Анатом роб зош 2020студ

УДК 611.
01
ББК 28.706
К77
Рецензент: Плиска О.І. – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри анатомії,
фізіології та шкільної гігієни Національного педагогічного університету імені
М.П.Драгоманова
Затверджено Вченою Радою ННЦ «Інститут біології»

Київського національного університету імені Тараса Шевченка
13 грудня 2010 року протокол № 5.
Кравченко В.І., Комаренко В.І.
К77 Анатомія людини: робочий зошит для практичних занять з анатомії людини для
студентів біологічних спеціальностей. – 3-е видання, випр. / В.І.Кравченко,
В.І.Комаренко – К.: «ООО «Інтерсервіс», 2013 - 160 с.
ISBN 978-966-2465-90-7
Робочий зошит для практичних занять з анатомії призначений для самостійної та

аудиторної роботи студентів під час практичних занять з курсу "Анатомія людини".
Матеріал розбитий на 3 розділи: 1) Опорно-руховий апарат; 2) Анатомія нервової та
ендокринної систем; 3) Вчення про внутрішні органи (спланхнологія). До кожної теми
наведені перелік теоретичних питань, описана практична частина заняття, рекомендації щодо
позааудиторної роботи студентів з теми, список латинських термінів з теми заняття та
тестові завдання. Анатомічні терміни подаються у відповідності до Українського стандарту
Міжнародної анатомічної номенклатури. Кожна тема детально проілюстрована малюнками,
блок-схемами і таблицями, які значно полегшують сприйняття матеріалу та сприяють його
кращому засвоєнню та структуризації. Робочий зошит складений у відповідності до
програми з дисципліни "Анатомія людини" біологічних факультетів вищих навчальних
закладів.
Для студентів та викладачів курсу анатомії людини у вищих навчальних закладах.
Автори:
Кравченко В.І., канд. біол.наук, доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут
біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Комаренко В.І., канд. біол.наук, доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут
біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
УДК 611.01
ББК 28.706
ISBN 978-966-2465-90-7
© Кравченко В.І., Комаренко В.І., 2013
ЗМІСТ
Тема 1. Вступ до предмету. Загальні анатомічні поняття ...................................... 4

Тема 2. Остеологія. Будова осьового скелету......................................................... 6
Тема 3. Будова додаткового скелету. Скелет кінцівок. ........................................ 17
Тема 4. Артрологія. Вчення про з‘єднання кісток................................................ 27
Тема 5. Міологія (частина 1). М‘язи тулуба, шиї та голови ................................ 35
Тема 6. Міологія (частина 2). М‘язи кінцівок та їх поясів ................................... 43
Тема 7. Загальний план будови нервової системи. Будова спинного мозку....... 53
Тема 8. Будова головного мозку............................................................................ 63
Тема 9. Будова периферичної і автономної нервової системи. ........................... 73
Тема 10. Будова органів чуття. .............................................................................. 82
Тема 11. Будова ендокринних залоз ...................................................................... 89
Тема 12. Будова серцево-судинної системи. Серце. ............................................ 94
Тема 13. Будова серцево-судинної системи. Ангіологія. ................................... 100
Тема 14. Будова органів дихання ........................................................................ 117
Тема 15. Будова органів травлення. .................................................................... 127
Тема 16. Будова органів виділення ..................................................................... 140
Тема 17. Будова статевих органів........................................................................ 146
Відповіді до тестових завдань ....................... Помилка! Закладку не визначено.
Література ............................................................................................................. 157
3
Тема 1. Вступ до предмету. Загальні анатомічні поняття
Завдання 1: розгляньте рисунки 1.1 та 1.2 і запам‘ятайте назви анатомічних площин та

основних термінів, що використовуються для позначення розташування структур на
анатомічних зображеннях.
1 1 – Сагітальна або стрілова

2 – Фронтальна або вінцева
2 3 – Горизонтальна, поперечна,
аксіальна або осьова
3
Рис. 1.1. Анатомічні площини
дорзально
рострально
каудально рострально
вентрально
дорзально
вентрально
каудально
Рис. 1.2. Схематичне зображення значень деяких анатомічних термінів
4
Завдання 2: вивчити основні термінами, які використовуються для опису структур і органів
в анатомічній літературі.
Латинська назва Українська назва

Nomina generalia Загальні терміни
Verticalis Вертикальний
Horizontalis Горизонтальний
Medianus Серединний
Coronalis Вінцевий
Sagittalis Сагітальний, стріловий
Dexter Правий
Sinister Лівий
Transversalis Поперечний
Medialis Присередній, медіальний
Intermedius Проміжний
Lateralis Бічний, латеральний
Anterior Передній
Posterior Задній
Ventralis Передній, черевний, вентральний
Dorsalis Задній, спинний, дорсальний
Frontalis Фронтальний, лобний
Occipitalis Потиличний
Superior Верхній
Inferior Нижній
Cranialis Верхній, краніальній
Caudalis Нижній, каудальний
Rostralis Ростральний
Apicalis Верхівковий
Basalis Базальний
Basilaris Базилярний
Medius Середній
Transversus Поперековий
Longitudinalis Поздовжній
Axialis Осьовий, аксіальный
Superficialis Поверхневий
Profundus Глибокий
Proximalis Проксимальний
Distalis Дистальний
Centralis Центральний
Peripheralis Периферичний
Plana frontalia Фронтальна площина
Plana horizontalia (transversalia) Горизонтальна (поперечна) площина
Plana sagittalia Стрілова (сагітальна) площина
5
РОЗДІЛ 1. ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ
Тема 2. Остеологія. Будова осьового скелету

Теоретичні питання
1. Поняття про скелет та його функції.
2. Будова кістки. Остеон.
3. Взаємозв‘язок між формою кістки та її функцією.
4. Класифікація кісток.
5. Ріст кісток в довжину і товщину.
6. Хімічний склад кістки і його вікові зміни.
7. Стадії розвитку кісткового скелета.
Практична частина заняття

Необхідні методичні матеріали: скелет людини; череп; хребці різних відділів, анатомічний
атлас .
Завдання 1: розглянути хребет в цілому: його відділи, фізіологічні вигини хребтового
стовпа, їх функціональні зміни та зв‘язок з поставою людини. На рисунку 2.1 позначити
структурні елементи.
Рис. 2.1. Загальна будова хребта (Gray H., 1918)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
6
Завдання 2: ознайомитись із загальним планом будови хребця. Дати порівняльну
характеристику будови хребців різних відділів. Зробити підписи до рисунків та заповнити
таблицю.
Рис. 2.2. Будова грудного хребця (використано з http://anatomy-portal.info)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
Рис. 2.3. 1-й шийний хребець. Атлант (взято

з http://www.health-news.ru/enc/anat/index.html)
1. –
2. –
3. –
4. -
5. –
6. –
7. -
8. –
9. –
10. –
7
Рис. 2.4. 2-й шийний хребець. Епістрофей
(взято з http://www.health-news.ru/enc/anat/index.html)
5. –
1. –
6. –
2. –
7. –
3. –
4. –
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика хребців різних відділів хребта
Хребці Характерні ознаки Функції
1 2 3
С1
С2
С3-7
8
Таблиця 2.1 (продовження)
Хребці Характерні ознаки Функції
Th1-12
L1-5
S1-5
Co1-3
Завдання 3: розглянути будову грудної клітки в цілому. Будова ребер та грудини. В чому
полягають відмінності між справжніми і несправжніми ребрами? Вікові та статеві
особливості грудної клітки. Підписати рисунок 2.5.
Рис. 2.5. Будова грудної клітки
(взято з http://varles.narod.ru)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
9
Завдання 4: розглянути будову черепа в цілому. Ознайомитись із кістками, що формують
основу черепа. Зробити підписи до рисунків 2.6.
А.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
А
13. –
Б.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Б 14. –
15. –
Рис. 2.6. Основи черепа: зовнішня (А) та внутрішня (Б) (взято з http://www.health-
news.ru/enc/anat/index.html)
10
Завдання 5: Розглянути будову мозкового відділу черепа. Заповнити таблицю 2.2.
Таблиця 2.2
Відділи та кістки черепа
Кістки та/чи елементи кісток, що

Відділ черепа
формують відділи черепа
1.
Передня черепна ямка 2.
3.
1.
Середня черепна ямка 2.
3.
1.
2.
Задня черепна ямка
3.
4.
1.
2.
Медіальна стінка
3.
4.
1.
Латеральна стінка
Очна ямка (орбіта) 2.
1.
Верхня стінка
2.
1.
Нижня стінка 2.
3.
11
Завдання 6: розглянути будову лицьового відділу черепа. На рисунках 2.7. та 2.8. підписати
відмічені елементи анатомічних об’єктів.
Рис. 2.7 Череп: вигляд збоку та спереду (взято з

http://www.doktorvisus.ru/medarticle/articles/45888.htm )
1. – 8. –
2. – 9. –
3. – 10. –
4. – 11. –
5. – 12. –
6. – 13. –
7. – 14. –
Рис. 2.8. Клиновидна (основна)

кістка (взято з http://www.health-
news.ru/enc/anat/index.html)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
12
Блок-схема 2.1 Кістки осьового скелету
ОСЬОВИЙ
СКЕЛЕТ
ЧЕРЕП ХРЕБТОВИЙ ГРУДНА

СТОВП КЛІТКА
Хребці
Мозковий Шийні (С1-7)
Груднина
відділ
Грудні (Т1-12)
Ребра *
Тім‘яна *
Поперекові (LI-
5) Справжні Несправжн
Скронева * (1-7) і (8-12)
Крижові (S1-5)
Клиноподіб
на Куприкові (Со1-
4)
Потилична
Лобна
Нижня
Решітчаста носова
раковина *
Лицьовий Носова *
відділ
Слізна *
Леміш Вилична *
Під‘язикова Піднебінна
*
Нижня Верхня
щелепа щелепа * * - парні
кістки
13
Основні латинські анатомічні терміни до теми 2.
OSTEOLOGIA - ОСТЕОЛОГІЯ Os parietale – тім‘яна кістка

Pars ossea - Кісткова частина Os frontale - лобна кістка
Periosteum - Периост (окістя) Os ethmoidale – решітчаста кістка
Endosteum -ендост Crista galli – півнячий гребінь
Substantia corticaiis - Кіркова речовина Lam. perpendicularis – перпендикулярна
Substantia compacta - Щільна речовина пластинка
Substantia spongiosa - Губчаста речовина Labyrinthus ethmoidalis –решітчастий
Pars cartilaginosa - Хрящова частина лабіринт
Perichondrium - Охрястя (перихондрій) Concha nasalis inferior – нижня носова
Os longum – довга кістка раковина
Os breve – коротка кістка Os lacrimale – слізна кістка
Os planum – плоска кістка Os nasalе – носова кістка
Os pneumaticum – повітроносна кістка Vomer - леміш
Epiphysis -епіфіз Maxilla – верхня щелепа
Diaphysis -діафіз Os palatinum – піднебінна кістка
Metaphysis -метафіз Os zygomaticum – вилична кістка
Cartilago epiphysialis - епіфізарний хрящ Mandibula – нижня щелепа
Facies articularis – суглобова поверхня Os hyoideum – під‘язикова кістка
Cavitas medullaris – кістковомозкова
порожнина Columna vertebralis - Хребтовий стовп
Medulla ossium rubra – червоний кістковий Canalis vertebralis – хребтовий канал
мозок Corpus vertebrae - тіло хребця
Punctum ossificationis – точка скостеніння Arcus vertebrae – дуга хребця
Skeleton axiale - Осьовий скелет Processus spinosus – остистий відросток
Cranium - череп Processus transversus – поперечний відр.
Сalvaria – склепіння Processus articularis superior / inferior –
Vertex - верхівка суглобові відростки верхній/нижній
Orbita – очна ямка Vertebrae cervicales (C1-C7) – шийні хребці
Cavitas nasi – порожнина носа Atlas (C1) - атлант
Arсus zygomaticus – вилична дуга Axis (С2) - осьовий хребець
Fontiсuli сranii – тім‘ячка черепа Vertebra prominens (C7) – виступний
Os occipitale – потилична кістка хребець
For. magnum – великий потиличний отвір Vertebrae thoracicae (T1-T12) – грудні хребці
Clivus - схил Vertebrae lumbales (L1-L5)- поперекові
Os sphenoidale – клиноподібна кістка хребці
Sella turcica – турецьке сідло Os sacrum – крижова кістка
Ala minor – мале крило Os сoссygis [Coccyx] – куприкова кістка
Ala major – велике крило Costae (I-XII) - ребра
Processus pterygoideus - криловидний Costae verae (I-VII) – справжні ребра
відрост. Costae spuriae (VIII-XII) - несправжні
Os temporale – скронева кістка Costae fluctuantes (XI-XII) - коливні
Pars petrosa – кам‘яниста частина Cartilago costalis – реберний хрящ
Processus styloideus –шиловидний відрост. Sternum – груднина
Pars tympanica - барабанна частина Proсessus xiphoideus – мечоподібний
Porus acusticus externus – зовнішній відросток
слуховий отвір Arcus costalis – реберна дуга
Pars squamosa – лускова частина Compages thoracis – грудна клітка
Processus zygomatiсus – виличний відрост.
14
Тестові завдання до теми «Будова осьового скелету».
1. Які з перерахованих кісток відносяться до губчастих?
А. Грудний хребець
Б. Плечова
В. Груднина
Г. Трапецієподібна
Д. Таранна
2. Які з перерахованих кісток відносяться до змішаних?

А. Грудний хребець
Б. Клиноподібна
В. Груднина
Д. Таранна
3. До повітроносних кісток черепа належать:

А. Леміш.
Б. Піднебінна кістка.
В. Лобна кістка.
Г. Потилична кістка.
4. Які анатомічні утвори характерні для типових грудних хребців?

А. Верхні і нижні реберні ямки
Б. Отвір поперечного відростка
В. Реберні ямки поперечних відростків
Г. Додатковий відросток
5. Отвори в поперечних відростках є:

А. У поперекових хребців
Б. У крижових хребців.
В. У шийних хребців.
Г. У грудних хребців.
6. Тім‘ячка черепа у новонародженого повністю заростають:

А. До 1-го місяця
Б. До 6-го місяця
В. До 1-го року
Г. До 3-го року
7. Вкажіть, які з перерахованих кісток черепа є непарними:

А. Нижньощелепна
Б. Верхньощелепна
В. Решітчаста
Г. Скронева
Д. Клиновидна
8. Фізіологічні лордози притаманні для таких відділів хребта:
А. Шийного
Б. Грудного
В. Поперекового
Г. Крижового
Д. Куприкового
15
9. Червоний кістковий мозок у дорослого знаходиться в:
А. Діафізах трубчастих кісток
Б. Епіфізах трубчастих кісток
В. В губчастій речовині плоских кісток
Г. В компактній речовині плоских кісток
Д. В губчастих кістках
10. Назвіть кістку черепа, в якій розташована Гайморова порожнина:

А. Лобна
Б. Носова
В. Решітчаста
Г. Верхньощелепна
Д. Клиноподібна
11. Які кістки беруть участь в утворенні кісткової носової перетинки

А. Решітчаста
Б. Носова
В. Слізна
Г. Леміш
Д. Піднебінна
12. Вкажіть до яких частин осьового скелету приєднується 4 ребро:

А. Рукоятка грудини
Б. Тіло грудини
В. Тіло грудного хребця
Г. Поперечний відросток грудного хребця
Д. Остистий відросток грудного хребця
13. В якій кістці розташований кістковий лабіринт присінково-завиткового органу?

А. Перпендикулярній пластинці решітчастої кістки
Б. Кам‘янистій частині скроневої кістки
В. Барабанній частині скроневої кістки
Г. Лускатій частині скроневої кістки
Д. Основі клиновидної кістки
14. Назвіть кістки, які формують середню черепну яму:

А. Решітчаста
Б. Клиновидна
В. Скронева
Г. Леміш
Д. Тім‘яна
15. Вкажіть особливості будови черепа людини, що відрізняють його від черепа
людиноподібних мавп:
А. Виражений сосцеподібний відросток
Б. Менш випукла лобна кістка
В. Більш заднє положення великого потиличного отвору
Г. Більш переднє положення великого потиличного отвору
Д. Виступаюча кісткова частина носа
16
Тема 3. Будова додаткового скелету. Скелет кінцівок.
Необхідні методичні матеріали: скелет людини, окремі кістки верхніх і нижніх кінцівок.
Завдання 1: розглянути будову поясу верхніх кінцівок та нижніх кінцівок в цілому.
Зробити підписи до рисунків 3.1-3.4.
Рис. 3.1. Лопатка
А– 4. –
Б– 5. –
в– 6. –
г– 7. –
1. – 8. –
2. – 9. –
3. – 10. –
Рис. 3.2. Ключиця: вигляд А-

згори, Б – знизу (F.H.
Netter, 1992 )
1. –
2. –
3. –
17
Рис. 3.3. Тазова кістка (взято з http://www.health-news.ru/enc/anat/index.html)
1. – 10. –
2. – 11. –
3. – 12. –
4. – 13. –
5. – 14. –
6. – 15. –
7. – 16. –
8. – 17. –
9. – 18. –
Завдання 2: порівняти будову різних відділів верхньої і нижньої кінцівки, звернути увагу
на анатомічні особливості, які сформувалися в результаті функціональної спеціалізації
кінцівок у людини. Зробити підписи до малюнків 3.5-3.9 та заповнити таблиці
порівняння.
18
Рис. 3.4. Чоловічий та жіночий таз: вигляд згори (А) та спереду (Б) (використано з
http://www.vitaminov.net)
А Б
1. – 1. –
2. – 2. –
3. – 3. –
4. – 4. –
5. – 5. –
6. – 6. –
7. – 7. –
8. –
9. –
Таблиця 3.1
Відмінності будови тазу жінок та чоловіків
Ознака Чоловічий таз Жіночий таз
19
Рис. 3.5. Скелет стопи (А) та кисті (Б) (використано з http://www.vitaminov.net).
А. 1. - Б. 1.-
2. - 2. -
3. - 3. -
4. - 4. -
5. - 5. -
6. - 6. -
7. - 7. -
8. - 8. -
9. - 9. -
10. - 10. -
11. -
12. -
13. -
14. -
Після детального ознайомлення з будовою скелету кінцівок дати відповідь на наступні

питання:
• Назвіть основні виступи на кістках верхньої та нижньої кінцівок (відростки,
бугри, гребені).
• Назвіть суглобові поверхні на кістках верхньої та нижньої кінцівок, для чого
вони призначені?
• Перерахуйте всі кістки, що входять до складу кисті і стопи.
• Назвіть особливості будови кисті, що визначають її велику рухливість,
хватальну функцію.
• Назвіть особливості будови стопи, пов‘язані з її опорною функцією. Яка роль
склепінчастої форми стопи?
20
Таблиця 3.2
Порівняльна характеристика будови скелету стопи та кисті
Частини дистальних Ознаки та їхнє значення
відділів кінцівок Скелет стопи Скелет кисті
Передплесно / зап’ясток
Плесно / п’ясток
Фаланги пальців
Форма, розташування
пальців
Рис. 3.6. Променева кістка Рис. 3.7. Ліктьова кістка (використано з

www.spravochnik-anatomia.ru)
1. – 1. –
2. – 2. –
3. – 3. –
4. – 4. –
5. – 5. –
6. – 6. –
7. – 7. –
21
Рис. 3.8. Плечова кістка
(використано з
http://anatomyonline.ru)
1.-
2.-
3.-
4.-
5.-
6.-
7.-
8.-
9.-
10.-
11.-
12.-
Рис. 3.9. Стегнова кістка (використано з
http://sbio.info)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
22
ДОДАТКОВИЙ СКЕЛЕТ
Кістки верхньої кінцівки Кістки нижньої кінцівки
Пояс Вільна Пояс Вільна

верхньої кінцівка нижньої кінцівка
кінцівки кінцівки
Плечова Стегнова
Лопатка Кульшова
Променева Велико-
наколінок
кістка
гомілкова
Ключиця
Ліктьова Клубова
Мало-
гомілкова
Кістки кисті Сіднична
Кістки стопи
Лобкова
Зап‘ясткові (8)
Заплеснові (7)
П‘ясткові (5)
Плеснові (5)
Блок-схема 3.1. Додатковий скелет
Кістки зап‘ястка Кістки передплесна
Проксимальний Дистальний Надп‘яткова

ряд ряд Проксималь- (таранна)
ний ряд
Кістка- П‘яткова
Човноподібна трапеція
Трапеціє- Середній ряд Човноподібна

Півмісяцева подібна
Кубоподібна
Тригранна Головчаста Дистальний
ряд Клиноподібні
Горохоподібна Гачкувата
Проміжна Присередня Бічна
Блок-схема 3.2. Кістки зап‘ястка і передплесна
23
Основні латинські анатомічні терміни до теми 3
Skeleton appendiculare – додатковий скелет
Cingulum membri superioris – пояс верхньої кінцівки
Scapula – лопатка
Clavicula – ключиця
Skeleton membri superioris liberi – скелет вільної верхньої кінцівки
Humerus – плечова кістка
Radius – променева кістка
Ulna – ліктьова кістка
Carpus зап‘ясток
Ossa carpi (carpalia) – кістки зап‘ястка
Os scaphoideum - човноподібна
Os lunatum - півмісяцева
Os triquetrum - тригранна
Os pisiforme - горохоподібна
Os trapezium – кістка-трапеція
Os trapezoideum - трапецієподібна
Os capitatum - головчаста
Os hamatum – гачкувата
Metacarpus – п‘ясток
Ossa metacarpі (I-V) – п‘ясткові кістки
Digiti - пальці
Phalanges – фаланги
Cingulum membri inferioris – пояс нижньої кінцівки
Os coxae – кульшова кістка
Os ilium – клубова кістка
Os ischii – сіднича кістка
Os pubis – лобкова кістка
Pelvis – таз
Skeleton membri inferioris liberi – скелет вільної нижньої кінцівки
Os femoris – стегнова кістка
Patella – наколінок
Tibia – великогомілкова кістка
Fibula – малогомілкова кістка
Tarsus – передплесно
Ossa tarsi (tarsalia) – кістки передплесна
Talus – надп‘яткова кістка
Calcaneas – п‘яткова
Os naviculare – човноподібна
Os cuneiforme mediate, intermedium et
laterale – клиноподібні проміжна, присередня і бічна кістки
Os cuboideum – кубоподібна
Metatarsus – плесно
Ossa metatarsi (I-V) – кістки плесна
24
Тестові завдання до теми «Будова додаткового скелету»
1. Назвіть кістки, що входять до поясу верхніх кінцівок людини
А. Плечова
Б. Ключиця
В. Грудина
Г. Під‘язикова
Д. Лопатка
2. Вкажіть місця, до яких приєднується проксимальний епіфіз плечової кістки

А. Акроміальний кінець ключиці
Б. Акроміон лопатки
В. Блок плечової кістки
Г. Суглобова впадина лопатки
Д. Дзьобовидний відросток лопатки
3. Вкажіть, для якої кістки притаманні наступні елементи: великий горб, дельтовидна
бугристість, блок, присередній та бічний надвиростки:
А. Променева
Б. Стегнова
В. Плечова
Г. Ліктьова
Д. Малогомілкова
4. Вкажіть, у яких з перерахованих кісток є шилоподібний відросток:

А. Скронева
Б. Променева
В. Ліктьова
Г. Гачкоподібна
Д. Таранна
5. Вкажіть анатомічні утвори, що знаходяться на дистальному епіфізі плечової кістки:

А. Великий горб
Б. Головка плечової кістки
В. Блок плечової кістки
Г. Ямка ліктьового відростка
Д. Дельтовидна бугристість
6. Яка з кісток є найбільшою серед кісток зап‘ястка:

А. Човноподібна
Б. Головчаста
В. Гачкувата
Г. Трапецієвидна
Д. Тригранна
7. Які з перерахованих кісток входять у дистальний ряд кісток зап‘ястку?

