Есе по «Політології»

на основі прочитанної книги М. Вебер «Політика як покликання і як

професія»
Поняття політики у найширшому сенсі охоплює всі види людської діяльності, пов'язані з
керівництвом населенням, прагненням брати участь у владі чи впливати на неї.
Давайте подумаємо, що таке ж політика для людини, наприклад, професія чи рід занять.
У цій роботі Вебер дивиться на поняття політики з іншого погляду, замість ставити
актуальні питання, і намагається пояснити, чим політика схожа на професію чи професію.
Так він визначає політику. Політика, на його думку, включає безліч сфер впливу, як
державних, так і приватних. Однак у цьому тексті Вебер розглядає політику як
«політичний союз, те, що сьогодні спрямовує чи впливає лідерів націй».
Визначаючи політичні союзи та держави, Вебер повідомляє нам, що з соціологічної точки
зору це може бути зроблено лише на основі фізичного насильства, що застосовується як
політичними союзами, так і державами. На цій підставі він дійшов висновку, що єдиним
джерелом права на насильство є держава. «Держава є відношення панування людей над
людьми, засноване на виправданому (тобто визнаному виправданим) насильстві як
засобі». Вона має ґрунтуватись на безумовному підпорядкуванні авторитету тих, хто на
неї претендує.
Вебер малює державний устрій. На його думку, все підпорядковане двом засобам:
матеріальній винагороді та громадській пошані. Пан все віддає своїм васалам, а страх
втратити це спонукає до підпорядкування. Виходячи з цього принципу, Вебер пропонує
ділити державний устрій на «або цей штаб, чиновника, або ще кого-небудь, з покорою
якого можуть вважатися носії влади, - гроші, або будівля, військову техніку, флот,
коней…»
Насамкінець, я хотів би додати, що нині, особливо в нашій державі, більшість стереотипів
політичної аристократії зазнали серйозних змін порівняно з тією причинністю, яка
панувала за часів Макса Вебера. збільшувати. Точніше, концепція залишилася незмінною,
але методи та методи реалізації та засоби, необхідні для реалізації політики, дещо
змінилися. Політики у переважній меншості змушені розглядати політику як просту
професію чи роботу з реальною вигодою на регулярній основі, тому що вони залежать від
обставин, у яких вони живуть та визначають свої умови.