Традиційно Україна святкує Різдво 7 січня.

У кожному регіоні воно має свої

особливості і свої звичаї.
🟩 Що спільного? 🟩
🔹 Піст. За 40 днів до Різдва починається Різдвяний піст – один із найдовших у році.
Він триває 40 днів і проводиться, щоб очистити душу та тіло перед Різдвом.
🔸 Святий вечір. 6 січня традиційно святкують Святий вечір, обов'язковим атрибутом
якого є 12 пісних страв на столі. Святі вечері можуть бути різним, але їхня кількість
залишається сталою. Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися та
сперечатися.
🔹 Кутя. Незалежно від області головною стравою святкового столу є кутя. Перед тим,
як почати трапезу, всі обов'язково пробують кутю. Щоправда, готують її у кожному
регіоні по-своєму. Кутя – це одна з 12 страв, які українці готують до святкового столу.
🔸 Дідух. Головною окрасою будинку є дідух – сніп пшеничних стебел, що символізує
дух наших предків та символ добробуту, багатства, оберіг роду. Хоча у сучасній
Україні ця традиція збереглася здебільшого тільки у західних областях України.
🔹 Колядки. З вечора 6 січня заведено колядувати з великою зіркою в руках:
колядники співають різдвяні пісні. Вважається, що чим більше колядників прийде до
будинку, тим більше статків і багатства буде в сім'ї протягом наступного року.
🔸 Ворожіння. Традиція гадати в ніч на Різдво давніша, ніж саме Різдво в Україні.
Також вважаються пророчими сни з 6 на 7 січня.

🟧 Історія Різдва у Києві 🟧

Колишні хутори (Куренівка, Пріорка) та передмістя почали входити до складу міста.
Ці зміни меж міста стають зоною контакту між дуже давньою традицією відзначення
Різдва, пов’язаною з циклічним календарним уявлення про світ і нової традиції,
запозиченої з Європи.
І початку XIX століття відзначення Різдва для киян практично не відрізнялось від
давно усталених традицій у селах. Вечеря починалась із традиційної молитви, а
закінчувалась колядками.
Вже у другій половині XIX ст. до автентичного укладу святкування Різдва внесли свої
корективи. І до традиційних різдвяних атрибутів приєдналась ялинка. Щоправда,
дозволити собі зелену «красуню» тоді могли лише заможні родини.
На Різдво мешканці міста здебільшого обмежувались гостюванням у родичів. Не було і
міського декорування. Але вже ближче до кінця XIX - на початку XX століть з’явилися
і стали популярними гучні святкування Різдва зі смаколиками, танцями та
подарунками влаштовували також школи, гімназії̈ та інститути шляхетних дівчат.
З приходом радянської влади, давні традиції відзначення Різдва намагались всіма
способами знищити. А тих, хто ігнорував заборони, переслідували. Поступово у
штучний спосіб замість Різдва головним зимовим святом став Новий Рік - з ікрою,
олів’є та ялинкою, яку більшовики зумисно зробити вже новорічним атрибутом.
✅ Цікаві факти про Різдво у Києві ✅
✔️ На Черкащині та Київщині, на відміну від інших регіонів, виносячи кутю на
покуть, жінка мала говорити певні слова: «Кутю на покуттю, узвар — на базар, а
пироги — на торги: кво-кво…». Виносити кутю у цих регіонах мала право тільки
жінка. А діти в цей час мали їй піддакували «Цяп-цяп». Після даного обряду хазяйка
дому підходила до своїх діток і трохи скубала їх за чубчики із словами «Чуб-чуб». Це
робилося для того, щоб квочки неслись, а курчата були чубатими.
✔️ Кутя готувалася в основному з ячменю. Пшеничну кутю з медом могли собі
дозволити лише заможні.
✔️ У деяких частинах Київської області немає традиції ставити на стіл 12 страв
(переважно у північних районах).
✔️ Також у північних районах Київщини діти в давнину напередодні Святвечора
обв’язували соломою стовбури груші, які вважалися символом садовини.
✔️Містичним звичаєм, який зберігся і до сьогодні, залишається обряд із часником –
його ставлять на краях столу, щоб не пускав злих духів до родини та оберігав протягом
року (також у північних районах).