42

Показання і способи гігієни рук

1. Руки стають факторами передачі в наступних випадках:

при догляді за одним пацієнтом у випадках переносу із однієї ділянки шкіри до іншої (ділянка А пацієнта
– руки медичного працівника – ділянка Б пацієнта);

при догляді за декількома пацієнтами – від одного пацієнта до іншого(пацієнт А – руки медичного
працівника – пацієнт Б);

при контакті із об’єктами навколишнього середовища, що забруднені мікроорганізмами (об’єкт

навколишнього середовища – руки медичного працівника – пацієнт або пацієнт – руки медичного
працівника А – об’єкт навколишнього середовища – руки медичного працівника Б – пацієнт);

при контакті брудними (контамінованими мікроорганізмами) руками із медичним обладнанням

(наприклад, інструментарієм) та лікарськими засобами (руки медичного працівника – інструментарій –
пацієнт);

після контакту із собою (контакт із собою – руки медичного працівника – пацієнт).

2. Показання до практики з гігієнічної обробки рук:

до контакту із пацієнтом;

до асептичних процедур;

після ситуації, що пов’язана із ризиком контакту/контактом з біологічними рідинами;

після контакту із пацієнтом;

після контакту із об’єктами зовнішнього середовища, що перебувають у безпосередній близькості із

пацієнтом;

після контакту із собою.

4. Способи гігієни рук в залежності від показань:

1) необхідно мити руки із милом та водою у випадках:

руки видимо забруднені;

перед вживанням їжі;

після приходу в ЗОЗ/ССМУ та по закінченню робочої зміни;

руки забруднені кров’ю або іншими біологічними рідинами;

після відвідування туалету;

якщо ви сумніваєтеся у їх чистоті;

у випадках високого ризику забруднення спороутворюючими мікроорганізмами (спалахи захворювань,

що викликані C. difficile) та норовірусами;

у всіх випадках необхідності практики гігієни рук але недоступності спиртовмісного антисептику для рук;
2) необхідно провести гігієнічну обробку рук: до і після контакту із пацієнтом;

до того як доторкнутися до інвазивного приладу для догляду за пацієнтом, в незалежності від того,
використовуєте ви рукавички чи ні;

після потенційного контакту із біологічними рідинами або виділеннями;

після контакту із слизовими оболонками, непошкодженими ділянками шкіри або пов’язкою;

якщо при огляді одного пацієнта ви переходите від забрудненої (контамінованої мікроорганізмами)
частини тіла до незабрудненої;

після контакту із предметами (включно із медичним обладнанням), що знаходяться у безпосередній

близькості до пацієнта (в зоні пацієнта);

після зняття стерильних або нестерильних (оглядових) рукавичок;

після контакту із собою – доторкування до носа, прикритті роту при кашлі і чханні, контакті із медичним
одягом;

після зняття засобів індивідуального захисту (захисний одяг, маски, респіратори тощо);

3) до роботи із медикаментами або перед приготуванням їжі необхідно використати спиртовмісний

антисептик для рук або вимити руки із звичайним/антибактеріальним милом і водою;

4) мило і спиртовмісний антисептик для рук не повинні використовуватися одночасно.

5. При прямих контактах із пацієнтами заборонено мати нарощені або штучні нігті, покривати нігті будь-
яким лаком.

6. Нігті мають бути короткими – кінчик не більше 0,5 см.

2.Постін'єкційних абсцес - це одна з різновидів абсцесів, що виникає після будь-якого ін'єкційного

введення препаратів. Такий абсцес після уколу, будь то внутрішньом'язова або внутрішньовенна ін'єкція,
проявляється розвитком хворобливого запального елемента з гнійним вмістом.

Неправильне введення медикаментозних розчинів (наприклад, якщо препарат для підшкірного

введення вводять внутрішньом'язово, то ліки не розподіляється по тканинах, а перетворюється в
запальний інфільтрат, який потім переходить в постін'єкційних абсцес).

Неправильне виконання ін'єкції (наприклад, якщо для внутрішньом'язової ін'єкції використовувати

скорочену голку, або недостатньо глибоко її ввести, то ліки просто не потрапить в м'яз, а залишиться в
верхніх шарах шкіри).

