних людей… Проте з
ними згодом відбувається дещо незвичайне. Що? Про це ми поговоримо на уроці. Ви
маєте визначити наприкінці уроку, що ж відбулося із героями цього оповідання Антона
Чехова. Якими вони були і якими стали?
III. Робота над новою темою.
• Презентація теми, мети уроку.

• Виразне читання в особах оповідання "Товстий і тонкий" – С. 113.
• Бесіда за запитаннями.
- Як звуть героїв оповідання? (Михайло і Порфирій)
- Ким вони доводилися один одному? (Вони були шкільними товаришами, давно не
бачилися і дуже зраділи зустрічі.)
- Доведіть, що радість героїв була щирою. («…дивилися один на одного очима, повними
сліз», «Обидва були приємно здивовані», «…спитав товстий, захоплено дивлячись на
друга»)
- Що було причиною зміни настрою тонкого? (Товстий розповів про те, що
дослужився до чину таємного радника.)
- Прочитайте епізод «усвідомлення новини» тонким (від слів «Тонкий раптом зблід,
скам’янів» до слів «усі ґудзики свого мундира»).
- Як ви думаєте, чому змінилася поведінка тонкого? (Він не чекав такого успіху
товариша, можливо, позаздрив йому, розгубився від усвідомлення «важливості» чину
товстого.)
— На боці кого із героїв оповідання була ваша прихильність?

— Хто викликав зневагу ?
— З кого із героїв ви сміялися ?
— Які риси характеру своїх героїв висміює автор?
— Розкрийте зміст епіграфа до уроку.
— Наведіть конкретні приклади висміювання у творі підлабузництва, самоприниження,
чиношанування, запопадливості та малодушності.
— Який характер має цей сміх — доброзичливий, м 'який чи викривальний, нещадний ?
— Чи можна стверджувати, що сміх не завжди супроводжує приємні емоції?
• Опрацювання елементів теорії літератури.

Комічне — те, що викликає сміх. Різновиди комічного — гумор, сатира.
Гумор — це доброзичливий, м'який сміх.
Сатира — сміх викривальний, нещадний.
- Які відомі вам літературні твори можна назвати комічними?
- Які засоби використовує Чехов, щоб викликати сміх читача?
- На які дві частини можна поділити оповідання «Товстий і тонкий»? (1 частина — до
повідомлення героя про свій високий чин, 2 частина — після цього)
- Які слова повторюються в обох частинах? («Обидва були приємно здивовані», «Всі троє
були приємно вражені».)
- Що змінилося в поведінці тонкого? (Він став називати товариша «ваша високість»,
додавати догідливе -с, став безглуздо гигикати, «на його обличчі було стільки
благоговіння, солодощі й шанобливої кислоти, що товстого знудило»)
Читацьке спостереження за оповіданням (робота в парах)
Товстий Тонкий
 Михайло  Порфирій
 Повний  Худий
 багатий  бідний
 «… пахло від нього хересом і  «пахло від нього шинкою і кавовою гущею»;
флердоранжем»;  Працює колезьким асесором – займає
 Працює Таємним радником – займає невисокий цивільний ранг у царській Росії
високий цивільний ранг у царській Росії  Відзнаки: орден Святого Станіслава - орден
Російської імперії з 1831 до 1917 року.
 Відзнаки: «дві звізди» - знак за внесок у Найменший по старшинству в списку
розвиток держави. державних нагород для відзнаки чиновників.
 Невпевнений у собі, постійно
виправдовується
 Впевнений у собі, самостійний, задоволений  Говорить багато, мова – плутана, збідніла,
життям багато повторюється
 Говорить мало  Друг дитинства залишився простим
знайомим.
 Друг дитинства став вельможею.  Фінал зустрічі: «потиснув три пальці,
уклонився всім тулубом і захихикав, мов
 Фінал зустрічі: «він одвернувся од тонкого і китаєць».
простяг йому на прощання руку.»
IV. Рефлексія.
Літературна вікторина «Упізнай героя».
Бесіда.
– Над якими ж проблемами змушує нас замислитись А.Чехов в оповіданні «Товстий і
тонкий»? (питання добра і зла, соціальну нерівність, людське непорозуміння та
взаємовідношення).
- А зараз існують ці проблеми? Отже їх можна назвати вічними! А ці вічні проблеми, мрії і
сподівання мов візерунки вплелись в одне маленьке оповідання. І нам з вами вдалось їх
розгадати.
Л.Толстой говорив: “Чеховские рассказы как кружево, сплетённое целомудренной
девушкой; были в старину такие девушки-кружевницы, «вековуши», они всю жизнь свою,
все мечты о счастье влагали в узор».
V. Домашнє завдання.
С 116-127 – прочитати.
«Здивуй клас»: Джек Лондон – письменник. А ще? Чим би ви здивували інших?*
Kolizanka
Тема. Джек Лондон. «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й
зрадництва у творі. Характеристика героїв твору
Мета: вчити вдумливо і виразно читати художній твір, оцінювати прочитане, робити висновки,
характеризувати героїв і події сюжету; розвивати творчу уяву, образне мислення, зв’язне мовлення;
виховувати любов до читання, захоплення долею героїв; формувати оптимістичний погляд на життя,
впевненість у своїх силах.
Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, картки з його афоризмами.
Найдорожче у людини – це життя
Воно дається її один раз
М.Островський
І. Актуалізації опорних знань.
II. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.
Сьогодні ми пройдемо стежками людських доль, спробуємо розібратися, що таке
справжнє людське щастя, які шляхи ведуть до нього на прикладі твору Дж. Лондона
«Жага до життя»" Намагатимемося також проникнути у психологію та мотиви людських
вчинків, розглядаючи їх крізь призму художнього тексту. Тому девізом нашого уроку є
«Перемагають лише сильні». Ми повинні пам’ятати, що життя людини — то лише мить
між минулим і майбутнім, воно дається нам один раз, і, звичайно, варто прожити його
гідно. Якщо ти Людина з великої літери, то зможеш пережити і перемогти всілякі
негаразди. Як стверджував Сенека: "Життя цінується не за тривалістю, а за змістом".
Твори Дж. Лондона допоможуть нам відповісти на низку запитань: Як жити? Як любити?
Якими бути?
— З чим у вас асоціюється слово "життя "?
Нерідко в житті трапляються такі складні ситуації, з яких, здається, немає виходу. Одні
люди в таких випадках втрачають оптимізм і присутність духу. Інші ж не зупиняються
перед труднощами, шукають вихід і знаходять його.
Сьогодні на уроці ми познайомимося із життям сильних та мужніх людей: один з
них — людина, що реально існувала, знаменитий письменник Джек Лондон, інший —
безіменний герой його уславленого оповідання.
III. Робота над новою темою.

Прийом «Здивуй клас»: Джек Лондон – письменник. А ще? Чим би ви здивували
інших
Складання сенкану «Джек Лондон»
Перегляд презентації «Слідами Джека Лондона»
- Опишіть свої враження від переглянутого.
Розшифруйте і поясніть вислів письменника.
Перегляд буктрейлеру до оповідання.
Слово вчителя: Оповідання „Жага до життя”

вийшло друком у 1906 році і переносить нас до
далекої Півночі, де йдуть двоє щасливих
золотошукачів.
Прийом „Передбачення”
Як ви думаєте, чому вони щасливі? (Вони знайшли
золото)
А про що може бути оповідання з такою назвою?
На фоні мелодії «Вьюга»

Оповідання «Любов до життя» Джек Лондон написав (1906) року . Це дуже цікаве і
повчальне оповідання про Північ, про ненаситну жадобу людей до золота, про золоту
лихоманку, яка охопила багатьох американців наприкінці XIX ст., після того як у 1896 р.
на річці Юкон, що на Алясці, було знайдено золото. Уже через 2 роки на пустельних
землях виросло місто Даусон-сіті з 10 тисячами жителів. А всього на Аляску прибуло 25
тисяч золотошукачів.
Автор оповідання теж побував у Клондайку — так називався район пошуків золота. У
1897 році він і його родич купили собі хутряні куртки, взяли все необхідне для суворої
зими і подалися за щастям. Зима на Алясці завжди морозяна, температура сягає -65°С.
Тільки смілива людина витримає такі умови життя.
Джек Лондон був сміливцем .
Робота з портретом Джека Лондона.

- Яким зображений на портреті письменник?
- Що вас вражає, приваблює в цьому портреті? ( Вольове, мужнє, красиве, відкрите
обличчя)
Ось він на портреті — молодий і гарний, такий, яким побачила його вперше Чармін
Лондон, майбутня дружина. «Перше, що впало в око й запам'яталося на довгі роки, — це
широко розплющені великі сірі очі, прямий погляд, скромна, спокійна манера триматись і
головне — великі красиві губи з особливими, глибокими, загнутими догори кутиками. І на
всьому цьому якийсь відбиток чистоти й порядності» (з кн. дружини письменника Чармін
Лондон).
Теорія літератури
Оповідання — це епічний жанр, невеликий прозовий твір, сюжет якого будується
на одному, інколи декількох епізодах з життя одного або кількох персонажів.
Словесне малювання «Яким я уявляю собі героя оповідання “Жага до життя”».
Учитель. Читач розпочинає знайомство з героями оповідання в момент зради одного з

них. Білл залишає товариша, який підвернув ногу, і з цього моменту герої долають шлях
через північну пустелю самостійно. Ми дуже мало знаємо, як ішов Білл. Це можна лише
уявляти. Але ми знаємо одне напевно: Білл ішов дорогою смерті.
Пропоную прослухати пісню В. Висоцького «Здесь вам не равнина…») ( 1 куплет)

(Прослідкувати як пісня переплітається з темою уроку?)
Учитель. Дорогою життя ми пройдемо разом із безіменним героєм, щоб навчитися в

нього таємницям виживання. А потім спробуємо скласти формули «перемоги героя» та
«поразки Білла».
Робота з карткою.
Завдання. Іх хмарки слів випишіть риси головного героя і випробування, які випали на
його долю.
Формулювання «Правил виживання людини в екстремальних умовах».
1. Боротьба зі страхом самотності.

Запитання
— Чому після того, як Білл залишив героя, той відчув страх? (Він розумів, що самостійно
подолати північну пустелю неможливо).
- Що значить для героя рушниця? Чому він її не залишив, адже вона тільки заважала: була
досить важкою, без набоїв? (зачитайте) «Рушниця випала з рук у воду. Зачувши плескіт,
він отямився, переборов страх, опанував себе, намацав на дні рушницю й витяг її з води».
(Рушниця — це надія на порятунок).
- Доведіть, що надія рятує героїв від відчаю та допомагає перемогти. ( «Він ішов слідами
товариша від болітця до болітця..Він знав, що незабаром дістанеться до берега озерця...
Він ітиме за водою до річки Діз. Там під перевернутим каное... їхня схованка.., Він знайде
там набої для своєї рушниці...
Він мусив так думати. Інакше для чого тоді силкуватися — лягай і вмирай одразу!»).
Висновок. Правило № 1. Не втрачати надію!
2. Боротьба з холодом.
- Розкажіть, як герой беріг сірники. Яке значення має вогонь для мандрівника? (Це
можливість зігрітися, висушити мокре взуття, випити гарячої води; багаття — це
порятунок від хижих звірів)
Висновок. Правило № 2. Зберігати вогонь!
3. Боротьба з голодом.
- Як герой бореться з голодом? Зачитайте. «Нога набрякла... але цей біль був дрібницею
проти болю в шлунку. Голод гриз йому нутрощі. Він так допікав, так забивав йому
памороки, що чоловік уже не знав, у який бік треба йти, щоб дістатися до Країни
Патичків».
(Шукає і їсть болотяні ягоди, намагається впіймати куріпку, ловить пічкурів у калюжі,
їсть цибулинки рогозу. «Потім він надибав кислувату на смак рослину і поїв її всю».
Пізніше висмоктує та гризе кістки молодого оленя).
- Як у пошуках їжі проявляються риси сильної людини? (Не кориться обставинам, не
відступає, не опускає руки, добивається свого).
— Чому він примушує себе їсти навіть тоді, коли не відчуває гострого почуття голоду?
(«Чоловік усвідомлював: щоб вижити, треба їсти»).
Висновок. Правило №3. Щоб вижити, треба їсти!
4. Боротьба з хижими звірами.
- Розкажіть про зустріч героя з ведмедем.
— Що допомогло знесиленій, напівживій людині перемогти грізного звіра? Зачитайте.
( «Він хутко випростався, щоб прибрати якомога грізнішого вигляду, міцніше затис у руці
ножа і подивився просто у вічі ведмедеві. ... Якби чоловік побіг, ведмідь погнався б за
ним, але чоловік не втік. Осмілілий зі страху, він так загарчав, дико, люто... Ведмідь
одступив убік, погрозливо рикаючи: він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла
прямо і не боялася його»).
- Чому вовки обминали його? («ця дивна істота на двох ногах ще стане дряпатись і
кусатись»).
- Чому хижі звірі сприймали героя як «дивну», «загадкову істоту», яка буде «дряпатись і
кусатись»? (Вони бачили перед собою слабку людину, але відчували в ній велику силу).
— Яка природа цієї сили? (Це сила людського духу).
Висновок. Правило № 4. Не показувати страх перед хижими звірами! Не тікати!
Людина сильніша за звіра!
5. Боротьба із самим собою.
- Як ви думаєте, герою просто було відмовитися від золота, що він із такою впертістю
ніс? Чи відразу він це зробив?
- Чи можна вважати відмову героя від золота виявом його сили? (Торбинка із золотом —
це надзвичайно цінна річ для героя, вона здобута тяжкою та тривалою працею. У ній
була, можливо, і його мрія розбагатіти, змінити своє життя. Безперечно, золото — це
великі можливості для людини. Відмовитися від золота могла лише морально сильна
людина).
- Торбинка із золотом «була невелика... та важила п'ятнадцять фунтів — стільки ж,

як і решта речей». 15 фунтів — це приблизно 7 кг.
- Чому герой викинув золото, залишивши «решту речей», а не навпаки?

- Що для нього значили рушниця, ніж, відерце, залишки ковдр? ( Ці речі для героя мають
більшу цінність, аніж золото. Вони можуть допомогти йому зберегти життя).
Висновок. Правило № 5. Найбільша цінність людини — життя! Відмовся від усього,
що заважає боротися за життя!
6. Герой і Білл: шлях життя і шлях смерті.

- Герой Джека Лондона обрав дорогу життя, іншою дорогою пішов Білл. Зачитайте епізод,
у якому герой натрапляє на кістки Білла (с. ).
— Чи були поблизу ще якісь речі, крім золота? Про що це свідчить? (Білл вибрав
золото).
- Доведіть, що, втративши все, герої зберегли дві найголовніші риси: силу духу, яка не
скорялася смерті, і людську сутність. ( 1. Сила духу: не здавався, чіплявся за життя,
напівживий повз до корабля, переміг хворого вовка. 2. Людська сутність: «...нехай Білл
покинув його, але він не візьме золота, не смоктатиме Біллових кісток. А Білл зробив би
так, якби опинився на його місці...»).
Герой, незважаючи на зраду Білла, цінує в ньому людину, бо сам, на відміну від Білла, не
втрачає людської сутності.
— Який вчинок Білла свідчить про те, що він утратив людську сутність? (Залишив у біді
друга).
- Заради чого він пішов на зраду? ( Щоб урятуватися самому та зберегти своє золото.
Білл поставив на перше місце золото і програв).
Висновок. Правило № 6. Бережи людську сутність!
Складання формул «перемоги героя» та «поразки Білла.
Перемога героя = людська сутність + любов до життя + сила духу

Поразка Білла = хижацька сутність + любов до золота + слабкість духу.
Учитель. Ми розпочинали урок з розгляду суворої та безжалісної північної пустелі. Герой

переміг її ціною надлюдських зусиль. Розглянемо малюнок. Ось таким герой розпочинав
свій двобій із Північним краєм. Тоді він ще не знав, якою жорстокою буде ця битва і як
важко буде перемогти.
А тепер подивимося на інший малюнок. Чи таким ви уявляєте героя наприкінці його
шляху?
- Зачитайте, яким побачили його вчені з китобійного судна. Доведіть, що ця істота, яка
була більше схожа на величезного хробака, ніж на людину, зберегла в собі любов і волю
до життя. ( Автор акцентує увагу на русі «істоти», яка звивалась, корчилась, крутилась і
за годину пролазила футів із двадцять).
- Як ви думаєте, чому автор не дав імені цьому незламному героєві-переможцю, який
виборов у природи своє законне право жити?
Порівняльна характеристика Білла і безіменного героя.

Які риси характеру притаманні БІЛЛУ , БЕЗІМЕННОМУ ГЕРОЄВІ
Білл Безіменний герой

Підлість Стійкість
Жорстокість Мужність
Жадібність Витривалість Сила волі
(Джек Лондон дав зрозуміти читачам: його герой — не конкретна мужня особа, а сильна
справжня Людина, в непереможність якої він так свято вірив. Оповідання «Жага до
життя»та «Воля до життя» — гімн людині, здатній боротися за власне життя, її стійкості,
витривалості, умінню не відступати перед труднощами. Тому автор оспівує людину
взагалі, а не якусь конкретну особу.).
Пояснення суті заголовку оповідання.

Існує два варіанта перекладу назви твору: «Любов до життя» і «Жага до життя». Щоб
краще зрозуміти, який переклад точніше, влучніше розкриває ідею твору звернемося до
словника синонімів української мови.
Робота зі словником синонімів.

Жага - гаряче бажання, пристрасть, запальність. ( словник Б. Грінченка)
Любов - захоплення, пристрасть, слабкість.
Перекладач недаремно використав саме слово «жага». Оскільки воно найкраще передає
головну мету героя – у нього було гаряче бажання вижити, яке й допомогло йому
побороти голод, холод, хворобу, навіть смерть.
IV. Рефлексія.
Бесіда.
1) Чому оповідання має таку назву?
2) Якими рисами характеру, на думку письменника, має бути наділена справжня людина?
3) Які сильні й слабкі сторони людини вказав Джек Лондон?
(Стійкість, мужність, витривалість, силу волі, але разом із тим людині притаманні і
підлість, жорстокість, жадібність, схильність до насильства.)
4) Що врятувало героя від неминучої смерті?
Кроссенс.
1 – Джон Гріффінд Лондон (Джек Лондон)
2 – американський письменник ХІХ століття. З десяти років тяжко працює.
3 – Коли країну охопила «золота лихоманка», він разом із дядьком поповнив ряди
золотошукачів. Але золота не знайшов. Зате збагатив себе іншими скарбами: вірною
дружбою, знанням про життя людей, моральною силою і стійкістю, цікавими історіями і
пригодами.
4 – Він стає письменником і видає збірку оповідань про Північ і золотошукачів. Одне з
них – «Жага до життя», у якому розповідається про те, як двоє щасливчиків, знайшовши
золото, повертаються додому. Але Білл зраджує свого товариша, і чоловік залишається
сам.
5 – Повсюди на нього чекає смерть, прийнявши різні обличчя: його мучить холод,
6 – голод гризе його нутрощі та так допікає, що забиває йому памороки.
7 – За ним, слід у слід, йде такий же хворий вовк, терпляче чекаючи, що людина ослабне
першою.
8 – Чоловік майже перетворився на
величезного хробака, що звивався,
корчився, крутився, але вперто повз
уперед.
9 – Оповідання «Жага до життя» - це
гімн людині, здатній боротися за
власне життя, її стійкості,
витривалості, умінню не відступати
перед труднощами.
Узагальнююче слово вчителя.

Джек Лондон у своїх творах
розкриває світ звичайних людей, їхні
душі. Він пише про страждання людини, її боротьбу, про добро і зло. Та найголовніша
риса, яка привертає увагу письменника,— це захоплення людською стійкістю. Вершиною
людської гідності є здатність захистити слабшого, вірність дружбі, законам товариськості,
гуманізм у стосунках між людьми.
Розкажіть про поневіряння кожного з героїв твору від їхнього імені.

Намалюйте карту пересування героїв оповідання.*
Kolizanka
Тема. Джек Лондон. «Жага до життя». Описи природи та їх роль у тексті.
Значення назви оповідання
Мета: вчити аналізувати роль пейзажу, художніх деталей, побудову твору; виховувати любов до
загальнолюдських цінностей; розвивати творчі здібності учнів, уміння виразно читати, переказувати.
Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, ілюстрації.
І. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант
1. Джек Лондон письменник:
а)американський; б) англійський; в)ірландський.
2. Справжнє ім’я Джека Лондона:
а)Джек Лернер; б)Джон Гріффіт; в)Джон Джордон.
3. Коли герой викинув усе золото, то все ж таки залишив при собі:
а) клунок, відерце, шапку;
б)укривало, відерце, рушницю;
в)ніж, куртку, чоботи.
4. «Він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла прямо й не боялася його. Він стояв
, як статуя, поки небезпека минула». Про кого йде мова?
а) героя і ведмедя;
б)вовка і героя;
в)героя і вчених з китобійного судна.
5. Чого герой боявся більше , ніж як померти від голоду:
а) замерзнути від холоду;
б)вкрити своїми кістками землю і мох;
в)вмерти наглою смертю до того, як голод вб»є в ньому прагнення жити.
6. Під кінець 5 –го дня до корабля залишилось ще:
а) 5 миль;
б)7 миль;
в)10 миль.
7. Події якого періоду історії Америки описані в оповіданні Д.Лондона «Жага до життя»:
а) «золота лихоманка» на Алясці;
б)об’єднання всіх штатів Америки в єдину державу;
в)вигнання індіанців із їх земель.
8. У творі Д. Лондона «Жага до життя» звучить ідея:
а) терпіння і труд все перетруть;
б)віри в людину;
в)боротьби за свободу.
9. Які події в житті Д. Лондона стали поштовхом до написання оповідання «Жага до
життя»:
а) розповіді друзів - золотошукачів;
б)повідомлення з газет;
в)багатий власний життєвий досвід.
10. Про які риси характеру головного героя ми можемо говорити:
а) зневіреність, себелюбство, заздрість, упертість;
б)сміливість, терпіння, упертість, життєлюбство;
в)егоїстичність, упертість, злорадство, заздрість.
11. Що не кинув в дорозі Білл до останньої хвилини свого
життя:
а)золото; б) рушницю; в)теплий одяг.
12. Визначте ідею оповідання «Жага до життя»:
а) людина кидає виклик смерті і перемагає її;
б)треба жити в гармонії з природою;
в)золото дорожче за життя.
Завдання. Наповніть рибками акваріум – що допомогло

герою вижити в екстремальній ситуації.
II. Оголошення теми і мети уроку.
Перегляд відео «Аляска».

• Демонстрація фотографій пейзажів Півночі Америки.
— Як називається опис природи в художньому творі?
— Які існують різновиди пейзажу ?
— Знайдіть в оповіданні та прочитайте, описи природи,
створені Джеком Лондоном.
— Як впливає природа на головного героя оповідання Джека
Лондона?
(Залишившись без допомоги, герой відчуває, що він самотній не
лише в цій холодній пустелі, він самотній у Всесвіті. Описи природи підкреслюють
безпорадність героя, безвихідь його становища: «Невесела картина. З усіх боків, аж до
обрію, одноманітна пустеля, невисокі, пологі пагорби. Ні деревця, ні кущика, ні травинки
— нічого, крім безкрайньої страшної пустки; в його очах блиснув страх». Природа не
просто ворожа людині — вона до неї байдужа, і це особливо лякає, оскільки людина
відчуває себе викресленою із життя).
Бесіда.
- Який рельєф ви уявляли під час читання оповідання?
- Який клімат місцевості, по якій ішов герой?
- Що ви можете сказати про природну зону, описану в оповіданні? (Тундра і лісотундра -
територія, відкрита для вільного проникнення повітряних мас з Північного Льодовитого
океану. Плюс до цього - низькі середні температури літа і зими, плюс велика кількість
озер, річок, струмків. Отже, грунт насичена вологою, але через низькі температур вона
відтає в літній період тільки на кілька десятків сантиметрів - від 10 до 30 см. А на
решті території - вічна мерзлота).
Вовки приходять сюди лиш літом на зовсім

короткий час.
Робота в групах. Відтворіть уявну

розмову вовка з героєм.
- Як в оповіданні змальовується північна
природа? Знайдіть її опис у творі. Якою на
тлі цієї природи постає людина?
(Зверніть увагу на те, як автор
відокремлює кожен день описом стану
сонця. Яким чином Джек Лондон через
описи природи підкреслює емоційний стан
героя?)
1) Вечір, початок оповіді: «Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь
запону туману й мли, що налягали на землю...»
«...сонце сідає на північному заході...»
«...тьмяне кружало сонця повільно ховалося на північному заході...» — герой залишається
один, Віл покидає його. Жахається самотності.
Дотліваюче, тьмяне сонце — самотність.
Природа: «Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі
пологі й низькі. Ані деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної
пустки; і в очах нараз проблиснув страх».
Висновок. Самотність героя підкреслюється створенням образу північної пустелі, що
викликає у душі героя страх.
День перший: «Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо соние
ховалося за товщею сизих хмар».
«Небо теж було сіре. А на небі ні сонця, ні навіть проблиску сония».
Сонце ховається, ні проблиску його нема — невідомість, сумніви у своїх силах.
Природа: «Ніде ані деревця, ні кущика — саме тільки море моху, серед якого розкидано
сірі скелі, сірі озерця та сірі струмки».
Висновки. Панування сірого кольору і навколо і у душі героя створюється нагнітанням
сірого. Сірий — невизначеність.
День другий: «Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні».

«Сонце підсушило кущики моху, і він погрівся, випивши окропу».
Сонця нема — все сіре, холодно.
Природа: «Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів... повітря сповнилось
білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись
землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм,
погасив вогнище й замочив запас моху».
Висновки. Загострення відчуття холоду, самотності, безнадії.
День третій: «...уранці, міркуючи розважливіше, він розв'язав шкіряну шворку, що нею
засупонював лосячу торбинку. З неї полився жовтий потік зернистого золотого піску й
самородків. Він розділив золото надвоє: одну половину, зав'язавши її в шмат укривала,
заховав біля примітивного виступу, другу згріб назад у торбинку».
Сонце не згадується — починається боротьба за життя. Віддав золото (спочатку половину,
потім ще половину, «...залишив собі тільки шматок укривала» ).
Природа: без опису.
Висновок. Герой не шукає сонце, автор не акцентує на стані природи.
День четвертий: «Знову туман». Надвечір: «Він прийшов до тями, лежачи горілиць на
кам'яному виступі. Гріло яскраве сонце».
Сонце яскраве — герой побачив корабель.
Висновок. З'явилась надія. Сонце — життя.
День п'ятий: «Зійшло яскраве сонце... Погода стояла чудова...»

Сонце яскраве — героя врятовано.
Висновки. Джек Лондон дозволяє своєму персонажу побачити яскраве сонце, лише
випробувавши його на міць у боротьбі за життя.
Порівняйте описи природи з емоційним станом героя.
ІІІ. Рефлексія.
Висновок. Анонімність головного героя оповідали «Жага до життя» пов'язана з ідеєю

твору: збереження гідності, людської сутності за екстремальних умов, перемога людини
над життєвими обставинами, над собою, на смертю. Головний герой залишається
Людиною. Описи довкілля в оповіданні «Жага до життя» створюють емоційне тло до
подій твору, загострюють силу конфлікту міг людиною і природою.
Заключне слово вчителя.

Герой Джека Лондоні — переможець. Це мужня людина, яка не втрачає людської
сутності в будь-яких ситуаціях. Навіть любов до життя не змогла його примусити
знищити людські почуття Він бореться за;життя майже несвідомо.
Саме «...життя, яке ще жевріло в ньому, гнало його вперед». Сила
духу мужність, воля до життя — відмінні риси героїв Джека
Лондона, завдячуючи яким письменник став одним із
найулюбленіших серед читачів.
IV. Домашнє завдання.

Розпочати читати роман «Хатина дяді Тома».
Скласти розповідь торбинки із золотом про свого власника*.
Kolizanka
Тема. Гаррієт Бічер-Стоу. «Хатина дядька Тома». Проблема рабства і
ставлення людей різних рас і національностей у творі
Мета: стисло ознайомити учнів із життям і творчістю Гаррієт Бічер-Стоу та історією написання
роману «Хатина дядька Тома»; розпочати аналітичне дослідження тексту роману, звернувши увагу на
соціальні та моральні проблеми, порушені письменницею в творі; формувати навички цілісного аналізу
тексту; розвивати естетичні смаки; сприяти вихованню толерантності та поваги до представників
інших рас.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: тексти твору, презентація «Життя й творчість Гаррієт Бічер-Стоу», портрет

письменниці, ілюстрації до твору.
Скасуванню невільництва передувала

знаменита книга жінки, пані Бічер-Стоу.
Л. М. Толстой
І. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.
Розповідь торбинки із золотом про свого власника.

ІІ. Оголошення теми й цілей уроку. Мотивація навчальної діяльності.
«Інтрига». Відсканувавши QR-код, зберіть пазли. Що зображено на

ілюстрації? Висловіть думку про те, якою буде тема уроку.
Учитель. Продовжуючи розмову в рамках теми «Людські стосунки»

про складність та неоднозначність людського життя, про силу та
слабкість Людини, сьогодні ми торкнемось тієї страшної сфери
суспільних відносин, як рабство. Ми починаємо вивчати всесвітньо
відомий роман американської письменниці Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома»,
роман, роль якого у скасуванні рабства в Америці є величезною. Коли Гаррієт Бічер-Стоу
в1862 році відвідала президента Лінкольна, він вигукнув: «Ось вона, маленька жінка, чия
книга спричинила велику війну!» І справді, роман, «Хатина дядька Тома» належить до тих
літературних творів, які примусили світ змінитися. Нам належить з’ясувати, що саме в
романі так вразило світ, що хотіла сказати людству письменниця, про що варто пам’ятати
завжди кожному.
ІІІ. Актуалізація опорних знань

На уроках зарубіжної літератури ви зустрічалися вже з проблемою рабства. Назвіть автора
і твір.
-Пригадаймо, як саме втілена Жулем Верном тема рабства, наскільки важливе питання
порушив видатний письменник і мислитель?
- Що ви знаєте про рабство як соціальне явище з уроків історії?
- Зверніть увагу на слова епіграфа. Як ви думаєте, чому російського письменника
хвилювала проблема рабства, адже Росія дуже далеко від Америки і в Росії був зовсім
інший державний устрій?
ІV. Робота над темою уроку.
Учитель. Перед тим як зануритися у світ роману ближче ознайомимось із життєвим і

творчим шляхом письменниці.
Резюме письменниці.
Гаррієт Бічер-Стоу народилася в родині відомого богослова й проповідника Лиману Бічер.
Її молодший брат Генрі Уорд Бічер також був проповідником. Довгий час майбутня
письменниця була вчителькою в заснованою її сестрою школі для дівчаток і в 1836
вийшла заміж за Стоу, професора богослов'я в Андовері (Массачусетс).
У своїх літературних творах вона виступила гарячої захисницею жіночої освіти та
знищення рабовласництва. Найвідоміший її роман - «Хатина дядька Тома» (1852). У
першому ж році розійшовся в Америці в 350 000, а загалом у 600 000 примірників,
витримав 35 видань в Англії і був переведений на 20 іноземних мов. У відповідь на
прокльони і звинувачення, які посипалися на Бічер-Стоу за цю проповідь звільнення
негрів з боку рабовласників і їхніх друзів, вона випустила в світ «Ключ» («Key to uncle
Tom's Cabin»), в якому ясно довела, що сюжет для роману прямо узятий нею з життя,
часто навіть до найдрібніших подробиць.
Робота з підручником – С. 129.
Складання сенкану Гаррієт Бічер-Стоу.
Історія створення роману

Слово вчителя. Америка в XIX столітті поділялася на дві частини: Північні штати та
Південні. В Північних штатах не існувало рабовласництва, на відміну від Південних.
Творча діяльність американської письменниці Гаррієт Бічер-Стоу (1811—1896) пов’язана
з піднесенням аболіціонізму, що зростав разом з посиленням протиріч між промисловими
північними штатами і плантаторським Півднем. Апогеєм аболіціоністського руху
(Аболіціонізм — громадський рух в США за відміну рабства негрів) була тривала
громадянська війна між Північчю та Півднем (1861—1865), що закінчилася перемогою
мешканців Півночі й офіційним скасуванням рабства. Всесвітньо відомий роман Бічер-
Стоу «Хатина дядька Тома» мав свого часу величезне практичне значення й сприяв
боротьбі прогресивних сил американського суспільства за увільнення рабів. Скромна
дружина вчителя духовної семінарії й мати сімох дітей, Бічер-Стоу несподівано для себе
зайняла видне місце в літературному й громадському житті. Вихована в релігійно-
пуританському дусі, майбутня письменниця довго жила в Цинциннаті, місті, що межує з
рабовласницьким штатом Кентуккі. Вона «з жахом спостерігала за життям чорних рабів і
їх жорстоких хазяїв, що безжально зневажали всі закони моральності й людяності».
Жаліслива жінка не раз укривала в своєму будинку негрів-утікачів, що шукали порятунку
від тиранії рабовласників. Поштовхом, що спонукав сорокарічну Бічер-Стоу взятися за
перо й виступити на стороні аболіціоністів, був суворий закон 1850 року, згідно з яким
негри-втікачі визнавалися рабами на всій Території Сполучених Штатів і підлягали
негайному поверненню власникам. «Хатина дядька Тома«, спочатку надрукована в
журналі, вийшла окремою книгою в 1852 році. Успіх був надзвичайним. За декілька років
роман витримав десятки видань, був перекладений багатьма мовами, інсценований.
Під час громадянської війни між Північчю й Півднем книгу було перекладено всіма
європейськими мовами. У світову літературу Г. Бічер-Стоу ввійшла завдяки романові
«Хатина дядька Тома».
V. Аналітико-інтерпретаційне дослідження тексту роману
Бесіда.
- Чи всі прочитали твір?
- Що у творі вас шокувало?
- Які епізоди вам здалися емоційно важкими?
- Доля якого героя вас зворушила найбільше? Чому?
- У якій країні відбуваються події, зображені в творі? (У Сполучених Штатах Америки.)

Коли? (Середина XIX ст.)
- Які історичні події описані в тексті? (Рабство в Південних штатах США, жорстокий
закон 1850 року.)
- Авторська увага зосереджена на конкретному місці чи охоплює великий простір? (Автор
зображує різні міста Півдня США.)
- З якою метою автор охоплює своєю увагою увесь Південь? (Щоб показати масштаби
моральної та соціальної катастрофи, що мала місце в Америці XIX ст .)
З’ясування особливостей композиції твору

- Скільки основних сюжетних ліній ви помітили в тексті роману? (Дві: доля дядька Тома
та випробування Елізи та її чоловіка Джорджа.)
- Як ви вважаєте, чому письменниця акцентувала увагу на змалюванні поневірянь цих

героїв? (їхні долі ілюструють страшне становище темношкірих у рабовласницькому
суспільстві. Проте доля Тома — доля покірного раба, а доля Елізи та Джорджа - це
історія про протест проти несправедливості, що вчинили з ними «добрі» господарі.)
- Чи перетинаються сюжетні лінії, чи йдуть паралельно? (Долі героїв, «виходячи з однієї

точки» — з будинку Шелбі, — потім не перетинаються і йдуть паралельно.)
Аналітичне дослідження у смисловому полі тексту роману
- Кого змальовує автор на початку роману? Що читач дізнається з розмови двох

джентльменів? Чому для автора такою важливою є ця розмова? (На початку роману
письменниця змальовує розмову рабовласника Шелбі та работоргівця Гейлі. Темою
розмови є продаж Шелбі раба Тома, одного з найкращих слуг маєтку, та1 маленького
Гаррі, сина улюблениці місіс Шелбі Елізи.)
- Прочитайте портретну характеристику Гейлі. Яким чином через зовнішність автор

розкриває сутність рабовласника? («То був приземкуватий, кремезний чолов'яга, з грубим
простакуватим обличчям і тим самовдоволеним, пихатим виглядом, який виказує людину
незнатного роду, що чимдуж пнеться в пани. Одягнений він був надміру претензійно:
химерний строкатий жилет та голуба хустка в яскраву жовту цяточку, хвацько
пов’язана на шиї пишним бантом, цілком личили всій його подобі Незграбні ручиська
чоловіка були винизані перснями, а важкий золотий ланцюжок годинника прикрашала ціла
низка навдивовижу великих різноколірних брязкалець, що їх він у розпгалі балачки раз по
раз перебирав пальцями з неприхованою втіхою. Його мова не відповідала ніяким
приписам граматики, і при кожній слушній нагоді він присмачував її такими висловами,
що ми, хоч і як прагнемо всіляко пожвавити нашу розповідь, усе ж не зважимося їх
навести.» Читач бачить перед собою грубого, неосві-ченого чолов’ягу, головною цінністю
життя якого було лише матеріальне' накопичення. Відчувається його духовна ницість,
жадібність та черствість.)
- Порівняйте образ Гейлі з образами Негоро та Гарріса з роману Жуля Верна

«П’ятнадцятирічний капітан». Які спільні-риси ви помітили?
- Знайдіть та прочитайте опис маленького Гаррі та Елізи. Як ви гадаєте, чому перших
рабів, зображених на сторінках роману, автор зобразила надзвичайно вродливими?
(Письменниця ніби протиставляє брутальності та непривабливості рабовласника
вишукану й блаТородну красу його «товару».)
- Оцініть ставлення «доброго» господаря Шелбі до маленького Гаррі. Чи так ставляться до

дитини? (Ставлення містера Шелбі скоріш нагадує стосунки між господарем та
улюбленою дресированою собакою: «— Гей, Джіме-Галченя! — мовив містер Шелбі, а
тоді свиснув і кинув хлопчикові гроно родзинок. — Ану держи! Малюк чимдуж скочив
уперед і вхопив подачку. Ґосподар засміявся.
— Іди-но сюди, Джіме-Галченя, — сказав він. Хлопчик підійшов, і господар погладив
його кучеряву голівку, а тоді поплескав підборіддя. —А тепер, Джіме, покажи цьому
панові, як ти вмієш співатийтанцювати.»)
- Які моральні та соціальні проблеми порушує автор уже в першому епізоді тексту? Свою
думку підтвердьте цитатами з твору. (Читач опиняється у жахливому, жорстокому світі,
де до темношкірих невільників ставляться як до живого товару, вважають людьми
нижчого сорту, навіть містер Шелбі, який добре ставиться до своїх рабів, все ж таки
ладен, продати свого вірного Тома, який виняньчив його з дитинства, та відібрати
єдиного сина в матері заради порятунку свого майна.)
Складання схеми «Рабство».

Учитель. Рабство несло горе не тільки рабам, але і їхнім власникам, душі яких
деформувалися від вседозволеності. Але рабовласники бувають різні.
Проблема вибору для рабовласників:
Шелбі. Місіс Шелбі ставиться до негрів як християнка, прихильна до них.

Містерові Шелбі не спадає на думку відмовитися від рабства.
Сен-Клер: добрий, але не ставився до негрів як до людей, не дбав про їхню душу (як і про
свою власну).
Легрі: жорстокий, що втратив людську подобу рабовласник, має пристрасть до влади і
грошей.
Гейлі: торговець рабами, який навіть не замислюється над тим, що раби — люди, але
визнає, що жорстокість не вигідна у спілкуванні з неграми, й пишається своїм «добрим»
норовом.
Джордж, Єва: єдині, хто мріяв дати свободу своїм неграм. Джордж здійснює свою мрію.
Висновок.
Кожен з героїв — чи то раб, чи то рабовласник — здійснює свій вибір. Людина завжди
може обирати свій шлях. Біблійні істини допомагають людям жити. Але діяти теж
потрібно. У кожного героя — свій шлях до свободи. У наш час також дуже важливо
поважати вибір інших людей, оцінювати
їх не за кольором шкіри, а за їхніми вчинками й моральними якостями.
Бесіда.
- Які жахливі риси рабства відкриває нам автор на прикладі трагічної долі Джорджа
Гарріса? (Рабовласник навмисно зруйнував життя молодого талановитого невільника
просто із заздрощів.)
VІ. Рефлексія.
VІІ. Домашнє завдання.
Дочитати роман, підготувати розповідь про героїв твору за планом (за варіантами): про
дядька Тома (розділи 1, 4, 5, 7, 10, 14, 18, 19, 22, 26, 28-34, 36, 38, 40, 41)
Елізу (р. 1-3, 5, 7-9, 11, 13, 17, 37, 42, 43)
Джорджа Гарріса ( р. 1-3, 5, 7-9, 11, 13, 17, 37, 42, 43),
Джорджа Шелбі ( р. 1, 5, 7, 21, 41-44),
План.
1. Ім’я персонажа.
2. Портрет.
3. Вік, соціальний стан.
4. Сімейний стан.
5. Освіта.
6. Історія життя.
7. Риси характеру (епізоди з тексту, в яких вони виявляються).
8. Ставлення до нього інших персонажів.
9. Його ставлення до людей.
10. Відношення до проблеми рабства.
11. Доля персонажа у творі.
12. Моє ставлення до персонажа.
Kolizanka
Тема. Гаррієт Бічер-Стоу. «Хатина дядька Тома». Образи дядька Тома,
Елізи, Джорджа Гарріса, Джорджа Шелбі, Євангеліни
Мета: продовжити аналітичне дослідження тексту роману, звернувши увагу на соціальні та моральні
проблеми, порушені письменницею в творі; формувати навички цілісного аналізу тексту; розвивати
естетичні смаки; сприяти вихованню толерантності та поваги до представників інших рас.
Обладнання: тексти твору, портрет письменниці, ілюстрації до твору.
I. Актуалізація опорних знань учнів.
Виконання тестових завдань.

https://wordwall.net/play/9881/143/509
ІІ. Оголошення теми й цілей уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Робота над темою уроку.
Робота в групах. (Кожна група отримує хмаринку слів, за допомогою якої потрібно
дати характеристику герою. Свої відповіді підтверджувати цитатами з тексту.
Також заповнити таблицю «Що герой може розповісти про інших героїв роману»)
1 група – характеристика образу дядька Тома

(Допоміжні питання
- Що ми дізнаємось про дядька Тома з розмови
містера Шелбі та Гейлі? (Це поряд на, чесна та
побожна людина.)
- Де відбувається перша зустріч із дядьком
Томом? Поміркуйте, чому саме в оточенні його
родини? (Головною життєвою цінністю
дядька Тома є родинне вогнище.)
- Знайдіть опис зовнішності героя. На які риси
звертає увагу автор? Виділіть ключові слова.
(«Біля столу сидів дядько Том — найперший
помічник містера Шелбі,— а оскільки він має
стати й головним героєм нашої розповіді, то
ми вважаємо за свій обов'язок деуально
змалювати його читачам. То був високий на
зріст, кремезний, міцної будови чоловік, з
лискучою чорною шкірою і обличчям суто африканського типу, поважним та розумним
на вигляд, а до того ж завжди добрим і приязним. Весь його вигляд виказував спокійну
впевненість і гідність, але водночас було видно, що це людина простосерда й довірлива.
Том—добра, чесна людина з почуттям гідності. Він звик довіряти людям, до оточуючого
світу ставиться з любов’ю та повагою.)
- Як характеризує Тома те, що всі його називають дядечком? (Том став рідним для всіх
мешканців маєтку, він ладен прийти на допомогу всім людям.)
- Чому головним героєм став саме такий невільник? (Усі симпатії автора на боці
темношкірих невільників, на прикладі образу дядька Тома письменниця показує нам
найкращі людські чесноти та ніби запитує: невже така людина має бути власністю
іншої?)
- Якою змальована родину дядька Тома? Як ви гадаєте, чому автор показує нам щасливу
родину, коли читач вже знає, що дядька Тома продано? (Тітонька Хлоя — неперевершена
куховарка, діти — веселі, чемні та непосидючі. Перед читачем розгортається картина
щасливого життя дружної родини. Автор підсилює враження від несправедливості та
трагічності долі темношкірих, адже родинне щастя буде зруйноване.)
- Чому Том не втік як Еліза її чоловік Джордж? (Він жертвує собою заради порятунку
інщих невільників, щоб садиба жила звичним життям, як і раніше: «Ні, я нікуди не піду.
Нехай Еліза тікає — вона має на те право, і я не буду її відмовляти, їй таки інакше не
можна. Але ж ти чула, що вона сказала! Коли вже доконче мають продати або мене, або
всіх наших людей щоб усе тут пішло прахом, то нехай краще продадуть самого мене. Я
можу знести своє лихо не гірше від інших, — докинув він, і з його міцних, широких
грудей вихопився глухий звук — чи то стогін, чи тяжке зітхання.— Хазяїн завжди
знаходив мене на місці, і так буде до кінця.
- Як поводився Том у полоні Гейлі? (Герой зберігає почуття гідності та свою здатність
прийти на допомогу іншим людям. Він щиро співчуває своїм товаришам так само
нещасним, намагається допомогти та полегшити їхні страждання.)
- Як віра допомагає Томові пережити лихо? (Щира біра в Бога дає герою сили, щоб не
очерствіти серцем та бачити в кожному безсмертну душу.)
- Знайдіть і виразно прочитайте сцену торгів. На яких жахливих рисах рабства акцентує
увагу читача автор? (Ставлення до людей як до худоби, безжалісне ставлення
работоргівців до невільників, насильницьке розлучення родин, біль та страждання рабів
— все це викликає справжній шок та гнів у читача.)
Висновок.
В образі дядька Тома злилися всі людські чесноти, оспівані в Біблії. Автор підкреслює, що
Том — набагато кращий, ніж його господарі. Образ Тома - узагальнений образ усіх
невільників, що страждають у рабстві.
2 група – характеристика образу Елізи

(Допоміжні питання.
Прочитайте епізод, коли молода жінка, ризикуючи життям,
бігла по крижинах. Які риси вдачі демонструє героїня цим
вчинком? (Еліза виявилася мужньою людиною, заради
порятунку свого сина вона зважилася на крок, який не під
силу й дужому чоловіку).
- Чи всі білі, зображені в романі, на боці рабства та
рабовласників?
- Яке значення в тексті відіграє епізод із сенатором, що, голосував за закон про рабів-
утікачів? (Письменницею змальовані герої, які засуджують рабство: це мислячі,
благородні люди — місіс Шелбі, дружина сенатора, містер Сен-Клер, міс Офелія, проте
вони відкрито не виступають проти скасування цього огидного явища. Автор на прикладі
образу сенатора Берда нагадує політикам, що вони, приймаючи закони, граються з
долями живих людей, з їхнім болем та стражданням. Сенатор, дивлячись на Елізу та її
маленького сина, переймається щирим співчуттям, не тільки погоджується віддати речі
свого померлого сина, але й власноруч відвозить Елізу в безпечне місце.)
- Якими змальовані борці з рабством у романі? На прикладі долі яких героїв показано рух
аболіціонізму? (На прикладі долі Гаррісів автор показує справжніх борців за скасування
рабства. Це прості квакери, люди, що живуть власною працею та допомагають рабам-
утікачам. Їхня позиція не пасивна, як у Сен- Клера та Шелбі, вони ладні зі зброєю в руках
захищати Свободу та Рівність.)
3 група – характеристика образу Джорджа

Гарріса
(Джордж Гарріс - чоловік Елізи, допитливий і
талановитий мулат, люблячий свою сім'ю і який
охоче бореться за свою свободу. Він
протистоїть мисливцеві за швидкими рабами
Тому Локерен і не боїться вистрілити в нього,
коли під загрозою знаходиться безпека його
сім'ї.)
4 група – характеристика образу Джорджа Шелбі

(Джордж Шелбі – син подружжя Шелбі, молодий господар. У
дитинстві дружив з Томом, вчив його грамоти. Згодом
знаходить умираючого Тома, ховає його і відпускає всіх своїх
рабів. В силу своєї молодості, Джордж імпульсивний, рвучкий,
емоційний.)
ІV. Підсумок.
Розгадати кросворд.
Дочитати роман до кінця, виписати цитати з

тексту.
Поміркувати над роллю образу Єви Сен-Клер
(р. 14-16, 23-27).
Створити колаж «Рабство як жахлива сторінка
в історії людства»*.
Kolizanka
Тема. Гаррієт Бічер-Стоу. «Хатина дядька Тома». Ідеї доброти, поваги до
людини, мужності, толерантності
Мета: продовжити аналітико-інтерпретаційне дослідження тексту роману Г. Бічер-Стоу «Хатина

дядька Тома»; виявити та схарактеризувати художні світи твору; звернути увагу учнів на ідеї добра,
милосердя й толерантності в тексті; формувати навички аналізу художніх світів твору; розвивати
навички аналітичного читання; сприйти вихованню моральних чеснот учнів.

Обладнання: фрагменти художнього фільму «Хатина дядька Тома» (виробництво США, 1987 р.)
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань.
Гра «Упізнай героя за вчинками».
Учитель. Якщо Жуль Верн у своєму романі «П’ятнадцятирічний капітан» розповів

читачам, як з Африки вивозили людей та перетворювали їх на рабів, то Гаррієт Бічер-Стоу
змалювала нам життя темношкірих вже в неволі, в Америці.
- Як же показане життя невільників у романі «Хатина дядька Тома»?
- Чи всі білі були жорстокими до темношкірих невільників? Хто з героїв уособлює
ангельську чистоту та доброту?
- Яким чином композиція твору допомагає читачеві усвідомити моральні проблеми,
порушені в тексті?
- Визначте місце й роль образу дядька Тома в тексті? Яким чином автор протиставляє
образ Тома образам рабовласників та работоргівців?
Завдання. Установіть послідовність подій у творі.

1. Еліза з сином тікають з дому.
2. Шелбі продає своїх рабів.
3. Еліза по кризі перебігає річку.
4. Том рятує Евангеліну.
5. Смерть Євангеліни.
6. Сен-Клер купує Топсі.
7. Джордж Гарріс мандрує як джентльмен.
8. Дядько Том у Легрі.
9. Допомага квакерів.
10. Рабовласницький ринок.
11. Історія Кассі.
12. Смерть дядька Тома.
IІI. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні ми знову зустрінемося з героями роману Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина

дядька Тома» та продовжимо розмову про те, як людина може зберегти честь та любов
навіть у нелюдських умовах. Маємо з'ясувати смислове навантаження образів Єванжеліни
Сен-Клер та Саймона Легрі та їхню роль у розкритті авторського задуму. Наблизитися до
розуміння головної думки твору та особливостей її втілення нам допоможе аналітичне
дослідження художніх світів роману та цінностей, що характеризують кожен з них.
ІІ. Робота з текстом роману.

Ми залишили дядечка Тома серед інших невільників партії рабів, що придбав для
перепродажу Гейлі. Яке емоційне та смислове навантаження має епізод смерті невільниці
Люсі? (Автор показує горе та відчай матері, яка вкоротила собі віку через розлуку зі
своєю дитиною. Жорстокість та нелюдське ставлення до невільників є повсякденними
реаліями світу, куди потрапляє читач.)
- Чим маленька білява дівчинка привертає увагу? Чим її поведінка різниться від поведінки
інших дітей? (Насамперед тим, що вона єдина, хто співчуває темношкірим невільникам.)
- Знайдіть і прочитайте опис зовнішності Єванжеліни Сен-Клер. На які риси героїні
звертає увагу автор? («Ця дівчинка могла правити за досконалий взірець дитячої краси.
Сповнена чарівливої грації, вона скидалася на неземне, казкове, створіння. Личко її вабило
не так своєю довершеною вродою, як дивовижною, мрійливою одухотвореністю, що
вражала навіть людей грубих і нечутливих, хоч вони й самі того не усвідомлювали.
Зграбна голівка, благородний вигин шиї та обрис плечей, пишні золотис то-каштанові
кучері над високим чолом, глибокі й розумні фіалково-голубі очі, відтінені довгими
віями,— все це вирізняло її з-поміж інших дітей і привертало до неї захоплені погляди.»
Автор наділяє свою маленьку героїню надзвичайною неземною вродою. Письменниця
підкреслює, що її краса — не тільки зовнішня, а й духовна.)
- Чому Том вирішив потоваришувати з дівчинкою? (Том - любляче серце, обожнював
маленьких людей. Окрім того, благородна та чиста душа Тома одразу відчула таку ж
чисту та благородну душу.)
- Як ви гадаєте, чому Саме Том врятував Єву, витягнувши її з води, коли дівчина впала?
(Автор іще раз показує читачам, наскільки темношкірий раб мужніший та
благородніший від своїх білих господарів.)
- Чому Сен-Клер купив Тома? (Єва попросила батька, крім того, сам Сен-Клер —
благородна людина, добрий господар для своїх рабів, він засуджує жорстокість рабства,
хоча й не має сил боротися з ним.)
- Як члени родини Сен-Клер допомагають уявити цінності художніх світів твору? (Родина
Сен-Клер дає більш чітку картину художніх світів твору, ніж родина Шелбі. Міс Офелія,
що прибула з Півночі Америки, різко засуджує рабство, проте має упереджене ставлення
до негрів, Марі, дружина Сен-Клера та мати Єви, є уособленням моралі рабовласників,
сам Сен-Клер засуджує рабство та картає себе зате, що не може протистояти цьому
огидному явищу. Брат-близнюк Сен-Клера — суворий та жорстокий до свої рабів, для
нього головне гроші, які він заробляє за допомогою праці невільників. Маленька ж Єва є
носієм справжньої християнської любові, а не лицемірних проповідей брехливих
священиків, що виправдовують рабство.)
- Доведіть, що образи Тома та Єви доповнюють одне одного? (Не дивлячись на те, що Єва
— дитина, а Том дорослий, що Єва належить до білої касти, а Том темношкірий, що Том
— раб, а Єва — з родини багатих плантаторів, ці два образи дуже близькі, їх об’єднує
чистота й благородство душі, любов і повага до оточуючого світу, бажання прийти на
допомогу кожному.)
- Яку роль у тексті грає образ Топсі, маленької темношкірої невільниці, яку купив
Августин для Офелії? (Образ Топсі втілює в собі тему місіонерства. Автор переконана,
що навіть дикунів можна виховати в дусі християнської любові, працелюбності та
чемності.)
- Як ви гадаєте, яка справжня причина хвороби Єви? (Автор ніби говорить, що місце Єви
скоріше серед янголів, ніж серед людей. Дівчинка, яка так гостро відчуває
несправедливість та жорстокість рабства, людської несправедливості, Hè може жити
в такому світі. Саме жорстокість та несправедливість, що панують навколо, і
вбивають Єву)
- Прочитайте сцену, яка розігралась незадовго до смерті Єви між нею та Топсі. Який
моральний урок дають маленькі героїні дорослим? (Топсі прекрасно розуміє, що
поводяться з нею несправедливо, що вона для господарів — людина нижчого сорту, що
нею гидують та її зневажають. Єва ж своєю любов'ю, ніжністю та милосердям
розчулила серце маленької дикунки. Автор говорить дорослим читачам, що тільки Любов
може змінити людину на краще: « — Ой, Топсі, бідолашка, та я ж люблю тебе! —
вигукнула,Єва з раптовим спалахом співчуття і поклала свою тендітну білу ручку на
плече Топсі. — Я люблю тебе, бо ти не маєш ні батька, ні матері, ані друзів... бо ти
нещасна, скривджена дитина! Я люблю тебе і хочу, щоб ти була хороша. Я хвора, Топсі,
і, мабуть, жити, мені лишилося зовсім мало. То дуже мене смутить, що ти отака
неслухняна. Прошу тебе, постарайся бути хорошою, ну хоч би задля мене. Вже ж недовго
мені бути у тобою разом).
Пропоную вашій увазі фрагмент епізоду із фільму «Хатина дядька Тома»,

виробництво США, 1987 рік.
- Чи вдалося, по-вашому, юним акторам передати всю зворушливість сцени? Чи такими ви
уявляли собі героїнь?
- Прочитайте епізод, коли Єва дарує свої кучері друзям-рабам. У чому сенс її останнього
подарунку? (Йдучи з життя, маленька дівчинка з великим серцем залишає темношкірим
невільникам свою любов, тим самим даруючи їм Надію та Віру.)
- Чому свої потаємні думки останніх днів на землі Єва довіряла Тому? (Тільки Том зі своїм
відкритим серцем та віруючою душею міг зрозуміти Дівчинку, яка раділа перед
зустріччю з Творцем)
- Які були останні слова Єви? Як ви гадаєте, чому саме ці слова злетіли з вуст маленької
героїні? («Любов.., радість... спокій...» Ці слова не тільки розкривають велич душі Єви, а
й пов’язані з головними думками та бажаннями письменниці та дорогих її серцю героїв
роману. Саме радості, любові та спокою бажали собі та своїм близьким і дядечко Том, і
Еліза з Джорджем, і тітонька Хлоя, і багато інших невільників.)
- Як смерть маленької Єви змінила життя родини та Тома? Як ви гадаєте, чому смерть
містера Сен-Клера сталася невдовзі після смерті доньки? (Любов та радість пішли з оселі
разом із Євою, для Сен-Клера донечка була єдиною втіхою в житті. Після її смерті
життя поруч з нелюбою та егоїстичною дружиною стало важким тягарем для героя, і
тому нещасний випадок став логічним завершенням життя Августина.)
IV. Підбиття підсумків.
Учитель. Поміркуйте, про які загальнолюдські цінності йдеться в романі «Хатина дядька
Тома»?
«Асоціативний портрет».
У кожного життя розмальоване своїми фарбами. Які кольори будуть переважати в
мережеві долі дядька Тома, Еви? За допомогою символу, кольору ліній, створіть портрет
головних героїв твору (робота в четвірках). Поясніть свій вибір.
Підготувати комп’ютерну презентацію на тему рабства*.

Підготувати розповідь про рабовласників: містера Шелбі, Гейлі, Сен-Клера, Саймона
Легрі.
Kolizanka
Тема. Гаррієт Бічер-Стоу. «Хатина дядька Тома». Викриття жорстокості й
расової неприязні в романі
Мета: продовжити аналітико-інтерпретаційне дослідження тексту роману Г. Бічер-Стоу «Хатина

дядька Тома»; звернути увагу учнів на ідеї добра, милосердя й толерантності в тексті; формувати
навички аналізу художніх світів твору; розвивати навички аналітичного читання; сприйти вихованню
моральних чеснот учнів.

Обладнання: фрагменти художнього фільму «Хатина дядька Тома» (виробництво США, 1987 р.)
II. Актуалізація опорних знань
Перегляд мультимедійних презентацій про рабство, створених учнями.
- Зачитайте цитати із твору про рабство. Прокоментуйте ті, що найбільше запам’яталися.
IІI. Оголошення теми й мети уроку.
Бесіда.
- Чому Марі не виконала останньої волі доньки та чоловіка — звільнити Тома? (Марі —
символ Південної Америки: егоїстична, жорстока та пихата, їй немає діла ані до рабів,
ані до своєї власної родини)
- Чому останнім господарем Тома стає справжнє чудовисько Легрі? (Автор, проводячи
Тома шляхом випробувань, розгортає перед читачами моторошну картину рабства.
Автор неухильно «веде» свого героя на Південь. Туди, де немає місця ані Богу, ані Любові.)
- Чому пейзаж навколо героя теж змінюється? Чому квітучий садок в садибі Сен-Клер
змінився на багнище з гадюками? («Глуха, занедбана дорога то в'ється серед похмурих
порослих сосняком пусток, де лиш вітер тужно шепоче в галуззі, то заходять у безкраї
мочарі, загачені гатками з Колод, де над грузьким багнищем стримлять сумні кипариси,
пообвішувані жалобними гірляндами чорного моху, а поміж корчів та голого гілля вряди-
годи видніють бридкі отруйні змії.» Це місце несе лише страждання та смерть. Це
місце, в якому живе сам диявол.)
- Хто винен у тому, що добрий, Люблячий Том потрапив до лап самого сатани? Тільки
Марі, яка продала його? (Ні! Винен Шелбі, тому що продав свого вірного слугу, винен Сен-
Клер, який через свою безвідповідальність одразу не звільнив Тома.)
- Чому, зображуючи поневіряння Тома, автор паралельно розповідає читачам про
щасливий порятунок Джорджа Та Елізи? (Автор— прихильниця активної боротьби за
свободу, вона на боці аболіціоністів. Квакери не розмірковували про жахи рабства, як
Сен-Клер, не каялись, як Шелбі. Вони практично допомогли молодій родині знайти
свободу та щастя.)
- Чому Легрі так зненавидів Тома? (Том не просто не покорився йому, він протиставив
християнську любов диявольській жорстокості Легрі. Таким чином, Том повстав проти
свого нового господаря, захищаючи свою віру та свої переконання.)
- Яка роль пасма волосся маленької Єви в протистоянні між Легрі та Томом? (Колись
Легрі спалив Пасмо своєї матері, від якої відвернувся та навіть вдарив. Але навіть його
чорну душу картали страх та сумління: Єва, як янгол, намагається допомогти своєму
темношкірому другу.)
- Чому автор наполягає, що рабство не тільки руйнує душу, а й відвертає людину від Бога
й віддає її душу Дияволу? Підтвердьте цитатами з тексту. (Звіряче ставлення до іншої
людини не може не вплинути на душу. Людина поступрво втрачає людську подобу й
перетворюється на хижого звіра, саме це трапилося з Саймоном Легрі. «— Так- то воно
так, але ж ти не уявляєш собі, що може бути, містере Томе. Певно, гадаєш, що вчора
звідав усе. Та щоб ти знав, це ще далеко не все... і взагалі дріб’язок. А от як тобі
сподобається, коли тебе прив'яжуть до дерева й палитимуть на малому вогні? Приємна
буде штука, ґа, Томе?»)
- Яке смислове навантаження несуть образи Сембо та Квімбо — темношкірих вірних псів
Легрі? (Автор із сумом показує, що рабство руйнує душі не тільки рабовласників, а й
жертв рабства.)
- Поясніть роль образу Кассі в розкритті теми руйнівної силуи рабства. (Бідна жінка, яка
через своє принизливе становище рабині втратила честь, красу, добру люблячу душу, все
ж намагається творити добро в нелюдських умовах: допомагає рабам, з яких знущається
Легрі, захищає нещасну Емелін від залицянь Легрі, робить спробу врятувати Тома.)
- Чому Том відмовився вбити Легрі та втекти разом із Кассі та Емелін? (Християнська
мораль забороняє Тому вбити людину, він відмовляється від втечі, даючи шанс Кассі та
Емелін звільнитися.)
- За що Легрі так жорстоко катував Тома? (Том відмовився розповісти Легрі про Кассі та
Емелін, їхнє протистояння досягло свого апогею. Всю свою ненависть та злість Легрі
вилив на Тома.)
- Хто вийшов переможцем із протистояння? (Незважаючи на те, що Том опинився на
межі смерті, він переміг Легрі. Він показав, що Добро й Любов перемагають Зло та
Ненависть. Той факт, що навіть Сембо та Квімбо розкаялися та обмили рани Тому,
говорить про те, що Том сильніший, ніж його кат.)
- Чому ж дядько Том помирає в неволі? Чому автор «відмовляє» йому в праві бути
вільною людиною? (Автор на долі прекрасної людини з великим люблячим серцем показує,
що тільки активний шлях боротьби скасує рабство та принесе Свободу й Рівність. Саме
клятву боротьби проти рабства й дає юний Джордж Шелбі на могилі свого вірного
друга. Автор вірить, що саме за молодими щасливе вільне майбутнє Америки.)
- Чи випадково у фіналі твору автор «збирає» героїв роману разом? Чому здобули щастя
та волю тільки ті герої роману, які стали втікачами? (Автор об’єднує героїв, ніби
показуючи нову американську націю, націю вільних людей. У цьому світі немає місця ані
рабам, ані рабовласникам.)
Колективне заповнення таблиці.

