Professional Documents
Culture Documents
Розділ 2: Маси
Розділ 2: Маси
📌
прагненням й досягненням людей.
Формування маси через виникнення масових настроїв відбувається в
результаті впливу якогось джерела зараження, прикладу для
📌
наслідування.
Маса - це не десь там, а ось тут, де «я». Безперечно, вона складається
з конкретних людей, але в тім-то й річ, що кожна людина, ставши членом
маси, масовою людиною, втрачає свою конкретність і перетворюється в
час точку єдиного соціально-психологічного організму - маси.
📌
2.1.1. Визначення мас.
Маса - це ситуативно виникла, ймовірнісна за своєю природою,
гетерогенна за складом, неструктурована, неорганізована та
ірраціональна за формами функціонування психологічна єдність людей,
яка формується щоразу як новий соціальний суб‘єкт під впливом
масового настрою, що виникає в результаті конфлікту між прагненнями й
досягненнями людей, та певним чином поводить себе в рамках своєї,
масової свідомості.
📌
2.1.2. Види мас.
Види мас:
● великі і малі
● стійкі (постійно функціонують) і нестійкі (імпульсні)
● згруповані і незгруповані, упорядковані і неупорядковані в просторі
● контактні і неконтактні (дисперсні, розсіяні)
● спонтанні (стихійно виниклі) і спеціально організовані
● соціально однорідні і неоднорідні
📌 Різновиди мас:
● натовп
● зібрана публіка (від глядачів у театрі до учасників мітингів, що
мають спільні установки, орієнтації під впливом одного й того
самого предмета сприймання в один і той самий момент, готові до
дії)
● незібрана публіка (електоральні маси, аудиторія ЗМІ, прихильники
кумирів культури, являє собою поляризовану масу, тобто більшість
людей, що мають спільне у мисленні, інтереси яких викликані
однаковими стимулами, живуть не одне з одним, а одне біля
одного)
📌
2.1.3. Стихійні і штучні маси
Стихійна маса - маса природна, неорганізована, яка виникає сама
собою. Члени такої маси самі себе обтяжують правилами, принципами,
стереотипами, звичаями, традиціями, вони самі пишуть свою історію, яка
й керує ними та їхніми нащадками через процеси наслідування,
зараження й передачі досвіду.
📌
2.1.4. Ознаки маси.
Загальні найважливіші ознаки маси, що зустрічаються в науковій
літературі та випливають із досвіду:
● аморфність, яка йде від нездатності до самостійного, системного,
організованого (на відміну від соціальних груп) утворення у
порівнянні з організованістю кожного, хто складає масу, коли він
існує окремо. Це створює враження, що маса є статична,
нерухлива і вичікує зовнішнього впливу для підтримки існування з
боку вожаків, ЗМК тощо;
● гетерогенність, неоднорідність;
● нестабільність через внутрішню рухливість і динамічність під
впливом зовнішніх чинників;
📌
2.1.5. Фази існування маси.
Маса не є спільнотою, яка раптом з’являється й раптом зникає. Вона
має свій онтогенез, тобто природу народження і смерті. З цієї точки зору
виділимо три фази існування маси:
1. фаза зародження, пов’язана з виникненням масового настрою
серед людей;
2. фаза гуртування масових індивідів, заражених масовим настроєм, і
формування суспільної думки, масової свідомості;
3. активна фаза, фаза масової поведінки, що регулюється масовою
свідомістю.
📌
2.1.6. Масифікація.
Механізм масифікації.
“Ми вважаємо,— пише Д. В. Ольшанський,— що в основі психологічних
механізмів формування маси лежать не стільки активні фактори (чиїсь
прагнення заражати, навіювати, переконувати), але і фактори
“пасивного” роду (згода, готовність піддаватися відповідним
прагненням). Тим більше, масовий стан — це, історично, найбільш
природний стан людей, який диктувався їм необхідністю виживати й
протистояти природі. Для такого стану була природною наявність
факторів “пасивного роду” (Там само.— С. 81—82).
📌
2.1.7. Натовп і публіка.
Різниця між натовпом та публікою має скоріше формальний
характер.
В натовпі має місце фізичний контакт, в публіці — існує суто
психічний зв'язок.
📌
2.2.1. Масові настрої.
Масові настрої — «особливі психічні стани, кожен із яких можна
визначити як однорідну для достатньо великої кількості людей
суб’єктивну, складну афективно-когнітивну реакцію, яка відображає
три моменти: ступінь задоволення загальними соціально-політичними
умовами життя; оцінку реалізації своїх соціально-політичних домагань;
прагнення до зміни умов здійснення своїх домагань.
📌
2.2.2. Суспільна думка.
Науковці вважають, що, переходячи на свідомий рівень, масовий
настрій набуває статусу такого виду суспільної думки, яка має хоч і
свідомий, але ще не концептуалізований і не завжди стійкий характер.
📌 С. Московичи вважає, що суспільна думка займає десь посереднє
місце між полюсом традицій, забобонів, вірувань та полюсом розуму,
логіки та особистісного відчуття. Суспільна думка являє собою
більш-менш зв'язану сукупність роздумів та відповідей на
запитання сучасності.
📌
2.2.3. Масова свідомість.
На формування суспільної думки вирішальний вплив має суспільна
свідомість, яка являє собою сукупність поглядів, принципів, ідей, суджень,
традицій, забобонів, знань, соціального емоційного досвіду, що належать
різним соціальним суб’єктам (відомим особам, соціальним інститутам,
групам, організаціям і т. д.) і вироблялися протягом усієї історії
суспільного розвитку.
📌
2.2.4. Масова поведінка.
Масова поведінка буває двох типів: звична, нормативна
(передбачувана), і незвична, ненормативна (стихійна).