Особливості комплементарної юрисдикції Міжнародного кримінального

суду. Юрисдикція Міжнародного кримінального суду щодо України

Велика кількість збройних конфліктів у XX столітті, що у свою чергу
призводило до численних тяжких злочинів, стала приводом для створення
Міжнародного кримінального суду (МКС). У 1998 році був прийнятий, а у 2002
році набрав чинність Римський статут, який є своєрідним «кодексом» МКС. Сам
Суд розпочав свою діяльність з 1 липня 2002 року і відповідно до статті 5
Статут, він розслідує злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні
злочини, злочин агресії. Принцип комплементарності є базовим у юрисдикції
Міжнародного кримінального суду. Взагалі, принцип комплементарності в
юриспруденції ще називають принципом доповненості.
Принцип комплементарної юрисдикції Міжнародного кримінального суду
знайшов своє нормативне закріплення у Римському статуті. Цей принцип
зводиться до того, що органи МКС при здійсненні правосуддя доповнюють
національні органи. Принцип комплементарності встановлює, що юрисдикція
МКС має місце лише в тому разі, якщо національна правова система
неспроможна або не бажає здійснювати таку юрисдикцію. Однак, потрібно
зауважити, що міжнародні органи правосуддя не ставлять за мету підміняти
національні суди. Головна їх мета — забезпечити притягнення осіб, які винні у
вчиненні тяжких злочинів, до відповідальності.
Принцип комплементарності проголошений у статті 1 Римського статуту:
«... Він (тут: МКС) ... доповнює національні системи кримінального
правосуддя». Цей принцип пронизує весь зміст Статуту, найбільш чітко цей
принцип сформульований у статті 17: «... Суд визначає, що справа не може бути
прийнята до провадження в тих випадках, коли: a) дана справа розслідується чи
щодо неї держава, яка має стосовно неї юрисдикцію, порушила кримінальне
переслідування, за винятком випадків, коли ця держава не бажає чи нездатна
вести розслідування або порушити кримінальне переслідування належним
чином; b) справа розслідувана державою, що має юрисдикцію щодо неї, і ця
держава вирішила не порушувати щодо особи, якої це стосується,
кримінального переслідування, за винятком випадків, коли це рішення стало
результатом небажання чи нездатності держави порушити кримінальне
переслідування належним чином; c) особа, якої це стосується, уже була суджена
за поведінку, що є предметом даної заяви, і проведення судового розгляду
Судом не дозволено на підставі пункту 3 статті 20; d) справа не є досить
серйозною, щоб виправдувати подальші дії з боку Суду.
Питання щодо юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно
України є дуже актуальним. 20 січня 2000 року Україна підписала Римський
статут, але досі не ратифікувала його. Аналіз Статуту свідчить про те, що
юрисдикція МКС поширюється на:
— держави, які ратифікували Статут (всього їх 123);
— якщо злочин здійснив громадянин держави, яка ратифікувала Статут;
— якщо з проханням про розслідування звернулася держава, яка не
ратифікувала Статут, але визнає юрисдикцію МКС щодо конкретного злочину;
— якщо розслідування просить Рада Безпеки ООН;
— з ініціативи прокурора.
Тобто, держава може визнати юрисдикцію МКС щодо конкретної ситуації
шляхом подання односторонньої заяви. Україна подала дві такі заяви. 25 лютого
2014 року Верховна Рада України прийняла Заяву, відповідно до якої визнала
юрисдикцію МКС за статтею 7 Римського статуту під час мирних акцій у період
з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Друга Заява була прийнята
Постановою Верховної Ради України 4 лютого 2015 року, яка визнала
юрисдикцію МКС за статтями 7 і 8 Римського статуту щодо скоєння злочинів
вищими посадовими особами РФ та керівниками терористичних організацій так
званих «Л/ДНР» починаючи з 20 лютого 2014 року і без кінцевої дати. Після
повномасштабного вторгення Росії в Україну, як повідомляє BBC станом на 11
червня 2022 року, 42 країни-учасниці МКС звернулися до прокурора з
проханням провести розслідування. Отже, підсумую, що на Україну
поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду. Однак без
ратифікації Римського статуту його неможливо застовувати в повному обсязі,
щоб дозволило б Україні ефективніше брати участь у діяльності МКС.
Розглядаючи питання юрисдикції МКС щодо України виникає логічне
питання: «чому Україна досі не ратифікувала Римський статут?». Річ у тому, що
у 2001 році Конституційний Суд України визнав Статут Міжнародного
кримінального суду таким, що не відповідає Конституції України. Однак, у
мене є впевненість, що найближчим часом ми обов’язково ратифікуємо Статут і
станемо повноправної країною-учасницею Міжнародного кримінального суду.
Наша країна обрала курс на євроінтеграцію, а однією із умовою для вступу в ЄС
є ратифікація та імплементація Римського статут МКС та пов’язаних з ним
документів, відповідно до статті 8 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Накінець, підсумую свої думки стосовно даного питання. Принцип
комплементарної юрисдикції Міжнародного кримінального суду полягає в
тому, що органи МКС при здійсненні правосуддя доповнюють національні
органи. Своє нормативне закріплення цей принцип знайшов у Статуті МКС.
Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду безстроково,
шляхом подання односторонньої заяви. Однак досі наша держава не
ратифікувала Римський статут, що дало б нам всі переваги країни-учасниці.
Міжнародний кримінальний суд — це єдина можливість притягнути до
відповідальності злочинців РФ, незважаючи на те, що РФ не ратифікувала
Статут, а у 2016 році взагалі проголосила про намір не стати учасником
Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Що стосується
ратифікації Статуту Україною, то у мене немає жодного сумніву, що це буде
здійснено найближчим часом. Зрозуміло, що для цього необхідно буде узгодити
національне законодавство з Римським статутом, зоокрема, внести зміни до
Конституції України. Але ратифікація підняла би авторитет України на
міжнародній арені, а також заклала б реальні передумови притягнення до
відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах.