МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Т.М. КАДИЛЬНИКОВА, І.Б. КОЧЕТКОВА,

Л.Ф. СУШКО, О.В. БІЛОВА

АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ
У ПРОСТОРІ

Затверджено на засіданні Вченої ради академії

як навчальний посібник. Протокол № 1 від 30.01.2012

Дніпропетровськ НМетАУ 2012

УДК 517(07)
Аналітична геометрія у просторі: Навч. посібник / Т.М. Кадильникова,
І.Б. Кочеткова, Л.Ф. Сушко, О.В. Білова. – Дніпропетровськ: НМетАУ,
2012. – 48 с.

Наведені докладні рекомендації до вивчення розділу

«Аналітична геометрія у просторі». Теоретичні положення
супроводжуються необхідними поясненнями, а також
розв’язуванням типових задач. Рекомендуються завдання
для самостійної роботи.
Призначений для студентів напряму 6.050401 –
металургія.
Іл. 39 . Бібліогр.: 4 найм.

Друкується за авторською редакцією.

Відповідальний за випуск А.В. Павленко, д-р фіз.-мат. наук, проф.

Рецензенти: О.Ю. Дашкова, д-р фіз.-мат. наук, проф. (ДНУ)

Т.С. Кагадій, д-р фіз.-мат. наук, проф. (НГУ)

© Національна металургійна академія

України, 2012
© Кадильникова Т.М., Кочеткова І.Б.,
Сушко Л.Ф., Білова О.В., 2012
 Розділ 1

ПЛОЩИНА У ПРОСТОРІ

1.1. Короткі теоретичні відомості

Будь-яке лінійне рівняння зі змінними x, y, z можна розглядати як рівнян-

ня у декартових координатах площини у просторі. Різні форми рівняння пло-
щини наведені у таблиці .

Назва Загальний вигляд Геометричний зміст

параметрів

Канонічне Ax  x0   B y  y0   C z  z0   0 А, В, С–координати

(рівняння пло- вектора нормалі до
N
щини, яка про- площини;
ходить через x0 , y0 , z0 - координати
задану точку) точки, яка належить
M0(x0;y0;z0)
площині

Загальне Ax  By  Cz  D  0 А, В, С – координати
вектора нормалі до
площини

У відрізках x y z a, b, c – координати
  1
на осях a b c точок перетину пло-
z щини з осями
c Ox, Oy та Oz відпові-
дно
O b
y
a
x

3
Нормальне x cos  y cos   z cos  p  0  ,  ,  – кути, які

z створює з осями
Ox, Oy та Oz прове-
дена з початку коор-
динат до площини но-
 p
рмаль
 

x
O y

Рівняння пло- x  x1 y  y1 z  z1 x1 , y1 , z1  , x2 , y2 , z2 

щини, яка про- x 2  x1 y2  y1 z 2  z1  0 та x3 , y3 , z3  – коор-
ходить через x 3  x1 y3  y1 z 3  z1 динати трьох точок,
три точки які належать площині

Якщо у рівнянні відсутній доданок з якою-небудь змінною, то площина

паралельна відповідній координатній осі; наприклад, площина, яку задано рів-
нянням Ax  Cz  D  0 , паралельна осі Oy .
Якщо у рівнянні відсутні доданки з двома змінними, то площина парале-
льна відповідній координатній площині; наприклад, площина, яку задано рів-
нянням Ax  D  0 , паралельна площині Oyz .
Якщо у загальному або у нормальному рівнянні площини відсутній віль-
ний член, тобто рівняння має вигляд Ax  By  Cz  0 , площина проходить че-
рез початок координат.
Наведемо рівняння координатних площин :
Oxy – z0 ; Oyz – x0 ; Oxz – y0 .
Кут між площинами  та  дорівнює гострому куту між їх нормалями
N  та N  , тобто

N N  A A  B B  C C 
cos €;     .
N N  A2  B2  C2  A2  B2  C 2

4
 Умовою паралельності двох площин є колінеарність їх нормалей :
A B C
   N  N  , тобто   .
A B C 
Умовою перпендикулярності двох площин є перпендикулярність їх нор-
малей :
    N   N  ,тобто N   N   0 .
Відстань від точки М до площини, заданої за допомогою рівняння
Ax  By  Cz  D  0 , обчислюється за формулою
Ax M  ByM  Cz M  D
d M   .
A2  B 2  C 2

1.2. Розв’язання типових задач

Задача 1. Побудувати площини та вказати нормалі до них :

а) 3 x  2 y  6 z  12  0 ;
б) 2 x  3 y  6  0 ;
в) z  4  0 ;
г) x  y  2 z  0 ;
д) 2 x  3 z  0 .

При побудові будемо користуватися рівнянням у відрізках на осях (там,

де можливо перетворити рівняння до вказаної форми), та будемо зображати лі-
нії перерізу заданої площини та координатних площин.

а) 3 x  2 y  6 z  12  0 ;
3 x  2 y  6 z  12 ;
x y z
   1.
4 6 2
Площина перетинає координатні осі Ox, Oy та Oz у точках з відповідни-
ми координатами a  4 , b  6 та c  2 (рис.1.1).
Нормаль до площини –вектор N  3 ;  2 ; 6  .

5
 z
2
-6 y
O
4
x
Рис. 1.1

б) 2x  3 y  6  0 ;
2x  3 y  6 ;
x y
  1.
3 2
Площина перетинає координатні осі Ox і Oy у точках з відповідними ко-
ординатами a  3 та b  2 і паралельна осі Oz , тобто проходить через прямі,
паралельні цій осі (рис. 1.2).
Нормаль до цієї площини – вектор N  2 ; 3 ; 0 .

O 2 y
3
x
Рис 1.2

в) z40 ;
z4 .
Площина перетинає координатну вісь Oz у точці з координатою c  4 та
паралельна координатній площині Oxy , отже проходить через прямі, паралель-
ні осям Ox та Oy (рис. 1.3).
Нормаль до цієї площини – вектор N  0 ; 0 ; 4 .

6
 z
4

O y

x
Рис. 1.3

г) x  y  2z  0 .
Площина проходить через початок координат, тому її рівняння неможли-
во привести до форми у відрізках на осях. Визначимо лінії перерізу цієї площи-
ни та яких-небудь двох координатних площин, наприклад, площин Oxz та Oyz .
Лінія перерізу з площиною Oxz :
 x  y  2z  0  x  2z
 ;  .
 y  0  y  0
Лінія перерізу з площиною Oxz :
 x  y  2z  0  x  2z
 ;  .
 y  0  y  0
Таким чином, при побудові заданої площини треба у координатній пло-
щині Oxz зобразити пряму x  2 z , а у координатній площині Oyz зобразити
пряму y  2 z .

z пряма y=2z у
пряма x=2z у
площині Oyz
площині Oxz
1
y
O 2
2
x
Рис. 1.4

Нормаль до цієї площини – вектор N  1; 1;  2 .

7
д) 2 x  3z  0 .
Площина проходить через початок координат паралельно координатній
осі Oy , тобто ця вісь належить площині. Також при побудові заданої площини
необхідно у координатній площині Oxz зобразити пряму 2 x  3 z  0 , яка є лі-
нією перерізу вказаних площин.

пряма 2x-3z=0 у
y
площині Oxz
O
3
x
Рис. 1.5

Нормаль до цієї площини – вектор N  2 ; 0 ;  3 .

