Ра́діо (від лат.

radio — випромінюю) — загальна назва методів безпровідного

передавання та отримання інформації за допомогою електромагнітних хвиль
радіочастотного діапазону. Передавання інформації здійснюють у системах
радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, радіокерування, активної радіолокації
тощо. Словом радіо також скорочено називають радіомовлення — засіб масової
інформації, призначений для широкої аудиторії, й побутові радіоприймачі
Як мас-медіа радіо набуло популярності на початку XXI століття. У другій
половині ХХ століття його популярність поступилася телебаченню, але радіо
досі (на початок XXI-го століття) залишається доволі популярним, конкуруючи
з телебаченням та Інтернетом. У час свого розквіту радіо було потужним
засобом масової пропаганди й тому технічним засобом, що значно вплинув на
історію людства. Діапазон радіопередач, проте, дуже широкий, крім новин і
пропагандистських матеріалів, радіопрограми включають трансляцію
розважальних передач: музики й театральних постановок, спортивних подій,
освітніх програм тощо.
Питання першості у відкритті радію у різних країнах трактується по-різному,
тому що розвиток радіо був еволюційним, протягом двох століть. Теоретичні
засади радіо були сформульовані англійським вченим Джеймсом Кларком
Максвеллом 1878 року. Практичне підтвердження теорії Максвела 1886 року
здійснив німецький вчений Генріх Герц, який побудував передавач і приймач
радіохвиль та дослідив їхню інтерференцію, дифракцію, поляризацію, відбиття.
Це дало потужний поштовх для практичного використання отриманих
результатів і побудови досконаліших приймальних та передавальних пристроїв.
Радіомовлення супроводжує людей упродовж дня, поступаючись хіба що
увечері телевізійним новинам і програмам. Але, згідно з опитуваннями
соціологів, радіо вже не є основним джерелом інформації для більшості
українців – люди слухають радіо здебільшого як звукове тло вдома, у
транспорті, на роботі тощо. Фахівці вважають, що українці охоче слухатимуть
новини та інформаційні програми на радіо, якщо воно перейде на цифрові
стандарти мовлення. Станом на 2013 рік мережа радіомовлення України
потребує технічної модернізації відповідно до європейських стандартів,
зазначають фахівці Національної телерадіокомпанії. А Національна рада з
питань телерадіомовлення розвиток цифрового телерадіомовлення називає
одним зі своїх пріоритетів
Журналісти, які працюють у радіоефірі, відзначають, що інтернет дозволяє
радіомовленню розвиватись, базуючись на сучасних технологіях, але вважають,
що відмовлятись від класичного радіоефіру не варто. Класичне радіо – буде
існувати завжди. Бо ж є жителі сільських місцевостей, є багато людей, які не
мають телевізора, комп’ютера, інтернету. Але фактично в усіх встановлені
якісь, нехай і старенькі, радіоприймачі і люди просто радіо слухають
фоном.Люди радіо слухають не для того, щоб почути конкретну програму, а
просто це радіо постійно супроводжує їхнє життя Щоправда, на відміну від
радянських часів, нині українець має змогу обрати радіостанцію, яка йому до
вподоби, і відмовитись від радіоприймача, слухаючи улюблену радіостанцію в
інтернеті