Асоціативний портрет до картини Золота осінь (картина Левітана)

Осінь – чудова пора, яка вражає до глибини душі. У ній є щось чарівне та загадкове, що можна
зрозуміти лише полюбивши її. Восени можна завжди милуватися. Найкрасивіша і мальовнича
пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як вона любить обсипати все золотом.
Ось приходиш у березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість
листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть відразу
дзвеніти. Багато поетів захоплювалися восени. Вони знаходили в ній унікальні моменти, які давали
їм натхнення та шанс виразити себе. Три осінні місяці зовсім не схожі один на одного. Вересень –
теплий та красивий, жовтень – прохолодний та дощовий, а листопад – морозний та холодний. Але
вони несуть нам щось нове. Мені подобається кожен із них по-своєму. Саме осінь дарує нам
бабине літо та проливні грози, перші морози та останню теплоту. Кінець осені приходить у
листопаді. На землю летять перші сніжинки, а повітря стає морозним та холодним. Уся природа
зустрічає зиму. З сумом я згадуватиму павутинки бабиного літа, букет з пожовклого листя та осінні
свята в школі. Але осінь приходить щороку. Знову дарує нам свою пишність та красу. І всі люди з
нетерпінням чекають на цю пору врожаїв та веселощів.