ВСТУП ДО МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ

(ПРОДОВЖЕННЯ)

1.2.6. Множина комплексних чисел

На практиці виникла потреба розширити множину дійсних чисел. Так, наприклад,

рівняння x 2 + 4 = 0 у множині дійсних чисел коренів немає.
Означення. Множиною комплексних чисел C називають множину впорядкованих
пар z = ( x; y ) дійсних чисел x і y , для яких рівність, суму, добуток і ототожнення деяких
впорядкованих пар визначають за правилами:
1) два комплексні числа z1 = ( x1; y1 ) і z2 = ( x2 ; y2 ) називають рівними, якщо x1 = x2 і
y1 = y2 ;
2) сумою двох комплексних чисел z1 = ( x1; y1 ) і z2 = ( x2 ; y2 ) називають комплексне
число z = z1 + z2 = ( x1 + x2 ; y1 + y2 ) ;
3) добутком двох комплексних чисел z1 = ( x1; y1 ) і z2 = ( x2 ; y2 ) називають комплексне
число z = z1 ⋅ z2 = ( x1 x2 − y1 y2 ; x1 y2 + x2 y1 ) ;
4) множину комплексних чисел вигляду (x; 0) , x ∈ R , ототожнюють з множиною
дійсних чисел R .
Число x називають дійсною частиною комплексного числа z і позначають
x = Re z , y називають уявною частиною z і позначають символом y = Im z .
П р и к л а д 1.2.16. Знайти суму комплексних чисел z1 = (2; 3) і z2 = (−1; 4) .
Згідно з означенням суми комплексних чисел маємо
z = z1 + z2 = (2 + (−1); 3 + 4) = (1; 7) .
П р и к л а д 1.2.17. Знайти добуток комплексних чисел z1 = (2; 3) і z2 = (−1; 4) .
Використовуючи означення добутку комплексних чисел, маємо
z = z1 ⋅ z2 = (2 ⋅ (−1) − 3 ⋅ 4; 2 ⋅ 4 + 3 ⋅ (−1)) = (−14; 5) .
Лема 1.2.5. Множина комплексних чисел C утворює поле.
Для доведення леми потрібно показати, що операції додавання та множення, які
введені на множині комплексних чисел, задовольняють усі аксіоми поля. Перевіримо їх
безпосередньо.

1
 Доведемо, що існує нейтральний елемент щодо операції додавання, тобто таке
комплексне число z1 , що для довільного z ∈ C вірна рівність z + z1 = z1 + z = z . Таким
числом є число вигляду z1 = (0, 0) .
Дійсно, z + z1 = ( x, y ) + (0, 0) = ( x + 0, y + 0) = ( x, y ) = z . Отже, існування
нейтрального елементу на множині комплексних чисел доведено. Надалі нейтральний
елемент позначатимемо 0 і називатимемо нулем.
Доведемо існування протилежного комплексного числа для будь-якого числа z з
множини комплексних чисел C . Тобто доведемо, що для кожного комплексного числа z
існує комплексне число − z таке, що z + (− z ) = − z + z = 0 . Перевіримо, що комплексне
число вигляду − z = (− x; − y ) є протилежним для довільного z ∈ C , при цьому
використаємо факт існування протилежного елементу щодо операції додавання для
дійсних чисел. Дійсно,
z + (− z ) = ( x; y ) + (− x; − y ) = ( x + (− x); y + (− y )) = (0; 0) = 0 .
Нехай z1 , z 2 і z 3 – комплексні числа. Покажемо, що операція додавання
асоціативна, тобто ( z1 + z 2 ) + z3 = z1 + ( z2 + z3 ) .
Згідно з означенням додавання комплексних чисел маємо
( z1 + z 2 ) + z3 = (( x1 + x2 ) + x3 ; ( y1 + y 2 ) + y3 ) = ( x1 + ( x2 + x3 ); y1 + ( y 2 + y3 )) =
= z1 + ( z2 + z3 ) .
При доведенні асоціативності операції додавання комплексних чисел ми
використали той факт, що числа xi і yi , i = 1, 2, 3 , дійсні, а на множині дійсних чисел
операція додавання володіє властивістю асоціативності.
Довести самостійно, що операція додавання володіє властивістю
комутативності, тобто для довільних комплексних чисел z1 , z 2 вірна рівність
z1 + z 2 = z2 + z1 .
Покажемо, що комплексне число вигляду z1 = (1, 0) є нейтральним елементом
відносно операції множення, тобто для довільного комплексного числа z існує таке
комплексне число z1 , що вірною є рівність z ⋅ z1 = z1 ⋅ z = z . Дійсно, використовуючи
означення операції множення комплексних чисел, легко бачити, що
z ⋅ z1 = ( x; y ) ⋅ (1; 0) = ( x ⋅1 − y ⋅ 0; x ⋅ 0 + 1 ⋅ y ) = ( x; y ) = z ,

