Тема 2.2. Досягнення й особливості культури Давнього Сходу.
Досягнення культури Давнього Єгипту. Особливості міфології, релігії та мистецтва
Цивілізація Стародавнього Єгипту, що виникла близько 4000 років до н. е.,
була однією з найдавніших у світі. Сприятливі природні умови сприяли дуже ранньому розвитку культури і мистецтва в Стародавньому Єгипті. У цю епоху стародавні єгиптяни уміли робити з дорогоцінних металів ювелірні прикраси витонченої роботи, з'явилася писемність, поступово стали накопичуватися наукові знання. Давньоєгипетська мова відома вченим за величезною кількістю збережених написів ієрогліфічної писемності, виконаних на камені і папірусах. Єгипетська мова є однією з найдавніших мов світу, що мали писемність — найраніші зі стародавніх текстів, що дійшли до нас, припадають на рубіж 4-го і 3- го тисячоліть до н. е. Одним з найвизначніших досягнень єгиптян була система писемності, яка могла передавати багато відтінків думок, складні рухи людської душі. Архітектура Стародавнього Єгипту відома за спорудами гробниць — піраміди Гізи , храмових і палацових комплексів — Луксорський храм, палаци Амарни. У Стародавньому Єгипті не було однієї загальної релігії, а була різноманітність місцевих культів, присвячених певним божествам. У галузі науки, медицини та математики Стародавній Єгипет досяг високого для свого часу рівня. Традиційний емпіризм, про що свідчать папіруси Едвіна Сміта і Ербеса (бл. 1600 р н. е.), вперше з'явився в Стародавньому Єгипті. Протягом понад 3500 років художники дотримувалися форм і канонів, які були розроблені ще за часів Стародавнього царства, дотримуючись строгого набору принципів, які зберігалися навіть у періоди іноземного впливу і внутрішніх змін. Ці художні стандарти виражалися в простих лініях, формах, характерній плоскій проєкції фігур, без показу просторової глибини, що створювало відчуття порядку і балансу композиції. Зображення та текст були тісно переплетені на усипальницях і стінах храмів, гробницях, стелах і статуях. Фарби отримували з мінералів, таких як залізна руда (червона і жовта охра), мідні руди (синя і зелена), сажа або деревне вугілля (чорна) і вапняк (біла). Їх могли змішувати з гуміарабіком для в'язкості і розділяти на шматки, які можна було за необхідності змочити водою. Хоча канони давньоєгипетського мистецтва зберігалися впродовж тисячоліть, але художній стиль деяких періодів віддзеркалював зміну культурних і політичних поглядів. Так, в Аварісі знайдено фрески в мінойському стилі, що з'явилися після вторгнення гіксосів, а в період правління Ехнатона набуло розвитку «Амарнське мистецтво», для якого характерне реалістичне зображення навколишнього світу . Мистецтво часів Ехнатона звернулося до ще незвіданого: до простих почуттів людей, до їх душевного стану. У творах амарнського стилю зруйнована броня душевної непроникності: тут крики і стогони плакальників, тут похмура покірність полонених негрів, тут, зрештою, ліричні сцени сімейного життя Ехнатона, — він обіймає дружину, пестить дітей.