5 клас. І семестр

Тема. Художня література – духовна скарбниця людства.
Роль книги в
сучасному житті
Мета: донести до свідомості учнів, що література й фольклор — скарбниця духовних багатств
людства; показати роль книги в житті людини; розвивати інтерес до пізнання світу через читання
художньої літератури; виховувати позитивні якості характеру на основі загальнолюдських цінностей.
Обладнання: книжкова виставка творів світової літератури для дітей, карта світу, бібліотечні
формуляри учнів.
Теорія літератури: література, фольклор, художня література, національна література,

всесвітня література, оригінал, переклад.
Перебіг уроку
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
Слово вчителя
— Погляньте на карту світу. Скільки різних країн,
яка різноманітна місцевість! Тут рівнини й гори,
суша і ріки та моря, ліси й пустелі, крижані
простори й спекотні, непрохідні джунглі. До речі,
і народи, які населяють ці краї, за зовнішністю,
мовою, побутом, звичаями та традиціями також
різняться. А що об’єднує ці народи? (Матінка-
Земля, праця, любов, добро і навіть зло, що інколи
чиниться; прагнення до краси й творчості)
II. Організаційний етап

III. Оголошення теми, мети, завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя
Від сьогодні ми з вами помандруємо країною див, а допоможе нам у цьому предмет
зарубіжна література і, звичайно, книга. Сподіваюсь,
що книга — ваш давній друг. А яке місце займає вона
в житті людини?
Завдання. Розшифрувавши кроссенс, дати відповідь

на питання: яке значення книги в житті сучасної
людини?
1 – книга відчиняє нам вікно у новий незвіданий світ.
2 – вона вказує дорогу, якою потрібно йти по життю.
3 – вчить нас бути добрими, милосердними,
співчувати один одному.
4 – книга – це надійний друг. З будь-яким питанням можна до неї звернутися.
5 – книга – це казковий світоч, що сяє на найтемніших і найдальших дорогах життя.
6 - книга дає можливість здійснити подорож у свій світ, де кожен з нас може стати
чарівною красунею або супергероєм.
7 – книга - джерело знань із різних наук.
8– за допомогою книг ми поповнюємо свій словниковий запас, і спілкуватися з нами стає
все цікавіше і цікавіше.
9 – все це і дає нам книга.
Учитель. Отже, на нашому уроці йтиметься про літературу. А що називають

літературою? З’ясуймо це, створивши колективно «асоціативний портрет» слова
«література».
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота з літературознавчими термінами
— В одній із найдавніших і найшанованіших у світі книг — Біблії — сказано: «Спочатку
було Слово…» Словом можна підтримати людину, додати їй сил, поліпшити настрій,
навіть вилікувати. Але словом можна й образити людину, засмутити, навіть убити. А
художня література — це мистецтво слова.
Світова література створена мовами різних народів. Тому не кожен може з нею
ознайомитися мовою оригіналу. Є люди, які володіють кількома мовами; їх називають
поліглотами. Таким, наприклад, був український учений, письменник Агатангел
Кримський: він знав 60 мов. Щоб переклад зберіг усю красу й художні якості
першоджерела, необхідно знати добре не лише мову, а й звичаї, традиції, характер
народу, з мови якого він робиться. Адже існують деякі вислови, поняття, які дослівно
перекласти не можна. Тому перекладач є ніби співавтором перекладеного ним
художнього твору. Особливо це стосується віршів. Отже, є автор і перекладач,
оригінальний твір і переклад.
2. Слово вчителя
— У сиву давнину, коли люди ще не знали письма, існувала усна народна творчість —
казки, легенди, загадки, прислів’я, приказки, пісні тощо. Так люди намагалися описати
навколишню красу, прагнули передати дітям свої мрії та сподівання, моральні закони та
правила співжиття, урешті-решт, вироблену віками життєву мудрість. Усну народну
творчість називають ще англійським словом фольклор.
— Усього три століття тому люди здогадалися записувати народні казки, легенди, пісні
та інші види фольклору й вивчати їх. Виявилося, що це — невичерпне джерело народної
мудрості, справжня скарбниця образів, думок, художніх прийомів не лише для
письменників, а й для всіх читачів.
Наш предмет називається «зарубіжна література», де поєднуються різні національні
літератури. Вперше поняття «світова література» придумав німецький поет ХІХ століття
Гете, який уважав, що між різними літературами народів світу існує певна єдність, вони
мають розбіжності й разом з тим деякі спільні закони свого розвитку.
Зарубіжна література – сукупність різних національних літератур, які мають

спільні закони розвитку від давнини до сучасності.
Національна література – надбання мистецтва слова певного народу, нації.
Робота з підручником.
Познайомимося з письменниками і їх творами.
Використовуючи сервіс https://www.google.com.ua, мандруємо на батьківщину

письменників, творчість яких будемо вивчати у 5 класі.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Виконання інтерактивної вправи

https://learningapps.org/display?v=peatvit6319&fbclid=IwAR3eq1VNEH3bKauyI5FgRIev5JTcq_Gz5i
hmNqYt5-D7ReVu4nNOdbVt-WI
VII. Підбиття підсумків уроку
VIIІ. Домашнє завдання

Опрацювати С. 6-9, написати декілька речень про свою улюблену книгу, заповнити чек-
лист «Моя книжкова полиця»
Тема.
Мета: дати поняття про фольклор, прислів’я, приказки, загадки як малі жанри фольклору, пісні та
їхні характерні ознаки ; учити вдумливо, виразно їх читати, тлумачити переносне значення;
розвивати навички влучно й образно висловлювати свої думки; виховувати на гуманістичних цінностях,
утілених у світовій усній народній творчості .
Обладнання: флеш-картки, ілюстрації, таблиці
Слово мудрості дорожче від золота.
Демокріт
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда.
Представлення учнями чек-листів «Моя книжкова полиця».
IІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Існує думка, що людина тільки тоді стала людиною, коли почала помічати прекрасне,
захотіла його зберегти й твор и ти сама. Уявіть таку картину. Вийшов наш предок-
українець уночі з оселі, здійняв очі догори і – о диво! Яка краса! Темно-синє небо всіяне
зорями, міниться-переливається! Покликати б діточок, та вони вже сплять. А як же завтра
їм про це краще розповісти, щоб зацікавити? І придумує: «Поле не міряне, вівці не лічені,
пастух рогатий». А десь у іншому краї, наприклад, у Вірменії, інший чоловік дивиться на
небо й думає: «Величезне поле; орати його не можна, каміння на ньому не порахувати».
Татаринові, який, мабуть, дуже любив поїсти, уявляється інша картина: «Повна піч
ватрушок, усередині – один калач». Евенкійці, що живуть на далекій Півночі, про своє:
«Лежить велика шкура – вся в дірочках».
- Чи здогадалися ви, діти, що ж це придумали усі ці люди? (Загадки)

- Чи відгадали ви ці загадки? (Це небо, місяць та зорі)
- Чи подібні вони? Чим? (Йдеться про одне й те саме)
- А чим різняться? (Однакові поняття змальовуються по-різному)
Справді, захоплення навколишньою красою – одна з чудових людських якостей.

Прагнення до краси й гармонії наші предки втілювали в загадках, у прислів’ях,
приказках, казках, піснях. Усі ці твори належать до усної народної творчості, яку
називають ще одним словом «фольклор» (від англ. народна мудрість ). Сьогодні й ми з
вами зачерпнемо мудрості із цієї бездонної криниці, адже н аш урок буде присвячений
тим моральним цінностям, що втілені у фольклорних творах різних народів. Саме про
цей неоціненний скарб – вікову мудрість нашого народу йдеться в епіграфі до уроку.
ІУ. Оголошення теми і мети уроку.

У. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
Робота з підручником – С. 10
Завдання. Розгадайте ребус і, відсканувавши QR-код, прочитайте визначення. ловникова

робота
Словникова робота. Фольклор (англ. folk — народ, люди і lore — мудрість, знання),
або усна народна творчість, усна народна словесність, народнопоетична творчість,
— сукупність творів колективного походження, що виникли в глибоку давнину,
існували в усній традиції як утілення народних уявлень (про світ, природу, моральні
якості та ін.) та ідеалів.
Характерні ознаки фольклору:

— колективний творець;
— усна форма поширення;
— давність походження;
— варіативність (тобто існування творів у різних варіантах);
— безпосередній зв’язок між розповідачем і слухачем;
— утілення народних уявлень та ідеалів;
— традиційні засоби (будова, звороти, повтори, персонажі).
Завдання. Розгляньте колаж, назвіть жанри фольклору, які на ньому зображені.

Літературна гра «Попелюшка». Пам’ятаєте казку «Попелюшка»? Що заставила
Попелюшку робити мачуха, коли з доньками вирушила на бал? Відділяти горох від
зерняток пшениці. Ось і ви знайдіть і випишіть схожі за змістом прислів’я, приказки та
загадки.
Мов у воду пірнув (українська приказка) .

Без вікон, без дверей повна хатка лю дей (українська загадка) .
Два сапога — пара ( російське прислів’я ) .
Обоє рябоє (українська приказка) .
Де багато кухарок, там юшка недобра ( шведське прислів’я ).
Как в воду канул (російська приказка ) .
У семи нянек дитя без глаза ( російське прислів’я ) .
Який тесля, така й тирса ( англійське прислів’я ).
Без вікон, без дверей повна хатка дітей ( білоруська загадка ).
Яке зерно, такий хліб ( французьке прислів’я ).
«Хмаринка слів».
Заповни прогалини у тексті.
Прочитати С. 14-21, записати визначення понять «прислів’я, приказки, загадки» у зошит

Тема.
Мета: збагатити знання учнів про малі жанри усної народної творчості; учити розрізняти пряме й
переносне значення прислів’їв і приказок, розуміти їх повчальний зміст, доречно використовувати у
власному мовленні, пов’язувати із життєвими ситуаціями; розвивати спостережливість, логічне
мислення, творчу уяву, грамотне й образне мовлення (усне й писемне); виховувати любов до народної
мудрості й краси художнього слова
Обладнання: таблиці збірки і словники прислів’їв і приказок народів світу;ілюстрації до малих
фольклорних жанрів
Око бачить далеко, а розум – ще далі.
Українське прислів’я
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда.
— Дайте визначення поняття «фольклор». Назвіть його
основні ознаки.
— Які фольклорні жанри ви знаєте? Стисло їх
охарактеризуйте. Наведіть приклади.
Хмарка слів «Знайди зайве».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.
Учитель. «Розмова без приказки, як м’ясо без солі»,— говорять африканці. Дійсно,
влучне, дотепне слово часто може покласти початок цікавій жвавій розмові. але прислів’я
й приказки необхідно вміти вживати доречно, відповідно до їх прямого та переносного
змісту, щоб випадково не образити співрозмовника. це й буде завданням нашого уроку,
адже, як слушно зазначають англійці, «добрі слова лікують, погані — вбивають». Якщо
ви уважно читали статтю підручника, то помітили, що прислів’я багатьох народів
повторюють одну й ту саму думку, стверджують одні й ті самі істини. чому так буває, ми
теж поміркуємо на уроці.
У прислів’ях та приказках утілений колективний життєвий досвід, ідеали, прагнення,

риси характеру людей різних національностей. це ніби духовний заповіт предків
нащадкам: зробити життя людства щасливим, мудрим і справедливим. і хоча у різних
народів звичаї та культурні традиції різні, та й умови життя теж неоднакові, проте для
усіх характерні любов та страждання, працьовитість і лінощі, вірність і зрада, мудрість і
нерозумність. Саме тому у фольклорі різних народів зустрічається багато схожих
сюжетів, які можна назвати мандрівними.
Робота з підручником – С. 15 – прочитати прислів’я і пояснити їх значення.
Виконання інтерактивних вправ

Розподіли прислів’я і приказки
https://learningapps.org/watch?v=p4jjwjt7c17
З’єднай прислів’я
https://learningapps.org/watch?v=p3vwjchva17
Прислів’я та його значення
https://learningapps.org/watch?v=pgxbrjy3t17
Хмарка слів. Збери прислів’я та поясни її значення

Учитель.
Виконання
інтерактивних вправ
Приказка та її значення
https://learningapps.org/watch?v=puw33jd5v17
Хмарка слів. Збери приказку та поясни її значення
Учитель. Правильно зрозуміти прислів’я та приказки допомагають словники прислів’їв

і приказок, у яких тлумачиться зміст, наводяться приклади їх використання в
літературних творах. В Україні видано збірки народних прислів’їв і приказок, наприклад:
«Українські народні прислів’я та приказки», «Вік живи, вік учись», «Народ скаже, — як
зав’яже», «Шляхами народних приповідок», тритомник «Прислів’я та приказки».
«Вода й камінь довбає (пробиває, точить)» — повільна, але ціле спрямована й послідовна
робота дає бажані результати. «І палкі твої сльози точили холодне каміння» (Леся
Українка). «—Коли вода камінь пробиває, а то щоб живе слово не дійшло до душі, —
одказав Петро» (Панас Мирний. «Лихі люди»).
Робота в групах
(тлумачення прислів’їв).
Кожна група заповнює таблицю (усно або письмово), визначивши пряме та переносне
значення одного з прислів’їв. Необхідно дібрати приклади використання народної
мудрості в переносному значенні.
Алгоритм твору за прислів’ям

1. Оберіть прислів’я з підручника.
2. Визначте прямий і переносний зміст прислів’я.
3. Пригадайте або вигадайте ситуацію, у якій можливе використання прислів’я.
4. Опишіть цю ситуацію за планом (вступ, основна частина, висновок).
5. Заголовком твору треба обрати прислів’я. Воно має також прозвучати у вступі або у
висновку твору.
ІV. Застосування знань, умінь, навичок.

1. Написання твору за прислів’ям (у робочому зошиті).
2. Читання і обговорення твору за прислів’ям.
Правда як дерево: завжди з води випливає (зразок твору учня).
Прислів’я подібні до дорогоцінного каміння, у якому виблискують мудрі думки,

відшліфовані часом. На кожен випадок можна дібрати свій камінчик, який зробить будь-
яку ситуацію життєвим уроком для інших. Одного разу я переконався в силі румунського
прислів’я «Правда як дерево: завжди з води випливає». Улітку бабуся доручила мені піти
до діда Петра за медом, пасіка якого знаходиться біля річки. Я побачив знайомих хлопців
і не зміг утриматися від купання я прохолодній воді. Забув про мед, про бабусині накази.
Прийшов додому пізно ввечері, а бабусі сказав, що
меду в діда Петра ще немає. Бабуся нічого не сказала, тільки покликала вечеряти. А коли
почали пити чай, поставила на стіл повну миску запашного меду. «Від дідуся Петра
подарунок, — сказала і додала: — сам приніс, бачив, що ти зайнятий». Мені стало
соромно перед бабусею і дідом Петром. Я надовго запам’ятав, що «правда як
дерево: завжди з води випливає».
V. Домашнє завдання
Прочитати С. 18-19, закінчити роботу над твором за прислів’ям.
Мета: ознайомити з поняттям казки як жанру фольклору, різновидами казок, їх виконанням
та особливостями; розвивати інтерес до читання казок, зв’язне мовлення учнів, уміння
обґрунтовувати свої твердження; виховувати прагнення
до пізнання, самовдосконалення.
Обладнання: збірки казок народів світу, ілюстрації до них; таблиця «Різновиди казок».

— Навряд чи знайдеться серед нас хтось, хто б не любив слухати казки, читати їх,
мріяти про чарівні речі, казкові пригоди й дива. Це тільки на перший погляд казка
— забава й розвага для малечі. Навіть дорослі можуть знайти в народних казках
багато повчального для себе. У цьому ми переконаємося, ближче познайомившись
із цим видом усної народної творчості.
II. Актуалізація опорних знань.
Виконання інтерактивної вправи «Визначення і жанр фольклору»

http://learningapps.org/watch?v=p0z8whpok17
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.
Перегляд відео «В гостях у казки».

Евристична бесіда
- Як ви розумієте, що таке казка?
- Які казки ви вчили в початкових класах? Читали самостійно?
- Про що найчастіше розповідається в казках?
- Яка ваша улюблена казка? Чому?
Відгадайте, про яку казку йдеться в жартівливих запитаннях

- В якій народній казці хитрий та незалежний герой від усіх утік, а перехитрила
його лише Лисичка? («Колобок»)
- В якій казці розповідається про овоч, що виріс дуже великим і цим завдав багато
клопоту господарям? («Ріпка»)
- В якій казці свійський птах залагодив шкоду домашнього гризуна і збагатив своїх
господарів? («Курочка Ряба»)
- В якій казці піч слугувала героєві автомобілем? («За щучим велінням»)
- Яка із земноводних тварин у казці мала титул царівни?
(«Царівна-жаба»)
IV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

Словникова робота
Казка — один із жанрів фольклору, розповідний народно-поетичний твір
про вигадані, фантастичні події, які сприймаються й переживаються як
реальні.
Робота з підручником – С. 27 – читаємо
Різновиди казок
Учитель. Казки про тварин вважаються найдавнішими, бо раніше люди жили

серед природи, тож їх існування часто залежало від вдалого чи невдалого
полювання на диких тварин. Інколи тварин навіть обожнювали, складали про них
легенди і казки.
Вона виникла в той час, коли первісні люди займалися звіроловством і
полюванням. Тварини наділялися якостями людей. Тваринний і людський світ
становили неподільну єдність. Спочатку в народних казках діяли дикі тварини, але
згодом (з поширенням скотарства) до казкових творів «прийшли» свійські
тварини. Стосунки диких і свійських тварин між собою, а також їхні відносини з
людьми відображають ставлення давніх людей до природи, до світу, у якому вони
колись жили, а також моральні якості.
Мандрівні сюжети — це спільні, однакові історії, пригоди, які
зустрічаються у фольклорі різних народів
— Звірі в казках часто уособлювали якісь людські типи й риси.