2
а це й доводить той факт, що z1 = (1, 0) є нейтральним елементом відносно операції
множення, надалі позначатимемо його 1 і називатимемо одиницею.
Доведемо, що для будь-якого ненульового комплексного числа z існує обернене
число z1 , тобто для довільного комплексного числа z виконується рівність
z ⋅ z1 = z1 ⋅ z = 1 .
Нехай z = ( x; y ) – ненульове комплексне число. Позначимо обернене число
1
z −1 = = ( x0 , y0 ) . Тоді, оскільки z ⋅ z1 = z ⋅ z −1 = 1 , то
z
( x ⋅ x0 − y ⋅ y0 ; x ⋅ y0 + x0 ⋅ y ) = (1; 0) .
З означення рівності комплексних чисел одержимо систему двох рівнянь з двома
невідомими x0 і y0 :

 x ⋅ x0 − y ⋅ y0 = 1,

 x0 ⋅ y + x ⋅ y0 = 0,
з якої знаходимо
 x
 x0 = ,
 x2 + y2

 y0 = − y ,
 x2 + y2
тобто обернене комплексне число має вигляд
 x −y 
z −1 =  2 ; .
2
(1.2.1)
 x + y 2
x 2
+ y 
Доведемо, що операція множення комплексних чисел асоціативна, тобто вірна
рівність ( z1 ⋅ z2 ) ⋅ z3 = z1 ⋅ ( z 2 ⋅ z3 ) для довільних комплексних чисел z1 , z 2 і z 3 .
( z1 ⋅ z2 ) ⋅ z3 = (( x1 x2 − y1 y2 ) x3 − ( x1 y2 + x2 y1 ) y3 ; ( x1 x2 − y1 y2 ) y3 + ( x1 y2 + x2 y1 ) x3 ) =
= ( x1 x2 x3 − y1 y2 x3 − x1 y2 y3 + x2 y1 y3 ; x1 x2 y3 − y1 y2 y3 + x1 y2 x3 + x2 y1 x3 ) =
= ( x1 ( x2 x3 − y2 y3 ) − y1 ( y2 x3 + x2 y3 ); x1 ( x2 y3 + y2 x3 ) + y1 ( x2 x3 − y2 y3 )) = z1 ⋅ ( z2 ⋅ z3 ) .
Пропонуємо читачам самостійно довести, що операція множення є комутативною,
тобто для довільних комплексних чисел z1 , z 2 вірною є рівність z1 ⋅ z2 = z2 ⋅ z1 .
Самостійно показати, що операція множення є дистрибутивною щодо операції
додавання, тобто для довільних комплексних чисел z1 , z 2 і z 3 вірна рівність

3
 ( z1 + z2 ) ⋅ z3 = z1 ⋅ z3 + z2 ⋅ z3 .
Отже, ми показали, що на множині C операції додавання та множення
задовольняють аксіоми поля, що й доводить теорему.
Означення. Різницею комплексних чисел z1 і z 2 називають комплексне число z
таке, що z 2 + z = z1 .
Додаючи до обох частин останньої рівності комплексне число − z2 і
використовуючи властивості поля щодо операції додавання 1′) − 4′) , одержимо
z 2 + z + (− z2 ) = z1 + (− z2 ) ,
z = z1 + (− z2 ) = ( x1 − x2 ; y1 − y2 ) .
Означення. Часткою двох комплексних чисел z1 і z 2 називають комплексне число
z таке, що z 2 ⋅ z = z1 .

