Робота Древаль Валерії № 32 І

Тема: Технологія використання Міжнародної класифікації, функціонування,

обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей та підлітків в освіті для
визначення ООП дитини. Соціалізація дитини з ООП

План:

1. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та

здоров’я дітей та підлітків та Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду:
порівняльний аналіз (письмово).
Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та
здоров'я
Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та
здоров'я (МКФ) має на меті визначити уніфіковану і стандартизовану мову та
схеми опису станів здоров'я та станів, пов'язаних із здоров'ям. Воно
впроваджує визначення компонентів здоров'я та деяких пов'язаних із
здоров'ям компонентів добробуту (таких, як освіта та праця). МКФ відійшла
від класифікації "наслідків захворювання" та стала класифікацією
"компонентів здоров'я". "Компоненти здоров'я" визначають складові
здоров'я, в той час як "наслідки" зосереджуються на впливі захворювань або
інших станів здоров'я на кінцевий результат.
Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності
та здоров’я дітей і підлітків
Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та
здоров’я дітей і підлітків (МКФ-ДП) включає в себе подальшу детальну
інформацію про застосування МКФ при документуванні характеристик дітей
та підлітків  віком до 18 років. МКФ-ДП пропонує концептуальні рамки та 
єдину   стандартизовану термінологічну  мову для позначення проблем, які
проявляються  в  ранньому дитинстві, дитячому і підлітковому віці,
включаючи функції та структури організму, обмеження активності та участі,
а також фактори навколишнього середовища, що мають важливе значення
для дітей і підлітків.
МКФ - це класифікатор, який використовують в усіх розвинених країнах
лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи. Його використання
в Україні є підґрунтям для розвитку системи реабілітації, раннього
втручання та інклюзії, для планування заходів соціального захисту, систем
компенсації та для розробки і реалізації їх політики.  Функціонування та
обмеження життєдіяльності через МКФ розглядаються як взаємодія між
навколишнім середовищем та станом здоров’я людини, і тому класифікатор
створює більш інтегроване розуміння стану здоров’я, надає можливість
 краще планували лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із
хронічними захворюваннями або інвалідністю.
МКФ доповнює іншу класифікацію ВООЗ — Міжнародну класифікацію хвороб
10-го перегляду (МКХ), яка містить інформацію про діагнози та стан здоров'я, але
не описує функціональний статус.
Для чого МОЗ рекомендує використовувати МКФ та МКФ-ДП:
1. Як клінічний інструмент – при оцінці потреб, відповідності методів лікування
конкретним умовам, оцінки професійної придатності, реабілітації та оцінки
результатів оцінювання якості надання реабілітаційний послуг.

2. Для ранної діагностики та виявлення (система раннього втручання).

Використання в Україні найкращих міжнародних тестових систем для діагностики
розвитку дитини. Чим раніше виявляється хвороба чи стан, тим простіше лікувати
або корегувати.

3. Для катамнестичного спостереження - спостереження та реабілітацією

новонародженого, що переніс критичний стан або важку хворобу відразу після
народження з метою упередження або максимального зменшення негативних
наслідків перенесеного захворювання.

