Тема Універсальний дизайн інклюзивного освітнього середовища

План (усно) Древаль Валерія 32 І

1. Організація універсального дизайну в інклюзивному освітньому

середовищі.

Універсальний дизайн — це стратегія, спрямована на те, щоб проектування і

компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікацій, інформаційних
технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та
відповідали вимогам спільного користування.

Універсальний дизайн є економічно ефективним підходом, бо

задовольняє потреби всіх користувачів уже на початковому етапі
розроблення та проектування, таким чином уникаючи майбутні
нераціональні витрати.

Універсальний дизайн в освіти — це дизайн предметів, навколишнього

середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну
придатність для використання усіма особами без необхідної адаптації чи
спеціального дизайну. Універсальний дизайн освіти – це підхід, що
забезпечує філософську основу для розроблення широкого спектру
навчальних продуктів та довкілля з урахуванням потреб усіх учнів із самого
початку. Це стосується не тільки аспектів освітнього процесу: навчальної
програми, навчального плану, оцінювання знань, методів викладання,
шкільного дизайну, бібліотеки, спортивних майданчиків, гуртожитків, веб-
сайтів, інструкцій, але й шляхів реформування публічного управління
освітою осіб з особливими потребами.

Принципи універсального дизайну:

 принцип рівності та доступності середовища для кожного

 гнучкість у використанні середовища
 простота та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, рівня
освіти користувачів, мовленнєвого рівня та віку
 сприйняття інформації, незважаючи на сенсорні можливості користувачів
 терпимість до помилок користувачів – дизайн зменшує можливі наслідки
несподіваних і ненавмисних дій
 не призводить до втоми – дизайн розраховано на незначні фізичні ресурси
користувачів.
 наявність необхідного простору при різних підходах донавчання, 
незважаючи на фізичні особливості  та мобільність користувача.

Структура універсального дизайну заснована на таких принципах:

 використання різноманітних методів для представлення інформації,

легкого сприйняття та розуміння інформації,
 надання учням альтернативних способів діяти і демонструвати те, що
вони знають,
 використання інтересів учнів, пропонуючи вибір навчального змісту та
способів  мотивування учнів, пропонуючи різні рівні складності.

2. Архітектурна доступність закладів освіти, розумне пристосування в

інклюзивному навчанні.
Універсальний дизайн, який бере свій початок з архітектури та техніки, усе
частіше використовується в освіті, маючи назву «універсальний дизайн у
сфері освіти».

У чому проявляється?

 відсутність сходів до будівлі;

 вхід з розсувними дверима в супермаркетах, аеропортах та ін.;
 інформація в доступних форматах;
 поручні різних рівнів у транспорті, в громадських приміщеннях;
 розташування банкоматів на висоті, доступній для кожної людини;
 навчальні матеріали, які враховують можливості різних осіб з
обмеженими функціональними можливостями
 титрування або переклад на жестову мову та ін.
 підсвічування сходів в місцях громадського користування (кінотеатрах);
 тротуарна плитка зі спеціальною тактильною поверхнею на перехресті;
 тактильна лінія яскравого жовтого кольору, щоб людина не оступилася в
метро;
 неслизька підлога, що мінімізує ризик посковзнутися і впасти;
 при видаленні файлу з комп’ютера програма уточнює, чи дійсно
користувач хоче це зробити;
 неправильне використання предмету не виводить його одразу з ладу
(електрочайник не вмикається, якщо в ньому немає води, не до кінця
закритий холодильник видає звукове попередження тощо);
 кольорове маркування на дверях (на скляних дверях), багато людей не
помічають скляні двері, а також використання дверей контрастного
кольору у порівнянні з стінами допомагає зорієнтуватися та ін.
Рівноправне використання: архітектурно доступне та безпечне
шкільне середовище; навчальні матеріали підготовлені таким чином, що
можуть бути використані учнями та вихованцями з різними
функціональними порушеннями; веб-сайти навчальних закладів розроблені
так, що інформація на ньому доступна для осіб з порушеннями зору та слуху
та ін. Принцип 2. «Гнучкість використання» має забезпечити наявність
широкого переліку індивідуальних налаштувань та відповідати різним
потребам, уподобанням та можливостям користувачів.

У чому проявляється?

 автобус з підіймачами або висувним пристроєм для заїзду;

 обладнання офісних робочих місць (стільці, столи, які регулюються за
висотою), шкільних парт;
 різні варіанти входу – сходи, ескалатор, ліфт;
 ручка важільного типу на дверях;
 можливість придбати речі як у точці продажу, так і через Інтернет.
3. Медіатека, ресурсна кімната як невід’ємні складові інклюзивного
освітнього середовища.
У чому проявляється?

