ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«БОЯРСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ»

Циклова комісія економічних дисциплін

ЗВІТ

про проходження виробничої практики

нa бaзi «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології
рослин і генетики НАН України»

Студентки 4 курсу М-19 групи

спеціальність 073 «Менеджмент»
____Дремух В.М.____________
(прізвище, ініціали)

Керівник: Пінчук С.С.

(прізвище, ініціали)

Національна шкала ___________

Кількість балів:___Оцінка:ECTS____

Члени комісії :____ Якимовський Р.В.

(підпис) (прізвище та ініціали)

Куліш Н.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)

Пінчук С.С.
(підпис) (прізвище та ініціали

м. Боярка – 2022 р.
 ЗМІСТ
ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 3. ВИРОБНИЧА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

РОЗДІЛ 9. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

РОЗДІЛ 10. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 11. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

 ВСТУП

У соціально - економічному розвитку країни сільське господарство

посідає особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства,
яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою
розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари,
що виробляються з сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду
народного споживання.
В аграрному виробництві України рослинництво є однією з головних
галузей, на яку і супутню їй галузь кормовиробництво припадає близько 93%
орних земель країни, до 30 % з яких відведено під кормові культури. У
валовому виробництві продукції сільського господарства на рослинництво
припадає близько 45%. Тут вирощується майже 350 різних нидів рослин.
Рослинництво – це достатньо динамічна галузь, оскільки постійно
змінюються площі оброблюваних земель, проводяться різні меліоративні
роботи, змінюється кількість культивованих культур, удосконалюється
спеціалізація та концентрація.
Рослинництво, як комплексна галузь, складається з декількох галузей:
зерновиробництво, буряківництво, льонарство, картоплярство, овочівництво,
кормовиробництво та ін. Відповідно до цього формуються певні виробничі
типи господарств, які відрізняються один від одного технологією та
організацією виробництва, кваліфікацією робочої сили, вироблюваною
продукцією.
Для України нарощування виробництва аграрної продукції, а особливо
сільськогосподарських культур, має стратегічне значення для підйому
національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються
умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. Зростання
розмірів власного капіталу аграрних підприємств є важливим чинником
підвищення економічної ефективності виробництва, що забезпечує розвиток
сільських територій та поліпшення добробуту населення.
Мета виробничої практики - закріплення, поглиблення і систематизація
знань отриманих в процесі теретичного навчання, розвиток аналітичних
здібностей і творчого підходу до вирішення виробничих завдань, отримання
практичних навичок щодо організації виробничої діяльності на підприємстві.
Базою навчальної практики є Дослідне сільськогосподарське виробництво
Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.
Предметом дослідження – методи, принципи, результати та особливості
організації виробничо-господарської діяльності ДСВ ІФРГ НАН України.
 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України було організовано 15

травня 1946 р. на базі відділу фізіології живлення рослин і агрохімії Інституту
ботаніки АН УРСР відповідно до постанови № 1692 від 20 жовтня 1945 р. Ради
народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У, яка надала дозвіл Президії АН УРСР
організувати Інститут фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (перша назва
установи).
Першим директором Інституту став відомий учений, агрохімік і фізіолог
рослин, академік АН УРСР, заслужений діяч науки А.І. Душечкін. Труднощі з
формуванням, які були пов’язані з повоєнним періодом, вдалося вирішити
шляхом залучення до роботи в Інституті провідних фізіологів і агрохіміків із
інших наукових установ та вищих учбових закладів Києва. Вони очолили
основні напрями досліджень в організованих ними відділах нового Інституту. У
той час до складу Інституту увійшло шість наукових відділів: агрохімії
(керівник академік АН УРСР А.І. Душечкін); фізіології живлення (академік АН
УРСР і ВАСГНІЛ П.А. Власюк); рослинництва і агромеліорації (д-р с.-г. наук
Н.А. Тюлєнєв); росту і розвитку рослин (чл.-кор. АН УРСР Т.Т. Демиденко);
фізіології стійкості рослин (д-р с.-г. наук А.Г. Михайловський); біохімії рослин
(д-р біол. наук А.С. Оканенко).
Будівництво Інституту розпочали зі створення у 1946 р. польової
лабораторії (сьогодні – Дослідне сільськогосподарське виробництво), навколо
якої розташовувалися дослідні поля. Відділи Інституту територіально
знаходились у різних приміщеннях, а сучасний корпус Інституту був
побудований лише у 1962 р.
Із 1953 р. директором Інституту було обрано видатного фізіолога рослин,
агрохіміка і ґрунтознавця, заслуженого діяча науки УРСР, академіка АН УРСР і
ВАСГНІЛ П.А. Власюка, який керував ним до 1973 р. За цей період структура
Інституту та його відомча підпорядкованість змінювалися.
У 1954 р. створений відділ радіоізотопів і випромінювань,
розформований – рослинництва і агромеліорації.
 У 1956 р. Інститут увійшов до складу новоствореної Української академії
сільськогосподарських наук, президентом якої став П.А. Власюк, і отримав
назву Український науково-дослідний інститут фізіології рослин. У цей період
відділ агрохімії був переданий Українському науково-дослідному інституту
землеробства.
Структуру Інституту складали наступні відділи: застосування
радіоактивних ізотопів (канд. біол. наук А.В. Манорик); фізіології живлення
рослин (д-р с.-г. наук І.А. Сироченко); фізіології фотосинтезу (канд. хім. наук
Х.Н. Починок); біохімії рослин (д-р біол. наук А.С. Оканенко); стійкості рослин
(д-р біол. наук Д.Ф. Проценко); росту і розвитку рослин (д-р біол. наук Ф.Л.
Калінін).
У 1958 р. до складу Інституту увійшов відділ застосування полімерів у
сільському господарстві (канд. хім. наук М.А. Савіцька), у 1964 р. його було
переведено в Інститут органічної хімії. У 1959 р. на базі лабораторії фізіології
фотосинтезу був створений відділ фізіології і екології фотосинтезу (канд. хім.
наук Х.Н. Починок).
У травні 1962 р. Інститут було повернуто у систему Академії наук УРСР і
він став іменуватись Інститутом фізіології рослин. Із метою розширення
фундаментальних теоретичних досліджень було створено нові відділи: у 1962 р.
– відділ біофізики і радіобіології (на базі лабораторії застосування
радіоактивних ізотопів) (д-р біол. наук Д.М. Гродзинський) і відділ
взаємовідносин рослин і нижчих мікроорганізмів (канд. біол. наук А.В.
Манорик); у 1964 р. – відділ біохімії фотосинтезу (д-р біол. наук Л.К.
Островська); у 1966 р. – відділ фізіології дії гербіцидів (канд. біол. наук Є.Ю.
Мережинський); у 1968 р. – відділ водного режиму рослин (д-р біол. наук
С.І.Слухай). У 1980 р. була створена лабораторія фізіологічних основ
селекційного процесу (канд. біол. наук Г.С. Пономарьов), у 1985 р. – відділ
взаємовідносин рослин і нижчих мікроорганізмів перетворений на відділ
симбіотичної азотфіксації (д-р біол. наук Ю.П. Старченков).
 Директором Інституту у 1973–1974 рр. був відомий фізіолог рослин чл.-
кор. АН УРСР А.В. Манорик, а у 1974–1985 рр. – видатний фізіолог рослин і
радіобіолог, д-р біол. наук академік НАН України Д.М. Гродзинський.
У 1986 р. Інститут фізіології рослин АН УРСР після об’єднання з
генетичними відділами Інституту молекулярної біології і генетики АН УРСР
було реорганізовано генетиком і селекціонером Героєм України академіком
НАН України В.В. Моргуном в Інститут фізіології рослин і генетики НАН
України.
 РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА
Для визначення стратегії поведінки підприємства і її реалізації,
керівництво повинно мати поглиблене уявлення як про внутрішнє середовище
підприємства, його потенціал і тенденції розвитку, так і про зовнішнє
середовище, тенденції його розвитку і місце, яке займає в ньому підприємство.
При цьому внутрішнє середовище вивчається для того, щоб розкрити сильні і
слабкі сторони підприємства, а зовнішнє середовище – для того, щоб розкрити
загрози і можливості, які підприємство повинно враховувати при визначенні
своїх цілей і при їх досягненні.
Середовище, в якому знаходиться і функціонує підприємство,
розподіляється на такі складові (рис. 2.1):
1. Внутрішнє середовище – це комплекс факторів усередині
підприємства, які є результатом управлінських рішень.
2. Зовнішнє середовище – фактори, що знаходяться за межами
підприємства. У зовнішньому середовищі виокремлюють макро- і
мікросередовище.
Таким чином, процес дослідження навколишнього середовища
передбачає вивчення трьох складових: зовнішнього середовища
(макрооточення), проміжного середовища (мікрооточення), внутрішнього
середовища підприємства.
Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує підприємство
ресурсами, необхідними для підтримки його внутрішнього потенціалу на
належному рівні. Підприємство знаходиться в стані постійного обміну із
зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання.
Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні. Завжди існує можливість
того, що підприємство не зможе отримати потрібні ресурси із зовнішнього
середовища тому, що на них претендують багато інших підприємств, що
знаходяться в цьому ж середовищі. Це може ослабити потенціал підприємства і
призвести до багатьох негативних для нього наслідків. Завдання стратегічного
управління полягає в забезпеченні такої взаємодії підприємства з середовищем,
яке дозволяло б йому підтримувати свій потенціал на рівні, необхідному для
досягнення його цілей, і тим самим давало б йому можливість виживати в
довгостроковій перспективі.