А. Кістка-трапеція
Б. Напівмісяцева
В. Кубовидна
Г. Гачкоподібна.
8. Назвіть, з яких частин складаються п’ясткові кістки

А. Фаланга
Б. Основа
В. Тіло
25
Г. Гачок
Д. Голівка
9. Які кістки формують тазову кістку?

А. Лобкова
Б. Крижова.
В. Сіднична
Г. Клубова
Д.Куприкова
10. Вкажіть, які з перерахованих анатомічних утворів належать до клубової кістки:

А. Крила
Б. Симфізальні поверхні
В. Вушковидні поверхні
Г. Затульний отвір
Д. Сідничні лінії
11. Вкажіть анатомічні утвори, що знаходяться на проксимальному епіфізі стегнової кістки:

А. Великий вертлюг
Б. Малий горб
В. Вертлюжна впадина
Г. Головка стегнової кістки
Д. Бічний над виросток
12. Вкажіть анатомічні утвори, що знаходяться на проксимальному епіфізі великогомілкової

кістки:
А. Бічний над виросток
Б. Присередній надвиросток
В. Міжвиросткове підвищення
Г. Головка
Д. Великий вертлюг
13. Яка з кісток передплесна має найбільшу площу суглобових поверхонь?

А. П‘яткова
Б. Надп’яткова
В. Човноподібна
Г. Кубовидна
Д. Проміжна клиновидна
14. Які з перерахованих кісток входять у дистальний ряд кісток передплесна?

А. Кістка-трапеція
Б. Клиноподібна
В. Кубоподібна
Г. Таранна
Д. Гачкоподібна
15. Вкажіть ділянки стопи, котрими вона (в нормі) спирається на землю:

А. Головка таранної кістки
Б. Блок таранної кістки
В. Бугор п‘яткової кістки
Г. Головка 2-ї плеснової кістки
Д. Головка5-ї плеснової кістки
26
Тема 4. Артрологія. Вчення про з‘єднання кісток
1. Класифікація з‘єднань кісток. Неперервні (синартрози), геміартрози та перервні
(діартрози).
2. Будова суглоба.
3. Біомеханіка суглобів.
4. Класифікація суглобів.
5. Форма, осі обертання та рухи в суглобах.
6. Функціональна залежність між формою суглоба, співвідношенням суглобових
поверхонь та розмахом рухів.
7. Додаткові утворення суглобів: меніски, внутрішньо суглобові диски, хрящові губи.
8. Фактори, що зумовлюють рухливість в сполученнях кісток.
Необхідні методичні матеріали: скелет людини, таблиці, атлас з анатомії.

Завдання 1: позначити на рисунку 3.1. основні елементи будови суглоба.
Рис. 4.1. Типова будова суглоба

( )
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
Завдання 2: зазначити типи суглобів, зображених на рисунку 3.2.

Завдання 3:. розглянути з‘єднання кісток тулуба:
а) з‘єднання хребців: міжхребцеві диски, жовті зв‘язки; сполучення відростків
хребців;
б) з‘єднання хребта із черепом;
в) з‘єднання ребер з хребтом.
Завдання 4:. розглянути сполучення кісток верхньої кінцівки:
а) суглоби пояса верхньої кінцівки;
б) суглоби вільної верхньої кінцівки (плечовий, ліктьовий, променево-зап‘ястковий)
та її нерухомі сполучення;
в) з‘єднання кісток кисті (звернути увагу на зап‘ястково-п‘ястковий суглоб великого
пальця кисті); зробити підписи до рис. 3.3.
27
Рис. 4.2. Типи суглобів (використано з http://nmed.likar.info)
1. – 2. – 3. –
а) – а) – а) –
б) – б) – б) –
в) – в) – в) –
Завдання 5: розглянути сполучення кісток нижньої кінцівки:

а) з‘єднання пояса нижньої кінцівки (крижово-клубовий суглоб, лобковий симфіз);
б) суглоби вільної нижньої кінцівки (кульшовий, колінний, велико-малогомілковий)
та її нерухомі сполучення;
в) з‘єднання кісток стопи (звернути увагу на надп‘ятково-гомілковий суглоб).
28
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
Рис. 4.3. З’єднання кісток кисті (використано з http://bone-surgery.ru)
Завдання 6: розглянути неперервні з‘єднання кісток черепа. Звернути увагу на їх вікові

зміни. Підписати основні типи з‘єднань на рис. 3.4.
1. 2.
3. 4.
Рис. 4.4. Типи швів черепа (використано з 1–
http://www.pinkmonkey.com/studyguides/subjects/biology
-edited/chap21) 2–
3–
4–
Завдання 7: Заповнити таблицю 3.1., зробивши опис основних розглянутих суглобів за

приведеним нижче зразком:
29
Таблиця 4.1
Класифікація суглобів
Назва Суглобові
Вид суглобу Осі руху Рухи в суглобі
суглобу поверхні
Згинання розгинання
Головка плечової руки, відведення-
кістки, Кулястий приведення,
Плечовий Багатовісний
суглобова впадина комплексний обертання назовні і
лопатки досередини, кругові
рухи
Ліктьовий
Променево-
зап‘ястковий
Зап‘ястково-
п‘ястковий
великого
пальця
Крижово-
клубовий
Кульшовий
Колінний
Гомілково-
стопний
Надп‘ятково-
гомілковий
Скронево-
нижньо-
щелепний
30
Назва Суглобові
Вид суглобу Осі руху Рухи в суглобі
суглобу поверхні
Атланто-
потиличний
Суглоб
головки ребра
Грудинно-
ключичний
Основні латинські анатомічні терміни до теми 4.

Arthrologia – Артрологія
Articulationes fubrosae – фіброзні сполучення
Syndesmosis – синдесмози
Ligg. flava – жовті зв‘язки
Sutura – шов
Sut. serrata – зубчастий шов
Sut. squamosa – лускатий шов
Sut. plana – плоский шов
Gomphosis – вклинення
Articulationes cartilagineae – хрящові сполучення
Synchondrosіs - синхондроз
Symphysis – симфізи
Articulationes synoviales – синовіальні сполучення
Articulatio spheroidea [cotylica] - кулястий (чашоподібний) суглоб
Articulatio ellipsoidea - еліпсоподібний суглоб
Ginglymus – блокоподібний суглоб
Articulatio bicondylaris – двовиростковий суглоб
Articulatio trochoidea – циліндричний суглоб
Articulatio sellaris – сідлоподібний суглоб
Cartilago articularis – суглобовий хрящ
Cavitas articulare – суглобова поверхня
Discus articularis – суглобовий диск
Meniscus articularis – суглобовий меніск
Labrum articularis – суглобова губа
Capsula articularis - суглобова капсула
Membrana fibrosa [Stratum fibrosum] - Фіброзна мембрана
Membrana synovialis [Stratum sinoviale] - Синовіальна мембрана
Synovia – синовіальна рідина
Ligamenta – зв‘язки
Ligg. extracapsularia – позакапсульні зв‘язки
Ligg. capsularia – капсульні зв‘язки
Ligg. intracapsularia – внутрішньо капсульні зв‘язки
31
ТИПИ СПОЛУЧЕНЬ КІСТОК
Безперервні (синартрози) Перервні, синовіальні (діартрози)
Прості Складні Комплексні

Фіброзні, волокнисті Хрящові, синхондрози
Синдесмоз
Тимчасове Одноосьові Циліндричний
Міжкісткова Блокоподібний
перетинка Кісткове, синостоз
Двоосьові Еліпсовидний
Постійне
Зв‘язки
Сідловидний
Тім‘ячка
Перехідні, напіврухомі Багатоосьові Плоский
Вклинення (гомфоз)
Кулястий
Симфізи
Шви
(плоскі, зубчасті,лускаті) Чашоподібний
Блок-схема 4. Типи сполучень кісток (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами)
32
Тестові завдання до теми «Артрологія. Вчення про з‘єднання кісток»
1. Вкажіть, які типи швів сполучають між собою кістки лицьового відділу черепа
А. Зубчасті
Б. Плоскі
В. Лускаті
Д. Лямбдовидні
2. Вкажіть, який тип шву з’єднує між собою тім‘яні кістки черепа:
А. Зубчастий
Б. Плоский
В. Лускатий
Г. Стріловидний
Д. Лямбдовидний
3. Вкажіть, які з перерахованих кісток з‘єднані між собою синдесмозом:

А. Променева і ліктьова
Б. Дуги хребців
В. Велика і мала гомілкова кістки
Г. Проксимальна і медіальна фаланги пальців
Д. Перша п‘ясткова і кістка-трапеція
4. До якого типу належить суглоб між ліктьовою і плечовою кісткою?

А. Двоосьовий
Б. Блоковий
В. Кулястий
Г. Одноосьовий
Д. Еліпсовидний
5. До якого типу належить суглоб між стегновою і тазовою кісткою?

А. Багатовісний
В. Кулястий
6. До якого типу належить суглоб між 1-ю п‘ястковою і кісткою-трапецією?

А. Двовісний
В. Сідловидний
7. Як називаються рухи в суглобі навколо фронтальної осі?

А. Пронація-супінація
Б. Приведення-відведення
В. Згинання-розгинання
Г. Обертання
8. Як називаються рухи в суглобі навколо сагітальної осі?

А. Пронація-супінація
Б. Приведення-відведення
33
В. Згинання-розгинання
Г. Обертання
9. Які суглоби за формою є двовісними?

А. Плоскі
Б. Еліпсовидні
В. Блоковидні
Г. Кулясті
Д. Сідловидні
10. Які суглоби за формою є одновісними?

А. Плоскі
Б. Еліпсовидні
В. Блоковидні
Г. Кулясті
Д. Циліндричні
11. До якого типу суглобів відноситься атланто-потиличний суглоб?

А. Комплексний
Б. Еліпсовидний
В. Комбінований
Г. Складний
Д. Двовісний
12. В яких відділах хребтового стовпа має місце фізіологічний кіфоз?

А. Шийний
Б. Грудний
В. Поперековий
Г. Крижовий
Д. Куприковий
13. Який вид сполучення існує між 1-м ребром та грудиною?

А. Синдесмоз
Б. Синхондроз
В. Синостоз
Г. Симфіз
Д. Діартроз
14. Які кістки беруть участь в утворенні променево-зап‘ясткового суглоба?

А. Променева
Б. Ліктьова
В. Тригранна
Д. Напівмісяцева
15. Які кістки беруть участь в утворенні гомілково-стопного суглоба?

А. Мала гомілкова кістка
Б. Великогомілкова кістка
В. П‘яткова кістка
Г. Таранна кістка
Д. Кубовидна кістка
34
Тема 5. Міологія (частина 1). М‘язи тулуба, шиї та голови
1. Будова скелетних м‘язів.
2. Класифікація м‘язів (за функцією, за формою, за відношенням до суглобів, за
розташуванням, за напрямком волокон, за кількістю головок).
3. Допоміжний апарат м‘язів (фасції, піхви сухожилків, синовіальні сумки,
сесамовидні кістки).
4. Робота м‘язів. Анатомічний та фізіологічний перетин м‘яза.
5. Приклади роботи важелів 1, 2, 3-го типів в опорно-руховій системі людини.
Необхідні методичні матеріали: таблиці, атлас з анатомії.
Завдання 1: ознайомитись із будовою та типами скелетних м’язів. Зазначити на
рисунку 5.1. основні елементи будови скелетного м’язу .
Рис. 5.1. Будова скелетного м’язу

(взято з Fox S.I., 2003 та
http://legacy.owensboro.kctcs.edu/gcaplan/Default.htm
із змінами)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
Завдання 2: розглянути основні м‘язи голови і шиї (див. табл.5.1). Звернути увагу на
особливості будови, прикріплення і функції мімічних м‘язів. Функціональні групи м‘язів,
що беруть участь в рухах: а) нижньої щелепи: підніманні, опусканні, в рухах вперед, назад
та в боки; б) голови. Функції м‘язів шиї при різних видах опору. Вивчити проекцію
мімічних та жувальних м‘язів на поверхні голови.
35
Завдання 3: зробити короткий огляд м‘язів тулуба по областям: м‘язи спини, грудей,
живота (див. табл. 5.1.). М‘язи, що беруть участь в розгинанні тулуба, їх розташування,
місця початку і прикріплення. Функції м‘язів спини при різних видах опору. М‘язи, які
здійснюють згинання та розгинання в шийному та поперековому відділах хребта. М‘язи
живота, їх розташування, місця фіксації. Слабо захищені місця черевної стінки. М‘язи, що
беруть участь в нахилах та обертанні тулуба.
Таблиця 5.1
М‘язи голови, шиї і тулуба
М‘язи голови М‘язи шиї М‘язи спини М‘язи грудної М‘язи живота
клітки
1.Мімічні: Поверхневі: Поверхневі: Пов‘язані з Передньої
коловий ока, 1.Підшкірний 1.Трапецієподібний поясом верхньої стінки
коловий 2. Грудинно- 2. Найширший кінцівки: 1.Прямий
рота, щічний ключично- 3. Великий і малий 1.Великий і 2.Пірамідний
2.Жувальні сосцеподібний ромбоподібні малий грудні Бічної стінки
3.Язика * 3. Надпід‘язикові 4. Верхній і нижній 2. Передній 1-2.Зовнішній і
4.Піднебіння 4. Підпід‘язикові задні зубчасті зубчастий внутрішні косі
і зіва * Глибокі: 5.Піднімач лопатки 3.Підключичний 3. Поперечний
5.Зовнішні 1. Драбинчасті Власні: Автохтонні Задньої
м‘язи очного (передній, 1. Випрямляч (власні) стінки
яблука середній, задній) хребта 1.Зовнішні і 1.Квадратний
2.Підпотиличні 2. Остьово- внутрішні м‘яз попереку
- довгі м‘язи шиї і поперечні міжреброві М‘язи
голови; 3.Поперечно- 2.Підіймачі промежини
- передній і остьові ребер
бічний прямі 4.Міжостьові 3.Підреберові
3. Глотки * 5.Міжпоперечні 4.Поперечний
4. Гортані ** Діафрагма
Примітка: детально з м‘язами язика*, піднебіння*, зіва*, глотки* і гортані**
ознайомитись на заняттях з анатомії травної та дихальної систем.
Завдання 4: ознайомитись з діафрагмою, її частинами (сухожилковий центр та м’язова

частини, отвори діафрагми). Розташування діафрагми у дітей та дорослих, рухливість
діафрагми. Основні та допоміжні м‘язи вдиху та видиху. Черевний прес та м‘язи, що
беруть участь в його створенні. Типи дихання: черевне (діафрагмальне), грудне (реберне).
Завдання 5: заповнити таблицю 5.2., зробивши опис основних розглянутих м‘язів за

приведеним зразком:
Таблиця 5.2
Характеристика м‘язів голови, шиї і тулуба
М‘яз Початок Прикріплення Функція
Нижній край Жувальна Піднімає кут нижньої
виличної кістки, горбистість нижньої щелепи
Жувальний
вилична дуга щелепи
Скроневий
36
Коловий ока
Коловий рота
Щічний
Грудинно-
ключично-
сосцеподібний
Щелепно-
під‘язиковий
Драбинчасті
(передній,
середній, задній)
Бічний прямий
голови
Довгий голови
Довгий шиї
Трапецієподібний
37
Найширший
Великий
ромбоподібний
Малий
ромбоподібний
Верхній задній
зубчастий
Нижній задній
зубчастий
Піднімач лопатки
Випрямляч
хребта
Остьово-попречні
Великий грудний
Малий грудний
38
Передній
зубчастий
Підключичний
Зовнішні і
міжреброві
Внутрішні
міжреброві
Прямий живота
Зовнішні косі
Внутрішні косі
Поперечний
живота
Квадратний
попереку
39
Основні латинські анатомічні терміни з теми «Міологія»
Musculus – м‘яз
Caput - голівка
Venter - черевце
M. fusifonnis - веретеноподібний м‘яз
M. quadratus - квадратний м‘яз
M. triangularis - трикутний м‘яз
M. unipennatus - одноперистий м‘яз
M. bipennatus - двоперистий м‘яз
M. multipennatus - багатоперистий м‘яз
M. sphincter – м‘яз сфінктер
M. orbicularis – круговий м‘яз
M. flexor – м‘яз згинач
M. extensor – м‘яз розгинач
M. pronator - м‘яз, що обертає досередини
M. supinator – м‘яз, що обертає назовні
M. levator - м‘яз, що піднімає
M. abductor - відвідний м‘яз
M. adductor – привідний м‘яз,
M. biceps – двоголовий м‘яз
M. triceps – триголовий м‘яз
M. obliquus – косий м‘яз
M. – transversus – поперечний м‘яз
Tendo - сухожилок
Vagina tendinis – сухожилкові піхва
Stratum fibrosum – фіброзний шар
Stratum synoviale – синовіальний шар
Aponeurosis - апоневроз
Perimysium -перимізій
Endomysium - ендомізій
Fascia - фасція
Trochlea muscularis – блок м‘яза
Bursa synovialis – синовіальна сумка
Retinaculum - утримувач
Punctum fixum – фіксована точка (початок)
Punctum mobile – рухлива точка (прикріплення)
40
Тестові завдання до заняття «Міологія. М‘язи тулуба, шиї і голови».
1. Вкажіть основні частини поперечно-посмугованого м‘яза
А. Черевце
Б. Епіфіз
В. Головка
Г. Сухожилок
Д. Діафіз
2. Назвіть структури, що відносять до допоміжного апарату м‘язів:

А. Сухожилки
Б. Фасції
В. Синовіальні сумки
Г. Блоки
Д. Апоневрози
3. Чим визначається підйомна сила м‘яза?

