Лекція 3 Еквівалентні системи, бази, базиси.

Означення 1.
Задано лінійний простір L та дві системи елементів
x1 , x2 , , xn   L ;  y1 , y2 , , yk   L .
Системи  x1 , x2 ,
, xn  та  y1 , y2 , , yk  називаються
еквівалентними, якщо:
1)  x1 , x2 , , xn   y1, y2 , , yk  ;

2)  y1 , y2 , , yk  x1 , x2 , , xn 

Позначення:  x1 , x2 , , xn   y1, y2 , , yk 

Означення 1-1.
Задано лінійний простір L та дві підмножини  L;  L.
Множина називається еквівалентною множині , якщо:
1) ; 2)
Позначення:

Властивості еквівалентних систем.

Властивість 1 Система  x1 , x2 , , xn  є еквівалентною системі

 y1 , y2 , , yk  (множина є еквівалентною множині ) тоді та
тільки тоді, коли л.о. x1 , x2 , , xn   л.о. y1 , y2 , , yk 

( л.о.   л.о. 
Доведення.
За означенням
  x1 , x2 , , xn   y1 , y2 , , yk  ; 
 
  x1 , x2 , , xn   y1 , y2 , , yk     x1 , x2 , , xn   y1 , y2 , , yk  
  
       
   
   
 л.о. x1 , x2 , , xn   л.о. y1 , y2 , , yk ; 
 
 л.о .1 2
x , x , , xn  л.о .1 2
y , y , , y k 
 
  л.о.    л.о .    
 
 л.о.   л.о.    
   
 л.о. x1 , x2 , , xn   л.о. y1 , y2 , , yk  
 
 л.о.   л.о.  
█

Властивість 2
x1 , x2 , , xn  x1 , x2 , , xn 

( )
Доведення.
л.о. x1 , x2 , , xn   л.о.x1 , x2 , , xn   л.о.   л.о. 
█

Властивість 3 Задані системи:  x1 , x2 , , xn   y1, y2 , , yk  ;

 y1 , y2 , , yk  z1 , z2 , , zm  . Тоді  x1 , x2 , , xn  z1 , z2 , , zm 

( ; , тоді )
Доведення.
л.о.x1 , x2 , , xn   л.о. y1 , y2 , , yk   л.о.z1 , z2 , , zm 
Аналогічно
л.о.   л.о.   л.о. 
█

Твердження. Зв'язок кількості елементів в еквівалентних

л.н.з. системах.
Задано л.н.з. системи  x1 , x2 , , xn   y1, y2 , , yk  , тоді n  k.
Доведення.
  x1 , x2 , , xn   y1 , y2 , , yk  
 x1 , x2 , , xn   y1 , y2 , , yk    
x , x , , xn   y1 , y2 ,
 
, yk  
 1 2
n  k 
 nk
 n  k 
█

Зауваження 1 Елементи лінійного простору часто називають

векторами. Це тягнеться шлейф початкової ідеї – арифметичних
лінійних просторів – n .

Бази системи

Означення 2.
Задано систему елементів  x1 , x2 , , xn    лінійного простору L .

Підсистема x j1 , x j2 , 
, x jk називається максимальною лінійно
незалежною підсистемою системи елементів  x1 , x2 , , xn  , якщо

1) вона є л.н.з.
2) xm  x1 , x2 , , xn   xm   підсистема x j , x j ,
1 2

, x jk , xm є
лінійно залежною.

Означення 3.
Задано систему елементів  x1 , x2 , , xn    лінійного простору L .

Підсистема x j1 , x j2 , 
, x jk називається повною підсистемою
системи елементів  x1 , x2 , , xn  , якщо

xm  x1 , x2 , , xn   xm   1 , 2 , , k     такі, що

xm  1  x j1   2  x j2    k  x jk

Теорема 1.
Задано систему елементів  x1 , x2 , , xn    лінійного простору L .