Тривалі курси ін'єкцій, виконуваних на одному і тому ж ділянці тіла.

Малий м'язовий шар на тлі збільшеної жирового прошарку (наприклад, у людини з ожирінням навіть
стандартна голка, введена до канюлі, може не досягти м'язового шару).

Пошкодження судини під час ін'єкції, коли відбувається внутритканевое крововилив з подальшим
формуванням абсцесу після уколу.
Недотримання пацієнтом правил гігієни (якщо пацієнт постійно чіпає або розчісує місце, де була
зроблена ін'єкція).

Дерматити та інші хвороби шкірних покривів, особливо в тих місцях, де стандартно роблять ін'єкції.

Сильно ослаблений імунітет, аутоімунні патології, гіпертрофований алергологічний статус.

3.Основні принципи очищення поверхонь

Очищення поверхонь має передувати будь-якому процесу дезінфекції. Воно допомагає видалити
мікроорганізми або значно зменшити їх кількість на забрудненій поверхні. Очищення здійснюється
водою з милом або нейтральними миючими засобами шляхом механічної дії (чищення чи тертя). Таким
чином видаляється та/або зменшується кількість бруду, сміття та органічних речовин, таких як біологічні
рідини, але не знищуються мікроорганізми. Очищення поверхонь слід здійснювати послідовно від
найменш забруднених (найчистіших) до найбільш забруднених (найбрудніших) областей та від вищих
рівнів до нижчих. Підлогу необхідно очищати в останню чергу. На початку кожного прибирання
необхідно використовувати чисті ганчірки та серветки та слідкувати, щоб під час очищення
ганчірка/серветка не висихала та постійно була насичена розчином. У палатах, де перебувають пацієнти з
COVID-19, необхідно використовувати нову ганчірку для очищення кожного окремого ліжка. Після
використання ганчірки мають бути ретельно продезінфіковані, бажано використовувати нові якомога
частіше. Обладнання (відра, швабри тощо), яке використовується для приміщень, де безпосередньо
перебувають пацієнти з COVID-19 (палати, «брудні зони»), повинно мати яскраве маркування і
розташовуватись окремо від обладнання для прибирання інших приміщень. Мийні розчини швидко
забруднюються і тривале використання одного і того ж розчину може переносити мікроорганізми на
кожну наступну поверхню. Тому слід замінювати мийний розчин якомога частіше, бажано після кожної
зони перебування хворих (після кожної палати, а при необхідності, кілька разів під час прибирання однієї
палати). Рекомендовано готувати свіжі розчини щодня або перед кожним прибиранням. Відра після
використання слід помити з миючим засобом, 2 Продовження додатку 9 прополоскати, висушити та
зберігати перевернутими догори для повного стікання залишків вологи.

Принципи дезінфекції поверхонь

Залишки органічних речовин можуть перешкоджати контакту дезінфікуючого засобу з поверхнею,

інактивувати дезінфектанти або перешкоджати взаємодії декількох активних речовин засобу. Тому
очищення завжди має передувати процесу дезінфекції. Розчини для дезінфекції необхідно готувати та
використовувати, дотримуючись концентрації та часу експозиції відповідно до рекомендацій виробника.
Занадто високі концентрації збільшують токсичний вплив на осіб, які контактують з розчином, та можуть
пошкодити поверхні. Необхідно застосовувати достатню кількість дезінфекційного розчину, аби поверхні
залишалися вологими на час експозиції, і дезінфекційний засіб міг знищити збудника. При виборі
дезінфекційного засобу для використання в закладі охорони здоров’я необхідно враховувати: цільові
мікроорганізми; сумісність дезінфікуючих засобів та поверхонь, які підлягають обробці; токсичність;
простоту використання; стабільність продукту; умови використання дезінфекційного засобу в закритих
приміщеннях.
 43

Ранній післяпологовий період

Перші 2 години після народження посліду виділяють окремо й називають раннім післяпологовим
періодом, оскільки цей час найбільш небезпечний щодо можливих ускладнень.

