МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ КОРОЛЯ ДАНИЛА

Кафедра перекладу та філології

Курсова робота на тему:

Зіставний аналіз семантичного наповнення колірної лексики
англійської та української мов.

Студентки групи Філс-2019

Йоник Тетяна Миколаївна

Науковий керівник:

Гасюк Н.В.

Івано-Франківськ 2021
 Зміст
Вступ………………………………………………………………………………....2
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕМАНТИЧНОГО НАПОВНЕННЯ
КОЛЬОРІВ У ЛЕКСИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ
МОВ………………………………………………………….…………….……...….4
1.1.Семантична класифікація основних кольорів та відтінків в англійській та
українській мовах…………………………...………………………………..……....4
1.2.Класифікація рідкісних кольорів та відтінків в англійській та українській мовах
……………………………………………………………………………………..…..5
1.3.Аналіз колірних асоціацій в англійській та українській мовах …………….…9
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОЛЬОРОНІМІВ У
ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ………………...16
2.1. Особливості перекладу фразеологізмів з використанням колірної лексики в
англійській та українській мовах……………………………………..……...…..…16
2.2. Відтворення кольоронімів у фразеологізмах в англійській та українській
мовах…………...……………………………………………………..….…..…...…..18
2.3. Зіставний аспект кольоронімів у фразеологізмах англійської та української
мов………………………………………………………………………………….…20
Висновки…………………………………………………………………..……….…23
Список використаних джерел……………………………………….……………....25
Summary ……………………………………………………………………………....27

1
 ВСТУП
Категорія кольору має справу з якістю матеріального світу, а мовні знаки
кодують поняття в різноманітну інформацію. Кольори та назви кольорів, які їх
позначають, є універсальними елементами колірної символіки, яка включає кілька
підсистем, кожна зі своєю структурою та функціями. Колір позначають як носій
інформації про навколишній світ як матеріал для пізнавальних досліджень,
психології, лінгвістики та культури.
Кольоропозначення як носії інформації про навколишній світ є матеріалом для
когнітивних, психолінгвістичних, лінгвокультурологічних наукових досліджень.
Актуальність дослідження полягає у показі багатогранності колірної лексики
через призму зіставного аналізу семантичного наповнення цієї лексики в українській
та англійській мовах. Зараз ми можемо спостерігати безліч кольорів та їх відтінків,
про які ми можемо навіть не здогадуватись. Тому роль колірної лексики на
сьогоднішній день відіграє важливу роль.
Вивчення колоронімів допомагає відтворити цілісну картину світу, визначити
цінності, які характеризують той чи інший етнос. Показовими для такого
дослідження можна вважати назви кольорів, оскільки вони існують у всіх
розвинених мовах.
Розуміння символів мови допомагає зрозуміти закони мови, пізнати мислення
людей. На кожному етапі розвитку кольоровий символ і відповідне йому
кольоропозначення з часом утворюють нову смислову структуру, набуваючи
сталого характеру. Дотримуючись принципів прямих і другорядних значень, що
виникають у галузях етики, культури, політики, релігії, мистецтва тощо, кодують
суспільно важливу інформацію про етнічність, виражену особливими сполуками —
фразеологізмами.
Дослідження семантики слова – актуальна проблема сучасної лінгвістики, якій
присвячено чимало фундаментальних досліджень як українських, так і зарубіжних
мовознавців (О.О. Потебня, Л.О. Булаховський, Л.А. Лисиченко, О.О. Тараненко,
М.П. Кочерган, В.І. Кодухов, В.О. Звєгінцев, Ю.Д. Апресян, О.О. Селіванова).
Колірна лексика постійно перебуває об’єктом дослідження в лінгвістиці і загалом у
2
мовознавстві. Кольористику досліджували в різноманітних аспектах Р. МакЛорi, Г.
Конклін, Т. Козак, В. Горобець, Н. Пєлєвіна, О. Деменчук та ін.
Об’єктом нашого дослідженняє семантика кольорів у окремих лексичних
одиницях та у складі фразеологізмів англійської та української мов, їх зіставний
аналіз.
Предметом дослідженняєаналіз семантичних особливостей колірної лексики у
словниковому складі українськоїтаанглійськоїмов.
Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:
 описати основні та рідкісні кольори, їх відтінки в українській та
англійській мовах;
 дослідити та проаналізувати кількісний та якісний склад колірної
лексики у найбільш використовуваних словниках української та англійської мов;
 дослідити особливості перекладу кольоронімів з використанням
фразеологізмів у обидвох мовах.
Новизна дослідження полягає увикористанні методів аналізу семантичного
розмаїття кольорів у окремих лексичних одиницях та у складі фразеологізмів
англійської та української мов.
Практичне значення даної роботи у можливості використання інформації для
курсових робіт, статей та наукових досліджень. Матеріали даної роботи можуть
послугувати основою для нашої подальшої розвідки в процесі навчання на
магістратурі.

3
 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕМАНТИЧНОГО
НАПОВНЕННЯ КОЛЬОРІВ У ЛЕКСИЦІ

1.1. Семантична класифікація основних кольорів та відтінків.

Колір особливо важливий у житті кожної людини. Куди б ми не пішли, ми
будемо бачити безліч кольорів. Дуже часто від кольору залежить настрій, емоції та
самопочуття людей. [15, c. 202]
Найдавнішою реальністю людського буття, пізнання якого було тривалим та
складним, є колір. [17, c.102]
В українській мові виділяють основні компоненти колірної гами: білий, чорний,
жовтий, синій, зелений, червоний, сірий, коричневий, фіолетовий, рожевий. Однак,
як показує аналіз лінгвістичної літератури, єдиної думки щодо заповнення
кольорової гами немає. Тому назви кольорів традиційно поділяють на хроматичні,
кольори, утворені через синтез трьох основних кольорів (жовтого, червоного та
синього), і ахроматичні (чорний, білий, сірий) [24, c. 63].
За терміном «колір» ми виокремлюємо дві точки зору: конкретний відтінок та
сукупність видимих відтінків.
На думку Е. Шредінгера, «колір» є атрибутом спектрального складу
випромінювання, є загальною ознакою всіх випромінювань і візуально невидимий
для людини [15, c. 65]. Поєднання кольорів вважаються гармонійними або
дисгармонійними, до уваги береться:
 різна насиченість і глибина кольору;
 схожі кольори в спектрі;
 протилежні кольори в колірному колі;
 Поєднання білого і чорного, які не входять до колірного спектру. А у
англійській мові, кольори відрізняють за допомогою колірного кола (a colour wheel).
Сюди входять 12 базових кольорів і три нейтральних – білого (white), чорного
(black) і сірого (grey – BrE / gray – AmE).
Слово Переклад

4
 Red Червоний

Orange Оранжевий

Brown Коричневий

Beige Бежевий

Yellow Жовтий

Light-green Салатовий

Green Зелений

Cyan / Light-blue Блакитний

Blue-green Колір морської хвилі

Blue / dark-blue Синій

Violet / purple Фіолетовий

Pink / light-magneta Рожевий / малиновий

1.2 Класифікація рідкісних кольорів та відтінків з англійської та

української мов.