Задача 2. Записати рівняння площини, яка проходить через точку М(3;4;5)

перпендикулярно до вектора MK , де K(-2;1;3).
Нормаль до площини – це вектор MK   2  3 ; 1  4 ; 3  5 =
  5 ;  3 ;  2 .
K

Рис 1.6

Запишемо канонічне рівняння площини:

Ax  x0   B y  y0   C z  z0   0 ;
 5x  3  3 y  4  2z  5  0 ;
5 x  3 y  2 z  37  0 .

8
Задача 3. Записати рівняння площини, яка проходить через точку М(3;2;-1)
та вісь Ox .

z N

i
O y
x

Рис. 1.7
Площина проходить через вісь Ox , тобто у площині лежить напрямний
вектор осі Ox – вектор i .
Площина проходить через початок координат та точку М, отже у площині
лежить також вектор OM  3 ; 2 ;  1 –радіус-вектор точки М.
Векторний добуток векторів, які лежать у площині, перпендикулярний
цій площині, отже, його можна вважати її нормаллю, тобто
N  i  OM  i  3i  2 j  k   i  3i  i  2 j  i  k  2k  j
(звичайно, векторний добуток можна обчислювати також за допомогою симво-
лічного визначника).
Запишемо рівняння площини, яка проходить через точку М та має нор-
маль N  0 ; 1; 2 :
0x  3  1 y  2  2z  1  0 ;
y  2z  0 .

Задача 4. Записати рівняння площини, яка проходить через точки М(2;3;-1) та

K(4;-3;5) паралельно осі Oz .
Площина проходить через точки М та K, отже вектор MK  2 ;  6 ; 4
лежить у цій площині. Площина паралельна осі Oz , тобто площині належать
вектори, колінеарні вектору k .

9
 Тоді векторний добуток цих векторів перпендикулярний площині, отже
можна вважати, що
N  k  MK  k  2i  6 j  4k   k  2i  k  6 j  k  4k  2 j  6i .

K
M
k O
y

N
x
Рис. 1.8
Запишемо рівняння площини, яка проходить через точку М та має нор-
маль N  0 ; 1; 2 :
6x  2  2 y  3  0z  1  0 ;
6 x  2 y  18  0 ;
3x  y  9  0 .

Задача 5. Записати рівняння площини, яка проходить через точку М(1;2;-1) та

відтинає на осях Ox та Oy відрізки –3 та 4 відповідно.
x y z
Запишемо рівняння площини у відрізках на осях    1.
a b c
За умовою задачі a  3 та b  4 , отже
x y z
   1.
3 4 c
Площина проходить через точку М, отже координати цієї точки перетво-
рюють рівняння площини у вірну рівність:
1 2 1 5
  1 ; c .
3 4 c 6
x y z
Таким чином, рівняння площини має вигляд    1,
3 4 5

6
або 20 x  15 y  72z  60  0 .

10
Задача 6. Записати рівняння площини, яка проходить через точки M 1 (1;2;3),
M 2 (3;1;1) та M 3 (2;1;3).
Скористаємося рівнянням площини, яка проходить через три точки:
x  x1 y  y1 z  z1 x 1 y2 z3
x 2  x1 y2  y1 z2  z1  0 ; 2 1 2  0.
x 3  x1 y3  y1 z3  z1 1 1 0
Обчислимо визначник розкладанням за елементами першого рядка:
1  2 2 2 2 1
x  1   y  2  z  3 0 ;
1 0 1 0 1 1
після обчислень отримаємо
2x  2 y  z  9  0 .

Задача 7. Знайти кут між площинами 3 x  2 y  5 z  11  0 та 2 x  3 y  z  0 .

Нормалями до площин є вектори N 1  3 ; 2 ;  5 та N 2  2 ;  3 ; 1 .
Кут  між площинами знайдемо з умови
N1 N 2 3  2  2   3  5  1 5
cos    ,
N1 N 2 3 2  2 2   5 2 2   3  12
2 2
532
5
тобто   arccos .
532

Задача 8. Чи будуть перпендикулярними площини 3 x  2 y  4 z  1  0 та

2x  3 y  z  0 ?
Обчислимо скалярний добуток нормалей до площин N 1  3 ; 2 ; 4 та
N 2  2 ; 3 ;  1 :
N 1  N 2  3  2  2  3  4   1  8  0 .
Отже, за ознакою перпендикулярності площин задані площини не будуть пер-
пендикулярними.

Задача 9. Чи будуть паралельними площини 4 x  6 y  2 z  5  0 та

2x  3 y  z  0 ?

11
 Перевіримо, чи будуть колінеарними нормалі до площин N 1  4 ; 6 ;  2
та N 2  2 ; 3 ;  1 :
4 6 1
  .
6 3 2
Нормалі колінеарні, отже, площини є паралельними.

Задача 10. Записати рівняння площини, яка проходить через точку М(3;-1;0)
паралельно площині 2 x  3 y  5 z  4  0 .
N
M
N

Рис. 1.9
Нормаль до площини, рівняння якої потрібно записати, повинна бути ко-
лінеарною вектору N  2 ;  3 ; 5  , отже, може й дорівнювати цьому вектору.
Запишемо рівняння площини, яка проходить через точку М та має нор-
маль N :
Ax  x M   B y  yM   C z  z M   0 ;
2x  3  3 y  1  5z  0  0 ;
2x  3 y  5z  9  0 .

Задача 11. Довести, що рівняння площини, яка проходить через точку

M1 x1; y1; z1  паралельно векторам a  a x ; a y ; az та b  bx ; by ; bz , може мати

x  x1 y  y1 z  z1
вигляд a x ay az  0 .
bx by bz

Оберемо на розглядуваній площині довільну точку M  x; y; z , тоді вектор

M 1 M  x  x1 ; y  y1 ; z  z1  лежить у цій площині, тобто вектори
M 1 M  x  x1 ; y  y1 ; z  z1  , a  a x ; a y ; az  та b  bx ; by ; bz  будуть компла-
нарними.
12
 b
M(x;y;z)
M1(x1;y1;z1)
a

Рис. 1.10
 
Запишемо умову компланарності трьох векторів M 1 M  a  b  0 у координа-
тній формі та отримаємо
x  x1 y  y1 z  z1
ax ay az  0 .
bx by bz

Задача 12. Записати рівняння площини, яка проходить через точку М(2;3;1)
перпендикулярно до площин 3 x  y  6  0 та 2 x  y  5 z  1  0 .

N2
N1
M(x0;y0;z0)

Рис. 1.11

Шукана площина буде перпендикулярною площинам 3 x  y  6  0 та

2 x  y  5 z  1  0 , отже, нормаль до неї повинна бути перпендикулярною век-
торам N 1  3 ;  1; 0 та N 2  2 ; 1; 5  . Можна вважати, що ця нормаль дорів-
нює векторному добутку векторів N 1 та N 2 :
i j k
1 0 3 0 3 1
N  N1  N 2  3  1 0  i j k  5i  15 j  5k .
1 5 2 5 2 1
2 1 5
Тоді канонічне рівняння шуканої площини має вигляд
 5x  2  15 y  3  5z  1  0 ;
x  3 y  z  10  0 .

13
Задача 13. Записати рівняння площини, яка проходить через точки
M1 x1; y1; z1  та M 2 x 2 ; y2 ; z 2  перпендикулярно площині Ax  By  Cz  D  0 .