 x −y 
Помножимо останню рівність на z2−1 =  2 2 2 ; 2 2 2  .
 x 2 + y2 x 2 + y2 
 
Використовуючи властивості поля щодо операції множення 1′′) − 4′′) та правило
множення комплексних чисел, одержимо
 x − y   x x + y1 y2 x2 y1 − x1 y2 
z = z1 ⋅ z2−1 = ( x1; y1 ) ⋅  2 2 2 ; 2 2 2  =  1 22 ; ,
2 
x
 2 + y 2 x2 + y 2   2x + y 2
2 x 2
2 + y 2 

z1  x1 x2 + y1 y2 x2 y1 − x1 y2 
z= = ; 2 . (1.2.2)
z2  x 22 + y22 x 2 + y22 

П р и к л а д 1.2.18. Знайти обернене комплексне число до числа z = (2; 3) .

 2 − 3   2 − 3
Використовуючи формулу (1.2.1), маємо z −1 =  2 ; 2 2
= ; .
 2 + 3 2 + 3   13 13 
2

Переконаємося, що знайдене число є оберненим до z , тобто задовольняє умову

 4  9  6  6 
z ⋅ z −1 = 1 . Дійсно, z ⋅ z −1 = (2; 3) ⋅  −  − ; +  −   = (1; 0) = 1 .
 13  13  13  13  
П р и к л а д 1.2.19. Знайти частку комплексних чисел z1 = (2; 3) і z2 = (1; 2) .
Використовуючи формулу (1.2.2), маємо
z1  2 ⋅ 1 + 3 ⋅ 2 3 ⋅ 1 − 2 ⋅ 2   8 − 1 
z= = ; 2 = ; .
z2  12 + 2 2 1 + 22   5 5 

4
 Позначимо комплексне число вигляду (0; 1) символом i , тобто i = (0; 1) і
називатимемо його комплексною одиницею. Тоді, використовуючи означення множення
комплексних чисел, одержимо (0; 1) ⋅ (0; 1) = (−1; 0) = −1 , тобто

i 2 = −1 . (1.2.3)
Будь-яке комплексне число z = ( x; y ) можна представити у вигляді
z = ( x; y ) = ( x; 0) + (0; y ) = ( x; 0) + (0; 1) ⋅ ( y; 0) = x + iy , тобто
z = x + iy . (1.2.4).
Такий зипис комплексного числа називають алгебраїчною формою комплексного
числа.
Зауваження 1. Використовуючи формулу (1.2.4) та правило додавання комплексних
чисел, можна зауважити, що при додаванні (відніманні) комплексних чисел додають
(віднімають) дійсні та уявні частини комплексних чисел-доданків.
Зауваження 2. Помножимо два комплексні числа z1 = x1 + iy1 і z 2 = x2 + iy2 .
Використовуючи властивості поля комплексних чисел та формулу (1.2.3), одержимо
z1 ⋅ z2 = ( x1 + iy1 ) ⋅ ( x2 + iy2 ) = x1 x2 + x1iy2 + iy1 x2 + i 2 y1 y2 = x1 x2 − y1 y2 + i ( x1 y2 + x2 y1 ) .
Означення. Комплексне число вигляду z = ( x; − y ) = x − iy називають спряженим
щодо комплексного числа z = ( x, y ) = x + iy .
Очевидно, що
z ⋅ z = x2 + y2 .

1.2.7. Геометрична інтерпретація комплексного числа

Будь-яке комплексне число можна зобразити як точку на площині з координатами

x та y . Площину, на якій зображають комплексні числа, називають координатною
комплексною площиною. При такому зображенні комплексних чисел, дійсні числа
зображають точками осі Ox , а числа (0, y ) , які називають уявними – точками осі Oy .
Тому вісь Ox називають дійсною віссю, а Oy – уявною.
Означення. Відстань ρ від точки z ( x, y ) до нульової точки O (0, 0) , тобто число

ρ = x 2 + y 2 називають модулем комплексного числа.

