7.7.

М'ЯСО ПТИЦІ

Господарське значення мають кури, індички, цесарки, гусаки і качки.

Від птаха можна отримати продукцію в 4-6-місячному віці, а бройлери в
50-денному віці досягають маси 1,8 кг. Найбільше господарське значення
мають кури. Забійний вихід патраних тушок курей, гусаків, качок і індичок
складає 57-60%, а напівпатраних – 77-80%.
Морфологічний і хімічний склад м'яса птиці.
Будова тіла птаха має специфічні особливості. Скелет птаха дуже
легкий, трубчасті кістки тонкостінні, з повітряними порожнинами. Грудна
кістка, яка служить основою для кріплення грудних м'язів, сильно розвинута.
На кістці є відросток – підстава для шпори, розмір якої залежить від статі і
віку птаха.
В м'язовій тканині птаха значно менше сполучної тканини, ніж в
мускулатурі забійних тварин. М'ясо молодого птаха більш ніжне і соковите,
ніж м'ясо старої. Залежно від розташування мускулатура птахів буває темною
і світлою. Грудні м'язи курей і індичок, особливо після теплової обробки, –
білі, а у гусаків і качок усі м'язи темні.
Відкладення жиру у птаха знаходяться переважно під шкірою і в
черевній порожнині. Крім того, частина жиру розташована між великими
пучками м'язів і зумовлює високу кулінарну якість м'яса.
За хімічним складом м'ясо птаха відрізняється від м'яса забійних
тварин підвищеним вмістом біологічно цінних білків і легкоплавкого жиру.
М'ясо птаха містить (в %): води – 50-70, білків – 16-22, жирів – 16-45,
мінеральні речовини і вітаміни. М'ясо і жир птаха добре засвоюються
організмом людини.
Класифікація м'яса птиці. М'ясо птиці класифікують за видом, віком,
вгодованістю і якістю обробки, термічним станом.
З а в и д ом м'ясо птиці ділиться на: м’ясо курок, м’ясо качок, м’ясо
гусей, м’ясо індичок, м’ясо цесарок.
М’ясо птиці розподіляється з а в і к ом : м'ясо молодої птиці та м'ясо
дорослої птиці.
М’ясо молодої птиці (курчат, курчат-бройлерів, каченят, гусенят,
індичат і цесарят). Тушки з хрящовинним кілем грудної кістки,
неороговілим дзьобом, з ніжною еластичною шкірою на тушці. Луска на
ногах тушок курчат, бройлерів-курчат, індичат і цесарят гладка, така, що
добре прилягає, шпори нерозвинуті у вигляді бугорків; у тушок каченят і
гусенят – ніжна шкіра.
М’ясо дорослої птиці (курок, качок, гусей, індичок і цесарок). Тушки з
твердим, окостенілим кілем грудної кістки і ороговілим дзьобом. На ногах
сухопутної птиці загрубіла луска, шпори у півнів в індиків тверді; у тушок
водоплавної птиці – груба шкіра.
З а в г о д о в а н і с т ю і я к і с т ю о б р о б к и тушки птиці усіх видів
розподіляють на дві категорії – 1-у і 2-у.
 Тушки I категорії вгодованості. Тушки курчат повинні мати добре
розвинуту м'язову тканину і відкладення підшкірного жиру на спинній і
грудній частинах. Кури і індички I категорії – добре розвинуті м'язи і значні
відкладення підшкірного жиру на спині, животі і грудях. Каченята, гусята і
індичата I категорії повинні мати добре розвинуті м'язи, відкладення
підшкірного жиру на спині, животі і грудях; допускається відсутність
підшкірного жиру на гомілці, стегнах і крилах. До качок і гусаків
пред'являють аналогічні вимоги, але жир повинен покривати всю тушку
суцільним шаром. У всіх видів птаха I категорії, окрім курчат і індичат, не
повинен виділятися кіль грудної кістки.
На тушках птиці 1-ї категорії вгодованості допускаються одиничні
пеньки, легкі садна і невеликі синці, не більше двох розривів шкіри
довжиною до 1 см кожний (тільки не на груді), незначні злущування
епідермісу шкіри. На тушках молодої птиці – незначні переломи плюсен і
пальців, відсутність останніх сегментів крил;
Тушки II категорії вгодованості. Для молодої птиці допускається
задовільний розвиток мускулатури, незначні відкладення підшкірного жиру в
області нижньої частини спини і живота (відкладення жиру можуть бути
відсутні при досить добре розвинених м'язах); кіль грудної кістки
виділяється, м'язи утворюють кут без западин. Для дорослої птиці – м'язи
тушки розвинуті задовільно; форма грудини кутаста; незначні відкладення
підшкірного жиру в нижній частині живота і спини; допускається відсутність
жирових відкладень при досить добре розвинених м'язах; кіль грудної кістки
виділяється.
За якістю обробки тушки птиці мають бути добре знекровленими,
чистими, без залишків пуху, пір’я, пеньків і волосовидного пір’я, воску (для
водоплавної птиці, що піддавалася воскуванню); без подряпин, розривів,
плям, синців, залишків кишечнику і клоаки. Ротова порожнина і дзьоб мають
бути очищеними від кормів і крові, а ноги – від вапняних наростів.
На тушках птиці 2-ї категорії допускаються незначна кількість пеньків
і саден, не більше трьох розривів шкіри довжиною до 2 см кожний,
злущування епідермісу шкіри, що не різко погіршує товарний вигляд тушки.
На тушках молодої птиці – перелом однієї гомілки без оголення кісток та
