Professional Documents
Culture Documents
Лекція 1. Мовознавство як наука про мову.
Лекція 1. Мовознавство як наука про мову.
МЕТОДОЛОГІЯ
МОВОЗНАВСТВА.
ПЛАН
1. Завдання курсу «Вступ до мовознавства».
2. Мовознавство як наука про мову. Предмет мовознавства.
3. Часткове і загальне мовознавство, об'єкти вивчення.
4. Місце мовознавства у системі інших наук.
5. Методи дослідження мови.
Література
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства : підр. К. : Видавничий дім
«Академія», 2001. 368 с.
Кочерган М.П. Загальне мовознавство : підр. К. : Видавничий дім
«Академія», 2010. 234 с.
Дорошенко С.І. Загальне мовознавство : навч. посіб. Київ : Центр
навчальної літератури, 2006. 288 с.
Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики : поняття і терміни.
Донецьк : ДонНУ, 2012. 402 c.
Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / за
ред. С. Я. Єрмоленко. К. : Либідь, 2001. 223 с.
3
Дорошенко С.І. Загальне мовознавство : навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. С.5.
анотування й реферування інформації, забезпечення спілкування людини з
комп'ютером природною мовою тощо)4.
У межах загального виділяють також зіставне (типологічне)
мовознавство, завданням якого є виявлення шляхом аналізу спільних і
відмінних рис досліджуваних мов.
Вирішення цих завдань неможливе без даних часткового мовознавства, з
іншого боку, теоретичні засади і принципи загального мовознавства є міцним
підґрунтям для вивчення окремих мов.
4
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства : підр. К. : Видавничий дім «Академія», 2001. С.8.
Зв'язок мовознавства з історією суспільства дозволяє встановити
походження і розвиток конкретної мови. З іншого боку, історикам допомагають
діалектні дані, аналіз географічних імен, власних назв тощо.
Мовознавство пов'язане з природничими науками, зокрема з біологією
(вчення про мову як другу сигнальну систему). Дані біологічних наук
допомагають з'ясувати і обґрунтувати виникнення мов як засобу спілкування.
Для розуміння процесу говоріння (вимови звуків) требу бути обізнаним з
анатомією та фізіологією органів мовлення.
З акустикою як розділом фізики пов'язане вивчення звуків людської мови.
Фізичні прилади (спектрографи, інтонографи) є дієвим інструментарієм у
експериментальній фонетиці.
Застосування математичних методів слугувало появі математичної
лінгвістики, спеціальної дисципліни, предметом якої є розробка формального
апарату для описування будови природних і штучних мов.
Хоча мовознавство тісно пов'язане з іншими науками, все ж залишається
самостійною наукою із своїм предметом і об'єктом дослідження.
На сучасному етапі мовознавство розвивається у двох напрямах:
1) триває системне вивчення конкретних мов, робляться нові
узагальнення;
2) тісні зв'язки мовознавства з іншими науками зумовили появу нових
наук на межі мовознавства і соціології, мовознавства і психології тощо.
5. Методи дослідження мови.
Статус самостійної науки передбачає наявність предмета дослідження і
методології як сукупності методів. В науковій літературі метод розуміють як
спосіб, прийом дослідження, загалом шлях пізнання й витлумачення певного
явища.
У мовознавстві розрізняють філософські і дослідні методи.
Індукція – метод дослідження, згідно з яким на підставі знання про окреме
роблять висновок про загальне., іншими словами, індукція – це логічний
умовивід від окремого до загального.
Дедукція – метод дослідження, згідно з яким на основі загальних
положень (аксіом, постулатів, гіпотез) роблять висновки про окремі факти, або
ж дедукція – це шлях від загального до окремого.
У мовознавстві частіше використовують індуктивний метод, дедуктивний
метод використовують для досліджень явищ і механізмів сприймання і
породження мовлення, для прикладу, тобто тоді, коли явища не можна
безпосередньо спостерігати.
Кожен метод реалізує себе у системі прийомів.
Дослідні методи встановлюють принципи, що окреслюють межу й аспект
аналізу мовних одиниць і служать основою для формування конкретних
робочих прийомів.
Дослідні методи у мові застосовуються до вивчення двох зрізів мови:
синхронії та діахронії.
Синхронія – це горизонтальний зріз мови, а діахронія – вертикальний, або
ж історичний.
Спеціальні мовознавчі методи.
Описовий метод – основний метод у мовознавстві, дає точний опис
одиниць окремої мови, пояснює особливості їх уживання.
Зіставний метод – застосовується для вивчення історично споріднених і не
споріднених за походженням мов. Зіставляються, як правило, дві або більше
мов, причому в стані сучасного їх існування. Метод дозволяє виявити
специфічні особливості зіставлюваних мов у царині звуків, словниковому
складі, граматичній будові. Мета методу – встановити схожість і відмінність
порівнюваних мов. Активно застосовується для вивчення іноземних мов.
Порівняльно-історичний метод допомагає встановити закони розвитку
споріднених мов у діахронії. За допомогою цього методу можна
реконструювати давні форми мовних одиниць – звуки, слова, їх форми і
значення.
Структурний метод використовується для дослідження структури мови, а
його метою є пізнання мови як єдиної функціональної структури, елементи якої
перебувають у строгій системі взаємовідношень.
Структурний метод реалізується у дистрибутивній методиці, методиці
безпосередніх складників, а також у трансформаційному і компонентному
аналізі.