5
 Виходячи з означення, зауважимо що модуль комплексного числа є невід’ємною
величиною, тобто ρ ≥ 0
Означення. Кут ϕ між додатнім напрямком осі Ox і радіус-вектором точки z
називають аргументом комплексного числа z і позначають ϕ = arg z , причому
y
arg z = arctg + επ ,
x
де ε = 0 при x > 0 , ε = 1 при x < 0 , y ≥ 0 , ε = −1 при x < 0 , y < 0 . Зауважимо, що
аргумент комплексного числа змінюється від − π до π радіан, тобто − π ≤ ϕ ≤ π .
Отже, положення точки на комплексній площині характеризують відстанню ρ і
кутом ϕ між додатнім напрямком осі Ox і радіус-вектором точки z .

ρ M

ϕ X

Рис. 1.2.6.
Аргумент комплексного числа може набувати як додатних, так і від’ємних значень,
однак при заданому модулі ρ кути, які відрізняються на 2πk , k ∈ Z , відповідають
одному й тому самому комплексному числу z .
Аргумент для комплексного числа 0=(0; 0) невизначений.
Означення. Тригонометричною формою комплексного числа називають запис
комплексного числа у вигляді
z = ( x, y ) = ( ρ cos ϕ , ρ sin ϕ ) = ρ (cosϕ + i sin ϕ ) . (1.2.5)
П р и к л а д 1.2.20. Записати комплексне число z = −1 + i у тригонометричній формі.
Дійсна частина комплексного числа z рівна x = −1 , уявна – y = 1 , тому

ρ = (−1) 2 + 12 = 2 . Оскільки x<0 і y > 0, то ε =1 і

y 1 π 3π  3π 3π 
ϕ = arctg + π = arctg +π =− + π = , отже, z = 2  cos + i sin .
x −1 4 4  4 4 
6
 Тригонометрична форма запису комплексного числа зручна при виконанні
операцій множення та ділення.
Нехай z1 = ρ1 (cos ϕ1 + i sin ϕ1 ) і z2 = ρ 2 (cos ϕ 2 + i sin ϕ 2 ) . Тоді
z1 z 2 = ρ1 ρ 2 (cos ϕ1 + i sin ϕ1 )(cos ϕ 2 + i sin ϕ 2 ) =
= ρ1ρ 2 ((cos ϕ1 cos ϕ 2 − sin ϕ1 sin ϕ 2 ) + i (cos ϕ1 sin ϕ 2 + sin ϕ1 cos ϕ 2 )) =
= ρ1ρ 2 (cos(ϕ1 + ϕ 2 ) + i sin(ϕ1 + ϕ 2 ) ) .
Отже, при множенні двох комплексних чисел у тригонометричній формі модуль
добутку дорівнює добуткові їхніх модулів, а аргумент – сумі аргументів, тобто
z1 z2 = ρ1ρ 2 (cos(ϕ1 + ϕ 2 ) + i sin(ϕ1 + ϕ 2 ) ) . (1.2.6)
Аналогічно, припускаючи, що z2 ≠ 0 , і використовуючи формулу частки двох
комплексних чисел, одержимо
z1  cos ϕ1 cos ϕ 2 + sin ϕ1 sin ϕ 2 sin ϕ1 cos ϕ 2 − sin ϕ 2 cos ϕ1 
= ρ1ρ 2  + i  =
z2  2 ρ 2
cos 2
ϕ 2 + ρ 2
2 sin 2
ϕ 2 ρ 2
2 cos 2
ϕ 2 + ρ 2
2 sin 2
ϕ 2 

 cos ϕ1 cos ϕ 2 + sin ϕ1 sin ϕ 2 sin ϕ1 cos ϕ 2 − sin ϕ 2 cos ϕ1 

= ρ1ρ 2  + i  =
 ρ 2
2 ρ 2
2 
ρ1ρ 2 ρ1
= (cos(ϕ − ϕ ) + i sin(ϕ − ϕ ) ) = (cos(ϕ1 − ϕ2 ) + i sin(ϕ1 − ϕ2 ) ) .
ρ 22
1 2 1 2
ρ2
З останньої рівності робимо висновок, що при діленні двох комплексних чисел у
тригонометричній формі модуль частки дорівнює частці їхніх модулів, а аргумент –
різниці аргументів чисельника і знаменника, тобто
z1 ρ1
= (cos(ϕ1 − ϕ2 ) + i sin(ϕ1 − ϕ2 )) . (1.2.7)
z2 ρ 2
З формули для добутку комплексних чисел легко одержати формулу Муавра
z n = ( ρ n cos nϕ ; ρ n sin nϕ ) = ρ n (cos nϕ + i sin nϕ ) . (1.2.8)

П р и к л а д 1.2.21. Обчислити (−1 + i )10 .