 різні види піктограм;

 проста та зрозуміла інструкція щодо користування приладом;
 чіткі та інтуїтивно зрозумілі кнопки управління на виробництві, в готелях,
в побутових товарах тощо;
 контрастні кольори стін та підлоги в приміщенні;
 рухомий рядок на екрані телевізора;
 інформація на веб-сайтах, викладена у доступних форматах (текстовий,
відео-, аудіоформат);
 доступна для сприйняття інформація на інформаційних табло, в
оголошеннях, на рекламних щитах.

Ресурсна кімната є прикладом удосконалення інклюзивного середовища

та гармонізації навчання дітей з особливими освітніми потребами,
приміщення ресурсної кімнати містить навчальну, соціально-побутову,
ігрову зони та зону відпочинку. У кімнаті також є кухня для розвитку
дитиною щоденних навичок, а також корекційні та наочні засоби для
проведення розвивальних занять. Меблі в ній модульні, що дозволяє по-
різному формувати робочі зони – індивідуальні та групові. Окрім того,
приміщення оснащене телевізором, ламінатором, комп’ютерним
обладнанням та принтером для роботи з додатковим навчальним матеріалом.

У ресурсних кімнатах діти можуть займатися з корекційним педагогом та

дефектологом, практичним психологом, вчителем ЛФК (лікувальної фізичної
культури) та іншими фахівцями, працювати за власним адаптаційним
графіком. Там діти можуть розвивати життєві навички, вчитися, відпочивати,
гратися.

Медіатека — це кімната, оснащена новітніми технологіями, які

створюють відповідні умови для навчання дітей з особливими освітніми
потребами. Візуально кімната поділена на зони: перша зона — з
медіатехнічним обладнанням — використовується для розвивальних і
корекційних занять з корекційними педагогами і практичним
психологом. Друга — для розвитку моторики, пізнавальних процесів за
допомогою інтерактивних ігор та роздавального матеріалу, наприклад —
кінетичним піском, конструктором, магнітної абеткою. Є і третя зона — для
релаксації, де можна провести психоемоційне розвантаження, що дуже
важливо для учнів, які швидко втомлюються, для них важливий відпочинок і
часта зміна діяльності. У зоні релаксації проводиться пальчикова гімнастика,
дихальні вправи в супроводі асистента вчителя, практичного психолога,
вчителя-дефектолога.

 Зручні яскраві дивани, крісла, килим, стіл для піскової терапії, проектор,
фліп-чарти (спеціальні дошки для маркерів, крейди, магнітів), багато
поличок з книгами, іграшками – все для того, аби дитина відпочила,
розслабилася.
 книгами, іграшками – все для того, аби дитина відпочила, розслабилася.

Завдання для студентів (письмово):

1. Запропонуйте облаштування ресурсної кімнати для інклюзивного

закладу середньої освіти з урахуванням нормативно-законодавчих актів щодо
універсального дизайну в освіті – «Інклюзивність будівель і споруд».

Спочатку потрібно визначити, що таке ресурсна кімната і що вона повинна

містити в собі. Ресурсна кімната – це спеціально обладнаний освітній
простір. Спеціально організований освітній процес, спрямований на
гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток дитини, групи дітей
з особливими освітніми потребами.
Приміщення ресурсної кімнати може бути поділено на дві зони: навчально-
пізнавальну та побутово-практичну. У першій зоні може здійснюватись
процес навчання у групах або індивідуально. У другій зоні створюється
простір, який виконує функції кухні та їдальні. Тут діти з особливими
освітніми потребами під наглядом педагогів або з їхньою допомогою
набувають навичок самообслуговування, які допоможуть їм адаптуватись у
соціумі.

Я вважаю, що спеціально організований освітній простір дає змогу

кожній дитині реалізувати своє право на освіту, максимально розкрити
освітній і особистісний потенціал та подолати бар’єри соціалізації.
      Слід пам’ятати, що навчання у ресурсній кімнаті базується на
індивідуальних потребах кожного учня, має на меті залучення, або перехід
дитини до звичайного класу, спрямоване на усунення факторів, що
перешкоджають навчанню у загальноосвітньому класі.
Організація простору в ресурсній кімнаті відбувається завдяки розділенню
його на зони: навчально-пізнавальна та побутово-практична.

Простір побутово-практичної зони обладнується кухнею та їдальнею. У

цій зоні діти здобувають і засвоюють навички самообслуговування, які
допоможуть їм адаптуватися та інтегруватися у суспільство.