Вираженням номінації кольору може відбуватися через використання різних

частин мови, особливо характеру цих частин мови. В англійській мові також
існують прикметники за кольором, які складаються з прикметників і основ слів, що
належать до різних частин мови, і утворюють поєднання кольорів [19, с. 7].
Колоративні композити в англійській мові є результатом лексикалізації
документальних висловів, у яких граматичне та лексичне зближення назв кольорів з
іншим словом відбувається на тлі мовного аналізу. Формування кольорових
композитів пов'язане з формуванням концептуальних систем мовної структури, що
представляють знання про об’єкт номінації [19, с. 9].
5
 Призначення атрибутивної частини композита не відповідає з функції
прикладки чи означення, вираженого прикметником. Воно значно ширше, оскільки
загалом визначає атрибутивні відношення. Препозиція атрибутивної частини в
композитах, що складаються з прикметникових сполук, оскільки вони походять від
прикметників, які вживаються у ролі значень у прямому порядку слів. Це було
встановлено під впливом вживання у цих виразах прикметника, що збігається з
іменником. На мою думку, це стало поштовхом до широкого використання
композитів як засобу введення нових понять, що позначають колір [19, с. 11].
Словотвірна побудова прикметників, що позначають колір, в основному
засновані на твірних словах або основах, а також на суфіксах. Можна виділити
наступні такі різновиди прикметників за морфемною характеристикою:
а) залежно від особливостей змістового поєднання в них слів чи основ із
прямим чи непрямим порядком їх розташування;
б) за кількістю поєднання компонентів.
Як уже зазначалося, компоненти словотворчих оболонок є компонентами їх
основних синтаксичних виразів. Складність граматичних зв’язків і семантичних
зв’язків між компонентами словосполучень дає матеріал для словотворчої оболонки
іменників, виражених складеними прикметниками, напр.: straw-coloured, flame-like.
Ці складні прикметники утворилися з часто вживаних у ситуаційному спілкуванні
словосполучень: colour of straw, colour like flame. Опорними компонентами у них є
іменники та дієслова, що переходять у дієприкметники і зберігають властивість
мати при собі об’єкт [20, с. 22].
Дієприкметники з конкретним предметним значенням, що вживаються при
прикметниках, у композитах виступають другою частиною, диференціюючи
домінанту: purple-lipped, red-whiskered. Перша частина композита виступає як
домінанта і вживається як уточнення колірної якості об’єкта. При цьому
виявляються у складі нової основи відчутніші диференційні семантичні відтінки [20,
с. 23]. Наразі ми можемо спостерігати такі приклади:
olive-coloured – маслинового кольору; 

6
cream-coloured - кремового кольору;

apricot-coloured – абрикосового кольору;

moss-coloured – кольорумоху;

rose-coloured – кольору троянди;

nacre-coloured – перламутровогокольору;

pearl-coloured – кольоруперлини;

pistacshio-coloured – фісташковогокольору;

crocus-coloured – кольорушафрана.

Характерно, що в більшості випадків у структурі такого поєднання на першу

позицію переміщується об’єктний іменниковий компонент, якийнесе в собі
характеристику кольору [14, с. 16]. У постпозицію потрапляє відіменниковий
дієприкметник. Це переміщення у постпозицію новоутвореного дієприкметника
зумовлює маркування атрибутивного зв’язку компонентів композита. Суть
маркування як вираження грамматичного значення полягає в тому, що своєю
позицією при утворенні нової номінації прикметник з атрибутивним,
уточнювальним значенням виступає у препозиції щодо другого компонента
композита [14, с. 17].
Прикметники-композити, що представляють колір у значенні та формі
оболонки слова, поділяються на кілька типів: більшість композитів є
двокомпонентними, рідше – трикомпонентні, і зовсімрідко – чотирикомпонентні. 
Як приклад ми можемоспостерігати такі двокомпонентні композити:
Coal-black – вугільно-чорний;

Rose-red – трояндово-червоний;

Rose-white – трояндово-білий;

Green-and-white –жовто-білий;

7
Dark-brown – темно-коричневий;

Jade-green – жовтувато-зелений;

Sulphur-yellow – зеленувато-жовтий;

Pale-yellow – блідо-жовтий;

Purple-and-gold – пурпурно-золотий;

Copper-green – мідно-зелений;

Vermilion-and-gold – червоно-золотий;

Olive-green – оливково-зелений;

Rose-pink – трояндово-рожевий

White-yellow – біло-жовтий;

Turquoise-blue – бірюзово-блакитний.

В англійській мові спостерігається позначення кольору за допомогою

субстантивованих прикметників. Зазвичай вони супроводжуютьсяприйменниками
та іменниками, які ці прикметники позначають [14, с. 20]. Це досить яскраво видно у
таких прикладах англійської літератури:

Hollowed turquoise of the summer sky – пуста блакить літнього неба;

Shook the scarlet of his lips – зняв червоний колір з його губ;

Eyes deepened into amethyst – очі стали аметистового кольору;

Spots of red burnt on his cheeks – червоні плями горіли на його щоках;

Its gold would wither into grey – його золото зав’яне до сірого ;

Boys in their scarlet – хлопці в своїх яскраво-червоних вбраннях;

8
There was some scarlet on the sensual mouth – його чутливий рот був дещо червоного
кольору;

Eyes kept something of their blue – очі ще зберігали свій блакитний колір.

1.3 Аналіз колірних асоціацій в англійській та українській мовах.