N1

M1 M2

N
Рис. 1.12

Нормаль шуканої площини N 1 повинна бути перпендикулярною вектору

M 1 M 2  x 2  x1 ; y2  y1 ; z 2  z1  . За умовою, шукана площина перпендикуля-
рна заданій, отже N 1  N   A; B;C  . Тоді можна вважати, що нормаль N 1 до-
рівнює векторному добутку векторів N та M1 M 2 :
N 1  M1 M 2  N .
Оберемо на шуканій площині довільну точку M  x; y; z , тоді вектор
M 1 M  x  x1 ; y  y1 ; z  z1  лежить у цій площині і, звичайно, буде перпен-
дикулярним вектору N 1 , тобто

M1 M  N1  0 або M 1 M  M 1 M 2  N  0 . 
Запишемо останню рівність у координатній формі:
x  x1 y  y1 z  z1
x 2  x1 y2  y1 z 2  z1  0 .
A B C
Розкладемо визначник за елементами першого рядка та отримаємо рівняння
шуканої площини.

Задача 14. Знайти відстань від точки М(3;1;-2) до площини 5 x  4 y  2 z  3  0 .

Скористаємося формулою відстані від точки до площини:
Ax M  ByM  Cz M  D
d M   ;
A2  B 2  C 2

14
 5 x M  4 yM  2 z M  3
d M   
52  42  22
5  3  4  1  2   2  3 12 4 4 5
    (од.).
45 45 5 5

Задача 15. Знайти відстань між паралельними площинами 2 x  3 y  z  1  0 та

2x  3 y  z  4  0 .
Відстань між паралельними площинами може обчислюватися як відстань
від точки на одній площині до іншої площини.
Оберемо будь-яку точку на першій площині. Для цього дві координати
виберемо довільно, а третю визначимо з рівняння площини:
x M  yM  0 ;
2  0  3  0  zM  1  0 ;
zM  1 .
Знайдемо відстань від точки М(0;0;1) до площини 2 x  3 y  z  4  0 :
2 x M  3 yM  z M  4 2  0  3  0  1 1  4
d M  
5 5 14
   (од.).
2  3 1 2 2
142
14 14
Отримана величина й буде відстанню між двома площинами.

Зауваження. При розв’язуванні цієї задачі часто припускаються прикрої

помилки: обирають точку на площині та обчислюють відстань до цієї ж площи-
ни. У разі вірних підрахунків отримують нульовий результат, який здається па-
радоксальним.

15
 1.3 Задачі для самостійної роботи

1.Записати рівняння площини, яка проходить через точку M 1 (3;-1;2) перпенди-

кулярно до вектора M1 M 2 , де M 2 (4;-2;-1).
Відповідь: x  y  3 z  2  0 .
2. Записати рівняння площини, яка проходить через точку M 1 (3;4;-5) парале-
льно векторам a1  3; 1;  1 та a2  1;  2 ; 1 .
Відповідь: x  4 y  7 z  16  0 .
3. Довести, що рівняння площини, яка проходить через точки M1 x1; y1; z1  та
M 2 x 2 ; y2 ; z 2  паралельно вектору a  a x ; a y ; az , може бути записано у вигляді

x  x1 y  y1 z  z1
x 2  x1 y2  y1 z 2  z1  0 .
ax ay az
4. Записати рівняння площини, яка проходить через точку М(3;-2;-7) парале-
льно площині 2 x  3 z  5  0 .
Відповідь: 2 x  3 z  27  0 .
5. Записати рівняння площини, яка проходить через початок координат перпен-
дикулярно площинам 2 x  y  3 z  1  0 та x  2 y  z  0 .
Відповідь: 7 x  y  5 z  0 .
6. Записати рівняння площини, яка проходить через точки M1 1;1;2 та
M 2 3; 1; 1 перпендикулярно площині x  2 y  3 z  5  0 .
Відповідь: 4 x  y  2 z  9  0 .
7. Знайти точку перетину трьох площин x  2 y  z  7  0 , 2 x  y  z  2  0 та
x  3 y  2 z  11  0 .
Відповідь: (1;-2;2).

16
 Розділ 2
ПРЯМА У ПРОСТОРІ. ПЛОЩИНА ТА ПРЯМА

2.1. Короткі теоретичні відомості

Пряму у просторі ми будемо розглядати як лінію перерізу двох площин;

лінію, будь-які точки якої задають вектор, колінеарний заданому, або траєкто-
рію руху зі сталою швидкістю заданої точки. Різні форми рівнянь прямої наве-
дені у таблиці.

Назва Загальний вигляд рівнянь Геометричний зміст

параметрів

Загальні  A1 x  B1 y  C 1 z  D1  0 Пряма розглядається як лі-

 нія перерізу двох площин з
 A2 x  B2 y  C 2 z  D2  0
N1=(A1;B1;C1) нормалями
N 1   A1 ; B1 ; C1  та
N2=(A2;B2;C2) N 2   A2 ; B2 ; C 2 

Канонічні x  x 0 y  y0 z  z0 l , m, n ─ координати на-

 
l m n
прямного вектора прямої;
z
x0 , y0 , z0  - координати
S=(l;m;n) точки, яка належить пря-
мій
M0(x0;y0;z0)

x y
O

17
Параметричні  x  x 0  l t l , m, n ─ координати на-

 y  y0  m t прямного вектора прямої;
 z  z  nt x0 , y0 , z0  ─ координати
 0

точки, яка належить пря-

мій;
з механічної точки зору
параметричні рівняння –
це рівняння рівномірного
руху зі швидкістю
v  l , m, n точки, яка у
момент часу t0  0 займає
положення x0 , y0 , z0 

Рівняння x  x1

y  y1

z  z1 x1 , y1 , z1  та x2 , y2 , z2  –
прямої, яка x 2  x1 y2  y1 z 2  z1 координати двох точок, які
проходить належать прямій
через дві z
точки M2(x2;y2;z2)

M1(x1;y1;z1)

x y
O

Параметричні рівняння прямої, перпендикулярної до осі Ox , мають ви-

гляд
 x  x0

 y  y0  m t .
 z  z  nt
 0

18
 Рівняння прямої, перпендикулярної до осі Oy , мають вигляд
 x  x0  l t

 y  y0 .
z  z  nt
 0

Рівняння прямої, перпендикулярної до осі Oz , мають вигляд

 x  x0  l t

 y  y0  m t .
 zz
 0

Кут між двома прямими – це гострий кут, який створено напрямними ве-
кторами цих прямих
S1  S 2
cos  .
S1 S 2
Умовою паралельності двох прямих є колінеарність їх напрямних векто-
рів :
l1 m1 n1
s1 s 2  S1 S 2 , тобто   .
l 2 m2 n2
Умовою перпендикулярності двох прямих є перпендикулярність їх на-
прямних векторів :
s1  s2  S1  S2 ,тобто S1  S 2  0 .
Гострий кут , який створений нормаллю до площини, заданої рівнянням
Ax  By  Cz  D  0 , та напрямним вектором прямої, доповнює кут  між пря-
мою та площиною до 900 (рис. 2.1):
S N A l  B  m  C  n
sin   cos   .
S N A2  B 2  C 2 l 2  m 2  n 2

N
S


Рис. 2.1

19
 Умовою перпендикулярності прямої та площини є колінеарність нормалі
до площини та напрямного вектора прямої (рис. 2.2):
l m n
s    S N , тобто   .
A B C

S N

Рис. 2.2

Умовою паралельності прямої та площини є перпендикулярність норма-

лі до площини та напрямного вектора прямої (рис. 2.3):
s   S  N ,тобто S  N  0 .
S

Рис. 2.3

Більшість задач, пов’язаних з прямими у просторі, розв’язується за допо-

могою канонічних або параметричних рівнянь, тобто якщо пряма задана зага-
льними рівняннями, необхідно перейти до вищезгаданих форм рівнянь.

