НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

Інститут телекомунікаційних систем
Кафедра ТК

Домашня контрольна робота з дисципліни

«Основи теорії телекомунікацій»

Виконав студент гр. ТЗ-01

Чирвон Андрій Олександрович

Варіант 26

Київ 2022
 Вихідні дані

Структурна схема системи передачі

Джерело формує певне повідомлення. Використовується алфавіт

джерела.
Кодер джерела перетворює кожен символ повідомлення на
послідовність прямокутних імпульсів. Тобто, кодер джерела перетворює
повідомлення написане згідно алфавіту джерела, на повідомлення,
закодоване згідно алфавіту каналу.
На цій діаграмі зображені прямокутні імпульси на виході кодеру джерела.
Кожен прямокутний імпульс має тривалість τ 0.

Часова діаграма на виході кодеру джерела

Модулятор перетворює первинний низькочастотний електричний сигнал

в високочастотний електричний сигнал. Це потрібно через те, що при
передаванні первинного електричного сигналу він буде швидко загасати,
і тому для передачі на великі відстані без значних втрат енергії потрібно
провести модуляцію.
На цій діаграмі в період часу, коли в кодовій послідовності стоїть
одиниця, присутні коливання із частотою f 0, а в період часу, коли в
кодовій послідовності нуль, коливання відсутні.

Часова діаграма на виході модулятора

Канал зв’язку - це середовище, через яке передається електричний

сигнал. В каналі зв’язку на сигнал діють завади, внаслідок чого
змінюється форма сигналу.
На цій діаграмі ми бачимо сигнал, який передається на вхід
демодулятора із каналу зв’язку. На даній діаграмі форма коливань
зіпсувалась, через дію шуму в каналі зв’язку.

Часова діаграма на вході демодулятора

Демодулятор приймає зіпсований сигнал, який надходить із каналу

зв’язку, виділяє обвідну низькочастотного сигналу, який моделювався на
передавальній частині, і повинен відновити сигнал, який передавався.
На даній діаграмі бачимо прямокутний сигнал з виходу декодера, який в
декодері джерела декодується в повідомлення, яке передавалось.

Часова діаграма на виході демодулятора

Декодер джерела проводить декодування у відповідності з тим кодом,

яким кодувалось повідомлення джерела в передавальній частині.
 Характеристики джерела повідомлень
Ентропія джерела
14
H ( A )=−∑ p ( ai ) log ( p ( ai ) ) ,
i=1

Де p(a i) – ймовірність появи символа

дв . од.
H ( A )=3,52218021
символ

Максимальна ентропія джерела

H ( A ) макс =log ( N ), N – кількість символів алфавіту.

дв . од .
H ( A ) макс =log ( 14 )=3,807
символ

Коефіцієнт надлишковості
H ( A )макс −H ( A )
K над =
H ( A ) макс

3,807−3,522 дв . од.
K над = =0,074
3,807 символ
 Побудова ефективного статистичного кода Шенона-Фано
Крок 1: Розташовуємо апріорні ймовірності літер в порядку спадання:

Крок 2: Символи отриманого алфавіту ділять на дві частини, сумарні

ймовірності символів яких максимально близькі один одному.

Крок 3: У префіксному коді для першої частини алфавіту

присвоюється двійкова цифра «0», другої частини — «1».
Крок 4: Отримані частини рекурсивно діляться і їх частинам
призначаються відповідні двійкові цифри в префіксному коді.

Отримали такий ефективний статистичний код:

Визначимо середню довжину кодової комбінації:

n=∑ n k∗p ( ai ),
i

n=4∗0,064+3∗0,102+4∗0,054 +4∗0,073+3∗0,092+ 4∗0,074+ 3∗0,102+6∗0,020+ 6∗0,026+4∗0,067+6∗

Швидкість передачі інформації каналом без завад дорівнює:

H (A)
Rбз =
n∗τ 0

3,807 дв . од .
Rбз = =714124930
3,554∗1,5∗10 −6
сек .
 Кодування джерела
Перші літери ім’я по батькові: АО
Кодова комбінація ефективного коду для цього повідомлення:
1101111110
Внесемо помилку в 1 біт. Отримали комбінацію:
0101111110
Процес декодування:
В декодер поступає комбінація 0, відповідний код Хаффмена відсутній,
код 01 також відсутній, код 010 відповідає літері «Б», отже декодер буде
вважати першим символом букву Б. Далі, розглянему наступну літеру,
кодова комбінація 1 відсутня, 11 відсутня, 111 відсутня, 1111 відсутня,
11111 відсутня, 111111 відповідає літері «П», а значить декодер
розшифрує повідомлення як «БП». В результаті декодування кодової
послідовності закодованої ефективним статистичним кодом отриманим
методом Хаффмена, отримали повідомлення «БП», що не збігається з
повідомленням «АО» яке було задане в умові і відповідно далі
кодувалось. З цього можна зробити висновки, що ефективний
статистичний код отриманий методом Хаффмена дуже вразливий до
помилок, і не здатний ні виявляти, ні виправляти помилки, а тільки
перетворює символи для подальшої передачі каналом.
Щодо можливості процедури стиснення повідомлення в системі
передачі, то вона неможлива, адже даний код має мінімальну
надлишковість, при якій виконується умова префіксності ефективного
статистичного коду.

