398 Післявоєнне відновлення п розвиток України (1945 - початок 1955 р.

ПІСЛЯВОЄННЕ ВІДНОВЛЕННЯ П РОЗВИТОК УКРАЇНИ (1945 — початок 1953 р.)

Суспільно-політичний розвиток УРСР

Адміністративно-територіальні зміни УРСР
Таблиця 355
Договори з Польщею
9 вересня Люблінська угода, згідно з якою:
1944 р. • Польща визнає територіальні зміни за пактом Молотова-Ріббентропа (1939);
• частина українських земель (Холмщина, Лемківщина, Надсяння, частина Підляшшя) з на­
селенням майже 800 тис. українців передається Польщі
16 серпня Д оговір про радянсько-польський кордон: кордон встановлений по «лін ії Керзона» з відхилен­
1945 р. ням на схід (на користь Польщі) на 5-8 км, а в окремих районах — на 17-30 км
1951 р. Обмін прикордонними ділянками між Польщею та УРСР:
• до Львівської області відійшли землі в районі м. Кристинополя (нині Червоноград);
• до Польщі — Устрицький район Дрогобицького району
Договори з Чехословаччиною
12 грудня Договір про дружбу, взаємодопомогу й післявоєнне співробітництво між СРСР та емігрантським
1943 р. урядом Е. Бенеша підтверджував належність Карпатської України до Чехословаччини
26 листо­ З’їзд Народних комітетів Закарпаття в м. Мукачеві, що проходив під контролем радянської
пада воєнної адміністрації, ухвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Радян­
1944 р. ською Україною
29 червня Договір між ЧСР і СРСР, який юридично закріпив рішення з’їзду в Мукачеві
1945 р.
22 січня Указ Президії Верховної Ради СРСР про створення у складі УРСР Закарпатської області
1946 р.

1
Договір із Румунією
10 лютого Згідно з радянсько-румунським договором закріплені кордони, встановлені в 1940 р.: до УРСР
1947 р. відійшли Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина
Результати
• Остаточне встановлення та юридичне закріплення кордонів республіки.
• Збільшення території УРСР на 110 км2.
• Демографічні зміни у складі населення.
• Об’єднання основної частини українських земель в кордонах однієї держави ________________

Зовнішньополітична діяльність УРСР

Таблиця 356
Мета СРСР • Представити приєднання західних областей України й Білорусі як возз’ єднання етнічних
територій.
• Збільшити кількість своїх прибічників у майбутній ООН
Дата Подія
1944 р. Створення Народного комісаріату закордонних справ УРСР на чолі з Д . Мануїльським
1945 р. УРСР є однією з 47 країн-ініціаторів ООН так само, як Білорусія та СРСР. Українська де­
легація бере участь у розробці статуту ООН
1945 р. УРСР стає членом ЮНЕСКО — постійної комісії ООН із питань освіти, науки й культури
1946 р. УРСР стає членом Економічної й Соціальної Рад ООН
29 червня — Участь представників УРСР у Паризькій мирній конференції
15 жовтня
1946 р.
1947 р. Делегація УРСР поставила підпис під мирними договорами з Італією, Румунією, Угорщиною,
Болгарією, Фінляндією

399
400 Післявоєнне відновлення й розвиток України (1945 - початок 1953 р.)

Закінчення таблиці 356

1948 р. Участь делегації УРСР у роботі Дунайської конференції з питань режиму торгового судно­
плавства на Дунаї
1948-1949 рр. УРСР — непостійний член Ради Безпеки 00Н
Результати • Україна вийшла на міжнародну арену, чим підвищила свій авторитет.
й наслідки • УРСР проводила зовнішню політику в руслі вказівок союзного центру, не мала права на
самостійне укладання міжнародних договорів, обмін посольствами тощо

Суспільно-політичне життя в УРСР

Таблиця 357
Державні • 1949 р. — затверджено Державний герб та Державний прапор УРСР (верхні 2/3 полотна —
символи червоні, нижня смуга блакитного кольору; у верхньому лівому кутку — зірка, під нею —
серп і молот).
• 1950 р. — затверджено Державний гімн УРСР
Секретарі • М . Хрущов (1943-1946 рр. та 1948-1949 рр.);
ЦК КП(б)У • Л. Каганович (1947 р.);
• А . Мельников (1950-1953 рр.)
Визначальні • Відновлення режиму одноосібної влади Й. Сталіна.
риси • 1946 р. — Раду Народних Комісарів перейменовано на Раду Міністрів УРСР.
• 1947 р. — вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад.
• Скасовані органи управління воєнного часу.
• Репресії проти остарбайтерів та військовополонених.
• Обмін населенням із Польщею: до Польщі виселено майже мільйон поляків, до України
переїхали 520 тис. українців.
• Зростання чисельності членів компартії

Схема 16

Основні заходи й проблеми відбудови (1944-1955 рр.)

