Практичне заняття № 8

СИНТАКСИС. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. РЕЧЕННЯ

1. Предмет синтаксису. Одиниці синтаксису.
Синтаксис (гр. syntaxis – побудова, поєднання, порядок) – розділ граматики, що
вивчає систему синтаксичних одиниць і правила їх функціонування.
До предмета синтаксису в сучасному мовознастві відносять і систему
синтаксичних одиниць, і їх структуру та семантику, синтаксичні зв'язки і
семантико-синтаксичні відношення, порядок слів усередині речення, загальні
властивості речення як автономної одиниці мови й висловлювання як частини
тексту тощо.
Три основні синтакичні одиниці: речення, словосполучення, надфразна єдність,
або складне синтаксичне ціле.
- Словосполучення це мінімальне, граматично оформлене поєднаний двох або
більше повнозначних слів, що, як і слово, мис номінативне значення.
- Речення — це основна синтаксична одиниця, що складається з окремих
словоформ та словосполучень і виконує комунікативну функцію.
- Група взаємопов'язаних між собою речень утворює надфразну єдність, або
складне синтаксичне ціле, — особливу синтаксичну одиницю, що має свої
правила і закони побудови. Цю одиницю називають ще складною синтаксичною
єдністю, чи просто зв'язним текстом. Вивчення надфразної єдності, або
складного синтаксичного цілого як сукупності речень, об'єднаних змістом,
граматичними зв'язками та інтонацією, є предметом синтаксису тексту,
надфразної єдності, чи складного синтаксичного цілого.
2. Поняття про словосполучення. Типи словосполучень.
Словосполучення - два чи більше повнозначних слів, об'єднаних синтаксичним
зв'язком. Наприклад: студентські збори, зустріч товариша, політ на Місяць.
словосполучення поділяються на такі типи:

Іменникові Прикметн Числівникові Дієслівні Прислівни-кові

икові
Щасливе ди- Сильний  Сорок Складати іспити, іт Надзвичайно весело, 
тинство, пе ду-хом, в п’ять соток и вулицею, спо- зовсім недавно
рша зуcт-річ, исокий н , сім днів стерігаючи уважно, с
зів’ялі квіти а зріст, идя-чи в класі
дуже гар
ний
3. Сурядні словосполучення, їх класифікація.
Сурядне словосполучення — це смислове й граматичне поєднання двох або
більше повнозначних слів як граматично рівноправних. Наприклад, поєднання
слів вогонь і вода є сурядним словосполученням
1. Єднальні (одномісні й багатомісні і (й), та; багатомісні ні... ні,
та ні... та ні, ані... ані, ні... ані), наприклад: Запахла осінь в'ялим
тютюном. Та яблуками, та тонким туманом
2. Зіставно-протиставні (а, але й, та (але), однак, зате, проте,
тільки, лише, хоч... але, хоч... зате, хоч... та, а втім, так, тим
часом, як... так і, не тільки {не лише)... а {але) й, не то що... а
(але), не так і... як), наприклад: Із вирію летять, Курличучи, ключі, А з моря вітер
дме, гарячий, нетерпливий...
3. Розділові (або, а то, чи, а чи, хоч, чи то, то... то, не то... не
то, як не... то, коли не... то, якщо не... то), наприклад: Добудь
нові слова, новії струни або мовчи
4. Градаційні (а й, а ще, а навіть, а до того ж, та навіть, та
ще й, не тільки... а {але) й, не тільки... а навіть, не стільки... скільки, не так... як),
наприклад: Чи не підупав він [Тичина] у своєму
мистецтві музичного вірша? Цілий ряд найдобірніших, найяскравіших поезій
показує, що не тільки не підупав, а навіть розвинувся, розгорнувся...
5. Приєднувальні (/, та, також:, і навіть, а й, та й, ще й, та
ще й, також:), наприклад: Майже вся драматургія Лесі Українки
та й значна частина її лірики є самостійним і часом до дерзновенность сміливим
переглядом світових мотивів
ри чоловіку... (Леся Українка).
6. Пояснювально-уточнюючі (або, тобто, а саме, як-от), наприклад: / він
катапультується, тобто вистрелює себе з літака
разом з сидінням
 Слова в сурядному словосполученні повинні бути одного плану за значенням:
яблуні і груші, читати й писати, літній і осінній. Іноді це можуть бути антоніми:
радість і сум, працювати й відпочивати, вранці й увечері. Але не можна
поєднувати сурядним зв’язком різнопланових за значенням слів: “сосни і
дерева”, “письменники і поети” (поети теж письменники), “працювати і шити”,
“літній і ранішній”.
4. Підрядні словосполучення, їх класифікація. Способи зв’язку слів у підрядному
словосполученні.
Слова в підрядному словосполученні об’єднані між собою як граматично
нерівноправні: одне — головне, друге — залежне.
Від головного слова ставиться питання, залежне — відповідає на поставлене
питання: погожий ранок (головне слово — ранок, від нього ставимо питання
який?; залежне — погожий, воно відповідає на поставлене питання); Такий
зв’язок між словами називається підрядним.
Залежно від того, якою частиною мови виражене головне слово, підрядні
словосполучення бувають:
іменникові: захід сонця, тихий вечір;
прикметникові: вогкий від роси, дуже вдалий;
числівникові: три тополі, сім братів;
займенникові: кожний з нас;
дієслівні: косити траву, тихо шелестів;
прислівникові: недалеко від дому, близько до річки.

