Professional Documents
Culture Documents
Анатом роб зош 2020студ
Анатом роб зош 2020студ
Анатом роб зош 2020студ
01
ББК 28.706
К77
Рецензент: Плиска О.І. – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри анатомії,
фізіології та шкільної гігієни Національного педагогічного університету імені
М.П.Драгоманова
К77 Анатомія людини: робочий зошит для практичних занять з анатомії людини для
студентів біологічних спеціальностей. – 3-е видання, випр. / В.І.Кравченко,
В.І.Комаренко – К.: «ООО «Інтерсервіс», 2013 - 160 с.
ISBN 978-966-2465-90-7
Автори:
Кравченко В.І., канд. біол.наук, доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут
біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Комаренко В.І., канд. біол.наук, доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут
біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
УДК 611.01
ББК 28.706
ISBN 978-966-2465-90-7
© Кравченко В.І., Комаренко В.І., 2013
ЗМІСТ
3
Тема 1. Вступ до предмету. Загальні анатомічні поняття
дорзально
рострально
каудально рострально
вентрально
дорзально
вентрально
каудально
4
Завдання 2: вивчити основні термінами, які використовуються для опису структур і органів
в анатомічній літературі.
5
РОЗДІЛ 1. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
6
Завдання 2: ознайомитись із загальним планом будови хребця. Дати порівняльну
характеристику будови хребців різних відділів. Зробити підписи до рисунків та заповнити
таблицю.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
1. –
2. –
3. –
4. -
5. –
6. –
7. -
8. –
9. –
10. –
7
Рис. 2.4. 2-й шийний хребець. Епістрофей
(взято з http://www.health-news.ru/enc/anat/index.html)
5. –
1. –
6. –
2. –
7. –
3. –
4. –
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика хребців різних відділів хребта
Хребці Характерні ознаки Функції
1 2 3
С1
С2
С3-7
8
Таблиця 2.1 (продовження)
Хребці Характерні ознаки Функції
Th1-12
L1-5
S1-5
Co1-3
Завдання 3: розглянути будову грудної клітки в цілому. Будова ребер та грудини. В чому
полягають відмінності між справжніми і несправжніми ребрами? Вікові та статеві
особливості грудної клітки. Підписати рисунок 2.5.
Рис. 2.5. Будова грудної клітки
(взято з http://varles.narod.ru)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
9
Завдання 4: розглянути будову черепа в цілому. Ознайомитись із кістками, що формують
основу черепа. Зробити підписи до рисунків 2.6.
А.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
А
13. –
Б.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Б 14. –
15. –
Рис. 2.6. Основи черепа: зовнішня (А) та внутрішня (Б) (взято з http://www.health-
news.ru/enc/anat/index.html)
10
Завдання 5: Розглянути будову мозкового відділу черепа. Заповнити таблицю 2.2.
Таблиця 2.2
Відділи та кістки черепа
3.
1.
3.
1.
2.
Задня черепна ямка
3.
4.
1.
2.
Медіальна стінка
3.
4.
1.
Латеральна стінка
Очна ямка (орбіта) 2.
1.
Верхня стінка
2.
1.
Нижня стінка 2.
3.
11
Завдання 6: розглянути будову лицьового відділу черепа. На рисунках 2.7. та 2.8. підписати
відмічені елементи анатомічних об’єктів.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
12
Блок-схема 2.1 Кістки осьового скелету
ОСЬОВИЙ
СКЕЛЕТ
Клиноподіб
на Куприкові (Со1-
4)
Потилична
Лобна
Нижня
Решітчаста носова
раковина *
Лицьовий Носова *
відділ
Слізна *
Леміш Вилична *
Під‘язикова Піднебінна
*
Нижня Верхня
щелепа щелепа * * - парні
кістки
13
Основні латинські анатомічні терміни до теми 2.
14
Тестові завдання до теми «Будова осьового скелету».
1. Які з перерахованих кісток відносяться до губчастих?
А. Грудний хребець
Б. Плечова
В. Груднина
Г. Трапецієподібна
Д. Таранна
15
9. Червоний кістковий мозок у дорослого знаходиться в:
А. Діафізах трубчастих кісток
Б. Епіфізах трубчастих кісток
В. В губчастій речовині плоских кісток
Г. В компактній речовині плоских кісток
Д. В губчастих кістках
15. Вкажіть особливості будови черепа людини, що відрізняють його від черепа
людиноподібних мавп:
А. Виражений сосцеподібний відросток
Б. Менш випукла лобна кістка
В. Більш заднє положення великого потиличного отвору
Г. Більш переднє положення великого потиличного отвору
Д. Виступаюча кісткова частина носа
16
Тема 3. Будова додаткового скелету. Скелет кінцівок.
Практична частина заняття
Необхідні методичні матеріали: скелет людини, окремі кістки верхніх і нижніх кінцівок.
Завдання 1: розглянути будову поясу верхніх кінцівок та нижніх кінцівок в цілому.
Зробити підписи до рисунків 3.1-3.4.
А– 4. –
Б– 5. –
в– 6. –
г– 7. –
1. – 8. –
2. – 9. –
3. – 10. –
1. –
2. –
3. –
17
Рис. 3.3. Тазова кістка (взято з http://www.health-news.ru/enc/anat/index.html)
1. – 10. –
2. – 11. –
3. – 12. –
4. – 13. –
5. – 14. –
6. – 15. –
7. – 16. –
8. – 17. –
9. – 18. –
Завдання 2: порівняти будову різних відділів верхньої і нижньої кінцівки, звернути увагу
на анатомічні особливості, які сформувалися в результаті функціональної спеціалізації
кінцівок у людини. Зробити підписи до малюнків 3.5-3.9 та заповнити таблиці
порівняння.
18
Рис. 3.4. Чоловічий та жіночий таз: вигляд згори (А) та спереду (Б) (використано з
http://www.vitaminov.net)
А Б
1. – 1. –
2. – 2. –
3. – 3. –
4. – 4. –
5. – 5. –
6. – 6. –
7. – 7. –
8. –
9. –
Таблиця 3.1
Відмінності будови тазу жінок та чоловіків
Ознака Чоловічий таз Жіночий таз
19
Рис. 3.5. Скелет стопи (А) та кисті (Б) (використано з http://www.vitaminov.net).
А. 1. - Б. 1.-
2. - 2. -
3. - 3. -
4. - 4. -
5. - 5. -
6. - 6. -
7. - 7. -
8. - 8. -
9. - 9. -
10. - 10. -
11. -
12. -
13. -
14. -
20
Таблиця 3.2
Порівняльна характеристика будови скелету стопи та кисті
Частини дистальних Ознаки та їхнє значення
відділів кінцівок Скелет стопи Скелет кисті
Передплесно / зап’ясток
Плесно / п’ясток
Фаланги пальців
Форма, розташування
пальців
21
Рис. 3.8. Плечова кістка
(використано з
http://anatomyonline.ru)
1.-
2.-
3.-
4.-
5.-
6.-
7.-
8.-
9.-
10.-
11.-
12.-
Рис. 3.9. Стегнова кістка (використано з
http://sbio.info)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
22
ДОДАТКОВИЙ СКЕЛЕТ
наколінок
кістка
гомілкова
Ключиця
Ліктьова Клубова
Мало-
гомілкова
Кістки кисті Сіднична
Кістки стопи
Лобкова
Зап‘ясткові (8)
Заплеснові (7)
П‘ясткові (5)
Плеснові (5)
Фаланги пальців
Фаланги пальців
Блок-схема 3.1. Додатковий скелет
Горохоподібна Гачкувата
Проміжна Присередня Бічна
Блок-схема 3.2. Кістки зап‘ястка і передплесна
23
Основні латинські анатомічні терміни до теми 3
Skeleton appendiculare – додатковий скелет
Cingulum membri superioris – пояс верхньої кінцівки
Scapula – лопатка
Clavicula – ключиця
Skeleton membri superioris liberi – скелет вільної верхньої кінцівки
Humerus – плечова кістка
Radius – променева кістка
Ulna – ліктьова кістка
Carpus зап‘ясток
Ossa carpi (carpalia) – кістки зап‘ястка
Os scaphoideum - човноподібна
Os lunatum - півмісяцева
Os triquetrum - тригранна
Os pisiforme - горохоподібна
Os trapezium – кістка-трапеція
Os trapezoideum - трапецієподібна
Os capitatum - головчаста
Os hamatum – гачкувата
Metacarpus – п‘ясток
Ossa metacarpі (I-V) – п‘ясткові кістки
Digiti - пальці
Phalanges – фаланги
Cingulum membri inferioris – пояс нижньої кінцівки
Os coxae – кульшова кістка
Os ilium – клубова кістка
Os ischii – сіднича кістка
Os pubis – лобкова кістка
Pelvis – таз
Skeleton membri inferioris liberi – скелет вільної нижньої кінцівки
Os femoris – стегнова кістка
Patella – наколінок
Tibia – великогомілкова кістка
Fibula – малогомілкова кістка
Tarsus – передплесно
Ossa tarsi (tarsalia) – кістки передплесна
Talus – надп‘яткова кістка
Calcaneas – п‘яткова
Os naviculare – човноподібна
Os cuneiforme mediate, intermedium et
laterale – клиноподібні проміжна, присередня і бічна кістки
Os cuboideum – кубоподібна
Metatarsus – плесно
Ossa metatarsi (I-V) – кістки плесна
24
Тестові завдання до теми «Будова додаткового скелету»
1. Назвіть кістки, що входять до поясу верхніх кінцівок людини
А. Плечова
Б. Ключиця
В. Грудина
Г. Під‘язикова
Д. Лопатка
3. Вкажіть, для якої кістки притаманні наступні елементи: великий горб, дельтовидна
бугристість, блок, присередній та бічний надвиростки:
А. Променева
Б. Стегнова
В. Плечова
Г. Ліктьова
Д. Малогомілкова
25
Г. Гачок
Д. Голівка
26
Тема 4. Артрологія. Вчення про з‘єднання кісток
Теоретичні питання
1. Класифікація з‘єднань кісток. Неперервні (синартрози), геміартрози та перервні
(діартрози).