кров’яних плям, невелике викривлення кіля грудної кістки.
Тушки птиці 1-ї категорії вгодованості, що за якістю обробки
відповідають 2-ї категорії, відносять до 2-ї категорії.
Тушки старих півнів (з шпорами більше 15 мм) відносять до 2-ї
категорії вгодованості. Тушки птиці усіх видів, що не відповідають за
вгодованістю вимогам 2-ї категорії, відносять до худих.
З а с п о с о б о м т е х н о л о г і ч н о г о о б р о б л е н н я тушки птиці
розподіляють на напівпатрані, патрані і патрані з комплектом потрухів і
шиєю.
Напівпатрані – тушки, з яких вилучено кишечник, заповнене воло,
яйцепровід (у самиць);
Патрані – тушки, з яких вилучено усі внутрішні органи, голова (між 2-
м та 3-м шийними хребцями), шия (без шкіри) на рівні плечових суглобів,
ноги до заплюсневого суглоба або нижче від нього (але не більше ніж на 20
мм); внутрішній жир нижньої частини животу не видаляється. Допускається
випускати патрані тушки з легенями та нирками.
Патрані з комплектом потрухів і шиєю – патрані тушки, в порожнину
яких вкладено комплект оброблених потрухів (печінка без жовчного міхура,
серце, м’язовий шлунок без кутикули) і шия, вимиті і запаковані в плівку,
целофан або пергамент. Шкіру шиї заправляють під крило.
З а т е р м і ч н и м с т а н о м тушки птиці бувають остиглі (температура
не вище 25ºС), охолоджені (0….+4 ºС) та заморожені (не вище -8 ºС).
Маркування м’яса птиці. Маркування птиці є індивідуальним та
транспортним (транспортної тари).
Індивідуальне маркування:
Електротавро – для першої категорії цифра 1, для другої категорії
цифру 2 – наносять на зовнішню поверхню гомілки: у тушок курчат, курчат-
бройлерів, цесарят, курей, каченят, цесарок – на одну ногу; у тушок качок,
гусенят, гусей, індичат і індиків – на обидві ноги. Зображення тавра має бути
чітким;
Паперову етикетку – рожевого кольору для першої категорії і зеленого
– для другої наклеюють на ногу напівпатраної тушки нижче заплюсневого
суглобу, а патраної – вище заплюсневого суглобу. На етикетці повинне бути
вказане слово «Ветогляд» та назва (номер) підприємства;
Тушки птиці, запаковані в пакети з полімерної плівки маркірують
нанесенням інформації безпосередньо на пакет чи вкладанням етикетки
всередину пакету. На пакеті чи етикетці повинно бути вказано: назва
підприємства-виробника, його товарний знак; вид, категорія, спосіб обробки
птиці; слово «Ветогляд», позначення стандарту.
Маркування транспортної тари здійснюється нанесенням трафарету
(наноситься непахучою фарбою) та наклеюванням паперової етикетки.
Етикетка повинна мати смужку по діагоналі: рожеву для першої категорії,
зелену – для другої. Таку ж етикетку, але із зазначенням номера
пакувальника, кладуть всередину ящика;
На трафареті чи етикетці повинно бути вказано: назва підприємства-
виробника, його товарний знак; вид, категорія, спосіб обробки птиці;
кількість тушок; маса нетто; дата виготовлення; позначення стандарту.
Умовні позначення тушок птиці:
За видом та віком: курчата – Ц, курчата-бройлери – ЦБ, кури – К,
каченята – УМ, качки – У, гусенята – ГМ, гуси – Г, індичата – ІМ, індики – І,
цесарята – СМ, цесарки – С;
За способом оброблення (після умовного позначення виду птиці):
напівпатрані – Е, патрані – ЕЕ, патрані з комплектом потруху і шиєю – Р;
За вгодованістю (після умовного позначення способу оброблення):
перша категорія – 1, друга категорія – 2, тушки, які за вгодованістю не
відповідають 1-й та 2-й категоріям (нестандартні) – Т.
Ящики з м’ясом птиці, що направляється на промислове перероблення,
додатково маркують літерою П.
Вимоги до якості м'яса птиці. З а с т у п е н е м с в і ж о с т і тушки птиці
розподіляють на свіжі, сумнівної свіжості і несвіжі.
Тушки свіжі мають глянсовий дзьоб, блискучу чи незначно зволожену
слизову оболонку ротової порожнини блідо-рожевого кольору, випукле очне
яблуко. Поверхня тушки суха біло-жовтого (може бути з рожевим відтінком),
жирова тканина блідо-жовтого кольору, еластична. Серозна оболонка
грудочеревної порожнини волога, блискуча, без слизу та плісняви. М'язи
щільні, пружні (ямка, утворена від натискання пальцем, швидко
вирівнюється), на розрізі злегка вологі (на фільтрувальному папері не
залишають плями) від блідо-рожевого до червоного кольору залежно від
виду птиці. Запах – властивий свіжому м’ясу, бульйон – прозорий,
ароматний.
Тушки сумнівної свіжості. Дзьоб неблискучий, ротова порожнина
злегка покрита слизом або пліснявою, очне яблуко неблискуче та не випукле.
Поверхня тушки – волога, липка під крилами, в пахах і складках шкіри.
Шкіра білувато-жовтого кольору із сірим відтінком. М'язи менш щільні та
пружні, ніж у свіжих, ямка від натискування вирівнюється повільніше та не
повністю. Запах у грудочеревній порожнині затхлий. Бульйон мутнуватий з
трохи неприємним запахом.
Тушки несвіжі мають виражені ознаки мікробіологічного псування.