А. Довжиною м‘яза
Б. Площею анатомічного перерізу
В. Площею фізіологічного перерізу
Г. Кутом прикріплення кістки
Д. Товщина м‘яза
4. Вкажіть, які з перерахованих м‘язів забезпечують жування

А. Скроневий
Б. Латеральний крило видний
В. Медіальний крило видний
Г. Круговий м‘яз рота
Д. Щічний
5. Вкажіть функції грудинно-ключично-сосцевидного м‘яза при однобічному скороченні

А. Нахил голови в свій бік
Б. Запрокидування голови назад
В. Нахил голови вперед
Г. Поворот голови в протилежний бік
6. Назвіть поверхневі м‘язи спини

А. Остистий м‘яз
Б. Найдовший м‘яз спини
В. Найширший м‘яз спини
Г. Трапецієвидний м‘яз
Д. Задній драбинчастий м‘яз
7. Назвіть м‘язи, що беруть участь в акті вдиху

А. Зовнішні міжреберні
Б. Внутрішні міжреберні
В.Верхній задній зубчастий
Г.Нижній задній зубчастий
Д. Клубово-реберний
8. Назвіть м‘язи, що беруть участь в акті видиху

А. Зовнішні міжреберні
Б. Внутрішні міжреберні
В.Верхній задній зубчастий
41
Г.Нижній задній зубчастий
Д. Зовнішній косий м‘яз живота
9. Вкажіть, який м‘яз бере участь у згинанні хребта:

А. Трапецієподібний
Б. Внутрішній косий м‘яз живота
В. Найдовший м‘яз спини
Г. Поперечно-остистий
Д.Зовнішній косий м‘яз живота
10. Вкажіть, який м‘яз бере участь у розгинанні хребта:

А. Трапецієподібний
Б. Найширший м‘яз спини
В. Найдовший м‘яз спини
Г. Поперечно-остистий
Д.Зовнішній косий м‘яз живота
11. Вкажіть, скорочення яких мімічних м‘язів забезпечує виникнення щирої «справжньої»
посмішки:
А. М‘яз, що піднімає куток рота
Б. Круговий м‘яз ока
В. Круговий м‘яз рота
Г. Великий виличний м‘яз
Д. Щічний м‘яз
12. Вкажіть, скорочення яких м‘язів забезпечує мімічне вираження суму і образи.
А. Малий виличний м‘яз
Б. Великий виличний м‘яз
В. Круговий м‘яз ока
Г. М‘яз, що опускає куток рота
Д. Платизма
13. Вкажіть функції підшкірного м‘яза шиї (платизми)

А. Опускає куток рота вниз
Б. Піднімає ребра
В. Захищає поверхневі вени шиї від стискання
Г. Опускає нижню щелепу
Д. Опускає кінчик язика донизу
14. Вкажіть, які з перерахованих м‘язів тулуба є за розвитком трункопетальними

А. Найширший м‘яз спини
Б. Трапецієвидний м‘яз
В. Великий грудний м‘яз
Г. Малий грудний м‘яз
Д. Діафрагма
15. Вкажіть, які з перерахованих м‘язів тулуба є за розвитком трункофугальними

А. Найширший м‘яз спини
Б. Трапецієвидний м‘яз
Г. Грудинно-ключично-сосцевидний м‘яз
Д. Передній зубчастий м‘яз
42
Тема 6. Міологія (частина 2). М‘язи кінцівок та їх поясів
Завдання 1: розглянути основні функціональні групи м‘язів верхньої кінцівки, що беруть
участь в рухах (див. табл. 6.1):
• плеча в плечовому суглобі: а) відведення / приведення; б) згинання /
розгинання; в) обертання досередини (пронація) / назовні (супінація).
• передпліччя: а) згинання / розгинання; в) обертання досередини (пронація) /
назовні (супінація).
• кисті і пальців: а) згинання/розгинання; б) відведення/приведення кисті; в)
протиставлення першого пальця.
Таблиця 6.1
Основні м‘язи верхньої кінцівки
М‘язи передпліччя
М‘язи грудного
М‘язи плеча Передній відділ Задній відділ (розгиначі)
пояса
(згиначі)
1.Дельтоподібний Передній відділ Поверхнева частина Поверхнева частина
2.Великий і малий (згиначі) 1. Круглий пронатор 1-2.Довгий і короткий
круглі 1.Двоголовий 2. Променевий променеві розгиначі
3.Надостьовий 2.Дзьобо- згинач зап‘ястка зап‘ястка
4.Підостьовий плечовий 3.Довгий долонний 3. Розгинач пальців
5.Підлопатковий 3.Плечовий 4. Ліктьовий згинач 4. Розгинач мізинця
Задній відділ 5. Поверхневий 5.Ліктьовий розгинач
(розгиначі) згинач пальців зап‘ястка
4.Ліктьовий Глибока частина Глибока частина
5.Триголовий 1. Глибокий згинач 1.Супінатор (відвертач)
пальців 2-3.Довгий і короткий
2.Довгий згинач розгиначі великого
великого пальця пальця кисті
3. Квадратний 4.Довгий відвідний м‘яз
пронатор великого пальця
(привертач) 5.Розгинач вказівного
пальця
М‘язи кисті
М‘язи підвищення великого Середня група М‘язи підвищення мізинця
пальця (бічна група) (присередня група)
1.Короткий відвідний м‘яз 1.Червоподібні (1-4) 1.Відвідний м‘яз мізинця
великого пальця кисті 2.Тильні міжкісткові (1-4) 2.Короткий м‘яз-згинач
2.Короткий згинач великого 3.Долонні міжкісткові (1-3) мізинця
пальця кисті 3.Протиставний м‘яз
3.Привідний м‘яз великого мізинця
пальця кисті 4.Короткий долонний м‘яз
4.Протиставний м‘яз
великого пальця кисті
Завдання 2: розглянути основні функціональні групи м‘язів нижньої (див. табл. 6.2)
кінцівки, що беруть участь в рухах:
• стегна в кульшовому суглобі: а) відведення/приведення; б)
згинання/розгинання; в) обертання досередини (пронація) / назовні (супінація).
43
• гомілки в колінному суглобі: а) згинання/розгинання; б) обертання досередини
(пронація)/назовні (супінація).
• стопи в надп‘ятково-гомілковому та надп‘ятково-п‘ятково-човноподібному
суглобах: а) згинання / розгинання; б) відведення/приведення; в) обертання
досередини (пронація) / назовні (супінація)
Таблиця 6.2
Основні м‘язи нижньої кінцівки
М‘язи тазового М‘язи стегна
пояса Передній відділ Присередній Задній відділ згиначів
розгиначів стегна відділ (привідні стегна
м‘язи)
1. Клубово- 1.Кравецький 1.Гребінний 1.Півсухожилковий
поперековий 2.Чотириголовий: 2.Довгий 2.Півперетинчастий
2-4. Великий, - прямий привідний 3.Двоголовий м‘яз
середній і малий - бічний широкий 3.Короткий стегна
сідничні - проміжний привідний
5. Натягувач широкий 4.Великий
широкої фасції - присередній привідний
6. Грушоподібний широкий 5.Тонкий
7-8. Внутрішній та
зовнішній затульні М‘язи гомілки
9-10.Верхній та Передній відділ Бічний відділ Задній відділ згиначів
нижній близнюкові розгиначів гомілки
11.Квадратний м‘яз 1.Передній 1.Довгий 1.Триголовий м‘яз
стегна великогомілковий малогомілковий литки
2.Довгий розгинач 2.Короткий 2.Підошвовий
пальців малогомілковий 3.Задній
3.Довгий розгинач великогомілковий
великого пальця 4.Довгий згинач
стопи. великого пальця
5.Довгий згинач
пальців
6.Підколінний
М‘язи стопи
Тильна група Підошвова група
Підвищення Підвищення Середня група
великого пальця мізинця стопи
1.Короткий 1.Відвідний м‘яз 1.Відвідний м‘яз 1.Короткий згинач
розгинач великого великого пальця мізинця. пальців
пальця стопи 2.Короткий згинач 2.Короткий 2.Квадратний м‘яз
2.Короткий великого пальця згинач мізинця підошви
розгинач пальців 3.Привідний м‘яз 3.Червоподібні (1-4)
великого пальця 4.Підошвові (1-3)
5.Тильні міжкісткові
Завдання 3: заповнити таблицю 5.3., зробивши опис основних груп розглянутих м‘язів
кінцівок за зразком, наведеним у попередньому занятті.
44
Таблиця 6.3
Характеристика м‘язів кінцівок
М’язи верхньої кінцівки
Дельтоподібний
Великий круглі
Малий круглий
Надостьовий
Підлопатковий
Двоголовий
Дзьобо-плечовий
Ліктьовий
Триголовий
Круглий
пронатор
Променевий
згинач зап‘ястка
Довгий долонний
45
Ліктьовий згинач
Поверхневий
згинач пальців
Квадратний
пронатор
(привертач)
Довгий
променевий
розгинач
зап‘ястка
Розгинач пальців
Ліктьовий
розгинач
зап‘ястка
Супінатор
(відвертач)
Довгий розгинач
великого пальця
кисті
Короткий
відвідний м‘яз
кисті.
Короткий згинач
кисті
Червоподібні
(1-4)
46
М’язи нижньої кінцівки
Клубово-
поперековий
Великий
сідничний
Малий сідничний
Натягувач
широкої фасції
Грушоподібний
Верхній
близнюковий
Нижній
близнюковий
Кравецький
Чотириголовий:
прямий
бічний широкий
проміжний
широкий
присередній
широкий
47
Довгий
привідний
Великий
привідний
Тонкий
Півсухожилковий
Двоголовий м‘яз
стегна
Передній
великогомілковий
пальців
стопи
Короткий
розгинач
стопи
Привідний м‘яз
Короткий згинач
пальців
Червоподібні
(1-4)
48
Завдання 4: зробіть підписи до рисунків 6.1 та 6.2
Рис. 6.1. Мязова система (вигляд

спереду)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
49
Рис. 6.2. Мязова система
(вигляд ззаду)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
50
Тестові завдання до теми «Міологія (частина 2). М‘язи кінцівок та їх поясів»
1. Вкажіть, які з перерахованих м‘язів є двосуглобовими:

А. Триголовий м‘яз плеча
Б. Двоголовий м‘яз плеча
В. Чотириголовий м‘яз стегна
Г. Дельтовидний м‘яз
Д. Великий сідничний м‘яз
2. Які з перерахованих м‘язів забезпечують відведення руки в плечовому суглобі?

А. Дельтовидний
Г. Надостний
Д. Підостний
3. Які з перерахованих м‘язів забезпечують приведення руки в плечовому суглобі?

А. Дельтовидний
Г. Надостний
Д. Підостний
4. Назвіть м‘язи, що забезпечують згинання передпліччя в ліктьовому суглобі:

В. Плечовий м‘яз
Г. Плечо-променевий м‘яз
Д. Дельтовидний м‘яз
5. Назвіть м‘язи, що забезпечують розгинання передпліччя в ліктьовому суглобі:

В. Плечовий
Г. Підостний
Д. Дельтовидний
6. Назвіть м‘язи, що забезпечують обертання передпліччя разом з кистю до середини:

А. М‘яз-супінатор
Б. Круглий пронатор
В. Двоголовий м‘яз плеча
Г. Квадратний пронатор
Д. Триголовий м‘яз плеча
7. Назвіть м‘язи, що забезпечують приведення кисті в променево-зап‘ястковому суглобі:

А. Ліктьовий згинач зап‘ястка
Б. Довгий променевий розгинач зап‘ястка
В. Поверхневий згинач пальців
Г. Променевий згинач зап‘ястка
Д. Ліктьовий розгинач зап‘ястка
8. Назвіть м‘язи, які забезпечують згинання в кульшовому суглобі
51
А. Клубово-поперековий
Б. Великий сідничний м‘яз
В. Кравецький м‘яз
Г. Чотириголовий м‘яз стегна
Д. Двоголовий м‘яз стегна
9. Назвіть м‘язи, які забезпечують розгинання в кульшовому суглобі
А. Клубово-поперековий
Б. Великий сідничний м‘яз
10. Назвіть м‘язи, які забезпечують згинання гомілки в колінному суглобі
А. Камбаловидний м‘яз
Б. Литковий м‘яз
11. Назвіть м‘язи, які забезпечують розгинання гомілки в колінному суглобі
А. Камбаловидний м‘яз
Б. Литковий м‘яз
12. Назвіть м‘язи, які забезпечують згинання стопи назад (розгинання)
А. Довгий малогомілковий
Б. Довгий розгинач пальців
В. Розгинач великого пальця
Г. Передній великогомілковий
Д. Задній великогомілковий
13. Вкажіть, які з наведених м‘язів є антагоністами
А. Великий сідничний
Б. Двоголовий м‘яз стегна
В. Клубово-поперековий
Г. Камбаловидний
Д. Литковий
14. Вкажіть, які з наведених м‘язів є синергістами
А. Тонкий
Б. Гребінчастий
В. Великий привідний
Г. Короткий привідний
Д. Середній сідничний
15. Який відсоток від загальної маси тіла займають м‘язи у здорового дорослого чоловіка з
середнім рівнем фізичного розвитку
А. 15%
Б. 20%
В. 25%
Г. 35%
Д. 45%
52
РОЗДІЛ ІІ. АНАТОМІЯ НЕРВОВОЇ ТА ЕНДОКРИННОЇ
СИСТЕМ
Тема 7. Загальний план будови нервової системи. Будова спинного мозку

1. Відділи та функціональне значення центральної та периферичної нервової системи.
2. Нейрон як структурно – функціональна одиниця нервової системи. Типи нейронів.
3. Будова рефлекторної дуги.
4. Розвиток нервової системи людини.
5. Провідні шляхи ЦНС та їх участь у формуванні рефлекторних дуг (див. мал. 6).
6. Класифікація чутливих провідних шляхів. Асоціативні, комісуральні та проекційні
шляхи.
7. Рухові (низхідні) шляхи. Функціональне значення пірамідної та екстрапірамідної
систем.
Практична частина заняття.

Завдання 1: пригадати будову нейронів. Класифікація нервових клітин за

морфологічними та функціональними ознаками. Зробити підписи до рис. 7.1.
Рис. 7.1. Будова та типи нейронів (використано з http://medbiol.ru)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
53
Завдання 2: розглянути структуру нервової системи людини в цілому, зазначивши її
частини та відділи. Заповнити блок-схему 7.1.
НЕРВОВА СИСТЕМА
ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРИЧНА ЧАСТИНА

(Центральна нервова система)
Блок-схема 7.1. Загальний план будови нервової системи
Завдання 3:. розглянути будову спинного мозку в цілому. Виявити його потовщення,
борозни, канатики білої речовини спинного мозку. Ознайомитись з будовою
оболонок спинного мозку та його фіксуючим апаратом.
Завдання 4:. проаналізувати сегментарний принцип організації спинного мозку.

Вивчити будову сегменту спинного мозку та його складові елементи. Детально
ознайомитись із сірою речовиною спинного мозку, її ядрами, їх локалізацією та
функціональним значенням. Зробити підписи до рисунку 6.2.
54
Рис. 7.2. Оболонки та сегмент спинного мозку (використано з http://amazinghumanbody-
prakash.blogspot.com із змінами)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
23. -
Завдання 5: ознайомитись із структурою рефлекторної дуги. Прості і складні рефлекси.

Позначити на рисунку 7.3. основні елементи рефлекторної дуги.
55
А. –
Б. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
Рис. 7.3. Рефлекторна дуга (взято з http://www.cerebrum.ru)
Завдання 6: ознайомитись із основними висхідними і низхідними провідними

шляхами спинного мозку (Блок-схема 7.2). Позначити на рисунку 7.4. локалізацію
провідних шляхів. Заповнити таблиці 7.1. та 7.2. за наведеним зразком:
1.-
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
Рис. 7.4. Провідні шляхи спинного мозку (взято з http://dic.academic.ru із змінами).
56
Таблиця 7.1
Висхідні провідні шляхи спинного і головного мозку
Провідні шляхи Кіркове
Перший нейрон Другий нейрон Третій нейрон
та їх функція представництво
Спинномозковий
вузол. Ядра тонкого і
Тонкий і
Рецептори в клиновидного Таламус,
клиновидний Зацентральна
м‘язах, пучків задньо-
пучки Голя і звивина (IVшар)
суглобових довгастого латеральне ядро
Бурдаха
капсулах, мозку
сухожилках
Спинномозково-
покрівельний
Передній
спинно-
мозочковий
Задній
спинномозочко-
вий
Бічний
спинномозково-
таламічний
Передній
спинномозково-
57
Таблиця 7.2
Низхідні проекційні шляхи головного і спинного мозку
Місце Біла речовина
Провідні шляхи Перший нейрон перехреста спинного мозку Функція
шляхів та другий нейрон
Тіла великих
Межа
Бічний пірамідних
довгастого та Бічний канатик. Керування
кірково- клітин в V шарі
спинного Рухові нейрони свідомими
спинномозковий кори великих
мозку передніх рогів рухами тулуба і
(бічний півкуль перед
(перехрест спинного мозку кінцівок
пірамідний) центральної
пірамід)
звивини
Червоноядерно-
спинномозковий
(рубро-
спінальний)
Сітчасто -
(ретикуло-
Присінково-
(вестибуло-
Покрівельно-
(текто-
Передній
кірково-
(передній
пірамідний)
58
Основні латинські анатомічні терміни до теми 7:
Systema nervosum – нервова система Tr. corticospinalis (pyramidalis) lateralis –

Meninges – мозкові оболонки бічний кірково-спинномозковий шлях
Dura mater spinalis – тверда оболонка Tr. rubrospinalis – червоно ядерно-
спинного мозку спинномозковий шлях
Arachnoidea (mater) spinalis – павутинна Tr. tectospinalis – покрівельно-
оболонка спинного мозку спинномозковий шлях
Cavitas subarachnoidealis – під павутинний Tr. olivospinalis - оливоспінальний
простір Tr. spinotectalis – спинномозково-
Liquor сerebrospinalis – спинномозкова покрівельний шлях
рідина Tr. spinothalamicus lateralis - бічний
Pia mater spinalis – м‘яка оболонка спинномозково-таламічний шлях
спинного мозку Tr. spinocerebellaris ventralis [anterior] et
Filamentum terminale – кінцева нитка [posterior] – передній / задній
Medulla spinalis – спинний мозок спинномозочкові шляхи
Substantia grisea – сіра речовина Funiculus dorsalis [posterior] – задній
Substantia alba – біла речовина канатик
Colmnnae griseae – сірі стовпи Fasc. gracilis – тонкий пучок
Funiculi - канатики Fasc. cuneatus – клиноподібний пучок
Segmenta medullae spinalis – сегменти
спинного мозку
Cervicalia (I-VIII) – шийні (I-VIII)
Thoracica (I-XII) – грудні (I-XII)
Lumbalia (I-V) - поперекові
Sacralia (I-V) -крижові
Coccygea (I-III) – куприкові
Cornu ventrale [anterius] -передній ріг
Cornu dorsale [posterius] – задній ріг
Cornu laterale – бічний ріг
Formatio reticularis – сітчастий утвір
Commissure alba – біла спайка
Funiculas ventralis [anterior] - передній
канатик
Tr. corticospinalis (pyramidalis) ventralis [
anterior] –
Передній корково-спинномозковий
(пірамідний) шлях
Tr. vestibulospinalis - присінково-
спинномозковий шлях
Tr. reticulospiualis – сітчасто-
спинномозковий шлях
Tr. spinothalamiсus ventralis [anterior] –
передній спинноталамічний шлях
Funiculus lateralis – бічний канатик
59
Блок-схема 7.2. Провідні шляхи спинного мозку (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами)
ПРОВІДНІ ШЛЯХИ СПИННОГО МОЗКУ
АФЕРЕНТНІ (висхідні) ЕФЕРЕНТНІ (низхідні)

ШЛЯХИ ШЛЯХИ
Передній кірково-
Передній ПЕРЕДНІЙ КАНАТИК спинномозковий
спинномозково- (пірамідний)
Покрівельно-
Бічний спинномозково- спинномозковий
Присінково-
Передній / задній спинномозковий
спинномозочкові БІЧНИЙ КАНАТИК
Ретикуло-
Спинномозково- спинномозковий
покрівельний
Бічний кірково-
Тонкий пучок Голля
Червоноядерно-
ЗАДНІЙ КАНАТИК спинномозковий
Клиноподібний пучок
Бурдаха
60
Тестові завдання до теми «Будова спинного мозку»
1. Павутинна оболонка спинного мозку розташована:
А. Між твердою оболонкою і окістям хребців.
Б. Між твердою та судинною оболонками
В. Між судинною оболонкою та спинним мозком
Г. Входить до складу судинної оболонки.
Д. Прилягає безпосередньо до спинного мозку
2. Тіла чутливих нейронів розташовані у:

А. Спинно-мозкових вузлах
Г. В бічних рогах спинного мозку
Б. В передніх рогах спинного мозку
В. В задніх рогах спинного мозку
Д. В задніх канатиках спинного мозку
3. Тіла рухових нейронів розташовані у:

4. Симпатичні ядра спинного мозку залягають:

А. В бічних рогах грудного відділу
Б. В передніх рогах грудного відділу
В. В задніх рогах шийного відділу
Г. В задніх рогах в крижовому відділі
Д. В бічних рогах в поперековому відділі
5. Тіла вставних нейронів розташовані у:

6. Перерізка передніх корінців сегменту спинного мозку призведе до:

А. Повної втрати чутливості у відповідному дерматомі;
Б. Повного паралічу відповідного міотому
В. Часткового паралічу відповідного міотому
Г. Часткової втрати чутливості у відповідному дерматомі
7. Перерізка задніх корінців сегменту спинного мозку призведе до:

А. Повної втрати чутливості у відповідному дерматомі;
Б. Повного паралічу відповідного міотому
В. Часткового паралічу відповідного міотому
Г. Часткової втрати чутливості у відповідному дерматомі
8. Для спинного мозку людини притаманні потовщення в наступних відділах:

А. Шийному
Б. Грудному
В. Поперековому
61
Г. Крижовому
Д. Куприковому
9. В задніх канатиках спинного мозку проходять провідні шляхи:

А. Тільки висхідні
Б. Тільки низхідні
В. Пропріоцептивної і тактильної чутливості
Г. Больової і температурної чутливості
Д. Тонкий і клиновидний
10. В бічних канатиках спинного мозку проходять провідні шляхи:

А. Тільки висхідні
Б. Тільки низхідні
В. Пірамідний і червоноядерно-спиномозковий
Г. Больової і температурної чутливості
Д. Спиномозочкові
11. В передніх канатиках спинного мозку проходять провідні шляхи:

А. Тонкий і клиновидний пучки
Б. Присінково-спиномозковий
В. Сітчасто-спиномозковий
Г. Червоноядерно-спиномозковий
Д. Спиномозочкові
12. Больова і температурна чутливість передається по таким провідним шляхам:

А. Тонкому і клиновидному
Б. Спиномозочоковим
В. Спиноталамічним
Г. Оливоспінальному
Д. Ретикулоспінальному
13. Інформація від м‘язових і тактильних рецепторів передається до головного мозку по

таким провідним шляхам:
А. Тонкому і клиновидному
Б. Спиномозочоковим
В. Спиноталамічним
Г. Оливоспінальному
Д. Ретикулоспінальному
14. До яких наслідків призведе пошкодження половини сегмента спинного мозку?

