Це був звичайний шкільний день.

Низенька брюнетка зайшла у клас де не

було нікого. За нею заходить і її подруга Вілда.
-Ну нарешті ти прийшла!
-Вибач, трохи проспала
Вони стали говорити на різні теми і сміятися як навіжені на весь клас. Так
швидко минув час і прийшли усі однокласники. Але не прийшов він...
-Малі,не засмучуйся. Він неодмінно прийде- тихо промовила Вілда
-Сподіваюсь...
І ось за злічені хвилини до класу зайшов високий,русявий хлопець із
блакитними очима. Дівчина одразу зраділа коли побачила його,але не подала
виду
-Хахах,бачиш,Малі а я казала.
-Хахах та бачу.
До класу зайшов вчитель і сказав що ми маємо обрати з ким сидіти надалі.
-Це твій шанс,не пропусти його!!!-охоче підхопила подруга
Скажи йому що хочеш сісти разом.
-Та ніі,я шо дурна?-різко заперечила я
-Ну походу да...
Не встигла ти й моргнути як він сів з іншою. Стало не приємно але ти сама
винна .На мене подивилась розлючена брюнетка і по її очам було видно шо
вона готова мене вбити. Ви б це бачили. Я сіла з кращим другом русявого
хлопця. Доречі,самого хлопця звати Дарлі а його кращого друга Ентони.
Позаду тебе сіла щей пришелепкувата на голову дівчина. Дівчиною її
звичайно не можна назвати,тому що веде себе як 40-а літній чоловік із
пивним животиком. Не навиджу її ще з першого класу. Вона думає що
подобається всім,але це зовсім не так. Вона вважала що Дарли і Ентони також
входить у цей список,але помилилась. Урок розпочався, ми як завжди нічого
не робили і раптом стукіт у двері...
Вчитель не любив коли хтось запізнювався і дуже розлютився, але дозволив
зайти.
Це був Алекс, це один хлопець з списку Евід. Коли вона його побачила одразу
підскочила і махнула рукою, ніби знак того що він може сісти біля неї. Він так
і зробив.
Цілий урок Вілда дивилась на цю парочку.
- Що ти там виглядуєш? Ти шо на Алекса з Евід дивишся, неочікувано.
- Знаєш що замітила, що ця вичкочка завжди зиркає на Дарлі.- повільно
промовила подруга
- Їй що Алекса мало? Може тобі здалося...?
- Я не хочу тебе засмучувати, але сама глянь
Залишок уроку я спостерігала за нею, і вона справді поклала око на Дарлі.
Я була не то розлючена не то у відчаї.
Мало того що не сіла з ним то щей, та курка на нього пялиться.
Прозвенів дзвінок,Ентони і Дарлі як завжди сиділи й залипали в телефонах.
Алекс пішов у спортзал пограти у футбол. А Евід залишилась
сама, і тут у Ентони заграла чесно кажучи жахлива пісня, Дарлі в рофл почав
підтанцьовувати. Тим часом Евід вже у всю танцювала тим самим привертала
увагу Ентони і Дарлі
- Дістала- агресивно промовила я
- Пішли звідси!
Ми з подругою збирались виходити з класу як почули голос Дарлі
-Ей ви куди?
- Да так прогулятись-відповіла Вілда так як я була у стані шоку
-Т. так прогулятись
-Через 3 хвилини урок, краще залишайтесь- мягко сказав хлопець дивлячись
на мене
-Добре так і зроблю..зробимо дякую- все ще у шоці казала я
Я замітила погляд цієї курки, вона просто згоряла від ревнощів. Хоча вона з
ним навіть не зустрічалась.
Розпочався урок і Евід знову розглядала русявого хлопця
-Ну ти диви на неї, знову пялиться так і хочеться їй патли повиривати.
-Заспокойся, я тебе благаю. Який наступний урок?
-Фізкультура здається.