Світ кольору в мові представлений серією лексичних одиниць, які

інтерпретують інформацію, отриману за допомогою візуальної комунікації, — від
основних кольорових відчуттів до складних і багатосмислових понять про колір, які
складають концептуальну систему. Мовний образ світу, створений людським
розумом, як його частина, складається зі складної і чіткої колірної структури,
елементи якої знаходяться в її первинному та вторинному шарах.
Ключова відмінність мовної моделі об’єктивного колірного простору від його
наукової моделі полягає в тому, що мовна колірна система (на відміну від наукової)
носить комунікативний характер і є функціоналом комунікаційних потреб мовної
спільноти. Якщо наукова концепція кольору є гносеологічною конструкцією, то
мовний образ світу є своєрідною національною комунікативною інтерпретацією, з
одного боку видимий реальний колірний простір, з іншого - його репрезентація в
людській думці.
Комунікаційні властивості та орієнтація колірного простору мовних образів є
насамперед наслідком людського фактору в мові. Людська свідомість з усіх
континуумів кольорових відчуттів виділила одинадцять колірних моделей, що
визначаються своєю якістю, які становлять основу людських уявлень про колір з
точки зору сприйняття кольору в англійській мові [16, с. 36]. Вибір назв основного
кольору не випадковий: усі вони є результатом абстрагування властивостей кольору
від важливих об’єктивних фактів у житті та діяльності мовної групи, оскільки
наявність колірного еталонного елемента в семантичній структурі базових
кольоронайменувань.

9
 Аналіз словникових визначень показує, що семантика назв основних кольорів
здійснюється за допомогою типових об’єктів-носіїв , що мають відповідні колірні
характеристики. Такі об’єкти є необхідними в життєвому просторі людини: blue –
“the pure color of a clearsky, azure”(синій – “чистий колір ясного неба, блакитний”),
white – “of a color like that of new snow or clear milk” (білий - “колір нового снігу або
чистого молока”) , green – “of the color of growing foliage” (“зелений – колір
зростаючого листя”), black – “having the color of sootor coal”(чорний – “колір сажі
або вугілля” [8, с. 153].
Таким чином, склад номенклатури основних кольорів визначається їхньою
комунікативною та інформаційною значимістю.
Колірні фрагменти вторинної мовної картини світу є ще більш суб’єктивними.
Якщо первинний рівень мовної картини кольору - це комунікаційно-орієнтована
раціональна обробка інформації про колір, то вторинний рівень мовної картини
світу містить багато різноманітних кольорових образів - колірну систему як
результат емоційно-чуттєвого заломлення відповідних фрагментів. Саме вторинна
мовна картина світу фіксує національно-культурні особливості уявлень мовної
групи про колір та його роль у житті людини, а також специфічні деталі колірних
асоціацій, що становлять основу для смислових відтінків кольору.
Хоча судження про колір мають значною мірою індивідуальний, суб’єктивний
характер, ставлення індивіда до кольору визначається, як правило, всім об’ємом
інформації про певний колірний зразок, котра накопичується як досвід цілого
суспільства і неначе “нав’язується” індивідові у вигляді готового пакету інформації,
що автоматично входить до системи сформованих у його мисленні понять [4, с. 66].
З іншого боку, як показало наше дослідження, мова фіксує ті зміни,
які відбуваються в уявленнях людини про колір під впливом психофізіологічного та
культурно-символічного досвіду. Ті самі джерела (емпіричне й семіотичне)
стимулюють і акумуляцію, й еволюцію уявлень людини про колір.
Ситуативна семантика кольоронайменування визначається, з одного боку,
комунікативними потребами автора повідомлення та ситуацією в цілому, з іншого –