Рис. 2.1 - Складові середовища підприємства та їх фактори

Аналіз зовнішнього середовища є процесом, за допомогою якого

розробники стратегії контролюють зовнішні по відношенню до підприємства
фактори з метою передбачати потенційні загрози і можливості. Аналіз
зовнішнього середовища дозволяє підприємству своєчасно спрогнозувати
появу загроз і можливостей, розробити ситуаційні плани на випадок
виникнення непередбачених обставин, розробити стратегію, яка дозволить
підприємству досягти цілей і перетворити потенційні загрози на вигідні
можливості. Для дослідження зовнішнього середовища підприємства виділяють
шість груп факторів: економіка, політика, ринок, технологія, міжнародне
положення і соціальна поведінка.
 Політичні фактори – це фактори, які впливають на політичні погляди та
поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності
та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду. При аналізі
політичних факторів необхідно стежити за:
- угодами по тарифах і торгівлі між країнами;
- нормативними актами місцевих органів влади і центрального уряду;
- рівнем розвитку правового регулювання економіки;
- відношенням держави до антимонопольного законодавства;
- кредитною політикою місцевої влади;
- обмеженнями на отримання позик.
Ринкові фактори включають численні характеристики, які мають
безпосередній вплив на ефективність роботи підприємства. Їхній аналіз
дозволяє керівництву підприємства уточнити його стратегію та укріпити свої
позиції на ринку. При аналізі ринкових факторів досліджуються зміна
демографічних умов; рівень доходів населення і їх розподіл; життєві цикли
різних товарів і послуг; рівень конкуренції в галузі; частка ринку, яку займає
підприємство; захищеність ринку урядом.
Щодо впливу технологічних факторів, зауважимо, що науково-технічні
досягнення серйозно змінюють середовище функціонування підприємства.
Науково-технічні новинки з'являються в дизайні, конструюванні моделей,
розподілі і збуті, маркетингу, тим самим здійснюючи вплив на загальну
стратегію підприємства. Нові технології, нові вироби, безумовно, підсилюють
конкуренцію. Аналіз зовнішнього технологічного середовища повинен
враховувати зміни у технології виробництва, у конструкційних матеріалах, у
застосуванні комп'ютерної техніки для проектування нових товарів і послуг, у
технології збору, обробки і передачі інформації, у засобах зв'язку.
Соціальні фактори зовнішнього середовища включають соціальні потреби
і запити, що визначають життєдіяльність співробітників цього підприємства;
питання, пов'язані з суспільним життям регіону, де розташовано підприємство.
До соціальних факторів, що впливають на діяльність підприємства, відносяться:
демографічна ситуація в регіоні; вікова структура населення; середній рівень
доходу і прожитковий мінімум; культурне середовище і моральні цінності,
релігія; рівень освіти. В умовах економічної нестабільності саме в соціальному
середовищі виникають багато проблем, що представляють велику загрозу для
підприємства. Щоб ефективно вирішувати ці проблеми, підприємство як
соціальна система повинно мінятися, пристосовуватися до зовнішнього
середовища [11].
Аналіз міжнародних факторів особливо важливий для підприємств, які
діють або збираються діяти на міжнародному ринку. Керівництву необхідно
стежити за ситуацією, яка складається на міжнародному ринку. Потрібно
відстежувати політику урядів інших країн, що передбачає зусилля щодо захисту
або розширення національного ринку в цілому або окремих галузей.
За допомогою аналізу зовнішнього середовища підприємство може
скласти повний перелік загроз і можливостей, з якими воно стикається в цьому
середовищі. Найбільш поширеними способами спостереження за станом
зовнішнього середовища є аналіз матеріалів періодичних видань, участь в
професійних конференціях; аналіз досвіду діяльності підприємства; проведення
зборів і обговорень всередині підприємства.
Мікросередовище ДСВ ІФРГ НАН України складається з:
Посередників:
 ДП АПК «УкрАгроСтар», ДСТ ННЦ «Інститут землеробства
НААН»,
 ПП « ПОКРОВСЬКЕ», ТОВ «Агрокрай», ТОВ «АРІСТЕЙ»,
Постачальників:
 ДП АПК «УкрАгроСтар»-- насіння зернових культур
 ПП «Біофірм» -- Фунгіциди, гмати, фуміганти, гербіциди,
інсектициди, комплексні мінеральні добрива.
 ТОВ «Агро шлях» -- Транспорт для транспортування.
 ТОВ «Украгроресурс»-- Насіння ячменю.
Місцевих органів влади:
 Глевахівська сільська рада;
 Фастівська районна державна адміністрація,
 Конкурентів:
 ДП ДГ Оленівське ННЦ ІМЕСГ – дослідженням с-г рослин та їх
вдосконалення.
 РОЗДІЛ 3. ВИРОБНИЧА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА
Виробнича структура підприємства представляє собою сукупність
керованих ланок (цехів, дільниць, господарств тощо), об'єднаних
технологічними чи кооперованими зв'язками. Вона відображає склад
структурних підрозділів виробництва як суб'єкта управління.
У складі підприємств виділяють основні, забезпечувальні і обслуговуючі
цехи та господарства.
Господарство – адміністративно і організаційно відокремлений
структурний підрозділ підприємства, який виконує комплекс виробничо-
управлінських функцій. Розрізняють інструментальне, ремонтне, енергетичне,
транспортне і складське господарства.
Цех – адміністративно відокремлена (за предметними, технологічними чи
функціональними ознаками) виробнича одиниця (ланка) підприємства. Його
основним завданням є виготовлення виробів відповідної якості в обсязі і
асортименті, передбачених планом, з дотриманням встановлених техніко-
економічних показників [2].
Основні цехи підприємства беруть участь в різних стадіях виробництва
продукції, яка визначає характер спеціалізації підприємства. Вони поділяються
на 3 групи:
- заготівельні цехи;
- обробні цехи;
- складальні цехи.
Структура підприємства і його цехів повинна бути побудована
раціонально для заданих умов виробництва, сприяти прямоточному руху
матеріалів, заготівель, деталей та вузлів в межах конкретного цеху та між
цехами. Під час організації виробничих процесів слід менше передбачати
виробничих стиків, як і під час організації виробничої структури підприємства,
оскільки зайві стики та організаційні зв'язки ускладнюють процеси планування
й управління виробництвом [2].
На рисунку 3.1 показано виробничу структуру управління аналізованого
підприємтва.
 ДСВ ІФРГ НАН УКРАЇНИ

