Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародних економічних відносин та світового господарства

Робота
з навчальної дисципліни «Україна в МІП»
на тему:

АНАЛІЗ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ УКРАЇНА - ЄС

Виконав:
студент 3 групи, 4
курсу МЕВ
Шикун М. О.

Перевірив:
проф. Русак Д. М.

Київ 2022
 Вступ
На зараз Європейський Союз є найголовнішим торгівельним партнером
України з питомою вагою торгівлі товарами 41,5% від загального обсягу
зовнішньої торгівлі України [1]. Однією з основних причин для цього стало
підписання у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема
виконання положень тієї її частини, що стосується Поглибленої та
всеохоплюючої зони вільної торгівлі, які виписані у 15 главах, 25 додатках та
3 протоколах [2].
Угода набрала чинності з 1 січня 2016 року і відповідно до її умов. У
2021 надзвичайно важливо проаналізувати ефективність використання
безмитних імпортних тарифних квот, виділити основні причини, які
заважають використати Угоду максимально ефективно, а також
запропонувати варіанти зміни наявних правил ведення двосторонньої
торгівлі між Україною та ЄС.
Аналогічні угоди також були підписані і остаточно набрали чинності у
2016 р. – ЄС-Молдова та ЄС-Грузія. Також слід розглянути досвід Хорватії
(Угода про стабілізацію та асоціацію) та Польщі (Європейська угода про
налагодження асоціації) до вступу останніх до вступу останніх до
Європейського Союзу.
Саме тому на мою думку аналіз цих п’яти угод з подібними за
економічним розвитком країнами є найбільш коректним.
 Аналіз даних за 2014-2021 рік
Реалізація Угоди з 1 січня 2014 р. могла сформувати ґрунт для таких
макроекономічних ефектів за підсумками року, як зростання випуску на 20,6
млрд грн, ВВП – на 11,1 млрд грн у постійних цінах у 2010 р., експорт – на
11,9 млрд. грн.), імпорт – на 8,2 млрд грн. завдяки чому приватне споживання
додатково могло зрости на 3,7 млрд грн та інвестиції – на 0,8 млрд. грн.
Для окремих галузей економіки України у разі підписання Угоди у
2013 р. мали б місце такі зміни обсягів випуску: – у реальному секторі:
найбільше зростання випуску у сільському господарстві (3,1 млрд грн),
харчової (3 млрд грн), легкої (1,2 млрд грн), видобувній (1,1 млрд грн),
деревообробній (0,7 млрд грн) галузях промисловості, металургії (2,2 млрд
грн), машинобудуванні (1,0 млрд грн); скорочення випуску – у хімічній
промисловості (на 0,9 млрд грн вже у 2014 р. та до 4,0 млрд грн у 2018 р.),
оскільки завдяки вищій частині імпорту з ЄС порівняно з експортом до ЄС
обсяги імпорту зростатимуть швидше; – у сфері послуг: найбільше зростання
обсягів у діяльності готелів та ресторанів (1,5 млрд грн), у сфері
інформатизації (1,9 млрд грн), фінансової діяльності (0,9 млрд грн) та
діяльності у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу, надання
послуг підприємцям (0,8 млрд. грн.).
З метою подальшої підтримки України в її економічних і політичних
реформах ЄС у вересні 2017 року прийняв тимчасові автономні торговельні
заходи через Регламент, який доповнює лібералізацію в рамках ПВВЗТ. Ці
заходи були надані у вигляді нульових тарифних квот на певну
сільськогосподарську продукцію, встановлених у ПВВЗТ, та часткового або
повного зняття ввізного мита на декілька промислових товарів. Подані заявки
на трирічний період (до жовтня 2020 р.) створюють додаткові щорічні квоти
на імпорт за нульовим тарифом на певну продукцію. Більше того, вони зняли
мито на імпорт на кілька промислових товарів, таких як добрива, барвники,
пігменти та інші барвники, взуття, мідь, алюміній , а також обладнання для
телебачення та звукозапису.
 Що стосується поглиблення та прискорення лібералізації торгівлі