Рабовласники Позитивні вчинки, риси Негативні вчинки, риси Наближення до ідеального
характеру характеру рабовласника
Шелбі
Гейлі
Гарріс, власник
Джорджа
Огюст Сен-Клер
Марі Сен-Клер
Саймон Легрі
IV. Підбиття підсумків.
С. 136-142 – прочитати і переказувати.

Прочитати повість В.Короленка «Сліпий музикант».*
Kolizanka
Тема. Володимир Короленко. Короленко й Україна. «Сліпий музикант».
Пошук головним героєм свого місця у світі. Тема мистецтва
Мета: познайомити учнів з життям і творчістю В.Короленка; допомогти учням зрозуміти внутрішній
світ головного героя повісті «Сліпий музикант», його духовні пошуки; розвивати в учнів логічне
мислення, зв'язне мовлення, навички переказу, аналізу прозового тексту; сприяти формуванню стійких
морально-етичних переконань школярів.
Обладнання: тексти повісті В. Короленка «Сліпий музикант»; фрагменти з фільму «Сліпий

музикант»; аудіозапис народної пісні «Ой, там на горі та женці жнуть»; відео «Музей В.Короленка у
Полтаві».
Тип уроку: комбінований.
Учитель. Чи замислювалися ви над тим, що таке совість? Що означає це поняття для

людини? Чи потрібне воно нам сьогодні? Володимир Галактіонович Короленко вважав,
що совість - це головна умова життя особистості в людському товаристві. На його думку,
це внутрішній стрижень кожного з нас, завдяки якому ми творимо добро, виявляємо
милосердя, боремося зі злом. Совість не дає нам спокійно спати, коли когось ображають,
коли хтось плаче і страждає... Вчинити «по совісті» означає діяти «по-людськи»,
«високоморально», «справедливо». Ім’я самого Володимира Короленка стало втіленням
совісті. Він викликав велику повагу в багатьох людей і за життя, і по смерті, бо завжди
боровся за правду, свободу і щастя людини. Знайоству з цією надзвичайною людиною і
його повістю «Сліпий музикант» ми і присвятимо сьогоднішній урок.
Візитна картка письменника (працюємо з ментальною карткою, за шаблоном,

наданим учителем)
Учитель. Як і Микола Гоголь, Володимир

Короленко належить одразу двом культурам -
російській і українській. Він народився 15 липня
1853 року в Житомирі в сім’ї судді, котрий
походив зі старовинного роду українських
козаків. 1866 року батька Короленка перевели на
роботу до м. Рівне, де через два роки він помер.
Сім’я опинилася в злиденному становищі. Дітей
(Володимира, його двох братів і сестру)
виховувала мати Евеліна Йосипівна, полька за
походженням. Короленко навчався в польському
пансіоні, потім - у Житомирській та Рівненській гімназіях. Дитинство і юність майбутній
письменник провів серед прекрасної української природи та народної культури. Вони
наповнили його незабутніми враженнями, що знайшли відбиток у творах митця.
Завершивши гімназійний курс зі срібною медаллю, Короленко поїхав до Санкт-
Петербурга, потім - до Москви, де намагався здобути вищу освіту. Це було дуже непросто,
адже сім’я бідувала, і Володимир змушений був шукати заробітку. Незважаючи на
труднощі, Короленко був дуже наполегливим, займався самоосвітою, з юних літ почав
створювати архів документів і різноманітних матеріалів, які використовував у своїй
літературній праці.
Починаючи з середини 1880-х років, у Росії, а потім і за її кордонами, виходили твори
Короленка про життя знедолених і стражденних. Він своїм палким словом боровся за
справедливість для всіх людей, вселяв у них віру і надію на краще майбутнє. «Людина
створена для щастя, як птах для польоту» - стверджував митець в оповіданні «Парадокс».
Чимало творів письменника присвячено дітям, серед них - повість «У поганому
товаристві» (1885), яка була видана під заголовком «Діти підземелля». Містечко,
змальоване в повісті, нагадує Рівне. Хоча Короленко жив далеко від рідного краю, багато
його творів присвячено нашій рідній землі: «Ліс шумить» (1886), «Без язика» (1895), «У
козаків» (1901), «Наші на Дунаї» (1909) тощо.
Наприкінці XIX століття Володимир Короленко посів чільне місце в літературі. 1900
року Російська Академія наук обрала письменника почесним членом. Це було високе
визнання його таланту. Утім, через погіршення здоров’я Короленко не міг більше жити в
холодному кліматі Санкт-Петербурга, тому того самого року переїжджає до теплої й
сонячної Полтави. Але й далеко від столиці слово письменника звучало потужно.
У 1903 році в Полтаві відбулося відкриття пам’ятника генієві української літератури -
Іванові Котляревському. Тоді Короленко гнівно засудив політику царського уряду, що
заборонив виголошувати промови українською мовою. Він підтримав українських митців,
котрі з’їхалися до Полтави в прагненні утвердити національну культуру. У важкі роки
революції й громадянської війни В. Короленко сміливо захищав від насильства людей
різних віросповідань, національностей, ідейних переконань. Його поважали представники
будь-якої влади, і люди йшли до нього зі своїми болями й бідами, знаючи, що він
обов’язково допоможе.
Після революції 1917-го року тисячі дітей стали безпритульними, бо Росія була
охоплена
громадянською війною. Короленко щиро вболівав за долю безбатченків, тому в березні
1919 року організував у Полтаві «Лігу порятунку дітей» (тобто союз, спілку). Ліга
займалася постачанням дітям їжі та одягу, відкриттям лікарень, колоній, шкіл. Уже під
кінець 1919 року на Полтавщині знайшли притулок близько 10 000 дітей. Письменник
вважав, що Ліга потрібна не лише дітям, а й дорослим, бо їхні серця мають відтанути від
ворожнечі й наповнитися добром. Будинок Короленка, де він жив зі своєю сім’єю
(дружиною і донькою), був відчинений для всіх, хто потребував прихистку й тепла. Навіть
у лихі роки родина Короленка влаштовувала в домі святкування новорічної ялинки для
місцевих дітлахів. І нині в полтавському домі письменника, що з 1928 року став
Літературно-меморіальним музеєм, свято зберігають традиції митця. Щороку тут, біля
короленківської ялинки, збираються діти, лунають сміх і спів...
У 1921-му році, коли Володимир Короленко помер, на вулицях Полтави ще лунали
постріли, але тисячі життів і доль він зумів урятувати. Його слово і зараз нагадує нам про
любов, милосердя і совість, без яких неможливе людське існування.
Віртуальна екскурсія до музею В. Короленка в Полтаві.
Учитель. У новелі «Парадокс» В. Короленко писав: «Людина створена для щастя, як птах
для польоту». Ця фраза відома багатьом, але не всі знають другу її частину: «Тільки щастя
не завжди створене для неї».
- А як ви розумієте слово «щастя»? Що для вас означає бути щасливим?

Створити асоціативний кущ до слова «щастя».
Учитель. Проблему щастя вирішує письменник і у своїй повісті «Сліпий музикант», яка
побачила світ у 1886 р.
На думку дослідника Г. Бялого, «основне питання, яке Короленко поставив у
«Сліпому музиканті»,— це питання про те, чи може людина сумувати за незвіданим і
недосяжним або ж її прагнення обмежуються вузькими межами особистого досвіду». Для
чого ж створена людина? Чи здатна особистість чинити супротив обставинам? Що
становить щастя людини? Як їй стати щасливою? Своє розуміння цих питань В.
Короленко розкрив на прикладі образу Петра Попельського, головного героя повісті
«Сліпий музикант».
Історія створення повісті.

У повісті знайшли відбиток спогади Володимира Короленка про матір (невипадково
героїню звати Евеліна), перебування на Волині, Житомирщині, Рівненщині, відвідування
Почаївської лаври і Саровського монастиря (на Тамбовщині). Хоча твір уперше з’явився в
газеті «Русские ведомости» 1886 року, письменник неодноразово повертався до нього,
вводив нові епізоди й образи. Навіть у 1917 році він переробляв деякі сторінки повісті і
писав про це одному зі своїх друзів: «Моїм головним художнім завданням було не тільки
відтворення психології сліпого, а й відображення загальнолюдської мрії за ідеалом, туги
за повнотою людського існування».
Дія повісті відбувається на заході сучасної України й охоплює період приблизно з
кінця 1860-х до початку 1880-х років. У той час деякі українські землі належали Польщі.
Автор пише про місце подій: «південно-західний край» (це стосовно кордонів тодішньої
царської Росії). Батько Петра Попельського був багатим поляком, сільським поміщиком, а
мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко) і дядько Максим (брат матері) належали до
малоросійського роду (тобто походили з центральної України). Отже, в родині
Попельських переплелися польська й українська лінії. Так було й в історії України.
IV. Робота над текстом повісті.
Складіть сюжетний ланцюжок подій повісті.
Бесіда
1. Яке нещастя сталося в родині Попельських? (їх син народився сліпим.)
2. Хто виховував Петра? (Його мати та дядько Максим.)
3. В якій атмосфері зростав хлопчик? (З одного боку його оточувала ніжність матері,
поетичність її творчої натури, з іншого — мужність старого воїна, дядька Максима.
Хлопчик зростав в атмосфері любові, тепла, турботливого став лення.)
4. Що відомо про дядька Максима?
5. Що єднало дядька і племінника? (Вони обоє мали вади: племінник був сліпий, а дядько
не мав ноги.)
6. Чому небезпечно було ставитися до сліпого хлопчика так, як ставилася його мати?
7. Чому дядько Максим запропонував такий «жорстокий» спосіб виховання Петруся?
8. Поясніть слова дяді Максима: «У малого нема очей, згодом не буде ні рук, ні ніг, ні
волі...»
9. Як ви думаєте, яку роль відіграв дядько Максим у вихованні Петра? (Він вносив
«чоловіче» начало, без якого Петро виріс би, наче «теплична рослина», і замкнувся б у
собі.)
Відсканувавши QR-коди, склавши пазли в єдине ціле, заповніть сходинки дорослішання і
духовного зростання Петруся під впливом Максима і його власного погляду на життя.
Виконавши завдання, кожна група презентує свій ланцюжок подій.
Бесіда
1. Який талант мав Петрусь? (Талант до музики.)

2. Хто розвивав талант хлопчика? (Дядько познайомив його з музикою простого селянина
Йохима, який грав на сопілці. Мати — із серйозною класичною музикою. Саме вона
захопила його грою на фортепіано.)
Перегляд фрагменту фільма «Гра Йохима».
Учитель. Зображуючи процес становлення особистості Петруся Попельського, В.

Короленко використовує багату художню палітру. Як учений-психолог, він крок за
кроком досліджує поступове осягнення світу сліпим хлопчиком через звуки, а також
усвідомлення ним таких важливих понять, як краса, радість, добро, любов до природи,
мистецтво. Ознайомлення з народним мистецтвом слуги Йохима, котрий грав на сопілці
чудові українські мелодії, відкриває Петрусеві норе розуміння світу. Він відчуває й сам
потяг до музики, живої, сповненої справжніх людських почуттів. А фальшиві цінності,
втілені в тих музичних творах, які виконувала його мати на віденському піаніно, Петрусь
не сприймає. Він відсторонюється від такої «музики» і від матері також. Тільки тоді, коли
мати зрозуміла, чого прагне душа Петруся, вона стала грати по- іншому - по-справжньому
красиво, задушевно. Це зрозумів і Йохим, і Петрусь. Так мати змогла повернути любов
сина, котрий змалку відчував різницю між справжнім і несправжнім, щирим і нещирим,
красивим і некрасивим у житті.
3. Подумайте, чи правий був Максим, вирішивши розширити коло спілкування свого

племінника? (Так, він прагнув показати Петрові, що світ набагато ширший, ніж той міг
собі уявити. Дядько хотів подолати замкнутість хлопчика.)
4. Розкажіть про родину Ставрученків.
5. Петро сказав Евеліні: «Мені тільки здається, що я зайвий на світі». Чому у героя
виникали ці думки? Чи згодні ви із цими словами Петра?
Учитель. Евеліна сказала мудру фразу: «У кожного своя дорога в житті». Молоді
Ставрученки висловлювали свої думки із цього приводу, їхні слова стривожили душу
Петра. Окрім того, знання про те, що поза стінами маєтку існує інший світ, теж
стривожило героя. Його мучило відчуття своєї неповноцінності, викликаної сліпотою.
Петро цілком поринув у морок, в особисте нещастя, замкнувся у собі.
Бесіда
1. Яку роль й житті Петра відіграла зустріч із дзвонарем? (У Петра з'явилася думка, що
доля сліпих — зло й образа. У нього почалася душевна криза.)
2. Що вивело Петра з духовної кризи? (Подорож зі сліпими співцями на чолі з Кандибою.)
3. Що дала Петрові подорож зі сліпими співцями? (Петро поба чив і пережив голод,
холод, злидні, приниження. Тобто герой побачив справжнє горе, що було набагато
страшнішим за його недугу.)
4. Як змінився Петро після пережитого під час мандрівки? (Петро вийшов із кризи.)
Робота з текстом
1. Порівняйте гру Петра до подорожі і після.

2. Знайдіть у тексті слова, що свідчать про зміни в душі Петра. («На місці сліпого і
невтомного егоїстичного страждання він носить у душі відчуття життя, він відчуває і
людське горе, і людську радість, він прозрів і зможе нагадати щасливим про нещасних...»)
Проблемні запитання
1. Як би ви відповіли на питання, які були поставлені на початку уроку: «Для чого ж

створена людина? Чи здатна особистість чинити супротив обставинам? Як їй стати
щасливою?»
2. Як ви думаєте, чи став Петро щасливим? У чому його щастя?
Учитель. Щастя кожен з нас розуміє по-своєму. Складовими щастя люди називають
роботу, гроші, родину, кохання, кар'єру та багато інших речей. Для головного героя
повісті В. Короленка «Сліпий музикант» Петра Попельського щастя полягає в тому, що
він знайшов себе. Він став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий
шлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові
Максиму, Петро знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов'язані зі
сліпотою. Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальне життя, пізнав його і зміг
подарувати своє мистецтво людям. Окрім того, Петрові пощастило, що він зустрів
Евеліну. Дівчина покохала його і вийшла за нього заміж. Отже, він щасливий ще й тим,
що пізнав кохання, має сім'ю, маленького сина, який народився зрячим. У нього попереду
щасливе майбутнє.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
VІ. Домашнє завдання

Дібрати цитати для характеристики Петра й Евеліни
Kolizanka
Тема. Володимир Короленко. «Сліпий музикант». Петро Попельський і
Евеліна
Мета: поглибити уявлення учнів про сюжет і композицію повісті; розкрити тему мистецтва і образ
митця у повісті «Сліпий музикант» В. Г. Короленка; розвивати вміння і навички характеризувати
персонажів, пояснювати їхні вчинки і мотиви їхньої поведінки; виховувати прагнення духовного
вдосконалення і пошуку смислу життя
Обладнання: тексти повісті В. Короленка «Сліпий музикант»; фрагменти з фільму «Сліпий музикант»
Тип уроку: комбінований.
II. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.
Завдання.
Упізнайте героя за його характеристикою:
Вирізнявся бійцівським характером. Замолоду він славився всюди «небезпечним
забіякою» і виправдав цю характеристику: поїхав до Італії, де вступив до загону
Гарібальді._________
Любить слухати гру конюха Йохима на дудці __________________
Він грає кожного вечора на дудці, і в один із таких вечорів до нього на стайню
прийшов сліпий панич._________________
Ровесниця Петруся, красива дівчинка, спокійна і розсудлива. ______________
Озлоблений на весь світ. Грубо лає сільських дітей, що намагаються проникнути на
дзвіницю._______________
Людина добродушна, але досить байдужий до усього, окрім
господарства._____________
Завдання. Розгляньте фото і зробіть висновок, чи можуть люди з обмеженими

можливостями досягти успіху в житті.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Робота над темою уроку.
Перегляд епізоду фільму «Зустріч Петруся з Евеліною»

Бесіда
1. Чим був викликаний сум Петруся? (Він соромився своєї сліпоти.)
2. Як поводила себе Евеліна? (Досить впевнено, сміливо.)
3. Як Петрусь сприйняв нову знайому? (Він спочатку проганяв її, а потім сам став
чекати, щоб вона прийшла.)
4. Що найбільше вразило хлопчика в новій знайомій? (Приємний, спокійний голос.
Оскільки до цього «усі знайомі йому діти кричали, сміялися, билися, плакали, але жоден не
говорив так приємно».)
5. Як відреагувала Евеліна на звістку про сліпоту хлопчика? (Вона розплакалася.)
6. Яку роль відіграла Евеліна в житті Петра? (Вона стала його ангелом-охоронцем, а
пізніше коханою, дружиною, матір'ю його сина. Евеліна вносила в їхню дружбу «свій
спокій, свою тиху радість, повідомляла сліпому нові відтінки навколишнього життя», а
він «давав їй своє горе».)
Робота з текстом
- Розкажіть про те, як проходили заняття Петра й Евеліни з дядьком Максимом.
- Знайдіть у тексті портрети Евеліни в різному віці. Проаналізуйте, як змінюється
героїня.
Бесіда
1. Яка, на вашу думку, головна риса вдачі Евеліни?
2. Що зближувало Петра й Евеліну? (Вони обоє були оточені надзвичайною любов'ю своїх
близьких. Обоє вони не знали життя, жили в замкненому світі своїх маєтків.)
3. Який момент у житті був переломним для Евеліни? (Зустріч із братами
Ставрученками. Вона вперше відчула, що існує якийсь інший світ, невідомий і
тривожний.)
4. Яка проблема виникла перед героїнею після зустрічі з братами Ставрученками?
(Поринути в новий світ, у якому не було місця Петрові, або залишитися разом з коханим.)
- Який вибір зробила Евеліна? (Вона вибрала Петра.)
5. Як на вашу думку, чи було жертовним рішення Евеліни залишитися з Петром? (З боку
Евеліни це був вияв щирої і дуже самовідданої любові.)
Творче завдання.
Створіть букет епітетів для Петра й Евеліни, користуючись текстом повісті.
Учитель. Петро й Евеліна вперше зустрілися на лоні природи. Головний герой дуже
тонко сприймав довкілля, тому тема впливу природи на людину в повісті посідає важливе
місце. Знайдіть у тексті описи природи і зачитайте їх, якою зображена природа у творі?
- Які пори року зображені в повісті? (У повісті зображені усі пори року: зима, весна, літо,
осінь.)
ІV. Рефлексія.
Робота в групах
І гр. – розгадує кровсворд
ІІ гр – виконує інтерактивну вправу
ІІІ гр – складає пазли.
Створити візитівку Максима Яценка, дібрати цитати для його характеристики.
.
Тема. Володимир Короленко. «Сліпий музикант». Образ Максима Kolizanka
Яценка, твердість його переконань, увага і повага до інших. Українська
природа, народні образи й традиції в повісті
Мета: показати роль Максима Яценка у становленні головного героя і пошуку ним смислу життя;
розвивати вміння і навички виразного і коментованого читання, характеристики образів персонажів і
визначення художніх засобів їх створення; виховувати ціннісні орієнтації учнів.
Обладнання: текст повісті у перекладі Федора Гавриша; світлини релігійних споруд і краєвидів
Західної України, Контрактової площі в Києві (старі фото); репродукції картин «Сліпі»(1568) П.
Брейгеля, «Сліпий» (1843) Т. Шевченка.
II. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.
Виконання інтерактивної вправи.
https://learningapps.org/9152805?fbclid=IwAR12fxsdqLHrAXjpHUDEY5vk2qP7Gr0Zkble42F-
HkURnPWNUlht4Uqwnq8
Бесіда
- Назвіть героїв, які складали оточення Петра Попельського. (Мати, дядько Максим,
Евеліна, Йохим, Ставрученки, Кандиба.)
1. Як на вашу думку, хто з героїв повісті відіграв у житті Петра найважливішу роль?
Чому?
2. Знайдіть у тексті портрет Максима Яценка. (р. 1, гл. III.)
3. Яка думка хвилювала Максима до народження племінника? («Життя — боротьба і в
ньому немає місця інвалідам». Ставши інвалідом, Максим уважав себе нікому
непотрібним.)
4. Як вплинуло на Максима народження племінника?
5. З якою метою дядько Максим почав вивчати книги, присвячені розвиткові дитячої
душі? (Він намагався зрозуміти дитячу психологію, щоб допомогти Петрові.)
6. Яким був висновок Максима після прочитання книг з виховання? («Боротися можна не
тільки списом і шаблею. Можливо, несправедливо ображений долею підніме із часом
доступну йому зброю на захист інших, обездолених життям, і тоді я недарма проживу
на світі, покалічений старий солдат...»)
7. Який девіз Максим виставив на «бойовому прапорі свого вихованця»? («Знедолений за
скривджених».)
8. Яку систему виховання розробив Максим для Петруся?
Учитель. Сьогодні режим, який був заведений у будинку Попельських за планом
Максима, можна назвати системою гармонійного виховання. Петро прибирав свою
кімнату, виконував фізичні вправи, їздив верхи. Усе це сприяло правильному фізичному
розвиткові хлопця.
Бесіда
1. Яким було ставлення Максима до музичних захоплень племінника? (Він уважав музику
«великою силою, що надає можливості володіти серцем натовпу», але йому хотілося,
щоб Петро також умів співати. «Давні бояни, українські кобзарі і бандуристи були у
більшості випадків сліпими».)
2. Яка музика лунала в домі Попельських? (Класична музика.)
3. Яка роль належала музиці в роки дитинства Петра ? («Це захоплення музикою стало
центром його розумового зростання: воно заповнювало й урізноманітнило його
існування».)
4. З якою метою мати Петра звеліла привезти до маєтку фортепіано? (Вона боролася за
сина, намагалася пересилити вплив Йохима з його дивовижною сопілкою. Хлопчик ліобив
слухати гру старого Йохима, але через деякий час він уподобав фортепіано.)
5. Яке місце зрештою посіла музика в житті Петра? (Музика стала сенсом його життя,
вона подарувала йому не лише прекрасні хвилини насолоди, а й відчуття потрібності в
цьому житті. Петро став служити музиці.)
Учитель. Музикою пройнята уся повість. Вона лунає в будинку Попельських, на вулиці з
уст бандуристів, сліпих співців, бринить у церковних дзвонах.
Бесіда
1. З якою метою Максим дозволив Евеліні навчатися разом з Петром? (Максим розумів,
що хлопчик має спілкуватися з однолітками, але вони не повинні бути жорстокими
до нього. Окрім того, з Евеліною Петро уже не замикався в собі.)
2. Як на вашу думку, чи міг Максим захистити Петра від усіх життєвих тривог і
негараздів? (Ні, цього не може зробити жодна людина. Але Максимові вдалося
полегшити страждання племінника.)
3. З якою метою дядько запросив до Петра Ставрученків? (Він хотів розширити світогляд
сліпого Петра.)
Виразне читання епізоду «Розмова Максима і Петра під час відвідування чудодійної
католицької ікони»
Бесіда
1. Як поводилися герої під час цієї розмови? (Максим рішуче, Петро — розгублено.)
2. Який відгук у душі Петра мала ця розмова? (Розмова розбудила душу сліпого Петра,
підштовхнула до активних дій. Максим поставив перед племінником проблему вибору:
жити спокійно в маєтку чи пізнати страдницьке життя знедолених сліпих співаків.)
З, Якою була мета цієї розмови? Підтвердьте словами з тексту. («Я хотів, щоб ти відчув
чуже горе і припинив так носитися зі своїм...»)
Перегляд фрагменту фільму «Подорож зі сліпцями».

Завдання учням
Висловте свою думку про рішення Максима щодо мандрівки Петра із знедоленими
сліпими співцями. Подумайте, чи мав Максим право так чинити зі своїм сліпим
племінником.
Працюємо з творами мистецтва.

1568 року видатний живописець Пітер Брейгель (Старший) намалював картину «Сліпі».
Вона втілює образ людства, що заблукало в бездуховності. Своїм твором художник
стверджує, що люди повинні внутрішньо прозріти і знайти вихід. Про це пише у своїй
повісті й Володишір Короленко.
- Розгляньте картину «Сліпі». Які думки й почуття викликало у вас це полотно?

1843 року Тарас Шевченко намалював образ сліпого бандуриста, який передував
однойменній поемі. Український геній розкрив глибоку життєву драму народного митця,
але водночас підкреслив у ньому й велику духовну силу, поетичне відчуття краси, яку він
несе у світ.
Учитель. Петро Попельський із допомогою дяді Максима і мандрів із бідними сліпими до

Почаївської лаври увійшов у реальне життя. Він пройшов тими шляхами, якими йде його
народ, і разом із народом він відкривав для себе не тільки великі страждання, але й
мудрість і красу людських взаємин. Це допомогло Петрові по-іншому подивитися на себе
і на свою сліпоту. Він зрозумів, що фізичну ваду можна перемогти силою духу.
Бесіда
1. Якою в повісті зображена мати Петра? Зачитайте її опис.
2. Чому в Анни Михайлівни виникали суперечки з братом?
3. Як ви думаєте, яким було б виховання Петра, якби не було втручання Максима?
Слово вчителя . Не менший вплив, ніж відчуття природи, справили на душу Петра пісні,
музика, звичаї простого народу. У повісті широко використовуються образи з української
культури.
Бесіда
1. Які образи з української культури присутні на сторінках по вісті? (Образи кобзарів,
згадки про козаків, українські народні пісні.)
2. Хто найпершим увів Петра у світ музики? (Старий Йохим, який грав на сопілці.)
3. Знайдіть у тексті рядки, в яких говориться про українську пісню. («Це пісні сильного,
вільного народу. Твої діди по материнській лінії співали їх у степах на Дніпрі, на Дунаї, і
на Чорному морі...»)
4. Яку пісню співав Йохим? («Ой, там на горі та женці жнуть».) Що відомо про цю пісню?
(Це козацька історична пісня XVII ст.)
Прослуховування пісні «Ой, там на горі та женці жнуть»
Бесіда
1. Які образи виникли у вашій уяві під час слухання цієї пісні?
2. Які образи виникали у Петра, коли він слухав цю пісню?
3. Яка ще українська народна пісня згадується в повісті? («З-за крутої гори вилітали
орли».)
4. У зв'язку із чим у повісті згадуються козаки? (У зв'язку з подорожжю, під час якої
Петро, Евеліна, Максим, Анна Михайлівна, Ставрученки приїхали на леваду Остапа і
побували на могилі Ігната Карого — старого козака.)
- Що прочитав Петро на могилі? Як він це зробив? (Петро читав за допомогою пальців.

Він прочитав, кого там поховано і як загинув Ігнат Карий.)
Завдання учням
Сформулюйте роль образів української культури в повісті Н. Короленка «Сліпий

музикант». (Вони створюють атмосферу Сільського життя на Україні, передають
красу природи, розпові рають про простих людей, які наділені здатністю радісно
сприймати життя, незважаючи на його складнощі і на їх важку долю. Українські
мотиви надають повісті неповторного колориту.)
Перегляд фрагменту фільму «Концерт».
Завдання.
Проаналізуйте фінал твору. Чи згодні ви зі словами автора щодо Максима: «Ось і він
зробив свою справу, і він не дарма прожив на світі...»? Аргументуйте свою відповідь.
Висновок.
Короленко стверджує, що людина завжди може досягти реалізації в житті, якщо вона
зосередиться не на своєму горі, не на болісних переживаннях, а знайде духовну мету
існування. Петро Попельський знайшов таку духовну мету - це мистецтво (музика), що
веде його до пізнання світу й самого себе. Подружнє життя з Евеліною і народження сина
- не сліпого, а зрячого - стали для Петра винагородою за його болісні шукання.
Створити постер до книги «Сліпий музикант»*.

Прочитати «Білий Бім Чорне Вухо» Г. Троєпольського.
Kolizanka
Тема. Тема милосердя у повісті Г.Н.Троєпольського «Білий Бім Чорне
Вухо»
Цель: пробудить интерес к повести, вызвать чувство сострадания и жалости ко всему живому,
помочь учащимся разобраться, в чём же заключается милосердие, способствовать воспитанию
нравственных качеств.
Оборудование: портрет Г. Троепольского, тексты повести,высказывание Экзюпери «Мы
ответственны за тех, кого приручили».
«…Читатель – друг!..
Ты подумай! Если писать только о доброте,
то для зла – это находка, блеск, если писать
только о счастье, то люди перестанут видеть
несчастных и в конце концов не будут их
замечать; если писать только о серьёзно-прекрасном,
то люди перестанут смеяться над безобразным … »
Г. Троепольский
Ход урока
І. Организационный момент. Мотивация учебной деятельности.