Питання для контролю знань:

1. В чому основні відмінності хімічного складу м’яса птиці від м’яса

забійних тварин?
2. Як класифікують м’ясо птиці за якістю оброблення?
3. За якими ознаками відрізняють тушки старих півнів і до якої категорії
вгодованості їх відносять?
4. Як позначається вид птиці при маркуванні?
5. Яка птиця не допускається в реалізацію?
6. Які допущення робить стандарт для якості оброблення тушок птиці 1-ї і 2-
ї категорії, дорослої і молодої птиці?
7. В чому різниця між індивідуальним і транспортним маркуванням тушок
птиці?
8. Якими літерами позначається вид та спосіб оброблення птиці?
 Тести

1. Чим відрізняється м’ясо курчат-

бройлерів від м’яса курей? 1. Вмістом екстрактивних речовин
2. Вмістом зольних елементів
3. Вмістом вуглеводів
4. Вмістом холестерину
2. За якими ознаками можна
відрізнити тушку молодого птаха
від старого? 1. За якістю обробки
2. За категорією вгодованості
3. За кілем грудної кістки
4. За розміром тушки

3. Які особливості має м’язова

тканина птиці?
1. Більш прошарована сполучною
тканиною
2. Менш щільна
3. Грубоволокниста
4. Дрібноволокниста
4. За якими показниками м’ясо
птиці має переваги перед м’ясом 1. За вмістом зольних елементів
забійних тварин? 2. За вмістом повноцінних білків
3. За вмістом глікогену
4. За вмістом вітамінів
5. На скільки категорій
розподіляють тушки птиці за 1. 1,2.
вгодованістю? 2. 1,2,3.
3. 1,2,3,4.
4. Не розподіляють
6. Які види таврування
застосовують для птиці?
1. Електроклеймування шкіри
гомілки
2. Вкладання етикетки в пакет
3. Прикріплення етикетки до шиї
4. Штампування фарбою
7. Ярлик на ящику з тушками
птиці 2-ої категорії повинен мати
позначку:
 1. Горизонтальну рожеву смужку.
2. Вертикальну зелену смужку.
3. Діагональну рожеву смужку.
4. Діагональну зелену смужку