Таблиця 358
Галузь Характеристика Результати
• Реалізація довоєнної моделі розвитку — продовження індустрія- • Відбудова більшості шахт,
лізації. доменних печей, електро-
А • Пріоритет важкої промисловості та енергетики (близько 85 % ка- станцій, металургійних за-
£
О водів.
піталовкладень).
<0 • Гальмування легкої та харчової промисловості. • Створення нових підпри-
о
ч • Посилення диспропорції в розвитку: пріоритет воєнно-промисло- ємств.
о
а • 1950 р. — вихід на рівень
* вого комплексу.
о • Повільне впровадження досягнень науково-технічного прогре- виробництва 1940 р.
а.
15 су: старі технології, висока енерго- та матеріалоємність виробів • Почалося відставання в роз-
тощо. витку від Заходу та Японії
• Нестача кваліфікованої робочої сили

401
 Післявоєнне відновлення ґі розвнтон Украінп (1945 - початок 1955 р.)

Закінчення таблиці 358

• Відновлення колгоспного устрою. • Голод 1946-1947 рр.
• Скорочення посівних площ, поголів’я худоби, майже повна від- • Валовий збір зерна в 1950 р.
V
¥ А.
о 6 сутність техніки. склав 85 % врожаю 1940 р.
3 в 1 • Катастрофічно обмежені капіталовкладення — 7 %.
“ О ^ • Збільшення планів хлібозаготівель.
О
^ 9
N
• Збільшення податків на присадибні ділянки, плодові дерева, го-
родні культури
• Значні міграції: повернення демобілізованих червоноармійців, • Фінансування відбудови за
в остарбайтерів, евакуйованих; депортація населення. рахунок заощаджень гро-
а,
•9, • Скорочення кількості національних меншин (євреїв, поляків, мадян.
о німців), збільшення чисельності росіян. • Суттєве зниження життєво-
в • Проблема дитячої безпритульності та злочинності.
Зі го рівня людей порівняно 3
• Нестача житла та товарів щоденного вжитку, важкі побутові умови. довоєнним часом.
в
*І4 • Грошова реформа 1947 р. пограбувала заощадження населення за • Закріплення рабського ста-
О рахунок непропорційного обміну старих грошей на нові. новища селянства
о • Скасування карткової системи.
с ’ • Відсутність паспортів у колгоспників.
&3 • Мізерна оплата праці та відсутність пенсійного забезпечення кол-
госпників

Голод 1946-1947 рр.

Таблиця 359
Причини голоду Руйнівні наслідки війни.
• Форсоване збільшення посівних площ та обсягів хлібозаготівель.
Посуха 1946 р., урожайність зернових — 2-3 ц/га.

Причини голоду • Відбудова промисловості за рахунок сільського господарства.

• Експорт зерна, надання «братньої допомоги» іншим державам
Заходи влади • Репресивні заходи влади щодо керівництва колгоспів.
• Невизнання факту голоду радянським керівництвом.
• Відновлення чинності «Закону про п’ять колосків».
• Вилучення насіннєвого фонду.
• Масовий забій худоби
Результати • Голодом охоплено східні й південні області України.
й наслідки • Людські втрати — 1 млн чол., понад 1 млн хворих на дистрофію.
• Значні втрати тваринництва.
• Ускладнення процесу відбудови, невиконання п’ятирічного плану.
• Занепад морального духу населення

Повоєнна радянізація західних областей України

Таблиця 360
Галузь Основні заходи
Промисло­ • Відбудова, реконструкція та вдосконалення традиційних галузей — нафтогазової та лісоза­
вість та готівельної.
управлін­ • Розвиток нових галузей — машинобудівельної, металообробної, приладобудівної тощо.
ня • Великі капіталовкладення та швидкі темпи розвитку важкої промисловості.
• Повільний розвиток харчової та легкої промисловості.
• Націоналізація промисловості та транспорту.
• На роботу до Західної України направлено понад 80 тис. спеціалістів зі Східної України та Росії
Сільське • Загальна колективізація.
господар­ • Організація політвідділів МТС.
ство • Застосування примусових методів — шантаж, залякування

403
404 Післявоєнне відновлення й розвптон України (1945 - початок 1955 р.)

