Прочитайте текст і виконайте завдання.

1. Назвіть історичні події, про які йдеться в тексті.

2. Скажіть, де відбувалися згадані в тексті події.
3. Проаналізуйте подію, що відбулася 24 серпня 1991 р., за планом:
1. Причини події.
2. Привід до події.
3. Назва події.
4. Наслідки події.

------------------------------------------------------------------------

Прочитайте текст і виконайте завдання.

1. Назвіть історичні події, про які йдеться в тексті.
2. Скажіть, де відбувалися згадані в тексті події.
3. Проаналізуйте подію, що відбулася 24 серпня 1991 р., за планом:
1. Причини події.
2. Привід до події.
3. Назва події.
4. Наслідки події.

НЕЗАЛЕЖНА Україна.
Україна має тисячолітню традицію державності — Русь і Королівство Руське, Велике князівство
Литовське, Козацька держава, державні утворення ХХ (20) століття.
Проте українські землі не раз потрапляли до складу інших держав. Одним із найбільш жорстоких
було панування комуністичної влади, що встановилася в Україні у 1921 р. З тих часів українцям
довелося зазнати чимало лиха. Зокрема, з вини комуністичної влади мільйони українців загинули
під час Голодомору 1932–1933 рр. Однак український народ завжди прагнув волі. Наприкінці 1980-х
років, коли комуністичний режим вже був слабким, з новою силою розгорнулася боротьба
українського народу за незалежність.
І от 24 серпня 1991 р. Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.
Українському народу вдалося відновити вільну державу. Невдовзі, 1 грудня 1991 р., на
Всеукраїнському референдумі 90,32 % населення України підтвердили бажання жити в незалежній
Україні й обрали першого ПрезидентаУкраїни Леоніда Кравчука.
Результати цього референдуму заклали початок міжнародного визнання України іншими
державами. Демократичний розвиток України не був простим. Європейський вибір, права людини і
цінності демократії відстоювали українці під час Помаранчевої революції 2004–2005 рр. Та
Революції гідності 2013–2014 рр. У 2014 р. Розпочалася збройна агресія Росії на сході України. 24
лютого 2022 р.вона переросла в повномасштабну війну. Та героїчний український народ об’єднався
і дав гідну відсіч ворогові. На захист України постав увесь демократичний світ.

Активне громадянство найкраще пізнається через дію, а не через повчання, саме тому опановувати його слід через практичні
вміння й навички, цінності й схильності, які можна отримати й розвинути завдяки щоденній практиці участі в житті школи як
моделі громади.

освіти, контроль її якості та посилення соціального захисту всіх учасників та учасниць освітнього процесу.

У контексті розвитку державно-громадської системи управління освітою зростає вплив місцевих громад на формування
місцевої освітньої політики, що має враховувати державну освітню політику й місцеві економічні, соціальні, культурні та інші
особливості.

Державно-громадська система управління освітою характеризується широкою автономією освітніх закладів. Автономія —
право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування: самостійність, незалежність і відповідальність в ухваленні рішень
щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та
межах, визначених Законом України «Про освіту»31.

Разом із запровадженням автономії освітніх закладів посилюється їхня відповідальність перед суспільством за якість
наданої освіти. Громада зацікавлена в існуванні закладу загальної середньої освіти та його ефективному розвитку.

Громадське самоврядування в закладі освіти — це право учасників і учасниць освітнього процесу безпосередньо або через
органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу, захисту
своїх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, — а також брати участь у громадському нагляді (контролі) та в
управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами цього закладу32.

Громадське самоврядування в закладі освіти слід здійснювати з дотриманням пріоритету прав і свобод людини та
громадянина; верховенства права, взаємної поваги та партнерства, репрезентативності органів громадського самоврядування,
громадських об’єднань та інших інститутів громадянського суспільства і правоможності їх представників, обов’язковості
розгляду пропозицій сторін, пріоритету узгоджувальних процедур, прозорості, відкритості та гласності, обов’язковості
дотримання досягнутих домовленостей, взаємної відповідальності сторін33.

У закладі освіти можуть діяти органи самоврядування працівників і працівниць цього закладу, органи учнівського
самоврядування, органи батьківського самоврядування та інші органи громадського самоврядування, утворені відповідно до
установчих документів закладу освіти34.

Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначає Закон
України «Про повну загальну середню освіту» та установчі документи закладу освіти.

31 Ст. 1 ЗУ «Про освіту». 32 Ст. 28 ЗУ «Про освіту». 33 Частина 8 ст.70 ЗУ «Про освіту».34Ст.28 ЗУ «Про освіту».