4. Міждисплінарний підхід. Лише спільно лікарі, освітяни, соціальні працівники

зможуть допомогти кожній людині з особливими потребами. МКФ допомагає в
міждисциплінарній взаємодії та обміні інформацією стосовно стану пацієнта.
2. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та
здоров’я дітей і підлітків як сучасний індивідуальний підхід до визначення
особливих освітніх потреб дитини.
Функціонування та обмеження життєдіяльності розглядаються як комплексна
взаємодія між станом здоров'я індивідуума та контекстними факторами
навколишнього середовища, так і персональними факторами. Ця комбінація
факторів та вимірів утворює «особу у її власному світі». МКФ розглядає ці виміри
більше як динамічні, аніж лінійні чи статичні. Вона дозволяє визначати ступінь
обмеження життєдіяльності, проте це не інструмент для вимірювання. Вона
застосовується для всіх людей, незалежно від їхнього стану здоров'я. Мова МКФ є
нейтральною щодо етіології, зосереджуючи акцент на функції, а не на стані чи
захворюванні. Вона також ретельно розроблена для того, щоб бути відповідною у
різних культурах, а також у вікових групах та статі, що робить її придатною для
гетерогенного населення.
Розуміння того, як захворювання впливає на функціонування людини, дає змогу
краще планувати послуги, лікування та реабілітацію осіб з інвалідністю або
хронічними захворюваннями. МКФ створює більш інтегроване розуміння здоров'я,
що формує вичерпний профіль індивіда, а не фокусується на хворобі чи
інвалідності. Використання МКФ передбачає акцент на сильних сторонах окремих
осіб, надання допомоги індивідам задля ефективнішої інтергації в суспільне життя
за допомогою втручань, спрямованих на підвищення їх можливостей, та врахування
факторів середовища та їх індивідуальних факторів, які можуть заважати їх участі.
3. Сутність поняття «соціалізація дитини» з ООП. Основні принципи
соціалізації.
Соціалізація - процес становлення особистості, навчання та засвоєння індивідом
цінностей, норм установок, зразків поведінки, властивих певному суспільству,
соціальній спільноті, групі . Соціалізація - здійснюється в діяльності і спілкуванні
процес та результат засвоєння та активного відтворення індивідом соціального
досвіду. Соціалізація являє собою процес засвоєння індивідом соціального досвіду,
визначеної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють йому функціонувати в
якості повноправного члена суспільства. Соціалізація — процес засвоєння та
активного відтворення особистістю соціального досвіду. В процесі соціалізації
людина отримує переконання, суспільно схвалювальні норми поведінки необхідні їй
для нормального життя в суспільстві. Як наслідок люди оволодівають нормами
спільного проживання та праці, навчаються ефективно взаємодіяти один з одним.
Поняття соціалізації стосується якостей, які людина отримує засвоюючи культуру
людських стосунків, в процесі формування певних соціальних норм, ролей, функцій.
Провідне значення для процесу соціалізації відіграє суспільне виховання.

Для більш успішного вирішення проблеми соціалізації дітей з особливими

освітніми потребами необхідно «перш за все» здійснювати якісну професійну
підготовку в закладах освіти, саме з тих видів праці, які актуальні в даному регіоні,
впроваджувати сучасні престижні професії, а не лише ті, які пропонує школа. У
великих містах, де є значна кількість спеціальних закладів і кількість випускників
порівняно велика, слід в центрах зайнятості організовувати роботу щодо
працевлаштування осіб з особливими потребами. Необхідно максимально
інтегрувати дітей з обмеженими можливостями в загальну систему освіти, залучати
батьків до активної участі у вихованні дітей на всіх етапах підготовки їх до
самостійного життя, залучення до культурних цінностей, навичок спільного життя.
Важливими подальшими кроками у задоволенні освітніх потреб дітей з
особливостями психофізичного розвитку повинні стати: - удосконалення
нормативно-правового забезпечення (законодавча база і підзаконні акти) так як в
цьому напрямку робляться перші кроки; - розробка нових концептуальних засад
розвитку соціально-педагогічного патронажу; - визначення форм нової соціально-
трудової реабілітації, інтеграції дітей з особливими потребами в суспільство.
Підсумовуючи можна наголосити на головному: ідея інтегрованого навчання
сприйнята суспільством, підтримана практиками і планомірно реалізується.

4). Роль сім’ї у соціалізації дитини з ООП.

В якості джерел соціалізації індивіда виступає передача культури через

сімейні та інші соціальні інститути, перш за все через систему виховання та освіти, а
пізніше - через взаємний вплив людей в процесі спілкування та сумісної діяльності.
Важливим є досвід, пов'язаний з періодом раннього дитинства, з формуванням
основних психічних функцій та елементарних форм суспільної поведінки.
Структура процесу соціалізації збігається з хронологією розвитку індивіда:
народження, вік немовляти, раннє дитинство, дошкільний вік, шкільне дитинство,
підлітковий вік, юність, зрілість, старість. На кожному з цих етапів є свій провідний
спосіб соціалізації, який знаходить своє вираження у провідних різновидах
діяльності - грі, навчанні, входженні в систему сімейних, групових, фахових,
етнічних, виробничих та інших відносин. До початку кожного вікового періоду
складаються своєрідні, специфічні для даного віку, єдині та неповторні відносини
між дитиною та навколишньою дійсністю, перш за все соціальною. Перед початком
шкільної соціалізації є її дошкільна фаза, яка збігається з часом соціалізації дитини у
сім’ї та дошкільних закладах, які є провідними агентами соціалізації у цей час. Цей
етап соціалізації дитини можна позначити як період соціальної гри.

