Про що замовчує ВВП?

What GDP is silent about?

Нудьга Анна УЗ-01

Як відомо, валовий внутрішній продукт (ВВП) є найбільш

використовуваним показником оцінки економічної діяльності і належить
до ключових показників Системи національних рахунків (СНР). Безліч
інших показників будуються на його основі або співставляються із ним.
Однак вчені погоджуються, що цей показник недостатньо правильно
відображає соціальну складову розвитку, практично нічого не говорить
про добробут населення в кожній країні.
Концептуальне агрегування результатів економічної діяльності було
запропоноване лауреатом Нобелівської премії з економіки С. Кузнєцом у
січні 1934 р., коли він представив Конгресу США доповідь
«Національний дохід, 1929-1932 рр.», в якій запропонував оцінювати
розвиток країн за показником ВВП. Водночас він зауважив, що «навряд
чи можна вивести добробут нації з показника національного доходу».
ВВП є лише інструментом, що допомагає вимірювати ефективність
економіки, проте він не є показником добробуту і не може бути
інструкцією для прийняття довгострокових економічних рішень. Однак
саме з того часу більшість країн світу імплементували його ідею в свої
статистичні служби. З 1970-х рр. розпочалася критика ВВП як
універсального показника, коли американські економісти Дж. Тобін та В.
Нордхаус відмітили, що він не включає в себе т.з. «неринкові елементи»
– домашні господарства, сектор публічних послуг, соціальні служби, не
враховує проблем, пов’язаних із забрудненням навколишнього
середовища, існуванням тіньової економіки. Наприклад, затори на
дорогах чи високий рівень злочинності можуть збільшити показник ВВП,
оскільки призводять до зростання споживання і вироблення бензину або
витрат на утримання в’язниць. Проте чи потрібно країні економічне
зростання у такий спосіб?
Сьогодні в багатьох дослідженнях вже відбулося переосмислення
ролі економічного зростання для прогресу людства, зміщення акцентів із
політики максимізації зростання на політику забезпечення гідного рівня
життя, в якій, крім доходу, важливу роль відіграють інші фактори (освіта,
охорона здоров’я, екологія, забезпечення прав людини). Такі вчені як С.
Престон, Ч. Кенні, В. Істерлі за допомогою економіко-математичних
моделей підтвердили статистично незначущий зв’язок між змінами
доходу і показниками якості життя – очікуваною його тривалістю,
освітою, охороною здоров’я, політичною свободою, нерівністю. Т.
 Пікетті в своїй праці «Капітал у ХХІ столітті» обгрунтував, що зростаюча
в світі нерівність пояснюється перевищенням ставки доходності на
капітал над темпами економічного зростання. Вчений наголошує на
необхідності застосування прогресивної шкали оподаткування доходів та
оподаткуванні багатства.
Загалом, претензій до ВВП як узагальнюючого індикатора можна
виділити кілька:
1. ВВП вимірює лише ринкове виробництво, ігноруючи товари і
послуги, що надаються без цін.
2. Вимірювання антиблаг (наприклад, будівництво в’язниць,
споживання алкоголю та тютюну) та ігнорування проблем сталого
розвитку.
3. Зростання ВВП може супроводжуватись зростанням бідності, ВВП
також нічого не говорить про розподіл ресурсів, нерівність всередині
суспільства.
4. ВВП не враховує наслідки забруднення довкілля та тінізацію
економічної діяльності, вплив на здоров’я, щастя, стосунки між людьми, їх
особисту безпеку.
Поміркуйте над наступними питаннями:
1. Розширте та деталізуйте «звинувачення проти ВВП», наводячи
додаткові приклади.
Борги, нерівність та низька продуктивність підривають традиційний бізнес-
цикл, і в розвинених країнах нові категорії сприйняття добробуту, такі як щастя та
гнучкість ринку праці, потребують іншого підходу до оцінки економіки, належним
чином поки що не вивчено впливу технологій на макроекономічну статистику. Усе це
змушує переосмислити роль ВВП як ключового показника економічного розвитку.
Статистику зокрема спотворюють цифрові технології. Наприклад, виробничою
діяльністю, яка не враховується за підрахунку ВВП, займаються домогосподарства.
Вони використовують свої активи (приміщення, машини або навички) для отримання
доходу, а також займаються виробництвом цифрових товарів вдома (знімають відео
та ведуть блоги або створюють програмне забезпечення та надають інноваційні
медичні послуги). споживачі все більш активно користуються зарубіжними
платформами.
Крім того, у ВВП безліч вад як показник добробуту. Він, наприклад, не
враховує розподілу благ. Метою економічної політики має стати щастя, проте
покращення матеріальних стандартів життя не робить людей щасливішими.
Включати до оцінок соціального добробуту необхідно питання довкілля, соціального
впливу та технологічного процесу.
Ідея про те, що ВВП не завжди коректно відображає добробут економіки, не
нова, вона існує багато десятиліть.
Наразі претензії до ВВП посилилися у зв'язку з цифровізацією.Наприклад,
сервіси спільного користування машинами, бронювання готелів замінюють цілі
сектори економіки, які робили внесок у ВВП.
 2. Якщо врахувати, що міжнародний проект «Web Communities for
Statistics and Social Innovations» започаткував створення веб-ресурсу
www.wikiprogressdata.org, на якому узагальнено усю доступну
інформацію про офіційні та неофіційні ініціативи із вимірювання
добробуту і прогресу, то які показники сьогодні пропонується
використовувати замість ВВП для оцінки соціально-економічного
розвитку? Розгляньте детально зміст кількох з таких показників,
порівнюючи їх між собою. Який з існуючих та нещодавно
запропонованих показників має більше шансів стати де-факто
міжнародним стандартом для оцінки прогресу країн світу з соціальної,
а не лише економічної точки зору?