Залежно від того, як головне слово пояснюється залежним, підрядні

словосполучення бувають:
додаткові — залежні слова відповідають на питання непрямих відмінків:
розмовляти з товаришем, допомога батькам;
означальні — залежні слова відповідають на питання який? чий?:
широкий степ, міст через Дніпро, батькова порада;
обставинні — залежні слова відповідають на питання різних обставин як? де?
куди? коли? і под.: широко розкинутися, линути вгору, розквітати напровесні.
5. Поняття про речення. Основні ознаки речення. Класифікація речень за метою
висловлювання, емоційним забарвленням та характером вираженого ставлення
до дійсності.
Речення — це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну та
смислову завершеність і служить для спілкування.

Предикативність

Віднесеність змісту речення до дійсності. Мовним втіленням предикативності є

Предикативність речення завжди присудок або головний член
усвідомлюється в площині певного способу, односкладного речення. Модальність
часу, а в більшості випадків також і особи. формує предикативність мовлення,
Предикативність завжди доповнюється певним
втіленого в реченні
типом модальності

Модальність

Якщо повідомлення повністю відповідає

дійсності - це реальна модальність. Якщо
повідомля ється про щось можливе, бажане,
очікуване, -це ірреальна (нереальна)
модальність. Думка, яка виражається реченням,
сприймається в граматичних значеннях
дійсного, умовного чи наказового способу
Модальність, що виражає характер
віднесеності висловленого в реченні до
дійсності, також знаходить втілення у
вставних словах і словосполученнях,
модальних частках

Відносна закінченість змісту речення

Думка, що її виражає речення, ніколи не

сприймається як абсолютно закінчена, Речення завжди виражає відносно
завершена, бо це означало б остаточний вияв закінчену думку
думки

Логічна сутність речення

Для опису речень у цих вимірах

Ця ознака речення передбачає виявлення й
характеристику зв'язків, співвідношень між
реченнями як мовними одиницями і
судженнями, питаннями, спонуканнями, які
виступають одиницями мовлення
використовуються такі основні терміни:
судження, предикат, суб'єкти судження,
зв'язка; питання, спонукання, об'єкт,
атрибут. Предикат і суб'єкт становлять
предикативну основу двоскладного
речення

Граматична організація речення

Кожне речення являє собою синтаксично

організовану мовну й мовленнєву одиницю.
Будь-яке речення сформувалось за певною
граматичною схемою, елементами якої Синтаксичну будова речень становить
виступають або члени речення (щонайменше властива їм зовнішня та внутрішня
один член речення), або словосполучення (не структура
менше одного). Немає речення хоча б без
одного члена речення. Тільки в реченні
формується структура членів речення

Інтонаційна завершеність речення

Інтонацією розрізняють такі основні Інтонація, як обов'язкова ознака речення,

комунікативні різновиди речень, як речення
розповідні, питальні й спонукальні; кожен з
названих виявів інтонації може посилюватися
окличною інтонацією. Інтонація виступає
засобом оформлення речення
формується єдністю таких усномовних
взаємозалежних якостей: мелодикою,
інтенсивністю, наголосом, темпом і
тембром мовлення, паузами, логічним
наголосом

Класифікація речень за метою висловлювання, емоційним забарвленням та

характером вираженого ставлення до дійсності.
За емоційним забарвленням розповідні, питальні й спонукальні речення
поділяються на: емоційно нейтральні та емоційно забарвлені.