А. Втрата чутливості в дерматомі на стороні пошкодження
Б. Частковий параліч м‘язів відповідного міотому на стороні ураження
В. Зниження чутливості в дерматомі на стороні, протилежній пошкодженню
Г. Нездатність до скорочення м‘язів відповідного міотому на стороні, протилежній
пошкодженню.
15. Спинномозкова рідина заповнює наступні порожнини спинного мозку:

А. Епідуральний простір
Б. Субдуральний простір
В. Підпавутинний простір
Г. Центральний спинномозковий канал
62
Тема 8. Будова головного мозку
1. Структурно-функціональна організація головного мозку.
2. Оболони головного мозку. Відростки твердої оболони головного мозку.
3. Підпавутинний простір, його цистерни.
4. Шлуночки головного мозку. Циркуляція спинномозкової рідини.
Необхідні методичні матеріали: препарати головного мозку, муляжі, таблиці, атлас з
анатомії.
Завдання 1: розглянути загальний план будови головного мозку. На зображеннях
головного мозку (рис. 8.1., 8.2.) вказати основні його відділи і частини.
Рис. 8.1. Основа головного мозоку (Сапін 12. –

М.Р., 2001).
13. –
1. –
14. –
2. –
15. –
3. –
16. –
4. –
17. –
5. –
18. –
6. –
19. –
7. –
20. –
8. –
21. –
9. –
22. –
10. –
23. –
11. –
63
Рис. 8.2. Сагітальний переріз головного мозку (взято з http://www.nedug.ru)
1. – 11. –
2. – 12. –
3. – 13. –
4. – 14. –
5. – 15. –
6. – 16. –
7. – 17. –
8. – 18. –
9. – 19. –
10. – 20. –
Завдання 2: розглянути будову довгастого мозку. Вказати його розташування, структури,

що лежать на поверхні, борозни, що їх розділяють. Розглянути будову білої і сірої
речовини. Вивчити основні ядра довгастого мозку, їх локалізація і функції. Користуючись
атласом, зробити підписи до рис. 8.3.
64
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
18. –
Рис. 8.3. Дно IV-го шлуночка головного мозку. Ромбоподібна ямка (взято з
http://www.anatomcom.ru)
Завдання 3: ознайомитись із відділами заднього мозку. Міст, його розташування, будова і
функції. Ніжки мозочка. Ядра моста. Мозочок, його розташування, будова, анатомічні
зв‘язки з іншими відділами нервової системи. Ядра мозочка та їх функціональне
значення. Структура кори мозочка. На рисунку 8.4. вказати елементи кори мозочка.
І–
ІІ –
ІІІ –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
Рис. 8.4. Схема будови кори мозочка (Жуков В.В., Пономарева Е.В., 1998, див.
http://www.scorcher.ru/neuro/science/recept2/7.php)
65
Завдання 4: розглянути будову середнього мозку, його відділи, ядра та їх функції.
Позначити на рис. 8.5. покрив, покрівлю та ніжки мозку, та інші структури.
І. -
ІІ. -
ІІІ. -
1.-
2.-
3.-
4.-
5.-
6.-
Рис. 8.5. Поперечний переріз середнього мозку ( взято з
http://meduniver.com) 7.-
Завдання 5: розглянути будову проміжного мозку. Таламус, епіталамус, метаталамус і

гіпоталамус, їх розташування, будова і функції. Звернути увагу на значення ядер таламуса
як підкіркових чутливих центрів, гіпоталамуса як центра інтеграції вегетативних функцій.
На рис. 8.1 та 8.2 підписи до структур, що належать до проміжного мозку підкресліть
пунктиром.
Завдання 6: розглянути загальну будову кінцевого мозку. Звернути увагу на частини

півкуль великого мозку., що відносяться до старої, давньої та нової кори. Вивчити
структури, що належать до лімбічної системи мозку і зробити підписи до рис. 8.6.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
Рис. 8.6. Лімбічна система мозку(Campbell N.A., 2008)
66
Завдання 7: вивчити будову базальних (підкіркових) ядер кінцевого мозку, їх
розташування та функціональне значення. На рис. 8.7 позначити розташування сірої та
білої речовини кінцевого мозку.
Рис. 8.7. Горизонтальний переріз півкуль головного мозку, базальні ядра ( Fox S.I., 2003)
1.–
2. –
3.–
4.–
5.–
6.–
7.–
8.–
9.–
67
Завдання 8: розглянути зовнішню будову півкуль головного мозку: поверхні, частки,
борозни, звивини. Вивчити локалізацію кіркових кінців аналізаторів в корі мозку та їх
функціональне значення. Позначити зазначені елементи на рис. 8.8.
Рис. 8.8. Латеральна поверхня півкуль головного мозку ( Fox S.I., 2003)
I. –
II. –
III. –
IV.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
68
Завдання 9: розглянути клітинну будову кори великих півкуль. Звернути увагу на
специфіку клітинної будови різних функціональних зон неокортексу. Підписати назви
різних шарів нової кори на рис. 8.9.
I. –
II. –
III. –
IV. –
V. –
VI. –
VII. –
Рис. 8.9. Цитоархітектоніка кори головного мозку (Жуков В.В., Пономарева Е.В., 1998, див.
http://www.scorcher.ru/neuro/science/recept2/7.php)
Завдання 10: розглянути будову шлуночків мозку та їх сполучення. Вміти описати шляхи
циркуляції спинномозкової рідини. Підписати рисунок 8.10.
Рис. 8.10. Шлуночки головного мозку ( взято з http://www.riversideonline.com)

1. – 5. –
2. – 6. –
3. – 7. –
4. – 8. –
69
Encephalon - головний мозок Corpus geniculatum laterale – бічне
Truncus encephalicus - мозковий стовбур колінчасте тіло
Rhombencephalon - ромбовидний мозок Hypothalamus – гіпоталамус
MEDULLA OBLONGATA – довгастий Area preoptica – передзорове поле
мозок Chiasma opticum – зоровий перехрест
Formatio (Substantia) reticularis – сітчастий Corpus mamillare – сосочкове тіло
утвір Tuber cinereum – сірий горб
Locus coeruleus – блакитна пляма Infundibulum - лійка
CEREBELLUM – мозочок Neurohypophysis – неврогіпофіз
Vermis cerebelli – черв‘як мозочка TELENCEPHALON – кінцевий мозок
Hemispherium cerebelli – півкулі мозочка CEREBRUM – великий мозок
Lobus flocculonodularis – клаптиково- Cortex сerebri [Pallium] – кора великого
вузликова частка мозку
Lobus caudalis [posterior] cerebelli – задня Gyri cerebri – звивини великого мозку
частка Sullcus cerebri – борозни великого мозку
Lobus cranialis (anterior) cerebelli – передня Lobi cerebri - частки великого мозку
частка Fissura longitudinalis cerebri - поздовжня
Arbor vitae cerebelli – дерево життя щілина
мозочка Fissura transversa cerebri – поперечна
Pedunculi cerebelli – ніжки мозочка щілина
MESENCEPHALON – середній мозок Hemispherium cerebralis – півкулі великого
Pedunculus cerebri – ніжки мозку мозку
Basis pedunculi cerebralis – основа ніжок Lobus frontalis – лобна частка
мозку Lobus parietalis – тім‘яна частка
Substantia nigra – чорна речовина Lobus occipitalis – потилична частка
Tegmentum mesencephali-покрив Lobus temporalis – скронева частка
середнього мозку Lobus insularis (іnsula) – острівцеві частка
Substantia grisea centralis - центральна сіра (острівець)
речовина Rhinecephalon – нюховий мозок
Tectum meseneephali - покрівля сер. мозку Corpus callosum – мозолисте тіло
Lam. tecti [tectalis] – пластинка покрівлі Lamina terminalis - кінцева пластинка
Colliculus caudalis [inferior] – нижній Commissura rostralis – передня спайка
горбок Fornix – склепіння
Colliculus eranialis [superior] – верхній Septum pellucidum – прозора перегородка
горбок Ventriculus lateralis – бічний шлуночок
Aqueductus mesenсephali – водопровід Hippocampus - гіпокамп
сер.созку Archeocortex [Archaeo-] – стара кора
Nucl. ruber – червоне ядро Paleocortex [Palaeo-] – древня кора
PROSENCEPHALON – передній мозок Neocortex - нова кора
DIECEPHALON – проміжний мозок Nucll. basales – основні (підкоркові) ядра
Epithalamus – епіталамус Corpus striatum – смугасте тіло
Corpus pineale – шишкоподібне тіло Nucl. caudatus – хвостате ядро
Thalamus –таламус Nucl. lentiformis – сочевице подібне ядро
Adhesio interthalamica - міжталамічне Putamen - шкаралупа
зрощення Globus pallidus – бліда куля
Pulvinar – подушка Claustrum - огорожа
Metathalamus - метаталамус Corpus amygdaloideum – мигдалеподібне
Corpus geniculatum mediale – присереднє тіло
колінчасте тіло Capsula interna – внутрішня капсула
Corona radiata – променистий вінець
70
Тестові завдання до теми «Будова головного мозку»
1. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться до довгастого мозку

А. Червоне ядро
Б. Зубчасте ядро
В. Оливарні ядра
Г. Дорзальне ядро блукаючого нерва
Д. Ретикулярна формація
2. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться до заднього мозку

В. Черв‘як мозочка
Г. Міст
Д. Оливарні ядра
3. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться до моста мозку:

В. Ретикулярна формація
Г. Трапецієвидне тіло
Д. Ядро відвідного нерва
4. Назвіть, які з перерахованих структур містяться в мозочку

В. Черв‘як
Г. Кора півкуль
Д. Моховидні волокна
5. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться до середнього мозку

А. Ніжки мозку
Б. Чорна субстанція
В. Центральна сіра речовина
Г. Мигдалина
Д. Бліда куля
6. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться до проміжного мозку:

А. Ніжки мозку
В. Метаталамус
Г. Нейрогіпофіз
7. Вкажіть анатомічні структури, що утворюють метаталамус:

А. Верхні горби
Б. Нижні горби
В. Шишкоподібне тіло
Г. Бічне колінчасте тіло
Д. Зоровий перехрест
71
8. Вкажіть анатомічні структури, що утворюють епіталамус:
А. Подушка
Б. Повідці
В. Шишкоподібне тіло
Г. Бічне колінчасте тіло
Д. Зоровий перехрест
9. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться до базальних гангліїв переднього мозку

А. Хвостате ядро
В. Метаталамус
Г. Епіталамус
10. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться до лімбічної системи мозку:

Б. Гіпокамп
В. Мигдалина
Г. Епіталамус
11. Третій шлуночок мозку знаходиться у порожнині

А. проміжного мозку
Б. переднього мозку
В. ромбовидного мозку
Г. середнього мозку
Д. спинномозкового каналу
12. В яких відділах мозку знаходиться сітчастий утвір (ретикулярна формація):

А. Довгастий мозок
Б. Міст
В. Мозочок
Г. Середній мозок
Д. Шийний відділ спинного мозку
13. Назвіть, які з перерахованих структур відносяться переднього мозку

Б. Острівець
В. Гіпокамп
Г. Повідці
Д. Мозолисте тіло
14. Моторна кора знаходиться у такій частці кори великих півкуль

А. Лобній
Б. Тім‘яній
В. Острівцевій
Г. Потиличній
Д. Скроневій
15. Назвіть, в яких з перерахованих часток кори лівої півкулі знаходяться мовні центри:
А. Лобна
Б. Потилична
В. Скронева
Г. Тім‘яна
Д. Острівцева
72
Тема 9. Будова периферичної і автономної нервової системи.
1. Черепні нерви та їх функціональне значення. Чутливі, рухові та змішані за функцією

нерви (див. блок-схему. 9). Принцип виходу черепних нервів з мозку та з черепа.
2. Загальна характеристика спинномозкових нервів. Їх утворення, розташування, склад
нервових волокон. Принцип утворення плетив.
3. Загальна характеристика автономної нервової системи та її відділів. Анатомічні
відмінності, що лягли в основу виділення автономної нервової системи.
4. Відмінності між будовою симпатичного та парасимпатичного відділів автономної
нервової системи.

Необхідні методичні матеріали: препарати головного мозку, муляжі, таблиці, атлас з анатомії
людини.
Завдання 1: детально ознайомитись із рис. 9.1., вивчити загальну схему будову центральних
і периферичних відділів АНС, на основі рис. 9.1 та теоретичних даних, заповнити таблицю 9.
Таблиця 9
Загальна характеристика будови автономної нервової системи (АНС)
Медіатор
Локалізація Довжина а)довуз-
Типи Місцезна- Довжина
тіл після- лових
Відділ АНС гангліїв ходження довузлових
довузлових вузлових б)після-
гангліїв нейронів
нейронів нейронів вузлових
нейронів
Симпа-
тичний
Пара-
симпатич-
ний
73
9.1. Схема будови вегетативної нервової системи (Fox S.I., 2003)
74
Завдання 2: розглянути особливості будови, розташування ядер, характер іннервації 12 пар
черепно-мозкових нервів. Звернути увагу на зв‘язок III, VII, IX, X пар черепних нервів з
парасимпатичним відділом автономної нервової системи. Підписати рисунки 9.2. та 9.3.
Рис. 9.2. Стовбур головного мозку (Copyright © 2003 Pearson Education Ltd.)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
75
Рис. 9.3. Проекція ядер черепно-мозкових нервів на ромбовидну ямку (використано з
http://www.distedu.ru із змінами)
1. – 11. –
2. – 12. –
3. – 13. –
4. – 14. –
5. – 15. –
6. – 16. –
7. – 17. –
8. – 18. –
9. – 19. –
10. – 20. –
Завдання 5: проаналізувати структуру периферичного відділу симпатичної нервової

системи: 1) передвузлові нервові волокна (білі); 2) біляхребтові (паравертебральні) вузли –
симпатичний стовбур; 3) сполучні гілки; 4) передхребтові (превертебральні) вузли; 5)
післявузлові нервові волокна (сірі); 6) нервові плетива. Підписати рисунок 9.4.
76
Рис. 9.4. Периферичний відділ симпатичної нервової системи (Fox S.I., 2003)
1.– 7. –
2.– 8. –
3.– 9. –
4.– 10. –
5.– 11. –
6.–
Завдання 6: вивчити будову периферичного відділу парасимпатичної нервової системи: 1)

передвузлові волокна у складі черепних нервів та тазових нутрощевих нервів; 2) вузли; 3)
післявузлові волокна; 4) нутрощеві нервові плетива і вузли (разом з симпатичними). На
рисунку 9.5. виділити елементи метасимпатичної нервової системи кишечника..
Рис. 9.5. Поперечний переріз тонкого

кишечника (Heanue T. A., Pachnis V., 2007)
І. –
ІІ. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
77
ЧЕРЕПНІ НЕРВИ (І-ХІІ пари)
РУХОВІ НЕРВИ
ЧУТЛИВІ НЕРВИ ЗМІШАНІ НЕРВИ
Блоковий Верхній косий м‘яз

очного яблука Окоруховий
Нюховий (І) (ІV)
(ІІІ) – Р, П
Відвідний Бічний прямий м‘яз
Зоровий (ІІ) очного яблука Трійчастий
(VІ)
(V) – Р, Ч
Присінково- Грудинно-клю-
чично-сосцевидний і Лицьовий
завитковий Додатковий
трапецієвидний (VІІ) – Р,Ч,П
(VІІІ) (ХІ) м‘язи
Язико-глот-
Під‘язиковий М‘язи язика і ковий (ІХ) –
(ХІІ) під‘язикові м‘язи Р,Ч,П
Р-рухові, Ч-чутливі, Блукаючий

П-парасимпатичні волокна (Х) – Р,Ч,П
Блок-схема 9. Черепно-мозкові нерви (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами)
78
Nervus, Nervi – нерв, нерви Nervus mandibularis –
Endoneurium - ендоневрій нижньощелепний нерв
Perineurium - периневрій Nervus abducens (VI) – відвідний нерв
Epineurium - епіневрій Nervus facialis (VII) – лицьовий нерв
Neurofibrae afferentes - чутливі (аферентні) Nervus vestibulocochlearis (VIII) -
нервові волокна присінкові-завитковий нерв
Neurofibrae efferentes - рухові (еферентні) Nervus glossopharyngeus (IX) –
нервові волокна язикоглотковий нерв
Neurofibrae somaticae - соматичні нервові Nervus vagus (X) – блукаючий нерв
волокна Nervus accessorius (XI) – додатковий нерв
Neurofibrae viscerales - вісцеральні нервові Nervus hypoglossus (XII) - під‘язиковий
волокна нерв
Ganglion – вузол (ганглій) Systema Nervosum Autonomicum –
Gangll. craniospinalia (sensorialia) – автономна нервова система
черепно-спиномозкові вузли (чутливі) Plexus autonomici [viscerales] – вегетативні
Gangll. spinalia (sensorialia) – (автономні) сплетення
спинномозкові вузли (чутливі) Gangll. plexuum autonomicorum – вузли
Gangll. sensorialia nn. cranialium- чутливі вегетативних сплетень
вузли черепних нервів Plexus aorticus thoracicus – грудне
Gangll. autonomica i[visceralia] – аортальне сплетення
вегетативні (автономні) вузли Plexus aorticus abdorainalis- черевне
Neurofibrae preganglionares – передвузлові аортальне сплетення
нервові волокна Plexus mesentericus superior – верхнє
Netirofibrae postganglionares – післявузлові брижове сплетення
нервові волокна Plexus hypogastrieus superior – верхнє
Gangl. sympathicum - симпатичні вузли підчеревне сплетення
R, communiсans albus – біла сполучна гілка Pars Sympathica – симпатична частина
R. communiсans griseus – сіра сполучна Truncus sympathicus – симпатичний
гілка стовбур
Gangl. parasympathicum – парасимпатичні Ganglion cervicale superius – верхній
вузли шийний вузол
Nn. spinales – спинномозкові нерви Ganglion cervicale medium – середній
Plexus nervorum cranialium – сплетення шийний вузол
спинномозкових нервів Ganglion cervicothoracicum (stellatum) –
Nn. craniales [encephalici] – черепні нерви шийногрудний (зірчастий) вузол
Nucll. nervorum cranialium – ядра черепних Ganglia thoracica – грудні вузли
нервів Ganglia lumbalia – поперекові вузли
N. mixtus – змішаний нерв Ganglia sacralia – крижові вузли
N. motorius – руховий нерв Pars Parasympathica – парасимпатична
N. sensorialis – чутливий нерв частина
N. et ramus autonomici – вегетативний Gangl. Ciliare – війчастий вузол
(автономний) нерв і гілка Gangl. Pterygopalatiaum – крило-
Nervi olfactorii (I) – нюховвий нерв піднебінний вузол
Nervus opticus (II) – зоровий нерв Gangl. Oticum – вушний вузол
Nervus oculomotorius (III) – окоруховий Gangl. Submandibulare –
нерв піднижньощелепний вузол
Nervus trochlearis (IV) – блоковий нерв Gangl. Sublinguale – під‘язичний вузол
Nervus trigeminus (V) – трійчастий нерв Gangl. Pelvina – тазові сплетення
Nervus ophthalmicus – очний нерв
Nervus maxillaris –
верхньощелепний нерв
79
Тестові завдання до заняття «Будова периферичної і автономної нервової системи»
1. Назвіть, які з перерахованих черепно-мозкових нервів містять у своєму складі
парасимпатичні волокна:
А. Окоруховий
В. Трійчастий
Г. Лицьовий
Д. Під‘язиковий
2. Назвіть, які з перерахованих черепно-мозкових нервів містять у своєму складі тільки

чутливі волокна:
А. Нюховий
В. Присінково-завитковий
3. Назвіть, які з перерахованих черепно-мозкових нервів містять у своєму складі тільки

рухові волокна:
А. Додатковий
В. Присінково-завитковий
4. Назвіть, які з перерахованих черепно-мозкових нервів є змішаними за складом нервових

волокон:
А. Зоровий
В. Блукаючий
5.Назвіть, які з перерахованих черепно-мозкових нервів іннервують м‘язи очного яблука:

А. Зоровий
В. Відвідний
Д. Окоруховий
6. Назвіть, які з перерахованих черепно-мозкових нервів іннервують мімічну мускулатуру:

А. Нюховий
В. Трійчастий
7. Вкажіть ядра блукаючого нерва:

А. Подвійне ядро
Б. Ядро поодинокого шляху
В. Верхнє слиновидільне ядро
Г. Нижнє слиновидільне ядро
Д. Дорзальне ядро блукаючого нерва
8. Вкажіть ядра язикоглоткового нерва:
80
Д. Ядро Дейтерса
9. Вкажіть ядра лицьового нерва:

Д. Ядро Якубовича
10. Вкажіть, для яких черепних нервів є спільним подвійне ядро довгастого мозку:
Б. Язикоглотковий
11. Вкажіть, для яких черепних нервів є спільним ядро поодинокого шляху довгастого мозку:
Б. Язикоглотковий
12. Вкажіть ядра, де знаходяться тіла довузлових парасимпатичних нейронів у складі

черепно-мозкових нервів:
А. Додаткове ядро окорухового нерва
Д. Дорзальне ядро блукаючого нерва
13. Вкажіть структури, де розташовані тіла довузлових симпатичних нейронів:

А. Верхнє і нижнє слиновидільні ядра
Б. Дорзальне ядро блукаючого нерва
В. Бічні роги грудного відділу спинного мозку
Г. Бічні роги крижового відділу спинного мозку
Д. Паравертебральні вузли симпатичного стовбуру
14. Вкажіть структури, де розташовані тіла післявузлових симпатичних нейронів:

А. Черевне («сонячне») сплетення
Б. Верхній шийний вузол
В. Війчастий вузол
Г. Бічні роги грудного відділу спинного мозку
Д. Паравертебральні вузли симпатичного стовбуру
15. Вкажіть структури, де розташовані тіла післявузлових парасимпатичних нейронів:

А. Вушний вузол
Б. Верхній шийний вузол
В. Війчастий вузол
Г. Бічні роги крижового відділу спинного мозку
Д. Інтрамуральні вузли
81
Тема 10. Будова органів чуття.
1. Загальний принцип будови аналізаторів.
2. Будова зорового, слухового, смакового, нюхового та соматовісцерального (механічної
чутливості шкіри, пропріорецепції, температурної чутливості та больової чутливості)
аналізаторів.