Так, Вовк — часто жорстокий і грубий, Ведмідь — вайлуватий, неповороткий,
Заєць — боягузливий, Лис — хитрий, Змія — підступна, Осел — упертий тощо.
Алегорією, або інакомовленням, називається такий художній прийом, коли

якийсь один узагальнений образ передається за допомогою іншого,
конкретного.
V. Закріплення знань, умінь та навичок

Літературна гра «У світі казок» (презентація)
VI. Домашнє завдання

Прочитати С. 30-33
Тема:
Мета: завершити цілісний аналіз індійської народної казки "Фарбований шакал", з'ясувати її філо-
софський сенс, розкрити причини популярності казкового сюжету про фарбованого лиса
(шакала) у різних народів світу; здійснити аналіз образу шакала як втілення облуди, брехні,
відступництва від свого роду; поглибити розуміння сутності й призначення казкової алегорії
Обладнання: тексти індійської народної казки "Фарбований шакал", поеми І. Я. Франка "Лис
Микита" та поеми Й. В. Гете "Рейнеке Лис", фрагменти мультиплікаційного фільму "Лис
Микита", створеного за однойменною поемою І. Я. Франка.
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми й завдань
уроку, запис теми до робочих
зошитів
Завдання. Прочитати вислів

(голосні загубилися)
Учитель. У світовому мистецтві є твори, які вважають знаковими для

кожного народу і які дали поштовх для створення багатьох інших творів
у різних країнах. Такою видатною індійською пам’яткоюстала книжка
«Панчатантра». Її художній світ дивовижний, що відображено на цій
ілюстрації, яка нагадує лабіринт, населений багатьма реальними й
фантастичними персонажами. І той, хто по трапляє в цей лабіринт,
зустрінеться із захопливими пригодами й героями. Отже, увійдемо у світ
«Панчатантри».
Виразне читання казки «Фарбований шакал» в особах (с. 37

підручника).
Завдання. Використовуючи
схему, переказати зміст
казки.
Літературний диктант
- Який народ створив казку
"Фарбований шакал"? (Індійський
народ.)
- До якого різновиду народних
казок належить казка "Фарбований
шакал"? (До казок про тварин.)
- Як звали шакала? (Чандарава.)
- Де він жив ? (У лісі )
- Чому він вскочив у чан з фарбою? (Рятувався від переслідування собак
- Якого кольору став шакал після фарбування? (Синього кольору.)
- За кого він себе видав переляканим звірам? (За божого посланця. )
- На яку посаду шакал призначив лева? (Головного радника.)
- Чим мав займатися вовк? (Вартовий біля входу.)
- Ким стала пантера в уряді Фарбованого шакала? (Хранителька скриньки.)
- Що мав робити тигр? (Він був у шакала постільничим.)
- Яким чином фарбований шакал себе видав? (Він завив по-шакалячому.)
- Яким був кінець шакала? (Його роздерли на шмаття ошукані ним звірі.)
- До якої відомої збірки індійських народних казок увійшла казка "Фарбований
шакал"? (До збірки "Панчатантра".)
Основна мета казки – навчити слухачів розуму, довіряти не зовнішньому

вигляду чогось, а його сутності, проникати в глибину явищ і довколишнього
світу, а також бути собою, учитись розрізняти тих, хто своїми хитрощами
вводить в оману інших. В образах тварин утілено риси людей, що нерідко
трапляються і в нашому житті.
Алегорією, або інакомовленням, називається такий художній прийом, коли
якийсь один узагальнений образ передається за допомогою іншого,
конкретного.
Мандрівні сюжети — це
спільні, однакові історії,
пригоди, які
зустрічаються у фольклорі
різних народів
Головною причиною
виникнення та
розповсюдження"мандрівних
сюжетів"є те, що різні народи
світу мали на первинних
етапах розвитку суспільства сжожі уявлення про добро і зло, любов і ненависть,
щастя і горе, розум і дурість, про стосунки між людьми і таке інше. Порівняйте:
подібним чином у фольклорі різних народів світу за допомогою прислів'їв та
приказок висловлювалася по- різному одна й та ж сама думка. Примітка: гіпотеза
— наукове припущення, достовірність якого на даний момент ще не доведена.)
Перегляньте фрагмент з мультиплікаційного фільму "Лис Микита",

створеного за одноіменною поемою І. Я. Франка. Доведіть, спираючись на текст
поеми та його мультиплікаційну версію, що твір великого українського поета має
більш гостре соціальне спрямування порівняно з індійською народною казкою
"Фарбований шакал". (Радимо обрати фрагменти розподілу Лисом посад між
звірами та сцену його викриття.)
ІІI. Підсумок уроку

Виконання інтерактивної вправи Фарбований шакал
https://learningapps.org/5488740
ІV. Домашнє завдання

Тема.
Мета. Дати уявлення учням про специфіку японської народної культури, ставлення японців до
природи, їхні моральні цінності; розкрити національний колорит японської казки «Момотаро,
або ХлопчикПерсик»; розвивати вміння та навички виразного читання, характеризувати образ
персонажа, давати йому власну оцінку, виявляти національні особливості твору; виховувати
інтерес до культури інших народів.
Обладнання: мапа світу, світлини із зображенням сучасної Японії, репродукції гравюр

японських художників (К. Хокусай, А. Хіросіге та ін.) із зображенням квітів, дерев, гори Фудзі та
інших природних явищ, презентація «Японія».
Той, хто від землі й води, повинен
служити землі й воді.
Японське прислів’я
I. Підготовка до сприйняття навчальної теми.
1. Вступне слово вчителя.
— Японія знаходиться дуже далеко на схід від України. Сонце там встає раніше від
нас на 8–9 год. Якщо навіть летіти туди швидкісним літаком, то потрібно 10–12 год,
щоб дістатися до цієї країни, яка побудувала сучасний і високотехнологічний світ
на 7000 островах. Незважаючи на віддаленість Японії та її острівне положення, у
цій державі є поняття, що об’єднують японців у єдине ціле протягом багатьох
століть. Це дбайливе ставлення до природи і до своїх національних традицій. У
всьому світі відомо, що в японців є свята милування квітами, деревами. Вони
оберігають кожну рослину, яка росте в їхніх містах. А ще японці віддають шану
своїм давнім традиціям, серед яких важливе місце посідає усна народна творчість,
у якій утілено мораль японців та їхні уявлення про світ.
Перегляд презентації «Японія».
II. Оголошення теми, епіграфа уроку.

III. Формування нових знань і способів дії.
Бесіда
— Що нового ви дізналися про Японію?
— Як японці ставляться до природи і традицій?
Учитель. У назві японської народної казки «Момотаро, або Хлопчик Персик»

відображено особливе ставлення японців до природи. Персик — одне зі священних
дерев у Японії, як і сакура. Природа дає життя й силу, тому Момотаро народжується
з персика. Персики в Японії цвітуть дуже яскравим червоним цвітом, їх часто
малюють в образотворчому мистецтві. Момотаро сильний тому, що живе в злагоді
з природним світом — рослинним і тваринним (йому
допомагають мавпа, собака і фазан).
Аналітичне дослідження тексту казки "Момотаро, або Хлопчик-Персик"

— Визначте, до якого типу народних казок можна віднести казку про Момотаро.
— Виразно прочитайте початок казки (до слів "...прати білизну у річці"). Чи є в
ньому казкові елементи?
— Розкажіть, як народився Хлопчик-Персик. Чому його назвали Момотаро? Як
ви розумієте слова "опецькуватий хлопчик"?
— Доведіть, що в зображенні зростання Хпопчика-Персика використано
гіперболу.
— Як ви думаєте, чому ставши прегарним юнаком, Момотаро вирішує підкорити
Острів Чудовиськ? Що в казці відомо про чудовиськ?
— Чому, прийнявши рішення про боротьбу з чудовиськами, Момотаро падає
навколішки перед батьками?
— З яким проханням хлопець звертається до батька й матері? Як ви думаєте,
чому він просить спекти йому саме просяних коржів та ще й найбільших у Японії?
— Чому батьки "перевиконали "прохання Момотаро? Які подарунки, на ваш
погляд, були для юнака найбільш важливими? Обгрунтуйте свої відповіді.
— З якою метою японський народ дає Хлопчику- Персику помічників? Виразно

прочитайте цей фрагмент тексту в особах. Чому його слугами стали саме собака,
фазан та мавпа? Якби мова йшла про українську народну казку, чи були б поряд з
героєм саме ці тварини? Чому ви так вважаєте?
— Виразно прочитайте опис перемоги Момотаро та його слуг над
чудовиськами. Як ви думаєте, чому Момотаро повідомляє супротивників про своє
прибуття? Яку роль у поєдинку з чудовиськами відіграла кожна з тварин?
— Як ви вважаєте, що уособлюють собою потвори з Острова Чудовиськ?
— Подумайте, чи була перемога Момотаро тільки утвердженням його
сміливості та сили? Аргументуйте цитатами з тексту казки.
- Яке враження на тебе справив головний герой Момотаро? Охарактеризуй образ

Хлопчика – Персика, використавши метод «Гронування».
Розвиваємо
та поглиблюємо знання з теорії літератури.
Казка «Момотаро, або Хлопчик - Персик» відображає національні
особливостіяпонської культури. Знайди засоби створення національного
колориту. Заповни таблицю.
Засоби створення національного колориту в Приклади з тексту

казці «Момотаро, або Хлопчик-Персик»
Відображення географічного положення країни
Відображення уявлень японців про давній зв’язок
людини і природи
Назви предметів ужитку
Імена персонажів
Мова
ІV. Підсумок.
Завдання. Створи кросворд. До поданих відповідей підбери запитання за змістом
казки.
К І М О Н О
ІV. Домашнє завдання Я П О Н І Я
М А В П А
Поясни назву казки. Як пов’язана назва із традиціями С О Б А К А
японців? О С Т Р І В
Уяви себе репортером та напиши статтю про щасливе
Ф А З А Н
повернення Момотаро додому.*
П Е Р С И К
С О Н Ц Е
Тема.
Мета: ознайомити учнів з короткими відомостями про Китай, його культуру, допомогти
дітям усвідомити головну думку казки про чарівну силу мистецтва, дослідити значення
фантастичних елементів у казці; розвивати образне та логічне мислення; формувати навички
виразного читання, характеристики героїв; виховувати естетичний смак, потяг до прекрасного
і прагнення долати перешкоди на шляху до успіху.
Обладнання: карта світу, ілюстрації до казки «Пензлик Маляна», зображення китайських

символів (фенікс, дракон), презентація.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і навичок.
І. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
- Що таке народна казка?
- Які є типи фольклорних казок?
- Перечисліть ознаки чарівної казки.
- Як побудований сюжет чарівної казки?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Наша подорож казками народів світу триває. Сьогодні ми помандруємо до
далекої країни, яку часто називають Піднебесною, поринемо у дивовижний світ
Давнього Китаю. Саме тут, у глибині століть, була створена казка про бідного
хлопчика Маляна та його чудовий пензлик, який творив справжні дива. Що це були
за дива? Хто такий Малян? Що таке справжнє мистецтво? Відповіді на ці запитання
ми будемо шукати на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку (Слайд 1).

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Слово вчителя (Слайди 2-4)
Китай – це країна великої і мудрої культури. Китай – це осередок
однієї з найдавніших людських цивілізацій, одна з найстародавніших держав на
земній кулі. (Робота з картою світу: показ Китаю та Пекіна на карті.)
Китай – держава в Центральній та Східній Азії, на сході омивається водами
Жовтого, Східно – Китайського і Південно – Китайського морів Тихого океану. ЇЇ
площа – 9,6 мільйона квадратних кілометрів. Населення – близько 1,5 мільярда
чоловік. Столиця – Пекін. Китай має 22провінції і 5 автономних районів. У Китаї
багата рослинність, у тому числі й рідкісна; є чимало природних копалин. Тут
розташовані найвищі у світі гірські системи – Гімалаї, Сино – Тибетські гори та
інші, знаменита гора Джомолунгма висотою близько 9 тисяч метрів над рівнем
моря. Найбільші річки – Янцзи, Хуанхе. Тут вирощують рис, чай, кавове дерево,
кокосові пальми, банани, бавовник.
2. Повідомлення учня про матеріальну і духовну культуру Давнього Китаю.
(Слайди 5-8)
Китайський народ у давні часи збагатив світову культуру і науку багатьма
видатними відкриттями. Китай – батьківщина компаса (ІІІ ст. до н.е.), за
допомогою якого ми можемо орієнтуватись на місцевості.
Китай – батьківщина паперу (105 р. н.е.). Китайці навіть перші випустили друковану
газету.
Китай – батьківщина пороху (відомий з Хст. н.е.), з яким ми повинні бути дуже
обережні, коли маємо справу з піротехнічними виробами.
Китай – батьківщина шовку. Існував навіть Великий Шовковий шлях, яким цю
чудову тканину вивозили до інших країн.
Китай – батьківщина чаю. Зараз це найпопулярніший напій у світі.
Високого рівня досягла астрономія, математика, медицина, техніка. Китайці
чудові будівельники. І свідченням цьому є їх дивовижні архітектурні споруди.
Одна з найвидатніших споруд у Китаї – Велика китайська стіна (221 – 207рр. до н.
е.). Найбільш поширеною релігією в Китаї є буддизм. Ще в давні часи високого
рівня розвитку досягли також образотворче мистецтво (гохуа -це малюнки
водяними фарбами або тушшю на шовку чи папері), музика, театр (масок, тіней).
Література Китаю – одна з найдревніших у світі. Від І тисячоліття до нашої ери
збереглася «Шицзин» («Книга пісень») – скарбниця народних пісень, ритуальних
гімнів, од. Народ Китаю складав пісні, легенди, казки, в яких дракон символізував
владу, а фенікс – безсмертя.
3. Презентація книги «Китайські народні казки» ( Слайд 9 ).

Китайський фольклор надзвичайно багатий та різноманітний. Особливою
цінністю в ньому є казки. Ми доторкнемося лише до однієї перлинки із скарбниці
китайської усної народної творчості – казки «Пензлик Маляна».
4. Словникова робота ( Слайд 10 ).

Мотика – знаряддя сільськогосподарської праці для спушування землі.
Туш – чорнило, рідина для малювання та креслення, у Китаї в основному малюють
тушшю.
Баский кінь – граційний, швидкий.
Фенікс – у китайській міфології Фенхуан – міфічний птах, повелитель вітрів. У
Китаї птах Фенікс є символом імператриці.
Дракон – у китайських давніх уявленнях про світ – повелитель грози,водної стихії.
У Китаї дракон є символом імператора.
5. Виразне читання казки «Пензлик Маляна» учнями.

6. Бесіда з елементами цитування.
Як звали головного героя? Що ми дізнаємося про головного героя вже на
початку казки? (Що він дуже бідний: «бідний хлопець», «злидар»)
Про що він мріяв? Що заважало здійсненню його мети? («…він мріяв про те,
щоб навчитися малювати. Та …не було в нього за що купити пензлика.»)
Що вразило вас в епізоді зі школою і вчителем? Передайте від першої особи
відчуття Маляна.
Чи відмовився Малян від своєї мрії? Як це характеризує хлопця? Доведіть
рядками з тексту казки, що Малян цілеспрямований і талановитий хлопець.
Яким чином він отримав у подарунок жаданого пензлика?
Чому це відбулося уві сні й пензлик був чарівним? Як ви думаєте, ким був
сивобородий дідусь з його сну?
Як ви розумієте сенс дідусевої перестороги «Це чарівний пензлик, … тож будь
обережний з ним, бо може статися лихо»? (Чарівні речі в казках служать лише
добру)
Що і чому саме це малював юний художник чарівним пензликом? Про яку
рису вдачі героя це свідчить? (Реманент. Був дуже добрим та щирим. Своїм
мистецтвом хлопчик допомагав простим людям.)
7. Робота в групах ( Слайд 11 ).

1 група
• Що ви дізналися про поміщика? (Дібрати слова з тексту)
• Чому він відмовився малювати поміщику?
• Знайдіть у тексті казки деталі, які свідчать про силу духу героя.
• Як Маляну вдалося перемогти жорстокого поміщика?
• Чому він не домальовував свої картини?
• А як ви поясните «оживлення» журавля?
2 група
• Що ви дізналися про імператора? (Дібрати слова з тексту)
• Чому імператор хотів, щоб Малян зобразив саме Дракона і Фенікса?
• Чому в руках імператора малюнки перетворювалися на жахіття? (Мистецтво
і злочин несумісні.)
• Що наказав малювати імператор Маляну, коли той погодився взяти в руки
пензлик?
• Що змусило імператора випустити Маляна на волю?
• Чому хлопець створив великі хвилі?
3 група
Робота з ілюстрацією «Журавлик» ( Слайд 12 )
• Який епізод казки відображено художником?
• Який фон ілюстрації?
• Чому саме такі фарби використав художник?
• Що символізує, на вашу думку, цей птах?
(Журавель – символ свободи, птах, який прагне до волі. Журавель – символ
непримиримості, елемент чарівного у казці.)
8. Перевірка роботи груп. Звіт груп про виконану роботу.

Підсумок ( Слайд 13 ).
- Підсумуймо. Які, на вашу думку, сходинки були у Маляна на його шляху до
успіху?
Отже, щоб досягти успіху необхідно наполегливо працювати.
9. Бесіда
- То яким повинен бути справжній митець?
- Чи залежить талант художника від соціального стану?
- Кому, за змістом казки, мають слугувати мистецтво й митець? Чи збігається ваша
особиста думка з думкою китайського народу?
Отже, у казці «Пензлик Маляна» прославляється образ справжнього талановитого
митця, який своїм хистом творив дива: допомагав простим бідним людям та карав
жорстоких і жадібних багачів.
V. Закріплення знань, умінь та навичок.

1. Інтерактивна гра «Гроно» (Слайд 14 )
Які риси притаманні юному художнику –
Маляну ?
2. Дослідницька робота.
• Знайдіть у тексті казки фантастичні
елементи (чарівні предмети, чарівні
перетворення, фантастичні персонажі) і
вишіть їх у зошит.
- Яку роль у казці вони виконують?
- Чи можна казку «Пензлик Маляна» вважати чарівною?
• Знайдіть у тексті деталі, подробиці вказують на те, що ця казка – китайська.
( Бамбукова драбина, малюнки тушшю, імператор, дракон, фенікс, удав)
- У чому, на вашу думку, полягають особливості китайських чарівних казок порів-
няно з чарівними казками інших народів?
VІ. Підсумок уроку.
VІІ. Домашнє завдання ( Слайд 15).

Прочитати «Третю подорож
Синдбада» із циклу арабських
народних казок про подорожі
Синдбада-Мореплавця. С. 56-60
Продовжити речення «Якби у менебув

чарівний пензлик…»*
Тема.
Мета: ознайомити учнів зі збіркою арабських на-родних казок "Тисяча й одна ніч" у цілому та
циклом ка-зок "Синдбад-Мореплавець", що входить до цієї збірки; показати особливості збірки, в
якій казки об'єднані завдяки оповідачці Шахразаді; розкрити специфіку сюжетотворення казок
"Тисяча й однієї ночі"; дати загальну уяву про подорожі Синдбада та детально проаналізувати
історію його третьої мандрівки; розвивати учнівське вміння цілісно сприймати твір та
детально досліджувати ключові моменти та епізоди; вчити п'ятикласників повільному
вдумливому прочитанню й осмисленню текстів.
Обладнання: збірка арабських народних казок "Тисяча й одна ніч"; схема мандрівок Синдбада-
Мореплав ця; фрагмент з екранізації "Пригоди Синдбада-Мореплавця" (сутичка з драконом або
сутичка з людожером), Презентації «Мандрівка в Давню Аравію», «Пригоди Синдбада».
"Розповідай мерщій!"— вигукнув цар,
і Шахразада почала нову казку.
Казки "Тисяча й однієї ночі"
I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.
Інтерактивна вправа «Пензлик Маляна»
https://learningapps.org/5475708
II. Оголошення теми і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів
«Подорож в Давню Аравію» (презентація)
Історія відкриття арабських казок "Тисяча й одна ніч" європейцями

Для європейців відкриття збірки арабських казок, легенд, оповідок та повчальних
історій відбулося у XVIII столітті. Достеменно не відомо, коли саме виникла збірка,
яким був її первинний склад, адже тривалий час казки "Тисяча й однієї ночі"
існували на Сході в усній формі як і належить фольклору. Таємниця формування,
розвитку збірки не розгадана вченими й дотепер і викликає багато суперечок.
Однак абсолютно зрозуміло, що збірка створювалася впродовж декількох століть.
Її творцями були люди не досить письменні, але обда-ровані від природи.
Відомо, що це гігантське зібрання ще в ранній редакції мало літературну "рамку":
казкам передувала оповідь про те, як жорстокий і нещадний цар Шахріяр щодня
брав собі за дружину дівчину, а вранці віддавав наказ про її страту. Насамкінець
його дружиною стала донька візира (царського міністра), гарна і мудра Шахразада,
яка почала розповідати царю казки, прагнучи врятувати своє життя. Вона
розповідала їх щоночі до самого ранку, обриваючи оповідь на самому цікавому
місці (цей принцип ефективно використовується у сучасному кіно при створенні
серіалів). Щодня цар відкладав наказ про страту Шахразади, захоплений її казками.
І так тривало тисячу й одну ніч. Після чого вкрай зачарований цар подарував своїй
дружині життя. ("А коли настала тисяча перша ніч й вона закінчила останню
розповідь, цар сказав їй:
— О Шахразадо, я звик до тебе й не страчу тебе, хоча б ти не знала більш жодної
казки. Не потрібні мені нові дружини, бо жодна дівчина в світі не зрівняється з
тобою.")
Так Шахразада стала коханою дружиною султана Шахріяра, матір'ю його дітей, а
не тільки врятувала своє життя. Але це вже заключна оповідь збірки. Кожен, хто
читав цю збірку, запам'ятає чарівність вигадки, винахідливість авторів-оповідачів,
що вміють здивувати й захопити читача непередбачуваними поворотами сюжету,
втручанням чарівних сил та випадку. Причому незмінно в кінці торжествує
справедливість і добро, а зло виявляється покараним, яким би сильним воно не
було.
Серед безлічі казок та історій, що розповіла Шахразада, були й оповіді про
Синдбада-Мореплавця (всього сім історій про сім мандрівок героя). Синдбад весь
час потрапляє в незвичайні обставини, наражається на небезпеку й виявляє
надзвичайну кмітливість, розум, сміливість й шляхетність. Вчені вважають, що
цикл (декілька творів, які поєднуються спільним героєм та таматикою) про
Синдбада народився серед арабських моряків-купців, які вели торгівлю з Індією та
африканськими країнами.
Синдбад — ім'я легендарного моряка, що потрапляв у низку пригод під час