7.8. ХОЛОДИЛЬНА ОБРОБКА М'ЯСА, ПТИЦІ І СУБПРОДУКТІВ

Сутність холодильної обробки. Холодильна обробка м'яса, птиці та

субпродуктів є одним з найкращих способів консервування м'ясної продукції.
Консервування м’ясопродуктів за допомогою низьких температур забезпечує
припинення розвитку мікроорганізмів, а також суттєве уповільнення
біохімічних процесів.
З а л е ж н о в і д т ем п е р а т у р и о б р о б к и розрізняють охолодження та
заморожування.
Охолодження – це зниження температури у товщі продукту від 0 до
4°С, тобто до температури, близької до кріоскопічної. Охолоджування м'яса,
субпродуктів і м'яса птиці і зберігання їх в охолодженому стані є
найдосконалішим методом їх консервації.
Охолодження затримує і уповільнює ферментативні і мікробіологічні
процеси в м'ясі і субпродуктах, за органолептичними показниками
охолоджене м'ясо значно перевищує заморожене.
Заморожування – це процес зниження температури продукту (в товщі)
до -8ºС і нижче. При заморожувані переважна кількість тканинної рідини
переходить в твердий стан, у зв’язку з чим припиняється життєдіяльність
мікроорганізмів, уповільнюються ферментативні, хімічні та фізичні процеси.
На якість продукту суттєво впливає швидкість заморожування. При
повільному, тривалому заморожуванні між м’язовими волокнами м'яса
утворюється невелика кількість великих кристалів льоду, які з часом стають
більш крупними і розривають м’язові волокна. Таке м'ясо після відтеплення
має дрябну консистенцію і втрачає багато м’язового соку.
При швидкому заморожуванні між м’язовими волокнами та усередині
волокон утворюється велика кількість дрібних кристаликів, які
урівноважують тиск на волокно зовні і з середини і не розривають його. Таке
м'ясо після відтеплення за консистенцією наближається до охолодженого.
Охолоджені м'ясопродукти. М'ясо направляють на охолодження
теплим чи остиглим.
Способи охолодження. М'ясо на холодильниках охолоджують в
спеціальних камерах при температурі біля 0°С і відносній вологості повітря
85-92%. Півтуші розташовують вертикально на відстані 3-5 см, щоб
запобігти мікробіологічного псування в місцях торкання. Застосовують
також більш низькі початкові температури при ступеньчастому
охолоджуванні. Проте дуже швидке охолоджування приводить до
незворотних змін, при цьому м'язова тканина набуває жорсткої консистенції.
 З а л е ж н о в і д ш в и д к о с т і п р о ц е с у розрізняють одностадійне
прискорене і швидке охолодження та двостадійне надшвидке охолодження.
При одностадійному прискореному охолодженні тепле м’ясо
охолоджують при постійному режимі до кінцевої температури у м’ясі 0-4°С.
Його здійснюють при температурі 0°С і швидкості руху повітря 0,5 м/с
протягом 24 годин для всіх видів м'яса.
Одностадійне швидке охолодження здійснюється при температурі -3°С
і швидкості руху повітря 0,8 м/с протягом 16 годин для яловичини, 13 годин
– для свинини і 7 годин – для баранини (до кінцевої температури у м’ясі 0-
4°С).
Надшвидке двостадійне охолодження використовується з метою
зменшення терміну процесу, збільшення продуктивності камер охолодження,
знижки усушки м’яса при охолодженні та підвищення його стійкості при
зберіганні. На першій стадії яловичину охолоджують при температурі –10 чи
-12°С і швидкості руху 1-2 м/с протягом 6-7 годин (температура на поверхні
м'яса має бути -1°С, а в товщі м'яса – 15-18°С), а свинину – при температурі
13,
-15°С протягом 4-5 годин до температури в товщі 18-22°С. На другої стадії
м’ясо доохолоджують при температурі -1, -1,5°С і швидкості руху 0,1-0,2 м/с
протягом 10-12 годин для яловичини і 1-15 годин – для свинини.