Необхідні методичні матеріали: муляжі, таблиці, атлас з анатомії.
Завдання 1: розглянути будову зорового аналізатора: око та його додаткові структури;
сітківку. Заповнити за зразком таблицю 10.1. та підписати структури рисунку 10.1.
Таблиця 10.1
Частини ока
СТРУКТУРА ФУНКЦІЯ
Прозора водяниста рідина в передній камері ока. Підтримує тиск та

Водяниста волога
живить рогівку і кришталик
Склиста волога Прозора желеподібна рідина у задній камері ока. Підтримує форму
ока, прилягає до сітківки
Сліпа пляма
Склера
Рогівка
Зіниця
Війкове тіло
Райдужка
Судинна оболонка
Кришталик
Сітківка
82
СТРУКТУРА ФУНКЦІЯ
Колбочки
Палички
Центральна ямка
Жовта пляма
Зоровий нерв
Рис. 10.1. Будова ока та сітківки (©The McGraw-Hill Companies, Inс.,

http://www.usm.maine.edu/psy/broida/101/retina.JPG)
1. – 8. – 15. –
2. – 9. – 16. –
3. – 10. – 17. –
4. – 11. – 18. –
5. – 12. – 19. –
6. – 13. – 20. –
7. – 14. – 21. –
22. –
83
Завдання 2: ознайомитись із структурними елементами слухового аналізатора:
• зовнішнє та середнє вухо
• внутрішнє вухо: кістковий та перетинчастий лабіринт.
Зробити підписи до рисунків 10.2. та 10.3.
Рис. 10.2. Загальна будова вуха ( взято з www.virtualmedicalcentre.com)

1. – 6. –
2. – 7. –
3. – 8. –
4. – 9. –
5. – 10. –
Рис. 10.3. Завитка внутрішнього вуха; а – вхідні звукові коливання; б – розсіяні

звукові коливання (змінено з http://universe-review.ca/I10-85-cochlea.jpg)
1. – 7. –
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. – 12. –
13. –
84
Завдання 3: розглянути провідні шляхи аналізаторів (зорового, слухового, нюхового,
смакового та сомато-сенсорного). Підписати елементи рисунка 10.4. та заповнити
порожні комірки в таблиці 10.2. „Провідні шляхи аналізаторів”:
Рис. 10.4. Провідні шляхи зорового

аналізатора (взято з http://infodoctor.ru)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12 –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
Таблиця 10.2
Провідні шляхи аналізаторів
Кіркове
Аналізатор Рецептор 1-й нейрон 2-й нейрон 3-й нейрон
представництво
Волоскові
сенсорні
Слуховий епітеліоцити
Ядра нижніх
спірального
горбів
органу
Гангліозні
клітини
Зоровий
сітківки
Нюхова
цибулина
Нюховий
Вентробічне
ядро
Смаковий
таламуса
Чутливий Постцентральна
Сомато-
вузол звивина
сенсорний
спинномоз
кового
нерва
85
Organa Sensoria – органи чуття Organum spirale – спіральний (Кортіїв) орган
Organum Visus – орган зору Lam. basilaris - базилярна пластинка
Oculus - око Membrana tectoria – покривна мембрана
N. opticus – зоровий нерв Stria vaseularis – судинна смужка
Bulbus oculi – очне яблуко Gangl. spirale cochleae – спіральний вузол
Tunica fibrosa – фіброзна оболонка завитки
Sclera - склера Labyrinlhus osseus – кістковий лабіринт
Cornea - рогівка Vestibulum – присінок
Tunica vasculosa – судинна оболонка Canales semicirculares ossei –
Choroidea – власне судинна оболонка кісткові напівколові канали
Corpus ciliare – війчасте тіло Ampullae osseae – кісткові ампули
Iris – райдужка Crusa ossea – кісткові ніжки
Pupilla – зрачок Cochlea – завитка
Retina – сітківка Helicotrema – отвір завитки, гелікотрема
Discus n. optici – диск зорового нерва Auris Media – середнє вухо
Macula - пляма Cavitas tympanica – барабанна порожнина
Fovea centralis – центральна ямка labyrinthicus
Camera anterior bulbi – передня камера Fenestra vestibuli - вікно присінка (овальне)
Humor aquosus – водяниста волога Fenestra cochleae – вікно завитки (кругле)
Camera posterior bulbi - задня камера Membrana tympani – барабанна перетинка
Camera vitrea bulbi – скловидна камера Ossicula auditus – слухові кісточки
Corpus vitreum – скловидне тіло Stapes - стремінце
Lens – кришталик Incus - коваделко
Supercilium - брова Malleus - молоточок
Palpebrae – повіки M. tensor tympani – м‘яз, що натягує
Cilia – вії барабанну перетинку
Tunica conjunctiva – кон‘юнктива M. stapedius – стремінцевий м‘яз
(сполучна оболонка) Tuba auditiva – слухова (Євстахієва) труба
Apparatus lacrimalis – сльозовий апарат Ostium pharyngeum – глотковий отвір
Gl. lacrimalis – сльозова залоза Ostium tympanicum – барабанний отвір
Saссus lacrimalis – слізний мішок Auris Externa – зовнішнє вухо
Ductus nasolacrimalis – носослізний проток Meatus acusticus externus – зовнішній
Organum Vestibulo-Cochleare - слуховий прохід
присінково-завитковий орган Auricula – вушна раковина
Auris interna - внутрішнє вухо Lobulus auriculae – мочка вушної раковини
Labyrinthus membranaceus – перетинчастий Helix - завиток
лабіринт Anthelix - протизавиток
Endolympha - ендолімфа Antitragus - протикозелок
Perilympha - перилімфа Tragus - козелок
Labyrinthus vestibularis –вестибулярний Organum Olfactus – орган нюху
лабіринт Reg. olfactoria tunicae mucosae
Utriculus – еліптичний мішечок nasi - нюхова ділянка слизової носа
Ductus semicirculares – напівколові протоки bulbus olfactorium – нюхова цибулина
Cupula – купула gl. olfactoriae – нюхові залози (боуменові)
Sacculus – сферичний мішечок Organum Gustus - орган смаку
Maculae - плями Calieulus gustatorius – смакова брунька
Labyrinthus cochlearis – завитковий лабіринт Porus gustatorius - смаковий отвір
Scala vestibuli – сходи присінка papillae vallatae – жолобчасті сосочки
Scala tympani - барабанні сходи papillae foliatae –листовидні сосочки
papillae fungiformes - грибовидні сосочки
86
Тестові завдання до теми «Будова органів чуття».
1. Назвіть структури, що входять до складу судинної оболонки очного яблука:
А. Війчасте тіло.
Б. Склера
В. Рогівка
Г. Райдужка
Д. Кон‘юнктива
2. Назвіть структури, що входять до фіброзної оболонки очного яблука

А. Війчасте тіло
Б. Склера
В. Рогівка
Д. Кон‘юнктива
3. Назвіть світлозаломлюючі структури очного яблука:

А. Кришталик
Б. Склера
В. Рогівка
Д. Скловидне тіло
4. Назвіть структури допоміжного апарату очного яблука:

Б. Склера
В. Рогівка
Г. Кон‘юнктива
Д. Слізна залоза
5. Назвіть структури внутрішнього ядра очного яблука:

Б. Водяниста волога передньої і задньої камери
В. Рогівка
Г. Кон‘юнктива
Д. Скловидне тіло
6. Які клітини сітківки є тілами нейронів зорового нерва?

А. Палочки
Б. Колбочки
В. Біполярні
Г. Гангліонарні
Д. Горизонтальні
7. Вкажіть де знаходиться кіркове представництво зорового аналізатора:

А. Зацентральна звивина
Б. Верхня скронева звивина
В. Поясна звивина
Г. В потиличній частці
Д. Навколо шпорної борозни
87
8. Вкажіть де знаходиться кіркове представництво слухового аналізатора:
Г. Парагіпокампальна звивина
9. Назвіть структури, що відносяться до середнього вуха:

А. Барабанна порожнина
Б. Слухова труба
В. Коваделко
Г. Присінок
Д. Еліптичний мішечок
10. Назвіть м‘язи, що знаходяться в барабанній порожнині:

А. М‘яз-натягувач барабанної перетинки
Б. Стремінцевий м‘яз
В. Молоточковий м‘яз
Г. Задній вушний м‘яз
Д. Присінкові-завитковий м‘яз
11. Назвіть частини кісткового лабіринту внутрішнього вуха:

А. Напівколові канали
Б. Еліптичний мішечок (маточка)
В. Присінок
Г. Завитка
Д. Сферичний мішечок
12. Назвіть частини перетинчастого лабіринту внутрішнього вуха:

А. Напівколові протоки
Б. Еліптичний мішечок (маточка)
В. Присінок
Г. Завитка
Д. Сферичний мішечок
13. Де розташовані рецептори вестибулярного аналізатора:

А. Завиткова протока
Б. Еліптичний мішечок
В. Сферичний мішечок
Г. Ампули напівколових каналів
Д. Спіральний ганглій
14. Вкажіть де знаходиться кіркове представництво нюхового аналізатора:

Г. Гачок
15. Вкажіть де знаходиться кіркове представництво смакового аналізатора:

А. Передцентральна звивина
В. Парагіпокампальна звивина
Г. Гачок
88
Тема 11. Будова ендокринних залоз
1. Поняття про ендокринні залози та їх функції.
2. Класифікація ендокринних залоз а) за походженням; б) за функціональними
взаємозв‘язками.
3. Структурно-функціональна організація гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Завдання 1: розглянути будову і топографію основних залоз внутрішньої секреції.
Зробити підписи до рис. 11.1.
Рис. 11.1. Схема гіпоталамо-гіпофізарної системи (використано з

http://anatomyforme.blogspot.com/2008/04/endocrine-histology-pituitary.html)
1. – 8. –
2. – 9. –
3. – 10. –
4. – 11. –
5. – 12. –
6. – 13. –
7. –
89
Завдання 2: заповнити таблицю 11.1. «Ендокринні залози» Ознайомитись з класифікацією
ендокринних залоз за різними критеріями (табл.11.2)
Таблиця 11.1
Ендокринні залози
Залоза Гормони Функції
Щитоподібна
Наднирникова
(кіркова
речовина)
Яєчко
Яєчник
При-
щитоподібні
Острівці
підшлункової
залози
(мозкова
речовина)
Клубочкова
зона кори
наднирників
Параганглії
Аденогіпофіз
Шишкоподібне
тіло
Щитоподібна
90
Таблиця 11.2
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАЛОЗ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ
За впливом аденогіпофіза За походженням з різних видів епітелія
Залежні Незалежні Ектодерма Ентодерма Мезодерма
Мозкова
При-
Щитоподібна речовина Щитоподібна
щитоподібні Кіркова
речовина
Острівці
Наднирникова наднирників
підшлункової Пара ганглії Прищитоподібні
(кіркова
залози
речовина –
пучкова і
(мозкова Аденогіпофіз
сітчаста зони) Острівці
речовина) Статеві залози
підшлункової
Клубочкова (яєчко/яєчник)
Статеві залози Шишкоподібне залози
зона кори
(яєчко/яєчник) тіло
Glandula (gl) – залоза (з.)

Glandulae endocrinae – ендокринні залози Infundibulum – воронка
Gl. Thyroidea – щитоподібна з. Corpus pineale - шишкоподібне тіло
Gl. Parathyroidea– прищитоподібні з. Gl. suprarenalis/ [adrenalis] – наднирники
Hypophysis (glandula pituitaria) – гіпофіз, Cortex - кіркова речовина
мозковий придаток Zona glomerulosa – клубочкова зона
Lobus anterior [Adenohypophysis] - Zona fasciculate – пучкова зона
передня частка (аденогіпофіз) Zona reticularis – сітчаста зона
Pars tuberalis – горбова частина Medulla – мозкова речовина
Pars intermedia – проміжна частина Insulae pancreaticae – острівці
Pars distalis – дистальна частина підшлункової залози
Neurohypophysis [Lobus posterior] - задня Testis - яєчко
частка (нейрогіпофіз) Ovarium - яєчник
Lobus nervosus – нервова частка
91
Тестові завдання до заняття «Будова ендокринної системи»
1. Вкажіть ендокринні залози неврогенного походження:

А. Щитоподібна
Б. Кіркова речовина наднирників
В. Аденогіпофіз
Г. Епіфіз
Д. Вилочкова залоза
2. Назвіть ендокринні залози ентодермального походження:

Г. Епіфіз
Д. Острівці підшлункової залози
3. Назвіть ендокринні залози мезодермального походження:

Г. Мозкова речовина наднирників
Д. Статеві залози
4. Назвіть ендокринні залози ектодермального походження:

А. Статеві залози
Г. Епіфіз
Д. Мозкова речовина наднирників
5. Вкажіть, чим представлена ендокринна частина яєчок:

А. Сперматогенним епітелієм
Б.Інтерстиціальними клітинами
В.Клітинами Лейдіга
Г.Звивистими сім‘яними канальцями
Д.Придатком привіска яєчка
6. Вкажіть, чим представлена ендокринна частина яєчників

А. Зернистим шаром дозріваючих фолікулів
Б. Клітини інтерстицію яєчника
В. Зернистим шаром граафових пухирців яєчника
Г. Мозковою речовиною яєчника
Д.Овоцитами
7. Вкажіть гормони, що секретуються корковою речовиною наднирників

А. Адреналін
Б. Норадреналін
В.Глюкокортикоїди
Г. Мінералокортикоїди
Д. Андрогени
92
8. Вкажіть гормони, що секретуються мозковою речовиною наднирників:
А. Адреналін
Б. Норадреналін
В.Глюкокортикоїди
Г. Мінералокортикоїди
Д. Андрогени
9. Вкажіть до якої частини проміжного мозку відноситься шишкоподібна залоза:

А. Таламус
Б. Гіпоталамус
В. Епіталамус
Г. Метаталамус
Д. Воронка гіпофіза
10. Вкажіть, чим представлена ендокринна частина підшлункової залози

А. Часточками підшлункової залози
Б. Панкреатичними острівцями
В. Часточками хвоста залози
Г. Часточками голови залози
11. Вкажіть, де розташовані паращитовидні залози:

А. На задній поверхні правої частки щитовидної залози
Б. На задній поверхні лівої частки щитовидної залози
В. На задній поверхні пірамідальної частки щитовидної залози.
Г. На передній поверхні перешийка щитовидної залози.
12. Вкажіть, які клітини представлені в мозковій частині наднирників.

А. Астроцити.
Б. Епінефроцити
В. Норепінефроцити.
Г. Мітральні клітини.
13. Вкажіть, де розташований гіпофіз:

А. В задній черепній ямі
Б. В середній черепній ямі.
В. В ямці турецького сідла
Г. В ділянці зорового перехреста
Д. В схилі черепа.
14. Вкажіть, які з ендокринних залоз належать до бранхіогенної групи:

А. Щитовидна залоза
Б. Аденогіпофіз
В. Паращитовидні залози
Г. Наднирникові залози
Д. Параганглії
15. Вкажіть ендокринні залози, діяльність яких регулюється аденогіпофізом:

А. Підшлункова залоза
Б. Паращитовидні залози
В. Щитовидна залоза
Г. Яєчники
Д. Нейрогіпофіз
93
РОЗДІЛ 3. ВЧЕННЯ ПРО ВНУТРІШНІ ОРГАНИ (СПЛАНХНОЛОГІЯ).
Тема 12. Будова серцево-судинної системи. Серце.

1. Загальний огляд судинної системи. Кола кровообігу та їх функціональне значення:
велике, мале, серцеве.
2. М‘язова тканина серця, її відмінності від скелетної мускулатури.
3. Будова стінки серця: ендокард, міокард, епікард, перикард (осердя).
4. Особливості будови міокарда передсердь і шлуночків.
5. Кровопостачання та іннервація серця.
6. Провідна система серця та її функціональне значення.

Завдання 1: розглянути форму, положення, поверхні і границі серця. Оболонки серця.

Фіброзний скелет серця. Зробити позначення до рис. 12.1.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
Рис. 12.1. Оболонки стінки серця (взято з http://quizlet.com)
Завдання 2: проаналізувати будову відділів серця: передсердь та шлуночків, правого та

лівого передсердно-шлуночкових отворів. Підписати елементи рисунку 12.2.
Завдання 3: дати характеристику клапанного апарату серця: положення, будова та функції,

сосочкові м‘язи і сухожильні струни. Зробити підписи до рисунків 12.2. та 12.3.
94
Рис. 12.2. Поперечний переріз серця (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
1. – 14. –
2. – 15. –
3. – 16. –
4. – 17. –
5. – 18. –
6. – 19. –
7. – 20. –
8. – 21. –
9. – 22. –
10. – 23. –
11. – 24. –
12. – 25. –
13. –
95
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Рис. 12.3. Клапанний апарат серця (використано з http://www.trialsightmedia.com)
Завдання 4: вивчити будову провідної системи серця: вузли та провідникова частина. На

рисунку 12.4. позначити основні елементи провідної системи серця.
Завдання 5: розглянути судини, які виносять кров з серця (аорта та легеневий стовбур);
судини, які приносять кров до серця (верхня та нижня порожнисті вени, легеневі вени);
коронарні судини. Опрацювати рисунок 12.5.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
Рис. 12.4. Схематичне зображення провідної системи серця (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
96
Рис. 12.5. Коронарні судини (Netter F.H., 1992)
Артерії Вени
1. – 6. –
2. – 7. –
3. – 8. –
4. – 9. –
5. –
Завдання 6: ознайомитись із симпатичною та парасимпатичною іннервацією серця.
Позначити структурні елементи рисунку 12.6.
Рис. 12.6. Іннервація серця (використано з
http://iupucbio2.iupui.edu/anatomy)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
97
Тестові завдання до теми «Будова серця»
1. До складу стінок камер серця входять:

А. ендокард;
Б. перикард;
В. міокард;
Г. епікард;
Д. мезокард.
2. Овальний отвір в серці розташований:

А. між лівим та правим шлуночками;
Б. між лівим передсердям та лівим шлуночком;
В. між правим і лівим передсердями;
Г. між правим шлуночком та правим передсердям;
Д. між лівим передсердям та правим шлуночком.
3. В ліве передсердя відкриваються:

А. дві легеневі вени;
Б. чотири легеневі вени;
В. чотири легеневі артерії;
Г. дві легеневі артерії;
Д. порожнисті вени.
4. Всі клапани серця:

А. мають сухожильні струни;
Б. складаються з 3 стулок;
В. складаються з 2 стулок;
Г. являються відростками ендотеліального походження;
Д. являються відростками міогенного походження.
5. Міокард серця людини є:

А. повністю двошаровий;
Б. повністю тришаровий:
В. двошаровий в передсердях;
Г. тришаровий в шлуночках;
Д. загальний/спільний для передсердь та шлуночків.
6. Провідна система серця людини:

А. утворена атиповими кардіоміоцитами;
Б. утворена робочими кардіоміоцитами;
В. утворена нейронами;
Г. складається з провідникової частини та водіїв ритму;
Д. дифузно розкидана по всьому серці.
7. Серцева гілка правого блукаючого нерва іннервує:

А. синоатріальний вузол;
Б. атріовентрикулярний вузол;
В. волокна Пуркін’є шлуночків;
Г. міокард шлуночків;
Д. міокард передсердь.
98
8. Вінцеві артерії відходять від:
А. грудної аорти.
Б. підключичної артерії;
В. дуги аорти;
Г. цибулини аорти;
Д. загальної сонної артерії.
9. Венозна кров з вінцевих вен впадає:

А. у верхню порожнисту вену;
Б. у нижню порожнисту вену;
В. безпосередньо в порожнину правого серця;
Г. безпосередньо в порожнину лівого серця;
Д. у яремні вени.
10. В праве передсердя відкриваються:

А. верхня порожниста вена;
Б. венозний синус;
В. легеневі вени;
Г. нижня порожниста вена ;
Д. яремні вени.
Cor -серце Mm. papillares - сосочкові м‘язи

Pericardium - перикард Chordae tendineae – сухожильні хорди
Lam. parietalis – парієтальна пластинка Myocardium - міокард
Lam. visceralis (Epicardium) – вісцеральна Nodus sinuatrialis –
пластинка (епікард) синуснопередсердний вузол
Basis cordis – основа серця Nodus atrioventricularis –
Apex cordis – верхівка серця передсердно-шлуночковий вузол
Ventriculus cordis – шлуночки серця Fasciculus atrioventricularis –
Septum interventriculare – передсердно-шлуночковий пучок
міжшлуночкова перетинка Crus (dextrum/sinistrum) – ніжки
Septum atrioventriculare – Endocardium-ендокард
передсердношлуночкова перетинка Fossa ovalis – овальна ямка
Atrium cordis - передсердя Ostium venae cavae superioris / inferioris –
Auricula atrialis – вушко передсердя отвір верхньої / нижньої порожнистої вен
Septum interatriale – Valvula sinus coronarii –
міжпередсердна перетинка заслінка вінцевого синуса
Ostium atrioventriculare – Valva atrioventricularis dextra [Valva
передсердно-шлуночковий отвір tricuspidalis] - передсердно-шлуночковий
Ostium trunci pulmonalis – клапан правий (тристулковий)
отвір легеневого стовбура Valva atrioventricularis sinistra
Ostium. aortae – отвір аорти [Valva mitralis] - передсердно-
Vortex cordis – завиток серця шлуночковий клапан лівий (мітральний)
99
Тема 13. Будова серцево-судинної системи. Ангіологія.
1. Класифікація судин. Будова стінок кровоносних судин. Відміни артерій та вен.
Артерії м‘язового і еластичного типів.
2. Позаорганні та внутрішньоорганні судини.
3. Капіляри. Шляхи мікроциркуляції крові: артеріола, прекапіляр, капіляр, посткапіляр
та венула.
4. Загальні закономірності галуження артерій. Формування венозного русла.
5. Чудові сітки.
6. Кровоносна система плоду.