Цех обслуговування Цех Цех механізації

рослинництва

Склад Тракторно-рільнича Тракторна бригада

бригада 1

Транспортна Тракторно-рільнича Ремонтна бригада

бригада Трак
бригада 2

Допоміжний
персонал

Рис. 3.1. Виробнича структура підприємства

 РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

ДСВ ІФРГ НАН України входить до складу Інституту фізіології рослин і

генетики НАН України. Який має таку стуктуру:
 наукові відділи:
генетичного поліпшення рослин (завідувач – академік НАН України,
д.б.н., проф. МОРГУН Володимир Васильович);
симбіотичної азотфіксації (завідувач – член-кореспондент НАН України,
д.б.н., проф. КОЦЬ Сергій Ярославович);
генетичної інженерії (завідувач – к.б.н. МИХАЛЬСЬКА Світлана
Іванівна);
фізіології дії гербіцидів (завідувач – д.б.н. МОРДЕРЕР Євген Юлійович);
фізіології живлення рослин (завідувач – член-кореспондент НАН
України, д.б.н., проф. ШВАРТАУ Віктор Валентинович);
фізіології та екології фотосинтезу (завідувач – член-кореспондент НАН
України, д.б.н. СТАСИК Олег Остапович);
 лабораторії у складі відділу генетичного поліпшення рослин:
якості зерна (завідувач – к.б.н. САНДЕЦЬКА Надія Василівна);
оригінального насінництва (завідувач – академік НААН України, д.с.-г.н.,
проф. ГАВРИЛЮК Микола Микитович)
 відділ науково-технічної інформації і маркетингу (завідувач –
ВАКУЛЕНКО Володимир Васильович) [15]
Система управління підприємством – це принципи та механізми
прийняття рішень, проходження інформації, планування, а також системи
мотивації та матеріального стимулювання.
Стандартна система управління включає: опис діяльності, що необхідна
для реалізації політики підприємства, у вигляді процесів; опис послідовності та
взаємодії цих процесів; організаційну структуру, розподіл повноважень та
відповідальності у системі; методики та методи здійснення процесів; опис
ресурсів, що необхідні для адекватної реалізації процесів; встановлення
критеріїв та методів, що будуть необхідними для моніторингу процесів;
встановлення інформаційних каналів, що необхідні для моніторингу процесів.
 Таким чином, виходячи з сучасних підходів до управління, діяльність
підприємства моделюється як сукупність процесів, кожний з яких знаходиться
під контролем та управлінням відповідальної особи. Певний набір цих процесів
складає основу стандартної системи управління. Кожна з стандартних систем
управління направлена на реалізацію політики, що сформульована
керівництвом підприємства у даній області діяльності.
Сукупність спеціалізованих систем управління та єдиної інформаційної
системи управління складає загальну систему управління підприємством, яка
направлена на реалізацію загальної політики підприємства та знаходиться у
процесі постійного контролю, аналізу та вдосконалення.
Структуру управління ДСВ ІФРГ НАН УКРАЇНИ наведено на русунку
4.1.

ДИРЕКТОР

Бухгалтерський Агрономічний Відділ

відділ відділ
Інспектор механізації
Головний відділу кадрів Тракторна
бухгалтер Агроном
бригада

Секретар Ремонтна
Бригадир бригада
Бухгалтер

Економіст

Рис. 4.1. Структура управління ДСВ ІФРГ НАН України

 РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Земля – найважливіше багатство суспільства, головна умова розвитку

сільського господарства, просторовий базис розміщення та розвитку всіх
галузей народного господарства.
Сільськогосподарські угіддя - це земельні угіддя, які мають конкретне
сільськогосподарське призначення і придатні для виробництва певних видів
сільськогосподарської продукції.
Структура земельних угідь – відсоткове співвідношення її площ у
загальній площі всіх, або тільки сільськогосподарських угідь.
Проаналізуємо структуру земельних угідь ДСВ ІФРГ НАН України за
таблицею 5.1, бачимо, що в склад угідь входить лише рілля, площа якої за три
роки збільшилася на 29,7 га, тобто на 4,47%.
Таблиця 5.1
Склад і структура сільськогосподарських угідь
Роки Відхилення
Відн
Абсолют
2018 2019 2020 осне
Види земельних угідь не (+, -)
%
га % га % га %
Всього
104,4
сільськогосподарських 664,2 100 705,5 100 693,9 100 +29,7
7
угідь
з них:
104,4
рілля 664,2 100 705,5 100 693,9 100 +29,7
7

Далі доречно розглянути показники ефективності використання

земельних ресурсів за таблицею 5.2. Бачимо, що урожайність зернових та
зернобобових зменшилася з 2018 по 2020, тоді як урожайність картоплі та
гірчиці значно зросла. Відповідно до урожайності змінився показник вироблено
на 100 га ріллі. Сума чистого прибутку зросла в п’ять разів порівняно з 2018
роком, що свідчить про збільшення прибутковості виробництва. Майже в
півтори рази за три роки збільшилися валовий дохід та одержано валової
продукції.
 Таблиця 5.2

Показники ефективності використання земельних ресурсів

Poки Вiдxилeння

Aбcoлютнe Вiднocнe
Пoкaзники 2018 2019 2020
(+, -) %

1. Урожайність, ц/га
зернових і зернобобових 30,28 34,94 29,24 -1,04 96,57
пшениці озимої 41,48 38,78 32,68 -8,80 78,78
гірчиця 8,86 8,47 51,50 +42,64 581,26
картопля 11,00 60 82,94 +71,94 754
2. Вироблено на 100 га ріллі, ц
зернових і зернобобових 3027,67 3394,44 2923,96 -103,71 96,57
пшениці озимої 4166,00 3877,82 3267,97 -898,03 78,44

гірчиця 885,63 847,30 5149,80 4264,17 581,48

картопля 1100 6000 8294,12 7194,12 754,01

3. Одержано на 1 га с.г. угідь, тис.