2. Будова суглоба.
3. Біомеханіка суглобів.
4. Класифікація суглобів.
5. Форма, осі обертання та рухи в суглобах.
6. Функціональна залежність між формою суглоба, співвідношенням суглобових
поверхонь та розмахом рухів.
7. Додаткові утворення суглобів: меніски, внутрішньо суглобові диски, хрящові губи.
8. Фактори, що зумовлюють рухливість в сполученнях кісток.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
27
Рис. 4.2. Типи суглобів (використано з http://nmed.likar.info)
1. – 2. – 3. –
а) – а) – а) –
б) – б) – б) –
в) – в) – в) –
28
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
1. 2.
3. 4.
Рис. 4.4. Типи швів черепа (використано з 1–
http://www.pinkmonkey.com/studyguides/subjects/biology
-edited/chap21) 2–
3–
4–
29
Таблиця 4.1
Класифікація суглобів
Назва Суглобові
Вид суглобу Осі руху Рухи в суглобі
суглобу поверхні
Згинання розгинання
Головка плечової руки, відведення-
кістки, Кулястий приведення,
Плечовий Багатовісний
суглобова впадина комплексний обертання назовні і
лопатки досередини, кругові
рухи
Ліктьовий
Променево-
зап‘ястковий
Зап‘ястково-
п‘ястковий
великого
пальця
Крижово-
клубовий
Кульшовий
Колінний
Гомілково-
стопний
Надп‘ятково-
гомілковий
Скронево-
нижньо-
щелепний
30
Таблиця 4.1 (продовження)
Назва Суглобові
Вид суглобу Осі руху Рухи в суглобі
суглобу поверхні
Атланто-
потиличний
Суглоб
головки ребра
Грудинно-
ключичний
31
ТИПИ СПОЛУЧЕНЬ КІСТОК
Синдесмоз
Тимчасове Одноосьові Циліндричний
Міжкісткова Блокоподібний
перетинка Кісткове, синостоз
Двоосьові Еліпсовидний
Постійне
Зв‘язки
Сідловидний
Тім‘ячка
Перехідні, напіврухомі Багатоосьові Плоский
Вклинення (гомфоз)
Кулястий
Симфізи
Шви
(плоскі, зубчасті,лускаті) Чашоподібний
Блок-схема 4. Типи сполучень кісток (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами)
32
Тестові завдання до теми «Артрологія. Вчення про з‘єднання кісток»
1. Вкажіть, які типи швів сполучають між собою кістки лицьового відділу черепа
А. Зубчасті
Б. Плоскі
В. Лускаті
Д. Лямбдовидні
2. Вкажіть, який тип шву з’єднує між собою тім‘яні кістки черепа:
А. Зубчастий
Б. Плоский
В. Лускатий
Г. Стріловидний
Д. Лямбдовидний
33
В. Згинання-розгинання
Г. Обертання
34
Тема 5. Міологія (частина 1). М‘язи тулуба, шиї та голови
Теоретичні питання
1. Будова скелетних м‘язів.
2. Класифікація м‘язів (за функцією, за формою, за відношенням до суглобів, за
розташуванням, за напрямком волокон, за кількістю головок).
3. Допоміжний апарат м‘язів (фасції, піхви сухожилків, синовіальні сумки,
сесамовидні кістки).
4. Робота м‘язів. Анатомічний та фізіологічний перетин м‘яза.
5. Приклади роботи важелів 1, 2, 3-го типів в опорно-руховій системі людини.
Практична частина заняття
Необхідні методичні матеріали: таблиці, атлас з анатомії.
Завдання 1: ознайомитись із будовою та типами скелетних м’язів. Зазначити на
рисунку 5.1. основні елементи будови скелетного м’язу .
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
Завдання 2: розглянути основні м‘язи голови і шиї (див. табл.5.1). Звернути увагу на
особливості будови, прикріплення і функції мімічних м‘язів. Функціональні групи м‘язів,
що беруть участь в рухах: а) нижньої щелепи: підніманні, опусканні, в рухах вперед, назад
та в боки; б) голови. Функції м‘язів шиї при різних видах опору. Вивчити проекцію
мімічних та жувальних м‘язів на поверхні голови.
35
Завдання 3: зробити короткий огляд м‘язів тулуба по областям: м‘язи спини, грудей,
живота (див. табл. 5.1.). М‘язи, що беруть участь в розгинанні тулуба, їх розташування,
місця початку і прикріплення. Функції м‘язів спини при різних видах опору. М‘язи, які
здійснюють згинання та розгинання в шийному та поперековому відділах хребта. М‘язи
живота, їх розташування, місця фіксації. Слабо захищені місця черевної стінки. М‘язи, що
беруть участь в нахилах та обертанні тулуба.
Таблиця 5.1
М‘язи голови, шиї і тулуба
М‘язи голови М‘язи шиї М‘язи спини М‘язи грудної М‘язи живота
клітки
1.Мімічні: Поверхневі: Поверхневі: Пов‘язані з Передньої
коловий ока, 1.Підшкірний 1.Трапецієподібний поясом верхньої стінки
коловий 2. Грудинно- 2. Найширший кінцівки: 1.Прямий
рота, щічний ключично- 3. Великий і малий 1.Великий і 2.Пірамідний
2.Жувальні сосцеподібний ромбоподібні малий грудні Бічної стінки
3.Язика * 3. Надпід‘язикові 4. Верхній і нижній 2. Передній 1-2.Зовнішній і
4.Піднебіння 4. Підпід‘язикові задні зубчасті зубчастий внутрішні косі
і зіва * Глибокі: 5.Піднімач лопатки 3.Підключичний 3. Поперечний
5.Зовнішні 1. Драбинчасті Власні: Автохтонні Задньої
м‘язи очного (передній, 1. Випрямляч (власні) стінки
яблука середній, задній) хребта 1.Зовнішні і 1.Квадратний
2.Підпотиличні 2. Остьово- внутрішні м‘яз попереку
- довгі м‘язи шиї і поперечні міжреброві М‘язи
голови; 3.Поперечно- 2.Підіймачі промежини
- передній і остьові ребер
бічний прямі 4.Міжостьові 3.Підреберові
3. Глотки * 5.Міжпоперечні 4.Поперечний
4. Гортані ** Діафрагма
Примітка: детально з м‘язами язика*, піднебіння*, зіва*, глотки* і гортані**
ознайомитись на заняттях з анатомії травної та дихальної систем.
Скроневий
36
М‘яз Початок Прикріплення Функція
Коловий ока
Коловий рота
Щічний
Грудинно-
ключично-
сосцеподібний
Щелепно-
під‘язиковий
Драбинчасті
(передній,
середній, задній)
Бічний прямий
голови
Довгий голови
Довгий шиї
Трапецієподібний
37
Таблиця 5.2 (продовження)
М‘яз Початок Прикріплення Функція
Найширший
Великий
ромбоподібний
Малий
ромбоподібний
Верхній задній
зубчастий
Нижній задній
зубчастий
Піднімач лопатки
Випрямляч
хребта
Остьово-попречні
Великий грудний
Малий грудний
38
Таблиця 5.2 (продовження)
Передній
зубчастий
Підключичний
Зовнішні і
міжреброві
Внутрішні
міжреброві
Прямий живота
Зовнішні косі
Внутрішні косі
Поперечний
живота
Квадратний
попереку
39
Основні латинські анатомічні терміни з теми «Міологія»
Musculus – м‘яз
Caput - голівка
Venter - черевце
M. fusifonnis - веретеноподібний м‘яз
M. quadratus - квадратний м‘яз
M. triangularis - трикутний м‘яз
M. unipennatus - одноперистий м‘яз
M. bipennatus - двоперистий м‘яз
M. multipennatus - багатоперистий м‘яз
M. sphincter – м‘яз сфінктер
M. orbicularis – круговий м‘яз
M. flexor – м‘яз згинач
M. extensor – м‘яз розгинач
M. pronator - м‘яз, що обертає досередини
M. supinator – м‘яз, що обертає назовні
M. levator - м‘яз, що піднімає
M. abductor - відвідний м‘яз
M. adductor – привідний м‘яз,
M. biceps – двоголовий м‘яз
M. triceps – триголовий м‘яз
M. obliquus – косий м‘яз
M. – transversus – поперечний м‘яз
Tendo - сухожилок
Vagina tendinis – сухожилкові піхва
Stratum fibrosum – фіброзний шар
Stratum synoviale – синовіальний шар
Aponeurosis - апоневроз
Perimysium -перимізій
Endomysium - ендомізій
Fascia - фасція
Trochlea muscularis – блок м‘яза
Bursa synovialis – синовіальна сумка
Retinaculum - утримувач
Punctum fixum – фіксована точка (початок)
Punctum mobile – рухлива точка (прикріплення)
40
Тестові завдання до заняття «Міологія. М‘язи тулуба, шиї і голови».
1. Вкажіть основні частини поперечно-посмугованого м‘яза
А. Черевце
Б. Епіфіз
В. Головка
Г. Сухожилок
Д. Діафіз
41
Г.Нижній задній зубчастий
Д. Зовнішній косий м‘яз живота
11. Вкажіть, скорочення яких мімічних м‘язів забезпечує виникнення щирої «справжньої»
посмішки:
А. М‘яз, що піднімає куток рота
Б. Круговий м‘яз ока
В. Круговий м‘яз рота
Г. Великий виличний м‘яз
Д. Щічний м‘яз
12. Вкажіть, скорочення яких м‘язів забезпечує мімічне вираження суму і образи.
А. Малий виличний м‘яз
Б. Великий виличний м‘яз
В. Круговий м‘яз ока
Г. М‘яз, що опускає куток рота
Д. Платизма
42
Тема 6. Міологія (частина 2). М‘язи кінцівок та їх поясів
Практична частина заняття
Необхідні методичні матеріали: таблиці, атлас з анатомії.
Завдання 1: розглянути основні функціональні групи м‘язів верхньої кінцівки, що беруть
участь в рухах (див. табл. 6.1):
• плеча в плечовому суглобі: а) відведення / приведення; б) згинання /
розгинання; в) обертання досередини (пронація) / назовні (супінація).