морських мандрівок на схід від Африки та на південь від Азії.
Вважається, що прообразом Синдбада був китайський мореплавець доби династії
Мин Чжен Хе, який мав буддистське прізвисько Саньбао — "Три Скарби" або "Три
Дорогоцінності". У своїх мандрівках Саньбао здійснив сім подорожей Західним
океаном. Така версія існує незважаючи на мусульманське походження імені
головного героя циклу.
Особливості композиції циклу казок про Синдбада-Мореплавця:

Обрамлення, в якому зустрічаються Синдбад- Носій та Синдбад-Мореплавець,
об'єднує частини циклу в одне ціле.
Перша подорож — до острова, що виявився велетенською рибиною.
Друга подорож — зустріч з птахом Рухх.
Третя подорож— зустріч з велетнем-людожером.
Четверта подорож — подорож до Індії та одружен-ня з індускою.
П'ята подорож — Синдбад стає рабом злого діда.
Шоста подорож — мандрівка до країни крилатих людей.
Сьома подорож — остання подорож Синдбада.
ІІІ. З'ясування первинних вражень від прочитання циклу казок про

Синдбада
— Яка з історій про мандрівки Синдбада-Мореплавця прочитана вами? Хто з вас
не зміг зупинитися й прочитав усі оповіді про пригоди цього героя? Хто
користувався лише підручником, а хто працював з повним текстом?
— Про що твір? (Про подорожі та пригоди Синдбада-Мореплавця.)
— Висловте своє враження про прочитане. Чи цікаво вам було читати? Що саме
утримувало вашу увагу? Що вас здивувало?
ІV. Аналітичне дослідження тексту та його композиційних особливостей

— Хто головний герой казок? Що вам про нього відомо? Підтвердіть свої
відповіді виразним читанням цитат з тексту.
— Як дійшли до нас історії про мандрівки Синдбада- Мореплавця? (їх розповіла
Шахразада султану НІахріяру.)
— Що дивного ви помітили у формі оповіді? (Це те, що казки про Синдбада-
Мореплавця, які розповідала Шахразада, розказані самим Синдбадом-Мореплав цем
його бідному тезці Синдбаду-Носієві.)
"Третя мандрівки Синдбада-Мореплавця"

— Виразно прочитайте початок казки про третю подорож Синдбада. ("Вже
давно повернувся я з другої своєї мандрівки і жив добре та весело, радіючи своєму
добробуту. Та через якийсь час знову скортіло мені помандрувати в незнані краї, і
душа знудьгувалася за ку¬пецькою справою. "До Синдбада дійшли чутки про
дивовижний острів Серендиб.)
Знайдіть у цьому фрагменті пояснення, чому Синдбад знову відправляється у
далекі світи.
— Звідки розпочалася третя мандрівка? Яку закономірність ви помітили на
початковому етапі усіх трьох подорожей?
— Чи відразу на мандрівників чекали негаразди? Що сказано про третю
подорож на початку цієї історії?
— Що стало причиною відчаю капітана? Знайдіть у тексті цитати, що
характеризують волохатих людей- мавп. Чим вони були небезпечні для купців-
мандрівників? Як ви думаєте, чому мавпи не вбили мандрівників? Чи була зустріч
з людьми-мавпами найбільшою небезпекою для купців на цьому острові? Доведіть
це або спростуйте текстом казки. (Мавпи, вірогідніше за все, самі шукали способу
втекти з острова, де панував велетень-людожер. Тому вони вигнали на берег усіх
мандрівників, захопили корабель і "попливли хтозна-куди". Подорожні прийшли до
"величез¬ного палацу з товстими колонами і міцними стінами".)
— Чому мандрівники, побачивши у дворі купу кісток, не втекли, а посідали на
лаву й поснули?
— Знайдіть у тексті опис чорного велета. Які деталі у зовнішності велетня вас
дивують і лякають найбільше? Чому?
— Чому велетень, обмацавши Синдбада, випустив його? Яке яскраве порівняння
допомагає нам усвідомити всю міру небезпеки, у яку потрапили подорожні?
(Велетень обмацував їх "наче різник вівцю".) Хто і чому став першою жертвою
людожера?
— Доведіть, що навіть у такій страшній і небезпечній ситуації людина має
зберігати рівновагу, витримку, ясність мислення, а не піддаватися паніці та відчаю.
Чому саме Синдбадова ідея порятунку стала основою спроби врятуватися від
велетня-людожера? Хто з вас знає, з фрагментом якого всесвітньо відомого твору
перегукується ситуація осліплення людожера у казці про Синдбада-Мореплавця?
— Чому осліплений людожер став для мандрівників ще небезпечнішим? (Він
покликав собі на допомогу людожерку.) Доведіть, що грубій силі людожерів
протистоїть сила розуму та завбачливість людини. Яку ціну довелося заплатити
мандрівникам за порятунок? (Живим залишилися тільки Синдбад та двоє його
товаришів. )
— Які пригоди чекали на врятованих від людожера людей? Як ви думаєте, чому
небезпеки чатують весь потрапили в нову халепу. "Ми раділи, що врятувалися від
людожерів, але радість виявилася передчасною. Хіба порятує нас хтось від цього
страшного дракона?" Дракон зжер обох товаришів Синдбада.)
— Доведіть, що доля весь час простягає Синдбадові руку допомоги. Як ви
думаєте, чому?
— Який сенс має введення до третьої історії повернення Синдбаду його краму
капітаном корабля? Виразно прочитайте діалог між капітаном корабля та
Синдбадом. Як ви думаєте, чому капітан не відразу впізнав Синдбада? Чому для
встановлення особистості Синдбада-Мореплавця крім з'ясування того, що
містилося у мішках забутого на острові купця, потрібне було ще й свідчення
очевидця дивовижних пригод героя казки?
— Як ви вважаєте, які винагороди за життєві випробування Синдбада є
найціннішими? Чи збігається ваша думка з точкою зору самого героя? Наведіть
аргументи з тексту. Як і чому саме так поводиться герой, повернувшись до Багдада?
— Зробіть висновок, наскільки небезпечнішими у порівнянні з попередніми
пригодами були випробування, зображені в третій оповіді про мандрівки
Синдбада-Мореплавця. Що саме допомогло героєві вижити? Яку винагороду він
отримав? Запишіть свої міркування у зошити
Завдання. Дібрати до ілюстрацій фрагменти казки і зачитати їх

Характеристика образу Синдбада
V. Підбиття підсумків уроку.
Результат третьої мандрівки:

"...ми щасливо прибули у Багдад і я подався у свій квартал і привітав родичів та
друзів. Я радів, що врятувався і повернувся в рідне місто, і роздавав милостиню, і
дарував гроші вдовам та сиротам, і збирав друзів, і проводив час у бенкетах та
розвагах. І я забув про все, що зі мною трапилося, про страхіття, яких натерпівся в
дорозі, бо нажив у цій мандрівці таке багатство, що й не злічити. "
Перегляд фрагменту екранізації пригод Синдбада-Мореплавця (сутичка з

драконом або сутичка з людожером з третьої мандрівки)
— Наскільки кіноверсія підсилює сприйняття напруги моменту? Чи співпало
ваше уявлення про цей епізод з його втіленням у художньому фільмі? Як ви
думаєте, чому?
— Що, на ваш погляд, було головною причиною по-дорожей Синдбада? ("Жага
до мандрів".)
— Як ви думаєте, яку мету передбачав народ, ство-ривши цикл казок про
пригоди Синдбада-Мореплавця? Чого в них більше — реалістичного чи
фантастичного? Чому?
Висновок. Арабський народ, створивши цикл казок про Синдбада, втілив у
художню форму невситиму жагу людства до пізнання навколишнього світу,
розширення кордонів знань і можливостей, уславив силу духу й розуму звичайної
людини, яка сама є творцем своєї долі. Для цього використана була низка пригод,
які розкривають риси вдачі головного героя.
Прочитати С. 62-67.
Переказувати третю подорож Синдбада, від імені героя розповісти про його
пригоди*, скласти сенкан «Синдбад»
Тема.
Мета: розкрити зміст і головну думку казки; зацікавити творчою спадщиною братів Грімм;
удосконалювати навички виразного, вдумливого читання, переказу фольклорних творів;
розвивати усне мовлення школярів; виховувати працелюбність та доброту, шанобливе
ставлення до культури інших народів.
Обладнання: портрети братів Грімм, збірки їхніх творів, ілюстрації до них.
- Ви, мабуть, помітили, що народні казки схожі за своєю будовою - розпочинаються

фразами «Жили-були...», «Жили собі...», «За морями, за лісами, за далекими
краями...», «В одному царстві...», «В одній країні...», дія в них повторюється тричі,
герої, як правило, не мають власних імен, а закінчується все щасливо. чим ще
подібні казки різних народів, які їхні особливості, чим вони відрізняються - про це
йтиметься на сьогоднішньому уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань
Завдання. Розгадати ребуси, назвати казки. Чи знайомі вони вам?
Учитель. Ці казки стали знайомі широкому колу письменників завдяки братам

Якобу і Вільгельму Грімм, які присвятили своє життя збиранню і упорядкуванню
німецьких народних казок. Хто ж вони, брати
Грімм?
Перегляд відео
Завдання (робота в групах). Використовуючи

хмарку слів, узявши в помічники підручник,
розкажіть про братів Грімм.
Учитель. Двісті років тому, 20 грудня 1812 року, вийшов перший том знаменитих
казок братів Ґрімм. Вийшов, узагаліто, випадково. Й автори зовсім не вважали
казки головною своєю книгою. Романтик фон Арнім, один із видавців збірки
народних пісень, буквально змусив свого часу нерішучих Якоба та Вільгельма
нарешті опублікувати казки, які ті збирали протягом багатьох років. До Різдва 1812
казки вперше вийшли окремою книжкою - під заголовком "Дитячі і домашні (тобто
родинні) казки, зібрані братами Ґрімм".
Хто збирав казки для Ґрімм
У перший том "Дитячих і домашніх казок" увійшло 86 казок. Книга мала шалений
успіх, через що до роботи над наступним томом до братів долучилися й інші
науковці. І не тільки науковці.Відомий літературознавець Гайнц Рьоллеке (Heinz
Rölleke) у своїй книзі "Справжні казки братів Ґрімм та їхні оповідачі" нараховує
близько 40 людей, які "постачали" казки Якобу і Вільгельму. З них лише троє були
відкрито згадані ними.
IV. Формування вмінь та навичок учнів
Бесіда про художні особливості казки «Пані Метелиця»

- Як називаються слова, якими традиційно починається казка? (Зачин) наведіть
приклад з казки «Пані метелиця» та ін.
- Які «магічні» числа найчастіше зустрічаються в казках? (Три, сім, дев'ять,
дванадцять, тридцять три; у «Пані Метелиці» - два)
- Що в казці «Пані метелиця» реальне, а що - фантастичне? (Важка праця нерідної
дочки, несправедливе до неї ставлення - реальне; персонаж пані Метелиця,
обсипання золотом, підземне царство - фантастичні.)
- Чому герої часто не мають власних імен? (Тому що їх образи узагальнені, типові,
і не важливо, як їх звати, важливо, що і як вони чинять.)
- Для чого повторюються події? (Щоб порівняти поведінку героїв, їхні характери.)
- Чим завершується казка? (Тим, що зло покаране, а добро торжествує.)
Завдання.
«Картинна галерея». Використовуючи ілюстрації, скласти сюжетний

ланцюжок казки»
V. Закріплення знань, умінь і навичок

Кубик Блума.
1. Назвіть авторів, назву казки. Про що цей твір?
2. Хто головна героїня твору? Що ви можете про неї розповісти?
3. Пригадайте епізод, зображений на цій частинці кубика. Перекажіть його.
4. Поясніть цитату. Як ці слова характеризують героя казки?
5. Кому належать ці слова? За яких обставин вони були сказані?
6. Кому належить ця річ? У чому її особливість?
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
«Німецька казка «Пані Метелиця» нагадує мені…»;

«Найкраще читав (читала) (працював (працювала)) на уроці…»;
«Мені здається, що ця казка…».
Учитель. Відомий український письменник Іван Якович Франко, який також

цікавився фольклором і ретельно збирав його, говорив про те, що коли фольклорні
твори різних народів «є мудрістю, то, очевидно, мудрістю міжнародною». а
видатний чеський педагог Януш Коменський зазначав: «Вивчення мудрості
підносить і робить нас сильними й доброчесними». Тож будьмо сильними й
доброчесними!
V. Домашня робота
Тема.
Мета: дати характеристику героям казки; удосконалювати навички виразного, вдумливого

читання, переказу фольклорних творів; розвивати усне мовлення школярів; виховувати
працелюбність та доброту, шанобливе ставлення до культури інших народів.
Обладнання: портрети братів Грімм, збірки їхніх творів, ілюстрації до них.
I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Актуалізація опорних знань
учнів.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Завдання. Склавши пазли, назвати тему уроку.

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=0fd2a0b18797&fbclid=IwAR3FsPCsMuwU
CIja48-GmYR68C5mK1f99MBXSUO4yx9NfnjV29cDnSyHZ8o
https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=1026f88a986a&fbclid=IwAR0FRmLqgQKs
NSMdXNzGTzlZYx40aGksGnnRJLuOOtbCKFOn3e7iTeTlNnI
ІІІ. Робота над темою уроку.

Завдання. Склавши ілюстрації за змістом, розповісти
історію героїні.
Завдання. Із хмарки слів обрати риси характеру пасербиці й рідної доньки.
Завдання. «Коло Вена»
ІV. Підсумок.
Завдання. Есе-п’ятихвилинка «Дякую»

«Дякую пасербиці за те, що …»
«Дякую рідній дочці за те, що …»
Скласти оповідання про те, яким було подальше життя дівчат-сестер.
Тема.
Мета: розпочати знайомство з творчим доробком видатного російського поета Олександра

Сергійовича Пушкіна; показати вплив усної народної казки на творчість О. С. Пушкіна;
розвивати учнівське мислення, творчу уяву, навички виразного читання; виховувати повагу до
духовних скарбів людства.
Обладнання: портрет О. С. Пушкіна, виставка книг письменників-казкарів, учнівські
ілюстрації до вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила", записи музики М. Римського-
Корсакова, П. Чайковського та Є. Шварца до екранізацій літературних казок, презентації.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда:
— Дайте визначення фольклору.
— До якої групи фольклорних жанрів належить казка?
— Які казки називаються народними?
— Пригадайте, які народні казки ви читали. Назвіть їхні особливості.
— Яких "чарівних помічників", що діють у народних казках, ви знаєте?
— А чи можете ви назвати прізвища письменників- казкарів?
Перевірка домашнього завдання. Розповідь про подальшу долю героїнь казки

«Пані Метелиця».
IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку
Відеовікторина «Вгадай казку».
Учитель. Автором цих казок є російський письменник ХІХ століття Олександр

Пушкін. Саме про нього і піде мова на уроці.
Розповідь про Олександра Сергійовича Пушкіна (презентація)
Завдання. Скласти сенкан «Олександр Пушкін»
Учитель. У селі Михайлівському Псковської області в Росії стоїть невеликий

будинок. У ньому довгими ночами під завивання бурі й мерехтіння свічки слухав
Олександр Сергійович Пушкін казки няні Орини Родіонівни про кота ученого, про
заморські дивовижі, про чудовиськ і потвор. У листі братові Левові Олександр
Сергійович написав: "Что за прелесть эти сказки! Каждая есть поэма!" Згодом
розповіді няні склалися під пером талановитого поета у дивовижні віршовані
казки. Казки Пушкіна своєрідні, цікаві, несхожі між собою. Вони нагадують чарівні
пісні, що вражають своєю мелодійністю, легкістю вірша, дивовижними пригодами.
Вони звучать як музика, входячи в нашу душу з дитинства. Казки Пушкіна
надихнули відомого російського композитора М.А. Римського-Корсакова на
створення опер "Казка про царя Салтана" та "Казка про золотого півника".
Візитною карткою Пушкіна у велику літературу стала його поема-казка "Руслан і
Людмила", вступ до якої Пушкін перетворив на захопливу оповідь про світ
народної казки, яка є неодмінною частиною російської національної культури в
цілому.
ІV. Робота над темою уроку.

Перегляд відео «Край лукомор’я дуб зелений»
Виразне читання вступу до поеми "Руслан і Людмила "вчителем в оригіналі

(презентація)
Читання вступу до поеми учнями за

допомогою прийому "ланцюжок" – С. 81
Завдання. Із хмарки слів випишіть

казкових персонажів.
Бесіда.
— Де відбувається дія? Що таке
лукомор'я? Знайдіть у тлумачному
словнику визначення та запишіть у
зошити.
— Як ви думаєте, чому автор обирає для дії саме таке місце?
— Якими ви уявляєте собі персонажів вступу : кота ученого, Бабу Ягу, Кощія,
русалку, богатиря?
— За допомогою яких художніх засобів поет створює казкову картину?
— Спробуйте висловити головну думку, закладену Олександром Сергійовичем
Пушкіним у зміст вступу до поеми "Руслан і Людмила".
(У вступі до поеми "Руслан і Людмила" О. Пушкін уславив народну казку, її чарівний
світ.)
Читання вступу в перекладі українською мовою, порівняння перекладу і

оригіналу
— Чи вдалося перекладачеві Миколі Терещенку зберегти світ літературних
образів, створених Пушкіним?
— Чи зумів перекладач передати зміст, настрій оригіналу?
— Наскільки оригінал відрізняється від перекладу? Де, на ваш погляд, у
перекладі наявні найбільші втрати оригінального тексту? Наведіть приклади.
V. Рефлексія.
Завдання. Розгадай кросворд.

7 9
5
3
2 6 8
1 10 11
12
По горизонталі
1. Бліда казкова істота, що полюбляє спати у гіллі
4. Транспортний засіб Баби Яги
5. Країна, запахом якої просякнуті казки Пушкіна.
10. Вояк на чолі з морським дозорцем.
12. Те, що втримує вченого кота біля дуба.
По вертикалі
2. Той, хто полонив грізного царя
3. Місце народження поета.
6. Прізвище поета.
7. Цар, який чахне над златом
8. Повелителька бурого вовка.
9. Кількість вояків, які вийшли з морських хвиль
11. Де тужить царівна
По горизонтали: По вертикали:
1. русалка 2. королевич
4. ступа 3. москва
5. лукомор'є 6. пушкін
10. витязь 7. кощей
12. ланцюг 8. царівна
9. тридцятьтри
11. темниця
VІ. Домашнє завдання

Вивчити напам'ять у тому варіанті, який більш близький вам (оригінал чи
переклад).
Намалювати лукомор'я.
Тема.
Мета: дати поняття про специфіку віршованої мови, ритм та риму на матеріалі вступу до
поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила"; удосконалювати навички текстуального аналізу за
допомогою введення елементів порівняння оригіналу і перекладу; розвивати навички виразного
читання віршованих творів: розстановку пауз, логічних наголосів, дотримання темпу і тембру
читання; розвивати пам'ять, увагу, вміння оцінювати власну виразність читання та читання
товаришів.
Обладнання: малюнки учнів до вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила", текст вступу
до поеми "Руслан і Людмила.
Тип уроку: урок узагальнення та контролю.
II. Вступне слово вчителя, мотивація навчальної діяльності.
На попередньому уроці ми поринули в дивовижний світ народної казки, який постав перед нами
з погляду видатного російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Данина любові і
поваги до народної творчості сповнює вступ до поеми "Руслан і Людмила". Наступна наша робота
буде вже пов'язана з літературними казками. Першою серед них стане "Казка про мертву царівну
та сімох богатирів" О. Пушкіна. Пропоную попрацювати над твором мовою оригіналу, щоб краще
зрозуміти зміст казки та насолодитися чарівністю авторської мови. А щоб ви були готові до
виконання цього нелегкого завдання, адже "Казка про мертву царівну та сімох богатирів"
написана віршами, сьогодні ми не тільки перевіримо, як гарно ви вмієте читати напам'ять вірші,
а й дізнаємося про деякі таємниці перекладу, про те, чим віршована мова відрізняється від
прозової, в чому полягає секрет її музичності. Спробуємо опанувати найважливіші секрети
виразного читання віршованих текстів.
III. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання.

— До якої поеми написаний Пушкіним вступ "Край лукомор'я дуб зелений..."? Що
підштовхнуло поета до його створення?
— Що спільного ви помітили між вступом до поеми Пушкіна "Руслан і Людмила" та
народними казками? Чим вони відрізняються?
— Герої яких народних казок, відомих вам, названі Пушкіним у вступі до поеми "Руслан і
Людмила"? Підтвердьте цитатами з тексту.
— Як ви думаєте, чим віршована мова (або поезія) відрізняється від прозової (або прози)?
IV. Основна частина уроку, з'ясування особли-востей віршованої мови та секретів

виразного читання поетичних творів
Робота над поняттями «рима», «ритм», «темп», «логічний наголос»
Головною відмінністю віршованої мови від прозової є її музичність, пісенність, яка виникає
завдяки римі та ритму.
Рима (від грецького rhythmos - «розміреність», «плавність») - це повтор звуків, що
пов'язують закінчення двох або більше рядків у поетичному творі.
Прочитайте початок вступу до поеми Пушкіна "Руслан і Людмила":

У лукоморья дуб зелёный;
Златая цепь на дубе том:
И днём и ночью кот учёный
Всё ходит по цепи кругом...
— Які рядки співзвучні? (Співзвучні закінчення першого й третього рядків («зелёный» -
«учёный») та другого й четвертого («том» — «кругом»). Таку співзвучність і називають римою.)
Ритм - це упорядковане чергування ненаголошених і наголошених складів у рядку.
Для прикладу візьмемо ще один фрагмент зі вступу до "Руслана і Людмили" й прослідкуємо, як у

ньому чергуються ненаголошені й наголошені склади:
Изб'ушка т'ам на к'урьих н'ожках
Сто'итбез 'окон, б'ездвер'ей...
Існує певна схема позначення чергування ненаголошених і наголошених складів у поезії.
Важливо зрозуміти, що у різних віршах ця рівномірність буде різною: як відрізняється колискова
пісня від бравурного маршу, так відрізняються і поетичні твори різних жанрів. Кожен вірш має
свій власний ритм, відповідно до якого читач добирає темп його прочитання.
Темп читання віршів - це швидкість, з якою читаються вірші. Він залежить не тільки від рими й
ритму вірша, а й від його жанру та змісту. Вірші про природу, кохання сповнені ліризму,
витончених почуттів та відчуттів. Тому такі вірші читаються розмірено, навіть уповільнено. Це
стосується й віршів, які мають оповідний характер, як вступ до поеми «Руслан і Людмила». Вірші
героїчні мають читатися урочисто-піднесено, у своєрідному маршовому темпі.
Виразності читанню поетичних творів надає й логічний наголос - тобто прочитання

слова чи фрази з особливим піднесенням тону. Наприклад, у рядку «У лукоморья дуб
зелёный» логічний наголос виділяє слово «дуб». Воно має бути вимовлене з підвищенням голосу.
Це своєрідна постановка певного акценту на слові, яке має важливе смислове значення.
— Порівняйте рими оригіналу та перекладу вступу до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила».

Наскільки, по-вашому, перекладачеві М. Терещенку вдалося зберегти авторські рими? Наведіть
приклад з перекладу, де, на ваш погляд, втратилася виразність авторського тексту.
Робота над пам'яткою «Правила виразного читання віршів напам'ять»

1. Назвіть ім'я автора та назву вірша.
2. Читайте напам'ять текст вірша, чітко вимовляючи слова та правильно відтворюючи зміст
(слідкуйте за дикцією).
3. Розставте логічні наголоси в тексті.
4. Спробуйте передати думки і почуття, що наповнюють текст. Пам'ятайте, що своїм читанням
ви показуєте, наскільки зрозуміли твір.
5. Пам'ятайте про паузи, про висоту вашого голосу при читанні, не поспішайте та не кричіть.
6. Будьте щирими, в міру емоційними, намагайтеся розкрити глибину думок і почуттів автора та
його ліричного героя.
7. Доречно використовуйте жести та міміку.
8. Намагайтеся при читанні відтворити інтонаційний малюнок вірша.
9. Не забувайте про риму й ритм вірша - вони роблять поезію музичною.
V. Виразне читання напам'ять вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила"
VI. Порівняння оригіналу та перекладу

Вчитель. Ми вже неодноразово відзначали важливу й відповідальну роботу перекладачів,
завдяки чому маємо можливість читати рідною нам українською мовою твори митців світової
літератури. Спробуємо стати на деякий час самі перекладачами.
Клас поділяється на три-чотири групи, кожна з яких, користуючись російсько-українським
словником, спробує зробити власний буквальний переклад уривка вірша та порівняти з рядками
вступу до поеми "Руслан і Людмила", написаного мовою оригіналу, та їх відповідниками
перекладу М. Терещенка.
Запитання до учнів:
— Чи вдалося перекладачеві зберегти зміст оригіналу? (Порівняння смислового значення
слів.)
— Чи вдалося перекладачеві зберегти ритм і рими оригіналу?
— Чи вдалося перекладачеві передати настрій оригіналу?
— Як і чому змінилося ваше ставлення до перекладу і перекладача після проведеної роботи?
VII. Підбиття підсумків уроку. Аргументація та виставлення оцінок
Висновок. Перекладачеві М. Терещенку вдалося зберегти зміст оригіналу, його ритм і рими,
передати відповідний настрій, захоплення автора народною казкою.
Переклади мають велике значення у долученні читачів різних країн до кращих взірців
національних літератур, що ввійшли до скарбниці світової літерату¬ри. Але передати
стовідсотково точно авторський текст засобами іншої мови неможливо. Робота пере¬кладача
копітка, відповідальна й творча. Він повинен добре знати не тільки мову, а й особливості того
твору, який перекладає. Не завадило б знати декілька мов і нам, читачам, щоб насолоджуватися
спілкуванням з письменником через його твори мовою оригіналу.
VIII. Домашнє завдання

Прочитати «Казку про мертву царівну та сімох богатирів» О. С. Пушкіна, усно скласти враження
про твір. За бажанням намалювати ілюстрації до казки Пушкіна та прочитати німецьку народну
казку «Білосніжка та семеро гномів».
Тема.
Мета: розкрити смислове навантаження «Казки про мертву царівну і сімох богатирів»,
наблизитися до розуміння авторського задуму; розкрити близькість казки Пушкіна до усної
народної творчості та її новаторську сутність; розвивати вміння учнів висловлювати своє
враження про твір, добирати з тексту важливі фрагменти й цитати для розуміння як усього
тексту, так і окремих образів; вчити п'ятикласників сприймати художній текст як цілісну
єдність, бачити в ньому роль мовних засобів зображення, використаних автором; розвивати
логіку й образність мислення, вміння бачити головне (домінанту) і художню деталь; закладати
основи літературознавчого аналізу тексту на основі навчального діалогу; сприяти вмінню
розмежовувати добро і зло, незважаючи на те, який вигляд воно має.
Обладнання: портрети О. Пушкіна в дитячому і зрілому віці; виставка книг, що представляє
різні видання великого російського поета; фагменти мультфільмів «Казка про мертву царівну і
сімох богатирів» та «Білосніжка і семеро гномів».
Сказка ложь, да в ней намёк,
Добрым молодцам урок!
О. Пушкін
II. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Казки дитинства назавжди увійшли в життя О. С. Пушкіна. Дивовижні оповідачки,
Орина Родіонівна - нянечка - та Марія Олексіївна - бабуся, перелили в душу дитини
свою любов до давнього світу казкової мрії. Ставши дорослою людиною, відчувши
в собі талант творця, Олександр Сергійович Пушкін із захопленням працював над
створенням власних казок, використовуючи народні сюжети та мотиви, творчо їх
переробляючи, наповнюючи новим змістом. (Звертається увага на портрет
Пушкіна роботи Тропініна або Крамського.) Звернувшись до казки, великий поет
прагнув показати в ідеальній художній формі своє уявлення про добро і зло, про
мрію, про високе й нице, про щирість та підступність, про заздрість і
безкорисливість, про любов і ненависть. Адже всі ці поняття з найдавніших часів
хвилюють людську душу.
Робота з епіграфом
— Що ж мав на увазі великий Пушкін, написавши слова: «Сказка ложь. Да в ней
намёк, добрым молодцам урок!»? (створення проблемної ситуації).
«Інтрига». Склавши пазли, познайомитеся з героями нашого уроку.

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=223c667b6653
https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=34536c942d1d
Отже, тема уроку - О. Пушкін. Система образів «казки про мертву царівну і сімох
богатирів»
IІІ. Робота над темою уроку
Сьогодні ми маємо надзвичайну можливість наблизитися до розуміння
літературної казки саме у тому вигляді, у якому створив її автор.
Запитання для з'ясування сприйняття казки:

— Чи була вам знайома ця казка раніше? Звідки?
— Чим сподобалася казка?
— Назвіть героїв казки. Хто з них вам сподобався і чому, а хто не сподобався і
чому?
— Що у казці здалося незрозумілим? На які запитання за змістом казки ви
хотіли б отримати відповіді?
«инда» — (застар.) навіть «сочельник» — переддень Різдва «царица» — дружина
царя «царевна» — донька царя «персты» — (застар.) пальці «нрав» — характер
«терем» — високий, багатий дім
«девичник» — обряд напередодні весілля, вечірка у домі нареченої з подружками,
прощання з дівоцтвом
«сенная девушка» — прислуга, яка постійно знахо-диться поряд з кімнатами своїх
господарів, у сінях (коридорчику)
«не кручинься» — не сумуй
«молва трезвонить стала» — розповсюдилися відомості
«горница» — найбільша та найсвітліша кімната в будинку
«полати» — місце для спання, влаштовувалися в російських будівлях під стелею
(вгорі тепліше)
Аналітичне дослідження тексту «Казки про мертву царівну та сімох

богатирів»
— Де і коли відбуваються події в «Казці про мертву царівну та сімох богатирів»?
Чому автор не називає конкретного місця і часу дії?
— Що, по-вашому, стало причиною смерті молодої цариці? Хіба від радості
вмирають?
— Розкажіть, як почалося життя царівни.
— Поясніть значення виразу «долго цар был неутешен». Яку роль у подальшому
розвитку подій має запитання «Но как быть? », кому воно належить?
— Як ви сприймаєте нову дружину царя? Зачитайте, якою вона представлена у
тексті? Виокремте ключові характеристики. Поясніть їх.
— Яким було ставлення мачухи до осиротілої царівни? Чому?
— Яку роль у характеристиці образу мачухи відіграють її розмови із
дзеркальцем? Яку функцію народної казки виконує дзеркальце? (Чарівний
предмет, що розкриває перед читачем істинну ситуацію та істинну сутність
образів казки.)
— Який художній прийом використовує Пушкін, зображуючи царицю і царівну?
З якою метою? (Контраст, протиставлення.) Наведіть приклади.
— Знайдіть у тексті фрагмент, у якому це протиставлення розростається до
конфлікту. Сформулюйте, в чому полягає головний конфлікт казки Пушкіна. Для
якого типу народної казки характерний такий же конфлікт? (Це конфлікт,
характерний для соціально-побутової народної казки, - конфлікт між злою
мачухою та доброю пасербицею.) Чому, по-вашому, цариця вирішила зжити зі світу
царівну не сама, а руками Чорнавки?
— Чому Чорнавка відпустила царівну?
— Якою була реакція оточуючих на зникнення царівни? Хто став її шукати?
Чому цар не шукав свою доньку?
— Перекажіть епізод, у якому царівна потрапила до богатирів. Поясніть, чому
богатирі відразу здогадалися, хто їхня несподівана гостя? Які риси царівни
розкриваються у цьому епізоді?
Цариця (мачуха): «своенравна», «ломлива», «висока, стройна, бела», «черной

зависти полна», «и умом, и всем взяла», «горда», «ревнива», жорстока, зла, вважає
себе найкрасивішою, мстива, безжальна, владна.
Висновок: Прекрасна зовнішність цариці не відповідає її чорній душі.
Царівна (пасербиця): «белолица, черноброва, нраву кроткого такого», «мила»,
«добра», щира, любить свого нареченого. .
Висновок: Царівна вродлива і прекрасна душею.
— Яка роль у казці королевича Єлисея? Стисло передайте, яким був його шлях
до втраченої нареченої? Як ви гадаєте, чому він запізнився? Чому ніхто з людей не
допоміг королевичу у його пошуках?
— Яку роль мають звертання Єлисея до сил природи? Перегляньте фрагмент
мультфільму, що зображує пошуки королевичем Єлисеєм царівни. Що вам
відкрилося завдяки перегляду фрагмента?
— Що, по-вашому, повернуло царівну до життя?
— Доведіть, що фінал казки Пушкіна побудований відповідно до традицій
народної казки. Які риси фольклорної казки наявні у творі? Висновки аргументуйте
прикладами з тексту.
— Чому Пушкін назвав свій твір «Казка про мертву царівну та сімох богатирів»,
адже царівна залишилася живою?
Завдання. Підібрати цитату до кожного зображення.

ІV. Підбиття підсумків уроку
— Як ви вважаєте, який урок має
винести читач з «Казки про мертву
царівну та сімох богатирів» О. С.
Пушкіна?
— Доведіть, що казка Пушкіна
близька до народної. Сюжет якої
народної казки нагадує вам історія
«мертвої» царівни? (Сюжет німецької
народної казки «»Білосніжка та семеро
гномів.)
— Чи відомо вам, звідки О. С.
Пушкін брав сюжети своїх казок взагалі та «Казки про мертву царівну та сімох
богатирів»? (Відомо, що сюжет «Казки про мертву царівну та сімох богатирів»,
написаної Пушкіним у 1833 році, пов'язаний із записом народної казки «Чарівне
дзеркальце», зробленого Олександром Сергійовичем зі слів няні Орини Родіонівни.
Сюжет про мертву царівну, королівну був дуже популярним у європейському
фольклорі. Подібні казки є в народній творчості французів, італійців, німців.
Особлива схожість є між казкою Пушкіна та німецькою казкою «Білосніжка і
семеро гномів», що увійшла до збірки казок, укладеної братами Грімм.)
Перегляд уривку мультфільму, порівняння двох видів мистецтва.
Прочитати с. 91-95, переказувати казку «Непохитний олов’яний солдатик».

Тема. Г.К.Андерсен. Утвердження сили кохання й відданості в казці
«Непохитний олов’яний солдатик»
Мета: розвивати образне мислення, творчі здібності , здатність сприймати різні види мистецтв .
Виховувати любов до художнього слова , формувати інтерес дітей до класичного мистецтва ; в
моральному аспекті орієнтувати на загальнолюдські цінності та ідеали.
І. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.
- Що таке казка?
- Які бувають казки?
- Що у них спільного і чим вони відрізняються?
- Які недоліки людей засуджуються в казках ?
- А які позитивні людські якості високо оцінюються в казках ?
- "Сказка – ложь, да в ней намек, добрим молодцам урок " . Ці слова належать А.С.
Пушкіну .
- Як ви розумієте ці слова?
( Казка завжди чомусь вчить , багато в ній казкового , вигаданого , але вона мудра
і повчальна ) .
ІI. Повідомлення теми і мети уроку.
«Картинна галерея». Розгляньте ілюстрації, назвіть казки. Хто їх автор. Як ви

думаєте, про кого йтиме мова на уроці (визначення учнями теми уроку)
Знайомтсво з біографією письменника.

Перегляд відео «Місто казок Андерсена», «Андерсен і його персонажі».
Завдання. Завершити речення.
Прочитайте заголовок казки .

- Що можна дізнатися з заголовка ?
Непохитний - міцний , неослаблений ; стійкий, завзятий, твердий духом).
Вчитель: Багато літературни казок беруть свій початок з народної казки .

- Як ви гадаєте, що могло послужити поштовхом до написання казки?
(Розповідають , що одного разу , йшов Андерсен по вулиці . Маленький хлопчик грав
біля вікна . Коли він побачив улюбленого казкаря , то подарував йому олов'яного
солдатика . Стверджують , що так і народилася казка) .
Андерсен присвятив цю казку батькові. Щоб урятувати сім’ю від злиднів, він
записався у солдати. Після військових походів повернувся додому хворим і невдовзі
помер. З дитячих років Андерсен зберіг пристрасть до колекціонування олов’яних
солдатиків, що стало дуже популярним після виходу казки.
- Які почуття в читачів викликає ця казка ? (Смуток , жалість , біль , викликані

загибеллю героїв. І радість , пов'язана з тими дивами , які відбуваються в казках).
Висновок вчителя:
- У перших же фразах казки звучать два головні мотиви твору і взагалі творів
Андерсена. Мотив світлої радості , пов'язаної з очікуванням дива. Мотив смутку ,
печалі , від розуміння короткочасності , крихкості дива
IІІ . Аналіз казки ( вибіркове читання ) .

I частина
- Чому так склалася доля олов'яного солдатика ?
- Яку думку автор хотів донести до читача таким фіналом казки?
- Чим був цікавий останній солдатик ? (він особливий, чудовий:)
- Що говорить про його внутрішніх якостях ?(Так він уміє бачити красу. )
- Що зближувало солдатика і танцівницю ? (він побачив свою схожість ,
спорідненість поки зовнішнє з нею )
- Про що він подумав ? ( От би мені таку дружину)
- Про що говорять його перші слова ?
Вчитель: Краса танцівниці викликає у нього егоїстичне бажання , корисливу

думка: " От би мені". Він забуває про все: про своє військовий обов'язок , про своє
головне призначення на землі , але розумом розуміє він нереальність здійснення
свого бажання .
- Тому виникає нова думка , яка? ( "Але познайомитися з нею " )
- Навіщо ? ( Позалицятися для гри , для забави ) .
- Як ці думки і почуття характеризують солдатика ?
- Розкривають вони головне в ньому?(адже легковажність , грайливість не
відповідає тому образу героя , який створюється в тексті казки )
- Яким ми бачимо солдатика у казці ? (серйозним , закоханим )
Андерсен хотів показати , що в людині спочатку закладено добро і зло ,
така людська природа і він сам робить вибір і несе відповідальність за цей
вибір .
II частина
- Розкажіть , що робили іграшки вночі ?
- Про що говорить характер і сама послідовність цих ігор?
- Що ми можемо сказати про дітей , сім'ї , про атмосферу цього будинку ?(Іграшки
грають так само, як діти : спочатку в гості , потім у війну , і закінчують балом )
(Це говорить про культуру дівчинки і жінки , про шанобливе ставлення хлопчиків і
дівчаток , про дружбу та злагоді , любові і поезії в цьому будинку. )
- Де навіть птахи розмовляють як ?