грн
30 261 39 781, 37 433,8
валової продукції 7172,75 123,70
,13 23 8

валового доходу 15,00 20,41 25,47 10,47 169,8

чистого прибутку 0,66 3,64 3,70 3,04 560,61

 РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Дане підприємство вирощувало такі культури як: пшеницю (яру та

озиму), кукурудзу, соняшник, сою, жито озиме, картоплю та інші коренеплоди,
тритикале яре, гречку, горох та гірчицю. Структуру посівних площ показано в
Табл. 6.1. Площа під пшеницю озиму за три роки збільшилася на 75,2 га, або на
9,43%. Також збільшилися площі під гірчицю і жито на 54,7 і 26,5 га.
Зменшилися посівні площі гороху на 80 га або на 80%, і соняшнику на 10 га,
8,77%. Також зменшилася площа сої – за 2019 рік на 31 га або на 64,58%, в 2020
році її взагалі не вирощували.
Пшеницю яру вирощували лише в 2018 році, кукурудзу на зерно та
тритикале яре лише в 2020 році.
Таблиця 6.1
Структура посівних площ
Роки Відхилення
Показники 2018 2019 2020 Абсолют Відно
га % га % га % не (+, -) сне %
Всього зернові і 350,9 52,83 358, 50,74 384,0 55,34 +33,1 109,4
зернобобові 0 00 0 3
з них:
пшениця озима 215,9 32,51 293, 41,53 291,0 41,94 +75,1 134,7
0 00 0 8
пшениця яра 2,00 0,30 - -
жито озиме 13,00 1,28 33,0 4,68 39,50 5,69 +26,5 303,8
0 4
гречка 20,00 1,96 - 23,00 3,31 +3 115
горох 100,0 15,06 32,0 4,55 20,00 2,88 -80 20
0 0
кукурудза на - - - 10,00 1,44
зерно
Всього технічні 312,3 47,02 347, 49,18 309,0 44,53 -3,3 98,94
00 0
з них:
соняшник 114,0 17,16 - 104,0 14,99 -10 91,23
0 0
гірчиця 150,3 22,63 330, 46,78 205,0 29,54 +54,7 136,3
0 00 0 9
соя 48,00 7,23 17,0 2,41 - -31 35,42
0
Картопля 1,00 0,15 0,50 0,07 0,85 0,12 -0,15 85
Всього 664,2 100 705, 100 693,8 100 +29,6 104,4
5 6 7
 Далі доцільно розглянути динаміку виробництва продукції рослинництва
(Табл. 6.2). Щодо зернових та зернобобових в цілому, помічаємо збільшення
площі посіву), і відповідно збільшення валового збору на 603,9 ц (5,68%), хоча
наявне невелике зменшення врожайності на 3,43%. По окремим культурам
помітне збільшення збору пшениці на 6,18% за рахунок збільшення площі,
адже врожайність впала на 21,22%. Ситуація з соняшником навпаки – збір зріс
на 13,45% завдяки збільшенню урожайності при зменшенні площі посіву.
Зменшення площі і врожайності сої призвело до зменшення збору на 890,6 ц
або на 73,77%. Бачимо збільшення зборів на 9226 ц або на 6,83% через
збільшення врожайності на 481% та площі на 36,39%. Збільшення урожайності
картоплі на 654% викликало збільшення зборів 540,91 %. Також маємо
зменшення валового збору гороху на 727 ц або на 79,28% через зменшення
площі посіву на 80%.

Таблиця 6.2
Динаміка виробництва продукції рослинництва
Роки Відхилення
Культури та їх групи
2018 2019 2020 Абсолютне Відносне
Зернові та зернобобові – всього
Площа посіву, га 350,90 358,00 384,0 +33,1 109,43
0
Валовий збір, ц 10624, 12510, 11228 +603,9 105,68
10 10
Урожайність, ц/га 30,28 34,94 29,24 -1,04 96,57
Пшениця озима
Площа посіву, га 215,90 293,0 291,0 +75,1 134,78
Валовий збір, ц 8956,0 11362, 9509, +553,8 106,18
0 80 80
Урожайність, ц/га 41,48 38,78 32,68 -8,80 78,78
Соняшник
Площа посіву, га 114,00 - 104,0 -10 91,23
0
Валовий збір, ц 2127,2 - 2413, +286,18 113,45
2 40
Урожайність, ц/га 18,66 - 23,21 +4,55 124,38
Соя
Площа посіву, га 48,00 17,00 - -31 35,42
Валовий збір, ц 1207,2 316,60 - -890,6 26,23
 0
продовження таблиці 6.2
Урожайність, ц/га 25,15 18,62 - -6,53 74,04
Гречка
Площа посіву, га 20,00 - 23,00 +3 115

Валовий збір, ц 480,10 - 260,9 -219,2 54,34

0
Урожайність, ц/га 24,00 - 11,34 -12,66 47,25
Гірчиця
Площа посіву, га 150,30 330,00 205,0 +54,7 136,39
0
Валовий збір, ц 1331,1 2796,1 10557 +9226 93,17
0 0 ,10
Урожайність, ц/га 8,86 8,47 51,50 +42,64 581,26
Картопля
Площа посіву, га 1,00 0,50 0,85 -0,15 85
Валовий збір, ц 11,00 30,00 70,50 +59,5 640,91
Урожайність, ц/га 11,00 60 82,94 +71,94 754
Жито
Площа посіву, га 13,00 33,00 39,50 +26,5 303,85
Валовий збір, ц 251 568,30 707,0 +456 281,67
0
Урожайність, ц/га 19,31 17,22 17,90 -1,41 92,70
Горох
Площа посіву, га 100,00 32,00 20,0 -80 20
Валовий збір, ц 917 579,00 190,0 -727 20,72
0
Урожайність, ц/га 9,17 18,09 9,5 +0,33 103,60