• передпліччя: а) згинання / розгинання; в) обертання досередини (пронація) /
назовні (супінація).
• кисті і пальців: а) згинання/розгинання; б) відведення/приведення кисті; в)
протиставлення першого пальця.
Таблиця 6.1
Основні м‘язи верхньої кінцівки
М‘язи передпліччя
М‘язи грудного
М‘язи плеча Передній відділ Задній відділ (розгиначі)
пояса
(згиначі)
1.Дельтоподібний Передній відділ Поверхнева частина Поверхнева частина
2.Великий і малий (згиначі) 1. Круглий пронатор 1-2.Довгий і короткий
круглі 1.Двоголовий 2. Променевий променеві розгиначі
3.Надостьовий 2.Дзьобо- згинач зап‘ястка зап‘ястка
4.Підостьовий плечовий 3.Довгий долонний 3. Розгинач пальців
5.Підлопатковий 3.Плечовий 4. Ліктьовий згинач 4. Розгинач мізинця
Задній відділ 5. Поверхневий 5.Ліктьовий розгинач
(розгиначі) згинач пальців зап‘ястка
4.Ліктьовий Глибока частина Глибока частина
5.Триголовий 1. Глибокий згинач 1.Супінатор (відвертач)
пальців 2-3.Довгий і короткий
2.Довгий згинач розгиначі великого
великого пальця пальця кисті
3. Квадратний 4.Довгий відвідний м‘яз
пронатор великого пальця
(привертач) 5.Розгинач вказівного
пальця
М‘язи кисті
М‘язи підвищення великого Середня група М‘язи підвищення мізинця
пальця (бічна група) (присередня група)
1.Короткий відвідний м‘яз 1.Червоподібні (1-4) 1.Відвідний м‘яз мізинця
великого пальця кисті 2.Тильні міжкісткові (1-4) 2.Короткий м‘яз-згинач
2.Короткий згинач великого 3.Долонні міжкісткові (1-3) мізинця
пальця кисті 3.Протиставний м‘яз
3.Привідний м‘яз великого мізинця
пальця кисті 4.Короткий долонний м‘яз
4.Протиставний м‘яз
великого пальця кисті
Завдання 2: розглянути основні функціональні групи м‘язів нижньої (див. табл. 6.2)
кінцівки, що беруть участь в рухах:
• стегна в кульшовому суглобі: а) відведення/приведення; б)
згинання/розгинання; в) обертання досередини (пронація) / назовні (супінація).
43
• гомілки в колінному суглобі: а) згинання/розгинання; б) обертання досередини
(пронація)/назовні (супінація).
• стопи в надп‘ятково-гомілковому та надп‘ятково-п‘ятково-човноподібному
суглобах: а) згинання / розгинання; б) відведення/приведення; в) обертання
досередини (пронація) / назовні (супінація)
Таблиця 6.2
Основні м‘язи нижньої кінцівки
М‘язи тазового М‘язи стегна
пояса Передній відділ Присередній Задній відділ згиначів
розгиначів стегна відділ (привідні стегна
м‘язи)
1. Клубово- 1.Кравецький 1.Гребінний 1.Півсухожилковий
поперековий 2.Чотириголовий: 2.Довгий 2.Півперетинчастий
2-4. Великий, - прямий привідний 3.Двоголовий м‘яз
середній і малий - бічний широкий 3.Короткий стегна
сідничні - проміжний привідний
5. Натягувач широкий 4.Великий
широкої фасції - присередній привідний
6. Грушоподібний широкий 5.Тонкий
7-8. Внутрішній та
зовнішній затульні М‘язи гомілки
9-10.Верхній та Передній відділ Бічний відділ Задній відділ згиначів
нижній близнюкові розгиначів гомілки
11.Квадратний м‘яз 1.Передній 1.Довгий 1.Триголовий м‘яз
стегна великогомілковий малогомілковий литки
2.Довгий розгинач 2.Короткий 2.Підошвовий
пальців малогомілковий 3.Задній
3.Довгий розгинач великогомілковий
великого пальця 4.Довгий згинач
стопи. великого пальця
5.Довгий згинач
пальців
6.Підколінний
М‘язи стопи
Тильна група Підошвова група
Підвищення Підвищення Середня група
великого пальця мізинця стопи
1.Короткий 1.Відвідний м‘яз 1.Відвідний м‘яз 1.Короткий згинач
розгинач великого великого пальця мізинця. пальців
пальця стопи 2.Короткий згинач 2.Короткий 2.Квадратний м‘яз
2.Короткий великого пальця згинач мізинця підошви
розгинач пальців 3.Привідний м‘яз 3.Червоподібні (1-4)
великого пальця 4.Підошвові (1-3)
5.Тильні міжкісткові
Завдання 3: заповнити таблицю 5.3., зробивши опис основних груп розглянутих м‘язів
кінцівок за зразком, наведеним у попередньому занятті.
44
Таблиця 6.3
Характеристика м‘язів кінцівок
М‘яз Початок Прикріплення Функція
М’язи верхньої кінцівки
Дельтоподібний
Великий круглі
Малий круглий
Надостьовий
Підлопатковий
Двоголовий
Дзьобо-плечовий
Ліктьовий
Триголовий
Круглий
пронатор
Променевий
згинач зап‘ястка
Довгий долонний
45
Таблиця 6.3 (продовження)
М‘яз Початок Прикріплення Функція
Ліктьовий згинач
Поверхневий
згинач пальців
Квадратний
пронатор
(привертач)
Довгий
променевий
розгинач
зап‘ястка
Розгинач пальців
Ліктьовий
розгинач
зап‘ястка
Супінатор
(відвертач)
Довгий розгинач
великого пальця
кисті
Короткий
відвідний м‘яз
великого пальця
кисті.
Короткий згинач
великого пальця
кисті
Червоподібні
(1-4)
46
Таблиця 6.3 (продовження)
М‘яз Початок Прикріплення Функція
М’язи нижньої кінцівки
Клубово-
поперековий
Великий
сідничний
Малий сідничний
Натягувач
широкої фасції
Грушоподібний
Верхній
близнюковий
Нижній
близнюковий
Кравецький
Чотириголовий:
прямий
Чотириголовий:
бічний широкий
Чотириголовий:
проміжний
широкий
Чотириголовий:
присередній
широкий
47
Таблиця 6.3 (продовження)
М‘яз Початок Прикріплення Функція
Довгий
привідний
Великий
привідний
Тонкий
Півсухожилковий
Двоголовий м‘яз
стегна
Передній
великогомілковий
Довгий розгинач
пальців
Довгий розгинач
великого пальця
стопи
Короткий
розгинач
великого пальця
стопи
Привідний м‘яз
великого пальця
Короткий згинач
пальців
Червоподібні
(1-4)
48
Завдання 4: зробіть підписи до рисунків 6.1 та 6.2
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
49
Рис. 6.2. Мязова система
(вигляд ззаду)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
50
Тестові завдання до теми «Міологія (частина 2). М‘язи кінцівок та їх поясів»
51
А. Клубово-поперековий
Б. Великий сідничний м‘яз
В. Кравецький м‘яз
Г. Чотириголовий м‘яз стегна
Д. Двоголовий м‘яз стегна
9. Назвіть м‘язи, які забезпечують розгинання в кульшовому суглобі
А. Клубово-поперековий
Б. Великий сідничний м‘яз
В. Кравецький м‘яз
Г. Чотириголовий м‘яз стегна
Д. Двоголовий м‘яз стегна
10. Назвіть м‘язи, які забезпечують згинання гомілки в колінному суглобі
А. Камбаловидний м‘яз
Б. Литковий м‘яз
В. Кравецький м‘яз
Г. Чотириголовий м‘яз стегна
Д. Двоголовий м‘яз стегна
11. Назвіть м‘язи, які забезпечують розгинання гомілки в колінному суглобі
А. Камбаловидний м‘яз
Б. Литковий м‘яз
В. Кравецький м‘яз
Г. Чотириголовий м‘яз стегна
Д. Двоголовий м‘яз стегна
12. Назвіть м‘язи, які забезпечують згинання стопи назад (розгинання)
А. Довгий малогомілковий
Б. Довгий розгинач пальців
В. Розгинач великого пальця
Г. Передній великогомілковий
Д. Задній великогомілковий
13. Вкажіть, які з наведених м‘язів є антагоністами
А. Великий сідничний
Б. Двоголовий м‘яз стегна
В. Клубово-поперековий
Г. Камбаловидний
Д. Литковий
14. Вкажіть, які з наведених м‘язів є синергістами
А. Тонкий
Б. Гребінчастий
В. Великий привідний
Г. Короткий привідний
Д. Середній сідничний
15. Який відсоток від загальної маси тіла займають м‘язи у здорового дорослого чоловіка з
середнім рівнем фізичного розвитку
А. 15%
Б. 20%
В. 25%
Г. 35%
Д. 45%
52
РОЗДІЛ ІІ. АНАТОМІЯ НЕРВОВОЇ ТА ЕНДОКРИННОЇ
СИСТЕМ
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
53
Завдання 2: розглянути структуру нервової системи людини в цілому, зазначивши її
частини та відділи. Заповнити блок-схему 7.1.
НЕРВОВА СИСТЕМА
Завдання 3:. розглянути будову спинного мозку в цілому. Виявити його потовщення,
борозни, канатики білої речовини спинного мозку. Ознайомитись з будовою
оболонок спинного мозку та його фіксуючим апаратом.