2.2 Розв’язання типових задач

Задача 1. Записати канонічні та параметричні рівняння прямої

3 x  5 y  z  4  0
 .
 x  y  z  0
Пряма належить двом площинам, отже, вона буде перпендикулярною но-
рмалям до цих площин N1  3; 5; 1 та N2  1; 1; 1.

20
 N1

S
N2
M

Рис. 2.4
Тоді напрямний вектор прямої можна обчислити як векторний добуток
векторів N 1 та N 2 :
i j k
5 1 3 1 3 5
S  N1  N 2  3 5 1  i j k  4i  2 j  2k .
1 1 1 1 1 1
1 1 1
Оберемо яку-небудь точку, що належить прямій. Для цього одну з коор-
динат виберемо довільно, інші визначимо з рівнянь прямої:
3  0  5 yM  z M  4  0  y 1
xM  0 ,  , M .
 0  yM  z M  0  M
z   1
Точка M 0; 1;  1 належить прямій.
Тоді канонічні рівняння прямої мають вигляд
x y1 z 1 x y1 z 1
  або   .
4 2 2 2 1 1
 x  4t  x  2t
 
Параметричні рівняння цієї прямої –  y  1  2 t або  y  1  t .
 z  1  2 t  z  1  t
 

Задача 2. Записати рівняння прямої, яка проходить через точки M 3 ; 2 ;  1 та

N 4 ;  1; 2 .
Рівняння прямої, яка проходить через точки М та N, мають вигляд
x  xM y  yM z  zM
  ;
xN  xM yN  yM z N  z M
x3 y2 z  ( 1) x  3 y 2 z 1
  , або   .
4  3  1  2 2  ( 1) 1 3 3

21
Задача 3. Записати рівняння прямої, яка проходить через точки M1  3; 2; 1 та
M 2 2;  1; 1 .
Канонічні рівняння прямої, яка проходить через точки M 1 та M 2 , мають
x  x1 y  y1 z  z1
вигляд   . Але при розв’язанні цієї задачі, на відміну
x 2  x1 y2  y1 z 2  z1
від попередньої, ми не маємо права записувати канонічні рівняння через те, що
z 2  z1 , і, таким чином, знаменник третього дробу перетворюється у нуль.
Визначимо напрямний вектор прямої
S  x 2  x1 ; y2  y1 ; z 2  z1   2   3;  1  2 ; 1  1  5 ;  3 ; 0
та запишемо її параметричні рівняння:
 x  x1  l t  x  3  5 t
 
 y  y1  m t ;  y  2  3 t .
 z  z  nt  z1
 1 

Задача 4. Записати рівняння прямої, яка проходить через точку M 1; 3;  5 па-
x2 y3
ралельно прямій   z 1.
4 2
Напрямним вектором шуканої прямої можна вважати напрямний вектор
заданої прямої S  4 ; 2 ; 1 . Отже, канонічні рівняння мають вигляд
x 1 y 3
  z5 .
4 2

 x  1 t  x  3 2t
 
Задача 5. Знайти точку перетину прямих  y  1  t та  y  2  3 t .
z  2  3 t  z  1 t
 
Будемо вважати, що точці перетину у рівняннях першої прямої відповідає
значення параметра t  t1 , а у рівняннях другої прямої – значення параметра
 x 0  1  t1  x0  3  2 t2
 
t  t 2 , тобто  y0  1  t1 та  y0  2  3 t 2 .
z  2  3 t  z  1 t
 0 1  0 2

Координати точки перетину прямих повинні задовольняти рівнянням

обох прямих, отже

22
 1  t1  3  2 t 2  t1  2 t 2  2  t 2  1
    t 2  1
1  t1  2  3 t 2 ;  t1  3 t 2  3 ; 3t1  t 2  1 ;  .
 2  3t  1  t  3t  t  1  t  3t  3  1t  0
 1 2  1 2  1 2

 x0  1  0  x0  1
 
Тоді шукана точка має координати  y0  1  0 ;  y0  1 , тобто точка
z  2  3 0  z  2
 0  0
M 1; 1; 2 є точкою перетину заданих прямих.
Зауваження. Якщо отримана система трьох рівнянь з двома змінними не
має розв’язку, це означає, що прямі не перетинаються.

Задача 6. Записати рівняння прямої, яка проходить через точку M 3; 2 ;  1 пе-
x 1 y1 z  3 x2 z 1
рпендикулярно до прямих   та  y1 .
3 5 2 4 3
Шукана пряма перпендикулярна прямим з напрямними векторами
S1  3 ; 5 ;  2 та S2  4 ; 1; 3 . Тоді напрямний вектор прямої можна обчисли-
ти як векторний добуток векторів S1 та S 2 :
i j k
5 2 3 2 3 5
S  S1  S 2  3 5  2  i j k  17i  17 j  17k .
1 3 1 3 4 1
4 1 3
Тоді канонічні рівняння прямої мають вигляд
x  3 y 2 z 1 y 2 z 1
  або x  3   .
17  17  17 1 1

Задача 7. Записати рівняння площини, яка проходить через початок координат

x7 y2 z3
перпендикулярно прямій   .
1 5 4
Умовою перпендикулярності прямої та площини є колінеарність нормалі
до площини та напрямного вектора прямої, тобто можна вважати, що
N  S   1; 5 ; 4 .
Запишемо рівняння площини , яка проходить через початок координат та
має нормаль N   1; 5 ; 4:
 1x  0  5 y  0  4z  0  0 ;
 x  5 y  4z  0 .
23
Задача 8. Записати рівняння прямої, яка проходить через точку M 3; 0 ; 1 пер-
пендикулярно площині 2 x  3 y  4 z  1  0 .
Умовою перпендикулярності прямої та площини є колінеарність нормалі
до площини та напрямного вектора прямої, тобто можна вважати, що
S  N  2 ;  3 ; 4 .
Запишемо канонічні рівняння шуканої прямої:
x3 y z 1
  .
2 3 4

 x  1  3 t
x  3 y1 z 1 
Задача 9. Знайти кут між прямими   та  y  4  2 t .
2 5 2  z  5t

Напрямні вектори заданих прямих – це вектори S1  2 ; 5 ;  2 та
S2  3 ; 2 ;  1 . Кут  між прямими знайдемо з умови
S1  S 2 2  3  5  2   2   1 18
cos    .
2 2  5 2   2 3 2  2 2   1
2 2
S1 S 2 462

18
Отже,   arccos .
462

 x  y  4z  5  0  x  6 y  6z  0
Задача 10. Знайти кут між прямими  та  .
2 x  y  2 z  4  0 2 x  2 y  9 z  0
Для визначення куту між прямими необхідно знати напрямні вектори цих
прямих.
Якщо розглядати першу пряму як лінію перерізу площин
x  y  4 z  5  0 та 2 x  y  2 z  4  0 , то напрямним вектором цієї прямої S1
можна вважати векторний добуток векторів N1  1;  1;  4 та N 2  2 ; 1;  2 :
i j k
1 4 1 4 1 1
S1  N 1  N 2  1  1  4  i j k  6i  6 j  3k .
1 2 2 2 2 1
2 1 2

24
 Аналогічно, напрямним вектором другої прямої S 2 можна вважати век-
торний добуток векторів N 3  1;  6 ;  6 та N 4  2 ; 2 ; 9:
i j k
6 6 1 6 1 6
S2  N 3  N 4  1  6  6  i j k  42i  21 j  14k .
2 9 2 9 2 2
2 2 9
Обчислимо кут  між прямими за умовою
S1  S 2  42  6  6   21  3  14 4
cos    ;
6 2   6  3 2  422   212  142 21
2
S1 S 2
4
тобто   arccos .
21

 x y z 0
Задача 11. Знайти кут між прямою  та площиною
 x  2 y  2 z  2  0
2x  5 y  z  2  0 .
Знайдемо напрямний вектор прямої з умови S  N1  N 2 , де
N1  1;  1; 1 , N 2  1; 2 ; 2 (див. задачу 10).
i j k
N 1  N 2  1  1 1  4i  j  3k ,отже S   4 ;  1; 3.
1 2 2
Обчислимо кут між прямою та площиною за формулою
A l  B  m  C  n
sin   ;
A  B C
2 2 2
l m n
2 2 2

2  ( 4)  ( 5)  ( 1)  1  3 85 3

sin     0,
2  ( 5 )  1
2 2 2
( 4)  ( 1)  3
2 2 2
30  26
тобто   0 .

x 1 y1 z
Задача 12. Знайти точку перетину прямої   та площини
1 2 6
2x  3 y  z  1  0 .