До навчально-пізнавальної зони відноситься:

• робоче місце вчителя, індивідуальні місця для навчання (парти),

• місце для групових та індивідуальних занять, сенсорний куток, ігрова

зона.

Індивідуальні місця учнів – навчальні парти, стільці повинні регулюватись

за висотою, висота має бути виставлена індивідуально для кожного учня,
щоб запобігти негативному впливу на опорно-руховий апарат дитини. Для
дітей з порушеннями в роботі опорно-рухового апарату застосовується
вертикалізатор, що дає можливість учню приймати участь в усіх навчально-
виховних процесах класу.

Я б запропонувала місце для групових та індивідуальних занять обладнувати

виключно меблями спеціального призначення, корекційними засобами
навчання і спеціальними тренажерами, а також столом і стільцями для
групової роботи.

Я вважаю, що оскільки технологія зараз розвивається в прискореному

темпі то потрібно якомога краще використовувати цю можливість. Але
потрібно бути реалістичним і дивитися правді в вічі – держава не готова
поглинати найсучасніші технології через брак фінансів.

На мою думку сенсорний куток в ресурсній кімнаті дуже важливий. Він

створюється з метою релаксації і для проведення корекційної роботи
психолога. Зараз дуже популярне використання піскотерапії, обладнання для
мозочкової стимуляції, обладнання для сенсорної стимуляції дозволяє зняти
психоемоційне напруження, розвивати та вдосконалювати сенсорні,
вестибулярні і рухові можливості дітей.

Ігрова зона – це місце для творчості та ігор. Куток для творчості слід
наповнити мольбертами, наборами для творчості, фарбами, розмальовками,
наборами для ліплення, все це слугуватиме чудовим інструментом для
розвитку творчого потенціалу, фантазії, уяви, а також розвантаженню
нервової системи. Місце, де діти гратимуться, обладнується столом, м’якими
пуфами, підлогу можна застелити килимовим покриттям або вкрити м’яким
пазлом-килимком, що дозволить гратись на ньому.

Ігри у молодшому шкільному віці відіграють важливу роль в формування

і розвитку дитини. Обираючи іграшки, я б порекомендувала керуватися
декількома основними критеріями: безпечність, вікова відповідність,
активність. Безпечність – дуже важливий критерій. Іграшки повинні мати
сертифікати якості, повинні бути виготовлені з безпечних гіпоалергенних
матеріалів. Підбір дидактичних та розвиваючих іграшок для ресурсної
кімнати необхідно здійснювати з урахуванням індивідуальних та особливих
освітніх потреб учнів.

Настільні ігри, конструктори, головоломки, мозаїки, шнурівки і соціально-

комунікативні іграшки сприятимуть розвитку дрібної та крупної моторики,
координації рухів, логічного мислення, пам’яті, уважності і інтелектуальних
можливостей учнів. Здобування нових знань, освоєння нових навичок,
формування правильних еталонів найкраще діти засвоюють в ігровій формі.

Основним на мою думку має бути уважність і обачність тих хто облаштовує
такі кімнати. Слід пам’ятати для кого ви це робите і робити з найвищою
якістю, а не на аби щоб було.
2). Підготуйте загальні рекомендації щодо організації просторово-
фізичного інклюзивного освітнього середовища для дітей із порушенням
зору, для дітей із порушенням слуху, для дітей із порушенням опорно-
рухового апарату та для дітей з інтелектуальним порушенням.

1). Обовязковим є створення окремої сенсорної кімнати у навчальному

закладі. Це допоможе створити позитивну психологічну і емоційну
атмосферу, що максимально сприяє психо-корекційній роботі психолога та
педагога.

2). Обовязкове налаштування пандусів, маркування сходинок, встановлення

дзвінків. Обовязкове встановлення ліфтів, занижених бордюрів та сходів з
поручнями.

3). Діти з порушеннями у розвитку, які навчаються за інклюзивною формою

в загальноосвітніх навчальних закладах, можуть зняти фізичне напруження в
кабінетах фізичної реабілітації.

4). Обовязкове встановлення звукових маячків.

5). У закладах освіти туалетні кімнати облаштовано спеціальними

пристосуваннями для дітей з інвалідністю.

6). Індивідуальні місця учнів – навчальні парти, стільці повинні

регулюватись за висотою, висота має бути виставлена індивідуально для
кожного учня, щоб запобігти негативному впливу на опорно-руховий апарат
дитини. Для дітей з порушеннями в роботі опорно-рухового апарату
застосовується вертикалізатор, що дає можливість учню приймати участь в
усіх навчально-виховних процесах класу.