Правильно охолоджене м'ясо має корочку підсихання; колір
охолодженої яловичини яскраво-червоний, свинини – блідо-рожевий, а
баранини – темно-червоний. Баранина і яловичина мають специфічний запах,
свинина майже без запаху. Консистенція всіх видів м'яса пружна, м'язи при
легкому натисканні не виділяють м'ясного соку. Проте, якість м'яса
поліпшується тільки після його витримки. Технологічні властивості м'яса і
якість м'ясних продуктів, приготованих з цього м'яса, залежать за інших
рівних умов від тривалості і температури його зберігання. Під
технологічними властивостями розуміють ступінь придатності м'яса для
холодильної обробки, переробки в м'ясні продукти і кулінарного
використовування. М'ясо, що використовується відразу після забою тварини,
вважається менш придатним для кулінарної обробки. Недозріле м'ясо після
теплової обробки жорстке, бульйон з нього мало концентрований. При
витримці туш відбувається дозрівання м'яса, яке сприяє поліпшенню його
якості, як напівфабрикату для кулінарії, так і сировини для виробництва
м'ясних виробів. Дозрівання м'яса – процес, який викликають ферменти, в
результаті його м'ясо розм'якшується, і в ньому утворюються речовини,
поліпшуючі смак і запах готових виробів. Дозрівання зумовлене численними
біохімічними і колоїдними змінами в м'ясі забійних тварин. Дозрівання
яловичини закінчується при температурі 0-4°С після 10-12 діб витримки туш
м'яса. Термін дозрівання інших видів м'яса менш тривалий, а м'яса різних
видів птиці обмежений – 1-6 діб.
Охолоджене м'ясо направляють переважно в роздрібну торгівлю, а
також використовують у виробництві окремих ковбасних виробів і рубаних
напівфабрикатів.
 М'ясо птиці у вигляді напівпотрощених тушок, що упаковані в
дерев’яні ящики, охолоджують в холодильних камерах при температурі 0…-
1°С і відносній вологості повітря 95% протягом 12-24 год. Залежно від
вгодованості птиці.
Субпродукти направляють на охолодження не пізніше ніж через 5
годин після забою. Субпродукти укладають в ящики і форми за видом худоби
та найменуванням та охолоджують при температурі 0°С і вологості повітря
85-90% протягом 24 год.
Зберігання охолодженого м'яса. При зберіганні охолодженого м'яса
необхідно підтримувати температуру на постійному рівні.
Зберігають охолоджене м'ясо на холодильниках при температурі від -
1°С і відносної вологості повітря 85-90%. За цих умов тривалість зберігання з
урахуванням часу транспортування становить: для яловичини – 10-16 діб,
телятини, свинини і баранини – 7-12 діб.
Охолоджену птицю зберігають в ящиках, укладених в штабелі, або на
стелажах. Термін зберігання при температурі від 0 до 4°С і відносної
вологості повітря 80-85% – до 4-5 діб.
Фасоване охолоджене м'ясо при температурі від 0 до 6°С дозволяється
зберігати не більше 36 годин.
При зберіганні охолодженого м'яса відбувається усушка – зменшення
маси продукту внаслідок випарювання вологи з поверхні. Втрати маси м'яса
залежать не тільки від температурного і вологостного режимів, але і від виду
м'яса, його вгодованості і питомої поверхні.
Крім того, при зберіганні відбувається потемніння поверхні м'яса за
рахунок концентрації барвних речовин, зміна складу мікрофлори (гине
мезофільна, а психрофільна розвивається), частковий гідроліз і окислення
жиру. Термін зберігання охолоджених м’ясопродуктів визначається саме
мікробіологічними процесами
Для збільшення терміну зберігання охолодженого м'яса, який відносно
невеликий, розроблені методи його зберігання в підмороженому стані, в
атмосфері з додаванням вуглекислого газу, із застосуванням
ультрафіолетового проміння, антибіотиків і проникаючої радіації. Проте
