18. Anne de Kiev, Reine de
Анна Київська, королева
France
Partie 1
Henri 1er n'a pas reçu de
surnom. Malgré trente ans de
règne il est peu connu. Il semble
pourtant qu'il ait eu une forte
personnalité et qu'il ait été un
personnage fort sympathique,
mais submergé par les difficultés
qu'il rencontra, en un temps qui
était dur pour des chefs soucieux
de leur mission, mais aux prises
avec les puissants intérêts de ses
intraitables vassaux. Roi peu
connu, peut-être méconnu, il fait
pauvre figure dans son pauvre
royaume, mais le 23 mai 1059,
quand son fils aîné Philippe qui
n'a que sept ans, est consacré à
Reims, Henri peut être content
du combat difficile et de l'oeuvre
accomplie, et mourir un an plus
tard avec sérénité, laissant une
régence solide aux mains de la
reine Anne et du compte
Baudoin.
...Lorsqu'il prit la décision
d'envoyer des messagers vers le
roi des Ruthènes pour obtenir la
main de sa fille et ramener en
France la jeune princesse, Henri
devait être suffisamment
renseigné pour ne pas douter de
la réponse. Il est donc bien
possible qu'un premier contact
de nature simplement amicale,
diplomatique ou même
commerciale, ait été pris
auparavant. Toujours est-il que
c'est une véritable ambassade
que le roi envoya vers Kiev, vers
la fin de l'année 1049 ou le début
de 1050. Il choisit avec soin des
messagers parmi ses fidèles
conseillers ou les bons
compagnons de sa mesnie :
Roger II et Gautier, tous deux
évêques de Châlons et de
Meaux, et Gosselin de Chauny,
18.
Франції
Частина 1
Генріх 1-й не отримав
прізвиська. Незважаючи на
тридцятирічне правління, про
нього мало що відомо. Тим не
менш, схоже, що у нього була
сильна особистість, і він був
дуже дружнім персонажем,
але був приголомшений
труднощами, з якими він
зіткнувся в той час, коли було
важко для лідерів, які
піклуються про свою місію, але
борються з могутніми
інтересами своїх
непримиренних васалів.
Маловідомий, можливо,
маловідомий король, він
бідний у своєму бідному
Королівстві, але 23 травня 1059
року, коли його старший син
Філіп, якому всього сім років,
присвячений в Реймс, Генріх
може бути задоволений
важкою боротьбою і
виконаною роботою і через рік
спокійно померти, залишивши
міцне регентство в руках
королеви Анни і графа
Бодуена.
.., Коли він прийняв рішення
відправити гінців до короля
Русинів, щоб отримати руку
своєї дочки і повернути до
Франції юну принцесу, Генріху
потрібно було бути достатньо
обізнаним, щоб не сумніватися
у відповіді. Таким чином,
цілком можливо, що перший
контакт просто дружнього,
дипломатичного або навіть
ділового характеру був
укладений раніше. Тим не
менш, це було справжнє
посольство, яке цар відправив
до Києва приблизно в кінці
1049 року або на початку 1050
року. Він ретельно вибирав
посланців з числа своїх вірних
радників або добрих
компаньйонів у своїй меснії:
Роже II і Готьє, обидва
єпископи Шалон і де Мо, І
accompagnés du cortège
convenable pour une
circonstance de ce genre.
On peut imaginer sans peine le
départ du cortège sous le regard
ému du roi Henri, en sa cour de
Senlis, et la curiosité des braves
gens de France : les deux
évêques, le fidèle Gosselin, les
nobles chevaliers, quelques
dames bien gentes pour le soin
d'Anne et le sourire de France, et
tous ces gens d'armes encadrant
les litières capitonnées pour
transporter les dames et les
lourds chariots chargés de riches
présents : brocarts des Flandres,
broignes en cuir d'Etampes,
draps ou cachemire de Reims et
dentelles d'Orléans, épées de
Tolède, bijoux et objets d'art
patiemment travaillés par un
peuple inventif, les chapes
dorées fabriquées en Corbie, les
enluminures des moines de
Saint-Denis, et pour ne rien
omettre, ces inévitables
fantaisies, que nous appellerions
“articles de Paris”, car la France a
toujours été la France et Paris
toujours été Paris !
Le voyage fut long, et un soir, en
mai, quand la steppe tout
entière, éclate de beauté, ils
virent au loin, le
resplendissement des dômes et
des clochers scintillants de leurs
ors au soleil de l'Orient. Il ne faut
pas se mettre trop en peine de
savoir en quelle langue se firent
les présentations. La joie et
l'amitié se comprennent dans
toutes les langues et il y avait
dans l'assemblée assez de gens
intelligents, et dans cette Kiev
cosmopolite assez de
commerçants lointains pour qu'il
fut aisé de s'entretenir de
Госселін де Шоні,
супроводжувані процесією,
придатною для подібних
обставин.