7). Місце для групових та індивідуальних занять обладнується меблями

спеціального призначення, корекційними засобами навчання і спеціальними
тренажерами, а також столом і стільцями для групової роботи.

8). У час високого розвитку комп’ютерних технологій різноманітні гаджети

стали невід'ємною складовою нашого повсякдення. Застосовуючи
мультимедійне та інтерактивне обладнання у роботі з учнями, можна зробити
заняття не тільки яскравим, а й ефективним та продуктивним. Навчальний
процес з використанням інформаційних технологій пожвавлює навчальний
процес, розвиває логіку та мислення, підвищує зацікавленість і мотивацію.

9).Пізнавальний центр діяльності створюється для релаксації, переходу від

навчальної до ігрової ролі, що є важливим у молодшому шкільному віці. Для
організації та наповнення такого простору зручно і практично
використовувати спеціальні стелажі з цікавою літературою, настільними
іграми, пазлами, іграми на логіку і розвиток мислення, мольберти підлогові з
магнітною дошкою.

10). Художньо-творчий центр діяльності доцільно наповнити настільними

або настінними мольбертами та магнітними дошками, наборами для
творчості, водяними розмальовками, наборами для моделювання і
гравірування. Усі ці засоби знімають психоемоційне навантаження після
навчального процесу і мають арт-терапевтичний ефект.

3). Розгляньте особливості застосування універсального дизайну у сфері

освіти. Узагальнення подайте у вигляді таблиці.

Універсальний Універсальний дизайн: навчання

дизайн:середовище
Засоби доступу/залучення  Засоби доступу/залучення
інформація в доступних
 відсутність сходів до будівлі;
форматах;
 вхід з розсувними дверима в
 навчальні матеріали, які
супермаркетах, аеропортах та
враховують можливості різних
ін.;
осіб з обмеженими
 поручні різних рівнів у
функціональними можливостями
транспорті, в громадських
 титрування або переклад на
приміщеннях;
жестову мову та ін.
 розташування банкоматів на
 при видаленні файлу з
висоті, доступній для кожної
комп’ютера програма уточнює, чи
людини;
дійсно користувач хоче це
 підсвічування сходів в місцях
зробити;
громадського користування
 різні види піктограм;
(кінотеатрах);
 проста та зрозуміла інструкція
 тротуарна плитка зі
щодо користування приладом;
спеціальною тактильною
 чіткі та інтуїтивно зрозумілі
поверхнею на перехресті;
кнопки управління на
 тактильна лінія яскравого
виробництві, в готелях, в
жовтого кольору, щоб людина
побутових товарах тощо;
не оступилася в метро;
 контрастні кольори стін та
 неслизька підлога, що мінімізує
підлоги в приміщенні;
ризик посковзнутися і впасти;
 рухомий рядок на екрані
 кольорове маркування на
телевізора;
 дверях (на скляних дверях),  інформація на веб-сайтах,
багато людей не помічають викладена у доступних форматах
скляні двері, а також (текстовий, відео-, аудіоформат);
використання дверей  доступна для сприйняття
контрастного кольору у інформація на інформаційних
порівнянні з стінами допомагає табло, в оголошеннях, на
зорієнтуватися та ін. рекламних щитах.

Переваги Переваги. Ззабезпечує філософську

основу для розробки широкого
все це дозволяє дітям з
спектру навчальних продуктів та
особливими потребами без
довкілля з урахуванням потреб усіх
особливих труднощів жити в
учнів та вихованців із самого
нашому світі серед всіх інших
початку. Це стосується не тільки
людей і користуватися всіма
аспектів навчання: програми,
можливими засобами. вільно
навчального плану, оцінювання
пересуватися по вулицях в
знань, викладання, шкільного
супермаркетах підніматися на
дизайну, бібліотеки, спортивних
поверхи і багато іншого. тим
майданчиків, гуртожитків, веб-
самим вони не відчувають себе
сайтів, інструкцій, але й шляхів
відірваними від суспільства.
реформування публічного
управління освітою осіб з
порушеннями в розвитку.
Труднощі Труднощі. Тут також можуть
виникнути проблеми з
Єдині труднощі які можуть
фінансуванням. Іншою проблемою
з’явитися - це проблеми з
може бути труднощі в роботі з
фінансуванням в питаннях
такими дітьми, низька
установки необхідних умов для
стресостійкість вчителя.
таких дітей. і від частини
проблеми зі сприйняттям таких
людей, адже деякі люди не
сприймаю проблеми таких дітей і
негативно відносяться.