Завдання для студентів:

1. Розкрийте ключові позиції Міжнародної класифікації функціонування,

обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків
Існують значні переваги використання МКФ для пацієнтів, так і лікарів.
Головною користю для пацієнтів є інтеграція фізичних, ментальних та соціальних
аспектів стану їх здоров'я. МКФ допоможе працівникам реабілітаційної сфери не
лише в поточній роботі з пацієнтами, але й для співпраці з іншими медичними
спеціальностями, адміністраторами охорони здоров'я, людьми, що відповідають за
політику в галузі охорони здоров'я. Усі елементи оперативно визначені з чітким
описом, які з чіткістю та легкістю можуть бути застосовані до оцінок реального
життя. Мова МКФ сприяє кращій співпраці між вказаними групами людей.
(МКФ) має на меті визначити уніфіковану і стандартизовану мову та
схеми опису станів здоров'я та станів, пов'язаних із здоров'ям. Воно
впроваджує визначення компонентів здоров'я та деяких пов'язаних із
здоров'ям компонентів добробуту (таких, як освіта та праця). "Компоненти
здоров'я" визначають складові здоров'я, в той час як "наслідки"
зосереджуються на впливі захворювань або інших станів здоров'я на
кінцевий результат.
 (МКФ-ДП) включає в себе подальшу детальну інформацію про
застосування МКФ при документуванні характеристик дітей та підлітків 
віком до 18 років. МКФ-ДП пропонує концептуальні рамки та  єдину  
стандартизовану термінологічну  мову для позначення проблем, які
проявляються  в  ранньому дитинстві, дитячому і підлітковому віці,
включаючи функції та структури організму, обмеження активності та участі,
а також фактори навколишнього середовища, що мають важливе значення
для дітей і підлітків.
Робиться оцінка потреб, відповідності методів лікування конкретним умовам,
оцінки професійної придатності, реабілітації та оцінки результатів оцінювання
якості надання реабілітаційний послуг.
2). Розробіть план-конспект позакласного заходу з метою соціалізації дитини з
ООП. Якому етапу соціалізації відповідає запропонований план-конспект
позакласного заходу.
Навчальні плани, індивідуальні програми розвитку розробляються з
урахуванням особливостей дитини: її інтересів, стилю пізнання, рівня розвитку,
властивостей темпераменту та характеру, культури родини. Відповідно адаптується
фізичне і навчальне середовище групи. Дитина з особливими потребами має
можливість поступово рухатися вперед, педагоги не вимагають від неї виконувати
все так, як від повносправних дітей. Велика увага має приділятися соціально-
емоційній сфері. Такий підхід сприятиме розвитку позитивної самооцінки,
самостійності, незалежності. Оцінювання потреб, складання плану взаємодії з
дитиною передбачає створення команди фахівців: педагогів, батьків, корекційних
педагогів, психологів, фізичних реабілітологів, соціальних працівників. Важливим
аспектом є співпраця з батьками, залучення їх до навчально-виховного процесу,
психологічна підтримка сімей (консультації, тренінги, зустрічі з іншими батьками,
групи підтримки тощо). Особлива увага надається зв’язкам з громадськістю, які
сприяють створенню турботливої спільноти, що піклується, представляє і захищає
права та інтереси, заохочує до активної громадянської позиції, ініціативності
кожного члена громади. Робота над обласним науково-методичним проектом
«Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» сприятиме
розвитку та поширенню інтеграції дітей з особливими потребами в активне життя
суспільства, утвердженню прав людини, принципів толерантності, підтримці,
реабілітації дітей та їхніх сімей, забезпеченні умов їх успішної соціалізації,
психологічної і фізичної адаптації та життєдіяльності.