54
Рис. 7.2. Оболонки та сегмент спинного мозку (використано з http://amazinghumanbody-
prakash.blogspot.com із змінами)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
23. -
55
А. –
Б. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
56
Таблиця 7.1
Висхідні провідні шляхи спинного і головного мозку
Провідні шляхи Кіркове
Перший нейрон Другий нейрон Третій нейрон
та їх функція представництво
Спинномозковий
вузол. Ядра тонкого і
Тонкий і
Рецептори в клиновидного Таламус,
клиновидний Зацентральна
м‘язах, пучків задньо-
пучки Голя і звивина (IVшар)
суглобових довгастого латеральне ядро
Бурдаха
капсулах, мозку
сухожилках
Спинномозково-
покрівельний
Передній
спинно-
мозочковий
Задній
спинномозочко-
вий
Бічний
спинномозково-
таламічний
Передній
спинномозково-
таламічний
57
Таблиця 7.2
Низхідні проекційні шляхи головного і спинного мозку
Місце Біла речовина
Провідні шляхи Перший нейрон перехреста спинного мозку Функція
шляхів та другий нейрон
Тіла великих
Межа
Бічний пірамідних
довгастого та Бічний канатик. Керування
кірково- клітин в V шарі
спинного Рухові нейрони свідомими
спинномозковий кори великих
мозку передніх рогів рухами тулуба і
(бічний півкуль перед
(перехрест спинного мозку кінцівок
пірамідний) центральної
пірамід)
звивини
Червоноядерно-
спинномозковий
(рубро-
спінальний)
Сітчасто -
спинномозковий
(ретикуло-
спінальний)
Присінково-
спинномозковий
(вестибуло-
спінальний)
Покрівельно-
спинномозковий
(текто-
спінальний)
Передній
кірково-
спинномозковий
(передній
пірамідний)
58
Основні латинські анатомічні терміни до теми 7:
59
Блок-схема 7.2. Провідні шляхи спинного мозку (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами)
Передній кірково-
Передній ПЕРЕДНІЙ КАНАТИК спинномозковий
спинномозково- (пірамідний)
таламічний
Покрівельно-
Бічний спинномозково- спинномозковий
таламічний
Присінково-
Передній / задній спинномозковий
спинномозочкові БІЧНИЙ КАНАТИК
Ретикуло-
Спинномозково- спинномозковий
покрівельний
Бічний кірково-
спинномозковий
Тонкий пучок Голля
Червоноядерно-
ЗАДНІЙ КАНАТИК спинномозковий
Клиноподібний пучок
Бурдаха
60
Тестові завдання до теми «Будова спинного мозку»
1. Павутинна оболонка спинного мозку розташована:
А. Між твердою оболонкою і окістям хребців.
Б. Між твердою та судинною оболонками
В. Між судинною оболонкою та спинним мозком
Г. Входить до складу судинної оболонки.
Д. Прилягає безпосередньо до спинного мозку
61
Г. Крижовому
Д. Куприковому
62
Тема 8. Будова головного мозку
Теоретичні питання
1. Структурно-функціональна організація головного мозку.
2. Оболони головного мозку. Відростки твердої оболони головного мозку.
3. Підпавутинний простір, його цистерни.
4. Шлуночки головного мозку. Циркуляція спинномозкової рідини.
Практична частина заняття
Необхідні методичні матеріали: препарати головного мозку, муляжі, таблиці, атлас з
анатомії.
Завдання 1: розглянути загальний план будови головного мозку. На зображеннях
головного мозку (рис. 8.1., 8.2.) вказати основні його відділи і частини.
63
Рис. 8.2. Сагітальний переріз головного мозку (взято з http://www.nedug.ru)
1. – 11. –
2. – 12. –
3. – 13. –
4. – 14. –
5. – 15. –
6. – 16. –
7. – 17. –
8. – 18. –
9. – 19. –
10. – 20. –
64
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
18. –
Рис. 8.3. Дно IV-го шлуночка головного мозку. Ромбоподібна ямка (взято з
http://www.anatomcom.ru)
Завдання 3: ознайомитись із відділами заднього мозку. Міст, його розташування, будова і
функції. Ніжки мозочка. Ядра моста. Мозочок, його розташування, будова, анатомічні
зв‘язки з іншими відділами нервової системи. Ядра мозочка та їх функціональне
значення. Структура кори мозочка. На рисунку 8.4. вказати елементи кори мозочка.
І–
ІІ –
ІІІ –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
Рис. 8.4. Схема будови кори мозочка (Жуков В.В., Пономарева Е.В., 1998, див.
http://www.scorcher.ru/neuro/science/recept2/7.php)
65
Завдання 4: розглянути будову середнього мозку, його відділи, ядра та їх функції.
Позначити на рис. 8.5. покрив, покрівлю та ніжки мозку, та інші структури.
І. -
ІІ. -
ІІІ. -
1.-
2.-
3.-
4.-
5.-
6.-
Рис. 8.5. Поперечний переріз середнього мозку ( взято з
http://meduniver.com) 7.-
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
66
Завдання 7: вивчити будову базальних (підкіркових) ядер кінцевого мозку, їх
розташування та функціональне значення. На рис. 8.7 позначити розташування сірої та
білої речовини кінцевого мозку.
Рис. 8.7. Горизонтальний переріз півкуль головного мозку, базальні ядра ( Fox S.I., 2003)
1.–
2. –
3.–
4.–
5.–
6.–
7.–
8.–
9.–
67
Завдання 8: розглянути зовнішню будову півкуль головного мозку: поверхні, частки,
борозни, звивини. Вивчити локалізацію кіркових кінців аналізаторів в корі мозку та їх
функціональне значення. Позначити зазначені елементи на рис. 8.8.
Рис. 8.8. Латеральна поверхня півкуль головного мозку ( Fox S.I., 2003)
I. –
II. –
III. –
IV.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
68
Завдання 9: розглянути клітинну будову кори великих півкуль. Звернути увагу на
специфіку клітинної будови різних функціональних зон неокортексу. Підписати назви
різних шарів нової кори на рис. 8.9.
I. –
II. –
III. –
IV. –
V. –
VI. –
VII. –
Рис. 8.9. Цитоархітектоніка кори головного мозку (Жуков В.В., Пономарева Е.В., 1998, див.
http://www.scorcher.ru/neuro/science/recept2/7.php)
Завдання 10: розглянути будову шлуночків мозку та їх сполучення. Вміти описати шляхи
циркуляції спинномозкової рідини. Підписати рисунок 8.10.
2. – 6. –
3. – 7. –
4. – 8. –
69
Основні латинські анатомічні терміни до теми 8:
Encephalon - головний мозок Corpus geniculatum laterale – бічне
Truncus encephalicus - мозковий стовбур колінчасте тіло
Rhombencephalon - ромбовидний мозок Hypothalamus – гіпоталамус
MEDULLA OBLONGATA – довгастий Area preoptica – передзорове поле
мозок Chiasma opticum – зоровий перехрест
Formatio (Substantia) reticularis – сітчастий Corpus mamillare – сосочкове тіло
утвір Tuber cinereum – сірий горб
Locus coeruleus – блакитна пляма Infundibulum - лійка
CEREBELLUM – мозочок Neurohypophysis – неврогіпофіз
Vermis cerebelli – черв‘як мозочка TELENCEPHALON – кінцевий мозок
Hemispherium cerebelli – півкулі мозочка CEREBRUM – великий мозок
Lobus flocculonodularis – клаптиково- Cortex сerebri [Pallium] – кора великого
вузликова частка мозку
Lobus caudalis [posterior] cerebelli – задня Gyri cerebri – звивини великого мозку
частка Sullcus cerebri – борозни великого мозку
Lobus cranialis (anterior) cerebelli – передня Lobi cerebri - частки великого мозку
частка Fissura longitudinalis cerebri - поздовжня
Arbor vitae cerebelli – дерево життя щілина
мозочка Fissura transversa cerebri – поперечна
Pedunculi cerebelli – ніжки мозочка щілина
MESENCEPHALON – середній мозок Hemispherium cerebralis – півкулі великого
Pedunculus cerebri – ніжки мозку мозку
Basis pedunculi cerebralis – основа ніжок Lobus frontalis – лобна частка
мозку Lobus parietalis – тім‘яна частка
Substantia nigra – чорна речовина Lobus occipitalis – потилична частка
Tegmentum mesencephali-покрив Lobus temporalis – скронева частка
середнього мозку Lobus insularis (іnsula) – острівцеві частка
Substantia grisea centralis - центральна сіра (острівець)
речовина Rhinecephalon – нюховий мозок
Tectum meseneephali - покрівля сер. мозку Corpus callosum – мозолисте тіло
Lam. tecti [tectalis] – пластинка покрівлі Lamina terminalis - кінцева пластинка
Colliculus caudalis [inferior] – нижній Commissura rostralis – передня спайка
горбок Fornix – склепіння
Colliculus eranialis [superior] – верхній Septum pellucidum – прозора перегородка
горбок Ventriculus lateralis – бічний шлуночок
Aqueductus mesenсephali – водопровід Hippocampus - гіпокамп
сер.созку Archeocortex [Archaeo-] – стара кора
Nucl. ruber – червоне ядро Paleocortex [Palaeo-] – древня кора
PROSENCEPHALON – передній мозок Neocortex - нова кора
DIECEPHALON – проміжний мозок Nucll. basales – основні (підкоркові) ядра
Epithalamus – епіталамус Corpus striatum – смугасте тіло
Corpus pineale – шишкоподібне тіло Nucl. caudatus – хвостате ядро
Thalamus –таламус Nucl. lentiformis – сочевице подібне ядро
Adhesio interthalamica - міжталамічне Putamen - шкаралупа
зрощення Globus pallidus – бліда куля
Pulvinar – подушка Claustrum - огорожа
Metathalamus - метаталамус Corpus amygdaloideum – мигдалеподібне
Corpus geniculatum mediale – присереднє тіло
колінчасте тіло Capsula interna – внутрішня капсула
Corona radiata – променистий вінець
70
Тестові завдання до теми «Будова головного мозку»
71
8. Вкажіть анатомічні структури, що утворюють епіталамус:
А. Подушка
Б. Повідці
В. Шишкоподібне тіло
Г. Бічне колінчасте тіло
Д. Зоровий перехрест
15. Назвіть, в яких з перерахованих часток кори лівої півкулі знаходяться мовні центри:
А. Лобна
Б. Потилична
В. Скронева
Г. Тім‘яна
Д. Острівцева
72
Тема 9. Будова периферичної і автономної нервової системи.