ІІ. Объявление темы и цели урока.
Учитель. Гавриил Николаевич Троепольский родился 29 ноября 1905 года в селе Новоспасовке
Терновского района Воронежской области. Г.Н. Троепольский – прозаик, публицист, драматург. Родился
в семье православного священника. Детство прошло в деревне, рано познал крестьянский труд. В 1924
году окончил трехклассное сельскохозяйственное училище имени К.А. Тимирязева в селе Алешки
Борисоглебского уезда Воронежской губернии и, не устроившись на должность агронома, пошел
учительствовать в сельскую школу-четырехлетку, преподавал до 1930 г.
Многие годы его жизни связаны с Острогожском, где в течение почти четверти века, он, агроном
по профессии, вел селекционную работу, заведовал сортоиспытательным участком, где ему удалось
вывести несколько новых сортов проса.
Троепольский начинает вести различные записи: охотничьи заметки -наблюдения, пейзажные
зарисовки. Начинающим писателем Троепольский стал, по сути дела, в возрасте 47 лет. «В литературу
Троепольский принес свою тему :«... боль за землю, за судьбу ее сеятелей и хранителей, за степной
простор и высокое небо, за голубые жилки речек и шуршащие камыши...» – так сказал о Троепольском
В.Л. Топорков в статье «Рыцарь русского поля».
На 66 году жизни Троепольский опубликовал произведение, принесшее ему мировую славу – повесть
«Белый Бим Черное ухо» (1971 год).
Эту повесть Троепольский посвятил А.Т. Твардовскому.
Словарная работа.
– Что означает слово милосердие?

Милосердие – готовность помочь кому-нибудь из сострадания, человеколюбия.
Беседа.
- Понравилась ли повесть?
- Какова, на ваш взгляд, основная мысль этой повести?
(Основная мысль повести, по-моему, – это большая дружба и хорошее взаимопонимание между
человеком и собакой, а также доброта, преданность и человечность.
• Повесть показывает , к чему может привести живодёрство и безразличие к судьбе собаки.
Произведение ещё раз доказывает, что собака – друг человека.
• Человек всегда должен оставаться Человеком: добрым, способным к состраданию, готовым
всегда прийти на помощь всему живому.
• В повести Г. Троепольского «Белый Бим Чёрное ухо» рассказывается о судьбе собаки, о её
верности, чести и преданности. Ни одна собака в мире не считает обыкновенную преданность чем-то
необыкновенным, в то же время как не все люди обладают преданностью друг к другу и верностью
долга. Очеловечивая страдающее животное, собаку Бим, автор показывает утерявши х человеческое в
себе людей.)
Сам писатель так определил назначение своего произведения: «В моей книге единственная цель –
говорить о доброте, доверии, искренности, преданности».
- Какой породы был Бим, как он попал к Ивану Ивановичу?

(Он родился от породистых родителей, сеттеров, с длинной родословной. При всех достоинствах был
недостаток, который отразился на его судьбе. Он должен быть обязательно «чёрный, с блестящим
синеватым отливом – цвета воронова крыла, и обязательно чётко ограниченными яркими рыже-
красными подпалинами». Бим же выродился таким: туловище белое, но с рыженькими подпалинами и
даже чуть заметным рыжим крапом, только одно ухо и одна нога чёрные, действительно – как
вороново крыло; второе ухо мягкого желтовато-рыженького цвета. Бима хотели утопить, но Ивану
Ивановичу стало жалко такого красавца: глаза ему понравились, видите ли, умные. Иван Иванович
кормил Бима соской с молоком, и он засыпал на руках хозяина в объятиях с бутылочкой молока.)
- Как вы думаете, почему Бим стал добрым, верным псом?

(Бим стал добрым псом благодаря Ивану Ивановичу. К двум годам он стал отличной охотничьей
собакой, доверчивой и честной. Тёплая дружба и преданность становилась счастьем, потому что
«каждый понимал каждого и каждый не требовал от другого больше того, что он может дать.» Бим
твёрдо усвоил: поцарапайся в дверь, тебе откроют обязательно; двери и существуют для того, чтобы
каждый мог войти: попросись – тебя впустят. Только не знал Бим и не мог знать, сколько потом будет
разочарований и бед от такой наивной доверчивости, не знал и не мог знать, что есть двери, которые
не открываются, сколько в них не царапайся).
- Расскажите об Иване Ивановиче. Какой это был человек?

(По мнению учащихся, Иван Иванович – большой души человек, любит природу и понимает её. Его
радует в лесу всё: и подснежники, кажущиеся капелькой неба на земле, и небо, окропившее лес уже
тысячами голубых капель. Он обращается к людям в своём дневнике с такими словами: «О беспокойный
человек! Слава тебе вовеки, думающему, страдающему ради будущего! Если тебе захочется отдохнуть
душой, иди ранней весной в лес к подснежникам, и ты увидишь прекрасный сон действительности. Иди
скорее : через несколько дней подснежников может и не быть, а ты не сумеешь запомнить волшебство
видения, подаренного природой! Иди, отдохни. «Подснежники – к счастью»,- говорят в народе»).
- Чем больше всего вас покорил Бим?

(Больше всего Бим покорил меня своей верностью, преданностью и любовью к хозяину. Когда Ивана
Ивановича положили в больницу, он не мог ни есть, ни пить, целыми днями ходил по улицам в поисках
своего дорогого друга. В него бросали камни. били, он голодал, но он ждал возвращения своего хозяина ).
ІХ. Какова цель жизни Бима?
– Искать и ждать хозяина.
- Бим доверял людям. А когда он начал терять веру в человека? (Он впервые оскалился и укусил Серого).
Просмотр фрагмента из фильма С.И. Ростоцкого «Белый Бим Чёрное ухо». Эпизод: «Бим у
Серого».
– Бим мог отличить добрых людей от злых. «Тётка и Курносый – люди просто нехорошие. А вот этот…
этого Бим уже ненавидел! Бим начинал терять веру в человека».
- Какие эпизоды произвели на вас наибольшее впечатление? (Я читал и плакал, когда Бим бежал за
поездом, очень устал, и женщина напоила его водой. Бим выпил из рукавицы почти всю воду. Теперь он
посмотрел женщине в глаза и сразу же поверил: хороший человек. И лизал, лизал её грубые, в трещинах,
руки, слизывая капельки, падающие из глаз. Так второй раз в жизни Бим узнал вкус слёз человека: первый
раз – горошинки хозяина, теперь вот эти, прозрачные, блестящие на солнышке, густо просолённые
неизбывным горем.
– Наибольшее впечатление на меня произвёл эпизод, когда лапа Бима попала в стрелку. Бим попрыгал на
трёх ногах, измученный, изуродованный. Он часто останавливался и лизал онемелые и припухшие пальцы
больной лапы, кровь постепенно утихла, а он всё лизал и лизал до тех пор, пока каждый бесформенный
палец не стал идеально чистым. Это было очень больно, но другого выхода не было; каждая собака это
знает: больно, но терпи, больно, а ты лижи, больно, но молчи.
– Мне очень жалко было Бима, когда заяц скрылся из виду, Клим снова рассвирепел: он подошёл
вплотную к Биму и с размаху ударил его со всей силы носком громадного сапога в грудь. Бим охнул. Как
человек охнул. «О-о-х! – вскрикнул протяжно Бим и упал. – Ох, ой… – говорил теперь Бим человеческим
языком. – Ой … За что?!» И смотрел мучительным, страдающим взглядом на человека, не понимая и
ужасаясь.
– Меня поразила бесчеловечность Семёна Петровича, отца Толика, который привязал Бима к дереву в
лесу в конце ноября, развернул узелок, вынул из него миску с мясом и поставил перед Бимом, не произнося
ни единого слова. Но отойдя на несколько шагов, обернулся и сказал: «Ну, бывай. Вот так».
Бим сидел до рассвета, продрогший, больной, измученный. Он с трудом перегрыз верёвку и освободился.
Бим понял, что к Толику теперь идти не надо, что он теперь пойдёт к своей родной двери, никуда
больше).
- Как Бим попал в железный фургон?

- Почему Тётка так поступила с Бимом? (Тётка ненавидела Бима. Она хотела отомстить ему за то, что
он не подал ей лапу в квартире Ивана Ивановича, испугался. Гость не поверил Тётке, что Бим мог её
укусить (он однажды лизнул ей руку – не от избытка чувств только к ней лично, а к человечеству
вообще). Когда подъехал к дому фургон, Тётка сказала, что Бим – это её собака, конец верёвки на шее
перегрызла, кусает каждого.
«Чего оскалилась? Не умеешь собак держать, так и не мучила бы. Сама наела лягушкино рыло, а собаку
довела – жутко смотреть: на собаку не похожая», – сказали собаколовы Тётке.
Просмотр фрагмента «В фургоне» фильма Ростоцкого «Белый Бим Чёрное ухо».
Бим погибает, но его короткая жизнь отразилась добром на многих судьбах – сдружила Толика и
Алёшу. Родители Толика изменили своё отношение к Биму (писали объявления в газету, искали собаку).
Молодой Иван, собаковод, навсегда оставил своё занятие.
«Иван Иванович ощутил в себе, в той пустоте, что осталась после потери друга, теплоту. Не сразу он
догадался, что это такое. А это были два мальчика, их привёл к нему, сам этого не ведая, Бим. И они
опять придут, придут не раз»).
- Какие мысли и чувства вызвала у вас повесть?
ІІІ. Рефлексия.
Повторити вивчений матеріал, підготуватися до контрольної роботи.

Kolizanka
Тема. Контрольна робота № 4. Людські стосунки
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями знань з теми; розвивати уміння застосовувати набуті знання
практично; виховувати культуру писемного мовлення.
Тип уроку: урок перевірки знань, умінь і навичок.
I. Організаційний момент.
III. Оголошення теми й мети уроку. Актуалізація опорних знань учнів.

Виконання завдань за варіантами.
IV. Підбиття підсумків уроку
V. Домашнє завдання
Підготувати інформативну картку про Японію, презентацію про життєвий і творчий

шлях М. Басьо*
Kolizanka
Тема. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця.
Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. Зображення станів
природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст
Мета: ознайомити учнів з особливостями японського поетичного світобачення та з жанром японської
поезії хайку; розповісти про великого японського поета й мислителя Мацуо Басьо; проаналізувати вибрані
хайку, під час аналітичного дослідження звернути увагу учнів на естетичне сприйняття краси в японській
поезії; розвивати навички аналізу ліричного твору; сприяти формуванню в учнів естетичного сприйняття
світу.
Тип: урок-діалог
Обладнання: презентація про Японію, про творчий та життєвий шлях Мацуо Басьо, відеоролик
«Природа Японії»
II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні ми з вами розпочинаємо нову тему «Поетичне бачення світу» та

вирушаємо до чудової екзотичної Японії. Але перед тим, як розпочати цікаву та
незвичну подорож, поміркуйте, як ви розумієте формулювання нашої теми?
У 5-му класі на уроках світової літератури ви вже знайомилися з культурою та
фольклором Японії. Які японські народні казки ми вивчали? (Казки «Іссумбосі, або
Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик».)
Отже, ми вирушаємо до загадкової країни Ніхон, що в перекладі означає
«Країна Вранішнього Сонця». А називають її так тому, що вона першою вітає світло
вранішнього сонця. Культура Японії сягає своїм корінням у глибину століть, а
японська літературна традиція вважається давньою та високорозвиненою.
Презентація учнями інформаційних карток про Японію.
Учитель. Життя Японії неможливо уявити без поезії. Одна з найдавніших традицій
у цій країни — довіряти свої почуття й думки віршам. Поетичні рядки тут можна
знайти скрізь: на картинах, дерев’яних ляльках, рушниках, серветках тощо. Коли
цвіте сакура, усі японці стають поетами, приколюють папірці зі своїми віршами
прямо до квітучих дерев або голосно декламують. З усіх майстрів японської поезії
найвідомішим є Мацуо Басьо, про якого знають навіть найменші мешканці країни.
Мандруючи Японією, можна будь-де зустріти храми, пам’ятники й навіть просто
камені, що позначають місця, пов’язані з життям Мацуо Басьо. Вони сповіщають про
те, що тут такого-то року побував поет і на цьому місці склав таке-от хайку… Є
навіть пам’ятник жабі, що стрибає в ставок.
На старім ставку
Жаба в воду плюснула –
Чули ви таку?
(Переклад Миколи Лукаша)
Уже понад три століття ми прислухаємося до плюскоту цієї маленької жабки…
Мацуо Басьо писав про те, що природа завжди жива, а ми, її діти, мусимо бути
мудрими до неї і до себе самих. До речі, японці вважають це хайку жартівливим
(хоча нам, європейцям, так не здається). Річ у тім, що до Мацуо Басьо жабку і старий
ставок описували з допомогою звуків — скрекотання жабки. А в хайку Мацуо Басьо
натомість скрекотання — повна тиша, і тільки кола на воді, які залишила по собі
жабка… В оригінальному тексті це низка образів: простір ставку, стрибок жабки і —
більш нічого… Мить, яка більше не повториться ніколи! Можна посміхнутися, а
можна і замислитися…
Візитівка Мацуо Басьо (виступи учнів)
1. Розглянувши кроссенс, розкажіть про поета.
2. Прочитайте вислів, зашифрований в хмаринках слів.
Учитель. Як же виник жанр хайку? У давнину в Японії була така традиція: вірш
творив не один поет, а декілька. Одну частину вірша (із трьох рядків: 5+7+5 складів)
співав чи проговорював перший поет, а наступну (із двох рядків: 7+7 складів) —
виголошував другий, потім знову вступав третій, четвертий… Так могло тривати
дуже довго. Ця давня гра у віршування називалася «ренґа». Вона була довгою і
складною, тому здебільшого була цікавою як забавка для освічених людей. Пізніше
став популярним спрощений варіант «ренґи», який називався «хайкай-ренґа» або
просто «хайкай». Пізніше три поетичні рядки набули самостійного значення. Так
виник жанр хайку, якому надав довершеності японський поет Мацуо Басьо. Він
наблизив хайку до життя простих людей.
Словникова робота
Хайку — традиційний жанр японської поезії; неримований вірш, що
складається з трьох рядків: у першому — 5 складів, у другому — 7, у
третьому — 5.
Характерні особливості жанру хайку:

— стислість;
— зв’язок життя або станів людини з природою;
— утілення краси природного й повсякденного;
— прийоми малювання словом (миттєві враження, зорові й звукові образи);
— підтекст;
— філософський зміст.
Хайку вважають жанром пейзажної лірики, що будується на певному

домінуючому образі, який має викликати в уяві закінчену картину. Однак із самого
початку хайку виходили за межі однієї пейзажної замальовки. В трирядкових
ліричних поезіях знайшли відображення й особливості японського
світосприйняття, звичаї та вірування японців, спосіб життя японського народу в
найхарактерніших подробицях, найтонші порухи душі. Найчастіше розповідь в
хайку ведеться в тепе-рішньому часі. Це дає змогу автору показати свої
переживання, які він відчуває у момент написання хайку. Також дуже важливим є
те, скількома рисками малюються ієрогліфи хайку, які стоять поряд. Якщо кількість
рисок рівна, то японці вважають, що це гарне хайку. А чим більша різниця в
кількості рисок — тим воно гірше. Хайку заборонено писати на політичні, релігійні
теми, а також про кохання.
Мацуо Басьо написав три правила хорошого хайку:
Сабі — зосередженість, спокійна радість самотності;
Сіфі — усвідомлення гармонії прекрасного;
Наусомі — глибина проникнення.
За кожною порою року закріплений спеціальний набір слів, їх називають

сезонними. Наприклад, на весну у вірші вказують квітки сливи, персика, сакури. А
якщо поет описує літо, то в хайку з’являються слова «спека», «злива», «полуденний
відпочинок».
Перегляд відеофільму «Японська сакура і поезія хоку».
ІV. Аналітичне дослідження хайку Мацуо Басьо

Завдання. Послухайте знаменитий вірш Мацуо Басьо, який став відправною
точкою в творчому шляху майстра:
На голій гілці Крук самотній.

Осінній вечір... (переклад А. Сіренка)
- Яке враження залишила поезія? Що здалося дивним?
- Яка картина постає у вашій уяві?
- Які кольори переважають у поетичній замальовці? Яка пора року змальована у
поетичному тексті?
- Які емоції зазвичай викликає в людей картина пізньої осені за вікном?
- Який настрій ви відчули в поезії?
- Які слова хайку створюють цей настрій?
- Як ви гадаєте, про який період людського життя йдеться в хайку?
- Поміркуйте, чи щаслива старість змальована в тексті?
Який душевний стан ліричного героя передає хайку?
Яким чином ліричний герой пов’язує свій душевний стан із природою?
Учитель. У Японії хоку пишуть усі. Існує навіть щорічний конкурс на швидкість
написання хоку. Переможець одного такого конкурсу склав 23000 хоку за день (16 за
хвилину). Мацуо Басьо хоку про самотнього крука, що «тихо старіє» «на голій гілці»,
писав декілька років, і ось уже понад 300 років ця поезія вражає читачів своєю
досконалістю. Ім’я ж людини, яка зуміла скласти 16 хоку за 1 хвилину, усі вже
встигли забути. Адже «хоку не можна складати з різних шматків, - писав мудрий
Басьо. - Його треба кувати як золото».
Головне джерело поезії в Японії — це любов до природи, милування кожною її
миттєвістю, відчуття єдності з будь-якою природною істотою чи явищем. Тому
здавна в японській поезії використовуються так звані сезонні слова, що
відповідають кожній порі року (весна — соловей, павутиння, квіти вишні (персиків,
сливи та ін.), жайворонок, метелик та ін.; літо — злива, зозуля, розквітлі півонії,
спека, полудневий відпочинок та ін.; осінь — місяць, зірки, роса, збір урожаю,
червоне кленове листя, хризантеми та ін.; зима — сніг, іній, лід, теплий одяг, вогонь
та ін.). У хайку Мацуо Басьо також є «сезонні слова», що розкривають не тільки стан
природи, але і внутрішній стан людини.
Виразне читання хайку Мацуо Басьо в перекладах Миколи Лукаша (за

підручником).
Творче завдання.
Знайдіть сезонні слова у хайку письменника. Яку пору року вони засвідчують?
V. Рефлексія.
Вікторина
1. Яким поетичним висловом часто послуговуються, називаючи Японію? (Країна
сонця, що сходить)
2. Що в перекладі означає літературний псевдонім «Басьо»? (Бананова пальма)
3.Що символізує в мистецтві Японії вислів «бананова пальма»? (нестійкість,
змінність, плинність часу)
4.Звідки Мацуо Басьо черпав враження для створення хайку? (З життя, з
довготривалих мандрів)
5.Яка головна тема хайку Мацуо Басьо? (Тема природи і людини)
6.Творчість яких китайських поетів стала прикладом для Мацуо Басьо? (Лі Бо і Ду
Фу)
7. Що таке хайку? (Хайку – поетична форма японської поезії, тривірш)
8. Який музичний інструмент завжди носив у своїй торбинці Мацуо Басьо? (Флейту)
9. Які дві ознаки дають можливість називати хайку поезією загадки?
(Асоціативність, лаконічність)
10. Які образи завжди використовував Мацуо Басьо в своїй творчості? (Місяць, осінь,
дощ, сакура, слива та ін..)
11. Яке японське прислів’я любив повторювати Мацуо Басьо вслід за своїм батьком?
(День без праці – день без їжі)
12. Чому Мацуо Басьо називають Петраркою японської поезії? (Басьо зумів поєднати
класичне хайку з народним)
VI. Домашнє завдання.

С. 170-174 прочитати.
Вивчити напам’ять 3—4 хайку за вибором. Намалювати малюнок до одного з хайку.
Kolizanka
Тема. Створення власних хайку за принципами художнього паралелізму
та асоціацій
Мета: поглибити знання учнів з японської поезії; здійснити аналітичне дослідження окремих хайку
Мацуо Басьо; звернути увагу на особливості жанрової специфіки хайку; вчити учнів виразному читанню
хайку; формувати навички аналізу ліричного твору; розвивати образне мислення; сприяти вихова нню
любові до прекрасного.
Обладнання: відеоролик «Цвітіння сакури».
Учитель. Сьогодні ми продовжуємо насолоджуватися неперевершеною японською

поезією, відкриваючи для себе дивовижний світ образів природи, чуттєвих переживань та
глибоких філософських міркувань. Японці стверджують, що мистецтво японської поезії
містить у собі сутність східного світогляду: світ прекрасний і кожна річ теж прекрасна. І
гармонію слід шукати в простих речах навколо. Ми сьогодні спробуємо доторкнутись до
прекрасного та вічного, занурюючись у світ, що постає в хайку Мацуо Басьо.
III. Актуалізація опорних знань

- Що вам відомо про Мацуо Басьо?
- Що таке хайку? За якими правилами складалися такі вірші? Схарактеризуйте прийом
художнього паралелізму, наведіть приклади.
- Чи сприяють різні переклади хайку українською мовою більш глибокому розумінню
твору?
- Чому японці вважають, що читач — співавтор хайку? Як слід читати хайку? Які хайку ви
обрали для виразного читання напам’ять?
IV. Робота над темою уроку.

Психологічна хвилинка.
Перегляд відеоролику «Японський сад квітів», «Цвітіння сакури».
Створення власних хайку.

Учитель. Японці стверджують, що прозу пишугь люди, а ось поезія це воістину Божий
дар. Поетичні змагання в складанні хайку в Японії дуже популярні, щороку тисячі японців
змагаються за право називатися найкращим поетом. На нас сьогодні чекає захоплива
творча пригода — ми з вами станемо творцями хайку! І хоча змагання в складанні хайку
ми проводити не будемо, адже ми тільки на початку творчого шляху, сьогодні ви маєте
унікальну можливість відчути себе справжніми Поетами!
Опрацювання пам’ятки «Як складати хайку»

Головна особливість хайку — стислість.
У класичному японському хайку— 17 складів.
У Японії хайку записують в один рядок, у нас же традиційно склався трирядковий запис.
Перший рядок — 5 складів, другий — 7, третій — знову 5.
В кінці 17 складів потрібно вмістити закінчену думку.
Другою особливістю хайку є тема. Класичне японське хайку завжди оповідає про
зміни пір року, а також містить пряме або непряме згадування конкретного сезону. У
Японії це називається «сезонне слово».
У хайку завжди присутні два плани: загальний і конкретний. Загальний, космічний
план виражається якраз «сезонним» словом, що символізує зв’язок з природою, єднання.
А конкретний — способом опису: не просто падає листя, що свідчить про настання пізньої
осені, а саме цей конкретний листок привернув увагу поета та спонукав його до певних
роздумів і творчості.
Композиція хайку. Перший рядок задає тему, другий — розкриває, третій —висновок.
Найкраще - це несподівано, яскраво. Як і будь-яка кінцівка, третій рядок повинен
створювати відчуття завершеності.
Пам’ятайте, що в хайку стан природи нерозривно пов'язаний зі станом душі головного
героя та людини в цілому (принцип художнього паралелізму).
Учитель. Уважно подивіться на фото із зображеннями японської природи. Оберіть

пейзаж, який найбільше вражає, приваблює вас. Які асоціації у вас викликають ці образи
природи? Уявіть, що ви опинилися дійсно в цьому прекрасному місці. Що ви відчуваєте?
- Яке сезонне слово ви збираєтеся використати у вашому хайку?
- Як природа, що оточує вас,
пов’язана зі станом вашої
душі?
- Чим це може бути важливе
для інших людей?
Створення власних хайку.
(Кожна група отримує
картки, попрацювавши з
якими, створять власні
хайку)
V. Підсумок.
Бесіда.
- Що ви відчули, створюючи хайку?
- Чи згодні ви зі словами Учителя, що створення хайку — мить?
- Яким чином, слухаючи хайку ваших однокласників, ви краще дізналися про їхні думки
та почуття?
- Чим збагатили вас уроки з вивчення хайку?
- Як ви гадаєте, навіщо сучасному європейцю вивчати японську поезію хайку?
Учитель. Поезія хайку не тільки дарує людині унікальну можливість поглянути на світ
новими очима, побачити красу в простих речах. Це дивовижне мистецтво звільняє творчу
енергію людини, дає розкритись таланту та дає сили з радістю й вдячністю зустрічати
кожнен новий день життя!
VIІ. Домашнє завдання.
Продовжити роботу над хайку, створити візитівку Шотландії*.

Kolizanka
Тема. Роберт Бернс. «Моє серце в верховині…». Ідея любові до
батьківщини у вірші Бернса
Мета: ознайомити учнів із постаттю шотландського поета Роберта Бернса; здійснити аналітичне
дослідження тексту поезії «Моє серце в верховині», звернути увагу учнівської аудиторії на особливості
поетичного втілення ідеї любові до батьківщини; формувати навички аналізу ліричного твору,
розвивати навички аналітичного читання поетичного тексту; сприяти вихованню патріотизму
школярів.
Обладнання: відеоролики «Життя й творчість Роберта Бернса», аудіозапис пісні «Моє серце в
верховині».
II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Залишаючи Країну Вранішнього Сонця, але назавжди зберігаючи в серці
неповторну красу японської поезії, ми вирушаємо до Шотландії, до краю гір та озер, до
батьківщини знаменитого Роберта Льюїса Стівенсона, чию творчість ми вивчали у І
семестрі. Шотландія подарувала світові ще одного талановитого митця, поета, чиї твори
стали народними піснями та багато років вважаються гордістю й надбанням
шотландського народу. Український кобзар Тарас Шевченко назвав Роберта Бернса
«поетом народним і великим». Чому? Ось це нам і належить сьогодні з’ясувати. Об’єктом
нашого аналітичного дослідження та естетичної насолоди стане вірш, який кожен
шотландець знає напам’ять, — «Моє серце в верховині...». Занурившись у світ почуттів
ліричного героя, ми маємо збагнути головні цінності внутрішнього світу героя, його
ставлення до рідної землі, зрозуміти неповторний стиль автора, особливості поетичного
втілення ідеї любові та туги за рідною землею в поетичному тексті.
III. Опрацювання життєвого й творчого шляху поета.

Віртуальна подорож до Шотландії (візитівки, створені учнями)
Знайомство з поетом Робертом Бернсом (презентація)
Робота в групах (кожна група отримує

картку).
І група – Розшифруйте ребус. Що означає це
слово? Доведіть або спростуйте думку про те, що
Роберт Бернс був саме таким.
ІІ група – Що язнаю про Шотландію?
ІІІ група – Розшифруйте ребус. Відскануйте QR-
код та дізнайтеся більше про національні символи
країни. Запишіть або намалюйте їх.
Прослуховування пісні на вірші Роберта Бернса «Моя любов».
Бесіда:
- Яке враження справила на вас розповідь про великого шотландця?
- Яке місце в житті Роберта Бернса займала поезія та творчість?
- Що було головним у житті поета?
IV. Аналітичне дослідження поетичного тексту
Прослуховування аудіозапису вірша.
Читання мовчки.
Виразне читання поезії учнем.
«Бачу, чую, відчуваю»

Читаючи поезію, я …. Бачу…, чую…, відчуваю…
Завдання. Проаналізуйте і запишіть, які зорові і слухові деталі добирає поет.
Аналіз поезії.
Бесіда.
- Спробуйте сформулювати одним реченням тему вірша. (Любов до рідної землі.)
- Прочитайте перший рядок поезії. Де залишає ліричний герой свої серце й душу?
- Чому автор не дає конкретної географічної назви? (Верховина — вся його рідна земля.)
- Як ви розумієте метафору другого рядка? (Всі думки прагнуть до батьківщини, тільки
вітчизна дає відчуття польоту.)
- Поміркуйте, про що мріє ліричний герой.
- Яким змальовує рідний край ліричний герой? Які найважливіші чесноти своєї вітчизни
називає?
Доведіть думку цитатами поезії. («Честі й слави батьківщино, вольності розмай!».
Ліричний герой пишається своїм народом, своєю батьківщиною за її волелюбність, її
честь, її славу.)
- Як ви гадаєте, чому перші рядки поезії починаються зі слів «моя», «моє»? (Підсилюється
враження від особистого ставлення, позиції ліричного героя. Відчувається, що любов до
рідної землі є найголовнішою в житті героя.)
- Чому перші чотири рядки другої строфи розпочинаються з одного слова (з
анафори)«прощавайте»? - Як ці повтори ріднять поезію Бернса з народною піснею?
(Відчувається туга та печаль ліричного героя, він повторює слово «прощавай», ніби сам
не вірить, що прощається з рідною Шотландією.)
Учитель. Часто у віршованій мові порушується порядок слів у реченні, слова

розташовуються часом дивно та незвично. Наприклад, міняються місцями підмет та
присудок. Такий художній засіб називається інверсією. Знайдіть приклади інверсії в тексті
та поміркуйте, з якою метою автор вводить таку стилістичну фігуру в твір? («Моя дума в
верховині соколом буя», «Хоч іду я на чужину...». Мова вірша стає більш образною та
виразною. Слова, які переставлено місцями, одразу інтонаційно виділяються, й автор
зосереджує увагу читача на тих словах, які розкривають його авторську думку. В рядках
поезії автор робить акцент саме на любові до рідної землі та необхідності їхати на
чужину: «Прощавайте, сині гори...» На перше місце автор ставить присудок, щоб
підсилити біль ліричного героя від скорої розлуки з батьківщиною.)
- Якою постає перед читачем рідна земля? Як автор чотирма рядками зміг передати красу
та неповторність цілої країни? Знайдіть епітети, поясніть їхнє смислове навантаження.
(Автор з любов’ю та захопленням описує прекрасну країну з синіми горами, білими
луками, швидкими ріками. За допомогою виразних епітетів автор розкриває внутрішній
світ ліричного героя, його любов до рідної землі, відчуття гармонії та єдності з
батьківщиною, характеризує країну дивовижної краси.)
Учитель. Епітети, які часто вживаються з одними й тими ж словами, називаються

постійними епітетами: козак — молоденький, кінь — вороненький, зброя — ясная, шлях
— битий. (Характерний троп для фольклору. Постійні епітети залюбки використовували
поети, що отримали високе звання народних.)
- Наведіть приклади постійних епітетів з тексту. Поміркуйте, з якою метою автор вводить
їх у текст? («Сині гори», «білії сніги», «дикі пущі», «буйні ріки», «бистрі ручаї». Постійні
епітети допомагають створити епічну, народну картину рідної землі.)
- Чому автор завершує поезію тими ж рядками, що й починає? Чому автору потрібен був
рефрен?
Учитель. Рефрен — повторення
групи слів, рядка або кількох
віршових рядків у строфах.
(Складається враження цілісної
картини, завершеності.
Водночас автор дає зрозуміти,
що для ліричного героя його
земля, любов до батьківщини є
стрижнем існування.
Використання рефрену ріднить
поезію з народними піснями,
баладами. Ліричний герой стає
уособленням цілого народу.)
- Знайдіть у тексті антитезу. Яку
роль вона виконує? (Рідна земля
— чужина; відчай від
необхідності розлучатися —
надія на швидке повернення на
батьківщину. Антитеза дає автору можливість продемонструвати весь спектр емоцій,
що вирують у душі головного героя.)
Бесіда.
- Що ріднить поезію Роберта Бернса з народними піснями?
- Які цінності стали центром художнього світу поезії?
- Чому творчість Роберта Бернса мала величезний вплив на розвиток шотландської
літератури?
- Чому вірші Роберта Бернса стали народними піснями, які знає кожен шотландець?
- Чому Т.Г. Шевченко назвав Бернса «поетом народним і великим»?
- Чому особисто вас навчила ця прекрасна поезія?
Підготувати виразне читання напам’ять поезії Роберта Бернса «Моє серце в верховині».
С. 188 – 191 – прочитати.
На спільній презентації «Подорож навколо світу» створити один слайд – розповідь про
місто, в якому побував (покликання в класрумі)*
Kolizanka
Тема. Джанні Родарі. «Листівки з видами міст». Широта світу та його
сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу і
прагнення до його відкриття
Мета: ознайомити учнів із творчістю Джанні Родарі; здійснити аналітичне дослідження поезії
«Листівки з видами міст»; виокремити художні світи твору; звернути увагу учнівської аудиторії на
авторське світобачення в смисловому полі тексту; формувати навички аналізу ліричного твору;
розвивати образне мислення, навички вдумливого аналітичного читання художнього тексту; сприяти
вихованню поваги до Людини.
Обладнання: слайд-шоу «Листівки Італії».
Дивних багато в світі див,

Найдивнішє із них - людина...
Софокл
II. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності
- Чи любите ви подорожувати? Які країни і міста відвідали?
Перегляд спільної презентації «Подорож навколо світу»
III. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. Із країни гір та озер ми переносимося до сонячної Італії. Письменник, творчість
якого ми сьогодні розпочинаємо вивчати, нагороджений найвищою премією в галузі
дитячої літератури — премією Ганса Крістіана Андерсена. Цей дивовижний письменник
створив добрі й веселі історії про хлопчика-цибулинку, про хлопчика Джельсоміно, що
володів чарівним голосом. Ім’я цього письменника — Джанні Родарі. Сьогодні ми
ознайомимося з його поезією «Листівки з видами міст», спробуємо розкрити авторський
задум та побачити світ таким, яким його бачить поет.
Розповідь учня про письменника.

