Двадцять шосте квітня

Класна робота
Написання асоціативного етюду
Із усіх пір року більш за все я полюбляю весну. Можливо тому так запав мені
в душу той чарівний весняний пейзаж. Пам'ятаю небо: синє, глибоке, далеке. Як
ляжеш у траву, закинеш руки за голову й глянеш у це небо, небо весни, так і
думаєш, що ти найщасливіша людина на Землі. Круг тебе кохається поле, яскраві
бутони квіток визирають із трави й пашіють духом кохання й цвіту. Люблю я такі
моменти спокою, гармонії, коли все навколо без поспіху провадить своє буття, і
так радісно мені на душі стає в ці миті: як пташки, пурхаючи з гілки на гілку,
зливаються в обіймах, як літають сплетені коханням метелики або як кузьки
парами сидять на листку й поводять вусиками. У такі миті відчуваються свобода,
щастя й життя. Ось, що для мене весна.