Теоретичні питання
Завдання 1: детально ознайомитись із рис. 9.1., вивчити загальну схему будову центральних
і периферичних відділів АНС, на основі рис. 9.1 та теоретичних даних, заповнити таблицю 9.
Таблиця 9
Загальна характеристика будови автономної нервової системи (АНС)
Медіатор
Локалізація Довжина а)довуз-
Типи Місцезна- Довжина
тіл після- лових
Відділ АНС гангліїв ходження довузлових
довузлових вузлових б)після-
гангліїв нейронів
нейронів нейронів вузлових
нейронів
Симпа-
тичний
Пара-
симпатич-
ний
73
9.1. Схема будови вегетативної нервової системи (Fox S.I., 2003)
74
Завдання 2: розглянути особливості будови, розташування ядер, характер іннервації 12 пар
черепно-мозкових нервів. Звернути увагу на зв‘язок III, VII, IX, X пар черепних нервів з
парасимпатичним відділом автономної нервової системи. Підписати рисунки 9.2. та 9.3.
Рис. 9.2. Стовбур головного мозку (Copyright © 2003 Pearson Education Ltd.)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
75
Рис. 9.3. Проекція ядер черепно-мозкових нервів на ромбовидну ямку (використано з
http://www.distedu.ru із змінами)
1. – 11. –
2. – 12. –
3. – 13. –
4. – 14. –
5. – 15. –
6. – 16. –
7. – 17. –
8. – 18. –
9. – 19. –
10. – 20. –
76
Рис. 9.4. Периферичний відділ симпатичної нервової системи (Fox S.I., 2003)
1.– 7. –
2.– 8. –
3.– 9. –
4.– 10. –
5.– 11. –
6.–
І. –
ІІ. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
77
ЧЕРЕПНІ НЕРВИ (І-ХІІ пари)
РУХОВІ НЕРВИ
ЧУТЛИВІ НЕРВИ ЗМІШАНІ НЕРВИ
Блок-схема 9. Черепно-мозкові нерви (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами)
78
Основні латинські анатомічні терміни до теми 9:
Nervus, Nervi – нерв, нерви Nervus mandibularis –
Endoneurium - ендоневрій нижньощелепний нерв
Perineurium - периневрій Nervus abducens (VI) – відвідний нерв
Epineurium - епіневрій Nervus facialis (VII) – лицьовий нерв
Neurofibrae afferentes - чутливі (аферентні) Nervus vestibulocochlearis (VIII) -
нервові волокна присінкові-завитковий нерв
Neurofibrae efferentes - рухові (еферентні) Nervus glossopharyngeus (IX) –
нервові волокна язикоглотковий нерв
Neurofibrae somaticae - соматичні нервові Nervus vagus (X) – блукаючий нерв
волокна Nervus accessorius (XI) – додатковий нерв
Neurofibrae viscerales - вісцеральні нервові Nervus hypoglossus (XII) - під‘язиковий
волокна нерв
Ganglion – вузол (ганглій) Systema Nervosum Autonomicum –
Gangll. craniospinalia (sensorialia) – автономна нервова система
черепно-спиномозкові вузли (чутливі) Plexus autonomici [viscerales] – вегетативні
Gangll. spinalia (sensorialia) – (автономні) сплетення
спинномозкові вузли (чутливі) Gangll. plexuum autonomicorum – вузли
Gangll. sensorialia nn. cranialium- чутливі вегетативних сплетень
вузли черепних нервів Plexus aorticus thoracicus – грудне
Gangll. autonomica i[visceralia] – аортальне сплетення
вегетативні (автономні) вузли Plexus aorticus abdorainalis- черевне
Neurofibrae preganglionares – передвузлові аортальне сплетення
нервові волокна Plexus mesentericus superior – верхнє
Netirofibrae postganglionares – післявузлові брижове сплетення
нервові волокна Plexus hypogastrieus superior – верхнє
Gangl. sympathicum - симпатичні вузли підчеревне сплетення
R, communiсans albus – біла сполучна гілка Pars Sympathica – симпатична частина
R. communiсans griseus – сіра сполучна Truncus sympathicus – симпатичний
гілка стовбур
Gangl. parasympathicum – парасимпатичні Ganglion cervicale superius – верхній
вузли шийний вузол
Nn. spinales – спинномозкові нерви Ganglion cervicale medium – середній
Plexus nervorum cranialium – сплетення шийний вузол
спинномозкових нервів Ganglion cervicothoracicum (stellatum) –
Nn. craniales [encephalici] – черепні нерви шийногрудний (зірчастий) вузол
Nucll. nervorum cranialium – ядра черепних Ganglia thoracica – грудні вузли
нервів Ganglia lumbalia – поперекові вузли
N. mixtus – змішаний нерв Ganglia sacralia – крижові вузли
N. motorius – руховий нерв Pars Parasympathica – парасимпатична
N. sensorialis – чутливий нерв частина
N. et ramus autonomici – вегетативний Gangl. Ciliare – війчастий вузол
(автономний) нерв і гілка Gangl. Pterygopalatiaum – крило-
Nervi olfactorii (I) – нюховвий нерв піднебінний вузол
Nervus opticus (II) – зоровий нерв Gangl. Oticum – вушний вузол
Nervus oculomotorius (III) – окоруховий Gangl. Submandibulare –
нерв піднижньощелепний вузол
Nervus trochlearis (IV) – блоковий нерв Gangl. Sublinguale – під‘язичний вузол
Nervus trigeminus (V) – трійчастий нерв Gangl. Pelvina – тазові сплетення
Nervus ophthalmicus – очний нерв
Nervus maxillaris –
верхньощелепний нерв
79
Тестові завдання до заняття «Будова периферичної і автономної нервової системи»
1. Назвіть, які з перерахованих черепно-мозкових нервів містять у своєму складі
парасимпатичні волокна:
А. Окоруховий
Б. Блоковий
В. Трійчастий
Г. Лицьовий
Д. Під‘язиковий
80
А. Подвійне ядро
Б. Ядро поодинокого шляху
В. Верхнє слиновидільне ядро
Г. Нижнє слиновидільне ядро
Д. Ядро Дейтерса
10. Вкажіть, для яких черепних нервів є спільним подвійне ядро довгастого мозку:
А. Додатковий
Б. Язикоглотковий
В. Блукаючий
Г. Лицьовий
Д. Під‘язиковий
11. Вкажіть, для яких черепних нервів є спільним ядро поодинокого шляху довгастого мозку:
А. Додатковий
Б. Язикоглотковий
В. Блукаючий
Г. Лицьовий
Д. Під‘язиковий
81
Тема 10. Будова органів чуття.
Теоретичні питання
1. Загальний принцип будови аналізаторів.
2. Будова зорового, слухового, смакового, нюхового та соматовісцерального (механічної
чутливості шкіри, пропріорецепції, температурної чутливості та больової чутливості)
аналізаторів.
Таблиця 10.1
Частини ока
СТРУКТУРА ФУНКЦІЯ
Склиста волога Прозора желеподібна рідина у задній камері ока. Підтримує форму
ока, прилягає до сітківки
Сліпа пляма
Склера
Рогівка
Зіниця
Війкове тіло
Райдужка
Судинна оболонка
Кришталик
Сітківка
82
Таблиця 10.1 (продовження)
СТРУКТУРА ФУНКЦІЯ
Колбочки
Палички
Центральна ямка
Жовта пляма
Зоровий нерв
83
Завдання 2: ознайомитись із структурними елементами слухового аналізатора:
• зовнішнє та середнє вухо
• внутрішнє вухо: кістковий та перетинчастий лабіринт.
Зробити підписи до рисунків 10.2. та 10.3.
84
Завдання 3: розглянути провідні шляхи аналізаторів (зорового, слухового, нюхового,
смакового та сомато-сенсорного). Підписати елементи рисунка 10.4. та заповнити
порожні комірки в таблиці 10.2. „Провідні шляхи аналізаторів”:
Таблиця 10.2
Провідні шляхи аналізаторів
Кіркове
Аналізатор Рецептор 1-й нейрон 2-й нейрон 3-й нейрон
представництво
Волоскові
сенсорні
Слуховий епітеліоцити
Ядра нижніх
спірального
горбів
органу
Гангліозні
клітини
Зоровий
сітківки
Нюхова
цибулина
Нюховий
Вентробічне
ядро
Смаковий
таламуса
Чутливий Постцентральна
Сомато-
вузол звивина
сенсорний
спинномоз
кового
нерва
85
Основні латинські анатомічні терміни до теми 10:
Organa Sensoria – органи чуття Organum spirale – спіральний (Кортіїв) орган
Organum Visus – орган зору Lam. basilaris - базилярна пластинка
Oculus - око Membrana tectoria – покривна мембрана
N. opticus – зоровий нерв Stria vaseularis – судинна смужка
Bulbus oculi – очне яблуко Gangl. spirale cochleae – спіральний вузол
Tunica fibrosa – фіброзна оболонка завитки
Sclera - склера Labyrinlhus osseus – кістковий лабіринт
Cornea - рогівка Vestibulum – присінок
Tunica vasculosa – судинна оболонка Canales semicirculares ossei –
Choroidea – власне судинна оболонка кісткові напівколові канали
Corpus ciliare – війчасте тіло Ampullae osseae – кісткові ампули
Iris – райдужка Crusa ossea – кісткові ніжки
Pupilla – зрачок Cochlea – завитка
Retina – сітківка Helicotrema – отвір завитки, гелікотрема
Discus n. optici – диск зорового нерва Auris Media – середнє вухо
Macula - пляма Cavitas tympanica – барабанна порожнина
Fovea centralis – центральна ямка labyrinthicus
Camera anterior bulbi – передня камера Fenestra vestibuli - вікно присінка (овальне)
Humor aquosus – водяниста волога Fenestra cochleae – вікно завитки (кругле)
Camera posterior bulbi - задня камера Membrana tympani – барабанна перетинка
Camera vitrea bulbi – скловидна камера Ossicula auditus – слухові кісточки
Corpus vitreum – скловидне тіло Stapes - стремінце
Lens – кришталик Incus - коваделко
Supercilium - брова Malleus - молоточок
Palpebrae – повіки M. tensor tympani – м‘яз, що натягує
Cilia – вії барабанну перетинку
Tunica conjunctiva – кон‘юнктива M. stapedius – стремінцевий м‘яз
(сполучна оболонка) Tuba auditiva – слухова (Євстахієва) труба
Apparatus lacrimalis – сльозовий апарат Ostium pharyngeum – глотковий отвір
Gl. lacrimalis – сльозова залоза Ostium tympanicum – барабанний отвір
Saссus lacrimalis – слізний мішок Auris Externa – зовнішнє вухо
Ductus nasolacrimalis – носослізний проток Meatus acusticus externus – зовнішній
Organum Vestibulo-Cochleare - слуховий прохід
присінково-завитковий орган Auricula – вушна раковина
Auris interna - внутрішнє вухо Lobulus auriculae – мочка вушної раковини
Labyrinthus membranaceus – перетинчастий Helix - завиток
лабіринт Anthelix - протизавиток
Endolympha - ендолімфа Antitragus - протикозелок
Perilympha - перилімфа Tragus - козелок
Labyrinthus vestibularis –вестибулярний Organum Olfactus – орган нюху
лабіринт Reg. olfactoria tunicae mucosae
Utriculus – еліптичний мішечок nasi - нюхова ділянка слизової носа
Ductus semicirculares – напівколові протоки bulbus olfactorium – нюхова цибулина
Cupula – купула gl. olfactoriae – нюхові залози (боуменові)
Sacculus – сферичний мішечок Organum Gustus - орган смаку
Maculae - плями Calieulus gustatorius – смакова брунька
Labyrinthus cochlearis – завитковий лабіринт Porus gustatorius - смаковий отвір
Scala vestibuli – сходи присінка papillae vallatae – жолобчасті сосочки
Scala tympani - барабанні сходи papillae foliatae –листовидні сосочки
papillae fungiformes - грибовидні сосочки
86
Тестові завдання до теми «Будова органів чуття».