вони не отримали широкого промислового застосування.
Заморожені м’ясопродукти. Оскільки термін зберігання
охолодженого м'яса обмежений, його заморожують. Крапка заморожування
м’ясного соку лежить в межах від –6 до –1,2°С.
Способи заморожування. Заморожують м'ясо охолоджене або тепле.
Туші, півтуші заморожують у морозильних камерах на вішалах або
розкладених на стелажах. Туші не повинні торкатися між собою.
Існують два способи заморожування м’яса – однофазний (найбільш
перспективний) і двофазний.
При однофазному заморожуванні м’ясні туші одразу після первинної
обробки заморожують в морозильних камерах с температурою -30…-35°С
протягом 23-27 годин. При такому заморожуванні утворюються дрібні
кристали льоду, а втрати м’ясного соку при розморожуванні менші, як при
двофазному заморожуванні. Білки м’яса краще зберігають набряклість і
вологоутримуючу здатність, що покращує цінність м’яса для промислової
переробки і кулінарії. Однофазне заморожування являється економічно
корисним, термін термічної обробки м’яса скорочується майже вдвічі (при
двофазному способі –
48-60 годин).
При двофазному заморожуванні м’ясо спочатку охолоджують в
камерах охолодження, а потім заморожують.
Виробництво і зберігання замороженого м'яса пов'язано з додатковими
витратами на заморожування і підтримку необхідних умов зберігання. Крім
того, при заморожуванні і зберіганні неминучі втрати м'яса. Відносна
вологість повітря морозильної камери повинна бути 85-100% для зниження
втрат м’яса. Заморожене м'ясо поступається за якістю охолодженому. В
процесі зберігання погіршуються органолептичні показники і харчова
цінність замороженого м'яса у зв'язку з частковою втратою вітамінів і
змінами жиру. Проте заморожування поки залишається основним методом
консервації м'яса для тривалого зберігання.
Тушки птиці заморожують в ящиках при температурі -18°С протягом
48-72 годин (циркуляція повітря природна) або при температурі -23°С
протягом 36 годин (циркуляція повітря – змушена).
Субпродукти заморожують поштучно або у вигляді блоку при
температурі -30…-35°С і швидкості руху повітря 1-2 м/с. Субпродукти
можуть заморожувати після попереднього упакування в плівку.
Зберігання заморожених м’ясопродуктів. Тривале зберігання
замороженого м'яса можливо при температурі нижче -10°С. Зберігають
заморожене м'ясо щільно укладеним в штабеля в холодильних камерах.
Терміни зберігання замороженого м'яса залежать від температури, виду
м'яса і його вгодованості. При температурі -18°С і відносної вологості
повітря 95-98% яловичину можна зберігати до 12 міс., баранину – до 10,
свинину в шкурі – до 8, без шкури – до 6 і субпродукти – не більше 4. При
температурі
-25°С тривалість зберігання яловичини збільшується до 18 міс., свинини і
баранини – до 12 міс.
Морожену птицю зберігають в ящиках. Допустимий термін зберігання
залежить від умов зберігання і виду птиці. Граничний термін зберігання при
температурі від -12 до -15°С і 85-90%-й відносної вологості повітря гусаків і
качок – 7 діб, курей, індичок і цесарок – 10 діб; при температурі -25 °С і
нижче – відповідно 12 і 14 міс.
Під час тривалого зберігання замороженого м'яса в ньому відбуваються
такі процеси, як сублімація льоду з поверхні (призводить до утворення на
поверхні губчастого сірого шару, який адсорбує сторонні запахи і в якому
прискорено протікають процеси окислення і гідролітичні); усушка,
знижуються розчинність і вологозатримна здібність білків, гідролітичні і
окислювальні процеси в жирах, гістологічні зміни. Термін зберігання
заморожених м’ясопродуктів визначається хімічними процесами, а саме
процесами гідролізу і окислення жирів.