25
  x  1 t

Параметричні рівняння прямої мають вигляд  y  1  2 t . З’ясуємо, при
 z  6t

якому значенні параметра t точка, що належить прямій, водночас належить і
площині (інакше кажучи, у якій точці пряма перетинає площину):
21  t   3 1  2t   6t   1  0 ;
2  2t  3  6t  6t  1  0 ;
t  1.
Підставимо t  1 у параметричне рівняння прямої та одержимо координа-
ти шуканої точки:
 x  11 x2
 
 y  1  2  1 ;  y  3  M ( 2 ;  3 ; 6) .
 z  61 z6
 

x 1 y z 1
Задача 13. Записати рівняння площини, яка містить пряму   та
2 1 3
точку M1 (1;  1; 2) .
N

S
M0
M1
Рис. 2.5

x 1 y z 1
Пряма   проходить через точку M0 (1; 0;  1) , яка, зрозу-
2 1 3
міло, належить також і шуканій площині. Отже, нормаль площини N буде пер-
пендикулярною векторам M 0 M1  0;  1; 3 та S  2 ;  1; 3 , тобто
i j k
N  S  M0 M1  2  1 3  0  i  6  j  2  k .
0 1 3
Канонічне рівняння шуканої площини має вигляд
Ax  x0   B y  y0   C z  z0   0 ;

26
 0x  1  6 y  0  2z  1  0 ;
3y  z 1  0.

Задача 14. Записати рівняння площини, яка проходить через прямі

x 1 y z x  2 y1 z  3
  та   .
2 1 1 2 1 1

M0
S

M1
Рис. 2.6

 2  1 1
Задані прямі є паралельними     , тобто шукана площина існує.
 2  1 1
Цій площині повинні належати напрямний вектор прямих S  2;  1; 1 та век-
тор M 0 M 1   3 ; 1;  3, що з’єднує точки M 0 (1; 0 ; 0) та M 1 (2 ; 1;  3) , через
які проходять задані прямі.
Нормаль до площини перпендикулярна цим векторам:
i j k
N  S  M0 M1  2  1 1  2  i  3  j  k .
3 1 3

Запишемо рівняння площини, що має нормаль N  2; 3; 1 та прохо-

дить через точку M 0 (1; 0 ; 0) :
Ax  x0   B y  y0   C z  z0   0 ;
2x  1  3 y  0  1z  0  0 ;
2x  3 y  z  2  0 .

Задача 15. Записати рівняння площини, яка проходить через прямі

x 1 y 3 z  8 x3 y5 z
  та   .
1 3 2 1 1 4

27
 N

S1
M1

M2
S2
Рис. 2.7

Задані прямі не є паралельними, отже, існування розв’язку задачі не є

очевидним. Доведемо, що ці прямі дійсно лежать в одній площині.
Очевидно, що умовою цього є компланарність напрямних векторів пря-
мих S1  1;  3 ; 2 , S2   1; 1; 4 та вектора M 1 M 2  2 ;  2 ;  8, який
з’єднує точки цих прямих .
Обчислимо мішаний добуток цих векторів:
1 3 2
S1 S 2 M 1 M 2   1 1 4 .
2 2 8
Другий та третій рядки отриманого визначника є пропорційними, отже,
визначник дорівнює нулю, тобто вектори є компланарними, а розглядувані
прямі лежать в одній площині.
Нормаль шуканої площини N повинна бути перпендикулярною напрям-
ним векторам S1  1;  3 ; 2 та S2   1; 1; 4 , тому
i j k
N  S1  S 2  1  3 2  14i  6 j  2k .
1 1 4

Запишемо рівняння площини, що має нормаль N   14 ;  6 ; 2 та про-

ходить через точку M1 (1;  3; 8) :
Ax  x1   B y  y1   C z  z1   0 ;
 14x  1  6 y  3  2z  8  0 ;
7x  1  3 y  3  z  8  0 ;
7x  3 y  z  6  0.

28
 x  2 y1 z
Задача 16. Визначити проекцію точки М1(1;2;-1) на пряму  
1 2 4
та знайти відстань від точки до прямої.
N

M1
S
M0

Рис. 2.8
1 спосіб. Знайдемо рівняння площини, яка проходить через точку М1 пер-
пендикулярно заданій прямій. Можна вважати, що нормаль N до площини до-
рівнює напрямному вектору прямої :
N  S   1; 2 ;  4.
Запишемо рівняння шуканої площини:
Ax  x1   B y  y1   C z  z1   0 ;
 1x  1  2 y  2  4z  1  0 ;
 x  2 y  4z  7  0 ;
x  2 y  4z  7  0 .
 x  2t

Параметричні рівняння заданої прямої мають вигляд  y  1  2 t . З’ясуємо,
 z  4 t

при якому значенні параметра t пряма перетинає площину:

2  t   21  2t   4 4t   7  0  t  11 .
21
Обчислимо координати точки перетину М0:
 11
 x 0  2  21
 11  31 1 44 
 y0  1  2   M0  ; ;  .
 21  21 21 21 
 z 0  4  11
 21
Пряма М0М1 є перпендикулярною до заданої прямої, отже точка
 31 1 44 
M0  ; ;  є шуканою проекцією точки М1.
 21 21 21 
29
 2спосіб. Запишемо параметричні рівняння заданої прямої :
 x  2t

 y  1  2 t .
 z  4 t

Будемо вважати, що шуканій точці М0 відповідає значення параметра
t  t0 . Тоді її координати – M 0   t0  2; 2t0  1 ;4t0  . Напрямний вектор пря-
мої S   1; 2 ;  4 та вектор M 1 M 0    t0  2  1; 2t0  1  2 ;  4t0    1 
перпендикулярні, отже
M1 M 0  S  0 .
Запишемо останню рівність у координатній формі:
 t0  1   1  2t0  3  2   4t0  1   4  0 ;
t0  1  4t0  6  16t0  4  0 ;
21t0  11;
11
t0  .
21
Отже,
 11
 x 0  2 
21
 11  31 1 44 
 y0  1  2   M0  ; ;  .
 21  21 21 21 
 z 0  4  11
 21
Відстань від точки М1 до прямої – це відстань до проекції М0 заданої точ-
ки на пряму, тобто
2 2 2
 31   1   44 
d ( M 1 )  M 1 M 0    1    2       1 
2310
(од.)
 21   21   21  21

x 1 y 2 z
Задача 17. Знайти відстань від точки М1(2;3;-1) до прямої   .
3 1 4
Відстань від точки М1 до прямої – це відстань до проекції М0 заданої точ-
ки на пряму, тому задачу можна розв’язати шляхом пошуку цієї проекції та об-
числення довжини відрізку М0М1 (див. задачу 16). Наведемо більш раціональ-
ний метод розв’язання задачі.