Упродовж перших двох годин після пологів відбуваються процеси адаптації організму жінки до нових
умов. Після пологів та пов'язаного з ними значного фізичного навантаження породілля відчуває втому.
Саме в цей час найчастіше виникають важкі ускладнення — післяпологові кровотечі різного генезу, тому
перші дві години породілля проводить у пологовій залі.

Після закінчення третього періоду пологів та проведення первинного туалету новонародженого

проводять ретельний огляд пологових шляхів: промежини, статевих губ, ділянки клітора.

За показаннями оглядають шийку матки за допомогою дзеркал.

Якщо виявлені розриви — їх негайно зашивають (спочатку — розриви шийки матки, потім піхви, в
останню чергу — промежини).

Для контролю крововтрати під таз породіллі підкладають лоток, у який стікає кров зі статевих шляхів.
Кров з лотка переливають у градуйований посуд (об'ємний метод визначення крововтрати). Зважують
перевязувальний матеріал та віднімають вагу сухих серветек (ваговий метод визначення крововтрати).
Загальна крововтрата не повинна перевищувати 200-250 мл, а максимальна фізіологічна крововтрата —
0,5% маси тіла жінки, проте не більше 400 мл (500 мл)**.

Для простоти визначення фізіологічно допустимої крововтрати (ФДК) слід масу роділлі поділити на 2 та
помножити на 10.Наприклад, роділля важить 60 кг. 60 / 2 = 30, 30 * 10 = 300, ФДК=300мл.

Протягом раннього післяпологового періоду лікар та акушерка уважно стежать за станом породіллі: -
вимірюють AT, пульс, температуру тіла,

- контролюють стан матки: її консистенцію, висоту стояння дна над рівнем верхнього краю лобкового
зчленування,

- кількість крові, що виділяється зі статевих шляхів,

- контролюють стан сечового міхура (при необхідності проводитьсяспорожнення катетером).

Якщо стан породіллі залишається задовільним, через 2 години її переводять до післяпологової палати.

Пізній післяпологовий період

Розпочинається через 2 год після закінчення пологів і триває до 6-8 тижня після пологів.

Інволюція матки

Одразу після народження плода матка різко зменшується в розмірах. Її маса досягає 1000 г, довжина близько 15
см.

В кінці першої доби дно матки розміщується на рівні пупка.

Протягом першого тижня після пологів дно матки щодня опускається на 2 см (або на 1 поперечний палець).
На 4-5-ту добу дно матки має перебувати посередині між пупком та лоном.

На 9-10-ту добу — зникає за лоном і надалі через передню черевну стінку не пальпується.

Наприкінці післяпологового періоду довжина матки становить 8-9 см, маса така сама, як до вагітності — 50 г.

У перші 3-4 доби після пологів за умов фізіологічного перебігу пуерперію порожнина матки залишається
стерильною. Відбувається її очищення від залишків децидуальної оболонки, згустків крові, оскільки одразу після
пологів внутрішня поверхня матки являє собою суцільну ранову поверхню з найбільш глибокими змінами в
ділянці плацентарного майданчика. Процеси загоєння супроводжуються утворенням ранового секрету — лохій.

Лохії складаються з клітин крові, залишків децидуальної оболонки та інших тканинних елементів.

Протягом післяпологового періоду характер лохій змінюється:

- у перші 3 доби після пологів лохії мають кров'янистий характер,

- з 4-ї до 6-ї доби вони кров'янисто-серозні,

- з 7 по 9 добу — серозно-кров'янисті,

- з 10 дня — лохії світлі, серозні,

- на 5-6 тиждень пуерперію їх виділення припиняється.

Шийка матки

Після народження посліду шийка матки розкрита на 10-12 см і вільно пропускає кисть руки.

На 3 добу внутрішнє вічко пропускає один поперечний палець, на 7-9-ту добу воно закривається.

Повністю шийка матки формується на третьому тижні після пологів: зовнішнє вічко закривається, набуваючи
щілиноподібної форми.

До 3-4 тижня пуерперального періоду відновлюється тонус зв'язкового апарату матки, м'язів тазового дна.
Маткові труби та яєчники займають попереднє положення.