- Ей припиняй дивитись, спалить. Так щодо фізкультури, пам'ятаєш фізрук на
минулому уроці казав що будуть змагання?
Ну так.- незрозуміло кажу я
А хто капітани команд?- весело запитує Віллі
-Алекс і зажди не пам'ятаю, Алекс і
-Дарлі- перебиває мене подруга
- Точно, це значить він вибере можливо вибере мене?
- Звісно вибере, і валентинки завтра подарує.- захіхікала Вілда
Дзвінок якого ми так чекали.
Біжимо в спортзал де нас чекає Містер Джордж
Ми пішли переодягатись. Коли вийшли він вже сидів на лавочці і на хвилинку
ми з ним зустрілись поглядами. І він встає і йде в мою сторону. Сердце б'ється
шаленим ритмом, шукаю руку Віллі, але бачу її на лавці, і з подивом на неї
дивлюсь. Тут вона підривається і біжить до роздягалки, ми з Дарлі
повертаємо голову за нею на той момент він вже підійшов. Тут я бачу
ревнивий погляд Евід і вона йде у нашу сторону, але Вілда знала що робила
вона її перехватила сказала що вона потрібна для неї, і вони пішли за
м'ячами. Я повертаюсь до Дарлі.
-Ти щось хотів?- боже Марі це найтупіше що ти могла сказати
-Я? Так, сядемо завтра разом?
-Ми? А Ентони і Вілда?
В той момент мене переповнювала енергія
- Нехай разом сідають вони ж з одної групи, так що ти не проти?
- Ні...чому ні- нарешті
- Тоді завтра сідай до мене
-Добре- господи де моя Віллі мені потрібно комусь це розповісти.
Я найшла подругу і вона неймовірно зраділа тому, але я їй не сказала про те
що вона сідає з Ентони.
- Так одна хвилина пішли до лавок
Коли настав час обирати команди Алекс і Дарлі вийшли вперед, я зацікавлено
за ними спостерігала, тут мене Вілда смикає за рукав
- Що таке?прошепотіла я
-Дивись як та вигиняється перед ними
-Дістала вона вже мене, завтра обов'язково потрібно їй показати кого він
обрав.
Почався відбір
Дарлі обрав Ентони, А Алекс свого найкращого друга Макса.
Дарлі глянув на мене і посміхнувся, мої щоки враз почервоніли
-Малі..ходи до нас
Я глянула на подругу і та просто кліпнула і ми зрозуміли один одного,
працюємо як команда
Далі Алекс обрав Евід
І ось черга Дарлі
- Дар..- тихо промовила я
-М?
-Можеш обрати Віллі?
- Тільки якщо ти цього так хочеш-фліртуючи промовив хлопець.
Команди обрані. Змагання починаються. Було багато різних конкурсів.
Наприклад: перетягування каната чи біг на швидкість. Спочатку вигравала
команда Алекса. Дарлі був дуже знервований тому що не любить програвати.
Але коли дивився на мене то на його лиці з'являлася посмішка. Ось і настав
останній,вирішальний раунд-волейбол. У нашій команді майже ніхто не вмів
грати волейбол окрім Дарлі,Ентони і ще одного хлопця. Наразі рахунок між
командами 8-8. Всі дуже напружені,всі готові порвати за перемогу,а наш
Містер Джордж грає у телефон) Гра тривала 16 хвилин і залишився останній
удар. Він перейшов до нашої команди. Ми дали змогу виграти капітану.
Дарлі взяв м'яч у руки, затамував подих і вдарив по м'ячу. Всі
сконцентрувалися на м'ячі. Коли він залетів на сторону противників то його
відбив Алекс,але сталось дещо непередбачуване. М'яч випадково влучив у
Евід.