10
комунікативним потенціалом природного колірного сигналу та відповідного
колірного концепту [4, с. 67].
Отже, роль фактора людини в мові спостерігається як на рівні
загальної картини світу, зокрема, картини кольору, так і на рівні  змістової
структури окремих кольоронайменувань: особливості їхньої семантичної структури
визначаються комунікативною спрямованістю колірних номінацій.
Власне колірне значення в семантиці кольоронайменувань представлено
у вигляді так званого колірного блоку, котрий складається з тону (основного
елементу) і, іноді, яскравості та насиченості (другорядних елементів) колірного
сигналу, що позначається [25, с. 68].
Як показало наше дослідження, колірнi параметри яскравості та насиченості –
неодмінні складові поняття про той чи інший колірний зразок – є факультативними
для змістової структури багатьох кольоронайменувань. У разі актуалізації вказаних
параметрів їхня репрезентація здійснюється семантично нерозчленовано, що вказує
на невизначеність уявлень про ці параметри в концептуальній системі людини, а
також на відсутність чіткої диференційованості їхніх комунікативних функцій та
інформаційної значимості для людини.
Аналіз мовного  матеріалу показав, що в англійській  мові не існує сталої
системи засобів  вираження яскравості та насиченості кольору (такі засоби виявлено
на лексичному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях),
проте актуалізація семи яскравості/насиченості в семантичній структурі колірної
номінації є комунікативно обумовленою, а саме: актуалізація цієї семи свідчить про
експресивну або додаткову інформаційну навантаженість кольоронайменування в
певній ситуації [4, с. 42].
Наприклад, відомо, що оцiнка людиною темних тонів негативніша нiж світлих,
що доводять мовленнєві факти. Так, колірний сигнал black, темніший за сигнал, що
визначається як rich brown, набуває негативної оцінки в наступному прикладі.
Використання кольоронайменування black замість колірної номінації brown, яка
позначає світлiший зразок кольору, сигналізує гіперболізацію автором повідомлення
ознаки як засіб мовного кодування свого негативно-оцінного ставлення до предмета
11
повідомлення: “Erato, you’re not… you’re not having me on?” “Of course not, Miles.”
She raises her eyes to meet his. “I wish I was.” He lets his head fall back and stares at the
ceiling. “My God. Black.” “I thought we’d decided on a rich brown, darling”(“Ерато,
ти… тинеобманюєшмене?” “Звісно, ні Майлз.” Вона глянула йому в очі. “Якби я ж
міг.” Він закинув голову назад і глянув на стелю.“Боже. Чорна.” “Я думав, що ми
домовились на темно-коричневий, люба.” [3, c.164].
Комунікативна природа кольоронайменування та, частково, його
денотативна невизначеність зумовлюють гнучкість його семантичної структури.
Кольоронайменування здатні передавати багату гаму смислових відтінків. Крім
емотивного та оцінного компонентів, конотативну сферу кольоронайменувань може
бути представлено рядом інших експресивних та інформативних конотацій, через
які “висвітлюється” суттєва позамовна інформація про колір, котра зберігається в
інших знакових системах або надходить з емпіричних джерел. Така інформація в
семантиці колірних номінацій є наслідком пристосування їхньої змістової структури
до комунікативних потреб адресата.
Подібно до того, як реальний колірний сигнал може ставати інформаційно та
емоційно значимим для людини, конотативна зона значення кольоронайменування
може містити в собі додаткові компоненти експресивного та/або інформативного
характеру [1, с. 60].
Знання та досвід складають два основних джерела формування колірних
концептів та еволюції уявлень людини про колір – відповідно семіотичний та
емпіричний. Саме ці джерела визначають характер конотативних відтінків, що
формуються в семантичній структурі кольоронайменувань.
Емпіричний фонд уявлень про колір поділяється на емоційно-чуттєвий та
побутовий. Отже, емоційне сприйняття або інформаційна навантаженість колірних
сигналів у типових позамовних ситуаціях стимулюють формування відповідно
емотивно-афективного або емпірійного компонентів у семантиці найменувань
кольору [1, с. 61].
Емотивно-афективний компонент у структурі змісту колірної номінації – це
додатковий смисловий компонент, комунікативно-функціональне навантаження
12
якого полягає у стимулюванні прогнозованої емоції або емоційного стану адресата
через актуалізацію в його свідомості певного колірного образу. Цей тип
конотативного значення демонструє залежність не тільки від уявлень людини про
той чи інший колірний зразок, але також залежність від об’єктивних, іманентних
властивостей природних колірних стимулів, які можуть певним чином впливати на
психофізіологічний стан людини [1, с. 67].
Механізм впливу колірного образу, який створюється мовними засобами, на
емоційну сферу людини базується на здатності людини штучно викликати у себе
відчуття кольору, а також весь комплекс інших, пов’язаних з ним відчуттів та
емоцій [14, с. 83].
У наведеному нижче прикладі реалізуються номінативні одиниці, що
позначають не хроматичні ознаки, а лише одну складову феномена кольору – світло.
Створюваний у даному випадку образ світла перетворюється на сяйво, вплив якого
на зоровий аналізатор людини викликає неприємне відчуття. Подібним чином
численні номінативні одиниці, які містять сему “блиск, сяйво”, створюють
“сліпучий” ефект, що й стає наслідком актуалізації емотивно-афективного
компоненту в їхній семантичній структурі: And then, during the days, there is a
brightness that is sometimes intolerable - a brilliance that stuns you and seems to blanch
everything, all the jagged surfaces gleaming, the air itself almost a shimmer. The light
forms in such a way that the colors become more and more distorted as you draw close to
them. – І тоді, в дні, коли настільки сонячно, що аж нестерпно – блиск, який
приголомшує вас і здається, може побілити усе, настільки блискучий, що аж
навіть повітря сяє. Світло стає таким, що кольори стають все більш зміненими,
коли ви наближаєтесь до них [6, с. 21].
Емпірійне значення кольоронайменування – це конотативний смисл, що
виникає в семантиці найменування кольору за умов його реалізації у відповідному
контексті таким чином, що попередній досвід взаємодії з навколишнім світом
дозволяє адресату повідомлення адекватно “розшифрувати” додаткове
інформаційне та комунікативне навантаження, закодоване в змістовій структурі
даного кольоронайменування [22, с. 85].
13
 Колірний концепт, який виступає комунікативно значущим у тій чи
іншій ситуації, надає відповідне комунікативно-функціональне навантаження
корелюючій колірній номінації, котра використовується у вказаній ситуації,
яку представлено мовними засобами.
  Семіотична інформація, що зберігається й передається членами соціуму в
різноманітних знакових формах, складає основу конотативних компонентів, які
мають культурний або соціальний характер.
Культурний компонент семантики кольоронайменувань містить у собі
інформацію, яка закріплюється мовним знаком як елемент сукупного культурного
знання про позначувану реалію та її мовний корелят. Інформація культурного
характеру накопичується окремою культурно-мовною спільнотою і відображує
національно-специфічне розуміння або сприйняття позначуваної реалії (або реалії,
що існує лише в даній культурній спільноті) [22, с. 86].
Колірна номенклатура англійської мови відзначається багатством і розмаїттям
культурних конотацій. За нашими спостереженнями, практично всі
кольоронайменування фіксують у своїй змістовій структурі інформацію про ті або
інші культурні явища або національно-специфічне бачення реалій, а також
особливості цивілізації [22, с. 87].
Наприклад, дієслово to greenwash, що містить у своїй морфологічній структурi
основу кольоронайменування green, означає “відмивати гроші” (“to launder money”
[6, с. 91]), причому “відмивати” саме долари, що робить це слово культурно
конотованим.
Семіотичне походження мають також соціально-політичні конотації
кольоронайменувань, у яких відбиваються особливості системи соціальних та
політичних зв’язків, що існують у даній мовній спільноті: суспільний статус та
стосунки представників різних рас і національностей; співвідношення різних
політичних сил у суспільстві, а також за його межами (в міжнародній політиці);
суспільний статус представників різних професій; статус представників різних
релігійних течій у суспільстві.