Кодування каналу

Кодер каналу перетворює код джерела в завадостійкий код, щоб при

передачі трактом на нього при дії завад, пізніше можливо було знайти
помлки які утворились в результаті дії завад та виправити якщо
завадостійке кодування це передбачує. Після передачі каналом сигнал
потрапляє у декодер каналу який декодує сигнал таким методом, що
визначений для обраного завадостійкого коду.
 Кодування кодової послідовності кодом Хеммінга.
Побудуємо рівняння для визначення контрольних розрядів кода
Хеммінга.
Згідно умов варіанту нам дано таку твірну матрицю:

| |
1000 110
G0(7,4 )= 0100 101
0010 011
0001 111

Перевірочна матриця:

| |
1101 100
H 7,4 = 1011 010
0111 001

З перевірочної матриці будуємо рівняння кодування:

b 1=a1 ⊕a2 ⊕a4 b 2=a1 ⊕ a3 ⊕ a4 b 3=a2 ⊕a3 ⊕ a4

Із рівнянь кодування будуємо рівняння декодування:

S1=a¿1 ⊕ a¿2 ⊕a ¿4 ⊕ b¿1 S2=a¿1 ⊕ a¿3 ⊕ a¿4 ⊕ b¿2 S3=a¿2 ⊕ a¿3 ⊕ a¿4 ⊕b¿3

Складемо таблицю синдромів помилок з даних перевірочної матриці:

Синдром
110 101 011 111 100 010 001
S1S2S3

Помилковий
символ

Кодуємо з коду 1101111110 виділяємо для кодування нижчий розряд

1110 і кодуємо його кодом Хемінга
Контрольні розряди для комбінації 1110:
b 1=a1 ⊕ a2 ⊕ a4 b 1=1⊕1 ⊕ 0=0 b2=a 1 ⊕ a 3 ⊕ a 4 b 2=1⊕1 ⊕ 0=0 b3=a2 ⊕ a 3 ⊕ a 4
b 3=1⊕1 ⊕ 0=0

Закодована кодом Хеммінга комбінація 1110:

1110000
Внесемо примусову однократну помилку в кодову послідовність на місці
2 біта:
1010000
Тепер нам потрібно декодувати отриману послідовність 1010000 з
урахуванням синдромів помилок, зараз ми його й визначимо:
S1=a¿1 ⊕ a¿2 ⊕a ¿4 ⊕ b¿1 S1=1 ⊕0 ⊕ 0 ⊕ 0=1
¿ ¿ ¿ ¿
S2=a1 ⊕ a3 ⊕ a4 ⊕b2 S2=1 ⊕ 1⊕ 0⊕ 0=0
¿ ¿ ¿ ¿
S3=a2 ⊕ a3 ⊕ a4 ⊕b3 S3=0⊕ 1 ⊕0 ⊕ 0=1

Синдром помилки для першої кодової комбінації дорівнює 101. Згідно

таблиці синдромів, цьому синдрому помилки відповідає помилка в
¿
символі a 2. Отже нам потрібно замінити 2 біт на протилежний, тобто
інвертувати його, змінюємо 0 на 1. Отже отримаємо комбінацію з
знайденою та виправленою помилкою «1110» яка дорівнює введеній
«1110». Такий сигнал ми і отримуємо на виході з декодера. Оскільки
після конслуьтації з лектором щодо виконання роботи я отримав
вказівку кодувати Хеммінгом останні 4 біта, ми не можемо перевести цю
послідовність кодом Хаффмена щоб отримати повідомлення. Тепер
розрахуємо скільки помлок міг би виправити код Хеммінга.
Код Хеммінга(7, 4) має кодову відстань 3. Тоді можемо вирахувати,
скільки даний код може виявляти та виправляти помилок:
d 0 ≥t +1t ≤ 3−1t ≤ 2

Код Хеммінга(7, 4) здатен виявляти максимально двократні помилки.

d 0−1 3−1
d 0 ≥2 S+1 S ≤ S≤ S ≤1
2 2

Максимальна кратність помилок, які може виправити код Хеммінга –

однократна.