Джанні Родарі (Rodari, Gianni — 23.10.1920, Оменья - 14.04.1980, Рим) - італійський
письменник.
Був учителем початкових класів. Брав участь у русі Опору. Після війни, у 1948 p., став
літературним співробітником міланського видання газети «Уніта». За сприяння Родарі у
цій газеті було створено спеціальний дитячий куточок, у якому він публікував свої вірші.
У 1951 р. побачила світ перша поетична збірка Родарі «Книжка веселих віршів» («І libro
delle filastrocche»). Так само, як у дитячій свідомості фантазія поєднується з подіями
реального життя, у поезії Родарі образи народних казок переплітаються з реальними
персонажами («Куди поділися феї», «Лист до феї»).
Хоча письменник і не спрощував проблем, які порушував у своїх віршах, проте вони
залишаються зрозумілими для маленьких читачів. Без зайвої моралізації Родарі розповідає
про різні професії, кожна з яких має свої барви, особливий, неповторний аромат («Чим
пахнуть ремесла», «Запахи ремесел»).
За своєю формою твори Родарі близькі до італійського дитячого фольклору. У 1951 р.
Родарі став редактором дитячого ілюстрованого тижневика «Піоньєре», на шпальтах
якого опублікував повість-казку «Пригоди Цибуліно» («Il romanzo di Cippollino»).
Цибуліно — це хпопчик- цибулинка, який виявляє хоробрість та кмітливість у боротьбі
проти злого синьйора Помідора та чванькуватого барона Апельсина. Після публікації
повісті-казки Родарі продовжував писати про Цибуліно. У журналі «Піоньєре»
письменник регулярно розповідав про нові пригоди хлопчика-цибулинки на вулицях
італійських міст. У подібному стилі написані й інші повісті-казки Родарі, у тому числі
«Казки по телефону» («Fscvole al telefono», 1962).
У повісті-казці «Подорож Блакитної Стріли» читач потрапляє в світ ляльок, що прагнуть
принести радість бідним дітям. Одночасно відбувається багато цікавих подій. При цьому
Родарі не лише розважає, а й говорить про такі важливі поняття, як дружба,
справедливість, доброта.
Побутова реалістична повість «Маленькі волоцюги» й казкова повість «Джельсоміно в
Країні брехунів» розповідають про непросте життя мешканців Південної Італії.
У 1966-1969 pp. Родарі працював над спільними проектами з дітьми. У 1970 році за внесок
у розвиток дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Крістіана Андерсена, що
зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори
почали перекладатися іншими мовами народів світу.
Бесіда:
-Яке враження справила на вас розповідь про життя й творчість Джанні Родарі?
- Які історії розповідав Джанні Родарі дітям?
- Про які важливі речі говорив письменник з маленькими читачами?
- Як ви думаєте, чому існує так багато екранізацій творів Джанні Родарі?
«Асоціативна характеристика» - підберіть особистісні риси Джанні Родарі, які б

починалися літерами його імені.
IV. Аналітичне дослідження тексту поезії.
Бесіда на з’ясування первинного рівня сприйняття тексту
- Які почуття викликала у вас ця поезія?

- Які образи намалювала ваша читацька уява?
- Чи не виникло у вас бажання одразу ж вирушити в далеку подорож до Італії? Як ви
вважаєте, що так вплинуло на ваше бажання?
- Які ще думки та бажання виникли під час читання поезії?
Аналіз поетичного тексту
Виразне читання поезії учителем та учнями.
- Чому поезія розпочинається зі згадування листівок? (Часто люди милуються листівками

із зображенням видатних пам’яток культури та архітектури, гарних краєвидів.
Туристи, подорожуючи країнами, часто купують такі листівки на згадку або щоб
послати своїм рідним та друзям. Листівки викликають не тільки захоплення чудовими
куточками земної кулі, а й бажання подорожувати, відкривати для себе всю широту та
красу світу.)
- На скільки частин ви умовно поділили б текст поезії? (Текст поезії умовно ніби
розпадається на дві частини: на опис Італії за листівками та роздуми автора про
реальне життя людей.)
- Чому автор використовує такий «розподіл» у тексті? (Щоб продемонструвати читачам
як красу Італії, так і життя її людей.)
- Поміркуйте, ці частини поезії зіставлені чи протиставлені? Який прийом використовує
автор? (Частини поезії протиставлені між собою, автор використовує антитезу, щоб
примусити читача замислитися та придивитися уважніше до реального життя людей.)
Перегляд слайд-презентації з видами міст, про які пише Дж.Родарі.
- Як, по-вашому, ставиться ліричний герой до своєї країни? (Ліричний герой захоплюється
прекрасною Італією, її історичними пам’ятками та чудовими краєвидами . «Ось Рим:
Колізей, Капітолій і Форум... / Мілан із славетним готичним собором. / Ось Піза з своєю
похилою вежею. / Венеція краля з каналів мережею. / Ось Генуя — гавань, палаци
блискучі, / Неаполь, затока, Везувій димучий...»)
- До кого звертається поет у другій частині? (До читача, до туриста, до людини.)
- Як ви розумієте прохання автора поглянути за картинку? (Зрозуміти та побачити
справжнє життя людей у цих гарних містах, де завжди повно туристів.)
- Хто насправді цікавить поета? (Прості люди.)
- Які питання ставить автор читачу? Що прагне показати? («А глянь за картинки — чи так
воно вийде? / Чи справді в Венеції тільки й роботи / Гондоли ганять і співать без
турботи? / Чи справді безжурні
неаполітанці / Тільки те й знають,
що гулі і танці?» Автор прагне, щоб
кожен, хто читає його вірш,
замислився над життям простих
людей, які живуть у цьому раю для
туристів. Для автора важлива не
тільки краса міст, а й краса
людського існування, співчуття до
ближнього, увага і повага.)
«Два світи у вірші» - робота з

карткою.
Робота в групах
І група – образ ліричного героя.
ІІ група – художні засоби поезії.
V. Підсумкова бесіда в просторі означеної теми.
- Яким ви побачили світ, змальований автором? (Світ прекрасний та дивовижний, але

найбільше диво — життя людини!)
- Як ви розумієте слова давньогрецького драматурга, що стали епіграфом до нашого
уроку? Як ви гадаєте, чи поділяв Джанні Родарі цю думку? Аргументуйте відповідь.
- Як ви розумієте останній рядок поезії? («Картинки веселі, життя — суворе.» Автор
закликає кожну людину в першу чергу «дивитися за картинку», не тільки
насолоджуватися гарними краєвидами та чудовою архітектурою, а й перейматися
долями інших людей.)
- Як у поезії розкривається любов автора до свого народу, до своєї землі? (Автор, як і його
ліричний герой, не тільки пишається своєю рідною Італією, а й щиро любить свій народ.)
- Що, по-вашому, символізують листівки?
Учитель. Поезією Джанні Родарі ми завершуємо вивчення теми «Поетичне бачення

світу».
Що, по-вашому, в цілому дає людині поезія?
- Яким чином великий і прекрасний світ розкривається в поетичних рядках?
- Що особисто ви взяли для себе з уроків вивчення поетичних творів?
VI. Підбиття підсумків уроку
VII. Домашнє завдання.
Прочитати С. 196 – 200.

Kolizanka
Тема. Рей Дуглас Бредбері. «Усмішка». Тривога за руйнування духовних
цінностей в оповіданні
Мета: ознайомити учнів з особистістю Рея Дугласа Бредбері, розпочати аналітичне дослідження
тексту оповідання Р. Д. Бредбері «Усмішка», дати відомості щодо фантастики як різновиду художньої
літератури та новели як жанру прози; під час аналізу тексту оповідання звернути увагу учнівської
аудиторії на особливості творення художнього світу, образу майбутнього в творі; формувати навички
аналітичного читання; розвивати вміння висловлювати власну думку, підтверджуючи її прикладами з
тексту; сприяти вихованню відповідальності за життя планети й людства.
Обладнання: відеоролик «Рей Дуглас Бредбері», презентація, фрагменти художнього фільму «Усмішка».
Фантастика — це реальність, що нас оточує...

Рей Дуглас Бредбері
Учитель. Розпочинаємо вивчення нової теми «Образ майбутнього в літературі». Всі ми

мріємо про щасливе майбутнє, про те, якими будуть наш світ і наше життя через багато
років. Про яке майбутнє для себе та нашої планети мрієте ви?
Мріяли про це й письменники-фантасти. Усвідомлюючи помилки людства в сучасному
світі, вони не стоять осторонь сучасних проблем, намагаються застерегти світ від занепаду
і створюють на сторінках своїх творів моторошні картини майбутнього. З одним із таких
творів видатного американського письменника-фантаста Рея Дугласа Бредбері ми
сьогодні й познайомимося. Маємо почути голос автора та з’ясувати, з якою метою він
створює такий світ, проти чого застерігає людство.

Учитель. Перед тим, як вирушити в майбутнє, познайомимося з письменником Реєм
Дугласом Бредбері.
Візитівка письменника (презентація) -

і складаємо «Літературне досьє
письменника»
Бесіда:
- Яке враження справила на вас доля
письменника?
- Яким було його дитинство?
- Яке місце в житті Бредбері займала
любов до книг?
- Як ви розумієте його слова: «Якщо
через сто років на мою могилу прийде
хлопчик і напише олівцем: «Тут лежить людина, що писала казки», я буду неймовірно
щасливий»?
Робота в парах.
Відсканувавши QR-код, записати цікаві факти
про письменника.
Фантастика (фр. той, що не існує, грец. —
мистецтво уявляти) — це
1) різновид художньої літератури, в якому
авторська вигадка сягає від зображення дивно-
незвичних, неправдоподібних явищ до
створення незвичайного — вигаданого, нереального світу. Фантастика володіє власним
фантастичним типом образності з високим ступенем умовності, відвертим порушенням
реальних логічних зв’язків і закономірностей. У фантастичній картині світу читач пізнає
перетворені форми реального;
2) спосіб художнього творення, в основі якого лежить нереальне, уявне, чарівне,
неприродне.
ІV. Аналітико - інтерпретаційне дослідження тексту оповідання
Бесіда на з'ясування первинного сприйняття тексту

- Які враження залишило у вас оповідання «Усмішка»?
- Чим оповідання відрізняється від жанру новели?
- Що здалося вам дивним, незрозумілим? Що шокувало?
- Які питання у вас виникли піц час прочитання тексту?
- Які почуття охоплювали під час читання твору?
Завдання. Заповнити паспорт літературного твору.

Завдання. Виразно прочитайте перший абзац і спробуйте пояснити, до якого світу
потрапляє читач. Що повідомляє автор про світ, де живуть герої? (Холод, туман, іній,
розбиті будинки, довжелезна черга.)
- З якою метою вишикувалася черга з самого ранку? (Базарний день і свято.)
- Які почуття та асоціації викликає у вас слово «свято»? Як ви гадаєте, чому автор не
повідомляє на початку твору, яке ж саме свято відзначатимуть люди цього дивного світу?
(Напевно, читач іще не готовий сприйняти таку інформацію, автор ще не повідомив
багато важливого. А з іншого боку - це інтрига, якою так майстерно володів Рей
Бредбері!)
- Як почувався хлопчик у черзі?
- Опишіть людей у черзі. Чому автору важливо показати саме таку картину читачам?
Обґрунтуйте свою відповідь цитатами з тексту. («Хлопчисько притупцьовував на місці і
дмухав на свої червоні, у саднах, руки, позираючи то на брудну, з грубої мішковини, одежу
сусідів, то на довгий ряд чоловіків та жінок попереду.» Автор розгортає перед читачем
непривабливу сумну картину: замерзлі люди, брудний, бідний одяг, червоні, у саднах, руки
хлопчика — все це наводить на думку, що в цьому світі живуть нещасливі, бідні люди, що
потерпають від холоду та злиднів.)
- Чому автор підкреслює, що світ, до якого потрапляє читач, — холодний? (Холод не
тільки ззовні, холод у душах людей).
- Що ви можете сказати про стосунки між людьми в цьому світі? (У цьому світі панує
влада того, хто сильніший. Якби за Тома не заступився Грігсбі, хлопчика просто
викинули б із черги.)
- Яким чином продаж «кави» дає додаткові штрихи до печальної картини цього світу?
(Важко уявити, що в людей немає бодай декількох монет, аби купити собі гарячого
напою, важко уявити, що люди не знають смаку справжньої кави, а вимушені споживати
юшку з якихось ягід. Цей світ не тільки холодний, похмурий, бідний, у цьому світі немає
елементарних речей, необхідних для існування людини.)
- Хто така «вона», про яку говорять люди в черзі? Чому автор до останнього не
повідомляє її ім’я? (Картина, на якій зображена усміхнена жінка. Автор до фіналу твору
не розкриває назви картини, щоб примусити читачів, можливо, замислитися, а можливо,
й злякатися).
- Чому тільки з опису розмови в черзі читач дізнається, що потрапив у далеке майбутнє?
Чому люди не знають точно, який рік? (Читач потрапляє в зруйнований світ, на уламки
цивілізації, де навіть календар не ведеться: «А може, трьохтисячний. Чи п’ятитисячний.
Звідки нам знати! Стільки часу самісінька веремія була... і лишилися нам лише уламки...»
У читача виникає питання, чому люди не змінюють нічого в своєму житті, чому не
прагнуть розвитку й покращення умов свого життя.)
- Чому питання «А навіщо ми усі тут зібралися»? прозвучало саме з вуст хлопчика Тома?
(Дитина з іще чистою душею не може зрозуміти радості дорослих від «свят».)
- Якщо Том не розуміє, чому люди збираються на майдані, чому все ж таки сам прийшов
із самого ранку? (Інших свят він не знає, тому й приходить. Автор показує страшну
передачу «досвіду» від покоління до покоління.)
- Чому тільки в розмові з Грігсбі автор розкриває читачу сутність свят? Як пояснює
Грігсбі причину їх виникнення? (Ненависть до тієї цивілізації, що стала причиною
їхнього зубожіння — ось головна причина того, що люди збираються на свята та
руйнують те, що не зруйнувала світова катастрофа: палять книги, трощать заводи,
розбивають вщент машини: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їй життя
поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа».
Окрім того, люди повторюють дії та вчинки людей з далекого минулого — представники
загиблої цивілізації також були охоплені ненавистю та зруйнували світ. Вандалізм стає
нормою життя.)
- Чому Грігсбі називає людей цього світу «троглодитами»?
Троглодит — підвид людини, що характеризується людським виглядом, рясною

волосистістю й нерозвиненою мовою. Згодом троглодитами стали називати
неосвічених та невихованих людей. Люди, що живуть без освіти, без науки, без
техніки, без культури, однією лише ненавистю та помстою, дійсно, нагадують
печерних людей.
Робота з карткою ( у групах)

«Знайомтесь – 2061 рік)
Підсумкова бесіда.
- Яке майбутнє намалював
письменник в оповіданні
«Усмішка»?
- Чи дає надію автор на
відновлення цього
зруйнованого світу?
- У чому, по-вашому, полягає
застереження Рея Бредбері?
- Що для автора більш
страшне: зруйновані міста чи
серця, сповнені ненависті?
- Як ви розумієте слова Бредбері, що стали епіграфом до нашого уроку?
- У чому актуальність твору? Чи можемо ми спостерігати в сучасному світі дії людей, що
можуть привести людство до таких страшних наслідків?

Створити хмаринку слів «Образ Тома»
Створити колаж на тему «Як люди руйнують планету Земля?» (в основі має бути текст
оповідання Р. Д. Бредбері «Усмішка»)*.
Kolizanka
Тема. Рей Дуглас Бредбері. «Усмішка». Образ Тома, його динаміка
Мета: продовжити аналітичне дослідження тексту оповідання Р.Д. Бредбері «Усмішка»;
проаналізувати образ головного героя твору; звернути увагу учнів на засоби його розкриття, на
авторську позицію в тексті; формувати навички пообразного шляху аналізу художнього твору, навички
аналітичного вдумливого читання; сприяти вихованню кращих моральних якостей учнів.
Обладнання: колаж, створений учнями за випереджальним завданням, фрагменти художнього фільму
«Усмішка», репродукція картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза».
Гра «Вірю – не вірю».
1. Чи вірите ви, що Р.Бредбері – англійський письменник фантаст?

2. Чи вірите ви, що події в оповіданні відбуваються 2161 року?
3. Чи вірите ви, що людей до міста вабили базар і свято?
4. Чи вірите ви, що люди вишукувалися в чергу о 6 годині ранку?
5. Чи вірите ви, що люди жили в мирі й злагоді?
6. Чи вірите ви, що люди мали гроші й все могли дозволити собі купити?
7. Чи вірите ви, що Том вперше бере участь у святі?
8. Чи вірите ви, що Том відмовився плювати на картину?
9. Чи вірите ви, що люди рвали портрет, наче голодні птахи?
10.Чи вірите ви, що Том вирвав клаптик з картини й заховав у кишеню?
11.Чи вірите ви, що Том повернувся додому опівночі?
12.Чи вірите ви, що хлопець побачив у себе на долоні обличчя Джоконди?
Представлення колажів «Як люди руйнують планета Земля».
III. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Наша подорож у майбутнє моторошним світом твору Р.Д. Бредбері триває,
сьогодні ми пильно придивимося до образу головного героя — Тома, спробуємо
зрозуміти, чому саме він привернув увагу автора та як в образі Тома розкривається
головний задум письменника.
Бесіда.
- Схарактеризуйте світ, зображений у творі Рея Бредбері «Усмішка».
- Хто головний герой оповідання? Чому головним героєм твору є дитина? (Діти —
майбутнє людства. Від того, якою виросте дитина, залежить, яким буде життя
суспільства в майбутньому. Окрім того, діти інтуїтивно відчувають зло й добро, для них
світ Краси та Любові відкритий.)
- Проти чого застерігає нас автор «Усмішкою»? (Учні демонструють колаж і захищають
його. Для колажу можуть слугувати фото з видами Чорнобильскої АЕС, наслідками
бомбардування Хіросіми та Нагасакі, аварії на Першій Фукусімській АЕС тощо.)
- Яким уперше ви побачили Тома? Чому хлопчик прийшов на майдан, хоча й мучився
питанням, навіщо всі стоять? (Том прийшов для того, щоб долучитися до свята, тобто,
плюнути або жбурнути камінням, якщо дозволить влада, або щось розтрощити. Він не
бачив іншого способу святкування й тому не знає, як ще можна святкувати та радіти.
Окрім того, він заінтригований картиною, адже, кажуть, «вона усміхається». Для нього
це інтрига, адже в Томовому оточенні усмішкам немає місця.)
Робота з текстом оповідання.

Виявити фрагменти тексту, які описують чи характеризують Тома; прокоментувати їх.
Цитата Коментар
«Хлопчик стояв одразу за двома чолові" Томове щоденне життя було нелег"
ками… Малий тупцював на місці, дму" ким, він втомлювався від фізичної
хав на свої червоні, у саднах, руки …» праці
Том виявив неабиякий інтерес до
«Просто дивно — дитина і так рано тут,
картини, що була виставлена на
а не в ліжку!»
міському майдані
«Кажуть, що вона посміхається…»; «А Том якомога більше довідався про
ще кажуть, це олія на полотні»; «Їй, ка" картину, про час її створення, вия"
жуть, аж чотириста років» вив кмітливість та наполегливість
«Скільки ще чекати, щоб побачити її? — Хлопчик боровся із втомою для до"
стомлено запитав Том». сягнення своєї мети
Том не міг зрозуміти сенсу перебу"
«А навіщо ми тут зібралися в черзі? —
вання людей на майдані, особливо
спитав знову Том. — Чому ми мусимо
дивувався з того, що в картину не"
плювати?»
одмінно слід плюнути
Хлопчик усвідомлював, що в місті,
«Немає нікого й нічого, що б ми не зне" зруйнованому цивілізацією, панує
навиділи» повсюдна ненависть — саме це по"
чуття об’єднує людей
«Том застиг перед картиною, дивля" Естетична насолода хлопчика від"

чись на неї… У нього пересохло в роті» чувалася ним фізично
Том не міг впоратися зі своїми емо"

«Але, — повільно мовив Том, — вона
ціями, з переживанням прекрасного,
прекрасна»
яке слід було зневажити
«Як її звати, сер? — тихо спитав Том»
«Сліпо наслідуючи інших, він простяг"

Том повівся відповідно до настрою
нув руку, схопив клаптик лисніючого
натовпу, якому навіть фізично не міг
полотна, смикнув і впав, і, отримавши
протистояти
кілька ударів, викотився з натовпу»
Іншість Тома виявилася у тому, що
«Лише Том стояв, завмерши, серед ос" він не зумів перейнятися загальним
каженілих людей» настроєм ненависті, нищення, руй"
нації
Том захотів утекти якомога далі

«Не промовивши нічого, заплакавши,
від оскаженілого міста, плачучи від
Том побіг. За місто…, не обертаючись…»
безсилля
Томові дістався найцінніший фраг"

мент картини, той фрагмент, до яко"
«А на долоні хлопчика лежала Усмішка»
го прикипає погляд кожного, хто
дивиться на Мону Лізу.
Враження від контакту з прекрасним

«За годину вона ще стояла перед його
назавжди залишиться в серці хлоп"
очима»
чика
Робота зі схемою «Еволюція образу Тома».
Інтерактивна вправа
https://wordwall.net/ru/resource/1861246/рбредбері-усмішка
VIII. Домашнє завдання.
Продовжити історію Тома або описати події, зображені в оповіданні, очима Джоконди.
Індивідуальні завдання – підготувати меседж про Леонардо да Вінчі та «Мону Лізу».
Kolizanka
Тема. Рей Дуглас Бредбері. «Усмішка». Значення образу Джоконди для
розкриття головної ідеї твору
Мета: продовжити аналітичне дослідження тексту оповідання Р.Д. Бредбері «Усмішка»;
проаналізувати значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору; формувати навички
пообразного шляху аналізу художнього твору, навички аналітичного вдумливого читання; сприяти
вихованню кращих моральних якостей учнів.
Обладнання: фрагменти художнього фільму «Усмішка», репродукція картини Леонардо да Вінчі «Мона
Ліза».
I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.

- Як ви розумієте слова Рея Бредбері – «Письменник-фантаст не передбачає, а
попереджає»?
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
«Інтрига».
Відсканувавши QR-код, зберіть пазли і визначіть тему уроку.
Бесіда.
- Схарактеризуйте світ, в якому зростав Том, чи можна сказати, що таке оточення вбиває
Любов і Красу? Аргументуйте свою думку текстом. («— Чи пам’ятаю я, Томе? Чи
пам’ятаю? Та ж я розбив переднє скло — скло, чуєш? Господи, звук який був, розкіш!
Тррахх!Том і справді наче почув, як скло розсипається, виблискуючи осколками.» Світ, в
якому люди живуть лише ненавистю, в якому сенс святкування є в тому, щоб розламати
та розтрощити те, що залишилося від минулого, не може дати дитині ані Любові, ані
Краси.)
- Як у тексті перетинаються минуле, сучасне та майбутнє? Яке місце Тома в цьому
переплетенні часових пластів? (Головний герой живе у світі, який зруйнувала ядерна війна
багато років тому. Автор неухильно проводить думку, що саме від Тома залежить
майбутнє, адже доля кожного суспільства залежить від дітей, від наступних поколінь.)
- Чому Том так хвилювався, «накопичуючи слину»? (Він, як і всі, готувався висловити
зневагу та презирство до цивілізації, яка померла, адже з давніх-давен невиховані люди
завжди плюють на те, що їм не подобається й що вони зневажають. У спільноті,
часткою якої є й Том, так прийнято. Це норма.)
- Чому Том завмер перед картиною? Що прокинулося в душі хлопчика? (Душа Тома
розкрилася перед силою мистецтва назустріч Красі: «Том завмер перед картиною,
дивлячись на неї. У хлопчиська пересохло в роті.
— Томе, нумо! Спритніше!
— Але, — повільно мовив Том, — вона ж гарна!»)
- Чому Тому здалася усмішка жінки на картині таємничо-сумною? (Здається, що Мона

Ліза сумує через людей, що втратили людську подобу, здається, вона знає якусь
таємницю, але розкрити її ці люди ніколи не зможуть.)
- Подивіться уважно на зображення картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза». Які почуття
охоплюють вас? Чи згодні ви зі словами хлопчика: «Вона гарна...»?
Виступ творчих груп з випереджальним завданням
1. Творчість Леонардо да Вінчі.

Леонардо да Вінчі - геніальний художник, видатний мислитель та інженер, невтомний
дослідник матерії та явищ природи. Феномен Леонардо да Вінчі вражає не тільки
розмахом і багатогранністю здійснених винаходів та витворів у різних сферах людської
діяльності, але й атмосферою таємничості, народженої обставинами біографії художника,
його способом самовираження в способах мислення, в науці, в мистецтві, в житті.
У всьому світі знають його картини «Дама з горностаєм», «Джоконда», «Мадонна Літта»,
«Благовіщення», «Таємна Вечеря». Роботи да Вінчі залишаються й тепер еталоном
творчої майстерності. У багатьох з ім'ям Леонардо да Вінчі асоціюється справжнє
мистецтво, обдарованість. Для його часів такі знання (анатомія, механізми) були просто
фантастикою.
Крім усіх інших досягнень, да Вінчі віртуозно грав на лірі, писав байки та пісні.
Різні люди в її посмішці вбачили різні, часом протилежні риси, такі як гордість, ніжність,
кокетство, жорстокість, скромність. А як ви сприймаєте її усмішку?
2. Картина Леонардо да Вінчі «Мона Ліза»

«Джоконда» - найвідоміша й найзагадковіша картина світового живопису, народжена
пензлем геніального італьського художника епохи Ренесансу Леонардо да Вінчі. Ще одна
назва цієї картини - «Мона Ліза», а повна назва звучить так «Портрет пані Лізи ді
Джокондо». Виставлена в Луврі (Париж, Франція). На картині зображено портрет
дружини шляхетного флорентійця Франческо ді Джокондо. У це полотно Леонардо вклав
душу та всю свою віртуозну художню майстерність. Немає в світі іншої картини, яка була
б так шанована і мала б таку ж популярність, як «Джоконда». Й тому не дивно, що з неї
була зроблена найбільша кількість копій, які розійшлись по цілому світу.
Сам Леонардо да Вінчі цінував «Джоконду» найбільше зі своїх творінь. Коли на
запрошення французького короля він покинув Італію та переїхав жити до Франції, то
картину узяв із собою. Над її створенням Леонардо да Вінчі працював майже три роки
(1503-1505).
Найзагадковішим елементом картини є знаменита посмішка Джоконди. Вона до сьогодні
не дає спокою художникам та мистецтвознавцям, які використали тонни паперу в спробі
пояснити, що могла б означати цікава, загадкова, ледь помітна посмішка шляхетної пані.
Картина стала об'єктом поклоніння як шедевр світової класики.
Бесіда.
- Погляньте на зображення картини. Яке враження вона справляє на глядача? Які почуття
викликає?
Що відразу дивує та приваблює в цій картині?
- Якою зображена молода жінка на полотні великого художника?
- Зверніть увагу на фон позаду картини. Як ви гадаєте, чому кольори та вигини пейзажу на
фоні збігаються з кольором одягу та лініями фігури жінки? (Абсолютна гармонія природи
й людини, яку мистецтво увічнило в картині.)
- Схарактеризуйте погляд жінки? Чому здається, що вона із тихим сумом дивиться на
людей? Яка ще легенда побутує про погляд Джоконди? (Кажуть, що з якого боку ви не
дивилися б на картину, завжди здається, що вона дивиться на вас.)
- Як ви гадаєте, чому перша згадка про картину в оповіданні була саме про усмішку
Джоконди («Кажуть, вона усміхається»)? (Саме усмішка Мони Лізи зачаровувала
сучасників художника й продовжує вражати нині. Вона пробудила й душу хлопчика зі
зруйнованого атомною війною світу з фантастичного оповідання Бредбері.)
- Давайте виразно прочитаємо епізод тексту від слів «Том завмер...» до слів Вона гарна, —
повторив він.» Яким чином картина з далекого минулого змогла відродити в душі Тома
Красу та Добро? (Леонардо да Вінчі, який жив за багато років до появи хлопчика, до
знищення цивілізації, зміг своїм талантом, своєю майстерністю, своєю любов’ю до
Людини відродити душу людства та перемогти зло й ненависть. Усмішка Мони Лізи
дала надію на відродження нової цивілізації, нового світу.)
- Яким чином шматування картини спричинило злам у свідомості та душі хлопчика?
(Дивлячись на те, як шматують саму Красу, Том назавжди відійшов від «черги», що
уособлювала силу ненависті та жагу руйнації.)
Прочитайте виразно епізод знищення картини. Якими постають люди під час знищення
«Мони Лізи»? Чи мають ці істоти право називатися людьми? Чому Том піддався натовпу
та теж схопив шматок полотна? Свою відповідь обґрунтуйте та підтвердьте цитатами з
тексту. (Натовп під впливом ненависті та жаги руйнації мало вже нагадував людей.
Автор недарма їх порівнює з хижими голодними птахами й попереджає, що дуже важко
боротися з деградацією та ненавистю, дуже важко самотужки протистояти силі
руйнації та духовного самознищення. Можливо, хлопчик інтуїтивно намагався врятувати
картину, врятувати красу?..)
- Чому авторові знадобилось гірко вражати читача сучасного світу картиною