товарами, ПВЗВТ п’яти угод включають пункт, який дозволяє відповідним
комітетам асоціації, що засідають у конфігурації торгівлі, на прохання будь-
якої Сторони, прискорити ліквідацію митних зборів спільним рішенням. Для
України, Польщі та Грузії це можливо лише через 5 років після набрання
чинності угодою, тоді як для Молдови та Хорватії це стало можливим відразу
після набрання чинності угодою. Відповідно, переговори відповідно до
пункту ПВЗВТ щодо подальшого прискорення лібералізації тарифів ще не
розпочаті.
Щодо ще однієї можливої опції оновлення, то можливим варіантом є
наслідування прикладу Грузії, якій у 2018 році було дозволено додавати нові
географічні зазначення в своїй сільськогосподарській продукції, які будуть
законодавчо захищенні.
У січні-березні 2021-го український ВВП зберіг торішню інерцію і
продовжував падати: він втратив 1,2% (порівняно з січнем-березнем 2020-го).
У другому кварталі українська економіка розігналася до 5,4% у річному
вимірі. Статистика за третій квартал – дещо гірша: 2,7% зростання
(порівняно з третім кварталом попереднього року).[3]
 Висновки
Узагальнюючи, можна сказати, що всі проаналізовані вище угоди дуже
схожі. Однак у світлі різної економічної ситуації та політичних уподобань у
країнах-партнерах можна визначити деякі відмінності, пов’язані з цими
зазначеними раніше угодами. Вони пов’язані головним чином із ПВЗВТ та
його положеннями про наближення. В цілому, положення про ПВЗВТ в
Україні є більш далекосяжними (сфера послуг), але є деякі глави, де зараз
функціонуючи ПВЗВТ з Молдовою або Грузією є більш детальними або
амбітними (технічні бар’єри у Молдові). Спадщина ліберальної торговельної
політики Грузії за уряду Саакашвілі чітко проілюстрована в главах ПВЗВТ
про товари та послуги (наприклад, відсутність перехідних періодів та
низький рівень ставок за найнижчу ціну). З іншого боку, кілька розділів,
таких як глава щодо технічних бар’єрів та розділи, присвячені економічній та
галузевій співпраці, демонструють, що Грузія була більш обережною та
реалістичною у своїх зобов'язаннях щодо наближення, наприклад у питаннях
пов'язаних з кліматом.
Зважаючи на те, що Угода про асоціацію з ЄС, а відповідно і частина
про Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі України з ЄС існує
вже 7 років, більшість законодавчих актів, що додаються до Угоди є
застарілими, і саме вони потребують оновлення в першу чергу, що, в свою
чергу вплине на ефективність їх впровадження та дотримання. У той же час,
декілька глав ПВЗВТ вже було оновлено у зв’язку з їх терміновою
необхідністю (наприклад, кейс з махінаціями з кістками м’яса птиці від
«МХП»).
Головним є те, що оновлення не повинно бути копією вже пройдених
подібних оновлень для Молдови та Грузії, як країн що також мають
функціонуючи угоди про асоціацію з ЄС, або Польщі та Хорватії, які вже є
повноправними держава-членами ЄС, оскільки для кожного нового акту ЄС
необхідно проаналізувати, які елементи є релевантними та корисними
конкретно для економіки України (Наприклад, збільшити безмитний доступ
на ринок ЄС для агропродукції).
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зона вільної торгівлі [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://eu-ua.org/zona-vilnoi-torhivli
2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та
Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і
їхніми державами-членами, з іншої сторони [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011
3. ЕКСПРЕС-ВИПУСК. Валовий внутрішній продукту у ІІI кварталі 2021
року [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://ukrstat.gov.ua/express/expr2021/12/154.pdf