30
 M1


S
K M0
Рис. 2.9
З рівнянь прямої зрозуміло, що прямій належить точка К(-1;2;0). Розгля-
немо прямокутний трикутник та позначимо кут між вектором KM 1 та заданою
прямою як  . Тоді
M 0 M 1  KM 1 sin  .
Довжина векторного добутку вектора KM 1   2  ( 1) ; 3  2 ;  1  0  
 3; 1;  1 та напрямного вектора прямої S  3 ;  1; 4 дорівнює добутку їх
довжин на синус куту між ними:
KM 1  S  KM 1  S  sin  ,
отже,
KM 1  S
M 0 M1  .
S
Обчислимо величини, які входять до останньої рівності:
i j k
KM 1  S  3 1  1  3i  15 j  6k ;
3 1 4

KM 1  S  3 2   15   6   270 ;
2 2

S  3 2   1  4 2  26 .
2

270 3 195
Тоді M 0 M 1   (од.)
26 13

Задача 18. Записати рівняння перпендикуляра, проведеного з точки М(7;5;-3)

x 1 y z  2
до прямої   .
2 3 1

1 спосіб. Перпендикуляр, проведений з точки М до прямої – це пряма, яка

31
проходить через точку М та її проекцію М0 на задану пряму. Визначимо коор-
динати вказаної проекції.
Запишемо параметричні рівняння прямої:
 x  2t  1

 y  3t .
z   t  2

Будемо вважати, що шуканій точці М0 відповідає значення параметра
t  t0 . Тоді її координати – M 0  2t0  1; 3t0 ; t0  2 . Напрямний вектор заданої
прямої S  2 ; 3 ;  1 та вектор M 1 M 0   2t0  1  7; 3t0   5 ;  t0  2   3
перпендикулярні, отже M 1 M 0  S  0 .
Запишемо останню рівність у координатній формі:
2t0  1  2  3t0  5  3   t0  1   1  0 ;
4t0  12  9t0  15  t0  1  0 ;
14t0  28 ; t0  2 .
Тоді x0  2  2  1  5 , y0  3  2  6 , z0  2  2  4 , отже M 0 5 ; 6 ;4 .
Запишемо рівняння прямої ММ0:
x7 y5 z3
  ;
57 65 4 3
x7 y5 z 3
  .
2 1 1
2спосіб. Через задані пряму та точку можна провести площину. Тоді шу-
каний перпендикуляр – це пряма, яка лежить у площині та є перпендикулярною
до заданої прямої.

M S1 S

M1
Рис. 2.10
Нормаль до площини є перпендикуляром до напрямного вектора
S  2 ; 3 ;  1 заданої прямої та вектора MM1   6 ;  5 ; 1 , який з’єднує зада-

32
ну точку M 7 ; 5 ;3 та точку M1 1; 0 ;2 , що належить прямій, отже можна
вважати, що
i j k
N  S  MM 1  2 3  1   2i  4 j  8 k ,
6 5 1
або
N   1; 2 ; 4 .
Шукана пряма повинна бути перпендикулярною заданій прямій та норма-
лі, тобто її напрямний вектор можна обчислити як векторний добуток векторів
N та S :
i j k
S1  N  S   1 2 4  14i  7 j  7 k .
2 3 1
Запишемо канонічні рівняння прямої, яка проходить через точку М та має
напрямний вектор S1 :
x7 y5 z 3 x7 y5 z 3
  , або   .
 14 7 7 2 1 1

x 1 y 3
Задача 19. Знайти відстань між схрещуваними прямими   z  2 та
2 5
x5 z7
 y .
2 1
Відстань між схрещуваними прямими – це відстань від точки, яка нале-
жить одній прямій, до площини, що проходить через другу пряму паралельно
до першої прямої.
S1
M1

S2
N M2
S1

Рис. 2.11

33
 Визначимо рівняння площини, яка проходить через пряму
x5 z7 x 1 y 3
 y паралельно до прямої   z  2 . Цій площині нале-
2 1 2 5
жить точка M 2 5 ; 0 ;7 , а її нормальний вектор є перпендикулярним до напря-
мних векторів заданих прямих S1  2 ;  5 ; 1 та S2  2;1;  1 , тобто можна
вважати, що
i j k
N  S1  S 2  2  5 1  4i  4 j  12k .
2 1 1

Запишемо рівняння площини, що має нормаль N  4 ; 4 ; 12 та прохо-

дить через точку M 2 (5 ; 0 ; 7) :
4x  5  4 y  0  12z  7  0 ;
4 x  4 y  12z  104  0 ;
x  y  3 z  26  0 .
Обчислимо відстань від точки M1 1;  3 ;2 до цієї площини:
Ax1  By1  Cz1  D 1  1  1   3  3  2  26  22
d M 1      2 11 (од.)
A2  B 2  C 2 1 2  12  3 2 11
Ця величина є відстанню між заданими прямими.

2.3 Задачі для самостійної роботи

1.Записати параметричні рівняння прямої, якій належать точки М1(1;2;-4) та

М2(-1;2;-4).
x  t  1

Відповідь:  y  2 .
 z  4


2. Записати параметричні рівняння прямих, які проходять через точку

 x  2t  1

М(1;-1;-3) паралельно: а) вектору c  2 ;  3 ; 4 ; б) прямій  y  4t  2 ;
 z1


34
 x 1 y3 z2
в) прямій   .
3 2 5
 x  2t  1  x  2t  1  x  3t  1
  
Відповідь: а)  y  3t  1 ; б)  y  4t  1 ; в)  y  2t  1 .
 z  4t  3  z  3  z  5t  3
  

 5x  y  z  0
3. Записати канонічні рівняння прямої  .
2 x  3 y  2 z  5  0
x y1 z 1
Відповідь:   .
5 12 13

x  2 y1 z  x y z  0
4. Довести паралельність прямих   та  .
3 2 1  x  y  5 z  8  0

 xt
  3x  y  5z  1  0
5. Довести перпендикулярність прямих  y  2t  1 та  .
 z  3t  2 x  3 y  8 z  3  0


x 1 y 2 z x2 y3 z5

6. Знайти кут між прямими   та   .
1 1 2 1 1 2
Відповідь:   600 .

x3 y2 z2

7.Знайти координати точки перетину прямих   та
2 3 4
x4 y2 z4
  .
3 1 2
Відповідь: (1; -1; 2).

8.Записати рівняння прямої, яка проходить через початок координат перпенди-

x 1 y1 x 1 y 2 z 5
кулярно до прямих   z  3 та   .
2 1 1 2 4
x y z
Відповідь:   .
2 9 5

35
 x  2 y1
9.Знайти кут між площиною 3 x  y  5  0 та прямою   z  1.
3 2
11 35
Відповідь: arcsin .
70

10. Знайти точку перетину площини 3 x  y  2 z  0 та прямої

x 2 y3 z6
  .
3 2 4
Відповідь: (1; 1; 2).

11.Записати рівняння площини, яка містить прямі:

x 1 y1 z  2 x  2 y1 z
а)   та   ;
2 3 1 4 6 2
x 1 y 2 z x 1 y 2 z
б)   та   .
3 2 1 4 1 2
Відповідь: а) 6 x  5 y  3 z  17  0 ; б) x  2 y  z  1  0 .

x 1 y1 z
12.Знайти проекцію точки М(-5; 7; -4) на пряму   .
2 3 1
Відповідь: (1; 4; -1).

x 1 y1 z  2 x4 y z3

13.Знайти відстань між прямими   та   .
2 3 1 2 3 1
Вказівка: відстань між паралельними прямими – це відстань від точки, яка на-
лежить одній прямій, до іншої прямої.
Відповідь: 21 од.