пошматованої святині? (Автор показує останню ступінь деградації людської душі та
попереджає сучасну людину про небезпеку піддатися ненависті та руйнації.)
- Поміркуйте, чому саме Тому дістався шматок полотна із зображенням усмішки. (Том, як
уособлення надії людства на майбутнє відродження, як «людина з душею», що має
врятувати людство, збереже в своїй душі усмішку Джоконди. Усмішка Джоконди, як
уособлення загадкової та життєдайної сили мистецтва, залишається вічним
нагадуванням прийдешнім поколінням, що саме Добро і Краса насправді врятують світ.)
- Чому саме Джоконда із своєю загадковою чарівною усмішкою буде провідником Тому і
людству до «ранку», до відродження? (Картина Леонардо да Вінчі Мона Ліза» є символом
Краси і Сили Мистецтва в усьому світі, тому автор і обрав цей шедевр централь¬ним
образом-символом для відродження цивілізації.)
«Збоку видніше» - розповідь Джоконди про події, які описані в новелі (домашнє
завдання).
Образи-символи в новелі.
1. Скласти кроссенс.
1 – Американський письменник-
фантаст ХХ ст. Рей Дуглас Бредбері
написав понад 400 творів, у яких
створено художній образ майбутнього.
2 – Новела «Усмішка», створена в 1952
році, належить до соціальної
фантастики.
3 – Автор показує читачам майбутнє
життя, яке на них може очікувати.
4 – Кожен із нас мріє про щасливе
майбутнє для себе, своєї родини.
5 – Але читаючи новелу, ми бачимо, що
люди все зруйнували: міста
перетворилися на купу сміття з
понівеченими будівлями,
6 – поля аж світяться від радіації, на них немає жодної чистої рослинки.
7 – Люди перетворилися на забиті створіння, для яких свято – це вогнище із книг,
8 – знищення автомобілів, картин – всього того, що створила цивілізація. Стає страшно від
побаченого.
9 – Бредбері закінчує новелу оптимістично: поки є діти, що вміють цінувати прекрасне, у
людства є надія змінитися, перетворити своє жалюгідне існування на повноцінне життя. І
це під силу молодому поколінню.
2. Заповніть картку, давши
відповідь на питання –
Чи сподобалося вам майбутнє,
зображене Бредбері? Чому?
- У якому майбутньому ви
хотіли б жити? Що потрібно
зробити для цього?
- Доведіть, що образ Джоконди в
тексті оповідння став, з одного
боку, символом деградації
людства й відродження та
воскресіння людства — з
іншого.
3. Виконати інтерактивні
вправи (на вибір)
https://learningapps.org/watch?v=pn33qbbbj01
https://wordwall.net/ru/resource/1861246/рбредбері-усмішка
Прочитати С. 204-215
Kolizanka
Тема. Роберт Шеклі. «Запах думки». Утвердження сили людської думки у
творі. Духовне й фізичне випробування Кліві
Мета: ознайомити учнів із творчістю Роберта Шеклі, розпочати аналітичне дослідження тексту
оповідання «Запах думки»; звернути увагу учнівської аудиторії на особливості створення автором
художньої моделі майбутнього та місця Людини в ній; формувати навички аналітичного та образного
мислення; сприяти вихованню уважного читача.
Обладнання: презентація «Життя та творчість Роберта Шеклі», портрет письменника.
- Назвіть риси фантастичної літератури.
- З якою метою письменники-фантасти показують читачам майбутнє людства?
- Навіщо Р.Д. Бредбері створює жахливу картину світу після третьої світової війни?
Вчитель. Ми продовжуємо подорожувати далеким майбутнім, вивчаючи твори в рамках

теми «Образ майбутнього в літературі». Сьогодні нас запрошує в мандрівку до загадкових
планет неперевершений фантаст, непересічна людина Роберт Шеклі. Разом із героєм його
оповідання «Запах думки» ми вирушимо до дивовижного світу, дізнаємося, які
випробування лягли на плечі головного героя, спробуємо збагнути сенс зображення його
пригод у чужому ворожому світі в контексті авторського задуму.
Прослуховування пісні із кінофільму «Гостя з майбутнього?».
- Поміркуйте, що ми можемо зробити для того, щоб майбутнє було прекрасним?
Інтерв’ю з письменником.
Підготувати відповіді на запитання від імені письменника за матеріалом підручника. (С.
203)
- Коли й де народився Роберт Шеклі? (Роберт Шеклі народився 16 липня 1928 року в нью-
йоркському Брукліні, а виріс у містечку Мейплвуд, штат Нью-Джерсі.)
- Яким був шлях до літературної творчості? (Корінний ньюйорківець, до навчання в
університеті він активно шукав своє місце в житті. Шеклі був розсильним, буфетником,
садівником, служив у Кореї, але не в бойовому підрозділі, а в якості редактора полкової
газети. Демобілізувавшись, повернувся до Нью-Йорка, вступив до університету на
спеціальність інженера-металурга. Починав свою письменницьку кар'єру інженер
авіаційного заводу Роберт Шеклі на початку 50-х років XX століття. Його короткі,
дотепні, ексцентричні розповіді стали купувати й опубліковувати науково-фантастичні
журнали. Гонорари росли, і Шеклі стає професійним письменником.)
- «Чому саме фантастика?» — часто запитували журналісти американського письменника
— класика світової фантастики, загальновизнаного майстра гумористичної й сатиричної
фантастики Роберта Шеклі. (Відповідь була незмінною: «Тільки вона дарує творцеві повну
свободу. Вона може охопити — і охоплює — все на світі, від нестримної романтики
пригод до сатири і соціального аналізу».)
- Ви маєте чималу літературну спадщину. Можна детальніше? (Своє перше оповідання
Шеклі написав у вісім років, а вперше надрукував у вісімнадцять, в журналі «Гелаксі».
Всього за своє життя Роберт Шеклі написав 15 романів і більше 400 оповідань і
повістей, що склали 9 авторських збірок, які були перекладені на багато мов, що разом
склало більше 65 книг.)
- Які з творів стали сюжетною основою для художніх фільмів? (За творами були відзняті
художні фільми «Десята жертва» (1965), «Втеча з Пекельного Острова» (1963), «Ціна
ризику» (1983). У 1992 році було відзнято фільм «Втікач», який мав великий успіх у
глядачів. Роберт Шеклі також працював над сценаріями комп'ютерних ігор.)
- Чи маєте ви літературні нагороди? (В 1954 році письменник отримав нагороду «Кращий
дебют» - найвище звання найбільш перспективному автору-фантастові, в 1998 році в
Санкт-Петербурзі йому була вручена премія «Мандрівник» за внесок у галузі гумору та
наукової фантастики. 1991 року Роберта Шеклі було відзначено нагородою імені Даніеля
Галана за внесок у розвиток жанру наукової фантастики. Роберт Шеклі — лауреат
премій «Мандрівник-97» і «Малий Золотий Остап-97».)
Учитель. В Україну Р. Шеклі приїздив у 2005 році на літературне зібрання

письменників— фантастів. У нас Шеклі відчував себе щасливим, бо його шанували
більше, ніж на батьківщині, в Америці. В нього навіть була думка оселитись в Криму на
березі Чорного моря. Але ця мрія не здійснилась. Раптово письменник тяжко захворів,
українські шанувальники його творчості зібрали кошти, щоб тяжкохворий Р. Шеклі
повернувся на лікування додому в Америку. Та після складної операції письменника не
стало. Він пішов з життя у грудні 2005р.
Проблемне питання:
- Які підстави мав Роберт Шеклі, щоб казати, що тільки фантастика «дарує творцеві повну
свободу»? (фантастика мрія фантазія вигадка політ думки розкутість уяви вибір свобода)
Робота з текстом оповідання
«Запах думки».
Розгадавши ребус, назвіть

головних героїв оповідання Р.
Шеклі.
Бесіда:
- Що ви можете сказати про назву
оповідання Роберта Шеклі «Запах
думки»?
- А чи може думка мати запах?
- Чи «несе» назва твору натяк на
фантастичну ситуацію? (Назва твору
фокусує увагу на неіснуючому в
природі явищі, що надає твору
фантастичного забарвлення.)
- Яким чином читач розуміє, що
опинився у далекому майбутньому? (Художній час оповідання — далеке майбутнє: герой
перебуває у поштольоті в Далекому Космосі.)
- Як ви гадаєте, з якою метою автор одразу дає зрозуміти, що дії відбуватимуться в
майбутньому? (Читач розуміє, що оповідання належить до фантастичної літератури, і
тому має бути готовий до сміливого польоту думки письменника, окрім того, автору
важливо показати людину в умовах, які сучасний читач уявити собі не може.)
- Хто головний герой за професією? Чому автор змальовує людину майбутнього з такою
«земною», буденною професією? (Герой працює звичайним листоношею. Для автора
важливо показати не представника якоїсь романтичної професії, астронавта або
зоряного військового, а звичайну людину, що живе в майбутньому.)
- В яких умовах працює Лерой Кліві? Як він сприйняв неприємності з кораблем? Як це
характеризує героя? (Герой літає на старому кораблі, який просто розвалюється. Проте
всі труднощі зустрічає холоднокровно та професійно, з почуттям гумору. Відчувається,
що герой — сильна людина.)
- Прокоментуйте діалог з головним Поштмейстером. Що в проблемах людей майбутнього

нагадує сучасний світ? (Недбале ставлення до техніки та людей.)
- Яким чином Лерой Кліві потрапляє на планету З-М-22? Що він знає про цю планету?
Чому автор «направляє» свого героя на абсолютно незнайому планету? (Кліві обирає цю
планету через те, що вона була позначена на карті кисневих світів. Для автора важливо,
щоб герой опинився в абсолютно незнайомому та безлюдному місці.)
- Поміркуйте, чому так важливо авторові було залишити героя без корабля? (Лерой Кліві
залишається один, без зброї, без захисту, який би він міг отримати, зачинившись на
кораблі, в чужому та ворожому світі).
- Виразно прочитайте фрагмент, у якому описано стан героя після втрати свідомості. Як
він реагує на оточуючий світ? («Він перебував у безтурботному стані шоку. Йому
здавалося, що розум відокремився від його тіла і вільно плаває в повітрі. Усі турботи,
почуття, страхи залишилися в тілі: розум був вільний.» Автор підкреслює здатність
людського розуму холодно та спокійно оцінювати ситуацію, адже страхи та хвилювання
не торкаються розуму.)
- Яку дивну істоту побачив Кліві на цій планеті? Чому під час перебування у шоковому
стані, коли розум «вільно плавав у повітрі», зовнішній вигляд тварини не здивував його?
Яку роздумах героя відчувається позиція автора? (Кліві побачив дивну істоту, що
нагадувала білку, проте вона не мала ані вух, ані очей. Герой розуміє, що тваринам «
...краще не бачити болю і мук цього світу, не чути розпачливих криків...» Автор нагадує
читачам про біль та страждання, що панують у світі.)
- Виразно прочитайте епізод полювання сліпого вовка на сліпу білку. Чим епізод нагадує
життя мешканців планети Земля? (Сильніший хижак переслідує та вбиває слабшого).
- Яке місце в такому світі займає людина? (Місце слабкого та беззахисного.)
- Що врятувало Кліві від зеленого сліпого вовка? Чому дана ситуація не «спрацювала» б
на нашій планеті? Чому автор акцентує увагу читача саме на цьому факті? (Герой
втратив свідомість і тому дивним чином врятувався. Автор дає зрозуміти читачеві, що
ситуація потребуватиме для героя не тільки фізичної сили та спритності, а й
винахідливості та кмітливості.)
- Яким чином Кліві зрозумів, що тварини цієї планети відчувають одне одного за
допомогою телепатії? У чому небезпека такого зв’язку для людини? (Зустріч із пантерою,
що бігла до нього, як тільки він про неї думав, відкрила для героя правду: всі тварини цієї
планети — телепати. Для людини, чий мозок працює набагато активніше, ніж мозок
тварини, така ситуація стає вкрай небезпечною: «Він зрозумів, що людський мозок
неможливо свідомо й прямо загальмувати».)
- Поміркуйте, чому автор створює таку небезпечну ситуацію для свого героя. (Для автора
важливо «випробувати» Людину, показати, на що вона здатна.)
Робота з таблицею «Уявні перетворення Лероя Кліві».
Знайдіть приклади змальованих в творі фантастичних ситуацій, фантастичних

елементів і запишіть їх у зошити.
( транспортний засіб - поштоліт -243, місце дій - зоряні скупчення Прорококутника\
професія героя - міжзоряний поштар; посада керівника - Поштмейстер Бази\ ситуація -
аварійна посадка на кисневу планету 3-М-22;
фантастичні тварини - представники неземної цивілізації — «маленька звіринка, розміром
з білку, але з темно-зеленим хутром», «...інший звір, що розміром і формою тіла нагадував
достатньо великого вовка, але теж зеленого кольору»; «У цього звіра теж не було ані очей,
ані вух, але з пащі виблискували у два ряди потужні ікла»; «з'явилася істота, схожа на
пантеру
— на зеленувато-коричневу пантеру без очей і вух»;
двобій героя з тваринами
за допомогою думки - «З
закритими очима він
бачив все, що коїться
навколо, і все відчував
майже фізично. Він
наступав ревучим
полум'ям, змітаючи все на
своєму шляху. І відчував
страх тих, хто поквапливо
рятувався втечею».)
Завдання. Розташуйте
події із твору у
хронологічній
послідовності.
Заповнити анкету головного героя.
Kolizanka
Тема. Роберт Шеклі. «Запах думки». Роздуми автора про майбутнє людини
та людства. Гуманістичний зміст оповідання – віра в перемогу людського
розуму
Мета: продовжити аналітичне дослідження тексту оповідання Роберта Шеклі «Запах думки»;
розкрити гуманістичний пафос оповідання, віру в силу та перемогу людського розуму; продовжувати
вдосконалення навичок аналітико-інтерпретаційного дослідження прозових творів; сприяти вихованню
любові до художнього слова.
Обладнання: ілюстрації учнів до твору.
II. Актуалізація опорних знань.
Літературний диктант.
1. Професія головного героя Лероя Кліві - ...

а) поштмейстер
б) космонавт поштоліта
в) дресирувальник
2. Кліві змушений був зробити посадку на планету З-М-22, тому що..
а) не залишилося пального
б) закінчився кисень
в) потрібно було роздати пошту
3. Тварина здивувала Кліві тим, що...
а) заговорила до Кліві
б) кричала не своїм голосом
в) не мала ані очей, ані вух
4. Звір, який нагадував вовка, був...
а) сірого кольору
б)чорного кольору
в) зеленого кольору
5. Щоб залишитися живим, Кліві довелося пройти через випробування...
а) фізичні та матеріальні
б) фізичні та духовні
в) фізичні та спортивні
6. Тварини виявляли своїх жертв за допомогою...
а) гіпнозу
б) телепатії
в) запаху
7. Пантера не напала на Кліві тому, що ...
а) думав про їжу
б) думав про дитинчат та тепле лігво
в) думав про поштмейстера
8. Після пантери Кліві зустрівся із скількома вовками?
а) двома
б) трьома
в) чотирма
9. Кліві, рятуючись від вовків, НЕ уявляв себе ...
а) птахом
б) змією
в) левом
10. Кліві, рятуючись одночасно від пантери та від вовків, уявляв себе
а) кущем
б) квіткою
в) деревом
11. Чим герой прогнав пантеру й вовків?
а) рушницею.
б) палицею.
в) смолоскипом.
12. Кліві врятували від ...
а) пожежі
б) дощу
в) землетрусу.
Завдання. За кроссенсом передайте зміст оповідання.
Учитель. Ми продовжуємо з вами вивчати оповідання Роберта Шеклі «Запах думки»,

разом із героєм на нас чекають захопливі та небезпечні пригоди на далекій планеті.
Сьогодні ми спробуємо збагнути, в чому полягає гуманістичний пафос оповідання «Запах
думки», пройдемо усіма «білими плямами» тексту, «почуємо» голос самого автора та
зрозуміємо його послання нам, читачам.
IV. Аналітичне дослідження тексту

Ми залишили нашого героя беззахисним на чужій планеті в оточенні дивних, проте
небезпечних хижаків. Як зрозумів Лерой Кліві, що тварини на планеті З-М-22 керуються
телепатією, щоб виявити потенційну жертву?
- Яким чином герою вдалося врятуватися від пантери? Виразно прочитайте цей епізод. У
чому комізм ситуації? Чому автор зберігає гумор, зображуючи героя в такій небезпечній
ситуації? (Герой уявив себе самкою-пантерою, пантера-самець навіть потерся об нього
та замуркотів. Для автора важливо показати, що герой, незважаючи на смертельну
небезпеку, може оцінити певний комізм ситуації, до якої потрапив. Лерой Кліві
зображується не тільки кмітливою, а й дотепною людиною.)
Роберт Шеклі вважається не тільки класиком світової фантастичної літератури, а й
загальновизнаним майстром гумористичної і сатиричної фантастики.
- Чому зранку Кліві здивувався тому, що живий? Як він оцінює свої шанси на виживання?
Чи здається герой? Чому? (Герой розуміє, що вижити в умовах, коли хижаки відчувають
запах твоїх думок, дуже важко, проте він не збирається падати духом: Кліві знаходить
їжу, знаходить металевий прут для захисту. Герой концентрує в собі найкращі риси
Людини: віру в перемогу, надію на завтрашній день, рішучість боротися до останнього
за власне життя: «Вранці він здивувався, що все ще живий. Поки що усе гаразд.
Можливо, й цей день скінчиться благополучно. У бадьорому настрої Кліві попрямував до
свого корабля... Кліві знайшов металевий прут, зважив його у руці і заткнув за пояс,
трохи нижче поштової сумки. Не надто надійна зброя, але додає впевненості».)
- Чому при зустрічі з чотирма вовками хитрість із прикиданням самкою не спрацювала?
Як реагують тварини? Чому автор ставить героя перед новими труднощами? (Тварини
дивним чином відчувають чужинця, розрізняють запах його думок, і тому герою
потрібно знаходити нові шляхи для порятунку.)
- Як тіло «зрадило» героя? Чому автор акцентує на цьому увагу читача? (Коли Лерой уявив
себе змією, він злякав вовків, проте тіло «не послухалося» мозку, Кліві почав тікати й
ледве не став жертвою хижаків. Автор підкреслює, що врятувати героя може не сильне
спритне тіло, не наявність палиці, а саме сила розуму).
- Чому герой уявив себе птахом? Що допомогло йому для створення «реального» образу?
Поміркуйте, як у даному епізоді розкривається авторська думка щодо сили людського
розуму та здатності нестандартно мислити? (Герой створив в уяві образ птаха, саме
досвід космонавта допоміг йому «побачити» планету з висоти пташиного польоту. Сила
людського розуму залежить багато в чому від того, що людина робить у цьому житті,
від її життєвого досвіду, від професійних навичок, від вміння правильно їх
застосовувати.)
- Чому всі хижаки зібралися біля Кліві? Чи є у нього шанс врятуватися лише за
допомогою фізичної сили? Чому автор підготував для свого героя останнє, таке важке
випробування? (Всі хижаки відчули запах думок людини, розумові хитрощі, які герой
використовував раніше, більше не спрацюють, адже можна лише раз посилати хижакам
цієї планети певний ментальний образ. Герой має відстояти право називатися Людиною,
царем та хазяїном природи.)
- Як працює думка людини? («Так
і мало бути. Хіба завдяки своєму
розуму й умінню пристосуватися
людина не була завжди і скрізь
царем природи?»)
- За допомогою чого рятується

Лерой Кліві? Символом чого є
вогонь?
- Чи випадково допомога
надійшла тоді, коли Кліві переміг
хижаків планети З-М-22? (Для
автора важливо було показати,
як Людина, залишившись сам на
сам із дикою природою, виходить
переможцем без сторонньої допомоги.)
- Поміркуйте, як сталося так, що люди з рятувального корабля побачили велику пожежу,
адже вона існувала лише в голові героя? У чому метафоричність цього епізоду? (Автор
використовує метафору, щоб довести до читача думку, що сила людського розуму та
сила духу безмежні.)
- Чому поштмейстер нагадав герою пантеру своїм розгубленим виразом? Чому він не
зрозумів того, що сталося з Кліві? (На думку автора, тільки знаходячись на межі життя
і смерті, Людина розкриває весь свій потенціал.)
V. Підсумок.
1. Складіть формулу успіху
героя.
2. Складіть пам’ятку для тих,

хто опинився в нестандартній
ситуації.
Бесіда.
- Схарактеризуйте майбутнє,
намальоване Р. Шеклі в творі?
Яке місце в ньому займає
Людина? (Людина майбутнього
сильна та розумна, вона —
господар не тільки своєї
планети, а й далекого Космосу.)
- Чому в героя ні разу не виникло бажання вбити когось із тварин? (На думку автора,
Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто
слабший.)
- У чому полягає гуманістичний пафос твору? Яким чином автор дає зрозуміти читачу, що
він вірить у людину, вірить у силу людського розуму?
- Чому автор називає своє оповідання «Запах думки», а не, наприклад, «Пригоди Лероя
Кліві»?
- У чому схожість оповідань Р. Шеклі «Запах думки» та Р.Д. Бредбері «Усмішка»? (Віра в
Людину!)
- Як твори з теми «Образ майбутнього в літературі» допомогли вам зрозуміти теперішнє?
- Що особисто вам відкрило оповідання «Запах думки»? У чому ви вбачаєте його
актуальність?
Виконати інтерактивну вправу.

https://wordwall.net/resource/1548081/р-шеклі-запах-думки
Вчитель. «Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок,
який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за
допомогою сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві
завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню
пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено
стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в
оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено
усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя
не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у
вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.
— Постривай... А як то сталося, що на мені немає опіків?»
VI. Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал, с. 170-217, підготуватися до контрольної роботи.

Kolizanka
Тема. Контрольна робота. Поетичне бачення світу. Образ майбутнього в
літературі
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в обсязі тем; актуалізувати та
систематизувати набуті знання, формувати вміння творчо використовувати їх при виконанні
різнорівневих завдань; розвивати навички самостійності, аналітичності, вміння практично
застосовувати набуті знання.
Тип: урок контролю знань.
Обладнання: зошити для контрольних робіт, картки з завданнями.
II. Оголошення завдань уроку, мотивація учнів.
III. Робота над темою уроку.
Виконання контрольної роботи за варіантами (завдання додаються).
IV. Підсумок уроку.
Прочитати С. 221-223, повість-казку Астрід Ліндгрен «Міо, мій Міо».

Kolizanka
Тема. Астрід Ліндгрен. «Міо, мій Міо». Основні відомості про життя і
творчість письменниці, популярність її творів у різних країнах. Моральні
цінності у творі
Мета: ознайомити з основними відомостями про життя і творчість письменниці, популярністю її
творів у різних країнах; розвивати вміння визначати жанрові ознаки казки, повісті, в прочитаному
творі; вміння аналізувати риси характерів героїв у життєвих випробуваннях;виховувати моральні
цінності «добро» і «зло», «життя» і «смерть» (за твором А.Ліндґрен)
Обладнання: портрет Астрід Лінгрен, виставка художніх творів письменниці, мультимедійна

презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Прийдешній світ багато в чому

залежить від сили уяви тих, хто зараз вчиться…
Астрід Ліндґрен
І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя
Література, як і мистецтво, мова, людина, як будь-який живий організм, живе,
розвивається, еволюціонує, занепадає… І тільки час може довести, де справжні цінності, а
де мистецтво одного дня. Так і в літературі.
Не всі твори сучасних авторів є шедеврами літератури, мають художню цінність.
Здатність читача відрізняти, виокремлювати художні твори, що мають естетичний,
емоційний, інтелектуальний, виховний потенціал з-поміж творів масової літератури –
досягнення сучасного читача.
Буває, що твори у великому потоці літератури свого часу не завжди помічають і
гідно оцінюють. Так було з творами літературних геніїв Т.Шевченка,, О.Пушкіна,
М.Гоголя, Ч.Діккенса, Дж.Лондона. Проте згодом твори цих митців були визнані такими,
що мають велике значення не тільки для їхньої доби, а людства загалом. Такі художні
твори називають позачасовими, вони мають загальнолюдське значення, важливе для
пізнання минулого, теперішнього і майбутнього. Художній потенціал цих творів є
невичерпним і щоразу відкриває нові гарні слова для кожного покоління читачів.
Високохудожні твори для дітей та юнацтва написали й сучасні митці: Астрід
Ліндгрен, Крістіне Нестлінгер, Міхаель Енде, Джоан Ролінг, Пауль Маар, Ерік Еммануель
Шмітт, Джеремі Стронг та ін..
Спробуємо визначити художню цінність твору Астрід Лінгрен «Брати Лев’яче
Серце»
1. Опрацювання біографічних відомостей (створити портфоліо письменниці (за

розповіддю вчителя) )
2. Слово вчителя
Астрід Анна Емілія Ліндгрен (швед. Astrid Anna Emilia Lindgren, дівоче прізвище
Ерікссон, швед. Ericsson; 14 листопада 1907, Віммербю, Швеція — 28 січня 2002,
Стокгольм, Швеція) — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85
мовами та видані більше ніж у 100 країнах. На сьогодні вона найбільш відома своїми
персонажами «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».
Біографія
Астрід Ерікссон народилася 14 листопада 1907 року в південній Швеції, в
невеличкому містечку Віммербю провінції Смоланд, у фермерській родині. Вона стала
другою дитиною Самуеля Августа Ерікссона і його дружини Ханни. Її батько займався
сільським господарством на арендованій ділянці в Нессі, на самій окраїні містечка. В
Астрід був старший брат Гуннар та дві сестри — Стіна і Інгегерд. Пізніше її брат був
членом шведського парламенту.
Як написала сама Ліндгрен в автобіографічному збірнику «Мої вигадки» (1971),
вона росла у вік «коней та кабріолета». Основним засобом пересування для сім'ї був
кінний екіпаж, темп життя був повільнішим, розваги — простіші, а стосунки з
навколишнью природою більш тісними. Такі обставини сприяли розвитку у письменниці
любові до природи — цим почуттям проникнута вся творчість Ліндгрен, від
ексцентричних історій про доньку капітана Пеппі Довгапанчоха до повісті про Ронні,
доньку разбійника.
Сама письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в ньому було багато
ігор і пригод) і вказувала на те, що саме воно служило джерелом натхнення для її
творчості. Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прив'язаність один до одного та до
дітей, а й не соромилися виявляти її, що було великою рідкістю у той час. Про особливі
відносини в сім'ї письменниця з великою симпатією і ніжністю розказала в єдиній своїй
книзі, не зверненій до дітей, — «Самуель Август із Севедсторпа і Ханна із Хюльта»
(1973).
Після закінчення школи Ліндгрен почала працювати у місцевій газеті. У 1926 році
вона завагітніла від головного редактора. Він запропонував їй одружитися, але Ліндгрен
відмовилася та переїхала в Стокгольм, де навчалася на друкарку та стенографістку.
У 1931 році вона одружилася із своїм начальником Стюре Ліндгреном (1898-1952).
Через три роки Астрід народила дочку Карін, яка пізніше стала перекладачем.
Астрід Ліндгрен померла у 94-літньому віці у 2002 році.
3. Бесіда
Спробуйте пояснити такі поняття
повість-казка? фентезі?
браз-символ?
4. Словникова робота
Повість-казка – художній твір, у якому поєднуються ознаки повісті і казки. Поряд з
ознаками казки (фантастика, чарівні предмети, умовність часу й простору, антитеза,
боротьба добра і зла та ін.) у повісті-казці використовуються поглиблені характеристики
персонажів різні види описів, авторські оцінки, коментарі, роздуми та інші засоби.
Фе́нтезі (англ. Fantasy — фантазія) — літературний жанр, в якому магія та інші

надприродні явища є головними елементами сюжету, теми чи місця дії. Багато історій
цього жанру відбуваються у вигаданих світах, де магія є звичною справою. Як правило,
від наукової фантастикиі літератури жахів фентезі відрізняється відсутністю (псевдо)-
наукових та макабричних тем, хоча усі три жанри мають багато спільного.
В популярній культурі переважає середньовічна форма жанру фентезі, особливо
після всесвітнього успіху трилогії «Володар Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна. Проте в ширшому
значенні фентезійний жанр включає в себе твори багатьох письменників, художників,
кінорежисерів і музикантів — починаючи від стародавніх міфів та легенд і закінчуючи
сучасними творами, популярними серед широкого загалу.
Також у наші дні фентезі – це жанр в живописі, кінематографі, комп'ютерних
інастільних іграх.
5. Робота з текстом повісті (презентація).
Завдання. Ланцюжок подій. За

ілюстраціями до книги А. Ліндгрен «Міо,
мій Міо» художника Анікіна В.І.
встановіть ланцюжок подій у творі за
допомогою цифр.
Завдання. Характеристика образу

головного героя. Заповніть порівняльну
таблицю «Образ головного героя»
«Одним словом». Схарактеризуйте

одним словом героїв твору. Наведіть
приклади їхньої поведінки.
ІІІ. Підсумок.
Літературна вікторина «Упізнай
героя»
1. «…білявий чуб, блакитні очі, а того
вечора на ньому були короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка» (
Бусс Вільгельм Ульсон – Міо)
2. «Я був годованцем у тітки Едлі й дядька Сікстена. Опинився в них, ще коли мені було
всього рік. А до того жив у сирітському притулку» ( Вільгельм Ульсон – Міо )
3. « Його тато завжди розмовляв із ним, допомагав йому будувати моделі літаків, позначав
карбами на одвірку в кухні, скільки він виріс» (Бенк )
4. «То був хлопчик з таким самим каштановим чубом і з такими самими карими очима, як
у Бенка» (Юм-Юм)
5. «Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю
слухати, як сміється в садку мій син.» (Тато-король)
6. «Золота грива виблискувала на сонці, сам він мчав усе швидше й швидше і підіймався
все вище й вище» (Кінь Міраміс)
7. «Він був дуже ласкавий і чемний, і брати й сестри його теж усміхалися нам» (Їрі)
8. «сиділи чорні, страшні серед мертвих дерев у моторошному сірому світанку. А їхні коні
закусували вудила й рили копитами землю.» (Вивідувачі Като)
9. «…такого кремезного й дужого чоловіка я ще ніколи не бачив. У нього був довгий
рудий чуб, така сама довга руда борода й густі кущуваті брови» (Зброяр)
10. «Він мав у замку покій, повітря в якому було просякнуте злом. Це там він сидів дні і
ночі й кував лихо. Ніч у ніч і день у день сидів він там і кував лихо.» (Като)
11. «Його страшне обличчя скривилось і посіріло, а в страшних очах заблисли ляк і
ненависть.» (Като)
12. «Дівчинка не ворушилася і не розплющувала очей. Вона була мертва. ЇЇ личко було
біле, як сніг, і маленьке, а тіло геть обпалене.» (Ткалина дочка Мілімані)

Заповнити печворк. Створити карту подорожі Міо*. Індивідуальне завдання – підготувати
інтерв’ю з Бусе.
Kolizanka
Тема. Астрід Ліндгрен. «Міо, мій Міо». Образи головних героїв. Перемога
добра над злом
Мета: поглибити знання учнів про актуальні проблеми, пов’язані із зростанням дитини, її взаєминами із
колективом, світом дорослих на прикладі повісті-казки А. Лінгрен «Міо, мій Міо»; вдосконалювати
навички аналізу тексту й образної системи твору; виховувати моральні цінності.
Обладнання: портрет Астрід Лінгрен, виставка художніх творів письменниці, мультимедійна

презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
Перегляд уривку фільму «Міо, мій Міо» (безтурботне життя у Країні далекій).
- Який настрій викликає у вас даний уривок?
- Яким показане життя Маленького Міо?
- Чи завжди воно було таким?