14
 Іменник pinko, до морфологічної структури якого входить основа
кольоронайменування pink, було особливо популярним в американському
суспільстві в період 50-х років   і вживалось як зневажливий термін у значенні
“комуніст” [6, c. 21]. Негативна оцінка цього слова базується на колірному образі,
причому заниження показника за параметром насиченості (рожевий колір - це
“ненасичений” варіант червоного, який символізував комуністичну ідею) є засобом
вираження зневажливого ставлення до означуваного [7, с. 173].
Як показав аналіз фактичного матеріалу, зміна семантичного об’єму
кольоронайменувань може проходити в напрямку розширення, поглиблення або
заміни. Розширення семантичного об’єму стає наслідком процесів символізації або
ситуаційно-типової експансії значення кольоронайменування.
Процес символізації значення кольоронайменування є контекстуальним
розширенням його семантичного об’єму за рахунок нескінченного ряду
компонентів, що відсилають думку адресата до різноманітних форм буття
позначуваного на різних рівнях реальності. Символізація значення колірної
номінації супроводжується “розшаруванням” денотата: окрім власне кольору в
денотативну сферу символізованого кольоронайменування потрапляє нескінченний
ряд паралельних означуваних [22, с. 87].
У наведеному нижче фрагменті  кольoронайменування white реалізується
одночасно у своєму прямому колірному значенні й у символічних значеннях: дане
кольоронайменування позначає  реальну колірну ознаку, а також відсилає думку
адресата до понять, що знаходяться на паралельних рівнях буття (“чистота”,
“дівочість”, “незайманість”, “духовність”), тобто відкриває цілу смислову
перспективу: “You’re not sorry you married me” “The mistake of my life. First you
persuaded me not to sell the Hall.”“When has any woman made any man do what he
didn’t want to?” “You got married in white at Dimmerstone church like you said in the
letter” – “Це помилка усього мого життя. Спочатку ти наполягла на тому, щоб ми
не продавали Холл…” “Будь-яка жінка не може змусити чоловіка робити те, що
він не хоче робити…” “ Ти ж виходила заміж в білому в церкві Дімерстоун, як ти
колись писала у листі” [2, c. 377].
15
 Ситуaційно-типова експансія значення колірної номінації також призводить до
розширення семантичного об’єму, але за рахунок одиничного
конотативного компоненту емпіричного походження: власне колірне значення
доповнюється емпірійним значенням.
Поглиблення семантичного об’єму
є наслідком процесу прагмасемантичної акцентуації, котрий являє собою
постановку прагматично орієнтованого акценту на колірному блоці
(або окремій його складовій) змістової структури кольоронайменування [18, с. 24].
Отже, у номінації кольору  в англійській мові важливу роль відіграють
словотвірні процеси, та субстантивація прикметників, що передбачають формування
нового поняття, яке концептуалізується на основі подібних концептів, уже наявних у
мисленні людини. Одним із таких концептів є колірний концепт, який демонструє
певні риси архаїчної концептуалізації, а його структура є синтезом багатовікових
спроб людства зрозуміти феномен кольору та колірного сприйняття.
Як показало наше дослідження, колірнi параметри яскравості та насиченості –
неодмінні складові поняття про той чи інший колірний зразок – є факультативними
для змістової структури багатьох кольоронайменувань. У разі актуалізації вказаних
параметрів їхня репрезентація здійснюється семантично нерозчленовано, що вказує
на невизначеність уявлень про ці параметри в концептуальній системі людини, а
також на відсутність чіткої диференційованості їхніх комунікативних функцій та
інформаційної значимості для людини.
Аналіз мовного матеріалу показав, що в англійській мові не існує сталої
системи засобів вираження яскравості та насиченості кольору (такі засоби виявлено
на лексичному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях),
проте актуалізація семи яскравості/насиченості в семантичній структурі колірної
номінації є комунікативно обумовленою, а саме: актуалізація цієї семи свідчить про
експресивну або додаткову інформаційну навантаженість кольоронайменування в
певній ситуації.

16
 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОЛЬОРОНІМІВ У
ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

2.1 Особливості перекладу фразеологізмів з використанням колірної

лексики в англійській та українській мовах.

При роботі з фразеологізмами виникає потреба в прагматичній адаптації

перекладу для забезпечення однакового впливу на читача в тексті оригіналу і в
перекладі. При перекладі художнього твору зовнішньому читачеві передається його
зміст з прагматичними ознаками, тобто відбувається прагматична адаптація
відредагованого тексту. Прагматичні адаптації часто зустрічаються в випадкових
перекладах автора, фактах, фразеологізмах. Крім того, перекладач постійно
стикається зі стилістичними проблемами. Йдеться про випадки, коли
використовуються спеціальні засоби для того, щоб зробити текст цікавим і
яскравим, здійснити значний емоційний вплив на читача. Цієї мети можна досягти,
вживаючи стилістичні прийоми, а також, поєднуючи фрази чи речення особливим
чином. На лексичному рівні у художній літературі присутні слова, які мають
переносне значення і стають основою тропів, а також емоційно забарвлені слова,
прислів’я, приказки та фразеологічні одиниці. Дослідження особливостей перекладу
фразеологічних одиниць слід почати з визначення самих фразеологічних одиниць.
На думку А. В. Куніна, фразеологічні одиниці – це стійкі поєднання лексем з
повністю або частково переосмисленим значенням [9, c. 20]. Найбільш загальними
ознаками фразеологічної одиниці називають “мовну стійкість, семантичну цілісність
і нарізну оформленість” [9, c. 12]. Фразеологічні одиниці заповнюють певну частину
лексичної системи мови. Адже без них неможливо виразити всі пізнані людиною
сторони дійсності і в багатьох випадках фразеологізми є єдиними позначеннями
предметів, властивостей, процесів, станів та ситуацій. Багато авторів беруть за
17
основу своєї класифікації фразеологічних одиниць такі критерії, як неподільність
компонентів фразеологізму, а також мотивування їх значення та метафоричність. В
залежності від цих аспектів вони поділяються на фразеологічні зрощення (ідіоми),
фразеологічні єдності (метафоричні одиниці), фразеологічні сполучення і
фразеологічні вирази [10, 254; 11, 120; 12, 302].
Поняття кольору існує у культурі будь-якої нації, воно несе важливу
соціокультурну інформацію, накопичену етносом за багато століть його існування.
Колір – це один із ключових концептів загальної культури людства, який є одним
збагатьох засобів відображення світу. У ході культурного розвитку народів
кольоринабули символічного значення. Символіка кольору спирається на різні
асоціації людини, особливості її мислення, основою яких є повсякденний досвід.
Перекладаючи художній твір, де використані словосполучення з колірним
компонентом, треба враховуватиїхсимволічне значення, адже воно у кожній
культурі різне. У будь-якому разі перекладач повинен зробити адекватний переклад
вислову. Потрібно пам’ятати, що сталі вирази з колірним компонентом потребують
особливої уваги, адже вони вважаються культурними реаліями. Переклад
фразеологізмів пов’язаний із значними труднощами, тому перекладачеві дуже
важливо добре знати основні фразеологічні еквіваленти, їх стилістичну залежність
та сферу використання. Помилки при перекладі фразеологічних одиниць виникають
тоді, коли перекладач не може розпізнати фразеологічну одиницю і намагається
перекласти її, як вільне сполучення слів. Насправді можна сказати, що
фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність проявляється
насамперед у тому, що і фразеологізм і словосполучення – роздільно оформлені
одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за
відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як
готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць
з’являється у процесі спілкування, волею мовця, згідно з правилами семантичної
поєднуваності слів і словосполучень. Особливу увагу способам перекладу
фразеологічних одиниць приділяли такі науковці, як С. Д. Влахов [10, 340], В. Н.
Комісаров [11, 256], І. В. Корунець [12, 448], О. В. Кунін [13, 139]. Вважається, що
18
здатність досягти повного перекладу фразеологічної одиниці залежить від
співвідношення між вихідними мовними одиницями та мовою перекладу.
Розрізняють такі види відношень: фразеологічна одиниця має точний, не залежний
від контексту переклад; фразеологізм можна передати у мові перекладу тим чи
іншим відповідником, але з деякими відхиленнями від повноцінного перекладу; та
фразеологізм зовсім не має ні еквівалентів, ні аналогів.

