МИСТЕЦТВО

ВІДРОДЖЕННЯ
Виконали: студентки 2 курсу ПЛ
Біднина Анастасія та Воронова Ольга
 ВІДРОДЖЕННЯ, АБО РЕНЕСАНС
– це назва як окремого
художнього стилю, так і
культурно-історичної
ВИЗНАЧЕННЯ

епохи, де органічно
поєднані сфери
суспільного та духовного
життя: політика, релігія,
філософія, наука,
мистецтво.

 Зростання інтересу до античної культури;

Поширення ідей гуманізму;
ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ

Інтерес до людини і природи;

Критика церкви і феодалів;
Розвиток освіти, поширення нових знань;
Реалізм – бачення світу таким, який він є.
 Сучасні дослідники виділяють п'ять періодів доби Відродження:

2-а половина XIII 1410/1425 рр. XV кінець XV — перші середина XVI — 90-
ст. — XIV ст. ст. — кінець XV ст. 20 років XVI ст ті роки XVI ст

Протовідродження Раннє Високе Пізнє

(Передвідродження)
Відродження Відродження Відродження

Пізнє Відродження співіснувало з маньєризмом, тоді

виникло палладіанство в архітектурі.
І останнім періодом було північне Відродження — XVI
століття, співіснування з північним і італійським
маньєризмом.
РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ
У тісному зв'язку з економічними потребами розвиваються в XIV—XVI ст.
наука і техніка. Народжується наука в сучасному розумінні — наука як
новий спосіб пізнання світу.
З розвитком торгівлі удосконалюється кораблебудування і морська
справа. Використання компаса робить можливим тривалі плавання.
Удосконалюються карти.
Поява артилерії викликала зміни у військовій справі, вимагала складних
математичних розрахунків, змінила систему містобудування.
Поступово нерозчленованість, характерна для стародавніх часів, починає
змінюватися виділенням окремих галузей знань.
Великі зміни відбуваються в медицині.
 Протягом 15 століття кілька відомих голландських
живописців вдосконалили спосіб створення олійного
живопису. У період Відродження італійські художники
використовували нові голландські техніки для
вдосконалення своїх картин.
Це явище позначилося на якості та тривалості художніх
творів, а також внесло суттєві зміни в живопис у
світовому масштабі.
Крім того, Ренесанс відбувся значною мірою завдяки
наявності блискучих італійських персонажів. Багато з
них стали вважатися найкращими за всі часи з точки
зору впливу, такі як П'єро делла Франческа та
Донателло.
Присутність цих художників значно покращила якість
мистецтва в цілому, оскільки ще менш відомі
ПОКРАЩЕНИЙ ЖИВОПИС художники були натхненні появою нових технік для
вдосконалення власних творінь.
Ренесанс посилився завдяки новій
спроможності регіонів торгувати
власними природними цінностями.
Іншими словами, кожен регіон розробив
систему експортної торгівлі, яка
спричинила значне збільшення його
багатства.
Крім того, Флоренція на той час стала
дуже важливим культурним центром
завдяки відкриттю банку Медічі, який
неймовірно збільшив багатство міста та КОМЕРЦІЙНИЙ РЕНЕСАНС
відкрив незліченні двері для італійських
художників.
ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ
Окрім священних зображень, у багатьох роботах художників епохи Відродження
були такі теми, як шлюб, народження чи повсякденне сімейне життя.
Середній клас Італії прагнув наслідувати аристократії для підвищення соціального
статусу, і одним із способів було придбання мистецтва для своїх будинків.
Незважаючи на те, що архітектурні роботи та скульптури були тісно пов'язані з
давньогрецькою та римською культурою, живопис епохи Відродження мав ряд
особливих характеристик, які робили його унікальним.
Одним із них є пропорція як головний інструмент мистецтва. Раніше звичайно було
ігнорувати реальні пропорції людей під час складання картини, оскільки іншим
аспектам надавали більшої актуальності. Однак це змінилося із включенням
гуманізму у філософію художників.
Техніка перспективи також супроводжувалася ракурсом. Ця техніка полягає в тому,
щоб намалювати предмет набагато ближче до того, що він є насправді, щоб
змінити зоровий фокус того, хто оцінює роботу.
Да Вінчі був першим італійським художником, який придумав цей термін, відомий
сьогодні як сфумато. Ця техніка була застосована для надання тривимірної
перспективи живопису епохи Відродження. Це було досягнуто шляхом тонкого
переходу кольору між краями кожного об’єкта та фоновим пейзажем.
Останньою символічною технікою епохи Відродження був світлотінь, який
поєднував сильні світлі тони з низькими світловими тонами, щоб створити
тривимірну перспективу, подібно до сфумато.
ЛІТЕРАТУРА. ПРЕДСТАВНИКИ
перший відомий автор епохи
Відродження - Данте Аліг'єрі
«Батько італійської літератури».
Першим став писати літературні твори
народною (італійською) мовою, а не
латиною.
Найвідоміший твір - "Божественна
комедія" - вважається шедевром світової
літератури
Твір є цілою енциклопедією знань
середньовіччя, стоїть на вершині
італійської поезії. Подорож поета трьома
світами, що описана в «Комедії» — це
символічний шлях людства в його
прагненні до істини.
 збирав і переписував рідкі книги
одним з перших звернув увагу суспільства на
жалюгідний стан наук у монастирях, які вважалися
їх хранителями.
перший структурує жанр новели
написав першу психологічну художню повість
писав народною мовою
найвідоміший твір - "Декамерон" - збірка 100
повістей. Розповіді бере з сучасних для поета
подій
Усі оповідання дихають життєвою правдою й
строкатістю життя. Боккаччо використовував цілий
набір схем і прийомів, зобразив людей усіх статей,
будь-якого віку й характеру, пригоди
найрізноманітніші, починаючи від найвеселіших і
Джованні Бокаччо найкумедніших й закінчуючи найтрагічнішими й
найзворушливішими.
 Нідерланди Еразм Ротердамський
голландський теолог та мислитель епохи
пізнього Відродження.
його твори — взірець чистої класичної
(латинської) мови.
Працею життя Еразма було видання
класичного тексту Біблії грецькою мовою
найвідоміший твір - "Похвала глупоті"
сама собі з універської кафедри промовляє
дурість, вона дуже багато цитує, відсилає
нас до відомих праць, майже переконує

ЯК БУДЕМО ВИВЧАТИ ІСТОРІЮ

нас, що якщо б не вона то світу б не
було і люди були б нещасні, не існувало
б соціуму
 Відродження в Німеччині
Автор публіцистичних і
поетичних творів
найвідоміший твір - «Корабель
дурнів» у ній автор виступає на
захист народу, викриває
зрадництво й самоуправство
князів, лицарський розбій,
розпусту духівництва, владу
«пана Пфеніґа».
Себастіан Брант
 Музика
італійський композитор і органіст пізнього
Ренесансу
став першим всесвітньо відомим
представником венеціанської школи
композиторів, і вплинув на поширення
венеціанського стилю в Італії і Німеччині
Його творчість охоплює 130 мотетів, 7
мес, псалми, 190 мадригалів, хори для
трагедії Софокла «Цар Едіп», а також
низку інструментальних творів — 50
органних канцон, ричеркарів, прелюдій,
токат, 3 органні меси, твори для
духових.. Андреа Габрієлі
Дякуємо за увагу