План-конспект позакласного заходу з метою соціалізації дитини з ООП.

Успішна інтеграція дитини з особливими освітніми потребами

у навчально-виховний простір

Мета: сприяти успішній інтеграції дітей з відхиленнями у розвитку у навчальному

закладі.

Завдання:
 сприяти процесу адаптації дітей з особливими освітніми потребами у
навчальному закладі, формуючи у них навички спілкування;
 формувати у однолітків бажання підтримати і допомогти, доброзичливе
ставлення до дітей, які мають фізичні та психічні обмеження;
 усунути упереджене ставлення до спільного навчання дітей обох категорій у
батьків здорових дітей;
 закріпити в учасників заходу практичні прийоми і навички взаємодії з дітьми,
зокрема у ситуаціях, що викликають тривогу і напруження.

Час: 2 години.

Структура позакласного заходу

№ Вид роботи Орієнтована Ресурсне забезпечення

тривалість,
хв.
1. Вступ 5 хв –
2. Вправа «Привітання» 10 хв Біруші, пов’язка на очі,
скотч
3. Правила роботи групи 5 хв Ватман , маркери, фліпчарт
4. Вправа «Емоційна бухгалтерія» 10 хв Роздрукована анкета

5. Вправа «Спільна мова» 15 хв Вата (або навушники),

шарфи, скотч
6. Вправа «Допоможи мені» 15 хв Ручка, зошит, мобільний
телефон
7. Вправа «Піраміда Маслоу» 15 хв Плакати, маркери, піраміда
потреб А. Маслоу для кожної
підгрупи
8. Підсумок 5 хв –
9. Фотопроект "Я бачу світ серцем" 10 хв Комп'ютер, презентація фото
проекту «Я бачу світ
серцем»
10. Рефлексія 5 хв Свічка

Хід позакласного заходу

1. Вступ
Час виконання : 5 хвилин
Світ дітей з обмеженими можливостями особливий і багатогранний.
Сьогодні однією з найактуальніших є проблема інтеграції таких дітей у
загальноосвітніх школах, дитячих садочках.
Насамперед педагогові, щоб навчити і адаптувати дитину з психофізичними
вадами до життя у середовищі здорових ровесників, потрібно знати її психофізичні
особливості, прояви поведінки, психологічну своєрідність. Переступивши поріг
навчального закладу, такі діти вчаться жити повноцінним життям, налагоджувати
стосунки з новим соціальним середовищем. Тому найперше завдання педагогів і
вихователів - допомогти їм у цьому, застосовуючи творчий підхід та позитивне
мислення.

2.Вправа «Привітання»
Час виконання : 10 хвилин
Вчитель. Ви маєте 5 секунд на те, щоб об’єднатися в пари і потиснути руку своєму
партнеру. А тепер «привітаємось» один з одним наступним чином:
- права рука до правої руки;
- ніс до носа;
- вухо до вуха;
- спина до спини;
- стегно до стегна;
- п’ятка до п’ятки.
Чи сподобалась вам вправа? У вас все виходило легко і швидко. А
тепер половина учасників нашого заходу уявить себе дітьми з обмеженими
можливостями:
- з вадами слуху (біруші);
 - з вадами зору (пов’язка на очах);
- з порушенням опорно-рухового апарату (на стільцях).
Спробуємо привітатися ще раз. Потім учасники міняються ролями.

Обговорення:
- Як ви почувалися у ролі людей з обмеженими можливостями?
- Як почували себе "здорові" учасники?
- Які ваші враження від вправи?

3. Правила роботи групи

Час виконання : 5 хвилин
Вчитель. Для хорошої організації заходу потрібно скласти правила нашої
роботи:
 Говорити від свого імені.
 Обговорювати ситуацію, а не особу.
 Бути активними.
 Діалогічно спілкуватися.
 Бути творчими.

