«ПОЛІТИКО –

ІДЕОЛОГІЧНА КРИЗА
РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ
В УКРАЇНІ».
 ПЛАН

1. ЗМІНИ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ.

2. КОНСТИТУЦІЯ УРСР 1978 Р.
3. МІЖНАРОДНЕ СТАНОВИЩЕ.
 Україна в період загострення кризи радянської системи

Леонід Брєжнев
Перший секретар ЦК КПРС з 1964
по 1982 рр.
 Період перебування
Брежнєва на посаді в
історіографії називають
"Період системної
кризи радянського
ладу" або "застій"

Застій - це період 1964—1985 рр. в історії СРСР і УРСР, що характеризувався кризою в

усіх сферах життя радянського суспільства; період який характеризувався
політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала
існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу.
 Продовольча проблема
Дотримання певних різко загострилася,
домовленостей і показового оскільки колгоспний лад не
демократизму на вершині
мав можливостей
Колективна влади спричинило
небачений раніше різновид
розвиватися за рахунок
диктатура зростання
диктатури –
керівних діячів геронтократію продуктивності праці.
партії

Причини "застійних явищ"

Політика «розрядки» й
Спроби досягти Гельсінські угоди
воєнно- створили нову
стратегічного ситуацію в Україні і
паритету з сприяли трансформації
країнами НАТО дисидентського руху в
завели Кремль у рух правозахисників
глухий кут
 На зміну двом хвилям
українізації (20 – 30-х
рр. і на переламі 60–70-
х рр.) в Україну
прийшла в 1972 р.
Початок 70-х рр. нову
хвиля русифікації
кампанію боротьби з
«українським
буржуазним
націоналізмом».

Причини "застійних явищ" Провал економічної

реформи другої
половини 60-х рр.
надав кризі
радянського комунізму
всеохопного
характеру.

Прагнення утримати
країни РЕВ в
економічній
залежності від Кремля
 Волюнтаризм - практика,
згідно з якою головним
чинником досягнення мети є
суб’єктивні бажання та
довільні рішення осіб, які її
здійснюють.
 СИСТЕМА ВЛАДИ В СРСР НАГАДУВАЛА ПІРАМІДУ, НА
ВЕРШИНІ ЯКОЇ ПЕРЕБУВАЛИ КЕРІВНИКИ ПАРТІЇ Й
ДЕРЖАВИ.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ — РАДИ, ПРОФСПІЛКИ,
КОМСОМОЛ І БАГАТОМІЛЬЙОННА ПАРТІЯ НАСКРІЗЬ
ПРОНИЗУВАЛИ СУСПІЛЬСТВО. ВОНИ БУЛИ
ПОБУДОВАНІ НА ЗАСАДАХ ТАК ЗВАНОГО
«ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦЕНТРАЛІЗМУ». ЦЕЙ ПРИНЦИП
ВИМАГАВ БЕЗСУПЕРЕЧНОГО ПІДКОРЕННЯ НИЖЧИХ
УПРАВЛІНСЬКИХ ЛАНОК ВИЩИМ, ЩО
ЗАБЕЗПЕЧУВАЛО АВТОМАТИЧНУ КОНЦЕНТРАЦІЮ
ВЛАДИ НА ВЕРШИНІ ПІРАМІДИ.

 Номенклатура -
владна еліта, яка з'являється
Партійний з'їзд внаслідок призначення на керівні
посади, в СРСР та інших
комуністичних державах; перелік
Центральний комітет Політбюро посад, призначення на які
вирішували виключно партійні
органи.
 Геронтокра́тія — форма державного
управління, в якій влада належить особам, що
за віком перевершують основний вік
працездатного населення країни.
 Після усунення Хрущова від влади змінилися ідеологічні
орієнтири

Відновлено посаду Генерального

Поворот від лібералізації до секретаря ЦК КПРС,. Яку і посів
консерватизму в усіх сферах життя. Л.Брежнєв.

Зірс бюрократичний апарат: на початку

Розвиток України в умовах 1980-х кількість чиновників у СРСР сягнула
неосталінізму 28 млн. осіб., формалізм, кар’єризм.

КПРС зосередила всю повноту влади в

Скасовано рішення про періодичне країні. Відбулося остаточне злиття
оновлення складу партійних органів; партійного і державного апарату.
старіння керівництва (геронтократія).

Існування «подвійної моралі», коли норми

Зростання корупції, хабарництва, повсякденного життя, проголошені владою
всевладдя номенклатури не співпадають з реальністю
 Неосталінізм - сталінізм
пристосований до сучасних умов.