Емоційно нейтральні речення (неокличні) – це розповідні, питальні й

спонукальні речення з характерною для них інтонацією.
Емоційно забарвлені речення (окличні) – це розповідні, питальні, спонукальні
речення, оформлені окличною інтонацією, тобто інтонацією з різними
тембровими відтінками. Ці речення часто містять емоційні частки (що за; який;
ну й; годі бо, нумо; невже та ін.) та вигуки (гей, о, ах та ін). Напр.: Яка чудова
ніч! Невже я з’їв те яблуко-гібрид, що навіть дух його мені набрид?!
За характером вираження відношення до дійсності, — на стверджувальні і
заперечні
Якщо цей зв'язок усвідомлюється як реально існуючий, речення називається
стверджувальним; пор., наприклад: Вихователь творить найбільше багатство
суспільства —людину (В. С), де зв'язок між предметом мовлення {вихователь) і
тим, що про нього мовиться, усвідомлюється як справжній, реальний.
Заперечні речення — це такі речення, в яких зв'язок між суб'єктом і тим, що про
нього повідомляться, негативний. З граматичного погляду в цих реченнях
заперечується ознака підмета, виражена присудком, а їх граматичне оформлення
здійснюється за допомогою часток не, ні та повторюваних сполучників ні— ні,
ані — ані. Розрізняють речення загальнозаперечні (з простим і підсиленим
 запереченням), в яких заперечується присудок (наприклад, Нехай ні жар, ні
холод не спинить вас. —
Роздрукуйте цей файл. Вдома виконайте завдання 1, 2, 4, 6, 7, 10, 11
Завдання 1. Підготуйтеся до відповідей на теоретичні питання.

Сурядні словосполучення, лексико-семантичні розряди, мають вільну та відкриту

структуру.
Підрядні словосполучення
Завдання 2. Визначте лексико-семантичні розряди поданих словосполучень (лексичні,
фразеологічні, синтаксичні – вільні й нечленовані).
Лебедина пісня ф вовча зграя с
лебедина зграя с вовчий білет ф
лебедина вірність ф брати рушники л
дивитися уважно с брати речі с
дивитися вовком ф брати гору ф
дивитися крізь пальці ф давати пояснення с
легка артилерія л білий гриб л
легкий хліб ф білий папір с
легка ноша ф біла церква с
просте речення л Біла Церква л
просте завдання с море квітів ф
відро води с кінець вересня с
проводити консультацію л легені землі ф
3.
1.   Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі! (О. Олесь). 
Сурядного словосполучення немає,тому що сполучник “для” використовується в
підрядному словосполученні
2. Не хочу я ні вічності, ні слави (Л. Костенко). 
Сурядні словосполучення: “ні вічності, ні слави”-єднальне багатомісне
словополучення,  ні…ні-це сполучник.
3. По-діловому анчоусів ловили чайки, черкаючи то синь, то чорноту (М. Рильський). 
Сурядні словосполучення: “то синь, то чорноту”-розділове словополучення, то…то -
сполучник
4. І.Франко цікавився не тільки французькими класиками і романтиками, а й
символістами.
Сурядні словосполучення: 
-“французькими класиками і романтиками”- одномісне єднальне словосполучення,
сполучник “і”
-”французькими класиками і романтиками, а й символістами”-градаційне
словосполучення, сполучник “а й”