4.Вправа «Спільна мова»

Час виконання : 15 хвилин
Мета:налагодження психологічного контакту, розвиток емпатії до дитини з
вадами розвитку.
Матеріали: вата (або навушники), шарфи, скотч.
Час виконання: 15 хвилин.
Позиція учасників: учасники об'єднуються у трійки.
У кожній міні-групі ролі розподіляють так:
 «глухий і німий» — нічого не чує, говорити не може, в його
розпорядженні зір, жестикуляція й пантоміма;
 «глухий і обмежений у пересуванні» — може бачити й говорити;
 «сліпий і німий» — може чути, жестикулювати й користуватися
пантомімою.
Перед групами ставляться завдання:
1. Домовитися про те, який подарунок будете дарувати на день народження
вашому другу.
2. Як ви проведете вихідний день разом.
3. Домовитися, на який фільм (мультфільм) ви підете до кінотеатру.

У процесі виконання вправи виникає безліч непередбачуваних ситуацій.

Лише поступово учасники освоюють свої ролі, виробляють характерні для кожної
групи способи взаємопорозуміння.

Обговорення:
- Як ви почувалися у тій чи іншій ролі? Поділіться враженнями і
спостереженнями.
 - Що для вас дає виконання такої вправи?

5.Вправа «Допоможи мені»

Час виконання : 15 хвилин
Два учасника виходять за двері, а інші залишаються в кімнаті.
Завдання учасникам: мовою жестів попросити у кожного з членів групи
предмет (ручку, зошит, мобільний телефон тощо).
Групі дається завдання : ні в якому разі не давати цим людям нічого.
Обговорення :
- Як почувала себе людина , що просила речі?
- Як себе почували учасники, у яких просили їхні речі?
- Які труднощі виникли у учасників?

6. Вправа «Піраміда Маслоу»

Час виконання : 15 хвилин
Матеріали: плакати, маркери, піраміда потреб А. Маслоу для кожної підгрупи
(Додаток 2).
Вчитель. Людські потреби мають свою ієрархію, серед них є базові
(розташовані в основі) і високі потреби (вершина піраміди). Розгляньте
піраміду потреб, розроблену американським ученим Абрахамом Маслоу.
Спробуйте адаптувати її до потреб дітей, які мають фізичні та психічні
обмеження.
Хто і як може задовольнити потреби дитини, щоб вона стала гармонійною
особистістю? Створіть «Піраміду потреб» для дітей з обмеженими освітніми
потребами.
Учасники об’єднуються у три підгрупи. Час роботи – 15 хвилин.
Презентація. Обговорення.

7. Підсумок
Час виконання : 5 хвилин
Вчитель. Враховуючи нашу спільну роботу на тренінгу та ваш професійний досвід,
давайте визначимо основні принципи ефективної роботи з дітьми з особливими
освітніми потребами:
1. Ставитись доброзичливо і створювати для них ситуації успіху.
2. Враховувати індивідуальні здібності та стан здоров’я, медичний прогноз.
3. Створювати безпечне середовище, матеріал викладати невеликими частинами
й коригувати відповідно до сприйняття дитини.
4. Обов’язково запроваджувати на уроці фізкультхвилинки.
5. Встановлювати партнерські стосунки з родинами дітей, залучати їх до
активної участі у педагогічному процесі.

8. Фотопроект "Я бачу світ серцем"(Додаток 3)

Час виконання : 10 хвилин
 9. Рефлексія
Час виконання: 5 хвилин
Вчитель. Давайте поаплодуємо один одному за цікаву колективну роботу і тут, у
колі, проведемо рефлексію.
Потім вчитель запалює свічку, яку учасники передають по колу, відповідаючи
на запитання:
- Що відбувалося з вами на заході?
- Чи справдилися ваші очікування від заходу?
- Чи знайшли для себе щось нове, чим будете користуватися у професійній
діяльності?
 Додаток 1

«Розмовляй так,
ніби мені 5 років»

«Ігноруй
мене»

«Підбадьорюй
мене»
«Стався до
мене зухвало»

«Усміхайся
мені»

«Насміхайся
наді мною»
 «Погрожуй
мені»

Додаток 2
Піраміда потреб А. Маслоу
«Піраміда потреб» для дітей з обмеженими освітніми можливостями.