Алгоритм виконання внутрішньом’язової ін’єкції

Крок Дії 1 Підготуйте стерильний маніпуляційний стіл, одноразові шприци на 2, 5 або 10 мл з голками завдовжки
4 см, гумові рукавички, ниркоподібний лоток, пінцет стерильний, лікарські препарати для внутрішньо м’язового
введення (у флаконах і ампулах), 70%-вий розчин етилового спирту, пилочку, лоток для використаного
оснащення, фартух, захисні окуляри

2 Обробіть руки, підготуйте шприц та наберіть у нього ліки

3 Покладіть шприц з набраним препаратом, три стерильні ватні кульки, зволожені спиртом й одну суху
стерильну ватну кульку на стерильний столик

4 Надягніть фартух і захисні окуляри

5 Психологічно підготуйте пацієнта

6 При введенні ліків у верхній зовнішній квадрант сідниці запропонуйте пацієнтові лягти на бік або на живіт, при
введенні ліків у передню зовнішню поверхню стегна запропонуйте йому лягти на спину
7 Візуально і пальпаторно визначте місце для ін’єкції (не можна виконувати ін’єкцію в ділянки інфільтратів або
крововиливів)

8 Обробіть руки та надягніть гумові рукавички

9 Двічі обробіть анатомічну ділянку стерильними ватними кульками, зволоженими 70%-вим розчином
етилового спирту (перший раз 10×10 см, другий — 5×5 см) Як правильно обрати засіб для дезінфекції

10 Візьміть наповнений ліками шприц з голкою правою рукою так, щоб мізинець підтримував муфту голки,
вказівний палець розміщувався на поршні, а решта пальців утримували циліндр шприца

11 Запропонуйте пацієнтові розслабити м’язи

12 Вказівним та великим пальцями лівої руки розтягніть і зафіксуйте шкіру з підшкірною жировою клітковиною у
відповідній ділянці

13 Перпендикулярно до поверхні шкіри сідниці (в стегно під кутом 70°) швидким рухом уведіть голку на глибину
4 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну жирову клітковину, фасцію і м’яз. Стежте за тим, щоб над шкірою
залишалася частина голки завдовжки 0,5 см

14 Відпустіть зафіксовану ділянку, відтягніть поршень шприца на себе, впевніться, що голка не потрапила в
просвіт кровоносної судини

15 Повільно введіть лікарський препарат у м’яз

16 Лівою рукою прикладіть до місця ін’єкції стерильну ватну кульку і швидким рухом витягніть голку, а кулькою
зробіть легкий масаж, щоб ліки краще розподілились у ділянці м’язів

17 Продезінфікуйте використане оснащення

18 Вимийте і висушіть руки 19 Зробіть позначку про виконану маніпуляцію

 . Взяття мазка із зіва для бактеріологічного дослідження

Необхідні дії Обґрунтування

1. Підготовка до процедури Встановлення контакту з
Пояснити пацієнту сутність і хід процедури пацієнтом
2. Отримати згоду на її проведення Дотримується право пацієнта
на інформацію
3. Помити руки під проточною водою з милом, Дотримується інфекційна
висушити паперовим або індивідуальним рушником безпека
4. Одягнути маску і рукавички Дотримується інфекційна
безпека
5. Виконання процедури Забезпечується виконання
Підготувати необхідне оснащення маніпуляції
6. Запропонувати пацієнтові сісти обличчям до вікна Забезпечуються зручні умови
або джерела світла для виконання маніпуляції
7. Попросити пацієнта широко відкрити рот Забезпечуються зручні умови
для виконання маніпуляції
8. Взяти у ліву руку шпатель та пробірку з тампоном Забезпечуються зручні умови
для виконання маніпуляції
9. Лівою рукою притиснути шпателем спинку язика Забезпечується доступ до
донизу і наперед мигдаликів
10. Правою рукою витягти тампон з пробірки та Забезпечується правильність
обережно ввести його у ротову порожнину, не виконання маніпуляції
торкаючись язика і щік
11. Зробити мазок по поверхні мигдаликів на межі Забезпечується правильність
здорової та ураженої ділянки виконання маніпуляції
12. Вийняти тампон із порожнини рота та обережно Забезпечується правильність
помістити отриманий матеріал в стерильну пробірку, виконання маніпуляції.
не торкаючись її горловини Дотримується інфекційна
Примітка: взяття мазка із зіва проводиться натще або не безпека
раніше, ніж через 2 години після прийняття їжі, пиття або
полоскання горла
13. Покласти використаний шпатель у ємність для Дотримується інфекційна
дезінфекції безпека
14. Закінчення процедури Забезпечується достовірність
Промаркувати пробірку та поставити її в штатив результату
15. Зняти маску, рукавички, покласти їх в ємність для Дотримується інфекційна
дезінфекції безпека
16. Вимити і висушити руки Дотримується інфекційна
безпека
17. Оформити направлення в бактеріологічну Забезпечується послідовність
лабораторію виконання маніпуляції
44