4.Головне   залежне
Зошит у клітинку- прислівникове

      намір прийти  - іменникове

      занадто спокійний- прикметникове

      ходити навшпиньки   - дієслівне

      мало говорить - дієслівне

      його відповідь - іменникове

      це запитання  - іменникове

      працювати по-новому  - дієслівне

      наше гасло - іменникове

      на вершині гори - прислівникове

      розмова по телефону   - іменникове

старший за брата  - прикметникове

схід сонця  - іменникове

гідний уваги  -прикметникове

помітивши мимохіть  - дієслівне

политий вчасно - прикметникове

надзвичайно дивно - прислівникове

згоден на все - прикметникове

щирий душею - прикметникове

завтра ввечері - прислівникове

далеко від дому- прислівникове

десь поблизу - прислівникове

5.
УЗГОДЖЕННЯ — тип синтаксичного зв'язку, за якого граматичні значення
стрижневого слова повторюються в залежному слові. Якщо в обох словах є рід, число і
відмінок, то вони повинні бути однаковими. Наприклад: велика радість, польовими
стежками; нім. eine neue Feder "нове перо".

КЕРУВАННЯ — тип синтаксичного зв'язку в словосполученні, коли одні граматичні

значення стрижневого слова викликають у залежному слові інші, але певні граматичні
значення, тобто форма залежного слова повністю зумовлюється стрижневим словом.
Наприклад: читаю книжку, захоплююсь книжкою.

ПРИЛЯГАННЯ — зв'язок між словами в словосполученні, який виражається позиційно

(порядком слів) або інтонаційно. Прилягають до стрижневого слова незмінні слова
(прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова). Наприклад: рух уперед,
слухати уважно, уміння аналізувати, нім. аrbeiten hier "працювати тут", sehr eifrig "дуже
старанно".
Ключі від помешкання-керування

      їхня обіцянка-узгодження

      зустрілися біля театру-керування

      обережніше кладіть-прилягання

      лагідна розмова-узгодження

прагнення переконати- прилягання

      сівши в крісло-керування

          співають ідучи-прилягання

      ні з ким не бачився- керування

      розказати вірш-керування

спіймати окуня-керування

      червоний від хвилювання-керування

      засліпити очі-керування

      ішов спроквола-прилягання

      у новій книзі- узгодження

      характерний для молоді- керування

      не виконав завдання-керування

         пісня про рушник- керування

      йти на риболовлю- керування

      світло місяця керування

      в’їжджена дорога-узгодження

      з чотирма студентами- узгодження

      готові до жнив- керування

      розквітаючи на клумбі-прилягання

6.

          Їзда верхи-приіменникове, власне прилягання(1)

      вивчити напам’ять - придієслівне , 1      

      гордий несказанно- приприкметникове,1

      дуже вдалий- приприкметникове, 1

      занадто холодно-приприслівникове власне прилягання

бажання працювати-приіменникове,1

       мрія подорожувати-приіменникове, 1

      іти стежкою-придієслівне, відмінкове прилягання(2)

      бігти наввипередки-придієслівне, 1

      відпочивати з користю-придієслівне,2

7.

Не запам’ятав правила- дієслівне,безпосереднє, сильне

   властивий початківцям -прикметникове, безпосереднє, слабке

   звільнений за власним бажанням- прикметникове, опосередковане, слабке

   сидіти за партою-дієслівне, опосередковане, слабке

   розбудити землю-дієслівне, безпосереднє,сильне

   гойдалися на човні- дієслівне, опосередковане, слабке

   схожий на ілюстрацію- прикметникове, опосередковане, слабке

   розсипатися маком-дієслівне, безпосереднє,слабке

   дума про майбутнє- іменникове , опосередковане, слабке

   кращий за мене- прикметникове, опосередковане, слабке

   співати їй- дієслівне, безпосереднє,сильне

8.

?????1.   Прошу прийти(кер), подав вечеряти, зайшов попрощатися(кер), вимагає

повернути(кер), доручаю тобі(кер).
2.   Мій зошит, зимовий ранок, вечірня година, танцювати танго( крім цього всі інші
узгодження, а це керування), п’ятий рік.
3.   Люблю землю(кер), освітлений сонцем(кер), битий негодою(кер), скласти
екзамен(кер), ідучи додому(прил)( все решта керування).
 4. Говорити голосно(прил), бажання дізнатися(прил), дуже помітно(прил), люблю
спів( крім цього всі інші прилягання, а це керування) , відлетіти восени(прил), відлетіти
у вирій(прил).