Один із альтернативних методів оцінки добробуту економіки — «зелений»

ВВП. Для його підрахунку із традиційного ВВП віднімається вартість екологічних
витрат. Наприклад, зараз при розливі нафти витрати, пов'язані з його усуненням,
враховуються у ВВП і таким чином сприяють економічному зростанню. З іншого
боку, визнають аналітики, при застосуванні «зеленого» ВВП виникають проблеми із
достовірністю грошових оцінок якості довкілля. Один із найзатребуваніших підходів
до «зеленого» ВВП — стійкий національний дохід (Sustainable National Income, SNI).
Він показує, яку величину громадяни мають збільшувати свій дохід, щоб зберегти
поточний рівень добробуту, і навіть враховує ступінь деградації довкілля.
Ще одна перспективна альтернатива ВВП – індикатор справжнього прогресу
(Genuine Progress Indicator, GPI). При розрахунку GPI враховуються ті ж споживчі
дані, що й ВВП. Потім вони коригуються: з аналізу ВВП «віднімаються» такі
чинники, як нерівність доходів, витрати внаслідок зростання злочинності та
погіршення стану довкілля. Натомість враховується довгостроковий ефект від товарів
тривалого користування та громадської інфраструктури, а також ефект від
волонтерської та домашньої роботи.
Перевага GPI полягає в тому, що він, як і ВВП, має грошовий вираз.Таким
чином, GPI може бути середньодушовим показником економічного розвитку, за
допомогою якого можна зіставляти ситуацію в різних країнах та регіонах.

3. Оберіть із запропонованого переліку, а також доповніть його

іншими індикаторами, які віддзеркалюють соціальні та екологічні
аспекти економічного розвитку. Проаналізуйте в чому саме ці показники
кращі / гірші за ВВП.