Можна без зусиль уявити собі
від'їзд кортежу під
схвильованим поглядом
короля Генріха при його дворі
в Сенлісі і цікавість хоробрих
людей Франції : двох
єпископів, вірного Госселена,
благородних лицарів,
декількох дам, добре знають
турботу про Анну і посмішку
Франції, і всіх цих людей зі
зброєю в руках, що
обрамляють м'які підстилки
для перевезення дам і важких
возів, навантажених багатими
подарунками : фландрською
парчею, шкіряними кидками з
Етампів, сукнами або
кашеміром з Реймса і
мереживами з Орлеана., шпаги
Толедо, коштовності та
предмети мистецтва, з якими
терпляче працювали
винахідливі люди, золоті
капелюшки, виготовлені в
Корбі, ілюмінації Де Мойн де
Сен-Дені, і, щоб нічого не
упустити, ці неминучі фантазії,
які ми назвали б "предметами
Парижа", тому що Франція
завжди була Францією, а
Париж завжди був Парижем !
Подорож була довгою, і одного
травневого вечора, коли весь
степ сяяв красою, вони
побачили вдалині блискучі
куполи і шпили своїх золотих
дерев на східному сонці. Не
варто занадто турбуватися про
те, якою мовою проводилися
презентації. Радість і дружба
зрозумілі один одному на всіх
мовах, і в зборах було досить
розумних людей, а в цьому
космополітичному Києві досить
далеких торговців, щоб було
легко обговорити серйозні
питання. Деякий час
Французькі посланці
questions sérieuses. Les
messagers français profitèrent
quelque temps de l'hospitalité
généreuse d'un hôte magnifique.
Partie 2
Quand tout fut dit de ce qu'il
fallait dire, lorsque tout était
prêt de ce qu'il fallait emporter,
la mesnie du roi ayant bien lié
amitié avec la droujina du kniaz,
on songea au départ. Il y eut
certes un grand festin, comme
savaient en donner les fils de
Vladimir. Puis ce furent les
adieux dans la grande Salle des
Actes. Toute la famille se réunit ;
au milieu de leurs fils, Ingegerde
pleurait silencieusement et le
Grand-Duc, ému, serrait dans ses
bras sa petite fille de France. Ce
fut alors le départ. Courageuse,
Anne monta en selle, préférant
le palefroi aux coussins des
litières. Dans dix jours à Polotsk,
par la route du nord, ou dans dix
jours à Vladimir par la route de
l'ouest, Anne et ses compagnons
rejoindront alors les litières
transportant les dames de
compagnie et les chariots qui
portent les bagages et les
présents somptueux.
Sacre royal et consécration
épiscopale. Le 19 mai 1051, jour
de la Pentecôte, la triple
cérémonie qui eut lieu dans la
cathédrale de Reims constitue un
événement unique dans les
Annales de France et sans doute
aussi dans l'histoire de l'Eglise;
une princesse de Kiev épousait le
roi de France, puis l'Archevêque
Guy de Châtillon lui conférait
l'onction d'huile sainte qui la
consacrait reine ; enfin, un
nouvel évêque recevait la
consécration épiscopale. Le
peuple de Reims s'était massé
sur le parvis et lorsque le cortège
sortit, ce furent des acclamations
sans fin s'adressant
насолоджувалися щедрим
гостинністю чудового
господаря.
Частина 2
Коли все було сказано про те,
що потрібно сказати, коли все
було готове до того, що
потрібно взяти з собою,
королівська сім'я подружилася
з княжною друджиною, ми
спочатку подумали. Звичайно,
був великий бенкет, який знали
сини Володимира. Потім були
прощання у Великому залі для
виступів. Вся сім'я зібралася ;
серед своїх синів Інгегерда
мовчазливо плакала, а великий
герцог, зворушливо, обіймав
донечку (майбутню королеву
Франції). Тоді настав час
вирушати. Безстрашна, Анна
відмовившись від м'яких
подушок, скочила в сідло.
Через десять днів в Полоцьку
по Північним шляхом або через
десять днів у Володимирі
Західним шляхом Анна і її
дружинники приєднаються до
карет, що перевозять
придворних дам, і до візків, в
яких перевозять поклажу і
коштовні дари.
Царське священство і
єпископське посвячення. 19
травня 1051 року, в день
П'ятидесятниці, потрійна
церемонія, що відбулася в
Реймському соборі, стала
унікальною подією в літописі
Франції і, можливо, також в
історії її Церкви; Київська
княжна вінчалася з королем
Франції, а потім архієпископ Гі
де Шатійон освячував її
священим єлеєм, який означав
її коронацію; нарешті, новий
єпископ отримав єпископський
сан. Жителі Реймсу товпились
на площі біля храму, і коли
молодята вийшли, це були
 indistinctement au nouvel
évêque, au Roi et à la Reine de
France.
Nous ne pouvons connaître la vie
de la Reine Anne que par les
rares documents qui nous
retracent l'activité du roi Henri
entre 1051 et 1060, date de sa
mort. Par ailleurs, nous savons
que Philippe est né au cours du
premier semestre 1052, et, au
cours des années suivantes, de
nouvelles naissances, celles de
Robert, de Hugues, peut-être
d'une fille, ont dû obliger Anne à
éviter des voyages peu
confortables autant pour elle
que pour ses enfants. Philippe 1
er fut sacré le 23 mai 1059. Sans
doute, ce jour-là, Philippe fit-il sa
première communion. Toute la
soirée et le lendemain, il y eut
liesse à Reims et dans toute la
France, sur les places publiques
et dans toutes les chaumières.