Вивчивши динаміку виробництва продукції рослинництва, можна

перейти до показників економічної ефективності, за табл. 6.3. По зернобобовим
взагалі можна помітити таку позитивну тенденцію збільшення як прибутку на
986%, за рахунок збільшення кількості реалізованої продукції та доходу, зріст
також і рівень рентабельності на 26,2%, не дивлячись на збільшення
собівартості. Ця динаміка повністю відповідає пшениці – рівень рентабельності
зріс на 18,45%, за збільшення як прибутку на 287,31%, так і собівартості на
70,46. Слід зазначити, що таке різке збільшення собівартості багатьох культур
не є добрим для підприємства. Щодо кукурудзи – збільшення прибутку на
91,23% або на 160,06 тис.грн, хоч є і збільшення собівартості на 509,26% або на
 137,5 тис.грн, підняло рівень рентабельності даної культури на 345,88%.
Збільшення собівартості соняшнику на 648,80%, на 1923,7 тис.грн спричинило
зменшення прибутку на 131,42 тис.грн або на 45,56%. Через зменшення
прибутку зменшився і півень рентабельності на 9,28%. Звертаючи увагу на
горох, помічаємо зменшення кількості реалізованої продукції і доходу, але
зниження собівартості даної культури на 84,52% або на 1048 тис.грн підняло
прибуток і рівень рентабельності на 0,42%.
Слід відмітити, що ціни протягом всіх трьох років мали тенденцію до
зростання а таких культур як пшениця, соняшник, соя, та спадали ціни
кукурудзи, гречки, та гороху.
Таблиця 6.3
Показники економічної ефективності виробництва продукції
рослинництва
Роки Відхилення
Культури та їх групи
2018 2019 2020 абсол. відн.
1.Зернові та зернобобові – всього
Кількість реалізованої продукції, ц 10150 10764 14508 +4358 142,94
Дохід від реалізації (виручка),тис. 7272,76 8893, 12889, +5617,12 177,13
грн. 17 88
Повна собівартість проданої 6998,00 7001, 9905,3 +2907,3 141,55
продукції, тис. грн. 2
Прибуток, тис. грн. 274,76 1891, 2984,5 +2709,74 1086,22
9 8
Рівень рентабельності, % 3,93 27,02 30,13 +26,2 х
Ціна реалізації 1 ц, грн 716,53 826,2 888,48 +171,95 124,00
0
2. Пшениця
Кількість реалізованої продукції, ц 8370 7990 13545 +5175 161,828
Дохід від реалізації (виручка),тис. 6289,57 7635, 12448, +6159,15 197,92
грн. 26 72
Повна собівартість проданої 5493 6232, 9363,5 +3870 170,46
продукції, тис. грн. 2
Прибуток, тис. грн. 796,57 1403, 3085,2 +2288,65 387,31
06 2
Рівень рентабельності, % 14,50 22,51 32,95 18,45 х
Ціна реалізації 1 ц, грн 751,44 955,6 919,06 +167,62 122,31
0
3. Кукурудза на зерно
Кількість реалізованої продукції, ц 136 1028 - +892 755,88
продовження таблиці 6.3
Дохід від реалізації (виручка),тис. 202,44 500,0 - +297,56 246,99
грн. 0
Повна собівартість проданої 27 164,5 - +137,5 609,26
продукції, тис. грн.
Прибуток, тис. грн. 175,44 335,5 - +160,06 191,23
Рівень рентабельності, % 649,78 203,9 - 445,88 х
5
Ціна реалізації 1 ц, грн 1488,53 486,3 - -1002,15 32,68
8
4.Соняшник
Кількість реалізованої продукції, ц 727 1000 2010 +1283 276,48
Дохід від реалізації (виручка),тис. 586,24 844,3 2378,5 +1792,28 405,72
грн. 9 2
Повна собівартість проданої 296,5 292 2220,2 +1923,7 748,80
продукції, тис. грн.
Прибуток, тис. грн. 289,74 552,3 158,32 -131,42 54,64
9
Рівень рентабельності, % 97,72 189,1 7,1 90,72 х
4
Ціна реалізації 1 ц, грн 806,38 844,3 1183,3 +376,96 146,75
9 4
5.Соя
Кількість реалізованої продукції, ц 1102 886 223 -879 20,24
Дохід від реалізації (виручка),тис. 747,17 719,8 185,67 -561,5 24,85
грн. 0
Повна собівартість проданої 556 575,9 152,8 -403,2 27,48
продукції, тис. грн.
Прибуток, тис. грн. 191,17 143,9 32,87 -158,3 17,19
Рівень рентабельності, % 34,38 24,99 21,51 12,87 х
Ціна реалізації 1 ц, грн 678,01 812,4 832,60 +154,59 122,80
2
6.Гречка
Кількість реалізованої продукції, ц 10 590 - +580 5900
Дохід від реалізації (виручка),тис. 20,83 345,4 - +324,63 1658,47
грн. 6
Повна собівартість проданої 131 123,9 - -7,1 94,58
продукції, тис. грн.
Прибуток, тис. грн. -110,17 221,5 - +331,73 -201,11
6
Рівень рентабельності, % -84,20 178,8 - 263,02 х
2
Ціна реалізації 1 ц, грн 2083 585,5 - -1497,47 28,11
3
7.Горох
продовження таблиці 6.3
Кількість реалізованої продукції, ц 1564 589 427 -1137 27,30
Дохід від реалізації (виручка),тис. 742,02 269,9 195,62 -546,4 26,36
грн. 8
Повна собівартість проданої 1240 265,1 192 -1048 15,48
продукції, тис. грн.
Прибуток, тис. грн. -497,98 4,88 3,62 +501,6 -0,72
Рівень рентабельності, % -0,4 0,02 0,02 0,42 х
Ціна реалізації 1 ц, грн 474,44 458,3 458,13 -16,31 96,56
7
 РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Проаналізувавши дані щодо структури товарної продукції господарства,

можна зробити висновок, що підприємство спеціалізується на виробництві
зернових культур, так як у структурі товарної продукції найбільшу питому вагу
має пшениця (40,19%). Найменшу частку становлять гречка (0,56%) та жито
(0,77%). Такі низькі показники залежать в тому числі і від того, що в
останньому році дані культури не вирощувалися.

Таблиця 7.1
Структура товарної продукції господарства
Вартість товарної продукції,тис. грн. Структура
товарної
продукції,%
Види продукції
У серед, за 3 по
2018 2019 2020 роки господарству

Зернові і зернобобові – всього 7272,76 8893,14 12889, 9 685,26 44,28

88
Пшениця 6289,57 7635,26 12448, 8791,18 40,19
72
Кукурудза на зерно 202,44 500,00 - 234,15 1,07
Соняшник 586,24 844,38 - 476,79 2,18
Жито 14,78 241,43 245,55 167,25 0,77
Соя 747,17 719,80 - 488,99 2,24
Гречка 20,83 345,46 - 122,10 0,56
Горох 742,02 269,98 195,62 402,54 1,84
Гірчиця 490,86 3417,77 - 1 302,88 5,96
Ріпак і кольза 581,68 22,75 - 201,48 0,92
Всього по господарству 9 678,7 13 897, 12889, 21 872,62 100
1 84 88
 Звертаючи увагу на ціни реалізації продукції (табл. 7.2), можна сказати,
що більше зросла ціна за ц зернових та зернобобових – на 171,94 грн/ц. Ціна
гречки навпаки впала на 28,11%.
Таблиця 7.2
Ціна реалізації продукції

Ціна, грн/ц Відхилення

Абсолютне Відносне
Показники 2018 2019 2020
(+.-) %
Зернові і 716,53 826,19 888,47 171,94 124,00
зернобобові
всього
Озима пшениця 751,44 955,60 919,06 167,62 122,31
Горох 474,44 458,37 458,12 -16,32 96,56
 РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

Трудові ресурси сільськогосподарських підприємств - це частина

працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і
знаннями, тобто має необхідний фізичний розвиток, знання і практичні навички
для якісного і своєчасного виконання передбачених технологією робіт у цій
сфері матеріального виробництва.
Відповідно до діючого класифікатора працівники в усіх галузях
економіки за характером виконуваної роботи поділяються на такі категорії:
робітники, керівники, спеціалісти та службовці.
Тому проаналізуємо показники продуктивності праці на ДСВ ІФРГ НАН
України за таблицею 8.1. Чисельність працівників за останній аналізований рік
зросла на 13 чол. (48,15%), тому знизилися такі показники як вироблено валової
продукції на одного середньорічного працівника – на 32,53 тис.грн та
вироблено валової продукції на 1 люд.-год. всього – на 18,92 тис.грн. Але,
відповідно зросли затрати праці – на 26000 люд-год.

Таблиця 8.1
Показники продуктивності праці
Роки Відхилення
Показники 2018 2019 2020 Абсолют Відносне
не (+, -) %
1.Валова продукція в спів ставних -148,56 93,79
2393,52 1970,98 2244,96
цінах 2010 р. всього, тис. грн.
2. Середньорічна чисельність 27 27 40 +13 148,15
працівників, осіб
3. Вироблено валової продукції на 88,65 73,00 56,12 -32,53 63,31
одного середньорічного
працівника, тис. грн.
4. Затрати праці всього, люд –год. 49000 49500 75000 +26000 153,06
5.Вироблено валової продукції на 48,85 39,82 29,93 -18,92 61,27
1 люд.-год. всього, грн..

