Міністерство осіти і науки

України
ДНЗ Київський професійний
коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою

Доповідь

Спеціальні системи документування

На тему : Нормативні документи

Виконала студентка групи ФМБ-24

Ярова А.І
Нормативна документація — документи, які встановлюють правила,
загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх
результатів.

Документи, що загалом складають нормативну документацію, містять

вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики, які стосуються
визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу
споживачів (користувачів).

Основними відмінностями від нормативно-правового акту є:

 відсутність у нормативному документі правових норм;

 вимоги та положення нормативних актів, на відміну від вимог та
положень нормативно-правових актів, носять не обов'язковий, а
рекомендаційний характер (якщо протилежне не встановлене
відповідними законодавчими чи нормативно-правовими актами)[1];
 порядок розроблення, узгодження, введення в дію та ряд інших
відмінностей.

Нормативний документ: поняття та категорії

Нормативний документ - документ, що встановлює правила, загальні

принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.

Нормативний документ є продуктом стандартизації.

Стандартизація - це діяльність з метою досягнення відповідного ступеня

впорядкування у визначеній галузі шляхом установлення положень для
загального та багаторазового використання, для вирішення існуючих або
можливих задач [6].

Діяльність у галузі стандартизації відома ще з давніх часів. Розвиток

економічних зв'язків між країнами та розширення робіт із стандартизації в
промислово розвинених країнах вимагали відповідного регулювання. Перші
національні організації із стандартизації були створені у Великобританії
(1911 p.), Німеччині (1917 p.), Франції, США (1918 p.). Після Першої світової
війни стандартизація вже сприймалася як об'єктивна економічна необхідність,
яка сприяла створенню національних органів зі стандартизації в більшості
країн світу.

У 1926 р. розпочала свою роботу Міжнародна федерація національних

асоціацій із стандартизації - ISA, у склад якої ввійшло біля 20 національних
організацій із стандартизації. Вона розробила понад 180 міжнародних
рекомендацій із стандартизації, але з початком Другої світової війни
припинила свою діяльність.

У жовтні 1946 p. 25 країн під егідою ООН створено Міжнародну організацію

зі стандартизації ISO, яка успішно діє й тепер. Мета її створення була
сформульована таким чином: "... сприяти успішному розвитку стандартизації
в усьому світі".

До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться:

Європейський комітет зі стандартизації - CEN (створений 23.03.1961 р. на
засіданні представників Європейського економічного співтовариства і
Європейської асоціації вільної торгівлі) та Європейський комітет зі
стандартизації в електротехніці - CENELEC.

До початку 1995 р. у межах переходу до єдиного Європейського ринку CEN

затвердив понад 1300 європейських стандартів, що встановлюють основні
вимоги до конкретних видів продукції та послуг, до безпеки виробів і їх
сумісності, функціональних властивостей, довговічності, а також якості
продукції, системи якості й сертифікації.

Україна була прийнята в члени Міжнародної організації ISO 1 січня 1993 p., а
14 січня цього ж року стала членом міжнародної електротехнічної комісії ІЕС.
Це дало їй право нарівні з іншими 90 країнами світу брати участь у
діяльності більш як тисячі міжнародних робочих органів, технічних комітетів
зі стандартизації й використовувати у своїй роботі понад 12 тисяч
міжнародних стандартів.

У березні 1992 р. Україною була підписана угода про проведення державами

СНД погодженої політики зі стандартизації, метрології та сертифікації.
Відповідно до цієї угоди було створено Міждержавну раду з означених
питань, а також передбачено, що державні стандарти колишнього Союзу є
власністю всіх держав, які підписали угоду. Вони можуть використовуватися
як міждержавні стандарти або як державні до розробки своїх національних
стандартів.

Уся документація зі стандартизації в Україні регламентується Декретом

Кабінету Міністрів та комплексом стандартів Державної системи
стандартизації, перші стандарти якого введені в дію наказом Держстандарту
України №116 від 29.07.1993.

Категорії нормативних документів зі стандартизації наведено на схемі 4.16.

Схема 4.16 Категорії нормативних документів

Призначення вищезазначених категорій стандартів наведено в таблиці 4.7.

Як державні стандарти України, використовуються також державні
стандарти колишнього Союзу PCP.

Галузеві стандарти, як і стандарти науково-технічних та інженерних

товариств і спілок, не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних
стандартів і підлягають державній реєстрації в Держспоживстандарті
України (Державному комітеті з технічного регулювання та споживчої
політики), який було створено в 2003 р. на базі Держстандарту.

Таблиця 4.7. Призначення нормативних документів зі

стандартизації

№ Назва категорії Основне призначення

нормативного
документа
1. Державні стандарти Розробляють на:
України
 -організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти,
 - вироби загальномашинобудівного застосування;
 - складові елементи народногосподарських об'єктів
державного значення (банківсько-фінансова система,
транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона довкілля,
оборона тощо);
 - продукцію міжгалузевого призначення; - продукцію
для населення та народного господарства;
 - методи випробувань

2. Галузеві стандарти Розробляють на продукцію за відсутності державних

стандартів України чи в разі необхідності встановлення
вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних
стандартів
3. Стандарти науково- Розробляють у разі необхідності на поширення результатів
технічних та фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних у
 інженерних товариств окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів
і спілок
4. Технічні умови Розробляють для встановлення вимог, що регулюють
стосунки між поста чальником (розробником, виробником)
продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти
(або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених
документів)
5. Стандарти Розробляють на продукцію (процеси, послуги), яку
підприємства виробляють і застосовують (здійснюють, надають) лише на
конкретному підприємстві