№ Показник № По
каз
ни
к
1. Human Development Index 9. Happy Planet Index
2. Better Life Index 10. Misery Index
3. Overall Well-being Index 11. Global Innovation Index
 4. Bhutan Gross National Happiness Index 12. New Economy Index
5. Social Protection Index 13. Knowledge Economy Index
6. Global AgeWatch Index 14. Environmental Performance Index
7. Social Progress Index 15. Legatum Prosperity Index
8. Good Country Index n …
Ще одна альтернатива ВВП — індикатор скоригованих чистих накопичень
(Adjusted Net Savings, ANS), виражений як відсоток від GPI. ANS є
стандартним показником розрахунку обсягу накопичень, з якого віднімаються
витрати на споживання, вартість, що відображає масштаби виснаження
природних ресурсів, збитки від викидів вуглецю, і додаються витрати держави
на освіту. Негативний ANS означає виснаження запасів капіталу, позитивний
збільшення багатства.

ANS може використовуватись на країновому, регіональному та

глобальному рівнях. Недоліки цього показника полягають у тому, що він погано
відбиває стійкість економіки, оскільки дозволяє компенсувати проблеми з
природними ресурсами за рахунок виробництва та людського капіталу. ANS
використовується Світовим банком, ООН та ЄС.

Індекс людського розвитку (Human Development Index, HDI) — ще

один інтегральний показник, який щорічно розраховується для міжкраїнного
порівняння та вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості та довголіття
як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. HDI
містить три ключові елементи: «довге та здорове життя» (насамперед враховує
тривалість життя), рівень знань (зокрема, тривалість навчання у школі) та
валовий національний дохід на душу населення.

4. Якби ви складали власний індекс добробуту (якості життя) в

країні на основі 10 ключових показників (5 основних і 5 додаткових), то
які саме складові ви би включили в нього? Обґрунтуйте свій вибір.

1. Здоров'я
2. Політична Свобода
3. Клімат та географія
4. Сімейне життя
5. Громадське життя
6. Матеріальний добробут
7. Політична стабільність та безпека
8. Гарантія роботи
9. Індекс освіти (рівень грамотності дорослого населення країни (2/3
індексу) і сукупна частка учнів та студентів (1/3 індексу)
10. Доступність освіти (зведений показник того, наскільки вільним є
доступ до вищих навчальних закладів всіх рівнів)
Кількісно визначити всі зазначені індекси непросто. Вся складність полягає в
тому, як дати об’єктивну оцінку всім тим видам діяльності, які не мають ринкового
характеру а, отже, не можуть бути оцінені в грошовій формі в процесі вільного ринкового
обміну. Разом з тим, відсутність єдиного інтегрального показника розрахунку суспільного
добробуту населення країни є свідченням відсутності узгодженого підходу до визначення
структури такого показника та методологічних підходів до його вимірювання та
розрахунків його кількісний (економічних) та якісних (соціальних) складових. Таким
чином, обґрунтованою є подальша доцільності вивчення питання розрахунку суспільного
добробуту нації та необхідність удосконалення методичного підходу до його
вимірювання.
Зокрема, 20-22 червня 2012 у м. Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка
Бразилія) відбулася Конференція ООН зі сталого розвитку «Ріо+20», яка стала
найбільшою міжнародною подією десятиліття, та підтвердила незмінність глобального
курсу на сталий розвиток. Рішення конференції надали потужний імпульс до розв’язання
таких практичних питань: посилення інтеграції трьох складових сталого розвитку
(економіки, екології та соціального розвитку), зміна моделі розвитку в бік зеленої
економіки та зеленого зростання, вдосконалення методів вимірювання добробуту і
прогресу.
12 липня 2012 року у Києві відбулося засідання круглого столу за участю
громадськості та донорської спільноти на тему «Перспективи реалізації в Україні курсу на
«зелену» економіку та «зелену» промисловість у світлі рекомендацій Конференції ООН зі
сталого розвитку «Ріо+20». На даному засіданню також було розглянуто питання щодо
вдосконалення методів вимірювання добробуту і прогресу, зазначено недоліки методів
розрахунків та необхідність їхнього удосконалення.
Отже, безсумнівним є факт актуалізації питання окреслення показників, які,
крім ВВП, доцільно використовувати у розрахунках економічного та суспільного
добробуту нації, визначення підходів до вимірювання величини цих показників та
удосконалення алгоритмів їх розрахунку.