14.Записати рівняння перпендикуляра, проведеного з точки М(3; 1; 2) до прямої

x 2 y5 z
  .
1 2 4
x3
Відповідь:  y1  z  2.
2

36
 x 1 y 2 z  3
15.Знайти відстань між схрещуваними прямими   та
3 1 4
y5 z3
x2  .
1 2
Відповідь: 30 од.

Розділ 3
ПОВЕРХНІ ДРУГОГО ПОРЯДКУ

3.1. Короткі теоретичні відомості

Поверхнею другого порядку називається множина точок, прямокутні ко-

ординати яких задовольняють рівняння виду
ax 2  by 2  cz 2  dxy  exz  fyz  gx  hy  kz  l  0 ,
де принаймні один з коефіцієнтів а, b, c, d, e, f відмінний від нуля.
Серед поверхонь другого порядку існують такі, що мають центр симетрії і
три взаємно перпендикулярні площини симетрії, що проходять через нього.
Якщо обрати ці площини за координатні площини, то до рівняння поверхні не
можуть увійти члени з першими степенями координат і члени з їхніми парними
добутками, через те що зміна знаку в одній з координат, в двох з них чи у всіх
трьох не має відобразитися на рівнянні. Таким чином, будь-яка центральна
поверхня, при відповідному виборі системи координат, зображується рівнян-
ням
a11 x 2  a22 y 2  a33 z 2  a44  0 ,
і, залежно від знаків коефіцієнтів, це рівняння зображує різні типи поверхонь, а са-
ме: до поверхонь другого порядку належать, зокрема, циліндричні та конічні повер-
хні, поверхні обертання, сфера, еліпсоїд, однопорожнинний та двопорожнинний гі-
перболоїди, еліптичний та гіперболічний параболоїди.
Циліндричною поверхнею називається поверхня, утворена рухом прямої,
що перетинає задану лінію і паралельна заданому напрямку.
Задана лінія, через точки якої проходить пряма, яка переміщується, нази-
вається направляючою, а кожне положення такої прямої називається твірною

37
розглядуваної циліндричної поверхні.
Очевидно, що якщо твірні циліндричної поверхні паралельні осі Oy , а рів-
няння направляючої має вигляд y  0, F  x, z   0 , то рівняння циліндричної
поверхні F  x , z   0 .
Аналогічно для циліндричної поверхні, твірні якої паралельні осі Ox , має-
мо рівняння F  y, z   0 .
Якщо направляючою є коло, яке лежить в площині Оху, з центром в точці
(a; b; 0) і радіусом R, а твірні паралельні осі Оz, тоді циліндрична поверхня на-
зивається круговим циліндром, а її рівняння має вигляд
 x  a 2   y  b 2  R 2 .
x2 y2
Рівняння 2  2  1 задає еліптичний циліндр з твірними, паралельни-
a b
ми осі Oz , та направляючою –еліпсом, півосі якого дорівнюють a і b, а центр
розташований у початку координат.
Поверхня, визначена рівнянням y 2  2 px , називається параболічним ци-
ліндром (рис.3.1).
x2 y2
Поверхня, визначена рівнянням 2  2  1 , називається гіперболічним
a b
циліндром (рис.3.2).

Рис. 3.1 Рис.3.2

Крім вже наведених, існують ще 6 типів поверхонь 2-го порядку. Їх най-

простіші, або канонічні рівняння, одержані при найбільш зручному для ви-
вчення поверхонь розташуванні осей координат, мають вигляд:

38
x2 y2 z2
   1 – еліпсоїд (рис. 3.3) ;
a 2 b2 c2
x2 y2 z2
   1 – однопорожнинний гіперболоїд (рис. 3.4);
a 2 b2 c2
x2 y2 z2
   1 – двопорожнинний гіперболоїд (рис. 3.5);
a 2 b2 c2
x2 y2
  2 z – еліптичний параболоїд (рис. 3.6);
a 2 b2
x2 y2
  2 z – гіперболічний параболоїд (рис. 3.7);
a 2 b2
x2 y2 z2
  - конус 2-го порядку (рис. 3.8).
a 2 b2 c2

Рис. 3.3 Рис. 3.4 Рис. 3.5

Рис. 3.6 Рис. 3.7 Рис. 3.8

39
 При обертанні лінії, яка розташована в площині, навколо однієї з прямих
цієї площини створюється поверхня, яку називають поверхнею обертання.
Наприклад, при обертанні навколо осі Oz розташованої в площині Oyz
F  y, z   0
кривої 
 x0
 
отримаємо поверхню F  x 2  y 2 , z  0 , а при обертанні

цієї кривої навколо осі Oz рівняння поверхні матиме вигляд

 
F y,  x 2  z 2  0 . Аналогічно перетворюються рівняння і при обертанні на-
вколо координатних осей ліній, розташованих в інших координатних площи-
нах.

3.2. Розв’язання типових задач

Задача 1. Яку поверхню визначає в просторі рівняння:

а) x 2  4 y ; б) z 2  xz ?
а) Рівняння x 2  4 y визначає параболічний циліндр з твірними, паралель-
ними осі Oz.
Направляючою циліндричної поверхні є парабола x 2  4 y , z  0 .
б) Рівняння z 2  xz може бути представлено у вигляді z z  x   0 і розпа-
деться на два рівняння: z  0 і z  x  0 , тобто воно визначає дві площини –
площину Oxy і бісектральну площину z  x , яка проходить через вісь Oy .

Задача 2. Привести до канонічного вигляду рівняння

4 x 2  9 y 2  36z 2  8 x  18 y  72z  13  0 .
Згрупуємо члени з однаковими координатами та доповнимо відповідні ви-
рази до повних квадратів:
4( x 2  2 x )  9( y 2  2 y )  36( z 2  2z )  13 ;
4( x 2  2 x  1)  9( y 2  2 y  1)  36( z 2  2z  1)  13  4  9  36 ;
4( x  1)2  9( y  1)2  36( z  1)2  36 .

40
 Зробимо паралельний перенос осей координат, де за новий початок коор-
динат виберемо точку O 1  1; 1; 1  , тоді формули перетворення координат ма-
ють вигляд
X  x  1,
Y  y  1,
Z  z  1.
В новій системі координат рівняння поверхні має вигляд:
X2 Y2 Z2
   1.
9 4 1
Це рівняння визначає еліпсоїд; центр якого знаходиться в точці O 1 , а
півосі дорівнюють відповідно 3; 2 і 1.
Виконаємо побудову в системі координат O 1 XYZ (рис.3.9).

Рис. 3.9

Задача 3. Яку поверхню визначає рівняння

2 x 2  y 2  2z 2  4 x  2 y  8 z  1  0 ?
Аналогічно розв’язку задачі 2, зводимо до канонічного виду рівняння
поверхні:
2( x 2  2 x  1)  2  ( y 2  2 y  1)  1  2( z 2  4z  4)  8  1  0 ;
2( x  1) 2  ( y  1) 2  2( z  2) 2  8 .
Тоді
( x  1) 2 ( y  1) 2 ( z  2) 2
   1.
4 8 4
Це рівняння однопорожнинного гіперболоїда, центр якого зміщений у
точку O 1   1; 1;  2  . Якщо ввести нові координати
X  x  1, Y  y  1 , Z  z  2 ,

41
то рівняння матиме вигляд:
X2 Y 2 Z2
  1
4 8 4
Виконаємо побудову в системі координат O 1 XYZ (рис.3.10).