Далі слід звернути увагу на показники використання трудових ресурсів

(Табл. 8.2). Зросла кількість фактично відпрацьованих люд/год одним
середньообліковим працівником на 60,19 люд-год (3,32%), що призвело до
 закономірного збільшення коефіцієнту використання трудових ресурсів на
2,86%.
Таблиця 8.2
Наявність трудових ресурсів та показники їх використання
Роки Відхилення
Показники 2018 2019 2020 Абсолют Відносне
не (+, -) %
1.Середньооблікова 27 27 40 +13 148,15
чисельність працівників -
всього, осіб
2. Норми тривалості +9 100,45
робочого часу, визначені
міністерством праці та
1993 1993 2002
соціальної політики для
працівників, зайнятих в АПК
– всього, люд/год.
3. Кількість фактично 1814,8 1833,33 1875 +60,19 103,32
відпрацьованих люд/год 1
одним середньообліковим
працівником
4. Коефіцієнт використання 91,06 91,99 93,66 +2,6 102,86
трудових ресурсів

Наступним проаналізуємо фонд заробітної плати, за табл. 8.3. Бачимо, що

фонд оплати праці зріс на 473 тис. грн (13,82%), але при цьому через
збільшення працівників в 2020 році впала середньомісячна заробітна плата на
2448,14 грн (23,17%).
Таблиця 8.3
Аналіз фонду заробітної плати
Роки Відхилення
Абсолют Відносне
Показники 2018 2019 2020
не (+, -) %
Середньооблікова 27 27 40 +13 148,15
чисельність працівників, чол.
Фонд оплати праці, тис. грн. 3423 3544 3896 +473 113,82
Середньомісячна заробітна
10564,81 10938,27 8116,67 -2448,14 76,83
плата, грн..:
 РОЗДІЛ 9. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Основні засоби - це ті, що беруть участь у виробництві протягом кількох

виробничих циклів (років), зношуються поступово і свою вартість переносять
на вироблювану продукцію протягом усього строку використання частинами,
пропорційно до їх участі в процесі виробництва (у міру зносу). При цьому вони
зберігають свою натуральну форму. До них належать: будівлі, споруди, пере-
давальні пристрої, машини і устаткування, транспортні засоби, інструменти та
інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, капітальні
витрати на поліпшення земель.
Буде доречно проаналізувати структури основних засобів ДСВ ІФРГ НАН
України, за даними наведеними в таблиці 9.1. До основних засобів відносяться
будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання,
транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентарь, малоцінні необоротні
матеріальні активи, природні ремурси та ін. Найбільшу частку в структурі
основних засобів за три аналізовані роки займали інші основні засоби та
будинки, споруди та передавальні пристрої. Їх вартість зросла на 4 тис. грн
(6,97%) та 17 тис. грн (0,49%) відповідно. Вартість машин та обладнанн зросла
на 0,97%, транспортних засобів – на 0,12%, інструментів та інвентарю – на
6,67%, малоцінних необоротних активів – на 40%. Вартість багаторічних
насаджень за три роки не змінилася, а ось природних ресурсів, навпаки впала
на 50%. Говорячи про основні засоби загалом, помітне збільшення вартості на
2,78%, або на 295 тис. грн.
Таблиця 9.1
Структура основних засобів на підприємстві
Роки Відхилення
2018 2019 2020 Абсол Віднос
тис. % тис. % тис. % ютне не %
грн. грн. грн. (+,-)
Будинки, 3487 32,8 3504 32,6 3504 32,1 +17 100,49
споруди та 9 8 6
передавальні
пристрої
Машини та 828 7,81 840 7,83 836 7,67 +8 100,97
обладнання
 Продовження таблиці 9.1
Транспортні 2550 24,0 2571 23,9 2553 23,4 +3 100,12
засоби 5 8 3
Інструменти, 60 0,57 60 0,56 64 0,59 +4 106,67
прилади,
інвентар
Багаторічні 1 0,01 1 0,01 1 0,01 0 0
насадження
Інші основні 3659 34,5 3731 34,7 3914 35,9 +255 106,97
засоби 1 9 2
Малоцінні 15 0,14 15 0,14 21 0,19 +6 140
необоротні
матеріальні
активи
Природні 2 0,02 1 0,01 1 0,01 -1 50
ресурси
Разом 10602 100 10723 100 10897 100 +295 102,78

Наступним кроком проаналізуємо наявність на ефективність

використання виробничих фондів за табл. 9.2. Середньорічна вартість основних
засобів сільськогосподарського призначення збільшилася на 307 тис.грн,
порівняно з 2018 роком, що становить 2,92%. Щодо середньорічної вартості
оборотних активів, можна відмітити збільшення на 2775 тис.грн (27,33%).
Вартість основних засобів з розрахунку на 100 га зменшилася на 210 грн
(1,45%). Вартість основних засобів на одного працівника також зменшилася на
30,53%, через різке збільшення працівників за 2020 рік. Відношення вартості
реалізованої продукції до основних засобів зменшилося на 8,7%, і відповідно,
збільшилися витрати основних засобів на одиницю продукції – на 9,79%. Норма
прибутку збільшилася на 54,94%, що є добре для підприємства.
Таблиця 9.2
Наявність і ефективність використання виробничих фондів
Роки Відхилення
Показники
2018 2019 2020 Абсолют Відносне
не (+, -) %
1.Середньорічна вартість 10503 10662 10810 +307 102,92
основних засобів
сільськогосподарського
призначення, тис. грн.

2. Середньорічна вартість 10153,5 11982,5 12928,5 +2775 127,33

оборотних активів, тис. грн.
 Продовження таблиці 9.2
3. Середньорічна вартість 12799,5 14277 14764 +1964,5 115,35
активів, підприємства, тис. грн.
4. Середньорічна чисельність 27 27 40 +13 148,15
працівників, осіб
5. Площа сільськогосподарських
664,2 705,5 693,9 +29,7 104,47
угідь, га
6. Вартість ВП в співставних -148,56 93,79
2393,52 1970,98 2244,96
цінах 2010 р., тис. грн.
7. Фондозабезпеченість, тис. грн. 15,81 15,11 15,58 -0,21 98,55
8. Фондоозброєність, тис. грн. 389 394,89 270,25 -118,75 69,47
9. Фондовіддача грн. /1 грн. 0,23 0,18 0,21 -0,02 91,30
10. Фондомісткість грн. / 1 грн. 4,39 5,41 4,82 +0,43 109,79
11. Норма прибутку,% 11,34 16,00 17,57 +6,23 154,94

Тепер звернемо увагу на показники наявності і руху основних засобів

(Табл. 9.3). Приріст основних засобів збільшився на 0,01 од. Частка нових,
введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх
основних фондів, наявних на кінець звітного періоду, також збільшилася на
0,01 од. Частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула
за цей період унаслідок старіння та зносу зросла на 0,003 од. Частка зношених
основних засобів у загальній їх вартості також зросла на 0,03 од., що не дуже
добре, адже вона має зменшуватися. Залишкова вартість основних фондів від їх
первісної вартості зменшилася на 0,03 од.
Таблиця 9.3
Показники наявності і руху основних засобів
Абсолютне
Показники 2018 р. 2019 р. 2020р.
(+, -)

Коефіцієнт
0,01 0,02 0,02 +0,01
приросту

Кoeфiцiєнт
0,01 0,02 0,02 +0,01
оновлення

Коефіцієнт вибуття 0 0,001 0,003 +0,003

Кoeфiцiєнт зносу 0,85 0,80 0,88 +0,03

Кoeфiцiєнт
0,15 0,20 0,12 -0,03
придатності
 РОЗДІЛ 10. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Оборотні засоби - це ті, що беруть участь у виробництві тільки протягом

одного виробничого циклу і свою вартість повністю переносять на виготовлену
продукцію (виконану роботу або надану послугу). При цьому в процесі
виробництва оборотні засоби повністю споживаються. До них відносяться:
корми, насіння, садивний матеріал, нафтопродукти, засоби захисту рослин.
Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову й вартісну
форми. У практиці планування та обліку господарської діяльності до складу
оборотних засобів включають: виробничі запаси; незавершене виробництво та
напівфабрикати власного виготовлення; витрати майбутніх періодів.
В структурі оборотних засобів підприємства (за табл. 10.1) переважають
гроші та їх еквіваленти, що говорить про високу платоспроможність
підприємства. Їх сума різко зросла більше ніж в 10 разів за три роки, що не
дуже добре. Значно зменшилася частка готової продукції – аж на 64%. Щодо
дебіторської заборгованості, вона незначно зросла за продукцію, та значно
зменшилася інша, що є хорошим результатом. Зменшилася частка
незавершеного виробництва, що також є добре, і на 68% збільшилися виробничі
запаси.
Таблиця 10.1