Завдання 1: порівняти будову стінки різних типів судин. Використовуючи рисунок 13.1.
заповнити таблицю 13.1. Відмітити анатомічні особливості капілярів. Зробити підписи до
рисунка 13.2.
Рис. 13.1. Порівняльна характеристика будови стінки кровоносних судин
Завдання 2: розглянути основні частини аорти та їх розташування (блок-схема 13.1).

Вивчити основні гілки висхідної та низхідної частини аорти. Грудна частина аорти, її
вісцеральні та парієтальні гілки. Кровопостачання стінок органів грудної порожнини.
Проекції артерій голови, шиї, тулуба, та кінцівок на поверхню тіла людини. Вивчити гілки
дуги аорти (блок-схема 13.2). і позначити їх на рисунку 13.3.
Завдання 3: користуючись блок-схемою 13.3 розглянути будову черевної частини аорти, її

пристінкові та вісцеральні гілки. Звернути увагу на кровопостачання органів черевної
порожнини.
100
Таблиця 13.1
Будова стінки різних типів судин
Типи судин Будова стінки (оболонки судини)
Приклади
Назва Різновид Внутрішня Середня Зовнішня
Еластична
Артерія
М’язова
Змішана
Капіляр Суцільний
101
Типи судин Будова стінки (оболонки судини)
Приклади
Назва Різновид Назва Різновид
Вікончастий
Капіляр
Синусоїдальний
М’язова
Вена
Волокниста
102
Рис. 13.2. Анатомія стінок кровоносних судин (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
А. – 5. –
Б. – 6. –
В. – 7. –
1. – 8. –
2. – 9. –
3. – 10. –
4. –
Завдання 3: розглянути основні артерії стінок та органів тазу (внутрішню і зовнішня клубові
артерії, їх гілки та ділянки кровопостачання). на рисунку 13.5. – основні артерії серцево-
судинної системи людини.
Завдання 4: користуючись блок-схемою 13.4 ознайомитись з системою верхньої

порожнистої вени, її розташуванням і притоками. Вени голови і шиї. Внутрішня яремна вена.
Внутрішньочерепні вени: синуси твердої мозкової оболонки, диплоїчні вени, глибокі та
поверхневі вени мозку. Вени верхньої половини тулуба.
Завдання 5: користуючись блок-схемою 13.5 ознайомитись з система нижньої порожнистої

вени, її складові. Шляхи відтоку крові від парних та непарних органів черевної порожнини.
Завдання 6: розглянути глибокі і поверхневі вени верхньої та нижньої кінцівок, а також

проекції великих вен на поверхню тіла людини. Зробити підписи до рисунку 13.6.
103
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
Рис. 13.3. Гілки дуги аорти (©Mayo Foundation for Medical Education and Research)
Завдання 7: розглянути систему судин басейну ворітної вени. Особливості відтоку крові по
воротній вені. Порто-кавальні и кава-кавальні анастомози та їх функціональне значення.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
18. –
Рис. 13.4. Ворітна система печінки
(використано з http://sparkcharts.sparknotes.com/health/generalanatomy)
Позначити елементи рисунку 13.4.
104
Рис. 13.5. Артеріальна система судин людини (використано з http://paulkrohtherapy.com)
105
1. – 20. –
2. – 21. –
3. – 22. –
4. – 23. –
5. – 24. –
6. – 25. –
7. – 26. –
8. – 27. –
9. – 28. –
10. – 29. –
11. – 30. –
12. – 31. –
13. – 32. –
14. – 33. –
15. – 34. –
16. – 35. –
17. – 36. –
18. – 37. –
19. – 38. –
106
Рис. 13.6. Венозна система людини (використано з http://paulkrohtherapy.com)
107
1. – 25. –
2. – 26. –
3. – 27. –
4. – 28. –
5. – 29. –
6. – 30. –
7. – 31. –
8. – 32. –
9. – 33. –
10. – 34. –
11. – 35. –
12. – 36. –
13. – 37. –
14. – 38. –
15. – 39. –
16. – 40. –
17. – 41. –
18. – 42. –
19. – 43. –
20. – 44. –
21. – 45. –
22. – 46. –
23. – 47. –
24. –
108
Завдання 8: вивчити структуру мікроциркуляторного русла. Позначити на рисунку 13.7.
елементи мікроциркуляції.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
Рис. 13.7. Судини мікроциркуляторного русла (© 2007 Pearson Education, Inc., publishing as
Banjamin Cummings)
Завдання 9: ознайомитись з особливостями будови кровоносної системи плода. На рисунку

13.8. позначити складові елементи системи кровообігу плода, вказавши якість крові (венозна,
артеріальна, змішана) в різних її ділянках.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
Рис. 13.8. Система кровообігу плода (взято з http://www.medison.ru/si/n0/s250/placenta-02.gif)
109
АОРТА
ВИСХІДНА ЧАСТИНА ДУГА АОРТИ НИЗХІДНА ЧАСТИНА

(див. рис. 12.3.)
ПАЗУХА АОРТИ ГРУДНА АОРТА ЧЕРЕВНА АОРТА

(див. рис. 12.5.)
ЦИБУЛИНА АОРТИ
НУТРОЩЕВІ ПРИСТІНКОВІ ГІЛКИ
(ВІСЦЕРАЛЬНІ) ГІЛКИ
Права вінцева артерія
Ліва вінцева артерія Верхні Задні

ОСЕРДНІ діафрагмові міжреброві
БРОНХОВІ (ПЕРИКАРДНІ)
ГІЛКИ артерії артері (10 пар)
ГІЛКИ
СТРАВОХІДНІ СЕРЕДОСТІННІ
ГІЛКИ ГІЛКИ
Блок-схема 13.1. Основні частини аорти (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами).
110
ДУГА АОРТИ
ПЛЕЧО-ГОЛОВНИЙ СПІЛЬНА СОННА АРТЕРІЯ ПІДКЛЮЧИЧНА

СТОВБУР (ліва) АРТЕРІЯ (ліва)
СПІЛЬНА СОННА ЗОВНІШНЯ СОННА ВНУТРІШНЯ СОННА Хребтова

АРТЕРІЯ (права)
Очна артерія Основна
Передня група Присередня група
ПІДКЛЮЧИЧНА
АРТЕРІЯ (права) Артерії Внутрішня
головного мозку грудна
Висхідна глоткова
Верхня щитоподібна Передня мозкова Щито-шийний
стовбур
Поверхнева скронева
Язикова артерія Середня мозкова
Артерії верхньої
кінцівки
Верхньощелепна Задня мозкова
Лицьова артерія
Задня сполучна Пахвова
Задня група
Плечова Променева Ліктьова

Потилична артерія Задня вушна артерія
Глибока долонна Поверхнева
Блок-схема 13.2. Основні гілки дуги аорти . (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002, із змінами) дуга долонна дуга
111
ЧЕРЕВНА ЧАСТИНА АОРТИ
НУТРОЩЕВІ (ВІСЦЕРАЛЬНІ)
ГІЛКИ ПРИСТІНКОВІ ГІЛКИ
Серединна крижова Серединна надниркова

артерія артерія Ліва ободово-
кишкова артерія Нижня діафрагмова
Черевний стовбур Нижня брижова артерія артерія *
Сигмоподібні
Спільна печінкова артерії Верхні надниркові
Ниркова артерія *
артерія артерії
Верхня
Селезінкова артерія прямокишкова
Поперекові артерії *
Ліва шлункова артерія Ободовокишкові артерії

(права, середня, крайова)
Нижня надниркова
артерія
Верхня брижова артерія
Клубовокишкові артерії
Яєчникова (яєчкова)
Нижня підшлунково- Клубово-ободовокишкова артерія
12-палокишкова артерія артерія
Блок-схема 13.3. Основні гілки черевної частини аорти. (* - парні) .
112
ВЕРХНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА
ПЛЕЧО-ГОЛОВНА ВЕНА НЕПАРНА ВЕНА
ВНУТРІШНЯ ПІДКЛЮЧИЧНА ПІВНЕПАРНА

ЯРЕМНА ВЕНА ВЕНА Плечові вени ВЕНА
Вени головного Пахвова вена Стравохідні вени

Ліктьові вени
мозку
Глибокі вени Бронхові вени

Вени оболонок верхньої кінцівки Променеві вени
головного мозку
Осердні вени
Поверхневі вени Глибока долонна
Вени органів чуття верхньої кінцівки венозна дуга
Середостінні вени
Вени лиця і Головна Серединна Основна Поверхнева

вена вена ліктя вена долонна Задні міжреброві
ділянки шиї
венозна дуга вени
Блок-схема 13.4. Басейн верхньої порожнистої вени (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
113
НИЖНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА
ПРИСТІНКОВІ ВЕНИ НУТРОЩЕВІ (вісцеральні) ПЕЧІНКОВІ ВЕНИ СПІЛЬНА КЛУБОВА

ВЕНИ ВЕНА (права/ліва)
Ниркові вени Права печінкова
КЛУБОВА ВЕНА
КЛУБОВА ВЕНА
ВНУТРІШНЯ
вена
ЗОВНІШНЯ
Нижні діафрагмові
вени Надниркові вени
Проміжна
Поперекові вени печінкова вена
Яєчникові (яєчкові)
вени Ліва печінкова вена
Нижня надчеревна вена

Вени нижньої
Поверхневі вени Глибокі вени
кінцівки
нижньої кінцівки нижньої кінцівки
Велика підшкірна вена Стегнова вена
Мала підшкірна вена Підколінна вена
передні великогомілкові Задні великогомілкові вени Глибока вена стегна

вени
Малогомілкові вени
Блок-схема 13.5. Басейн нижньої порожнистої вени (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
114
Тестові завдання до теми «Ангіологія»
1. В залежності від діаметру пор між ендотеліоцитами капілярів останні поділяються на:
А. соматичні або суцільні;
Б. вікончасті або фенестровані;
В. преривні або синусоїди;
Г. напівпреривні або напівсинусоїди;
Д. прохідні.
2. Спільною ознакою стінок різних типів капілярів являються :

А. відсутність адвентиції;
Б. відсутність медії;
В. відсутність інтими;
Г. різний діаметр пор між ендотеліоцитами;
Д. відсутність нервових закінчень.
3. Венули належать до:

А. судин м’язового типу;
Б. магістральних судин;
В. амортизуючих судин;
Г. венозних судин;
Д. обмінних судин.
4. Ворітна вена:
А. несе кров в нижню порожнисту вену;
Б. утворена внаслідок злиття селезінкової та брижових вен;
В. несе кров до воріт печінки;
Г. несе кров до воріт нирок;
Д. у воротах печінки розгалужується на праву і ліву гілки.
5. До основних гілок дуги аорти належать:

А. ліва спільна сонна артерія;
Б. права спільна сонна артерія;
В. ліва підключична артерія;
Г. права підключична артерія;
Д. плечо-головний стовбур.
6. До внутрішньої яремної вени впадають:

А. вени головного мозку;
Б. вени оболонок головного мозку;
В. вени лиця і ділянки шиї;
Г. вени стравоходу;
Д. вени бронхів.
7. Назвіть гілки черевної частини аорти:

А. Верхня брижова артерія .
Б. Верхня наднирникова артерія.
В. Верхня діафрагмальна артерія.
Г. Черевний стовбур .
Д. Селезінкова артерія.
8. Назвіть гілки грудної частини аорти:

А.Нижня діафрагмова артерія
Б. Верхня наднирникова артерія.
В. Верхня діафрагмова артерія.
115
Г.Задні міжреброві артерії
Д. Хребтова артерія
9. Назвіть непарні гілки черевної частини аорти:

А. Черевний стовбур.
Б. Ниркова артерія.
В. Верхня брижова артерія.
Г. Верхня наднирникова артерія.
Д. Нижня брижова артерія
10. Назвіть парні гілки черевної частини аорти:

А. Черевний стовбур.
Б. Ниркова артерія.
Г. Верхня наднирникова артерія
Д. Нижня діафрагмова артерія
11. Назвіть пристінкові гілки черевної частини аорти:

А. Верхня діафрагмова артерія.
Б. Поперекова артерія.
Г. Нижня наднирникова артерія
Д. Нижня діафрагмова артерія
12. Назвіть нутрощеві гілки черевної частини аорти:

А. Нижхня діафрагмова артерія.
Б. Поперекова артерія.
Г. Ниркова артерія
Д. Серединна крижова артерія
13. Верхня порожниста вена утворена злиттям наступних вен:

А. Внутрішньої яремної вени.
Б. Підключичної вени.
В. Плечо-головної вени.
Г. Непарної вени
Д. Півнепарної вени
14. В нижню порожнисту вену впадають наступні вени:

А. Нутрощеві вени
Б. Печінкові вени
В. Ворітна вена.
Г. Спільна клубова вена
Д. Півнепарна вена
15. У кровоносній системі плода

А. артеріальна кров надходить до ворітної вени та нижньої порожнистої вени;
Б. у праве передсердя надходить змішана і венозна кров;
В. змішана кров з правого передсердя переходить у ліве через овальний отвір;
Г. артеріальна протока плода з’єднує легеневий стовбур з аортою;
Д. лише головний мозок плода отримує артеріальну кров.
116
Тема 14. Будова органів дихання
1. Класифікація внутрішніх органів.
2. Загальний план будови стінки порожнистих внутрішніх органів.
3. Загальний план будови паренхіматозних органів, їх підрозділ на частки, сегменти,
часточки
4. Загальний план будови дихальної системи (див.блок-схему 13).
Необхідні методичні матеріали: муляжі, таблиці, атлас з анатомії, робочий зошит.
Завдання 1: розглянути будову порожнина носа, відмітити її особливості будови. Біляносові

пазухи. На рис. 14.1. позначити повітроносні порожнини кісток черепа та їх складові.
Рис. 14.1. Порожнина носа (використано з http://www.edoctoronline.com)

1. – 11. –
2. – 12. –
3. – 13. –
4. – 14. –
5. – 15. –
6. – 16. –
7. – 17. –
8. – 18. –
9. – 19. –
10. – 20. –
117
Завдання 2: порівняти будову і функції верхніх та нижніх дихальних шляхів. Хрящовий
апарат трахеї та бронхіального дерева.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Рис. 14.2. Дихальні шляхи (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
Завдання 3: вивчити будову і функції гортані: хрящовий скелет, м’язи та голосовий апарат.
На рисунках 14.3-14.6 позначити основні елементи гортані. Заповнити таблицю14.1. „Хрящі,
суглоби і м‘язи гортані”
Рис. 14.3. Хрящовий скелет гортані (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)

1. – 6. –
2. – 7. –
3. – 8. –
4. – 9. –
5. – 10. –
118
Рис. 14.4. Голосовий апарат гортані (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
Рис. 14.5. Фронтальний переріз гортані (використано з http://www.johngull.co.uk/images/Larynx.jpg)
119
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
Рис. 14.6. М’язовий апарат гортані (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)
Таблиця 14.1
Хрящі, суглоби і м‘язи гортані
Хрящі гортані М‘язи гортані
Суглоби Натягують Звужують Розширюють
Парні Непарні гортані голосову голосову голосову
щілину щілину щілину
120
Завдання 4: розглянути будову легень: частки легень, ворота легень. Складові газообмінної
та повітроносної частин легень: бронхіальне дерево та ацинус. Ознайомитись з будовою
плеври та значення плевральної порожнини.
Зробити підписи до рис. 14.7-14.11.
І–
ІІ –
ІІІ –
1. –
2. -
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
Рис. 14.7. Зовнішній вигляд легень, плевра (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru із
змінами)
14.8. Присередня поверхня легень (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)

1. – 6. –
2. – 7. –
3. – 8. –
4. – 9. –
5. –
121
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
Рис. 14.9. Бронхіальне дерево (використано з http://homotomia.narod.ru/book/anatomia/dixanie/dixanie.htm)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
Рис. 14.10. Легеневий ацинус (©The McGraw-Hill Companies, Inc.)
122
Рис. 14.11. Будова альвеоли, аеро-
гематичний бар’єр (©The McGraw-Hill
Companies, Inc.)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –

Systema respiratorium – дихальна система Cartilago cuneiforrais – клиноподібний
Nasus externus - зовнішній ніс хрящ
Cavitas nasi – порожнина носа Epiglottis – надгортанник
Nares - ніздрі Glattis – власне голосовий апарат
Choanae - хоани Rima glottidis – голосова щілина
Septum nasi – носова перегородка Plica vocalis – голосова складка
Concha nasalis – носова раковина Lig. vestibulare – зв‘язка присінка
Meatus nasi- носовий хід Conus elasticus – еластичний конус
Tun. nracosa nasi – слизова оболонка носа Lig. vocale - голосова зв‘язка
Reg. respiratoria – дихальна ділянка Trachea – трахея
Reg. olfactoria – нюхова ділянка Bronchi – бронхи
Sinus paranasales – біляносові пазухи Arbor bronchialis – бронхіальне дерево
Sinus maxillaris - верхньощелепна Bronchus principalis – головний бронх
(гайморова) пазуха Pulmones – легені
Sinus sphenoidalis – клиновидна пазуха Bronchioli - бронхіоли
Sinus frontalis – лобна пазуха Bronchioli respiratorii - дихальні бронхіоли
Sinus ethmoidales – пазухи решітчастої Ductuli alveolares – альвеолярні ходи
кістки Sacculi alveolares – альвеолярні мішечки
Larynx - гортань Cavitas pleuralis – плевральна порожнина
Cartilagines laryngis – хрящі гортані Pleura – плевра
Cartilago thyroidea – щитоподібний хрящ Mediastinum – середостіння
Cartilago cricoidea – перснеподібний хрящ
Cartilagо arytenoidea – черпакуватий хрящ
Cartilagо comiculata – ріжкуватий хрящ
123
Тестові завдання до теми «Система дихання»
1. Скелет трахеї складається з:

А. 10 – 15 хрящових напівкілець;
Б. 16 – 20 хрящових кілець;
В. 16 – 20 хрящових платівок;
Г. 16 – 20 хрящових напівкілець;
Д. 10 – 15 хрящових кілець.
.
2. Війчастий/миготливий епітелій характерний для слизової:
А. трахеї;
Б. альвеол;
В. голосових зв’язок гортані;
Г. порожнини носа;
Д. бронхів.
3. До органів середостіння належать:

А. трахея;
Б. стравохід;
В. серце;
Г. гортань;
Д. вилочкова залоза.
4. До складу ацинуса легенів входять:

А. бронхіальне дерево;
Б. дихальні бронхіоли;
В. альвеолярні ходи;
Г. альвеолярні мішки з альвеолами;
Д. часточковий бронх.
5. Серцева вирізка розташована:

А. у верхній частині переднього краю лівої легені;
Б. в нижній частині переднього краю лівої легені;
В. на медіальній поверхні правої легені;
Г. в області верхівки правої легені;
Д. на медіальній поверхні лівої легені.
6. До парних хрящів гортані відносяться:

А. перстнеподібний;
Б. щитоподібний:
В. черпакуватий/черпалоподібний;
Г. надгортанник;
Д. рожкоподібний;
Е. клиноподібний.
7. Ворота легені знаходяться:

А. на діафрагмальній поверхні;
Б. на медіальній поверхні;
В. в області верхівки легені;
Г. попереду на латеральній поверхні;
Д. в області основи легені.
124
8. Корінь легені утворений:
А. бронх;
Б. легенева артерія;
В. легеневі нерви;
Г. лімфатичні судини;
Д. легеневі вени.
9. Біля воріт легені правий головний бронх ділиться на:

А. 2 гілки;
Б. 3 гілки;
В. 4 гілки;
Г. 7 гілок;
Д. більше ніж 10 гілок.
10. Альвеоли легень:

А. мають сферичну форму;
Б. вистелені зсередини шаром сурфактанту;
В. вистелені ззовні шаром сурфактанту;
Г. мають стінку з одного шару епітелію;
Д. мають двошарову стінку з секреторного та респіраторного епітелію.
11. Вкажіть, які частини розрізняють в порожнині гортані.