Мому радістю не було меж,ми переглянулись із Вінді і зі всіх сил
стримувалися щоб не засміятися,але наш Містер Джордж був не такий
стриманий як ми,і засміявся на весь зал. Евід розплакалась і побігла до
роздягальні
-ХАХХВХВХАХХАХ, оце то він їй зарядив. Я думаю в неї буде добрячий синяк
на все лице,може піти їй чимось допомогти? Сказала із сарказмом Малі
- Дурна? Ми ж цього і хотіли. Підемо хоть поржемо з неї. Відповіла Вілда і
вони попрямували до роздягальні
У роздягальні ми побачили заплакану Евід. До неї не було ні краплі жалю
лише радість. Ми із Вілдою включили двох добрих подруг та почали її
заспокоювати.
-Як же ш він мене дістав. Сказала розлючена Евід у якої вже горіли руки щоб
відлупцювати Алекса.
-А хіба він тобі не подобається? Ти ж ніби до нього загравала і хотіла щоб він
звернув на тебе увагу.Запитала Вілда яка вже взагалі нічого не зрозуміла.
-Так, хотіла. Але не таким способом. Він мені подобався з першого класу але я
ще від тоді зрозуміла що йому подобається Малі....
-Я????? Ніколи не звертала на це увагу. Ми навіть не спілкувалися з ним.
Сказала брюнетка і про щось замислилась
-Я вела себе як навіжена тільки для того,щоб він не дивився на тебе а звернув
увагу на мене. На уроках він завжди зиркає лише на тебе. Мене це страшно
дратує
-Добре,з ним все зрозуміло. А навіщо тоді ти почала загравати до Дарлі?
Вілда взагалі не може зібрати нічого до купи із сказаного Евід
-Я знаю що Малі подобається Дарлі. Я ще давно побачила як вона на нього
дивиться. Я хотіла зробити їй боляче тим,що заберу всю його увагу собі. Але в
мене це не вийшло. Напевно йому також подобається Малі,тому що він би
вже хоча б глянув на мене,так як це зробив Ентоні
-Я ж не винна у тому що Алекс тупоголовий і не бачить тебе.У думках Малі
була сама щаслива у світі після слів Евід. Це означає що у Дарлі і справді є
симпатія до мене....?
-Малі ходімо вийдемо
-Зараз іду, Евід ти не засмучуйся а поки приклади щось холодне
Ти вийшла з роздягальні і побачила подругу котра стояла біля виходу.
-Що ти хотіла?
-Вона бреше - різко відповідає Вілда
-Хто?
-Малі не тупи, Евід нам бреше
-З чого ти це взяла?
-Коли вона говорила її погляд був опущений це перше, друге бігла вона в
сльозах коли ми прийшли вона мало не посміхалась, ну і третє вона признала
те що Дарлі твій.
-Слухай, мені здається ти перебільшуєш, вона зізналась і це вже добре, завтра
я сяду з ним і ти все сама побачиш,а зараз я йду до Евід.
Подруга стояла на місці і нікуди не йшла. Коли я зайшла в роздягальню то
почула як Евід записувала комусь голосове повідомлення
-Короче Джекі вона клюнула, але та її подруга щось підозрює, але їх
переконаю.
Я глюмнула дверми
-Хто це? - схлупуючи сказала Евід
- Це я, як ти?
-В нормі
-Йти можеш?
-Так я дійду сама
-Добре, до зустрічі завтра
Тут у роздягальні зайшла Вілда
Вона ображалась на мене це було видно.Вона пройшла повз і нічого не
сказала взяла речі і вийшла.
-Але ж вона права...- досить сумно сказала я
Вона навіть зі мною не попрощалась
Я пішла додому в очікуванні нового дня з новим привабливим сусідом по
парті.
Ось і новий день. Всю ніч я думала кому Евід відправляла голосове
повідомлення. Були здогадки але хотіла це обговорити із Вілдою
-Вийшло дуже не зручно перед Вілдою. Треба вибачитись перед нею та
розповісти їй про те що я почула в роздягальні. Можливо вона знає хто це. Я
прийшла до школи та побачила що ні Вілди ні Дарлі ще не має. Я сіла на своє
місце і чекала Віллу щоб поговорити. Через кілька хвилин вона прийшла.