Для проведення обчислень скористаємося результатами прикладу 1.2.20. Оскільки
 3π 3π 
z = −1 + i = 2  cos + i sin  , то згідно формули Муавра
 4 4 
3π 3π
z 10 = (−1 + i )10 = ( 2)
10  
 cos10 ⋅
 
 + i sin 10 ⋅

 =
  4   4 

7
  15π 15π   3π 3π 
= 32 cos + i sin  = 32 cos + i sin  = −32i .
 2 2   2 2 
Формула Муавра дає змогу добувати корені будь-якого степеня з комплексного
числа. Нехай z = ( ρ cos ϕ ; ρ sin ϕ ) . Треба знайти комплексне число z1 = ( ρ1 cos ϕ1; ρ1 sin ϕ1 ) ,

таке що z1n = z .

Оскільки, згідно формули Муавра z1n = ( ρ1n cos nϕ1; ρ1n sin nϕ1 ) , то з останньої
рівності маємо
( ρ1n cos nϕ1; ρ1n sin nϕ1 ) = ( ρ cos ϕ ; ρ sin ϕ ) .
З означення рівності комплексних чисел випливає, що
ρ1n cos nϕ1 = ρ cos ϕ ; ρ1n sin nϕ1 = ρ sin ϕ , звідки одержимо

ρ1n = ρ і cos nϕ1 = cos ϕ ; sin nϕ1 = sin ϕ .

Останні рівності можливі лише у тому випадку, коли аргументи тригонометричних
функцій відрізняються на число, кратне періодові цих функцій, тобто nϕ1 = ϕ + 2πk .
Значить,
ϕ + 2πk
ρ1 = n ρ і ϕ1 = , k = 0, 1, 2, K, n − 1 . (1.2.9)
n
Отже, ми одержали n різних значень коренів n -ого степеня з комплексного числа
 ϕ + 2πk ϕ + 2πk 
n
z = n ρ  cos , sin  , k = 0, 1, 2, K, n − 1 . (1.2.10)
 n n 
П р и к л а д 1.2.22. Розв’язати рівняння z 6 + 64 = 0 .
z 6 = −64 , значить z = 6 − 64 .
Знайдемо всі корені 6-ого степеня з комплексного числа z = −64 . В нашому
випадку дійсна частина комплексного числа рівна x = −64 , а уявна – y = 0 . Тому модуль

комплексного числа рівний ρ = (−64) 2 + 02 = 64 , а аргумент відповідно рівний

y 0
ϕ = arctg + επ = arctg + π = π (в даному випадку ε = 1 ).
x − 64
Корінь шостого степеня з числа z обчислюємо за формулою (1.2.10) при n = 6 ,
k = 0, 1, 2, 3, 4, 5 , ρ = 64 і ϕ = π , тобто

 π + 2πk π + 2πk 
6
− 64 = 6 64  cos + i sin  , k = 0, 1, 2, 3, 4, 5 .
 6 6 
8
Отже,
 π π
k = 0 , z1 = 2 cos + i sin  = 3 + i ;
 6 6

 3π 3π 
k = 1, z 2 = 2 cos + i sin  = 2i ;
 6 6 
 5π 5π 
k = 2 , z3 = 2 cos + i sin  = − 3 + i ;
 6 6 

 7π 7π 
k = 3 , z 4 = 2 cos + i sin  = − 3 −i;
 6 6 

 9π 9π 
k = 4 , z5 = 2 cos + i sin  = −2i ;
 6 6 

 11π 11π 
k = 5 , z6 = 2 cos + i sin  = 3 −i.
 6 6 