Підсистема x j1 , x j2 , 
, x jk є повною л.н.з. т.т.т,к вона є
максимальною л.н.з.
Зауваження.2 В означенні повної системи не вимагається
лінійної незалежності.. Проте, в використанні корисним та
важливим є саме лінійно незалежна повна система.
В означенні максимальної л.н.з. системи вимагається лінійна
незалежність. Проте, в назві ми все одно використовуємо
максимальна л.н.з. Тим самим підкреслюється за яким критерієм
розглядається максимальність.
Зауваження.3 Виникає питання навіщо давати фактично два
еквівалентних означення. Справа в тому, що в різних задачах,
теоремах зручно перевіряти одне чи інше означення.
Доведення теореми

 Дано, що підсистема x j1 , x j2 ,  
, x jk є повною л.н.з.

Тоді маємо, що
xm  x1 , x2 , , xn   xm   1 , 2 , , k     такі, що
xm  1  x j1   2  x j2    k  x jk  1  x j1   2  x j2    k  x jk  (1)  xm  0
0

Таким чином, отримали що xm  x1 , x2 , , xn   xm   підсистема

x j1 , x j2 , 
, x jk , xm є лінійно залежною.

А звідси, за означенням підсистема x j1 , x j2 ,  

, x jk є максимальною
л.н.з.


Дано, що підсистема x j1 , x j2 ,  
, x jk є максимальною л.н.з.

Тоді маємо, що вона є л.н.з. А, також,

xm  x1 , x2 , , xn   xm   підсистема x j , x j ,
1 2

, x jk , xm є лінійно
залежною.
За властивостями лінійно залежних систем отримуємо:
1 , 2 , , k     такі, що xm  1  x j1   2  x j2    k  x jk

Отже, підсистема x j1 , x j2 ,  
, x jk є повною л.н.з.

Означення 4.
Задано систему елементів  x1 , x2 , , xn    лінійного простору L .
Базою системи  x1 , x2 , , xn    називається максимальна л.н.з./
повна л.н.з. підсистема.
 Теорема 2.
Задано систему елементів  x1 , x2 , , xn    лінійного простору L .
Підсистема B x1 , x2 , 
, xn   x j1 , x j2 , 
, x jk є її базою. Тоді

B x1 , x2 , 
, xn   x j1 , x j2 , , x jk  x1 , x2 , , xn  (база еквівалентна
всій системі)
Доведення.

Оскільки B x1 , x2 , 
, xn   x j1 , x j2 , 
, x jk  x1 , x2 , , xn  - база є під
системою, то вона є підпорядкованою всій системі
B x1 , x2 , 
, xn   x j1 , x j2 , , x jk  x1, x2 , , xn  .

Дійсно: x j p  B x1 , x2 , , xn  x j p  0  x1  0  x2   1 x j p   0  xn

І навпаки, з означення бази (тут зручно скористуватись повнотою)

маємо:
xm  x1 , x2 , , xn   xm   1 , 2 , , k     такі, що
xm  1  x j1   2  x j2    k  x jk .

Отримали, що
B x1 , x2 , , xn  x1 , x2 , , xn 

З цих двох підпорядкованостей отримуємо бажане:

B x1 , x2 , 
, xn   x j1 , x j2 , , x jk  x1 , x2 , , xn 

Теорема 3.
Задано систему елементів  x1 , x2 , , xn    лінійного простору L .
Будь які дві її бази еквівалентні.
Доведення.
Нехай B1  x1 , x2 , , xn  та B2  x1 , x2 , , xn  дві бази. За попередньою
теоремою маємо:
B1  x1 , x2 , , xn  x1, x2 , , xn  B2 x1 , x2 , , xn  .

А тому, за властивостями еквівалентних систем, отримуємо

B1  x1 , x2 , , xn  B2  x1 , x2 , , xn 
█

Зауваження 4 За властивостями еквівалентних л.н.з. систем,

вони мають однакову кількість елементів. Тому коректним буде
наступне означення.