Закінчення таблиці 360

«Куль­ • Ліквідація неписьменності.
турна • Створення широкої мережі освітніх закладів різних рівнів.
револю­ • Уведення безкоштовної освіти.
ція» • Безкоштовне медичне обслуговування.
• Розбудова культурно-освітніх установ.
• Посилення процесу русифікації.
• Насадження комуністичної ідеології
Церковна • 1946 р. — Львівський неканонічний собор за відсутності митрополита Української греко-
політика католицької церкви Й. Сліпого скасував Берестейську церковну унію 1596 р., оголосив
возз’єднання УГК Ц із Російською православною церквою.
• УГКЦ пішла в підпілля («церква в катакомбах»).
• Репресії стосовно священиків, які не приєдналися до нової церкви, митрополита Й. Сліпого
ув’язнено
Репресив­ • Розгортання боротьби з’єднань НКВС з У П А та оунівським підпіллям.
на полі­ • Провокації НКВС: бійці, перевдягнені у форму УП А, влаштовували криваві розправи над
тика українцями.
• Масові депортації українців: лише в 1944-1945 рр. у східні райони СРСР відправлено 200 тис.
членів сімей оунівців

Збройна боротьба ОУН та УПА з радянською владою в повоєнні роки

_____________________ Таблиця 361
Особли­ • 1944—1946 рр. — встановлення контролю У П А над значними територіями Західної України.
вості • Рейди-прориви до Австрії та Західної Німеччини.
Особли­ • Розділення У П А на невеликі бойові групи, ускладнення координації їхніх дій.
вості • Значні особові втрати внаслідок об’єднання сил радянських військ Держбезпеки, прикордонників

Методи боротьби у Західній Україні

Таблиця 362
ОУН, У П А Радянська влада

• Напади на частини НКВС і військові підрозділи,
терористичні акти проти радянських і партійних
діячів.
• Убивства місцевих активістів, які перейшли на бік
радянської влади.
• Масовий терор проти вчителів, лікарів, інженерів,
працівників культури, направлених на роботу зі
сходу.
• Провокації з перевдяганням у форму НКВС (зну­
щання з місцевого населення).
• Активна антирадянська пропаганда
• Воєнні дії проти формувань ОУН, У П А регуляр­
них частин армії та НКВС.
• Масові депортації населення з районів розташу­
вання баз УП А.
• Депортації як окремих сімей, так і цілих сіл, що
були пов’язані з УП А.
• Провокації спецгруп НКВС із перевдяганням
у форму У П А (пограбування жителів, знущання
з місцевого населення, вбивства)

Завершення боротьби у Західній Україні

Таблиця 363
• 1950 р. — загибель Р. Шухевича; командиром У П А стає В. Кук.
• Колективізація, репресії, радянська пропаганда унеможливлювали підтримку місцевого населення й три­
валий опір; він згас до середини 50-х років.
• Окремі боївки продовжували боротьбу до початку 60-х років X X ст.
• У 1945-1949 рр., 1956 р. оголошувалася амністія членам УП А та оунівського підпілля.
• 170 тис. членів ОУН та У П А були засуджені й відправлені до ГУТАБу, де стали організаторами повстань
і бунтів

405
406 Післявоєнне відновлення п розвиток України (1945 — початок 1953 р.)

Операція «Віспа»
Таблиця 364
Суть Насильницька депортація українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі

Дата 28 квітня — 28 серпня 1947 р.

Мета • Полонізація українців, які не бажали виїхати до УРСР, перетворення Польщі на мононаці­
ональну державу.
• Заселення західних і північних територій, переданих Німеччиною Польщі за рішенням Пот ­
сдамської конференції.
• Позбавлення У П А підтримки українського населення

Результат • Виселення із Закерзоння 140 тис. українців.

• Полонізація Закерзоння.
• Припинення бойових дій У П А на Закерзонні

Українська культура в 1944-1953 рр.

Схема 17
Загальна характеристика розвитку культури в 1944—1953 рр.

Відновлення роботи освітніх, «Культурна революція» в За Посилення ідеологічного тис­