Рис. 3.10

Задача 4. Скласти рівняння конічної поверхні, вершиною якої є точка М(0;0;1),

x2 y2
а направляючою – еліпс   1 , z=3.
25 9
Запишемо рівняння твірної АМ, де A(x0;y0;z0) –точка, яка лежить на еліпсі:
x y z 1
  .
x 0 y0 z 0  1
Оскільки точка А лежить на еліпсі, то її координати задовольняють рів-
нянню еліпса, тобто
x02 y02
  1 , z0=3.
25 9
Виключимо параметри x0, y0 і z0 із системи рівнянь
 x z 1
x 
z0  1
 0
 y  z 1
 y0 z0  1
 x 2 y2
 0  0 1
 25 9
 z0  3
та одержимо шукане рівняння конуса
x2 y2 ( z  1) 2
   0.
25 9 4

42
 x 2 y2 z 2
Задача 5. Показати, що рівняння 2  2  2  1 визначає однопорожнинний
a b a
гіперболоїд обертання навколо осі Oy.
Розглянемо переріз даної поверхні площинами y  h, які
перпендикулярні до координатної осі Оу. У перерізі отримаємо лінію
a
x 2  z 2  R, y  h , де R  bh.
b
Таким чином, будь-який переріз, що перпендикулярний до Оу, є колом
радіуса R, тобто поверхня, що досліджується, є поверхнею обертання навколо
Оу.
Щоб дізнатись, обертанням якої лінії вона отримана, перетнемо поверхню
площиною z  0 . Лінією перерізу буде гіпербола на площині Oхy
x2 y2
  1, z  0 .
a 2 b2
Це є гіпербола с піввісями а, b. Обертаючись навколо Оу, вона й створює
дану поверхню, яка є однопорожнинним гіперболоїдом обертання навколо осі
Oy (рис. 3.11).

Рис. 3.11

Задача 6. Дослідити форму та розміщення відносно системи координат

поверхні 4  z  x 2  y 2 .
Застосуємо метод перерізів.
Припустимо, що z = h .Тоді x 2  y 2  4  h .
Зрозуміло, що вираз 4  h повинен бути невід’ємним. Нехай 4  h  R 2 .
Тоді отримаємо у перерізі площиною z = h лінію
x 2  y 2  R 2 ; z = h.
43
 Ця лінія є колом радіуса R з центром на вісі Oz. Таким чином,
розглядувана поверхня є поверхнею обертання навколо Oz.
Дізнаємося, обертанням якої лінії вона отримана. Для цього перетнемо
поверхню площиною x = 0. У перерізі отримаємо параболу на площині Oуz
y 2  4  z ; x= 0 .
Вершиною параболи є точка (0; 0; 4); параболу напрямлено у від’ємну
сторону осі Oz. Таким чином, досліджувана поверхня – це параболоїд
обертання (рис. 3.12).

Рис. 3.12

Задача 7. Яку поверхню визначає рівняння

9 y 2  16z 2  64z  18 y  199  0 ?
Ця поверхня є гіперболічним циліндром із твірними, що паралельні вісі
Ох. Насправді, дане рівняння не містить х, а направляюча циліндра є гіпербола:
9 y 2  16z 2  64z  18 y  199  0
 ;
x  0
9 y 2  2 y   16z 2  4 z   199  0
 ;
x  0
9 y 2  2 y  1  16z 2  4 z  4  199  9  64  0
 ;
x  0
9 y  12  16z  22  144
 ;
x  0

44
  ( y  1) 2 ( z  2) 2
  1
 16 9 .
 x  0

Центр гіперболи розташований у точці  0 ; 1; 2  , дійсна вісь є паралель-

ною до Oy .

Задача 8. Записати рівняння поверхні, отриманої при обертанні параболи

x 2  y
 навколо координатної осі Oy .
 z0
Парабола міститься у координатній площині Oxy . Для побудови рівняння
шуканої поверхні обертання у рівнянні плоскої кривої замінимо змінну х на
вираз  x 2  z 2 :

 x2  z2   y;
2

x2  z2  y .
Це рівняння параболоїду обертання.

x  1  z
Задача 9. Записати рівняння поверхні, отриманої при обертанні лінії 
 y0
навколо координатної осі Oz .
Задана лінія є прямою, яка розташована в координатній площині Oxz .
Замінимо в рівнянні цієї прямої змінну х на вираз  x 2  y 2 :

 x 2  y2  1  z ;

 x 2  y 2  z  1;
x 2  y 2  z  1 .
2

Отримане рівняння задає круговий конус з віссю Oz та центром  0 ; 0 ;  1 .

45
 3.3 Задачі для самостійної роботи

1. Визначити тип поверхні ,заданої рівнянням:

а) x 2  4 y 2  9 z 2  36  0 ; б) x 2  y2  z 2  36  0 ;
в) x 2  4 y2  z  0 ; г) x 2  4 y 2  z  0 .
Відповідь: а) однопорожнинний гіперболоїд; б) сфера; в) еліптичний параболо-
їд; д) гіперболічний параболоїд.

2. Звести рівняння до канонічного виду та визначити тип поверхні:

а) x 2  y 2  2 x  3  0 ; б) x 2  y 2  4 x  6 y  z  9  0 ;
в) x 2  4 y 2  z 2  4z  4  0 .

Відповідь: а)
 x  12  y2
 1 –гіперболічний циліндр;
4 4
б)  x  2   y  3  z  4 –параболоїд обертання;
2 2

в) x 2  z  2  4 y 2 –круговий конус з вершиною  0 ; 0 ;  2  .

2

ЛІТЕРАТУРА

1. Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика: Навч. посібник. – К.: А.С.К.,
2006. – 648 с.
2. Ильин В.А., Позняк Е.Г. Аналитическая геометрия: – М.: Физматлит, 2002.–
240 с.
3. Александров П.С. Курс аналитической геометрии и линейной алгебры.– М.:
Наука, 1979.–511с.
4. Данко П.Е., Попов А.Г., Кожевникова Т.Я. Высшая математика в упражнени-
ях и задачах. В 2-х ч. Ч. 1: – М.: Оникс, 2003. – 304 с.

46
 ЗМІСТ

Розділ 1
Площина у просторі
1.1. Короткі теоретичні відомості ……………………………………………….3
1.2. Розв’язання типових задач …………………………………………………..5
1.3. Задачі для самостійної роботи………………………………………………16

Розділ 2
Пряма у просторі. Площина та пряма
2.1. Короткі теоретичні відомості ………………………………………………17
2.2. Розв’язання типових задач …………………………………….....................20
2.3. Задачі для самостійної роботи………………………………………………34

Розділ 3
Поверхні другого порядку
3.1. Короткі теоретичні відомості ……………....................................................37
3.2. Розв’язання типових задач ………………………………………………….40
3.3. Задачі для самостійної роботи………………………………………………46

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………. .46

47
 Навчальне видання

Кадильникова Тетяна Михайлівна

Кочеткова Інна Борисівна
Сушко Лариса Федорівна
Білова Оксана Вікторівна

АНАЛІТИЧНА ГЕОМЕТРІЯ
У ПРОСТОРІ

Навчальний посібник

Тематичний план 2012, поз. 98

Підписано до друку 14.12.2012. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.
Облік.-вид. арк. 2,82. Умов. друк. арк. 2,79. Тираж 100 пр. Замовлення №
Національна металургійна академія України
49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
__________________________________
Редакційно-видавничий відділ НМетАУ

48