Означення 5.
Задано систему елементів  x1 , x2 , , xn    лінійного простору L .
Рангом системи  x1 , x2 , , xn    називається кількість елементів в
її базі (будь-якій).
Позначення.
rang  x1 , x2 , , xn   rang  або rank x1 , x2 , , xn   rank 

Приклад 1.
Знайти (яку-небудь) базу та ранг системи.
a1  (3,2, 1,4); a2  (1,1,2, 3); a3  (2,1, 3,7)
Розв'язок.
Будемо шукати максимальну л.н.з. систему.
Будь які два вектори є л.н.з., оскільки їх координати не
пропорційні.
Перевіримо на л.н.з. всі три вектори.
1a1   2 a2   3a3  1 (3,2, 1,4)   2 (1,1,2, 3)   3 (2,1, 3,7) 
 (31   2  2 3 ,21   2   3 , 1  2 2  3 3 ,41  3 2  7 3 )  0 
 31   2  2 3  0 (1) 1  2 2  3 3  0
 2      0 (1)  3(3)  7 2  7 3  0 1   3

 1 2 3
  

 1   2 2  3 3  0 (2)  2(3)  5 2  5 3  0   2  3
 41  3 2  7 3  0 (4)  4(3)  5 2  5 3  0

Тобто система лінійно залежна (наприклад: 1  1;  2  3  1)

Отже максимальною л.н.з. системою є система з будь-яких двох
елементів. Наприклад, a1 ; a2  . Таким чином знайшли базу системи:
скорочено
Ba1 ; a2 ; a3   B  a1 ; a2  . А rang a1; a2 ; a3  2 .

Базис лінійного простору.

Теорема 4.
Задано лінійний простір L .  x1 , x2 , , xn  - система його елементів.
Тоді є еквівалентними наступні твердження:
1)  x1 , x2 , , xn  - максимальна л.н.з. система в L ;
2)  x1 , x2 , , xn  - повна л.н.з. система в L ;
3) y  L !1 , 2 , , k     такі, що
y  1 x j1   2 x j2    k x jk

Доведення.
Ми вже довели еквівалентність 1) та 2) після означень повної та
максимальної систем.
Із 3) 2) за означенням повної системи.
Навпаки, з 2) та властивостей л.н.з. систем (властивість 4) випливає
3)
Остаточно маємо: 1)  2) 3) . Що і доводить теорему.
█
За цією теоремою дамо:
Означення 6.
Задано лінійний простір L .
Базисом простору L називається система  x1 , x2 , , xn  , для якої
виконано одна з трьох еквівалентних умов:
1)  x1 , x2 , , xn  - максимальна л.н.з. система в L ;
2)  x1 , x2 , , xn  - повна л.н.з. система в L ;
3) y  L !1 , 2 , , k     такі, що
y  1 x j1   2 x j2    k x jk

Розмірністю лінійного простору L називається кількість векторів в

базисі.
Позначення dim L
Зауваження 5 Означення базису – це фактично означення бази
тільки для всього простору L . Інша назва та інше позначення
продиктовані бажанням/вимогою підкреслити особливість випадку,
коли розглядається весь простір.
Справа в тому, що при пошуку бази системи ми обмежені
переліком елементів системи –найбільш поширений випадок це
скінченні системи. А у випадку, коли розглядається лінійний
простір у нас безліч елементів, можливостей: можемо їх додавати,
множити на константи, розглядати різні лінійні комбінації. Для
скінченних систем це неможливо!
Зауваження 6 Оскільки базис має всі властивості бази, то
маємо, що всі базиси еквівалентні, мають однакову кількість
елементів.
 Приклад 2.
Знайти базис та розмірність лінійного простору
L   x  ( x1 , x2 , x3 , x4 )  4 : 2 x1  x2  4 x3  x4  0 

Розв'язок.
Ми вже розбирали приклади, в яких перевіряли, що L є лінійним
простором.
Тому зараз зосередимось на пошуку базису.
x  L  2 x1  x2  4 x3  x4  0 x2  2 x1  4 x3  x4 
 x  ( x1 , x2 , x3 , x4 )  ( x1 , 2 x1  4 x3  x4 , x3 , x4 ) 
 x1 1, 2,0,0   x3 (0,4,1,0)  x4 (0, 1,0,1)

І цей розклад є однозначним, тобто ! x1 , x2 , x3  . Тому за

означенням базису ( 3) умова) маємо, що система векторів

 y  1, 2,0,0; y
1 2  (0,4,1,0); y3  (0, 1,0,1) є базисом простору L .
А dim L  3 .
●