Було видно що вона образилась. Вона сиділа переді мною.
-пс,Вілда
-......
-Не ображайся,я справді була не права на рахунок Евід. Вчора після нашої
розмови я дещо почула. Вілда зробила вигляд що не почула.
-Вілда ну послухай,можливо ти знаєш хто це.Дівчина розвернулась і чекала
на мою відповідь.
-Короче, коли я зайшла до роздягальні я почула що Евід записує комусь
голосове повідомлення. Вона зверталась до якоїсь Джекі. Якесь дуууже
знайоме ім'я,але не можу згадати хто це
-Бачиш,я ж казала що тут щось не чисто. Джекі? Щось знайоме.
-Може це якась її подруга?
-Аааа все,я згадала. Це ж наша стара однокласниця,яка переїхала в
Америку,але я не думала що вони ще спілкуються...
-О господи, тільки не вона.
Я була настільки розлючена що навіть не замітила як прийшов Дарлі і шукав
мене.
-О,Дарлі привіт. Твоя пропозиція ще в силі?
-Звичайно,я ніяк не міг тебе знайти. Де сядемо?
-Давай сядемо позаду Вілди?
-Як захочеш,Малі) - фліртуючи відповів Дарлі
-Добре, тільки зачекай я скажу їй хай сідає перед нами
Я підійшла до подруги вона читала якусь книгу
-Віллі
- Що таке?
-Ти не хочеш сісти з Ентони? - сором'язливо запитала я
-З ним? Я не хочу,ти ж знаєш ми посварені
-Ну Віль, будь ласка якщо ти сядеш з ним я сяду з Дарлі, будь ласка я тобі
ліптон куплю
-Ти мене до гробу заженеш, добре
- Ураа, дякую - радісно сказала я.
Я підійшла до Дарлі з Ентони вони щось обговорювали
- Ну що вона погодилась? - запитав Дарлі
-Так, Ентони може до неї сідати
-Вона погодилась?- здивовано запитав Ентони
- Тоді все чухай до Вілди - підморгуючи сказав хлопець
Ми сіли разом, і Дарлі мені цілий урок щось розповідав, я відчувала як я ще
більше закохуюсь в нього.Тим часом Ентони ті Віллі вже також говорили
- Дарлі диви - смикнула його за рукав
- Ого вони що помилились?
- Схоже на те, але знаючи їх вони можуть так сваритись,просто щоб ми не
почули
- Як варіант. До речі ти завтра о котрій йдеш у школу?
- Десь о 10.30
-Я зайду за тобою завтра не проти?
В цей момент я була найщасливіша на планеті
- Звісно ні.
-Чудово
Позаду нас сиділа зла як гроза Евід і постійно знімала нас комусь на відео. Я
не звертала на це увагу але було трішки не по собі. Хоча ми вже знаємо кому
вона їх надсилає,але є одне питання. Навіщо?
У своїх замислах,я навіть не побачила як закінчився урок. Дарлі пішов із
Ентоні у магазин біля школи,а я бистренько підсіла до Вілди і розказала те що
чула і бачила
-Уявляєш,вона записувала нас на відео і схоже відправляла Джекі. Мене це
бентежить
-Не врівноважена якась,може попросимо хлопців хай з нею "поговорять"?
-Та ні,ми з тобою самі дізнаємось що вона задумала
Ми почали думати план дій. Для початку ми підглянули пароль від телефона
Евід,а коли вона відійшла до туалету ми обережно взяли її телефон та
знайшли номер Джекі. Але ми побачили щось дивне. Як ми знаємо що Джекі
в Америці,але номер телефону український? Ми заплутались ще більше. Ми
почули що йде Евід і тихенько поклали телефон на парту.
-Я нічого не розумію,Джекі що,прителіла в Україну?