А. Вхід в гортань.
Б. Присінок гортані.
В. Міжшлуночковий відділ
Г. Підголосова порожнина
12. Вкажіть анатомічні утвори, що відносяться до верхніх дихальних шляхів

А. Ротоглотка .
Б. Гортань.
В. Носоглотка .
Г. Трахея.
13. Вкажіть анатомічні утвори, що відносяться до нижніх дихальних шляхів

А. Ротоглотка.
Б. Гортань .
В. Носоглотка.
Г. Трахея .
Д. Бронхи
14. Вкажіть, між якими утворами натягнута голосова зв‘язка.

А. Голосовий відросток черпакуватого хряща .
Б. М‘язовий відросток черпакуватого хряща.
В. Верхній край дуги персневидного хряща.
Г. Внутрішня поверхня щитоподібного хряща .
15. Вкажіть відмінності правого головного бронха від лівого.

А. Займає більш горизонтальне положення.
Б. Більш широкий
В. Більш довгий.
Г. Більш короткий .
125
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
ПОРОЖНИНА НОСА ГОРТАНЬ ТРАХЕЯ БРОНХИ ЛЕГЕНІ
ПРИНОСОВІ ПАЗУХИ Присінок гортані Правий головний бронх Лівий головний бронх
Присінкова складка
Верхньощелепна Часткові бронхи
Присінкова щілина
Клиноподібна Сегментарні бронхи
Шлуночок гортані
Лобова Часточкові бронхіоли

Голосник
Кінцеві бронхіоли
Решітчасті комірки Голосова складка
Дихальні бронхіоли Альвеолярні мішечки

Голосова щілина
Альвеолярні ходи Альвеоли

Підголосникова
порожнина
Блок-схема 14.1. Дихальна система (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
126
Тема 15. Будова органів травлення.
1. Загальний план будови травної системи (див. блок-схема. 15).
2. Особливості будови стінки травної трубки в різних відділах (глотка, стравохід,
шлунок, тонкий і товстий кишечник).
3. Залози травного тракту та топографія їх вивідних проток.
4. Будова і різновиди зубів. Зубна формула молочних та постійних зубів.
5. Рецепторний апарат язика.
6. Очеревина та її утворення: сальники, брижі, зв‘язки. Відношення органів черевної
порожнини до очеревини.
7. Особливості кровопостачання печінки.
8. Сфінктери шлунково-кишкового тракту, будова, топографія і функції.
Необхідні методичні матеріали: муляжі, таблиці, атлас з анатомії людини.

Завдання 1: розглянути будову ротової порожнини. Присінок рота, зуби. Власне ротова
порожнина та її стінки. Язик, м‘яке піднебіння, зів, мигдалики, що формують кільце
Пирогова. Слинні залози та їх вивідні протоки. Зробити підписи до рисунків 15.1. – 15.3.
Записати зубну формулу дорослої людини.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
Рис. 15.1. Ротова порожнина, вигляд спереду (© A.D.A.M., Inc.)
127
Рис. 15.2. Будова зуба Рис. 15.3. Зубна система; зубна формула. (© A.D.A.M.,
Inc. із змінами)
1. – 1. –
2. – 2. –
3. – 3. –
4. – 4. –
5. – 5. –
6. – 6. –
7. – 7. –
8. – 8. –
9. –
10. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Рис. 15.4. Язик, вигляд згори (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)
128
Завдання 2: вивчити топографію та будову глотки. М‘язи глотки. Стравохід, його частини,
положення, будова стінки, звуження.
Завдання 3: ознайомитись з анатомією шлунка: його положення, форма, відділи. Будова

стінки шлунка, залози. Сфінктери шлунка. Підписати структуні елементи рис. 15.5.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
Рис. 15.5. Будова шлунку (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)
129
Завдання 4: розглянути будову підшлункової залози, її зовнішньосекреторною та внутрішньо-
секреторною частинами. Відмітити їх на рис. 15.6.
Рис. 15.6. 12-ти пала кишка та підшлункова залоза (використано з http://www.spravochnik-

anatomia.ru)
1. – 7. –
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. – 12. –
Завдання 5: дати характеристику тонкому кишківнику: відділи кішківника, їх положення,
складки, кишкові залози та їх ворсинки. М‘язова та серозна оболонки. Проаналізувати та
підписати рисунки 15.6. та 15.7.
Рис. 15.7. Тонкий кишечник: А – порожня кишка, Б – ворсинки слизової тонкої

кишки, В – клубова кишка (змінено з http://www.spravochnik-anatomia.ru )
1. – 5. –
2. – 6. –
3. – 7. –
4. – 8. –
9. –
130
Завдання 6: роглянути будову товстого кишківника, його відділи та їх положення. Будова
стінки товстої кишки. Морфологічні відміни товстої кишки від тонкої. Особливості будови
прямої кишки. Дати підписи до рисунків 15.8. та 15.9. Заповнити таблицю 15.1.
Рис. 15.8. Будова товстого кишечника (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)

1. – 7. –
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. – 12. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
Рис. 15.9. Будова прямої кишки (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)
131
Таблиця 15.1
Особливості будови тонкої та товстої кишки
черевну стінку
Відношення до
кишківника
Проекція на
особливості
очеревини
Довжина
Частини
Основні
Відділи
будови
кишок
Циркулярні складки.
Верхня Поодинокі
лімфатичні
фолікули
12-ти пала
Тонка кишка
Інтрапери-
тоніально,
мають брижей
ку.
Права бічна та
пупкова
ділянки
Гаустри, сальникові
Сліпа відростки.
Мезопери-
тоніально
Товста кишка
Ліва бічна
ділянка
живота
Сигмоподібна
Пряма
132
Завдання 7: ознайомитись з будовою печінки, її розташуванням і проекцією на зовнішню
поверхню тіла людини. Зовнішня будова печінки: поверхні, краї, частки, зв‘язки та
ворота печінки. Внутрішня будова печінки. Особливості кровопостачання печінки.
Чудова венозна сітка. Сегменти (лобули) печінки. Печінкова часточка та ацинус.
Жовчний міхур, його положення, будова. Шляхи виведення жовчі.
Зробити підписи до рис. 15.10-15.12.
Рис. 15.10. Нижня поверхня печінки (використано з http://www.spravochnik-anatomia.ru)

1. – 7. –
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. –
І. –
ІІ. –
1. –
2. –
3. –
4. –
Рис. 15.11. Печінкова часточка та ацинус (взято з http://www.hakeem-sy.com)
133
(змінено з Guyton A.C., Taylor A.E., Granger H.J., 1975 та http://www.hopkins-gi.org)
Рис. 15.12. Структурно-функціональні елементи печінки: А – фрагмент часточки,

Б – часточка, В - об’ємне зображення тріади печінки
1. – 7. –
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. – 12. –
134
ТРАВНА СИСТЕМА
ВІДДІЛИ ЗАЛОЗИ
РОТОВА Дванадцятипала
ПОРОЖНИНА кишка ПРИСТІНКОВІ
ЗАЛОЗИ
Порожня кишка
ГЛОТКА
РОТОВІ ЗАЛОЗИ
Піднижньо-
Клубова кишка Червоподібний щелепова
СТРАВОХІД відросток
Великі слинні
Під‘язикова залози
ШЛУНОК Сліпа кишка Висхідна
Малі слинні
Привушна залози
ТОНКА КИШКА Ободова кишка Поперечна
ПЕЧІНКА
Низхідна
Пряма кишка
ТОВСТА КИШКА
Сигмоподібна ПІДШЛУН-КОВА
Відхідниковий канал ЗАЛОЗА
Блок-схема 15. Травна система (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
135
Тестові завдання до теми “Система травлення»
1. Протока привушної слинної залози відкривається:

А. Біля кореня язика;
Б. В області м’якого піднебіння;
В. На внутрішній стінці щоки в області другого верхнього великого корінного зуба;
Г. На внутрішній стінці щоки в області верхнього ікла;
Д. В під’язичному м’ясці.
2. Всі назви смакових сосочків язика вірні, окрім:

А. Грибоподібні;
Б. Жолобуваті;
В. Листоподібні;
Г. Ниткоподібні;
Д. Яйцеподібні.
3. Слизова оболонка стравоходу має такі складки:

А. Повздовжні;
Б. Спіральні;
В. Циркуляторні;
Г. Косі;
Д. Не мають визначеного напрямку.
4. Вкажіть власні м’язи язика:

А. Під’язиково-язиковий;
Б. Шило-язиковий;
В. Нижній повздовжній;
Г. Верхній повздовжній;
Д. Поперечний м’яз язика.
5. Глотка поділяється на наступні частини:

А. Носову;
Б. Вушну;
В. Ротову;
Г. Гортанну;
Д. Трахейну.
6. М’яке піднебіння:
А. Має кісткову основу;
Б. Утворене переважно м’язами;
В. Має піднебінну шторку, яка з обох боків переходить у 2 дужки;
Г. Ззовні вислане слизовою оболонкою із війчастого епітелію;
Д. Відмежовує зів згори.
7. До складу твердої речовини зуба входять:

А. Дентин;
Б. Цемент;
В. Пульпа;
Г. Емаль;
Д. Зубна м’якоть.
136
8. Два чи три корені мають такі зуби:
А. Пізці;
Б. Ікла;
В. Малі корінні;
Г. Перші великі корінні;
Д. Другі великі корінні.
9. Зубна формула дорослої людини позначається як:

А. 1-2-3-3;
Б. 2-3-1-2;
В. 2-1-2-3;
Г. 2-2-1-3;
Д. 3-1-3-2.
10. Стінка глотки складається з наступних шарів:

А. Сполучнотканинного;
Б. М’язового;
В. Слизової оболонки;
Г. Судинної оболонки;
Д. Нервового.
11. Вкажіть відділи стравоходу:

А. Гортанний;
Б. Шийний;
В. Грудний;
Г. Діафрагмальний;
Д. Черевний.
12. Стінка шлунка має такі м’язові шари:

А. Лише повздовжній;
Б. Повздовжній та циркулярний;
В. Косий та повздовжній;
Г. Повздовжній, циркулярний та косий;
Д. Косий та циркулярний.
13. Слизова оболонка шлунка

А. Утворює повздовжні складки вздовж малої кривизни;
Б. Утворює повздовжні складки вздовж великої кривизни;
В. Утворює різнонаправлені складки в усіх ділянках шлунку, окрім малої кривизни;
Г. У своєму складі має такі секреторні клітини: основні, додаткові та обкладові;
Д. Утворена війчастим епітелієм.
14. В слизовій тонкого кишечника в каудальному напрямку спостерігається

А. Збільшення кількості циркулярних складок;
Б. Зменшення кількості циркулярних складок;
В. Об’єднання поодиноких лімфатичних фолікул в бляшки;
Г. Збільшення кількості ворсинок;
Д. Зменшення кількості ворсинок.
15. Брижа
А. Являється складкою очеревини:
Б. Фіксує тонкий кишечник;
137
В. Містить жирову клітковину;
Г. Фіксується до хребта;
Д. Фіксується до черевної стінки.
16. Зовнішніми характерними ознаками товстого кишечнику являються:

А. Повздовжні м’язові тяжі (стрічки);
Б. Наявність гаустр;
В. Відростки серозної оболонки, що містять жирові привіски;
Г. Наявність брижі;
Д. Відсутність брижі.
17. Пряма кишка

А. Має довільний внутрішній і мимовільний зовнішній сфінктери;
Б. Має, 2-3 поперечні складки слизової;
В. В задньопрохідному відділі має стовпоподібні складки слизової;
Г. Складається із черевної, тазової та задньопрохідної частин;
Д. Має суцільний повздовжній м’язовий шар.
18. Вкажіть поверхні печінки:

А. Верхня (діафрагмальна);
Б. Нижня (вісцеральна);
В. Шлункова
Г. Передня;
Д. Задня.
19. Через ворота в печінку входять:

А. Печінкова вена;
Б. Ворітна вена;
В. Печінкова артерія;
Г. Печінкова жовчна протока;
Д. Загальна жовчна протока.
20. До жовчних протоків належить:

А. Загальна печінкова протока;
Б. Міхурова протока;
В. Права печінкова протока;
Г. Ліва печінкова протока;
Д. Боталова протока.
138
Systema digestorium – травна система Tonsilla palatina – піднебінний мигдалик
Cavitas oris – ротова порожнина Tonsilla pharyngealis (adenoidea) –
Vestibulum oris – присінок рота глотковий мигдалик
Labia oris – губи рота Tonsilla tubaria – трубний мигдалик
Bucca – щока Esophagus - стравохід
Palatum durum – тверде піднебіння Ventriculus [gaster] – шлунок
Palatum molle (Velum palatinum) - м‘яке Pars cardiaca – кардіальна частина
піднебіння Fundus (fornix) ventriculi – дно шлунка
Gingivae – Десна Corpus ventriculi - тіло шлунка
Glandulae salivariae majores – великі Pars pylorica – воротарна частина
слинні залози Pylorus – воротар (пілорус)
Gl. sublingualis – під‘язикова залоза Intestinum tenue – тонка кишка
Gl. submandibularis – підщелепова залоза Duodenum – 12-пала кишка
Gl. parotidea – привушна залоза Jejunum – порожня кишка
Glandulae salivariae minores – малі слинні Ileum – клубова кишка
залози Intestinum crassum – товста кишка
Gil. labiales – губні залози Caecum – сліпа кишка
Gil. buccales – щічні залози Valva ileocaecalis – ілеоцекальний клапан
Gil. molares – кутні залози Appendix vermiformis – червоподібний
Gil. palatinae – піднебінні залози відросток
Gil. linguales – язикові залози Colon – ободова кишка
Dentes - зуби Colon ascendens – висхідна ободова кишка
Corona dentis - коронка зуба Colon transversum –поперечна ободова
Cervix dentis – шийка зуба Colon descendens - нисхідна ободова
Radix dentis – корінь зуба Colon sigmoideum – сигмоподібна кишка
Pulpa dentis – пульпа зуба Haustra coli – гаустри ободової кишки
Dentinum - дентин Appendices epiploicae [omentales] –
Enamelum - емаль сальникові відростки
Cementum - цемент Taeniae coli – стрічки ободової кишки
Periodontium – періодонт Rectum – пряма кишка
Dentes incisivi – різці Ampulla recti – ампула прямої кишки
Dentes canini – ікла M. sphincter ani internus – внутрішній
Dentes premolares – малі кутні зуби сфінктер заднього проходу
Dentes molares – великі кутні зуби M. sphincter ani externus – зовнішній сфінкс
Dens serotinus (Molaris tertius) – зуб заднього проходу
мудрості Anus – задній прохід
Dentes decidui – молочні зуби Hepar – печінка
Dentes permanentes – постійні зуби Lig. teres hepatis – кругла зв‘язка печінки
Lingua – язик Porta hepatis – ворота печінки
Tonsilla lingualis – язиковий мигдалик Ductuli biliferi – жовчні протоки
Dorsum linguae – спинка язика Vesica fellea [biliaris] – жовчний міхур
Radix linguae – корінь язика Ductus choledochus – загальний жовчний
Frenulum linguae - вуздечка язика проток
Papillae linguales – сосочки язика Pancreas – підшлункова залоза (ПШЗ)
Pharinx - глотка Caput pancreatis – головка ПШЗ
Fauces - зів Corpus pancreatis – тіло ПШЗ
Uvula palatina – піднебінний язичок Cauda pancreatis – хвіст ПШЗ
Arcus palatoglossus – піднебінно-язикова
дужка
Arcus palatopharyngeus - піднебінно-
глоткова дужка
139
Тема 16. Будова органів виділення
1. Загальний план будови системи виділення.
2. Будова нирки в цілому: топографія, форма, фіксуючий апарат нирки, ниркові ворота
та ниркова пазуха.
3. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки (див. блок-схема 16).
4. Особливості кровопостачання нирки.
5. Статеві особливості сечовивідних шляхів.

Розглянути будову органів системи виділення:
Завдання 1: Ознайомитись із внутрішньою будовою нирки: кіркової і мозкової речовини;
нефронів, їх будови та різновидів. Зробити підписи до рис. 16.1. та 16.2.
Рис. 16.1. Будова нирки (змінено з http://lechenee.ru/?id=303)

1. – 8. –
2. – 9. –
3. – 10. –
4. – 11. –
5. – 12. –
6. – 13. –
7. – 14. –
15. –
140
(©The McGraw-Hill Companies, Inc.,
із змінами)
Рис. 16.2. Будова нефрона та капсули Боумена-Шумлянського
1. – 7. –
2. – 8. –
3. – 9. –
4. – 10. –
5. – 11. –
6. – 12. –
13. –
Рис. 16.3. Сечовий міхур та сечівник жінок (©The McGraw-Hill Companies, Inc., із змінами)
1. – 9. –
2. – 10. –
3. – 11. –
4. – 12. –
5. – 13. –
6. – 14. –
7. – 15.
8. – 16. –
–
141
Завдання 2: Розглянути будову сечового міхура, його розташування, будова. Будова
чоловічого та жіночого сечівника. Зробити підписи до рис. 16.3. та 16.4.
Рис. 16.4. Чоловічий сечовід (© A.D.A.M., Inc., та http://www.spravochnik-anatomia.ru із змінами)

1. – 6. –
2. – 7. –
3. – 8. –
4. – 9. –
5. – 10. –
Systema urogenitale – сечовидільна Calyces renales – ниркові чашки

система Ureter - сечовід
Organa urinaria - органи виділення Vesica urinaria – сечовий міхур
Ren – нирка Apex vesicae – верхівка міхура
Hilum renalis – ниркові ворота Corpus vesicae – тіло міхура
Sinus renalis – ниркова пазуха Fundus vesicae – дно міхура
Corpus adiposum pararenale – біляниркове Cervix vesicae – шийка міхура
жирове тіло Trigonum vesicae – трикутник міхура
Capsula adiposa – жирова капсула Urethra masculina – чоловічий сечівник
Cortex renis – коркова речовина нирок Pars prostatica – передміхурова частина
medulla renalis – мозкова речовина нирок Pars membranacea – перетинчаста частина
Pyramides renales – ниркові піраміди Pars spongiosa – губчаста частина
Papillae renales – ниркові сосочки Ostium urethrae externum – зовнішній
Columnae renales – ниркові стовпи отвір сечівника
Pelvis renalis – ниркова миска Urethra feminina – жіночий сечівник
142
НЕФРОН. СУДИНИ НИРКИ
ПРИНОСНА КЛУБОЧКОВА ВИНОСНА

КЛУБОЧКОВА КАПІЛЯРНА КЛУБОЧКОВА
СИСТЕМА СИСТЕМА АРТЕРІОЛА
Внутрішньо часточкова Клубочок Капсула клубочка

артерія Перитубулярна капілярна
сітка
Ниркове тільце Проксимальний звивистий

Міжчасточкова артерія каналець
Міжчасточкова вена
Проксимальний прямий
каналець Тонкий каналець
Дугоподібна артерія
Дугоподібна вена
Низхідна частина Висхідна частина
Міжчасткова артерія Дистальний прямий Дистальний звивистий Міжчасткова вена

каналець каналець
Збірна трубочка Пряма збірна трубочка Ниркова вена

Ниркова артерія
Сосочкова протока Ниркові чашки

Черевна частина аорти Нижня порожниста
вена
Ниркова миска
Блок-схема 16. Кровопостачання нирки (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
143
Тестові завдання до заняття «Будова органів виділення».
1. Нирки ззовні оточені:
А. власною фіброзною оболонкою;
Б. жировою капсулою;
В. сполучнотканинною фасцією;
Г. м’язовою оболонкою;
Д. еластичною оболонкою.
2. У порожнині нирки знаходяться:

А. піраміди нирки;
Б. ниркові стовпи;
В. ниркові чашки;
Г. лоханка;
Д. мозкова речовина.
3. У воротах нирки ниркова артерія ділиться на:

А. артерії верхнього полюсу;
Б. артеріальні дуги;
В. часточкові артерії;
Г. центральні артерії;
Д. артерії нижнього полюсу.
4. Складовими нефрона являються:

А. капсула Боумена-Шумлянського;
Б. медіальний звивистий каналець;
В. проксимальний звивистий каналець;
Г. дистальний звивистий каналець;
Д. петля Генле.
5. Судинами капсули нефрона являються:

А. приносна та виносна артеріоли;
Б. приносна та виносна венули;
В. клубочкова артеріола та клубочкова венула;
Г. приносна артеріола та виносна венула;
Д. приносна венула та виносна артеріола;
6. Коркова речовина (у корковій речовині) нирок:

А. утворює ниркові стовпи;
Б. утворює ниркові піраміди;
В. локалізовані вигини петлі Генле нефронів;
Г. містяться капсули всіх нефронів;
Д. займає периферичну частину органу.
7. Назвіть анатомічні структури, що утворюють мозкову речовину нирок:

А. згорнута частина
Б. утворює ниркові піраміди ;
В. утворює ниркові стовпи;
Г. містяться ниркові сосочки;
Д. петлі генле юкстамедулярних нефронів .
144
8. Назвіть судини нирок, що утворюють її «чудову сітку»
А. Приносні артеріоли
Б. Виносні артеріоли
В. Міжчасточкова артерія
Г. Клубочкова капілярна сітка
Д. Міжчасточкова вена
9. Сеча, що виділяється через сосочки пірамід нирок, протікає до сечового міхура через:
А. малі чашки нирок;
Б. великі чашки нирок;
В. ниркову лоханку;
Г. сечовід;
Д. коркову речовину нирок.
10. Стінка сечового міхура характеризується наявністю:

А. слизової з постійними складками;
Б. 3 шарів гладком’язових волокон;
В. сфінктера в області внутрішнього отвору сечовивідного каналу;
Г. складок слизової в лише в незаповненому стані міхура;
Д. 3-х отворів: отворів сечоводів та сечовивідного каналу.
11. Для будови сечоводу притаманні:

А. наявність сфінктера у місці входу в сечовий міхур;
Б. наявність сфінктера у місці виходу з лоханки нирок;
В. залозиста слизова оболонка;
Г. звуження у місці переходу лоханки у сечовід;
Д. звуження біля стінки сечового міхура .
12. Для малих чашок нирок характерні наступні ознаки:

А. впадають у великі чашки нирок;
Б. одним із кінців охоплюють 1-2 або 3 ниркові сосочки;
В. зливаються в ниркову лоханку;
Г. їхня кількість 8 – 9;
Д. їхня кількість 2 – 3.
13. Назвіть частини, з яких складається сечовід:

А. Ниркова
Б. Тазова
В. Внутрішньостінкова
Г. Черевна
Д. Міхурова.
14. Як розташований сечовий міхур відносно до очеревини?