1. Назвіть структури, що входять до складу судинної оболонки очного яблука:
А. Війчасте тіло.
Б. Склера
В. Рогівка
Г. Райдужка
Д. Кон‘юнктива
87
8. Вкажіть де знаходиться кіркове представництво слухового аналізатора:
А. Зацентральна звивина
Б. Верхня скронева звивина
В. Поясна звивина
Г. Парагіпокампальна звивина
Д. Навколо шпорної борозни
88
Тема 11. Будова ендокринних залоз
Теоретичні питання
1. Поняття про ендокринні залози та їх функції.
2. Класифікація ендокринних залоз а) за походженням; б) за функціональними
взаємозв‘язками.
3. Структурно-функціональна організація гіпоталамо-гіпофізарної системи.
2. – 9. –
3. – 10. –
4. – 11. –
5. – 12. –
6. – 13. –
7. –
89
Завдання 2: заповнити таблицю 11.1. «Ендокринні залози» Ознайомитись з класифікацією
ендокринних залоз за різними критеріями (табл.11.2)
Таблиця 11.1
Ендокринні залози
Залоза Гормони Функції
Щитоподібна
Наднирникова
(кіркова
речовина)
Яєчко
Яєчник
При-
щитоподібні
Острівці
підшлункової
залози
Наднирникова
(мозкова
речовина)
Клубочкова
зона кори
наднирників
Параганглії
Аденогіпофіз
Шишкоподібне
тіло
Щитоподібна
90
Таблиця 11.2
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАЛОЗ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ
За впливом аденогіпофіза За походженням з різних видів епітелія
Залежні Незалежні Ектодерма Ентодерма Мезодерма
Мозкова
При-
Щитоподібна речовина Щитоподібна
щитоподібні Кіркова
наднирників
речовина
Острівці
Наднирникова наднирників
підшлункової Пара ганглії Прищитоподібні
(кіркова
залози
речовина –
Наднирникова
пучкова і
(мозкова Аденогіпофіз
сітчаста зони) Острівці
речовина) Статеві залози
підшлункової
Клубочкова (яєчко/яєчник)
Статеві залози Шишкоподібне залози
зона кори
(яєчко/яєчник) тіло
наднирників
91
Тестові завдання до заняття «Будова ендокринної системи»
92
8. Вкажіть гормони, що секретуються мозковою речовиною наднирників:
А. Адреналін
Б. Норадреналін
В.Глюкокортикоїди
Г. Мінералокортикоїди
Д. Андрогени
93
РОЗДІЛ 3. ВЧЕННЯ ПРО ВНУТРІШНІ ОРГАНИ (СПЛАНХНОЛОГІЯ).
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
94
Рис. 12.2. Поперечний переріз серця (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
1. – 14. –
2. – 15. –
3. – 16. –
4. – 17. –
5. – 18. –
6. – 19. –
7. – 20. –
8. – 21. –
9. – 22. –
10. – 23. –
11. – 24. –
12. – 25. –
13. –
95
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Завдання 5: розглянути судини, які виносять кров з серця (аорта та легеневий стовбур);
судини, які приносять кров до серця (верхня та нижня порожнисті вени, легеневі вени);
коронарні судини. Опрацювати рисунок 12.5.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
Рис. 12.4. Схематичне зображення провідної системи серця (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
96
Рис. 12.5. Коронарні судини (Netter F.H., 1992)
Артерії Вени
1. – 6. –
2. – 7. –
3. – 8. –
4. – 9. –
5. –
Завдання 6: ознайомитись із симпатичною та парасимпатичною іннервацією серця.
Позначити структурні елементи рисунку 12.6.
Рис. 12.6. Іннервація серця (використано з
http://iupucbio2.iupui.edu/anatomy)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
97
Тестові завдання до теми «Будова серця»
98
8. Вінцеві артерії відходять від:
А. грудної аорти.
Б. підключичної артерії;
В. дуги аорти;
Г. цибулини аорти;
Д. загальної сонної артерії.
99
Тема 13. Будова серцево-судинної системи. Ангіологія.
Теоретичні питання
1. Класифікація судин. Будова стінок кровоносних судин. Відміни артерій та вен.
Артерії м‘язового і еластичного типів.
2. Позаорганні та внутрішньоорганні судини.
3. Капіляри. Шляхи мікроциркуляції крові: артеріола, прекапіляр, капіляр, посткапіляр
та венула.
4. Загальні закономірності галуження артерій. Формування венозного русла.
5. Чудові сітки.
6. Кровоносна система плоду.
Завдання 1: порівняти будову стінки різних типів судин. Використовуючи рисунок 13.1.
заповнити таблицю 13.1. Відмітити анатомічні особливості капілярів. Зробити підписи до
рисунка 13.2.
100
Таблиця 13.1
Будова стінки різних типів судин
Типи судин Будова стінки (оболонки судини)
Приклади
Назва Різновид Внутрішня Середня Зовнішня
Еластична
Артерія
М’язова
Змішана
Капіляр Суцільний
101
Таблиця 13.1 (продовження)
Типи судин Будова стінки (оболонки судини)
Приклади
Назва Різновид Назва Різновид
Вікончастий
Капіляр
Синусоїдальний
М’язова
Вена
Волокниста
102
Рис. 13.2. Анатомія стінок кровоносних судин (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
А. – 5. –
Б. – 6. –
В. – 7. –
1. – 8. –
2. – 9. –
3. – 10. –
4. –
Завдання 3: розглянути основні артерії стінок та органів тазу (внутрішню і зовнішня клубові
артерії, їх гілки та ділянки кровопостачання). на рисунку 13.5. – основні артерії серцево-
судинної системи людини.
103
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
Рис. 13.3. Гілки дуги аорти (©Mayo Foundation for Medical Education and Research)
Завдання 7: розглянути систему судин басейну ворітної вени. Особливості відтоку крові по
воротній вені. Порто-кавальні и кава-кавальні анастомози та їх функціональне значення.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
18. –
Рис. 13.4. Ворітна система печінки
(використано з http://sparkcharts.sparknotes.com/health/generalanatomy)
Позначити елементи рисунку 13.4.
104
Рис. 13.5. Артеріальна система судин людини (використано з http://paulkrohtherapy.com)
105
1. – 20. –
2. – 21. –
3. – 22. –
4. – 23. –
5. – 24. –
6. – 25. –
7. – 26. –
8. – 27. –
9. – 28. –
10. – 29. –
11. – 30. –
12. – 31. –
13. – 32. –
14. – 33. –
15. – 34. –
16. – 35. –
17. – 36. –
18. – 37. –
19. – 38. –
106
Рис. 13.6. Венозна система людини (використано з http://paulkrohtherapy.com)
107
1. – 25. –
2. – 26. –
3. – 27. –
4. – 28. –
5. – 29. –
6. – 30. –
7. – 31. –
8. – 32. –
9. – 33. –
10. – 34. –
11. – 35. –
12. – 36. –
13. – 37. –
14. – 38. –
15. – 39. –
16. – 40. –
17. – 41. –
18. – 42. –
19. – 43. –
20. – 44. –
21. – 45. –
22. – 46. –
23. – 47. –
24. –
108
Завдання 8: вивчити структуру мікроциркуляторного русла. Позначити на рисунку 13.7.
елементи мікроциркуляції.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
Рис. 13.7. Судини мікроциркуляторного русла (© 2007 Pearson Education, Inc., publishing as
Banjamin Cummings)
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
109
АОРТА
СТРАВОХІДНІ СЕРЕДОСТІННІ
ГІЛКИ ГІЛКИ
Блок-схема 13.1. Основні частини аорти (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами).