Школа відповідального батьківства

Мета функціонування школи:

 підготовка подружньої пари до відповідального батьківства;
 народження здорової дитини та збереження здоров’я матері шляхом консультативної адаптації до
вагітності, пологів та післяпологового періоду.
Завдання школи:
 психопрофілактична підготовка жінки до пологів;
 адаптація жінки до вагітності та пологів;
 підготовка чоловіка до участі в пологах, усвідомлення ним своєї ролі в процесі вагітності та пологів;
 вироблення теоретичних і практичних навиків поведінки під час вагітності, пологів та у післяпологовий
період;
 навчання майбутніх батьків правилам догляду за немовлям.

Гігрометр, також вологомір — прилад для вимірювання величин, які характеризують вологість речовини в
газоподібному стані 
Как пользоваться психрометрическим гигрометром
Ниже описаны правила пользования гигрометром ВИТ-2. Для начала нужно все подготовить к работе. Прежде
всего, нужно достать прибор из упаковки и убедиться в полной комплектации и целостности оборудования.
Затем снимают питатель с основания и наливают туда дистиллированную воду. Устанавливают обратно. Далее
нужно установить психрометр вертикально на высоте глаз человека, который производит все измерения. Нужно
выбрать правильное место для установки прибора, где отсутствуют толчки, дополнительные устройства,
выделяющие тепло или холод. Измерения влажности воздуха проводить нужно только после того, как
окончательно установятся показания на термометрах.
Прибор ВИТ-2 гигрометр: инструкция Теперь можно приступить к самим измерениям. Сначала надо
зафиксировать значения термометров. Потом нужно выявить разницу температур. После этого можно
приступить к работе с психрометрической таблицей. Нужно найти значение по термометру, который не
соединен с питателем с водой, и разница показателей двух термометров на пересечении этих строк и будет
относительной влажностью воздуха.

3.СОП виконання інєкцій в маніпуляційному кабінеті

45
1.сучасні перинальні технології

2. ДОГЛЯД ЗА НОВОНАРОДЖЕНОЮ ДИТИНОЮ

складається з наступних процедур:

грудне вигодовування;
щоденний туалет, купання;
масаж;
прогулянки.

ЯК ДОГЛЯДАТИ ЗА НОВОНАРОДЖЕНОЮ ДИТИНОЮ: ОСОБЛИВОСТІ ГОДУВАННЯ

В перші місяці життя основною необхідністю для малюка є їжа. Найкраща їжа для немовляти — материнське
грудне молоко. З молоком дитина отримує необхідні поживні речовини в необхідній кількості для здорового
зростання, правильного розвитку. Спеціальні захисні антитіла, живі біфідобактерії, що передаються з
материнським молоком, допомагають дитячому організму сформувати власну імунну систему, сприяють
правильному травленню.

Важливо прикласти дитину до грудей матері впродовж першої години після народження, а надалі за потребою
— коли дитина хоче та скільки хоче. Не годуйте малюка з пляшечки або іншим способом, сформувавши потребу
тільки до грудного вигодовування. Якщо грудне годування неможливе, треба проконсультуватися з педіатром.
Фахівець допоможе підібрати суміш для вигодовування.