В магазинах і на базах, де міняється тепловий режим, терміни
зберігання охолодженого і замороженого м'яса значно скорочуються. Термін
зберігання охолодженого і замороженого м'яса при температурі від 0 до 6°С –
до 3 діб, а сортових відрубів яловичини в тарі – не більше 48 ч. При
температурі біля 0°С заморожене м'ясо можна зберігати до 5 діб. При
температурі не вище 8°С охолоджене і заморожене м'ясо зберігають не
більше 2 діб.
В магазині термін зберігання тушок птиці всіх видів при температурі
від
0 до 6°С – до 3 діб, при температурі не вище 8°С охолоджену птицю
зберігають добу, а морожену – до 2 діб.
На розподільних холодильниках і підприємствах торгівлі при
зберіганні і переміщенні м'яса і субпродуктів відбувається їх природний спад
внаслідок випаровування вологи і від витікання тканинної рідини. Для обліку
цих втрат в торгівлі застосовують норми природного спаду. Ці норми
встановлені залежно від терміну зберігання, періоду року, географічної зони,
упаковки, вигляду і термічного стану м'яса і субпродуктів
На базах і складах роздрібної торгівлі залежно від виду м'яса, терміну
зберігання і географічної зони природний спад допускається від 0,03 до 0,5%.
В камерах розподільних холодильників природний спад допускається від
0,05 до 0,40% залежно від виду і вгодованості м'яса, географічної зони, пори
року, місткості і поверховості камер.
Дефекти м'яса. При відсутності холодильної обробки може
відбуватися псування м’яса. Тривале зберігання м’яса призводить до
глибоких автолітичних процесів у ньому: білки і жир розкладаються на
простіші сполуки, внаслідок чого змінюється консистенція, смак і запах,
колір м’яса. Воно набуває в’ялої консистенції, кислого смаку, затхлого
лежалого запаху, коричневого відтінку, з нього виділяється багато
водянистого соку.
Загар м'яса – це псування, яке виникає при повільному охолодженні і
заморожуванні теплих туш великої маси і вищої вгодованості. М’ясо
характеризується занадто кислим запахом, розм’якшеною консистенцією і
коричневато-червоним або сіруватим кольором м’язів із зеленуватим
відтінком.
Мікробіологічне псування найбільш типове для охолодженого м’яса.
Внаслідок розвитку мікроорганізмів відбуваються різні хімічні перетворення
компонентів м’яса, що призводить до накопичення небажаних і токсичних
продуктів розкладу. Таке м’ясо має неприємні органолептичні ознаки і
небезпечне споживання.
Найбільш поширеними ознаками мікробіологічного псування м’яса є
ослизнення, гниття, пліснявіння, кисле бродіння.
Ослизнення виникає при порушенні умов зберігання, різких коливаннях
температури і відносної вологості повітря, недостатньому охолодженні туш.
Збудниками ослизнення є бактерії, мікрококи, дріжджі та ін. Поверхня стає
липкою, сіро-білого кольору, часом з неприємним кислувато-затхлим
запахом.
Гниття – це процес глибокого розкладу білків м’яса під впливом
гнилісних бактерій. Основними ознаками гниття м’яса є: зміна кольору до
синьо-червоного, сіро-зеленого або зеленого; неприємний запах; збільшення
пористості м’яса; зниження його пружності, а пізніше дрябла і тягуча
консистенція. Стійкість м’яса до гниття залежить від багатьох чинників:
температури зберігання, відносної вологості повітря, якості і виду м’яса.
Пліснявіння м’яса зумовлене розвитком на поверхні плісеневих грибів.
Воно супроводжується розкладом білків з утворенням продуктів лужного
характеру, які сприятливі для розвитку гнилісної мікрофлори.
Якщо м’ясо пошкоджено плісенню на поверхні або має наявності
ослизнення, то його промивають 20-25%-ним розчином кухонної солі або 3-
5% оцтовою кислотою, з наступним провітрюванням і підсушуванням.