Учитель. Бу Вільгельм Ульсон – хлопчик-сирота, якого взяли під опіку тітка Едлі й
дядько Сікстен. Йому так хотілося тепла і ласки, батьківської любові та підтримки, але ці
сподівання залишалися у мріях. Ні тітка, ні дядько не любили його. А чому не любили,
розповість нам герой повісті-казки. Зустрічайте Бусе Вільгельма.
Рольова гра «Інтерв’ю у героя»

Журналіст. Чому ж не любили вас ваші прийомні батьки?
Бусе. Причин було багато. То їм здaвaлося, що через мене в їхньому помешкaнні стало
нaдто гaмірно: я, мовляв, приношу нaдто бaгaто бруду з пaрку Тегнерa, коли грaюся тaм,
то я розкидaю скрізь по кімнaті свій одяг, то нaдто голосно розмовляю і нaдто голосно
сміюся.
Журналіст. Чому ж тоді вони взяли вас із притулку?
Бусе. Мене взялa звідти тітка Едля. Влaсне, вона вибирaлa дівчинку, aле не було тaкої, як
їй хотілося, тому взялa мене.
Журналіст. А як ви відносилися до своїх прийомних батьків?
Бусе. Я намагався їх полюбити, але відчував їх негативне ставлення, їх постійні докори: «
Проклятий той день, коли ти з'явився у нaшому домі!». А якби ви віднеслися до слів тітки,
коли вона говорила, що мій тато поганець.
Журналіст. Невже у вас зовсім не було друзів?
Бусе. Чому не було? У мене був друг Бенко. Я часто просиджував у нього. Його тaто
зaвжди розмовляв із ним, допомaгaв йому будувaти моделі літaків. Бенкові не зaбороняли
сміятися, розмовляти й розкидaти одяг. Тaто його любив. І всім хлопцям можнa було
приходити грaтися до Бенкa. А до мене не дозволяли нікому приходити, бо тітка Едля
кaзaлa, що в них не дитячий мaйдaнчик.
Журналіст. Що ж змінилося у вашому житті?
Бусе. Ви знаєте, я сам думаю над цим. Тепер, після всього, я чaсто розмірковую, хто ж
була та тітка Лундін. Адже того жовтневого дня торік усе почaлося з неї. Це вона мені
дала чарівне яблуко, яке повністю змінило моє життя, адже я потрапив до казкової Країни
Далекої.
- А що сталося далі, я хочу дізнатися від вас, тому приготував кілька цікавих завдань.
Запрошую вас у подорож по Країні Далекій.
Журналіст. Ми готові їх виконати.
Виконай завдання героя.

1) Чарівна скринька артефактів. Що символізують предмети. Яку роль вони зіграли у
житті героя? (демонструємо картки – діти дістають їх із скриньки)
Пляшка(найкраще місце відпочинку для духа)
Яблуко (знак, який допоміг перенестися у зовсім інший світ)
Ложка (допомогла втамувати голод)
Сопілка (символ дружби, єднання рідних душ)
Плащ (зробив героя невидимим)
Листівка (Послання у Країну Далеку)
2) Карта-схема Країни Далекої. Знайти помилку і віднови послідовність подій.

Зачаровані птахи
Залізний пазур
Колодязь, що ввечері шепоче
Страшна печера
Мертвий ліс
Трояндовий сад
Міраміс
Като
3) Пізнай героя за описом.

«Який він був гaрний, як мерехтіло золотом та діaмaнтaми його вбрaння! З вигляду він
був схожий на Бенкового тaтa, тільки вродливіший». (Король)
«То був хлопчик з тaким самим кaштaновим чубом і з такими самими кaрими очимa, як у
Бенкa. Він був повaжніший і чемніший від Бенкa».(Юм-Юм)
«Я люблю птaшиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, aленaйдужче люблю
слухaти, як сміється в сaдку мій син. (Тато-король)
«Його золотa грива маяла нa вітрі, a золоті копитa блищaли в сонячному промінні. Він
вистрибом мчaв просто до мене, тa ще й голосно іржaв». (Міраміс)
«Який він страшний. Ми дивилися на його жахливе обличчя, а він мовчки дивився на нас.
І його зло лилося на нас, мов холодний струмінь, палило наші обличчя, мов пекучий
вогонь, просякало крізь наші голови, крізь наші руки, ятрило нам очі, заповнювало легені,
коли ми дихали». (Като)
4) «Оживити ілюстрації».
(Діти демонструють намальовані ілюстраціїі переказують улюблені уривки твору)
Міо. Дякую вам, мої друзі! Я бачу, що ви добре знаєте історію мого життя. Я сподіваюсь,
що ви зрозуміли, яку велику роль грає щаслива родина. Бажаю миру і спокою вам і вашій
родині.
Бесіда.
- Яка тема твору? (Протиставлення труднощів реального життя дитини, яка
знаходиться під опікою, мріям маленької знедоленої дитини)
- Що хотіла показати авторка
своїм твором? (Вона утвердила розумний
цінність щасливого родинного
життя, де панує мир і злагода) хоробрий товариський
- Які проблеми підняті у творі?
(турбота батьків про дитину та їх
байдужість, любов і ненависть, міо
Добро і Зло)
Асоціації. Яким ви побачили Міо? добрий мрійливий
«Одним словом». Схарактеризуйте кмітливий

одним словом героїв твору. Наведи
приклади їхньої поведінки.
Подорож Країною Далекою (представлення карт подорожі)
Робота з художнім словом. Проаналізуємо опис двох казкових країн. Підкресліть епітети,
що створюють ефект антитези
Найяскравіша антитеза – це боротьба двох лицарів: доброго лицаря Міо й Жорстокого
лицаря Като.
Бесіда.
Чому Міо приречений на боротьбу з Като?
Чи боїться Міо йти на герць з лицарем Като? Чому?
У чому Міо бачить відмінність між собою і лицарем Като?
Завдання. Закінчіть карту шляху до перемоги Міо у Країні Чужинецькій

Завдання. Скласти візитівку Като.
ІІІ. Рефлексія.
Складання порівняльної таблиці. Де краще?

Реальне Фантастичне
Бу Вільгельм Ульсон Міо
Проживає у Стокгольмі Проживає у Країні Далекій
Не має батьків, тому знаходиться Знайшов батька-короля
під опікою
Тітка Едлі й дядько Сікстен не Батько щиро любив хлопчика і
любили хлопчика піклувався про нього
Відчував себе самотнім у родині Відчував любов і турботу
Мав друга Бенка, любив Мав друга Юм-Юма і коня Міраміса
розмовляти з конем
Відчував прихильність тітки Відчував прихильність майже всіх
Лундін персонажів
Мріяв про щасливе життя Мріяв здолати Зло (жахливого лицаря
Като)
Вирушив у подорож і здолав усі
перешкоди
Повернувся до дому переможцем
Завдання. Прочитайте останні рядки повісті-казки «Міо, мій Міо» й поміркуйте, чому
фінал твору є неоднозначним.
«Я вже давно живу в Країні Далекій. Я рідко згадую той час, коли мешкав на Упландській
вулиці. Тільки інколи згадую Бенка, бо він дуже схожий на Юм-Юма. Сподіваюся, що
Бенко не дуже тужить за мною. Бо ніхто краще за мене не знає, як важко людині, коли
вона тужить за кимось. Але ж у Бенка принаймні є тато й мама, і він напевне знайшов
собі нового найкращого друга. Часом я згадую тітку Едлю та дядька Сікстена і більше
не гніваюся на них. Мені тільки цікаво, що вони казали, коли я зник. Чи вони помітили, що
мене немає? Їм було байдужісінько до мене, може, вони взагалі не завважили, що я зник.
Тітка Едля, може, думає, що варто їй тільки піти в парк Тегнера й пошукати, і вона
знайде мене десь на лавці. Може, вона думає, що я сиджу на лавці під ліхтарем, їм яблуко
і граюся порожньою пляшкою з-під пива абощо. Може, вона думає, що я сиджу там і
дивлюся на будинки, де світяться вікна й де діти зі своїми батьками сідають вечеряти.
Може, вона думає так і лютує, що я й досі не повернувся додому з сухариками. Але тітка
Едля помиляється. О, як вона помиляється! На лавці в парку Тегнера немає ніякого Буссе.
Він подався в Країну Далеку. Він живе в Країні Далекій, де дзвенять срібні тополі, де
вночі пастухи розпалюють вогнища, щоб світили їм і гріли їх, де є хліб, що втишує голод,
і де в нього є тато-король, якого він дуже любить і який дуже любить його. Ось де тепер
Бу Вільгельм Ульсон. Він живе в Країні Далекій, і йому там добре, дуже добре у свого
тата-короля».
Заключне слово учителя. Пройшло вже 60 років від того часу, коли повість–казка «Міо,
мій Міо» вийшла у світ. Виросло вже кілька поколінь дітей, а маленький Міо, який шукає
тата, і досі викликає захоплення своїми дитячими мріями і дорослими вчинками. Він зумів
нам довести, що дитині потрібна любов, турбота, ласка і щаслива родина. Світ дорослих
не завжди справедливий, тому потрібно боротися зі злом , якого ще так багато у світі.
ІV. Домашнє завдання.

Розпочати читати «Конрад, або Дитина з бляшанки» К. Нестлінгер.
Kolizanka
Тема. Крістіне Нестлінгер. «Конрад, або Дитина з бляшанки».
Незвичайність образу Конрада, риси його характеру
Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя і творчість письменниці; допомогти усвідомити
зміст і головну думку повісті «Конрад, або дитина бляшанки», повторити відомості про повість;
розвивати навички виразного читання, вміння переказувати основні епізоди твору; сприяти вихованню
читацького інтересу до сучасної літератури.
Тип уроку: комбінований урок

II. Мотивація навчальної діяльності
III. Оголошення теми й мети уроку
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Біографічна довідка про Крістіне Нестлінгер

Крістіне Нестлінгер (нар. 13 жовтня 1936 року) — австрійська дитяча письменниця.
Автор понад ста книжок для дітей і підлітків, а також книг кулінарних рецептів. Лауреат
багатьох престижних мистецьких та літературних гірем|й.
Книжки Нестлінгер перекладені на 38 мов.
Крістіне Нестлінгер закінчила середню Школу з гуманітарним спрямуванням, потім
навчалася у Віденській Академії образотворчого мистецтва. У молодості вона ілюструвала
книжки для дорослих. Свою першу книжку «Вогненно-руда Фредеріка» Крістіне
Нестлінгер написала в 1968 році й сама її проілюструвала (нагадуємо про творчий шлях
Туве Янсон, яка також заявила спершу про себе як художник-ілюстратор, а потім
проявила свій письменницький талант і була ілюстратором власних творів (всесвітньо
відомі мумі-тролі). Книжка вийшла в 1970 році, і Крістіне отримала за неї літературну
премію Фрідріха Бедекера.
Нагороди та премії:
премія імені Г. X. Андерсена (1984 рік);
Австрійська державна премія з європейської літератури;
Німецька премія в галузі дитячої літератури;
Премія містй Цюриха за кращу дитячу книжку;
Премія за кращу перекладйу книжку, видану у Великобританії;
премія пам’яті Астрід Ліндгрен (2003рік)
Екранізації:
Геть огіркового короля (ФНР, 1974);
Конрад, або Дитина з бляшанки (ФНР, 1982);
Конрад (США, 1985);
Геть огіркового короля (СРСР, 1990).
Завдання. Скласти сенкан «крістіне Нестлінгер».

Первинний етап сприйняття художнього тексту
1. Чи сподобалася вам повість Крістіне Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки»?
2. Чи все було зрозуміло? Які виникли запитання під час читання твору?
3. Де відбувається дія повісті?
4. Назвіть головних героїв твору.
5. Як поводить себе Берта Бартолотті за сніданком? Дорослі зазвичай поводяться так за
сніданком? (Вона поводиться як дитина: коли їсть, гойдається у кріслі-гойдалці, стрибає
на одній нозі, щоб струсити з себе крихти булочок та хліба, облизує пальці після їжі.)
6. Що ми дізнаємося про Берту з Опису ванної кімнати? (Берта неохайна, забудькувата, у
неї у ванній кімнаті повний безлад. Але разом з тим вона догра й співчутлива. «... у ванні
плавали золоті рибинки. їх було одинадцять — сім малих і чотири великі. Вона вчора
витягла їх з акваріума й перенесла до ванни; бо вважала, що рибі треба змінити воду.
Пані Бартолотті міркувала так: кожна людина має відпустку й кудись їде, тільки
бідолашні золоті рибинки цілий рік плавають кружка у своїй круглій скляній посудині».)
7. Що ви дізналися про зовнішність Берти? Які епітети вам одразу спали на думку? (Вона
була дуже яскраво нафарбована: «...нафарбувала своє обличчя в рожевий, червоний,
чорний, брунатний, зелений і синій кольори». Перше враження - розфарбований бойовими
фарбами індіанець! Але якщо міркувати серйозно, то такий підхід героїні до власної
зовнішності свідчить про нестандартність її мислення, про Берту як неформальну
особистість, яскраву, різноманітну, нетривіальну, строкату, різнобарвну, кольорову.)
8. Чим заробляє на життя пані Бартолотті? Як її характеризує професія?
(Вона виробляє чудові килими. Берта дуже творча особистість, вона створює красу, вміє її
бачити й відчувати.)
9. Чи можна пані Бартолотті назвати практичною? (Берта зовсім непрактична й живе
сьогоднішнім днем, не думаючи про майбутнє, нб плануючи нічого. Вона не має попередніх
планів і вирішує, що їй робити сьогодні, прямо на ходу. Також Берта особливо не
перейматься грішми. «Торговці килимами й торговці меблями правили за килими утричі
більше грошей, ніж самі платили пані Бартолотті, тому килими й були такі дорогі».
Також вона витратила всі свої заощадження, навіть гроші, відкладені на оплату
квартири, на речі для Конрада, і в неї не залишилось нічого, щоб нагодувати дитину
наступного дня.)
10. Як жителі міста сприймають пані Бартолотті, як вони до неї ставляться? Чому
оточуючі вважали Берту дивною?
11. Що ми дізнаємося про минуле Берти? Як це пов’язано з її теперішнім? Чому Берта
називає себе дитино моя»? («Пані Бартолотті звикла виконувати доручення й накази
тільки після того, як прчує «дитино моя». Але мати, давно померла, а пан Бартолотті
давно пішов від неї — чому пішов, нас не стосується, це її, приватна справа». Ми
усвідомлюємо, що Берта самотня. Можливо, вона сумує за тим часом, коли була
дитиною, а можливо, вона в душі так і залишилося маленькою дівчинкою, тому постійно
й звертається до себе «дитино моя», і ще одна дуже важлива річ: коли вона ще жила з
чоловіком, то хотіла мати дитину.)
12. Чому автор дає Берті саме таке прізвище? (Палац баронів Бартолотті Партенфельд
— це одна з двох барокових споруд, що знаходяться на вулиці Грабен у Відні. Усі інші
споруди на цій вулиці належать до стилю неокласицизму.
Перші три поверхи палацу баронів Бартолотті Партенфельд прикрашені наріжними
гіпсовими фор-мами, на фасаді першого поверху встановлена статуя Мадонни.
Це унікальні споруди, яких на цій вулиці збереглося всього дві. Берта також унікальна,
вона відрізняється від усіх жителів свого міста. Вона така ж яскрава й оригінальна,
химерна й непередбачувана, як архітектура бароко. (Лексичне значення слова «бароко» -
перлина неправильної форми.)
Скульптура Мадонни в споруді, Бартолотті - це символ матері. І Берта може стати
гарною матір’ю, вона має добре серце й щиру душу.)
13. З ким зазвичай спілкується Берта? Чому саме з паном Егоном?
(«Пан Егон і сам був чоловік у розповні сил. Він мав п’ятдесят п’ять років. 1 двічі на
тиждень приятелював із пані Бартолотті. Раз на тиждень він приходив у гості до неї, а
раз на тиждень вона йшла в гості до нього. Вони разом вирушали в кіно чи до театру,
потім ішли кудись вечеряти, далі йшли кудись випити вина, а наостанці — випити)
- Як Берта відреагувала на появу Конрада? Що ми дізнаємося про її ставлення до людей,

про характер з цього епізоду? (Берта дуже здивувалася, але Конрад їй сподобався. Вона
намагалася зробити все, щоб йому було зручно й він не почувався зайвим. Вона відчуває
його настрій і переживання. Берта дуже чутлива й добра людина.)
- Чому автор так детально описує заощадження Берти? (Вона дуже щедра й непрактична
людина.
Берта витратила на Конрада всі свої гроші, навіть ті, що відклала на оплату квартири,
й ті, що були сховані на «чорний» день. Берта вирішила, Конрада і є ті надзвичайні
обставинні)
- Який одяг купила Берта для хлопчика? Чому вона вибрала саме такий одяг? («Пані
Бартолотті годину ходила по місту. За цей чає вона витратила чотири тисячі шилінгів і
накупила дев’ять пластмасових торбин дитячого одягу: штанців, шкарпеток, вибивних і
вишиваних пуловерів, двоє штанів, вельветові і шкіряні, пасок та індійську шовкову
сорочку. Купила також три пари черевиків — рожевих, із бузкового кольору з пряжками,
тридцятий, тридцять перший і тридцять другий розміри. Котрась пара та прийдеться,
міркувала вона. А ще купила чудернацьку шапку з блакитної шкіри, 3 вишитим срібними й
золотими нитками візерунком і з золотим дзвоником посередині. і курточку, пошиту з
барвистих клаптиків».
Одяг був дуже яскравий, незвичний для широкого загалу. Такий же яскравий, як сама
Берта. Вона купила те, що подобається їй, не дізнавшись про уподобання Конрада,
тобто вирішила за нього, Можливо, тому, що жила сама й не звикла дбати про інших,
враховуючи їхню думку. І цього їй ще треба навчитися.)
-Що ще купила Берта для хлопчика? Як ці речі розкривають внутрішній світ Берти?
Навіщо вона купила ляльку? (Вона купила «велику коробку будівельних кубиків, ведмедика,
книжку з малюнками, плигавку.пластмасовий пістояет, ляльку, що вміла казати«мамо»,
блазня й танцюриста на ниточці».
«Вона зайшла до крамниці й вибрала дитяче ліжко. Червоне дитяче ліжко з зеленим
матрацом, на якому був вибитий білий слон. Червоне ліжко було найдорожче в крамниці.
І зелений матрац також був найдорожчий».
«Уже майже біля свого будинку пані Бартолотті згадала, що Конрадові треба купити
солодощів і морозива. Вона витягла з торби гаманця й купила в пекаря пакуночок
горіхових цукерків, пакуночок смаженого мигдалю, велику, на цілу родину, коробку
малинового морозива і два десятки жувальних гумок двох Гатунків».
Берта витратила усі свої гроші на речі для Конрада: різноманітні іграшки, яскраве
ліжко, не зважаючи на те, що воно було найдорожче, — але для неї головне, що воно було
яскраве.
Берта Дуже здивувалася, коли Конрад сказав, що хлопчики не граються ляльками, адже
вона була недосвідчена у вихованні дітей. Пані Бартолотті купила ляльку, тому що вона
була дуже гарна, не думаючи про те, чи сподобається вона Конраду й чи потрібна йому,
тому що не мала Досвіду спілкування 3 дітьми й не знала, як про них дбати. А головне —
спрацювали її особисті уподобання та мрії!)
- Чому Берта не поцілувала Конрада, коли їй цього захотілося? Як це її характеризує?
(Берта не знала, як вітатися з дитиною, чи треба поцілувати його, чи обняти, чи
Поплескати по плечі, бо не знала, як поводитися з семирічними дітьми, вона не знала, чи
він хоче, щоб його цілували, хоча Берта була дуже чутлива до інших людей.)
- Чи сподобалися Конраду речі, які купила Берта? Чому він відмовився від пропозиції
купити йому інші, модні речі? Чи можна сказати, що так відповіла б кожна
дитина?(Конрад відмовився, щоб не марнувати гроші. Це була відповідь не Дитини, а
дорослої людини.)
-Як Берта відреагувала на слова Конрада про стандартний одяг усіх хлопчиків на вулиці?
Що вона говорить про людей, які носять однакові речі? Як це її характеризує?
(«—Це тому, що люди страшенно нудні, — сказала пані Бартолотті. — Тому, що вони не
мають фантазії і завжди всі хочуть того самого, не зважуються на щось інше!
Пані Бартолотті стукнула себе кулаком у груди там, де на її бавовняному пуловері було
намальоване велике золоте сонце, рожевий олень і зелений кіт.
— Глянь-но, я також убрана в таке, чого інші люди не носять, — сказала вона! — Сонце,
оленя й кота я намалювала фарбами. Такого пуловера, крім мене. Не має ніхто вділому
світі, і я пишаюся цим! Гарний, правда ж?»
Берта не хоче бути схожою на інших, вона хоче відрізнятися, бути самою собою, а не
підлаштовуватися під норіідй життя оточення. У неї свої поняття про красу, вона
люйить яскраві незвичайні речі і не соромиться їх носити їй нудно бути сірою мишею.)
- Чому Конрад не захотів їсти морозива ? ВИ б відмовилися від морозива?

(«— Я взагалі не знаю, що можна семирічному хлопцеві, а чого не можна! — в розпачі
вигукнула пані Бартолотті.
Ну, то я сьогодні не їстиму морозива, — сказав Конрад, — а до завтра ви довідаєтесь,
коли його їсти, добре?»
Конрад поводиться, як доросла людина. Йому потрібно знати, чи можна дитині їсти
морозйво натще-серце, тому що він не може чинити неправильно, так його навчили на
фабриці.)
-Чому Конрад ставить Берті так багато запитань? Чи легко їй на них відповідати?
(Конрад намагається зрозуміти все, що його оточує, він вчиться, І разом з ним вчиться
Берта, тому що вона до появи хлопчика мала піклуватися тільки про себе, а тепер має
вчитися виховувати дитину. Вона не знає відповідей на багато запитань, тому що ніколи
над цим не замислювалася або не стикалася з подібними ситуаціями.)
Прокоментуйте епізод з вибором куточка для ігор? Як поводяться Берта й Конрад?

Який простір обирають герої?
(Берта вважала, що Конрад може гратися будь-де, без обмежень простору, а Конрад
хотів мати певний обмежений простір для ігор. Тому він обирає куток між вікном і
дверима до передпокою. Вікно й двері - це місця, які пов’язані Із виходом у інший простір.
Через вікно можна бачити вулицю, а через двері потрапити в новий простір - передпокій,
що веде на вулицю.
(Передпокій — приміщення, яке має безпосередній вихід на сходову клітку, коридор
загального корис-тування, тамбур тощо.)
Берта, хоча й має квартйру (обмежений простір), але не звикла регламентувати свій
простір для певних дій. Тому в її квартирі панує такий безлад. А Конрад любить порядок.
Але все ж таки він обирає місце, яке дає можливість виходу в інший простір, більш
широкий (вулиця). Тобто підсвідомо у нього виникає бажання не бути замкненим і
обмеженим.)
- Які слова не любила Берта? Чому? А вам вони подобаються? Хто зазвичай вживає такі
слова ?
(«— Як слід, як слід, — буркнула пані Бартолотті, йдучи до кухні, а коли впевнилась, що
Конрад її вже не почує, додала: “- Терпіти не можу цих слів! Вони такі самі гидкі, як і
«сумлінно», «щоденно», «ввічливо». Тьху, хай їм біс!
Пані Бартолотті взагалі не любила багатьох слів: Крім «порядно», «ввічливо»,
«сумлінно» й «щоденно», вона не зносила ще слів «доцільно», «розважно», «неухильно»,
повчально», «Пристоймо», «чемно вихована», «по-господарському», «Личить» і
«належить». Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не
подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в
загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.)
- У чому полягає, основний життєвий принцип Берти? Чи завждице добре?

(«— Конраде, хлопче мій! Запам’ятай одне. Це куди важливіше, ніж багато чого в
житті. Не треба думати про те, що скажуть інші люди! — Пані Бартолотті знов
ткнула солодцеву паличку в тунцеву підливу і, замислено помішуючи її, Повела далі: —
Якщо ти завжди думатимеш про те, що роблять інші, і робитимеш те, що роблять інші,
то зрештою станеш такий самий, як вони, і сам Собі остогиднеш». Берті не
подобається сірість, буденність, необхідність щось робити за регламентом. У неї свій
розпорядок дня, вона не знає, ідо зробить наступної хвилини, й тому вона часто сідає в
крісло й обмірковує свій наступний крок. Тому вона має творчу професію, яка дає їй
можливість виразити себе. Але не завжди добре, коли людина неорганізована, коли вона
не думає про наслідки. (Так сталося, коли Берта витратила всі заощадження й не мала
навіть грошей, щоб нагодувати Конрада, тому змушена була просити їх у пана Егона.)
-Чому Конрад не захотів іти гуляти у вихідний? Що на його місім зробила б інша дитина?
(«- Я хотів би сьогодні підготуватися до школи. Я вже вмію рахувати, писати й читати.
В нас був добрий підготовчий курс. Але, звичайно, я не знаю, що встигли засвоїти діти
мого віку в тутешній школі. — І він попросив пані Бартолотті: — Підіть, будь ласка, до
якогось семирічного школяра й позичте в нього шкільні підручники, щоб я зміг їх
переглянути».
Інша дитина залюбки пішла би погуляти, але Конрад поводився як дорослий. Для нього
навчання й обов'язок були пріоритетом.)
- Що нового дізнався Конрад з читанки? З якою метою автор вводить цей епізод?
(«У читанці Конрад знайшов такі речі, про які немає ніякого уявлення. Він не знав, що
таке проліски, не знав, хто такі святий Миколай і маленький Ісус, які на вигляд троянди,
а які гвоздики. Про церкву він також нічого не чув».
Конрад не знає, що можна насолоджуватися красою, тому що його цього не навчали на
фабриці. Цього він вчиться від Берти.)
- Чому пан Егон одразу знайшов спільну мову з Конрадом?
(«— Такого чудового хлопця я зроду не бачив! Якби всі діти були такі, я б давно завів собі
сина чи дочку! Такий вихований, ласкавий, ґречний, чемний семирічний хлопчик — просто
скарб!»
Конрад - ідеальна дитина з точки зору дорослих.
Таким його створили, так його навчали на
фабриці. Він діє й поводиться так, як доросла
людина, тобто за поведінкою й сприйняттям
довкілля належить до світу дорослих.)
Завдання. Скласти сходинки пані Бартолотті до

материнства.
Робота в групах. Користуючись хмарками слів,

дати характеристику героям повісті.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Робота в парах.
Користуючись хмаркою слів і кроссенсом, розказати про письменницю і передати зміст
повісті.
VІ. Підсумок.
VІІ. Домашнє завдання.
Дочитати повість, намалювати малюнки до повісті або створити асоціативний колаж

Конрада*.
Kolizanka
Тема. Крістіне Нестлінгер. «Конрад, або Дитина з бляшанки». Конрад і
його становлення у світі
Мета: розвивати навички роботи над твором, характеризувати героїв на основі аналізу їхніх
вчинків, ставлення до них оточуючих; визначати актуальні проблеми у творі, пов’язані зі зростанням
дитини, її взаємин з дітьми; пояснювати свою точку зору щодо вчинків персонажів; виховувати
активну життєву позицію.
Велике питання життя –

як жити серед людей?
Альбер Камю
І. Оголошення теми, мети та епіграфа уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Кожна людина приходить у наш світ з певною метою, призначенням. Перед
нею завжди виникає велике питання життя – як жити серед людей? Дане питання
хвилювало і Альбера Камю, слова якого ми взяли за основу. Це французький письменник,
філософ, який все життя мріяв стати, і став би, якби не хвороба, відомим футболістом.
Як же жити серед людей? Це питання хвилювало і австрійську письменницю-казкарку
Крістіне Нестлінгер .
ІІІ. Робота над темою уроку

Учитель. У вас була можливість ознайомитися зі змістом повісті, тож яке враження
справила на вас ця книга? Чи задумувались ви над назвою твору? Ви говорили, що книги
Крістіне Нестлінгер і про дорослих, і про дітей.
- То ж про які два світи йде мова в цьому творі?(Світ дорослих і світ дітей)
- Чи можемо визначити основні проблеми твору? (Проблеми взаємовідносин між
дорослими і дітьми, проблеми добра і зла).
- Хто, на вашу думку, є причиною виникнення проблем у цьому творі?(Конрад)
Обгрунтуйте свою відповідь:
- Конрада зробили на фабриці;
- навчили гарних манер;
- зробили його ідеальним.
-Як ви розумієте поняття «ідеальний»? Які асоціації виникають у вас стосовно цього
слова?
ІДЕАЛЬНИЙ
Гарний розумний вихований добрий співчутливий розуміючий
Бесіда за змістом тексту

-Наведіть приклади із тексту, що Конрад був дійсно ідеальною дитиною (Вміє писати
правильно кожне слово; вміє рахувати, добувати квадратний корінь; ставив правильно
наголос; не крутився на місці; не говорив на уроках; був ввічливим з усіма; мав співчуття
до тварин; знав, що солодощі перед сном шкідливі; знав, що те, що покладено на тарілку
треба доїдати.)
Ми можемо сказати, що це світ самого Конрада?(Так, тому що його так навчили)
Отже, цей світ ідеальний, особливий, не такий як усі.
Світ Конрада
гречний
гарний
вихований
розумний
ІДЕАЛЬНИЙ
Ми з вами вказували, що крім «світу Конрада» є ще інші світи. Які?(Світ дорослих і

світ дітей)
Давайте змалюємо ці світи по відношенню до Конрада. Світ дітей. Кого віднесемо до
представників цього світу?(Кіті, Антон, Флоріан)
Що відчуває Конрад зі сторони дітей? Доведіть. (Називали образливими словами;
били кулаками в живіт; ставили підніжки.)
- Яким виявився для Конрада цей світ? Світом чого?(Зла)
Світ дітей
кепкування
зневага
презирство
ЗЛО
-Як ми можемо описати світ дорослих? Що вони відчували до Конрада?
Світ дорослих: Збентеження; Прихильність; Справжній скарб; Мрія кожного вчителя.
Світ дорослих
збентеження
прихильність
розуміння
ДОБРО
-Кого відносять до представників цього світу?(Егона, пані Бартолотті, вчительку)