А. Наповнений - інтраперитонеально.
Б. Ненаповнений - мезоперитонеально.
В. Ненаповнений - екстраперитонеально .
Г. Наповнений - мезоперитонеально
Д. Ненаповнений - інтраперитонеально.
15. Назвіть анатомічні утвори, які обмежують трикутник сечового міхура.

А. Серединна пупкова зв‘язка.
Б. Отвори сечоводів .
В. Зовнішній отвір сечівника.
Г. Внутрішній отвір сечівника
Д. Лобково-передміхурова зв‘язка.
145
Тема 17. Будова статевих органів
1. Загальний план будови чоловічого статевого апарату (див. блок-схему 17.1).
2. Будова і функції яєчка.
3. Шляхи виведення сперми: над‘яєчко та сім‘явиносна протока.
4. Топографія, будова і функції сім‘яних пухирців та передміхурової залози.
5. Особливості будови статевого члена.
6. Калитка та її оболонки.
7. Загальний план будови жіночого статевого апарату (див. блок-схему 16.2).
8. Зовнішня та внутрішня будова яєчника. Різновиди фолікулів.
9. Функціональні зміни матки під час менструального циклу та вагітності.
10. Будова зовнішніх жіночих статевих органів.
Практична частина заняття.

Необхідні методичні матеріали: муляжі, таблиці, атлас з анатомії людини.
Завдання 1: вивчити особливості розвитку чоловічих та жіночих статевих органів,
гомологічні органи, користуючись табл.17.1.
Таблиця 17.1
Розвиток чоловічих та жіночих статевих органів

Вихідна форма Чоловіча особина Жіноча особина
Індиферентна статева залоза Яєчко Яєчник
Первинна Краніальний Виносні проточки яєчка Над‘яєчник
нирка відділ Привісок над‘яєчка
(мезонефрос) Каудальний Придаток привіска Прияєчник
відділ над‘яєчка
Протока первинної нирки Протока над‘яєчка Повздовжня протока
(Вольфова протока) Сім‘явиносна протока над‘яєчника (канал
Сім‘яний пухирець Гартнера)
Сім‘явипорскувальна
протока
Парамезонефральна протока Привісок яєчка Маткова труба
(Мюллера) Передміхурова маточка Матка
Піхва
Сечостатева пазуха (синус) Передміхурова частина Присінок піхви
уретри
Статевий горбик Печеристе тіло статевого Клітор
члену
Статеві складки Губчасте тіло статевого Малі соромітні губи
члену
Статеві валики Калитка (частково) Великі соромітні губи
Завдання 2: розглянути будову внутрішніх та зовнішніх чоловічих статевих органів. Зробити

підписи до рис. 17.1 - 17.4.;
146
Рис 17.1. Будова чоловічої статевої системи (© 2001 Brooks/Cole – Thomson Learning)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
Рис. 17.2. Калитка (змінено з http://dic.academic.ru)
147
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
Рис. 17.3. Будова яєчка та над’яєчка (Уэстон Т., 1998)
Рис. 17.4. Статевий член (Уэстон Т., 1998)

1. – 6. –
2. – 7. –
3. – 8. –
4. – 9. –
5. –
148
Завдання 3: розглянути топографію та анатомію внутрішніх та зовнішніх жіночих статевих
органів. Підписати структурні елементи рис. 17.5-17.8.
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10. –
11. –
12. –
13. –
14. –
15. –
16. –
17. –
18. –
19. –
Рис. 17.5. Органи порожнини малого тазу жінок (©2007 Encyclopaedia Britannica, Inc.)
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
10.–
11.–
12.–
Рис. 17.6. Зовнішні жіночі статеві органи (використано з http://www.doktorvl.ru)
149
17.7. Внутрішні жіночі статеві органи (Fox S.I., 2003)
1. – 12. –
2. – 13. –
3. – 14. –
4. – 15. –
5. – 16. –
6. – 17. –
7. – 18. –
8. – 19. –
9. – 20. –
10. – 21. –
11. – 22. –
– 23. –
1. –
2. –
3. –
4. –
5. –
6. –
7. –
8. –
9. –
Рис. 17.8. Будова яєчника (Уэстон Т., 1998)
150
Organa genitalia masculina interna – внутрішні чоловічі статеві органи
Testis – яєчко
Tubuli seminiferi contorti – звивисті сім‘яні трубочки
Tubuli seminiferi recti – прямі сім‘яні трубочки
Rete testis – сітка яєчка
Ductuli eflerentes testis – виносні проточки яєчка
Epididymis – над‘яєчко
Appendix epididymidis – привісок над‘яєчка
Paradidymis – придаток привіска яєчка
Ductus deferens – сім‘явиносна протока
Ductus ejaculatorius – сім‘явипорскувальна протока
Vesicula (Glandula) seminalis – сім‘яний пухирець
Funiсulus spermaticus – сім‘яний канатик
Prostata – передміхурова залоза
Glandula bulbourethralis – цибулинно-сечівникова залоза
Organa genitalia masculina externa - зовнішні чоловічі статеві органи
Penis – статевий член
Radix penis – корінь статевого члену
Corpus penis - тіло статевого члену
Crura penis – ніжки статевого члену
Glans penis - головка статевого члену
Preputium penis - передня шкірочка статевого члену
Corpus cavernosum penis – печеристе тіло статевого члену
Corpus spongiosum penis – губчасте тіло статевого члену
Bulbus penis – цибулина статевого члену
Scrotum – калитка
Organa genitalia feminina interna - внутрішні жіночі статеві органи
Оvarium - яєчник
Corpus luteum – жовте тіло
Corpus albicans – біле тіло
Epoophoron – над‘яєчник
Paroophoron - прияєчник
Tuba [Salpinx] uterina – маткова труба
Fimbriаe tubae –торочки маткової труби
Infundibulum tubae uterinae – лійка маткової труби
Uterus [Metra] – матка
Cervix uteri – шийка матки
Vagina – піхва
Hymen – дівоча перетинка
Оrgana genitalia feminina externa - зовнішні жіночі статеві органи
Pudendum femininum – жіноча соромітна ділянка
Mons pubis - лобок
Labium majus pudendi – велика соромітна губа
Labium minus pudendi – мала соромітна губа
Rima pudendi – соромітна щілина
Vestibulum vaginae – присінок піхви
Bulbus vestibuli – цибулина присінка
Gil. veslibulares minores – малі присінкові залози
Gl. vestibularis major – велика присінкова залоза (бартолінова)
Clitoris – клітор
Perineum – промежина
151
ЧОЛОВІЧА СТАТЕВА СИСТЕМА
ВНУТРІШНІ ЧОЛОВІЧІ ЗОВНІШНІ ЧОЛОВІЧІ

СТАТЕВІ ОРГАНИ СТАТЕВІ ОРГАНИ
Яєчко
Внутрішньостінкова частина
Калитка
Над‘яєчко
Передміхурова частина
Чоловічий сечівник
Сім‘яний канатик Проміжна (перетинчаста)

частина Статевий член
Сім‘явиносна протока Губчаста частина
корінь
Сім‘яний пухирець
(Пухирчаста залоза) ** ніжка
Печеристе тіло **
Передміхурова залоза * голівка
Губчасте тіло * передня шкірочка

Цибулино-сечівникова залоза *
* - непарний; ** - парний
Блок-схема 17.1. Чоловіча статева система (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
152
ЖІНОЧА СТАТЕВА СИСТЕМА
ЗОВНІШНІ ЖІНОЧІ СТАТЕВІ

ВНУТРІШНІ ЖІНОЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ
ОРГАНИ
ЯЄЧНИК ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК ЖІНОЧА СОРОМІТНА КЛІТОР

ДІЛЯНКА
НАД’ЯЄЧНИК
Воронка Лобкове підвищення

ПРИЯЄЧНИК
Ампула Велика соромітна губа
МАТКОВА ТРУБА
Перешийок Мала соромітна губа
МАТКА Маткова частина Соромітна щілина
Присінок піхви
ПІХВА
Цибулина Отвір піхви Велика і малі

присінка присінкові залози
Блок-схема 17.2. Жіноча статева система (По Аносов І.П., Хоматов В.Х., 2002).
153
Тестові завдання до заняття «Будова статевих органів»
1. Похідними фіброзної оболонки яєчка являються:

А. потовщення в секреторній частині яєчка;
Б. радіальні перегородки яєчка;
В. звивисті сім’яні канальці;
Г. прямі сім’яні канальці;
Д. придаток яєчка.
2. Придаток яєчка складається з:

А. сім’яного канатика;
Б. головки;
В. тіла;
Г. хвоста;
Д. пазухи придатка.
3. Сперматозоїди утворюються в:
А. звивистих сім’яних канальцях;
Б. прямих сім’яних канальцях;
В. канальцях сітки яєчка;
Г. виносних канальцях яєчка;
Д. часточках яєчка.
4. Сечовивідний канал чоловіків перетискається сфінктерами:

А. в області передміхурової залози;
Б. у місці виходу з сечового міхура;
В. в області зовнішнього отвору сечовивідного каналу;
Г. в перетинчастій частині каналу;
Д. в межах губчастого тіла статевого члена.
5. Відзначте особливості будови калитки:

А. стінка калитки складається з 7 шарів;
Б. оболонки стінки калитки - продовження оболонок передньої черевної стінки;
В. наявність шва, який проходить по середній лінії калитки;
Г. слабо пігментована шкіра без зморшок;
Д. пігментована шкіра із значною кількістю зморшок.
6. Які протоки, зливаючись, утворюють сім‘явипорскувальну протоку?

А. Видільна протока сім‘яних пухирців .
Б. Передміхурові протоки.
В. Сім‘явиносна протока .
Г. Протока бульбоуретральної залози
Д. Протока яєчкового придатка.
7. Де відкривається сім‘явипорскувальна протока?

А. В передміхурові протоки.
Б. В передміхурову частину уретри .
В. В сім‘явиносну протоку.
Г. В перетинчасту частину уретри.
Д. В губчасту частину статевого члена
154
8. Назвіть анатомічні утвори, що входять до складу статевого члена
А. Печеристі тіла
Б. Губчасте тіло
В. Бульбоуретральні залози
Г. Бартолінієві залози
Д. Цибулина статевого члена
9. Назвіть частини чоловічого сечовипускального каналу (уретри):

А.Передміхурова
Б. Перетинчаста
В. Печериста
Г. Губчаста
Д. Внутрішньостінкова
10. Назвіть структури, що входять до складу сім‘яного канатика:

А. Сім‘явиносна протока
Б. Прямі сім’яні канальні
В. Яєчкова артерія
Г. Передміхуровий проток
Д. Сім‘явипорскувальна протока
11. Маткова труба складається з наступних відділів:

А. брижі;
Б. маткової частини;
В. перешийка;
Г. ампули;
Д. воронки.
12. Жіночий сечовивідний канал

А. перетискається сфінктером сечового міхура;
Б. перетискається сфінктером зовнішнього отвору каналу;
В. перетискається довільним сфінктером у місці виходу із таза;
Г. довший за відповідний канал у чоловіків;
Д. в нижньому відділі має значну кількість слизових залоз.
13. В шийці матки розрізняють:

А. піхвову частину;
Б. надпіхвову частину;
В. канал;
Г. матковий отвір;
Д. тіло.
14. Слизова матки

А. має складки на всій своїй поверхні;
Б. має складки лише в області тіла матки;
В. утворює складки в області каналу шийки матки;
Г. не має складок в області тіла матки;
Д. не має складок на всій своїй поверхні.
155
15. До органів жіночої статевої області входять:
А. великі статеві губи;
Б. малі статеві губи;
В. клітор;
Г. матка;
Д. яєчник.
16. Що являє собою жовте тіло?

А. Залоза зовнішньої секреції.
Б. Залоза внутрішньої секреції .
В. Скупчення пухкої сполучної тканини.
Г. Скупчення фіброзної сполучної тканини
17. Що таке периметрій?

А. Очеревина, що вкриває матку .
Б. Слизова оболонка матки.
В. Жирова клітковина навколо шийки матки.
Г. М‘язова оболонка матки.
Д. Серозна оболонка матки
18. Протягом якого часу функціонує циклічне жовте тіло?

А. Постійно.
Б. Протягом всієї вагітності.
В. Від початку менструального циклу до момента овуляції.
Г. Від момента овуляції до початку менструації
19. Назвіть, з яких частин складається клітор?

А. Губчасте тіло клітора
Б. Печеристі тіла клітора .
B. Ніжки клітора .
Г. Головка клітора .
Д. Цибулина клітора.
20. Назвіть отвори, які відкриваються у присінок піхви

А. Отвір піхви .
Б. Зовнішній отвір сечовипускного каналу .
В. Протоки великих присінкових залоз .
Г. Протоки малих присінкових залоз
Д. Протоки бульбоуретральних залоз
156
Список літератури
1. Анатомия человека. В двух томах. Т.1 / Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 2001.
– 640 с.
2. Анатомия человека. В двух томах. Т.2 / Под ред. М.Р. Сапина. - М.: Медицина, 2001.
– 640 с.
3. Аносов І.П., Хоматов В.Х. Анатомія людини у схемах: навч.наоч.посіб. – К.: Вища
школа, 2002 – 191 с.
4. Жуков В.В., Пономарева Е.В. Анатомия нервной системы: Учебное пособие /
Калинингр. ун-т. - Калининград, 1998. - 68 с.
5. Липченко В Л., Самусев Р.П. Атлас нормальной анатомии человека. - М.: Медицина,
1983. – 320 с.
6. Міжнародна анатомічна номенклатура / ред. І.І. Бобрик, В. Г. Ковешніков – К. :
Здоров’я, 2001 – 327 с.
7. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – СПб.:
Гиппократ, 2001. – 704 с.
8. Свиридов С.А. Анатомія людини. - К.: Вища школа, 2000. – 399 с.
9. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека: Учеб.: в 3 т. М.:Медицина, 1978-1981.
10. Уэстон Т. Анатомический атлас. – Маршалл Кэвендиш Лимитед, ГМП «Первая
образцовая типография», 1998. – 158 с.
11. Фейц О., Моффет Д. Наглядная анатомия. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 240 с.
12. Чернінський А. О., Кравченко В. І., Комаренко В. І. Анатомія і еволюція
центральної нервової системи: навчальний посібник для студентів – К. : ТОВ "РА
«АМТ", 2012 – 108 с.
13. Campbell N.A., Reece J.B. et al. Biology. – 8-th ed. H. cm.- San Francisco: Pearson
Education, Inc., publishing as Banjamin Cummings, 2008. – 1267 p.
14. Fox S.I. Human Physiology. Eighth Edition. - The McGraw−Hill Companies, 2003. – 736
p.
15. Heanue T.A., Pachnis V. Enteric nervous system development and Hirschsprung's disease:
advances in genetic and stem cell studies // Nature Reviews Neuroscience. – 2007. – № 8.
– Р. 466-479
16. Netter F.H. Atlas of human anatomy. Fifth Printing. – CIBA-GEIGY Corporation, 1992. –
554 p.
157

Анатом роб зош 2020студ

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Анатом роб зош 2020студ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УДК 611.

Затверджено Вченою Радою ННЦ «Інститут біології»

Кравченко В.І., Комаренко В.І.

Робочий зошит для практичних занять з анатомії призначений для самостійної та

Тема 1. Вступ до предмету. Загальні анатомічні поняття ...................................... 4

Завдання 1: розгляньте рисунки 1.1 та 1.2 і запам‘ятайте назви анатомічних площин та

1 1 – Сагітальна або стрілова

Рис. 1.1. Анатомічні площини

Рис. 1.2. Схематичне зображення значень деяких анатомічних термінів

Латинська назва Українська назва

Тема 2. Остеологія. Будова осьового скелету

Практична частина заняття

Рис. 2.1. Загальна будова хребта (Gray H., 1918)

Рис. 2.2. Будова грудного хребця (використано з http://anatomy-portal.info)

Рис. 2.3. 1-й шийний хребець. Атлант (взято

Кістки та/чи елементи кісток, що

Передня черепна ямка 2.

Середня черепна ямка 2.

Рис. 2.7 Череп: вигляд збоку та спереду (взято з

Рис. 2.8. Клиновидна (основна)

ЧЕРЕП ХРЕБТОВИЙ ГРУДНА

OSTEOLOGIA - ОСТЕОЛОГІЯ Os parietale – тім‘яна кістка

2. Які з перерахованих кісток відносяться до змішаних?

3. До повітроносних кісток черепа належать:

4. Які анатомічні утвори характерні для типових грудних хребців?

5. Отвори в поперечних відростках є:

6. Тім‘ячка черепа у новонародженого повністю заростають:

7. Вкажіть, які з перерахованих кісток черепа є непарними:

10. Назвіть кістку черепа, в якій розташована Гайморова порожнина:

11. Які кістки беруть участь в утворенні кісткової носової перетинки

12. Вкажіть до яких частин осьового скелету приєднується 4 ребро:

13. В якій кістці розташований кістковий лабіринт присінково-завиткового органу?

14. Назвіть кістки, які формують середню черепну яму:

Рис. 3.1. Лопатка

Рис. 3.2. Ключиця: вигляд А-

Після детального ознайомлення з будовою скелету кінцівок дати відповідь на наступні

Рис. 3.6. Променева кістка Рис. 3.7. Ліктьова кістка (використано з

Кістки верхньої кінцівки Кістки нижньої кінцівки

Пояс Вільна Пояс Вільна

Кістки зап‘ястка Кістки передплесна

Проксимальний Дистальний Надп‘яткова

Трапеціє- Середній ряд Човноподібна

2. Вкажіть місця, до яких приєднується проксимальний епіфіз плечової кістки

4. Вкажіть, у яких з перерахованих кісток є шилоподібний відросток:

5. Вкажіть анатомічні утвори, що знаходяться на дистальному епіфізі плечової кістки:

6. Яка з кісток є найбільшою серед кісток зап‘ястка:

7. Які з перерахованих кісток входять у дистальний ряд кісток зап‘ястку?

8. Назвіть, з яких частин складаються п’ясткові кістки

9. Які кістки формують тазову кістку?

10. Вкажіть, які з перерахованих анатомічних утворів належать до клубової кістки:

11. Вкажіть анатомічні утвори, що знаходяться на проксимальному епіфізі стегнової кістки:

12. Вкажіть анатомічні утвори, що знаходяться на проксимальному епіфізі великогомілкової

13. Яка з кісток передплесна має найбільшу площу суглобових поверхонь?

14. Які з перерахованих кісток входять у дистальний ряд кісток передплесна?

15. Вкажіть ділянки стопи, котрими вона (в нормі) спирається на землю:

Практична частина заняття

Необхідні методичні матеріали: скелет людини, таблиці, атлас з анатомії.

Рис. 4.1. Типова будова суглоба

Завдання 2: зазначити типи суглобів, зображених на рисунку 3.2.

Завдання 5: розглянути сполучення кісток нижньої кінцівки:

Рис. 4.3. З’єднання кісток кисті (використано з http://bone-surgery.ru)

Завдання 6: розглянути неперервні з‘єднання кісток черепа. Звернути увагу на їх вікові

Завдання 7: Заповнити таблицю 3.1., зробивши опис основних розглянутих суглобів за