ТУАЛЕТ ШКІРИ — ЯК ПРАВИЛЬНО ДОГЛЯДАТИ ЗА НОВОНАРОДЖЕНИМ

До моменту виписки з пологового будинку пупкова ранка, як правило, суха і дитину вже можна купати. Якщо
залишок пуповини сухий, але ще не відпав, купати необхідно у кип'яченій воді. Пупкова ранка без ознак
запалення — немає необхідності обробляти її антисептиками або антибактеріальними препаратами.

Яким має бути щоденний догляд за новонародженою дитиною? Щодня уранці, перед першим або другим
годуванням, необхідно проводити туалет шкірних покривів. Вмивати личко теплою кип'яченою водою або
використовувати термальну воду для новонароджених. Оченята протирають від зовнішнього до внутрішнього
куточка окремим для кожного ока ватним тампоном або серветкою, змоченою в кип'яченій воді.

Молочні кірочки на голові ("гнейс") з'являються у малюка у зв'язку з надмірною секрецією шкірних залоз.
Догляд здійснюють за допомогою гребінця з короткими і частими дрібними зубчиками. Після купання
розпарену, змащену дитячою олією кірочку акуратно вичісують гребінцем.

Догляд за новонародженою дитиною включає також підстригання нігтів. Для цього використовуються спеціальні
щипчики, ножиці із заокругленими кінцями. Підстригати нігтики необхідно після купання, коли вони стають
м'якшими. Якщо немовля плаче і не дає підстригти нігтики, спробуйте зробити це під час сну.

ЯК ДОГЛЯДАТИ ЗА НОВОНАРОДЖЕНОЮ ДИТИНОЮ: КУПАННЯ НЕМОВЛЯТИ

Підмивають малюка теплою проточною водою після кожної заміни підгузка. Починаючи з 7-10 денного віку,
купати необхідно щодня з дитячим милом або засобом для купання "0+". Голову миють 1-2 рази в тиждень.
Ідеальна температура води для першого купання - 37°С. Якщо було зроблено щеплення, купання у цей день
краще відкласти. Після дитину достатньо обернути чистим і м'яким рушником або пелюшкою, яка вбере вологу.
Засоби по догляду за новонародженою дитиною, рушники мають бути індивідуальними.

ЯК ДОГЛЯДАТИ ЗА 2 МІСЯЧНОЮ ДИТИНОЮ: РОБИМО МАСАЖ НОВОНАРОДЖЕНОМУ ПРАВИЛЬНО

Ніжні дотики мами не просто дарують дитині любов, але і допомагають навчитися володіти своїм тілом,
розвивати м'язи для правильної роботи органів і систем організму. Засвоїти секрети дитячого масажу може
будь-яка мама. Робити масаж треба регулярно в певний час. Краще за 20-30 хвилин перед прийомом їжі або
через 1 годину після. З перших днів виписки з пологового будинку корисно класти дитину на животик, спершу на
декілька секунд, потім поступово збільшувати час до 20 хвилин. Ця вправа зміцнює м'язи живота, шиї, стимулює
травлення в кишківнику. У віці 1,5-3 місяців погладжування рук, ніг і спини для розслаблення м'язів спрямовані
на зниження гіпертонусу в ручках і ніжках. А у більш старшому віці масаж допоможе дитині швидше
розвиватися. .

ЯК ДОГЛЯДАТИ ЗА НЕМОВЛЯМ І ОРГАНІЗОВУВАТИ ПРОГУЛЯНКУ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ

Догляд за новонародженою дитиною в період 2-3 місяців складно уявити без прогулянок. Влітку гуляти
рекомендують з перших днів після виписки. Восени і взимку — з 2-3 тижневого віку, якщо температура не нижче
- 5°С. Для першої прогулянки буде достатньо 20-30 хвилин, потім поступово збільшувати час до 1,5 години 2 рази
на день. Немає можливості вийти на прогулянку — залиште ненадовго дитячий візок або люльку з дитиною на
балконі.

3. відкриття стерильного бікса із перевязувальним матеріалом

46