За звичайних умов гази є ізоляторами.

Процес утворення йонів називают йонізаією газу.

Збудників йонізаії називають іонізаторами.
Виривання електрона з атома необхідна певна енергія – енергія йонізації, яка може бути
надана під час нагрівання, або опромінення (рентгенівськими, ультрафіолетовим,
ядерним, тощо).
Зворотній до йонізації процес називається рекомбінацією (молізацією).
Проходження електричного струму через газ називають газовим розрядом.
Якщо електропровідність у газі виникає під дією йонізаторів, а з віддаленням останніх
припиняється, то такий розряд називається несамостійним газовим розрядом.
Якщо електропровідність у газі з віддаленням іонізаторів не припиняється, то такий
розряд називається самостійним газовим розрядом.
Якщо при збільшенні кінетичної енергії електронів та йонів і, починаючи з певного
значення напруги між електродами, електрони і йони внаслідок співударянь з
нейтральними молекулами вибивають з них електрони, тобто додатково іонізують газ, то
це явище називають ударною іонізацією.
Струм в газах зумовлений переміщенням йонів переміщенням йонів під дією
електричного поля. В газах, особливо при малих тисках, поряд з йонами в створенні
електропровідності мають велике значення і вільні електрони; струм у газах не
супроводжується перенесенням речовини; йони в газі не є звичайними хімічними
йонами, це атоми або молекули, які втратили один чи кілька електронів, або ж набули їх.
Тому під час нейтралізації газового йона біля електродів він перетворюється на
нейтральну молекулу, яка повертається назад у газ і виділення речовини не відбувається.
Види розрядів:
1. Тліючий розряд – це вид розряду в газах за низьких тисів (поряду 0,1 мм рт.ст).
Застосовується як джерело світла в різних газосвітних трубках. У лампах денного світла
тліючий розряд відбувається в парах ртуті. Газосвітні трубки використовують для
рекламної і декоративної мети. Колір світніх шарів залежить від самого газу. Повітря –
бузковий, неон – оранжево-червоний, аргон – зеленуватий.
2. Іскровий розряд - за нормальних і великих тисків. Поступово збільшувати напругу
між двома вміщеними в атмосферне повітря електродами, за певної напруги між
електродами проскакує електрична іскра (вид - яскравий світній, зігнутий і розгалужений
шнур; супроводжується тріском; блакитнувате свічення). Приклад – блискавка
(негативна хмара і позитивна земля), І≈десятки~сотні А; t≈10-5 с; U≈15*107В. При
невеликих проміжках між електродами іскровий розряд викликає специфічне руйнування
анода – електрична ерозія, яке використовують для обробки металів.
3. Коронний розряд – за атмосферного тиску в дуже неоднорідних електричних полях,
наприклад поблизу проводів ліній високої напруги, спостерігається розряд, світна
ділянка якого часто нагадує корону. Може виникати в природі під впливом атмосферної
електрики: перед грозою, або під час неї на вістрях і гострих кутах високо піднятих
предметів (вістрі дерев, шпилі башт, антени, тощо) спалахують схожі на китиці конуси
свічення (вогні святого Ельма).
4. Дуговий розряд – одержавши іскровий розряд, поступово зменшити електричний опір
кола, зменшити відстань між електродами, розряд перейде з переривчатого в
безперервний – дуговий (при цьому І – різко зростає ≈десітки ~сотні А; напруга падає до
кількох десятків вольт). Або можна минути стадію виникнення іскри: електроди
зближують до дотику, в місцях контакту вони розжарюються струмом, потім їх
розсовують і отримують електричну дугу. Електрична дуга є потужних джерелом світла,
і тому її використовують проекційних, прожекторних та ін.. установках, а також для
зварювання і різання металів, у дугових електропечах.
Четвертий стан речовини – плазма – сильно йонізований газ.