Quant au jeune roi, il retourna à
ses jeux, avec ses frères. Mais
Henri et Anne pouvaient être
contents, car tous deux, ils
avaient gagné une grande
bataille. Henri pouvait mourir. Le
roi ne mourrait pas. (R, Hallu.
Anne de Kiev, Reine de France.
P., 1975)
EXERCICES
1. Trouvez dans le texte les correspondances à :
непокірні васали; коронація;
коронувати; посвячення;
надійне регентство; домогтися
руки; вірний радник; єпископ;
сяйво золотих бань;
обговорення (обговорити)
серйозні питання; щедра
гостинність; перше півріччя;
перше причастя; не
сумніватися у відповіді;
відрядити посольство; мати
досить відомостей.
нескінченні вітання,
нерозбірливо адресовані
новому єпископу, королю і
королеві Франції.
Ми можемо дізнатися про
життя королеви Анни тільки за
рідкісними рукописами, які
простежують діяльність короля
Генріха між 1051 і 1060, датою
його смерті. Крім того, ми
знаємо, що Філіп народився в
першій половині 1052 року, і в
наступні роки народились син
Роберт, Гюго можливо, дочка,
повинні були змусити Анну
уникати поїздок, які були б
незручні як для неї, так і для її
дітей. Філіп, 1-й був
хіротонізований 23 травня
1059. Безсумнівно, в той день
Філіп прийняв своє перше
причастя. Весь вечір і весь
наступний день в Реймсі і по
всій Франції, на громадських
площах і у кожному панували
веселощі. Що стосується юного
короля, то він повернувся до
забави зі своїми братами. Але
Анрі і Анна могли бути
задоволені, тому що вони
виграли велику битву. Анрі міг
померти. Але королі ніколи не
вмирають. (Р, Халлу. Анна
Київська, королева Франції. П.,
1975)
vassaux récalcitrants;
couronnement; couronnement;
consécration; Régence fiable;
obtenir la main; conseiller fidèle;
évêque; la lueur des dômes d'or;
discussions (discuter) de
questions sérieuses; hospitalité
généreuse; première moitié;
première communion; ne pas
douter de la réponse;
détachement de l'ambassade;
avoir suffisamment
d'informations.
4. Traduisez en employant le lexique du texte :
1. Про життя принцеси Анни у
Франції ми можемо дізнатися
тільки з нечисленних
документів — свідчень
діяльності короля Генріха І. 2. В
той день у Реймському соборі
принцеса київська Анна
обвінчалася з Генріхом І. Потім
відбулася коронація Анни. 3.
Відомо, що Філіп народився в
першому півріччі 1052 року,
пізніше з'явилися на світ сини
Робер і Гуго і, можливо, дочка,
ім'я якої невідоме. 4. Анна
відмовилася від місця в ношах,
віддавши перевагу коню. 5.
Мабуть, перед від'їздом
посольства із Києва князь
Ярослав дав бучний бенкет.
Прощання Анни з батьками і
братами було дуже
зворушливим. 6. Невідомо,
якою мовою розмовляв
Ярослав із послами Генріха,
проте радість і дружба
зрозумілі на всіх мовах, та і в
Києві того часу знайшовся б
перекладач. 7. Воїни
охороняли ноші для жінок і
вози, доверху навантажені
подарунками. 8. Генріх, хоч і
пробув на королівському троні
тридцять років, вважається
маловідомим в історії Франції
королем.
1. Sur la vie de la princesse Anne
en France, nous ne pouvons
apprendre que de quelques
documents — preuves de
l'activité du roi Henri I. 2. Ce
jour-là, dans la cathédrale de
Reims, la princesse Anna de Kiev
s'est mariée avec Henri I. puis le
couronnement d'Anna a eu lieu.
3. On sait que Philippe est né
dans la première moitié de
l'année 1052, plus tard sont nés
les fils de Robert et Hugo et
peut-être une fille dont le nom
est inconnu. 4. Anna a refusé une
place dans la civière, préférant le
cheval. 5. Apparemment, avant
de quitter l'ambassade de Kiev,
le Prince Yaroslav a donné un
festin luxuriant. Les adieux
d'Anna à ses parents et à ses
frères étaient très émouvants. 6.
On ne sait pas dans quelle langue
Yaroslav a parlé avec les
ambassadeurs de Henry, mais la
joie et l'amitié sont claires dans
toutes les langues, et à Kiev de
cette époque, il y aurait un
traducteur. 7. Les guerriers
gardaient des civières pour
femmes et des chariots chargés
de cadeaux. 8. Henri, bien que
resté sur le trône Royal pendant
trente ans, est considéré comme
un roi peu connu dans l'histoire
de France.