У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування закладу освіти не мають права втручатися представники
іншого органу громадського самоврядування цього закладу освіти35.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти — загальні збори (конференція) колективу
закладу освіти, які скликаються не менше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників та
учасниць освітнього процесу (за наявності — органів самоврядування)36.
 Шкільне самоврядування — не ієрархічна структура: кожна форма самоврядування (учнівське, вчительське, батьківське)
має свої повноваження. Не можна говорити, що шкільна рада важливіша, ніж учнівська. У кожного з цих органів є власне коло
питань, на рішення яких вони впливають37.

Щоби шкільне врядування було ефективним, воно має стати спільною справою учнівства, батьків і вчителів.
Самоврядування не може підпорядковуватися директору школи — навпаки, воно має впливати на його роботу. До того ж
керівництво школи не може покладати на учасників освітнього процесу свої адміністративні функції38.

Самоврядування представляє інтереси учасників та учасниць освітнього процесу, однак не може ними керувати. Учасники
й учасниці освітнього процесу обирають представників чи представниць і довіряють їм брати участь в управлінні школою від
свого імені. Органи шкільного самоврядування представляють тих, хто їх обрав, і захищають права та інтереси своїх
виборців39.

Органи самоврядування та керівництво школи взаємодіють і впливають на роботу одне одного. Втім, якраз
самоврядування має найбільше впливати на роботу директора, а не навпаки, адже через систему самоврядування учасники та
учасниці освітнього процесу висловлюють свої думки й побажання до керівництва школи40.

Органи шкільного самоврядування повинні вирішувати шкільні проблеми. Основою їхньої діяльності має бути захист і
просування інтересів учасників та учасниць освітнього процесу в межах школи. Органи, що займаються будь-якою іншою
діяльністю, не можна зараховувати до шкільного самоврядуванн

35 Ст. 27 ЗУ «Про повну загальну середню освіту».

36 Ст. 27 ЗУ «Про повну загальну середню освіту

●Авторитарний стиль управління передбачає одноосібне вирішення адміністрацією всіх питань, які стосуються
життєдіяльності школи. ●Демократичний стиль управління передбачає розподілену відповідальність за рішення й
широку залученість учасників та учасниць освітнього процесу до вирішення питань, які стосуються життєдіяльності
школи. ●Партнерство — ключовий принцип і базова цінність демократичного врядування в закладі освіти.

Самостійне завдання
Поміркуй, як учнівська, вчительська й батьківська спільноти, інші жителі територіальної громади та місцева влада беруть участь в
 управлінні вашою школою. До вирішення яких шкільних питань їх залучено?

Наведи відповідні приклади, заповнивши таблицю «Врядування в нашій школі».

Рівні Інформування Консультування Спільне Делегування

участі/ повноважень
ухвалення
Сфери
участі рішень

Адміністраці Адміністрація Адміністрація Адміністрація

я школи школи школи ініціює школи делегує
спільне повноваження
інформує консультується самостійно
про перед ухвалення
ухвалені вирішити певне
ухваленням рішень з питання
рішення
щодо рішень з певного
певного певного питання
питання питання

Учнівська
спільнота

Вчительсь
ка
спільнота

Батьківсь
ка
спільнота
Інші жителі
й жительки
територіаль
ної громади

Місцева
влада

Вправа 1
«Урядування в школі» Формат роботи: метод «МЕТАплан», робота

Необхідні ресурси: папір формату А1 (5 шт.), маркери, червоні й зелені наліпки

Навчальна активність
Учасники та учасниці об’єднуються в 5 груп:
1 група: учнівська участь;
2 група: батьківська участь;
3 група: участь працівників закладу освіти;
4 група: участь представників місцевої влади;
5 група: участь інших місцевих жителів.
Завдання для груп: подумати й зафіксувати за допомогою МЕТАплану, як учасники та учасниці освітнього процесу, котрих
представляє ваша група, беруть участь в управлінні закладом освіти.

Рис. 9. МЕТАплан
Після того, як спікери та спікерки представили напрацювання своїх груп, учитель(ка) мотивує клас до обговорення ознак
демократичного й авторитарного управління закладом освіти, апелюючи до тез, зазначених у позиції «Як є?». Усі висловлюють свої
припущення, а вчитель(ка) фіксує біля відповідних написів кольорові наліпки:
●червона наліпка — ознака авторитарного управління закладом освіти; ●зелена наліпка — ознака демократичного управління
закладом освіти.