Побудова теорії першого порядку. Алфавіт, терм, формула.

Аксіоми (власні, логічні). Формальна арифметика

Формальна арифметика

Серед формалізованих теорій першого порядку особлива роль

належить формальній арифметиці. Основним предметом вивчення в
арифметиці є натуральні числа. Вони виникли як засіб підрахунку предметів і
тисячоліттями використовувалися в практичній діяльності людини. Але тільки
в кінці минулого століття було дано аксіоматичну побудову системи
натуральних чисел. Відповідну аксіоматику запропонував італійський
математик Пеано. Тому цю аксіоматику зараз називають системою аксіом
Пеано.

Відправляючись від аксіоматичної побудови натуральних чисел

можна побудувати на аксіоматичній основі теорію цілих, раціональних,
дійсних і комплексних чисел. Вивчення цих питань є основними в курсі
«числові числення. Тут же важливо зрозуміти, що формалізація арифметики
відкриваю дорогу для формалізації теорії всіх числових систем, без чого
неможливе обґрунтування.

Буде розглянуто спочатку означення системи натуральних чисел на

базі аксіом Пеано, які потім кладуться в основу формальної аксіоматичної
теорії арифметики натуральних чисел.

Означення 12. Система , де N – непорожня множина,

- символи унарної алгебраїчної операції, +, - символи бінарних

алгебраїчних операцій, називається системою натуральних чисел, якщо

виконуються аксіоми:

1. ;

2. ;
 3. ( Аксіома індукції). Якщо будь – яка підмножина М множини N має
властивості: а) b). то M = N;

4. ;

5. ;

6. ;

7. .

Сформулюємо тепер деяку теорію S першого порядку, система аксіом

якої одержана шляхом формалізації аксіом Пеано.

Алфавіт теорії має зчисленну множину символів предметних змінних

один символ предметної константи , три функціональні
символи , один предикатний символ , логічні символи

та символи розділових знаків ( , ), , .

Спеціально для мови цієї теорії зручно ввести звичайні позначення.

Замість будемо писати ; замість ; замість ; замість
; замість .

Власні аксіоми теорії S

s1. ;

s2. ;

s3. ;

s4. ;

s5. ;

s6. ;

s7. ;
2
 s8. ;

s9. (Схема індукції)

де - довільна формула теорії S.

Зауважимо, що аксіоми s1 - s8 є конкретними формулами, а s9 є

схемою аксіом, яка породжує нескінчену множину аксіом. При цьому ця схема
має відмінність від аксіоми індукції. Річ у тому, що аксіома індукції інтуїтивно
передбачає, що М – будь – яка підмножина з N, а їх всього незчисленна
множина. В той же час за схемою індукції s9 будемо мати справу лише із
зчисленною множиною формул теорії S. Це випливає з означення
формули та з того, що алфавіт теорії S має лише зчисленну множину символів.

Правила виводу в теорії S ті ж , що і в численні предикатів. До них

можна додавати правило індукції

яке одержується із схеми аксіоми s9 за правилом МР.

Розглянемо деякі питання метатеорії формальної арифметики. На

перший план тут постають питання несуперечності і повноти. Відповіді на ці
питання були одержані визначним австрійським математиком і логіком
К. Геделем в тридцяті роки ХХ століття.

Метатеорема 7. (Перша теорема Геделя про неповноту формальної

арифметики). Якщо теорія S несуперечна, то існує така замкнута формула
цієї теорії, що обидві формули і не є теоремами теорії S.

Ця теорема наводить на думку, що теорія S тому не повна, що вибрана

для неї система аксіом виявилась дуже слабкою і якщо її підсилити новими
аксіомами, то одержана таким чином теорія могла б виявитись повною.
3
Насправді це не так. В цьому полягає сила теореми Геделя. Якщо до аксіом
теорії S додати невивідну формулу (наприклад, формулу ), то в новій більш
сильній теорії знайдеться формула ,що ні , ні не будуть теоремами
теорії .Виходячи з першої теореми про неповноту Гедель отримав другу
теорему про неповноту.

Метатеорема 8. (Друга теорема Геделя про неповноту формальної

арифметики). Якщо теорія несуперечна, то не існує доведення її
несуперечності засобами самої теорії .

Зазначимо, що теореми Геделя зберігають принципову обмеженість

методу формалізації: у формальній теорії не можна повністю виразити всі
поняття і принципи математики. З теорем Геделя випливає недостатність так
званих фінітних методів Гілберта для обґрунтування математики. Подібні нові,
але досить надійні для обґрунтування математики методи.

З використанням ідей і методів, які не виражаються в межах теорії , було

одержано доведення суперечності формальної арифметики різними
математиками.

Означення
Система (N, ’,+,*,1), де N – непорожня множина; 1є N, ’ – унарна операція
(слідування за), + - бінарна операція додавання; * - бінарна операція, назив.
системою натур. чисел, якщо виконуються наступні аксіоми:
1)∀х: х´≠1;

2)∀х,у: х´= у´⇒х=у;

3)Аксіома індукції : якщо довільна підмножина М множини N має наступні

Для кращого розуміння введемо позначення символів:

а=1, f11(t)=t´, f22(t1, t2)= t1+ t2, f32(t1, t2)= t1* t2, P12(t1, t2)= t1= t2

Тоді власні аксіоми теорії Т1 будуть:

∀х1, ∀х2, ∀х3:(( х1= х2) ⇒( х1= х3) ⇒( х2= х3))

∀х1, ∀х2: (( х1= х2) ⇒( х´1= х´2))

∀х1: х´1≠1
4
∀х1, ∀х2: (( х´1= х