110
ДУГА АОРТИ
Задня група
111
ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ
НУТРОЩЕВІ (ВІСЦЕРАЛЬНІ)
ГІЛКИ ПРИСТІНКОВІ ГІЛКИ
Яєчникова (яєчкова)
Нижня підшлунково- Клубово-ободовокишкова артерія
12-палокишкова артерія артерія
112
ВЕРХНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА
Блок-схема 13.4. Басейн верхньої порожнистої вени (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
113
НИЖНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА
КЛУБОВА ВЕНА
КЛУБОВА ВЕНА
ВНУТРІШНЯ
вена
ЗОВНІШНЯ
Нижні діафрагмові
вени Надниркові вени
Проміжна
Поперекові вени печінкова вена
Яєчникові (яєчкові)
вени Ліва печінкова вена
кінцівки
нижньої кінцівки нижньої кінцівки
Малогомілкові вени
Блок-схема 13.5. Басейн нижньої порожнистої вени (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
114
Тестові завдання до теми «Ангіологія»
1. В залежності від діаметру пор між ендотеліоцитами капілярів останні поділяються на:
А. соматичні або суцільні;
Б. вікончасті або фенестровані;
В. преривні або синусоїди;
Г. напівпреривні або напівсинусоїди;
Д. прохідні.
4. Ворітна вена:
А. несе кров в нижню порожнисту вену;
Б. утворена внаслідок злиття селезінкової та брижових вен;
В. несе кров до воріт печінки;
Г. несе кров до воріт нирок;
Д. у воротах печінки розгалужується на праву і ліву гілки.
115
Г.Задні міжреброві артерії
Д. Хребтова артерія
116
Тема 14. Будова органів дихання
Теоретичні питання
1. Класифікація внутрішніх органів.
2. Загальний план будови стінки порожнистих внутрішніх органів.
3. Загальний план будови паренхіматозних органів, їх підрозділ на частки, сегменти,
часточки
4. Загальний план будови дихальної системи (див.блок-схему 13).
Практична частина заняття
Необхідні методичні матеріали: муляжі, таблиці, атлас з анатомії, робочий зошит.
117
Завдання 2: порівняти будову і функції верхніх та нижніх дихальних шляхів. Хрящовий
апарат трахеї та бронхіального дерева.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Завдання 3: вивчити будову і функції гортані: хрящовий скелет, м’язи та голосовий апарат.
На рисунках 14.3-14.6 позначити основні елементи гортані. Заповнити таблицю14.1. „Хрящі,
суглоби і м‘язи гортані”
118
Рис. 14.4. Голосовий апарат гортані (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
119
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
Таблиця 14.1
Хрящі, суглоби і м‘язи гортані
Хрящі гортані М‘язи гортані
Суглоби Натягують Звужують Розширюють
Парні Непарні гортані голосову голосову голосову
щілину щілину щілину
120
Завдання 4: розглянути будову легень: частки легень, ворота легень. Складові газообмінної
та повітроносної частин легень: бронхіальне дерево та ацинус. Ознайомитись з будовою
плеври та значення плевральної порожнини.
Зробити підписи до рис. 14.7-14.11.
І–
ІІ –
ІІІ –
1. –
2. -
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
Рис. 14.7. Зовнішній вигляд легень, плевра (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru із
змінами)
121
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
122
Рис. 14.11. Будова альвеоли, аеро-
гематичний бар’єр (©The McGraw-Hill
Companies, Inc.)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
123
Тестові завдання до теми «Система дихання»
124
8. Корінь легені утворений:
А. бронх;
Б. легенева артерія;
В. легеневі нерви;
Г. лімфатичні судини;
Д. легеневі вени.
125
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
ПРИНОСОВІ ПАЗУХИ Присінок гортані Правий головний бронх Лівий головний бронх
Присінкова складка
Верхньощелепна Часткові бронхи
Присінкова щілина
Клиноподібна Сегментарні бронхи
Шлуночок гортані
126
Тема 15. Будова органів травлення.
Теоретичні питання
1. Загальний план будови травної системи (див. блок-схема. 15).
2. Особливості будови стінки травної трубки в різних відділах (глотка, стравохід,
шлунок, тонкий і товстий кишечник).
3. Залози травного тракту та топографія їх вивідних проток.
4. Будова і різновиди зубів. Зубна формула молочних та постійних зубів.
5. Рецепторний апарат язика.
6. Очеревина та її утворення: сальники, брижі, зв‘язки. Відношення органів черевної
порожнини до очеревини.
7. Особливості кровопостачання печінки.
8. Сфінктери шлунково-кишкового тракту, будова, топографія і функції.
Практична частина заняття
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
127
Рис. 15.2. Будова зуба Рис. 15.3. Зубна система; зубна формула. (© A.D.A.M.,
Inc. із змінами)
1. – 1. –
2. – 2. –
3. – 3. –
4. – 4. –
5. – 5. –
6. – 6. –
7. – 7. –
8. – 8. –
9. –
10. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Рис. 15.4. Язик, вигляд згори (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)
128
Завдання 2: вивчити топографію та будову глотки. М‘язи глотки. Стравохід, його частини,
положення, будова стінки, звуження.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
129
Завдання 4: розглянути будову підшлункової залози, її зовнішньосекреторною та внутрішньо-
секреторною частинами. Відмітити їх на рис. 15.6.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
131
Таблиця 15.1
Особливості будови тонкої та товстої кишки
черевну стінку
Відношення до
кишківника
Проекція на
особливості
очеревини
Довжина
Частини
Основні
Відділи
будови
кишок
Циркулярні складки.
Верхня Поодинокі
лімфатичні
фолікули
12-ти пала
Тонка кишка
Інтрапери-
тоніально,
мають брижей
ку.
Права бічна та
пупкова
ділянки
Гаустри, сальникові
Сліпа відростки.
Мезопери-
тоніально
Товста кишка
Ліва бічна
ділянка
живота
Сигмоподібна
Пряма
132
Завдання 7: ознайомитись з будовою печінки, її розташуванням і проекцією на зовнішню
поверхню тіла людини. Зовнішня будова печінки: поверхні, краї, частки, зв‘язки та
ворота печінки. Внутрішня будова печінки. Особливості кровопостачання печінки.
Чудова венозна сітка. Сегменти (лобули) печінки. Печінкова часточка та ацинус.
Жовчний міхур, його положення, будова. Шляхи виведення жовчі.
Зробити підписи до рис. 15.10-15.12.
І. –
ІІ. –
1. –
2. –
3. –
4. –
133
(змінено з Guyton A.C., Taylor A.E., Granger H.J., 1975 та http://www.hopkins-gi.org)
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. – 12. –
134
ТРАВНА СИСТЕМА
ВІДДІЛИ ЗАЛОЗИ
РОТОВА Дванадцятипала
ПОРОЖНИНА кишка ПРИСТІНКОВІ
ЗАЛОЗИ
Порожня кишка
ГЛОТКА
РОТОВІ ЗАЛОЗИ
Піднижньо-
Клубова кишка Червоподібний щелепова
СТРАВОХІД відросток
Великі слинні
Під‘язикова залози
ШЛУНОК Сліпа кишка Висхідна
Малі слинні
Привушна залози
ТОНКА КИШКА Ободова кишка Поперечна
ПЕЧІНКА
Низхідна
Пряма кишка
ТОВСТА КИШКА
Сигмоподібна ПІДШЛУН-КОВА
Відхідниковий канал ЗАЛОЗА
Блок-схема 15. Травна система (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
135
Тестові завдання до теми “Система травлення»
6. М’яке піднебіння:
А. Має кісткову основу;
Б. Утворене переважно м’язами;
В. Має піднебінну шторку, яка з обох боків переходить у 2 дужки;
Г. Ззовні вислане слизовою оболонкою із війчастого епітелію;
Д. Відмежовує зів згори.
136
8. Два чи три корені мають такі зуби:
А. Пізці;
Б. Ікла;
В. Малі корінні;
Г. Перші великі корінні;
Д. Другі великі корінні.
15. Брижа
А. Являється складкою очеревини:
Б. Фіксує тонкий кишечник;
137
В. Містить жирову клітковину;
Г. Фіксується до хребта;
Д. Фіксується до черевної стінки.
138
Основні латинські анатомічні терміни до теми 15:
Systema digestorium – травна система Tonsilla palatina – піднебінний мигдалик
Cavitas oris – ротова порожнина Tonsilla pharyngealis (adenoidea) –
Vestibulum oris – присінок рота глотковий мигдалик
Labia oris – губи рота Tonsilla tubaria – трубний мигдалик
Bucca – щока Esophagus - стравохід
Palatum durum – тверде піднебіння Ventriculus [gaster] – шлунок
Palatum molle (Velum palatinum) - м‘яке Pars cardiaca – кардіальна частина
піднебіння Fundus (fornix) ventriculi – дно шлунка
Gingivae – Десна Corpus ventriculi - тіло шлунка
Glandulae salivariae majores – великі Pars pylorica – воротарна частина
слинні залози Pylorus – воротар (пілорус)
Gl. sublingualis – під‘язикова залоза Intestinum tenue – тонка кишка
Gl. submandibularis – підщелепова залоза Duodenum – 12-пала кишка
Gl. parotidea – привушна залоза Jejunum – порожня кишка
Glandulae salivariae minores – малі слинні Ileum – клубова кишка
залози Intestinum crassum – товста кишка
Gil. labiales – губні залози Caecum – сліпа кишка
Gil. buccales – щічні залози Valva ileocaecalis – ілеоцекальний клапан
Gil. molares – кутні залози Appendix vermiformis – червоподібний
Gil. palatinae – піднебінні залози відросток
Gil. linguales – язикові залози Colon – ободова кишка
Dentes - зуби Colon ascendens – висхідна ободова кишка
Corona dentis - коронка зуба Colon transversum –поперечна ободова
Cervix dentis – шийка зуба Colon descendens - нисхідна ободова
Radix dentis – корінь зуба Colon sigmoideum – сигмоподібна кишка
Pulpa dentis – пульпа зуба Haustra coli – гаустри ободової кишки
Dentinum - дентин Appendices epiploicae [omentales] –
Enamelum - емаль сальникові відростки
Cementum - цемент Taeniae coli – стрічки ободової кишки
Periodontium – періодонт Rectum – пряма кишка
Dentes incisivi – різці Ampulla recti – ампула прямої кишки
Dentes canini – ікла M. sphincter ani internus – внутрішній
Dentes premolares – малі кутні зуби сфінктер заднього проходу
Dentes molares – великі кутні зуби M. sphincter ani externus – зовнішній сфінкс
Dens serotinus (Molaris tertius) – зуб заднього проходу
мудрості Anus – задній прохід
Dentes decidui – молочні зуби Hepar – печінка
Dentes permanentes – постійні зуби Lig. teres hepatis – кругла зв‘язка печінки
Lingua – язик Porta hepatis – ворота печінки
Tonsilla lingualis – язиковий мигдалик Ductuli biliferi – жовчні протоки
Dorsum linguae – спинка язика Vesica fellea [biliaris] – жовчний міхур
Radix linguae – корінь язика Ductus choledochus – загальний жовчний
Frenulum linguae - вуздечка язика проток
Papillae linguales – сосочки язика Pancreas – підшлункова залоза (ПШЗ)
Pharinx - глотка Caput pancreatis – головка ПШЗ
Fauces - зів Corpus pancreatis – тіло ПШЗ
Uvula palatina – піднебінний язичок Cauda pancreatis – хвіст ПШЗ
Arcus palatoglossus – піднебінно-язикова
дужка
Arcus palatopharyngeus - піднебінно-
глоткова дужка
139
Тема 16. Будова органів виділення
Теоретичні питання
1. Загальний план будови системи виділення.