Склад та структура оборотних засобів підприємства

Роки Відхилення

Абсол Відносн
Показники 2018 2019 2020 ютне е
(+, -) %
Виробничі запаси
1871 2644 3155 1284 168,63
тис. грн..
Незавершене
виробництво тис. 3775 3052 3262 -513 86,41
грн.
Готова продукція
4284 4766 1540 -2744 35,95
тис. грн.
Дебіторська
заборгованість за
продукцію, товари, 140 387 153 13 109,29
роботи, послуги, тис.
грн.
Інша поточна
дебіторська
234 - 42 -192 17,95
заборгованість тис.
грн..
Гроші та їх
312 1484 4338 4026 1390,38
еквіваленти тис. грн.
Разом 10616 12333 12490 1874 117,65

Тепер звернемо увагу на показники ефективності і використання

оборотних коштів (Табл. 10.2). Вартість оборотних коштів зросла на 1892
тис.грн (17,04%) за аналізований період. Щодо вартості майна підприємства, то
ця сума також збільшилася – на 1074 тис.грн (7,91%). Обсяг реалізованої
продукції, як і середня вартість виробничих запасів також збільшилися – на
7618 тис.грн (76,59%) та на 1090,50 тис.грн (13,42%) відповідно. Також зросли і
показники обсягу реалізованої продукції за собівартістю – на 5790 тис.грн
(76,14%). Аналізуючи стан заборгованостей, бачимо зменшення дебіторської –
на 386 тис.грн (58,93%), та як спала кредиторська заборгованість – на 1830
тис.грн (92,66%), що свідчить про зменшення продукції, виданої в кредит
підприємством та про виплату своїх поточних кредитів. Також слід відмітити
зростання прибутку – за три роки на 1737 тис.грн, тобто на 394,77%. По
коефіцієнту реальної вартості оборотних коштів можна помітити наявне
збільшення частки оборотних коштів у майні підприємства на 8,54%, за
рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції, що є позитивним явищем.
 Таблиця 10.2
Показники ефективності використання оборотних коштів

Роки Відхилення
Показники 2018 2019 2020 Абсолют Відносне
не (+, -) %
1 2 3 4 5 6
Вартість оборотних коштів, тис. 11105 12860 12997 +1892 117,04
грн.
Вартість майна підприємства, 13581 14873 14655 +1074 107,91
тис. грн.
Тривалість періоду, днів 360 360 360 0 0
Обсяг реалізованої продукції, 9947 14347 17565 +7618 176,59
тис. грн.
Середня вартість виробничих 8127 10208 9217,5 +1090,5 113,42
запасів тис. грн..
Обсяг реалізованої продукції за 7604 10723 13394 +5790 176,14
собівартістю тис. грн.
Дебіторська заборгованість, 655 655 269 -386 41,07
тис. грн..
Кредиторська заборгованість, 1975 678 145 -1830 7,34
тис. грн.
Прибутку, тис. грн. 440 2589 2177 +1737 494,77
Коефіцієнт реальної вартості 0,82 0,86 0,89 +0,07 108,54
оборотних коштів у майні
підприємства
Термін обороту оборотних 401,91 322,69 266,38 -135,53 66,28
коштів
Термін обороту виробничих 294,13 256,14 188,91 -105,22 64,23
запасів
Термін обороту дебіторської 23,71 16,44 5,51 -18,2 23,24
заборгованості
Тривалість обороту 71,48 17,01 2,97 -68,51 4,16
кредиторської заборгованості
Тривалість обороту грошових 320,08 289,59 194,73 -125,35 60,84
коштів
Коефіцієнт оборотності 0,90 1,12 1,35 +0,45 150
Коефіцієнт завантаження 1,12 0,90 0,74 -0,38 66,07
оборотних коштів
Коефіцієнт рентабельності 3,96 20,13 16,75 +12,79 422,98
 РОЗДІЛ 11. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Аналізуючи показники ліквідності та платоспроможності, можна зробити

наступні висновки. Збільшення показника абсолютної ліквідності в 2020 р.
вийшло за межі норми (0,2-0,3). Збільшення коефіцієнту покриття, свідчить
про збільшення суми поточних активів на кожну 1 грн поточних зобов’язань на
84,01 за аналізований період. Позитивним також є збільшення показника
відношення дебіторської та кредиторської заборгованості.
Таблиця 11.1

Показники оцінки ліквідності, платоспроможності та

кредитоспроможності підприємства

Роки Абсолютне
відхилення (+;-)
Показники 2018 2019 2020
1. Показник покриття 5,62 18,97 89,63 84,01
2. Показник швидкої ліквідності 0,59 3,52 34,71 34,12
3. Показник абсолютної ліквідності 0,16 2,19 29,92 29,76
4. Показник відношення 0,33 0,97 1,86 1,53
дебіторської та кредиторської
заборгованості

Переходячи до показників ділової активності (відповідно да таблиці 11.2),

до позитивних результатів можна віднести збільшення оборотності активів,
коефіцієнту оборотності обігових коштів, зменшення періоду обороту обігових
коштів, та збільшення коефіцієнту оборотності запасів. Негативним є
зменшення фондовіддачі, адже сума виготовленої продукції на 1 грн основних
засобів має рости.
 Таблиця 11.2

Показники ділової активності підприємства

Роки Абсолютне
відхилення (+;-)
Показники 2018 2019 2020
1. Оборотність активів 953,24 1 159,85 997,01 43,77
2. Фондовіддача 0,32 0,18 0,21 -0,02
3. Коефіцієнт оборотності 0,90 1,12 1,35 +0,45
обігових коштів
4. Період обороту обігових коштів 400 321,43 266,67 -133,33
5. Коефіцієнт оборотності запасів 0,94 1,05 1,45 0,51

В таблиці 11.3, де пораховані показники рентабельності підприємства,

бачимо всюди позитивні зміни збільшення рентабельності. Особливо зріс
рівень чистого прибутку – на 2128 грн.
Таблиця 11.3

Показники рентабельності підприємства

Роки Абсолютне
відхилення (+; -)
Показники 2018 2019 2020
1. Рентабельність власного 0,04 0,18 0,23 0,19
капіталу
2. Рентабельність основних 0,04 0,24 0,24 0,2
засобів
3. Рентабельність оборотних 0,04 0,21 0,20 0,16
активів
4. Рівень валового прибутку 2343 3634 4171 1828
5. Рівень чистого прибутку 437 2567 2565 2128
6. Рентабельність діяльності 0,06 0,24 0,19 0,13
 Аналізуючи показники фінансової стійкості за таблицею 11.4, можна
відмітити збільшення суми власних обігових коштів. Не є хорошим
результатом зменшення коефіцієнту забезпечення оборотних активів власними
коштами, хоч і незначне. Збільшилася маневреність робочого капіталу та
власних обігових коштів на 7,59%. Також зменшилися коефіцієнт забезпечення
власними обіговими коштами та фінансової автономії, що не є добре.
Відповідно до останнього, зріс коефіцієнт фінансової залежності. Але
коефіцієнт маневреності власного капіталу та фінансової стабільності
збільшився, що разом зі збільшенням коефіцієнту фінансової стійкості є
позитивними змінами.
Таблиця 11.4