наукових, культурно-мисте­ хідній Україні ку, «ждановщина*
цьких закладів

Розвиток освіти та науки

Позитивні тенденції
• Відновлення зруйнованих та будівництво
нових шкіл, переважно силами населення.
• Створення мережі вечірніх та професійних за­
очних шкіл, навчальних курсів для дорослих.
• 1953 р. — введення обов’язкової семирічної
освіти.
• Створення Фонду всеобучу для матеріальної
підтримки найбідніших учнів.
• Відновлення системи вищої освіти, збіль­
шення чисельності студентства
• Відновлення роботи науково-дослідних
установ.
• Зміцнення матеріально-технічної бази, на­
укового потенціалу.
• Провідна наукова установа — Академія
наук УРСР на чолі з О. Палладіним.
• 1946 р. — запуск першого в республіці
атомного реактора.
• 1948-1951 рр. — створення під керівни­
цтвом С. Лебедєва першої в Європі малої
електронно-обчислювальної машини.
Таблиця 365
Негативні тенденції
Освіта
• Нестача підручників, зошитів, навчального обладнання.
• Брак пристосованих для навчання приміщень, кваліфі­
кованих учителів.
• Заідеологізованість освіти.
• Скорочення українських та національних (польських,
угорських, румунських тощо) шкіл.
• Русифікація освіти, особливо вищої
Наука
• Запровадження досягнень науки й техніки переважно
в галузях воєнного виробництва.
• Тотальний ідеологічний контроль над суспільними на­
уками.
• У рамках боротьби з космополітизмом закрито Кабінет
єврейської історії А Н УРСР, його співробітники заареш­
товані.
• « Лисенківщина» — засилля в науці посередностей, аван­
тюристів. Назва походить від прізвища президента Всесо­
юзної академії сільськогосподарських наук Т. Лисенка,
який свої теорії аргументував не науковими доказами,

407
 408 Післявоєнне відновлення п розвнтон України (1945 - початок 1955 р.)

Закінчення таблиці 365

• Впровадження нової автоматичної техноло­
гії зварювання під флюсом.
• 1956 р. — генеральним конструктором бу­
дівництва космічних кораблів у СРСР став
житомирянин С. Корольов
а ідеологічними штампами про виховання нової люди­
ни — будівника комунізму.
Заборона генетики та кібернетики, переслідування вчених.
Російські вчені проголошувалися першовідкривачами біль­
шості фундаментальних фізичних законів та винаходів

«Ждановщпна»
Таблиця 366
Визначення « Ждановщина» — ідеологічна компанія в СРСР у 1946-1949 рр., названа за прізвищем се­
поняття кретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології А . Жданова
Мета • Створення образів внутрішнього й зовнішнього ворогів.
• Посилення ідеологічного контролю над творчими процесами в галузі культури.
• Придушення національно-визвольного руху
Основні • Боротьба з «буржуазним націоналізмом».
напрямки • Боротьба з «безродним космополітизмом» та «низькопоклонством перед Заходом*.
• «Лисенківщина»
Наслідки • Гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в країні.
• Придушення патріотичного піднесення та паростків відродження української культури
після війни.
• Обмеження свободи творчості.
• Перетворення літературної критики на засіб утримання митців у рамках офіційної ідеології.
• Посилення ізоляції радянського суспільства від надбань західної культури.
• Фізичне знищення частини інтелігенції.
• Розпалювання антисемітизму, відновлення образу «внутрішнього ворога*.
• Ідеологічне обґрунтування «холодної війни*

Мистецьке життя в Україні у другій половині 4 0 -х — на початку 5 0 -х років

Таблиця 367
Галузь Визначальні риси розвитку
Літера­ • Постанови ЦК КП (б)У з нищівною критикою ряду письменників та літературних критиків:
тура — «П р о журнал „Вітчизна” » ;
— «П р о журнал сатири і гумору „Перець” » ;
— «П р о перекручення і помилки у висвітленні української літератури в „Нарисі історїі
української літератури” » тощо.
• Боротьба з «українським буржуазним націоналізмом* під керівництвом Л. Кагановича. Її
жертви — А . Малишко, П. Панч, М . Рильський, Ю. Яновський, Остап Вишня, В. Сосюра
тощо. Вірш В. Сосюри «Лю біт ь Україну» оголошено «ідейно порочним твором*.
• Боротьба проти «безідейності, безпринципності, формалізму, космополітизму й низькопо­
клонства перед гнилим Заходом*.
Активна творчість українських письменників: трилогія О. Гончара «Прапороносці*, роман
М . Стельмаха «На нашій землі*, «Київські оповідання* Ю. Яновського, гумористичні оповіда­
ння Остапа Вишні тощо
Мистец­ • Домінування воєнної тематики.
тво • Творчість Б. Гмирі, С. Козака, Н. Ужвій, Г. Юри тощо.
• Вимога влади оспівувати соціалістичне будівництво, провідну роль Й. Сталіна та комуністич­
ної партії.
• Видання постанови «П р о репертуар драматичних і інших театрів України», згідно з якою
обов’язковою стає перевага в репертуарах спектаклів на сучасні теми.
• Переслідування композиторів Б. Лятошинського, М . Колесси, М . Вериківського, К. Даньке-
вича.
• Основна продукція кінематографа — революційно-патріотичні фільми.
• Діяльність художників М . Глущенка, М . Дерегуса, О. Шовкуненка тощо

409