- Яке диво сталося з солдатиком і танцівницею ? (Зародилися таємнича і
безкорислива любов)
- Чим цікава була табакерка ?
- Хто такий троль ? (Злий чарівник , чортеня )
- Звідки він узявся і за що мстить солдатика ? (Троль - це втілення внутрішнього
зла , яке є в кожній людині , а в солдатику проявилося у вигляді низьких почуттів :
заздрості , про які ми говорили раніше. І за це мстить йому троль ) .
- А яким далі ми бачимо солдатика ?
- Що сталося вранці ?
- Що випало на долю нашого героя? (Випробування )
- І перше випробування солдатик витримав як ?
- Чому він не став кричати і кликати на допомогу?
- Які ще випробування на міцність волі випали солдатика ?
Висновок. Навіть у важку хвилину людина повинна постійно пам'ятати про

почуття власної гідності, про честь . Починаючи з того моменту , коли солдатика
почав відчувати троль, герой усвідомив своє вище призначення і залишається
воїном з чистою і безкорисливою любов'ю вже до самого кінця казки. У всіх
випробуваннях він ні в чому не зраджує собі : він тримається стійко, як годиться
справжньому солдатові і під час небезпечного плавання, в паперовій човні , і коли
велика водяний щур пливла за ним навздогін, люто клацаючи зубами і коли став
тонути, і в шлунку у великої риби. У мовчазною стійкості олов'яного солдатика, в
його поведінці розкривається істинно християнське ставлення до світу: у нього
немає ненависті до бридкому тролеві з табакерки, він не проклинає " вуличних
хлопчаків", він зі смиренням приймає свою долю і стійко переносить всі
випробування, перед що загрожує загибеллю, пам'ятаючи тільки про свою честь і "
милою Плясун ".
- Які чудеса сталися ? Чому ? (Заслужена нагорода за стійкість ) .
Висновок: Ось це " чудное мгновенье " і є щастя. Таке щастя дається недарма , не
приходить саме. Його потрібно заслужити, вистраждати, пройти через спокусу,
перемогти зло і гідно витримати випробування.
- Прочитайте , що відчував солдатик , опинившись в грубці .

- Що залишилося від танцівниці і від солдатика ?
V. Підсумок.
- Щасливий чи кінець у казки ? (І так і ні )
Отже, ми знову підійшли до найголовнішого питання , проблеми казки .
- Яку думку автор заховав між рядків ?
У цій казці подвійний зміст :

Стійкість - вміння впевнено стояти на одній нозі. І другий - стійкість - це сила
духу. Події в казці дитячі , а почуття справжні , гідні поваги . І читач разом з
олов'яним солдатиком долає , перемагає в собі слабкість. Душа очищається , стає
сильнішою духом.
Отже, ми підійшли до кінця нашого незвичайної подорожі по казці. Але це не

остання подорож з великим казкарем, воно буде продовжуватися завжди, все
життя. Андерсен вірний друг і добрий порадник для всіх дітей, а значить і для всіх
людей. У казках Андерсена поряд живуть сльози і сміх, горе і радість - все як у
справжньому житті . А життя ця незвичайна людина знав дуже добре. І не
випадково великому казкарю " Королю казок " у столиці Данії , Копенгагені
споруджено пам'ятник . А також пам'ятник одному з героїв казок - Русалоньці .
Русалонька стала символом данської столиці і вже багато років сидить на березі
моря і дивиться вдалину .
VI . Домашнє завдання .
Переказувати казку. Намалювати ескіз пам'ятника Андерсену і пояснити свій
вибір*.
Тема. Усний переказ епізодів казки Андерсена «Непохитний олов’яний
солдатик
Мета: вчити творчо переказувати епізод прочитаного твору; закріпити знання змісту казки; розвивати
зв'язне мовлення, творче мислення учнів, їх фантазію, уяву; формувати творчу гуманну особистість.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
Мета казкарів — виховувати людяність

- цю дивну здатність перейматися чужим горем,
радіти радощами іншого,
переживати чиюсь долю, як свою .
К. Чуковський
І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

Перевірка домашнього завдання - ескіз пам'ятника Андерсена і його пояснення.
Завдання. За кроссенсом розповісти казку

«Непохитний олов’яний солдатик».
ІІ. Робота за темою уроку.

1. Слово вчителя.
"Які щасливі очі у казок..." Можливо, саме тому
ми так любимо і в дитинстві, й, ставши
дорослими, дивитися очима казки на
навколишній світ. Казка дихає ароматом
романтики, добра, фантазії, незвичності. І
виникає вона часто-густо теж за незвичайних
обставин. Так, свої перші казки данський
письменник Г. К. Андерсен почув у дитинстві
від бабусь із сусіднього притулку для літніх
людей. Він по-своєму прикрашав нехитрі розповіді, немов розфарбовуючи свіжими
кольорами, і по-новому розповідав їх стареньким, але вже від себе. А ті лише
зачудовувалися і шепотіли поміж собою, що маленький Ганс дуже розумний.
Сьогодні ми теж спробуємо внести у відому казку щось своє, як колись юний
Андерсен, та розповісти її по-своєму. Можливо, нам пощастить довести, що казка
може народитись за шкільною партою. Сьогодні будемо вчитися переказувати
епізод з казки від імені вигаданого героя. Але перед тим, як розпочати роботу,
поміркуймо, яку мету ставлять перед собою казкарі.
2. Обговорення епіграфа уроку.

У словах К. Чуковського зустрічаємо надзвичайно важливі поняття: "людяність",
"перейматися", "переживати", тобто співчувати, єднатися почуттями. Як ви
розумієте ці властивості душі? Чи вмієте ви співпереживати? Герої яких казок
(творів) вас зворушили? Які почуття збудили?
Робота зі схемою «Дійові особи казки»
3. Відстеження плину казки в логічній

послідовності, вибір епізоду для
переказу.
Учитель. Для творчого переказу вам
необхідно пригадати, як розгорталися
події казки, а потім вибрати необхідний
епізод. Вибір героя, від імені якого учень
переказуватиме епізод казки. Хто б міг
стати героєм вашої казки? (Сонячний
промінчик, що постійно зазирав у віконце будинку, кошеня, яке жило в домі,
дзеркало, свічка, тощо.)
Переказ епізодів казки.
ІІІ. Підсумки уроку.

Робота в групах.
І. Скласти пазли, охарактеризувати героїв,
використовуючи хмарку слів.
ІІ. Відредагувати текст, вписавши потрібні слова.
ІІІ. Розгадати кросворд.
1. Головна героїня казки. (Балерина).
2. Мешканець табакерки. (Гном).
3. Вони плавали в озері. (Лебеді).
4. Він і балерина зроблені з одного матеріалу. (Човен).
5. Вона перетворилася із золотої на чорну.
(Троянда).
6. Його знайшли в пічці. (Серце).
7. Маленькі дерева оточували його. (Озеро).
8. Зброя олов’яного
солдатика. (Рушниця).
IV. Виконати тестові завдання.

V. До верхнього ряду вписати слово – назву міста, де
жив Андерсен (Копенгаген), до нижнього –
колір стьожки балерини (блакитний), і
ви прочитаєте слово-
характеристику головного героя казки
(непохитний).
V. Домашнє завдання .
Читати і переказувати казку Андерсена «Снігова королева».
Тема. Г.Х. Андерсен. «Снігова королева». Змалювання протистояння щирих
людських стосунків фантастичному світу зла
Мета. Поглибити знання тексту казки, вчити спостерігати за душевним станом персонажів,
розкрити головну думку казки, вдосконалювати навички складання порівняльної
характеристики, виховувати "вічні цінності": співчуття, вміння дружити, прийти товаришеві
на допомогу, почуття відповідальності за свої вчинки.
Тип уроку: урок поглибленої роботи над змістом твору.

Обладнання: схеми, сніжинки, троянди.
- Щотаке казка?
- Що називається літературною казкою?
- Чим літературна казка відрізняється від народної?
- Чому вчать казки?
- Який головний конфлікт казки?

Упізнай героя за реплікою:
- "Я посаджу її на піч, і вона розтане!"
- "Подивись, як майстерно зроблено!"
- "Ні, більше я тебе не цілуватиму, щоб, бува не зацілувати на смерть".
- "Ну, ходімо, розкажеш мені, хто так аі як сюди дісталася!"
- "Ні, він не помер! Адже ми були під землею, куди йдуть всі померлі, але Кая поміж
ними немає."
- "Куди це ти бредеш по світу сама-самісінька?"
- "Вони з'явилися, щоб перенести думки королевича й королеви на полювання."
- "Яка пухкенька! Яка пишненька! Горішками відгодована".
- "Не руште її. Вона буде гратися зі мною!"
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя. Ми сьогодні спробуємо зрозуміти, навіщо людині душа,
простежимо за душевним станом героїв казки, спробуємо розібратися, хто такий
Кай і що змусило Герду вирушити світ за очі в пошуках названого брата, чому вона
перемогла Снігову Королеву.
Завдання. Скласти схему маршруту Герди під час пошуків Кая
Учитель. Казка Андерсена одна з найкращих казок, вона - справжній скарб для
дітей і дорослих. З чого починається ранок? Дуже часто з дзеркала. А чи пам'ятаєте
ви дзеркало троля? Що це за дзеркало?
Отже, гарна річ в руках лютого троля стає небезпечною. Його скалки розлетілися
по всьому світу. В народі кажуть, що розбити дзеркало - до нещастя. Так і
трапилось, і скалки розлитілись по всьому світу, можливо, десь блукають і у
нашому класі. А чи не потрапила у ваші серця скалка чарівного дзеркала?
Подивіться один одному в очі, посміхніться, і будемо вважати, що серед нас немає
таких.
Як ви помітили, на партах у нас сніжинки і троянди.
- Що красивіше?
- Назвіть епізоди, в яких згадуються троянди.
- З якою метою обидві сім'ї посадили троянди?
Краса - безкорисна. Її найвеличніша мета - дарувати радість людям. Мабуть,
недарма автор порівнює обличчя Герди з трояндою, підкреслюючи, що краса її
вчинків безкорисна.
- Знайдіть опис зовнішності Снігової Королеви.
(Висновок: Вона вродлива, але холодна.)
Бесіда з проблемними запитаннями.

- Чому Снігова Королева забирає у свої володіння саме Кая? Він такий хоробрий, а
дозволив привести себе до палацу Снігової Королеви.
- Дослідіть внутрішній стан Кая під час першої та другої зустрічі з Сніговою
Королевою. Яким він стає? Чому забуває рідних?
- Чому Герда вирушає на пошуки Кая?
- Чи є серед нас хтось у червоних черевичках, готовий віддати їх річці за Кая?
- Чи гарно жилося Герді у чаклунки? Що, на вашу думку, дало змогу Герді побороти
чари бабусі?
- Куди далі привела нас Герда? Чи можна сказати, щр Ворон та його наречена схожі
на людей?
- Наведіть приклад з казки, що краса здатна робити людей кращими.
- Ось безмежні снігові рівнини, гуляє віхола, вітер пронизує наскрізь. Вам не
холодно? Чи не повернути назад? Герді ще холодніше, але бажання знайти Кая веде
її вперед.
- Герда у мудрої фінки. Чого просить Олень для Герди? Чому вона відмовляє? В
чому ж її сила?
- Знесилена Герда продовжує свої пошуки крижаною пустелею. Навкруги завірюха.
- Знайдіть у тексті й зачитайте опис битви між військами Снігової Королеви і
Герди.
- Нарешті підходимо до фінальної сцени. Як описує автор замок?
- Яким виглядає Кай?
- Що він відчуває? Чому він складає саме слово вічність?
- Чому Герда виявилася сильнішою?
- Яка краса була у Снігової Королеви - внутрішня чи зовнішня? А у Герди?
(Висновок: Снігова Королева з її холодними вітрами та чарами виявилася
безсилою перед босоногою дівчинкою, сила якої в гарячому серці, вірній
любові. Маленька розбійниця, зустрівши Герду і Кая, сказала: "Хотіла б я
знати, чи вартий ти того, щоб бігати…")
- Що протиставляє дівчинка могутності Снігової Королеви?
Дійсно, дружба долає всі перешкоди. Дружба і вірність - велика цінність, що
відбилась в безлічі народних прислів'їв.
Завдання: Військо Снігової Королеви зробило шкоду: переплутало закінчення

прислів'їв. Ваше завдання скласти вірно текст, зачитати і пояснити значення
першого прислів'я.
Дружба, як скло: розіб'єш - (не складеш);
Птахи сильні крилами, а (люди - дружбою);
Маленька дружба краще, (ніж велика сварка);
Один за одного триматися - (нічого не боятися);
Хочеш дружби - (навчись дружити);
Дуже легко друга втратити, а (тяжко знайти);
Люди без дружби, що дерево (без коріння)
Інтерв'ю з найуважнішим читачем.

- Що порадила тобі казка?
Рекламна пауза.
- Ви втратили силу в себе і свої сили?
- Ви дуже втомилися?
- Вам здається, що зло переможе?
- Зверніться до казки "Снігова Королева", і маленька Герда та її друзі допоможуть
Вам!
Асоціативний диктант.
- Які слова відповідають характеру Герди, а які Снігової Королеви? (Під час
відповідей учні піднімають троянду, або сніжинку.)
Доброта, холод, зло, краса, бездушність, теплота, крига, радість, чаклунство,
троянди, смерть, весна.
V. Підбиття підсумків уроку.

- Яка основна думка казки?
Паустовський писав: "напередодні важкого і великого двадцятого століття
…зустрівся милий дивак і поет Андерсен і навчив світлої віри в перемогу сонця над
темрявою, доброго людського серця над злом."
Домашнє завдання.
Прочитати С. 97 - 107
Тема.
Мета: познайомити дітей з відомостями про Оскара Уайльда, допомогти краще засвоїти
ідейно-художній зміст казки, познайомити з героями, їх характеристикою; розвивати усне
мовлення, уяву та образне мислення; прищеплювати учням поняття про справжню красу, її
ознаки та місце в житті людини.
Обладнання: політична карта світу, портрет О.Уайльда.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
І. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІ. Сприймання і усвідомлення учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя про Оскара Уайльда.
Оскар Уайльд – видатний англійський письменник ХІХ століття, автор багатьох
творів (оповідань, віршів, п’єс, роману). Знайомство із творчістю цього митця
починається з його казок («Щасливий Принц», «Зоряний хлопчик», «Соловей і
троянда» та ін.). У «чарівних оповіданнях» Оскара Уайльда (саме так називав свої
твори письменник) відкривається дивовижний світ, сповнений краси, любові і
милосердя. Письменник був закоханий у все вишукане і прекрасне. Краса стала
основою не тільки його творчості, а й життя. О.Уайльд вважав, що художник –
створіння надзвичайне, і тому справжній митець повинен вирізняти з натовпу
невігласів. Відповідно до власного афоризму – «Необхідно або самому бути твором
мистецтва, або носити на собі твір мистецтва» - письменник одягався в оксамитові
костюми, короткі штани, шовкові панчохи. Він прогулювався Піккаділі з квіткою
соняшника або лілеї в руках, і весь його вигляд ображав загальноприйняті
уявлення про пристойність, викликав глузування і роздратування. Карикатури на
Уайльда не сходили зі сторінок сатиричного журналу «Панч». Навіть з’явилась
комічна опера, головний герой якої – товстий поет – був дуже схожий на Уайльда.
Попри це Уайльд мав багато друзів і прихильників, які цінували його талант,
чарівність, доброзичливість, дотепність. Жарти й афоризми письменника були
дуже популярні:
«Художник творить життя»;
«Життя коротке, мистецтво вічне»;
«Коли Добро безсиле, воно – Зло»;
«Любов мусить прощати всі гріхи, тільки
не гріх проти любові».
Протягом життя Уайльд переконався, що справжня краса впливає на людину, вона
здатна облагородити душу, зробити її прекрасною і людяною.
Завдання. Віднови речення. Прочитавши інформацію про автора казки «Хлопчик-

зірка» Оскара Уайльда, віднови реченя.
Оскар Уайльд (1854-1900) – видатний англійський письменник 19 століття. Його
творча спадщина складається з різножанрових творів (оповідань, віршів, п’єс,
роману). Особливе місце посідають казки(“Щасливий Принц”, “Хлопчик-зірка”,
“Соловей і Троянда” та інші). У творах О. Уайльда відкривається дивовижний світ,
сповнений краси, любові й милосердя. Письменник любив усе вишукане й
прекрасне. Краса стала основою не тільки його творчості, а й життя. Кожний твір
художньої літератури – завжди загадка . А відгадує загадки той, хто уважний та йде
слідами письменника, який завжди нам щось підказує. Іноді підказка буває у назві
твору. Сьогодні ми вивчатимемо казку Оскара Уайльда «Хлопчик - зірка».
Спробуємо розгадати загадку назви твору та й інші загадки, які є у казці.
Оскар Уайльд − видатний _____________________письменник. Особливе місце в

його творчості посіли ____________________. Письменник любив
усе___________________________________________________________,тому
______________________________________________________________
Завдання. Скласти сенкан «Оскар Уайльд».
ІІІ. Осмислення знань, одержаних на уроці.
Асоціативне гроно. Які асоціації виникають у вас зі словом зірка ? Намалюйте

зірку з промінцями, навпроти кожного промінця запишіть
асоціативне слово (яскрава особистість, далека планета;
яскравий вогник на небі; холодна краса; слава,популярність; знак
народження людини; мрія людини).
Історія створення казки.

Перегляд буктрейлера.
Бесіда.
- Чому, на вашу думку, казка починається з опису зими?
- З якими героями ми познайомилися?
- Про що розмовляли лісові мешканці? Як ставився до зимової негоди
кожен із них?
- Що знайшли у лісі лісоруби? Як вони вчинили із знахідкою?
- Де виховувався Хлопчик-зірка? (Хлопчик-зірка ріс, виховувався разом з дітьми
лісоруба).
- Яким автор змальовує хлопчика? Зачитайте його портретну характеристику.
- З чим автор порівнює хлопчика? (З квіткою).
Запис схеми на дошці та в зошитах (малюємо квітку в зошиті, на її пелюстках
пишемо цитати).
« золоті кучері – як
пелюстки нарциса»
Хлопчик «немов квітка « губи – як пелюстки
в полі» червоної троянди»
« очі – як фіалки»
- Чому саме з квіткою порівнюється хлопчик? ( Квітка – символ краси.)

- З якими ж саме квітками порівнюється хлопчик і чому?
троянда - любов
фіалка – ніжність, доброта
нарцис – гордість, себелюбство
ІV. Підсумок уроку.
Незакінчене речення. Вставте в речення потрібні слова.