Показники фінансової стійкості

Роки
Показники 2018 2019 2020 Абсолютне Відносне
відхилення відхилення
(+;-) (+;-)
1. Сума власних обігових 4,69 7,05 6,65 1,96 141,79
коштів
2. Коефіцієнт забезпечення 1,05 1,11 0,85 -0,2 80,95
оборотних активів власними
коштами
3. Маневреність робочого 0,79 0,86 0,85 0,06 107,59
капіталу
4. Маневреність власних 0,79 0,86 0,85 0,06 107,59
обігових коштів
5. Коефіцієнт забезпечення 0,82 0,95 0,72 -0,1 87,80
власними обіговими коштами
6. Коефіцієнт фінансової 0,86 0,95 0,75 -0,11 87,21
автономії
7. Коефіцієнт фінансової 0,15 0,05 0,25 0,1 166,67
залежності
8. Коефіцієнт маневреності 0,79 0,86 0,85 0,06 107,59
власного капіталу
9. Коефіцієнт фінансової 0,17 0,05 0,33 0,16 194,12
стабільності
10. Коефіцієнт фінансової 0,85 0,95 0,99 0,14 116,47
стійкості
 ВИСНОВКИ

Рослинництво – одна з основих галузей сільського господарства, що

займається головним чином обробітком культурних рослин для виробництва
рослинницької продукції. Рослинництво забезпечує населення продуктами
харчування, тваринництво-кормами, харчову, переробну і легку промисловість
-сировиною, зовнішню торгівлю - експортними товарами. Воно охоплює цілий
ряд галузей: зернове господарство, вирощування олійних культур, картоплі,
городини, кормових та інших культур. Поєднуючись між собою, ці культури
формують структуру посівної площі. Вона характеризується такими основними
показниками. Основною галуззю рослинництва є зернове господарство.
Постійне нарощування виробництва зерна - важлива умова розвитку народного
господарства, зміцнення економічної могутності нашої країни, підвищення
життєвого рівня народу і його продовольчого забезпечення. Від загального
обсягу виробництва зерна залежить рівень забезпечення населення хлібом і
хлібопродуктами, тваринництва - концентрованими кормами, різні галузі
промисловості - сировиною, а торгівлю - продовольчими товарами. Від
розвитку зернового господарства залежить розвиток інших галузей сільського
господарства і найбільше тваринництва. За характером використання зернові
поділяються на продовольчі хліби: пшениця, жито; круп'яні: просо, гречка, рис;
зернобобові: горох, квасоля; фуражні: кукурудза, овес, ячмінь, вика, горох,
кормові боби, кормовий люпин, соя та інші промислові. Такий підхід до поділу
зернових культур є умовним, оскільки одні і ті ж культури можуть
використовуватися і для харчування населення, і для годівлі худоби. Так,
кукурудза, ячмінь і овес -незамінні концентровані корми для тваринництва, в
той же час кукурудзяна, ячмінна і вівсяна крупа - цінні харчові продукти для
населня. Хліб - один з найважливіших продуктів харчування для населення.
Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і
генетики НАН України займається вирощуванням продукції рослинництва
(зернові культури, технічні культури).
При оцінці економічної ефективності рослинництва у ДСВ ІФРГ НАН
України було отримано наступні результати:
 Структура земельних площ з 2018 по 2020 роки збільшилася на 29,7 га.
Підприємсво вирощує культури рослинництва на ріллі, яка займає 100% всіх
угідь. Середньооблікова чисельність працівників зменшилась на 13 осіб,
великої плинності кадрів не спостерігається.
Аналізуючи структуру грошових надходжень від реалізації
сільськогосподарської продукції, можна зробити висновок, що ДСВ ІФРГ НАН
України спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва, а саме
зернових і зернобобових. За аналізований період їх площа посіву збільшилося
на 33,1 га. Серед них найбільш вирощуваними культурами є пшениця озима і
гірчиця, площа яких збільшилася на 75,1 га та 54,7 га відповідно.
При аналізі показників використання основних засобів, ми помітили
негативну динаміку зменшення показника фондоозброєності на 30,53%, через
різке збільшення кількості працівників на підприємстві. Зменшилася
фондовіддача (на 8,7%), і збільшилася фондомісткість (на 9,79%), що є поганим
результатом. Вартість основних засобів з розрахунку на 100 га зменшилася на
210 грн (1,45%).
Аналізуючи показники ефективності використання оборотних коштів,
помічаємо зменшення дебіторської – на 386 тис.грн (58,93%), та спад
кредиторської заборгованості – на 1830 тис.грн (92,66%), що свідчить про
зменшення продукції, виданої в кредит підприємством та про виплату своїх
поточних кредитів.
Через збільшення чисельність працівників на 13 чол. знизилися такі
показники як вироблено валової продукції на одного середньорічного
працівника – на 32,53 тис.грн та вироблено валової продукції на 1 люд.-год.
всього – на 18,92 тис.грн, відповідно зросли затрати праці – на 26000 люд-год.
Знову ж через збільшення кількості робочих, фонд оплати праці зріс на
473 тис. грн (13,82%), але при цьому впала середньомісячна заробітна плата на
2448,14 грн (23,17%).
Через збільшення коефіцієнту зносу та зменшення залишкової вартості
основних фондів, рекомендую збільшити вартість основних засобів. Для
зменшення витрат на фонд оплати праці варто зменшити кількість працівників,
адже показники вироблено валової продукції на 1 люд.-год. та одного
середньорічного працівника впали.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азізов С. П.,Саблук П.Т., Канінський П.К. Організація аграрного

виробництва і бізнесу. - К.: ННЦ ІАЕ, 2006.-790с.
2. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчаль-ний
посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ: Центр навчальної
літератури, 2006.- 488 с.
3. Гордієнко О.В., Рудько О.І., Кулініч О.І. Організація виробництва.
Київ «Аграрна освіта», 2010. – 377с.
4. Горланчук В.В. та ін. Організація с-г виробництва. – Миколаїв:
Видавництво «ІЛІОН» 2005.-360с.
5. Горьовий В. П. Менеджмент фермерських господарств : навч. посіб.
/ В. П. Горьовий. – К. : ЦУЛ, 2014. – 366 с.
6. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436 – ІУ–
ВР зі змінами і доповненнями. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15
7. Закон України «Про оренду державного і комунального майна»
(Редакція від 13.04.2022)
8. Ільчук М.М., Іщенко Д.Т., Збарський В.К. Підприємницька
діяльність та агробізнес. К. :Вища освіта, 2006.-543.
9. Маньківський А.Я., Скалецька А.Ф., Подпрятов Г.І., Сеньків А.М.
Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції. -Ніжин.:
ВКП Аспект, 1999.-348 с.
10. Михайлов С.І. Менеджмент: Навчальний посібник-3-тє вид.
стереотипне – К.: Центр учбової літератури, 2013.-536с.
11. Осовська Г.В., Осовський О.А., Основи менеджменту: Підручник.
Видання 3-є, перероблене і доповнене. – К.: «Кондор», 2008. – 664с.
12. Офіційний сайт ІРФГ НАН України. URL:https://www.ifrg.kiev.ua/
13. С. Л. Демиденко. Особливості стратегічного аналізу середовище
підприємства. Ефективна економіка. 2015. № 9. – URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4290
 14. Ярош Ю.М., Трусов Б.А. Технологія виробництва
сільськогосподарської продукції – К.: Український Центр духовної культури,
2005.-352с.
15.Офіційний сайт ІФРГ НАН України. URL: https://www.ifrg.kiev.ua