Другого дни велми рано кровавыя зори свѣтъ повѣдають; чръныя тучя съ

моря идутъ, хотятъ прикрыти .д̃. солнца: а въ нихъ трепещуть синіи млъніи, быти
грому великому, итти дождю стрѣлами съ Дону великого: ту ся копіемъ приламати,
ту ся саблямъ потручяти о шеломы Половецкыя, на рѣцѣ на Каялѣ, у Дону великого.
О Руская землѣ! Уже не Шеломянемъ еси. Се вѣтри, Стрибожи внуци, вѣють съ
моря стрѣлами на храбрыя плъкы Игоревы! Земля тутнетъ; рѣкы мутно текутъ;
пороси поля прикрываютъ; стязи глаголютъ, Половци идутъ отъ Дона, и отъ моря, и
отъ всѣхъ странъ. Рускыя плъкы отступиша. Дѣти бѣсови кликом поля
прегородиша, а храбріи Русици преградиша чрълеными щиты. Яръ туре Всеволодѣ!
Стоиши на борони, прыщеши на вои стрѣлами, гремлеши о шеломы мечи
харалужными. Камо Туръ поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо
лежатъ поганыя головы Половецкыя; поскепаны саблями калеными шеломы
Оварьскыя отъ тебе Яръ Туре Всеволоде. Кая раны дорога, братіе, забывъ чти и
живота, и града Чрънигова, отня злата стола, и своя милыя хоти красныя Глѣбовны
свычая и обычая? Были вѣчи Трояни, минула лѣта Ярославля; были плъци Олговы,
Ольга Святъславличя. Тъй бо Олегъ мечемъ крамолу коваше, и стрѣлы по земли
сѣяше. Ступаетъ въ златъ стремень въ градѣ Тмутороканѣ. Тоже звонъ слыша
давный великый Ярославь сынъ Всеволожь; а Владиміръ по вся утра уши закладаше
въ Черниговѣ; Бориса же Вячеславлича слава на судъ приведе.
(Буслаев Ф.И. Историческая хрестоматия церковно-славянскаго и
древнерусскаго языков / Ф.И. Буслаев. – М., 1861)
 1.
- «Слово о полку Ігоревім», анонім
- рукописний (список)
- оригінальна літ-ра
- Середньовіччя
- героїчна поема, середній слог, художній стиль

2. Художні засоби:
- паралелізми (природа – війна)
- риторичні звертання (Яръ туре Всеволодѣ! / О Руская землѣ!)
- епітети (поганыя головы / кровавыя зори / чръныя тучя / синіи млъніи / Дону
великого / Дѣти бѣсови)
- персоніфікація (зори свѣтъ повѣдають / тучя съ моря идутъ)
- метафори (трепещуть синіи млъніи /
- інверсія (тамо лежатъ поганыя головы Половецкыя / Ступаетъ въ златъ
стремень), пов’язано з намаганням ритмізувати текст
- повтори (на рѣцѣ на Каялѣ)
- порівняння (Яръ туре Всеволодѣ
--- книжний стиль (історичні дати, реальні місця (на рѣцѣ на Каялѣ, у Дону
великого / въ Черниговѣ), реальні історичні постаті (Всеволод / Ольга
Святъславличя / Ярославь сынъ Всеволожь), реальні історичні події (похід проти
половців)
3. Фонетичні характеристики
- початковий о/є
- повноголосся (переважає)/неповноголосся
- ро/ло/ра/ла на місці *ort/*olt
- рефлекси *dj ж/жд
- рефлекси *tj/*kt ч/шт
- перехід он/ен
- звукосполуки ър/ьр/ъл/ьл
- занепад зредукованих
- е/о після шиплячих
- рефлекси ятя
- українське и
- приголосні перед е/и платал./непалатал.
- ги/ки/хи
Морфологічні особливості
- Закінчення ови/еви/у/ю
- Закінчення а/у в родовому відмінку
- М’який тип відмінювання закінчення ять
- Закінчення –ого/-аго
- Без кінцевого –ть (напише)
- Закінчення ть/тъ
- Ся
- Аппозитивна хрінь
- ь/въ

Синтаксичний аналіз
- подвійні відмінки (хз)
- зміни в конструкції давальний самостійний
- гіпотаксис (книжний камо / тамо)
- нанизування (хз)
- повторювання прийменників (на рѣцѣ на Каялѣ)
- лише місцевий прийменниковий
- специфіка словопорядку (быти грому великому
- конструкції з родовим часу (Другого дни / по вся утра)

Лексика й фразеологія
- мова більше книжна (з питомими елементами)
- місцеві слова (Половци / Руская землѣ / Тмутороканѣ / Стрибожи (культура))
- атропоніми (Всеволодѣ / Глѣбовны / Ярославь / Владиміръ / Борис
Вячеславлич / Ольга Святъславличя)
- топоніми (на Каялѣ, у Дону / Тмутороканѣ / въ Черниговѣ)

1. Назви, що стосуються людини, її вікових особливостей, статі.