2.2 Відтворення кольоронімів у фразеологізмах англійської та української

мов.
Аналізуючи англійські та українські словники, ми дійшли висновку, що
найпоширенішими термінами в сучасному словнику англійської мови Longman
Contemporary English dictionary виявилися такі лексико-семантичних підкласи
(ЛСП), а саме чорний (17%), білий (19%), червоний (12%), жовтий (4%), зелений
(8%), блакитний (16%), коричневий (7%), інші кольори становлять незначну частку
в англійській мові – 17% (рожевий, фіолетовий, срібний, золотий та інші) [5]
У словниках української мови спостерігаємо такі основні кольори: чорний
(18%), білий (21%), червоний (15%), золотий (12%), мідний (5%), синій (5%),
зелений (8%), жовтий (3%) та інші кольори (сірий, срібний, оксамитовий, золотий,
кольори що вміщують в собі «темний» та «світлий») – 13% [23]. Це дає підстави
вважати, що частота вживання основних кольорів майже однакова, але лексико-
семантичні значення домену кольороназв дещо відрізняються.
Ядро лексико-семантичної групи значень колороніма black становлять значення
«зло, немилість, нещастя, смерть, невідомість, печаль, містика», тобто
переважають негативні конотації. На периферії знаходяться значення «багатство,
успіх».
В українській мові основні значення колороніма чорний аналогічні, проте
периферійні значення «багатство, успіх» в українській мові відсутні.
З огляду на використання цих слів у переносному значенні, коли відбувається
символічне переосмислення вихідного слова, коли є символічне тлумачення
вихідного слова, ми знаходимо численні приклади вживання колороніма білий/ white
19
як символа, а не об’єктивної характеристики, наприклад цей колоронім символізує
чистоту і невинність.
Білий колір в обох порівнюваних мовах символізує добро, наприклад,
англійське словосполучення white hat ₋ хороший хлопець, часто вживається
іронічно, а також воно вживається, коли йдеться про спрощене протиставлення
добра і зла. В українській розмовній мові широко розповсюджений вираз білий і
пухнастий, який теж найчастіше вживається з відтінком іронії.
В обох мовах фразеологізм white crow – біла ворона вживається на позначення
особи, що вирізняється з-поміж інших, адже ці птахи бувають лише чорними.
Червоний колір дуже популярний і в Англії, і в Україні. Щодо відмінностей у
семантиці колороніма у двох мовах, слід зазначити, що в українській мові цей
колоронім має значення «гарний», що походить від старослов’янського краснъй
(красивый), і функціонує у мові у формі у «красний» як прикметник - красна дівиця
– гарна дівчина, так і дієслова – не одяг красить людину – красить тут означає
«прикрашає» [21]. Як бачимо, символ червоного в обох мовах багатий і
різноманітний у порівнянні, що виражається в різноманітності семантичних значень
і виразів, що містять цей колір як основний елемент. Колоронім зелений у обох
порівнюваних мовах символізує молодість, незрілість. Серед інших спільних
символічних значень – буяння життя. Крім того, зелений колір і в англійській, і в
українській мовах має значення «свіжий», «пов’язаний з природою і охороною
навколишнього середовища». Цей колір позначає «дозвіл», «американські долари».
В англійській культурі цей колір символізує ще й ревнощі та заздрість.
Ретельний аналіз використання кольоронімів в англійській та українській мовах
вимагає підкреслити відмінності у визначенні кольору між двома мовами. Так, в
українській мові є прикметники cиній і голубий, що позначають різну насиченість
кольору. В англійській мові обидва кольори перекладаються прикметником blue.
Семантика колороніма blue суттєво відрізняється від семантичних та
символічних значень його відповідників синій, блакитний в українській мові.
Основні значення цього колороніма «смуток, нудьга, винятковість» відсутні в
українській мові, про що свідчить переклад таких словосполучень українською.
20
Головною відмінною семантичною ознакою колороніма blue у англійській мові є
символізм смутку, хандри, печалі. Відсутність колороніма синій (блакитний) у
перекладі свідчить про відсутність таких конотацій прикметника в українській мові,
хоч цей колоронім зустрічається в ролі епітета у словосполученні синій смуток.
Як свідчить аналіз, фразеологічні одиниці з кольоропозначенням жовтий/yellow
як англійської, так і української мов мають в основному негативні значення.

