Professional Documents
Culture Documents
Іулм Срака Кака Бяка
Іулм Срака Кака Бяка
Іулм Срака Кака Бяка
моря идутъ, хотятъ прикрыти .д̃. солнца: а въ нихъ трепещуть синіи млъніи, быти
грому великому, итти дождю стрѣлами съ Дону великого: ту ся копіемъ приламати,
ту ся саблямъ потручяти о шеломы Половецкыя, на рѣцѣ на Каялѣ, у Дону великого.
О Руская землѣ! Уже не Шеломянемъ еси. Се вѣтри, Стрибожи внуци, вѣють съ
моря стрѣлами на храбрыя плъкы Игоревы! Земля тутнетъ; рѣкы мутно текутъ;
пороси поля прикрываютъ; стязи глаголютъ, Половци идутъ отъ Дона, и отъ моря, и
отъ всѣхъ странъ. Рускыя плъкы отступиша. Дѣти бѣсови кликом поля
прегородиша, а храбріи Русици преградиша чрълеными щиты. Яръ туре Всеволодѣ!
Стоиши на борони, прыщеши на вои стрѣлами, гремлеши о шеломы мечи
харалужными. Камо Туръ поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо
лежатъ поганыя головы Половецкыя; поскепаны саблями калеными шеломы
Оварьскыя отъ тебе Яръ Туре Всеволоде. Кая раны дорога, братіе, забывъ чти и
живота, и града Чрънигова, отня злата стола, и своя милыя хоти красныя Глѣбовны
свычая и обычая? Были вѣчи Трояни, минула лѣта Ярославля; были плъци Олговы,
Ольга Святъславличя. Тъй бо Олегъ мечемъ крамолу коваше, и стрѣлы по земли
сѣяше. Ступаетъ въ златъ стремень въ градѣ Тмутороканѣ. Тоже звонъ слыша
давный великый Ярославь сынъ Всеволожь; а Владиміръ по вся утра уши закладаше
въ Черниговѣ; Бориса же Вячеславлича слава на судъ приведе.
(Буслаев Ф.И. Историческая хрестоматия церковно-славянскаго и
древнерусскаго языков / Ф.И. Буслаев. – М., 1861)
1.
- «Слово о полку Ігоревім», анонім
- рукописний (список)
- оригінальна літ-ра
- Середньовіччя
- героїчна поема, середній слог, художній стиль
2. Художні засоби:
- паралелізми (природа – війна)
- риторичні звертання (Яръ туре Всеволодѣ! / О Руская землѣ!)
- епітети (поганыя головы / кровавыя зори / чръныя тучя / синіи млъніи / Дону
великого / Дѣти бѣсови)
- персоніфікація (зори свѣтъ повѣдають / тучя съ моря идутъ)
- метафори (трепещуть синіи млъніи /
- інверсія (тамо лежатъ поганыя головы Половецкыя / Ступаетъ въ златъ
стремень), пов’язано з намаганням ритмізувати текст
- повтори (на рѣцѣ на Каялѣ)
- порівняння (Яръ туре Всеволодѣ
--- книжний стиль (історичні дати, реальні місця (на рѣцѣ на Каялѣ, у Дону
великого / въ Черниговѣ), реальні історичні постаті (Всеволод / Ольга
Святъславличя / Ярославь сынъ Всеволожь), реальні історичні події (похід проти
половців)
3. Фонетичні характеристики
- початковий о/є
- повноголосся (переважає)/неповноголосся
- ро/ло/ра/ла на місці *ort/*olt
- рефлекси *dj ж/жд
- рефлекси *tj/*kt ч/шт
- перехід он/ен
- звукосполуки ър/ьр/ъл/ьл
- занепад зредукованих
- е/о після шиплячих
- рефлекси ятя
- українське и
- приголосні перед е/и платал./непалатал.
- ги/ки/хи
Морфологічні особливості
- Закінчення ови/еви/у/ю
- Закінчення а/у в родовому відмінку
- М’який тип відмінювання закінчення ять
- Закінчення –ого/-аго
- Без кінцевого –ть (напише)
- Закінчення ть/тъ
- Ся
- Аппозитивна хрінь
- ь/въ
Синтаксичний аналіз
- подвійні відмінки (хз)
- зміни в конструкції давальний самостійний
- гіпотаксис (книжний камо / тамо)
- нанизування (хз)
- повторювання прийменників (на рѣцѣ на Каялѣ)
- лише місцевий прийменниковий
- специфіка словопорядку (быти грому великому
- конструкції з родовим часу (Другого дни / по вся утра)
Лексика й фразеологія
- мова більше книжна (з питомими елементами)
- місцеві слова (Половци / Руская землѣ / Тмутороканѣ / Стрибожи (культура))
- атропоніми (Всеволодѣ / Глѣбовны / Ярославь / Владиміръ / Борис
Вячеславлич / Ольга Святъславличя)
- топоніми (на Каялѣ, у Дону / Тмутороканѣ / въ Черниговѣ)
Книжна:
1. Історичні постаті: изяславъ, стославъ, всеволодъ,
ярослав.
2. Реальні історичні події: відміна кровної помсти,
закріплення збірки законів.
Фонетичні х-ки:
ІІІ. З’ясування мовних норм тексту.
Основні фонетичні характеристики
1. Переважання на місці праслов’янського *je:
– початкового о: Оже;
2. Переважання на місці *tort, *tolt, *tert, *telt:
– повноголосних -оро-, -оло-, -ере-, -еле-:
голова, городъ;
3. Частотність на місці праслов’янських *ort, *olt:
– початкових ра-, ла-: разбои, разбоиника,
разграбление
4. Рефлекси *dj:
5. Рефлекси *tj, *kt:
– ч:
6. Ѫ – у, Ѧ – ’а:
– симетричність вимови і написання: выкупати;
– частотність графічного збереження Ѫ, Ѧ:
выдадѦть, всѦкоя, кнѦжѦ.
9. Частотність випадків занепаду зредукованих (у
тому числі напружених зредукованих ъ, ь) у слабкій
позиції та їх прояснення в сильній, сплутування ь, ъ:
кто, мечникъ.
10. е > о після шиплячих та j: женою;
– збереження етимологічних е, ь у зазначеній позиції.
11. Рефлекси ѣ: У слові вироу мав бути ять, а у лѣт –
рефлекс ятя
–ѣ> е:
–ѣ> і:
12. Фіксація українського и: мьстити,
платиті;
– розрізнення етимологічних и, ы.
15. Наслідки занепаду зредукованих:
новий ѣ (камѣнь);
16. Зближення голосних е-и в ненаголошеній позиції,
що позначається графічно: .
Графічна фіксація і : въобчі