Дѣти, Русици, Трояни
2. Назви частин і органів людського тіла й співвід-носних із ними частин і
органів тварин.
Головы, живота
3. Фізіологічні відчуття, психічні почуття, характерні їх зовнішні вияви.
Храбріи, давный великый
4. Лексика, що позначає фізичний стан людини.
5. Лексика на позначення процесу мислення.
6. Лексика на позначення процесів мовлення і нази-вання.
Глаголютъ
7. Лексика на означення навколишнього світу і проце-сів, які відбувалися в
ньому
кровавыя зори, чръныя тучя съ моря идутъ, трепещуть синіи млъніи, быти
грому великому, итти дождю стрѣлами
8. Найближче оточення людини. Назви спорідненості і свояцтва.
Плъкы, братіе, внуци, Дѣти
9. Жива і нежива природа. Тварини.
кровавыя зори, чръныя тучя съ моря идутъ, трепещуть синіи млъніи, быти
грому великому, итти дождю стрѣлами
10. Процеси людської діяльності. Дії, спрямовані на об’єкт.
саблямъ потручяти, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая
11. Слова на позначення руху суб’єкта і переміщення об’єкта в просторі.
Половци идутъ отъ Дона, тучя съ моря идутъ, итти дождю стрѣлами, рѣкы
мутно текутъ, Рускыя плъкы отступиша
12. Продукти людської діяльності.
Стрѣлами, шеломы мечи, саблями, злата стола
13. Мистецтво, писемність, наука
Загальна х-ка:
 Автор: Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.
 Назва: Руська Правда.
 Рукописний список.
 Оригінальна л-ра.
 Позамовні чинники
 Культурна епоха 12ст. середньовіччя.
 Жанр – юридичний кодекс / збірка статей звичаєвого права.
 Слог – низький.
 Стиль – офіційно-діловий

Визначення жанрово-стильових ознак стилю:

 Аргументація: низька кількість худ. засобів, лаконічність і
чіткість викладення, реальність висвітлених фактів, тема
твору.
 Повтори: любо….любо…
 Антитеза: «аче боудеть кн#жь моужь. или тивоуна кн#ж#. аче
ли боудеть роусинъ любо гридь. любо коупець.»
 Інверсія: «Ажь оубьеть моужь моужа», «аче ли боудеть
роусинъ любо гридь. любо коупець»
 Метафора, фразеологізм(?): «дикую вироу» (Дика віра —
сплата за злочин, коли убивцю не виявлено або громада (верв)
його не хоче видати суду.)

Книжна:
1. Історичні постаті: изяславъ, стославъ, всеволодъ,
ярослав.
2. Реальні історичні події: відміна кровної помсти,
закріплення збірки законів.
Фонетичні х-ки:
ІІІ. З’ясування мовних норм тексту.
Основні фонетичні характеристики
1. Переважання на місці праслов’янського *je:
– початкового о: Оже;
2. Переважання на місці *tort, *tolt, *tert, *telt:
– повноголосних -оро-, -оло-, -ере-, -еле-:
голова, городъ;
3. Частотність на місці праслов’янських *ort, *olt:
– початкових ра-, ла-: разбои, разбоиника,
разграбление
4. Рефлекси *dj:
5. Рефлекси *tj, *kt:
– ч:
6. Ѫ – у, Ѧ – ’а:
– симетричність вимови і написання: выкупати;
– частотність графічного збереження Ѫ, Ѧ:
выдадѦть, всѦкоя, кнѦжѦ.
9. Частотність випадків занепаду зредукованих (у
тому числі напружених зредукованих ъ, ь) у слабкій
позиції та їх прояснення в сильній, сплутування ь, ъ:
кто, мечникъ.
10. е > о після шиплячих та j: женою;
– збереження етимологічних е, ь у зазначеній позиції.
11. Рефлекси ѣ: У слові вироу мав бути ять, а у лѣт –
рефлекс ятя
–ѣ> е:
–ѣ> і:
12. Фіксація українського и: мьстити,
платиті;
– розрізнення етимологічних и, ы.
15. Наслідки занепаду зредукованих:
новий ѣ (камѣнь);
16. Зближення голосних е-и в ненаголошеній позиції,
що позначається графічно: .
Графічна фіксація і : въобчі