2.3 Зіставний аспект кольоронімів у фразеологізмах англійської та

української мов.
Беззаперечним є той факт, що мовні одиниці, відображають специфіку
світосприйняття певного народу, є незаперечною істиною. Розглянемо деякі
відповідники ФО з колоронімами в декількох мовах.
Як правило, перекладаючи фразеологізми англійської мови українською, з
використанням колоронімів, вживається точний відповідник лексеми на позначення
кольору: asredasalobster - червоний, як рак; blue blood - голуба кров; awhitecrow -
біла ворона. Однак, існує певна кількість ФО, в яких при перекладі на іншу мову
використовується інший колоронім: greenhand – жовтороте пташеня.
В англійській мові на позначення заздрості вживається зелений колір: green
with envy (зелений від заздрощів), to look through green glasses (заздрити). В
українській мові зустрічаємо вираз «заздрість з жовтими очима, мов жовтки». Як
бачимо, сприйняття поняття «заздрість» в англійській та українській мові
відрізняється. Крім того, в українській мові зустрічаємо і вираз чорна заздрість.
Стан гніву, люті також виражається за різноманітними колоронімімами у
кожній з мов. Червоний присутній у фразеологізмах англійськой мови (to see red);
жовтий та синій притаманні українській мові (жовтіти (синіти) від злості).
Неспівпадання у значенні колоронімів в англійській та українській мовах знаходимо
у фраземах theblackdog та зелена нудьга.
Варто також зазначити, що існує граматичний аспект використання колоронімів
у складі ФО. За своєю суттю назви кольорів є прикметниками і в переважній
більшості зворотів, саме так і вживаються. Зустрічається вживання колороніма і в
21
функції дієслова. Прикладом може слугувати вислів whited sepulchre – лицемір,
ханжа.
Існують і такі ФО, де назва кольору виступає як прислівник: to lie whitely. В
даному випадку лексема на позначення кольору означає «невинно». Виступаючи в
ролі іменника, дієслова та прислівника, назви кольорів непрямо вказують на
кольорову ознаку або ж повязані з психологічним тлумаченням колороніма (як у
випадку з whitely) [22]. Як бачимо, чим частіше вживається прикметник у мові, тим
більше сталих словосполучень із ним утворюється.
Таким чином, вивчаючи термінологічні одиниці англійської та української мов,
до складу яких входять символи для позначення кольору, можна сказати, що назва
кольору входить до складу ФО в початковому значенні, або, рідше, набуває такого
семантичного відтінку, який приписують значенню самого кольору.
Лексеми на позначення кольору у порівняльних фразеологізмах англійської та
української мов обов’язково мають своє первинне значення (означають колір).
Загалом кольороназви виконують дві основні функції: розрізнювальна (при описі
навколишньої дійсності, предметів, зовнішності людини тощо) і характеризуюча
(використовуються для опису настрою та емоцій).
Розглядаючи ФО, одним із компонентів яких є назва кольору, ми бачимо, що
значення цього компонента часто відрізняється від значення однойменного кольору
у вільному вживанні. Слово (в даному випадку колір), що входить до складу
вільного словосполучення, є самостійною лексичною одиницею, а слово, що
входить до складу ФО, втрачає деякі свої попередні семантичні ознаки.
Аналіз лексичних і семантичних значень назв кольорів показав, що символіка
назв кольорів в англійській та українській мовах різна, але задумані поняття
показують схожість багатьох колірних стандартів у різних культурах. Існування
спільних значень пояснюється тим, що мова відображає той самий соціальний
досвід. Особливо це стосується «кольорової тріади» — білого, червоного і чорного.
Така подібність символічних значень випливає з єдності людської природи.

22
 Колороніми як мовні засоби відображають ціннісні пріоритети та культурні
стереотипи суспільства, зміни цих стереотипів та трансформацію деяких значень
кольору у образ. У фразеологізмах слово-поняття перетворюється на слово-образ.

ВИСНОВКИ
Колір є однією з найважливіших когнітивних категорій для розуміння людиною
навколишнього світу, а також, будучи єдиним культурним кодом, його значення
допомагає долати бар’єри у взаємодії різних народів.
У роботі було дослідженно особливості символічних значень та семантичної
структури колорінімів як носіїв безпосередньої ознаки у англійській та українській
мовах. Кольоропозначення в англійській мові представлені переважно
прикметниками, тоді як в українській мові колірні семи ми зустрічаємо у іменниках,
дієсловах, дієприкметниках, похідних від прикметників-назв кольору.
У мові прикметникові назви кольорів репрезентують ознаки предметів.
Семантика колірних позначень не є незмінною: вона постійно розвивається,
змінюється внаслідок метафоричного переосмислення, метонімічних
трансформацій, зміни емоційно-експресивного значення. Вивчивши ФО з його
назвами-компонентами, ми приходимо до висновку, що вони є важливим класом у
лексиці сучасної англійської мови і широко вживаються як у літературній, так і в
розмовній мовах.
Колір в уяві людини – це уявлення про емоції, що закономірно відображено в
розвиненому емоційному лексиконі. Щоб передбачити психологічний вплив
використання кольоронімів за межами постійного значення кольору, необхідно
враховувати конкретний контекст або категоріальну установку суб’єкта сприйняття.
Об'єктивно за своєю природою колір відображається в мові подумки за шкалою
оцінки, емоційного сприйняття, вираження. Таку ж індивідуальну оцінку отримує
відповідне кольорове маркування. Оцінка базується на двох видах норм –
індивідуальних і колективних. Колективна норма, закладена в мові та свідомості
суспільства, набуває смислового статусу. Кількість і склад колірних найменувань

23
(прикметників які вживають українці, частково пов’язані з рівнем розвитку культури
в різні історичні періоди.
ФО з колоронімами мають свої особливості. Основною проблемою
психосемантики кольору є проблема існування джерел (причин) значень кольорів.
ФО з колоронімами складає значну кількість слів в обох мовах. У своєму
дослідженні ми описали ФО з колоронімами, , які здебільшого представлені
прикметниками для позначення основних кольорів – black, red, green, white, brown,
yellow, blue.
Цікавим виявився той факт, що один і той самий колоронім у англійській мові
може виражати протилежні почуття/ставлення мовця залежно від інших
компонентів, які входять до складу ФО (seered - redcarpettreatment), що свідчить про
різноманітність і неоднозначність семантики та символіки кольорів у мові. Оскільки
ФО з колоронімами виконують номінативну функцію у мові, а також у словах і
фразах, вони мають подібне відношення один до одного в словах. У ході
дослідження ми описали ФО, що утворюють синонімічні (inthegreen, inthepink) та
антонімічні (to give green light – to gіveredlight) пари та ряди.
Хоч колороніми представлені у ФО переважно прикметниками (рідше
прислівниками, дієсловами та іменниками), у реченні вони можуть виконувати
функцію не лише означення, але й обставини (найчастіше – способу дії), додатка.
Фразеологічні сполучення не є сталим комплексом і в деяких випадках припускають
синонімічну підстановку чи заміну: getthegreenlight –givethegreenlight.
Щоб переконатися в універсальності колоронімів при позначенні явищ
навколишнього світу та виявити національні особливості колоронімів у складі
англійських ФО, ми порівняли вживання колоронімів, що позначають основні
кольори в англійській та українській мовах. Ми дійшли висновку, що символізація
кольоропозначень – це безперервний динамічний процес накопичення певним
чином категоризованої інформації, що відображає особливості національного
менталітету.