Хлопчик – зірка був заворожений своєю …, нічого не помічав
навкруги, тому що він … …., адже походить від…
Довідка: краса, казкова врода, знаменитий рід, шляхетний рід, Зірка, Місяць,
Сонце.
V. Домашнє завдання.
Прочитати С. 108-115. Скласти план казки* або намалювати квітку, з якою у вас
асоціюється хлопчик-зірка (пояснити свій вибір).
Тема. «
Мета уроку: вчити дітей аналізувати прочитаний твір, розкрити поняття внутрішньої і зовнішньої
краси, показати в чому полягає справжня краса людини, розвивати асоціативне мислення, навички
переказу тексту ; виховувати доброту, милосердя, прищеплювати учням поняття про справжню красу.
Обладнання: портрети О. Вайльда, його твори; намальовані сніжинка, жаба,
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Гляди не забудь: людиною будь

Прислів’я
І. Актуалізація знань учнів. (Сл 1)

Перевірка домашнього завдання.
План до казки "Хлопчик-зірка"
1.Шлях лісорубів до дому:
2.Життя хлопчика-зірки в сім'ї лісоруба:
3.Зустріч з жебрачкою:
4.Перетворення хлопчика-Зірка на потвору.
5.Пошуки рідної матері.
6.Зустріч з дідуганом Чаклуном:
7.Розвіяння чарів:
Представлення творчих робіт – квіти-асоціації з хлопчиком-зіркою.
Літературний диктант «Так – ні» (Сл. 2)
Представлення творчих робіт – квіти-асоціації з хлопчиком-зіркою (Сл. 3)

І. Асоціативна робота (Сл. 4)
Вчитель. Перед вами сніжинка і жаба. Що краще: сніжинка чи жаба?
Давайте простягнемо руку і уявимо, що сніжинка впала нам на руку. Яка она?
Схарактеризуйте сніжинку.(Красива, біла, холодна)
- А що ви відчуваєте, коли промовляєте слово "сніжинка?" З якими словами вона
асоціюється? (Зима, холод, сніг, хурделиця, мороз, віхола, завірюха..)
- Що ви можете сказати, дивлячись на жабу? Чи можемо ми ось так простягнути
руку, щоб вона стрибнула нам на руку, роздивитися її і схарактеризувати
(Неприємна, неприваблива, холодна і навіть бридка)
- А що корисніше: сніжинка чи жаба? Чому? (Жаби поїдають протягом літа тисячі
комах, які нас кусають, слимаків, які поїдають листя на рослинах, а ще жаби є
своєрідним індикатором водойм. Якщо жаби відсутні у водоймі, то це означає, що
вода у водоймі забруднена)
Висновок.
Отже, гарна зовні сніжинка ніякої користі не приносить, до того ж вона холодна.
А від бридкої і непривабливої зовні жаби ми маємо користь. Таким чином, однієї
зовнішньої краси замало.
- А чим визначається краса людини: її зовнішністю чи вчинками?

Те, що ми бачимо очима, дивлячись на людину (гарне обличчя, ясні очі, чарівну
посмішку), називаємо зовнішньою красою. Але цього недостатньо, щоб сказати,
що людина добра і гарна. Краса визначається вчинками людини, такими рисами її
характеру, як милосердя, доброта, людяність. Саме це ми називаємо внутрішньою
красою. З поняттями внутрішньої і зовнішньої краси ми зустрічалися на
попередніх уроках.
ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку (Сл. 5)
Бліц-опитування (Сл .6)

- Де відбувається дія казки? (У зимовому лісі, у селищі, знову у лісі, але в іншу пору
року (можливо, це осінь, адже герой спить на купі листя), потім чергуються
селища, місто, ліс, знову місто.)
- Який художній час охоплюють події твору? (Майже 16 років. Це твердження
доводиться
текстом: Хлопчика-зірку знайшли немовлям, потім ми з ним зустрічаємось, коли
йому вже було 10—11 років, З роки він блукає по світу у пошуках матері, З роки
править містом до своєї смерті. Отже, це приблизно 16—17 років.)
(Сл. 7)
- Коли, де і за яких обставин було знайдено Хлопчика-зірку? (Взимку, "був такий
холод, що навіть пташки і звірі не знали, як його перебути", дитя знайшли на місці,
яке вказала зірка, що впала з неба.)
- Як кожен із Лісорубів поставився до цієї знахідки?
- Як відреагувала дружина Лісоруба на те, що він приніс додому дитя? Якого
подарунка вона чекала від чоловіка?
- Як можна назвати вчинок Лісоруба? (Милосердним.)
- Як ви гадаєте, є якийсь смисл у тому, що саме зірка вказала місце, де знаходилося
немовля? Звідки зірка, з якого світу? Коли саме вона впала і де? (З небес. Впала
взимку в лютий мороз у лісі. Зазвичай зорепад спостерігається влітку.)
- Що ви можете сказати про зірку? (Яскрава, блискуча, ніби золота, прекрасна,
холодна.)
- Чи випадково хлопчик носить ім'я "зірка"? (Не випадково, він дуже гарний зовні,
гарний блискучою красою, але холодний в душі.)
— Та чи виправдовує головний герой звання людини? Чого в ньому більше — від
людини, чи від зірки?
Проаналізуйте ставлення Хлопчика-Зірки до інших персонажів і заповніть

таблицю (Сл. 8)
(Сл. 9)
Учитель. Давайте прослідкуємо за змістом, як змінюється зовнішність хлопчика і
якого значення цьому надає автор. Знайдіть у тексті портрет Хлопчика-зірки.
Зачитайте.
- Чи викликає у вас захоплення, замилування ця блискуча краса героя? (Ні, вона
яскрава, але якась штучна, фальшива. Вона ніби насторожує, що щось тут
негаразд. Його краса нежива. Автор не випадково у його портреті поєднує ознаки
слонової кістки, пелюсток нарциса і троянди та фіалки. Такий букет при всій
яскравості і вишуканості його компонентів ніколи не буде довершеним
гармонійним цілим. Пахощі нарциса (легенда про Нарциса — надмірного
самолюбця) та фіалки (своїм ароматом здатна викликати задуху або майже
наркотичний сон) здатні згубити красу троянди. Автор поєднує те, що в природі
ніколи не буває поряд, а за законами естетики взагалі є грубим порушенням
поняття краси і гармонії.)
(Сл. 10) – легенда про Нарциса

(Сл. 11)
- Якими були вчинки Хлопчика-зірки і чому?
(Не мав співчуття до всіх, скривджених долею. Себе любив надзвичайно (милувався
своїм відображенням). Повиколював очі кротові, підрізав крильця коноплянці, вбив
білку. "Реготав" — отримував насолоду від знущань над слабкими і беззахисними.)
- Яка головна риса його характеру? (Немилосердний!!!)
- Чи любив Хлопчик-зірка когось, крім себе? (Ні! І це страшно!)
- А його хоч хтось любив? Діти? Лісоруб? Селяни? (Діти боялися і корилися йому,
вважали його най-кращим. Про Лісоруба і його дружину сказано, що вони йому весь
час дорікали, але чи любили? Про їхні почуття до врятованої дитини нічого не
сказано. Селяни дивувались його красі. І все! Єдина людина, яка його любила, — це
його мама!)
(Сл. 12)
- Що довелося витерпіти матері Хлопчика-зірки, поки вона його шукала?
(За 10 років обійшла весь світ, перетворилась на старчиху, збила у кров ноги, серце
її краялося від болю та жалю за втраченим синочком.)
- І от вони зустрілись! Зачитайте цей уривок. Чому Хлопчик-зірка так себе повів?
Оцініть його вчинок.
(Це страшний гріх — відмовитися від матері, принизити, зганьбити її.)
(Сл. 13)
- Як ви гадаєте, чому Хлопчика-зірку було перетворено на бридку жабу-ропуху?
(Холодне серце. Жаби та гадюки теж холоднокровні, тож і ночує він у лісі в їхній
компанії.)
- Чи зміг би він задуматись над своїми вчинками, якби з ним самим не сталося біди?
(Ніколи, адже він вважав себе досконалістю. А тепер він потрапив у такі умови, в
які своїми вчинками ставив нещасних та слабких.)
Отже, Хлопчик-зірка отримав заслужене чи незаслужене покарання? Обгрунтуйте
свою точку зору.
— Проте це ще тільки половина казки. Як ви думаєте, чому Оскар Уайльд не
залишив героя казки потворою назавжди? (По-перше, за законами жанру казки
герой має виправитися, змінитися на краще. По-друге, кожен читач має пройти
разом з героєм твору нелегкий шлях випробувань і спокутування провини, щоб
усвідомити цінності людського життя, навчитися розмежовувати добро і зло,
істинну і штучну красу, прагнути щирості взаємин та долати в собі негативні
риси.)
- Який шлях пройшов Хлопчик- зірка до свого виправлення?
IV. Підбиття підсумків уроку

— Тож на основі всього сказаного на даному уроці спробуємо визначити сутність
головного конфлікту казки.
Основний конфлікт твору полягає у невідповідності яскравої, досконалої (на
перший погляд) зовнішньої краси Хлопчика-зірки та його потворної жорстокої
душі, його самозакоханості та немилосердності. Герой казки перетворюється на
потвору: тепер його зовнішність та внутрішня сутність відповідають одне одному.
(Сл. 14)
Гра «Терези» (на стікерах – на дошці)
На шальки терезів віртуально розмістити яскраві зірки-символи та камінці. Яскраві
– позитивні якості, камінці - негативні. Що переважить: краса зовнішня чи
внутрішня?
(Сл. 15)
-Хлопчик – зірка – ваш ровесник. Уявіть, що він прибув до нас у клас. Хто з ним
сяде з вас?
- Яку рису власного характеру виявили ви?
(Сл. 16)
Написати листа-пораду Хлопчику-зірці або проілюструвати епізод казки.
Тема. «
Мета уроку: виділити найголовніші епізоди, де йдеться про шлях героя від жорстокості до набуття
справжньої краси і добра; розвивати вміння виділяти головне в характеристиці героя; виховувати
любов до матері, добро.
Обладнання: портрет О.Уайльда, ілюстрації до казки.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
І. Актуалізація знань учнів.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування знань.
- Як ви думаєте, чому казка починається з опису зими? Яка роль пейзажу тут? (
Є першою сходинкою до розуміння деяких рис характеру Хлопчика-зірки – дитини:
холодність, байдужість.)
- Яким був Хлопчик-зірка? («Виростав він гордий, себелюбний, жорстокий»)
Читання уривка від слів « Проте ця врода…» до слів « просити милостиню».
Складання схеми.
«Гордий, себелюб- гордість

ний, жорстокий». жорстокість
Гордував і попихав
сільськими дітьми, себелюбство
називав іх своїми слугами». зверхність
«Не мав співчуття до немилосердя

нужденних, сліпих,
калік, всіх скривджених зневага
долею».
байдужість
«Кидав на них камінці,
проганяв на шлях, покрикував». взяли верх над вродою,
красою, добротою,
«Не слухав, посміхався любов’ю, ніжністю,
зневажливо». співчуттям.
- Розкажіть про поведінку Хлопчика-зірки. Як ви можете охарактеризувати

його вчинки? Який з них був найстрашніший? Чому?
Як ви вважаєте, чому хлопчик втратив вроду і з гарної квітки перетворився на
бридку жабу?
Робота з образоном.
- Який шлях пройшов Хлопчик-зірка, щоб повернути собі гарну зовнішність?
- Розкажіть, як герой шукав матір? Чому він «ніде ніколи не зустрів ні любові, ні доброзичливості,
ані милосердя»? («Світ повівся з ним так само, як він чинив у дні своєї гордині»)
- Хто допомогає Хлопчику-зірці виконувати завдання злого чаклуна? Чому?
- Чому хлопчик віддав золоті монети прокаженому? Яких нових рис характеру набуває герой?
(«Твоя біда гірша ніж моя» - говорить хлопчик. Настало остаточне усвідомлення становища
іншої людини, з’явилося співчуття.)
- Коли і чому краса повернулася до Хлопчика-зірки?
ІV. Узагальнення вивченого.

Завдання. Установити правильну послідовність малюнків.
V. Підсумок уроку.
Як бачимо, хлопчик подолав шлях від жорстокості до набуття сравжньої краси. За
все те зло, яке скоїв, він покараний самою природою. Коли хлопчик починає
робити добро і іншим, йому також починають допомогати. Зрештою він отримує
прощення і до нього повертаеться його зовнішня краса. То що ж важливіше: краса
чи добро? Звичайно,добро. Тож творіть добро!
VІІ. Домашнє завдання.

Повторити вивчений матеріал. Підготуватися до контрольної роботи, виконати
тестові завдання на С. 119 - 119
Тема. Контрольна робота № 1. Вступ. Казки народів світу.
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями знань з теми; розвивати уміння застосовувати набуті
знання практично; виховувати культуру писемного мовлення.
Тип уроку: урок перевірки знань, умінь і навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Мотивація навчальної діяльності.
III. Оголошення теми й мети уроку. Актуалізація опорних знань учнів.
Виконання завдань за варіантами.
Виконати завдання 12 на С. 120
Тема. Джон Кітс. «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у
вірші, його ідей.
Мета: коротко ознайомити п'ятикласників з особистістю та творчим доробком англійського поета-
романтика,чиє коротке життя пройшло на межі XVIII— XIX століть, зробити головний акцент на
втіленні теми природи у творчому доробку митця; здійснити текстуальний аналіз вірша Джона Кітса
«Про коника і цвіркуна», використавши можливості компаративістики; розширити учнівське уявлення
про художні світи поетичного твору та систему художніх засобів, використаних автором; розвивати й
вдосконалювати навички виразного осмисленого читання віршованих творів; виховувати любов до
природи, до всього живого.
Обладнання: портрет Джона Кітса, тексти вірша «Про коника і цвіркуна» в україномовних та російсько-
мовних перекладах, презентація, образон.
Щоб розпуститися, повинен цвіт

Набратися землі своєї соку.
Джон Кітс. Сонет до Спенсера
I. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності
Природа є однією з найбільших таємниць людського життя. Вона завжди

прекрасна, неповторна, загадкова. Один і той самий краєвид може викликати в нас
різні думки й почуття, адже всі ми по-різному сприймаємо природу. Відображення
її в мистецтві є завжди багатозначним — і в цьому невмируща сила літератури,
музики, живопису. До справжньої краси, що знайшла відображення в мистецьких
творіннях, хочеться повертатися знов і знов, навіть через багато років. Вона ніколи
не згасає!
Прослуховування музичних фрагментів із творів П. Чайковського й А.

Вівальді, М. Леграна.
— Які пори року знайшли відображення в музичних фрагментах?
Поясніть свою думку.
— Які почуття, настрої викликали у вас музичні фрагменти?
II. Оголошення теми уроку
Завдання. Ви бували у літньому полі? Передайте свої відчуття.

Запахи, аромати:
Звуки
Кольори
Пейзаж — опис природи будь-якого незамкненого простору зовнішнього
світу.
Одним із видатних майстрів поетичного пейзажу є англійський письменник Дж.
Кітс. Він уважав, що поетичне слово наділене особливою силою і також має бути
природним, пов’язаним із життям людини, її внутрішнім і довколишнім світом.
З'ясуємо для себе, якою людиною був поет, що прожив таке коротке життя, чому
через декілька століть нам цікаві його твори, яке місце в його світосприйнятті
відігравало спілкування з природою.
Підручник с. - 122
Бліц-вікторина.
— Представником якої національної літератури є Джон Кітс? (Англійської.)
— Представником якого суспільного середовища був поет?(Він народився у
родині представника так званого «середнього класу». Батько був конюхом, що
після одруження став досить заможним власником кінного двору.)
— До чого Кітс виявив схильність у процесі навчання?(До літератури.)
— Хто був літературним кумиром Кітса? (Вільям Шекспір.)
— Яку світську професію мав Кітс? (Він був хірургом та фармацевтом.)
— Улюблені квіти Джона Кітса. (Фіалки.)
— Хвороба, що. стала причиною ранньої смерті поета та прокляттям усього роду
Кітсів. (Туберкульоз, сухоти. Хвороба бідняків.)
— В якій країні побував Кітс на лікуванні? (В Італії.)
— Що вам відомо про зображення на могильній плиті Джона Кітса?
(Це зображення ліри з розірваними струнами.) Що воно, по-вашому, символізує?
(Воно є символом передчасної смерті поета.)
Робота з образоном.
Словникова робота.
Вірш – цілісний текст, з
яскраво вираженими
людськими
почуттями,
настроями, думками.
III. Аналітичне дослідження вірша Джона Кітса «Про коника і цвіркуна»
С. 124 (+ презентація)
— Про що цей вірш?

— Чи можна його вважати цілісним художнім полотном? Чому?
— Виокремте з тексту центральні образи вірша. Чому саме їх ви вважаєте тут
головними?
— Коли саме співають коник і цвіркун? Що ви можете сказати Про час та мету
їхнього співу?
Характеристика героїв поезії.

Завдання. Заповніть таблицю, обираючи звукові образи.
Узагальнення вчителя.
— Джон Кітс у своєму вірші змалював конкретні слухові образи, кожному з яких
протиставив протилежне звучання: спів птахів —мовчання птахів; довгий танок
коника — перерва в співі; голоси літа — мовчання зими. Звукові образи літа
протиставлені образам мовчання, пов’язані із зимовим періодом природи. Лише
пісня цвіркуна не має протиставлення. Коли замовкає серед зимового мовчання
цвіркун, у пам’яті починає звучати пісня коника. Остання пара звукових образів
увиразнює основну думку вірша Дж. Кітса про те, що «поезія землі не вмре ніколи».
V. Підсумок.
Прочитати С. 124 – 125, опишіть картину літнього (зимового, весняного, осіннього)
дня (ранку,вечора)» (6–7 речень)*
Тема. Йоганн Вольфганг Гете. «Нічна пісня подорожнього». Зображення
взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі
Мета: здійснити текстуальний аналіз вірша Йоганна Вольфганга Гете «Нічна пісня
мандрівника», закцентувати увагу п'ятикласників на особливостях взаємозв'язків між описом
природи та станом людської душі; вчити п'ятикласників виразно читати віршований твір,
аналізувати його художні світи, характеризувати засоби художнього зображення природи у
поєднанні зі смислом твору; розвивати вміння відчувати та визначати настрій вірша та стан
ліричного героя, порівнювати віршовані та музичні пейзажі; поглибити знання учнів про художні
світи літератури - світ людини та світ природи, світ реальний та світ літератури;
працювати над поглибленням літературознавчих понять тема твору, головна думка, настрій,
провідний мотив, лірика, пейзаж, епітет.
Обладнання: портрети Й. В. Ґете, М.Ю. Лєрмонтова, фрагменти музичної п'єси Ф. Шуберта
за мотивами вірша Й. В. Ґете «Нічна пісня подорожнього», текст вірша Ґете у різних варіантах
перекладу.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення і запис теми уроку
Ми продовжуємо працювати в просторі великої теми курсу світової літератури у 5
класі «Природа і людина». Сьогодні ми переносимося до Німеччини XVIII століття,
де створював свої поетичні шедеври видатний німецький поет, письменник,
мислитель Йоганн Вольфганг Ґете. Це наше перше знайомство з видатним митцем,
чиї творчі здобутки увійшли до скарбниці світової літератури. Йому належить і
саме поняття «світова література».
Знайомство з письменником – підручник С. 127.
Інформаційне гроно «Гете»
Робота з флеш-карткою.
Завдання. Зроби комплімент

письменнику
III. Текстуальне дослідження вірша Й. В. Ґете «Нічна Пісня подорожнього»
(переклади Г. Кочура та М. Бажана)
Асоціативна хвилинка. Доберіть слова-асоціації до слова «пісня».
Учитель. Видатний німецький поет XVIII—XIX століття Йоганн Вольфганг Гете

був закоханий у природу рідної країни,багато подорожував шляхами Німеччини.
Вірш «Нічна пісня подорожнього» був написаний в 1780 році неподалік від
Ільменау в мисливській сторожці на вершині гори, де Гете зупинився перепочити
(поетові йшов 31-й рік). Опинившись на лоні природи, поет знову відчув приплив
творчих сил, усвідомив власну єдність з вічним і водночас молодим світом
Природи. Від такого спілкування з природою й народжуються вірші, яким судилося
стати гімном її величі та шедеврами світової літератури.
Перегляд відео «Гете. «Нічна пісня подорожнього».
«Читаючи твір, я бачу…