-Чому у Бартолотті дитина викликає на початку збентеження? (Дитина з бляшанки)
-Знайдіть опис хлопчика в бляшанці. (Зморщена як яблуко голова, шия, руки, рот)
-А після живильного розчину?(Гладенька, ніжна шкіра смаглявого здорового кольору,
рожеві щоки, блакитні очі, біляві кучері)
-Чи звернули ви увагу яким повинен був бути цей живильний розчин? Які асоціації він
викликає?(Теплим. Теплою водою поливають рослини, які потребують особливого
догляду)
-Чи можна Конрада порівняти з такою рослиною?
-Чи можемо ми визначити, де ж у цьому світі перебуває Конрад? (Між світом дорослих і
дітей)
-Чи легко йому і комфортно? Чому?(Ні. Він не розуміє ні одного ні іншого, не може
знайти свого місця бо він не навчений).
-Доведіть це прикладами з тексту.(Конрад не знав, що таке проліски, хто такий святий
Миколай, маленький Ісус, які на вигляд троянда і гвоздика і що таке церква)
-І коли пан Егон розповідає йому про це, як зрозумів Конрад пояснення батька?
(Маленький Ісус має крила, з’являється із неба, багатим дітям дає багато, бідним мало, а
дуже бідним – нічого; святий Миколай не має крил, а має золоту патерицю,приходить на
три тижні раніше за Ісуса і всім роздає подарунки.)
-А як ви розумієте слово «патериця»?
-Отже, чи можемо ми назвати цей світ ідеальним? Чому? (Виникає конфлікт між
ідеальним хлопчиком і неідеальним світом. У Конрада немає друзів серед однолітків)
-Як цей конфлікт пропонує розв’язати пані Бартолотті після питання сина: чому є такі
діти, які дражнять інших дітей? Знайдіть у тексті. (Врізати пару гарячих; тріснути по
довбешці; зацідити у вухо; усмалити по мар мизі)
-Яка була відповідь Конрада?(По-іншому я не зможу бо так мене навчили у відділі
остаточної обробки)
- На вашу думку, чи довго тривав би цей конфлікт, якби не незвичайна обставина? Що це
була за обставина?
-Який вибір постає перед дорослими і Конрадом?
Дорослі Конрад
«Не повертати» «Я відчуваю, що хочу
залишитися тут»
(рішення приймає сам)
Але, щоб залишитися йому потрібно зробити вибір. Який? Потрібно змінитися тому, що..
Кіті Бартолотті
«Таким людям байдуже, що ти хочеш, «Коли вони нападуть на твій слід,
ачого не хочеш ..» ти будеш уже не ти»
«Тебе не зроблено, тебе навчено, а

Кіті тебе перевчить»
- В чому полягала наука Кіті?
- За хороше хвалить(поцілунок), за погане карає.
- У чому полягало покарання?(Колола шпилькою, щоб було боляче)
- Чому саме, щоб було боляче?
- Що вигадувала Кіті, щоб змінити Конрада? Зачитайте. (Гра в мальовані стіни;
обрізали китиці на скатертині; дерли газети; поливали килим водою;
намащували кремом підлогу; домішували шпинат в малиновий пудинг; співали пісень із
непристойними словами0
- Чи змінився Конрад після цієї науки? Чи став він таким як усі? Знайдіть у тексті слова,
що підтверджують вашу думку.(«Я тепер завжди маю бути таким?», «То я що маю бути
таким як раніше?»)
- Як автор розв’язує цю проблему, в чиїх словах вона заключається?(Пані Бартолотті
«Ох, Конраде, побачимо яким ти будеш.»)
- То ж в чому особливість кінцівки твору? (Кінцівка твору не визначена і як складеться
доля героїв невідомо, адже все залежить від самої людини)
Учитель: То ж чи легко бути ідеальною людиною в неідеальному суспільстві?
ІV. Підсумок
Як порозумітися дорослим і дітям? (Потрібно навчатися один я одного, як вчилися

Берта й Конрад, мати бажання спілкуватися, намагатися комфортно почуватися в
нових життєвих обставинах, знаходити спільну мову з членами родини, враховувати
інтереси кожного з них.)
Визначте, в чому полягає основний конфлікт у творі. (Зазвичай ми спостерігали в

раніше вивчених творах, що за наявності протиставлення художнього світу дорослих і
дітей головний конфлікт також формується як конфлікт дітей і дорослих. ї творі ж
Крістіне Нестлінгер він вирішуєтеся нетрадиційно. Це конфлікт, що ставить по різні
боки Конрада й інших дітей.)
Висновок. Основний конфлікт в повісті Крістіне Нестлінгер - це конфлікт Конрада з його

однокласниками.
З'ясуємо причини. Чому в Конрада виник конфлікт з однокласниками?
(Конрад відрізнявся від них поведінкою, вони бачили, що в нього інші пріоритети й
цінності Він чинить як доросла людина, для якої на першому місці виконання обов'язків.
Він хотів би поводитися як інші діти, але щось не дозволяло йому цього зробити.)
- Чому в Кіті немає з ним конфлікту?
(Конрад усе їй розказав про себе, й вона не видала цей секрет. Конрад їй подобався, вона
бачила, що він хороша людина.)
- Як ви розумієте останню репліку Кіті в повісті? (Невідомо, чи стане Конрад таким, як
інші діти, чи залишиться дорослою дитиною. Повість має відкритий фінал.)
- Як ви вважаєте, чи потрібно Конраду настільки змінюватись?
(Змінюючись, потрібно знайти «золоту середину Діти не ідеальні, вони й не можуть
бути ідеальними, Вони розвиваються, вчаться, пізнають світ. Це робить і Конрад.
Добре, якщо людина вміє сприймати світ з дитячою безпосередністю. Але Конраду не
потрібно бути злим, жорстоким».)
- Які настанови дав пан Егон Берті? Чому вони усю ніч їй снилися?
(«Ти повинна обтесатисй, Стати зовсім іншою, поважнішою, як і личить матері!
Ти повинна дбати про свій вигляд, не гасати більше по місту в такому чудернацькому
вбранні!
Ти повинна відтепер прибирати в помешканні, щоденно готувати їсти, зважувати
кожне своє слово, казати тільки те, що можна перед семирічним хлопцем, що йому
корисно почути!
Ти повинна, ти повинна, ти повинна...»
Берті не подобається слоро «повинна», вона раніше не жила за принципом, що вона щось
для когось повинна робити, тому це її тривожить.)
- Як ви вважаєте, чому Конрад з'являється саме в Берти?

(Берта дуже добра людина, чутлива до інших, але вона не практична й не організована.;
Конрад і Берта вчаться один у одного. Конрад вчиться сприймати світ у кольорах і
відтінках, відчувати красу. А Берта вчиться піклуватися про інших, думати про
завтрашній день, відчувати відповідальність за когось.)
- Поясніть, як вплинула на життя та особистість Берти й пана Егона поява Конрада?
Аргументуйте прикладами з тексту.
(Поява Конрада змусила Берту та пана Егона поступово змінюватися. Це складний
процес. І він тільки починається. їм ще потрібно буде багато що змінити в собі. Крім
того, завдяки Конраду Берта і пан Егон отримують шанс створити родину, адже вони
самотні й відчувають потребу щось змінити у своєму житті, але не наважуються це
зробити. Вони мають змінитися, щоб пристосуватися до спільного життя, тому що
мати родину - це важка праця.)
- Визначте роль художнього часу в долі головних героїв твору. (Минуле у всіх різне, але
завдяки появі Конрада в них з'явилося спільне теперішнє і шанс на спільне майбутнє)
Учитель. Отже, діти, ми розглянули два різні уявлення про ідеальну дитину. Егон і пані
Бартолотті отримали початковий матеріал, з якого їм доведеться ліпити людину. Пана
Егона влаштовує те, що є, а пані Бартолотті – ні. Чому? (Бо вона сама не така як усі
дорослі, її не могли зрозуміти сусіди, сама вона , як дитина, але Конрад впливає на неї і
вона відчуває себе іншою - матір’ю,яка несе відповідальність за свою дитину.)
То ж якою має бути людина – ідеальною чи індивідуальною? Яка роль родини у цьому
вихованні?(Очікувані відповіді дітей)
Учитель: Так, якою буде людина ідеальною чи індивідуальною залежить і від самої
дитини і від родини. Тому, що саме батьки дають можливість робити дитині правильний
вибір у житті і є прикладом вирішення питання : як жити серед людей
V. Домашне завдання
Прочитати оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день».
«З людьми буває дуже тяжко»(Бартолотті)
«Всі люди різні й треба бути поблажливими до своїх ближніх»(Конрад)*
(Конспект даного уроку, майже повністю, узятий із мережі Інтернет).

Kolizanka
Тема. Моральні проблеми оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день»
Мета: (формувати компетентності): предметні: продовжити знайомство з творчі-стю Р.Бредбері;

проаналізувати зміст новели «Все літо в один день»; зосередити увагу підлітків на двох важливих
моральних проблемах сучасності – проблемі збереження людських цінностей земного світу і проблемі
дитячої жорстокості і агресії; розвива-ти навички зв`язного мовлення і критичного мислення; творче і
асоціативне мислення учнів; розвивати словниковий запас; прагнення сповідувати загальнолюдські
цінності; ключові: уміння вчитися: активізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення;
комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших;
інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: виховувати
естетичний смак та читацькі інтереси учнів; розши-рювати кругозір.
Обладнання: портрет Р.Бредбері, презентація до оповідання, пісня групи «Непоседы» «Мы - дети
солнца».
… усе, що робиш у цьому житті, залишить
якийсь слід. Тож старайся, щоб кожен
твій вчинок був гарним.
П.Куельо «Олівець»
Не приведи, Господь,
Чужой беды не слышать.
Не дай – то, Бог, услышав, не помочь.
Рина Левинзон
І. Організаційний етап.
Зверніть увагу, який гарний сьогодні день! Як за вікном привітно усміхається сонце.
Подивіться, які незвичайні сьогодні ви … і посміхніться. Адже відомо: якщо день поч-
неш із усмішки - він буде вдалим.
Пам’ятайте, що світ навколо вас чудовий, а людина найкраще з усього, створеного Богом.
Саме їй, людині, Господь доручив Всесвіт.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ось як уявив собі це і розповів у невеличкому оповіданні «Божий план» італійський
письменник Бруно Ферреро:
«Господь творив наш світ з любов’ю, наповнюючи його різними дивами. Кожному
Творінню бог давав певні обов’язки, аби все усвіті існувало в мирі та злагоді і щоби всі
були щасливі.
- Ти, сонце, маєш завжди бути пунктуальним, Пам’ятай про це кожного ранку. Без тебе б
не було життя на землі!
Сонечко у відповідь радісно усміхнулося.
Потім прийшла черга хмар, вітру, вогню, а згодом й усі інші творіння пройшлися перед
Богом. Кожне хотіло дізнатися про свої завдання і зрозуміти їх.
Через деякий час Бог вийшов на прогулянку. При стежині, якою він крокував, ріс ко-
лючий кущ. Господь ніжно на нього поглянув і, погладивши зелене листячко,сказав:
- Не журися, ти станеш натхненням для художників і поетів, кожен, хто тебе поба-чить,
буде милуватися твоєю красою.
Так з’явилася троянда.
- А ти веселитимеш усіх своїм співом, - сказав Бог соловейкові.
Надійшла черга слона, який ніяк не міг зрозуміти, навіщо Бог дав йому такий довгий
ніс.
- Не переживай, - заспокоював слона Господь. Там, де ти житимеш, буде дуже гаряче.
За допомогою довгого носа ти зможешробити собі прохолодний душ.
Останньою підійшла людина. Бог лагідно її обійняв і прошепотів на вухо:
- Доручаю тобі цілий світ. Це не просте завдання, але ти зможеш його виконати, якщо
будеш пам’ятати мої слова. Чуєш?
І Бог сказав людині десять слів. Десять слів для того, щоб людина насправді могла
бути щасливою.
2. Бесіда.
- Як ви вважаєте, що це за десять слів, сказаних Богом людині?(Десять Божих заповідей )
- Для чого вони дані людині? (Щоб вона їх дотримувалася задля власного добра і гармонії
у світі.)
- Чи почуваються щасливими сучасні люди? Чи панує злагода і любов у світі?( ні )
- А чи можливо це у майбутньому? (Невідомо. Бо майбутнє ми можемо тільки уявля-ти,
прогнозувати, але знати напевне, як усе буде, людині не дано).
ІІІ.Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні ми умовно перенесемося у майбутнє людства. Адже письменники силою сво-єї
уяви і хисту це роблять досить часто. І сьогодні у невідоме майбутнє нас поведе зна-
йомий нам автор, ім’я якого – Рей Дуглас Бредбері.
Отже, тема нашого уроку «Моральні проблеми оповідання Р. Бредбері «Все літо в один
день» .
VІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя. «Все літо в один день» (англ. All Summer in a Day) - знамените фан-
тастичне оповідання американського письменника Рея Бредбері. Вперше надруковане в
березні 1954 року в журналі The Magazine of Fantasy and Science Fiction ("Фентезі і
наукова фантастика"). За мотивами оповідання в 1982році знято однойменний фільм.
2.Бесіда
- Яке враження справило на вас оповідання? Чому? (Сумне, тривожне. Оповідання
викликає співчуття до самотності Марго, обмеженості всіх дітей – героїв оповідання).
- Оповідання фантастичне, та чи є у ньому, на ваш погляд, щось співзвучне сучасному
світу? Що саме? (Стосунки між школярами, описані Р. Бредбері, нагадують сучасне
життя, коли між підлітками немає взаєморозуміння і починається гоніння, тиск на тих,
хто не такий, як всі, хто знає більше, в оповіданні показано те, що зараз називають
булінгом).
- Про що це оповідання? (Про дитячу жорстокість, про красу Землі, про труднощі жит-
тя на чужій планеті і неможливості зробити її по-справжньому своєю, про дощ і сонце і
т.п.).
3. Словникова робота
Фантастика ─ жанр літератури, а також твори, що описують явища, події
нереальні, не існуючі в дійсності, які містять казкові образи.
Толерантність — це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від

власних, терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей.
Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» - задиратися, знущатися) –
тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою
заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище
для людини.
Узагальнення вчителя. Ми рідко замислюємось над тим, який прекрасний світ нас
оточує. Звикли до нього від народження і тому не цінуємо по-справжньому ні ласка-вого
сонячного проміння, ні першої весняної травички, ні веселки над полем, ні весе-лого
поскрипування снігу під ногами, ні загадкової місячної доріжки на поверхні води… Ми
не хочемо думати, що можемо втратити все, якщо не будемо берегти свою стареньку
планету по імені Земля. Про це мимоволі думаєш, коли читаєш оповідання Р. Бредбері
«Все літо в один день».
4. Проблемне питання.
- Р.Бредбері говорив : «Люди просять мене передбачати майбутнє, а я хочу лише від-
вернути його». Про що хоче попередити нас письменник, від чого застерегти своїми
творами? На це питання будемо шукати відповіді на уроці.
5. Робота з текстом
Бесіда
- Де відбувається дія оповідання «Все літо в один день» і чим ця планета відрізняєть-ся від
інших? (Дія відбувається на Венері. Тут безупинно йдуть дощі , і тільки один раз за сім
років на 2 години з`являється сонце).
- Бредбері назвав оповідання «Все літо в один день». Чому? (На очах дітей за дві години
відбувається зміна двох пір року: весни і літа)
- Хто є героями цього твору?
- Як ви вважаєте, чи випадково діти із Землі опинились на «дикій дощовій планеті»
Венері? (Напевно, люди прилетіли сюди, «щоб створити цивілізацію та прожити своє
життя», тому що на Землі стало затісно, а можливо, утворились якісь неспри-ятливі
умови для життя: не вистачає води, чистого повітря, корисних копалин, з`яви-лись
страшні хвороби, чи, можливо, атомна війна… Люди готують для себе « запа-сну»
планету і намагаються привчити до неї своїх дітей. Але діти, народжені на Землі,
сумують за сонцем, теплом і світлом, хоч не бачили сонця, не знають, що таке тепло,
світло).
- Яким ви уявляєте життя дітей на Венері? (Живуть в закритих приміщеннях підзем-ного
міста, роками не бувають на свіжому повітрі, на світ дивляться тільки через тов-сте
скло, адже сонце на цій планеті з`являється лише один раз на сім років, а весь час йдуть
дощі. Діти граються в тунелях підземного міста. Їх оточують гуркіт грому, шум зливи і
технічних приладів).
- Зачитайте опис дощу. Чому в його описі так багато дієслів?(«Дощило сім років; тисячі
тисяч днів повнилися дощем, потоками води і її стукотом, солодким та чистим падінням
зливи, бурями, сильними настільки, що час від часу вода затоплювала острови. Стихія
всоте знищувала ліси, а вони виростали знову, щоб загинути ще раз». Р. Бредбері пише,
що діти прокидалися «від гучного барабанного дробу, стукоту розірваного намиста, що
бісером падало на дахи…». В описі дощу переважають дієслова, які допомагають почути
його одноманітний шум, відчути його руйнівну силу).
- Чому діти так пристрасно чекають сонця? (Сонце для них - небачене, казкове ди-во, яке
асоціюється зі свободою, чистим повітрям, відкритим світом, звільненням від тунелів і
темряви).
- Що вам відомо про дівчинку Марго? Чим вона відрізнялась від інших дітей?(Марго
прилетіла на Венеру з планети Земля п`ять років тому і пам`ятала сонце – яке воно
яскраве і тепле. Маргаритка – сонячна квітка).
- Знайдіть у тексті і зачитайте портрет дівчинки. Що підкреслює письменник в
зовнішності дівчинки?(«Вона була такою кволою!.. Здавалося, наче багато років тому
дівчинку загубили під час зливи, що вимила блакить з її очей, рожевий квіт з уст, золото з
волосся. Марго була схожа на бліду фотографію, яка припала пилом у старому альбомі.
Навіть коли вона старалася кричати, її голос звучав ледь чутно». Блідість, слабість,
кволість, тендітність, самотність).
- Як ви вважаєте, чи випадково письменник зображує свою героїню блакитноокою і
золотоволосою?(Вона ніби слабий відблиск або тінь забутого сонця в підземному місті).
Учитель. Зверніть увагу, що в оповіданні ніхто з дітей більше не зображується: вони
всі як одне ціле, маса — і названі «діти» або «дітлахи».
Робота в парах
І ряд -Яким «бачать» сонце діти? Чому всі їх порівняння «неживі»?
ІІ ряд. Яким бачить сонце Марго? З чим вона порівнює сонце?
ІІІ ряд. А що значить сонце для вас? Складіть синквейн на тему «Сонце».
(Можливі відповіді.
І ряд. Діти провели на Венері все своє коротке життя. Дітям було тільки по два роки,
коли вони востаннє відчули сонячне проміння, перед тим як назавжди його забути. Вони
не пам`ятали якого воно кольору і як гаряче гріє.
Сонце для них - воно нагадує лимон, величезне, палаюче, бронзове, золоте сяйво, жов-ті
пастелі; підставляли обличчя сонцю, яке цілувало їх у щоки, - ці цілунки нагадували дотик
пальців до гарячого металу; сонце гладило їм щоки, ніби теплою праскою; воно краще,
ніж штучне світло.
Діти ніколи не відчували живлючої дії сонця і знали про нього лише з книг і зі слів
дорослих. Воно для них - поняття теоретичне.
ІІ ряд. Марго, «на відміну від решти, покинула рідну планету всього лише п’ять років
тому і прекрасно пам’ятала гаряче сонце та блакитне небо над Огайо». Вона
«пригадувала тепло, подібне на рум’янець, який заливає обличчя, тіло, руки, ноги і
тремтливі долоні» Для неї однієї сонце живе.
Мабуть, сонце подібне на квітку
І цвіте годинку влітку.
Це її вірші. Вона порівнює сонце з квіткою, а потім – з монеткою, з вогнем у пічці.)
ІІІ ряд.
Сонце
Ласкове, тепле
Зігріває, освітлює, наповнює радістю
Дає життя всьому на Землі
Світло
І гр. Чому діти так незлюбили Марго? Чи справедливе таке відношення до дівчинки?
ІІ гр. Як ви думаєте, чому стало можливим таке жорстоке , агресивне відношення дітей до
Марго ? І як це характеризує дітей?
ІІІ гр. Чому діти зачинили Марго в комірчині? Яке почуття вони відчули при цьому?Чи
можна їхній вчинок назвати злочином?
(Можливі відповіді.
І гр. Діти незлюбили дівчинку за те, що вона не така, як інші. За те, що вона не грала з
ними в ігри, «не бігала з іншими тунелями підземного міста», за те, що не співала з
ними про «ігри та радісне життя», а ледь ворушила губами. «Тільки тоді, коли лунали
пісні про тепле літо, лився її лагідний голос, а очі блукали за спітнілим вікном». «І, звісно,
мало не гріхом було те, що Марго, на відміну від решти, покинула рідну планету всього
лише п’ять років тому і прекрасно пам’ятала гаряче сонце…».
Дівчинка не винна, що її доля так склалась, а не інакше. І немає її вини втому, що вона
марніє, чахне чахне на чужій планеті.)
ІІ гр. Діти виросли без сонця, ніколи не відчували тепла і не знали тепла людських
відносин. Із оповідання можна зробити висновок, що вони постійно знаходяться разом (в
той час, коли, мабуть, їхні батьки заняті на роботі), в їх стосунках немає доброти:
оточені вічним дощем, штучним світлом і технікою, вони за шумом стихії і власним
криком не чують голосу власної душі. Недарма автор спочатку порівнює їх з бур’янами у
саду, а потім — з дикими тваринами, що вирвалися з печер… Они бездушні, безжальні і
агресивні.)
ІІІ гр. Діти вирішили помститися Марго за те, що вона пам`ятає сонце, і за те, що,
можливо, знову повернеться на Землю. Закриваючи її в комірчині, вони відчувають
злорадну втіху. Вражає те, що, закривши дівчинку, вони не зразу відійшли від дверей:
«Злорадці стояли і дивилися на двері, які тряслися… Усміхнені, вони повернулися у
клас…».
Вони насолодувались тим, що їхня жертва зачинена і усвідомленням того, що через
декілька хвилин вони побачать довгоочікуване літо і сонце, а Марго буде сидіти в
темряві.)
- Чи доводилося вам бути свідком дитячої жорстокості? Яка була ваша реакція?
Аналіз эпізоду «Діти зустрічають сонце». Перечитайте виразно епізод.

- Як описує автор реакцію дітей на те, що відбувається?Що вражає їх більше
всього?(Спершу їх вражає тиша, яка змінила вічний шум дощу. Потім діти раділи сонцю
і літу: вони бігали, сміялися, гралися, падали на траву. Але серед біганини вони часто
зупинялися, «мружилися від сяйва, аж поки сльози не покотилися по щоках, …простягали
руки до сонця, до вражаючої блакиті, ковтали свіже, наче гірське повітря, і слухали
тишу, яка лилася на них благословенним, чистим потоком.»)
- Що відчувають діти, коли знову починається дощ? (Вперше до них приходить відчуття
біди, горя, тепер вони по-справжньому розуміють, що втрачають, коли сонце поринуло в
густу пітьму.)
- Що їх тепер об`єднує з Марго? (Вони стали сумними і млявими: «Діти повернулися
спинами до невидимого світила і вирушили до підземного будинку, сховавши руки у
кишенях. Усмішки, здавалося, назавжди зникли з їхніх обличю. Удар грому налякав
школярів, і вони притулилися одне до одного, як листя перед вихором»).
- Чому вони згадують про Марго тільки тоді , коли починається нове семиліття дощу?
(Тільки що пережита бурхлива радість, яка змінилася глибоким почуттям втрати і
розчаруванням, нагадує їм про нещасну полонянку, яка стала заручницею їхньої агресії.
Тепер вони розуміють, чого позбавили свою однокласницю.)
- Чому діти не могли зазирнути одне одному у вічі?Як ви вважаєте, чи жалкують про свій
вчинок? (Їм було соромно за свою жорстокість і бездущність. «Діти застигли, мовби
щось не давало їм поворухнутися. Вони позирали одне на одного та відводили погляд.
Мимоволі гляділи на світ, у якому безнастанно, невгамовно падав і падав дощ. Школярі не
могли зазирнути одне одному у вічі. Бліді та насуплені, вони схилили голови і придивлялися
до власних рук і ніг.»)
Учитель. Перечитаємо останній епізод оповідання: «Діти повільно йшли вниз по

коридору, а дощ продовжував настирливо гатити по землі. Вони звернули і попрямували
до комірчини. За вікном гриміло, а блискавка синім моторошним світлом спалахувала на
дитячих обличчях. Дітлахи підійшли до схованки та скупчилися поблизу дверей.
За ними панувала тиша.
Повільно відчинивши двері, вони випустили Марго.»
- Які зміни відбулися між тим, як закривали дівчинку, і тим, як її випустили?

Підсумок вчителя. Якщо, коли закривали Марго, все відбувалося стрімко, швидко, без
роздумів, подібно бурям, які бушували за товстими стінами, то в кінці дія уповільнена і
розтягнута: діти повільно йшли, звернули і попрямували, підійшли та скупчилися біля
дверей. Всі їх дії уповільнені, тому що обдумують все, що роблять. В їхніх душах
відбувається велика робота: зовні вони ще чують той шалений шум, до якого так звикли,
але в дущі у них народжується тиша, пов`язана із сонцем і його теплом, а значить, з
усвідомленою добротою.
- Як думаєте, чи зміняться стосунки дітей і Марго після всього? (Напевно, адже вони
тепер знають, чому вона така сумна, бліда, чахне на чужій планеті. Вони зрозуміли, що
були несправедливі до неї і жорстокі. Можливо, вони зможуть навчитися дружити з
дівчинкою.)
- Від кого залежить, щоб діти, оцінивши зна¬чення добра, закріпились на його позиціях?
(Звичайно, від них самих, але ще більше від дорослих, які повинні допомогти їм у цьому ).
- А яке місце в оповіданні відведено дорослим?Яке враження справила на вас вчителька?
VІ. Узагальнення вивченого.

Бесіда
• Яка тема і основна думка оповідання?
• Чи актуальна ця новела сьогодні? Чому?
• Що треба зробити кожній людині для того, щоб всім було добре на цій прекрас-ній
квітучій планеті?
• Звернемося до епіграфів. Як ви розумієте їх ?
• Чи можете дати відповідь на проблемне питання: «Про що хоче попередити нас
письменник, від чого застерегти своїми творами?» (Дивіться, що чекає людство, якщо
дати волю жорстокості, егоїзму, злобі, прихованих в людях.)
• Чому навчає оповідання Р. Бредбері «Все літо в один день»?(бути толерантними, не
заздрити нікому, не насміхатися, не знущатися, не ображати, застерігає від
жорстокості).
• Що можете сказати про Марго? Якою вона є ? (Лагідна, ніжна, привітна, загадкова)
• Через який образ- символ її можна передати? (Сонця )
• Показ відеосюжету. (Група «Непоседы», пісня «Мы –дети солнца»)
Коли зійде сонце… (робота із схемою) (люди будуть милосердним, люди будуть берегти
цінності, пануватиме добро, краса, мир, радість)
VІІ. Рефлексія
Продовжіть речення:
Сьогодні я зрозумів(ла)…
Для мене було новим…
Для себе я взяв …
VІІІ. Домашня робота
Повторити вивчений матеріал, підготуватися до контрольної роботи.

Kolizanka
Тема. Контрольна робота. Сучасна література. Зростання і взаємини зі
світом
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями знань з теми; розвивати уміння застосовувати набуті знання
практично; виховувати культуру писемного мовлення.
Тип уроку: урок перевірки знань, умінь і навичок.
I. Організаційний момент.
III. Оголошення теми й мети уроку. Актуалізація опорних знань учнів.
Виконання тестових завдань (за варіантами)
IV. Підбиття підсумків уроку
V. Домашнє завдання
Підготувати переказ прочитаної самостійно книги жанру фентезі.

6 клас ІІ семестр

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

6 клас ІІ семестр

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Kolizanka

Тема. А.П. Чехов. Чехов і Україна. Оповідання «Хамелеон». Викриття

Обладнання: портрет А. П. Чехова, виставка різних видань його творів, презентація

І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель. Ім’я російського письменника Антона Павловича Чехова називають поряд з

II. Робота над новою темою.

Словесне малювання: «Що я побачив на базарній площі?»

Учитель.Очумєлову потрібно розібратись у тому, що відбулося. Прослідкуємо «шлях»

Робота в групах (з карткою).

Хамелеон – ящірка, яка здатна змінювати забарвлення шкіри при роздратуванні,

Хамелеонство – зміна моральних позицій людини залежно від обставин.

Засоби створення комічного в оповідання «Хамелеон».

Від яких хвороб лікує суспільство Чехов-письменник?

Мета: формувати теоретико-літературні знання учнів; розвивати творчі (зокрема, акторські)

Обладнання: портрет А. П. Чехова, презентація, ілюстрації. картки.

II. Мотивація навчальної

III. Робота над новою темою.

• Презентація теми, мети уроку.

— На боці кого із героїв оповідання була ваша прихильність?

• Опрацювання елементів теорії літератури.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, картки з його афоризмами.

II. Мотивація навчальної діяльності.

III. Робота над новою темою.

Складання сенкану «Джек Лондон»

Перегляд презентації «Слідами Джека Лондона»

- Опишіть свої враження від переглянутого.

Розшифруйте і поясніть вислів письменника.

Перегляд буктрейлеру до оповідання.

Слово вчителя: Оповідання „Жага до життя”

На фоні мелодії «Вьюга»

Робота з портретом Джека Лондона.

Учитель. Читач розпочинає знайомство з героями оповідання в момент зради одного з

Пропоную прослухати пісню В. Висоцького «Здесь вам не равнина…») ( 1 куплет)

Учитель. Дорогою життя ми пройдемо разом із безіменним героєм, щоб навчитися в

Формулювання «Правил виживання людини в екстремальних умовах».

1. Боротьба зі страхом самотності.

- Торбинка із золотом «була невелика... та важила п'ятнадцять фунтів — стільки ж,

- Чому герой викинув золото, залишивши «решту речей», а не навпаки?

6. Герой і Білл: шлях життя і шлях смерті.

Складання формул «перемоги героя» та «поразки Білла.

Перемога героя = людська сутність + любов до життя + сила духу

Учитель. Ми розпочинали урок з розгляду суворої та безжалісної північної пустелі. Герой

Порівняльна характеристика Білла і безіменного героя.

Білл Безіменний герой

Пояснення суті заголовку оповідання.

Робота зі словником синонімів.

Узагальнююче слово вчителя.

Розкажіть про поневіряння кожного з героїв твору від їхнього імені.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, ілюстрації.

І. Актуалізація опорних знань.

Завдання. Наповніть рибками акваріум – що допомогло

II. Оголошення теми і мети уроку.

Перегляд відео «Аляска».

Вовки приходять сюди лиш літом на зовсім

Робота в групах. Відтворіть уявну

День другий: «Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні».

День п'ятий: «Зійшло яскраве сонце... Погода стояла чудова...»

Порівняйте описи природи з емоційним станом героя.

Висновок. Анонімність головного героя оповідали «Жага до життя» пов'язана з ідеєю

Заключне слово вчителя.

IV. Домашнє завдання.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: тексти твору, презентація «Життя й творчість Гаррієт Бічер-Стоу», портрет

Скасуванню невільництва передувала