Питання для контролю знань:

1. В чому полягають мета і задачі холодильної обробки м’яса?

2. Дайте характеристику охолодженого м’яса.
3. Назвіть умови зберігання охолодженого м’яса на підприємствах оптової і
роздрібної торгівлі.
4. Якими засобами можна подовжити термін зберігання охолодженого
м’яса?
5. Чому заморожування є ефективним засобом подовження строків
зберігання м’яса?
6. Які процеси відбуваються в замороженому м'ясі під час зберігання?
7. Назвіть терміни зберігання охолодженої і замороженої птиці в магазині.
8. Як відрізнити м’ясо подвійного заморожування від м’яса заморожуваного
один раз?
 Тести

1. Які переваги має охолоджене 1. Повільніше протікає процес

м’ясо перед замороженим? визрівання
2. Більше втрати м’ясного соку
3. Менше втрати маси
4. Більше втрати холоду на зберігання
2. Залежно від яких факторів 1. Від способу охолодження камер
встановлюють норми усушки 2. Від строків зберігання
охолоджених субпродуктів при 3. Від виду тварин, з яких отримано
зберіганні? субпродукти
4. Від способу розташування
субпродуктів в камері
3. Якими процесами визначається 1. Фізичними
термін зберігання охолодженого 2. Хімічними
м’яса? 3. Мікробіологічними
4. Гістологічними
4. Як впливає температура заморожування м’яса та птиці?
1. На кількість і розміри кристалів
2. На структуру м’язових волокон
3. На інтенсивність гідролітичних
процесів жиру
4. На кількість вимороженої вологи
5. Який дефект виникає в 1. Сірий колір на розрізі, пом’якшення
охолодженому м’ясі під час консистенції
зберігання ? 2. Поява на поверхні м’яса червоних
плям
3. Пом’якшення консистенції,
ослизнення поверхні м’яса
4. Кислий запах, кислий присмак в
відвареному м’ясі
6. Який термін зберігання 1. Не більше 2 діб
охолодженого м’яса птиці при 2. Не більше 3 діб
температурі 0-2°С? 3. Не більше 5 діб
4. Не більше 7 діб
7. В чому переваги м’яса 1. Нижче вологозатримна здібність
однофазної заморозки перед м’ясом білків.
двофазної заморозки? 2. Вище вміст вітамінів і мінеральних
елементів.
3. Краще зберігається структура тканин
4. Має темно червоний колір