Чую…
Відчуваю…
Аналіз вірша Ґете «Нічна пісня подорожнього»

— Яке враження справив на вас вірш Ґете? Яким настроєм він сповнений?
— Яка картина світу природи постає перед читачем у віші Ґете? Аргументуйте
прикладами з тексту.
— Які образи вас привабили найбільше? Чим?
— Визначте провідний настрій поезії Ґете? (Спокій в природі, неспокій людини, що
знаходиться в дорозі. Ключ до розуміння цієї ситуації дає сам автор, назвав-ши свій
вірш «Нічна пісня подорожнього» («Нічна пісня мандрівника».)
Порівняйте текст оригіналу з художніми перекладами твору. Хто із перекладачів
найбільш точно відтворив оригінал вірша? Знайдіть спільне і відмінне в художніх
перекладах твору.
Учитель. З біографії Ґете відомо, що у 1831 році, за рік до смерті, поет знову відвідав
мисливську сторожку, в якій понад п'ятдесят років тому створив свій шедевр -
«Нічну пісню подорожнього». Прочитавши на дверях вірша, написаного олівцем,
Ґете з сумом промовив: «... зачекай ще трохи, відпочинеш і ти». Як ця інформа¬ія
додає смислових нюансів до розуміння вірша Ґете?Який відпочинок чекає на
мандрівника? Чи йдеться лише про відпочинок після тяжкої подорожі? Чи,
можливо, йдеться про
відпочинок як про завершення
людського життя?
Обгрунтуйте свої міркування.
Робота зі схемою
Завдання. Використовуючи хмаринку
слів, записати «Нічну пісню
подорожнього» у перекладі Григорія
Кочура.
Учитель. «Нічна пісня подорожнього»

перекладена майже усіма мовами
народів світу.
— Який із україномовних та
російськомовних варіантів «Нічної
пісні подорожнього» Гете, що звучали на уроці, по-вашому, є найближчим до
оригіналу? Який із них є творчою інтерпретацією вірша Ґете, більш схожою на
оригінальний твір, ніж на переклад? Обгрунтуйте свої висновки, спираючись на
підрядник.
Тема — коло подій, життєвих явищ, змальованих у творі (тобто те, про
що йдеться в художньому творі); тема або низка тем розкриваються у
творі в органічному зв’язку з проблемою, яка з них постає й потребує
осмислення.
Ідея художнього твору — його провідна думка, емоційна спрямованість
(тобто те, що утверджується, проголошується митцем).
Тема та ідея становлять ідейнотематичну основу твору, яка вимагає відповідної
його побудови й художніх засобів утілення.
- Визначити тему та ідею поезії Гете.
Учитель. Вірш Йоганна Вольфганга Ґете у свій час надихав не тільки поетів, але й
мав вплив на музикантів. Фрідріх Шуберт створив за мотивами вірша Ґете музичну
п'єсу. Ця мелодія була однією з улюблених видатного російського поета Михайла
Юрійовича Лєрмонтова. Саме музика Шуберта спонукала Лєрмонтова звернутися
до вірша Гете, за яким він і створив власну ліричну мініатюру «Из Гёте» (вірш більш
відомий під назвою «Горные вершины...»).
IV. Підбиття підсумків.

Вивчити напам'ять вірш Й. В. Ґете «Нічна пісня подорожнього».
Прочитати с. 131-132
Тема. Генріх Гейне. «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної
природи у вірші. Зв’язок із фольклором
Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю німецького поета Г. Гейне; розвивати вміння
знаходити у творах описи природи, розкривати їхнє емоційне забарвлення, визначати
ставлення поета до природи, навички виразного читання поетичних творів; виховувати
вдумливого читача.
Обладнання: портрети Г. Гейне, його дружини, ілюстрації з весняними пейзажами, аудіозапис
вокального циклу Р. Шумана «Любов поета», тексти віршів.

II. Оголошення теми й мети уроку.
Ш. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Замальовки природи можна знайти в кожному прозовому творі, але
особливої краси вони набувають у поезії. Одні поети тяжіють до зображення
окремих елементів пейзажу (наприклад: квітка, дерево, хмаринки тощо), а інші
люблять масштабні картини природи. Та незалежно від предмета зображення -
кожен вірш, якщо він створений справжнім майстром, відкриває нам, читачам,
перлини краси нашої планети. На уроці ми ознайомимося з творчістю відомого
німецького поета XIX століття, співця природи Генріха Гейне, земляка великого
Й. В. Гете.
IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Літературний портрет митця.
«Гейне був трохи нижчим середнього зросту, худорлявий. У нього був м’який,
надзвичайно приємний голос, досить великі, повні розуму й життя очі, котрі він у
запалі суперечки зазвичай примружував, красивий, злегка зігнутий і різко
окреслений ніс, не дуже високе чоло, світлорусяве волосся… Руки в нього були
найніжнішої форми, неначе одухотворені, і білі, як алебастр. Уся краса їх
виявлялася тоді, коли Гейне в нашому товаристві просили почитати його вірші. У
таких випадках він зазвичай піднімався і витягував уперед свою тонку білу руку.
Уже тоді його світлий настрій духу значною мірою визначався його фізичним
самопочуттям. Коли він був веселий, це справляло чарівний вплив на оточуючих»
(Генріх Кнілле, сучасник поета).
Завдання – прочитати С. 131- 132 і скласти декілька запитань для інтерв’ю з
поетом.
Рольова гра «Зустріч з поетом».
Я народився 13 грудня 1797 року в м. Дюссельдорфі в родині небагатого єврейського
купця. Після поразки Наполеона моє рідне місто відійшло до Пруссії, відомої
національною нетерпимістю. Це мало для мене фатальні наслідки.
Батько був добродушною, скромною, інтелектуально нерозвинутою людиною.
Моїм вихован- ням серйозно займалася мати. Вона була більш освіченою і прагнула
дати мені добру освіту. У 22 роки я став студентом. Навчався в університетах Бонна,
Геттінгена і Берліна. Вивчав юридичні науки, філософію, літературу. У 1825 році
одержав диплом доктора прав. Мої ліричні вірші раннього періоду ввійшли до
збірки «Книга пісень». У 1844 році побачила світ моя друга поетична збірка «Нові
поезії». На уроці ви ознайомитеся з віршем із цієї збірки. Багато моїх віршів було
покладено на музику. (Звучить пісня з вокального циклу Р. Шумана.) Мої книжки
блискавично розкуповувались у Німеччині, моє ім'я було широковідоме, але я
страждав від образ і приниження. Це підштовхнуло мене до рішення залишити
батьківщину. У травні 1831 року я переїхав до Парижа. Мої вірші перекладають
французькою мовою, часто друкують. Водночас у Німеччині мої нові книжки
потрапляють під заборону. У 1845 році моє здоров'я різко погіршилося. Я поступово
втрачав здатність ходити і говорити. Почався трагічний період, який тривав майже
вісім років. Проте я не переставав працювати. Поряд зі мною постійно була кохана
дружина Матильда.
Складання сенкану «Генріх Гейне».

Перегляд відео «Задзвени із глибини».
Завдання. Створіть кольорову палітру вірша. Обгрунтуйте свій вибір.
Виразне читання вірша – С.132.

- Випишіть слова, що передають звуки весни, радості.
Учитель. Переважна більшість віршів збірки «Книга пісень» зорієнтована на

народну поезію, образність і стиль народних пісень. Тому багато віршів поета стали
народними піснями. В поезіях живе дух музики, вони надзвичайно мелодійні, до
них часто звертались композитори. Музику до поезій Генріха Гейне писали Ф.
Шуберт, Р. Шуман, Ф. Ліст, Ф. Мендельсон, П.Чайковський, М. Лисенко та ін.
- Якщо ви були б композитором, то яку мелодію до цього вірша створили?
Учитель. У вірші Г. Гейне «Задзвени із глибини…» майстерно зображується не

тільки весняний пейзаж, а й почуття людини. Це свідчить про розвиток традицій
усної народної творчості, де через картини природи розкриваються стани
людської душі,
переживання та
емоції особистості.
У побудові вірша
наявні два художні
плани — реальний і
чуттєвий, які
розгортаються
паралельно.
Розгляньте
відповідну таблицю. Доповніть її прикладами з прочитаного тексту.
Епітет — один із засобів поетичного мовлення, художнє означення, що
підкреслює характерну рису, визначальну якість предмета або явища,
збагачуючи його новим емоційним або смисловим нюансом; у ролі епітета
найчастіше використовується прикметник (інколи іменник). Епітет відповідає на
питання який? Епітети фольклорного походження, які закріплюють певні
значення за предметами і явищами, називаються постійними (жива вода, сіра
земля, хитра лисиця та ін.).
Метафора — один із засобів поетичного мовлення (художньої виразності),
уживання слів у переносному значенні на підставі подібності ознак
зображуваних предметів чи явищ; у ролі метафори може виступати будь-яка
самостійна частина мови (іменник, дієслово, прислівник тощо), слово або
словосполучення.
Асоціативне змалювання поезії. (Замальовуємо поезію, замість кожного слова

використовуючи малюнок, по можливості)
Словникова робота.
Символ - умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища;
художній образ, що умовно виражає суть певного явища (хліб- сіль - символ
гостинності). Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить
від читачів. Символ багатозначний, дає велику свободу тлумачень.
- Намалюйте троянду. Поміркуйте над її символічним значенням.
V. Закріплення знань, умінь та навичок.

1. Творча вправа. Охарактеризуйте ліричного героя. Яким ви його уявляєте?
2. Гра «Віднови риму».
Задзвени із ...
Тихої печалі,
Мила пісенько ... ,
Линь все ... й ... !
Линь, дзвени, знайди той ... ,
В квітах сад ... ,
І троянди перед ними
Привітай від ... .
VI. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. Поет наділений чутливою душею і відкритим серцем, які сприймають
найменші порухи живої природи та людських почуттів. За висловом Г. Гейне,
«Поет бачить діброви, які ще дрімають в оболонці жолудя, прагне, щоб читач теж
уздрів і почув шум дерев, голоси птахів і відчув запах хвої, вітру - і все це в образі
крихітного ненародженого дуба». Душа поета - як тонка струна, і безмежна, як
планета. Спробуйте й ви почути душу поета...
VII. Домашнє завдання.

Вірш «Задзвени із глибини» вивчити напам’ять, описати враження, які на вас
справила поезія Гейне, Гете, Кітса(5-7 речень)*
Прочитати С. 134 – 140.
Тема. Ернест Сетон-Томпсон. Авторські спостереження за світом природи у
творі «Снап».
Мета: ознайомити п'ятикласників з особистістю та творчим доробком відомого канадського

письменника-анімаліста Ернеста Сетона-Томпсона; здійснити цілісний аналіз оповідання
«Снап», використовуючи можливості навчального діалогу; розкрити майстерність
письменника в зображенні тварин, їх характерів, звичок, прихильностей; схарактеризувати
образ Снапа; сприяти формуванню гуманного ставлення до тварин.
Обладнання: портрет Е. Сетона-Томпсона, виставка його творів, малюнки письменника до

оповідання «Снап», зображення бультер'єра, хорта, гончака, дога, вовкодава, сенбернара, вовка,
койота.
Учитель. Чи вмієте ви слухати природу? Чи прислухалися ви до шепоту вітру? Чи
здогадуєтеся, про що говорять квіти? Чи замислювались, про що співають птахи?
Давайте прислухаємося.
(Звучить фонозапис «Голоси птахів»).
- Чи вдалося вам зрозуміти, про що співають птахи?

Це дуже важливо – відчувати і розуміти природу, адже ми самі – частинка природи.
На уроці ми познайомимося з великим знавцем природи – канадським
письменником Е. Сетоном-Томпсоном.
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу.

Учитель. Сьогодні ми відкриваємо для себе ім’я канадського письменника, який
захоплює читачів зображенням природи, світу тварин. Його твори нагадують про
те, що дерева і трави, джерельна вода і явища природи — це цінності земного буття.
На жаль, ми нерідко забуваємо про це, завдаємо шкоди довкіллю. Любимо тварин
чи птахів, що живуть, наприклад, з нами в квартирі, а голодні собака чи кішка з
вулиці нерідко зовсім не викликають у нас співчуття. Знайомтеся – Ернест Сетон –
Томпсон.
Робота в групах. Використовуючи QR-коди, складаємо візитівку письменника.
Довідкове бюро.
Ернест Сетон-Томпсон народився в Англії у приморському містечку Саус-Шільдс у родині
судновласника. Він був наймолодшим із десятьох синів подружжя. Після того, як батьків бізнес
почав занепадати, Сетони-Томпсони були змушені емігрувати до Канади. Хлопчикові на той час
виповнилося шість років.
У Канаді батько вирішив стати фермером і купив ділянку землі, що була розташована серед лісу.
Саме на цій маленькій фермі серед канадських лісів Ернест Сетон-Томпсон знайомився з
природою, слухав захоплюючі розповіді мисливців, спостерігав за життям птахів, багато
читав, вів щоденник, малював у зошиті тварин та вирізьблював з дерева їхні фігурки.
Через деякий час родина переїхала до Торонто, де Ернест закінчив школу та колеж мистецтв.
Свою освіту талановитий юнак продовжував у Лондоні, Парижі, Нью-Йорку. Він багато
подорожував, вивчав фольклор індіанців та ескімосів. Але найбільшим його захопленням
залишилося назавжди вивчення життя тварин, незважаючи на те, що батько був проти того,
щоб його син став натуралістом.
Майбутній письменник присвятив усе своє життя вивченню природи і ніколи про це не
пошкодував. Його захоплення втілилося в літературній діяльності, яка принесла Ернесту
Сетону-Томпсону славу письменника-анімаліста. Ним написано близько сорока книг, які він сам
проілюстрував (досить рідко в світовій практиці зустрічаються приклади, коли сам
письменник виступає ілюстратором своїх творів). Перший твір , написаний Е. Сетоном-
Томпсоном про тварин, - це оповіданя «Життя лугового тетерука» (1883 рік). Головними
героями творів Сетона-Томпсона стали птахи і звірі. Він розповів про їхню поведінку правдиво і
точно, здебільшого користуючись власними спостереженнями.
У своїх творах письменник послідовно проводить думку, що людина становить єдність з
рослинним і тваринним світом, що знищення природних ресурсів завдає страшної шкоди усій
нашій планеті. (У сучасному світі збереження довкілля, тваринного і рослинного світу є однією
з глобальних проблем людства.)
Представлення роботи груп.
Висновок. Отже, головні герої Сетона-Томпсона — тварини. Іноді свійські, але

здебільшого дикі, лісові, яких сучасним людям, як правило, доводиться бачити
лише в зоопарку, в маленькій і незручній клітці.
Сетон-Томпсон ретельно вивчив звички найрізноманітніших тварин та птахів.
Коли він писав про тварин, читачі були вражені спостережливістю автора. Про все
Томпсон розповідав так, неначе сам був колись вороном, чи лисом, чи ведмедем.
До дрібниць описував побут тварин, знав, як вони виводять своє потомство, як
знаходять їжу і до яких хитрощів удаються, щоб обдурити своїх ворогів. І це
невипадково, адже він був ученим і десятки років, спостерігав за тваринним світом
канадських лісів. Все побачене заносив до свого щоденника, яким користувався,
коли писав свої твори.
У 1946 році Ернест Сетон-Томпсон написав книгу «Моє життя», в якій розповів про
себе, про свої твори. Ось як він писав про свою першу збірку: «Без сумніву, ця книга
поклала початок новому напряму в літературі про тварин. У ній вперше правдиво
зображено поведінку тварин. Раніше були тільки казки, байки.оповідання, в яких
тварини розмовляють і поводять себе, як люди, одягнені у шкури тварин». Так
письменник задекларував особливості літератури про тварин - анімалістичної
(від англ. animal - тварина), що передбачає реалістичне зображення
представників світу природи (тобто такими, якими вони є в реальності).
Сетона-Томпсона вважають зачинателем анімалістичної літератури.
IV. Цілісний аналіз оповідання «Снап»

а) з'ясування первинного сприйняття тексту оповідання
— Яке враження справив на вас твір?
— Які епізоди вам запам'яталися ? Що особливо привабило вас у творі?
— Що видалося вам несправедливим в оповіді? Чому? Що саме в тексті ви
змінили б, якби були письменником?
— Ернест Сетон-Томпсон найчастіше виносить у назви оповідань імена своїх
героїв: «Доміно», «Червона Шийка», «Джек - Бойовий Коник», «Лобо», «Снап».
Оповідання «Снап» має ще й підзаголовок. Як ви думаєте, навіщо автор дав цей
підзаголовок? (Історія бультер'єра - головна тема оповідання. Автор наполягає на
цьому. Читач має сприймати текст, з самого початку усвідомлюючи, хто є
головним героєм, до кого має бути прикута читацька увага. Ми дізнаємося про
один рік життя бультер'єра Снапа.)
б) аналітико-інтерпретаційне дослідження тексту оповідання

— Від чийого імені ведеться оповідь, хто нам повідав історію Снапа?
(Від імені його господаря і друга, який виступає у творі оповідачем.)
— Як ви думаєте, чому автор поділив текст оповідання на частини? (Таким
чином він виокремив важливі епізоди в історії Снапа. Перша частина - поява
цуценяти в оповідача, його приручення і дружба. Друга частина - розлука. Третя
частина - Снап - ловець вовків.
Четверта частина - загибель Снапа.)
V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Хто подарував Снапа оповідачеві?
А матір; Б сусіди; В шкільний товариш.
2. Де Снап провів першу ніч?
А біля вхідних дверей; Б на ліжку з господарем; В на килимку біля ліжка.
3. «Імовірно, при виготовленні Снапа в нього забули вкласти…»:
А страх; Б любов; В доброту.
4. Назвіть тварин, на яких полювали гончаки та борзі:
А дикі кролі; Б куріпки; В вовки та койоти.
5. Які порівняння використовує автор, коли з любов’ю говорить про Снапа?
А білий м’ячик; Б білий пушок; В білий хвостик.
6. Куди було поранено Снапа?
А у шию; Б у плече; В у задню лапу.
7. Де зачинили пораненого Снапа перед полюванням?
А у хаті; Б у собачій халабуді; В в амбарі.
VI. Підсумок.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
- Що вас найбільше зацікавило і здивувало на уроці?

