3.

Ім’я та прізвище Столянова Наталія

Дата 06.05.2020

Група 10а

Наведіть приклади зазначеного у завданні художнього прийому з художньої

літератури.

Поетична лексика

1. Антоніми- «Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє... лани, гаї,
сади. І ми, жартуючи, погнали, чужі ягнята до води.» (Т.Шевченко)
2. Історизми- „З передсвіта до вечора… // Бряжчить шабля о шеломи, //
Тріщать списи гартовані“(Т.Шевченко) - шелом (старовинний головний убір,
який захищав вояка від ударів холодної зброї).
3. Неологізми- «І тільки степ, і тільки спека, спека,і озерявин проблиски
скупі.» (Л. Костенко)
4. Архаїзми - „Ясновельможний, на воронім коні, // Блисне булавою — море
закипить…“ (Т. Шевченко)
5. Варваризми- «Дурнi хахли! Iдiть злоровi! Што значить проста мужва?
Нiякого понятiя нєту, нiпкой делiкатной хвантазiï… так i пре!»
( з комедiï М.Старииького «За двома зайцями»)

Тропи

1. Метафора- « Довго спали вітри у ярах на припоні,

Довго тиша гнітюча полями повзла,
І стояли дерева німі на осонні,
Знемагала в пилюці вечірня імла.»( В. Симоненко)

2. Синекдоха- «Кругом листочки обведу тай списую Сковороду» (Т. Шевченко)

3. Сарказм- поема Т. Шевченка «Кавказ»,:
«По закону апостола
Ви любите брата!
Суєслови, лицеміри,
Господом прокляті!»
4. Гіпербола- «Давно, давно вже Київ панував. // Його церкви аж хмари
зачіпали» (А. Метлинський)
5. Епітети- «Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї,
самодзвонними:
йде весна
запашна,
квітами-перлами
закосичена.» (П. Тичина)
Синтаксичні фігури

1. Риторичне звертання- «Британіє! Це пам'ятаєш ти?» (Микола Бажан).

2. Анафора- «Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні, Тобі
одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні.» (М. Рильський)
3. Інверсія- „Гойдається вечора зламана віть, // мов костур сліпого, що
тичеться в простір // осінньої невіді”.( В. Стус)
4. Епіфора- “Мені б хотілося знати, чому я титулярний радник? Чому саме
титулярний радник?”( М. Гоголь)
5. Безсполучниковість (асиндетон)- «Ліс, вогонь, кобзар, козаки, ціла
картина десь ніби чарами зникла». (Іван Нечуй-Левицький).
6. Епіфора- (Тарас Шевченко, "До Основ'яненка"):
«...Вернітеся!» - «Не вернуться! -
Заграло, сказало
Синє море. - Не вернуться,
Навіки пропали!»