2. Будова нирки в цілому: топографія, форма, фіксуючий апарат нирки, ниркові ворота
та ниркова пазуха.
3. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки (див. блок-схема 16).
4. Особливості кровопостачання нирки.
5. Статеві особливості сечовивідних шляхів.
140
(©The McGraw-Hill Companies, Inc.,
із змінами)
Рис. 16.2. Будова нефрона та капсули Боумена-Шумлянського
1. – 7. –
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. – 12. –
13. –
Рис. 16.3. Сечовий міхур та сечівник жінок (©The McGraw-Hill Companies, Inc., із змінами)
1. – 9. –
2. – 10. –
3. – 11. –
4. – 12. –
5. – 13. –
6. – 14. –
7. – 15.
8. – 16. –
–
141
Завдання 2: Розглянути будову сечового міхура, його розташування, будова. Будова
чоловічого та жіночого сечівника. Зробити підписи до рис. 16.3. та 16.4.
142
НЕФРОН. СУДИНИ НИРКИ
Блок-схема 16. Кровопостачання нирки (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
143
Тестові завдання до заняття «Будова органів виділення».
1. Нирки ззовні оточені:
А. власною фіброзною оболонкою;
Б. жировою капсулою;
В. сполучнотканинною фасцією;
Г. м’язовою оболонкою;
Д. еластичною оболонкою.
144
8. Назвіть судини нирок, що утворюють її «чудову сітку»
А. Приносні артеріоли
Б. Виносні артеріоли
В. Міжчасточкова артерія
Г. Клубочкова капілярна сітка
Д. Міжчасточкова вена
9. Сеча, що виділяється через сосочки пірамід нирок, протікає до сечового міхура через:
А. малі чашки нирок;
Б. великі чашки нирок;
В. ниркову лоханку;
Г. сечовід;
Д. коркову речовину нирок.
145
Тема 17. Будова статевих органів
Теоретичні питання
1. Загальний план будови чоловічого статевого апарату (див. блок-схему 17.1).
2. Будова і функції яєчка.
3. Шляхи виведення сперми: над‘яєчко та сім‘явиносна протока.
4. Топографія, будова і функції сім‘яних пухирців та передміхурової залози.
5. Особливості будови статевого члена.
6. Калитка та її оболонки.
7. Загальний план будови жіночого статевого апарату (див. блок-схему 16.2).
8. Зовнішня та внутрішня будова яєчника. Різновиди фолікулів.
9. Функціональні зміни матки під час менструального циклу та вагітності.
10. Будова зовнішніх жіночих статевих органів.
146
Рис 17.1. Будова чоловічої статевої системи (© 2001 Brooks/Cole – Thomson Learning)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
147
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
148
Завдання 3: розглянути топографію та анатомію внутрішніх та зовнішніх жіночих статевих
органів. Підписати структурні елементи рис. 17.5-17.8.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
18. –
19. –
Рис. 17.5. Органи порожнини малого тазу жінок (©2007 Encyclopaedia Britannica, Inc.)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10.–
11.–
12.–
149
17.7. Внутрішні жіночі статеві органи (Fox S.I., 2003)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
– 23. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
150
Основні латинські анатомічні терміни до теми 17:
Organa genitalia masculina interna – внутрішні чоловічі статеві органи
Testis – яєчко
Tubuli seminiferi contorti – звивисті сім‘яні трубочки
Tubuli seminiferi recti – прямі сім‘яні трубочки
Rete testis – сітка яєчка
Ductuli eflerentes testis – виносні проточки яєчка
Epididymis – над‘яєчко
Appendix epididymidis – привісок над‘яєчка
Paradidymis – придаток привіска яєчка
Ductus deferens – сім‘явиносна протока
Ductus ejaculatorius – сім‘явипорскувальна протока
Vesicula (Glandula) seminalis – сім‘яний пухирець
Funiсulus spermaticus – сім‘яний канатик
Prostata – передміхурова залоза
Glandula bulbourethralis – цибулинно-сечівникова залоза
Organa genitalia masculina externa - зовнішні чоловічі статеві органи
Penis – статевий член
Radix penis – корінь статевого члену
Corpus penis - тіло статевого члену
Crura penis – ніжки статевого члену
Glans penis - головка статевого члену
Preputium penis - передня шкірочка статевого члену
Corpus cavernosum penis – печеристе тіло статевого члену
Corpus spongiosum penis – губчасте тіло статевого члену
Bulbus penis – цибулина статевого члену
Scrotum – калитка
Organa genitalia feminina interna - внутрішні жіночі статеві органи
Оvarium - яєчник
Corpus luteum – жовте тіло
Corpus albicans – біле тіло
Epoophoron – над‘яєчник
Paroophoron - прияєчник
Tuba [Salpinx] uterina – маткова труба
Fimbriаe tubae –торочки маткової труби
Infundibulum tubae uterinae – лійка маткової труби
Uterus [Metra] – матка
Cervix uteri – шийка матки
Vagina – піхва
Hymen – дівоча перетинка
Оrgana genitalia feminina externa - зовнішні жіночі статеві органи
Pudendum femininum – жіноча соромітна ділянка
Mons pubis - лобок
Labium majus pudendi – велика соромітна губа
Labium minus pudendi – мала соромітна губа
Rima pudendi – соромітна щілина
Vestibulum vaginae – присінок піхви
Bulbus vestibuli – цибулина присінка
Gil. veslibulares minores – малі присінкові залози
Gl. vestibularis major – велика присінкова залоза (бартолінова)
Clitoris – клітор
Perineum – промежина
151
ЧОЛОВІЧА СТАТЕВА СИСТЕМА
Яєчко
Внутрішньостінкова частина
Калитка
Над‘яєчко
Передміхурова частина
Чоловічий сечівник
Сім‘яний пухирець
(Пухирчаста залоза) ** ніжка
Печеристе тіло **
Передміхурова залоза * голівка
* - непарний; ** - парний
Блок-схема 17.1. Чоловіча статева система (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
152
ЖІНОЧА СТАТЕВА СИСТЕМА
НАД’ЯЄЧНИК
МАТКОВА ТРУБА
Перешийок Мала соромітна губа
Присінок піхви
ПІХВА
153
Тестові завдання до заняття «Будова статевих органів»
3. Сперматозоїди утворюються в:
А. звивистих сім’яних канальцях;
Б. прямих сім’яних канальцях;
В. канальцях сітки яєчка;
Г. виносних канальцях яєчка;
Д. часточках яєчка.
154
8. Назвіть анатомічні утвори, що входять до складу статевого члена
А. Печеристі тіла
Б. Губчасте тіло
В. Бульбоуретральні залози
Г. Бартолінієві залози
Д. Цибулина статевого члена
155
15. До органів жіночої статевої області входять:
А. великі статеві губи;
Б. малі статеві губи;
В. клітор;
Г. матка;
Д. яєчник.
156
Список літератури
1. Анатомия человека. В двух томах. Т.1 / Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 2001.
– 640 с.
2. Анатомия человека. В двух томах. Т.2 / Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 2001.
– 640 с.
3. Аносов І.П., Хоматов В.Х. Анатомія людини у схемах: навч.наоч.посіб. – К.: Вища
школа, 2002 – 191 с.
4. Жуков В.В., Пономарева Е.В. Анатомия нервной системы: Учебное пособие /
Калинингр. ун-т. - Калининград, 1998. - 68 с.
5. Липченко В Л., Самусев Р.П. Атлас нормальной анатомии человека. - М.: Медицина,
1983. – 320 с.
6. Міжнародна анатомічна номенклатура / ред. І.І. Бобрик, В. Г. Ковешніков – К. :
Здоров’я, 2001 – 327 с.
7. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СПб.:
Гиппократ, 2001. – 704 с.
8. Свиридов С.А. Анатомія людини. - К.: Вища школа, 2000. – 399 с.
9. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека: Учеб.: в 3 т. М.:Медицина, 1978-1981.
10. Уэстон Т. Анатомический атлас. – Маршалл Кэвендиш Лимитед, ГМП «Первая
образцовая типография», 1998. – 158 с.
11. Фейц О., Моффет Д. Наглядная анатомия. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 240 с.
12. Чернінський А. О., Кравченко В. І., Комаренко В. І. Анатомія і еволюція
центральної нервової системи: навчальний посібник для студентів – К. : ТОВ "РА
«АМТ", 2012 – 108 с.
13. Campbell N.A., Reece J.B. et al. Biology. – 8-th ed. H. cm.- San Francisco: Pearson
Education, Inc., publishing as Banjamin Cummings, 2008. – 1267 p.
14. Fox S.I. Human Physiology. Eighth Edition. - The McGraw−Hill Companies, 2003. – 736
p.
15. Heanue T.A., Pachnis V. Enteric nervous system development and Hirschsprung's disease:
advances in genetic and stem cell studies // Nature Reviews Neuroscience. – 2007. – № 8.
– Р. 466-479
16. Netter F.H. Atlas of human anatomy. Fifth Printing. – CIBA-GEIGY Corporation, 1992. –
554 p.
157