Прочитати С. 141 - 146
Скласти план до першої частини твору.
Підготувати повідомлення про особливості собак, породи яких згадуються в
оповіданні*.
Тема. Утвердження любові до всього живого у творі Ернеста Сетона-
Томпсона «Снап»
Мета: ознайомити учнів зі змістом оповідання; розвивати інтерес до читання, уяву, зв’язне
мовлення та образне мислення школярів; формувати вміння висловлювати власні думки та
обґрунтовувати їх; виховувати любов до тварин.
Обладнання: портрет Сетона-Томпсона, ілюстрації до його книжок.
Симпатія, яку відчуває людина
до всіх живих істот,
робить її справжньою людиною.
Альбер Швейцер
Інтерактивна ситуація «Займи позицію».
— Доведіть або заперечте твердження: «Мені подобаються собаки, адже вони …»;
«Я відчуваю страх перед собаками, адже вони…»
Завдання. Складіть ланцюжок подій
першої частини оповідання «Снап, або
Історія бультер’єра» за ключовими
словами (проставте номери в кружечках)

Оголошення теми і мети уроку.
Слово вчителя. Оповідання «Снап»
входить до збірки оповідань Animal Heroes
(«Тварини-герої») (1905), присвячене сміливому білому бультер’єру. У передмові до
книжки автор пропонує власне визначення поняття «герой» як істоти, наділеної
надзвичайним талантами і яка має неперевершені досягнення. Проблема героїзму,
відваги, рішучості, характеру розкривається в образі маленького собаки. Людина і
песик стали добрими друзями.
Оповідання — невеликий прозовий твір, у якому зображується якась подія
(чи епізод) із життя одного або кількох персонажів.
Проблемне завдання.
Ми вже знаємо історію Снапа. Наше завдання - з'ясувати, чому вона так
закінчилася, чи міг Снап вчинити інакше. Для цього треба усвідомити сенс усіх
вчинків і поведінки бультер'єра, порівняти його з іншими персонажами оповідання
і з'ясувати, що ж було головним у характері Снапа, чому його друг і господар не
продав би його за всі гроші мільярдерів Америки, чому старий Пенруф сказав:
«Краще б я втратив двадцять биків». Тож запрошую вас до розмови про Снапа.
— Як Снап з'явився у оповідача?
— Чому посилка була з написом «Небезпечно»?
— Як поводився Снап у перший день знайомства? Досліджуємо детально!
Вибудовуємо ланцюжок його поведінки!
— Як поводиться цуценя ще в клітці?(«буркотливе гарчання», «останнє слово
перед нападом», «грізно гарчав при кожному ударі по дошках»)
— Як цуценя збиралося поводитися далі? Його гарчання було тільки
попередженням? (Ні! Снап вирішив напасти відразу, і щойно клітка відчинилася,
він накинувся на людину, але заплутався лапкою у дроті, й це врятувало людину
від його укусів.)
— Чому цуценя було таким агресивним? Чи було воно сердите саме на цю
людину? (Дратівливість його була результатом перебування у клітці. Його
позбавили свободи, над ним вчинили насилля! І цуценя мало будь-що помститися,
неважливо кому!)
— Як ви вважаєте, чому так поводився маленький бультер'єр? (Хотів стати
господарем становища, змусити людину підкоритися, боятися його.)
— Чи вдалося це йому? Як? (Спочатку так! Загнав чоловіка на стіл; чатував на
його ногу, не відводячи очей; вважаючи людину лицеміром, поставився до неї з
презирством; у кімнаті й у ліжку людини поводиться як господар, диктує свою
волю зубами: не дозволяє ні поворухнутися, ні хропіти. І так до самого ранку!)
— Як людина оцінила поведінку цуценяти? Виокремте з тексту ключові слова.
(«Бісеня», «маленький деспот», за гарчанням оповідач передбачав, що у клітці
«тигреня», «повелитель».)
— Кого очікував побачити у клітці оповідач? А кого побачив? (Пекельну
машинку, скаженого тхора, «тигреня» (судячи з звуків), але у телеграмі від
шкільного товариша Джека була написана правда - в клітці був усього-на-всього
маленький бультер'єр.)
— Чому оповідач відразу відкрив клітку? (Був людиною рішучою й
«холоднокровною» (особливість представника фірми, що торгує залізним
товаром). «Як любитель собак вважав», що зможе «впоратися з будь-яким із них».)
— Як ви думаєте, чому людина поступилася на першому етапі? (Оповідач
вирішив приручати словом, поглядом, переконанням.)
— Як ви думаєте, чому оповідач не впокорював цуценя за допомогою хлиста?
{Було б ще гірше, він нажив би собі смертельного ворога.)
— Як ви вважаєте, чому вранці щеня дозволило людині встати, одягнутися,
розпалити камін, не погрожуючи їй зубами й не заганяючи на стіл?(Замерзло,
хотіло їсти. Власні незручності змусили його піти на деякі поступки.)
Висновок. Отже, Снап на першому етапі виграв поєдинок з людиною. Підкорив її

дії своїм бажанням.
— Якими й чому саме такими були наслідки лікування способом «залишати без
сніданку»? (Спочатку знову агресія (подряпав двері), але ввечері охоче погодився
взяти трішки їжі з рук (голод — не тітка!), через тиждень - друзі, через три місяці -
не розлити водою!)
— Так чим же закінчилося протистояння цуценяти й людини? (Дружбою!)
— Яка риса Снапа була провідною? («... почуття страху було йому невідоме...»)
— Чи зупиняли Снапа невдачі? Кажуть - на помилках вчаться. Знайдіть
підтвердження в тексті. («Ніякий гіркий досвід не міг вселити в нього бодай крихту
обережності». «Він не знав, що таке страх. »)
— Чи тільки собак не боявся Снап? Перекажіть епізод його сутички з
хлопчаками.
— Як ви думаєте, чому оповідач говорить, що у Карнегі, Вандербілдта й Астора
(трьох американських мільярдерів) не вистачило б грошей, щоб купити у нього
маленького Снапа? (По-перше, Снап - «мій»! По-друге, друзів не продають!)
— Яким було ставлення до Снапа інших героїв твору? (Хлопчаки жбурляли в
нього камінням. Квартирна хазяйка оповідача : «мерзенний собака!» Гілтон
Пенруф: «гримуча змія!» Собаки, коні - сварився з усіма.)
Учитель. Свою бійцівську породу й сильний характер Снап продемонстрував на

полюванні на вовків у Північній Дакоті (штат США), де місцевим фермерам
постійно дошкуляли хижі звірі. У багатьох оповіданнях за долею вовків Е. Сетон-
Томпсон спостерігає з увагою і співчуттям. Але героями оповідання «Снап» є
мисливські собаки, а вовка зображено як жорстокого вбивцю і ворога.
Повідомлення учнів-«кінологів» про різні породи собак: англійські гончаки,

хорти, данські доги, російські вовкодави (демонстрація малюнків, світлин).
Учитель. Змальовуючи образ Снапа, автор розповідає про його стосунки з

людиною як рівних між собою. Не тільки розповідач впливає на Снапа, але й Снап
впливає на свого господаря. Як кожен із них впливає одне на одного? Доведіть свою
думку відповідними цитатами.
Робота в групах.
Бесіда.
— Якою була зустріч Снапа з оповідачем після розлуки?
— Як поводився Снап наступного дня з новими знайомими під час приготувань
до полювання? Чому? (Пересварився з усіма, хто намагався наблизитися до його
друга. Заявив про свої права!)
— Яку головну мету ставили перед собою мисливці, затіваючи полювання за
полюванням? (З'ясувати, чого боялися собаки.)
— Як поводилися під час сутички з вовком собаки різних порід?
— Як і коли Снап проявив свій безстрашний норов? (Коли зграя затравила
молодого вовка на відкритій місцевості. Але собаки, оточивши вовка, знову
злякалися. І тільки Снап « не став витрачати часу на гавкіт, а встиг миттєво
вчепитися йому в носа».)
— Що це дало усій зграї? (Підняло бойовий дух інших собак. Через дві хвилини
вовк був мертвий. «Снап показав їм, як ловлять вовків...»)
— Чому перемога була потьмарена? (По-перше, вовк був молодий і
недосвідчений. По-друге, «Снап був поранений - вовк сильно зачепив йому плече. »)
— Чому поранений Снап втік з-під замка і з'явився на місці полювання на вовка?
Чому зіскочив із сідла? (Бійцівський характер. Там був його друг. Не міг
відступитися своїх звичок: він ще із щенячого віку намагався бути господарем
становища. Побачивши вовка, цей мисливець зірвався із сідла і «впродовж декількох
хвилин вів за собою зграю».)
— Зачитайте фрагмент зі слів: «Снап, найменший і найповільніший з усієї зграї,
примчав, тяжко дихаючи — ...» до слів «... і біла собачка, що вчепилася йому в
носа». Знайдіть у ньому ключові слова, поясніть їх смислове навантаження.
— Які почуття викликала у вас сцена прощання оповідача з його улюбленцем?
— Як ви вважаєте, чому старий Пенруф пробубонів надтріснутим голосом:
«Краще б я втратив двадцятьох биків»?
— Як би ви визначили головну сутність нашої розмови в просторі оповідання
Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»? (Це була розмова про самовіддану мужність,
про істинну дружбу між людиною і твариною. Учні записують тему на залишених
вільними рядках.)
— Як ви думаєте, чому автор все ж не дав вижити Снапу, адже він міг змінити
кінцівку на користь так званого «хеппі енду»? (Сетон-Томпсон в такому разі пішов
би проти життєвої правди. Його твори не є казками. А реальне життя дуже
жорстоке, і жертвами нерідко стають кращі з кращих.)
— Розгляньте малюнки Ернеста Сетона-Томпсона до оповідання «Снап». Які
герої та епізоди на них зображені?
— Як ви думаєте, чому майже на всіх малюнках присутній Снап? Чи таким ви
собі уявляли маленького бультер'єра, як його зобразив сам письменник? Чи для вас
виявилося цікавим ілюстрування твору самим автором?
— Які малюнки, на ваш погляд, найбільше відповідають тексту?
— Яким чином ілюстрації Сетона-Томпсона до цього твору увиразнили та
поглибили ваше розуміння смислу оповідання та характеру головного героя?
V. Закріплення знань, умінь і навичок.

Завдання.
Запишіть у зошити відповідь на запитання «Якою є головна думка оповідання
Ернеста Сетона-Томпсона «Снап»?
VI. Підсумок.

Написати міні-твір «Мій домашній улюбленець» або створити інстаграм-сторінку
Снапа.
Тема. Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору Ернеста
Сетона-Томпсона «Снап»
Мета: поглибити та узагальнити учнівське розуміння про реалістичність зображення тварин

у творах Сетона- Томпсона; навчити характеризувати художні образи; сприяти вихованню
любові до природи, до усього живого; формувати реалістичне уявлення про навколишній світ та
усвідомлення необхідності вивчати і розуміти його, щоб глибше зрозуміти самих себе та
призначення людини в цілому.
I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів
Складіть асоціативний кущ «Снап».
С–
Н–
А–
П–
II. Оголошення теми і завдань уроку. Робота над темою уроку.
Завдання. Порівняйте ставлення різних людей до тер'єра. А кого собака вважав

гідним своєї дружби?
Висновки запишіть.
Творча робота (в групах)
І група – складає історію бультер’єра.
ІІ група – заповнює інстаграм сторінку Снапа.
Представлення результатів роботи груп.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
IV. Підсумок.
Учитель. Автор знає і любить собак, але над усіма сильними й красивими
породами він підносить маленького бультер’єра — «білосніжний гумовий м’ячик».
Тема твору — відносини людини і природи. Жити за законами природи та в злагоді
з нею — загальна його ідея. Водночас письменник підкреслює красу й мужність
бультер’єра. Сцена прощання із Снапом нагадує суто людські стосунки, а слова
старого Пенруфа: «Ось це була сміливість — справжня сміливість!» —
сприймаються як характеристика справжнього друга і справжнього ватажка, а не
тварини. В оповіданні автор утверджує думку про те, що зміни на краще в
суспільстві можливі завдяки наявності лідера — чесного, сильного, сміливого,
який має надзвичайну силу волі й непохитний характер
V. Домашнє завдання.
Повторити С. 121-146. Підготуватися до контрольної роботи. Виконати тести на С. 149-151
Тема. Контрольна робота № 2. Людина і природа
Мета: перевірити рівень засвоєння учнями знань з теми; розвивати уміння застосовувати набуті
знання практично; виховувати культуру писемного мовлення.
Тип уроку: урок перевірки знань, умінь і навичок.
I. Організаційний момент.
III. Оголошення теми й мети уроку. Актуалізація опорних знань учнів.

Виконання завдань за варіантами.
Прочитати «Дванадцять місяців» С. Маршака

Тема. С. Маршак. «Дванадцяти місяців». Протистояння добра та зла. Казкові
мотиви у п’єсі.
Мета: поглибити знання учнів про драматичний твір, проаналізувати особливості образної системи
твору. Розвивати творчу уяву, абстрактне мислення, креативність, зв’язне мовлення, вміння давати
оцінку вчинкам героїв; удосконалювати навички аналізу художнього тексту, виразного читання
драматичного твору.Виховувати людяність, чуйність, доброту.
Тип уроку: урок позакласного читання
І Організаційний момент
ІІ Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. Новий рік – це час, коли трапляються дива, час, коли людина може підвести
підсумки прожитого року і скласти плани на майбутнє, час, коли мрії здійснюються. Саме
напередодні нового року ( в останній день старого і в перший день нового) відбуваються казкові
пригоди із героями казки С.Маршака «Дванадцять місяців», яку ми аналізуватимемо на
сьогоднішньому уроці позакласного читання.
ІІІ Сприйнятття і засвоєння учнями нового матеріалу

1. Повідомлення підготовлених учнів про життєвий і творчий шлях письменника,
драматурга.
2. Літературна гра «Хто сказав і коли?»
- «Не спи, замерзнеш» (Білочка Пасербиці)
- «Що ж це мені приснилося? Ніби мати моя по кімнаті з лампою йде, і вогник мені просто
в очі світить» (Пасербиця)
- «Не квіти їй потрібні, а золото» (Пасербиця про мачуху)
- «Я б з нею цілий вік не розлучався» (Квітень про Пасербицю)
- «І про те, хто тобі проліски дав, не кажи. Адже й нам це не личить – порядок порушувати»
(Січень)
- «Казала я вам, дайте їй великий кошик. А ви пошкодували» ( Дочка мачусі)
- «Ну, що легко знайдене - те й загубити не шкода. Адже ж не зароблене!» (Мачуха)
- «Щастя в мене завжди нове, а Новий рік ще не настав» (Принцеса)
- «Ви можете мені відрубати голову, можете посадити мене до в’язниці, але 37 грудня не
буває» (Професор)
- «Я не вмію просити, мене цього не вчити. Я вмію тільки наказувати» (Принцеса)
3. «Картинна галерея» (перевірка домашнього завдання)

Уявіть собі, що ви режисери – постановники. Вдома ви мали намалювати ілюстрації до твору.
Продемонструйте свої малюнки і розкажіть, який епізод із п’єси-казки вони ілюструють.
4. Літературознавча хвилинка (повторення вивченого з теорії літератури)

- Який жанр твору? (П’єса-казка)
- Назвіть ознаки п’єси (Діалог – розмова двох чи кількох осіб, полілог – розмова багатьох
осіб, ремарки – слова автора в драматичному творі)
- Які ознаки казки?
(= «мандрівний сюжет»;
= звірі, що говорять;
= чарівні предмети (перстень, людова патериця);
= чарівні помічники (12 місяців);
= перетворення (мачуха і її донька на собак);
= чарівні події (швидко змінюються пори року);
= перемога добра над злом).
5. Проблемне питання
- Чи змінили новорічні пригоди героїв казки?
Головним конфліктом п’єси є протистояння добра і зла.
Отож, давайте разом із вами з’ясуємо, хто з героїв позитивний, тобто належить до носіїв добра,
а хто – негативний ( носії зла). Для цього проведемо гру «Впізнай героя за малюнком» .
(Учні за малюнками визначають позитивних і негативних героїв, свою думку аргументують)
- Який прийом використав автор? (Антитеза –протиставлення).
7. Робота з текстом твору
Виразне читання в дійових особах окремого епізоду (Дія ІІ. Картина І)
8. Бесіда за прочитаним
- Який висновок можна зробити з цього уривка?
- Як баба і дочка ставляться одна до одної? А до пасербиці?
- Навіщо їм проліски?
- Чи віддячили вони дівчині за квіти?
- Як поводять себе у палаці?
- Яка розплата їх чекає?
9. Характеристика Пасербиці.
- Зачитайте, що говорять про дівчину сусіди.
- Яку оцінку дають їй місяці? (зачитати)
- Чи зрадила дівчина довіру місяців7?
10. Складання порівняльної характеристики (самостійна робота учнів)
11. Характеристика принцеси

Ще одним персонажем казки є принцеса. Що ми знаємо про неї?
- Скільки їй років?
- Як вона себе поводить? (зачитати)
- Чого побажала принцеса? Про які її риси характеру це свідчить?
- Що пообіцяла принцеса за проліски?
12. Творча робота.
Давайте познайомимося з принцесою ближче. Спробуйте розповісти про її долю від імені самої
принцеси.
(Монологічне мовлення учнів – переказ від першої особи)
Технологія «Кола Вена»
Проблемне питання
- Чи змінили новорічні пригоди героїв казки? Відповідь підтвердити словами з тексту
Творча робота
Написання листа героям п’єси-казки.
IV. Підсумок уроку
Домашнє завдання
Твір-роздум «Чого мене навчила казка-п’єса С.Маршака «Дванадцять місяців»»

5 клас. І семестр

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

5 клас. І семестр

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Тема. Художня література – духовна скарбниця людства.

Теорія літератури: література, фольклор, художня література, національна література,

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

II. Організаційний етап

IV. Актуалізація опорних знань

Завдання. Розшифрувавши кроссенс, дати відповідь

Учитель. Отже, на нашому уроці йтиметься про літературу. А що називають

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Зарубіжна література – сукупність різних національних літератур, які мають

Використовуючи сервіс https://www.google.com.ua, мандруємо на батьківщину

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Виконання інтерактивної вправи

VII. Підбиття підсумків уроку

VIIІ. Домашнє завдання

IІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

- Чи здогадалися ви, діти, що ж це придумали усі ці люди? (Загадки)

Справді, захоплення навколишньою красою – одна з чудових людських якостей.

ІУ. Оголошення теми і мети уроку.

Завдання. Розгадайте ребус і, відсканувавши QR-код, прочитайте визначення. ловникова

Характерні ознаки фольклору:

Завдання. Розгляньте колаж, назвіть жанри фольклору, які на ньому зображені.

Мов у воду пірнув (українська приказка) .

Заповни прогалини у тексті.

Прочитати С. 14-21, записати визначення понять «прислів’я, приказки, загадки» у зошит

Хмарка слів «Знайди зайве».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

У прислів’ях та приказках утілений колективний життєвий досвід, ідеали, прагнення,

Виконання інтерактивних вправ

Хмарка слів. Збери прислів’я та поясни її значення

Хмарка слів. Збери приказку та поясни її значення

Учитель. Правильно зрозуміти прислів’я та приказки допомагають словники прислів’їв

Алгоритм твору за прислів’ям

ІV. Застосування знань, умінь, навичок.

Правда як дерево: завжди з води випливає (зразок твору учня).

Прислів’я подібні до дорогоцінного каміння, у якому виблискують мудрі думки,

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

II. Актуалізація опорних знань.

Виконання інтерактивної вправи «Визначення і жанр фольклору»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

Перегляд відео «В гостях у казки».

Відгадайте, про яку казку йдеться в жартівливих запитаннях

IV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

Учитель. Казки про тварин вважаються найдавнішими, бо раніше люди жили

— Звірі в казках часто уособлювали якісь людські типи й риси.

Алегорією, або інакомовленням, називається такий художній прийом, коли

V. Закріплення знань, умінь та навичок

VI. Домашнє завдання

Завдання. Прочитати вислів

Учитель. У світовому мистецтві є твори, які вважають знаковими для

Виразне читання казки «Фарбований шакал» в особах (с. 37

Основна мета казки – навчити слухачів розуму, довіряти не зовнішньому

Перегляньте фрагмент з мультиплікаційного фільму "Лис Микита",

ІІI. Підсумок уроку

ІV. Домашнє завдання

Обладнання: мапа світу, світлини із зображенням сучасної Японії, репродукції гравюр

Перегляд презентації «Японія».

II. Оголошення теми, епіграфа уроку.

Учитель. У назві японської народної казки «Момотаро, або Хлопчик Персик»

Аналітичне дослідження тексту казки "Момотаро, або Хлопчик-Персик"

— З якою метою японський народ дає Хлопчику- Персику помічників? Виразно

- Яке враження на тебе справив головний герой Момотаро? Охарактеризуй образ

Засоби створення національного колориту в Приклади з тексту

Обладнання: карта світу, ілюстрації до казки «Пензлик Маляна», зображення китайських

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку (Слайд 1).