9.Випишіть з поданих речень словосполучення, схарактеризуйте їх за такими

ознаками: сурядні – за структурою (відкрита, закрита); за типом ССВ (єднальні, розділові,
зіставно-протиставні, градаційні); за наявністю/відсутністю сполучників; підрядні – за
морфологічним вираженням головного члена (дієслівні, іменникові, прислівникові,
прикметникові); за типом ССВ (атрибутивні, адвербіальні, об’єктні, синкретичні); формою
підрядного зв’язку (узгодження, керування, прилягання).

1.Легенька хвиля-підрядне, іменникове, атрибутивні,узгодження

Ледве помітно-підрядне, прислівникове, об’єктні, прилягання

2.Дідове обличчя- підрядне, іменникове, атрибутивні, узгодження

3.Сивий полин і листатий подорожник-сурядне, єднальні, наявний сполучник “і”,

відкрита структура
Сивий полин -підрядне, іменникове, атрибутивні, узгодження
Листатий подорожник-підрядне, іменникове, атрибутивні, узгодження

4.Темні хмари -підрядне, іменникове, атрибутивні, узгодження

“засіли на сніжних чолах гір і перекидаються гнівними словами”-сурядне,
єднальні,наявний сполучник “і”, відкрита структура
засіли на сніжних чолах -підрядне, дієслівне, керування, об’єктні
перекидаються гнівними словами -підрядне, дієслівне, керування, об’єктні

5.напровесні чи пізно восени -сурядне, розділове,наявний сполучник “чи”, відкрита

структура
злітаються над ставу тихе лоно і каламутять голубінь затону -сурядне,
єднальні,наявний сполучник “і”, відкрита структура
пізно восени -підрядне, прислівникове,прилягання,адвербіальні
шумливі табуни-підрядне, іменникове, узгодження, атрибутивні
тихе лоно-підрядне, іменникове, узгодження, атрибутивні
голубінь затону -підрядне, іменникове, узгодження, атрибутивні

6.лежить на горизонті грандіозною трояндою і збирається на ночівлю-сурядне,

єднальні, наявний сполучник “і”, відкрита структура
грандіозною трояндою-підрядне, іменникове, узгодження, атрибутивні

10.
1.        Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (М.Старицький)-
спонукальні, емоційно нейтральні. 2. Раз добром нагріте серце вік не прохолоне!-
розповідне, емоційно забаврлене (Т.Шевченко). 3. Вітер пісню співа стоголосо
(В.Симоненко)-розповідне, емоційно нейтральне. 4. Нехай же хоч ніч забуття принесе
(М.Вороний)-розповідне, емоційно нейтральне. 5. Чого являєшся мені у сні? (І.Франко)-
питальне, емоційно нейтральне. 6. Двори стоять у хуртовині айстр-розповідне,емоційно
нейтральне. Яка сумна й красива хуртовина!-розповідне, емоційно забарвлене
(Л.Костенко). 7. Чи ж неповторне можна повторити?-питальне, емоційно нейтральне
(Л.Костенко). 8. Ох, не повчайте молодих!-спонукальне, емоційно забарвлене Нехай
побудуть молодими!-спонукальне, емоційно забарвлене (Л.Костенко). 9. Лови летючу мить
життя! (Олександр Олесь).спонукальне, емоційно забарвлене 

11.
1.        Чи то не золоті джерела скресають під землею? (П.Тичина)-частковозаперечне 2.
Згаяного часу й конем не наздоженеш (Н.тв.)-загальнозаперечне. 3. Климко навіть не
поворухнувся (Г.Тютюнник)-загальнозаперечне. 4. На моє щастя, на материні прохання
ніхто не зважав (О.Довженко)-стверджувальне. 5. Як же тебе не проклинать, лукавая доле?
(Т.Шевченко)-стверджувальне. 6. І ми пили того чудного соку Снагу джерельну, а не
каламуть (А.Малишко)-стверджувальне. 7. Тільки не веселі, а смутні думки обхопили
материну голову (Панас Мирний)-стверджувальне. 8. Ти, мабуть, у світі нічого не боїшся
(Марко Вовчок).-загальнозаперечне