Неосталінізм - згорнуто гласність і

критику культу особи Сталіна,
частково реанімовано сталінську
адміністративну систему,
відновлення боротьбу з
інакодумцями
 Бюрократизм
- надмірно формалізовані,
повільні, не контрольовані
процеси прийняття рішень
в управлінських системах.

Напис на карикатурі:
- Молоді люди! Походили б для
тренування з моєю заявою...
- Що ти бабцю! Ми більше
п`ятдесяти кілометрів не
ходимо!
 Петро Шелест
Перший секретар ЦК КПУ
1963-1972 Позитивне
рр.
захищав економічні інтереси України, виступав за
розширення прав УРСР

Негативне підтримував помірковану українізацію: вищу школу

почали переводити на українську мову викладання,
здійснено українізацію управлінського апарату
засуджував політику десталінізації
1970 р. видав книгу «Україно наша Радянська» з екскурсом
у героїчне минуле країни
активно боровся з дисидентським рухом

підтримував розвиток українського мистецтва

активно підтримав збройне придушення Празької весни
(1968 р.)

був переконаним і послідовним прибічником компартійної За дорученням М.

1972 р. П. Шелеста піддали критиці
диктатури Суслова в АН УРСР була
політбюро ЦК КПРС за «недоліки у підготовлена погромна
справі інтернаціонального виховання рецензія на його книгу
трудящих і примиренське ставлення «Україно наша
до проявів націоналізму» радянська», в якій автора
звинувачували в
націоналізмі
 Володимир Щербицький
Перший секретар ЦК КПУ
Негативне
1972-1989
рр.
підтримував жорстку централізацію та
підпорядкованість республіки центру

економіка Україна була цілком переорієнтована на

Позитивне народне господарство СРСР

дозволив розміщення низки атомних електростанцій,

провів модернізацію легкої та харчової промисловості зокрема Чорнобильської
УРСР

посилив русифікацію; усі державні та партійні заходи

підтримував розвиток спорту, особливо футбольну проводили російською мовою
команду «Динамо»

Чудово володіючи українською фактично розгромив український дисидентський рух

мовою, В. Щербицький майже
завжди користувався російською у
своїх офіційних виступах. Услід за
ним на російську мову або
«суржик» переходили
номенклатурні працівники по всій
Україні
"Розвинутий соціалізм" - концепція була висунута в 1967 р. і закріплена в
преамбулі Конституції СРСР 1977 р. й стверджувала, що неможливо
здійснити негайний «стрибок» у комунізм. Має пройти час, упродовж
якого соціалізм повинен розвиватися на власному ґрунті. Саме такий
соціалізм називається «зрілим», «розвинутим». Основні складові
«розвинутого соціалізму» — це «загальнонародна держава» і «нова
історична спільнота людей — радянський народ». Стверджувалося, що
при розвинутому соціалізмі суспільство розвивається без конфліктів під
«науковим» керівництвом КПРС.
 Конституція
(основний закон) 1978 р.
Української Радянської
Соціалістичної
Республіки

В Конституції проголошувалось гасло «розвинутого соціалізму».

УРСР мала право зовнішніх зносин і виходу з СРСР, проте механізму виходу
не було.

6 стаття проголошувала керівну роль комуністичної партії.

За Конституцією вся влада належала народу, існувала демократія (це не

відповідало реаліям).

Два десятиріччя «застою»
характеризувалися на
міжнародній арені
суперництвом двох воєнно-
політичних блоків — НАТО
на чолі з США і Варшавського
договору на чолі з СРСР.
XXIII з'їзд КПРС у березні 1966 р. взяв курс на більш
жорстку, ніж за часів М. Хрущова, зовнішню
політику. Економічні ресурси СРСР мали
спрямовуватися передусім на досягнення воєнно-
стратегічного паритету з країнами НАТО.
Негласно навіть ставилося завдання перевищити
ці країни за кількістю і якістю озброєнь. Так
почалося виснажливе змагання, яке Радянський
Союз витримував два десятиріччя. Наслідки його
були різними для суперників. В республіках СРСР і
країнах радянського блоку колосальний воєнний
бюджет руйнівно діяв на народне господарство
Неможливість підвищення життєвого рівня
населення внаслідок нескінченної гонки озброєнь
загострювала політичну ситуацію.
У 1980 Р. ПОЛЬЩА У ЧЕРГОВИЙ
РАЗ БУЛА ОХОПЛЕНА
МАСОВИМИ РОБІТНИЧИМИ
СТРАЙКАМИ.
У 1972 р. відбувся візит
американського
президента Р. Ніксона
до Москви. Візит
започаткував політику
«розрядки».