24
25
 Список використаних джерел

1. Cемашко, Т. Ф. Семантична структура лексичних одиниць на позначення

кольору в українській мові // Мовознавство. Вип. 17. 2009., 14-21 с.
2. I. Murdoch, Henry and Cato, United Kingdom, 1976., 400 p.
3. J. Fowles, Mantissa. United Kingdom, 1982., 192 p.
4. Kay, P. Color // Key terms in language and culture. New-York: Alessandro
Duran Blackwell Publishers, 2001., 27-29 p.
5. Longman Dictionary of Contemporary English // New addition, 2002., 1949.
6. P. Auster, In the Country of Last Things. United States, 1987., 188 p.
7. R. M. Brown Six of One, United States, 1978., 352 p.
8. Webster’s Dictionary. United States, 1981., 396 p.
9. Базима, Б. А. Психология цвета: теория и практика / монография. Харьков.
СПб., 2007., 174 с.
10.Башманівський, О. Л. Лексико-семантичні особливості прикметника black в
англійській мові // Вісник Львів. ун-ту. Серія філол. 2009. Вип. 48., 300-305 с.
11.Василевич, В. П. Исследования лексики в психолингвистическом
эксперименте: на материале определения цвета в речи разных систем. М.: Наука,
1987., 144 с.
12.Гете И. В. Трактат про цвет // Хроматика. М., 1957., 357 с.
13.Даниленко Д. П. Мовна картина світу в гіпотезі Сепіра-Уорфа. URL:
http://www. islu.ru / danilenko. (дата звертання: 24.11.2021)
14.Деева, И. М. Валентные особенности английских прилагательных –
периферийных «цветообозначений» // Теоретические вопросы английськой
филологии. Горький, 1974., 164-180 с.
15.Кнодель Л. В. Английская цветная идиоматика: монография. Киев: ФОП
Кандиба Т. П., 2019., 320 c.
16.Кочерган, М. П. Загальне мовознавство: підручник для студентів
філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. Київ, Видавничий центр
“Академія”, 1999., 288 с.
26
 17.Критенко А. П. Семантична структура назвкольорів в українськіймові //
Мовознавство. 1967. № 4.97. 112 c.
18.Лисиченко, Л. А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. Київ.,
Вид. Дім «Академперіодика», 2004. № 5-6., 36-41 с.
19.Парфьонова, Т. Б. Колоративи – компоненти ФО // Вісник Луганського
державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. Серія: Філологічні науки.
№ 9. Луганськ, 1998., 135-139 с.
20.Потебня, А. А. Думка і мова. Київ., СИНТО, 1993., 192 с.
21.Семашко, Т. Ф. Особливості семантики та функціонування слів-
колоративів в українській фразеології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
філол. наук [електронний ресурс] . Київ., 2008., 27 с. URL:
http://enpuir.npu.edu.ua:8080/123456789/501 (дата звертання: 02.12.2021)
22.Серов, Н. В. Цвет культури: психология, культурология, физиология.
Санкт-Петербург: Речь, 2004., 248 с.
23.Словник української мови та культури: вебсайт. URL: https://slovnyk.ua/
(дата звертання: 11.12.2021)
24.Топчій Л. М., Типологія колірної гами в мовознавстві. Науковий вісник
гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2017 № 29 том 1, 63-65 с.
25.Торбенська, І. В. Системні зв’язки фразеологізмів з колірним
компонентом // Актуальні проблеми менталінгвістіки. Черкаси, 2003. Ч.1. 181-187 с.

27
 SUMMARY
The course work is devoted to an extensive study of comparative analysis of the
semantic content of color vocabulary in English and Ukrainian. Analysis of Ukrainian and
English basic and rare colors and shades, analysis of color associations is performed. In
the practical part the peculiarities of translation of phraseological units (PU) with the help
of color vocabulary, their reproduction and comparative aspect of color names in
phraseological units of English and Ukrainian were considered.
The aim of the research is to describe and investigate a comparative aspect of the
semantic filling analysis of color vocabulary in the researched languages.
Color is one of the most important cognitive categories of human perception of the
environment, as well as the only cultural code, which is the way to overcome barriers in
interaction with native people.
In this work, we investigate the characteristics of symbolic values and the semantic
structure of color names as bearers of direct signs in English and Ukrainian. The definition
of color in English is mostly adjective, while in Ukrainian the color semes are found in
nouns, verbs, adjectives, derived from adjectives ₋ color names.
The first chapter introduces concepts of color that show certain features of antique
conceptualization, and its structure is a combination of human effort to understand the
color phenomenon and color perception. Color in the human imagination is a form of
emotion expression that is legitimately reflected in developed forms of emotional
vocabulary. Predicting the psychological impact of using color names other than fixed
color values, attention should also be paid to the specific context or classification relation
of the perceptual subject. Color parameters of brightness and saturation ₋ the basic
components of the concept of color drawing ₋ are optional for the semantic structure of
many color letters. If these parameters are updated, their representation is semantically
indivisible, indicating the uncertainty of the understanding of these parameters in the
human framework.
The analysis of the language material showed that there is no stable system of
expression means of light and color saturation in English, but that updating the seme
brightness/saturation in the semantic structure of the color denomination is
28
communicatively conditional, namely, the updating of this seme indicates an expressive or
additional information load in the certain situation.
Studying phraseological units of English and Ukrainian languages, which include
lexems for color designation, it is possible to state that color name is a part of PU in its
original meaning or, less rarely, acquires such semantic shade, which is attributed to the
meaning of the color itself. Lexeme on the color designation in English and Ukrainian
comparative expressions must have their original meaning.
Looking at PU, one component of which is the color name, we see that the meaning
of this component often differs from the same color name in free use. The word (in this
case the color) that is a part of the free expression is an independent lexical unit, and the
word that is a part of the PU loses some of its preliminary semantic features.
In general, the names of colors perform two main functions: distinguishing and
characterizing. Analysis of lexical-semantic values of color names showed that their
symbols in English and Ukrainian languages are different, but the concepts considered
have many similarities in color standards in different cultures. The existence of common
values is explained by the fact that speech reflects the same social experience. This is
especially true of the «colored triad» - white, red, and black. Such similarity of symbolic
values follows from the unity of human nature.
Color names as language means represent the values priorities and cultural
stereotypes of the society, change these stereotypes, and transform some values of color
into images. In phraseology, a word-concept becomes a word-image.
Thus, the symbolism of colors is a continuous dynamic process of accumulation of
specifically classified information, which reflects the peculiarities of the national
mentality.

29
30